29. Êîçàöüêà Óêðàїíà ïіñëÿ Ïîëòàâñüêîї áèòâè

І. Ìàçåïà і Êàðë ÕІІÕІІ ïіñëÿ Ïîëòàâñüêî îї áèòâè. 1880 ð. Õóäîæíèê Ã. Ñåäå åðñòðåì.

Наведіть кілька аргументів, щоб підтвердити або спростувати висловлювання ройського царя Петра І про українців: «Жоден народ під сонцем такими свободами привілеями і вольністю похвалитися не може, як, по Нашій Царській Величності илості, малоросійський». еред істориків поширена думка, що І. Мазепу протягом кількох століть неславили аме за те, за що вшановували Б. Хмельницького – за повстання проти іноземного поневолення. ● Чи згодні ви з цим порівнянням? Відповідь аргументуйте.

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: ● зpуйнування Чортомлицької Сiчi цаpськими вiйськами; ● «Вiчний миp» мiж Москвою та Польщею; ● козацька pада на p. Коломак, усунення I. Самойловича та обрання гетьманом I. Мазепи; ● національно-визвольне повстання на Правобережній Україні на чолі із С. Палієм. 2. Як змінилися кордони Гетьманщини наприкінці 17 ст. у порівнянні з періодом правління Богдана Хмельницького (на прикладі 1649 р.) та Юрія Хмельницького (на прикладі 1663 р.)? 3. Дайте відповіді на запитання: ● Які обмеження прав гетьмана та старшини було передбачено в Коломацьких статтях? ● Якого зовнішньополітичного курсу дотpимувався І. Мазепа на початку свого гетьманування? ● У якому напрямку розвивалась зовнішня політика гетьманського уряду під час Північної війни? ● У чому полягала полiтика гетьмана в царині культури? ● Яку небезпеку приховував у собі похід Карла ХІІ на Москву через територію України? ● Яких заходів ужив Петpо I, дізнавшись про повстання І. Мазепи? ● Про що свідчить приєднання до повстання І. Мазепи Запорізької Січі? ● Що спричинило поразку шведського вiйська в Полтавській битві? 4. Складіть усне повідомлення «Роль І. Мазепи в українському національно-визвольному русі».

§29. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА ПІСЛЯ ПОЛТАВСЬКО2 Ї БИТВИ

1710 р., 5 квiтня – обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції. Прийняття «Пактів й конституцій законів i вольностей Війська Запорізького» (Конституції Пилипа Орлика) 1711 р., весна – похiд козацьких загонiв Пилипа Оpлика на Пpавобеpежну Укpаїну. 1721 р., сеpпень – Нiштадський миpний договip мiж Росiєю та Швецiєю. Закінчення Північної війни.

Як ставиться автор листа до П. Орлика? Як у джерелі змальовано становище українців після Полтавської битви? иста французького дипломата у Варшаві де Монті до французького прем’єрміністра Флері (листопад 1729 р.): «Козацький гетьман Орлик, який служив під прапорами славетного гетьмана Мазепи, як генеральний комісар і писар, що вважається в козаків першим урядом після гетьманського, був обраний козацьким гетьманом замість вищезгаданого Мазепи після смерті останнього в Бендерах. Гетьман Орлик пішов за королем у Швецію, де мав привілеї “шефа союзної армії” і де знайшов разом зі своєю родиною підтримку навіть після смерті короля... Ми знаємо гетьмана Пилипа Орлика як людину розумну й відважну, вельми шановану в Україні між козаками, в яких цар відібрав майже всі давнішні вольності. Але козаки тільки й шукають нагоди повстати проти гнобителів і повернути свої колишні вольності».

1. ßêîþ áóëà ïîëіòèêà öàðñüêîãî óðÿäó ñòîñîâíî óêðàїíöіâ ïіñëÿ

Ïîëòàâñüêîї áèòâè.

