Êîçàöüêî-ñåëÿíñüêі ïîâñòàííÿ 20–30-õ ðð. 17 ñò.
2
4. Охарактеризуйте митрополита Петра Могилу як людину та історичного діяча, дайте оцінку його діяльності. (Див. пам’ятку характеристики історичної особистості).
§ 115. КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ 20–30-х рр. 17 ст.
ÓÊÐÀЇÍÑÜÊІ ÇÅÌËІ ÍÀÏÐÈÊІÍÖІ 16 – Ó ÏÅÐØІÉ ÏÎËÎÂÈÍІ 17 ñò
1625 р. – Куруківська угода. 1630 р. – повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила). 1635 р. – здобуття фортеці Кодак запорожцями на чолі з Іваном Сулимою. 1637–1638 рр. – козацьке повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні. 1638 р. – затвердження сеймом Речі Посполитої «Ординації Війська Запорізького реєстрового…». ро які події та явища йдеться в документі? Як документ характеризує станоище в українських землях наприкінці 30-х років 17 ст.? Чому масове покозачення елян та міщан непокоїло польський уряд?
В інструкціях для сеймиків, які обирали депутатів на вальний сейм (1625), король, зокрема, визнавав: «Сваволя бере гору, і так завзялася, що й самим нам тяжко й з усіма сусідами розсварює; забувши зовсім віру й підданство, вони (козаки) урядили собі удільну державу. Наступають на життя і майно невинних людей. Україна вся в послушності їм. Шляхтич у домі своїм не вільний. По містах і містечках королівських уся управа, вся влада в козаків; вони захоплюють суди, закони видають… Рік тому зважилися вони від власного імені укладати перемир’я з султаном-калгою, трактати постановляти, приймати обов’язки служби супроти нього. Сього року обмінювалися посольствами й дарунками з Москвою. На свій розсуд розв’язують питання згоди і війни; порушують укладені Річчю Посполитою перемир’я. Цього року, знехтувавши королівською забороною, три рази ходили на море, і хоч отримали рішучу відсіч від турецького флоту, однак вчинили великі шкоди в далеких сторонах Турецької держави».
. ×èì çàâåðøèâñÿ ïîëüñüêî-êîçàöüêèé çáðîéíèé êîíôëіêò 1625 ð.? îâàíèé ñòâîðåííÿì êîçàöüêîї «îêðåìîї ðåñïóáëіêè», óðÿä Ðå÷і Ïîñïîëèòîї ðîçïî÷àâ ïіäãîòîâêó äî ÷åðãîâîãî êàðàëüíîãî ïîõîäó ïðîòè êîçàêіâ. Ó âåðåñíі 1625 ð. êîðîííèé ãåòüìàí Ñòàíіñëàâ Êîíåöïîëüñüêèé ç 30-òèñÿ÷íèì âіéñüêîì âèðóøèâ іç Áàðà íà Ïîäíіïðîâ’ÿ. Êîçàöüêі çàãîíè, î÷îëåíі Ìàðêîì Æìàéëîì, çóñòðіâøè ïîëÿêіâ ïîáëèçó Êàíåâà, âäàëî âіäáèâàëèñÿ. Îñîáëèâî âіä÷óòíèõ âòðàò ïîëüñüêå âіéñüêî çàçíàëî áіëÿ Êóðóêîâîãî îçåðà. Öå çìóñèëî ïîëüñüêå êîìàíäóâàííÿ âäàòèñÿ äî ìèðíèõ ïåðåãîâîðіâ, ÿêі áóëî çàâåðøåíî óêëàäåííÿì êîìïðîìіñíîї óãîäè. Âіä êîçàêіâ Êóðóêіâñüêó óãîäó ïіäïèñóâàâ Ìèõàéëî Äîðîøåíêî, îáðàíèé ãåòüìàíîì çàìіñòü Ì. Æìàéëà. Äîãîâіð ïåðåäáà÷àâ êîçàöüêèé ðåєñòð 6 òèñ.; òі æ, õòî íå óâіéøîâ äî ñïèñêó, ìóñèëè ïîâåðíóòèñÿ äî ìàєòêіâ ñâîїõ âëàñíèêіâ. Îäíà òèñÿ÷à êîçàêіâ ìàëà ïîñòіéíî ïåðåáóâàòè íà Çàïîðіææі, ùîá ïåðåøêîäæàòè âòå÷àì ñåëÿí. Êîçàêіâ çîáîâ’ÿçóâàëè íå âòðó÷àòèñÿ â ðåëіãіéíі ñïðàâè, âіäìîâèòè96
