16362 by Volyn-nova

n Політика

Ірина ГЕРАЩЕНКО:

Вівторок | 10 жовтня 2017 року | №111 (16362) Ціна 4 грн

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

n Ім’я Волині

«Нам доведеться пробачити тих, кому Кремль задурив голову. Ми ж пробачили німців після 1945-го…»

питань

про реінтеграцію Донбасу с. 4-5 Р

Народний адвокат Сергій САФУЛЬКО:

«ЧАСТО ТІ, ПРОТИ КОГО Я ВІВ СПРАВИ, СТАВАЛИ МОЇМИ ДРУЗЯМИ» Заслужений юрист України — про 7 людей в його житті у день свого 70-річчя с. 3

Вітаємо!

4 40-річний ювілей сьогодні святк святкує керівник Крупівського н навчально-реабілітаційного центру Олег Ярославович ДАЦЮК. Бути хорошим директором може не кожний, але нашому колективу з вами дуже пощастило! Це справжній талант — бути таким професіоналом своєї справи. Ми всім колективом вітаємо вас із днем народження! Бажаємо завжди залишатися таким же уважним, життєрадісним, креативним,

тактовним, цілеспрямованим, який вміє передбачати всі ситуації на два кроки вперед, творчих успіхів вам та кар’єрного росту, сімейного благополуччя і звичайного людського щастя. Щоб особисте життя тільки надихало до нових подвигів у роботі, а робота стимулювала до добробуту і комфорту у вашій оселі. Бажаємо миру і світлої долі, Запалу, енергії, сили доволі. Творчого вогнику, віри й наснаги, Щедрості серця, людської поваги. На довгих стежках вашої ниви Будьте завжди здорові й щасливі! З повагою в колектив Крупівського НРЦ.

«ПРЯМА ЛІНІЯ» У вівтор вівторок, 17 жовтня, з 10-ї до 11-ї години наші читачі зможуть поспілкуватися з військовим комісаром Волині, полковником Романом КУЛИКОМ час «прямої лінії» в редакції. Запитання щодо призову, мобілізації та контрактної під ча служби, фінансового й соціального забезпечення військовослужбовців можна слу поставити безпосередньо Роману Анатолійовичу за телефоном 067-35-222-44. по

РІДНИЙ КРАЙ

«Волинь нова» | 10 жовтня 2017 Вівторок | ¹111

Погляд Євгенія СОМОВА, редактор відділу соціального захисту газети «Волинь–нова»

www.volyn.com.ua

Доброго дня вам, люди! Фото Любові КОРОЛЬЧУК.

Ñêîðî é êðîêó í³äå áóäå ñòóïèòè Донедавна я вважала, що тротуар — для пішоходів. Але, виявляється, помилялася ду якось тротуаром по проспекту Волі. Уся така замріяна. Аж тут хтось сигналить. Оглядаюсь — їде «Опель». Але ж я йду там, де треба. Тож, звісно, нуль уваги. Сигналь, думаю, на здо ров’я. Дороги не уступлю. Але водій теж виявився впер тим, бо ж їхав за мною, не перестаючи сигналити. Хоч не хоч, а таки довелося уступити. Він же все таки на ко лесах, а я на своїх двох і з його точки зору така собі ко машка, яку можна й роздушити. Ті, хто їздять на автівках, до нас, пішоходів, чомусь ставляться зверхньо, а то й, я б сказала, по хамськи. Можуть не пропустити на пере ході, паркуватися на тротуарі, змусивши нас лавірувати між автівками чи виходити на проїжджу частину, ризику ючи потрапити під колеса машин, які проїжджають ми мо. Про те, що неправильно поставлений автомобіль непросто обходити мамам із візочками, інвалідам чи стареньким людям, звісно, не думають. В останні роки легковиків на вулицях Луцька побіль шало, як і порушників правил дорожнього руху. На прос пектах Волі, Перемоги водії нерідко паркуються на до розі, створюючи аварійні ситуації, затори. А зробиш зау важення — виправдовуються, що авто ставлять там, де вдається знайти місце. Нарікають, що парковок мало. Це справді так. Тому на тих, які зупинилися на хвилинку в неналежному місці, аби зайти в аптеку чи магазин, поліція закриває очі. Але є й інші порушники, які діють за принципом «плюю на всіх». Вони кидають виклик право охоронцям і громадянам, ігнорують правила дорожньо го руху, ставлячи свої автівки на тривалий час на доро гах, дитячих майданчиках, переходах, зелених зонах. Вулиця Лесі Українки — пішохідна. Але й там їздять машини. А вранці виникає стихійна парковка. Лучани ка жуть, що тут паркуються служителі Феміди. Аби далеко не ходити, ставлять свій транспорт поряд із приміщен ням суду. Хоча поряд, за якихось кілька кроків, на вулиці Сенаторки Левчанівської є платна парковка. Вервечка машин тягнеться до медколеджу. Але якщо вже судді об любували цей відрізок вулиці, то чому б не організувати там парковку? Звісно, платну. Вигода була б взаємна. Працівники суду не ставили б свій транспорт у неналежному місці, і місто мало б якусь копійку. А що робиться у наших дворах? Вони перетворю ються на стоянки. Більшість із них не мають парковочних місць, тому мешканці без докору совісті ставлять свої авто на газонах, руйнуючи покриття. У моєму дворі теж є така стихійна парковка. Але якщо одні мешканці намага ються ставити транспорт подалі від під’їзду, то інші — якомога ближче. А як сусідам обходити його — їм начха ти. Бувало, йдеш увечері і гадаєш, що краще: перест рибнути через калюжу, чи балансувати на бордюрі, як еквілібрист у цирку. І це ще півбіди. Бували й гірші ситу ації. Якось привезли меблі. Водій громіздкого трейлера телефонує, що під’їхати не може. Дорогу перегородила машина. Телефоную сусідці і чую: «Я в Ковелі. Приїхати не можу, але якщо подряпаєте мій автомобіль, будете платити». Оце так! Від нахабства у мене відібрало мову. Замість того, щоб попросити вибачення за створені нез ручності, жіночка ще й наїжджає. За кордоном таких по рушників штрафують, не зважаючи на чини й посади. І люди там дотримуються законів, бо знають, що покаран ня неминуче. Чимало українців ще не дійшли до такого рівня правової культури. Тож поводяться нахабно й егоїстично. Але ті, кого, як то кажуть, дістали тротуари і двори, заставлені автівками, намагаються змусити ав тохамів поважати закони і оточення. Небайдужі лучани, скажімо, об’єднались і створили у «Фейсбуці» групу. Її члени фотографують, знімають на відео порушників пра вил паркування, допомагаючи таким чином муніципалам боротися з ними. Просять і лучан фіксувати порушення і висловлювати своє ставлення до них. Громадський осуд — це теж метод боротьби. ■ Е

ПРОДАЖ КВІТІВ БАГАТОРІЧНИХ Іриси (300 сортів), лілейники (150 сортів), півонії трав’янисті (50 сортів). Ціни та фото на сайті. Інтернет&каталог: www.ukr iris.in.ua

Квітники на замовлення:

(067) 934 49 29

Створюємо незабутні клумби! Робимо план висадки поштою або висаджуємо квіти на вашій ділянці.

"МЕНИННИКИ: 10 — Веніамін, Віктор, Килина, Дмитро. 11 — Антон, В’ячеслав, Матвій, Ганна.

Сонце сьогодні зій шло о 7.34, зайде о 18.36. День триває 11 годин 2 хвилини. Місяць у Близнятах. 20/21 дні Місяця.

МУДР"СТЬ:

ми — люди, коли прощаємо… «З усіх слів найважче сказати: «Пробач». Але са ме воно відкриває райські ворота». Монах Симеон АФОНСЬКИЙ.

ПОГОДА:

В"КНО РУБРИКИ: в осені жіноче обличчя… Особливо красива ця пора року у лісі, де природа вдягнулася у різнобарвні шати: золотисто жовті, вишнево червоні і темно зелені. Кожне дерево має своє особливе вбрання, неповторні відтінки кольорів. А ще у жовтні там диво вижно спокійно: звірі вже готуються до зимової сплячки, птахи відлетіли до вирію. У такі дні лісова прогулянка приносить чимале задоволення, а ще дає можливість помріяти і насолодитися спілкуванням із природою. Ось таку мандрівку в осінь влаштувала і собі Людмила Піддубна із села Тельчі Маневиць кого району. Її світлина нагадала мені напрочуд гарні слова Ліни Костенко, яка порівняла вроду жінки й осені: А жінка буває на осінь так схожа: Листочком у світ полетить То тиха й привітна, а то й непогожа. за коханим. То скропить сльозою, то сонцем А осінь в природі — це завжди, засвітить. як диво, То прагне зими, то вертається в літо. Так само і жінка: буває вродлива. А жінка буває тривожна, як осінь. Буває примхлива, буває зрадлива… То дихає вітром, то ласки попросить, Нехай тільки кожна з них буде То болю завдасть, а то вигоїть рани, щаслива.

РЕАЛ"Ї: вас дурять. Легких грошей не буває Ми писали про це вже не раз і не два. Проте минає тиждень другий, і знову серед наших читачів знаходяться легковірні, які купуються на черговий лохот рон, а потім починають проклинати видання, в яких вони прочитали недобро совісну рекламу. Забуваючи при цьому, що для газети чи журналу реклама — то вар, за який вони отримують плату, а за його якість відповідальність несе рекла модавець. Але де вже тут здоровий глузд, коли рекламодавець обіцяє великими літерами: «Лише 1 крок до вашого мільйона». А далі пропонує знайти, скажімо, зашифровану назву обласного центру. Людина із середньою освітою знаходить його максимум за 5 хвилин. І наївно думає, що це вона одна в Україні така муд ра. А тут ще й сліпить очі інша зваблива цифра: «Загальний призовий фонд — 1 790 000 грн». Тут би замислитись: а звідки він міг узятися? Так ні ж, швидше те лефонувати, щоб ухопити «свій мільйон». А прочитати те, що написано внизу ма цюпусінькими літерами (лупа буде не зайва), на думку чомусь не спадає. Як і за тямити, як «Отченаш»: живемо у такі часи, де недобросовісної реклами — хоч греблю гати. І відповідальність за неї несе не видання, в якому ви її вичитали, а рекламодавець, про що ми постійно попереджаємо. Тож купуватися чи ні на чер говий лохотрон — справа тільки ваша. З ображеними читачами спілкувалася Ва лентина Штинько.

Цей

День в історії

За прогнозом чергово го синоптика обласного гідрометеоцентру Алли Адамської, сьогодні — мінлива хмарність, міс цями невеликий дощ. Вітер західний, 7—12, місцями пориви — 15–20 метрів за секунду. Темпе ратура повітря по області — 8—13, у Луцьку — 9—11 градусів тепла. 11 го — хмарно з проясненнями, часом дощ. Вітер за хідний, 7–12 метрів за се кунду. Температура повітря вночі — 4–9, вдень — 6–11 градусів тепла. За багаторічними спос тереженнями, найтепліше 10 жовтня було 1966 року — плюс 24, найхолодніше — 2015–го — мінус 4,5 граду са. Радіаційний фон учора по області становив 0,013 мі лірентгена за годину.

Ведуча рубрики Людмила ВЛАСЮК. Тел. 72 38 94

Святий з Волині 20 літ прожив на засланні в Росії 11 жовтня 2009 року в Римі папа Бенедикт XVI канонізував уродженця села Воютин Луцького району отця Зигмунта Щенсного Фелінського Галина БАЙЧУК

одина Фе лінських відома в нашому краї. Засновник роду, вітебський міща нин Марко Литко у XVII столітті от римав шляхетство, маєтки та прізвище Фелінський за мужність при штурмі Феллінської фортеці у нинішній Естонії. Одним із родових гнізд цієї фамілії було село Воютин. Саме там народився Зигмунт. Хлопець мав неабиякий літературний хист та ор ганізаторські й педагогічні здібності, успадковане від батька гаряче сер це та властивий Фелінським патріо тизм. Після арешту і заслання ма тері за участь у польському виз вольному русі йому та його братам і сестрам допомагали навіть сусіди. Адже маєтки, в тому числі у Вою тині, були сконфісковані царським урядом. Зигмунт навчався у Мос ковському університеті, Сорбонні, «Коледж де Франс».

11 жовтня

нас жовтень зустрічає дощами

1849 року у нього на руках по мер його друг Юліуш Словацький, з яким вони разом брали участь у повстанні. Вражений втратою, Зиг мунт усвідомлює своє духовне пок ликання та вступає до Житомирсь кої духовної семінарії. Після закінчення ще й Санкт Петер бурзької римо католицької ака демії Зигмунта Щенсного Фелінсь кого призначили капеланом духов ної академії.

уникнення кровопролиття був над рукований у французькій газеті «Монітор». За це Фелінського вислали до Ярославля, де він прожив 20 років. Платню, яку отримував від царсь кого уряду, отець Зигмунт повністю віддавав бідним. Досі в Ярославлі, показуючи на будинок, де мешкав Фелінський, кажуть: «Тут жила свя та людина». Тільки у 1883 му він повернувся в Україну. Помер на

Õî÷à äåõòî ââàæàâ éîãî öàðñüêèì ñòàâëåíèêîì, àëå îòåöü Çèãìóíò âèñòóïèâ íà áîö³ áóíòàð³â.

У 1862 році він очолив Вар шавську катедру. Це був непростий час для Фелінського: він перебував немов між двох вогнів — царською владою та народним обуренням, яке і призвело до Січневого повс тання 1863 року. І хоча дехто вва жав його царським ставлеником, але отець Зигмунт виступив на боці бунтарів. Його заклик до царя про надання Польщі політичної та національної незалежності для

Тернопіллі, а в 1920 році був пере похований у Варшаві. У 2001 році папа Іван Павло ІІ беатифікував Фелінського, а у 2009 му його прилучили до лику святих. Російська преса відреа гувала відповідно: отця Зигмун та названо «совратителем пра вославных детей в католичест во», а канонізацію розглянуто як «экспансию католицизма на Русь». ■

www.volyn.com.ua

ПРОФЕСІОНАЛИ

«Волинь-нова» | 10 жовтня 2017 Вівторок| ¹111

n Ім’я Волині Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

Сергію Федоровичу, з роси і води вам!

