16359

■ Тема №1

Фото Олега ДІДИКА.

Òðèð³÷íèé Ñàøóíÿ — íàçâàíèé ñèí áàòàëüéîíó «Ñâ³òÿçü»

| ¹108 (16 359) Ціна 4 грн

Вівторок | 3 жовтня 201

■ Самородки із народу

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

Іванна та Сашко — найдорожчі люди в житті військовослужбовця.

Коли до Горохівської центральної районної лікарні під’їхали на чотирьох автомобілях більше 20 військовослужбовців із букетами квітів, за ними з цікавістю спостерігали з вікон і хворі, і медики. Довідавшись, що це бойові побратими Романа Коротицького прибули за% бирати з пологового відділення додому його синочка і дружину Іванну, вони почали вітати мужніх захисників України. На той час у ба% тальйоні Роман першим став батьком. «Ваш козак буде і названим сином «Світязя», — за% являли військовослужбовці Романові та Іванні Олег ДІДИК

ДОНЕЧЧАНИН ЗУСТРІВ СВОЮ СУДЖЕНУ НА ВОЛИНІ Роман Коротицький приїхав у Горохів провідати свого друга Юрія Мельника, а дружина товариша Ок% сана запросила до себе додому давню знайому Іванну Оліщук. Кохання зацвіло ніжними квітами з першого погляду. 10 лютого 2014 року Роман та Іванна одружи% лися. Молодята поїхали жити в Крим (в Армянську чо% ловік мав квартиру), не відаючи, які драматично% трагічні події, суворі випробування чекають не лише їх, а й весь український народ… Певна схожість була в тому, як колись поєднали свої долі в місті Моспине Донецької області Романові У Людмили Михайлюк для дітей — іграшки, для жінок — прикраси, а для всіх разом — усмішка і щире слово.

ÌÀÄÎÍÍÀ Ç ÏÐÀIJIJÂÑÜÊÎÃÎ ÕÓÒÎÐÀ «Ніколи не думала, що, живучи на хуторі, вдається власноруч творити речі, які можна одягнути у світське товариство і якими захоплювалися б у столиці», — поділилася враженнями народна артистка України Оксана Пекун, коли побувала в гостях у волинської майстрині Людмили Михайлюк. Про цю мандрівку мені розповіли керівник ветеранського хору «Осіннє золото» Ярослав Матулько і староста Таїсія Кофан. (Цей колектив із містечка Локачі не раз виступав у Києві, був гостем популярної телепередачі «Надвечір’я», про що вже писала наша газета). А коли ведуча програми «Фольк%music» на Першому національному Оксана Пекун разом зі знімальною групою вирішила побувати на землі, де народився цей славний колектив, гостинні господарі показували столичним гостям усе найкраще, тоді й завітали на хутір, що загубився між селами Війниця й Губин. Захотілося й мені все побачити на власні очі

Закінчення на с. 6 7

»

Цитатник Àíàòîë³é ÃÎÂÎÐÀÄËÎ, íàðîäíèé àðòèñò Óêðà¿íè, ïðî òå, ùî ïðèïóñêàòè ³ñíóâàííÿ äâîìîâíî¿ Óêðà¿íè — âåëèêà ³ëþç³ÿ:

«

Там, де в публічній сфері з’являється угорська, румунська, російська – зникає все українське, ви мивається українська культура! З якого дива я, українець, повинен з ранку до вечора слухати заїжджих Кісєльових, Ганапольських, Шустерів, які нав’язують мені свої погляди на життя? Чому на ключових посадах у моїй країні мають бути інородці, які не поважають і не сприймають моєї мови і культури? Хіба їхній інтелектуаль ний рівень дозволяє займати ці посади, якщо вони не здатні вивчити українську мову? В будь якій цивілізованій країні вони б навіть посуд на кухні не мили, не во лодіючи мовою. Якщо ми не зрозуміємо цих простих речей, то завтра будемо працювати на своїй землі на російського Івана, причому російськомовні ук раїнці будуть працювати так само, як і україномовні!

»

«

Äî àíåêñ³¿ Êðåìëåì Êðèìó íå âñòèãëè ïðîäàòè êâàðòèðó â Àðìÿíñüêó, çìóøåí³ áóëè çàëèøèòè óñå, ùî ìàëè, áî ÷óëè ïîãðîçó òþðìîþ: «Òâî¿é ìîëîä³é äðóæèí³ äîâåäåòüñÿ ñóøèòè ñóõàð³».

»

батьки – Володимир Олексійович і Марія Володи% мирівна Коротицькі. Тато дивом вижив на війні в Аф% ганістані. Був поранений. Уродженка Львівської об% ласті, галичанка Марія познайомилася з ним у Моспи% ному, вийшла за нього заміж. Обоє працювали на залізниці, потім – у сільському господарстві Мико% лаївщини, виховали хорошими людьми синів Романа і Володимира, дочку Лесю. Після виходу на пенсію пе% реїхали на Львівщину, на батьківщину пані Марії – у се% ло Боянець Жовківського району. Шкільні та студентські роки Романа пов’язані з містом Миколаїв. Із четвертого курсу технічного інсти% туту його призвали в армію. Після «учебки» направили у Черкаси в окремий мобільний прикордонний загін, що базувався у Великих Мостах на Львівщині. Потім була контрактна служба. Охороняв морські рубежі України. Демобілізувавшись зі Збройних сил, працював бригадиром, виконробом на будівництві у багатьох містах України та Росії. Не думалося тоді, що згодом сусідня держава захопить частину його рідної Донеч% чини, а також Луганської області, що йому знову дове% деться стати військовослужбовцем, воювати з про% російськими загарбниками на Донбасі… До анексії Кремлем Криму не встигли продати квартиру в Армянську, змушені були залишити все, що мали, бо чули погрозу тюрмою: «Твоїй молодій дружині доведеться сушити сухарі». Виїхали на Во% линь до батьків Іванки – Анатолія Івановича й Ніни Іванівни Оліщуків, які зустріли Романа як рідного сина.

