6 minute read
Ïðàêòè÷íå çàíÿòòÿ 2
Âіéñüêîâå ìèñòåöòâî, òðàäèöії òà ïîáóò óêðàїíñüêîãî êîçàöòâà Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть, Доти справи всі твої славно будуть линуть. Не впадеш у глибину безличну, Не загинеш у літах – маєш славу вічну! ● Чи свідчить цей уривок про великий авторитет гетьмана у тогочасному українському суспільстві? ● Свої міркування підтвердіть конкретними фактами. Висловіть ставлення до цієї постаті.
1. Що довідуємося з історичних джерел про побут і традиції українських заків? Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, який перебував в раїні під час служби в польській армії протягом 1630–1647 рр., у своїй книзі «Опис України» писав, що: 1. «...Козаки належать до грецької віри, яку називають руською; дуже шанобливо дотримуються релігійних свят і постів…». 2. «Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя. Задля цього так часто бунтують та повстають проти шляхтичів, бачачи, що їх у чомусь утискають. Таким чином, рідко коли минає сім чи вісім років, щоб вони не бунтували чи не піднімали повстання проти панів». 3. «Козаки добре загартовані, легко витримують спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать. ...Найбільше виявляють спритності та доблесті, б’ючись у таборі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю), обороняючи ці укріплення... Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кількох тисяч татар». 4. «Козаки високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі... відзначаються міцним здоров’ям і навіть не хворіють... Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що в глибокій старості, бо більшість з них гине на полі слави». 5. «Оповівши про доблесть козаків, доречно буде сказати про їхні звичаї та заняття. Майте на увазі, що серед цих козаків взагалі трапляються знавці всіх ремесел, необхідних людині: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, лимарі, шевці, бондарі, кравці та інші. Вони дуже добре виготовляють селітру, якої вельми багато на цих землях, і роблять з неї чудовий гарматний порох, їхні жінки прядуть льон і вовну, роблять з них полотно й тканини для щоденного вжитку. Всі вони добре вміють обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати всілякі м’ясні страви, варити пиво, хмільний мед, брагу, оковиту тощо... А взагалі, слід визнати, що всі вони розуміються на багатьох ремеслах, хоча одні вправніші в якомусь фаху, ніж інші; трапляються й такі, що мають більш широкі знання, ніж загал».
● 1. Виберіть з тексту джерел (№ 1–4) означення, якими французький інженер арак теризує козаків. Яким було ставлення Г.Л. де Боплана до козаків? Чим це ожна пояснити? Чи є підстави не довіряти свідченням французького інженера? ● 2. Про які ремісничі спеціальності йдеться в документі № 5? Як можна пояснити той факт, що козаки зналися на всіх перелічених ремеслах? ● 3. Що довідуємося зі свідчень Боплана про козацький табір як бойовий порядок козаків? Чому сучасники іноді називали табір «рухомою фортецею»?
1. Êîçàöüêèé òàáіð. 2. Êîçàöüêèé ðóõîìèé ò Ðåêîíñòðóêöіÿ. òàáіð.
2
Працюймо самостійно. Завдання 1. Схарактеризуйте українських козаків 5–6 реченнями, спираючись на свідчення французького інженера. За повідомленням Г.Л. де Боплана, українські козаки…
2. Ïðî ÿêі äåòàëі ìîðñüêèõ ïîõîäіâ êîçàêіâ äîâіäóєìîñÿ ç òîãî÷àñíèõ äæåðåë?
Той-таки Г.Л. де Боплан свідчить про підготовку до морського походу: «Коли козаки задумують свій морський похід... вони рушають до Військової Скарбниці, яка є місцем їхнього збору... За півмісяця шістдесятеро з них зведе один човен, бо я вже казав, що вони майстри на всі руки. Отак за два-три тижні мають 80–100 готових човнів такої форми, як я описав; в один човен сідає від 50 до 70 козаків. Звичайно, на їхньому човні є десять-п’ятнадцять весел з кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а за сильного вітру воліють веслувати... Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також чотиришість фальконетів (невеличких гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас. Так виглядає плавучий козацький табір на Чорному морі, який не боїться штурмувати найбільш укріплені міста анатолійського берега. Çàïîðіçüêі ÷àéêè àò òàêóþòü òóðåöüêі ãàëåð ðè â ×îðíîìó ìîðі. Ìàëþíîê 1636 ð. Åêñïîíàò í íàöіîíàëüíîї áіáëіîòåêè Âåëèêîї Áðèòàíії (Ëîíäîí) ).
