10 minute read

5. Ñòàíîâëåííÿ êîçàöòâà. Êîçàöüêі ïîâñòàííÿ êіíöÿ 16 ñò

Next Article
Ïіñëÿìîâà

Ïіñëÿìîâà

● 1. Скориставшись схемою, поясніть, як відбувалось управління Запорізькою Січю. ● 2. Зазначте обов’язки посадовців з кола козацької старшини.

Êіø

ÑІ×ÎÂÀ ÐÀÄÀ

Ñòàðøèíñüêà ðàäà

Ñóääÿ Ïèñàð Îñàâóë Ãåòüìàí (êîøîâèé àòàìàí)

(îáîâ’ÿçêè) Êóðіííà ðàäà (38 êóðåíіâ)

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: ● заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця Січі-фортеці; ● Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої; ● перша документальна згадка про українських козаків у писемних джерелах. 2. Яких меж сягали території Вольностей Війська Запорізького низового? ● Які Січі-столиці існували у другій половині 16 – першій половині 17 ст.? 3. Дайте визначення поняттям: ● Запорізька Січ; ● Кіш; ● козацька старшина; ● кошовий отаман; ● гетьман; ● Січова рада; ● козацькі клейноди; ● курінь. 4. Установіть подібність та відмінність у поняттях: ● корогва; ● булава; ● бунчук; ● печатка; ● литаври. 5. Дайте відповіді на запитання: ● Що вам відомо про життя на Запорізькій Січі? ● Чим вирізнялося життя та побут козаків-січовиків від решти козаків-запорожців? ● За що сучасники шанували українського князя Д. Виш невецького? 6. Роздивіться фрагмент карти та пояснювальний напис на ній. ● Визначте, коли могла бути виготовлена ця карта. ● Про які події та історичні постаті ідеться?

«Хортиця – місцевість на Борисфені. Тут Дмитро Вишневецький, стародавній преславний герой, уславлений своїми воєнними звитягами, поставив колись фортецю. Середину цього місця оточив кам’яним муром та огорожею з дубів, що піднеслися, зміцнені природою та Богом. Унаслідок цього він міг протидіяти наступові кримського хана та сил усього його війська доти, доки Вишневецький через тривалу облогу був позбавлений провіанту й змушений був їсти коней. Після цього, нарешті, подолавши пороги, з усім своїм неушкодженим військом, човнами повернувся до Черкас».

5. СТА КОЗ НОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА. АЦЬКІ ПОВСТАННЯ КІНЦЯ 16 ст.

1577 р. – молдавський похід Івана Підкови. 1590 р. – прийняття сеймом Речі Посполитої ухвали «Порядок щодо козаків та України». 1591–1593 рр. – козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського. 1593 р. – зруйнування Томаківської Січі та спорудження Базавлуцької. 1595–1596 рр. – козацьке повстання під проводом Матвія Шаули та Северина Наливайка.

Ñòàíîâëåííÿ êîçàöòâà. Êîçàöüêі ïîâñòàííÿ êіíöÿ 16 ñò. Прочитайте фрагмент джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які повноваження у відносинах із запорожцями сеймова ухвала надала коронному гетьманові? 2. Навіщо польській владі потрібно було вдаватися до подібних заходів? мові ухвали 1590 р. передбачали з-поміж іншого й таке: «Відносно тих людей, які перебувають на Низу в Запоріжжі: нехай коронний гетьман, зібравши сам особисто або через уповноважених відомості про військо в тих місцях і на тому пограниччі, так впорядкує територію, на якій мешкають ці люди, щоб вони (ті самі або якісь інші, туди приведені) підлягали владі призначеного їм начальника – осілого шляхтича, а також ротмістрів чи сотників з числа шляхти... Усі згадані начальники, старшина і сотники, і, нарешті, кожний рядовий, повинні скласти присягу нам і Речі Посполитій, обіцяючи, зокрема, що вони: ніколи поза волею гетьмана та його уповноважених не переходитимуть кордонів Корони ні водою, ні сушею з метою грабунку і війни із сусідніми державами... не прийматимуть нікого до свого товариства поза волею старшин, а старшина – без дозволу гетьмана. А якщо б якомусь козакові, що перебуває в послушенстві нашого старшого, за порогами будучи виникне потреба повернутися до волості, міста чи маєтностей наших шляхетських, тоді він має отримати від старшого листа, в якому повинна бути відмітка адреси поїздки і час повернення».