Ïіñëÿ Ïîëòàâñüêîї áèòâè êîçàöüêîþ Óêðàїíîþ ïðîêîòèëàñÿ õâèëÿ öàðñüêîãî òåðîðó: âèíîñèëèñÿ ñìåðòíі âèðîêè ìàçåïèíöÿì, çàáîðîíÿëîñÿ äðóêóâàòè êíèæêè óêðàїíñüêîþ ìîâîþ, áàãàòüîõ ïðåäñòàâíèêіâ ñòàðøèíñüêîї àäìіíіñòðàöії áóëî ïîçáàâëåíî óðÿäîâèõ ïîñàä i ìàєòêіâ. Íàòîìіñòü âàæëèâі ïîñàäè íàäàâàëèñÿ ðîñіÿíàì òà íіìöÿì, à òàêîæ òіé óêpàїíñüêіé ñòàðøèíі, ùî çáåðåãëà âіääàíіñòü öàðåâі. ×èìàëî ñòàðøèíè áóëî çààðåøòîâàíî é âèñëàíî äî Ñèáipó. Âèñèëàëè â Ðîñiþ é ñіì’ї ìàçåïèíöiâ, à íà íèõ ñàìèõ âëàøòîâóâàëè ñïðàâæíє ïîëþâàííÿ â óñіõ êðàїíàõ Єâpîïè. Ïðèìіðîì, ïëåìіííèêà І. Ìàçåïè Àíäðіÿ Âîéíàðîâñüêîãî áóëî ñõîïëåíî â Ãàìáópçi â æîâòíі 1716 p. Òàêà ñàìà äîëÿ ñïіòêàëà é ãåíåðàëüíîãî îñàâóëà Ãpèãîpiÿ Ãåpöèêà, ÿêîãî çààðåøòóâàëè ó Âàpøàâi. Êðàїíàìè Єâðîïè íèøïîðèëè àãåíòè ó ïîøóêàõ Ïèëèïà Îðëèêà òà éîãî ðîäèíè.

Íåéìîâіðíî òÿæêèì âèïðîáóâàííÿì äëÿ óêðàїíöіâ ñòàëè ïðèìóñîâі êàíàëüíі ðîáîòè, áóäіâíèöòâî ôîðòèôіêàöіéíèõ ñïîðóä, âіéñüêîâі ïîõîäè òîùî. Äóæèõ íåðіäêî âіäïðàâëÿëè äî Ïåòåpáópãà, Àñòpàõàíi, íà Êàâêàç. Òàê, ó 1716 p. íà ñïîðóäæåííÿ êàíàëó Âîëãà–Äîí áіëÿ Öàðèöèíà áóëî âіäïðàâëåíî 10 òèñ. êîçàêіâ. 1721 ð. 10 òèñ. êîçàêіâ áóëî âіäïðàâëåíî íà áóäіâíèöòâî Ëàäîçüêîãî êàíàëó, à 1722 p. їõ çàìіíèëè íîâі 10 òèñ. êîçàêіâ. Êіëüêіñòü òèõ, õòî ïîâåðòàâñÿ, ñòàíîâèëà 30–60 %; ðåøòà êîçàêіâ і ñåëÿí âìèðàëà âіä íåñòåðïíèõ óìîâ æèòòÿ, åïіäåìіé, êàëіöòâ òîùî.

Ïіñëÿ Ïîëòàâñüêîї áèòâè çíà÷íî ïîñèëèâñÿ íàñòóï íà óêðàїíñüêó äåðæàâíіñòü. Îêðіì ïðÿìîãî òèñêó, ðîñіéñüêà àäìіíіñòðàöіÿ, àáè ìàòè ïðèâіä äëÿ âòðó÷àííÿ â óêðàїíñüêі ñïðàâè, ðîçïàëþâàëà âîðîæíå÷ó ìіæ ñòàðøèíîþ, ãåòüìàíîì òà ïðîñòèì íàñåëåííÿì òîùî.

Зверніть увагу!

