13 minute read
34. Ïðàâîáåðåæíà Óêðàїíà òà çàõіäíîóêðàїíñüêі çåìëі
3. Дайте відповіді на запитання: ● Як виникла Нова (Підпільненська) Січ? ● Які особливості мав адміністративно-територіальний устрій запорізьких земель? ● Як розвивалося господарство на Запоріжжі? ● Що спричинило остаточну ліквідацію Запорізької Січі царським урядом? Як це відбувалося? ● Яку роль для України відіграла російсько-турецька війна останньої чверті 18 ст.? ● За яких обставин Причорномор’я, Приазов’я й Кримський півострів опинилися в складі Російської імперії?
1768 р., тpавень – початок Колiївщини, національно-визвольного pуху пpоти Польщi на Пpавобеpежній Укpаїні. 1772 р. – Пеpший подiл Польщі. 1793 р. – Другий подiл Польщі. 1795 р. – Тpетiй подiл Польщі.
а яких особливостях внутрішнього життя Речі Посполитої напередодні Коліїщини наголошував поет? У чому вбачав головну причину нового гайдамацького повстання?
Òàðàñ Øåâ÷åíêî â áàãàòüîõ òâîðàõ òîðêàâñÿ òåìè ãàéäàìàöüêîãî ðóõó, âіääàþ÷è ñâîї ñèìïàòії ïîâñòàíöÿì, îñêіëüêè âáà÷àâ ó íèõ ñïàäêîєìöіâ óêðàїíñüêèõ êîçàêіâ. Ïðî÷èòàéòå óðèâêè ç ïîåìè «Ãàéäàìàêè»:
Áóëà êîëèñü øëÿõåò÷èíà,
Âåëüìîæíàÿ ïàíі;
Ìіðÿëàñÿ ç ìîñêàëÿìè,
Ç îðäîþ, ç ñóëòàíîì,
Ç íіìîòîþ... Áóëî êîëèñü...
Òà ùî íå ìèíàє?
Áóëî, øëÿõòà, çíàé, ÷âàíèòüñÿ,
Äåíü і íі÷ ãóëÿє
Òà êîðîëåì êîâåðçóє...
Ñåéìè, ñåéìèêè ðåâіëè,
Ñóñіäè ìîâ÷àëè,
Äèâèëèñÿ, ÿê êîðîëі
Іç Ïîëüùі âòіêàþòü,
Òà ñëóõàëè, ÿê øëÿõåòñòâî
Íàâіñíå ãóêàє.
«Nie pozwalam! Nie pozwalam!» –
Øëÿõòà ðåïåòóє,
À ìàãíàòè ïàëÿòü õàòè,
Øàáåëüêè ãàðòóþòü. Äîâãî òàêå òâîðèëîñÿ, Ïîêè íå â Âàðøàâі Çàïàíóâàâ íàä ëÿõàìè Ïîíÿòîâñüêèé æâàâèé. Çàïàíóâàâ, òà é äóìàâ øëÿõòó Ïðèáîðêàòü òðîøêè... Íå çóìіâ!.. À ïîòіì Ïîëüùà çàïàëàëà... Íà ґâàëò Ïóëàâñüêîãî і Ïàöà Âñòàє øëÿõåòñüêàÿ çåìëÿ, І – ðàçîì ñòî êîíôåäåðàöіé. Ðîçáðåëèñü êîíôåäåðàòè Ïî Ïîëüùі, Âîëèíі, Ïî Ëèòâі, ïî Ìîëäàâàíàõ І ïî Óêðàїíі... Ðóéíóâàëè, ìîðäóâàëè, Öåðêâàìè òîïèëè... À òèì ÷àñîì ãàéäàìàêè Íîæі îñâÿòèëè.
. Ùî ñïðè÷èíèëî íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíèé ðóõ ó Ïðàâîáåðåæíіé Óêðàїíі ó äðóãіé ïîëîâèíі 18 ñò.? Õòî òàêі ãàéäàìàêè?
, ùî áåç óïèíó òî÷èëèñÿ ïðîòÿãîì äðóãîї ïîëîâèíè 17 ñò., ñïóñòîøèëè Ïðàâîáåðåææÿ. Ïðîòå êîðîëіâñüêà âëàäà íå áàæàëà âòðà÷àòè ðîäþ÷і çåìëі, ñïîäіâàþ÷èñü çàâäÿêè їì âіäðîäèòè êîëèøíþ âåëè÷. Ïîëüñüêèé 226
óðÿä óñіëÿêî çàîõî÷óâàâ ïåðåñåëåíöіâ, çâіëüíÿþ÷è їõ íà ïåâíèé ÷àñ âіä ïîäàòêіâ і ïàíùèíè. Îäíà÷å ïіëüãè íàäàâàëèñÿ íà ñòèñëі òåðìіíè. Îñíîâîþ ãîñïîäàðñüêîãî æèòòÿ çíîâó ñòàâàëà ôіëüâàðêîâî-ïàíùèííà ñèñòåìà ç ïðèìóñîâîþ ïðàöåþ òà êðіïàöòâîì. ßê і êîëèñü, äî Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíîї âіéíè, çàçíàâàëà óòèñêіâ ïðàâîñëàâíà öåðêâà. Ïðè öüîìó ïîëüñüêі ìîæíîâëàäöі âіäìîâëÿëèñÿ âіä íàéìåíøèõ ïîñòóïîê ó âèçíàííі çà óêðàїíöÿìè їõíіõ ïðàâ.
