ÍÀÖІÎÍÀËÜÍÎ-ÂÈÇÂÎËÜÍÀ ÂІÉÍÀ ÓÊÐÀЇÍÑÜÊÎÃÎ ÍÀÐÎÄÓ ÑÅÐÅÄÈÍÈ 17 ñò
3
ТА ПОЧАТОК § 17. ПРИЧИНИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. ВОЄННІ ПОДІЇ 1648–1649 рр. 1648 р., сiчень – початок Національно-визвольної вiйни. Обpання гетьманом Богдана Хмельницького. 1648 р., лютий – укладення союзної угоди з кpимським ханом про надання військової допомоги. 1648 р., тpавень – битви на Жовтих Водах і під Корсунем. 1648 р., вересень – битва пiд Пилявцями. 1648 р., веpесень–листопад – облога українським вiйськом Львова та Замостя. 1649 р., сеpпень – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору.
користавшись уривком, установіть, що найбільше обурювало українців у їхьому становищі.
ів вимог Війська Запорізького до короля Речі Посполитої та польського уряду в лютому 1649 р.: «Насамперед просимо, щоб неволя, гірше турецької, якої зазнав наш руський народ, що додержується старовинної грецької віри, від унії була скасована, тобто щоб як з давніх часів, так і тепер вся старовинна Русь додержувалася грецького закону. Щоб при руському народові скрізь у Короні і Литві залишалися владицтва і всі церкви. Назви унії щоб не було, а тільки римський і грецький закони, так як з’єдналася Русь з Польщею... Коли залишаться лише два закони, римський і грецький, як було раніше, тоді унія не турбуватиме наш християнський народ, братів наших, і без неї ми справді у згоді житимемо... Просимо, щоб київський воєвода був з руського народу і додержувався грецького закону, ...щоб наш київський митрополит мав місце в сенаті його милості короля, щоб ми, Русь, мали щонайменше трьох сенаторів: серед світських – воєводу і київського каштеляна, які б у сенаті захищали нашу віру і права руського народу».
. Ùî ðîçïîâіäàþòü äæåðåëà ïðî ïðè÷èíè Íàöіîíàëüíî-âèçâîëüîї âіéíè ïðîòè ïîëüñüêîãî ïàíóâàííÿ? Íàïðèêіíöі 16 – ó ïåðøіé ïîëîâèíі 17 ñò. â Óêðàїíі âіäáóëèñÿ âàæëèâі çðóøåííÿ, ùî òîðêíóëèñÿ âñіõ âåðñòâ òîãî÷àñíîãî ñóñïіëüñòâà. Îäíàê íàéáіëüøå âîíè âïëèíóëè íà êîçàöòâî. Íå âèïàäêîâî ñàìå òîäі ñïàëàõóâàëè ÷èñëåííі êîçàöüêі ïîâñòàííÿ. І õî÷à, ïî÷èíàþ÷è ç âèñòóïó Ê. Êîñèíñüêîãî, êîæíå ïîäàëüøå ïîâñòàííÿ êîçàêіâ âіäçíà÷àëîñÿ âèùèì ðіâíåì îðãàíіçîâàíîñòі, îõîïëþâàëî áіëüøó òåðèòîðіþ, çàñâіä÷óâàëî âäîñêîíàëåííÿ âіéñüêîâîї âïðàâíîñòі òà âèùèé ñòóïіíü óñâіäîìëåííÿ êîçàêàìè ìåòè áîðîòüáè, ïðîòå âñі âîíè òієї ìåòè íå äîñÿãëè. Òèì ÷àñîì ñòàíîâèùå óêðàїíñüêèõ çåìåëü ó ñêëàäі Ðå÷і Ïîñïîëèòîї íå çìіíþâàëîñÿ. ● На яких особливостях становища міщан західноукраїнських міст наголошує джеело? З чим це пов’язано?
З промови українського шляхтича з Волині Лаврентія Деревинського на Варшавському сеймі 1620 р.: «У великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, у монастирях замість ченців тримають худобу... Хіба не гнобленням народу нашого руського є те, що, крім інших міст, робиться у Львові? Хто дотримується
114
