Оборонний вісник 4/2021

Видається Центром воєнної політики та політики безпеки з 2010 року

ОБОРОННИЙ

ВІСНИК

№4/2021

Світові тенденції в оборонній сфері + Підсумкові питання для України

1

Сухопутні війська

2

Військово-морські сили

3

Повітряні Сили

4

Кіберпростір

5

Розвідка

6

Оборонні витрати

Видається Центром воєнної політики та політики безпеки з 2010 року

ОБОРОННИЙ

ВІСНИК

№4/2021

Світові тенденції в оборонній сфері + Підсумкові питання для України

1

Сухопутні війська

2

Військово-морські сили

3

Повітряні Сили

4

Кіберпростір

5

Розвідка

6

Оборонні витрати

ЗМІСТ

СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ОБОРОННІЙ СФЕРІ 2020 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА

ПОВІТРЯНІ СИЛИ

4

12

ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ 8

Засновник: ЦЕНТР ВОЄННОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ Головний редактор: Гурак С.П. www.defpol.org.ua

16

КІБЕРПРОСТІР

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: «Оборонний вісник»: 49893 з тематичною вкладкою «Захист України» 98013

РОЗВІДКА

20

ОБОРОННІ ВИТРАТИ

СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПИТАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

24

28

1. Реальні можливості України 2. Амбіції України 3. 7 підсумкових питань

Видається з 2010 року Свідоцтво про державну реєстрацію – КВ №17080-5850 від 18.10.2010 р. Загальний наклад – 2543 примірників Адреса ЦВППБ: 04080, Україна, м. Київ, вул. Оленівська 34-А, тел. 425-78-99 тел./факс 425-95-95 e-mail: info@defpol.org.ua Думки авторів публікацій «Оборонного вісника» не завжди збігаються з позицією редакції При використанні матеріалів посилання на «Оборонний вісник» обов’язкове

© Центр воєнної політики та політики безпеки ISSN 2306-6121

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ АРТЮХ В.М. — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України в 20092012 роках, генерал-лейтенант, професор Національного університету оборони України, кандидат військових наук

ЛИТВИНЕНКО О.В. — директор Національного інституту стратегічних досліджень, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор політичних наук, професор

РОГОВ П.Д. — незалежний експерт

ЧЕПКОВ І.Б. — начальник Центрального науководослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, генерал-майор, доктор технічних наук, професор

БОГДАНОВИЧ В.Ю. — доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник Центрального науководослідного іституту ЗС України

МОСОВ С.П. — Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор військових наук, професор

РОМАНЧЕНКО І.С. — начальник Центрального науководослідного інституту Збройних Сил України, генерал-лейтенант, доктор військових наук, професор

ШУЛЯК П.І. — начальник Генерального штабу Збройних Сил України в 20012002 роках, генерал-полковник, кандидат військових наук, старший науковий співробітник

КОРЕНДОВИЧ В.С. — професор кафедри командноштабного інституту застосування військ (сил) Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

РАДКОВЕЦЬ Ю.І. — військовий експерт, кандидат військових наук, доцент, генераллейтенант запасу

СЕМЕНЧЕНКО А.І. — кандидат технічних наук, доктор наук з державного управління, професор

ШЕЛЕСТ Є.Ф. — генерал-лейтенант, кандидат військових наук

№3/2021

1

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

2020 РІК

СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ОБОРОННІЙ СФЕРІ Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні Сили Кіберпростір Розвідка Оборонні витрати Світові тенденції та питання для україни 2

Огляд підготував Євген Шелест

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS, Великобританія) щорічно на протязі 60 років видає аналітичний збірник

The Military Balance з метою допомоги у формуванні стратегічного порядку денного для урядів, бізнесу, ЗМІ та експертів у всьому світі. У цьогорічному виданні «The Military Balance 2021» розкриті домінуючі тренди 2020 року в оборонній сфері, зокрема в наземній та морській сферах, аерокосмічному та кібер просторах, а також проведено аналіз впливу пандемії коронавірусу на оборонні витрати №4/2021

3

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Тенденції розвитку

4

1

Посилення мобільної протиповітряної і протиракетної оборони

2

Актуальність важкої бронетехніки під сумнівом

3

Розвиток сучасних навчально-тренувальних систем

4

Практичне впровадження концепції багатодоменних операцій (Multi-Domain Operations, MDO)

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

О 1

перації в Лівії і Нагірному Карабаху підкреслюють важливість забезпечення ефективної мобільної протиповітряної і протиракетної оборони. Триваюче поширення відносно дешевих БПЛА і баражуючих боєприпасів спонукало збройні сили, які в попередні роки скоротили цей потенціал, спішно реінвестувати кошти в ППО малої дальності (SHORAD). Армія США розмістила замовлення на проміжний проект (IM-SHORAD), заснований на машині Stryker в 2020 році

Stryker A1 IM-SHORAD

призначений для протидії як БПЛА, так і вертольотам і літакам противника на марші і в місцях дислокації та розглядається, як основний зенітний ракетний комплекс ближньої дії

З

агрози, які виходять від БЛПА, сприймаються натовськими військовими вкрай серйозно. Одним з найбільш пріоритетних напрямків є пошук засобів протидії баражуючим боєприпасам і малим дронам (за американською класифікацією до них відносяться апарати вагою від 9 до 598 кг). Stryker A1 IM-SHORAD оснащений унікальним арсеналом озброєння, який "дістався" від ударного вертольота АН-64 Apache.

Зокрема, головною особливістю Stryker A1 IM-SHORAD є ракети AGM-114L Longbow Hellfire, які належать до типу "повітря-земля" та працюють у режимі "вистрілив-забув". Запорукою цьому стала радіолокаційна головка самонаведення, яка працює у міліметровому діапазоні. Відомо, що дальність її польоту становила 8 км при пуску з вертольота. У арсеналі цього Stryker є також "традиційні" зенітні ракети Stinger,

Дальність стрільби Stinger становить до 4,8 км, а по висоті - до 3,8 км. Машина оснащується чотирма такими ракетами, які розглядаються як засіб знищення маловисотних цілей.

Stryker A1 IM-SHORAD також озброєний 30-мм автоматичною гарматою XM914 від норвезької Kongsberg. За виявлення цілей відповідає система радарів Multi-Mission Hemispheric Radar (MHR) від Leonardo, з активними фазованими антенними решітками, які встановлені по периметру машини. Радар "бачить" цілі на дальності до 40 км та по висоті до 10 км. Також машина оснащена оптичною системою WESCAM MX-GCS від L3Harris з телевізійним, тепловізійним та лазерним каналами, яка також має "повітряне" минуле. На додачу Stryker A1 IM-SHORAD оснастили комплексом радіоелектронної боротьби та інтегрували машину до єдиної системи управління типу C4I. Додамо, що за умовами договору між General Dynamics та Пентагоном, перша партія Stryker A1 IM-SHORAD з 28 одиниць обійдеться у 230 млн доларів. Тобто вартість одного Stryker A1 IM-SHORAD з першої партії складає близько 8,2 млн доларів.

Треба відзначити, що інвестиції у Stryker A1 IM-SHORAD не остаточне, а лише тимчасове рішення. На виставці "AUSA 2020" були представлені і обговорювалися відразу дві перспективні новинки - бойові машини з 50- і 300-кіловатними бойовими лазерними установками. Згідно з опублікованими планами, до 2030 року американська армія має намір істотно збільшити свої можливості в області протиповітряної оборони. Зокрема, батальйони ППО ближнього радіусу дії отримають нову базову платформу, радіус ураження збільшиться від поточних 6-8 до 25 км, а гарматно-ракетне озброєння буде посилено бойовими машинами з системами спрямованої енергії. Примітно, що якщо зараз і в період з 2025 по 2029 рік гарматно-ракетне озброєння збереже свої чільні позиції, то після 2030 року його поступово витіснять лазерні установки. №4/2021

5

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

А

ктуальність важкої бронетехніки в сучасних бойових операціях знову була поставлена під сумнів після того, як Корпус морської піхоти США позбувся свого парку основних бойових танків і припущення про те, що Сполучене Королівство може розглянути можливість наслідувати цей приклад. Проте, прихильники цього підходу щосили намагалися довести його корисність проти противника, який би мав важку бронетехніку.

2

AJAX

Oshkosh

В

елика Британія оприлюднила 16.03 ц.р. доктрину своєї оборони і безпеки до 2030 року, яка зокрема передбачає: Основою сухопутних військ стануть дві Важкі бойові бригади, озброєні Челленджер-3, Аякс і Боксер; дві Легкі бойові бригади; 148 основних бойових танків Челленджер-2 будуть модернізовані до рівня Челленджер-3 за 1,3 мільярда фунтів, в цілому число танків буде скорочено; Частина гусеничних бойових машин Ворріор будуть замінені модернізова-

ними колісними БМП Боксер, число важких бронемашин буде скорочено; Буде завершена поставка новітніх гусеничних БМП Аякс з бойовим модулем фірми "Некстер" нового покоління - 40-мм гарматою і телескопічними снарядами, в т.ч. з програмованим підривом. Закупівля багатоцільових бронеавтомобілів Ошкош, тобто скорочення важких бойових платформ буде компенсовано більшою мобільністю і великим числом нових легких бойових платформ.

