Âіéñüêîâå ìèñòåöòâî, òðàäèöії òà ïîáóò óêðàїíñüêîãî êîçàöòâà

3. Ó ÷îìó îñîáëèâîñòі ñòàíîâèùà іíøèõ âåðñòâ òîãî÷àñíîãî ñóñïіëüñòâà?

ßê і ðàíіøå, îñîáëèâå ìіñöå â óêðàїíñüêîìó ñóñïіëüñòâі íàëåæàëî äóõіâíèöòâó. Îêðåìіøíіñòü öієї âåðñòâè âèÿâëÿëàñÿ â òîìó, ùî âîíà íå ïіäëÿãàëà ñâіòñüêîìó ñóäó. Äóõіâíèöòâî çà òèõ ÷àñіâ áóëî äîñèòü ÷èñëåííèì –ñâÿùåíèêè ç їõíіìè ñіì’ÿìè, ÷åíöі, ëþäè, ÿêі îáñëóãîâóâàëè öåðêâó. Âèùå äóõіâíèöòâî (ìèòðîïîëèò, єïèñêîïè, íàñòîÿòåëі ìîíàñòèðіâ) ïîïîâíþâàëîñÿ âèõіäöÿìè ç àðèñòîêðàòè÷íèõ ðîäіâ і çàéìàëî ñâîї ïîñàäè ëèøå ç âîëі ëèòîâñüêèõ òà ïîëüñüêèõ âîëîäàðіâ. Ñòàíîâèùå íèæ÷îãî äóõіâíèöòâà çàëåæàëî âіä çåìëåâëàñíèêіâ, íà çåìëÿõ ÿêèõ ðîçòàøîâóâàëàñÿ öåðêîâíà ïàðàôіÿ1 .

Ó ñîöіàëüíіé ïіðàìіäі òîäіøíüîãî ñóñïіëüñòâà íàéíèæ÷å ìіñöå ïîñіäàëè ñåëÿíè, ÿêі áóëè íàé÷èñëåííіøîþ âåðñòâîþ – áëèçüêî 80 % íàñåëåííÿ. ßê і іíøі âåðñòâè òîãî÷àñíîãî ñóñïіëüñòâà, ñåëÿíñòâî íå áóëî îäíîðіäíèì. Ñåëÿíè ïîäіëÿëèñÿ íà ïîõîæèõ (îñîáèñòî âіëüíèõ) і íåïîõîæèõ (ïðèêðіïëåíèõ äî ñâîãî íàäіëó).

Çðîñòàííÿ íà ðèíêàõ Öåíòðàëüíîї é Çàõіäíîї Єâðîïè ïîïèòó íà õëіá òà іíøó ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêó ïðîäóêöіþ ñïðèÿëî ñòðіìêîìó ðîçâèòêó ôіëüâàðêіâ. Çàöіêàâëåíі â çðîñòàííі ïðèáóòêіâ, çåìëåâëàñíèêè ðîçøèðþâàëè ïëîùі ôіëüâàðêîâèõ çåìåëü, çàõîïëþþ÷è îáùèííі íàäіëè і ïðèìóøóþ÷è ñåëÿí ïðàöþâàòè íà ñåáå ç âëàñíèì ðåìàíåíòîì, òîáòî âïðîâàäæóâàëè ïàíùèíó. Ó ñåðåäèíі 16 ñò. ïîâñþäíîþ ñòàє äâîäåííà, à ïîäåêóäè é òðèäåííà ïàíùèíà. Îòæå, 16 ñò. äëÿ óêðàїíñüêèõ ñåëÿí ñòàëî äîáîþ çðîñòàííÿ ïàíùèíè, ïîâèííîñòåé òà ïîäàòêіâ. Êіëüêіñòü íåïîõîæèõ ñåëÿí ç ðîêó â ðіê çáіëüøóâàëàñÿ.

Âàðòî çàóâàæèòè, ùî çðîñòàííÿ ïàíùèíè íå áóëî îäíàêîâèì ó ðіçíèõ ðåãіîíàõ. Òàê ñàìî çàêðіïà÷åííÿ âіäáóâàëîñÿ ïîåòàïíî, çàëåæíî âіä ìіñöåâèõ óìîâ. Íàïðèêëàä, íà Âîëèíі âîíî âіäáóâàëîñÿ íå òàê øâèäêî, ÿê íà Ãàëè÷èíі, äå âіëüíèõ çåìåëü óæå â 15 ñò. áðàêóâàëî. Íà Áðàöëàâùèíі òà â ñòåïîâіé і ëіâîáåðåæíіé ÷àñòèíі Êèїâùèíè, äå çåìëі áóëî áàãàòî, íàâïàêè âіä÷óâàâñÿ áðàê ðîáî÷èõ ðóê, òîæ çåìëåâëàñíèêè íàäàâàëè ñåëÿíàì áіëüøå ïіëüã.

