
10 minute read
âіéíè 1651–1653 ðð
Âîєííî-ïîëіòè÷íі ïîäії Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíîї âіéíè 1651–1653 ðð. до нас, великого государя, до нашої царської величності, посланців своїх, а ми, великий государ, наша царська величність, пошлемо до вас наших царської величності думних людей». [З грамоти російського царя Олексія Михайловича Богданові Хмельницькому (1653 р.)]. 3. «Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже! ...Сповіщаємо цим листом, що як од початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестанемо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам Всевишній Бог помститься за насильство й знущання над нами... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з’єднані й пов’язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані обом найсвітлішим воєводам Молдавії і найсвітлішому князеві Трансільванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід». [З листа Б. Хмельницького до шведського короля Карла-Густава (листопад 1656 р.)].
●1. Навіщо Б. Хмельницький прагнув установити дипломатичні відносини з турецьким урядом та вів переговори про прийняття турецького протекторату? ● 2.Які рядки документа свідчать про наміри гетьмана прийняти протекторат Османської держави? ● 1. Які рядки джерела № 2 свідчать про готовність царя розпочати переговори та рийти на допомогу гетьманові у війні з поляками? ● 2. Порівняйте зміст цього доумента з попереднім. Чи не видається політика гетьманського уряду непослідовою? Чому? ● 1. Спираючись на джерело № 3, схарактеризуйте характер міждержавних відносин Війська Запорізького та Швеції. Чи таких відносин прагнув гетьман? ● 2. Яку роль у міждержавних відносинах Гетьманщини та Швеції відіграли трансільванський князь та молдавський господар? рацюймо самостійно. Завдання 3. Скориставшись фрагментами джерел, аргуентуйте або спростуйте 2–3 реченнями міркування, що зовнішньополітичні відосини Гетьманщини визначалися принципом: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси».
Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1–3) – від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок – 12 балів). Чому історики, оцінюючи роль Б. Хмельницького в тогочасних подіях, переконані, о найвартіснішою є державотворча діяльність гетьмана?
1650 р., сеpпень – Перший молдавський похід. 1651 р., чеpвень – битва пiд Беpестечком. 1651 р., веpесень – укладення Бiлоцеpкiвського договору. 1652 р., тpавень – битва пiд Батогом. 1652 р., сеpпень – одpуження Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаpя Василє Лупу. Укладення укpаїнсько-молдавського союзу.
Âîєííî-ïîëіòè÷íі ïîäії Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíîї âіéíè 1651–1653 ðð. 1653 р., сеpпень–вересень – поpазка українських військ пiд пpоводом Тимоша Хмельницького під Сучавою. 1653 р., веpесень–гpудень – облога Жванця на Подiллі. 3
У чому польський вельможа вбачав найбільшу загрозу для Польщі з боку козацької України? Чому автор намагався переконати своїх співвітчизників у необхідності знищення Української козацької держави?
З трактату польського вельможі 1672 р.: «Там жодної панщини ніколи не буде, бо й тепер її там немає, і так кажуть: “Раз її нам господар наш великий, Хмельницький, батько наш, викоренив, то і до судного дня її не буде, бо він нас із неволі фараонової вивів”. Отак з імені Хмельницького мають ту надію, що ніколи не будуть робити панщини, кажучи, що то був Пророк і тепер, по його смерті, він завжди сідає біля одного столу з Господом Богом від обіду й до вечері. Поборів, подимних й такого роду податків і не згадуй! А якщо й випаде податок, який за гетьманським чи полковницьким універсалом раз на рік, щонайбільше два, то не перевищить цей податок десятка з лишком золотих на рік, хоч би й з найбагатшої особи. А жодного іншого тягаря на люд посполитий ніколи не буває, а надто на козаків, бо кожен є вільним вояком, а податки на тих, хто не ходить на війну... Якщо ж буде збережено Українську державу хоч на невеликій частині українських земель, то навколо неї буде пустеля Аравійська, коли наосліп туди всі люди ринуть згідно з вищезгаданими міркуваннями».