Уряд Великобританії вивчає питання про позбавлення від старого парку бронетехніки після того, як МО закликало більше інвестувати в кіберзброю, космічні та інші передові технології. Старіючий парк Великобританії, що складається з 227 танків Challenger 2 і 388 бойових броньованих машин Warrior, потребує величезної кількості коштів.

3

П

андемія коронавірусу ускладнила і обмежила навчальну діяльність і навчання з особовим складом багатьох збройних сил, яка має важливе значення для підтримання бойової готовності. Це активізувало зусилля в багатьох країнах щодо подальшого розвитку синтетичних навчальних середовищ з використанням віртуальної реальності і цифрових програм для імітації бойової підготовки.

Д

Тенденції розвитку

Сьогодні доповнена і віртуальна реальність поступово стає частиною повсякденного підготовки військових, і військового комплексу в цілому. Нові програми та пристрої роблять її більш доступною та зручною, а значить у комп'ютерній симуляції у військовому комплексі велике майбутнє 6

оповнена реальність у свідомості багатьох асоціюється з онлайн-іграми і творчими перформансами. Ця технологія може здатися корисною тільки для індустрії розваг, якщо не заглиблюватися в історію її походження. Зародившись в результаті наукових експериментів у сфері оборонної промисловості, технології віртуальної і доповненої реальності отримали розвиток як частина військового комплексу. Сьогодні з їх допомогою можна спростити підготовку солдатів і забезпечити армію набором устаткування, що підвищує її ефективність. Використання сучасних AR і VRпристроїв не вимагає глибоких знань в роботі комп'ютерної техніки, що робить їх простими в освоєнні. Тому все більше країн активно впроваджують технології доповненої і віртуальної реальності в програми військової підготовки. №4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

С 4

ухопутні війська продовжують інтегрувати розвідувальні, інформаційні, космічні та кібернетичні підрозділи в традиційні бойові формування. Концепція багатодоменної цільової групи армії США (MDTF) об'єднує можливості далекобійної артилерії, космосу, кібернетики, інформаційних операцій, зв'язку, розвідки і спостереження (ISR), БПЛА в формуваннях бригадного рівня. У лютому 2020 року Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) сформувала свій власний багатовимірний підрозділ в рамках триваючої програми ЦАХАЛА Tnufa. Використовуючи бронетехніку, піхоту, інженерний, розвідувальний та військово-повітряний персонал, підрозділ було вперше розгорнуто на північному кордоні Ізраїлю влітку 2020 року.

С

удячи з висловлювань американських експертів, концепція багатодоменної операції виходить з передумови, що для того, щоб перемогти у сучасній війні, потрібно якісно поліпшити взаємодію між різними видами збройних сил і родами військ та навчитися взаємно використовувати їх можливості. Як зазначив один з представників Пентагону, багатодоменні бойові дії передбачають узгодженість у проведенні атак на землі, в космосі і кіберпросторі. Тобто мова йде про взаємодію і координацію зусиль по місцю і часу у всіх п'яти середовищах військового протиборства. Цьому сприяє черговий виток науково-технічного прогресу: ростуть можливості обчислювальної техніки і її програмного забезпечення, прискорюється обробка все більшого масиву даних при одночасному зростанні можливостей засобів зв'язку щодо передачі інформації. Це дозволяє організувати комплексне ураження противника з залученням різнорідних сил і засобів, узгоджено діючих відразу в декількох сферах.

Іншими словами, завдання полягає в тому, щоб максимально скоротити час отримання і обробки сигналу, передавати дані між родами військ і проводити скоординовані атаки в повітрі, космосі, на суші і на морі. Потрібно синхронізувати дії основних систем ураження і найважливіших джерел даних, надавати командуванню повну картину поля бою у всіх сферах і дозволяти швидко приймати правильні рішення.

Керівник командування розвитку армії – директор центру удосконалення ведення бойових дій США генерал-лейтенант Е.Уеслі: Щоб американська армія змогла вирішувати такі завдання, необхідні радикальні зміни в її організаційно-командній структурі, а також в тактиці ведення бойових дій. І вони повинні відбутися в найближчі п'ять років. Ми будемо прагнути вибудувати структуру з'єднань крупніше бригади - дивізій, корпусів і навіть, можливо, польових армій таким чином, щоб вони могли вирішувати на відповідних театрах військових дій завдання, які інакше вирішити було б неможливо. Для досягнення визначеної мети вже вносяться серйозні зміни в організацію, навчання та комплектування сухопутних сил. Зокрема, в США вже створені дві багатодоменні оперативні групи - у Європі та Тихоокеанському регіоні. Ці групи покликані сприяти організації взаємодії між різнорідними бойовими одиницями в повітрі, космосі, на суші і морі. У минулому році з метою тестування нової концепції проводилося спільне навчання з силами самооборони Японії в Східно-Китайському морі. №4/2021

7

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

ВІЙСЬКОВО -МОРСЬКІ СИЛИ

Тенденції розвитку

8

1

Продовжується розробка та будівництво авіаносців на базі різних платформ

2

Посилення напруженості у східному Середземномор’ї

3

Ряд проектів надводних бойових кораблів повинен збалансувати вимоги до високого потенціалу та безпеки на морі

4

Рекапіталізація потенціалу МТЗ

5

Зосередження уваги на потенційному впливі гіперзвукової зброї у військовоморському контексті №4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

І 1

снує постійний інтерес до розробки авіаносців, і деякі держави розглядають різні платформи для доставки палубної морської авіації: Японія зробила початкові роботи щодо модифікації Izumo для експлуатації бойових літаків F-35B Lightning II; Південна Корея підтвердила плани створення легкого авіаносця, потенційно оснащеного F-35B; США знову підняли питання про розробку невеликих авіаносців на додаток до своїх великих атомних; Велика Британія планує перше оперативне розгортання свого нового авіаносного потенціалу в 2021 році; Китай почав ходові випробування другого авіаносця в 2020 році; Індія відклала роботу над новим авіаносцем Vikrant через пандемію коронавірусу.

А

віаносна ударна група США (АУГ) (англ. Carrier strike group, CSG; Carrier Battle Group) - оперативне з’єднання кораблів ВМС США, бойовим ядром якого є авіаносець. Формування нараховує близько 7500 чоловік. На даний час в складі ВМС США знаходяться 11 АУГ. Склад та бойові спроможності АУГ США: – 1 ударний атомний авіаносець типу “Німіц” або “Форд”.

– 1-2 ракетні крейсери типу “Тікондерога”;

– 4 есмінці типу “Арлі Берк”; – 2-3 атомні багатоцільові підводні човни типу “Лос-Анджелес” або “Вірджинія”; – 1 швидкохідний корабель логістики типу “Саплай” або “Сакраменто”. Атомний авіаносець типу “Німіц” – найбільший військовий корабель в історії людства. Оснащений 2 ядерними реакторами А4W, загальною потужністю 260000 к.с., що дозволяє розвивати швидкість 30 вузлів. Реактор не потребує перезаряджання протягом 25 років. Екіпаж корабля – 6000 чол., з них 2800 – авіаційний склад. Корабель має

Кількість діючих авіаносців у країнах світу Країна Бразилія Велика Британія Індія Іспанія Італія Китай

1 2 1 1 1 2

Росія США Таїланд

1 11 1

2

№4/2021

як основну, так і кутову злітні палуби. До складу авіагрупи входять 44 багатоцільових винищувачів F/A18, які здатні піднятися в повітря за 16 хвилин. Авіагрупа авіаносця складає основу ударної потужності АУГ та забезпечує всі види оборони. Авіаносна ударна група США являє собою єдину бойову систему, в якій різнорідні сили та засоби діють під управлінням єдиної автоматизованої системи управління корабельного з’єднання, вирішуючи в єдиному комплексі всі завдання оборони та наступу, що на неї покладаються.

На цей час тільки дев'ять країн мають авіаносці на озброєнні. Вартість побудови сучасного авіаносця з ядерною установкою становить близько 4 мільярдів доларів США. Місячні витрати по утриманню авіаносця (без персоналу) становлять понад 10 мільйонів доларів США.

12 діючих авіаносців (США — 11, Франція — 1) використовують як основні силові установки охолоджувані водою ядерні реактори, що надає їм майже необмежену дальність плавання

Т

ривалі морські суперечки в східному Середземномор'ї підживлюються зростаючою конкуренцією за морські енергетичні ресурси. Існує особлива напруженість між Грецією і Туреччиною, а також тертя всередині Європи і між різними близькосхідними державами з приводу політики щодо конфлікту в Лівії, в той час як зростаюча присутність Росії і її морські амбіції в Середземному морі посилюють напруженість у відносинах з НАТО 9

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Р 3

К

яд проектів надводних бойових кораблів повинен збалансувати вимоги загального призначення до високого потенціалу та безпеки на морі. Як приклади, можна привести німецькі фрегати класу MKS-180 і американську програму фрегатів класу Constellation (FFG(X). У Великобританії високоефективний фрегат Тип-26 доповнюється фрегатом загального призначення Тип-31. Франція і Італія доповнюють свої великі фрегати FREMM середніми фрегатами FDI і патрульними судами PPA відповідно, в той час як Японія будує майбутній багатоцільовий фрегат вагою 5500 тонн.

MKS 180 - Німеччина

Constellation FFG(X) - США

Ф

онтракт - 5,48 млрд євро за 4 кораблі без зброї (1,37 за один), включаючи навчальні заходи. Перший корабель планується ввести в експлуатацію до 2027 року.

