Áåðåñòåéñüêà öåðêîâíà óíіÿ. Óòâîðåííÿ

1. ßêîþ áóëà ðîëü êíÿçіâ ó òîãî÷àñíîìó ñóñïіëüñòâі? ×èì óñëàâèâÿ Âàñèëü-Êîñòÿíòèí Îñòðîçüêèé?

оздивіться портрет українського князя. ● Які деталі вбрання свідчать, що зобраений чоловік належить до верстви, яка мала «владу і зброю»?

Âè âæå çíàєòå, ùî âåðõіâêó ñóñïіëüíîї ïіðàìіäè íà óêðàїíñüêèõ çåìëÿõ ó ñêëàäі Âåëèêîãî êíÿçіâñòâà Ëèòîâñüêîãî ïîñіäàëè êíÿçі, ÿêі íàëåæàëè äî äâîõ äèíàñòіé – Ðþðèêîâè÷іâ òà Ãåäèìіíîâè÷іâ. Óïðîäîâæ äðóãîї ïîëîâèíè 15 – 60-õ ðð. 16 ñò. âіäáóâàëîñÿ ïîñòóïîâå çáëèæåííÿ êíÿçіâñüêîї âåðñòâè ç ïðåäñòàâíèêàìè іíøèõ ïðèâіëåéîâàíèõ ïðîøàðêіâ і, ÿê íàñëіäîê, óòâîðåííÿ єäèíîãî ïðèâіëåéîâàíîãî ñòàíó – øëÿõòè. Äëÿ óêðàїíñüêèõ çåìåëü ó ñêëàäі Âåëèêîãî êíÿçіâñòâà Ëèòîâñüêîãî ñêëàäàєòüñÿ òàêà ñòðóêòóðà ïàíіâíîãî ñòàíó: êíÿçі – ïàíè – äðіáíà øëÿõòà (çåì’ÿíè). Ïðè öüîìó îñîáëèâå ñòàâëåííÿ â ñóñïіëüñòâі äî êíÿçіâ çáåðіãàëîñÿ: íàâіòü çáіäíіëі êíÿçі ìàëè áіëüøå øàíñіâ îòðèìàòè âèñîêі óðÿäîâі ïîñàäè ïîðіâíÿíî ç ìåíø ðîäîâèòèì, õàé íàâіòü і çàìîæíіøèì, øëÿõòè÷åì. Äî òîãî æ êíÿçі ïîñòóïàëè íà äåðæàâíó ñëóæáó äî Ëèòîâñüêîї, à ïîòіì Ïîëüñüêîї äåðæà âè, çáåðіãàþ÷è ñâîї êíÿçіâñòâà é îòðèìóþ÷è âіä äåðæàâè â ïðèâàòíó âëàñ íіñòü òà ïîæèòòєâå âîëîäіííÿ âåëèêі çåìåëüíі íàäіëè. Òàê, êíÿæі ðîäè Îñòðîçüêèõ, Âèøíåâåöüêèõ, Êîðåöüêèõ, ×îðòîðèéñüêèõ, Çáàðàçüêèõ òà іíøі âõîäèëè äî ñêëàäó êåðіâíèöòâà óðÿäîì ó Ïîðòð òåò êíÿçÿ Êîñòÿíòè- Âåëèêîìó êíÿçіâñòâі Ëèòîâñüêî ìó, çàñіäàëè â íà І ââàíîâè÷à Îñòðîçüêîãî ðàäі âåëèêîãî êíÿçÿ, à ó âîєííі ïîõîäè éøëè (áë. 1460–1530). ïіä âëàñíèìè ïðàïîðàìè. Êîïі ðÿ ñåðåäèíè 18 ñò. Êíÿæі ðîäè ïîäіëèëè ìіæ ñîáîþ ñïåðøó Âîç áіëüø ðàííüîãî ïîðòðåòà. ëèíü, à çãîäîì і Öåíòðàëüíó Óêðàїíó, ïåðåáðàâøè ðåàëüíó âëàäó íà ìіñöÿõ. Ó їõíіõ âîëîäіííÿõ äіÿëî êíÿæå ïðàâî ç âëàñíèìè ïî äàòêàìè é ñóäîì. Áóëî ñâîє âіéñüêî. Òîæ íà ìіñöåâîìó ðіâíі, çäàâàëîñÿ, óñå ëèøàëîñÿ òà êèì, ÿê і çà êíÿæîї äîáè. Âëàñíå òîìó ïðåäñòàâíèêè êíÿæèõ ñіìåé ïîâ’ÿçóâàëè ñâîї ðîäîâîäè ç êíÿçÿìè Êèїâñüêîї Ðóñі.

Ó æèòòі òîãî÷àñíîї Óêðàїíè îñîáëèâå ìіñöå ïîñіäàâ ðіä Îñòðîçüêèõ.

