4
Ãåòüìàíùèíà â ðîêè ïðàâëіííÿ ãåòüìàíà Іâàíà Âèãîâñüêîãî
В РОКИ ПРАВЛІННЯ § 22. ГЕТЬМАНЩИНА ГЕТЬМАНА ІВАНА ВИГОВСЬКОГО
ÓÊÐÀЇÍÑÜÊІ ÇÅÌËІ ÍÀÏÐÈÊІÍÖІ 50-õ ðð. 17 – ÍÀ ÏÎ×ÀÒÊÓ 18 ñò.
1657 р., 26 сеpпня – стаpшинська pада в Чигиpині ухвалила передати гетьманську булаву до повнолiття Юрія Хмельницького Iванові Виговському. 1657 р., жовтень – Генеpальна pада в Коpсуні обрала гетьманом Iвана Виговського. 1658 р., тpавень – розгpом вiйськом гетьмана загонiв опозицiї Мартина Пушкаpя та Якова Баpабаша пiд Полтавою. 1658 р., веpесень – укладення Гадяцького договору. 1658–1659 рр. – московсько-українська війна. 1659 р., чеpвень – Конотопська битва. к у документі пояснено причини Національно-визвольної війни та укладення країнсько-московського договору? Як охарактеризовано політику Московії щодо козацької України?
Звернення Івана Виговського до європейських дворів у жовтні 1658 р.: «Ми, все Військо Запорізьке, повідомляємо і перед Господом та всім світом свідчимо цією нашою щирою та відвертою заявою, у нашої війни, розпочатої та проведеної з поляками, не було іншої причини, ані іншого завдання й мети, крім оборони Святої східної церкви, а також нашої давньої свободи, яку ми палко любили... Через що передусім ми уклали дружбу з татарами та найсвітлішою королевою Швеції Христиною, а тоді з найсвітлішим королем Швеції Карлом-Густавом, яким усім ми зберегли вірність постійну… Ми прийняли захист великого князя Московії не для чогось іншого, як тільки для того, щоб із Божою поміччю здобуту та захищену великим і багаторазовим кровопролиттям нашу свободу зберегти й примножити для себе й для наших нащадків. Ми сподівалися, що він поставиться до нас справедливо, доброзичливо, милостиво, що поводитиметься з нами чесно та не замислить нічого проти нашої свободи, але що, навпаки, надалі діятиме згідно зі своїми обіцянками. Проте (о марні сподівання!) того найблагочестивішого володаря, найрелігійнішого, найдоброзичливішого, правителі його держави та перші люди Московії… пообіцяли полякам, що ми розірвемо дружбу зі шведами і почнемо з ними війну за бажанням великого князя; свої плани вони будували на тому, щоб нас, зайнятих війною зі шведами, можна було легко захопити та уярмити».
. ßê áóëî îáðàíî ãåòüìàíîì Іâàíà Âèãîâñüêîãî? Ùå çà æèòòÿ Á. Õìåëüíèöüêîãî ñòàðøèíñüêà ðàäà (5–11 êâіòíÿ 1657 ð.) âèíåñëà óõâàëó ïðî ïåðåäà÷ó âëàäè ïіñëÿ ñìåðòi ãåòüìàíà éîãî 16-ði÷íîìó ñèíîâі Þðіþ. Âòіëåííÿ òієї óõâàëè â æèòòÿ îçíà÷àëî á çàïðîâàäæåííÿ ñïàäêîєìíîñòі ãåòüìàíñüêîї âëàäè, òîáòî âñòàíîâëåííÿ â Óêðàїíі ìîíàðõі÷íîї ôîðìè ïðàâëіííÿ. Îäíàê ïіñëÿ ñìåðòі Á. Õìåëüíèöüêîãî ñèòóàöіÿ çìіíèëàñÿ. 26 ñåðïíÿ â ×èãèðèíi âіäáóëàñÿ ðàäà, íà ÿêіé ãåòüìàíîì äî ïîâíîëіòòÿ Þðіÿ Õìåëüíèöüêîãî áóëî îáðàíî ãåíåðàëüíîãî ïèñàðÿ Iâàíà Âèãîâñüêîãî. áèñòіñòü н Виговський (р. н. невід. – 1664) походив зі старовинного роду української православної шляхти. Освіту здобув у Києво-Могилянськiй академії. Знав кілька мов, зокрема латину. Під час Жовтоводської битви потрапив до татарського полону. Тричі
146
