31. Ãåòüìàíùèíà ó 20–40 ðð. 18 ñò

31. ГЕТЬМАНЩИНА У 20–40 рр. 18 ст.

1722–1727 рр. – діяльність Першої Малоросійської колегії. 1723 р. – подання Петрові І Коломацьких чолобитних. Ув’язнення наказного гетьмана Павла Полуботка у Петpопавловськiй фоpтецi. 1727–1734 рр. – гетьманування Данила Апостола. 1734–1750 рр. – діяльність Пpавлiння гетьманського уpяду.

кий новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ? Про що це свідчило?

З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(…), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний того уряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей, способом, оголошеним вище».

. Äî ÿêèõ çàõîäіâ ùîäî Ãåòüìàíùèíè âäàâñÿ öàðñüêèé óðÿä çà åòüìàíóâàííÿ Іâàíà Ñêîðîïàäñüêîãî?

Ãåòüìàíóâàííÿ I. Ñêîpîïàäñüêîãî çà òðàäèöієþ ìàëî ðîçïî÷àòèñÿ ç ïіä ïèñàííÿ ñòàòåé. Àëå Ïåòpî I âіäìîâèâñÿ çðîáèòè öå, ïîÿñíèâøè òàêå ðіøåííÿ âîєííèìè îáñòàâèíàìè. Ïіñëÿ Ïîëòàâñüêîї áèòâè, 17 ëèïíÿ, І. Ñêîpîïàäñüêèé, ïåðåáóâàþ÷è ç êîçàöüêèì âіéñüêîì ó òàáîðі ïіä Ðåøå òèëiâêîþ, çâåðíóâñÿ äî öàðÿ ç 14 ïóíêòàìè ñòàòåé. Ó íèõ âіí ïðîñèâ ïіäòâåðäèòè ïðàâà é âîëüíîñòi Ãåòüìàíùèíè òà âèðіøèòè ÷èìàëî âàæëèâèõ äåðæàâíèõ ñïðàâ. Ó âіäïîâіäü Ïåòpî І 1709 ð. íàäіñëàâ іìåííèé óêàç, êîòðèé àæ íіÿê íå íàãàäóâàâ ìіæäåðæàâíі äîãîâіðíі ñòàòòі. Ó íüîìó ïðàâà і âîëüíîñòi ïіäòâåðäæóâàëèñÿ â òàêîìó âèãëÿäі, ÿêèé âіäïîâіäàâ

Ãåòüìàí іíòåðåñàì Ðîñії. Çãîäîì áóëî îáіöÿíî íàäàòè é ðîïàäñüêèéІâàí Ñêîð . ñòàòòi. Ùîäî іíøèõ ïèòàíü, òî öàð âіäïîâіâ, ùî 206

Ãåòüìàíùèíà ó 20–40 ðð. 18 ñò. ïіä ÷àñ ïîõîäіâ ïiä êîìàíäóâàííÿ ðîñіéñüêèõ ãåíåðàëіâ ìàþòü ïåðåõîäèòè íå ëèøå ïðîñòі êîçàêè, à é ãåòüìàí. Âîєâîäè ñèäіòèìóòü â óêðàїíñüêèõ ìіñòàõ, ó ìіñöåâі ñïpàâè âîíè íå âòðó÷àòèìóòüñÿ, êðіì òàêèõ «äåðæàâíèõ», ÿê «çðàäà» (ïіä «çðàäîþ» ðîçóìіëèñÿ áóäü-ÿêі äії, ùî ñóïåðå÷èëè áàæàííÿì öàðÿ).

Âàæëèâîþ íîâèíîþ áóëî ïðèçíà÷åííÿ öàðñüêîãî ðåçèäåíòà Ï. Içìàéëîâà ïðè ãåòüìàíîâі. Éîìó íàäàâàëîñÿ ïðàâî çäіéñíþâàòè êîíòðîëü íàä ãåòüìàíîì òà óðÿäîì.