Народний адвокат Сергій САФУЛЬКО:

«ЧАСТО ТІ, ПРОТИ КОГО Я ВІВ СПРАВИ, СТАВАЛИ МОЇМИ ДРУЗЯМИ» Якби ми вирішили пограти в асоціації, то, впевнений, після слова «адвокат» чи не кожен волинянин сказав би «Сергій Сафулько». А наступним словом було б «авторитетний». Про таке народне визнання, певно, може мріяти кожен представник будь-якої професії. Я ж зі свого, журналістського, боку мушу додати й трохи офіціозу: Сергій Федорович — заслужений юрист України, член Вищої ради юстиції у 2004–2014 роках, колишній заступник голови, а згодом — голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, екс-віце-президент Спілки адвокатів України, член Спілки журналістів України. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. А особливо хочеться нагадати читачам, що Сергій Сафулько протягом багатьох років допомагав шанувальникам «Волинінової», консультуючи їх на її сторінках. Був автором численних публікацій, в яких відверто говорив про болючі, проблемні місця у житті нашого суспільства. Але це тільки один бік планети на ім’я Сергій Сафулько — професійний. Та є ще один, менш публічний, людський, проте без якого, певно, не було б такого Сафулька, якого ми знаємо. Пам’ятаю своє велике здивування, коли вперше потрапив до кабінету пана Сергія і почав розглядати численні — товсті і не дуже — книги, якими заставлений чималий простір: і у кожній книзі виявив по кільканадцять закладок! Кожен том був уважно перечитаний, а найпотрібніші місця позначені. Дивовижно! Причому мова не тільки про професійну літературу. Якщо не застали Сергія Сафулька у його кабінеті в приватній адвокатській компанії «Конфідент», гайніть до найближчої книгарні чи на якусь культурну оказію, що відбувається в місті, — він може бути там. Сергій Федорович жодного разу не відмовився прийти в редакцію «Волині-нової», коли ми відкривали виставки чи проводили інші наші акції. Він може з однаковим захопленням та фаховістю говорити і про художника та його картини, і про свою чергову адвокатську справу. Таке його щире ставлення до Людини і до того, що вона робить, не може не підкуповувати. То чи дивно, що часто спочатку до Сергія Сафулька ідуть як до адвоката, а потім — як до мудрого порадника та друга? …Сьогодні Сергієві Федоровичу виповнюється сім десятків років. Вітаючи, ми вирішили завдати йому трохи приємного клопоту — озирнутись назад, щоб згадати 7 головних людей у його житті. Тих, завдяки яким зірка Сергія Сафулька і є такою помітною на небосхилі. Тож слово — ювіляру Василь УЛІЦЬКИЙ

«МОЯ ДОЛЯ БУЛА ДОБРА ДО МЕНЕ, БО НА ЇЇ СТОРОЖІ СТОЯЛИ МАМА І ТАТО» – У житті кожного є, звичайно, багато людей, які супроводжують його дії, які залишили у долі помітний слід. І в моєму зустрічалося багато хороших людей. Загалом можу сказати, що у мене ніколи

не було поганих, навіть коли вів справи в суді. І тому однозначно відповісти на питання, які семеро людей найбільше позначились на моїй долі, не просто. Часто складалося навіть так, що ті, проти кого я вів справи, ставали моїми друзями, а якщо у них виникала потреба шукати допомоги, йшли до мене. Без сумніву, що на всьому

моєму шляху, на всіх його обертах насамперед позначилась участь моїх батьків. Це були прості селяни із Горохівського району, які щиро прагнули добра своїм дітям і у їхній долі бачили свою, своє покликання. Євдокія Кирилівна і Федір Никифорович — мої мама і тато — ось найперші, найважливіші люди у моїй долі, у моєму житті. Все, чого я досяг, — завдяки їм, їхній молитві, їхній вірі, їхнім мукам і сивині. Звісно, це можуть сказати тисячі моїх і не моїх співвітчизників. Але в кожного з нас свої батьки і в кожного своя вдячність їм. Моя доля була добра

«ЗА «ЗАХАЛЯВНУ КНИЖЕЧКУ» МОГЛИ ПЕРЕДІ МНОЮ ЗАЧИНИТИ ВСІ ДВЕРІ, А НАТОМІСТЬ — ДАЛИ КРИЛА» – Але сьогодні, у день ювілею, до тих, хто вплинув на моє життя своїми мудрими порадами, вчинками, ідеями, я хотів би додати ще двох людей. Це — Віктор Петрович Рябко, колишній голова колегії адвокатів, при якому починав свою практику, який зробив усе для того, щоб Сергій Сафулько міг стати адвокатом. Бо що таке вища освіта без практики?

Кирилівна і Федір Никифорович — мої « Євдокія мама і тато — ось найперші, найважливіші люди у моїй долі, у моєму житті. Все, чого я досяг, — завдяки їм, їхній молитві, їхній вірі, їхнім мукам і сивині. до мене, бо на її сторожі стояли тато і мама. І я щасливий, що можу нині про це щиро сказати. Після батьків, я вважаю, людьми, які визначили мою долю, мої потреби, мої переживання, вчинки, невдачі та успіхи, все зроблене, мою дружину і дітей. Звичайно, що я в цьому плані не оригінальний, розумію, але це правда. Саме вони, двоє моїх дітей — син і донька, Сергій і Олеся, та дружина Лариса, є тією найбільшою потребою, тією найбільшою радістю, яку мені подарувало життя. Діти проживають окремо. Син теж юрист, працює адвокатом. І донька пішла моїми стежками, вона також юрист, але живе за кордоном. Є у мене і двоє внуків. Ті радісні дні, коли я можу їх бачити, — це найбільше щастя в моєму житті. Мені повезло і з батьками, і з сім’єю: дружиною, дітьми та онуками. Як бачите, уже сімка, але внуки поки що не залишили такого сліду, щоб витиснути інших, хто позначився на моїй долі в повному сенсі. У них такий шанс попереду.

Звичайно, коли ти приїжджаєш молодим стажистом і не знаєш не те що як скласти якийсь процесуальний документ, а навіть в які двері в суді зайти, то тобі дуже потрібна допомога. Після навчання я повернувся на Волинь у 1973 році, був розподілений в адвокатуру і тут — дуже цікава історія. Бо коли вже почав вчитися в університеті, десь так з другого-третього курсу, звичайно, як і більшості студентів, мені хотілося в суд, але доля склалась інакше. Сталося так, що на другому курсі мені потрапили до рук матеріали, як їх тоді називали «захалявної книжечки» про судовий процес над Віктором Погружальським. Він був осуджений за те, що підпалив український відділ Національної бібліотеки академії наук. Його судили за просту халатність, хоча це було свідоме знищення української історії. В цих матеріалах якраз і розповідалось про судовий процес над ним. Я повернув після прочитання ці матеріали людині,

яка мені їх дала, і уже на п’ятому курсі мені про це нагадали. Було розслідування, партійне бюро, збори, загроза виключення з університету, але, на щастя, все обмежилося суворим партійним стягненням, хоча у вузі я залишився. Звісно, ні про яку роботу в суді уже тоді думати не доводилось. Тут аби взагалі якось закінчити вуз і отримати хоч будь-куди направлення. Пригадую, під час розподілення на дипломній державній комісії мені сказали: «Адвокатура Волинської області», проте через деякий час до мене вибіг представник Міністерства юстиції і накинувся: «Напишіть заяву, що ви відмовляєтесь!» Виявляється, йому повідомили, що в мене була отака історія, і, зрозуміло, він боявся, що його покарають за те, що взяв цього студента. Так-от, коли я приїхав у колегію адвокатів, то Віктор Петрович Рябко, незважаючи на мою «дурну» славу, дуже уважно, по-людськи і співчутливо поставився до такої проблеми, залишив мене на стажуванні у міській консультації, і через шість місяців після стажування я вже був адвокатом. Тому у моєму житті його слід є дуже і дуже помітним. Також до цієї сімки відношу людину, завдяки якій взагалі став студентом. Я вступав до університету після армії у 1968 році. Ясна річ, що знання уже були не ті, як одразу після школи, і конкурувати зі свіжоспеченими випускниками було дуже і дуже непросто. Якщо такі екзамени, як мова і література, історія, я ще мав надію скласти добре, то з іноземною, звичайно, були проблеми. Адже вчився у сільській школі і вчителями англійської у нас були викладачі інших спеціальностей. Якось так склалося, що якраз на іноземну дуже складно було знайти вчителя, і часто траплялося так, що ми цілу чверть взагалі не мали уроків з англійської мови. Тому цей іспит найбільше турбував. Теодор Іванович Цигилик був секретарем партійного бюро юридичного факультету, а я на той час був кандидатом у члени партії. За правилами, які тоді існували, ми проходили співбесіду у парткомі. Звісно, як секретар парткому він знав усіх абітурієнтів і, очевидно, що якось моя справа привернула його увагу. Бо, як нині пригадую, під час іспиту з англійської я сидів і обмірковував, як мені відповісти екзаменатору про свою біографію. І тут зайшов Теодор Іванович, щось там поговорив із викладачкою, яка приймала іспити, і пішов… Може, я і помиляюся (бо нікому не говорив про це — ні йому, ні будь-кому іншому), але у всякому разі мені чомусь здається, що він її попросив за мене… Передати це хвилювання, коли я почув на зборах абітурієнтів своє прізвище серед зарахованих, неможливо ніякими словами. Та й пізніше Теодор Іванович якось дуже доброзичливо ставився до мене. Завжди допомагав порадами, а у 1972 році, коли, так би мовити, стали відомими мої читання забороненої «захалявної книжечки», на партійних зборах заступився за мене. Не те що схвалив чи похвалив за те, що я читав, а просто по-людськи сказав, що хлопець не розібрався і його треба залишити в університеті. Так завдяки йому, вважаю, я став студентом і закінчив заклад. Бачите, моя велика сімка складається з людей, які мене постійно оточують, оточували, або з тих, кого хоч і немає, але сутність яких завжди відчутна в моєму житті. Це мої батьки, моя дружина, мої діти і двоє наставників, завдяки яким здобув освіту і на практиці реалізую їхні настанови. Дякую Богу, що мені пощастило зустріти таких людей, завдяки яким я і став щасливим. n

ФАКТИ, ПОДІЇ, КОМЕНТАРІ

«Волинь-нова» | 10 жовтня 2017 Вівторок| ¹111

ОВИНИ / Україна і Світ

www.volyn.com.ua

n Політика

ПОЛЬЩА КУПУЄ ВУГІЛЛЯ В ТЕРОРИСТІВ Варшава визнала факт придбання антрациту, видобутого на шахтах непідконтрольних Україні територій. При цьому в супровідних документах вказано, що вугілля з Російської Федерації а інформацією газети «Dziennik Gazeta Prawna», експорт вугілля з ОРДЛО здійснює фірма Doncoaltrade, зареєстрована в польському Катовіце. Її співвласниками є Олександр Мельничук, який певний час був заступником «міністра енергетики» окупаційної адміністрації на Луганщині, та Роман Зюков — син колишнього першого заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Зюкова, який у 2009 році виступав на боці кандидата на посаду Президента Юлії Тимошенко, а у 2016-му СБУ перевіряла його на наявність зв’язків із бойовиками «ЛНР», але не встановила їх. Офіційний Київ заявив, що ті країни, які торгують з окупованими територіями Донбасу, фінансують режим агресора і здійснюють злочин, а ситуацію в цілому назвав «не зовсім партнерською». Міністр енергетики Польщі Кшиштоф Тхужевскій зазначив, що обсяги закупленого палива незначні— 11 тисяч тонн, його вистачає на денний режим роботи одного блоку ТЕС. Він пообіцяв, що постачання антрацитового вугілля з окупованих земель заборонять. n

КОНЦЕРТИ ЗАКОРДОННИХ ЗІРОК «ОРГАНІЗОВУВАТИМЕ»... СБУ Верховна Рада ухвалила зміни до закону, що передбачають заборону проведення концертів за участю артистів, які популяризують або пропагують державу-агресора арламент закріпив статтю щодо особливостей організації і проведення гастролей громадян Росії. Зокрема, документ зобов’язує їх організаторів погоджувати зі Службою безпеки України культурні заходи за участю росіян: не пізніше ніж за 30 днів подавати запит щодо наявності або відсутності підстав для недопущення їхніх виступів. Забороняється також проведення гастролей з участю осіб, які внесені до списку таких, що створюють загрозу національній безпеці, оприлюднені на сайті центрального органу виконавчої влади. n

ТЕПЕР ПУТІНУ ТОЧНО НАС НЕ ЗАЛЯКАТИ Чисельність Збройних сил України наблизилася до максимально передбаченої законом позначки — чверті мільйона ро це повідомив начальник головного управління персоналом — заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Артур Артеменко. «Сьогодні, відповідно до закону, гранична чисельність Збройних сил — 250 тисяч. Ця цифра обґрунтована… Як у будь-якій армії, чим більше людей, тим краще, але ми не можемо порушувати закон, тому на сьогоднішній день на службі перебуває максимально допустима кількість військовослужбовців», — сказав він. За його словами, в подальшому кількість призовників будуть корелювати з кількістю звільнених зі служби. З початку 2017 року із ЗСУ укладено понад 26 тисяч контрактів, а в межах осінньої призовної кампанії ряди армії поповнять 10 460 юнаків. n

СУБСИДІЮ НАРАХОВУВАТИМУТЬ ЛИШЕ НА ФАКТИЧНИХ МЕШКАНЦІВ ЖИТЛА Відповідно до внесених раніше змін тепер сукупний дохід сім’ї розраховується за два квартали перед місяцем звернення за державною допомогою обто на опалювальний період — з 1 жовтня враховуватимуть доходи мешканців за перше півріччя 2017 року, а на неопалювальний — з 1 травня — за друге півріччя 2017-го. В органах соціального захисту зазначають, що такі зміни є позитивними для мешканців, оскільки відображають реальний стан справ. Для домогосподарств, які використовують природний газ/електричну енергію для індивідуального опалення, опалювальний період розраховується з 15 жовтня по 15 квітня включно. Для тих, які мають центральне опалення, на підставі розпоряджень органів самоврядування про початок/закінчення опалювального періоду. Також тепер під час призначення соціальної допомоги враховуватимуть лише фактичних мешканців житла, а не всіх прописаних у ньому, і це обіцяють чітко відслідковувати. А от якщо заборгованість за комунальні послуги перевищує 340 гривень (20 неоподатковуваних мінімумів) — на допомогу не розраховуйте. n

Більше новин — на сайті

VOLYN.COM.UA

«Не треба мене лякати ударами з-за спини. Я потрапляла на фронті під обстріли, в Мінську не боялася бойовиків, і вас не боюся!»

«Нам доведеться пробачити тих, кому Кремль задурив голову. Ми ж пробачили німців після 1945-го…» 12 питань про реінтеграцію Донбасу Коли депутати у своїх зручних кріслах закликають до наступу, бо це найлегший шлях знайти любов у серцях людей, я послідовно відстоюю позицію, що ці неідеальні Мінські домовленості, прийняті в критичний момент, допомогли нам вистояти як Країні. Ми повинні звільнити Донбас і Крим, посилюючи українську армію і дипломатичний фронт — тільки в синергії Ірина ГЕРАЩЕНКО, уповноважений Президента з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях, перший віце-спікер Верховної Ради

усвідомлюю, наскільки важливо простим громадянам, які не завжди розуміють нюанси Мінських угод, почути логіку не тільки ПРОТИ, але й аргументи ЗА ті законопроекти, що розглядалися минулого тижня. І я вважаю підлістю щодо них дії тих колег, які після виступів своєї високодостойної та високоморальної фракції, вдерлися на трибуну й поскручували мікрофони. Дуже «європейський» підхід. Я чекаю реакції європейських країн і США, які не приховують своїх щирих симпатій до цих груп і фракцій, на конкретні дії молодих політиків, які намагалися зірвати обговорення, ключові для безпеки України і самого ЄС! ЄС і США послідовно підтримують мінський процес, маю це підкреслити. На певні питання, на які хотілося дати відповідь із трибуни Верховної Ради під час обговорення законопроектів, спробую сформулювати позиції тут.

