9 minute read
ÿê ïîëіòèêà і ëþäèíó. Ïðàêòè÷íå çàíÿòòÿ 3
Іñòîðè÷íі äæåðåëà ïðî Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî ÿê ïîëіòèêà і ëþäèíó ві, й володіти всією землею, яка починається від Дністра і йде до Дніпра і далі до московського кордону».
● Про які зміни в управлінні на українських землях повідомляє джерело? ● Аргументуйте твердження, що головним здобутком Національно-визвольної війи було утвердження Української козацької держави – Гетьманщини. атку 50-х років 17 ст. сотник Пилип Уманець писав до севського воєводи: «А тепер у нас за ласкою Божою... тут у всім краю сіверському ні воєводи, ні старости, ні писаря немає. Боже дай, здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорізького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю».
Перевірте себе
1. Дайте визначення поняттям: ● Гетьманщина; ● гетьман; ● універсал; ● полк; ● сотня; ● полковник; ● сотник; ● генеральна старшина. 2. Які історико-географічні регіони обіймала Українська козацька держава – Гетьманщина на початку 50-х років 17 ст.? ● Які українські землі не входили до її складу? ● Які полки розташовувалися на Лівобережній, а які – на Правобережній Україні? 3. Дайте відповіді на запитання: ● Що собою являв полково-сотенний устрій Війська Запорізького? ● Що змінилося в соціально-економічному житті українців унаслідок визволення від польського панування? ● Якої мети прагнув досягти Б. Хмельницький у своїй зовнiшньополiтичнiй діяльності? 4. З якими державами український уряд встановив дипломатичні відносини протягом 1648–1657 рр.: ● Австрія; ● Англія; ● Бранденбург; ● Валахія; ● Ватикан; ● Венеція; ● Голландія; ● Іспанія; ● Московія; ● Молдавія; ● Трансiльванiя; ● Туреччина; ● Франція; ● Швеція? 5. Поміркуйте: ● Які були причини швидкої розбудови Української козацької держави? ● За рахунок яких суспільних верств формувалася козацька старшина?
§ 19.
1595–1657 рр. – роки життя Богдана Хмельницького – видатного політика і полководця, творця Української козацької держави.
вольну війну українського народу проти панування Речі Посполитої очолив Богдан Хмельницький. Майбутній гетьман народився 27 грудня 1595 р. в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького в родовому маєтку на хуторі Суботові на Чигиринщині. Навчався в школі при одному з монастирів Києва та в єзуїтському колегіумі у Львові, тож, з одного боку, дістав традиційну українську освіту, а з іншого – прилучився до західноєвропейських ідей. Таке поєднання озброїло Б. Хмельницького ґрунтовним знанням мов – літературної староукраїнської, польської, латини, а також сприяло формуванню світогляду майбутнього гетьмана. Після повернення зі Львова Б. Хмельницький записався до Чигиринської сотні реєстровців і вже 1620 р. в її складі вирушив у похід до Молдавії проти турків. Там, у битві на Цецорських полях, потрапив у полон. Два роки перебував у турецькому полоні, де вивчив турецьку й татарську мови. Звільнившись, повернувся на службу до Чиги-
áèñòіñòü
Іñòîðè÷íі äæåðåëà ïðî Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî ÿê ïîëіòèêà і ëþäèíó ринського полку. Брав участь у Смоленській війні 1632–1634 рр. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, козацькому повстанні 1637–1638 рр. Виконував різноманітні дипломатичні доручення. Зокрема, в грудні 1638 р. у складі посольства, що мало домогтися пом’якшення умов «Ординації...», зустрівся з польським королем. Протягом 1646–1647 рр. під час зустрічей з польським королем Владиславом ІV обговорювалася участь козаків у воєнних діях Польщі проти Османської імперії. Як свідчать факти, Б. Хмельницький уже тоді готував повстання проти Польщі. Саме з цією метою він намагався використати плани польського уряду щодо війни проти Туреччини, зокрема морський похід козаків у складі польського війська.