Ñâîєðіäíèì äîäàòêîì äî óêàçó áóëè ÿâíі é òàєìíі ñòàòòі Іçìàéëîâó. Öі ñòàòòі íàçèâàëè çåìëі Âіéñüêà Çàïîðіçüêîãî «Ìàëîðîñіéñüêèì êðàєì», ó ÿêîìó öàðñüêèé ðåçèäåíò ñïіëüíî ç ãåòüìàíîì ìàëè óòðèìóâàòè âñå íàñå ëåííÿ, çîêðåìà áóíòіâíèêіâ-çàïîpîæöiâ, «ó òèøі é ïîêîpі âåëèêîìó ãîñóäàðþ». Íàêàçóâàëîñÿ «ñâîєâîëüöiâ âèêîðіíþâàòè», íå äîçâîëÿòè їì ñåëèòèñÿ â îäíîìó ìіñöі, îñîáëèâî íà Ñі÷і. Îêðіì òîãî, påçèäåíò ìóñèâ ñòåæèòè, àáè ãåòüìàí áåç äîçâîëó öàðÿ íå çìіíþâàâ ñòðóêòóðó ïîñàä ó Ãåíåðàëüíіé êàíöåëÿðії, íå ïðèçíà÷àâ íîâèõ ïîëêîâíèêіâ, íå âіäáèðàâ i íå äàâàâ íіêîìó ìàєòíîñòåé. 29 êâіòíÿ 1722 ð. áóëî âèäàíî óêàç ïðî ñòâîðåííÿ Ïåðøîї Ìàëîðîñіéñüêîї êîëåãії ó ñêëàäі øåñòè ðîñіéñüêèõ îôіöåðіâ ç ïîëêіâ, ðîçìіùåíèõ â Óêðàїíі, íà ÷îëі çі Ñòåïàíîì Âåëüÿìiíîâèì. Ãåòüìàíùèíà âèâîäèëàñÿ ç ïіäïîðÿäêó âàííÿ êîëåãії іíîçåìíèõ ñïðàâ і ïіäïîðÿäêîâóâàëàñÿ ñåíàòîâі ÿê çâè÷àéíà ïðîâіíöіÿ іìïåðії. Ñ. Âåëüÿìiíîâ ïðèáóâ äî Ãëóõîâà â ëèïíі 1722 p. Íà î÷îëþâàíó íèì Ìàëîðîñіéñüêó êîëåãіþ ïîêëàäàëèñÿ íàäçâè÷àéíî øèðîêі ïîâíîâàæåííÿ. Êîëåãiÿ ïåðåáðàëà âñå àäìіíіñòðàòèâíå êåðіâíèöòâî Ëіâîáåðåæíîþ Óêðàїíîþ. ×ëåíè Ìàëîðîñіéñüêîї êîëåãії ìàëè íàãëÿäàòè çà äіÿëüíіñòþ ãåòüìàíà, ãåíåðàëüíîї òà ïîëêîâîї ñòàðøèíè. Âîíè êîíòðîëþâàëè âñòàíîâëåííÿ і ñòÿãíåííÿ ïîäàòêіâ äî öàðñüêîї êàçíè, ðîçêâàðòèðóâàííÿ ðîñіéñüêèõ ñîëäàòіâ i îôіöåðіâ â Óêðàїíі. Ìàëîðîñіéñüêà êîëåãіÿ çäіéñíþâàëà íàãëÿä çà äiÿëüíiñòþ Ãåíåðàëüíîї âіéñüêîâîї êàíöåëÿðії, êîíòðîëþâàëà ðîçïîäіë çåìåëüíèõ âîëîäіíü ìіæ îôіöåðàìè. Âîäíî÷àñ Ìàëîðîñіéñüêà êîëåãіÿ áóëà âèùîþ àïåëÿöіéíîþ1 óñòàíîâîþ. Êðіì òîãî, Ñ. Âåëüÿìiíîâ ìàâ ïðàâî íà âëàñíèé ðîçñóä âòðó÷àòèñÿ â áóäü-ÿêó ñôåðó óêðàїíñüêîãî æèòòÿ ÿê ïîâíîïðàâíèé ãîñïîäàð êðàþ.

Зверніть увагу!