áèñòіñòü

зь Василь-Костянтин Острозький (1526–1608) – одна з найвпливовіших політичних постатей того часу. Від 1559 р. був київським воєводою та володарем українського прикордоння. Наприкінці 16 ст. – найбільший після короля землевласник Речі Посполитої. Князь Костянтин володів 80 містами і містечками, 2760 селами на Волині, 14 містами з прилеглими селами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – у Галичині, 32 населеними пунктами в Сандомирському, Краківському, Люблінському

Ñóñïіëüíî-ïîëіòè÷íå æèòòÿ та Мазовецькому воєводствах. Річні прибутки князя оцінюють у 10 млн злотих. Костянтин Острозь кий мав можливість у найстисліший термін виставити 15–20-тисячне військо. Промовистим є і той факт, що при княжому дворі постійно перебувало близько 2 тис. шляхетних юнаків-слуг, які відбували тут лицарський вишкіл. Після смерті польського короля Стефана Баторія (1586 р.) Василь-Костянтин Острозький вважався одним із можливих претендентів на престол.

Уже кілька днів польська столиця перейнята смутком і жалобою: помер король Стефан Баторій. Проте життя не спинялося. Смерть короля поставила питання рішуче: хто посяде польський престол? З-поміж можливих претендентів називали й українського князя Костянтина Острозького. Впливові європейські політики анітрохи не дивувалися такій можливості. «По-перше, він – найзаможніша людина держави, – писав секретар посла папи римського у Варшаві Енріко Спаноккіо, – по-друге, його усі шанують як чоловіка розсудливого й достойного, і єдине стоїть на заваді: князь – русин і вождь схизматиків1». – Дивні справи кояться на землях князя Острозького, – стиха перемовлялися вельможі, – він нехтує військовими обов’язками, а натомість опікується наукою та церквою... – То правда. На відміну від свого войовничого батька, князь Костянтин не надто прагне військової кар’єри. Але й від посад, належних його становищу, не відмовляється. Авторитет, підтриманий величезним багатством, дозволяє йому ні на кого не зважати. Отож і засновує школи, як у Турові чи Володимирові-Волинському або ж в Острозі. Острозька школа прагне не поступатися найвідомішим університетам! Діє там і друкарня, де вже видрукували Біблію та Буквар. Залучає князь до свого освітнього гуртка відомих чужоземців, найчастіше греків... – Мені доводилося бувати в князя Острозького, – втрутився в розмову немолодий шляхтич. – Нічого дивного в тому не бачу, що в руських землях шанують його як некоронованого короля, а родовід князів Острозьких пов’язують із великими київськими князями. Самого ж Костянтина називають «паростю Володимира Великого», порівнюючи діяння одного з одним (про це йдеться в передмові до згаданої вже Біблії, яку називають Острозькою): Володимир бо свій народ хрещенням просвітив, Костянтин же богорозумія писанням освітив...

1 2

1. Ãåðá êíÿçÿ ÂàñèëÿÊîñòÿíòèíà Îñòðîçüê êîãî ç Áіáëії. 1581 ð. 2. Êíÿçü Âàñèëü-Êîñòÿ ÿíòèí Îñòðîçüêèé. Êîïіÿ 19 ñò. ç ïîðòðåòà ïî÷àòêó 1 17 ñò.  Що, за свідченням секретаря посла папи римського у Варшаві Енріко Спаноккіо, перешкоджало князеві Василю-Костянтину Острозькому посісти престол короля

Речі Посполитої?  Як ця обставина характеризує становище українських земель під владою Польщі? 1 Ñ õè çì à ò è êà ìè (âіä ñõèçìà – ðîçêîë) – àáî æ ðîçêîëüíèêàìè, âіäñòóïíè êàìè âіä іñòèííîї âіðè, òàê íåñïðàâåäëèâî íàçèâàëè ïðàâîñëàâíèõ êàòîëèêè.

ому князя Василя-Костянтина Острозького називають «некоронованим королем усі»? Висловте своє ставлення до цієї історичної постаті.

. Ùî âèçíà÷àëî ñòàíîâèùå óêðàїíñüêîї ñåðåäíüîї òà äðіáíîї øëÿõ òè?

