Ëіâîáåðåæíà òà Ïðàâîáåðåæíà Ãåòüìàíùèíè

áî þþ÷èñü, ùî ïіñëÿ ïðèєäíàííÿ äî Ïîëüñüêî ãî êîðîëіâñòâà âòðàòÿòü ñâîї ïðèâіëåї, àäæå çà ïîëüñüêèìè çàêîíàìè âñÿ øëÿõòà ìàëà ðіâíі ïðàâà. Ëèòîâñüêà òà ðóñüêà (óêðàїíñüêà é áіëî ðóñüêà) ñåðåäíÿ òà äðіáíà øëÿõòà ïіäòðèìóâàëà îá’єäíàííÿ, ñïîäіâàþ÷èñü ó òàêèé ñïîñіá çäîáóòè äëÿ ñåáå áіëüøèõ ïðèâіëåїâ.

Ïîçèöіÿ ïîëüñüêèõ ìîæíîâëàäöіâ ùîäî äåðæàâíîãî îá’єäíàííÿ. Îá’єäíàííÿ â îäíó äåðæàâó áóëî âèãіäíèì íå ëèøå Âåëèêîìó êíÿçіâñòâó Ëèòîâñüêîìó, à é Ïîëüùі: ïîëüñüêà øëÿõòà ïðàãíóëà ðîçøèðåííÿ ñâîїõ âîëîäіíü, à â ñàìіé äåðæàâі âіëüíèõ çåìåëü óæå íå áóëî. Çàâäÿêè óêëà äàííþ øëþáіâ, óñïàäêóâàííþ ìàєòêіâ і íàäіëіâ ïîëüñüêà øëÿõòà çàéìàëà ùîäàëі áіëüøå ïîñàä íà Âîëèíі, Ïîäіëëі é Ïіäëÿøøі. Óñі æ ñêàðãè ìіñöå âèõ çåìëåâëàñíèêіâ íà ïîðóøåííÿ ïðèâіëåþ Êàçèìèðà âіä 1447 ð., ÿêèì çàáîðîíÿëîñÿ ðîçäàâàòè çåìëі â Ëèòîâñüêîìó êíÿçіâñòâі іíîçåìöÿì, çàëè øàëèñÿ áåç âіäïîâіäі. ×åðåç êîíôëіêòè, ùî âèíèêàëè íà öüîìó ґðóíòі, ïî ñòàâàëî ïèòàííÿ ïðî îôіöіéíå çàòâåðäæåííÿ øëÿõåòñüêèõ íàäáàíü.

оздивіться ілюстрації. ● 1. Яких історичних діячів зображено на першій ілюстрації? ● 2. Чому автор обрав саме такий сюжет для втілення ідеї Люблінської унії на третій ілюстрації? ● 3. Що спільного в сюжетах ілюстрацій, у чому істотна відмінність?

1 2 3

òíèê íà ÷åñòü 500-ð1. Ïàì’ÿò і÷÷ÿ Êðåâñüêîї óíії. (Êðàêіâ). å2. Ãåðá Ðå÷і Ïîñïîëèòîї. å3. Ôðàãìåíò ìîíóìåíòà íà ÷åñòü Ëþáëіíñüêîї óíії 1569 ð. (Ëþáëіí).

Зверніть увагу!

Äëÿ Ïîëüñüêîї Êîðîíè і íàäàëі ñèìâîëîì äåðæàâè çàëèøàâñÿ êîðîíîâàíèé «Áіëèé îðåë», ðîçòàøîâàíèé íà ÷åðâîíîìó ïîëі, à äëÿ Âåëèêîãî êíÿçіâñòâà Ëèòîâñüêîãî – ãåðáîâèé çíàê «Ïîãîíÿ», òîáòî ñðіáíèé âåðøíèê ç ïіäíåñåíèì íàä ãîëîâîþ ìå÷åì íà ÷åðâîíîìó òëі.

. ßê ðîçãîðòàëèñÿ ïîäії ïіä ÷àñ Ëþáëіíñüêîãî ñåéìó 1569 ð.?