1. Çàâäÿêè ÷îìó çðîñòàëà ðîëü êîçàöòâà â æèòòі Óêðàїíè?

ïðèêіíöі 16 ñò. êîçàöòâî çáіëüøóâàëîñÿ êіëüêіñíî, ðîçøèðþâàëî òåðåíè ñâîãî âïëèâó, äîìàãàëîñÿ âèçíàííÿ ç áîêó ïîëüñüêîї âëàäè. Çàçíàëî âîíî é âíóòðіøíüîñòàíîâîãî ðîçøàðóâàííÿ – ç’ÿâèëàñÿ êîçàöüêà âåðõіâêà, çàìîæíèé ïðîøàðîê. Áàãàòøàâ âіéñüêîâèé äîñâіä êîçàêіâ, óäîñêîíàëþâàëàñÿ їõíÿ îðãàíіçàöіéíà ñòðóêòóðà. Öüîìó ñïðèÿëà ïîñòіéíà ó÷àñòü ó âîєííèõ äіÿõ, çîêðåìà ó ñêëàäі єâðîïåéñüêèõ àðìіé. Íàïðèêëàä, óêðàїíñüêі êîçàêè áðàëè ó÷àñòü ðàçîì ç ïîëüñüêèìè âіéñüêàìè â Ëіâîíñüêіé âіéíі ïðîòè Ìîñêîâії, õîäèëè ïîõîäàìè äî Ìîëäàâії. Òàê, óíàñëіäîê ïîõîäó 1577 ð. çàïîðîæåöü Іâàí Ïіäêîâà çàõîïèâ ïðåñòîë ó ßññàõ òà ñòàâ ìîëäàâñüêèì ãîñïîäàðåì. Òàêèé ïåðåáіã ïîäіé çàíåïîêîїâ óðÿä Ðå÷і Ïîñïîëèòîї. Íі ïîëüñüêèé êîðîëü Ñòåôàí Áàòîðіé, íі óðÿä Òóðå÷÷èíè íå ïіäòðèìàëè І. Ïіäêîâó â éîãî áîðîòüáі ïðîòè іíøèõ ïðåòåíäåíòіâ íà ìîëäàâñüêèé ïðåñòîë. Òîìó, íåçâàæàþ÷è íà ïåðåìîãó, âіí çàëèøèâ Ìîëäàâіþ òà âèðóøèâ äî Óêðàїíè. Íåçàáàðîì ïîëüñüêі ìîæíîâëàäöі ñõîïèëè òà ñòðàòèëè éîãî.

1

Роздивіться ілюстрації, прочитайте текстівки до них. ● Поміркуйте, чому на Січі великого значення надавали військовій підготовці козаків. ● Яку зброю використовували козаки? ● Чому саме така зброя могла прислужитися їм під час захисту та нападу? ● Чому свої бойові човни козаки назвали чайками? ● Чим вони відрізнялися від турецьких галер?

2

1. Ãàðìàòà 16–17 ñò., ïіäíÿòà 1872 ð. іç çàòîíóëîї áіëÿ î. Õîðòèöÿ. 2. Êîçàöüêà øàáëÿ іðàíñüêîãî òèïó.

Ñòàíîâëåííÿ êîçàöòâà. Êîçàöüêі ïîâñòàííÿ êіíöÿ 16 ñò. Запорожці віддавали перевагу легким гарматам, які давали змогу вільно маневрувати під час бою. Гармата була незамінною за навального козацького наступу. Поміж зброї особливою шаною в козаків користувалися рушниця, спис іс шабля. Венеціанський посол Альберто Віміна, який побував в Україні 1650 р., записав: «Мені доводилося бачити, як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар так, наче це зроблено за допомогою щипців».

Ðóøíèöÿ òà ïіñòîëü.

Військова майстерність козаків повною мірою виявлялася й у морських походах. На Січі взагалі вважалося, що справжнім козаком є той, хто випробував себе в морському бою. Козацький флот складався з легких, надзвичайно маневрених човнів –чайок. Вони рухалися за допомогою або весел, або вітрил, що давало змогу якнайкраще використовувати погодні умови. Перевагою чайок було й те, що вони могли пристати до будь-якого берега, на відміну від громіздких і неповоротких турецьких галер.

