7 minute read
27. Äîáà Ðóїíè: ïðè÷èíè òà íàñëіäêè. Ïðàêòè÷íå çàíÿòòÿ 4
Äîáà Ðóїíè: ïðè÷èíè òà íàñëіäêè 3. Які з названих подій збіглися в часі з існуванням Чортомлицької Січі: ● перші битви Національно-визвольної війни – на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями; ● ЗбаразькоЗборівська кампанія та укладення Зборівського договору; ● укладення Андрусівського перемир’я; ● повстання на чолі з П. Павлюком, Я. Острянином, Д. Гунею; ● московськоукраїн ська війна й битва під Конотопом; ● Чуднівська воєнна кампанія і підписання Слободищенського трактату; ● чигиринські походи; ● Чорна рада в Ніжині. Обрання гетьманом І. Брюховецького? 4. З ким із названих історичних діячів зустрічався або листувався І. Сірко, на чийому боці або проти кого йому доводилося воювати: ● гетьман Б. Хмельницький; ● гетьман П. Сагайдачний; ● польський король Ян ІІІ Собеський; ● московський цар Олексій Романов; ● московський цар Федір Романов; ● гетьман П. Дорошенко; ● гетьман К. Косинський; ● гетьман І. Самойлович; ● гетьман М. Ханенко; ● митрополит Й. Борецький? 5. Дайте відповіді на запитання: ● Чому території порубіжних земель Гетьманщини та Московії почали масово заселятися в 17 ст.? ● Звідки походить назва Слобожанщина? ● Які особливості заселення Слобідської України? ● Чим відрізнявся адміністративний устрій у Слобiдській Укpаїні порівняно з Лівобережною Гетьманщиною? ● Як складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною? 6. Оцініть діяльність кошового отамана І. Сірка як історичного діяча. (Див. пам’ятку для характеристики історичної особистості).
Руїна – назва, вживана в історичній літературі для кінця 50–70-х років 17 ст. – періоду громадянських воєн, вторгнень іноземців в Україну, її поділу між Московією, Річчю Посполитою, Туреччиною, розколу Гетьманщини, спустошення Правобережної України.
. ßê ïîäії äîáè Ðóїíè âèñâіòëþþòü òîãî÷àñíі іñòîðè÷íі äæåðåëà?
«Турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан прислав... на гетьманство українське, тепер після піддання його з Військом прислані московському цареві і публічно та демонстративно на очах народу тріумфально були віддані в столиці...: золота булава велика, обсаджена дорогоцінним камінням; друга булава позолочена, дорогоцінним камінням обсаджена, майстерно зроблена; дві червоних корогви; два волосяних бунчуки; п’ять турецьких листів несли в руках, на сажень золотими літерами пописаних і дуже велику печатку турецького султана квадратну, при котрій висів і золотий шнур». Б. «Брюховецький, маючи при собі чимало запорожців, невтомно турбувався про
Чорну Раду. Він навіть до царської величності написав і просив дозволу зібрати її. Він був певен, що коли вона збереться, то запорожці піднімуть бунт, заб’ють Сомка і
Васюту, а його силою оберуть на гетьмана. Так воно опісля й сталося. Коли окольничий князь Гагін та стольник Кирило Йосипович Хлопов на виконання царського указу рушили на Ніжин, маючи намір провести вибори нового гетьмана, тоді
Брюховецький з Гадяча і собі поспішив до них у Батурин і там, доволі довго розмовляючи з ними, настроїв їх прихильно до себе. А водночас він розіслав своїх запорожців у всі міста України і порадив всьому поспільству збиратися в Ніжин»... (З літопису
Григорія Грабянки). В. «Турецький султан... бажаючи сором лиця свого безчесного втолити, ще більші свої турецькі й татарські сили зібрав і послав з поганим візиром своїм, на ім’я
Мустафа, і з багатьма пашами під Чигирин здобувати його. Ті бусурманські сили, 176
Äîáà Ðóїíè: ïðè÷èíè òà íàñëіäêè прийшовши місяця липня числа 8 до Чигирина, намагалися взяти його різними способами, приступами, страшною вогняною стрільбою, гранатами, підкопами й усякими наговорами, протягом довгого часу силкуючись злий намір свій виконати, але велику загибель собі там знайшли». (З київського «Синопсиса»).