Ïîïðè âçàєìíó çàöіêàâëåíіñòü ñòîðіí, äîìîâëåíіñòü ïðî äåðæàâíó óíіþ Âåëèêîãî êíÿçіâñòâà Ëèòîâñüêîãî é Ïîëüñüêîãî êîðîëіâñòâà äîñÿãàëàñÿ 24

ïðîòÿãîì òðèâàëîãî ÷àñó òà â ãîñòðèõ ñóïåðå÷êàõ. Ëþáëіíñüêèé ñåéì ðîçïî÷àâñÿ 10 ñі÷íÿ 1569 ð. Ïіâðîêó ïîëüñüêі òà ëèòîâñüêі ïîñëè íå ìîãëè äіéòè çãîäè. Ïðåäñòàâíèêè Ïîëüùі ïðîïîíóâàëè óíіþ, çà ÿêîþ Âåëèêå êíÿçіâñòâî Ëèòîâñüêå çëèâàëîñÿ ç Ïîëüñüêèì êîðîëіâ ñòâîì ó єäèíó äåðæàâó; îêðåìèìè â Ëèòîâñüêîìó êíÿçіâñòâі ìàëè ëèøàòèñÿ òіëüêè àäìіíіñòðàöіÿ òà ñóäî÷èíñòâî. Öå çìóøóâàëî ëèòîâ ñüêèõ ïîñëіâ ÷èíèòè îïіð: âîíè ïðàãíóëè ÿêîìîãà ïîâíіøå çáåðåãòè äåðæàâíó îêðåìіøíіñòü ñâîãî êíÿçіâñòâà. Ïðîòå ñåðåä ëèòîâñüêèõ ïðåäñòàâíèêіâ íå áóëî єäíîñòі. Êíÿçі òà ñåðåäíÿ é äðіáíà øëÿõòà îáñòîþâàëè ïåðåäóñіì ñòàíîâі іíòåðåñè, ÿêі íå çáіãàëèñÿ.

Ðîçáðàò ó òàáîðі ëèòîâñüêèõ ïðåäñòàâíèêіâ âäàëî âèêîðèñòàëè ïîëÿ êè. Êîëè ëèòîâñüêî-ðóñüêі êíÿçі çàëèøèëè çàñіäàííÿ ñåéìó é ðîç’їõàëèñÿ ïî ñâîїõ ìàєòêàõ ãîòóâàòèñÿ äî âîєííèõ äіé ïðîòè Ïîëüùі, ïîëüñü êèé êîðîëü Ñèãіçìóíä ІІ Àâãóñò, ñïèðàþ÷èñü íà ïіäòðèìêó äðіáíîї òà ñåðåäíüîї øëÿõòè, ó áåðåçíі òà òðàâíі 1569 ð. âèäàâ óíіâåðñàëè ïðî ïðèєäíàííÿ Ïіäëÿøøÿ é Âîëèíі äî Ïîëüñüêîãî êîðîëіâñòâà. Çà óíіâåðñàëîì ìіñöåâà øëÿõòà çðіâíþâàëàñÿ â ïðàâàõ ç ïîëüñüêîþ. Íàñòóïíèé êîðîëіâñüêèé óíіâåðñàë ïðîãîëîñèâ ïðèєäíàííÿ äî Ïîëüùі Êèїâùèíè é Áðàöëàâùèíè. «Íàäçâè÷àéíî âàæëèâî äëÿ Ðå÷і Ïîñïîëèòîї, ùîá Êèїâ ïåðåáóâàâ ïіä âëàäîþ Ïîëüñüêîї äåðæàâè, îñêіëüêè Êèїâ – öå âîðîòà óñіõ òèõ âîëîäіíü, äî ÿêèõ íàëåæàòü Âîëèíü і Ïîäіëëÿ».

Ðіøó÷і çàõîäè Ïîëüùі çìóñèëè ëèòîâñüêèõ ìàãíàòіâ ïîâåðíóòèñÿ çà ñòіë ïåðåãîâîðіâ. Óáîëіâàþ÷è çà öіëіñíіñòü ñâîїõ ìàєòêіâ, ëèòîâñüêі êíÿçі ïîãîäèëèñÿ íà óíіþ é íå âèñòóïàëè ïðîòè òîãî, ùî óêðàїíñüêі çåìëі ïåðåäàâàëèñÿ Ïîëüñüêіé Êîðîíі. Óêðàїíñüêі êíÿçі òàêîæ çâåëè ñâîї âèìîãè äî ìіíіìóìó – ñâîáîäè âіðîñïîâіäàííÿ, íåïîðóøíîñòі ìіñöåâèõ çâè÷àїâ òà âіëüíîãî êîðèñòóâàííÿ ðіäíîþ ìîâîþ.

Ìîíåòà êîð Ñèãіçìóíäà 1617 ð. іç çî íÿì ãåðáіâ Ï òà Ëèòâè. îëÿ ІІІ îáðàæåíîëüùі

Ëþáëіíñüêà óí Ôðàãìåíò êàð ß. Ìàòåéêà. íіÿ. ðòèíè

● 1. Як у листі пояснено перебіг подій червня 1569 р.? ● 2. Зробіть висновок про наміри литовсько-руської знаті об’єднатися в одній державі з поляками. У листі до Миколая Радзивілла Григорій Ходкевич зазначав: «Нічого втішного не можу написати вам звідси. Всі наші справи, як і раніше, йдуть гірше й гірше, я вже не

бачу ніяких засобів виправити їх. У суботу король вирішив відокремити від нас Київ, і сьогодні, мабуть, буде присягати як польський сенатор київський воєвода. Тому прошу вас сповістити, чи прибудете ви до нас і коли. Це тим більше важливо, що поляки, віднявши в нас усіх людей, бажають ще, щоб ми самі дали їм військо на захист держави, – для того, думаю, вимагають цього, щоб тим скоріше погубити нас. Дядько мій (Ієронім Ходкевич), трокський каштелян, наказав вам довго жити. Розмовляючи в мене за обідом... про те, яку згубу приносить нам ця унія, він, спонукуваний любов’ю до батьківщини, сказав, що бажав би не дожити до неї, що й трапилося, – він не дожив до ранку й віддав душу Богові. Писано 6 червня 1569 р.».

Роздивіться карту. ● 1. Які українські землі перебували у складі Польщі до Люб лінької унії 1569 р.? ● 2. Які українські землі увійшли до складу Польського королівтва за Люблінською унією? ● 3. Які нові воєводства було утворено на українських землях у складі Польського королівства після Люблінської унії? Які міста були їх центрами? ● 4. У складі яких держав перебувала решта укра їнських земель? ● 5. З яки ми державами сусідила Річ Посполита на сході та півдні? ● 6. Які з держав перебували в залежності від Османської імперії наприкінці 16 ст.?

Óêðàїíñüêі çåìëі â 16 – ïåðøіé òðåòèíі 17 ñò.

3. Ùî ïåðåäáà÷àëà óõâàëà Ëþáëіíñüêîãî ñåéìó 1569 ð.? ßêèì áóâ äåðæàâíèé óñòðіé Ðå÷і Ïîñïîëèòîї?

1 ëèïíÿ 1569 ð. ñåéì âèíіñ óõâàëó ïðî óíіþ äâîõ äåðæàâ: Âåëèêîãî êíÿçіâñòâà Ëèòîâñüêîãî òà Ïîëüñüêîãî êîðîëіâñòâà. Íîâó äåðæàâó – Ðі÷ Ïîñïîëèòó, óòâîðåíó âíàñëіäîê óíії, ìàëè î÷îëþâàòè єäèíèé êîðîëü, ñïіëüíî îáðàíèé і êîðîíîâàíèé ÿê ïîëüñüêèé êîðîëü і ÿê âåëèêèé êíÿçü ëèòîâñüêèé, ñïіëüíèé ñåéì (ñåíàò і ïîñîëüñüêà іçáà). Óãîäè ç іíøèìè äåðæàâàìè íàëåæàëî óêëàäàòè âіä іìåíі Ðå÷і Ïîñïîëèòîї. Ëèòîâñüêà, óêðàїíñüêà, áіëîðóñüêà é ïîëüñüêà øëÿõòà çðіâíþâàëàñÿ ó ïðàâàõ òà îòðèìóâàëà ïðàâî íà çåìëåâîëîäіííÿ ïî âñіé òåðèòîðії Ðå÷і Ïîñïîëèòîї. Ëіêâіäîâóâàëèñÿ ìèòíі êîðäîíè. Ëèòâà çáåðіãàëà ïåâíó ñàìîñòіéíіñòü: ïðàâî é ñóä, àäìіíіñòðàöіþ, âіéñüêî, ñêàðá. Ãàðàíòóâàëîñÿ çáåðå æåííÿ «ðóñü êîї ìîâè» â ïóáëі÷íіé òà äіëîâіé ñôåðàõ.

Польське королівство виконав ча влада – уряд, військо, судочинство Велике князівство Литовське виконав ча влада – уряд, військо, судочинство

король, законодавча влада – сейм (сенат і посольська ізба), зовнішня політика

РІЧ ПОСПОЛИТА

 Річ Посполита була однією з найбільших європейських держав останньої трети ни 16–18 ст.: на території 815 тис. км2 мешкало близько 8 млн осіб різ них етносів і віровизнань.

 Зробіть висновок про соціальну структуру населення Речі Посполитої та про національний склад (за діаграмами).  Скориставшись діаграмою, визначте релігійну (конфесійну) належність населення Речі Посполитої.

Ñîöіàëüíà ñòðóêòóðà Ðå÷і Ïîñïîëèòîї ïіñëÿ

Ëþáëіíñüêîї óíії Íàöіîíàëüíèé ñêëàä íàñåëåííÿ Ðå÷і Ïîñïîëèòîї ïіñëÿ Ëþáëіíñüêîї óíії

На українських землях кількість шляхти в середині 16 ст. не перевищувала 5 % усього населення. У середині 17 ст. на території Волині та Центральної України чисельність шляхти становила 38,5–40 тис. осіб, або 2,3–2,5 % загальної чисельності населення регіону.

Скориставшись схемою, 1) поміркуйте, чи всі верстви населення брали участь в правлінні державою; 2) аргументуйте чи спростуйте твердження, що Річ Посполита ула шляхетською республікою; 3) наведіть докази: а) що влада короля була обмеженою; б) що попри певні обмеження влада короля фактично не була слабкою.

КОРОЛЬ (від його імені видавалися всі сеймові ухвали)

обирався пожиттєво роздавав у пожиттєве володіння державні (королівські) маєтки призначав (пожиттєво) на всі вищі світські посади та місцеві уряди скликав сейми, під час їх роботи був головою сенату

Ухвали сейму мали силу на всій території Речі Посполитої. Будь-який депутат міг скасувати постанову сейму, ухвалену навіть більшістю голосів (право «вето»).

Місцеві шляхетські сеймики

зібрання шляхти окремих воєводств, земель і повітів, які були нижчою ланкою парламентсько-представницької системи та водночас органами місцевого самоврядування.

СЕНАТ верхня палата сейму

Належали

гнєзненський архієпископ (примас с – глава римо-католицької церкви Польщі) та львівський архієпископ; всі єпископи; вищі урядовці: коронний і великокнязівський канцлери, підканцлери, великі та надвірні маршалки, підскарбії; воєводи й каштеляни, деякі старости. Кількість сенаторів становила 140 осіб.

ВАЛЬНИЙ (загальний) СЕЙМ двопалатний вищий законодавчий

орган держави без згоди сейму король ухвалювати закони не міг ПОСОЛЬСЬКА ІЗБА нижня палата сейму запроваджувати податки й мита (ухвалювала закони, брати шлюб які набували чинності скликати шляхетське ополчення лише за умови згоди сенаторів і короля). Складалася з послів, які обиралися на шляхетських сеймиках усіх воєводств і земель. Кількість послів становила 170 осіб, згодом –190.

. ßêі çìіíè âіäáóëèñÿ â óêðàїíñüêèõ çåìëÿõ ïіñëÿ Ëþáëіíñüêîї íії?

Óíàñëіäîê Ëþáëіíñüêîãî óíіéíîãî ñåéìó áіëüøіñòü óêðàїíñüêèõ çåìåëü áóëî îá’єäíàíî â ñêëàäі Ïîëüùі. (Çãàäàéòå, ó ñêëàäі ÿêèõ äåðæàâ ó öåé ÷àñ ïåðåáóâàëè Çàêàðïàòòÿ, Ïіâíі÷íà Áóêîâèíà òà ×åðíіãîâî-Ñіâåðùèíà).

Ó Ïîëüùі íà óêðàїíñüêèõ çåìëÿõ ñòàëî øіñòü âîєâîäñòâ: Ðóñüêå (іç öåíòðîì ó Ëüâîâі), Áåëçüêå (Áåëç), Ïîäіëüñüêå (Êàì’ÿíåöü), Âîëèíñüêå (Ëóöüê), Áðàöëàâñüêå (Áðàöëàâ), Êèїâñüêå (Êèїâ). Їõ î÷îëþâàëè ïðèçíà÷åíі óðÿäîì âîєâîäè. Âîíè êåðóâàëè øëÿõåòñüêèì îïîë÷åííÿì, ãîëîâóâàëè íà ìіñöåâèõ ñåéìàõ і íàãëÿäàëè çà äіÿëüíіñòþ øëÿõåòñüêèõ çåìñüêèõ ñóäіâ. Çâåðíіòü óâàãó, ùî ó ñêëàäі Ïîëüùі áóäå ñòâîðåíî ùå îäíå óêðàїíñüêå âîєâîäñòâî –×åðíіãіâñüêå (ñòàëîñÿ öå ó 1635 ð.). 28

Çàñіäàííÿ ñåíàò Ñèãіçìóíäà ІІ Àâ Ãðàâþðà 70-õ ðð 16 ñò. òó ÷àñіâ âãóñòà. .

Âîєâîäñòâà ïîäіëÿëèñÿ íà ïîâіòè. Âèíÿòêîì áóëî Ðóñüêå âîєâîäñòâî, ÿêå ïîäіëÿëîñÿ íà çåìëі, à òі ó ñâîþ ÷åðãó – íà ïîâіòè.

Ñêàñóâàííÿ ìіæäåðæàâíîãî êîðäîíó ñïðèÿëî àêòèâíîìó ïåðåñåëåíñüêîìó ðóõîâі. Íà Âîëèíü і Êèїâùèíó ðóøèëà ãàëèöüêà øëÿõòà, ÿêó âàáèëà ñëóæáà ïðè êíÿæèõ äâîðàõ. Ïðîñòîëþä ïåðåñåëÿâñÿ íà íåçàñåëåíі òåðåíè Áðàöëàâùèíè òà Êèїâùèíè, ùî ñïðèÿëî їõ ãîñïîäàðñüêîìó îñâîєííþ. Íåâ ïèííî çðîñòàëà êіëüêіñòü ìіñò. Ïðîòÿãîì îñòàííüîї ÷âåðòі 16 – ïåð øîї ïîëîâèíè 17 ñò. ó Êèїâñüêîìó âîєâîäñòâі ç’ÿâèëîñÿ áëèçüêî 200 ìіñò і ìіñòå÷îê, ó Áðàöëàâñüêîìó – áëèçüêî 100. Çà ïåðøå ïîóíіéíå äåñÿòèëіòòÿ íà Âîëèíі âèíèêëî áëèçüêî 50 ìіñòå ÷îê, à äî ñåðåäèíè 17 ñò. öÿ êіëüêіñòü çðîñëà äî 180. Áàãàòî ìіñò ìàëè ìàãäåáóðçüêå ïðàâî, ùî ñïðèÿëî ïîæâàâëåííþ ðåìåñëà é òîðãіâëі. Çàêëàäåííÿ íîâèõ ìіñò íà ïіâäåííî-ñõіäíîìó ïðèêîðäîííі ñóïðîâîäæóâàëîñÿ áóäіâíèöòâîì îáîðîííèõ çàìêіâ, ÿêі âіäіãðàâàëè âàæëè âó ðîëü ó çàõèñòі âіä íàïàäіâ ç Êðèìó. ×èñåëüíіñòü íàñåëåííÿ íà ïіâäåííî-ñõіäíèõ òå ðèòîðіÿõ ïðîòÿãîì îñòàííüîї ÷âåðòі 16 – ïåðøîї ïîëîâèíè 17 ñò. çðîñëà ó 20–30 ðàçіâ. Íà êîëèøíіõ íàïіâïîðîæíіõ ïðèêîðäîííèõ çåìëÿõ Êèїâùèíè òà Áðàöëàâùèíè ìåøêàëî áëèçüêî ìіëüéîíà ëþäåé.

1 2

1. Âëàäè÷à âåæà Âåðõíüîãî çàìêó â Ëóöüêó – öåíòðі Âîëèíñüêîãî âîєâîä 2. Ôîðòåöÿ â Êàì’ÿíöі – öåíòðі Ïîäіëüñüêîãî âîєâîäñòâà. äñòâà.