Ìàëîðîñіÿ – íàçâà Ãåòüìàíùèíè â çàêîíîäàâ÷èõ àêòàõ і ðîçïîðÿäæåííÿõ öàðñüêîãî óðÿäó ïіñëÿ óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêîãî äîãîâîðó 1654 ð. Âіä Àíäðóñіâñüêîãî äîãîâîðó 1667 ð. äî êіíöÿ 18 ñò. Ìàëîðîñієþ íàçèâàëàñÿ ïåðåâàæíî Ëіâîáåðåæíà Ãåòüìàíùèíà ç Êèєâîì. ßê іñòîðèêî-ãåîãðàôі÷íå ïîíÿòòÿ çàñòîñîâóâàëîñÿ ðîñіéñüêèìè òà ÷àñòêîâî óêðàїíñüêèìè іñòîðèêàìè êіíöÿ 18 – ïî÷àòêó 20 ñò.

● Про які обов’язки царського резидента ви дізналися з документа? ● Доведіть, що таємні настанови резидентові є виявом політики, головний принцип якої – розділяй і володарюй. ● Як називають таку політику? 1 À ï å ë ÿ ö і ÿ – îñêàðæåííÿ ÿêîї-íåáóäü ïîñòàíîâè ïåðåä âèùîþ іíñòàíöієþ, ÿêà ìàє ïðàâî ïåðåãëÿíóòè ñïðàâó.

Ãåòüìàíùèíà ó 20–40 ðð. 18 ñò.

У «Таємних статтях Його Царської Величності ближньому стольнику, панові Ізмайлову», зокрема, йшлося: «Перебуваючи при гетьманові Скоропадському, пильно стежити, щоб ні він, гетьман, ні старшина, ні полковники не мали ніякої схильності до зради й до підбурювання народу; щоб не було й листів до них з Туреччини, від татар, з Польської чи Шведської сторони, від зрадників донських козаків, а також від усіх, хто схильний до подібної зради; розвідувати про те різними шляхами, а дізнавшись, всіляко запобігати, для чого під його орудою наказано перебувати піхотним полкам, які раніше, за колишнього гетьмана, до тої його зради, перебували при ньому. Про все те писати Великому Государеві в Посольську похідну канцелярію...

Дізнатися достеменно, таємним способом, скільки за колишнього гетьмана... збиралося всіляких прибутків з усього Малоросійського краю та скільки збиратиметься тепер; довідатися також, які прибутки мають генеральна старшина й полковники. Дослухатися розмов і довідуватися з них та з учинків, хто зі старшини та козаків прихильний до Великого Государя і якого уряду гідний».

. ×èì çàâåðøèëèñÿ ñïðîáè êîçàöüêîї ñòàðøèíè âіäíîâèòè äåðæàâíі ïðàâà Ãåòüìàíùèíè? ßêîþ áóëà äîëÿ íàêàçíîãî ãåòüìàíà

Ïàâëà Ïîëóáîòêà?

Öàðñüêèé óêàç ïðî óòâîðåííÿ Ìàëîðîñіéñüêîї êîëåãії âðàçèâ І. Ñêîðîïàäñüêîãî.  Óêðàїíó ãåòüìàí ïîâåðíóâñÿ ç Ìîñêâè (äå áóâ ïðèñóòíіé íà óðî÷èñòîñòÿõ ç íàãîäè ïåðåìîãè â Ïіâíі÷íіé âіéíі) âêðàé õâîðèì. Âіä÷óâàþ÷è áëèçüêó ñìåðòü, âií äîðó÷èâ ãåòüìàíñüêі îáîâ’ÿçêè ÷åðíіãіâñüêîìó ïîëêîâíèêó Ïàâëîâі Ïîëóáîòêó, ÿêèé çàìіùàâ éîãî ïіä ÷àñ ïîїçäêè äî Ìîñêâè.

Ï. Ïîëóáîòîê ðîçãîðíóâ àêòèâíó äіÿëüíіñòü, ñïðÿìîâàíó íà âіäíîâëåííÿ êîçàöüêèõ ïîðÿäêіâ, òà ïіä ðіçíèìè ïðèâîäàìè íå âèêîíóâàâ íàêàçè Ìàëîðîñіéñüêîї êîëåãії. Îäíàê Ïåòpî I ó êâіòíі 1723 p. íàäàâ Ìàëî pîñiéñüêié êîëåãії òàêі ïîâíîâàæåííÿ, ÿêі ðîáèëè її ïîâíîâëàäíîþ â Óêðàїíі.