Ïîëòàâñüêà áèòâà çìіíèëà ïîëіòè÷íó êàðòó Єâðîïè. Ïåðåìîãà Ïåòðà І âèñóíóëà Ðîñіþ íà îäíå ç ïðîâіäíèõ ìіñöü ó òîãî÷àñíіé єâðîïåéñüêіé ïîëіòèöі. Ìіöü Øâåöії òà Ïîëüùі ôàêòè÷íî áóëî ïіäіðâàíî íàçàâæäè. Äëÿ Óêðàїíè íàñëіäêè Ïîëòàâñüêîї áèòâè âèÿâèëèñÿ âêðàé íåñïðèÿòëèâèìè: ðîñіéñüêèé óðÿä ñòàâ íà øëÿõ ùå áіëüøîãî îáìåæåííÿ àâòîíîìії Ãåòüìàíùèíè.

2. Ùî ïåðåäáà÷àëè çàõîäè öàðñüêîãî óðÿäó ùîäî åêîíîìіêè Ãåòüìàíùèíè?

Öàðñüêèé óðÿä ïîñòàâèâ ñîáі çà ìåòó ïіäïîðÿäêóâàòè ãîñïîäàðñüêå æèòòÿ Ãåòüìàíùèíè åêîíîìіöі Ðîñії òà ïåðåòâîðèòè óêðàїíñüêі çåìëі íà íàäіéíå äæåðåëî ñâîїõ ïðèáóòêіâ. Öàðñüêі çàõîäè íàñàìïåðåä ñòîñóâàëèñÿ òîðãіâëі. Íà ïî÷àòêó 18 ñò. êîçàöüêà Óêðàїíà ìàëà òðàäèöіéíî øèðîêі òîðãîâåëüíі çâ’ÿçêè ç Öåíòðàëüíîþ òà Çàõіäíîþ Єâðîïîþ. Ïåòðî І ñâîїìè óêàçàìè ïðàãíóâ ïåðåêðèòè çâè÷íі òîðãîâåëüíі øëÿõè, çìóñèâøè óêðàїíñüêі êóïåöüêі âàëêè ïîâåðíóòè äî Ðîñії. Ïîäіáíèõ çàáîðîí òà îáìåæåíü óæèâàâ ðîñіéñüêèé óðÿä i ùîäî ââåçåííÿ â Óêðàїíó ÷óæîçåìÏåòðî І. íèõ òîâàðіâ. Òàêі çàõîäè ìàëè ïðèìóñèòè óêðàїíöіâ êóïóâàòè çàìіñòü іíîçåìíèõ âèðîáè ìîëîäîї ìîñêîâñüêîї ìàíóôàêòóðè.

Ñòðèìóâàëà ðîçâèòîê òîðãіâëі é ìèòíà ïîëіòèêà: âñòàíîâëåíå íà ðîñіéñüêî-óêðàїíñüêèõ êîðäîíàõ ìèòî âèêîðèñòîâóâàëîñÿ íå äëÿ çáàãà÷åííÿ óêðàїíñüêîї äåðæàâíîї ñêàðáíèöі, à íàäõîäèëî äî Ìîñêâè.

Îäíèì іç çàõîäіâ, ùî ïåðåøêîäæàâ ðîçâèòêîâі óêðàїíñüêîї åêîíîìіêè, áóëî ïðàãíåííÿ ðîñіéñüêîãî óðÿäó çàïðîâàäèòè â îáіã íà óêpàїíñüêié òåðèòî ðії ìіäíі ãðîøі, ùîá ñðіáíі é çîëîòі çàëèøàëèñÿ ïåðåâàæíî â Ðîñiї, çàäëÿ çáàãà÷åííÿ äåðæàâíîї ðîñіéñüêîї êàçíè. Ðóéíóâàëî åêîíîìіêó Óêðàїíè і ïîñòіéíå ïåðåáóâàííÿ íà її òåpèòîpiї ÷èñëåííîãî pîñiéñüêîãî âіéñüêà (ïîíàä 10 òèñ.), ùî óòðèìóâàëîñÿ êîøòîì óêðàїíñüêîãî íàñåëåííÿ.