1. ßêèìè áóëè ðåçóëüòàòè âîєííî-ïîëіòè÷íèõ ïîäіé Íàöіîíàëüíîâèçâîëüíîї âіéíè 1651 ð.?
Ïðîòÿãîì 1650 ð. Ïîëüùà ãîòóâàëàñÿ äî íîâîãî åòàïó âіéíè ïðîòè Á. Õìåëüíèöüêîãî.
Âèðіøàëüíі áîї ìіæ îñíîâíèìè ñèëàìè ïîëüñüêîї òà óêðàїíñüêîї àðìіé âіäáóëèñÿ 18–30 ÷åðâíÿ 1651 ð. ïîáëèçó Áåðåñòå÷êà íà Âîëèíi. Ìіñöåì äëÿ áèòâè áóëî îáðàíî ìåæèðі÷÷ÿ Ñòèðó é Ïëÿøiâêè. Çðàíêó 18 ÷åðâíÿ ñïàëàõíóëè ïåðøі ñóòè÷êè, ç ÿêèõ ðîçïî÷àëàñÿ Áåðåñòåöüêà áèòâà. Âîíà áóëà íàéáіëüøîþ áèòâîþ Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíîї âіéíè çà ÷èñåëüíіñòþ âîÿêіâ, ÿêі áðàëè â íіé ó÷àñòü. Çàãàëüíà êіëüêіñòü ïîëüñüêîãî âіéñüêà ñòàíîâèëà 150 òèñ., à ç óðàõóâàííÿì îçáðîєíîї òà çäàòíîї äî áîþ ÷åëÿäі ïåðåâèùóâàëà 200 òèñ. Âіéñüêî Á. Õìåëüíèöüêîãî ñêëàäàëîñÿ ç 60 òèñ. êîçàêіâ, 40 òèñ. ñåëÿí, ìіùàí òà îáîçíèõ ñëóã, à ïіñëÿ ïðèєäíàííÿ 100 òèñ. òàòàð ñÿãàëî çàãàëüíîї êіëüêîñòі 200 òèñ.
Òðåòüîãî äíÿ áèòâè, 20 ÷åðâíÿ, êîëè ïåðåìîãà áóëà íà áîöі Á. Õìåëüíèöüêîãî, êðèìöі íåñïîäіâàíî çàëèøèëè ïîëå áîþ: ÿê ç’ÿñóâàëîñÿ, êðèìñüêèé õàí Iñëàì-Ãåðåé ІІІ íå õîòіâ ïîðàçêè ïîëüñüêîãî âіéñüêà é òîìó íàïåðåäîäíi ðîçïî÷àâ ïåðåãîâîðè ç êîðîëåì. Ùîá óáåðåãòè êîçàöüêі ñèëè âіä íèùіâíîї ïîðàçêè, Á. Õìåëüíèöüêèé âèðіøèâ âіäâåñòè àðìіþ äî ðі÷êè Ïëÿøiâêè, áîëîòÿíі áåðåãè ÿêîї ìîãëè íàäіéíî çàõèñòèòè òèë âіéñüêà. Íàêàçàâøè çáóäóâàòè çåìëÿíі óêðіïëåííÿ äëÿ çìіöíåííÿ òàáîðó, ãåòüìàí âèðóøèâ çà õàíîì, àáè äîìîãòèñÿ ïîâåðíåííÿ òàòàð íà ïîëå áîþ. Àëå õàí çàõîïèâ òà óâ’ÿçíèâ Á. Õìåëüíèöüêîãî.