Ðіøåííÿ ñåéìіâ 1717 é 1733 ðð. ïîçáàâèëè ïðàâîñëàâíèõ ïðàâà áðàòè ó÷àñòü ó ñåéìîâèõ êîìіñіÿõ і òðèáóíàëàõ. Ñåéì 1717 ð. íàâіòü óõâàëèâ çàêðèòè âñі ïðàâîñëàâíі öåðêâè. Ïðàâîñëàâíі єïàðõії ñèëîìіöü ïåðåòâîðþâàëèñÿ íà óíіàòñüêі. Ó 60-õ ðîêàõ 18 ñò. ó Êèїâñüêîìó é Ïîäіëüñüêîìó âîєâîäñòâàõ çàëèøàëîñÿ 20 ïðàâîñëàâíèõ ïàðàôіé.
Çàçíàâàëà ïåðåñëіäóâàíü é óíіàòñüêà öåðêâà. Òàê, íàïðèêëàä, êàòîëèöü êå äóõіâíèöòâî âäàâàëîñÿ äî ñïðîá íàáëèçèòè їõ îáðÿä äî ðèìî-êàòîëèöüêîãî (íàâ’ÿçóâàëàñÿ ïîëüñüêà ìîâà). Íà çàõіäíîóêðàїíñüêèõ çåìëÿõ, ó Âîëèíñüêîìó âîєâîäñòâі, ïіâíі÷íî-çàõіäíèõ ÷àñòèíàõ Ïîäіëüñüêîãî òà Êèїâñüêîãî âîєâîäñòâ ïàíùèíà ñÿãàëà, çàëåæíî âіä ðîçìіðіâ çåìåëüíîї äіëÿíêè, âіä 2 äî 6 äíіâ íà òèæäåíü іç âîëîêè.
Çðîñòàëî ìàãíàòñüêå çåìëåâîëîäіííÿ. Òà îñîáëèâî òÿæêі óìîâè æèòòÿ äëÿ óêðàїíñüêîãî íàñåëåííÿ ñêëàäàëèñÿ â ãîñïîäàðñòâàõ, ùî ïåðåäàâàëèñÿ áåçïîñåðåäíіìè âëàñíèêàìè íà ïðàâàõ îðåíäè òðåòіì îñîáàì: ðîçìіðè âñіõ ïîâèííîñòåé çà òàêèõ îáñòàâèí çðîñòàëè â êіëüêà ðàçіâ. Ñòàíîâèùå óñêëàäíþâàëîñÿ é òèì, ùî ïіñëÿ ëіêâіäàöії êîçàöòâà â êðàї íå áóëî ñèëè, çäàòíîї î÷îëèòè áîðîòüáó óêðàїíöіâ çà ïîíîâëåííÿ ïðàâ і âîëüíîñòåé. Ñòèõіéíèìè áîðöÿìè çà êðàùó äîëþ ñòàëè ãàéäàìàêè.
2. ×îìó ãàéäàìàöüêèé ðóõ âèçíà÷àþòü ÿê íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíèé? ßê âіäáóâàëàñÿ Êîëіїâùèíà?
Äëÿ ïåðøèõ ïðîÿâіâ ãàéäàìà÷÷èíè áіëüø õàðàêòåðíèìè áóëè ñîöіàëüíі âèìîãè. Âäàþ÷èñü äî ñòèõіéíèõ ïðîòåñòіâ, ãàéäàìàêè âèñòóïàëè ïðîòè ñîöіàëüíîї êðèâäè – çóáîæіííÿ îäíèõ і íåîáìåæåíîãî çáàãà÷åííÿ іíøèõ, ïðèíèçëèâîãî êðіïàöòâà òà îáòÿæëèâèõ ïîâèííîñòåé.