Çà Òðåòіì Ëèòîâñüêèì ñòàòóòîì 1588 ð. ñåëÿíè Áðàöëàâùèíè, Êèїâùèíè òà Âîëèíі, ÿêі ïðîæèëè íà çåìëі ôåîäàëà ïîíàä 10 ðîêіâ, ñòàâàëè êðіïàêàìè. Çåìëåâëàñíèêè îäåðæàëè ïðàâî ïîøóêó é ïîâåðíåííÿ ñåëÿí-óòіêà÷іâ ïðîòÿãîì 20 ðîêіâ.

Ìіñüêå íàñåëåííÿ ñêëàäàëîñÿ ç: 1) ìіñüêîї âåðõіâêè – ïàòðèöіàòó (áàãàòі ïðåäñòàâíèêè àðèñòîêðàòè÷íèõ ðîäіâ); 2) ïîñïіëüñòâà – ñåðåäíіé, íàé÷èñëåííіøèé ïðîøàðîê ìіùàí, ÿêі ìàëè ìіñüêі ïðàâà (ðåìіñíèêè, êðàìàðі) òà 3) ìіñüêîї áіäíîòè.

Óêðàїíñüêèé ñåëÿíèí. Õóäîæíèê Ñ. Âàñèëüêіâñüê êèé.

1 Ïà ð à ô і ÿ – íèæ÷à öåðêîâíà àäìіíіñòðàòèâíà îäèíèöÿ, ôàêòè÷íî, òå ðèòîðіÿ, íà ÿêіé æèâóòü ÷ëåíè ãðîìàäè, âіðíі îäíîìó õðàìó.

Ùîá ââàæàòèñÿ ïîâíîïðàâíèì ãðîìàäÿíèíîì – ïåðåáóâàòè ïіä çàõèñòîì ìіñüêîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ, êîðèñòóâàòèñÿ ïðèâіëåÿìè, ÿêі íàäàâàëèñÿ ãîðîäÿíàì, çîêðåìà ïðàâîì çàéìàòèñÿ ðåìåñëîì, âåñòè òîðãіâëþ íà ìіñüêîìó ðèíêó, ïîòðіáíî áóëî âîëîäіòè íåðóõîìèì ìàéíîì, ùîíàéìåíøå – âëàñíèì áóäèí êîì.

Ó ìіñòàõ, îñîáëèâî â Ãàëè÷èíі, ìåøêàëè ïðåäñòàâíèêè ðіçíèõ íàðîäіâ. Íà Âîëèíі òà â çåìëÿõ Öåíòðàëüíîї Óêðàїíè ïåðåâàæàëè óêðàїíöі.

● 1. Що ви довідалися з джерела про мешканців західноукраїнських міст, представників народів: 1) русинів-українців; 2) євреїв; 3) вірмен; 4) поляків? ● 2. Які факти свідчать про багатоетнічний та багатоконфесійний склад населення західноукраїнських міст? Що є прикладом толерантного співжиття та віротерпимості? Мацей Мєховський, польський церковний та освітній діяч, у творі «Трактат про дві Сарматії», надрукованому в 1517 р., розповідає: «У Русі багато віросповідань. Є християнська релігія, підпорядкована римському первосвященикові. Вона панує і переважає, хоча представники її нечисленні. Друга віра, руська, яка зберігає грецький обряд, більш поширена й охоплює всю Русь. Третя віра – іудейська; її прихильники, іудеї, – не лихварі, як у християнських землях, а ремісники, землероби або великі купці, які часто тримають у своїх руках громадські побори й податки.

Четверта віра – вірменська, переважно в містах Кам’янці та Львові. Вірмени –досить досвідчені купці, які доходять зі своїми товарами до Кафи, Константинополя, єгипетської Александрії, Алькаїра й країн Індії.

В одязі та церковній службі русини наслідують греків. У них є своє письмо й алфавіт на зразок грецького, дуже з ним подібний. Євреї користуються єврейським письмом і грамотою; займаються також і науками: астрономією та медициною. Вірмени мають свій обряд і своє письмо. Зі святих вони найбільше шанують апостола Фадея,

Етнічність за тих часів ототожнювалася з конфесійною належністю: переконуючи, що він навернув вірмен у християнство. …У руських церквах при богослужінні читають і співають… слов’янською мовою; у вірменських церквах – вірменправославний – русин- ською мовою; в іудейських синагогах моляться єврейською українець, католик – по- мовою. Християни ж римського обряду співають, моляться ляк. й читають латинською мовою».

Óêðàїíñüêèé ìіùàíèí. èÕóäîæíèê üêіÑ. Âàñèëü âñüêèé.