Êîçàöüêі ÷àéêè àòàêóþòü òóðåöüêі ãàëåðè. Õóäîæíÿ ÿ ðåêîíñòðóêöіÿ.

òÐåêîíñ ðóêöіÿ êîçàöüêîї ÷àéêè.é Ïîëòàâñüêèé ðê àєçíàâ÷èé ìóçåé.

èÊîçàöüêèé ñèãíàëüíèé ìàÿê. ● êèé ñèãíàëüíèé ìàÿê – ôіãóðà, ùî ìàëà âèãëÿä Êîçàöüê ïіðàìіäè ç ïðîñìîëåíèõ áî÷îê (ñêëàäîâà ñèñòåìè äèìîâîї àë ñèãíà іçàöії). Âîíà áóëà îáîâ’ÿçêîâîþ íà êîæíîìó âîìñòîðîæîâ ó ïîñòó. Ó ðàçі íåáåçïåêè ôіãóðè ïіäïàëþâàëè, і â íåáî çäіéìàëàñÿ ÷îðíà ñìîëÿíà êіïòÿâà, ñïîâіùàþ÷è ïð íàáëèæåííÿ íàïàäíèêіâî .

2. Íàâіùî áóëî ñòâîðåíî ðåєñòðîâå êîçàöüêå âіéñüêî? ßêі âîíî ìàëî ïðàâà?

Âіéñüêîâà ìàéñòåðíіñòü êîçàêіâ íàáóëà ðîçãîëîñó ó ñâіòі. Äæåðåëà ïîäàþòü ÷èìàëî ôàêòіâ, êîëè єâðîïåéñüêі âîëîäàðі çàëó÷àëè êîçàöòâî äëÿ äîïîìîãè ó âіéíàõ. Âіéñüêîâó ïîòóãó êîçàöòâà ïðàãíóâ âèêîðèñòàòè і ïîëüñüêèé óðÿä, çàëó÷èâøè êîçàêіâ íà äåðæàâíó ñëóæáó äëÿ çàõèñòó ïіâäåííî-ñõіäíèõ êîðäîíіâ. Ó 1572 ð. ïîëüñüêèé êîðîëü Ñèãіçìóíä ІІ Àâãóñò âèäàâ óíіâåðñàë, çà ÿêèì íà ñëóæáó áóëî âçÿòî 300 êîçàêіâ. Âåëèñÿ ïåðåãîâîðè ïðî íàäàííÿ öèì êîçàêàì-íàéìàíöÿì «ïðàâ і âîëüíîñòåé», òà çãîäè äîñÿãòè íå âäàëîñÿ.

Çàëó÷åííÿ çàïîðîæöіâ íà äåðæàâíó ñëóæáó ïåðåäáà÷àëî âñòàíîâëåííÿ íàä íèìè êîíòðîëþ, ÿêèé ìàâ áè îáìåæèòè âïëèâ êîçàöòâà íà óêðàїíñüêå ñóñïіëüñòâî òà óíèêíóòè çàãîñòðåííÿ âіäíîñèí Ïîëüùі ç Òóðå÷÷èíîþ òà Êðèìñüêèì õàíñòâîì.