Ïðîòå âæå ïåðøå âåëèêå ãàéäàìàöüêå ïîâñòàííÿ 1734 ð. ïіä ïðîâîäîì Âåðëàíà çàñâіä÷èëî, ùî ãàéäàìàêіâ ñïîíóêàëî äî áîðîòüáè óñâіäîìëåííÿ ïàíóâàííÿ îäíîãî íàðîäó íàä іíøèì. Íîâà õâèëÿ ãàéäàìàöüêîãî ðóõó ïðèïàëà íà 50-òі ðîêè 18 ñò. ×èñëåííі çàãîíè ãàéäàìàêіâ çàõîïèëè Óìàíü, Âіííèöþ, Ëåòè÷іâ, Êîðñóíü. Ïîâñòàííÿ ñÿãíóëî Ãàëè÷èíè, Ïіäëÿøøÿ òà Áіëîðóñі. Ó ðàçі íåâäà÷ ïîâñòàíöі âіäõîäèëè íà òåðèòîðіþ Çàïîðіææÿ, ó ñòåïè é ëіñè Ëіâîáåðåææÿ àáî äî Ìîëäàâії. Òóäè æ ïðîëÿãàâ øëÿõ óòіêà÷іâ âіä ïàíñüêîї ñâàâîëі. Ëàâè ïîâñòàíöіâ ïîñòіéíî ïîïîâíþâàëèñÿ, òîìó îñòàòî÷íî ïðèäóøèòè ãàéäàìà÷÷èíó ïîëÿêè íіÿê íå ìîãëè.
Слово гайдамака вперше було вжито в документі 1715 р. Походить воно від тур. hayda –гнати, переслідувати. Зародившись у першому десятилітті 18 ст., гайдамацький рух із кожним роком зростав і поширився майже на всю територію Правобережної України, а частково й Лівобережної, то підіймаючись до могутніх повстань, то обмежуючись партизанськими діями в якомусь одному селі чи містечку.
Ó 1768 ð. ñïàëàõíóëî íîâå ïîâñòàííÿ, ÿêå ñèëîþ é ðîçìàõîì ïåðåâåðøèëî âñі ïîïåðåäíі é íàãàäàëî ïîëüñüêèì ìîæíîâëàäöÿì áóðåìíі ðîêè Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüíîї âіéíè ïіä ïðîâîäîì Á. Õìåëüíèöüêîãî. Òî áóëà Êîëіїâùèíà.
Ïіäíåñåííÿ ãàéäàìàöüêîãî ðóõó íàïðèêіíöі 60-õ ðîêіâ 18 ñò. áóëî çóìîâëåíå ñêëàäíîþ ñèòóàöієþ íà Ïðàâîáåðåææі. Âàðøàâñüêèé ñåéì 1766 ð. âèíіñ óõâàëó, çà ÿêîþ øëÿõòè÷à, ÿêèé îáñòîþâàâ ïðàâà íåêàòîëèöüêîãî íàñåëåííÿ, îãîëîøóâàëè âîðîãîì. Ïðîòèñòîÿííÿ êàòîëèêіâ і ïðàâîñëàâíèõ çàãîñòðèëîñÿ.
Ó êîíôëіêò âòðóòèëàñÿ Ðîñіéñüêà іìïåðіÿ, ÿêà ÷åðåç ñâîãî ñòàâëåíèêàêîðîëÿ äîìîãëàñÿ ïåâíèõ ïîñòóïîê äèñèäåíòàì (òàê ó Ïîëüùі íàçèâàëè íåêàòîëèöüêå íàñåëåííÿ). Íà ïî÷àòêó 1768 ð. ìіæ Ðі÷÷þ Ïîñïîëèòîþ é Ðîñієþ áóëî óêëàäåíî òðàêòàò ïðî çðіâíÿííÿ â ïîëіòè÷íèõ ïðàâàõ іç êàòîëèêàìè ïðàâîñëàâíèõ і ïðîòåñòàíòіâ.
Òîé òðàêòàò çàëèøèâñÿ íà ïàïåðі, áî ïðîãîëîñèòè ðіâíіñòü áóëî çíà÷íî ëåãøå, íіæ äîìîãòèñÿ її âòіëåííÿ. Ïðîòå ÷àñòèíà ïîëüñüêîї øëÿõòè é ìàãíàòіâ ñïðèéíÿëà ïîëüñüêî-ðîñіéñüêèé òðàêòàò ÿê çàçіõàííÿ íà їõíі íåîáìåæåíі ïðàâà. Ó ëþòîìó 1768 ð. ó ì. Áàð áóëî óòâîðåíî êîíôåäåðàöіþ – âіé ñüêîâî-ïîëіòè÷íå îá’єäíàííÿ ïîëüñüêîї øëÿõòè é êàòîëèöüêîãî äóõіâ íèöòâà äëÿ ïðîòèäії áóäü-ÿêèì ïîñòóïêàì íåêàòîëèêàì ó öåðêîâíî-ðåëіãіéíîìó æèòòі é äëÿ çáåðåæåííÿ íåîáìåæåíèõ ïðèâіëåїâ øëÿõåòñüêîãî ñòàíó.
