ÓÊÐÀЇÍÑÜÊІ ÇÅÌËІ ÍÀÏÐÈÊІÍÖІ 50-õ ðð. 17 – ÍÀ ÏÎ×ÀÒÊÓ 18 ñò.
4
Äîáà Ðóїíè: ïðè÷èíè òà íàñëіäêè
3. Які з названих подій збіглися в часі з існуванням Чортомлицької Січі: ● перші битви Національно-визвольної війни – на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями; ● ЗбаразькоЗборівська кампанія та укладення Зборівського договору; ● укладення Андрусівського перемир’я; ● повстання на чолі з П. Павлюком, Я. Острянином, Д. Гунею; ● московськоукраїнська війна й битва під Конотопом; ● Чуднівська воєнна кампанія і підписання Слободищенського трактату; ● чигиринські походи; ● Чорна рада в Ніжині. Обрання гетьманом І. Брюховецького? 4. З ким із названих історичних діячів зустрічався або листувався І. Сірко, на чийому боці або проти кого йому доводилося воювати: ● гетьман Б. Хмельницький; ● гетьман П. Сагайдачний; ● польський король Ян ІІІ Собеський; ● московський цар Олексій Романов; ● московський цар Федір Романов; ● гетьман П. Дорошенко; ● гетьман К. Косинський; ● гетьман І. Самойлович; ● гетьман М. Ханенко; ● митрополит Й. Борецький? 5. Дайте відповіді на запитання: ● Чому території порубіжних земель Гетьманщини та Московії почали масово заселятися в 17 ст.? ● Звідки походить назва Слобожанщина? ● Які особливості заселення Слобідської України? ● Чим відрізнявся адміністративний устрій у Слобiдській Укpаїні порівняно з Лівобережною Гетьманщиною? ● Як складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною? 6. Оцініть діяльність кошового отамана І. Сірка як історичного діяча. (Див. пам’ятку для характеристики історичної особистості).
§ 227.
ДОБА РУЇНИ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4
Руїна – назва, вживана в історичній літературі для кінця 50–70-х років 17 ст. – періоду громадянських воєн, вторгнень іноземців в Україну, її поділу між Московією, Річчю Посполитою, Туреччиною, розколу Гетьманщини, спустошення Правобережної України.
. ßê ïîäії äîáè Ðóїíè âèñâіòëþþòü òîãî÷àñíі іñòîðè÷íі äæåðåëà? «Турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан прислав... на гетьманство українське, тепер після піддання його з Військом прислані московському цареві і публічно та демонстративно на очах народу тріумфально були віддані в столиці...: золота булава велика, обсаджена дорогоцінним камінням; друга булава позолочена, дорогоцінним камінням обсаджена, майстерно зроблена; дві червоних корогви; два волосяних бунчуки; п’ять турецьких листів несли в руках, на сажень золотими літерами пописаних і дуже велику печатку турецького султана квадратну, при котрій висів і золотий шнур». Б. «Брюховецький, маючи при собі чимало запорожців, невтомно турбувався про Чорну Раду. Він навіть до царської величності написав і просив дозволу зібрати її. Він був певен, що коли вона збереться, то запорожці піднімуть бунт, заб’ють Сомка і Васюту, а його силою оберуть на гетьмана. Так воно опісля й сталося. Коли окольничий князь Гагін та стольник Кирило Йосипович Хлопов на виконання царського указу рушили на Ніжин, маючи намір провести вибори нового гетьмана, тоді Брюховецький з Гадяча і собі поспішив до них у Батурин і там, доволі довго розмовляючи з ними, настроїв їх прихильно до себе. А водночас він розіслав своїх запорожців у всі міста України і порадив всьому поспільству збиратися в Ніжин»... (З літопису Григорія Грабянки). В. «Турецький султан... бажаючи сором лиця свого безчесного втолити, ще більші свої турецькі й татарські сили зібрав і послав з поганим візиром своїм, на ім’я Мустафа, і з багатьма пашами під Чигирин здобувати його. Ті бусурманські сили,
176