Âіéñüêîâå ìèñòåöòâî, òðàäèöії òà ïîáóò óêðàїíñüêîãî êîçàöòâà
Спорядившись отак, вони пливуть Борисфеном. Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними.
А коли надибають якусь турецьку галеру чи інші кораблі, то переслідують їх, нападають і беруть штурмом. Ось як це відбувається. Човни їхні виступають з води не більш як на дві з половиною стопи, тому козаки бачать ворожий корабель чи турецьку галеру скоріше, ніж їх самих запримітять. Далі вони спускають вітрила і дивляться, куди дме вітер; намагаються плисти так, щоб сонце було в них за плечима. За годину перед заходом сонця чимдуж веслують до галери чи корабля і зупиняються за милю поодаль, щоб не втратити його з поля зору. Таким чином тримають їх на оці, а опівночі, за сигналом, підпливають до кораблів. Половина козаків готова до бою, чекає лише відповідної хвилини, коли візьмуть галеру на абордаж, а тоді проникає всередину».
● 1. Як козаки готувалися до морського походу? ● 2. Яким було спорядження запоожців, які брали участь в поході? ● 3. До яких військових хитрощів вдавалися озаки під час морських експедицій?
рацюймо самостійно. Завдання 2. Узагальнивши свідчення Г.Л. де Боплана, формулюйте 2–3 твердження про те, у чому виявлялася військова майстерність озаків під час морських походів.
. Ùî âðàæàëî ÷óæèíöіâ ó æèòòі êîçàêіâ?
Áà ãà òî ñâіä÷åíü ïðî êî çàêіâ ìіñòÿòü ùî äåí íè êîâі çà ïè ñè òà äî ðîæíі íî òàò êè ìàíäðіâíèêіâ. Àâñòðіéñü êèé âî ëî äàð ó ëþ òî ìó 1594 ð. âіäïðà âèâ äî Ñі÷і ïî ñîëü ñòâî Åðіõà Ëÿ ñî òè, ìå òà ÿêî ãî – çà ëó ÷è òè êî çàêіâ äî ñïіëüíîї áîðîòü áè ïðî òè Îñ ìàíñü êîї іìïåðії òà Êðèìñü êî ãî õàíñòâà. Ïðî ïå ðåáó âàí íÿ â Óê ðàїíі Ëÿ ñî òà ðîç ïîâіâ ó ñâîєìó «Ùî äåí íè êó».
Проїжджаючи «козацькою землею», Лясота бачив «дуже гарні великі родючі поля й ґрунти, на яких тут і там видно багато дивних малих будинків із бійницями, куди втікають селяни, коли раптово стається напад зі степу, і там обороняються; тому кожен мешканець, ідучи в поле, вішає на плече рушницю, а до боку шаблю чи тесак; напади такі часті, що спокою від них майже ніколи немає... Я гадав, що ця війна проти турків триватиме не рік чи два, тому не вважав за слушне втрачати таких хоробрих і відчайдушних людей, які змолоду вправляються у військовому мистецтві та добре знають цього ворога, тобто турків і татар (з якими вони майже щодня стикаються). По-друге, це військо утримати легше, ніж військо іншої нації, бо на їхніх начальників не треба витрачати особливих коштів (які звичайно становлять значну суму). Крім того, вони мають власну зброю та боєприпаси, до яких не треба замовляти й утримувати спеціально гармашів, бо багато хто з них сам уміє з ними обходитися».
● 1. Чому, за свідченням Лясоти, українські селяни мусили виходити в поле зі зброєю? ● 2. Чому Лясота «не вважав за потрібне втрачати таких хоробрих та відчай душних юдей», якими були козаки? У чому Е. Лясота вбачав переваги запорізького козацтва над іншими вояками? ● 3. Про що свідчить факт офіційних відносин Австрії з запорізькими козаками без погодження з польським урядом?