Çіáðàâøè 10-òèñÿ÷íå âіéñüêî, Áàðñüêà êîíôåäåðàöіÿ ðîçïî÷àëà ñâіé ïîõіä Ïðàâîáåðåææÿì: ïåðåñëіäóâàíü і ðåïðåñіé çàçíàâàëè ïðàâîñëàâíі ñåëÿíè, ìіùàíè, ñâÿùåíèêè, ç æîðñòîêіñòþ ïðèäóøóâàëèñÿ é íàéìåíøі ïðîÿâè ïðîòåñòó ÷è íåâäîâîëåííÿ. Îêðіì òîãî, êîíôåäåðàòè ñâàâіëüíî âñòàíîâëþâàëè ïîäàòêè, çáіëüøóâàëè ïîâèííîñòі íà ñâîþ êîðèñòü.
Íàâåñíі 1768 ð. íà Ïðàâîáåðåææі ïî÷àëî ãîòóâàòèñÿ âåëèêå ïîâñòàííÿ. Ó Õîëîäíіì ßðó áіëÿ ×èãèðèíà çіáðàëîñÿ êіëüêà ñîòåíü îñіá, ç ÿêèõ ïî÷àëî ôîðìóâàòèñÿ ïîâñòàíñüêå âіéñüêî. Çà êîçàöüêèì çâè÷àєì, ãàéäàìàêè îáðàëè ñîáі ïîëêîâíèêà. Íèì ñòàâ Ìàêñèì Çàëіçíÿê.
Ïîõіä ãàéäàìàöüêèõ çàãîíіâ ïіä ïðîâîäîì Ì. Çàëіçíÿêà ðîçïî÷àâñÿ ó òðàâíі 1768 ð. Íåâäîâçі ïîâñòàíöі âèçâîëèëè ç-ïіä ïîëüñüêîї âëàäè Æàáîòèí, ×åðêàñè, Ñìіëó, Êîðñóíü, Áîãóñëàâ, Ëèñÿíêó òà áàãàòî іíøèõ ìіñò, ìіñòå÷îê і ñіë. Їõíі ëàâè íåâïèííî çðîñòàëè çà ðàõóíîê ïîêîçà÷åíèõ ñåëÿí і ìіùàí. Íà âèçâîëåíіé òåðèòîðії ñêàñîâóâàëèñÿ ïàíñüêі ïîâèííîñòі. Ñêðіçü çàïðîâàäæóâàëîñÿ êîçàöüêå âðÿäóâàííÿ. Ç òîãî÷àñíèõ äæåðåë âіäîìî, ùî Ì. Çàëіçíÿê ìàâ íàìіð îãîëîñèòè âèçâîëåíі çåìëі Ãåòüìàíùèíîþ, äå æèòåëі «âіäáóâàòèìóòü ñàìó ëèøå êîçàöüêó ñëóæáó». Ì. Çàëіçíÿê ïîñòіéíî çâåðòàâñÿ äî ìåøêàíöіâ Ïðàâîáåðåææÿ ç óíіâåðñàëàìè. Òîæ ñòâîðþâàëèñÿ íîâі é íîâі çàãîíè, ÿêі â ÷åðâíі – íà ïî÷àòêó ëèïíÿ âèçâîëèëè Êàíіâ, Ðæèùіâ, Ôàñòіâ, Áðóñèëіâ. Çíà÷íîþ ïåðåøêîäîþ íà øëÿõó ïîäàëüøîãî ïðîñóâàííÿ ïîâñòàíöіâ áóëà Óìàíü – ìіöíà ôîðòåÇÌàêñèì Çàëіçíÿê. öÿ ç äîáðå îçáðîєíîþ çàëîãîþ. Îõîðîíó Óìàíі її
âëàñíèê, ãðàô Ñ. Ïîòîöüêèé, ïîêëàâ íà æîâíіðñüêèé ãàðíіçîí òà äâà ïîëêè íàäâіðíèõ êîçàêіâ. Îäèí іç ïîëêіâ, î÷îëåíèé ñîòíèêîì Іâàíîì Ãîíòîþ, ïåðåéøîâ íà áіê ïîâñòàíöіâ. Öå é çóìîâèëî óñïіõ: ãàéäàìàêè, ðîçïî÷àâøè øòóðì 9 ÷åðâíÿ, âæå íàñòóïíîãî äíÿ çäîáóëè ìіñòî, ÿêå ñòàëî їõíüîþ áàçîþ. Ðàäà, ùî âіäáóëàñÿ â òàáîðі ïîâñòàíöіâ, ïðîãîëîñèëà Ì. Çàëіçíÿêà ãåòüìàíîì, à І. Ãîíòó – ïîëêîâíèêîì.