Г. «Виговський об’єднався з польським та татарським щонайдобірнішим воїнством і вирушив супроти Пушкаря на Полтаву, оскільки його посланці ніяк не могли полковника підкорити, а разом з воїнством і сам задумав піти, сподіваючись, що приводом до походу може служити неприязнь полковника та його ворожість до дій гетьмана… Спішно привів (татар) своїм на підмогу, вони перетяли дорогу, що вела на Полтаву, і стали на перехваті. А Пушкарів загін, перелякавшися татар, був розбитий Виговським. У цій січі, рубаючись разом зі своїми воїнами, загинув і Пушкар. А його воїнство, забачивши смерть свого начальника, вкрай переполошилось і кинулось втікати…». (З літопису Григорія Грабянки).
Д. «А Дорошенко після перемоги над Ханенком рушив, уже без перешкод, з усім козацьким та ординським військом від Ладижина під Кам’янець. Прибувши туди, допомагав туркам добувати Кам’янець, який, бувши уфундований від природи Божою силою, здававсь у людських очах геть-но нездобутним. Але що Бог захоче, те й зробить, бо той твердий град, не так від сили й ворожої зброї, як від нужди й міцного оточення, було в суботу 17 серпня добуто і захоплено під турецьку владу...». (З літопису Самійла Величка»).
Узагальніть, про що йдеться в поданих фрагментах джерел, і з’ясуйте, коли відбулися згадані події. Визначте місце кожної події в перебігові Руїни.
Працюймо самостійно. Завдання 1. Розставте події, про які йдеться у фрагментах джерел, у хронологічній послідовності. Одним-двома реченнями схарактеризуйте кожну з подій, зазначивши її результати та наслідки.
2. Ùî ðîçïîâіäàþòü іñòîðè÷íі äæåðåëà ïðî íàïðÿìè çîâíіøíüîïîëіòè÷íîї äіÿëüíîñòі «Ñîíöÿ Ðóїíè» – ãåòüìàíà Ïåòðà Äîðîøåíêà?
листа гетьмана Петра Дорошенка до московського вельможі Василя Тяпкіна (січень 1668 р.): «Ось недавно вчинили договір з поляками на нашу згубу; розірвали надвоє, і обидва монархи вмовилися між собою, що будуть нас викоріняти... Ви звикли вважати нас за якусь безсловесну худобу, без нас вирішили, які міста залишити під собою, в які уступити, а тим часом ці міста дісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров’ю та відвагою. Ми хоча вівці, але вівці Христові, його кров’ю викуплені, а не безсловесні. Часто від ваших московських людей можна почути таку думку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільно так не буде! Не допустив нас Господь у таку неволю. Знає король, що предки наші, як рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло з’єдналися з поляками під єдиним государем, добровільно обраним і заприсяженим. А того ярма ані ми, ані батьки наші носити не звикли». 2. З листа гетьмана П. Дорошенка до Олексія Михайловича (1671 р.): «...Тебе православного государя, царя за главу собі маю... З самого початку є неправда у тому, що санджаки, тобто знаки від царя турецького мені, і підручному мені війську дані. Насправді ж, щадячи цілісність всієї Украйни, захищаючи від розорення церкви Божі і відводячи людей згубу, часом я роблю те, чого не хочу: коли б ми не прийняли тих знамен турецьких й, будучи близько них, спротивилися їх волі, тоді треба було б нам із сильними бусурманами брань мати, але на це є ми немічними». 3. З повідомлення львівського єпископа Йосифа Шумлянського (березень 1671 р.)