лот розмістив замовлення на перший FFG(X) у 2020 році за 1,281 мільярда доларів. Наступні кораблі будуть коштувати приблизно по 900 мільйонів доларів за одиницю.

Type 31 - Велика Британія

FREMM - Франція, Італія, Єгипет

К

онтракт був укладений у 2019 році вартістю £250 млн за судно і загальну вартість програми в розмірі £2 млрд за 5 фрегатів. Перше судно буде на воді до 2023 року, але термін введення в дію буде в 2027 році.

Ф

ранція - 6 одиниць, 2 планується; Італія - 10, з них два планується продати Єгипту за 1,2 млрд евро (без вартості ракетного боєзапасу).

Н 4

еобхідність підтримки розширених місій "блакитної води" означає активізацію зусиль по рекапіталізації потенціалу матеріально-технічного забезпечення, включаючи судна з розширеними багатоцільовими можливостями для надання допомоги в підтримці місій щодо забезпечення безпеки на морі і підтримання миру. Австралія, Канада, Китай, Франція, Італія, Нідерланди, Нова Зеландія, Великобританія і США, а також ряд інших азіатських військово-морських сил прагнуть зміцнити можливості матеріально-технічного забезпечення.

Флот відкритого моря (англ. blue-water navy) - це військово-морські сили, спроможні діяти у глобальному масштабі за панування на морі. Ці сили покликані сприяти організації взаємодії між різнорідними бойовими одиницями в повітрі, космосі, на суші і морі. Флот відкритого моря зазвичай включає в себе основні кораблі та, за сучасних умов, атомні підводні човни.

10

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

В

ипробування ВМФ Росії в 2020 році гіперзвукової зброї «Циркон» зосередили увагу на потенційному впливі такої зброї у військово-морському контексті. Зброя може надійти на службу протягом цього десятиліття, і протидія їй або захист від неї - це особлива проблема. Китай також розвиває такі можливості. Програма звичайного швидкого удару ВМС США може привести до розгортання гіперзвукової зброї до кінця цього десятиліття.

5

У 2020 році російський флот продовжив випробування гіперзвукової ракети 3М22 Циркон. Прийняття цієї зброї на службу означало б важливий розвиток у російсько-морських ударних можливостях. На МіГ-31 Foxhound спостерігали повітряні балістичні ракети Кінжал (AS-24 Killjoy), тоді як Росія вже виставила гіперзвуковий планерний апарат (HGV) Avangard (SS-19 mod 4 Stiletto). Китай також продовжує розробляти свої гіперзвукові системи, хоча залишається незрозумілим, чи досягла його DF-17 HGV початкової експлуатаційної спроможності. Подібні події тривають і в США, включаючи гіперзвукову зброю далекого радіусу дії, яка має на меті стати частиною програми модернізації армії США.

В

ід агенства "Сіньхуа", Китай: Нещодавно, згідно з повідомленнями російських ЗМІ, успішно пройшли випробування гіперзвукової ракети "Циркон". Фрегат "Адмірал Горшков" провів випробувальні пуски гіперзвукової ракети "Циркон",

які повною мірою підтвердили унікальні тактико-технічні характеристики ракети по дальності, точності удару і швидкості польоту. Довжина корпусу гіперзвукової ракети "Циркон" становить від 8 до 11 метрів, вага бойової частини — від 300 до 400 кг, швидкість польоту досягає 9 махів, дальність польоту може перевищувати тисячу кілометрів, а максимальна висота польоту становить понад 30 км. Основна військова мета ракети "Циркон" — знищення авіаносних ударних груп. Ракета має високу швидкість польоту, її дальність відносно невелика, тому середній час виявлення і перехоплення ракети противником може

становити менше п'яти хвилин. Наявні системи морського базування США і їхніх союзників не можуть відреагувати в такі короткі терміни. Навіть якщо ракета "Циркон" буде перехоплена і знищена, осколки ракети виявляться досить близько до корабля, щоб завдати величезної шкоди. Ракети "Циркон" також можуть вражати наземні цілі, такі як центри командоуправління і установки ПРО. Підводний човен-носій "Циркону" при наближенні до берега може вражати цілі в сотнях кілометрів від берега. Багато важливих об'єктів Сполучених Штатів знаходяться в межах цього діапазону. Високошвидкісні ракети "Циркон" можуть навіть наносити удари по підземних військових об'єктах.

Гіперзвукова ракета повітряного старту AGM-183A - США

М

іністерство оборони США визначило розвиток гіперзвукової зброї ключовим напрямком докладання зусиль. Таке рішення ухвалено з огляду на дії Китаю та Росії у цій сфері. МО США 27.02 цього року оприлюднило Стратегію розвитку гіперзвукової зброї. №4/2021

Стратегія покликана виконати наступні завдання: • розробка ударної гіперзвукової зброї з морським, повітряним та сухопутним базуванням, здатної вражати критично важливі для противника об’єкти; • використання багатошарової системи знищення гіперзвукових тактичних ракет противника; • використання багаторазових гіперзвукових систем розвідки, спостереження і враження та застосування двоступеневих двигунів для виведення систем в космос. Реалізація Стратегії передбачає чотири етапи: • розробка технології та демонстрація концепції;

• розробка і демонстрація прототипу зброї; • прискорене розкриття можливостей прототипу; • створення програм закупівлі та нарощення потенціалу. США планують набути ударних спроможностей вже в середині 2020их, почати розгортати систему захисту від гіперзвукової зброї наприкінці десятиліття і перейти до використання багаторазових систем на початку 2030их років. Зараз США розробляють гіперзвукову ракету повітряного старту AGM183A. Її тестування має відбутися в найближчі тижні, а серійний випуск розгорнутися вже за рік.

11

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

ПОВІТРЯНІ СИЛИ Тенденції розвитку

12

1

Розвиток програми «Повітряного домінування наступного покоління»

2

Повітряні сили переорієнтуються на необхідність протидії загрозам сучасних ракет класу «земля-повітря»

3

Європа вроздріб продовжує проекти стосовно вимог до майбутніх бойових літаків

4

Розвиток концепції комплексу бойовий літак + БПЛА для вогневої підтримки

5

Поточне покоління бойових літаків все ще закуповується №4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

У

вересні 2020 року ВПС США (USAF) повідомили про те, що демонстратор технологій, пов'язаний з програмою «Повітряного домінування наступного покоління», вже створений. Аналітики вважають, що Lockheed Martin, можливо, є промисловим лідером цієї програми. Ключова мета проекту - надати ПС можливість діяти і перемагати в повітряному просторі в конфлікті з рівним або близьким за можливостями противником.

1

Програма «Повітряне домінування наступного покоління» - створення комплексу систем повітряної війни, які можуть включати винищувачі, безпілотники та інші мережеві платформи в космосі та кіберпросторі Концепт перспективного винищувача, представлений в 2018 році Дослідницькою лабораторією ВПС США

В

ПС США таємно розробили, побудували та здійснили польоти щонайменше одного прототипу загадкового винищувача наступного покоління, – 14 вересня це підтвердив заступник міністра ВПС Вілл Ропер, який також розповів про проєкт радикальних змін у закупівлях літаків, вирішуючи в єдиному комплексі всі завдання оборони та наступу, що на нього покладаються. Оскільки нова програма створення

перспективного винищувача перебувала у зародку, створення та перший успішний політ прототипу-демонстратора не очікувався раніше, ніж за багато років. "Ми вже створили повномасштабний демонстратор, який здійснив польот у реальному світі, і цим ми побили всі рекорди", – розповів Вілл Ропер в інтерв'ю Defence News напередодні Повітряно-космічної та кібернетичної конференції Асоціації ВПС. "Ми готові будувати літак наступного покоління так, як цього ще ніколи не робили". Майже всі деталі щодо самого літака залишаються загадкою завдяки секретності програми «Повітряне домінування наступного покоління» (Next Generation Air Dominance, або NGAD) – проєкту ВПС зі створення сімейства поєднаних систем повітряної війни, які можуть включати винищувачі, безпілотники та інші мережеві платформи в космосі або кіберпросторі.

Пан Ропер відмовився коментувати, скільки літаків-прототипів було побудовано або які саме оборонні підрядники їх виготовили. Він також не сказав, коли і де відбувся перший політ. І він відмовився розголошувати будь-які елементи конструкції літального апарата – його призначення, чи він безпілотний чи опційно пілотований, чи здатен літати з гіперзвуковою швидкістю, чи має властивості малопомітності тощо. Усі ці атрибути, за його словами, не мають значення. Важливість, за словами Ропера, полягає в тому, що всього за рік після того, як ВПС США завершили аналіз пропозицій, вони довели, що можуть використовувати передові технології виробництва для створення та випробування віртуальної версії наступного винищувача – а потім перейти до побудови повномасштабного прототипу та польотів із бортовими системами.

П 2

овітряні сили переорієнтуються на необхідність протидії загрозам сучасних ракет класу «земля-повітря». Польові випробування варіанту американської керованої ракети AGM-88E зі збільшеною дальністю - AARGMER розпочалися в середині 2020 року. Ця розробка ракет покликана збільшити дальність і, ймовірно, середню швидкість польоту, щоб краще протистояти останньому поколінню ракетних комплексів "земля-повітря" великої дальності.

AARGM-ER буде інтегрований на F/A-18E/F, EA-18G та F-35.

