Ãîñïîäàðñüêå æèòòÿ
1
переправи на Борисфені, а звідти через степи – до Києва; по ній з Азії, Персії, Індії, Аравії, Сирії везуть на північ у Москву, Псков, Новгород, Швецію й Данію коштовне каміння, шовк і золоте ткання, ладан, фіміам, шафран, перець та інші пахощі. Чужоземні купці, які часто мандрують цією дорогою, збираються у валки до тисячі душ, звані караванами, із багатьма навантаженими візками й нав’юченими верблюдами. Від проходу каравану значні прибутки отримують київські жителі: воєводи, митники, купці, міняйли, човнярі, візники, трактирники й шинкарі… У непоказних київських хатах трапляється не лише достаток, але навіть ряснота плодів, овочів, меду, м’яса, риби; окрім того, вони до такої міри переповнені дорогим шовковим одягом, коштовностями, соболями та іншим хутром і прянощами, що мені самому випадало бачити шовк, який обходився дешевше, ніж у Вільні льон, і перець, дешевший від солі...». ● 1. Що вражало чужинців у буденному житті Львова та Києва? ● 2. Які товари родавалися на базарах? ● 3. Як розвиток торгівлі, на вашу думку, позначався на обробуті мешканців міст?
ÓÊÐÀЇÍÑÜÊІ ÇÅÌËІ Â 16 ñò.
. ßêó ðîëü ó ðîçâèòêó ìіñò âіäіãðàâàëî ìàãäåáóðçüêå ïðàâî òà åõîâå âèðîáíèöòâî? особисту свободу для міщан
МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО ПЕРЕДБАЧАЛО міське самоврядування з власним судочинством
просторову перебудову міста (закладання нового міського центру)
регулювання повинностей міщан (постійний чинш)
Скориставшись схемою, поясніть, у чому суть магдебурзького права.
Âè ïàì’ÿòàєòå, ùî íàäàííÿ ìіñòàì êîðîëåì àáî âåëèêèì êíÿçåì ëèòîâñüêèì (çãîäîì і âëàñíèêàìè-ìàãíàòàìè) ïðèâіëåþ íà ìàãäåáóðçüêå ïðàâî ñïðèÿëî ïîìіòíîìó ïîæâàâëåííþ ìіñüêîãî ãîñïîäàðñòâà òà àêòèâíîìó ôîðìóâàííþ ìіùàí ÿê ñòàíó. Ìіñüêå ñàìîâðÿäóâàííÿ çäіéñíþâàâ âèáîðíèé ìàãіñòðàò, ÿêèé ñêëàäàâñÿ ç ðàäè (ðàéöі íà ÷îëі ç áóðìèñòðîì) і ëàâè, àáî ëàâíè÷îãî ñóäó. Ðàéöі âіäàëè àäìіíіñòðàòèâíî-ãîñïîäàðñüêèìè ñïðàâàìè: äî îáîâ’ÿçêіâ ðàäè òà áóðìèñòðà íàëåæàëè ùîòèæíåâі çàñіäàííÿ â ðàòóøі, ïіä ÷àñ ÿêèõ ðîçâ’ÿçóâàëè ñóïåðå÷êè ìіæ ìåøêàíöÿìè, îáãîâîðþâàëè çàõîäè ç íàãëÿäó çà öіíàìè, ìіðàìè òà âàãàìè íà ðèíêàõ, іç çàõèñòó âäіâ і ñèðіò, âèêîðіíåííÿ àçàðòíèõ іãîð, ç âèòðà÷àííÿ êîøòіâ ç ìіñüêîї ñêàðáíèöі. Ëàâó, ÿêà çäіéñíþâàëà ñóä, î÷îëþÌÀÃІÑÒÐÀÒ âàâ âіéò. Ó ðîëі ïðèñÿæíèõ âèñòóïàëè âèáîðíі ãîðîäÿíè – ëàâíèêè. Ñàìå íà ðіøåíü ëàâíèêіâ âіéò óõâàëþïіäñòàâі ÁÓÐÌÈÑÒÅÐ ÂІÉÒ âàâ âèðîê. Ïðàâîì ìіñüêîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ Ðàäà Ëàâà ìîãëè ñêîðèñòàòèñÿ ëèøå ïîâíîïðàâíі ìіùàíè. Äóæå ÷àñòî ó âåëèêèõ ìіñòàõ адміністративноздебільшого ìàãäåáóðçüêå ïðàâî íàäàâàëîñÿ òіëüêè господарські спрасудочинство ви, судочинство в в кримінальних ìіùàíàì-êàòîëèêàì – ïîëÿêàì òà íіìцивільних справах справах öÿì. Íàòîìіñòü íà óêðàїíöіâ, єâðåїâ òà 20
