12
ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО
«Волинь нова» | 8 грудня 2016 Четвер | ¹137
www.volyn.com.ua
■ Адреса біди
ÃÐÎØÅÉ ÍÅÌÀ – ÍÀ ÑÜÎÌÓ Õ²Ì²ÎÒÅÐÀϲޅ
донька стали називати Миколу та том. А незабаром у них з’явився братик Богданчик. Так учотирьох (поки старший син не одружився, жили вп’ятьох) у гуртожитській кімнатці, розміром три на три метри (!)…
«Пам’ятаєте, як ви писали?» Такі дзвінки часто лунають у редакції. Але цей… Страшний. Із такого красивого минулого. Історія 2002 року від Василя Уліцького і Олександра Згоранця «Малюк, який кладе на лопатки велетнів»
…М
істом ішов… букет квітів. Великий бу кет польо вих ромашок з довгими стеблами. Тільки той перехожий, хто опиняв ся зовсім близько від букета, міг помітити, як «ідуть» ромашки — їх, обхопивши обома руками, несе чоловічок, зростом не більший за… самі квіти. — Лікарські? — перепитував дехто із здивованих громадян. — Ага, — чомусь сміявся, відповідаючи, чоловік. … Через деякий час в одній із кімнат гуртожитку п’ятого ко вельського училища на підвіконні стояло відро з ромашками, які за туляли ледь не все вікно. Поряд сидів чоловік і пильно вдивлявся у двір. І квіти, і чоловік чекали одну і ту ж людину. — То були найпам’ятніші квіти, подаровані мені Миколою, — усміхається Світлана. — У той день він їздив на тренувальні збори на Світязь, а я — в село. Приїжджаю — і тут такий сюрприз… Микола ненавидів слово «кар лик». Воно влізло йому в печінки, в душу, здається, навіть у повітря, яким дихав. «Карлик» — боліло ко лоло. Інколи закипав і зі злістю сту ляв кулаки, інколи розвертався і біг біг біг. Ховався в закутки, щоб ніхто його не бачив, і давав волю сльозам… Йому так і не вдалося вирости вищим за свої 129 сантиметрів. …Запрошення у секцію вільної боротьби стало для Миколи рятівним кругом. Погодився. Спо чатку, щоправда, йшов на трену вання тільки з одним бажанням — навчитись натовкти пику сильнішому за себе, відомстити за «карлика». Але дуже скоро відчув,
що тут, у спортзалі, — його друга домівка, сім’я… Тому віддавався на тренуваннях повністю. І резуль тати не забарились — став кра щим у своїй ваговій категорії на Волині, був у призерах в Україні. Клав на лопатки високих здорових хлопців! Спорт став його життям, з ним було пов’язано багато мрій. Але найзаповітнішою все одно зали шалась мрія підрости… Шанс стати вищим був. За допомогою апарата Єлізарова ноги можна «витягнути» на кіль канадцять сантиметрів… Але Миколу попередили: після опе рації треба буде зав’язати зі спортом. Зі спортом, який по вернув його у життя, і з яким пов’язував своє майбутнє… Пе ред Миколою постав непростий вибір: боротьба чи ті 10 санти метрів, на які міг підрости. Спорт для нього був усім. Але ж, мучив ся хлопець, на іншій шальці те резів — цілих 10 сантиметрів! Десять! У той час, коли він молив Бога навіть про один. Операція передбачала гос піталізацію майже на два роки. Ноги спочатку ламають, після чого вони зростаються, витягуючись. Після операції майже гарантовано постійний біль, постійне підлікову вання по кілька разів на рік… Мико ла не спав ночами. Але зрештою та ки наважився. Наважився здійснити свою дитячу мрію. Оперцію йому зробив ковельський лікар Володи мир Войтюк, учень Єлізарова. …У лікарні Микола провів рік і вісім місяців. Став вищим на 10 сантиметрів — тепер його зріст 139 см. До спорту він так і не по вернувся. Але не шкодує. — Головна компенсація — навіть не ті 10 сантиметрів, а
Слово – зброя! Ой сніги мої, сніги срібні та пухнасті, наче все, що навкруги, потонуло в щасті. Діаманти, де не глянь, скрізь переді мною розкидає осіянь щедрою рукою. Може, й я за дні туги потону у щасті… Ой сніги, мої сніги, срібні та пухнасті! Володимир СОСЮРА.
Великий празник – день народження?
У словосполученні «день народження» – день пишемо з малої літери, але висловлюючи шану до іменинника, у вітальних листівках, вважає мовознавець Олександр Авраменко, можна писати з великої.
Такими ми побачили Крамів 14 років тому.