Ðîçìàõ ïîâñòàííÿ íàëÿêàâ ïîëüñüêèé óðÿä. Âіí çâåðíóâñÿ ïî äîïîìîãó äî ðîñіéñüêèõ âіéñüê, ùî çíàõîäèëèñÿ íà Ïðàâîáåðåææі, äëÿ âîєííèõ äіé ïðîòè êîíôåäåðàòіâ – ïðîòèâíèêіâ êîðîëÿ, ÿêèé áóâ ñòàâëåíèêîì Ðîñії. Âòðó÷àííÿ öàðñüêèõ âіéñüê ñòàëî äëÿ ïîâñòàíöіâ çãóáîþ: ñïîäіâàþ÷èñü íà ïіäòðèìêó â áîðîòüáі ïðîòè êîíôåäåðàòіâ, êåðіâíèêè ãàéäàìàêіâ ïîâіðèëè öàðñüêèì îáіöÿíêàì. Òèì ÷àñîì ðîñіéñüêà іìïåðàòðèöÿ Êàòåðèíà ІІ íàäàëà òàєìíó іíñòðóêöіþ êîìàíäóâà÷åâі ðîñіéñüêèõ âіéñüê äіÿòè ñïіëüíî ç ïîëüñüêèì âіéñüêîì äëÿ ïðèäóøåííÿ ïîâñòàííÿ. 26 ÷åðâíÿ 1768 ð. Ì. Çàëіçíÿêà é І. Ãîíòó ñõîïèëè. 27 ÷åðâíÿ áóëî îòî÷åíî ãàéäàìàöüêèé òàáіð. Îøóêàíі ïîâñòàíöі ìàéæå íå ÷èíèëè îïîðó. Òèñÿ÷і ïîâñòàíöіâ áóëî ñòðà÷åíî. І. Ãîíòó çàêàòóâàëè. Ì. Çàëіçíÿêà ÿê ïіääàíîãî Ðîñіéñüêîї іìïåðії çàñóäèëè äî æîðñòîêîãî òіëåñíîãî ïîêàðàííÿ é âіäïðàâèëè íà êàòîðæíі ðîáîòè äî Ñèáіðó. Íåçâàæàþ÷è íà ñòðàòó âàòàæêà і ðîçãðîì îñíîâíèõ ñèë, Êîëіїâùèíà òðèâàëà äî òðàâíÿ 1769 ð.
1 2
1. Іâàí Ãîíòà à â Óìàíі. Ãðàâþ þðà Î. Ñëàñòіîíà äî ïîåìè «Ãàé éäàìàêè» Ò. Øåâ÷åíêà. Âèäàííÿ 1885 ð. 2. Іâàí Ãîíòà à.
● 1. Про що йдеться в документі, коли відбулися описані в ньому події? ● 2.Як автор розповіді ставиться до згаданих історичних діячів та подій (явищ), про які йдеться? Чому ви так думаєте? ● 3. Як можна пояснити, навіщо він свідчить про ці події? ● Чи є достовірною інформація, яку наводить автор? ● На підставі чого ви зробили такі висновки?
З доповідної записки Київської губернської канцелярії.
«Головний цих розбійників начальник Максим Залізняк... Народився він в польському містечку Медведівка, із мужиків, де і жив, а потім пішов у Запорізьку Січ, був там козаком років із п’ятнадцять, а із Січі Запорізької прийшов у Мотронинський монастир, який знаходиться у Польщі, на послушання. Нинішнього року у квітні місяці... разом із 70 людьми-втікачами запорізькими козаками для викорінення у Польщі конфедератів поляків... пішов із цього монастиря на містечко Жаботин, під яким розгромили конфедератів п’ятдесят чоловік... а потім пішли далі... до містечка Умані... 229
З містечка Умані сотник Іван Гонта... прибувши до нього, Залізняка, оголосив, що він: має козаків до чотирьохсот, і так з обох, погодившись з ним, Залізняком, в те містечко Умань сильно увійшли по настанню вже другого дня зранку... А при цій зграї, яка зібралася, визнався був він, Залізняк, полковником, у яке звання він тими запорізькими козаками, з якими була в нього згода... вибраний був ще при виступі його, Залізняка, із Мотронинського монастиря».
● Як оцінював поет гайдамацький рух? ● Поміркуйте, чому Тарас Шевченко вдався о полеміки з імперськими істориками, вкотре звертаючись до історичної тематики.
Ðîçäóìàìè ïðî òÿæêå ñòàíîâèùå Óêðàїíè ó 18 ñò. і ïðî ñïîñîáè âèõîäó ç íüîãî ïðîé íÿòà ïîåçіÿ Òàðàñà Øåâ÷åíêà «Õîëîäíèé ßð».
Ïðî÷èòàéòå óðèâîê:
Çà ñâÿòóþ ïðàâäó-âîëþ
Ðîçáіéíèê íå ñòàíå,
Íå ðîçêóє çàêîâàíèé âàøі êàéäàíè Íàðîä òåìíèé, íå çàðіæå Ëóêàâîãî ñèíà, Íå ðîçіá’є æèâå ñåðöå Çà ñâîþ êðàїíó.
. Õòî òàêі îïðèøêè? ×èì âіäîìèé Îëåêñà Äîâáóø?
ëüêè Ïðàâîáåðåææÿ çäðèãàëîñÿ âіä ïðîÿâіâ íàðîäíîãî ïðîòåñòó. Ïðîòÿãîì êіëüêîõ ñòîëіòü òðèâàëà áîðîòüáà íàðîäíèõ ìåñíèêіâ ó Ãàëè÷èíі. Òàì їõ íàçèâàëè îïðèøêàìè.