Óêðàїíñüêèé óðÿä ç Ãåíåðàëüíîþ âіéñüêîâîþ êàíöåëÿðієþ ïіäïîðÿäêîâóâàâñÿ Ìàëîpîñiéñüêié êîëåãiї. ×èñëåííі êëîïîòàííÿ, ùî ìіñòèëè îñíîâíó óêðàїíñüêó âèìîãó – îáðàííÿ íîâîãî ãåòüìàíà, öàð âіäõèëèâ. Àêòèâíà ïðîòèäіÿ çàõîäàì Ìàëîðîñіéñüêîї êîëåãiї íå çàëèøèëàñÿ íåïîìі÷åíîþ ðîñіéñüêèì ópÿäîì. Ó òðàâíі 1723 p. Ï. Ïîëóáîòêà ðàçîì іç ãåíåðàëüíèìè ïèñàðåì i ñóääåþ áóëî âèêëèêàíî äî Ïåòåpáópãà. Ïðîòå íàêàçíèé ãåòüìàí

2

1

1. Ïіäïèñ Ïàâëà Ïîëóáîòêà. äèíêà çîøèòà ñòóäåíòà Êè2. Îáêëàä єâî-Ìî ãèëÿíñüêîї àêàäåìії, ìàéáóòíüîãî ïîëêîâíèêà і ãî ãåòüìàíà Ïàâëà Ïîëóáîòêà. 1679 ð.íàêàçíîã

Ãåòüìàíùèíà ó 20–40 ðð. 18 ñò. çâîëіêàâ іç âіä’їçäîì, ãîòóþ÷è íîâі äîêóìåíòè ç ïðîõàííÿì ïðî âіäíîâëåííÿ äåðæàâíèõ ïðàâ Óêðàїíè. Ó ñåðïíі Ï. Ïîëóáîòîê äіñòàâñÿ Ïåòåðáóðãà.

Ïіñëÿ âіä’їçäó íàêàçíîãî ãåòüìàíà ðóõ çà ðîçøèðåííÿ àâòîíîìії êîçàöüêîї äåðæàâè î÷îëèâ ìèðãîðîäñüêèé ïîëêîâíèê Äàíèëî Àïîñòîë. Âіí, çîêðåìà, äîìіãñÿ óêëàäåííÿ Êîëîìàöüêèõ ÷îëîáèòíèõ – ñòàòåé, ïіäïèñàíèõ ó ñåðåäèíі ñåðïíÿ –íà ïî÷àòêó âåðåñíÿ 1723 ð. íà ð. Êîëîìàê, ùî íà Ïîëòàâùèíі, ïðåäñòàâíèêàìè êîçàöüêîї ñòàðøèíè. Ó íèõ, ÿê і â ïîïåðåäíіõ ñòàòòÿõ, ñòàðøèíà ñêàðæèëàñÿ íà çóáîæіííÿ êîçàêіâ і ñåëÿí ÷åðåç âіéñüêîâі ïîâèííîñòі, íåâðîæàї òà îáòÿæëèâі ïîáîðè. Ñòàòòі âêîòðå ïîðóøóâàëè ïèòàííÿ ïðî çâіëüíåííÿ ìàєòêіâ ñòàðøèíè âіä ïîäàòêіâ. Іøëîñÿ òàêîæ ïðî íåäîëіêè ñóäî÷èíñòâà. Íàñàìêіíåöü ñòàðøèíà ïðîñèëà äîçâîëó îáðàòè ãåòüìàíà.

Ïіäïèñàíі Êîëîìàöüêі ÷îëîáèòíі Ä. Àïîñòîë ïîäàâ äî Ãåíåðàëüíîї âіéñüêîâîї êàíöåëÿðії. Óðÿäîâöі, ïîñâÿ÷åíі â ïëàíè Ï. Ïîëóáîòêà, âèðіøèëè òåðìіíîâî íàäіñëàòè äî ðîñіéñüêîї ñòîëèöі ïîñîëüñòâî і ïåðåäàòè ñòàòòі. Ïðîòå êîçàöüêèõ ïîñëàíöіâ çàòðèìàëà Ìàëîðîñіéñüêà êîëåãіÿ. Òîäі äî Ïåòåðáóðãà áóëî òàєìíî âіäïðàâëåíî âіéñüêîâîãî êàíöåëÿðèñòà Іâàíà Ðîìàíîâè÷à. 10 ëèñòîïàäà 1723 ð. âіí ïåðåäàâ Êîëîìàöüêі ÷îëîáèòíі îñîáèñòî іìïåðàòîðîâі Ïåòðó I.