AARGM-ER - протирадіаційна ракета для винищувача 5-го покоління AARGM-ER стане важливим елементом, що доповнює інші стелс-озброєння. Нова ракета повинна зробити можливим придушення протиповітряної оборони противника, при цьому літаки з цими ракетами, залишаються поза зоною дії ППО противника та діють проти об'єктів (в т.ч. мобільних), розміщених глибоко за ворожими рубежами. №4/2021

13

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

П 3

родовжувались проекти стосовно вимог до майбутніх бойових літаків. Франція, Німеччина та Іспанія працюють над винищувачем NextGeneration, тоді як Великобританія, за участю Італії та Швеції, працює над проектом Tempest. Група під керівництвом Великобританії продовжувала шукати додаткових партнерів, тоді як команда під керівництвом Франції хотіла залишитися на трьох (з Німеччиною та Іспанією) у найближчий час. Залишаються занепокоєння все ще розділеним підходом Європи.

Future Combat Air System (FCAS) - Франція, Німеччина, Іспанія

М

айбутня бойова повітряна система - FCAS буде складатися із системи озброєння наступного покоління Next-Generation Weapon System - NGWS), а також інших повітряних засобів в майбутньому оперативному просторі боїв. Компонентами NGWS будуть БПЛА та винищувач нового покоління (NGF) - реактивний винищувач шостого покоління, який приблизно до 2035 - 2040 років замінить нинішні французькі Rafales, німецькі Typhoons та іспанські EF-18 Hornets.

Tempest - Велика Британія, Італія, Швеція

З

"Доктрини оборони і безпеки до 2030 року" що була оприлюднена Великою Британією 16 березня цього року: З міжнародними партнерами, включаючи Італію та Швецію, ми будемо продовжувати розробляти Майбутню бойову повітряну систему - FCAS, як заміну нашим швидким реактивним літакам Typhoon, спираючись на новітні технології

4

оборонного сектору та за його межами, стаючи краще інтегрованим з іншими доменами, краще здатними швидко та ефективно втручатися на великі відстані, краще захищеними від електронних, повітряних та безпілотних літальних апаратів, та краще здатними знищувати противника на великій відстані. Ми здійснимо стратегічну інвестицію на суму понад 2 мільярди фунтів стерлінгів протягом наступних чотирьох років у Майбутню бойову повітряну систему ( FCAS ). Розвиток нових технологій та поступова зміна того, як ми використовуємо тренажери для тренування та навчання, дадуть змогу Королівським ВПС бути одними з найбільш інноваційних, продуктивних та ефективних військовоповітряних сил у світі.

В

проваджуються плани перейти до систем, де пілотований літак використовується разом з БПЛА у якості веденого. У жовтні 2020 року у рамках проекту для ВПС Австралії "Loyal Wingman" компанії "Боїнг" розпочались випробування. Більшість, якщо не всі, пілотовані бойові літаки, що зараз розробляються, включають додаткові концепції БПЛА з завданням підтримки пілотованих бойових літаків, що забезпечує виконання більш широкого спектру бойових завдань. ВПС Австралії після першого польоту 27 лютого ц.р. підписали контракт на $115 млн на придбання трьох автономних БПЛА "Loyal Wingman" (усього вже шість) у Boeing. Безпілотник зможе літати автономно з пілотованими винищувачами і може навіть використовувати штучний інтелект, щоб реагувати на нову інформацію на полі бою.

14

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

П

оточне покоління бойових літаків все ще закуповується. Німеччина підписала контракт на 38 літаків Eurofighter Tranche 4 для заміни попередніх моделей. У планах - придбання ще 55 літаків Tranche 4/5, а також F/A-18F Super Hornets та EA-18G Growlers для заміни "Торнадо", коли він буде знятий з експлуатації. Тим часом Іспанія прагне замінити 20 F/A-18A додатковими Eurofighter. Всі чотири партнери Eurofighter (Німеччина, Італія, Іспанія та Великобританія) також встановлять на літаку активний радіолокатор. У Росії затримки із Су-57 "Фелон" призвели до придбання додаткових Су-35с "Фланкер". Між тим, Швеція планує модернізувати деякі свої винищувачі JAS39C/D, щоб тримати їх в експлуатації поряд з JAS39E.

5

Eurofighter Tranche 4 - Німеччина, Італія, Іспанія, Велика Британія

В

иконавчий директор Airbus Defense & Space Дірк Хоук описує новий стандарт

В

Tranche 4 як "найсучасніший бойовий літак європейської конструкції, термін служби якого перевищує 2060 рік".

Нове обладнання, яке буде інтегровано з реактивними літаками Quadriga, включатиме активний радіолокатор з електронним скануванням (AESA), який в даний час розробляється Hensoldt, а також те, що Airbus називає "надійним обладнанням та програмним забезпеченням". Цей набір датчиків забезпечить "необмежену багатоцільову здатність вражати повітряні та наземні цілі", стверджує він. У червні Німеччина окремо підписала контракт на придбання 110 радарів Captor-E Mk1 AESA для використання на діючих бойових літаках типу Tranche 2- та 3.

JAS-39C/D "Гріпен" - Швеція

инищувачі JAS-39C/D Gripen оснащені імпульсно-доплеровським радаром PS-0/5 Ericsson, вдосконаленим кабінним об-

ладнанням, нашоломною системою цілевказівки, штангою дозаправки в повітрі. До складу обов'язкового комплекту озброєння винищувача входять

27-мм вбудована гармата Mauser BK27 з боєкомплектом 120 патронів і дві керовані ракети малої дальності класу «повітря-повітря» Rb74IR (шведський варіант AIM-9L Sidewinder), що розміщуються на закрилках крила. Ще на п'яти вузлах підвіски можна встановити ракети «повітря-повітря» з напівактивною радіолокаційною головкою самонаведення AIM-120 AMRAAM або Rb74, «повітря-поверхня» Rb75 (шведський варіант Maverick), протикорабельні RBS.15F розробки Saab, вільнопадаючі бомби і бомбові касети, НАР, контейнери постановки перешкод і паливні баки. Максимальне бойове навантаження - 6 тонн.

Плани переоснащення Повітряних Сил ЗС України були сформульовані у минулому році у "Візії Повітряних Сил 2035". Орієнтовна вартість переоснащення, за думкою авторів, лише тактичної авіації становить близько 200 млрд грн. Візія-2035 передбачає уніфікацію бойової авіації шляхом створення багатофункціональних військових частин тактичної авіації, озброєних єдиним типом багатоцільового винищувача покоління 4++ закордонного виробництва (типу Saab JAS-39E/F Gripen, F-16 Block 70/72 чи ін.) №4/2021

15

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

16

1

Формування спільних підрозділів для проведення кібероперацій

2

Інтеграція кібернетичного потенціалу в усі бойові сфери на тактичному рівні

3

Інтеграція кібероперацій, кіберрозвідки та можливостей кінетичного удару встановлює вимоги до новітніх систем управління боєм

4

Космічні активи, що відіграють вирішальну роль у кіберопераціях, потребують наявність систем їх захисту

5

Кіберпідрозділи – невід’ємна частина концепції багатодоменної оперативної групи (MDO)

КІБЕРПРОСТІР Тенденції розвитку

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

У

деяких країнах, таких як Австралія та Німеччина, у наступальних кіберопераціях зберігають провідну роль не військові структури, а організації, що займаються радіоелектронною розвідкою. У деяких випадках формуються спільні підрозділи, які об’єднують організації різних видів розвідки з військовими кіберчастинами під керівництвом розвідувального агентства. Прикладом є Національні Кібервійська Великобританії. Незважаючи на те, що кібер орієнтовані частини та спроможності продовжують створюватися, залишаються такі проблеми, як укомплектування таких частин адекватною чисельністю персоналу та обмежені можливості оборонно-промислового комплексу.

1

З "Доктрини оборони і безпеки до 2030 року", що була оприлюднена Великою Британією 16 береня цього року: очинаючи з 2011 року, уряд проводить амбіційну національну стратегію та стійку програму інвестицій, ми розробили найсучасніші кібернетичні можливості, в тому числі шляхом створення Національного центру кібербезпеки (NCSC) та Національного кібервійська (NCF).

П

Е

фективна інтеграція оборонних та наступальних кібероперацій з кіберрозвідкою та іншими видами розвідки різних рівнів управління, а також можливостями кінетичного удару встановлює вимоги до новітніх систем управління боєм.

2

В

аріант проведення кібероперації, за якою будуть нанесені удари кінетичної зброї проти військової інфраструктури противника (зокрема і проти

№4/2021

Створений у 2020 році, NCF проводить цілеспрямовані, відповідальні наступальні кібер операції для підтримки пріоритетів національної безпеки Великої Британії, об'єднуючи оборонні та розвідувальні можливості.

NCF вперше збирає персонал GCHQ (спецслужба Великобританії, відповідальна за ведення радіоелектронної розвідки і забезпечення захисту інформації органів уряду і армії), а також Служби секретної розвідки (SIS) та Оборонної науково-технічної лабораторії (Dstl) під одним об'єднаним командуванням. Поряд з оперативною експертизою Міністерства оборони, науково-технічними можливостями Dstl та глобальною розвідкою GCHQ, SIS надає свою експертизу з питань набору та управління агентами, а також унікальну здатність забезпечувати скриту оперативну технологію. Ми інвестуємо в новий спеціальний шлях кар’єри для спеціалістів з оборонного кіберпростору. Це включатиме нову модель зайнятості для управління, розвитку та винагороди наших талантів в кіберпросторі та розширення нашої оборонної кібершколи, щоб ми мали правильні навички в потрібних командах в потрібний час. Ми покращимо наше розуміння галузі за допомогою експериментів, освіти, колективних тренінгів та використання досвіду наших союзників, промисловості та наукових кіл.