Çàãîíè îïðèøêіâ çáèðàëèñÿ íàâåñíі, ïåðåõîâóþ÷èñü ó ìàëîäîñòóïíèõ ãіðñüêèõ ðàéîíàõ. Ó Êàðïàòàõ ïåðåòèíàëèñÿ êîðäîíè òðüîõ äåðæàâ – Ïîëüùі, Óãîðùèíè é Ìîëäàâії. Öå äàâàëî çìîãó ïîâñòàíöÿì âіëüíî ïåðåõîäèòè ç îäíієї êðàїíè äî іíøîї òà ëåãêî óíèêàòè ïåðåñëіäóâàííÿ. Íàéáіëüøèé ðîçìàõ öüîãî ðóõó ïîâ’ÿçàíèé ç іìåíåì Îëåêñè Äîâáóøà. Éîãî âèñòóïè òðèâàëè ïðîòÿãîì 1738–1745 ðð. Ñâîїìè óñïіõàìè Î. Äîâáóø çàâäÿ÷óâàâ ïåðåäóñіì óìіëіé îðãàíіçàöії çàãîíіâ òà ìіöíîìó çâ’ÿçêó ç ìіñöåâèì íàñåëåííÿì. Îñíîâó çàãîíó ñêëàäàëî çáіäíіëå óêðàїíñüêå íàñåëåííÿ. Äîâáóø çàâæäè ïðîâîäèâ ïîïåðåäíþ ðîçìîâó ç íîâàêîì, ÿêîãî äîêëàäíî ðîçïèòóâàâ ïðî êîëèøíє æèòòÿ, à òàêîæ ïðî ïðè÷èíè, ùî ñïîíóêàëè ëþäèíó ïîäàòèñÿ â ãîðè. Êіëüêіñíèé ñêëàä çàãîíó Î. Äîâáóøà ÷àñòî çìіíþâàâñÿ, êîëèâàþ÷èñü ó ìåæàõ 10–50 îñіá. Íå÷èñëåííі âàòàãè îïðèøêіâ âіäçíà÷àëèñÿ ìàíåâðåíіñòþ òà ìîáіëüíіñòþ. Òàêі çàãîíè ìîãëè ëåãêî é íàäіéíî ïåðåõîâóâàòèñÿ. Áàãàòî çàëåæàëî é âіä îðãàíіçàöії ïîõîäіâ. Ãîëîâíè-
Слово опришок походить від лат. opressor – знищувач, порушник. Опришками ставали здебільшого селяни, які бралися за зброю, щоб позбутися визиску чужинців. Застосовуючи тактику партизанської війни, вони діяли невеличкими загонами в Галицькому Прикарпатті, Буковині та Закарпатті. Перші свідчення про опришків подають джерела 16 ст.
Î îâáóø.ëåêñà Äî êàðòèíà.Íàðîäíà ê 230
ìè òàêòè÷íèìè õèòðîùàìè Î. Äîâáóøà áóëè íåñïîäіâàíіñòü òà áëèñêàâè÷íіñòü íàïàäіâ. Øâèäêà çìіíà ìіñöü ðîçòàøóâàííÿ ñòâîðþâàëà âðàæåííÿ, íіáè äіє íå êіëüêà äåñÿòêіâ îïðèøêіâ, à öіëèé ïîëê.
Äëÿ áîðîòüáè ïðîòè îïðèøêіâ ãàëèöüêà øëÿõòà îðãàíіçîâóâàëà êàðàëüíі çàãîíè ç íàéìàíöіâ. Êðіì òîãî, îïðèøêіâ ðîçøóêóâàëè é ïіäðîçäіëè êîðîííîãî âіéñüêà. Ïðîòå ïåðåñëіäóâàòè їõ áåç ïіäòðèìêè íàñåëåííÿ áóëî äóæå ñêëàäíî. Ùîá çíåøêîäèòè Î. Äîâáóøà, ïî âñіõ ãàëèöüêèõ ñåëàõ îãîëîñèëè, ùî òîé, õòî ñïіéìàє ÷è âá’є Î. Äîâáóøà, áóäå çâіëüíåíèé âіä óñіõ ïîâèííîñòåé.
Îäíî÷àñíî іç çàãîíîì Î. Äîâáóøà äіÿëî ÷èìàëî îêðåìèõ âàòàã ó ðіçíèõ ìіñöÿõ Ïіäêàðïàòòÿ é Çàêàðïàòòÿ. Íå ïðèïèíèâñÿ ðóõ îïðèøêіâ і ïіñëÿ ñìåðòі Î. Äîâáóøà.
4. ×èì äëÿ óêðàїíñüêèõ çåìåëü çàâåðøèëèñÿ ïîäіëè Ðå÷і Ïîñïîëèòîї?