1. Мінські угоди писали в Москві. Навіщо ми їх імплементовуємо в українське законодавство? До хвилини пам’ятаю першу мінську зустріч 25 серпня 2014 року… Коридорами розкішного президентського палацу Лукашенка тинявся весь в «Бріоні», із сумкою «Мон Блан» речник Путіна, перев’язаний потішними опереточними георгіївськими стрічками. Ця картинка — пам’ятник

путінському режиму, подвійним стандартам, де верхівка живе розкішним європейським життям, а простому люду нав’язують «рускій мір», перев’язаний георгіївською стрічкою… Напередодні першої мінської зустрічі Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну…Телефон Порошенка розривався, йому доповідали про трагічну ситуацію під Іловайськом, де росіяни впритул розстрілювали

безпосередньо « Коли підписувалися Мінські угоди, ключова їхня мета була одна: зупинити вбивство українців і зберегти Країну.

українських солдат і добровольців, цвіт нашої націі. Тоді в Мінську була тільки високий представник ЄС Кетрін Ештон. Уже за 10 днів, 5 вересня, у Мінську відбулася зустріч у нормандському форматі. Меркель і Олланд хотіли врегулювання, але чітко давали зрозуміти, що воювати за Україну (як до того і за Грузію) світ не буде, тому домовляйтеся. Путін цідив крізь зуби, що «их там нет»… Щодня гинули десятки українських військових. Тому, коли безпосередньо підписувалися Мінські угоди, ключова їхня мета була одна: зупинити вбивство українців і зберегти Країну. Путін готував план капітуляції України за мовчанки ЄС, якому ключовим було зупинити гарячу фазу

конфлікту. Він вимагав пріоритетності політичного блоку, малюючи війну на Донбасі як виключно внутрішню українську проблему, типу «рєспублікі» вимагають самостійності. Для європейців важливо було припинити військові дії і вбивства. Ціною України… Україні було найважче. Донбас заливало кров’ю… Йшлося про збереження Держави, бо ж метою Путіна був не Донбас, а Україна… Нам вдалося закласти в Мінські угоди ключові позиції для збереження Держави: виведення іноземних військ і техніки (формулювання «російські» на тому етапі просто б не пройшли); відновлення контролю над українсько-російським кордоном. Так, в угодах є політичний, болючий для Києва блок, але таким є компроміс. І той, хто про то «забув», просто не знає, що таке — отримувати звістки про вбивство солдатів, чути крики їхніх матерів.

2. Санкції проти РФ з’явилися влітку 2014-го, після анексії Криму. Навіщо говорити, що вони прив’язані саме до виконання Мінських домовленостей? Після анексії Криму ЄС ввів смішні санкції: візова відмова кільком десяткам росіян на зразок потішного Стрєлкова. Саме ця безкарність розв’язала Кремлю руки і призвела до повномасштабного вторгнення в Україну в серпні 2014-го. Серйозний пакет санкцій, які реально били по економіці агресора, заморозили доступ до нових технологій, європейських і американських банківських кредитів, був прийнятий саме після підписання Мінських домовленостей. У рішеннях звучить одне: санкції триватимуть до ПОВНОГО виконання Мінських домовленостей! До відновлення контролю над українсько-російським кордоном! Хто серед українських політиків проти відновлення кордону, той виступає проти Мінських домовленостей.

Закінчення на с. 5

www.volyn.com.ua

ФАКТИ, ПОДІЇ, КОМЕНТАРІ

«Волинь-нова» | 10 жовтня 2017 Вівторок| ¹111

ОВИНИ / Волинь

Політика Закінчення. Початок на с. 5

Зверніть увагу — саме ті, хто проривали кордон на Заході України, принижуючи українських прикордонників, в ці дні блокували трибуну, прориваючи наш дипломатичний фронт і виступаючи проти Мінських угод, які вимагають відновлення контролю на східному кордоні. Збіг?

3. Президент перевищив повноваження, підписуючи угоди, не порадившись з парламентом? Вся країна побачила в ці дні, як то воно: радитися з безвідповідальною і популістською частиною парламенту… В критичні дні 2014-го — лютого 2015-го будь-яке зволікання вартувало життів тисяч українців. Мова йшла про збереження Країни. Президент приймав рішення як гарант Конституції, Верховний Головнокомандувач і лідер. Під Нормандськими і Мін-

виборців радикали, а росіяни і місцеві орки, озброєні російським воєнторгом. Так ми будемо народною міліцією лякати чи виганяти орків? Наголошую: прийнятий у 2014-му закон не може вступити в силу до виконання з боку РФ безпекового блоку. І зараз ми голосували за можливість застосування, якщо протягом року зміниться безпекова ситуація. Це дало беззаперечний козир вимагати продовження санкцій проти РФ.

6. У Законі «Про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО» закладені норми про народну міліцію, свої суди. Це легітимізація бойовиків? Документ, що приймався в критичні для України дні, був важким і компромісним. Путін прагнув закласти в той закон можливість «рєспублік» визначати наш зовнішній вектор, в тому числі заблокувати шлях до ЄС і НАТО, Угоду про асоціацію і безвіз.

Тому що термін ухваленого Закону «Про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО» завершується у жовтні 2017-го. Кремль уже розпочав свою брехливу кампанію, що, мовляв, Україна виходить з Мінських угод, то знімайте санкції. В ЄС є чимало лобістів, які підтримують зняття санкцій з РФ. Гра Кремля була: зняти з себе європейські санкції українськими руками. Не вийшло. голосування за Закон «Про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО»? Питання до них. «Опоблок» дав лише 9 голосів із 40 членів фракції, тобто менше 25% їхніх депутатів. Він бореться за голоси Сходу і завжди публічно підтримує Мінські домовленості як такі, шо ведуть до врегулювання. Всі соціологічні опитування показують, що для українців питання миру є ключовим, і на Сході Мінські угоди підтримують. Тому для «Опоблоку» це голосування є логічним. сприйняла голосування щодо закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО? Я бачила протилежне. Москва і її посіпаки істерять щодо законопроекту, який визнає РФ країною-агресором. А щодо пролонгації Закону «Про особливості самоврядування в ОРДЛО», то були крізь зуби заяви Москви і її маріонеток, що, мовляв, Київ прийняв цей закон під тиском і все одно не збирається виконувати. Це скорше розчарування, що їхній план зняти санкції нашими руками провалився! А от європейські й американські партнери привітали нашу мудрість.

ськими домовленостями стоять підписи президентів Франції, Росії та канцлера Німеччини. Вони теж перевищили повноваження? І ключове — саме підпис Путіна під Нормандськими документами і його посла Зурабова під Мінськими угодами роблять РФ суб’єктом домовленостей, а не спостерігачем, як і ЄС, за яких підписи поставили Олланд і Меркель. Тепер КОЖНА сторона має виконати свою частину зобов’язань: РФ вивести війська і техніку, піти ГЕТЬ із Донбасу; Україна — політичний блок (ми, до речі, прийняли відповідне законодавство, яке так і не вступило в силу, через невиконання безпекового блоку з боку РФ); ЄС — тримати санкції до повного відновлення контролю над кордоном.

4. Після прийнятих законопроектів у Верховній Раді з’являться гіві-мотороли? Ці апокаліптичні завивання ми чуємо з вересня 2014-го. ВР і досі на місті. Гіві й мотороли — самі знаєте де.

5. Навіщо голосували за Закон «Про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО»? За цей закон проголосували у вересні 2014-го, а не в жовтні 2017-го! А «Самопоміч», « УКРОП» та інші блокувальники трибуни голосували за цей закон, за зміни до нього у березні 2015-го! Тобто тоді це була не зрада? Що ж трапилося за ці роки, якщо ЖОДЕН з апокаліптичних прогнозів не реалізувався? А нічого, окрім того, що «Самопоміч» вийшла з коаліції та не шкодує сил і нервів не на боротьбу за Україну, а на боротьбу з владою. Ключове: ані після вересня 2014-го, ані після березня 2015-го цей проголосований закон так і не вступив в силу. Донбасом ходить не народна міліція, якою лякають

не можемо « Ми в кожному жителі Донбасу бачити ворога. Але всі причетні до вбивств і тероризму, до катувань та гвалтувань — сидітимуть. Ці злочини не потрапляють під амністію і є злочинами проти людяності, які не мають термінів давності.

Ми все це відбили. Ніякий окремий регіон України не буде визначати зовнішню політику всієї держави. Закон «Про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО» не має жодних норм, що блокують наш зовнішньополітичний шлях. Саме це була мета Путіна. А щодо легітимізації бойовиків, то їх офіційно не визнав навіть сам Путін, тим більше світ. Щодо амністії — нам доведеться пробачити тих, кому Кремль задурив голову… Це буде важко, але такий шлях пройшли всі повоєнні країни. Ми ж пробачили після 1945-го німців, бо не всі серед них були фашистами. Ми не можемо в кожному жителі Донбасу бачити ворога. Але всі причетні до вбивств і тероризму, до катувань та гвалтувань — сидітимуть. Ці злочини не потрапляють під амністію і є злочинами проти людяності, які не мають термінів давності.

7. Чому саме зараз голосували за пролонгацію Закону «Про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО»?

АКЦІЯ ПРОТЕСТУ ГІРНИКІВ НА КОРДОНІ З ЄВРОСОЮЗОМ

8. Чому «Опоблок» підтримав

9. Чому Москва схвально

«Хлопці-єврооптимісти, ламати мікрофони у залі — ви герої, а піти на фронт?»

Учора зранку двісті нововолинських шахтарів ДП «Волиньвугілля» рушили до міжнародного пункту пропуску «Ягодин–Дорогуськ», аби сказати «Досить!» бездіяльності високопосадовців і вкотре привернути їхню увагу до гострих проблем галузі Алла ЛІСОВА

ішення про це було прийнято на нараді голів профспілкових осередків під керівництвом очільника Волинського теркому працівників вугільної промисловості Юрія Калістратова та керівника міської організації Незалежної профспілки гірників Анатолія Мухомеджанова. Основні вимоги шахтарів залишаються фактично незмінними впродовж років. Насамперед це виплата заробітної плати, борг із якої уже перевищує 38 мільйонів гривень (по 18 мільйонів — серпень, вересень та 2,5 мільйона — липень). Вимагають також передбачити в держбюджеті фінансову підтримку на покриття собівартості тонни видобутого палива, кошти на розвиток копалень та охорону праці робітників підземок. У черговий раз свою заяву гірники направили керівництву Кабміну. На запитання, скільки часу протестуватимуть шахтарі, Юрій Калістратов сказав, що акція безстрокова — до повного виконання всіх вимог. n

РОЗБІЙНИКАМ НЕ ВДАЛОСЯ ПОЖИВИТИСЯ

10. Які новели, закладені в іншому законопроекті «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», є найпринциповішими? Цей законопроект прийнято лише у першому читанні і буде допрацьований до другого, в тому числі враховуючи альтернативні законопроекти. Ключове — визнання Росії країноюагресором. Чому саме зараз? Бо кілька років тому навіть наші найближчі союзники закликали до стриманості. Сьогодні час інший і всім уже все зрозуміло про РФ. А прийняття цього закону допоможе нам бити по Російській Федерації в міжнародних судах і в діалозі по миротворчій місії, де апріорі не може бути жодного громадянина країниагресора.

11. Чому в законі розділені питання Криму і Донбасу? Ми однаково боремося за повернення Донбасу та Криму, але навіть в міжнародному праві ситуація визначається різною термінологією: Крим — анексований, на Донбасі — повзуча анексія і росіяни відмовляються визнати там свою присутність. Методологія повернення цих територій також буде різною.

12. Чому за цей законопроект не голосували «Батьківщина», «Опоблок», «Самопоміч»? Питання до них. Але воно риторичне…

P. S. Серед сотень дзвінків у ці дні один був особливо важливим для мене — від Володимира Павловича Горбуліна. Підтримав. Сказав, що найважче — це мати позицію і її публічно відстоювати в океані популізму. Але так правильно, бо так потрібно Країні. n

Минулої суботи близько о пів на третю ночі у селі Карпилівка Рівненського району невідомі напали на охоронця та родину місцевого фермера Олена ВОЛИНЕЦЬ

лідчо-оперативна група, за повідомленням сайту поліції Рівненщини, на місці події встановила, що шестеро осіб у балаклавах проникли та територію фермерського господарства. У підсобному приміщенні вони зв’язали пластмасовими хомутами охоронця і випитували у нього, хто є вдома та де зберігаються гроші. Не отримавши відповіді, зловмисники пішли до будинку. Розбивши вікно, потрапили всередину, завдали ударів дружині й доньці власника господарства, зв’язали ноги зятю. Господар на момент скоєння злочину перебував на другому поверсі. Він узяв травматичний пістолет та вистрибнув із вікна на вулицю, чим сполохав нападників, які, не довівши свій злочинний умисел до кінця, кинулися тікати. Чоловік став їх переслідувати, здійснивши навздогін кілька пострілів у їхній бік. Як з’ясували правоохоронці, своє авто зловмисники залишили за кілометр від місця події.n

НАРКОДІЛОК БУВ У ВСЕОЗБРОЄННІ У будинку на вулиці Карпенка-Карого в Луцьку в результаті проведення оперативних заходів поліцейські затримали за збутом амфетаміну 37-річного місцевого жителя Олег ПЛАЗОВСЬКИЙ

ід час санкціонованого обшуку за місцем проживання правопорушника правоохоронці вилучили 50 грамів наркотиків та відповідне обладнання для його виготовлення, зокрема посуд, хімікати, прекурсори та інші предмети і речовини у значній кількості. Окрім того, було знайдено корпус гранати РГД-5, уніфікований запал УЗРГМ, дві ручні димові гранати РДГ-2Б та РДГ-2Ч, чотири пістолети, гвинтівку, три патрони калібру 9 міліметрів, 20 патронів калібру 9 міліметрів з гумовою кулею, кайданки з ключем, три ножі та шаблю.n

Більше новин — на сайті

VOLYN.COM.UA

■ На часі Перші два тижні щойно викопана картопля заліковує механічні пошкодження, отримані при збиранні та транспортуванні. При цьому бульби інтенсивно дихають (виділяють тепло і вуглекислий газ). Тому у цей час її треба помістити в добре провітрюване приміщення. Незабаром цей період активного дихання завершується. Продовольчу бараболю витримують у темряві, а насіннєву — при розсіяному світлі

¹12 (28) ■ Хазяйновиті люди

а імпровізованому ба зарчику біля залізнич ного вокзалу в Ковелі мою увагу привернули саджанці з продовгастим листям. — Це персик, — сказав про давець. — І він ростиме в поліських умовах? — дивуюся. — Звісно. Треба тільки поса дити у затишному місці, де немає протягів. Бо персик їх боїться, — з цих реплік і зав’язалася наша розмова з ковельчанином Віталієм Климчуком, який майже щодня торгує на цьому місці. Чоловік розповів, що вже кіль ка років вирощує саджанці на власному обійсті у селі Дроздні Ковельського району. До цього заняття його привів випадок.

