Ïîâñÿêäåííå æèòòÿ. Ïðàêòè÷íå çàíÿòòÿ 1
● Перебудуйте твердження на проблемне запитання та дайте на нього аргументовану відповідь. ● Культурне піднесення в Україні істотно посилюється в останній чверті 16 – на початку 17 ст. з появою братств.
1
1. Установіть хронологічну послідовність подій: ● заснування у Львові братської школи; ● Люблінська унія. Об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту; ● створення Пересопницького євангелія. 2. З якими державами наприкінці 16 ст. межували українські землі Речі Посполитої на сході та півдні? 3. Дайте визначення поняттям: ● церковні братства; ● Реформація; ● протестантизм; ● Контрреформація; ● Євангеліє; ● орден єзуїтів. 4. Дайте відповіді на запитання: ● Що спричинило прихильне ставлення до ідеї об’єднання православної церкви з католицькою в колах можновладців та вищого духівництва? ● Чому реформаційний рух не набув помітного поширення в українських землях? Які він мав особливості? ● Що таке братства? Які напрямки їхньої діяльності ґрунтувалися на ідеях Реформації? 5. Яку роль у тогочасному національно-культурному житті в українських землях відіграла діяльність ордену єзуїтів? Висловте ставлення до цієї діяльності.
§ 7.
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1
1. Ùî âèçíà÷àëî áóäåííå æèòòÿ óêðàїíñüêîї øëÿõòè? 1. «Шляхтич завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює вільно, не маючи над собою жодних примусових обов’язків, бо не винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу, двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над шляхтичем немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві». (Український мислитель Станіслав Оріховський-Роксолан). 2. «Руська шляхта поміж ними дуже нечисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри». (Французький інженер Гійом Левассер де Боплан). 3. «Шляхта все подорожує. До приятелів і кревняків їздять часом за сто миль, і це проходить їм легко, бо мають доволі коней і повозів, й ними везуть усе, чого їм у дорозі потрібно. (Німецький мандрівник Ульріх фон Вердум). 4. «Раніше вважалося обов’язком селянина обробляти землю, а купцеві займатися міськими справами. Шляхтич же займався лицарським ділом і безперервно воював. Тепер у нас нема вояків, нема людей мужніх і героїв, проте є корчмарі, гендлярі й посередники... Найбільшим геройством у них вважається знати дорогу, якою гонять биків з маєтку до Гданська, бо всі заможні торгують волами, кіньми, вином, медом, горілкою, перцем, оселедцями, рибою, дичиною і всяким хлібом... Усе, що мають їхні підлеглі у своїх домах на продаж, вони велять принести на панський двір, скуповують за найнижчими цінами і відправляють до міста... Туди ж вони відвозять і свої власні продукти». (Польський учений-енциклопедист Шимон Старовольський). 5. «Там, де було 20 селян, лишилося 8 або 10. Має (селянин) доволі землі, забирають її під фільварок... Усіх можуть зігнати із землі і фільварок там заснувати».
49
ÓÊÐÀЇÍÑÜÊІ ÇÅÌËІ Â 16 ñò.
Перевірте себе