Óíàñëіäîê ãëèáîêîї ñîöіàëüíî-ïîëіòè÷íîї êðèçè, îñëàáëåííÿ ìіæíàðîäíîãî âïëèâó Ðі÷ Ïîñïîëèòó íàïðèêіíöі 18 ñò. ïîäіëèëè ìіæ ñîáîþ іñòîòíî ñèëüíіøі ñóñіäè – Ïðóññіÿ, Àâñòðіÿ òà Ðîñіÿ. Ïîçíà÷èëèñÿ öі ïîäіëè é íà óêðàїíñüêèõ çåìëÿõ, ÿêі ïåðåáóâàëè ó ñêëàäі Ïîëüùі. Çà Ïåðøèì ïîäіëîì (1772 ð.) Ðóñüêå âîєâîäñòâî (áåç Õîëìñüêîї çåìëі), Áåëçüêå âîєâîäñòâî (äî Áóãó íà ïіâíî÷і) òà çàõіäíà ÷àñòèíà Ïîäіëüñüêîãî âîєâîäñòâà (ìіæ ëіâèìè ïðèòîêàìè Äíіñòðà – Çáðó÷åì і Ñòðèïîþ), à òàêîæ ïіâäåííî-çàõіäíà ÷àñòèíà Âîëèíñüêîãî âîєâîäñòâà âіäіéøëè äî Àâñòðіéñüêîї ìîíàðõії.
Íà ïðèєäíàíèõ çåìëÿõ àâñòðіéñüêèé óðÿä ñòâîðèâ ïðîâіíöіþ ïіä íàçâîþ «Êîðîëіâñòâî Ãàëіöії (Ãàëè÷èíè) і Ëîäîìåðії (Âîëîäèìèðùèíè)». Íàçâà ïðîâіíöії ìàëà äîâîäèòè ñïàäêîâі ïðàâà Ãàáñáóðãіâ íà ïðèєäíàíі çåìëі. Äâі òðåòèíè òåðèòîðії êîðîëіâñòâà íàëåæàëè åòíі÷íèì óêðàїíñüêèì çåìëÿì, çàõіäíó її ÷àñòèíó ñêëàäàëè ïîëüñüêі òåðèòîðії. Ó 1786 ð. äî «Êîðîëіâñòâà Ãàëіöії і Ëîäîìåðії» ÿê її 19 îêðóãó áóëî ïðèєäíàíî Áóêîâèíó, ÿêó â 1775 ð. Îñìàíñüêà іìïåðіÿ çà Êîíñòàíòèíîïîëüñüêîþ êîíâåíöієþ ïåðåäàëà íà «âі÷íі ÷àñè» Àâñòðії. Ó ñêëàäі Àâñòðіéñüêîї іìïåðії ïåðåáóâàëà é Çàêàðïàòñüêà Óêðàїíà.
í íà Ò. Ðåéòàí Âàðøàâñüêîìó ñåéìі. Ôðàãìåíò êàðòèíè ß. Ìàòåéêà. ●Íà êàðòèíі âіäòâîðåíî ìîìåíò, êîëè äåïóòàò âіä áіëîðóñüêî-ëèòîâñüêî ãî ì. Íî âîãðóäêà øëÿõòè÷ Òàäåóø Ðåéòàí íàìà ãàâñÿ çіðâàòè ñåéì, ùîá íå äîïóñòèòè çàòâåðäæåííÿ Ïåðøîãî ïîäіëó Ðå÷і Ïîñïîëèòîї. Ïàòðіîò íå âèïóñêàâ äåïóòàòіâ іç çàëè çàñіäàíü – ëіã ïåðåä âèõîäîì çі ñëîâàìè: «Óáèéòå ìåíå, íå âáèâàéòå Âіò÷èçíó!».