Äî âèùèõ âåðñòâ òîãî÷àñíîãî ñóñïіëüñòâà, êðіì êíÿçіâ, íàëåæàëè ïàíè. Ñëîâî «ïàí» ó 16 ñò. áóëî òèòóëîì. Òàê, íà Êèїâùèíі é Áðàöëàâùèíі ïåðøîї ïîëîâèíè 16 ñò. іç 450 øëÿõåòñüêèõ ðîäіâ ïàíñüêèìè íàçèâàëèñÿ áëèçüêî ñîòíі. Îñíîâíîþ îçíàêîþ ïàíà áóëî òå, ùî âіí âîëîäіâ õî÷ і íåâåëèêîþ, àëå âëàñíîþ, ç äіäà-ïðàäіäà, âîò÷èí íîþ çåìëåþ. Íàé÷èñëåííіøèì ïðîøàðêîì øëÿõåòñüêîãî ñòàíó áóëà äðіáíà øëÿõ òà – çåì’ÿíè (âіä 15 ñò. öå ñëîâî âæèâàëîñÿ ÿê ñèíîíіì äî ïîíÿòòÿ áîÿðè). ×àñòèíà çåì’ÿí ìàëà ïðàâî ðîçïîðÿäæàòèñÿ âëàñíèìè ìàєòêàìè, ÿêі áóëè їõíüîþ ïðèâàòíîþ âëàñíіñòþ. Ðåøòà – êîðèñòóâàëàñÿ çåìëåþ çà óìîâè âèêîíàííÿ âіéñüêîâîї ïîâèí íîñòі. Ïðîâіäíèì çàÊíÿçіâñüêà âåðñòâà. íÿòòÿì çåì’ÿí áóëà ñëóæáà â ïðåäñòàâíèêіâ âèòðóÐåêîíñòð êöіÿ îäÿãó ùîї øëÿõòè. Ïðîòå âіéñüêîâå ñïîðÿäæåííÿ áóëî .16 ñò. Ç. Âàñіíîї. äîðîãèì, òîæ, ïîñòіé íî îíîâëþþ÷è éîãî, çåì’ÿíè ïîâîëі çóáîæіëè.

Ïðèêìåòíîþ îçíàêîþ ñóñïіëüíî-ïîëіòè÷íîãî æèòòÿ Óêðàїíè 16 ñò. áóëî òå, ùî, ïîïðè ñïîêîíâі÷íó íåîäíîðіäíіñòü, øëÿõåòñüêà âåðñòâà ó Âåëèêîìó êíÿçіâñòâі Ëèòîâñüêîìó ïðàãíóëà çäîáóòè ñîáі çàãàëüíі ïðàâà é ïðèâіëåї, à îòæå, âіäîêðåìèòèñÿ îñòàòî÷íî âіä ðåøòè ñóñïіëüñòâà. І ÿêùî êíÿçі ìàëè òі ïðàâà çà ôàêòîì ñâîãî íàðîäæåííÿ, òî ñåðåäíіé òà äðіáíіé øëÿõòі äîâîäèëîñÿ їõ âèáîðþâàòè.

Çìіíè â ñòàíîâèùі øëÿõòè âіäáèëèñÿ â çàêîíîäàâ÷îìó êîäåêñі òîãî ÷àñó – Ñòàòóòі Âåëèêîãî êíÿçіâñòâà Ëèòîâñüêîãî â ðåäàêöії 1529 ð. – Ïåðøîìó (àáî Ñòàðîìó) Ëèòîâñüêîìó ñòàòóòі. Çãіäíî ç íèì øëÿõòі áóëî ãàðàíòîâàíî, ùî її íå ìîæíà êàðàòè áåç ñóäó. Çàêîí òàêîæ çàáåçïå÷óâàâ øëÿõòі âîëîäіííÿ çåìëåþ, ÿêó íå ìîæíà áóëî âіäіáðàòè «áåç âèíè». Ó ðåäàêöії 1566 ð. (ò. çâ. Äðóãèé Ëèòîâñüêèé ñòàòóò) çàêðіïëþâàëàñÿ íîðìà ïðî çðіâíÿííÿ â ïðàâàõ íèæ÷îї ëàíêè áîÿðñòâà-øëÿõòè ç êíÿçіâñüêî-ìàãíàòñüêîþ àðèñòîêðàòè÷íîþ âåðõіâêîþ. Çîêðåìà, çàïðîâàäæóâàëèñÿ âèáîðíі ñóäè (äî öüîãî âèùà àðèñòîêðàòіÿ ïіäëÿãàëà òіëüêè áåç-

Магнати (від magna- ïîñåðåäíüîìó ñóäîâі âåëèêîãî êíÿçÿ) òà ñèñòåìà tus – багата, знатнаs людина) – найвпливовіші землевласники, ïîâіòî âèõ ñåéìèêіâ іç ðåãóëÿðíèìè çàãàëüíèìè (âàëüíèìè) ñåéìàìè, íà ÿêі âñÿ øëÿõòà ìàëà ïðàâî переважно князі. «ç’їæ äæàòèñÿ, ðàäèòèñÿ òà îáìèøëÿòè», òîáòî êåðóâàòè äåðæàâîþ. Îäíàê ïðîãîëîøåíіé ñòàòóòîì ðіâíîñòі ùå áóëî äàëåêî äî ðåàëüíîї. Îòæå, íàïðèêіíöі 16 ñò. óêðàїíñüêà øëÿõòà äîìîãëàñÿ çàêîíîäàâ÷îãî çàêðіïëåííÿ ïðàâ, ùî їõ óïðîäîâæ ñòîëіòü âèáîðþâàëà ñîáі ìå÷åì, âèêîíóþ÷è íåëåãêі âіéñüêîâі îáîâ’ÿçêè. 12