ßÏÎÍÑÜÊÓ ÑÀÊÓÐÓ ÂÈÐÎÙÓÞÒÜ Ó ÂÎËÈÍÑÜÊÈÕ ÄÐÎÇÄÍßÕ

а тривале зберігання беруть се редньостиглі або пізні сорти. Закладати треба тільки здорові бульби. Перед цим картоплю слід про сушити, відсортувати, видалити усю дрібну, хвору, загниваючу, підмороже ну, з великими механічними пошкод женнями. Необхідно також очистити від

Віталій Климчук плекає саджанці плодових та декоративних культур, але деякі з них за рік приростають лише на кілька міліметрів

Ïåðñèê òðåáà ñàäèòè, äå íåìàº ïðîòÿã³â.

Віталій Климчук демонструє сосонку, якій сім років, і чекає, коли зацвіте сакура.

ях. Насправді виплекати їх нелег ко, — каже Віталій. Проте садівник таки зізнався, що має деякі екзоти. Наприклад, японську сакуру. Щойно її прижи вив, тож уперше сакура у Дрозд нях цвістиме лише наступної вес ни. Окрім плодових дерев та кущів, Віталій Климчук плекає ще й декоративні. Навколо нього

стрункими рядами стоять туї, ялинки, ялівці та інші вічнозелені рослини. Чоловік розповідає: ви рощувати хвойні важко. І окремі ростуть дуже повільно. — Погляньте, тій туї три роки, а цій декоративній сосні сім, — Віталій бере до рук горщик із со сонкою заввишки 30—40 санти метрів. — За рік приростає от стільки, — показує невеликий

відросток на гілочці. А є культури, в яких за рік додається усього 5 міліметрів! Тому то й не дивно, що туї, ялівці та інші хвойні коштують не дешево. — Скажіть, як зараз догляда ти тую? Вона не померзне? — підходить якась жінка. — А яка у неї коренева систе ма за розміром? — перепитує

Віталій і пояснює: — Туя морозу не боїться. Поставте її у прохо лодне місце, скажімо у підвал, і вона добре перезимує. Садівник уже не уявляє себе на іншій роботі. Каже, що хоч і не легка це справа (тільки одних кісточок дикого персика для підщеп щороку доводиться сади ти 500—700 штук), але іншої для себе не бажав би. ■

ÄÎÌÀØÍª ÂÈÍÎ — ÑÌÀ×ÍÅ ² ÊÎÐÈÑÍÅ

×ÈÌ ÃÎÄÓÂÀÒÈ ÑÂÈÍÞ ÄËß ÁÅÊÎÍÓ? Ця молода, соковита, ніжна свинина значно відрізняється від звичайної. Тому, щоб її отримати, треба ретельніше відбирати молодняк та корми. Для цього підходять поросята, які мають подовжену середню частину, оскільки найцінніший бекон виходить з боків туші а відгодівлю ставлять 3 місячний молодняк живою вагою 30 кг. Най кращий бочок виходить із туш підсвинків віком 6—7 місяців і живою ва гою 90—100 кг. У добре розвинених сви ней до кінця відгодівлі довжина тулуба від потиличного гребеня до кореня хвоста становить метр і більше. Якість бочка значною мірою залежить від кормів. У перший період відгодівлі

(протягом двох місяців) раціон повинен бути з підвищеним вмістом білка, але з набором дешевших кормів незалежно від їхнього впливу на якість м’ясопродуктів (овес, макуха, висівки). У другий, заключ ний, період (два місяці перед забоєм) да ють менше білків, але з набором таких кормів, які сприяють отриманню бочка ви сокої якості (ячмінь, жито, горох). Горох може становити 20—30 відсотків раціону. Він значно покращує якість бекону та за безпечує високі прирости (700—800 г на добу). Ячмінь також є чудовим кормом для беконної відгодівлі. При годуванні свиней ячмінною дертю сало набуває щільності, білого кольору та приємного смаку. Овес, навпаки, погіршує його якість. Можна да вати свиням до 4—5 кг силосу з кукуруд зяних качанів, але до нього тварин треба привчати поступово. У заключний період

відгодівлі велика кількість кукурудзи (40— 50 відсотків від раціону) також погіршує якість сала. Але при згодовуванні її разом із ячменем, горохом та молочними відвійками (знежирене молоко) негатив ного впливу на якість м’ясопродуктів вона не чинить. Відвійки — дуже цінний корм, разом із ячменем та горохом — один із найкра щих. Беконним свиням бажано давати не менше 0,5—1 л знежиреного молока що доби протягом усього періоду відгодівлі.

1. Намагайтеся збирати врожай у погожі дні. Дощ може змити природні дріжджі, які є на ягодах і які важливі для бродіння. Найк раще робити вино із свіжозірваних ягід. У будь якому разі грона можуть ле жати не більше, аніж два дні. Отож переберіть ягоди і почавіть їх. Залиште на чо тири дні у темному прохо

Картопля містить багато вуглеводів і сприяє утворенню щільного сала. Найкра ще, якщо вона не перевищує 40 відсотків раціону. Узимку беконні свині повинні щоденно гуляти: на початку відгодівлі — по дві години щодня, наприкінці — по одній. Влітку їм потрібен доступ до лугу з конюшиною. Звісно, тварини повинні завжди мати чисту воду. ■

Êàðòîïëÿ ì³ñòèòü áàãàòî âóãëåâîä³â ³ ñïðèÿº óòâîðåííþ ù³ëüíîãî ñàëà. Íàéêðàùå, ÿêùî âîíà íå ïåðåâèùóº 40 â³äñîòê³â ðàö³îíó.

Àáè êàðòîïëÿ íå ïàðîñòèëàñÿ, ïîêëàä³òü ó ÿùèê ê³ëüêà ÿáëóê.

кагата. На дно слід постелити соломи. Картоплю засипають в яму, але зверху залишають простір до півметра, після чо го накривають соломою. На неї кладуть дошки або жердини і закидають землею. Засипати усю землю одразу не треба. Краще це робити поетапно залежно від похолодання. ■

■ Господині на замітку

Âèíî ìàº ïîñòîÿòè â³ä 45 äî 380 ä³á. Íàïðèêëàä, äëÿ á³ëîãî âèíà ì³í³ìàëüíèé òåðì³í âèòðèìêè ñòàíîâèòü ï³âòîðà ì³ñÿöÿ, äëÿ ÷åðâîíîãî — 2—3 ì³ñÿö³.

лодному місці. Час від часу помішуйте. 2. Через чотири доби

10 найважливіших робіт у саду восени

■ Варто знати

сахариди, через це вони стають трохи солодкува тими і менш придатними для зберігання. Тому за сильних морозів не обхідно накрити картоплю або тимчасово поставити в сховище обігрівач. За нульової темпе ратури спостерігається пошкодження і загибель вічок. Якщо вона вище 7 гра дусів, то бараболя пароститься. Крім того, тривале зберігання при підвище них температурах у два рази збільшує відходи бульб через активне випарову вання води. У кагаті її зберігають не довше, ніж до лютого—березня. Яму треба викопати у сухому щільному ґрунті глибиною до 1,5 метра, шириною до 2 х. Ділянка має бути в такому місці, де земля не надто пухка, а ґрунтові води далеко від по верхні. Щоб забезпечити відтік дощової води, потрібно зробити борозни навколо

Цей напій із винограду, виготовлений власноруч, не тільки смачний, але й корисний (звісно, якщо його пити в міру). Кожен, хто має виноград, може спробувати зробити його сам. Перш за все зверніть увагу на посуд. Він повинен бути чистий і сухий. Інакше в готовий виріб можуть потрапити грибки і вино буде несмачне

— Коли помер дідусь, то в Дрозднях залишилася хата. Я вирішив посадити садок, — каже Віталій. — Захотілося самому прищепити дерево. Спробував — і тих щеп вийшло більше, ніж тре ба. Зайві продав. Так і виникла думка зайнятися вирощуванням саджанців. З тих пір спливло кілька років. Довелося перелопатити чимало літератури, потрудитися, вчитися на помилках, але врешті набув цінного досвіду. Коли Віталій на моє запитання став називати культури, які вирощує, то я прос то збився з рахунку: яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоси, персики, малина, смородина, чи мало інших дерев та кущів. — Буває, покупці запитують, чи не маю ківі або якоїсь культу ри, які у нашому кліматичному по ясі не ростуть. А все тому, що на читаються про банани та інші теп лолюбиві рослини, які можуть розвиватися хіба що в оранжере

землі та інших сторонніх домішок. Для боротьби з гниллю рекоменду ють змішати картоплю з полином у співвідношенні 5:1. Також можна «попуд рити» її крейдою (на 10 кг 20 г крейди). У дощові роки перед закладкою можна змочити розчином із трьох однакових частин відвару тютюну, полину та трави сниті, а тоді просушити. Корисно перек ладати й сосновими гілками. Ідеальна температура для збережен ня бульби у проміжку між +2 до + 3оС. При тому повітря повинне бути вологим — 86–91 %. Найкраще — у засіках або дерев’яних ящиках, бо вони добре про пускають повітря. При тому ящик треба поставити на підставку до 20 санти метрів висотою. У засіки рекомендують засипати не більше 1,5 метра. Аби вона не паростилася, покладіть у ящик кілька яблук. При зниженні температури до 0—2 градусів у бульбах накопичуються моно

■ Спробуйте і ви Фото Сергія НАУМУКА.

Сергій НАУМУК

ÙÎÁ ² ÍÀÂÅÑÍ² ÁÓËÜÁÀ ÁÓËÀ ÔÀÉÍÎÞ

1. Позгрібати сухе листя з газону. 2. Скосити газон. 3. Накрити делікатні рослини волокном. 4. Щедро полити перед першими приморозками. 5. Розложисті кущі обв’язати, аби їх не поламав сніг. 6. Обрізати сухі та спорохнявілі гілки. 7. Прибрати садові меблі. 8. Замульчувати коріння корою. 9. Захистити альтанку, полакувавши її дерев’яні частини. 10. Очистити та сховати садові знаряддя праці.

напій набуде світлого відтінку. Можна відтискати сік. Подав лений виноград пропустіть че

Êîëè ñàäèòè ÷àñíèê?

рез марлю і розлийте в ємності. Не наливайте більше, аніж на 70 відсотків від об’єму, оскільки буде відбуватися бродіння. Найкраще підійдуть скляні бутлі чи банки. 3. Закрийте ємність водя ною кришкою, аби всередину не потрапляв кисень. Інакше вино може набути кислого смаку. 4. Температура для бродіння має бути не менше 8 градусів, а то дріжджі заги нуть. Вміст цукру не повинен перевищувати 10–15 від сотків. Цукор краще сипати частинами. Через три доби після початку бродіння спро буйте вино на смак. Якщо воно кислувате, додайте 50 г цукру на кожен літр соку. 5. Вино має постояти від 45 до 380 діб. Наприклад, для білого вина мінімальний термін витримки становить півтора місяця, для червоно го — 2—3 місяці. Надати ви ну світлішого відтінку можна періодично переливаючи його з однієї ємності в іншу. Це варто робити щотижня, але не рідше, аніж раз на 10 днів. 6. Коли вино готове, пе релийте його у пляшки і щільно закрийте. Зберігай те при температурі не біль ше 8 градусів у положенні лежачи. ■

Для його вирощування вибираємо ділянку з родючим вологим легким ґрунтом. Головки повинні бути без механічних пошкоджень, здорові та тверді, без слідів гниття. Безпосередньо перед садінням (не раніше!) головки треба поділити на зубки. Їх садять на віддалі 15 см один від одного, втискаючи в землю на глибину 3—5 см і добре утрамбовуючи ґрунт зверху асник не варто садити там, де попереднього року росли цибуля, коренеплоди або картопля. Натомість рекомендовано вирощувати по помідорах, огірках чи салатові. Садити часник можна восени та навесні. Восени це роблять у жовтні або на початку листопада. Для цього використовують озимі види часнику. До зими рослини утворюють міцну кореневу систему. Часник, посаджений восени, дає більші головки. Збирають його в липні. ■

Добірку підготував Сергій НАУМУК. Р

ÍÎÌÅÐ ÅÔÅÊÒÈÂÍÎ¯ ÐÅÊËÀÌÈ

770-770

«Волинь нова» | 10 жовтня 2017 Вівторок | ¹111

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО

www.volyn.com.ua

■ Печальна рубрика

ой, кому бодай один раз за життя доводилося близько спілкуватися з от цем Петром, уже ніколи не забуде мудрого проникливого погляду, який, здавалося, наскрізь бачив не обличчя твоє, а душу, спокійного голосу й особливого, по–філософськи виваженого, присмаченого тонким гумором, підкріпленого нелегким досвідом погляду на життя. Мені пощастило брати у Петра Влодека інтерв’ю до дня народ ження, коли йому виповнилося 80, а він ще керував Волинською ду ховною семінарією УПЦ. Це тоді він сказав: — Ще у війну я закінчив у По чаєві пастирські курси. (Коли у другому класі на традиційне запи тання вчительки про майбутню професію я сказав, що хочу бути ксьондзом, адже навчався у польській школі й відповідав польською мовою — мої однок ласники розреготалися, а мені стало кривдно). А два роки на фронті лиш укріпили мою віру. Пе реконаний, що мене врятували мамині молитви та Господнє про видіння. То неправда, що снаряди не падають в одне і те ж місце. Я це бачив на власні очі. Коли ми дійшли до Ельби, з нашої роти, у якій було 80 чоловік, живими залишилося лише шесте ро. Серед них — і я. Хіба це не чу до? На фронті до Бога звертають ся навіть ті, хто ніколи не вірив. Мене Господь урятував, і я прис вятив своє життя Богові і наро дові. Думається, саме за це Гос подь і дарував йому довгий, спов нений рясних плодів, людської по ваги й вдячності життєвий шлях. Петро Афанасійович Влодек народився 9 січня 1924 року в селі Оженіно Острозького повіту Во линського воєводства у бага тодітній (він у батьків був п’ятим) сім’ї учителя. Його дитинство ви пало на складні для Православ’я роки перебування українських зе мель у складі католицької Польщі. Та попри всі труднощі, він ще у ди тинстві твердо вирішив стати пра

«ÌÅÍÅ ÃÎÑÏÎÄÜ ÓÐßÒÓÂÀÂ, ² ß ÏÐÈÑÂßÒÈÂ ÑÂÎª ÆÈÒÒß ÁÎÃÎÂ² É ÍÀÐÎÄÎÂ²…» 7 жовтня на 94 му році земного шляху перестало битися серце протоієрея Петра Влодека (на фото), Почесного ректора Волинської духовної семінарії, видатного православного священнослужителя, Почесного громадянина Волині, одного з останніх справжніх фронтовиків Другої світової… вославним священиком, як і один із братів. Коли на Волинь удруге прийшла Світова війна, молодий священик у 1944 —1945 роках був на фронті, став очевидцем істо ричної зустрічі на Ельбі, війну закінчив під стінами рейхстагу у травні 1945–го з численними на городами — орденами та медаля ми. З 1946 по 1948 рік Петро Вло дек навчався у Волинській ду ховній семінарії, з 1948 го по 1952 й — у Московській духовній академії, де здобув вищу богос ловську освіту та ступінь кандида та наук. Після академії викладав у рідній семінарії, був інспектором, а з 1962 го по 1964–й — ректором семінарії. То були нелегкі роки розгулу войовничого атеїзму, до велося обороняти волинську пас тирську школу від закриття ра дянською владою. Опісля протоієрей Петро ніс пастирські труди за кордоном:

Êîëè ìè ä³éøëè äî Åëüáè, ç íàøî¿ ðîòè, ó ÿê³é áóëî 80 ÷îëîâ³ê, æèâèìè çàëèøèëîñÿ ëèøå øåñòåðî. Ñåðåä íèõ — ³ ÿ. Õ³áà öå íå ÷óäî?

Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО.

Валентина ШТИНЬКО

шість років у Берлінському кафед ральному соборі й 8 літ служив настоятелем Едмонтонської па рафії у Канаді. Напередодні святкувань 1000 ліття Хрещення Русі священик по вернувся до Києва і протягом кіль кох років виконував обов’язки ке руючого справами Українського

Екзархату. З 1989 го року він пер ший ректор відновленої Київської семінарії. У 1991–му повернувся на Волинь, через рік очолив Во линську духовну семінарію, яка на той час містилася у напіваварійно му приміщенні. Протоієрей Петро Влодек відомий у нашій державі як пер

ший упорядник Закону Божого, написаного українською мовою, він — автор книг, підручників та методичних посібників, зокрема з історії Церкви, що й сьогодні вико ристовуються у духовних школах УПЦ. У грудні 2009 року ректор Київської духовної академії та семінарії архієпископ Бо риспільський Антоній оголосив рішення Вченої ради КДА про присвоєння першому ректорові відродженої семінарії про тоієреєві Петру Влодеку почесно го звання доктора Honoris Causa. Пишу ці рядки, а в душі відлу нює сказане колись цією мудрою і доброю людиною: — Якось у тролейбусі довело ся стати свідком такої розмови. Юнак, побачивши ветерана, який мав на піджаку бойові нагороди, сказав своєму ровесникові: «Ди вись, чудак начіпляв бляшок і тішиться». Якби ж вони знали, які тяжкі випробування, біль утрат, піт і кров стоять за цими «бляшка ми»… На жаль. Ми не цінуємо то го, що легко дається. Або таке: — Убиває душі така хвороба нашого часу, як бездумне накопи чення матеріального. Ви подивіть ся, скільки у наших квартирах зай вих, непотрібних речей. Посуду, яким ніхто не користується, одягу, який ніхто не носить, килимів на стінах, яких у світі ніхто не вішає… Може, ми не такі вже й бідні, прос то не можемо собі дати ради, не цінуємо того, що маємо. Нині роздуми протоієрея Пет ра Влодека вже звучать як заповіт усім нам. Прислухаймось. Він зас лужив цього своїм многотрудним життєвим шляхом і святою вірою. Вічна пам’ять і щирі співчут тя родині. ■

■ Місцеве самоврядування

«ßêáè â íàøèõ ë³ñàõ õàçÿéíóâàëè ÿïîíö³, öå áóëà á çîëîòà æèëà äëÿ åêîíîì³êè» Алла ЛІСОВА

комісію, створену навесні цього року, ввійшли представники різних політичних фракцій, залу чені експерти, які працюють у га лузі лісового господарства і зна ють її специфіку. Мета роботи — перевірити наскільки ефективно працює галузь, як вирішуються проблеми, а також розібратися, чи справедливими є претензії щодо прорахунків і порушень законода вства з боку головного лісівника Волині Олександра Кватирка, яко му депутати висловили недовіру. Члени комісії, попередньо уз годивши з паном Кватирком стра тегію дій, мали намір побувати в колективах лісогосподарських підприємств, ознайомитися з фінансово–господарською діяльністю, подивитися, як іде процес заготівлі лісу, заліснення і т. ін. Однак всюди зустріли спротив. Керівники намагалися довести, що депутати не мають права їх пе ревіряти, зазначали, що лише після письмового запиту нададуть будь–яку інформацію. Анатолій Грицюк наголосив, що не сприй має такої позиції лісівників, бо

Так висловився на прес конференції голова тимчасової контрольної комісії з питань, що виникають у сфері лісових відносин, депутат Волинської обласної ради із фракції Радикальної партії Олега Ляшка Анатолій Грицюк (на фото). Основний меседж його звіту: волинські ліси працюють не на користь усієї громади дозвіл на подібні дії дають «Лісо вий кодекс» та закон «Про місцеве самоврядуванні в Україні». Усі необхідні звіти управління лісового та мисливського госпо дарства за минулий рік зрештою вдалося отримати через уп равління статистики. Аналізуючи їх, на думку депутата, доходиш висновку, що галузь працює не ефективно й нераціонально. Ана толій Грицюк зазначив: гірко ди витися, як під виглядом санітар них рубок бездумно ріжеться здо рова деревина, а нових дерев на саджується значно менше. Депутат–радикал зауважив,

Ë³ñ ñòàâ áàãàòñòâîì íå âñ³º¿ ãðîìàäè, à ãðóïêè ëþäåé, ÿêà âèêîðèñòîâóº éîãî â ñâî¿õ ³íòåðåñàõ.

що рештки лісу становлять майже 100—110 тисяч кубічних метрів у рік. Їх можна використати як аль тернативний вид палива, а цього не робиться. Багато господарсь ких об’єктів віддано в оренду ро дичам керівників лісгоспів, за сімейно–родинним принципом ведеться й кадрова політика. Хто не вписується в напрацьовану систему, іде з посади. У зв’язку з цим зробив закид голові облдер жадміністрації Володимиру Гунчи ку, адже з ним узгоджують канди датури. Як позитивний приклад навів успішну роботу директора Маневицького лісгоспу Володи

мира Родіона, до якого, однак, спостерігається упереджене став лення керівництва. Щільність лісів на Волині унікальна. Їх площі займають май же 34,6 відсотка усієї території, що становить 700 тисяч гектарів. Але, за словами представника Олега Ляшка у волинському парламенті, ліс став багатством не всієї грома ди, а групки людей, яка викорис товує його в своїх інтересах. Це не що інше, як лісова мафія, причому вертикаль покровительства тяг неться до Києва. Адже у переписці з фіскальними органами, де повідомляв про значні порушення, у відповідь отримував примітивні відписки. Скажімо, урочище «Во ротнівська дача» Ківерцівського району називають волинською Швейцарією. Зараз невідомо, хто веде там незаконне будівництво,

це — закрита зона, в тому числі й для депутатів облради. За 2016 рік тільки офіційно зафіксовано 940 несанкціонованих рубок, збитки від яких обчислюються приблизно в 4 мільйони гривень. На Волині нема лісової біржі, тендери прово дяться на рівні Києва, і виграють їх, як правило, ті, хто працює в оф шорних зонах. На думку голови комісії, доцільно було б відновити роботу комунального підприємства «Во линьоблагроліс», яке колись ліквідували. Бо це – здорова кон куренція державним структурам цього профілю. Крім того, Ана толій Грицюк вважає, що наш край від лісопереробки повинен мати в 3—4 рази більше коштів до бюд жетів усіх рівнів. — Якби тут хазяйнували японці, це була б золота жила для економіки, — підкреслив депутат. — Керманичі лісомисливських господарств неспроста бояться перевірок, бо не всі, видно, пра цюють у правовому полі. Не на користь волинян і та си туація, за якої депутатський кор пус не має співпраці з правоохо ронними органами, котрі повинні дієво реагувати на всі порушення. Тому найближчим часом члени тимчасової контрольної комісії з питань, які виникають у сфері лісових відносин, систематизу ють матеріали перевірок і підготу ють звіт на сесію обласної ради. Тоді своє слово мають сказати депутати. ■

ОГОЛОШЕННЯ І РЕКЛАМА

www.volyn.com.ua

«Волинь нова» | 10 жовтня 2017 Вівторок | ¹111

■ Читаймо книжку разом!

В ТАЄМО! 25 вересня відсвяткував ювілей ний день народження житель села Сьомаки Луцького району Ярослав Михайлович УГРИНОВИЧ. Щиро вас ми усі вітаємо, низько вклоняємось за любов і щедрість, мудрі поради і допомогу. Здоров’я, щастя бажаємо на багато літ. Наш славний і рідний, найкращий у світі, З вами нам завжди затишно й світло. Ви гарний господар і батько чудовий, Даруєте турботу та море любові. Спасибі за ласку, за руки умілі, Що вмієте підтримати словом і ділом, Що в рідному домі надійно та щиро. Живіть нам на радість у щасті та мирі. Хай Бог милосердний з високого неба Дарує усе, чого вам треба, А Матінка Божа — Цариця Свята — Дарує щасливі й довгі літа. З найкращими побажаннями син Андрій, невістка Таня, дочка Марина, зять Юрій, внуки Ярославна, Мар’яна, Дмитро, Аліна, Максим, Даринка, свати.

Сьогодні святкує ювілей ний день народження доро гий дідусь Мирон Павлович ГАБІТ. Рідненький наш, вітаємо з ювілеєм, зичимо вам щастя, міцного здоров'я та здійснен ня усіх мрій. Летять літа, мов бистрі води, І не вернути їх назад. А нам не віриться сьогодні, Що вам — 80. Хай нових днів ще буде безліч, Без ліку щастя і пісень. Прийміть вітання найщиріші В цей світлий ювілейний день. Здоров’я, щастя зичимо не на рік, На все життя бажаємо його щиро. Щоб радісним і довгим був ваш вік З добром, любов’ю, спокоєм і миром. З теплими побажаннями невістка Лідія, внучки Людмила, Лідія, правнучка Євгенія, сім'ї Осіпових та Головачових.

ТзОВ «ВолиньАгроКомплект»

пропонує:

Заходьте! Телефонуйте! Домовимось! Наша адреса: м. Луцьк, вул. Мамсурова, 16. Тел./факс 76C99C74, моб. 0673320035. ECmail: volynagro@gmail.com.

СУДОВІ ОГОЛОШЕННЯ ням, викликається відповідач Шевчук Світлана Володимирівна. Відповідач може подати письмові запе речення з приводу заявлених вимог, поси лання на докази, якими вони обгрунтову ються, та повідомити про них суд. У разі неявки відповідача справа буде розглядатися у його відсутності за наявни ми у справі доказами. ххх У Луцький міськрайонний суд ВоC линської області за адресою: м. Луцьк, вул. Сенаторки Левчанівської, 1, каб. № 15 на 9 год. 30 хв. 2 листопада 2017 року в якості відповідача у справі за позовом Во роніної Валентини Миколаївни до Вороніна Олександра Олександровича про розір вання шлюбу викликається Воронін Олек сандр Олександрович. Відповідач має право подати свої дока зи чи заперечення з приводу позовних ви мог або повідомити про них суд. У разі неявки відповідача справа буде розглядатися у його відсутності. ххх У Луцький міськрайонний суд ВоC линської області за адресою: м. Луцьк,

Заснована 27 вересня 1939 року. Газета виходить три рази на тиждень: у вівторок, четвер, суботу. Набрана і зверстана в комп’ютерному центрі газети «Волинь1нова» ЗАСНОВНИК: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗЕТА «ВОЛИНЬ»

www.volyn.com.ua Головний редактор Олександр ЗГОРАНЕЦЬ

Â÷èòåëüêà-³íîïëàíåòÿíêà ç Âîëèí³ Розділи з роману «Щоденники Ієрихар» Продовження. Початок у «ВолиніCновій» за 21, 23, 26, 28 вересня, 3, 5, 7 жовтня Володимир ЛИС

18 вересня Знову виник біль, але се ред ночі. Я лежала і боялася поворухнутися. У кімнаті хтось явно був. Ні, не Петро, він мирно сопів під боком. Я вдивлялася у темряву, що панувала у нашій спальні, але нікого не побачила. Звісно, не побачила. Нікого й немає, твердила я собі. Нікого й нічого немає. Нікого й нічого немає. У кімнаті. У цій спальні. У цій нашій спальні. Крім нас із чоловіком. Все ж у кімнаті був хтось третій, і я знала, як можна по рятуватися від його нестерп ної присутності. Треба втекти. Втекти з цієї кімнати. Зі спальні. «Куди?» — спитала я когось невидимого і отримала відповідь: надвір, у ніч, під самотні далекі зорі. Що я й зробила. Я вийшла надвір, вдихнула на повні груди повітря… Підвела голову до не ба. А далі був неначе провал. Єдине, що пам’ятаю, я наче кудись летіла. Знову летіла. Знову була іншою. З іншим тілом. Тілом, зовсім не схожим на моє власне. Все, що зі мною відбувалося, я бачила в тумані чи напівсні. А вже після цього — справді провал. Я наче розчи нилася в блакитній імлі чи такій же безодні. Коли прийшла до тями, я лежала на сходинках ганку на шого будинку. Поворухнула руками, но гами. Все ціле. «Це божевілля, — подума ла я. — Напевне, воно насу вається. Якийсь особливий вид божевілля. Чи… Чи луна тизму, чи хтозна чого. Але звідки воно взялося?» Тиша довкола була мені відповіддю. 20 вересня Сьогодні в мене був неаби який день. Десь під обід до школи приїхала журналістка

Â²ÁÐÎÁËÎÊÈ (11 ãðí/øò)

ÃÀÇÎÁËÎÊÈ

Доїльні апарати для підсобного господа4 рства, для ферм і запчастини до них. Лан4 цюги до ВРХ. Рукави для асенізаторських машин різних розмірів, SE, напірні, всмокту4 ючі, гумові, ПВХ, харчові та інші. Нагрівачі, тени для води, повітряні. Бідони алюмінієві, пластмасові; мо4 локоміри; шланги молочні; ПВХ; гумові. Термоси харчові. Вентилі виробництва СНГ. Ел. лампи в асортименті. Вила, гралі бурякові, картопляні, лопати, відра, замки, решета КДУ, молотки до зернодро4 билок. Автомати, пускачі, рубильники, щитки, кнопки. Кабель, провід. Насоси молочні, вакуумні, ізострічка ПВХ, ХБ, паси. Вими4 качі, розетки, патрони електричні, світильники та багато іншого.