1. Ùî äіçíàєìîñÿ ç іñòîðè÷íèõ äæåðåë ïðî çîâíіøíіñòü òà õàðàêòåð Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî?
1. «Зросту він (Богдан Хмельницький) скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями». 2. «Усім, хто входить у його кімнату, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без всяких прикрас, крім місць для сидіння. У кімнаті містяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками...; в головах його висять лук і шабля – єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю, ніж інше сервірування й начиння, бо їдять без серветок і не видно іншого срібла, крім ложок і бокалів. Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Проте гетьманський стіл не бідний на добрі та смачні страви і на звичні в країні напої – горілку, пиво, мед». (Зі звіту венеційського посла Альберта Віміни про перебування в Україні 1650 р. у Чигирині). 3. «Щодо гетьмана Хмеля, то він зі своїми полками стояв поза цим містом [Богуславом]. Йому повідомили про наше прибуття. У середу пізно вранці прийшла звістка, що гетьман їде вітати нашого владику патріарха... Він під’їхав до міських воріт з великим почтом, серед якого ніхто не міг би його впізнати. Всі були гарно вбрані і з дорогою зброєю, а він був одягнений у простий короткий одяг і мав недорогу зброю. Побачивши нашого патріарха здаля, він зійшов з коня (це зробили й інші, що були з ним), підійшов до нього, уклонився і, двічі поцілувавши край його одежі, приложився до хреста, поцілував його праву руку, а наш владика патріарх поцілував його в голову...
Цей Хмель – літня людина, але щедро наділений дарами щастя: нелукавий, спокійний, мовчазний, не цурається людей; всіма справами займається сам особисто... Якщо траплялось, що хтось приходив до нього із скаргою під час обіду або звертався до нього Áîãäàí Õìåëüíèö âþðà ãîëëàíäñüêîã Ãîíäіóñà. Ñåðåäèíà ● Íà äóìêó äîñëіäíèêіâ, öåé ïîðòðåò íàéòî÷íіøå âіäòâîðþє çîâíіøíіñòü Á. Õìåëüíèöüêîãî. Ãðàâåð âèãîòîâèâ éîãî ç ìàëþíêà À. Âåñòåðôåëüäà, ÿêèé áóâ ïðèäâîðíèì ìàëÿðîì ëèòîâñüêîãî ãåòüìàíà ßíóøà Ðàäçèâіëëà. À. Âåñòåðôåëüä íà âëàñíі î÷і áà÷èâ óêðàїíñüêîãî ãåòüìàíà ïіä ÷àñ ïіäïèñàííÿ ìèðíîї óãîäè 1651 ð. â îäíîìó ç âіéñüêîâèõ òàáîðіâ і íà îñíîâі òèõ ñïîñòåðåæåíü çðîáèâ çàìàëüîâêó éîãî çîâíіøíîñòі. üêèé. Ãðàî ìàéñòðà à 17 ñò.
Іñòîðè÷íі äæåðåëà ïðî Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî ÿê ïîëіòèêà і ëþäèíó з промовою, то він, звичайно, говорив пошепки, щоб ніхто не чув: такий у них звичай. Щодо того як він сидів за столом, то він сів нижче, а нашого владику патріарха посадив на першому місці відповідно до пошани.
Перед заходом сонця гетьман попрощався з нашим владикою патріархом, провівши його за браму фортеці, й сів у свій екіпаж, запряжений одним тільки конем. Не було царських карет, оздоблених коштовними тканинами і запряжених великою кількістю прекрасних коней, хоч у гетьмана таких тисячі. Він одразу виїхав під велику зливу, прямуючи до свого війська. На ньому був білий дощовий плащ». (Із записів Павла Алеппського про перебування в Україні 1654 р.).
●Порівняйте зображення на гравюрі та словесний портрет Б. Хмельницького. ●Чи уперечать вони одне одному? ● Які риси вдачі гетьмана, що на них наголошував ипломат, утілено на гравюрі?
● Що вразило чужинців в особистості українського гетьмана? ● Які чесноти були ому притаманні?