Ïîíàä ðіê òðèâàëè äîïèòè óêðàїíñüêîї ñòàðøèíè â Ïåòåðáóðçі. Ïðîòè íàêàçíîãî ãåòüìàíà áóëî ðîçïî÷àòî ñóäîâó ñïðàâó çà çâèíóâà÷åííÿì ó äåðæàâíіé çðàäі – òàєìíèõ çâ’ÿçêàõ ç Ï. Îðëèêîì. Îäíà÷å ñóäîâèé ïðîöåñ òàê і íå âіäáóâñÿ, áî 18 ãðóäíÿ 1724 ð. â Ïåòðîïàâëîâñüêîìó êàçåìàòі Ï. Ïîëóáîòîê ïîìåð.

Íàêàçíèé ãåòü üìàí Ïàâëî Ïîëóáîò òîê.

● Яке враження, за свідченням літописця, справила чолобитна на російського царя? ● Якими були результати описаних подій? Автор Чернігівського літопису повідомляє: «Канцелярист Іван Романович подав чолобитні від усього війська малоросійського за підписом рук усієї полкової старшини й товариства бунчукового й значкового до рук його імператорської величності, що з церкви Святої Троїці по службі Божій листопада 10 числа йшов. Так зараз у кофейний дім увійшовши й вичитавши, вийшов з того дому й наказав своїми вустами... з великим гнівом і лютістю взяти під варту полковника Павла Полуботка, суддю генерального Івана Черниша, Семена Савича – писаря генерального, які тамтаки стояли(…), того ж часу взято з України полковника миргородського Апостола в Москву і Санкт-Петербург, осавула генерального й бунчукового з Глухова, а з деяких полків побрано в Глухів старшину полкову й держано під караулом».

● На прикладах наведеного тексту спробуйте пояснити характеристику, що її давав цареві Т. Шевченко: «Це той первий, що розпинав нашу Україну». ● Яким постає зі свідчень Ж.-Б. Шерера П. Полуботок? нцузький історик Жан-Бенуа Шерер у книжці «Літопис Малоросії, або Історія запорізьких і українських козаків», що вийшла друком у Парижі 1788 р., так описував

Ãåòüìàíùèíà ó 20–40 ðð. 18 ñò. зміст сказаного Павлом Полуботком Петру І: «Знаю і бачу, царю, що ви хочете згубити мою Батьківщину(...). Ви ставите себе понад усіма законами і хочете знищити всі привілеї, урочисто стверджені вашими попередниками і вашою величністю; ви хочете покласти свавільні податки на народ, котрого свободу самі визнали; ви, не вагаючись, посилаєте на важкі й принизливі роботи козаків, приневолюючи їх, неначе рабів, копати канали у ваших володіннях; а що для нас найобразливіше – позбавляєте нас нашого права обирати вольними голосами гетьманів і інших старшин; ви настановили нам суддями великоросів, які не знають або вдають, що не знають, наших прав і привілеїв та повсюдно всіма способами нас неволять і ображають».

3. Çà ÿêèõ îáñòàâèí 1727 p. áóëî âіäíîâëåíî ãåòüìàíñòâî? ßêèì óâ çìіñò «Ðiøèòåëüíèõ ïóíêòіâ»?

Äåÿêå ïîì’ÿêøåííÿ ïîëіòèêè öàðàòó ùîäî Óêðàїíè ïîâ’ÿçàíå áóëî çі ñìåðòþ Ïåòðà І â ñі÷íі 1725 ð. Ó ëþòîìó 1725 ð. іìïåðàòðèöÿ Êàòåðèíà І çâіëüíèëà ç-ïіä âàðòè òèõ óêðàїíñüêèõ ñòàðøèí, ÿêèõ áóëî óâ’ÿçíåíî ðàçîì іç Ï. Ïîëóáîòêîì.

Óëіòêó 1727 ð. çðîñëà íàïðóæåíіñòü ó pîñiéñüêî-òópåöüêèõ âіäíîñèíàõ.