«
Íå âòðèìóº ñë³ç, êîëè ðîçïîâ³äຠïðî âåëè÷ ïðîñòèõ ëþäåé. Ñóñ³ä³â ïî ïàëàò³ ç îíêîäèñïàíñåðó, ÿê³, ïîòðàïèâøè ó òàêó æ á³äó, ÿê ³ Ñâ³òëàíà, â³ääàþòü ¿é ñâî¿ îñòàíí³ 100 ãðèâåíü.
»
Світлана — моя дружина. Нас познайомила лікарня. І це було ко хання з першого погляду! …Їхній роман розвивався ду же швидко. Через кілька місяців Микола і Світлана одружились. Село, в якому жила жінка, гуло: поміняла здорового чоловіка на
«малюка». — Очима я бачила, але серце не відчувало, що він менший. Те пер з гордістю можу сказати, що з таким чоловіком не страшно ходи ти і ввечері. Практично одразу Світланині восьмирічний син і семирічна
ЧИ ПАМ'ЯТАЄТЕ ВИ, ЩО… … святом Введення розпочинається цикл новорічно6різдвяних свят. «Було не савити і не варварити, і не андреїти, а на куделю пряделити», – так приказували матері своїм донькам, що у цей час ходили на вечорниці і не надбали собі приданого за Пилипівку. … з великої літери пишуться народні назви днів і періодів, пов’язаних із церковним календарем: Пилипівка, Різдвяний (Пилипів) піст. … у назвах державних свят слово «день» – з великої літери: День Збройних сил України.
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: «Дати лиха закаблукам» – танцювати із запалом. «Халявки смалити» – залицятися. «На ходу підметки рвати» – сміливо, рішуче діяти. «Стоптати не одну пару підметок» – прожити довге життя. «Не варт і підметки» – бути морально нижчим за когось.
Після цієї публікації у «Волині» тодійшній голова Волинської об ласної державної адміністрації Анатолій Француз розпорядився, щоб сім’ї виділили нормальну квар тиру. І ми їздили до них у Любли нець, що поруч із Ковелем, на но восілля! Микола нас розважав різними трюками, адже опанував фах фокусника і разом зі Світланою гастролювали з цирком. Таким кра сивим хепі ендом закінчилося тоді наше знайомство із Крамами. І ось цей дзвінок через 14 років. Страшний дзвінок. … — Світлана сама не нава житься просити. Але вже пройдено 6 хіміотерапій, щоб вилікувати від найстрашнішої хвороби. Вона три мається… Але на сьому хіміоте рапію, яку вже треба проходити, коштів не назбирали — вони, родичі й знайомі віддали все, що могли… А потім розмова із самою Світланою в редакції. Їй ніяково і незручно. Просити… Не втримує сліз, коли роз повідає про велич простих людей. Сусідів по палаті з онкодиспансе ру, які, потрапивши у таку ж біду, як і Світлана, віддають їй свої ос танні 100 гривень. «Ми теж напо зичалися. Але лікарі сказали, що найстрашніше вже пройшли. Бу дем жити — заробимо і віддамо. А вам вони більш ніж потрібні… Хай Бог і лікарі вас врятують…» І люди – так хочеться додати до цих слів. Щоб Світлана поба чила дітей Богданка. Щоб Мико ла, який стільки натерпівся у житті, поки зустрів щастя, не втратив його так швидко. Світлана має вистояти зара ди цього букету ромашок, який став сонцем. Не тільки для них… Банківські реквізити для благодійної допомоги Світлані Крам: ПАТ КБ «ПриватБанк» код ОКПО 14360570, МФО 305 299 Рахунок отримувача: 29 24 48 25 50 91 00 Призначення платежу: для поповнення картки № 51 68 75 73 11 65 77 89 Крам Світлана Іванівна ІПН 23 85 02 10 04. ■
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Празник – пишемо без літери д. УВАГА: НАГОЛОС! веретЕно «Зараз вихопила у матері гребінь і пряде, аж хурчить веретено». (Іван КВІТКА6ОСНОВ'ЯНЕНКО).
ЯК НЕ ПОМИЛИТИСЯ У НАПИСАННІ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ?
Запам'ятайте: в українській мові чоловічі імена по батькові мають суфікс =ович, =йович, а жіночі =івна, =ївна: Сергійович, Ігорович, Андрійович, Сергіївна, Ігорівна, Андріївна. Імена, що закінчуються на Й, матимуть у суфіксі Ї.
ВЗУВАЙТЕСЯ В УКРАЇНСЬКЕ! Чоботи (а не «сапожки»). Полуботки – чоботи з короткими халявками (а не «полусапожки»). Закаблуки – задня частина взуття, що охоплює п'яту. Пантофлі – це м'які домашні капці. (Із «Нового тлумачного словника української мови»).
Ведуча рубрики Лариса ЗАНЮК. (e6mail: volyn.lyst@gmail.com)