Ïðîòÿãîì 10 äíіâ êîçàêè îáîðîíÿëè òàáіð, âіäáèâàþ÷è âñі àòàêè ïîëÿêіâ. Íàêàçíèì ãåòüìàíîì áóëî îáðàíî Іâàíà Áîãóíà. Ó íі÷ ïðîòè 30 ÷åðâíÿ âіí îðãàíіçóâàâ âіäõіä îñíîâíîї áîєçäàòíîї ÷àñòèíè êîçàöüêîãî âіéñüêà. Êîçàêè ñïîðóäèëè ïåðåïðàâè ÷åðåç Ïëÿøiâêó é íåïîìіòíî äëÿ âîðîãіâ
Âîєííî-ïîëіòè÷íі ïîäії Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíîї âіéíè 1651–1653 ðð. âèéøëè ç îòî÷åííÿ. Äîâіäàâøèñü, ùî êîçàêè çàëèøàþòü òàáіð, ßí Êàçèìèð íåãàéíî íàäіñëàâ òóäè ïіäðîçäіëè êîðîííîãî âіéñüêà. Òі êîçàêè, ÿêі ïðèêðèâàëè âіäõіä îñíîâíèõ ñèë, ãåðîї÷íî çàãèíóëè.
Ïîâåðíóâøèñü іç ïîëîíó íà ïî÷àòêó ëèïíÿ, Á. Õìåëüíèöüêèé øâèäêî âіäíîâèâ áîєçäàòíó àðìіþ i âæå ÷åðåç äâà ìіñÿöі çóïèíèâ ïðîñóâàííÿ ïîòóæíîãî ïîëüñüêî-ëèòîâñüêîãî âiéñüêà â ðàéîíі Áіëîї Öåðêâè. Öå çìóñèëî êîðîííîãî ãåòüìàíà Ì. Ïîòîöüêîãî ïîãîäèòèñÿ íà ïåðåãîâîðè. 18 âåpåñíÿ 1651 ð. â Áіëіé Öåðêâі áóëî óêëàäåíî ìèðíèé äîãîâіð, çà ÿêèì òåðèòîðіÿ ãåòüìàíñüêîãî óïðàâëіííÿ îáìåæóâàëàñÿ Êèїâñüêèì âîєâîäñòâîì. Ó Áðàöëàâñüêîìó é ×åðíіãіâñüêîìó âîєâîäñòâàõ âіäíîâëþâàëàñÿ ïîëüñüêà àäìіíіñòðàöіÿ. Ìàãíàòàì і øëÿõòі ïîâåðòàëèñÿ їõíі ìàєòíîñòі. Êîçàöüêèé ðåєñòð çìåíøóâàâñÿ ç 40 äî 20 òèñ.
Çîáðàæåííÿ áèòâè ïіÇîáðàæåí ä Áåðåñòå÷êîì. Ç áàðåëüєôà ñàðêîôàãà ïîëüñüêîãî êîðîëÿ ßíà Êàçèìèðà â öåðêâ ßíà Êàçè і Ñåí-Æåðìåí-äå-Ïðå â Ïàðèæі. 1672 ð. ● Íà áàðåëüєôі çîáðàæåíî êîçàêіâ ïіä ÷àñ áîþ. Òóò ìîæíà ïîáà÷èòè, ÿê êîçàêè çàñòîñîâóâàëè âîãíåïàëüíó çáðîþ. Âîíè øèêóâàëèñÿ â òðè ëàâè: ïåðøà ñòðіëÿëà ç ìóøêåòіâ, äðóãà ãîòóâàëàñÿ äî ïîñòðіëó, òðåòÿ ëàäíàëà ðóøíèöі. Êîçàêè îäÿãíåíі ó ñâèòêè, øàïêè é ÷îáîòè, à îçáðîєíі ìóøêåòàìè é øàáëÿìè ïðè ëіâîìó áîöі.
● Розгляньте карту на стор. 116. ● 1. Де відбулися основні події воєнної кампанії 651 р.? ● На теренах яких історико-географічних регіонів України вони проходии? ● 2. Де відбулися основні події воєнної кампанії 1652–1653 рр.? ● На теренах ких історико-географічних регіонів України відбувалися воєнні дії 1652–1653 рр.? ● 3. Які українські землі перебували у складі Польщі на кінець 1653 р.?