ядерних сил та засобів), все частіше розглядається як один з ймовірних та ефективних варіантів застосування неядерних сил. В цьому варіанті кібернетичне проникнення могло бути використано для збору розвідувальної інформації в інтересах нанесення ударів із застосуванням кінетичної зброї. Однак в даний час існують розбіжності між військовими, які працюють виключно в командах з кібермісій або кіберзахисту, та військовими, призначеними до кінетичних сил, які використовують відповідне озброєння. Все це потребує консолідації зусиль у створенні спільних підрозділів та розробці новітних систем управлінняс бойовими діями.

17

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

К 3

іберпростір є одночасно ключовим інтегратором та вектором атаки* для концепції багатодоменних операцій (MDO), що буде підкріплювати деякі зусилля з військової модернізації протягом наступного десятиліття. США працюють над Спільною концепцією воєнних дій для операцій у всіх сферах, заснованою на MDO. Нова інтегрована оперативна концепція міністерства оборони Великобританії наголошує на необхідності інтеграції в усіх бойових сферах на тактичному рівні та включенні кібернетичного потенціалу у все те, що називається багатодоменною інтеграцією.

Державний секретар з питань оборони Великої Британії Бен Уоллес: Новітні сфери кіберпростору та космосу створюють значні проблеми. На цих аренах вже розробляються передові технології, але з обмеженою міжнародною домовленістю про норми та конвенції щодо їх регулювання та відсутністю етичних чи моральних стандартів для заохочення їх відповідального використання. Держави все більше намагатимуться інтегрувати ці можливості з традиційними військовими сферами - морською, сухопутною та повітряною. Багатодоменна інтеграція стане нормою.

Р

озуміння домену кіберпростору та того, як функціонують його можливості, особливо при синхронізації із спільними функціями в багатодоменній операції, є фундаментальним для планування досягнення наміру

і

командувача та критично важливим для підтримки шляхів та засобів досягнення необхідних рішучих умов для досягнення бажаного кінцевого результату. Планування багатодоменних операцій буде катастрофічно неповним без інтеграції операцій у домені Кіберпростору та через нього. Кожен з військових оперативних доменів є взаємовигідним, тому успіх місії в багатодоменних операціях у майбутньому буде сумнівним, якщо військові планувальники не застосовуватимуть до домену кіберпростору процеси оперативного планування, які були так успішно проведені для операцій в рамках традиційного морського, наземного та повітряного доменів. Досягнення необхідного культурного зрушення для прийняття цієї нової реальності та підготовка професіональних кадрів для здійснення кроків, необхідних для закріплення домену кіберпростору у військових операціях, само по собі є вирішальною умовою до кінцевого стану повної інтеграції кіберпростору у багатодоменній операції.

Визнання кібероборони новим важливим складником оборони України відбулося у березні 2016 р. в Стратегії кібербезпеки України та утворенні Національного координаційного центру кібербезпеки як робочого органу РНБОУ. На початку лютого 2020 р. у ЗСУ створено Командування Військ зв’язку та кібернетичної безпеки ЗСУ. Треба констатувати, що у Візії Збройних Сил України до 2020 – 2030 про кіберпростір згадується тільки у контексті вище згадуваного Командування, поняття багатодоменної операції не розглядається та плани створення відповідних підрозділів відсутні.

* - у кібербезпеці вектор атаки - це метод або шлях, який використовує оператор (хакер) для доступу або проникнення в цільову систему - прим.редакції

18

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Р 4

яд країн експериментують з інтеграцією бойових можливостей кіберта електромагнітної зброї. Армія США створила новий батальйон розвідки, інформаційних операцій, кіберпростору, електронної війни та космічних операцій як частину концепції багатодоменної оперативної групи. Великобританія заявила, що кібер- та електромагнітна діяльність взаємозалежні. Подібні зусилля щодо інтеграції, ймовірно, збільшаться, оскільки концепції MDO будуть прийняті більшою кількістю західних збройних сил.

З "Доктрини оборони і безпеки до 2030 року", що була оприлюднена Великою Британією 16.03 ц.р: Електромагнітне середовище, частиною якого є кіберпростір, є фундаментальним аспектом сучасного простору боїв. Наші противники дедалі активніше покладаються на нього. Ми повинні вміти розуміти, використовувати та забезпечувати переваги в цьому середовищі. Тому ми інвестуємо понад 500 мільйонів фунтів стерлінгів у можливості, які дозволять нам реагувати в електромагнітному середовищі.

Д

омінування в будь-якій сфері більше не робить успішною бойову операцію. Натомість, використовуючи декілька доменів у певних точках можливостей створює конкурентну перевагу, необхідну для перемоги над противниками на майбутніх полях битв. Мультидоменний бій - не нова концепція. Протягом історії військові намагалися завоювати своїх ворогів, координуючи одночасні напади по суші та морю, і пізніше по повітрю. Використання електромагнітного спектра та поява сучасних комунікаційних технологій дозволили військовим ско-

ристатися перевагами, вступивши в багатосторонню битву. Щоб перемогти на мультидоменному полі бою 21-го століття, армія спочатку повинна агресивно захищати свої

мережі, забезпечувати ефекти кіберпростору від своїх противників та інтегрувати кібернетичні можливості для майбутньої боротьби в усіх доменах.

К 5

осмічні активи є важливими для військових операцій у кіберпросторі. Супутники забезпечують кіберпростір потоком даних для систем оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження (C4ISR). Космічні сили США досліджують рішення для кіберзахисту із підтримкою штучного інтелекту, оскільки космічні активи вразливі до розподілених атак, відмови в службі, підробки або захоплення через кіберпростір. Космічні ресурси, такі як супутники, не тільки відіграють вирішальну роль у кіберопераціях, але й здатні викликати наступальні кіберефекти.

К

осмічні активи, як військові, так і цивільні, можуть бути піддані ризику через розробку протисупутникової зброї. Кілька держав вже інвестували та перевіряли ці можливості, усвідомлюючи, наскільки космос залежить від кіберпростору. Ці технології зростають за своїми можливостями, типом та кількістю, і зараз представляють повний спектр загроз, яким сучасні кібероперації потребують протидії. Космос стане дедалі оскаржуваним доменом, а нові технології та програми стануть дедалі більше залежними від унікальних послуг, які він надає. №4/2021

19

Тенденції розвитку

Цей розділ підготовлено за матеріалами статті Юрія Романюка "РОЗВІДКА XXI СТОРІЧЧЯ. ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ"

1

Розвідка стала частиною віртуального буття

2

Технологічний ривок дав можливість здійснювати вплив на підсвідомість споживача інформації, формувати його позицію.

РОЗВІДКА

3

Розвідка, що базується на класичних засадах, не може повною мірою правильно і точно оцінити виклики постмодерністського суспільства

4

Різновиди розвідувальної діяльності технічна розвідка, розвідка з відкритих джерел та з використанням даних соцмереж, суттєво потіснили агентурний вид розвідки

5

Аутсорсинг є виклик сучасності, який слід усвідомити й достойно прийняти

6

Агентурна компонента віднайти нову нішу

Тенденції розвитку

20

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

змушена

буде

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

С 1

віт за останні десять років кардинально змінився. Невід’ємним елементом життя став вибуховий розвиток технологій, Інтернет-сервісів, мобільного зв’язку, медійного простору. Людство зробило крок у майбутнє та не помітило, як добровільно вдягнуло на себе «цифровий ошийник». Розвідка не залишилась на узбіччі прогресу, вона стала частиною віртуального буття. Не слід обмежуватись припущеннями, що спецслужби «можуть стояти» за впровадженням WhatsApp, Facebook, Telegram, Twitter. Сьогодні є очевидним: сучасні технологічні досягнення стали можливими внаслідок безпосередньої участі розвідувальних та спеціальних служб у замовленні та розробці таких технологій, що дозволило їм зробити якісний стрибок, стати бенефіціарами і отримати практично необмежений доступ до персональних даних.

С

ьогодні людство тотально озброєно планшетами, смартфонами, а середньостатистичний мешканець планети проводить 6-8 годин на день з мобільним пристроєм. Вчорашній телефонний апарат перетворився на поліфункціональний електронний пристрій, став фото- і відеокамерою, медіа-центром, диктофоном, плеєром, навігатором,

2

довідником, перекладачем, він містить десятки корисних застосунків.

WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Skype, Twitter, Telegram, Signal стали зручними та звичними засобами комунікацій. Штучний інтелект вже аналізує профайли людей, пропонує друзів і варіанти знайомств, знає, чим цікавиться людина, якими є її уподобання, що хоче почути, де прагне побувати.

Т

ехнологічний ривок залишив позаду мисленнєву складову: розумова діяльність людини, її здатність до аналізу, критичного мислення, виявились не такими вже й динамічними в змінах. Цей технологічно-ментальний розрив створив нові можливості, передусім для спеціальних і розвідувальних служб. Він дав можливість здійснювати вплив на підсвідомість споживача інформації, формувати його позицію.