Ðîñiÿ ðîçïî÷àëà ïіäãîòîâêó äî íîâîї âіéíè. Çà òàêèõ îáñòàâèí óðÿä Ïåòpà II, ðîçðàõîâóþ÷è íà âіéñüêîâó äîïîìîãó êîçàêіâ, ïðàãíóâ çàëó÷èòè íà ñâіé áіê êîçàöüêó ñòàðøèíó. Áóëî ëіêâіäîâàíî Ìàëîðîñіéñüêó êîëåãіþ é äîçâîëåíî âèáîðè ãåòüìàíà. Íå îñòàííþ ðîëü â óõâàëåííі òàêîãî ðіøåííÿ âіäіãðàëà îñîáèñòà çàöіêàâëåíіñòü Î. Ìåíøèêîâà, ÿêèé ñïîäіâàâñÿ â òàêèé ñïîñіá ðîçøèðèòè ìàєòíîñòі íà òåðèòîðії Óêðàїíè. Ó ñèòóàöії, ùî ñêëàëàñÿ, єäèíèì i íåçàïåðå÷íèì ïðåòåíäåíòîì íà ãåòüìàíñòâî áóâ Äàíèëî

Àïîñòîë. Íà âèáîðàõ, ùî âіäáóëèñÿ 1 æîâòíÿ ó Ãëóõîâi òà íàãàäóâàëè öåðåìîíіþ ïðèñÿãè, çà 73-pi÷íîãî Ä. Àïîñòîëà ïðîãîëîñóâàëè îäíîñòàéíî.

Äîãîâіðíèõ ñòàòåé óêëàäåíî íå áóëî.

Îòæå, ãîëîâíîþ ñâîєþ ìåòîþ Ä. Àïîñòîë óâàæàâ ïіäïèñàííÿ òðàäèöіéíîї ðîñіéñüêî-óêðàїíñüêîї óãîäè. Ëèøå â ñåðïíі Ä. Àïîñòîë îòðèìàâ ÿê âіäïîâіäü íà ñâîї ïðîïîçèöії «Ðіøèòåëüíі ïóíêòè». Âîíè ìàëè ôîðìó óêàçó öàðñüêîãî óðÿäó ãåòüìàíîâі.

Çãіäíî ç «íîâèì äîãîâîðîì»: ● Ñêàñîâóâàâ çàáîðîíó ðîñіÿíàì êóïóâàòè çåìëі â Óêðàїíі, õî÷à é çàçíà÷àëîñÿ, ùî íîâі çåìëåâëàñíèêè ìóñèòèìóòü ïіäïîðÿäêîâóâàòèñÿ óêðàїíñüêіé àäìіíіñòðàöії. Íîâi ñòàòòі çíà÷íî îáìåæóâàëè é áåç òîãî íåçíà÷íі ïðàâà òà âîëüíîñòi Óêðàїíè. ● Ãåòüìàí ïîçáàâëÿâñÿ ïðàâà âåñòè ïåðåãîâîðè ç іíøèìè äåðæàâàìè.

Äîçâîëÿëîñÿ ëèøå âèðіøóâàòè ïðèêîðäîííі ïðîáëåìè ç Ïîëüùåþ і Êpèìîì, àëå ïіä íàãëÿäîì pîñiéñüêîãî ðåçèäåíòà. ● Íà âіéñüêîâі ïîñàäè ìàëè îáèðàòèñÿ îñîáè çі ñòàðøèíè, îäíà÷å çàòâåðäæóâàëèñÿ âîíè öàðåì. Íèæ÷ó ñòàðøèíó çàòâåðäæóâàâ ãåòüìàí. ● Âèùîþ ñóäîâîþ іíñòàíöієþ ñòàâàâ Ãåíåðàëüíèé ñóä. Âіí ñêëàäàâñÿ ç òðüîõ ðîñіÿí і òðüîõ óêðàїíöіâ òà î÷îëþâàâñÿ ãåòüìàíîì, àëå «ãîëîâíèì ñóääåþ» ââàæàâñÿ öàð.

Îòæå, «Ðiøèòåëüíi ïóíêòè» íå áóëè äâîñòîðîííіì äîãîâîðîì, à ÿâëÿëè ñîáîþ ðîçïîðÿäæåííÿ, íîðìàòèâíèé àêò âåðõîâíîї âëàäè Ðîñіéñüêîї äåðæàâè. Äîêóìåíò áóâ ïîêëèêàíèé ðåãóëþâàòè âíóòðіøíє æèòòÿ Ãåòüìàíùèíè ÿê ñêëàäîâîї ÷àñòèíè Ðîñії. 210

4. ßêі ðåôîðìè áóëî çäіéñíåíî çà ãåòüìàíà Äàíèëà Àïîñòîëà?