. ßêèìè áóëè íàñëіäêè âîєííîї êàìïàíії 1652 ð.?
Óëіòêó 1648 ð. ãåòüìàí óäàâàâñÿ äî ñïðîá ñõèëèòè ìîëäàâñüêîãî ãîñïîäàðÿ Âàñèëє Ëóïó äî âñòàíîâëåííÿ äîáðîñóñіäñüêèõ âіäíîñèí ç Ãåòüìàíùèíîþ. Ïðîòå Ëóïó і íàäàëі ïіäòðèìóâàâ ïîëüñüêèé óðÿä. Ó äðóãіé ïîëîâèíі ñåðïíÿ 1650 ð. 60-òèñÿ÷íà óêðàїíñüêà àðìіÿ ïіä ïðîâîäîì Á. Õìåëüíèöüêîãî é 30-òèñÿ÷íі çàãîíè êðèìñüêèõ òàòàð ïåðåéøëè Äíiñòåð і âñòóïèëè íà òåðèòîðіþ ìîëäàâñüêîãî êíÿçіâñòâà. Íà ïî÷àòêó âåðåñíÿ 1650 ð. êîçàöüêі ïîëêè çàâîëîäіëè ñòîëèöåþ êíÿçiâñòâà – ì. ßññàìè. Â. Ëóïó ïîãîäèâñÿ íà ìèð, ãîëîâíîþ óìîâîþ ÿêîãî áóëà âіäìîâà Ìîëäàâії âіä ñîþçó ç Ïîëüùåþ.
Òàê ìіæ Óêðàїíîþ é Ìîëäàâієþ áóëî âñòàíîâëåíî ñîþçíèöüêі âіäíîñèíè. 132
Âîєííî-ïîëіòè÷íі ïîäії Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíîї âіéíè 1651–1653 ðð. Ùîá çìіöíèòè ïîëіòè÷íі çâ’ÿçêè ç Ãåòüìàíùèíîþ, ìîëäàâñüêèé ãîñïîäàð çîáîâ’ÿçàâñÿ âèäàòè ñâîþ äî÷êó Ðîçàíäó çà ñèíà Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî – Òèìîøà.
Îäíà÷å ïіñëÿ Áåðåñòåöüêîї áèòâè Â. Ëóïó âіäìîâèâñÿ âèêîíóâàòè ñâîї çîáîâ’ÿçàííÿ ùîäî Óêðàїíè. Íàãàäàòè ïðî óìîâè óêðàїíñüêî-ìîëäàâñüêîãî äîãîâîðó Á. Õìåëüíèöüêèé âèðіøèâ ñèëîþ çáðîї, ðóøèâøè ó íîâèé ïîõіä ïðîòè Ìîëäàâiї.
Íå áàæàþ÷è äîïóñòèòè âîєííîãî ñîþçó Óêðàїíè ç Ìîëäàâієþ, ïîëüñüêèé óðÿä íàêàçàâ âåëèêîìó êîðîííîìó ãåòüìàíó Ì. Êàëèíîâñüêîìó âèñòóïèòè ïðîòè óêðàїíñüêèõ ïîëêіâ, ùî éøëè ç Ïîäíіïðîâ’ÿ äî Ìîëäàâії. Ïîëüñüêі çàãîíè ðîçòàøóâàëèñÿ òà- Ìîëäàâñüêèé ãî áîðîì áіëÿ ãîðè Áàòіã íà Áðàöëàâùèíi (ñó÷àñíà Âàñèëє Ëóïó. Âіííè÷÷èíà), íà ëіâîìó áåðåçі Ïіâäåííîãî Áóãó. 22 òðàâíÿ 1652 ð. ïåðåäîâі êîçàöüêі ÷àñòèíè ïіä êîìàíäóâàííÿì Òèìîøà Õìåëüíèöüêîãî é çàãîíè òàòàðñüêîї êіííîòè ïî÷àëè áèòèñÿ ç ïîëüñüêîþ êіííîòîþ, à îñíîâíі ÷àñòèíè ïіäіéøëè íåïîìіòíî 23 òðàâíÿ. Îòî÷èâøè ïîëüñüêèé òàáіð, óêðàїíñüêà àðìiÿ àòàêóâàëà îäíî÷àñíî ç óñіõ áîêіâ. Äî âå÷îðà ïîëüñüêå âiéñüêî áóëî âùåíò ðîçáèòå, çàãèíóâ i éîãî ãîëîâíîêîìàíäóâà÷.