Г

рупи соціальних мереж стали стрімко політизуватися і вже демонструють здатність до утворення нових соціумів. У віртуальному просторі зароджуються навіть субкультури та мережеві політичні ідентичності. Комунікаційні мережі швидко перетворились на інструмент впливу, стали різновидом гібридної

зброї. Застосування цього інструментарію вже поставлено на апаратно-програмну платформу: дослідники з Кардіффського університету, одного з провідних вишів Великої Британії, продемонстрували здатність сервісу прогнозувати масові акції та ідентифікувати їхнє зародження значно швидше, ніж поліція.

Р 3

№4/2021

озвідка, що базується на класичних засадах, не може повною мірою правильно і точно оцінити виклики постмодерністського суспільства та вчасно виявити небезпеку. Для максимально точного прогнозування потрібен принципово інший підхід: головною зброєю спецслужб мають стати комплексність застосування сил і засобів, вміння швидко аналізувати події із залученням наявних не лише у розвідувальних службах можливостей. Групова робота, синергія думки, колективний інтелект, консолідація зусиль над вирішенням завдань та використання різних можливостей є тим, що потрібно.

21

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

4

П

Т

ехнічний прогрес змінив життя, а разом з ним реалії розвідувальної діяльності. Такі різновиди розвідувальної діяльності, як технічна розвідка (SIGINT), розвідка з відкритих джерел (OSINT), з використанням даних соціальних мереж (OCMINT), за зображеннями (IMINT) тощо суттєво потіснили агентурний вид (HUMINT), який донедавна вважався чи не найголовнішим у здобуванні секретної інформації.

роцес змін відбувається на наших очах, він є об’єктивним наслідком отримання розвідувальними службами принципово інших інструментів та проривних можливостей пошуку, перехоплення, оброблення інформації, ідентифікації та верифікації об’єктів, їхнього всебічного вивчення практично без виходу фахівців із службових приміщень. Таким чином агентурний вид розвідки почав відставати від перших і опинився в черзі на перезавантаження. Чого ж очікувати в розвідувальній сфері у ближче десятиліття? Експерти зазначають: трикутник OSINT-SIGINT-HUMINT залишатиметься актуальним з точки зору організації розвідувальної діяльності (принаймні до часу, коли світ стане тотально роботизованим). Але це зовсім не означає, що слово «класика» залишатиметься у вжитку. Зміст і співвідношення трьох складових будуть суттєво скориговані. Вимогою часу стане поєднання різних

стратегій, технологій і можливостей для досягнення цілей, створення асиметричних переваг у боротьбі із супротивником. Лише колективний інтелект, симбіоз мистецтва, науки і технологій дозволятиме досягати успіху. Такий висновок підтвердили фахівці американської розвідки. У грудні 2019 року виданням «Yahoo News» були представлені результати масштабного багатомісячного дослідження сучасних тенденцій в розвідці. Експерти дійшли висновку, що в епоху тотальної цифровізації традиційні методи збору розвідувальної інформації вже не можуть забезпечити вирішення глобальних завдань, на заміну мають прийти інші розвідувальні інструменти. Якщо на рахунок «інших» інструментів з дослідниками можна посперечатися, то щодо перегляду способів їхнього застосування американці мають рацію. Експерт розвідувального

співтовариства США та за сумісництвом професор Колумбійського університету Роберт Джервіс у книжці «Чому розвідка потерпає невдачі: уроки революції в Ірані та війни в Іраку» розвиває вказану вище тезу і робить важливий висновок: розвідка, що базується на класичних засадах, не може повною мірою правильно і точно оцінити виклики постмодерністського суспільства та вчасно виявити небезпеку. Для максимально точного прогнозування потрібен принципово інший підхід: головною зброєю спецслужб мають стати комплексність застосування сил і засобів, вміння швидко аналізувати події із залученням наявних не лише у розвідувальних службах можливостей. Групова робота, синергія думки, колективний інтелект, консолідація зусиль над вирішенням завдань та використання різних можливостей є тим, що потрібно.

HUMINT агентурна розвідка

HUMINT агентурна розвідка SIGINT технічна розвідка

OSINT розвідка з відкритих джерел OCMINT розвідка з використанням даних соціальних мереж IMINT розвідка за зображеннями

SIGINT технічна розвідка Останні 10 років

OSINT розвідка з відкритих джерел OCMINT розвідка з використанням даних соціальних мереж IMINT розвідка за зображеннями

В 5

22

умовах багатовимірного світу з багатьма його невизначеностями та протиріччями розвідувальні служби змушені «тримати руку на пульсі» багатьох проблем, ретельно відстежувати усі без виключення сфери життєдіяльності. Зазначене суттєво підвищує вимоги до співробітників кадрового складу, а також актуалізує досі непопулярне у професійних колах питання аутсорсингу. Передача частини розвідувальних завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду є викликом сучасності, який слід усвідомити й достойно прийняти. Відкритість розвідки – не розвага, не гра у прозорість і демократію. Це вимушений крок, зумовлений передусім пріоритетними потребами самих розвідувальних служб в оновленні, розширенні спроможностей, досягненні нової якості та результатів більш високого рівня, передусім по лінії «людської розвідки». №4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

У

розвідці ближчого майбутнього агентурна компонента змушена буде віднайти нову нішу. Враховуючи високу динаміку технологічних процесів та розгалуженість мережевих структур, залучених до процесів розроблення й прийняття рішень, традиційні багатоходові комбінації й довготривалі заходи з розробки та оперативного проникнення до об’єктів розвідки втрачатимуть актуальність, на заміну їм приходитимуть москітні агентурні технології синхронізовані в часі та просторі «точкові» дії малих розвідувальних груп для вирішення конкретного ситуативного завдання.

6

Д

осягнення результату буде витребуваним не «взагалі» та не «через півроку-рік», а у «цей час та цьому місці». HUMINT стане мобільним, динамічним різновидом розвідки, готовим буквально на марші здобувати інформаційні «пазли» для доповнення картини, що попередньо складатимуть фахівці OSINT та SIGINT. На вершині розвідувального процесу впевнено стоятиме системний аналітик, який задаватиме тренди, позначатиме загальні обриси картини для її подальшого заповнення, у тому числі розвідниками «з полів». Система функціонуватиме як єдиний скоординований та злагоджений механізм, усі його складові спрямовуватимуть зусилля на вирішення конкретного інформаційного завдання. Однією з ілюстрацій такої моделі «розвідки майбутнього» може стати британська компанія Bellingcat. Хоча вона офіційно позиціонує себе як «незалежна структура, що спеціалізується

на проведенні журналістських розслідувань з використанням аналізу даних відкритих джерел», її співфінансування здійснюється урядом Великої Британії, Конгресом США, Національним фондом демократії (США), Фондом Джорджа Сороса «Відкрите суспільство». Ця приватна розвідувальна компанія об’єднує всього декілька десятків «волонтерів» – фахівців з OSINT, SIGINT і частково HUMINT, але за ефективністю розслідувань та наслідками впливів може конкурувати з окремими багатотисячними розвідувальними службами (як приклад можна навести резонансні розслідування у справах МН-17, отруєння Скрипаля, Навального, чи діяльності ПВК «Вагнер»). Цікаво, що розвідка з використанням агентурних джерел представлена у Bellingcat фаховими журналістами, які спеціалізуються за географічно-тематичними напрямами, їх розслідування проводяться через чисельну мережу кореспондентів та мало чим відрізняються від збирання інформації за допомогою класичних агентурних інструментів під журналістським прикриттям. Отже запорукою успішності розвідувальних операцій вже сьогодні стають компактність, мобільність моделей малих розвідувальних груп самостійність та висококласність їх учасників. У розвідувальному співтоваристві будь-якої конфігурації не буде обмежень рамка-

ми однієї розвідувальної служби. Навпаки, ефект досягатиметься утворенням колективів «змішаного типу», які об’єднуватимуть представників різних розвідувальних структур та громадянського суспільства. Власне, для цього співтовариство, в широкому розумінні цього слова, й утворюється. Погодьтеся, така форма синергії означає зовсім інший рівень організації роботи та кваліфікації фахівців. Звісно, агентурна розвідка у процесі пошуку «своєї ніші» у високотехнологічному світі зіштовхуватиметься з проблемами. Однією з них є транспарентність. Вона загрожує безпечному фінансуванню розвідоперацій, об’єктів зацікавленості, джерел інформації, застосуванню розвідувального прикриття, забезпеченню безпеки розвідувальної діяльності. Але таким є плин життя, він змушує розвідувальні служби рухатись, шукати шляхи, способи, технології, тобто змінюватись. Бажання урядів знати і передбачати майбутнє – нездоланне. Передбачення означатиме не лише здобування з використанням розвідувальних інструментів таємної інформації тих чи інших країн, але й створення розвідками оперативних можливостей для керування процесами, самостійного формування майбутнього. Таке розуміння організації агентурної розвідки розкриває нові горизонти та потребує трансформації всього управлінського процесу.

Прогнозні оцінки свідчать, що розвідка XXI сторіччя цілком ймовірно перейде до модульного принципу побудови діяльності на кшталт іграшки-трансформера. Цей механізм набуватиме різних видів та конфігурацій, щоби відповідати конкретній ситуації, вимогам часу, навіть випереджати його. Машина має бути високотехнологічною, динамічною, адаптивною, вміти самовдосконалюватися, розосереджуватися за москітним принципом, або групуватися в єдине ціле щоб якнайкраще пристосовуватися до змін навколишньої обстановки. Таким трансформером не потрібно керувати в ручному режимі: система стане самоорганізованою, з власним інтелектом, їй необхідно лише ставити чіткі завдання, задавати часові та інші обмеження.