Млинівський районний суд (смт Мли нів, вул. Ватутіна, 7) викликає Ткачук Марію Миколаївну (останнє відоме місце проживання: вул. Наливайко, 24 а, м. Луцьк, Волинська обл.) як відповідача у справі № 566/590/17 за позовом Сороки Віктора Васильовича до Ткачук Марії Мико лаївни про визнання особи такою, що втра тила право користування житловим приміщенням. Судове засідання відбудеть ся 8 листопада 2017 року о 9 годині. Відповідачу пропонується надати свої заперечення та докази щодо позову. У разі неприбуття відповідач повинен повідомити суд про причини неявки, в іншому випадку справа буде розглянута за його відсутності на підставі наявних у справі доказів. ххх У Луцький міськрайонний суд ВоC линської області за адресою: м. Луцьк, вул. Сенаторки Левчанівської, 1, каб. № 11 на 15 год. 30 хв. 30 жовтня 2017 року у справі за позовом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Ук раїнки до Шевчук Світлани Володимирівни про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщен

НАША АДРЕСА: 43025, Луцьк, просп. Волі, 13 volyn.nova@gmail.com, reklama.volyn@gmail.com

ECmail

Редакція залишає за собою право на літературне редагування надісланих матеріалів без узгодження з автором. Рукописи не повертаються й не рецензуються. Редакція може не поділяти думку авторів. Передрук або відтворення у будьCякій формі матеріалів, розміщених у газеті «ВолиньCнова» чи на її інтернетCсторінці, без письмової згоди видання заборонено. Публікації під рубриками «Офіційно», «Політика», «Точка зору», «Секрет успіху», «Благодійність», «Економіка», «Актуально», «Добра справа», а також із позначкою –* – друкуються на правах реклами. За зміст рекламних матеріалів та листів, надісланих читачами, газета відповідальності не несе. Редакція залишає за собою право відмовити в розміщенні рекламної статті, якщо її зміст суперечить законодавству України, нормам моралі або може завдати шкоди виданню.

(985 ãðí/ì3)

від виробника Організовуємо доставку

Тел.: 066C897C96C96, 067C116C11C44.

ШЛАКОБЛОКИ (відсівоблоки)

40 х 20 х 20 від 10 грн 40 х 10 х 20 від 8 грн

(0332) 70-85-72, (050) 512-72-05. вул. Шевченка, 39, каб. № 207 на 10 год. 40 хв. 3 листопада 2017 року викли кається в якості відповідача Капаніна Інна Володимирівна у справі за позовом Ка паніна Андрія Костянтиновича до Капаніної Інни Володимирівни про розірвання шлюбу. Відповідач має право подати свої дока зи чи заперечення проти позову або повідомити про них суд. У разі неявки відповідача справа буде розглядатися у його відсутності. ххх Нововолинський міський суд ВолинсьC кої області викликає як відповідача Гвоздя Сергія Михайловича у цивільній справі за по зовом Линюк Лариси Калениківни до Гвоздя Сергія Михайловича про визнання права власності на 1/2 частину квартири. Судове засідання у справі відбудеться 20 жовтня 2017 року об 11 год. 30 хв. у приміщенні Нововолинського міського су ду за адресою: м. Нововолинськ, вул. Га гаріна, 14, каб. №19. У разі неявки в судове засідання відповідача справа може бути розглянута у його відсутності за наявними у справі дока зами. Крім того, суд роз’яснює відповідачу йо го обов’язок повідомити суд про причини неявки в судове засідання.

Приймальня 72 38 94 Заступники головного редактора Уліцький Василь Михайлович 72 39 89 Cвітліковська Галина Йосипівна 72 20 07 Рузак Петро Макарович 72 38 94 Римар Микола Анатолійович 72 38 94 Наумук Сергій Васильович 72 51 02 Відповідальний секретар Трофимчук Тамара Сергіївна 72 51 02

Гарбарчук Костянтин Володимирович 72 51 02

Інформації Козюпа Мирослава Павлівна

72 71 07

обласної газети. Сказала, що писатиме матеріал до Дня працівників освіти, чи як у нас кажуть, Дня вчителя. І їй реко мендували саме мене — вияв ляється, навіть в області зна ють про мій метод викладання світової літератури, «з широ ким використанням елементів гри і ролевих функцій». Я розповідала цьому дівчаті про те, як робимо міні–вистави за сонетами Шекспіра, як учні на уроках грають бальзаківського Гобсе ка, Растіньяка і Поліну, зводя чи їх в одну сцену, як оживають Бернс і Сервантес, як можна уявити, що Дульсінея зако хується в Санчо Пансу, як про поную уявити себе Шерлоком Холмсом і доктором Ватсо ном, а в ролі підозрюваних — відомих історичних діячів. — Вашим учням, напевне, дуже цікаво. — Спитайте їх, — поради ла я. Вона спитала, і учні роз повіли. Втім, я не чула того, що вони розповідали. Я тихенько вийшла з класу, аби не заважа ти їхній розповіді. Нехай ка жуть, що хочуть. Але чи скажуть вони щиро, знаючи, що я про те, що вони сказали, все одно прочитаю? Чи хочу я цього? «Мої одвічні сумніви», — подумала я і вийшла зі школи на вулицю. І зрозуміла, що до школи я не повернуся. Принаймні доки там знаходиться те дівчись ко–журналіст. Не хочу я більше нічого розповідати, ні про що говорити. «Чому?» — питаю я себе. «Та тому, — відповідаю. — Тому, що моя розповідь про моє життя мала б бути інак шою». ■ Продовження у наступному номері

Лісова Алла Степанівна

Занюк Лариса Віталіївна

Реклами і маркетингу Борох Сергій Іванович

(244) 3 11 78

77 07 70

Листів і зв’язків із читачами Снічук Христина Миколаївна

72 61 21

72 38 94

Приватних оголошень Тимощук Руслана Борисівна

72 39 32

Спеціальний кореспондент Власюк Людмила Миколаївна

72 38 94

Фотокореспонденти

Освіти і культури

Головний бухгалтер Вдовиченко Тамара Федорівна

Çíîâó áóëà ³íøîþ. Ç ³íøèì ò³ëîì. Ò³ëîì, çîâñ³ì íå ñõîæèì íà ìîº âëàñíå. Âñå, ùî ç³ ìíîþ â³äáóâàëîñÿ, ÿ áà÷èëà â òóìàí³ ÷è íàï³âñí³.

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ Місцевого самоврядування і сільського життя

Соціального захисту Заступники відповідального секретаря Сомова Євгенія Володимирівна 72 38 94 Харчук Олена Андріївна 72 06 66 Банада Олеся Андріївна 72 06 66 Економіки Головний художній редактор Міщук Олександр Ярославович 72 06 66

72 38 94

Філюк Олександр Миколайович 72 06 66 Дурманенко Олександр Олександрович 72 06 66

ТзОВ «Газета «Волинь» п/р 26008055520122 КБ «ПриватБанк», МФО 303440 ЄДРПОУ 02471695 Друк офсетний. Обсяг 3 друк. аркуші

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: Волинь — 61136,

Рівненщина — 61615 Реєстраційний номер КВ 22901 12801 ПР 15.09.2017 р. Віддруковано: ТОВ «Поділля Тер», м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28 тел.: (0352) 52 27 37. http://a print.com.ua

тираж 49000. зам. № 747.

КУЛЬТУРА

«Волинь нова» | 10 жовтня 2017 Вівторок | ¹111

www.volyn.com.ua

■ Цікавий співрозмовник

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

«Â²Ä×ÓÂÀÞ ÙÎÑÜ ÍÀÄÏÐÈÐÎÄÍÅ, ÊÎËÈ Ñ²ÄÀÞ ÇÀ ÐÎßËÜ» «Мені здається, музика – космічна. Найбільш космічна із усіх мистецтв», – саме ці слова Ліни Костенко зринають у пам’яті, коли слухаєш композиції у виконанні молодого піаніста Мікаела Гюлазяна. Лучанин із вірменським корінням навчався у кращих викладачів, десять років провів у Києві, сьогодні ж радує слухачів майстерною грою на теренах рідного міста. Почувши його раз, ви обов’язково захочете почути ще. Саме так сталося і зі мною Марина ХАРЧУК

«ПІД КЛАСИЧНУ МУЗИКУ Я ЗАСИНАВ ІЗ ПЕЛЮШОК» — Мікаелю, з чого почало) ся ваше знайомство з музи) кою? — У дитинстві мама часто вмикала мені класичні твори, і я під них засинав. А пізніше, у віці 5–6 років, полюбив співати і навіть хотів стати співаком. Батьки віддали мене в музичну школу, де мені дуже сподобався рояль. А там уже мій педагог, Ірина Володимирівна Циганко% ва, дала мені основи знань, нав% чила розуміти й любити світ му% зики. — Тобто інший інструмент ви навіть не розглядали як варіант? — Ні. Дуже захопився саме роялем. Навіть закинув спів, хо% ча батько постійно спонукав ме% не розвивати вокальні здібності, адже одне іншому не заважає. — Тож вас, мабуть, не потрібно було примушувати до занять? — Ну якщо чесно, то перші років три–чотири таки доводи% лося. Особливо коли влітку друзі грали у футбол, а я мусив грати на фортепіано. Постійна участь у концертах, конкурсах потребу% вала безперервних тренувань, фактично без вихідних і канікул. Але потім щось змінилося. На% певно, можливість виконувати те, що подобалося, пробудила бажання займатися. — До речі, про уподобання. Музика – це космос душі. Який він у вас, що ви любите грати найбільше? Можливо, пишете власну музику? — Взагалі я меломан і люблю

Магія музики Мікаела Гюлазяна полонить із перших нот.

всю музику. Однак на першому місці для мене все%таки класика. Шкода, що в Україні її не шанують так, як у Європі. Тож доводиться підлаштовуватися під слухача, а класичні твори переважно вико% ную для себе, аби не забувати. До того ж це хороше заспокійли% ве. А останніх років три захоплю% юсь трансом – відомими широко% му загалу Ерміном Ван Бюреном, Маркусом Шульцом, Ендрю Рай% лом. Хоча слухаю і фольк, і рок, і джаз, навіть поп за умови, що він якісно зроблений. «ЯК ЛЮБИШ СПРАВУ – НЕ МОЖЕШ РОБИТИ ЇЇ ПОГАНО» — Вашою першою вчитель) кою музики була заслужений працівник культури Ірина Ци) ганкова, про яку ви згадували. А продовжити навчання ви вирішили в Києві. Що це вам дало і чи не хотілося там зали) шитися? Що спонукало повер) нутися? — Десь після семи років нав% чання ми з Іриною Володи% мирівною поїхали в Київ на майс% тер–клас. Там познайомилися з професором Валерієм Козло% вим. Послухавши мою гру, він по% радив переїхати до столиці. Там 8 років я провчився у заслуженого

працівника культури України, професора Наталії Віталіївни Гриднєвої. Вона для мене як дру% га мама. Шістнадцятилітнім опи% нився у столиці, уперше без батьків – і так мені не хотілося там залишатись… Але згодом здру% жився з однокласниками, звик до ритму великого міста, навіть ду% же його полюбив. Свого часу грав в одному з київських гуртів,

Бував на фестивалях в Україні, у Польщі, грав в оркестрі. Але за% раз до жодних конкурсів не готу% юсь і найближчим часом не пла% ную. Звісно, хотілося б виграти якийсь престижний конкурс, як% от імені Чайковського або Шопе% на, або Рубінштейна, або Горови% ця. Але наразі я відійшов від кла% сичної музики до авторської і працюю саме в цьому напрямку.

² ÿêùî ìóçèêà – öå òâîº âñå, òî òè íà ñöåí³ ïî÷óâàºøñÿ, ÿê ðèáà ó âîä³, ³ ïðîñòî ä³ëèøñÿ ç ëþäüìè òèì, â³ä ÷îãî ñàì îòðèìóºø çàäîâîëåííÿ.

але коли стали виникати супе% речки, незгоди, я не бачив більше перспективи і повернувся до Луцька. Тут став навчатися вока% лу у Галини Конах, а згодом і співпрацювати з нею, на запро% шення друга долучився до іншого гурту. — Ви вже є лауреатом міжнародних конкурсів. Чи бе) рете й зараз участь у музичних змаганнях? У якому найбільше хотілося б здобути перемогу? — Так, справді, але це було досить давно. Останніх років сім–вісім я на конкурси не їздив.

Займаюся і вокалом. Можливо, надалі буду їх поєднувати. — Тоді, Мікаелю, роз) кажіть, будь ласка, більше про колектив і його діяльність. — Я є учасником двох гуртів. Перший – «Carlos Bandos» – джазовий. Напередодні Нового року Славік (Мирослав Кіруєв), барабанщик і засновник, дізнав% шись, що я в Луцьку, подзвонив мені і запропонував виступити з ними на концерті. Погодився – і не шкодую, бо всі учасники кльо% во роблять своє діло. Ми го% туємо джазову кавер–програму,

ДОВІДКА «ВОЛИНІ–НОВОЇ» М і к а е л К а д ж и к о в и ч ГЮЛАЗЯН, 26 років Народився в місті Спітак (Вірменія). Переїхав разом із сім'єю до Луцька у 1994 році. Навчався в музичній школі № 1 по класу фортепіано. У 2014 році закінчив Національну музичну академію України ім. П. Чайковського в Києві. Лауреат міжнародних конкурсів «Горовиць-дебют» (м. Київ), «Синій птах» (м. Сімферополь), учасник багатьох міжнародних фестивалів, зокрема «Київські літні музичні вечори». Композитор, учасник двох луцьких гуртів, виступає спільно із волинською співачкою Галиною Конах. адже часто виступаємо на кор% поративах, весіллях, а людям цікавіше слухати не просто джаз, а те, що їм добре відоме. У другій групі зібралися хлопці пе% реважно з драмтеатру. Туди ме% не запросив мій друг Андрій Маслічук, який пише слова і му% зику для гурту. Фактично він і є його засновником. Назву ми придумували досить довго, врешті%решт зупинилися на варіанті «Зворотний зв’язок». У планах – записати альбом, ду% маю, за місяців 4–5 нам це вдасться. Працюємо ми в жанрі інді%рок, сподіваюся, наша творчість буде до вподоби слу% хачам. — У вас багатий досвід: ви виступали як сольно, так і у складі групи, в оркестрі. Яка робота вам більше до душі? — У кожному з варіантів є свій кайф. Наприклад, коли граєш класичну музику в ор% кестрі, то навіть на сцену зовсім по–іншому виходиш, з іншим настроєм. Звичайно, хвилюван% ня є перед будь–яким висту% пом, та коли ти виконуєш класи% ку і викладаєшся сповна, тебе настільки переповнюють емоції, що це просто щось неймовірне, ніби надприродне. А от при ви% конанні каверів чи авторських творів дуже важливо бачити, що публіка гарно сприймає музику, що люди «зажигають», тоді й тобі передається їхня енергети% ка, хочеться танцювати. Тому це навіть порівнювати важко, скрізь по–своєму класно. Го% ловне – любити свою справу, бо коли любиш, то ти не можеш ро% бити її погано. І якщо музика – це твоє все, то ти на сцені почу% ваєшся, як риба у воді, і просто ділишся з людьми тим, від чого сам отримуєш задоволення. ■ Більше фото, а також відео — на сайті volyn.com.ua .