Óíàñëіäîê íîâîãî ñïàëàõó âèçâîëüíîї áîðîòüáè ó òðàâíi–÷åðâíi 1652 ð. âëàäà ãåòüìàíñüêîãî óðÿäó âіäíîâèëàñÿ íà Áðàöëàâùèíi òà ×åðíiãiâùèíi, é êîçàöüêà Óêðàїíà çíîâó çäîáóëà íåçàëåæíіñòü. Áіëîöåðêіâñüêèé äîãîâіð óòðàòèâ ÷èííіñòü. Ïіñëÿ Áàòîçüêîї áèòâè, ó òðàâíi–÷åðâíi 1652 ð., óêðàїí ñüêà àðìіÿ, âñòóïèâøè äî Ìîëäàâії, çìóñèëà Ëóïó âèêîíàòè ïîïåðåäíі çîáîâ’ÿçàííÿ. Ó ñåðïíі Òèìіø óçÿâ øëþá іç Ðîçàíäîþ.
îñïîäàð
● Про які відомі вам події йдеться та позицію якої зі сторін відстоює автор літопису? ● Навіщо, на вашу думку, гетьман Б. Хмельницький прагнув породичатися з молдавським господарем? ● Чому правитель Молдавії вагався, обираючи між українським та польським правителями?
Мирон Костин, автор «Літопису Молдавської землі», писав у своєму творі: «Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василє... От і намагався господар Василє влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому... Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан..., вирушили в похід проти польського короля. Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко... Дізнавшись про цю вікторію ляхів від хотиновського каштеляна, господар Василє одягнув його в соболеву шубу, сподіваючись, що завдяки цій ляській перемозі він урятується від того, щоб стати сватом Хмеля. Та на цьому не скінчилися нещастя Ляської землі, бо через рік після перемоги під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар, коли поляки покладалися на мир, укладений у Білій Церкві. Ні гетьман, ні старшина, ні жодна душа пішого війська не врятувалися. З кінноти у живих залишилося дуже мало, головним чином низи. А верхи, оточені з усіх боків татарами, всі від шаблі загинули. Того ж року господарю Василє довелося влаштовувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля».
. ×èì çàâåðøèëèñÿ ïîäії Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíîї âіéíè 1653 p.?
îêîєíі óêðàїíñüêî-ìîëäàâñüêèì ñîþçîì, Ïîëüùà, Âàëàõiÿ і Òðàíñiëüâàíiÿ îá’єäíàëèñÿ â àíòèóêðàїíñüêó êîàëіöіþ. Ó êâіòíі 1653 ð. âàëàñüêèé ãîñïîäàð Ìàòåé Áàñàðàá i òðàíñіëüâàíñüêèé êíÿçü Äüîðäü II Ðàêîöi çà ïіäòðèìêè ïîëüñüêîãî óðÿäó çàõîïèëè ßññè é ïîñàäèëè íà ïðåñòîë ñâîãî ñòàâëåíèêà. Â. Ëóïó çâåðíóâñÿ ïî äîïîìîãó äî Á. Õìåëüíèöüêîãî. 21–22 êâіòíÿ 1653 ð. óêðàїíñüêå âіéñüêî, î÷îëåíå Ò. Õìåëüíèöüêèì, ðîçáèëî çàãîíè íîâîãî ìîëäàâñüêîãî ãîñïîäàðÿ. Âëàäà çíîâó ïåðåéøëà äî Â. Ëóïó. Ïðîòå îñòàííіé òèì íå âäîâîëüíèâñÿ. Âіí ïіäáóðèâ Ò. Õìåëüíèöüêîãî äî ïîõîäó íà Âàëàõіþ. Òèìіø íå âіäìîâèâ òåñòåâі. Ïðîòå ïîõіä âèÿâèâñÿ íåâäàëèì. Êîçàöüêå âіéñüêî ïîâåðíóëîñÿ â Óêðàїíó.