«Петро Дорошенко дуже зміцнився, абсолютно в них панує й користується все-
Äîáà Ðóїíè: ïðè÷èíè òà íàñëіäêè народною любов’ю. Перебуваючи там, хоча скаржився перед різними особами на непотрібну дорогу до Чигирина, а також під час повернення назад не чув про нього жодного поганого слова. Ці люди не хлопи, а самостійний народ. Зникли вже там грубіянство, тиранство, пияцтво й інші варварства. Нараду з Тукальським проводить уночі, або вранці. Достатки, пишність помітні – все це не як у козацького гетьмана, а як у найбільшого польського пана».
1. Про яку подію йдеться в джерелі № 1? ● Яким є ставлення гетьмана до цієї одії, що він засуджує й до чого закликає? ● 2. Як гетьман пояснює причини приняття турецької зверхності (джерело № 2)? ● 3. Як тексти листів свідчать про позицію гетьмана? ● 4. Яке місце в перебігові Руїни відігравали обидві події?
Працюймо самостійно. Завдання 2. На основі наведених уривків з джерел, доведіть або спростуйте 2–3 аргументами слушність оцінки гетьмана Петра Дорошенка як «Сонця Руїни».
. ßê іñòîðè÷íі äæåðåëà âèçíà÷àþòü ïðè÷èíè òà íàñëіäêè Ðóїíè?
У літописі Самійла Величка про становище на Правобережжі наприкінці 70-х рр. 17 ст. читаємо: «Перед моїми очима постали численні безлюдні міста й замки, порожні вали, колись висипані працею людською, як гори й горби. Всі вони правили тоді за пристановище й поселення диких звірів. Я побачив, що фортеці, які траплялися нам на шляху у військовому поході, одні стоять малолюдні, інші зовсім спорожніли – розруйновані, зарослі землею, запліснявілі, обсаджені бур’яном і повні лише червів і зміїв, й усякого гаддя, що там гніздилося. Роздивившись, побачив я покриті мохом, очеретом і зіллям широкі тогобічні україно-малоросійські поля й розлогі долини, ліси і великі сади, красні діброви й річки, стави й занедбані озера. І це був той край, якого правдиво колись, уже шкодуючи за втратою його, називали й проголошували поляки раєм світу – він був немовби друга обітована земля, що кипіла медом і молоком. Бачив я, окрім того, в різних місцях багато людських кісток, сухих і голих – їх покривало саме тільки небо».
Знаний педагог, письменник та громадський діяч кінця 19 – початку 20 ст. Борис Грінченкопро причини Руїни зауважував: «Власне ще з давніх-давен українсько-руське громадянство мало знало, що то таке йти вкупі. Поруч з І. Виговським стоїть Пушкар, поруч з Дорошенком стоїть Многогрішний та Ханенко, не кажучи вже про Брюховецьких, Адамовичів, Лісовських. І кожен з тих згаданих веде за собою якусь частку України, і всі вкупі, волею чи неволею, заливають Україну кров’ю, повивають її вогнем і з багатої, пишно-барвистої, сяйвом соняшним та волею повитої країни роблять розлогу труну народну, ховають у ній українську волю, українське право, українське добро, і історія пише “Руїна” там, де колись було осяйне слово “Життя”. Минуле не минається дурно сьогочасному. Воно зоставляє наслідки навіки. І ми бачимо, що й тепер, як і тоді, ми не знаємо, що то значить – іти вкупі...».
1. Чому період кінця 50–70-х рр. 17 ст. в історії України називають добою Руїни? 2. У чому, на вашу думку, основна причина становища на Правобережній Україні, окладно змальованого козацьким літописцем у першому джерелі?
● 1. Яку причину Руїни Борис Грінченко визначає як основну? ● Що з цього приоду думаєте ви? ● 2. Визначте інші причини Руїни. 3. Якими були наслідки Руїни?
