óêðàїíñüêîãî êîçàöòâà

Âèíèêíåííÿ Çàïîðіçüêîї Ñі÷і. Âіéñüêîâî-ïîëіòè÷íà îðãàíіçàöіÿ óêðàїíñüêîãî êîçàöòâà ×åðåç Ïîëüùó â Óêðàїíó ïðîíèêàëè іäåї Âіäðîäæåííÿ, Ðåôîðìàöії òà Êîíòððåôîðìàöії, íàáóâàëà ïîøèðåííÿ çàõіäíîєâðîïåéñüêà ñèñòåìà îñâіòè. Íå ìàþ÷è âëàñíîї âèùîї øêîëè, óêðàїíöі íàâ÷àëèñÿ â єâðîïåéñüêèõ óíіâåðñèòåòàõ, ïðèëó÷àþ÷èñÿ äî íàóêîâèõ і ìèñòåöüêèõ òðàäèöіé. Õâèëÿ çàõіäíîєâðîïåéñüêèõ êóëüòóðíèõ âïëèâіâ íå ïîãëèíóëà ñïîêîíâі÷íèõ òðàäèöіé. Íîâå é ñòàðå â óêðàїíñüêіé êóëüòóðі ìèðíî ñïіâіñíóâàëî, íàøàðîâóþ÷èñü îäíå íà îäíå. Ñàìå òîìó êóëüòóðíå æèòòÿ â Óêðàїíі äðóãîї ïîëîâèíè 16 –ïåðøîї ïîëîâèíè 17 ñò. âèçíà÷àþòü ÿê íàöіîíàëüíî-êóëüòóðíå âіäðîäæåííÿ.

Âîäíî÷àñ Ëþáëiíñüêà óíiÿ ñïðèÿëà ðîçøèðåííþ ïîëüñüêîãî çåìëåâîëîäіííÿ, ùî ñóïðîâîäæóâàëîñÿ ïðèøâèäøåííÿì çàêðіïà÷åííÿ ñåëÿí, óñêëàä íåííÿì ñîöіàëüíèõ ñòîñóíêіâ, çàãîñòðåííÿì ðåëіãіéíîї ñèòóàöії ÷åðåç ïîøèðåííÿ êàòîëèöèçìó. Îäèí ç íàéіñòîòíіøèõ íåãàòèâíèõ íàñëіäêіâ – îïîëÿ÷åííÿ óêðàїíñüêîї øëÿõòè.

к ви думаєте, чи можна вважати Люблінську унію закономірним фіналом триваого історичного процесу, чи ця подія – швидше випадковий збіг обставин, з яких дало скористалися політичні еліти? Доберіть 3–5 аргументів на користь своєї умки, поділіться міркуваннями із класом.

Перевірте себе

1. З якого документа наведено уривок? ● Про які зміни в управлінні державою йдеться? «Польське королівство і Велике князівство Литовське становлять неподільне тіло, одно зібрання, один народ... Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен він бути іншим, тобто не повинен складатися лише з сенаторів того чи того народу». 2. Установіть хронологічну послідовність подій: ● Люблінська унія; об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту; ● початок Лівонської вій ни; ● Кревська унія. 3. Які з перелічених воєводств були сформовані на українських землях у складі Польського королівства після Люблінської унії: ● Белзьке; ● Брацлавське; ● Волинське; ● Київське; ● Подільське; ● Руське? 4. Виберіть слова та словосполучення, які доречні в розповіді про початок доби польського володарювання на українських землях: ● католицизм; ● монгольська навала; ● вальний сейм; ● Грюнвальдська битва; ● Мукачівський замок; ● шляхетська республіка; ● султан Сулейман І; ● король Сигізмунд ІІ Август. Свій вибір поясніть. 5. Дайте відповіді на запитання: ● Що змушувало схилятися до унії з Польщею Велике князівство Литовське? ● Як ставилися до унії українські князі-магнати? ● Які обставини спонукали українську знать переходити до табору прихильників об’єднання Литовського князівства й Польського королівства?

§ 4. 4 ВИНИКНЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ. ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

1556 р. – заснування українським православним князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Запорізької Січі.

§ 4. Âèíèêíåííÿ Çàïîðіçüêîї Ñі÷і. Âіéñüêîâî-ïîëіòè÷íà îðãàíіçàöіÿ óêðàїíñüêîãî êîçàöòâৠ4 Прочитайте фрагмент джерела й дайте відповіді на запитання. 1) На яких особливостях буденного життя козаків наголошують автори? 2) Які міркування про участь козаків в охороні кордонів висловлюють? 3) У чому, зі слів Бєльських, полягало значення козацького форпосту1 на Дніпрі? Польські історики та письменники 16 ст. батько й син Мартин та Йоахим Бєльські на сторінках «Хроніки польської Мартина Бєльського, наново сином його виданої» (1597), подають свідчення про життя українських козаків: «... Ці люди постійно ловлять рибу на Низу (на Дніпрі і його притоках), там же сушать її на сонці без солі. Пробувши тут літо, вони розходяться на зиму по сусідніх містах – таких, як Київ, Черкаси та інші, залишаючи на острові, в безпечному місці на Дніпрі, човни і кілька сотень людей на коші, як вони говорять, при стрільбі, бо мають при собі і гармати, захоплені в турецьких фортецях і у татар. Ще зовсім недавно їх було мало, але нині їх там збирається вже до кількох тисяч. А надто багато їх стало останнім часом, і вони раз по раз завдають великої шкоди туркам і татарам; уже кілька разів спустошували Очаківську, Тягинську, Білгородську (Аккерман) та інші фортеці…

