Âіéñüêîâå ìèñòåöòâî, òðàäèöії òà ïîáóò óêðàїíñüêîãî êîçàöòâà
2
Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть, Доти справи всі твої славно будуть линуть. Не впадеш у глибину безличну, Не загинеш у літах – маєш славу вічну! ● Чи свідчить цей уривок про великий авторитет гетьмана у тогочасному українському суспільстві? ● Свої міркування підтвердіть конкретними фактами. Висловіть ставлення до цієї постаті.
МИСТЕЦТВО, ТРАДИЦІЇ § 13. ВІЙСЬКОВЕ ТА ПОБУТ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА.
ÓÊÐÀЇÍÑÜÊІ ÇÅÌËІ ÍÀÏÐÈÊІÍÖІ 16 – Ó ÏÅÐØІÉ ÏÎËÎÂÈÍІ 17 ñò.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2 1. Що довідуємося з історичних джерел про побут і традиції українських заків? Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, який перебував в раїні під час служби в польській армії протягом 1630–1647 рр., у своїй книзі «Опис України» писав, що: 1. «...Козаки належать до грецької віри, яку називають руською; дуже шанобливо дотримуються релігійних свят і постів…». 2. «Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя. Задля цього так часто бунтують та повстають проти шляхтичів, бачачи, що їх у чомусь утискають. Таким чином, рідко коли минає сім чи вісім років, щоб вони не бунтували чи не піднімали повстання проти панів». 3. «Козаки добре загартовані, легко витримують спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать. ...Найбільше виявляють спритності та доблесті, б’ючись у таборі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю), обороняючи ці укріплення... Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кількох тисяч татар». 4. «Козаки високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі... відзначаються міцним здоров’ям і навіть не хворіють... Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що в глибокій старості, бо більшість з них гине на полі слави». 5. «Оповівши про доблесть козаків, доречно буде сказати про їхні звичаї та заняття. Майте на увазі, що серед цих козаків взагалі трапляються знавці всіх ремесел, необхідних людині: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, лимарі, шевці, бондарі, кравці та інші. Вони дуже добре виготовляють селітру, якої вельми багато на цих землях, і роблять з неї чудовий гарматний порох, їхні жінки прядуть льон і вовну, роблять з них полотно й тканини для щоденного вжитку. Всі вони добре вміють обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати всілякі м’ясні страви, варити пиво, хмільний мед, брагу, оковиту тощо... А взагалі, слід визнати, що всі вони розуміються на багатьох ремеслах, хоча одні вправніші в якомусь фаху, ніж інші; трапляються й такі, що мають більш широкі знання, ніж загал». ● 1. Виберіть з тексту джерел (№ 1– 4) означення, якими французький інженер арактеризує козаків. Яким було ставлення Г.Л. де Боплана до козаків? Чим це ожна пояснити? Чи є підстави не довіряти свідченням французького інженера? ● 2. Про які ремісничі спеціальності йдеться в документі № 5? Як можна пояснити той факт, що козаки зналися на всіх перелічених ремеслах? ● 3. Що довідуємося зі свідчень Боплана про козацький табір як бойовий порядок козаків? Чому сучасники іноді називали табір «рухомою фортецею»?
88
