35. Ðîçâèòîê îñâіòè, íàóêè òà ìóçè÷íîї êóëüòóðè

Ðîçâèòîê îñâіòè, íàóêè òà ìóçè÷íîї êóëüòóðè 5. Дайте відповіді на запитання: ● Чому гайдамацький рух називають формою національновизвольної боротьби українського народу? Чим він був спричинений? ● Чому Коліївщину вважають найяскравішим проявом гайдамацького руху? За яких обставин Коліївщину було придушено? Що відомо про опришківський рух? ● Які держави поділили Польщу наприкінці 18 ст.? Яке це мало значення для українських земель? ● У чому полягала суть реформаторської діяльності Марії Терезії та Йосифа ІІ?

§35. РОЗВИТОК ОСВІТИ, НАУКИ ТА МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ3

Проаналізуйте уривок з вірша «De libertate» Г. Сковороди. Як Богдан Хмельницький, на думку поета, прислужився утвердженню ідеалів свободи? Ùî є ñâîáîäà? Äîáðî â íіé ÿêåє? Êàæóòü, íåíà÷å âîíî çîëîòåє? Íі æ áî, íå çëîòíå: çpiâíÿâøè âñå çëîòî, Ïpîòè ñâîáîäè âîíî ëèø áîëîòî. Î, ÿêáè â äóðíі ìåíі íå ïîøèòèñü, Ùîá áåç ñâîáîäè íå ìіã ÿ ëèøèòèñü. Ñëàâà íàâіêè áóäå ç òîáîþ, Âîëüíîñòi îò÷å, Áîãäàíå-ãåðîþ!

1. ßê ðîçâèâàëàñÿ îñâіòà? Ó ÷îìó âíåñîê Êèєâî-Ìîãèëÿíñüêîї àêàäåìії â êóëüòóðíî-îñâіòíіé ðîçâèòîê Óêðàїíè?

ïðèêіíöі 18 ñò. â Ðîñіéñüêіé іìïåðії áóëî çäіéñíåíî çàãàëüíîäåðæàâíó ðåôîðìó îñâіòè. Íà Ëіâîáåðåæíіé Óêðàїíі òà â Ñëîáîæàíùèíі âïðîâàäæóâàëè íîâі òèïè øêіë – ãîëîâíі é ìàëі íàðîäíі ó÷èëèùà. ×îòèðèðі÷íі ãîëîâíі íàðîäíі ó÷èëèùà, ùî âіäêðèâàëèñÿ â Êèєâі, ×åðíіãîâі, ÍîâãîðîäіÑіâåðñüêîìó, Õàðêîâі, Êàòåðèíîñëàâі, ìàëè íàâ÷àòè äâîðÿíñüêèõ äіòåé. Ó ïîâіòîâèõ ìіñòàõ áóëî ñòâîðåíî äâîðі÷íі ìàëі ó÷èëèùà. Îòîæ öàðñüêі ðåôîðìè ïåðåòâîðèëè îñâіòó â Óêðàїíі íà ïðèâіëåé âèùèõ âåðñòâ íàñåëåííÿ, âîíà íàáóëà ñòàíîâîãî õàðàêòåðó. Êðіì òîãî, íîâі øêîëè öàðñüêèé óðÿä âèêîðèñòîâóâàâ ÿê ïîòóæíèé çàñіá âïëèâó íà óêðàїíñüêå íàñåëåííÿ, àäæå íàâ÷àííÿ â íèõ ïðîâàäèëîñÿ òіëüêè ðîñіéñüêîþ ìîâîþ.

Ãîëîâíèì îñåðåäêîì îñâіòè, íàóêè é ìèñòåöòâà çàëèøàëàñÿ Êèєâî-Ìîãèëÿíñüêà àêàäåìіÿ, ïðîòå ó äðóãіé ïîëîâèíі 18 ñò. çàõîäàìè іìïåðñüêîãî óðÿäó її áóëî ïåðåòâîðåíî íà ñòàíîâèé äóõîâíèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä, à 1817 ð. âçàãàëі çàêðèòî.

Êèїâñüêà àêàäåìіÿ ìàëà âèðіøàëüíå çíà÷åííÿ äëÿ ñòàíîâëåííÿ é ðîçâèòêó óêðàїíñüêîї íàóêè, êóëüòóðè é ëіòåðàòóðíîãî ïðîöåñó â 17–18 ñò. Ó íіé ñôîðìóâàâñÿ îäèí іç öåíòðіâ ôіëîñîôñüêîї äóìêè ñëîâ’ÿíñüêîãî ñâіòó.  àêàäåìії íàâ÷àëèñÿ ëіòîïèñöі Ñ. Âåëè÷êî, Ã. Ãðàá’ÿíêà, Ï. Ñèìîíîâñüêèé, іñòîðèêè Ì. Áàíòèø-Êàìåíñüêèé, Ì. Áåðëіíñüêèé, õóäîæíèêè І. Ìèãóðà, Ã. Ëåâèöüêèé, Ë. Òàðàñåâè÷, êîìïîçèòîðè Ì. Áåðåçîâñüêèé, À. Âåäåëü, àðõіòåêòîð І. Ãðèãîðîâè÷-Áàðñüêèé. Її âèõîâàíöÿìè áóëè ãåòüìàíè Óêðàїíè.

Êèїâñüêà àêàäåìіÿ ñïðèÿëà ñòàíîâëåííþ óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè, òóò ñêëàëàñÿ ïîåòè÷íà øêîëà. Ïðîôåñîðè àêàäåìії íàïèñàëè äåñÿòêè êóð-

Ðîçâèòîê îñâіòè, íàóêè òà ìóçè÷íîї êóëüòóðè ñіâ ïîåòèêè, ó ÿêèõ ðîçðîáèëè òåîðіþ óêðàїíñüêîãî ïîåòè÷íîãî ìèñòåöòâà. Ó Êèїâñüêіé àêàäåìії âèíèê і ðîçâèíóâñÿ óêðàїíñüêèé òåàòð. Äëÿ íüîãî ïèñàëèñÿ äðàìè, äіàëîãè é іíòåðìåäії.

Êèєâî-Ìîãèëÿíñüêà àêàäåìіÿ íàäàâàëà ñòóäåíòàì і ìåäè÷íі çíàííÿ. Îôіöіéíî êëàñ ìåäèöèíè áóëî âіäêðèòî ëèøå â 1802 ð. Âèõîâàíöі àêàäåìії ñòàâàëè çíàíèìè ìåäèêàìè, çàñíîâíèêàìè ëіêóâàëüíèõ çàêëàäіâ íå ëèøå â Óêðàїíі, à é ó Áіëîðóñі, Ðîñії, Ãðóçії. Òàê, äîêòîðîì ìåäèöèíè Ëåéïöèçüêîãî óíіâåðñèòåòó áóâ óêðàїíåöü Íåñòîð Ìàêñèìîâè÷-Àìáîäèê. Âіí ïðàöþâàâ ó ãîñïіòàëÿõ Ïåòåðáóðãà é Êðîíøòàäòà, áóâ îñíîâîïîëîæíèêîì âіò÷èçíÿíîãî àêóøåðñòâà, áîòàíіêè é ôіçіîòåðàïії. Äàíèëî Ñàìîéëîâè÷, äîêòîð íàóê ç åïіäåìіîëîãії, âіéñüêîâèé ëіêàð äіþ÷îї àðìії ïіä ÷àñ ðîñіéñüêî-òóðåöüêîї âіéíè, ÿêèé íàðîäèâñÿ íà ×åðíіãіâùèíі, áóâ ïî÷åñíèì ÷ëåíîì äâàäöÿòè àêàäåìіé. Âïåðøå îáґðóíòóâàâ ìîæëèâіñòü òà íåîáõіäíіñòü ùåïëåííÿ ïðîòè ÷óìè.

Ëþáîâ äî íàóêè, ÿêîї íàâ÷àëè â àêàäåìії, íå çãàñàëà ó âèõîâàíöÿõ ïðîòÿãîì æèòòÿ. Ðîç’їæäæàþ÷èñü ïî âñіõ óñþäàõ, âîíè çàêëàäàëè øêîëè, îáäàðîâóâàëè áіáëіîòåêè, ñòâîðþâàëè êíèæêè, ÷èì ñïðèÿëè ðîçâèòêîâі ëіòåðàòóðè, ìàëÿðñüêîãî ìèñòåöòâà, ìóçèêè, òåàòðó, íàóêè. Ó ñòіíàõ àêàäåìії âèïëåêàíî áåç ïåðåáіëüøåííÿ âñþ òâîð÷ó é íàóêîâó óêðàїíñüêó іíòåëіãåíöіþ, à òàêîæ âèäàòíèõ ïîëіòèêіâ òèõ ÷àñіâ.

Ó 18 ñò. â Óêðàїíі çðîñòàëà çàöіêàâëåíіñòü ïðèðîäíè÷èìè íàóêàìè. Ó ëåêöіÿõ ïðîâіäíèõ ïðîôåñîðіâ Êèєâî-Ìîãèëÿíñüêîї àêàäåìії âèêîðèñòîâóâàëèñÿ çíàííÿ ç àñòðîíîìії, ôіçèêè, áіîëîãії, ìåäèöèíè. Çíà÷íîãî ðîçâèòêó íàáóâàëà ôіçèêà, äî ÿêîї ââîäèëè òàêі ðîçäіëè, ÿê ðóõ, êîñìîëîãіÿ òîùî. Ç’ÿâèëèñÿ êóðñè íàòóðôіëîñîôії – ïîïåðåäíèöі ïðèðîäîçíàâñòâà. Âåëèêà óâàãà ïðèäіëÿëàñÿ âèâ÷åííþ ìàòåìàòèêè. Ó äðóãіé ïîëîâèíі 18 ñò. â àêàäåìії áóëî âіäêðèòî êëàñè ÷èñòîї ìàòåìàòèêè (àëãåáðà é ãåîìåòðіÿ), à òàêîæ çìіøàíîї ìàòåìàòèêè, äå âèêëàäàëè öèâіëüíó é âіéñüêîâó àðõіòåêòóðó, ìåõàíіêó, ãіäðîñòàòèêó, ãіäðàâëіêó, îïòèêó, àñòðîíîìіþ òîùî.

еребудуйте твердження на проблемне запитання та дайте на нього аргументовау відповідь. ● Києво-Могилянська академія в другій половині 17 – першій полови18 ст. була одним з найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в країні та Росії. ● Назвіть відомих вам вихованців Києво-Могилянської академії.

. ßê ðîçâèâàëèñÿ ôіëîñîôñüêі іäåї?

Ðîçâèòîê ïðèðîäíè÷èõ íàóê âіäáóâàâñÿ â òіñíîìó çâ’ÿçêó ç ðîçâèòêîì ôіëîñîôії. Óñі âіäîìі öåðêîâíі äіÿ÷і, ó÷åíі, ïîåòè âèñëîâëþâàëè ôіëîñîôñüêі іäåї àáî ó òðàêòàòàõ, àáî ó òâîðàõ іíøèõ æàíðіâ.

Íàéâèäàòíіøèì ôіëîñîôîì Óêðàїíè òà ïîåòîì äðóãîї ïîëîâèíè 18 ñò. áóâ Ãðèãîðіé Ñêîâîðîäà.

áèñòіñòü

горій Сковорода (1722–1794) навчався в Києво-Могилянській академії. Мав яскраве музичне обдарування, був запрошений співати до царського палацу. Полишивши службу в придворній капелі, він повернувся на навчання до Києво-Могилянської академії. А незабаром вирушив у складі дипломатичної місії за кордон. Побував у багатьох європейських містах, слухав лекції в тамтешніх університетах. Повернувшись в Україну, був домашнім учителем та викладачем Переяславського і

Ðîçâèòîê îñâіòè, íàóêè òà ìóçè÷íîї êóëüòóðè Харківського колегіумів. У колегіумах викладав курс поетики, використовуючи найпрогресивніші досягнення європейського мистецтва, які багато в чому суперечили традиційним поглядам. Це викликало невдоволення керівництва колегіумів. Не бажаючи поступатися переконаннями, Г. Сковорода облишив викладання. Останні 25 ро ків життя мандрував Україною, проповідуючи серед народу свої погляди. Під су мо вуючи побачене й пережите, Г. Сковорода заповів написати на своїй могилі: «Світ ловив мене, та не впіймав».

Косарі втомилися й поскладали коси. Такого спекотного дня перепочинок можна було знайти біля джерела, у затінку крислатих дубів. Розташувавшись під столітнім велетнем, селяни неквапно розмовляли. – Чи не знаєш, бува, Петре, що то за чоловік прийшов учора до нашого села? – спитав старшого молодий селянин. – Ти про того дивака питаєш, якого зустріли вчора на Великому шляху? – втрутився в розмову третій. – Я вже дещо довідався про нього.

І балакучий парубок почав оповідь: – Трапилося це в одному селі, далеко від нашого. Примандрував звiдкись той дивний чоловiк – дяк не дяк, козак не козак, проте освічений та вiльний, грав на сопілці та чудово спiвав, складав вiршi та байки i хоч був зовсiм бiдний (усе майно – торбинка за плечима), але тримався гiдно, нiколи не дозволяв принизити себе, не схиляв голови й перед найбiльшим паном.

Розповідають, що навiть перед царицею не вклонився, коли та, подорожуючи нашими землями, захотiла поговорити з мандрiвним диваком, про мудрiсть якого чутки дiйшли й до Петербурга. Царськi гiнцi знайшли його в чабанськiй хижi, де вiн розмовляв з вiвчарями… – Сопiлка та вiвця

Менi дорожчi вiд вiнця! – почули вони у вiдповiдь i нi з чим повернулися до царицi. – Цариця, кажуть, розгнівалася так, що аж кілька днів нездужала, – почули раптом за спинами селяни й озирнулися.

Дивак, про мудрість якого щойно говорили, випив води й привітався: – Звуся я Григорій Сковорода. Як хочете ще щось про мене знати – запитуйте. На те маєте право, бо від учора п’ю вашу воду і їм ваш хліб. – Кажуть, ви гарно співаєте, пане Григорію. Коли ваша ласка, потіште душі піснею. ...Шурхотів дубовим листом вітер, ледь чутно плюскотіло джерело, тонко вигравала сопілка, й линула пісня:

В город не піду багатий –на полях я буду жить,

Вік свій буду коротати там, де тихо час біжить.

О діброво! О зелена!

Моя матінка свята! Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта. О діброво! О свободо! Я в тобі почав мудріть. І в тобі, моя природо, шлях свій хочу закінчить.

Ãðèãîðіé Ñêîâîð ðîäà.

● Чому Г. Сковорода зажив слави українського Сократа?

Ôіëîñîôñüêі іäåї Ã. Ñêâîðîäè âòіëåíі â éîãî ëіòåðàòóðíèõ òâîðàõ. Íàéñêëàäíіøі ç íèõ – ôіëîñîôñüêі òðàêòàòè. Ïðàãíó÷è ïîøèðèòè ñâîї äóìêè ñåðåä óêðàїíñüêîãî íàðîäó, ìèñëèòåëü âèíàéøîâ äëÿ ïîïóëÿðíîãî âèêëàäó ôіëîñîôñüêèõ іäåé îðèãіíàëüíèé ñïîñіá. Âіí óòіëþâàâ їõ ó ìèñòåöüêіé ôîð235