■ АртБарикада

1000 êîìïàêò-äèñê³â #Ï³ñí³Â³éíè âîëîíòåðè ïîäàðóâàëè Óêðà¿íñüê³é àðì³¿ Альбом сучасної фронтової пісні (на фото) об’єднав 15 композицій, написаних воїнами АТО під впливом пережитого на Сході України сі пісні в рамках соціаль% но%мистецького проекту були записані на про% фесійній студії в унікаль% них дуетах бійців%авторів та відо% мих українських артистів. Цей проект – волонтерська ініціатива, автором та координатором якого є журналіст та промоменеджер Галина Гузьо. У Львові над ним працювали півтора року: від ідеї – до виходу альбому. CD вийшов

під лейблом компанії «Наш фор% мат», тираж – 5000 примірників. У проекті взяли участь бійці Олек% сандр Рожко, Зиновій Медюх, Богдан Ковальчин, Тарас Гривул, Максим Перев’язко, Андрій Шев% чук, Петро Комендат, Сергій Тіта% ренко, Станіслав Паплінський, Ірина Красота, Ігор Шолтис, Олекса Бик, Роман Семисал, Дар’я Зубенко, які заспівали в унікальних дуетах із відомими ук%

раїнськими артистами. 13 жовтня у Львові, в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, відбудеться великий концерт — презентація альбому «Пісні війни», де викону% ватимуться усі 15 музичних ком% позицій, будуть присутні воїни АТО, які взяли участь у записі дис% ка, а також майже всі професійні артисти, що долучилися до цих унікальних дуетів. Перші 1000

Öåé ïðîåêò – âîëîíòåðñüêà ³í³ö³àòèâà, àâòîðîì òà êîîðäèíàòîðîì ÿêîãî º æóðíàë³ñò òà ïðîìîìåíåäæåð Ãàëèíà Ãóçüî.

примірників диска учасники про% екту – доброволець і бард Олекса Бик та лідер гурту «Тінь Сонця»

Сергій Василюк – передали у Києві представникам Генерально% го штабу Збройних сил України. ■

www.volyn.com.ua

ОГОЛОШЕННЯ І РЕКЛАМА

Нерухомість Продається двокімнатна квартира у Луцьку (район стадіону, 2–й поверх 4–по верхового будинку, 46 кв. м, колонка, у доброму житловому стані). Є підвал. Тел.: 099 52 48 124, 098 52 18 718. Терміново продається будинок (га зифікований, частково вмебльований, є водопровід, 0.85 га приватизованої землі) у с. Цевеличі Локачинського району. Тел. 098 52 95 488. Продається будинок у с. Буяни Луць кого району. Є літня кухня, хлів, гараж, 3 6 соток приватизованої землі. Ціна до говірна. Тел. 066 60 10 477. Продається цегляний будинок (80 кв. м, новобудова) в с. Олешковичі Ро жищенського району. До будинку підве дено газ та світло. Є земельна ділянка (23 сотки) на березі річки Конопелька. Ціна договірна. Тел. 067 27 06 103. Продається будинок (80 кв. м) зі всіма зручностями. Є гараж, хлів, льох, земельна ділянка (15 соток). Ціна до говірна (смт Дубище Рожищенського району). Тел. 066 28 28 870. Продається дерев’яний будинок у центрі смт Шацьк. Ціна договірна. Тел. 096 86 54 578. Продається будинок (125 кв. м) у м. Рожище. Є газове опалення, два гаражі, господарські прибудови, приватизована земельна ділянка. Усе огороджене, бруківка (заг. пл. — 0.10 га). Ціна 1 040 000 грн. Тел.: 097 93 35 936, 095 71 42 490. Продається у м. Любомль на вул.1Травня дерев'яний будинок (3 кімна ти, є літня кухня, гараж, хлів, льох, зе мельна ділянка 13 соток). Ціна договірна. Тел: 093 00 80 392, 099 55 59 492. Терміново продається земельна ділянка (0.37 га) у с. Промінь Луцького району (0.25 га — під забудову і 0.12 га — під сільське господарство). Ціна 411 000 грн. Торг. Тел.: 095 46 05 262, 096 05 22 756. Недорого продається земельна ділянка (0,25 га) під забудову у с. Ко пачівка Рожищенського району. Є усі до кументи. Тел. 067 74 40 542. Продається приватизована земельна ділянка (0.16 га) у с. Городище 1 Луцького району. Тел. 096 84 51 016.

Авторинок Продається автомобіль ВАЗ 2106, 1990 р. в., зимова гума, новий акумуля тор, у доброму стані, гаражне збережен ня. Ціна 25 000 грн. Тел.: 068 64 59 268, 050 21 89 483. Продаються автомобілі ЗІЛ–ММЗ 554 (самоскид–колгоспник, газ/бензин (8 ба лонів) у доброму стані, а також МАЗ 500 (бортовий, вантажний, двигун 6). Тел.: 095 84 14 490, 067 75 31 556. Продається автомобіль «Вольво 244», 1984 р. в., 2.3, газова (голландська) установка, задовільний стан. Недорого. Тел. 096 96 38 830. Продається автомобіль «Мерседес Віто», 108 D, 1998 р. в., пасажирський. Тел. 067 91 85 397. Куплю автомобіль у будь–якому стані (на ходу, після ДТП, що потребує ремонту, на іноземній реєстрації). Тел.: 098 62 69 296, 050 67 88 554. Продається автомобіль «Рено Кенго», 2008 р. в., 1.5 D, 160 000 км, кондиціонер, у доброму стані, один власник. Ціна до говірна. Тел. 095 62 98 016. Куплю автомобіль у будь–якому стані (на українській реєстрації, нерозмитне ний, можливо після ДТП, кредитний, роз комплектований, проблемний). Тел.: 099 73 74 388, 098 91 93 799.

Сільськогосподарська техніка Продається двокорпусний плуг до трактора Т 25 або «китайця». Тел. 068 19 16 978.

ПАМ’ЯТНИКИ з мармурової крихти та натурального каменю. Виготовлення та встановлення. (0332) 70 85 72, (050) 197 68 69.

«Волинь нова» | 10 жовтня 2017 Вівторок | ¹111

îãîëîøåííÿ äëÿ âñ³õ Т Е Л . 7 7 0 7 7 0 E mail: volyn10@i.ua Повідомляємо читачам, що ціна приватного оголошення у газеті «Волинь–нова» —

25 гривень за одне найменування + 5 гривень, якщо ви бажаєте розмістити на нашому сайті www.volyn.com.ua Вартість оголошень про купівлю чи продаж с/г техніки (більше, ніж три одиниці); с/г продукції; будівельних матеріалів; меблів та ін. становить 70 гривень за один раз публікації + 15 грн (за сайт). Вартість оголошення про послуги — 70 гривень + 15 (за сайт). Оголошення, які виділені рамкою + 25 грн (за сайт + 25). Вартість оголошення про згубу — 25 грн + 5 (за сайт). Оплата у відділеннях ПриватБанку. Розрахунковий рахунок є у кожному номері газети. Продам: трактори МТЗ (нові та б/в); комбайни «Кляйне SF 10», «Холмер–Та радос» (бурякозбиральні), зернозби ральні (усі моделі); фронтальний наван тажувач на МТЗ; скобу–підкопач; шини (8.3/8 20; 12,5/80 18); запчастини до «Кляйне SF 10»; кожух на двигун СМД; двигун «Вольво» до «Кляйне»; документи на Т 25, МТЗ, 2 ПТС 4; ворота гаражні (3.10 х 3.10). Тел.: 097 27 77 435, 050 67 11 093, 098 12 57 618. Продаються: тяжкі дискові борони до тракторів МТЗ, Т 40; плуги 2 , 3–корпусні (радянського виробництва); трактор Т 40 у доброму стані. Тел.: 095 50 48 137, 067 70 83 121, 067 51 52 964. Продається новий (навісний) стріль частий культиватор з важкими боронами. Тел.: 066 13 24 699, 068 72 02 348. Продається трактор Т 25 у доброму робочому стані (є вибір). Доставлю по об ласті безкоштовно. Тел.: 066 47 09 124, 097 12 77 234. Продаються прес–підбирач «Велгер 41» у доброму стані, зернова сівалка. Ціна договірна. Тел. 095 18 65 543. Продам зернову навісну сівалку (2.5 м, привезена з за кордону). Можлива доставка. Тел.: 096 96 95 596, 050 84 29 221. Продається комбайн СК 5 «Нива», 1984 р. в., у робочому стані. Тел. 068 10 39 580. Куплю трактор МТЗ у будь–якому стані. Тел. 099 36 05 025. Продається трактор Т 40 АМ, 1992 р. в., нова гума, новий стартер, у дуже доброму стані, є причіп. Тел. 096 80 48 733. Терміново продається трактор Т 25, 1995 р. в. Ціна 63 000 грн. Тел. 066 38 05 887. Продається трактор МТЗ 82 у дуже доброму стані, є причіп. Тел. 096 72 22 134. Продам трактор Т 25 (привезений з Польщі) в дуже доброму стані. Тел. 099 24 68 946. Продається недорого трактор Т 25 (привезений з Польщі). Тел.: 066 34 56 267, 098 64 06 233. Продається трактор Т 40 АМ у дуже доброму стані. Тел.: 098 64 06 233, 066 34 56 267. Продається недорого трактор Т 40 АМ, 1992 р. в., у дуже доброму стані. Тел.: 066 47 09 124, 097 12 77 234. Продам міні–трактори (японсько го виробництва): «Кубота», «Янмар», «Ісекі», «Хіномото», «Мітсубісі» (від 17 до 80 к/сил). Повний пакет доку ментів, без використання в Україні (фреза у подарунок). Можлива дос тавка. Тел.: 097 76 27 586, 050 56 17 800, 096 74 51 932. Продається трактор Т 25 (привезе ний з Польщі) у доброму стані. Тел.: 097 14 20 540, 050 28 69 222. Продається різна с/г техніка: дискові борони, плуги, прес–підбирачі, обприску вачі, культиватори, картоплесаджалки, картоплекопачки, сівалки, сінограбарки, розкидачі міндобрив, косарки роторні, грунтофрези, сортувальні столи для кар топлі, а також запчастини та комплекту ючі. Тел.: 067 47 87 264, 095 81 59 912, 096 34 46 777.

Продається трактор Т 25 (привезе ний з Польщі) у доброму стані. Недорого. Тел.: 096 42 90 426, 067 79 08 629. Продаються: трактори Т 25, МТЗ, зернозбиральні комбайни, дискові боро ни, роторні косарки, обприскувачі, сад жалки, сівалки, плуги та плуги оборотні, культиватор для міжрядного та суцільно го обробітку, картоплекомбайни, фрон тальний навантажувач до МТЗ, телес копічні навантажувачі, гноєрозкидачі, шпагат «Юта», грунтофрези, зерношне ки, прес–підбирачі, шини до тракторів, твердопаливні котли «DEFRO». Тел.: 097 23 95 170, 066 72 14 192.

Різне Продам саджанці ремонтантної ма лини та полуниці (сорти Хоней, Гігантел ла, Альбіон). Тел. 096 95 55 523. Куплю пивні кеги та пивне обладнан ня. Тел. 096 90 30 685. Продам: жом, торфобрикет, дрова, пісок, щебінь різних фракцій (насипом, у мішках), камінь бут, цеглу білу та червону (нову та б/в), землю на вимостку, гній, цемент. Доставка. Вивезу будівельне сміття. Тел.: 099 33 74 034, 096 99 43 100. Продам: жом, торфобрикет, камінь бут, дрова, пісок, щебінь різних фракцій (насипом та в мішках), цеглу білу та чер вону (нову та б/в), чорнозем, землю на вимостку, гній, цемент, блоки. Доставка. Вивезу будівельне сміття. Тел.: 097 34 43 386, 099 61 14 575. Продам: дрова рубані (твердої поро ди), торфобрикет, цеглу білу та червону (нову та б/в), пісок, щебінь, відсів, ши фер (б/в), глину, чорнозем. Доставка. Послуги навантажувачем «Бобкат» та ав томобілем ЗІЛ. Тел.: 050 73 95 444, 067 45 02 527. Продам: жом, торфобрикет, цеглу вогнетривку (нову та б/в), шифер (б/в), пісок, щебінь, відсів, керамзит, цемент, вапняк (на вимостку дороги), глину, зем лю (на вимостку), гній коров’ячий. Виве зу сміття. Доставка автомобілем ЗІЛ (са москид). Послуги міні–навантажувачем «Бобкат». Тел.: 096 80 00 567, 050 72 27 271. Продам: торфобрикет, вугілля, дрова, щебінь, пісок, чорнозем, жом (надаю послуги авто (самоскид). Тел.: (0332) 72 28 66, 050 43 84 608, 098 48 13 899. Продам: жом, торфобрикет, дрова, пісок, відсів, щебінь (різних фракцій), бло ки будівельні, цеглу. Доставлю пилома теріали (вантажопідйомністю до 10 тонн). Тел. 050 37 81 998. Продам: жом, пісок, щебінь, цеглу, цемент, чорнозем, торф, торфобрикет (у будь–якій кількості). Доставлю. Тел.: 066 73 33 500, 096 76 65 952. Продам піноблоки (20 х 30 х 60, 12 х 30 х 60) та шлакоблоки. Можлива достав ка. Тел.: 099 44 51 353, 067 72 82 946. Продам: жом, пісок, щебінь, цеглу, відсів, дрова, чорнозем, торфокрихту, торфобрикет, глину, землю на засипку. Вивезу будівельне сміття. Надам послуги навантажувачем «Бобкат» та автомобілем ЗІЛ (самоскид). Тел.: 050 60 97 986, 098 91 25 884.

ÏÀÌ’ßÒÀªÌÎ, ËÞÁÈÌÎ, ÑÓÌÓªÌÎ 18 вересня на 85 році життя перестало битись серце прекрасної людини, кохано го чоловіка, батька, дідуся, великого педагога скрип кового мистецтва, керівни ка ансамблю скрипалів та заслуженого працівника культури України Олександра Пилиповича НЕГОДИ. Ця звістка стала несподі

ваною як для родини, так і для колег, особли во студентів класу Негоди О. П., що усе своє життя присвятив улюбленій справі. У 1959 році в Луцькому музичному училищі був зас нований відділ оркестрових струнних інстру ментів, який він очолював понад 30 років. Більш як 120 випускників Олександра Пили повича перейняли його досвід, вміння та лю бов до своєї професії і продовжують дарувати це високе мистецтво людям. З сумом та співчуттям випускники класу Негоди О. П.