Ïëàíè ïîëüñüêîãî óðÿäó ùîäî êîçàöòâà ïî÷àëè âòіëþâàòèñÿ â æèòòÿ çà ÷àñіâ êîðîëÿ Ñòåôàíà Áàòîðіÿ. Íå îñòàííþ ðîëü ó öüîìó çіãðàâ ìîëäàâñüêèé ïîõіä êîçàêіâ íà ÷îëі ç І. Ïіäêîâîþ. Àáè íå äîïóñòèòè àíòèïîëüñüêèõ ïîâñòàíü, êîðîëü 1578 ð. çäіéñíèâ òàê çâàíó êîçàöüêó ðåôîðìó. 500 êîçàêіâ, íàéíÿòèõ íà ñëóæáó, áóëî âíåñåíî äî ñïåöіàëüíîãî ñïèñêó – ðåєñòðó. Ñàìå òîìó їõ ïî÷àëè íàçèâàòè ðåєñòðîâöÿìè. Ðåєñòðîâèì êîçàêàì áóëî ïåðåäàíî ó âîëîäіííÿ ì. Òpàõòåìèpіâ ïîáëèçó Êàíåâà, à òàêîæ Çàðóáñüêèé ìîíàñòèð. Ó íüîìó ðîçìіñòèëè àðñåíàë òà øïèòàëü äëÿ ïîðàíåíèõ і ëіòíіõ êîçàêіâ. Ðåєñòpîâöі îäåðæàëè êіëüêà ãàðìàò, êîðîãâó (ïðàïîð), ëèòàâðè, ïå÷àòêó ç ãåðáîì. Óðÿä Ðå÷і Ïîñïîëèòîї íàäàâ ðåєñòðîâöÿì ïðàâî íà íåçàëåæíіñòü âіä ìіñöåâîї àäìіíіñòðàöії, çâіëüíèâ їõ âіä äåðæàâíèõ ïîäàòêіâ і ïîâèííîñòåé, îêðіì âіéñüêîâîї. Âîíè ïіäïîðÿäêîâóâàëèñÿ ñâîїé ñòàðøèíі, ìàëè îêðåìèé ñóä, ïðàâî íà çåìåëüíі âîëîäіííÿ òà äîçâіë íà ïðîìèñëè é òîðãіâëþ, à òàêîæ îäåðæóâàëè ïëàòíþ ãðіøìè.

Âàæëèâî, ùî íàäàííÿ ðåєñòðîâèì êîçàêàì ïåâíèõ ïðàâ і ïðèâіëåїâ àëî âèçíàííÿ ïîëüñüêîþ âëàäîþ óêðàїíñüêîãî êîçàöòâà ÿê ñòàíó.

3. ×èì áóëî ñïðè÷èíåíå òà ÿê çàâåðøèëîñÿ êîçàöüêå ïîâñòàííÿ íà ÷îëі ç Êðèøòîôîì Êîñèíñüêèì?

è÷èíè ïîâñòàíü 90-õ ðîêіâ 16 ñò. Ïîñòіéíі îáìåæåííÿ ðåєñòðó îáóðþâàëè òèõ êîçàêіâ, ÿêі îïèíÿëèñÿ ïîçà íèì. Íåñâîє÷àñíå íàäàííÿ ïëàòíі é ïîðóøåííÿ ìàéíîâèõ ïðàâ ðåєñòðîâöіâ ñïðè÷èíèëè íåâäîâîëåííÿ îñòàííіõ, à óòèñêè íåðåєñòðîâöіâ – ïðîòåñòè çàïîðîæöіâ. Òàê, äî çàãîñòðåííÿ âіäíîñèí ìіæ óðÿäîì Ðå÷і Ïîñïîëèòîї òà Çàïîðіææÿì ïðèçâåëà óõâàëà ïîëüñüêîãî ñåéìó 1590 ð., çà ÿêîþ êîðîëü îòðèìóâàâ ïðàâî ðîçäàâàòè øëÿõòі é ìàãíàòàì «óêðàїíñüêі ïóñòêè» çà Áіëîþ Öåðêâîþ, çîêðåìà é çåìëі, ÿêèìè çäàâíà êîðèñòóâàëèñÿ êîçàêè. Âíóòðіøíüîïîëіòè÷íà íàïðóæåíіñòü â Óêðàїíі áóëà çóìîâëåíà é ïîøèðåííÿì ôіëüâàðêîâîї ñèñòåìè ãîñïîäàðþâàííÿ. Óçàêîíåííÿ Ëèòîâñüêèì ñòàòóòîì 1588 ð. êðіïîñíîãî ïðàâà íà òåðèòîðії Áðàöëàâñüêîãî і Êèїâñüêîãî âîєâîäñòâ çóìîâèëî ïîñèëåííÿ âèñòóïіâ ñåëÿí і ìіùàí, ìàñîâі âòå÷і íàñåëåííÿ íà Çàïîðіææÿ.

Îòæå, íàïðèêіíöі 16 ñò. óêðàїíñüêå êîçàöòâî óñâіäîìèëî ñâîþ îêðåìіøíіñòü âіä іíøèõ ñòàíіâ і ðîçïî÷àëî àêòèâíó áîðîòüáó çà âëàñíі ïðàâà.

Ñòàíîâëåííÿ êîçàöòâà. Êîçàöüêі ïîâñòàííÿ êіíöÿ 16 ñò.