. ßêèìè áóëè óìîâè ôîðìóâàííÿ íîâîї ñóñïіëüíîї âåðñòâè – êîàöòâà?

Зверніть увагу!

Âіä êіíöÿ 15 ñò. ïî÷èíàєòüñÿ ïðîöåñ çàðîäæåííÿ é ñòàíîâëåííÿ (ÿêå òðèâàëî äî ñåðåäèíè 17 ñò.) íîâîї ñóñïіëüíîї âåðñòâè – êîçàöòâà. Óêðàїíñüêå êîçàöòâî ôîðìóâàëîñÿ ç ïðåäñòàâíèêіâ ðіçíèõ ñîöіàëüíèõ ãðóï.

Æèòòÿ óêðàїíñüêèõ çåìåëü âèçíà÷àëîñÿ ùå îäíієþ îáñòàâèíîþ: ñïóñòîøëèâèìè íàïàäàìè ç Êðèìó. Íàáіãè áóëè çóìîâëåíі íå òіëüêè áëèçüêіñ14

Ñóñïіëüíî-ïîëіòè÷íå æèòòÿ òþ óêðàїíñüêèõ çåìåëü äî âîéîâíè÷èõ êî÷îâèêіâ, à é íåçäàòíіñòþ ïîëüñüêî-ëèòîâñüêîї äåðæàâè çàõèñòèòè öі çåìëі. Îïèíèâøèñü ó òàêіé ñèòóàöії æèòåëі ïðèêîðäîííèõ òåðèòîðіé çìóøåíі áóëè îïàíîâóâàòè ñêëàäíó âіéñüêîâó íàóêó. Òàêèõ âîїíіâ ñòàëè íàçèâàòè êîçàêàìè.

Слово козак к у перекладі з тюркської означає вільна озброєна людина.

1 2

1. Êîçàêè â ñòåïó (Ñòîðîæà çàïîðіçüêèõ âîëüíîñòåé). Õóäîæíèê Ñ. Âàñèëüêіâñüêèé. 2. Êîçàê íà âàðòі. Ôðàãìåíò êàðòèíè Ñ. Âàñèëüêіâñüêîãî. ● Ïîñòіéíà çàãðîçà íàïàäіâ ç áîêó Êðèìñüêîãî õàíñòâà çìóøóâàëà êîçàê ïðî ðîçâіäêó. Ó çàïîðіçüêîìó âіéñüêó áóëè ñòîðîæîâà ñëóæáà é äîçіð. êіâ äáàòè

Êîçàöòâî ôîðìóâàëîñÿ íå ëèøå ç ïîñòіéíèõ ìåøêàíöіâ ïðèêîðäîííèõ òåðèòîðіé – Ïіâäåííîї Êèїâùèíè òà Áðàöëàâùèíè. Êîçàêàìè ñòàâàëè é ÷èñëåííі âòіêà÷і ç іíøèõ ðåãіîíіâ Óêðàїíè – ïåðåäóñіì Ãàëè÷èíè, Âîëèíі, äå âèçèñê çåìëåâëàñíèêіâ і ìіñüêîї âåðõіâêè Ïîëüùі òà Ëèòâè áóâ íàéñèëüíіøèì. Ïîøèðåííÿ ïàíùèíè òà çàïðîâàäæåííÿ êðіïàöòâà ñïîíóêàëè óêðàїíñüêèõ ñåëÿí òà ìіñüêó áіäíîòó äî ìàñîâèõ óòå÷ – õî÷ íà êðàé ñâіòó, òіëüêè ïîäàëі âіä ïàíà. Âàæêі óìîâè ïðèêîðäîííÿ çäàâàëèñÿ âòіêà÷àì ìåíøèì ëèõîì, íіæ âòðàòà îñîáèñòîї ñâîáîäè.

Ïîïåðâàõ êîçàêè ìåøêàëè çäåáіëüøîãî íà ïіâäíі Êèїâùèíè – ó ðàéîíі Êàíåâà, ×åðêàñ, ×èãèðèíà, à òàêîæ íà Ïîäіëëі. Ïîñòóïîâî ïðîñóâàþ÷èñü ó ãëèá ñòåïіâ, âîíè çàçâè÷àé ñåëèëèñÿ ïîíàä Äíіïðîì і Ïіâäåííèì Áóãîì, Êàëüìіóñîì òà їõíіìè ÷èñëåííèìè ïðèòîêàìè. Îñîáëèâî âàáèëè êîçàêіâ áàãàòі íà ðèáó é äè÷èíó ìіñöÿ ïîíàä Äíіïðîâèìè ïîðîãàìè âіä ãèðëà Ñàìàðè, òîáòî âіä ñó÷àñíîãî Äíіïðîïåòðîâñüêà, äî îñòðîâà Õîðòèöі (ó ìåæàõ ñó÷àñíîãî ì. Çàïîðіææÿ) òà Âåëèêîãî Ëóãó – íèçèííèõ áåðåãіâ Äíіïðà çà ïîðîãàìè. Îñü ÷îìó óêðàїíñüêèõ êîçàêіâ íàçèâàëè çàïîðіçüêèìè.