№4/2021

23

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

24

1

Пандемія коронавірусу не відразу матиме значний вплив на державні, а отже і на оборонні витрати

2

Глобальні видатки на оборону зросли в 2020 році, збільшившись у реальному вираженні на 3,9%

3

Зростання оборонного бюджету США уповільнилось менше, ніж у Китаю

4

Середні витрати європейських членів НАТО зросли, але не досягли мети витратити 2% від ВВП на оборону

ОБОРОННІ ВИТРАТИ Тенденції розвитку

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

П

андемія коронавірусу не відразу матиме значний вплив на державні, а отже і на оборонні витрати. Хоча кілька країн Азії та Близького Сходу швидко здійснили коригування державних витрат, швидше за все, до 2022–23 років повний економічний ефект фінансових відповідей урядів на пандемію перетвориться на скорочення бюджетів у інших місцях. Подібне відставання спостерігалося після фінансової кризи 2008 року. Можливо, як це не парадоксально, безпосереднім наслідком пандемії, здається, було те, що деякі західні уряди - наприклад, Франція та Німеччина пришвидшили витрати на підтримку місцевих постачальників, тоді як більш різке сприйняття загрози також призвело до збільшення витрат.

1

Х

оча пандемія коронавирусу була в першу чергу проблемою громадської охорони здоров'я, вона мала значний вплив на оборонні установи. У багатьох країнах війська були розгорнуті для підтримки цивільної влади у виконанні завдань, включаючи планування та матеріально-технічне за-

безпечення; збройні сили також надавали медичний персонал та інфраструктуру. Деякі оборонні закупівлі були відкладені. Пандемія мала і інші наслідки: страх зараження призвів до того, що навчання були скорочені або скасовані, в той час як деякі маневри військ були відкладені, а інші продовжені. В інших

місцях спалах пандемії короновирусу кинув виклик бойової готовності, наприклад, коли захворіли моряки з кораблів 7-го флоту США. Однак незабаром збройні сили адаптувалися. До червня ВМС США вперше з 2017 року змогли відправити в море в АзіатськоТихоокеанському регіоні три авіаносні ударні групи.

IISS: Загострення сприйняття загрози в Європі допомогло збільшити європейські витрати на оборону після захоплення Росією Криму в 2014 році і її участі в конфлікті на сході України.

Витрати на оборону у 2020 році по регіонах світу (з урахованням обсягів програм іноземного військового фінансування США)

Латинська Америка та Кариби

2,9% Африка на південь від Сахари

0,9%

Росія та Євразія

3,8%

Європа

17,1% №4/2021

Північна Америка

41,4%

Оборонні витрати світу 100% Азія

25% Близький Схід і Північна Африка

8,9% 25

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Г 3

лобальні видатки на оборону зросли в 2020 році, збільшившись у реальному вираженні на 3,9%, незважаючи на пандемію та подальше спадання світової економіки. Уповільнення регіонального розвитку економіки в Азії та Європі було компенсовано посиленням або стабільним зростанням у Північній Америці, Латинській Америці та Африці на південь від Сахари. Більшості країн, які вже оголосили про свої бюджети на 2021 рік, вдалося зберегти оборонні асигнування на наступний рік, незважаючи на більш широкі занепокоєння, пов’язані з фіскальною пандемією.

Північна Америка Європа Росія та Євразія Азія Близький Схід і Північна Африка Латинська Америка та Кариби Африка на південь від Сахари

Усього за світ

2018

2019

2020

650,3 297,3 53 417,8 165,1 61,8 16,9

703,3 299,2 55,5 433,9 160,5 59,3 16,4

758 313,6 52,9 457,6 157,4 52,7 16,9

1662,4

1728,3

1809,21

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон 16.03 2021 року: Протягом наступних чотирьох років ми збільшимо наш оборонний бюджет на понад 24 мільярди фунтів стерлінгів і залишатимемось найбільшими європейськими витратниками на оборону в НАТО, а наші витрати зараз становлять 2,2% ВВП.

З 2

ростання оборонного бюджету США уповільнилось у 2020 році, збільшившись у реальному вираженні на 6,3% та досягнувши $738 млрд, що було трохи нижче збільшення на 6,6% у 2019 році. Однак уповільнення зростання оборонного бюджету Китаю було більш помітним. Фінансування оборонного фінансування Пекіна в 2020 р. зросло на 5,2% у реальному вираженні порівняно з 5,9% у 2019 р. Це один з найменших темпів зростання оборонного фінансування Китаю з початку 90-х років, хоча приріст Китаю до 2020 р. - $12 млрд - все ще було більшим, ніж сукупне збільшення оборонного бюджету в усіх інших країнах Азійського регіону. $684 млрд

6,6%

2019 26

США

Китай

$738 млрд

$181 млрд

6,3%

5,9%

5,2%

2019

2020

2020

$193 млрд

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

4

С

ередні витрати серед європейських членів НАТО у відсотках до ВВП зросли з 1,25% ВВП у 2014 році до 1,52% у 2019 році та збільшились до 1,64% від ВВП у 2020 році. Отже, незважаючи на пандемію коронавірусу, що призвела у середньому до 7%-го економічного спаду серед членів НАТО у 2020 році, європейські держави все ще не в змозі виконати рішення НАТО витратити 2% ВВП на оборону. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, 16.03 2021 року: За рік, в якому домінувала пандемія COVID-19, пріоритетом НАТО було сприяти тому, щоб криза охорони здоров'я не перетворилася на кризу безпеки. Одночасно підтримуючи цивільну відповідь на пандемію, НАТО продовжувало захищати всіх членів Альянсу від будьяких загроз.

Витрати на оборону країн НАТО у відсотках до ВВП 16 March 2021

Luxembourg Belgium Slovenia Spain North Macedonia Albania Czech Republic Italy Canada Denmark Netherlands Germany Portugal Bulgaria Montenegro

2019 2020 0,54 0,57

1,33

1,07 1,10 1,17 1,27 1,29 1,34 1,39 1,42 1,43 1,49 1,56 1,59 1,60 1,72

NATO Europe and Canada 1,55

1,73

№4/2021

COMMUNIQUE PR/CP(2021)030

0,89 1,06 0,91 1,16 1,31 1,16 1,18 1,29 1,30 1,35 1,36 1,38 3,15

Croatia Hungary Turkey

2019 1,65 1,25 1,85

2020 1,83 1,85 1,86

Norway Slovak Republic France Romania Lithuania Latvia Poland United Kingdom Estonia Greece

1,86 1,71 1,83 1,84 2,00 2,03 1,98 2,10 2,03 2,36

2,00 2,00 2,04 2,07 2,13 2,27 2,31 2,32 2,33 2,68

United States

3,51 3,73

NATO Total

2,55

2,77 27

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ Тенденції розвитку

28

1

Реальні можливості України

2

Амбіції України

3

7 підсумкових питань

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Реальні можливості України

1

Витрати України на Збройні Сили та озброєння 2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

1 566

1 979

2 383

2 982

3 558

3 974

4 510

Витрати на ЗСУ (млрд. грн.)

26,5

49,0

58,1

68,8

94,9

105,5

118,7

Витрати на ЗСУ у % від ВВП

1,69%

2,48%

2,44%

2,31%

2,67%

2,66%

2,62%

Витрати на розвиток ОВТ (млрд. грн.)

3,9

10,2

9, 5

13,5

24,1

19,2

25,6

Витрати на ОВТ у % від витрат на ЗСУ

14,7%

20,8%

16,4%

19,7%

25,4%

18,2%

21,6%

Витрати на ОВТ (млн. доларів США)

325

463

371

507

886

744

949

Курс грн. до долара США

12,0

22,0

25,6

26,6

27,2

25,8

26,96

Обсяг ВПП (млрд. грн.)

Витрати на озброєння країн НАТО у 2020 році (млн доларів США) Albania Belgium Bulgaria Canada Croatia Czech Republic Denmark Estonia France Germany Greece Hungary Italy Latvia Lithuania

Оборонний бюджет 2020

187 5 453 1 158 20 049 1 121 3 278 4 909 717 55 034 51 347 4 984 2 041 29 344 758 1 163

Витрати на ОВТ у %

14,5 10,3 19,2 17,3 10,2 17,0 22,3 25,3 26,5 16,8 12,0 34,7 24,5 26,0 26,1

Витрати на ОВТ

27 564 222 3 480 115 557 1 097 181 14 584 8 662 601 708 7 215 197 304

Luxembourg Montenegro Netherlands North Macedonia Norway Poland Portugal Romania Slovak Republic Slovenia Spain Turkey United Kingdom United States NATO Total

Витрати Оборонний бюджет 2020 на ОВТ у %

390 74 12 615 188 6 493 12 875 2 857 5 207 2 123 606 12 985 11 038 61 526 738 000 1 048 520

52,5 20,7 26,1 11,4 28,4 29,0 16,6 23,0 31,8 4,5 23,2 34,2 23,0 29,2 27,4

Витрати на ОВТ

204 15 3 292 21 1 846 3 738 474 1 201 676 27 3 018 3 774 14 153 215 828 286 793

Висновки:

1. Україна спроможна витрачати на розвиток озброєння кошти на рівні країн, які: • знаходяться у системі колективної безпеки; • не знаходяться у стані фактичної війни з Росією та під постійною загрозою вторгнення армії Росії, потужність якої у рази перевищує можливості своєї армії; • мають у рази меншу чисельність та склад збройних сил, відповідно і в рази меншу кількість озброєння.