Ïîâñòàííÿ Êðèøòîôà Êîñèíñüêîãî. Ïðèâîäîì äî çáðîéíîãî âèñòóïó Ê. Êîñèíñüêîãî ñòàëà éîãî ñóïåðå÷êà çà çåìëþ ç Â.-Ê. Îñòðîçüêèì òà éîãî ñèíîì, áіëîöåðêіâñüêèì ñòàðîñòîþ ßíóøåì. Äî àêòèâíèõ íàñòóïàëüíèõ äіé çàãîíè Ê. Êîñèíñüêîãî âäàëèñÿ íà ïî÷àòêó îñåíі 1591 ð. Ïåðøèì ìіñòîì, ÿêå çàéíÿëè êîçàêè, áóâ Ïèêіâ. Íåçàáàðîì êîçàêè çàõîïèëè Áіëîãîðîäêó, ×óäíіâ, Áіëó Öåðêâó, Ïåðåÿñëàâ. Êîëè äî Áіëîї Öåðêâè ïіäіéøîâ 5-òèñÿ÷íèé çàãіí íà ÷îëі ç Êîñèíñüêèì, áіëîöåðêіâöі ïðèñÿãíóëè éîìó ÿê ãåòüìàíîâі. Òîäі æ ñêëàëè ïðèñÿãó ìåøêàíöі Êàíåâà, ×åðêàñ, Áîãó ñëàâà, Êîðñóíÿ é Ïåðåÿñëàâà. Òåðèòîðіÿ êîçàöüêîї âіëüíîñòі øâèäêî ðîçøèðèëàñÿ äî ïðèêîðäîííèõ âîëèíñüêèõ ìіñò – Êîñòÿíòèíîâà òà Îñòðîïîëÿ. Êèїâùèíà òà Áðàöëàâùèíà îïèíèëèñÿ â ðóêàõ ïîâñòàíöіâ.

Ïðàãíó÷è ïðèäóøèòè ïîâñòàííÿ, ïîëüñüêèé óðÿä ñêåðóâàâ ó áóíòіâíі ðàéîíè ñâîї çàãîíè. Ïðîòå âîєííèõ äіé ïðîòè ïîâñòàíöіâ âîíè òàê і íå ðîçïî÷àëè. Ìîæíîâëàäöі âäàëèñÿ äî ïåðåãîâîðіâ. Íàïðèêіíöі ñі÷íÿ 1593 ð. øëÿõåòñüêå âіéñüêî, î÷îëåíå Â.-Ê. Îñòðîçüêèì, ïðèáóëî äî ìіñòå÷êà Ï’ÿòêè íà Æèòîìèðùèíі, äå ñòîÿâ òàáîðîì Êîñèíñüêèé.  îêðåìèõ äðіáíèõ ñóòè÷êàõ ïåðåìàãàëè êîçàêè, ïðîòå ó âèðіøàëüíіé áèòâі Êîñèíñüêèé çàçíàâ ïîðàçêè. Ìîðîçè, íåñòà÷à õàð÷іâ і çáðîї çìóñèëè êîçàöüêå âіéñüêî âіäñòóïèòè çà ìóðè ìіñòà. Çà òàêèõ îáñòàâèí Êîñèíñüêèé ïîãîäèâñÿ íà ïåðåãîâîðè. Âîíè òðèâàëè òèæäåíü і çàâåðøèëèñÿ óêëàäåííÿì óãîäè, çà ÿêîþ ïîâñòàííÿ ïðèïèíÿëîñÿ, êîçàêè çîáîâ’ÿçóâàëèñÿ âèçíàòè âëàäó êîðîëÿ, à Êðèøòîôà Êîñèíñüêîãî çíÿòè ç ãåòüìàíñòâà. Ïіäêîðÿþ÷èñü äîñÿãíóòіé óãîäі, êîçàêè ñêëàëè ïðèñÿãó é ïîâåðíóëèñÿ íà Çàïîðîææÿ.