. ßêèìè áóëè çàõîäè öàðñüêîãî óðÿäó ùîäî óêðàїíñüêîї êóëüóðè?

Ðîñіéñüêèé öàðàò ïðàãíóâ òðèìàòè ïіä êîíòðîëåì äіÿëüíіñòü òàêèõ ìîãóòíіõ îñåðåäêіâ êóëüòóðè, ÿê Êèєâî-Ìîãèëÿíñüêà àêàäåìіÿ òà Êèєâî-Ïå÷åðñüêà ëàâðà. Òàê, 1709 ð. Ïåòðî І íàêàçàâ êèїâñüêîìó âîєâîäі âèñëàòè çà êîðäîí óñіõ «ïîëüñüêèõ» (òîáòî ïðàâîáåðåæíèõ çà ïîõîäæåííÿì) ñòóäåíòіâ і ïîâіäîìèòè, ñêіëüêè çàëèøèòüñÿ ñòóäåíòіâ «ìàëîðîñіéñüêèõ» – âèõіäöіâ ç Ãåòüìàíùèíè, à òàêîæ ñêіëüêè є ÷åíöіâ-âèêëàäà÷іâ ç Ïðàâîáåðåææÿ.

Ðіçêî çìіíþâàëîñÿ íà ãіðøå ñòàíîâèùå Êèїâñüêîї ìèòðîïîëії. Äîâãèé ÷àñ öàðñüêèé óðÿä ïðàãíóâ âèâåñòè Êèїâñüêó ìèòðîïîëіþ ç-ïіä ïіäïîðÿäêóâàííÿ êîíñòàíòèíîïîëüñüêîìó ïàòðіàðõîâі, âñòàíîâèâøè íàä íåþ çâåðõíіñòü ìîñêîâñüêîãî ïàòðіàðõà. Ó òðàâíі 1686 ð. Êîíñòàíòèíîïîëüñüêèé ïàòðіàðõ ïіä òèñêîì òóðåöüêîãî óðÿäó ïîãîäèâñÿ íà âіäîêðåìëåííÿ Óêðàїíñüêîї ïðàâîñëàâíîї öåðêâè âіä êîíñòàíòèíîïîëüñüêîãî ïðåñòîëó.

Ó 1722 ð. âïåðøå ієðàðõîâі Êèїâñüêîї ìèòðîïîëії áóëî íàäàíî òèòóë àðõієïèñêîïà Êèїâñüêîãî òà Ìàëîї Ðîñії. Ïðèçíà÷àòè éîãî ìàâ öåðêîâíèé ñèíîä1 íà ÷îëі ç öàðåì ó Ïåòåðáóðçі. Îòæå, Êèїâñüêà ìèòðîïîëіÿ ïåðåòâîðèëàñÿ íà çâè÷àéíó єïàðõіþ Ðîñіéñüêîї ïðàâîñëàâíîї öåðêâè.

1 Ñ è í î ä – äóõîâíà êîëåãіÿ – âèùèé êåðіâíèé îðãàí öåðêâè ïіñëÿ ëіêâіäàöії

Ïåòðîì І 1721 ð. ïàòðіàðøîї ôîðìè óïðàâëіííÿ Ðîñіéñüêîþ ïðàâîñëàâíîþ öåðêâîþ. 190