Вони могли б собі бути, але за умови, щоб корилися урядові й одержували від нього платню і нехай би собі там постійно жили на Дніпрових островах, які так добре укріплені, що коли на якомусь із них засяде кілька або кільканадцять сот душ, то навіть велике військо нічого не може їм заподіяти.

Серед інших є там між порогами один острів (Хортиця), тягнеться він на кілька миль завдовжки, і коли татари прочують, що на ньому є козаки, вони не дуже охоче переправляються через Дніпро, особливо через Кременецький і Кусманський броди. Недалеко від цього острова на Дніпрі є й інший острів, якого вони називають Хортичка (Мала Хортиця). На ньому донедавна жив Вишневецький, який стояв татарам на великій заваді, і через нього вони не наважувались так часто на нас нападати».

1. ßê âèíèêàëè òà ùî ñîáîþ ÿâëÿëè ïåðøі ñі÷і?

Ïîñòіéíà çàãðîçà íàïàäó òàòàð çìóøóâàëà êîçàêіâ áóäóâàòè óêðіïëåííÿ ç äåðåâ – çàñіêè. Ñàìå іç çàñіêàìè äîñëіäíèêè ïîâ’ÿçóþòü ïîõîäæåííÿ ñëîâà ñі÷ (çãðîìàäæåííÿ ñі÷åíîãî äåðåâà). Ìîæëèâî, ùî ðîçðіçíåíі íåâåëèêі ñі÷і іñíóâàëè â áàãàòüîõ ìіñöÿõ. І ëèøå çãîäîì çà ïîðîãàìè óòâîðèëàñÿ Çàïîðіçüêà Ñі÷ – ãîëîâíà âіéñüêîâà áàçà êîçàêіâ, ñâîєðіäíà ñòîëèöÿ çàïîðіçüêèõ çåìåëü.

Ñі÷ – ôîðòåöÿ. Ïðî âèãëÿä íàéäàâíіøèõ ñі÷åé âіäîìî íåáàãàòî, ïðîòå é öèõ ñâіä÷åíü äîñòàòíüî, àáè ïåðåêîíàòèñÿ â іíæåíåðíіé ìàéñòåðíîñòі çàïîðîæöіâ. Âåëèêîãî çíà÷åííÿ íàäàâàëè êîçàêè ìіñöþ ðîçòàøóâàííÿ Ñі÷і. Íàé÷àñòіøå òî áóâ ðі÷êîâèé îñòðіâ. Âîðîãàì áóëî âàæêî çíàéòè Ñі÷ ó ïëàâíÿõ – î÷åðåòÿíèõ õàùàõ, ãóñòî ïîìåðåæàíèõ ÷èñëåííèìè ïðîòîêàìè, à ùå âàæ÷å – äîñòóïèòèñÿ äî íåї.

Ñі÷ ÿâëÿëà ñîáîþ ôîðòåöþ. Ïðèðîäíі óêðіïëåííÿ ïіäñèëþâàëèñÿ 10–13-ìåòðîâèì âàëîì і ðîâîì. Âàë çìіöíþâàâñÿ ÷àñòîêîëîì ç áàøòàìè, äå ìіñòèëèñÿ áіéíèöі. Óñåðåäèíі ôîðòåöі áóâ ìàéäàí іç ïðàâîñëàâíîþ öåðêâîþ. Íàâêîëî öåðêâè ñòîÿëè âåëèêі äîâãі áóäèíêè – êóðåíі, äå æèëè ñі÷îâèêè, à òàêîæ îñåëі ñòàðøèíè, êàíöåëÿðіÿ. Òðîõè äàëі – ñêëàäè, àðñåíàëè, ðåìіñíè÷і ìàéñòåðíі, òîðãîâі ëàâêè.

Íà Ñі÷і ïîñòіéíî ñòîÿëà âіéñüêîâà çàëîãà (2–3 òèñ.), à îñíîâíà ìàñà êîçàêіâ æèëà ïîçà її ìåæàìè â çèìіâíèêàõ. ×èñåëüíіñòü êîçàêіâ íà Ñі÷і

1 Ôî ð ï î ñò – ïåðåäíÿ âàðòà, ïåðåäíіé ïîñò îõîðîííèõ ÷àñòèí; óêðіïëåíèé ïóíêò íà êîðäîíі.