Ïåðåáіã ïîâñòàííÿ ñâіä÷èâ ÿê ïðî âіéñüêîâó ïîòóæíіñòü òà îðãàíіçîâàíіñòü êîçàöüêèõ âèñòóïіâ, òàê і ïðî âåëèêèé âïëèâ êîçàöòâà íà òîãî÷àñíå óêðàїíñüêå æèòòÿ, îñîáëèâî â Íàääíіïðÿíùèíі. Óñïіøíèé ïîõіä ïîâñòàíöіâ ñïðè÷èíèâ ìàñîâå ïîêîçà÷åííÿ ñåëÿí і ìіùàí. Íà çàõîïëåíèõ òåðèòîðіÿõ çàïðîâàäæóâàâñÿ êîçàöüêèé ëàä – óñòàíîâëþâàëàñÿ íîâà âëàäà çà çàêîíàìè Çàïîðіçüêîї Ñі÷і. Ñêëèêàëèñÿ ðàäè, íà ÿêèõ îáèðàëèñÿ îòàìàíè é ñóääі, ðîçïîäіëÿëèñÿ çåìëі, ñêàñîâóâàëèñÿ ïîâèííîñòі, âіäáóâàâñÿ âñòóï äî âіéñüêà. Ïîâñòàííÿ çáàãàòèëî äîñâіä ìіñöåâîãî íàñåëåííÿ ó áîðîòüáі çà ñâîї ïðàâà, óêàçàëî òèñÿ÷àì óêðàїíñüêèõ ñåëÿí і ìіùàí ñïîñîáè âòіëåííÿ â æèòòÿ ìðії ïðî âіëüíó ïðàöþ é ñàìîâðÿäóâàííÿ. Ïîøèðåííÿ êîçàöüêèõ çâè÷àїâ «íà âîëîñòі» ñïðèÿëî óòâåðäæåííþ ó ñâіäîìîñòі óêðàїíöіâ íîâîãî ñîöіàëüíîãî іäåàëó – êîçàöòâà.

озгляньте карту на стор. 35. ● 1) Яке місто повстанці захопили першим? ● Які іста зайняли інші загони К. Косинського? ● 2) Терени яких воєводств охопило повстання? ● 3) Поблизу якого міста відбулася вирішальна битва козацьких за гонів та карального війська, очоленого В.-К. Острозьким? Коли вона відбулася? ● 4) Які території були охоплені повстанням 1595–1596 рр.? ● Де відбулася вирішальна битва цього повстання?

. ßê ðîçãîðòàëîñÿ êîçàöüêå ïîâñòàííÿ ïіä ïðîâîäîì Ì. Øàóëè òà . Íàëèâàéêà?

îäîì äî íîâîãî ïîâñòàííÿ ñòàëà çàáîðîíà óðÿäîì Ðå÷і Ïîñïîëèòîї êîçàêàì ñàìîñòіéíî çäіéñíþâàòè ïîõîäè íà ìîëäàâñüêó òåðèòîðіþ – òàêå ðіøåííÿ óðÿäó êîçàêè ñïðèéìàëè ÿê îáìåæåííÿ ñâîїõ ïðàâ. Íàâåñíі 1595 ð. 42

Ñòàíîâëåííÿ êîçàöòâà. Êîçàöüêі ïîâñòàííÿ êіíöÿ 16 ñò. ïîâñòàííÿ îõîïèëî Áðàöëàâùèíó, à çãîäîì Âîëèíü. Íà ïî÷àòêó 1596 ð. ïîâñòàííÿ, âèçíà÷íó ðîëü ó êåðіâíèöòâі ÿêîãî âіäіãðàâ Ñåâåðèí (Ñåìåðіé) Íàëèâàéêî, ïîøèðèëîñÿ íà áіëüøó ÷àñòèíó Óêðàїíè, à òàêîæ íà Áіëîðóñü. Íàïðèêіíöі ëþòîãî 1596 ð. ïîëüñüêà àðìіÿ íà ÷îëі ç ïîëüíèì êîðîííèì ãåòüìàíîì Ñòàíіñëàâîì Æîëêåâñüêèì ðîçïî÷àëà áîéîâі îïåðàöії ïðîòè êîçàêіâ. Çàãîíè Ñ. Íàëèâàéêà, Ì. Øàóëè, Ã. Ëîáîäè îá’єäíàëèñÿ ïіä Áіëîþ Öåðêâîþ, ïіñëÿ ÷îãî âіäáóëàñÿ áèòâà áіëÿ óðî÷èùà Ãîñòðèé Êàìіíü, ïîáëèçó Òðèïіëëÿ. Ïåðåìîæíîþ âîíà íå ñòàëà äëÿ æîäíîї çі ñòîðіí.