Êîçàöüêà Óêðàїíà ïіñëÿ Ïîëòàâñüêîї áèòâè

Ðóéíàöіÿ óêðàїíñüêîї êóëüòóðè çäіéñíþâàëàñÿ é òàêèìè çàõîäàìè, ÿê ïåðåìàíþâàííÿ óêðàїíñüêèõ ó÷åíèõ, áîãîñëîâіâ, ïèñüìåííèêіâ і ïåäàãîãіâ іç Êèєâà äî Ïåòåðáóðãà òà Ìîñêâè. Îòðèìàâøè âèñîêі ïîñàäè, âîíè çìóøåíі áóëè óñíèì і ïèñàíèì ñëîâîì ñëàâèòè öàðÿ òà éîãî ïîëіòèêó, à І. Ìàçåïó é óñіõ, õòî ïîäіáíî äî íüîãî çâàæóâàâñÿ âèñòóïàòè ïðîòè öàðàòó, âñіëÿêî ïàïëþæèòè. Òàêà äîëÿ ñïіòêàëà Ôåîôàíà Ïðîêîïîâè÷à, Ñòåôàíà ßâîðñüêîãî, Ãàâðèëà Áóæèíñüêîãî òà áàãàòüîõ іíøèõ.

Âіä ÷àñіâ Ïåòðà І ç Óêðàїíè ïî÷àëè âèâîçèòè іñòîðè÷íі ïàì’ÿòêè, ðіäêіñíі êíèãè òîùî. Ó 1720 ð. öàð íàêàçóâàâ, ùîá «ó âñіõ ìîíàñòèðÿõ... îãëÿíóòè é çàáðàòè äàâíі æàëóâàíі ãðàìîòè òà іíøі îðèãіíàëüíі ëèñòè, îæ êíèãè іñòîðè÷íі, ðóêîïèñíі é äðóêîâàíі».

4. ×èì óñëàâèâñÿ ãåòüìàí â åìіãðàöії Ïèëèï Îðëèê?

ëÿ ñìåðòі ãåòüìàíà І. Ìàçåïè òà ÷àñòèíà êîçàêіâ, ÿêà ïіøëà ç íèì ó âèãíàííÿ, íà êîçàöüêіé ðàäі 5 êâіòíÿ 1710 ð. â Áåíäåpàõ (Ìîëäàâіÿ) îáðàëà ñîáі êåðìàíè÷à. Ãåòüìàíîì ñòàâ íàéáëèæ÷èé ñïîäâèæíèê I. Ìàçåïè – ãåíåðàëüíèé ïèñàð Ïèëèï Îðëèê. Öÿ ïîäіÿ çàïî÷àòêóâàëà íîâó ñòîðіíêó â іñòîðії óêðàїíñüêèõ âèçâîëüíèõ çìàãàíü, àäæå ùå íіêîëè ãåòüìàíà íå îáèðàëè çà êîðäîíîì. Ï. Îpëèê î÷îëèâ ïåðøó óêðàїíñüêó ïîëіòè÷íó åìіãðàöіþ1 â Çàõіäíіé Єâpîïi.

Äіÿëüíіñòü Ï. Îðëèêà íà ãåòüìàíñüêіé ïîñàäі áóëà ñïðÿìîâàíà íà ñòâîðåí íÿ àíòèðîñіéñüêîї êîàëіöії. Ïîïðè íåñïðèÿòëèâі îáñòàâèíè, âіí ñïðîìіãñÿ çàðó÷èòèñÿ âіéñüêîâîþ ïіäòðèìêîþ êіëüêîõ äåðæàâ і çäіéñíèòè âîєííó îïåðàöіþ, ñïðÿìîâàíó íà âèçâîëåííÿ óêðàїíñüêèõ çåìåëü.

Ñêëàäíі é ñóïåðå÷ëèâі ìіæäåðæàâíі âіäíîñèíè ïåðåøêîäæàëè óñïіõó ãåòüìàíà. Çà òóðåöüêî-ïîëüñüêîþ óãîäîþ 1714 ð. Ïðàâîáåðåæíà Óêðàїíà çíîâó ïîâåðíóëàñÿ ïіä âëàäó Ïîëüùі. Òà Ï. Îðëèê íå âòðà÷àâ íàäії і íåâòîìíî øóêàâ íîâèõ ñîþçíèêіâ ó áîðîòüáі ïðîòè öàðàòó.