5

èëî Àïîñòîë óçÿâñÿ çà çäіéñíåííÿ ðåôîðì, ñïðÿìîâàíèõ íà âïîðÿäêóâàííÿ âíóòðіøíüîãî æèòòÿ Ãåòüìàíùèíè: ó ñóäî÷èíñòâі, ôіíàíñàõ, çåìåëüíèõ ñïðàâàõ, òîðãіâëі òîùî. Ç ìåòîþ âðåãóëþâàííÿ çåìåëüíèõ ñïðàâ ãåòüìàí ïðîòÿãîì 1729–1731 ðð. ïðîâіâ «Ãåíåðàëüíå ñëіäñòâî ïðî ìàєòíîñòі». Óíàñëіäîê òàêîãî çàõîäó â äåðæàâíå êîðèñòóâàííÿ áóëî ïîâåðíóòî ÷èìàëî çåìåëü, áåçïіäñòàâíî çàõîïëåíèõ ó ïðèâàòíå âîëîäіííÿ. ×èìàëî çóñèëü äîêëàäàâ Ä. Àïîñòîë äëÿ ïîæâàâëåííÿ óêðàїíñüêîї òîðãіâëі. Ãåòüìàí çóìіâ äîìîãòèñÿ ñêàñóâàííÿ áàãàòüîõ îáìåæåíü òà óòèñêіâ, çàïðîâàäæåíèõ Ïåòðîì І. Òàê, íàïðèêëàä, óêðàїíñüêèì êóïöÿì ïîâåðíóëè ïðàâî âèâîçèòè òîâàðè íà çàõіäíîєâðîïåéñüêі ðèíêè, çíîâó áóëî íàëàãîäæåíî òîðãîâåëüíі çâ’ÿçêè ç Êðèìîì òîùî.

Çäіéñíþþ÷è ðåôîðìó ôіíàíñіâ, Ä. Àïîñòîë óïåðøå âñòàíîâèâ òî÷íèé áþäæåò äåðæàâíèõ âèäàòêіâ; ïðè öüîìó ç-ïîìіæ âèäàòêіâ âèîêðåìèâ òó ÷àñòèíó, ùî ìàëà âèêîðèñòîâóâàòèñÿ íà óòðèìàííÿ êîçàöüêîї àäìіíіñòðàöії, íàéìàíîãî âіéñüêà, àðòèëåðії òîùî. Ãåòüìàí òàêîæ âèçíà÷èâ äæåðåëà íàïîâíåííÿ äåðæàâíîї ñêàðáíèöі Ãåòüìàíùèíè.

Çìіíè â ñóäî÷èíñòâі ñòîñóâàëèñÿ ðåôîðìóâàííÿ ñóäіâ. Áóëî ðîçïî÷àòî ðîáîòó çі çâåäåííÿ äî îäíîãî çáіðíèêà çàêîíіâ, ùî âèêîðèñòîâóâàëèñÿ â óêðàїíñüêîìó ñóäî÷èíñòâі («Ïðàâà, çà ÿêèìè ñóäèòüñÿ ìàëîðîñіéñüêèé íàðîä»). Ä. Àïîñòîë âіäíîâèâ ïðàâî ãåòüìàíà ïðèçíà÷àòè ãåíåðàëüíó ñòàðøèíó і ïîëêîâíèêіâ.

Ãåòüìàí Äàíèëî Àïîñòî îë.

І ñêîíîñòàñ åCïàñî-Ïðåîáðàæåíñüêîї Âåëèêèõöåðêâè ó  ÿÑîðî÷èíöÿõ. ãîðІêîíà Áîã îäèöі ç іêîíîñòàñà ÑïàñîÏðåîáð æåíñüêîàæ ї öåðêâè ó õ Âåëèêèõ Ñîðî÷èíöÿõ. Ñïàñî-Ïðåîáðàæåíñüêà öåðêâà ó Âåëèêèõ Ñîðî÷èíöÿõ íà Ïîëòàâùèíі ó, çá äîâàíà êîøòîì Àïîñòîëà. 1732 ð.Äàíèëà À 211