Продам: щебінь, відсів, пісок, цеглу, блоки, клей, цемент. Доставлю. Надам послуги маніпулятором та самоскидом (с. Гірка Полонка Луцького району). Тел.: 050 52 99 520, 296 42 96 975. Продам: жом, торфобрикет, дрова, гній, чорнозем, торф, пісок, щебінь, відсів, глину, цеглу. Надаю вантажні пере везення. Тел.: 099 72 82 934, 097 47 58 940. Продам: сирий жом, пісок, щебінь, цеглу, відсів. Тел.: 095 53 55 663, 097 75 16 430. Продається тільна телиця (Горохівсь кий район). Тел. 096 34 97 423. Продаються у Ківерцівському районі тільна корова, тільна телиця (отел у люто му). Тел.: 068 48 24 209, 095 42 52 340. Продається тільна телиця (Луцький район). Тел. 066 51 87 939. Продається корова (Луцький район). Тел. 093 26 10 461. Продається тільна телиця (Луцький район). Тел. 050 20 94 511. Продається молода дійна коза (Любомльський район). Тел. 097 82 44 003. Куплю молочну корову, яка дає 20 і більше літрів молока. Тел.: 068 02 08 090, 050 50 69 990. Куплю: телят, лошат, ВРХ, коней. Тел. 068 91 57 460. Продається молода корова (5 років) у Луцькому районі. Тел. 096 79 33 805. Продається тільна телиця (1 рік 10 міс.) від доброї молочної корови у с. Коршовець Луцького району. Ціна до говірна. Тел. 066 38 87 632. Продається молода спокійна кобила (5 років, робоча, із великих коней) у Ківерцівському районі. Тел. 096 31 61 243. Продається молодий спокійний кінь (2 роки 6 міс., робочий, сивої масті, з ве ликих коней) у Ківерцівському районі. Тел.: 096 43 02 626, 073 42 45 849. Продається дійна корова (4 роки, тільна 3–м телям) у с. Липляни Кі верцівського району. Ціна договірна. Тел.: 050 07 50 531, 095 89 36 722. Куплю коней, ВРХ. Тел. 098 25 75 859. Продається корова (тільна четвертим телям). Тел.: 067 70 32 865, 095 88 49 857. Куплю: ВРХ, коней, биків, дорізи. До рого. Тел.: 098 58 76 653, 050 19 32 639. Продам цуценя німецької вівчарки. Тел. 050 43 81 896. Продається кормовий буряк. Тел. 050 26 28 224.

Послуги Надаю послуги з ремонту квартир (облицювання, декоротивна штукатурка, гіпсокартон, шпаклівка, електрика, сан техніка та інше). Тел. 050 43 81 896. Пробурюю свердловини. Ремонтую, встановлюю міні–башти, насоси, труби об садні до свердловин. А також продам боч ки пластмасові на 100 — 150 — 240 — 1 000 л («куби»), 4–сезонну тепличну плівку (шир. — 6, 8, 12 м, польського виробницт ва). Тел.: 050 67 09 075, 097 48 24 071. Виготовляю та продаю металеві шта хети (штахетник) з кольорової бляхи (24 кольори), односторонній та двосторонній глянець, матові (під золотий дуб, горіх, цеглу, камінь), ширина 8, 10, 11,5 та 13 см. Тел.: 050 64 46 840, 067 49 33 889.

Вважати недійсними Загублений військовий квиток, вида ний на ім’я Іщик Оксана Миколаївна, вва жати недійсним. Загублений паспорт громадянина Ук раїни (серія АЮ, № 265058), виданий Лю бешівським РС УДМС 14.07.2015 р. на ім’я Хрупчик Олександр Миколайович, вважати недійсним. Загублені закордонний паспорт та військовий квиток, видані на ім’я Левчук Микола Євгенійович, вважати недійсними.

Президія Ради Волинської обласної ор ганізації профспілки працівників соціальної сфери висловлює глибоке співчуття члену Президії Ради Волинської обласної ор ганізації профспілки працівників соціальної сфери, голові первинної профспілкової ор ганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області А. Н. Цибеню з приводу тяжкої втрати – смерті матері Єви Іванівни. Ми щиро розділяємо ваше горе та передаємо слова співчуття і підтрим ки вам і вашим рідним.

СПОРТ

«Волинь нова» | 10 жовтня 2017 Вівторок | ¹111

www.volyn.com.ua

■ Футбол Сергій ХОМІНСЬКИЙ

атч Україна – Хорватія закінчився вчора ближче до опівночі, вже після здачі цього номера до друку. Тож – одне з двох. Або цієї ночі поблизу НСК «Олімпійський» – як і по всій Ук' раїні – лилися ріки шампанського (і не тільки) з приводу нашої пе' ремоги. Або лунали плачі на тему – «Знову програли! Скільки ж можна?!» Що, традиційно, також передбачає вживання міцних ка' ви та чаю, і не тільки… Причин програти хорватам було більш ніж досить. Навіть пе' рераховувати їх не варто – про потенційну силу «зіркових» «кар' татих» і так всі знають. Водночас були й підстави для нашого тріумфу! По перше. Ми вже знали смак перемоги над Хорватією. Влітку 1995'го у домашньому матчі відбору до Євро'1996 «синьо'жовті» перемогли «карта' тих» завдяки суперголу Юрія Ка' литвинцева. До того, щоправда, ми поступилися на виїзді з рахун' ком 0:4. Та все ж – то була одна з найпам’ятніших перемог збірної України тих часів! А тодішній склад хорватів вражав точно не менше, ніж нинішній – як от Зво' нимир Бобан, Давор Шукер, Ро' берт Просінечки… По друге. Ми маємо «вели' чезного зуба» на збірну Хорватії. Рівно 20 років тому – восени 1997–го – доля звела нас із ними у плей–оф відбору до ЧС'1998. Перший поєдинок на виїзді ми програли 0:2. Натомість у матчі–відповіді в Києві наші хотіли (і могли!) реваншуватися! Вже на п’ятій хвилині юний Андрій Шевченко забиває «кар' татим»! Переповнений стадіон далі жене «синьо–жовтих» упе' ред! Натомість у хорватів відвер' то «тремтять коліна»! Невдовзі Україна забиває другий, але справу «у свої руки» бере відвер' та сволота в особі головного арбітра Руне Педерсена, який не зараховує «чисте» взяття воріт і надалі всіляко встромляє палки в колеса нашій збірній. Хорвати

Сподіваємось, учора Домай Віда не зупинив Андрія Ярмоленка.

ÊÀÐÒÀÒÈ ×È ÃÎÉÄÀÒÈ ÇÀ ÌÀÒ× ²Ç «ÊÀÐÒÀÒÈÌÈ»? Збірна України зіграла вирішальний поєдинок у групі відбору до Чемпіонату світу 2018 зі збірною Хорватії їдуть на ЧС у Францію замість нас і стають там «бронзовими» при' зерами! По третє. Хорватія грандіоз' но провалила друге коло відбору, заледве зумівши переграти Ко'

навіть без підсумкового другого, хорвати вдалися до небаченої авантюри – за два дні до вирішального матчу з Україною міняють головного тренера! Замість Анте Чачіча до керма

Çá³ðí³é Óêðà¿íè âæå äàâíî áóëî ÷àñ çäîáóòè ãó÷íó ïåðåìîãó – çà ÷âåðòü ñòîë³òòÿ ó íàñ ¿õ áóëî çîâñ³ì íåáàãàòî…

сово, поступившись Ісландії та Туреччині, а також зігравши внічию з Фінляндією. У цих чо' тирьох матчах балканці спромог' лися забити лише двічі. По четверте. Приголомшені втратою першого місця у групі й реально ризикуючи залишитись

стає Златко Даліч. За зізнанням самого Даліча, за добу до свого призначення він дивився поєди' нок Хорватія – Фінляндія як зви' чайний уболівальник, зручно вмостившись на дивані перед «домашнім» телевізором… По п’яте. Букмекерські кон'

тори вважали шанси обох команд на перемогу практично рівними. І це при тому, що «за іменами» су' перник нас, звісно, суттєво пере' важав. По шосте. Збірній України вже давно було час здобути гучну перемогу – за чверть століття у нас їх було зовсім небагато… По сьоме. Ми грали вдома. І в тому, що НСК «Олімпійський» мав бути заповнений під самісіньку зав’язку, можна було М Збірна 1 Ісландія 2 Хорватія 3 Україна 4 Туреччина 5 Фінляндія 6 Косово

І 9 9 9 9 9 9

В 6 5 5 4 2 0

аніскільки не сумніватися. P. S. Також нагадаємо, що матчу з хорватами передував виїзний поєдинок з косоварами. Рясний дощ перед початком і під час самого поєдинку таки не за' вадив підопічним Андрія Шевчен' ка здобути три очки. Косово – Україна – 0:2 (0:1 – Леарт Пакярада, 60 хв. (автогол); 0:2 – Андрій Ярмо' ленко, 87 хв.) Відбірковий етап ЧС 2018. Група І. 9 тур. 6 жовтня. Шко' дер (Албанія). Стадіон «Лоро Борічі». Головний суддя Крейг По' усон (Англія). Україна: Андрій П’ятов, Ми' кола Матвієнко, Іван Ордець, Євген Хачеріді, Олександр Кара' ваєв, Сергій Сидорчук, Денис Гармаш, Руслан Ротань (Тарас Степаненко, 63 хв.), Євген Коноп' лянка (Віталій Буяльський, 88 хв.), Андрій Ярмоленко, Артем Кра' вець (Марлос, 46 хв.). Головний тренер Андрій Шевченко. Не менш цікаві події відбува' лися і в паралельних матчах нашої групи. Ісландія на виїзді розт рощила Туреччину – 3:0. А Фінляндія на полі суперника вирвала нічию в Хорватії – 1:1! На гол гравця туринського «Ювентуса» Маріо Манджукіча (який, щоправда, лише добив м’яч після зрізки суперника у власні ворота) фіни відповіли влучним пострілом Пюрю Сойрі з солігорського «Шахтаря» (Біло' русь) на останній хвилині поєдин' ку! Цей колоритний фін намібійсь' кого походження дебютував за збірну Фінляндії виходом на заміну на 80–й хвилині поєдинку. А за 10 хвилин відзначився де' бютним голом і фактично став «національним героєм»… Ісландії («відчепивши» хорватів від реаль' ної боротьби за перше місце). Нагадаємо також турнірну таблицю групи «І» перед учо' рашніми матчами: Н 1 2 2 2 2 1

П 2 2 2 3 5 8

М 14'7 13'4 13 7 12'11 7'11 3'22

О 19 17 17 14 8 1■

■ Перша ліга

«HAPPY BIRTHDAY, Mr. â. î. ÃÎËÎÂÍÎÃÎ ÒÐÅÍÅÐÀ!» Гравці «Волині» привітали Альберта Шахова з днем народження сенсаційною перемогою над ФК «Полтава» Сергій ХОМІНСЬКИЙ

емпіонат України з футболу, Перша ліга. 15 тур. «Волинь» (Луцьк) – ФК «Полта ва» (Полтава) – 2:0 (1:0 – Олександр Медведь, 45+2 хв.; 2:0 – Андрій Ляшенко, 57 хв.) 6 жовтня. Луцьк. Стадіон «Авангард». 400 глядачів. Го ловний суддя Владислав До рош (Київ). До зустрічі з «Волинню» ФК «Полтава» здобув шість пере' мог поспіль із загальним ра' хунком 12:1! Тож полтавчани впевнено посідали друге місце в турнірній таблиці й, вочевидь, планували взяти у Луцьку три чергових очки. Натомість лучани не знали смаку перемог у чотирьох ту' рах, а два останні матчі взагалі програли. Щоправда, напере'

додні цього поєдинку в. о. го' ловного тренера «Волині» Аль' берт Шахов відзначив день на' родження – фахівцю виповни' лося 42 роки. Подарунок від підопічних вдався – перемога 2:0 завдяки

ли 9 забитих голів (як в усіх дев’яти матчах попереднього, 14–го, туру!). Вісім із них були забиті у ворота господарів, до того ж автором відразу чо' тирьох став Денис Фаворов! Усі результати 15 туру:

Äî çóñòð³÷³ ç «Âîëèííþ» ÔÊ «Ïîëòàâà» çäîáóâ ø³ñòü ïåðåìîã ïîñï³ëü ³ç çàãàëüíèì ðàõóíêîì 12:1!

голам Олександра Медведя та Андрія Ляшенка. Андрій, щоп' равда, потім ще й полоскотав нерви тренерського штабу та вболівальників – заробив другу жовту. Тож догравали «черво' но–білі» удесятьох – вистояли! Ще одним дуже помітним матчем туру став поєдинок між МФК «Миколаїв» та чернігівсь' кою «Десною». Глядачі побачи'

ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ ПЕРШОЇ ЛІГИ М Команда I В Н П М О 1 «Арсенал» 15 12 3 0 26'7 39 2 ФК «Полтава» 15 11 2 2 25'10 35 3 «Десна» 15 10 2 3 32'9 32 15 9 2 4 21'12 29 4 «Геліос» 5 «Інгулець» 15 8 4 3 22'11 28 6 «Авангард» 15 9 1 5 22'19 28 7 «Колос» 15 8 2 5 18'13 26 8 «Гірник–Спорт» 15 7 1 7 12'15 22 9 «Балкани» 15 5 6 4 13'14 21 10 «Оболонь–Бровар» 15 4 4 7 9'12 16 11 «Рух» 15 3 6 6 12'16 15 12 «Волинь» 15 4 3 8 13 19 15 13 МФК «Миколаїв» 15 4 3 8 17'28 15 14 «Жемчужина» 15 4 2 9 17'28 14 15 «Нафтовик–Укрнафта» 15 2 7 6 10'16 13 16 «Кремінь» 15 3 2 10 10'25 11 17 «Черкаський Дніпро» 15 3 1 11 11'23 10 18 ПФК «Суми» 15 2 3 10 9'22 9 У списку бомбардирів лідирують Олександр Акименко («Інгулець») – 11 голів (5 – з пенальті) та Денис Фаворов («Десна») – 9 (1 – з пенальті). ЗА ВОРОТАМИ

«Геліос» – «Рух» – 0:0; ПФК «Су' ми» – «Жемчужина» – 2:3; «Інгу' лець» – «Гірник–Спорт» – 2:0; «Волинь» – ФК «Полтава» – 2:0; «Кремінь» – «Авангард» – 0:3; «Нафтовик–Укрнафта» – «Арсе' нал» – 0:0; «Черкаський Дніпро» – «Колос» – 0:1; «Обо' лонь–Бровар» – «Балкани» – 0:1; МФК «Миколаїв» – «Десна» – 1:8.

Альберт ШАХОВ, в. о. головного тренера «Волині»: «Для тренера немає кращого подарунка на день народження як перемога команди. Сьогодні ми довго думали над складом усім нашим тренерським колективом, і те, що задумали, – у нас вийшло. Зіграли дисципліновано, з хорошим рухом і хорошими атаками. Завдяки цьому і виграли матч. На «Полтаву» було налаштовуватися непросто, бо команда виграла шість матчів перед тим. Вони були на ходу, але ми плідно готувалися до цього поєдинку. Хлопці отримують серйозне навантаження, але терплять і це приносить свої плоди». ■