Працюймо самостійно. Завдання 1. Скориставшись свідченнями чужинців, доберіть 4–5 тверджень про риси вдачі гетьмана. Свої міркування підтвердіть інформацією джерел. Богдан Хмельницький був … (адже, свідченням чого є, що виявлялося у…).
. ßêèì ïîñòàє Áîãäàí Õìåëüíèöüêèé ÿê êåðìàíè÷ óêðàїíñüêîї åðæàâè â îöіíöі ïîëüñüêîãî äèïëîìàòà Âîéöåõà Ì’ÿñêîâñüêîãî?
òüìàíà Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî äî Êèєâà ó ãðóäíіÂ’їçä ãåò 1648 ð.
Êàð àòèíà Ì. Іâàñþêà. 1. «Сам патріарх [єрусалимський, Паїсій] із тисячею вершників виїжджав до нього [Б. Хмельницького] назустріч з міста, і тутешній митрополит [С. Косів] дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і на128
Іñòîðè÷íі äæåðåëà ïðî Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî ÿê ïîëіòèêà і ëþäèíó зиваючи його Богом даним. Патріарх надав йому титул найсвітлішого князя. З усіх гармат та іншої зброї в замку і в місті лунала стрілянина». (Зі щоденника В. М’ясковського, члена посольства від польського уряду до Б. Хмельницького на початку 1649 р.) 2. «Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я є одновладцем і самодержцем руським... Виб’ю з лядської неволі ввесь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру... За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорізькому Війську». (Зі щоденника В. М’ясковського. Промова Б. Хмельницького до польських послів у Переяславі в лютому 1649 р.).
● 1. Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва порівнювали з подвигом пророка Мойсея – біблійного героя, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі. ● Як таке порівняння характеризує тогочасне українське суспільство, адже за пізніших часів європейські мислителі витлумачували подвиг Мойсея як символ боротьби підкорених народів за свободу?●2. Як на картині відтворено в’їзд Б. Хмельницького до Києва після переможних битв 1648 р.? ● Які суперечності між картиною та джерелом ви помітили?
● 1. У чому Б. Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками? ● Як це втілено в проголошеній на початку 1649 р. промові під час зустрічі з королівськими послами? ● 2. Якими засобами гетьман сподівався досягти мети?
Працюймо самостійно. Завдання 2. Промову Богдана Хмельницького перед польськими послами, уривок з якої наведено в джерелі № 2, вчені-історики тлумачать як програму розбудови Української держави. Сформулюйте 2–3 тези цієї програми гетьмана.
3. Ùî äîâіäóєìîñÿ ïðî Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî ÿê ïðî äèïëîìàòà ç ïèñåìíèõ äæåðåë?
…Від посла ми з радістю довідалися, що нашу дружбу, яку ми запропонували Високій Порті, згідно з нашими сподіваннями, ласкаво прийняли і схвалили. Вже давно ми мали намір засвідчити наше підданство Високій Порті й також вислати наших послів до Високої Порти, але ми утрималися, бо довідалися, що поляки звернулися до Високої Порти і просили звести нанівець наш союз і дружбу з його високістю татарським ханом та наше добре ставлення до Високої Порти. Незважаючи на це, пізніше ми все ж таки знову довідалися, що ці заходи поляків нічого не дали. Довіряючи цьому, ми, отже, при цій нагоді відправили нашого посла. Ми сподіваємося, що, коли він прибуде, ваша милість, дасте змогу нашому послові, щоб він з листом міг стати перед могутнім царем, і що ви сприятимете нашим намірам одержати підданство його високості, бо ми з’єдналися з татарським ханом підтвердженим міцною обіцянкою союзом про добросусідське життя до кінця світу». [З листа Б. Хмельницького великому візирові Османської імперії (1650 р.)]. 2. «І ми... зволіли вас прийняти під нашу царської величності високу руку, щоб не стали ви ворогам Хреста в поневіряння і паплюження. А ратні наші люди за нашим, царської величності, указом збираються і до ополчення лаштуються. І для цього послали ми, великий государ, до вас стольника нашого..., щоб вам, гетьманові, й всьому Запорізькому Війську наша государська милість була відома. І прислали б ви