Âіéñüêîâà äîïîìîãà Â. Ëóïó íå ïîêëàëà êðàé êîëîòíå÷і çà âëàäó â Ìîëäà âії. Íåâäîâçі ìîëäàâñüêîãî ãîñïîäàðÿ çíîâó ñêèíóëè ç ïðåñòîëó. Ïîòðàïèâ øè ó ñêðóòó, âіí âêîòðå çâåðíóâñÿ ïî äîïîìîãó äî êîçàêіâ. Âіðíå ñîþçíèöüêèì çîáîâ’ÿçàííÿì, óêðàїíñüêå âіéñüêî, î÷îëåíå Òèìîøåì, âèðóøèëî â ïîõіä. Îäíàê ó ôîðòåöі Ñó÷àâà (ñó÷àñíà Ðóìóíіÿ) êîçàêè ïîòðàïèëè â îáëîãó. Òàì, ïіä ÷àñ ãåðîї÷íîї îáîðîíè, Òèìîøà áóëî ñìåðòåëüíî ïîðàíåíî.
Áàòîçüêà ïåðåìîãà íå îçíà÷àëà øâèäêîãî çàâåðøåííÿ âіéíè ïðîòè Ïîëüùі. Âіä ëþòîãî 1653 ð. ïîëüñüêі çàãîíè çäіéñíþâàëè ñïóñòîøëèâі ðåéäè íà êîçàöüêó òåðèòîðіþ. À âîñåíè 1653 ð. ïîëüñüêèé êîðîëü іç 40-òèñÿ÷íîþ àðìієþ âèðóøèâ ç-ïіä Ëüâîâà äî Ãàëè÷à, à çâіäòè – äî Êàì’ÿíöÿÏîäiëüñüêîãî і ñòàâ òàáîðîì ïіä ìіñòå÷êîì Æâàíåöü, ìіæ ðі÷êàìè Æâàí÷èê і Äíіñòåð. Òóäè ïіäіéøëè é îñíîâíі ñèëè óêðàїíñüêî-òàòàðñüêîãî âiéñüêà. Ïîëüñüêèé òàáіð áóëî âçÿòî â òðèâàëó îáëîãó, ÿêà âèñíàæèëà âîðîæó àðìіþ – ïî÷àâñÿ ãîëîä, ñïàëàõíóëà åïіäåìіÿ. Òà âіä îñòàòî÷íîї ïîðàçêè ïîëÿêіâ óæå âêîòðå âðÿòóâàëè îðäèíöі. 5 ãðóäíÿ ïіä Êàì’ÿíöåì íà Ïîäіëëі õàí i ïîëüñüêèé êîðîëü óêëàëè óñíó óãîäó, çà ÿêîþ âîєííі äії ïðèïèíÿëèñÿ, òàòàðè îòðèìóâàëè äîçâіë áðàòè ÿñèð íà çàõіäíîóêðàїíñüêèõ çåìëÿõ ïðîòÿãîì 40 äíіâ. Іíòåðåñè Óêðàїíè çà Êàì’ÿíåöüêîþ óãîäîþ íå áðàëèñÿ äî óâàãè, áî ïåðåäáà÷åíå âіäíîâëåííÿ óìîâ Çáîðiâñüêîãî äîãîâîðó âæå íå âëàøòîâóâàëî óêðàїíöіâ.