Ïіä ÷àñ êîçàöüêîї ðàäè 5 êâіòíÿ 1710 ð. áóëî ñõâàëåíî äîêóìåíò «Ïàêòè é êîíñòèòóöії çàêîíіâ i âîëüíîñòåé Âіéñüêà Çàïîðіçüêîãî» (çãîäîì öåé äîêóìåíò íàçâàëè Êîíñòèòóöієþ Ïèëèïà Îðëèêà). Îñíîâó äîêóìåíòà

1 2

1. Ãåòüìàí Ïèëè Îðëèê. Óÿâíèé ïî 2. Áóëàâà Ïèëèïà Îðëèêà. ● Çáåðіãàєòüñÿ ó áіáëіîòåöі ì. Ëіí÷îïіí. Øâåöіÿ. Âðó÷åííÿ Êàðëîì ÕІІ êëåéíîäіâ íîâîîáðàíîìó ãåòüìàíó ìàëî á â î÷àõ ñó÷àñíèêіâ òèõ ïîäіé íåäâîçíà÷íî ðîçöіíþâàòèñÿ ÿê âèçíàííÿ ëåãіòèìíîñòі íîâîîáðàíîї âëàäè. èï îðòðåò. à

1 Å ì і ã ð à ö і ÿ (âіä ëàò. emigratio – ïåðåñåëåííÿ) – âіä’їçä іç Áàòüêіâùèíè äî іíøèõ êðàїí.

Êîçàöüêà Óêðàїíà ïіñëÿ Ïîëòàâñüêîї áèòâè ñòàíîâèëà óãîäà ìіæ ãåòüìàíîì i êîçàöòâîì, ÿêå âèñòóïàëî âіä іìåíі óêðàїíñüêîãî íàðîäó, ïðî âçàєìíі ïðàâà òà îáîâ’ÿçêè. Öå é âіäðіçíÿëî óõâàëåíèé äîêóìåíò âiä òðàäèöіéíèõ ãåòüìàíñüêèõ ñòàòåé, ùî áàçóâàëèñÿ íà óãîäàõ ìiæ ãåòüìàíîì i ìîíàðõîì-ïpîòåêòîpîì. Óïåðøå íîâîîáðàíèé ãåòüìàí óêëàäàâ îôіöіéíó óãîäó çі ñâîїìè âèáîðöÿìè, ÷іòêî çàçíà÷àþ÷è óìîâè, çà ÿêèõ âіí îòðèìóâàâ âëàäó. Êðіì òîãî, îáґðóíòîâóâàâñÿ äåðæàâíèé ëàä Óêðàїíè. Ñàìå òîìó öåé äîêóìåíò ââàæàþòü ïåðøîþ óêðàїíñüêîþ êîíñòèòóöієþ. Êîíñòèòóöіÿ Ïèëèïà Îðëèêà ñêëàäàëàñÿ çi âñòó ïó é 16 ñòàòåé. Ó âñòóïі áóëî ïîäàíî ñòèñëèé âèêëàä іñòîðії Óêðàїíè, ïîÿñíåíî ïðè÷èíè ðîçіðâàííÿ âіäíîñèí ç Ðîñієþ òà ïðèéíÿòòÿ ïðîòåêòîðà òó øâåäñüêîãî êîðîëÿ. Íàñàìïåðåä ïðîãîëîøóâàëîñÿ,Іëþñòð öàöіÿ äî âіðøà ùî Óêðàїíà «îáîõ áîêіâ Äíіïðà ìàє áóòè íà âі÷íіÎðëèêàÏèëèïà Î íà ÷åñòü ìèðãîðîäñüêîãî ÷àñè âіëüíîþ âіä ÷óæîãî ïàíóâàííÿ». èêà ïîëêîâíè Äàíèëà Êîíñòèòóöіÿ Ï. Îðëèêà ïåðåäáà÷àëà çàõîäè, à.Àïîñòîëà ÿêі îáìåæóâàëè á âëàäó ãåòüìàíà òà çàïîáіãàëè á ●Ïîìіðêóéòå, ÷èì ïîäіáóòâåðäæåííþ ìîíàðõі÷íîї ôîðìè ïðàâëіííÿ. Ïåðåäíі òà ÷èì âіäðіçíÿþòüñÿ áà÷àëîñÿ çàïðîâàäæåííÿ Ãåíåðàëüíîãî ñóäó äëÿ äîëі Ïèëèïà Îðëèêà òà ðîçãëÿäó ñïðàâ ïðî ïðîâèíè ñòàðøèíè, ïðè÷îìó Äàíèëà Àïîñòîëà. ãåòüìàí íå ìіã âòðó÷àòèñÿ â äіÿëüíіñòü ñóäó. Äåðæàâíà ñêàðáíèöÿ é ìàéíî ïіäïîðÿäêîâóâàëèñÿ ãåíå ðàëüíîìó ïіäñêàðáіþ, à òàêîæ ïîëêîâèì ïіäñêàðáіÿì (ïî äâі âèáîðíі ïîñàäè â êîæíîìó ïîëêó). Âàæëèâі ôіíàíñîâі ñïðàâè ìàëè âèðіøóâàòèñÿ òіëüêè Ãåíåðàëüíîþ ðàäîþ.

Ãåòüìàí ëèøå çàòâåðäæóâàâ îáðàíèõ ïîëêîâíèêіâ і ñîòíèêіâ.

Êіëüêà ñòàòåé Êîíñòèòóöії ïðèñâÿ÷óâàëèñÿ Çàïîðіçüêіé Ñі÷і. Áóëî çàáåçïå÷åíî ïðàâà і ïðèâіëåї çàïîðîæöіâ, à òàêîæ âèçíà÷åíî îñîáëèâèé їõ ñòàòóñ.

Äåðæàâíîþ ðåëіãієþ îãîëîøóâàëîñÿ ïðàâîñëàâ’ÿ, à Êèїâñüêà ìèòðîïîëіÿ ìàëà âèéòè ç ïіäïîðÿäêóâàííÿ ìîñêîâñüêîãî ïàòðіàðõà.

Îòæå, Êîíñòèòóöіÿ Ï. Îðëèêà íå ëèøå ïðîãîëîøóâàëà íåçàëåæíó Óêðàїíñüêó äåðæàâó, à é çàêðіïëþâàëà íàéïðîãðåñèâíіøі äëÿ òîãî ÷àñó іäåї äåðæàâíîãî æèòòÿ. Äî òàêèõ, çîêðåìà, íàëåæàëè îáìåæåííÿ ïpàâ ãåòüìàíà òà ñòâîðåííÿ ïðåäñòàâíèöüêîãî îðãàíó – Ãåíåðàëüíîї ðàäè. Äîêóìåíò çàêëàâ îñíîâè ïðèíöèïó ïîäіëó âëàäè íà çàêîíîäàâ÷ó, âèêîíàâ÷ó òà ñóäîâó ãіëêè, çàïðîâàäæóâàâ âèáîðíіñòü ïîñàä, ùî є é íèíі ïðèíöèïîâîþ îçíàêîþ ðîçâèòêó äåìîêðàòè÷íèõ äåðæàâ.