 óðî÷èùі Ñîëîíèöÿ ïîáëèçó Ëóáåí (òåïåð – Ïîëòàâñüêîї îáë.) ïîâñòàíöі ñïîðóäèëè ìіöíèé òàáіð. 25 òðàâíÿ 1596 ð. ïî÷àëàñÿ îáîðîíà òàáîðó. Ñòàíîâèùå ïîâñòàíöіâ óñêëàäíþâàëîñÿ òèì, ùî â òàáîðі ïåðåáóâàëà âåëèêà êіëüêіñòü ïîðàíåíèõ, æіíîê, äіòåé, ÿêі ïðèєäíàëèñÿ äî êîçàêіâ, ðÿòóþ÷èñü âіä ïåðåñëіäóâàíü ç áîêó âëàäè. Áàãàòî òàêîæ áóëî êîíåé, õóäîáè. Ãîñòðî âіä÷óâàëàñÿ íåñòà÷à âîäè é õàð÷іâ.

Îáëîãà òðèâàëà äâà òèæíі. Áîєçäàòíà ÷àñòèíà òàáîðó ìàëà çìîãó âèéòè ç îòî÷åííÿ, àëå âіäïîâіäàëüíіñòü çà òèõ, õòî «äî áîþ íå ãîäåí», òðèìàëà êîçàêіâ íà ìіñöі. ×àñòèíà êîçàöüêîї ñòàðøèíè íà ÷îëі ç Ëîáîäîþ íàïîëÿãàëà íà ïðèïèíåííі îïîðó. Òàєìíі çíîñèíè îñòàííüîãî ç ïîëÿêàìè êîøòóâàëè éîìó æèòòÿ. Òà êîëè êîðîííå âіéñüêî âäàëîñÿ äî ìàéæå íåïåðåðâíîãî îáñòðіëó ç âàæêèõ ãàðìàò, ùî òðèâàâ ïðîòÿãîì äâîõ äíіâ, êіëüêіñòü ñëàáêîäóõèõ ïîáіëüøàëà. Çìîâíèêè ïіäñòóïíî ñõîïèëè Íàëèâàéêà, Øàóëó òà іíøèõ êîçàöüêèõ âàòàæêіâ і ïåðåäàëè їõ âîðîãîâі. 8 ÷åðâíÿ îáîðîíà òàáîðó íà Ñîëîíèöі çàêіí÷èëàñÿ ðîçïðàâîþ íàä ïîâñòàíöÿìè.

Ï’ÿòèðі÷íå ãîñïîäàðþâàííÿ êîçàêіâ «íà âîëîñòі» ñïðèÿëî ìàñîâîìó ïîêîçà÷åííþ ñåëÿí і ìіùàí, à îòæå, ðіçêîìó çðîñòàííþ êіëüêîñòі é ïîñèëåííþ êîçàöòâà. Âîíî ïåðåòâîðèëîñÿ íà âåëèêó ñóñïіëüíó ñèëó, çäàòíó áîðîòèñÿ çà ñâîї ïðàâà. Íåâäà÷à êîçàöüêèõ ïîâñòàíü, ñïðè÷èíåíà çäåáіëüøîãî áðàêîì єäíîñòі ïîìіæ êîçàêàìè, íå÷іòêіñòþ ìåòè é íåâèðîáëåíіñòþ êîíêðåòíîãî ïëàíó âîєííèõ äіé, îçíà÷àëà ëèøå îäíå: ïîòðåáà çäîáóòè âіäïîâіäíі ñòàíîâі ïðàâà ñïîíóêàòèìå êîçàêіâ íà áîðîòüáó äî ïåðåìîæíîãî êіíöÿ. Êîçàöüêèé ò òàáіð íà ð. Ñîëîíèö öі 1596 ð. Ðåêîíñòðóêö öіÿ.

● Про які деталі облоги табору розповідає хроніст? ● Чи немає суперечностей між фрагментом джерела та малюнком табору на Солониці? ● Що на вашу думку, дало змогу повстанцям два тижні боронити табір? ● Що спричинило поразку повстанців? ● Чи співчуває польський хроніст повстанцям? Свою думку доведіть рядками з тексту.

This article is from: