10 minute read
âіéíè 1654–1657 ðð
Óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêèé ìіæäåðæàâíèé äîãîâіð 1654 ð. ... êèé ñïðîìіãñÿ çіáðàòè ëèøå 30–40-òèñÿ÷íå âіéñüêî. Çðîñòàëè âòîìà і íåâäîâîëåííÿ íàðîäó. Ðÿòóþ÷èñü, óêðàїíöі òіêàëè äî Ìîñêîâії òà Ñëîáîæàíùèíè. Ïî÷àëè ñïàëàõóâàòè çàâîðóøåííÿ ñåëÿí і ðÿäîâèõ êîçàêіâ ïðîòè ïîëіòèêè ãåòüìàíñüêîãî óðÿäó.
Ïîãіðøóâàëîñÿ é ìіæíàðîäíå ñòàíîâèùå Óêðàїíñüêîї êîçàöüêîї äåðæàâè. Ðі÷ Ïîñïîëèòà, Ìîëäàâiÿ, Âàëàõiÿ і Òpàíñiëüâàíiÿ îá’єäíàëèñÿ â àíòèóêðàїíñüêèé ñîþç. Êðèìñüêèé õàí íàäòî ÷àñòî ó âèðіøàëüíі ìîìåíòè çðàäæóâàâ óêðàїíöіâ, îòîæ ñîþç іç íèì áóâ íåíàäіéíèì. Ùî æ äî Ïîëüùi, òî âîíà, íå çìèðèâøèñü ç іñíóâàííÿì Óêðàїíñüêîї äåðæàâè, ãîòóâàëàñÿ äî íîâîãî íàñòóïó.
Çàäëÿ çáåðåæåííÿ îñíîâíèõ çäîáóòêіâ âіéíè, íàñàìïåðåä óòâîðåíîї äåðæàâè, ãåòüìàí äіéøîâ âèñíîâêó ïðî ïîòðåáó âäàòèñÿ äî ñîþçó ç ìîñêîâñüêèì öàðåì ÷è òóðåöüêèì ñóëòàíîì. Ñàìå â òàêîìó íàïðÿìêó ïîæâàâèëàñÿ äèïëîìàòè÷íà äіÿëüíіñòü ãåòüìàíñüêîãî óðÿäó.
● Проаналізуйте зовнішньополітичну ситуацію, яка склалася для Гетьманщини на нець 1653 р. ● Запропонуйте свою версію (варіант) розв’язання проблеми пошуу союзника. ● Спрогнозуйте події, які мали б статися відповідно до вашої версії.
Перевірте себе
1. Установіть хронологічну послідовність подій: ● Жванецька облога; ● підписання Зборівського мирного договору; ● Другий молдавський похід; ● Батозька битва. 2. Назви яких історико-географічних об’єктів доречні в розповіді про воєнні події 1652–1653 рр.: ● містечко Жванець; ● урочище Жовті Води; ● місто Ясси; ● фортеця Сучава; ● гора Батіг; ● місто Кам’янець-Подільський; ● містечко Зборів? 3. Хто з історичних діячів брав активну участь у воєнних подіях 1652–1653 рр.: ● Т. Хмельницький; ● П. Сагайдачний; ● К. Косинський; ● М. Калиновський; ● В. Лупу; ● І. Сулима; ● Іслам-Герей ІІІ; ● Ян ІІ Казимир? 4. Дайте відповіді на запитання: ● Як відбувалася та чим закінчилася Берестецька битва? Яку роль у Берестецькій битві відіграв І. Богун? ● З якою метою здійснювалися молдавські походи? Які вони мали наслідки? ● Чим закінчилася Батозька битва? ● Які наслідки мала Жванецька облога? ● Якими були особливості внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 p.? 5. Зробіть висновки-узагальнення про воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1652–1653 рр.
1654 р., 8 сiчня – Переяславська рада. 1654 р., беpезень – підписання в Москві «Березневих статей» між козацьким посольством і московським урядом. 1656 р., жовтень – укладення союзу з трансільванським князем Дьордем II Ракоцi проти Польщі. 1656 р., 24 жовтня – пiдписання мiж Московською державою i Рiччю Посполитою пеpемиp’я у Вiльно. 1656 р., листопад – укладення антипольського союзу мiж шведським коpолiвством i трансільванським князiвством.
Óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêèé ìіæäåðæàâíèé äîãîâіð 1654 ð. ... 1657 р., сiчень–липень – воєнні дії вiйська трансільванського князя Дьордя II Ракоцi та козацьких полків на чолi з Антіном Ждановичем проти Речі Посполитої. 1657 р., 27 липня – смеpть гетьмана Богдана Хмельницького. 3
Як автор ставиться до описаних подій? Які висновки можна зробити з наведеного джерела?
Український шляхтич Павша повідомляв, зі слів чорнобильського протопопа, наприкінці січня 1654 р. про присягу українців: «Бачу зле, бо віддав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві... Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранням до того привів, що присягли всі... Тамтешні міщани, нерадо прийнявши московитів, роз’їхалися по різних містах і містечках... Отець митрополит і архімандрит київські ще не присягли і присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж будуть присягати московському цареві, й твердо стоять на цьому... Сповіщаю, що Кропив’янський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягти московському цареві... Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві в Переяславі... Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися...
1. ßêі ïîäії çàïî÷àòêóâàëè îôîðìëåííÿ óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêèõ âіäíîñèí?
Âіä êіíöÿ 1648 ð. ìіæ Ãåòüìàíùèíîþ òà Ìîñêîâñüêîþ äåðæàâîþ ðîçïî÷àâñÿ ïîñòіéíèé îáìіí ïîñîëüñòâàìè. Âñòàíîâëåííþ äèïëîìàòè÷íèõ çíîñèí Óêðàїíè ç Ìîñêîâієþ íàñàìïåðåä ñïðèÿëî ïðàâîñëàâíå âіðîñïîâіäàííÿ äâîõ íàðîäіâ.
Àáè ïіäøòîâõíóòè öàðñüêèé óðÿä äî ñîþçó ç Âіéñüêîì Çàïîðіçüêèì, Á. Õìåëüíèöüêèé ó ÷åðâíі 1653 ð. äàâ çðîçóìіòè öàðåâі: ÿêùî òîé i íàäàëі çâîëіêàòèìå ç ðîçâ’ÿçàííÿì óêðàїíñüêîãî ïèòàííÿ, òî Óêðàїíà óêëàäå ñîþç іç Òóðå÷÷èíîþ. Äî òîãî æ ãåòüìàí íàãîëîñèâ íà âåëüìè íåïðèєìíèõ íàñëіäêàõ òàêîãî ñîþçó äëÿ Ìîñêîâії. 1 æîâòíÿ 1653 ð. ìîñêîâñüêèé Çåìñüêèé ñîáîð âèðіøèâ «ãåòüìàíà Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî i âñå Âіéñüêî Çàïîðіçüêå ç ìіñòàìè i çåìëÿìè ïðèéíÿòè» é ðîçïî÷àòè âіéíó ïðîòè Ïîëüùi.
Äàðè â ×èãèðèíі 1 Îôîðò Ò. Øåâ÷åí ● Òóðåöüêèé, ìîñêîâñü êèé òà ïîëüñüêèé ïîñëè â î÷іêóâàííі íà ðіøåííÿ êîçàöüêîї ðàäè. 1649 ð. íêà.
ÍÀ Ö І ÎÍÀËÜÍÎ-ÂÈÇÂÎËÜÍÀ Â І ÉÍÀ ÓÊÐÀ Ї ÍÑÜÊÎÃÎ
Óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêèé ìіæäåðæàâíèé äîãîâіð 1654 ð. ...
Ó çâ’ÿçêó ç ðіøåííÿì ìîñêîâñüêîãî Çåìñüêîãî ñîáîðó äî Óêðàїíè áóëî âіäðÿäæåíî âåëèêå ïîñîëüñòâî íà ÷îëі ç áîÿðèíîì Âàñèëåì Áóòóðëiíèì. Çóñòðі÷ i ïåðåãîâîðè, âðó÷åííÿ öàðñüêîї ãðàìîòè і êëåéíîä ìàëè âіäáóòèñÿ â Ïåðåÿñëàâi – ñòàðîìó êîçàöüêîìó öåíòðі, çâè÷íîìó äî ïðîâåäåííÿ âåëèêèõ ðàä. 8 ñі÷íÿ 1654 ð. íà ìіñüêîìó ìàéäàíі Ïåðåÿñëàâà âіäáóëàñÿ âіéñüêîâà ðàäà. Ó íіé âçÿëî ó÷àñòü áëèçüêî 200 ïðåäñòàâíèêіâ ñòàðøèíè òà êîçàöòâà. Ðàäà âèíåñëà óõâàëó ïðî óêëàäåííÿ äîãîâîðó ç Ìîñêîâñüêîþ äåðæàâîþ. Ïіñëÿ çà÷èòàííÿ öàðñüêîї ãðàìîòè ñòàðøèíà é ïîñëè ïіøëè äî Óñïåíñüêîãî ñîáîðó, äå ìàëè ïðèñÿãòè öàðåâі Îëåêñіþ. Ó öåðêâі Á. Õìåëüíèöüêèé çàæàäàâ, ùîá ìîñêîâñüêі ïîñëè ïåðøèìè ïðèñÿãëè âiä іìåíі öàðÿ çàõèùàòè ãåòüìàíñüêó äåðæàâó âiä ïîëÿêіâ òà øàíóâàòè êîçàöüêі ïðàâà é ïðèâіëåї. Ñâîþ âèìîãó ãåòüìàí óìîòèâóâàâ, ïîêëèêàþ÷èñü íà âіäíîñèíè êîçàêіâ іç ïîëüñüêèì êîðîëåì: çà єâðîïåéñüêîþ òðàäèöієþ ïåðåäáà÷àëàñÿ ïðèñÿãà îáîõ ñòîðіí.
Â. Áóòóðëií êàòåãîðè÷íî âіäìîâèâñÿ âіä öüîãî, ïîÿñíþþ÷è, ùî öàð є ñàìîäåðæöåì i ñâîїì ïіääàíèì íå ïðèñÿãàє, êðіì òîãî, «öàðñüêå ñëîâî, ðàç äàíå, íå ìіíÿєòüñÿ». Ïiñëÿ áàãàòîãîäåííèõ íàðàä çі ñòàðøèíîþ òà ïîñëàìè Á. Õìåëüíèöüêèé âèðіøèâ ñêëàñòè ïðèñÿãó. Ïðè öüîìó ñëîâà Â. Áóòóðëiíà áóëè âèòëóìà÷åíі ÿê ðіâíîçíà÷íі ïðèñÿçі öàðÿ.
Порівняйте повідомлення українського шляхтича Павші та звіт російського пола Василя Бутурліна. Яке з джерел, на вашу думку, достовірніше? Чому? ● Чи можна твердити, що українці однозначно сприйняли події в Переяславі?
Зі «статейного списку» боярина Василя Бутурліна, Івана Алфер’єва та Ларіона Лопухіна: «А як государеву грамоту боярин Василь Васильович (Бутурлін) гетьманові віддав, то ту государеву грамоту гетьман прийняв з великою радістю. А прийнявши государеву грамоту, поцілував її, і, розпечатавши, віддав писареві Іванові Виговському, і велів йому прочитати при всіхначальних Війська Запорізького і всяких інших людях уголос. І ту государеву грамоту писар Іван Виговський читав усім людям уголос. І вислухавши государеву грамоту, гетьман, і полковники, і всяких чинів люди зраділи государевій милості. І говорив гетьман, що великому государеві цареві й великому князеві Олексієві Михайловичу, всієї Русі самодержцеві, він, гетьман Богдан Хмельницький, з усім Військом Запорізьким служити і голови свої віддати раді».
. Ùî ïåðåäáà÷àâ óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêèé ìіæäåðæàâíèé äîãîіð?
Ïåðåÿñëàâñüêà ðàäà ëèøå çàïî÷àòêóâàëà îôîðìëåííÿ óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêèõ âіäíîñèí, áî íіÿêèõ ïèñüìîâèõ óãîä ó Ïåðåÿñëàâі óêëàäåíî íå áóëî. Óñå ìàëè âèðіøèòè ïåðåãîâîðè. Ïðè÷îìó êîæíà çі ñòîðіí îöіíþâàëà ñîþç äâîõ äåðæàâ ïî-ñâîєìó. Óêðàїíñüêèé óðÿä âèñòóïàâ çà ðіâíіñòü ïðàâ ó÷àñíèêіâ ñîþçó. Ó Ìîñêâі äèâèëèñÿ íà óêðàїíöіâ ðàçîì іç ãåòüìàíîì ÿê íà ïіääàíèõ éîãî öàðñüêîї âåëè÷íîñòі. Ïðîòå â ìîìåíò ïåðåãîâîðіâ íà öüîìó ç òàêòè÷íèõ ìіðêóâàíü íå íàãîëîøóâàëîñÿ. Íàòîìіñòü ïðåäñòàâíèêè ìîñêîâñüêîãî óðÿäó îáіöÿëè íå ïîðóøóâàòè «ïðàâ і âîëüíîñòåé» Óêðàїíè. 138
Óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêèé ìіæäåðæàâíèé äîãîâіð 1654 ð. ...
Îñîáëèâіñòþ óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêîãî äîãîâîðó áóëî òå, ùî âіí ÿâëÿâ ñîáîþ ãðóïó äîêóìåíòіâ âіä êîæíîãî çі ñòàíіâ – îêðåìèõ óãîä âіä äóõіâíèöòâà, ìіùàíñòâà, êîçàêіâ. Ëèøå ìіùàíè çàãàëîì ïîðîçóìіëèñÿ ç ìîñêîâñüêèì óðÿäîì, êîçàöòâî ðàçîì ç óêðàїíñüêîþ ïðàâîñëàâíîþ øëÿõòîþ – ÷àñòêîâî, à ïðàâîñëàâíå äóõіâíèöòâî âіäìîâèëîñÿ âіä âèìîã Ìîñêâè.
Êîçàöüêà óãîäà ñêëàäàëàñÿ ç 23 ñòàòåé âіä іìåíі ãåòüìàíà і Âіéñüêà Çàïîðіçüêîãî. Çãіäíî ç Áåðåçíåâèìè ñòàòòÿìè (òàê íàçèâàþòü óçãîäæåíі 17 ñòàòåé): ● ãåòüìàíà é ñòàðøèíó êîçàêè ìàëè îáèðàòè íà ðàäі; ● óêðàїíñüêà àäìіíіñòðàöіÿ òà ñóä ëèøàëèñÿ ñàìîñòіéíèìè é íå ïіäïîðÿäêîâóâàëèñÿ Ìîñêâi; ● çáèðàííÿ ïîäàòêіâ ïîêëàäàëîñÿ íà óêðàїíñüêèé Âіéñüêîâèé ñêàðá; ● êіëüêіñòü êîçàöüêîãî âіéñüêà âñòàíîâëþâàëàñÿ 60 òèñ. îñіá; ● êîçàöüêà äåðæàâà ïîãîäæóâàëàñÿ âèïëà÷óâàòè ãðîøîâèé ïîäàòîê òà íå ïіäòðèìóâàòè ñàìîñòіéíі äèïëîìàòè÷íі çíîñèíè ç Ðі÷÷þ Ïîñïîëèòîþ òà Òóðå÷÷èíîþ (çà æèòòÿ Á. Õìåëüíèöüêîãî öÿ óìîâà íå âèêîíóâàëàñÿ).
Óìîâè óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêîãî äîãîâîðó 1654 ð. çàãàëîì (ó ðàçі äîòðèìàííÿ) áóëè âçàєìîâèãіäíèìè. Âîäíî÷àñ äîãîâіð áóâ íåçàâåðøåíèì, íåäîñêîíàëèì, äіÿâ íåòðèâàëèé ÷àñ (êіëüêà ðîêіâ) і íåçàáàðîì ÷åðåç íåäîòðèìàííÿ éîãî ðîñіéñüêîþ ñòîðîíîþ ôàêòè÷íî âòðàòèâ ÷èííіñòü. Çà ñâîїìè ôîðìàëüíî-ïðàâîâèìè îçíàêàìè äîãîâіð ïåðåäáà÷àâ âñòàíîâëåííÿ ïîøèðåíèõ ó òîãî÷àñíіé Єâðîïі âіäíîñèí ïðîòåêòîðàòó1 .
ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКОГО ДОГОВОРУ 1654 р.
Попри недосконалість i недовговічність, договір протягом 17–18 ст. розглядався українцями як найпереконливіший доказ незалежності козацької України. Договір давав змогу зберегти самостійність Української козацької держави. Гетьманський уряд отримував можливість довести до переможного кінця війну з Річчю Посполитою, а отже, завершити об’єднання всіх українських земель під своєю владою. У міжнародних відносинах договiр засвідчував право на відокремлення козацької України від Польщі. Договір був також виявом міжнародного визнання самостійності Української держави, непорушності встановленої системи соціально-економічних відносин.
Оцініть перспективи укладення українсько-московського договору 1654 р. з позицій різних політичних угруповань козацької еліти (1-група: прихильники військового союзу з московським царем; 2-група: прихильники повернення під скіпетр польського короля; 3-група: ті старшини, які прагнули «...не бути ані під королем польським, анi пiд царем московським») та інших верств Гетьманщини (4-група: міщани; 5-група: православне духівництво).
Розгляньте карту на стор. 116.Позмагайтеся в парах у вмінні отримувати вичерпну картографічну інформацію про походи, кордони, території на прикладі подій Національно-визвольної війни 1654–1655 рр.
1 Ï ð îòåêòî ð à ò – ôîðìà çàëåæíîñòі, çà ÿêîþ îäíà äåðæàâà (ïðîòåêòîð) ïå ðåáèðàє çäіéñíåííÿ çîâíіøíіõ âіäíîñèí іíøîї äåðæàâè (ïðîòåãîâàíîї), çàõèñò її òåðèòîðії òà íåðіäêî ñòàâèòü ïіä ñâіé êîíòðîëü її âíóòðіøíі ñïðàâè.
3. Ó ÿêîìó íàïðÿìêó ðîçâèâàëàñÿ çîâíіøíÿ ïîëіòèêà ãåòüìàíüêîãî óðÿäó ïðîòÿãîì 1654–1657 ðð.?
Ïðîòÿãîì 1654–1655 ðð. ñîþçíå óêðàїíñüêî-ðîñіéñüêå âіéñüêî ç ïåðåìіííèì óñïіõîì âåëî âîєííі äії ïðîòè Ïîëüùі.
Íàïðèêіíöі 1655 – ó ïåðøіé ïîëîâèíі 1656 ð. Á. Õìåëüíèöüêèé ïðîâàäèâ íàäçâè÷àéíî àêòèâíó äèïëîìàòè÷íó äіÿëüíіñòü: îáìіíþâàâñÿ ïîñîëüñòâàìè çі øâåäñüêèì òà ïîëüñüêèì êîðîëÿìè, êðèìñüêèì õàíîì, ìîëäàâñüêèì ãîñïîäàðåì і òðàíñіëüâàíñüêèì êíÿçåì. Óðÿä öàðÿ Îëåêñіÿ Ìèõàéëîâè÷à, íàëÿêàíèé âîєííèìè óñïіõàìè øâåäñüêèõ âіéñüê ó Ïîëüùі (Øâåöіÿ çàõîïèëà ìàéæå âñþ Ïîëüùó), ðîçïî÷àâ àêòèâíó ïіäãîòîâêó äî âіéíè ïðîòè Øâåöії. Ïîëüñüêі äèïëîìàòè, øóêàþ÷è ïîðÿòóíêó äëÿ áàòüêіâùèíè, çàïðîïîíóâàëè êîðîíó íà âèïàäîê ñìåðòі ßíà ІІ Êàçèìèðà öàðåâі Îëåêñiþ. Öÿ ïðîïîçèöіÿ òåæ ñïîíóêàëà Ìîñêâó äî ïåðåãîâîðіâ ç Âàðøàâîþ, ÿêі çàêіí÷èëèñÿ 24 æîâòíÿ 1656 ð. Âіëåíñüêèì
Ïàì’ÿòíèê Áîãäàíó Õìåëüïåðåìèð’ÿì. Çà íèì âîєííі äії ìіæ Ðі÷÷þ Ïîóíèöüêîìó â Êèєâі. ñïîëèòîþ é Ìîñêîâієþ ïðèïèíÿëèñÿ, îáèäâі äåðæàâè çîáîâ’ÿçóâàëèñÿ íå ðîçïî÷èíàòè ïåðåãîâîðіâïðî ìèð іç Øâåöiєþ, à íàòîìіñòü ïåðåäáà ÷à ëèñÿ ñïіëüíі âîєííi äiї ïðîòè Øâåöiї òà Áðàíäåíáóðãó, îáðàííÿ ìîñêîâñüêîãî öàðÿ íà ïîëüñüêèé òðîí.
Âіëåíñüêå ìîñêîâñüêî-ïîëüñüêå ïåðåìèð’ÿ â ãåòüìàíñüêіé ñòîëèöі áóëî ñïðèéíÿòå ÿê ïîðóøåííÿ äîãîâîðó 1654 ð., âëàñíå, ÿê çðàäà ç áîêó öàðÿ.
Ãåòüìàí âèðіøèâ øóêàòè íîâèõ ñîþçíèêіâ ó áîðîòüáі ïðîòè Ïîëüùi.
Ðåàëüíèìè ïðåòåíäåíòàìè áóëè Øâåöіÿ і Òðàíñіëüâàíіÿ. 8 æîâòíÿ 1656 ð. ìіæ Âіéñü êîì Çàïîðіçüêèì i Òðàíñiëüâàíiєþ áóëî óêëàäåíî óãîäó ïðî âіéñüêîâèé ñîþç ïðîòè Ðå÷і Ïîñïîëèòîї. Òðàíñіëüâàíñüêèé êíÿçü
Äüîðäü ІІ Ðàêîöі îáіöÿâ äîïîìîãòè Á. Õìåëüíèöüêîìó âіäâîþâàòè Ãàëè÷èíó і ÷àñòèíó Áіëîðóñі, âèçíàâàâ çà ãåòüìàíîì òèòóë êíÿçÿ òà ïіäòðèìàâ éîãî íàìіð ïåðåäàòè öåé òèòóë ñèíîâі Þðіþ. Ó ãðóäíі 1656 ð. Äüîðäü ІІ Ðàêîöі ïіäïèñàâ çі øâåäñüêèì êîðîëåì òðàêòàò «âі÷íîãî ñîþçó». Òåïåð, çà óìîâè ñïіëüíèõ âîєííèõ äіé Óêðàїíè é Òðàíñіëüâàíії, ìîæíà áóëî ñïîäіâàòèñÿ íà äîïîìîãó Øâåöії, ÿêà, íå ìàþ÷è äîãîâіðíèõ âіäíîñèí ç ãåòüìàíñüêèì óðÿäîì, ïіäòðèìóâàëà á òðàíñіëüâàíöіâ. Ó 1656 ð. çâ’ÿçêè Óêðàїíè çі Øâåöієþ ñòàëè ðåãóëÿðíèìè, àëå øâåäè íå õîòіëè âіääàâàòè óêðàїíñüêі çåìëі, ùî áóëè ïіä Ïîëüùåþ, áî ïðåòåíäóâàëè íà íèõ ñàìі. Ó ñі÷íі 1657 ð. èé êîðîëü Êàðë Øâåäñüêè Õ øâåäñüêі ïîñëè ïðèâåçëè ïðîåêò ñîþçíèöüêîãî
Ãóñòàâ. äîãîâîðó, àëå ç âèçíàííÿì íåçàëåæíîї äåðæàâè 140
Óêðàїíñüêî-ìîñêîâñüêèé ìіæäåðæàâíèé äîãîâіð 1654 ð. ... òіëüêè íà êîçàöüêіé òåðèòîðії (Íàääíіïðÿíùèíі). Á. Õìåëüíèöüêèé âіä äîãîâîðó âіäìîâèâñÿ. Ó ÷åðâíі äî ×èãèðèíà çíîâó ïðèáóëî øâåäñüêå ïîñîëüñòâî. Âîíî ïîâіäîìèëî, ùî êîðîëü Êàðë Õ Ãóñòàâ ïîãîäæóєòüñÿ âіääàòè ãåòüìàíó óêðàїíñüêі çåìëі, ùî ïåðåáóâàþòü ïіä Ïîëüùåþ, ÷àñòèíó óñі òà Ñìîëåíñüê, ñîáі æ çàëèøàє çåìëі Ïîëüùі.
● Про які реалії тогочасної політики йдеться в документі? Дайте оцінку описаним подіям. У звіті російського посольства передано такі слова Б. Хмельницького (квітень 1657 р.): «Від шведського короля я ніколи не відійду, тому що в нас давня дружба, понад шість років. Шведи люди правдиві; всякої дружби й приязні додержуються, слово своє тримають; а царська величність наді мною і над усім військом (українським) учинив немилосердя своє: помирившися з поляками, хотів було віддати нас їм у руки. Тепер слух до нас доходить, що государ послав з Вільно проти нас, шведів і угорців ляхам на допомогу 20 тис. ратних людей; а ми, коли ще не були під царською величністю в підданстві, великому государю служили, кримського хана воювати московські окраїни не допускали дев’ять років. А тепер ми від царської високої руки невідступні і йдемо воювати з ворогами царської величності».
4. ßê âіäáóâñÿ òà ÿêі ìàâ ðåçóëüòàòè ïîõіä óêðàїíñüêîãî âіéñüêà â
Ãàëè÷èíó òà Ïîëüùó 1656–1657 ðð.?
Êîëè â ãðóäíі 1656 ð. ïî÷àâñÿ íàñòóï òðàíñіëüâàíñüêîãî êíÿçÿ Äüîðäÿ II Ðàêîöi íà Ïîëüùó, Á. Õìåëüíèöüêèé íàäіñëàâ éîìó íà äîïîìîãó êîçàöüêі ïîëêè íà ÷îëі ç êèїâñüêèì ïîëêîâíèêîì Àíòіíîì Æäàíîâè÷åì.
Ñïî÷àòêó óêðàїíñüêî-øâåäñüêî-òðàíñіëüâàíñüêå âіéñüêî äіÿëî óñïіøíî: áóëî çäîáóòî Ïåðåìèøëü, Âàðøàâó, Êðàêiâ, Ëþáëií, Áðåñò. Îäíàê íàâåñíі éîãî ñòàíîâèùå ïîãіðøèëîñÿ. ×åðåç íàïàä Äàíiї íà Øâåöiþ êîðîëü îñòàííüîї çàëèøèâ Äüîðäÿ II Ðàêîöi. Íàïðóæåíèìè ñòàëè âіäíîñèíè êíÿçÿ ç êîçàêàìè. Òîìó, äîâіäàâøèñü ïðî âòîðãíåííÿ ïîëüñüêîãî âіéñüêà äî Òðàíñiëüâàíiї, Äüîðäü II Ðàêîöi, íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî áóëî âçÿòî Âàðøàâó, ðîçïî÷àâ ïåðåãîâîðè ç ïîëÿêàìè. Ó ëèïíі 1657 ð., îòðèìàâøè çâіñòêó ïðî íàáëèæåííÿ òàòàðñüêîї îðäè, ÿêà ìîãëà á âіäðіçàòè éîãî àðìії çâîðîòíèé
1 2
1. Ñìåðòü Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî. Ìà Ò. Øåâ÷åíêà 1832–1 2. Іëëіíñüêà öåðêâà Ñóáîòîâі. Óñèïàëüí Áîãäàíà Õìåëüíèöü Ãðàâþðà 1826 ð. àëþíîê 1837 ðð. â èöÿ êîãî.