2. З урахуванням світових тенденцій в оборонній сфері та завдань, що стоять перед Збройними Силами, Україна повинна витрачати на розвиток озброєння та загалом на Збройні Сили на порядок більше коштів.

3. У найближчі 10 років Україна зможе виділити не більше 15 – 20 млрд. доларів на розвиток озброєння (за умов відсутності економічного дива, якого ми чекаємо вже 30 років).

№4/2021

29

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

А м б і ц і ї Укр а їн и

2

К

омандування Повітряних Сил Збройних Сил України у березні цього року оприлюднило уточнену Візію Повітряних Сил - 2035 та повідомило, що Повітряні Сили на першому етапі переозброєння планують отримати новий багатофункціональний літак покоління 4++. Далі Україна розраховує оновити авіапарк літаком 5-го покоління. У цьому ж документі викладений

перелік типів ЗРК та інших основних видів озброєння, на які, за думкою авторів, треба переозброювати Повітряні Сили. Нещодавно між Україною та Туреччиною були підписані угоди про передачу технологій та виробництво протичовнових корветів типу ADA й ударних безпілотних авіаційних комплексів типу BAYRAKTAR для потреб Збройних Сил України та ВМС.

У бюджеті цього року передбачені кошти на придбання корвету – 3, 778 млрд грн (приблизно $136 млн). Очевидно, що на переозброєння необхідні кошти. На цій сторінці наведені приклади контрактів на закупівлю сучасних зразків озброєння, які дають уяву про обсяг коштів, необхідний для переозброєння.

ЗРК, потреба - 60-70 ЗРК для ППО ПС та ППО СВ Тип/модель

Приклади контрактів на закупівлю ЗРК та їх вартість

Patriot PAC-3

Польща придбала 4 батареї (по 4 ПУ) Patriot PAC-3+ та 208 протиракет РАС-3 MSE за $4,75 млрд. Лише одна протиракета РАС-3 MSE такого комплексу (у найбільш сучасній версії Patriot PAC-3+) коштує близько $6 млн.

NASAMS

Угорщина в рамках контракту на поставку NASAMS отримає 180 ракет AIM-120C-7 AMRAAM (дальність стрільби до 25 км) за $500 млн та 60 ракет AIM-120C-7/С-8 AMRAAM-ER (дальність стрільби до 40 км) за $230 млн. Загальна сума котракту - близько $1млрд

THAAD

Вартість однієї батареї THAAD, яка складається з шести пускових установок на вісім ракетперехоплювачів кожна - близько $2,3 млрд. Ще $574 млн коштує інноваційний радар AN/TPY-2.

Barak-8ER

Індія закупила не менше 40 пускових установок і близько 200 ізраїльських ракет протиповітряної оборони середнього радіуса дії Barak 8 загальною вартістю $ 2,55 млрд. Азербайджан придбав у Ізраїля 1 дивізіон ЗРК «Барак-8ЕR»/ 9 ПУ та 75 ракет - вартість контракту не розголошується. За даними ЗМІ вартість 1 ЗРК Barak-8 (але це не є 8ER) - $25млн

Винущувачі, вартість літаків та програм переозброєння * Коофіцієнт бойового потенціалу по наземним цілям Кназ (еталон МІГ-29)

Загальна кількість літаків

Вартість програми переозброєння $млрд

0,85

1,4

142

9,781

2,51

1,73

2,27

70

7,425

120

2,26

1,82

1,74

67

8,825

Rafale

85

1,94

1,64

1,67

75

9,935

JAS-39

65

1,29

1,26

1,49

96

6,856

Модель

Ціна одного серійного ЛА на ринку, $млн

Вартість експлуатації на рік, $млн

по повітряним цілям Kпов (еталон МІГ-29)

F-16E

56

2,01

F-35A

93,3

EF-2000

*Авторами цього методичного підходу є представники Командування Повітряних сил Збройних Сил України та вчені Харківського національного університету Повітряних сил

Висновки:

1.Наявного ресурсу у $15-20 млрд, який Україна взмозі виділити у найближчі 10 років, не вистачить навіть на переозброєння Повітряних Сил.

2. У Збройних Силах біля сотні типів основного озброєння, і всі вони потребують оновлення за терміном експлуатації та вимогами до озброєння у сучасних війнах.

3. За таких умов необхідність прийняття рішення про пріоритетність закупівель та інвестицій у напрямки вітчизняного виробництва є очевидною.

30

№4/2021

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

7 п і д су м ко в их п ита н ь

3

На якому етапі оборонного планування будуть відповіді на ці питання? Як саме планується розподілити наявний ресурс коштів на розвиток озброєння у найближчі 10 років з урахуванням того, що цикл розробки та закупівлі озброєння вимірюється роками?

1

Які асиметричні відповіді Україна визначає основними для протистояння Росії та робить пріоритетними фінансування їх забезпечення?

2

Якщо неможливо оновити все озброєння за нестачею коштів, який замисел та які пріоритети будуть визначені в обрисі Збройних Сил на наступні 10 років?

3

Якщо не все озброєння можливо оновити, то деякі роди військ можуть перестати існувати у найближчому майбутньому… Від чого конкретно ми готові відмовитись і як це вплине на існуючу загрозу вторгнення та війну на Сході?

4

5

В

Якщо нема сенсу закуповувати будь-які види озброєння, не вирішивши основну

ідповіді на ці та інші конкретні питання теоретично повинні бути в Програмах розвитку Збройних Сил, видів ЗСУ та родів військ, які будуть розроблені на основі Стратегічного оборонного бюлетеня України (СОБ). У рамках циклу оборонного планування сьогодні опрацьовується нова редакція СОБ на основі затвердженої у вересні минулого року Стратегії національної безпеки України та Стратегії воєнної безпеки, яка затверджена 25 березня цього року. Міноборони упродовж трьох місяців після схвалення Стратегії воєнної безпеки (тобто до кінця червня) має подати проект нового Стратегічного оборонного бюлетеня для розгляду і затвердження керівництву держави. За повідомленнями Арміяinform, СОБ, як перед програмний документ, буде мати три дуже важливих та доречних особливостей: • головна ідея документу - досягнення балансу між довгостроковими №4/2021

проблему - створення стійкої протиповітряної оборони, яка спроможна надійно прикрити війська та критичну інфраструктуру держави від сучасних авіаційних та ракетних засобів, то коли буде прийняте рішення щодо визначення обсягу коштів та створення такої системи? Створення новітніх систем та глибока модернізація озброєння вітчизняними підприємствами - дешевше та вигідніше там, де є можливості. Коли будуть прийняті рішення що саме можливо зробити в Україні та почнеться інвестування таких проектів?

6

Інформатизація всіх процесів управління, адаптивна централізована система управління, авіаційні та морські розвідувально-ударні роботизовані комплекси, використання штучного інтелекту, організація проведення кібероперацій (а не тільки кібербезпека), лазерна зброя, інші сучасні та перспективні засоби майбутніх війн - які саме напрямки будуть пріоритетними та коли Україна планує інвестувати ці проекти?

7

оборонними потребами і потребами сьогодення; • внесення змін до попереднього СОБ, необхідність яких із часом ставала очевидною, було досить проблематичним, адже потребувало видання нового Указу Президента України. Новий СОБ спрямовано виключно на розвиток і вказуватиме на вимоги до побудови перспективної моделі ЗСУ та інших складових сил оборони на 5+ років; • ідея концепції всеохоплюючої оборони, на якій побудований СОБ, передбачає залучення для її реалізації не лише ЗС України, а всі складові сектору безпеки і оборони та громадянського суспільства. У той же час, більша частина відповідей на вищезгадані питання, враховуючи обмежені можливості України у коштах на розвиток, є основою для подальшого планування та рішення щодо цих питань повинні прийматись на рівні керівництва Держави.

Якщо СОБ обмежиться окресленням потенційних викликів і загроз, розвитку форм і способів ведення воєнного протиборства, але не будуть визначені пріоритети фінансування у реальних цифрах, усі Види ЗСУ та роди військ опрацюють Програми розвитку на свій розсуд з урахуванням повного забезпечення їх потреб. Такі Програми розвитку точно залишаться на папері, в той же час не буде здійснено концентрації зусиль на пріоритетних напрямках для забезпечення дієздатності асиметричних відповідей. Наведемо приклад - Уряд Великої Британії у березні опублікував два стратегічних документа про оборону та політику безпеки: "Велика Британія в епоху конкуренції" та "Оборона в епоху конкуренції". Обидва документа мають безліч цифр, зокрема рішення на конкретні інвестиції у пріоритетні напрямки розвитку на державному рівні.

31

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Видається Центром воєнної політики та політики безпеки з 2010 року

Журнал

ОБОРОННИЙ

ВІСНИК

www.facebook .com/defpol.org.ua

Сайт : www.defpol.org.ua На сторінці журналу у Facebook та на сайті Центру - щоденна актуальна інформація та аналітичні матеріали для допомоги військовим діяти усвідомлено

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС - 49893 з тематичною вкладкою «Захист України» - 98013 32

№4/2021