Âîÿêè çà ïîòðåáîþ, êîçàêè îñâîþâàëè íîâі çåìëі, ïіäíіìàþ÷è öіëèíó, ïðîêëàäàþ÷è øëÿõè, ñïîðóäæóþ÷è ìîñòè òîùî. Ïîíàä áåðåãàìè ðіê, íà îñòðîâàõ, ó áàëêàõ ÷è áàéðàêàõ êîçàêè çàêëàäàëè ñâîї ïîñåëåííÿ – çèìіâíèêè. Çèìіâíèêîì íàçèâàâñÿ çàïîðіçüêèé õóòіð, ùî ñêëàäàâñÿ ç äâîõòðüîõ õàò äëÿ ëþäåé òà ðіçíèõ ãîñïîäàðñüêèõ áóäіâåëü – êîìîð, êëóíü, ñòàєíü, õëіâіâ, êóðíèêіâ, ëüîõіâ, áäæîëÿíèêіâ. ×àñîì õóòіð ìàâ ìëèí, êóçíþ òîùî.

1. Êîçàöüêèé çèì ìіâíèê. Ìàëþíîê-ðåêîíñò òðóêöіÿ. 2. Äíіïðîâі ïîðîãè è. Êàðòèíà Ï. Ïîðóáàєâà.

Пороги — пасма кам’яних скель, що, здіймаючись майже на п’ять метрів, перетинали течію Дніпра. Усього на Дніпрі було де в’ять порогів: Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець, Вовнизький, Будило, Лишній та Вольний (їх було затоплено 1932 р. під час будівництва Дніпрогесу). Найбільший поріг — Ненаситець — простягався на 2 км.

2

Íà îñâîєíèõ çåìëÿõ, îñîáëèâî â їõíіé ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі, äå áóëî áåçïå÷íіøå, êîçàêè ñіÿëè õëіá, êîïàëè ãîðîäè, çàêëàäàëè ñàäè, îðãàíіçîâóâàëè ðіçíі ðåìåñëà. Êîðèñòóþ÷èñü óìîâàìè ñòåïó, âèðîùóâàëè êîíåé, âåëèêó ðîãàòó òà äðіáíó õóäîáó. Ç-ïîìіæ êîçàêіâ áóëè òåñëі, ñòåëüìàõè, êîâàëі, çáðîÿðі, êîæóì’ÿêè, øåâöі, áîíäàðі òîùî.

очитайте фрагменти джерел. ● 1. Що повідомляє джерело про військову вправність козаків? ● 2. На які особливості буденного життя козаків звертає увагу автор? ● 3. Яким було ставлення автора до запорожців?

Ян Анджей Красінський у книзі «Полонія: До ясновельможного та могутнього Генріха Першого Валуа, з ласки божої Польського короля» (Болонья, 1574) про козаків повідомляв: «Козаки легко переносять холод, голод та будь-які негаразди. Озброєні вони дуже легко, зовсім як татари. Коні у них дуже рухливі та придатні для дрібних сутичок. Сідла влаштовані так, що на них легко повертатися на всі боки й стріляти з лука. У битвах вони користуються насамперед луком, вражаючи ворожих вершників та їхніх коней дощем стріл. Шаблями татарськими озброєні. Списи також короткі мають. Ворожою країною вони пересуваються надзвичайно швидко, знищуючи все вогнем і мечем. Швидкість рухів сприяє безпеці воїна та перемозі над ворогом. Постійно перебуваючи у розлогих подільських степах, де вони ведуть безперервну війну з кримськими татарами, козаки возять із собою в сідельних торбах усі улюблені харчові припаси, як-от: хліб, солену свинину та сіль, перемішану з перцем. Кожен, крім того, має при собі сокиру та трут, аби у випадку вдалого полювання на звіра, котрого багато водиться в безлюдних місцинах, які відвідують козаки, мати можливість відразу розвести вогонь та засмажити здобич, приправивши її сіллю та перцем».

Перевірте себе

1. Про яку з причин виникнення козацтва йдеться в фрагменті джерела?

Основні причини виникнення україн ського козацтва

Потреба захисту українських земель від грабіжницьких походів кочовиків зі степу Поширення панщини та запровадження кріпацтва спонукали українських селян та міську бідноту до масових утеч