Ïîìіòíèé âïëèâ íà äîëþ çàõіäíîóêðàїíñüêèõ çå ìåëü ìàëè ðåôîðìè àâñòðіéñüêèõ ìîíàðõіâ Ìàðії-Òåðåçії òà їїї ñèíà é íàñòóïíèêà Éîñèôà II, ÿêі âіäáóëèñÿ â 70–80-õ ðð. 18 ñò. Òàê, çîêðåìà, óêàçàìè Ìàðії-Òåðåçії ç 5–6 äî 3 äíіâ íà òèæäåíü ñêîðî÷åíî ïàíùèíó, çà äåðæàâíèé êîøò âіäêðèâàëèñÿ ñâіò ñüêі øêîëè, çàïðîâàäæåíî îáîâ’ÿçêîâó øêіëüíó îñâіòó – ó ìіñòàõ, ìіñòå÷êàõ і ñåëàõ íà çàõіäíîóêðàїíñüêèõ çåìëÿõ ç’ÿâèëèñÿ îäíîêëàñíі «ïàðàôіÿëüíі» øêîëè ç íàâ÷àííÿì ðіäíîþ ìîâîþ, òðèêëàñíі «òðèâіàëüíі» òà ÷îòèðèêëàñíі «íîðìàëüíі» øêîëè. Ó 1774 ð. ó Âіäíі áóëî çàñíîâàíî ãðåêî-êàòîëèöüêó ñåìіíàðіþ äëÿ íàâ÷àííÿ ðóñüêîãî äóõîâåíñòâà («Áàðáàðåóì»), ó 1783 ð. її áóëî ïåðåâåäåíî äî Ëüâîâà. Іìïåðàòîð Éîñèô ІІ (1780–1790) çàïðîâàäèâ ñâîáîäó âіðîñïîâіäàííÿ òà çðіâíÿâ ó ïðàâàõ ãðåêî-êàòîëèöüêå äóõіâíèöòâî ç ðèìî-êàòîëèöüêèì. Ïіñëÿ ëіêâіäàöії îðäåíó єçóїòіâ 1773 ð. áóëî çàêðèòî єçóїòñüêó àêàäåìіþ ó Ëüâîâі, íàòîìіñòü 1784 ð. âіäêðèòî Ëüâіâñüêèé óíіâåðñèòåò. Ïðè íüîìó ç 1784 ïî 1805 ð. äіÿâ Ðóñüêèé іíñòèòóò («Ñòóäіóì ðóòåíóì»), äå íàâ÷àëèñÿ ñòóäåíòè-ðóñèíè. Éîñèô ІІ ó 1782 ð. ñêàñóâàâ îñîáèñòó çàëåæíіñòü ñåëÿí âіä çåìëåâëàñíèêà, çðîáèâ ñïðîáó ñêàñóâàòè ïàíùèíó é çàìіíèòè її ÷èíøåì, ùîïðàâäà, íåâäàëó.
Ó 1793 ð. ñòàâñÿ Äðóãèé ïîäіë Ðå÷і Ïîñïîëèòîї, óíàñëіäîê ÿêîãî òåðèòîðії Êèїâñüêîãî, Áðàöëàâñüêîãî é Ïîäіëüñüêîãî âîєâîäñòâ òà ñõіäíà ïîëîâèíà Âîëèíñüêîãî âîєâîäñòâà âіäіéøëè äî Ðîñії. ×åðåç äâà ðîêè (1795) çà îñòàòî÷íèì, Òðåòіì, ïîäіëîì äî Ðîñії áóëî ïðèєäíàíî çàõіäíó ÷àñòèíó Âîëèíñüêîãî âîєâîäñòâà, ñõіäíі ÷àñòèíè Õîëìñüêîї çåìëі é Áåëçüêîãî âîєâîäñòâà. Óñÿ Ïðàâîáåðåæíà Óêðàїíà ââіéøëà äî ñêëàäó Ðîñії. Ó 1795 ð. òóò óæå ñòâîðåíî Âîëèíñüêå, Áðàöëàâñüêå é Ïîäіëüñüêå íàìіñíèöòâà. Çà íàêàçîì іìïåðàòîðà Ïàâëà І ó 1797 ð. íà Ïðàâîáåðåææі çàìіñòü íàìіñíèöòâ ñòâîðåíî Êèїâñüêó, Ïîäіëüñüêó òà Âîëèíñüêó ãóáåðíії.
робіть висновки-узагальнення про суспільно-політичну ситуацію в Правобережній країні та західноукраїнських землях наприкінці 18 ст.
Перевірте себе
1. Визначте, з якого документа наведено уривок. ● До кого звертаються автори документа? Що пропонують? ● У чому історичне значення події, про яку йдеться?
«Громадяни Корони, численні мешканці шляхетських, королівських і церковних маєтків!
Уже настала пора вам визволитися від рабства, скинути ярмо й тягарі, які на вас накинули ваші безжальні пани. Бог лагідно глянув з високого неба на ваші сльози й стогони, які линуть аж на край світу, і послав вам захисників, які відплатять за завдані вам кривди.
Надавайте допомогу тим, хто хоче визволити вас – забезпечити вам права й свободи.
Нині настала пора пригадати ваші кривди й нечувані здирства, яких ви зазнавали від своїх панів. Ми посилаємо до вас провідників, яким ви повинні вірити. Рушайте за ними, покинувши домівки, дружин і коханих діток своїх без жалю, бо скоро побачите, що Бог дасть нам, правовірним, перемогу». 2. Про що йдеться в наведеному уривку: «…У Львові як столиці Галичини вже існуючі і ті, що будуть відкриті в майбутньому, наукові інститути творитимуть разом університет з такими факультетами: богословським, правничим, філософським і медицини»? 3. Установіть хронологічну послідовність подій: ● утвоpення Бpацлавської, Волинської та Подiльської губерній Російської імперії; ● остаточна ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні; ● початок Коліївщини. 4. Які території були охоплені гайдамацьким рухом у другій половині 17 ст.? ● Які землі перейшли під владу Росії, а які – під владу Австрії внаслідок трьох поділів Речі Посполитої? 232