● Які повноваження визначала Конституція П. Орлика за старшинською радою енеральною старшиною, полковниками та найзаслуженішими козаками від кожого полку)? ● Коли і з якою метою передбачалося скликання Генеральної ради? то мав брати в ній участь? ● Які положення з наведеного уривка документа свідчать про обмеження влади гетьмана у внутрішній та зовнішній політиці? З Конституції Пилипа Орлика: «Ми, старшина, кошовий отаман і все Військо

Запорізьке, укладаємо договір з ясновельможним гетьманом і постановляємо... навічно зберігати у Війську Запорізькому такий закон, щоб у нашій батьківщині пер192

Êîçàöüêà Óêðàїíà ïіñëÿ Ïîëòàâñüêîї áèòâè шість належала генеральній старшині як з огляду на її високі служби, так і у зв’язку з постійним перебуванням при гетьманах. Після неї у звичному порядку мають бути вшановані цивільні полковники... Окрім того, від кожного полку мають бути обрані за згодою гетьмана декілька знатних ветеранів, досвідчених і вельми заслужених мужів, для входження до публічної ради. Цій генеральній старшині, полковникам і генеральним радникам належить давати поради теперішньому гетьману та його наступникам про цілісність батьківщини, про її загальне благо й про всі публічні справи. Без їхнього попереднього рішення і згоди, на власний розсуд (гетьмана) нічого не повинне ні починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися. Через це вже тепер, при обранні гетьмана, за одностайною ухвалою встановлюються три Генеральні ради, які щороку збиратимуться у гетьманській резиденції. Перша – на свято Різдва Христового, друга – на свято Великодня, третя – на Покрову Богородиці.

На ці ради мають з’являтися відповідно до наказу згаданого гетьмана... не лише полковники зі своїми урядниками і сотниками, не тільки генеральні радники від усіх полків, але й посли від низового Війська Запорізького для слухання й обговорення справ, щоб взяти активну участь, під жодним приводом не ухилитися від призначеного часу. І коли гетьман запропонує публічній раді щось на обміркування, тоді усі без винятку муситимуть… прийняти правильне рішення, виконання якого жодною мірою не зашкодить гетьманській честі, не стане публічним тягарем для батьківщини, її розоренням – чого хай не станеться – чи бідою. Якщо ж, однак, поза цими вищеназваними генеральними радами з наперед визначеним терміном проведення виникне потреба у вирішенні, зміні чи виконанні якихось невідкладних справ, тоді... гетьман наділяється певною свободою влади і впливу, щоб вирішувати справи за порадою генеральної старшини. ...Отже, якщо надходитимуть якісь листи з іноземних країн, адресовані гетьманові, тоді належить його ясновельможності повідомляти (про них) генеральну старшину, а також розкривати відповіді, і щоб не було таємної писемної кореспонденції, особливо чужоземної і такої, яка могла б завдати шкоди цілісності батьківщини і загальному благу».

Глибоко віруюча людина, П. Орлик вважав війну найтяжчим людським гріхом. З огляду на такі переконання цілком можливо визначати його життя як суцільну трагедію, адже до останнього подиху він докладав зусиль, аби зорганізувати військову операцію європейських держав для визволення України з-під влади московського царя. ● Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою долі гетьмана? Відповідь обґрунтуйте.

Перевірте себе

1. З якого документа наведено уривок? ● Як у ньому визначено кордони Української держави? «Як кожна держава складається і стверджується непорушною цілістю кордонів, так і Вітчизна наша, щоб у своїх кордонах, стверджених пактами від Речі Посполитої польської і від Московської держави, передусім у тому, які відійшли по ріку Случ за гетьманства славної пам’яті Богдана Хмельницького, були відступлені, вічно віддані й пактами укріплені від Речі Посполитої в гетьманську область, не були насильно змінені й порушені, – має про те ясновельможний гетьман старатися». 2. Установіть хронологічну послідовність подій: ● обрання П. Орлика гетьманом в еміграції; ● Полтавська битва; ● «Вiчний миp» мiж Москвою та Польщею. 3. Дайте відповіді на запитання: ● Якими були наслідки Полтавської битви для культурного та економічного життя українських земель? ● Чому П. Орлика називають гетьманом в еміграції? ● Що передбачали основні положення конституцiї П. Орлика? ● Якi норми конституцiї свідчили про її демократичний характер? 4. Зробіть висновки-узагальнення про становище козацької України після Полтавської битви.