Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»
Канадська система управління оборонними ресурсами (DRMIS Canada) почала створюватися у 2010 році шляхом поєднання інформаційної системи фінансового та управлінського обліку (FMAS) та інформаційної системи матеріально-технічного забезпечення і підтримки (MASIS)» •
• • •
•
•
• •
Застосування системи DRMIS дозволяє забезпечувати: своєчасну підтримку бойової діяльності та повну видимість запасів; реалізацію системних і осмислених концепцій підтримки бойової діяльності; підтримання зв’язку з союзниками (НАТО, США, ООН), штабами, військовими базами, формуваннями, підрозділами, розгорнутими підрозділами за межами Канади, ремонтними майстернями, промисловими підприємствами. До переваг використання системи також відносять: повну ситуаційну обізнаність відповідного персоналу про стан готовності до використання обладнання та наявності складських запасів запасних частин; удосконалення управління активами через можливість спільної видимості необхідних витрат на підтримку життєвого циклу обладнання; забезпечення більш ефективного ремонту та технічного обслуговування обладнання; удосконалення процесу прийняття управлінських рішень;
№9/2016
використання одного додатку для зв’язку логістичного персоналу зі штабами, а також для управління, обліку та звітування; • ефективніше управління конфігурацією більш складних систем обладнання, більш точний аналіз потреб у запасних частинах, ефективніше управління запасами; • належну підтримку процесів планування на основі спроможностей; • покращення фінансової та матеріальної звітності, скорочення загального обсягу витрат на оборонні ресурси; • автоматизацію логістичних процесів та процесів інтеграції, налаштування сотень додатків і пристроїв; • створення можливостей для зміни процесів підтримки операцій; • підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення бойової діяльності, зміна відносин підтримки при розгортанні військових сил; • забезпечення можливостей загального корпоративного планування, можливість оцінки виконання планів та їх коригування. Водночас, як вже зазначалося вище, наразі продовжується здійснення заходів з інтеграції у систему інших бізнес-процесів, включаючи управління об’єктами нерухомості. Очікується, що у процесі подальшого розгортання системи впродовж наступних кількох років кількість її користувачів зросте до 30 тисяч, а сама система охоплюватиме все більшу кількість сфер, пов’язаних з управлінням оборонними ресурсами. Однак, повернемось до аналізу досвіду створення однієї з найважливіших складових частин DRMIS, а саме інформаційної системи матеріально-технічного забезпечення і підтримки (MASIS). Впродовж безпрецедентно тривалого терміну проведення роботи з розробки та розгортання системи (1996-2010 рр.) було проведено низку внутрішніх і зовнішніх (в тому числі, парламентських) аудиторських перевірок щодо реалізації цього проекту. Скориставшись наявним у вільному доступі найбільш детальним звітом внутрішньої аудиторської перевірки, що проводилася у 2005 році, ознайомимося з її основними результатами, висновками та рекомендаціями. Так, співробітники Служби внутрішнього контролю міністерства оборони Канади, що здійснювали згадану перевірку, виявили низку недоліків, які
призвели до ускладнень та суттєвого збільшення термінів (реалізацію проекту передбачалося завершити у 2004 році) виконання робіт зі створення системи та забезпечення її належного функціонування. До найбільш важливих недоліків були віднесені: • відсутність на час започаткування проекту чітко визначених технічних вимог до системи, очікуваної кількості користувачів, і як наслідок, • суттєва недооцінка обсягів робіт, необхідних ресурсів та фінансових коштів (потреби у фінансуванні оцінювалися у 1996 році у розмірі 59,4 млн. канадських доларів, у 1998 році – 73,6 млн., у 1999 році – 119,3 млн., у 2001 році – 147,8 млн., у 2003 році – 182,3 млн. При цьому, на час проведення аудиту було встановлено, що на реалізацію проекту з усіх джерел фінансування вже було фактично витрачено 209,2 млн. канадських доларів), внаслідок чого фінансування проекту не було регулярним, мали місце тривалі перерви та паузи у його виконанні; • відсутність чіткого розподілу робіт за стадіями та оцінювання і аналізу результатів (як негативних, так і позитивних) виконання заходів кожної стадії проекту; • залучення надмірної кількості послуг консультаційних компаній у зв’язку з відсутністю у міністерстві оборони Канади та у пов’язаних або підлеглих йому структурах відповідних експертів або експертних організацій належного рівня, • відсутність практики перегляду та оновлення документації у відповідності з якою здійснювалися роботи за проектом; • відсутність чітко визначеного механізму управління проектом; • низький рівень підтримки та контролю за реалізацією проекту з боку керівництва оборонного відомства. Усі ці аспекти повинні бути належним чином враховані, а відповідні положення Стратегічного оборонного бюлетеня конкретизовані розробкою та належним виконанням Міністерством оборони України внутрішнього плану чітких законодавчих, організаційних, кадрових та фінансових заходів. За таких умов, можна буде стверджувати, що сучасній і функціональній ІТ-системі управління оборонними ресурсами в Україні бути!
19