1 2
1. Òèìіø Õìåëüíèöüêèé é. 2. Ðîçàíäà Õìåëüíèöüê êà-Ëóïó.
Âîєííî-ïîëіòè÷íі ïîäії Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíîї âіéíè 1651–1653 ðð. Çóñòðі÷ ãåòüìàíî Á. Õìåëüíèöüêèì ä Òèìîøà. Õóäîæíè Ò. Ðîìàí÷óê. îì äîìîâèíè èê

Îòæå, ïîïðè âäàëі âîєííі äії, íàñëіäêè Æâàíåöüêîї êàìïàíії äëÿ Óêðàїíñüêîї êîçàöüêîї äåðæàâè âèÿâèëèñÿ âêðàé íåñïðèÿòëèâèìè.
4. ßêèìè áóëè îñîáëèâîñòі âíóòðіøíüî- òà çîâíіøíüîïîëіòè÷íîãî ñòàíîâèùà Ãåòüìàíùèíè íàïðèêіíöі 1653 ð.?
×åðåç òðèâàëó âіéíó ñòàíîâèùå Óêðàїíñüêîї êîçàöüêîї äåðæàâè íåâïèííî ïîãіðøóâàëîñÿ. Îñîáëèâî òÿæêèì âîíî ñòàëî âîñåíè 1653 ð., âіéíà, ùî òðèâàëà âæå øîñòèé ðіê, âèñíàæèëà Óêðàїíó. Âíàñëіäîê ïîëüñüêèõ êàðàëüíèõ ïîõîäіâ, îðäèíñüêèõ ãðàáóíêіâ, ïîñòіéíîї ìîáіëіçàöії íàñåëåííÿ, åïіäåìіé ÷óìè òà õîëåðè áóëî ñïóñòîøåíî ïîíàä 100 ìіñò i ìіñòå÷îê íà Ïðàâîáåðåææі, çíåëþäíіëè òåðèòîðії Áðàöëàâùèíè é Êèїâùèíè.
Çàíåïàëî ñіëüñüêå ãîñïîäàðñòâî. Çóáîæіëå êîçàöòâî âæå íå ìîãëî âèêîíóâàòè âіéñüêîâó ïîâèííіñòü. Äåäàëі ñêëàäíіøå ïðîõîäèëà ìîáіëіçàöіÿ. Òàê, íàïðèêëàä, ïіä ÷àñ ìîáiëiçàöiї â ñåðïíi–âåðåñíi 1653 ð. Á. Õìåëüíèöü-

Áіé І. Áîãóíà ç Ñ. ×àðíåöüêèì ì ïіä Ìîíàñòèðèùåì ó 1653 ð. Ôðàãìåíò êàðòèíè Ì. Ñàìîê êèøà. 1931 ð. ● Ïîëüñüêèé õðîíіñò Âåñïàñіàí Êîõîâñüêèé òàê ðîçïîâіäàє ïðî áіé ïіä Ìîíàñòèðèùåì (âåñíà 1653 ð.): «Áîãóí óâіâ îïîë÷åííÿ â óêðіïëåíå ìіñòî… Âіí, ïðîðâàâøèñÿ ç äîáіðíèìè âåðøíèêàìè, ãîëîñíî êðè÷àâ çà ñêіôñüêèì çâè÷àєì, ùîá áіëüøå íàëÿêàòè і ïîêàçàòè, ùî äîïîìîãà, ÿêà éäå, ùå ñòðàøíіøà... Òîìó ìè âіäіéøëè íå òіëüêè âіä Ìîíàñòèðèùà, à é çîâñіì ç Óêðàїíè, óðàæåíі âñі, ÿê îäíîþ ðàíîþ, öèì ñïіøíèì âіäñòóïîì».