Закінчення на с. Р Е К Л А М А

10

»

2

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

Погляд

РІДНИЙ КРАЙ

www.volyn.com.ua

Доброго дня вам, люди!

Сергій ХОМІНСЬКИЙ, доцент кафедри соціальних комунікацій Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Сонце сьогодні зійшло о 7.22, зай де о 18.52. День триває 11 годин 30 хвилин. Місяць у Рибах. 13/14 дні Місяця. Перша чверть 28 вересня.

«Òàê òû ÷¸, ïàäëà, — óêðàèíîÿçû÷íûé?!»

МЕНИННИКИ: 3 — Олег, Михайло, Федір, Денис, Олександр, Тетяна, Остап, Євстахій, Ана толій.

4 — Андрій, Дмитро, Кіндрат, Данило, Мелетій, Йосип, Антон, Нестор, Раїса.

МУДР СТЬ: шлях, який обирає нас «Життя — шлях тимчасовості до віч ності». Анатолій МАХОНЮК, український письменник.

Перша половина 2000 х років. Пора мого студентства. Початок травня. День народження однокурсника (а тепер уже й кума) Женьки. Святкуємо на дачі у Паші, з яким Женька з шести років співав у Хорі хлопчиків та юнаків імені Левка Ревуцького усанівські сади» — дачний коопера тив у Києві на самісінькому лівому березі Дніпра. Старенький садовий будиночок на традиційних шести сотках. Проте мало не вся ділянка… заросла конвалією. Колись бабуся Паші привезла з лісу кіль ка кущиків для квітника. Минули десятиліття, і з’ясу валося: «червонокнижна» конвалія — це вам не якийсь там пирій, позбутися цієї рослини ой як неп росто! Сидимо під величезним кущем (більше схожим на дерево) бузку, який саме цвіте. Дюжина хлопців, більшість з яких «хористи», плюс кілька таких, як я, Женькиних однокурсників журналістів. А на веранді будиночка — зо дві дюжини пляшок з горілкою (цей момент моїм теперішнім студентам, звісно, читати не варто). Одним словом, справжня чоловіча «ро мантика»: ми і «горіляка», і все це потопає у цвітові бузку та конвалій! За столом я знаю всіх — приблизно тим самим складом і на тій таки дачі «чаюємо» не вперше. Раніше не знайомим для мене є лише один хлопець — «хорист», який сидить якраз навпроти. Називають його Солов’єм — чи то прізвище таке, чи то прізвисько. Усі спілкуються російською. Я — від природи лю дина досить скромна — наперед зі своїми розмова ми не лізу. Хіба прошу подати миску з якоюсь стра вою або перекидаюся кількома словами з найближ чими сусідами за столом. «На автоматі» роблю це також російською. Аж ось надходить і моя черга виголошувати тост. Піднімаюся й починаю (тепер уже звичною для мене українською): — Дорогий друже Євгене, (ну й щось там далі)… Заледве встигаємо випити за сказане мною й трішки закусити, як Соловей, люто дивлячись на ме не, голосно заявляє: — Так ты чё, падла, — украиноязычный?!

— Так, україномовний, а що таке?! — відповідаю.

— А чего ж ты по кацапски до этого разговари вал?!

— Так ти ж теж — по кацапськи! Навіть зараз!

— Так я не умею иначе! А у тебя речь такая укра инская — заслушаться можно! Что — языка нашего родного стесняешься?! Я, відверто кажучи, таким несподіваним поворо том дещо заскочений. А вже наступної миті Соло вей, сп’явшись на ноги, готовий мало не з кулаками кинутися на мене у щирому пориві захистити ук раїнську мову. Проте сусіди за столом з обох боків вчасно повертають Солов’я на його стілець і трохи заспокоюють. Святкування у вигляді грандіозної пиятики з піснями після кожного тосту («хористи» ж!) триває далі. Ближче до вечора йдемо купатися (якщо вам хтось розказуватиме, що вода в Дніпрі на початку травня холодна — не вірте!) Повернувшись, «тримаємо темп». Пісня — випи ли, пісня — випили… Один чи двоє, щоправда, таки «зійшли з дистанції» — довелося «евакуювати» на диван у будиночок. Горілки, звісно, традиційно не вистачило, про те на такі випадки ми знали нічний кіоск на тих та ки «Русанівських садах»… А я ще й пляшку коньяку, пам’ятаю, програв. Посперечався з одним із «хо ристів», що він не зможе зубами відкрити «закатано го» трилітрового слоїка із соком «запивоном». Відкрив… А згодом ще й пропонував мені нове «парі» — що зможе відкрити пляшку пива… оком. Навчений досвідом, я цього разу вже не погодився. А вже десь після опівночі «хористи», нарешті, за тягнули свою коронну «Ой, чий то кінь стоїть…». Ушкварили так, що, певно, й на протилежному бе резі Дніпра було чути! Після цієї пісні п’ємо не за Женьку іменин ника. За Неї — нашу солов’їно калинову. Усі сто ячи й, звісно, до дна. Я з Солов’єм — на брудер шафт. ■

«Р

ЗАСТЕР ГАЄМО: жовтень

починається бурхливо В КНО РУБРИКИ: свої шедеври творить на верстаті 1939 року «Ольга Гайдучик. Ткацтво» — таку назву має виставка, що відкри лася цими днями в обласному краєзнавчому музеї. Це персональна експозиція з нагоди 70 літнього ювілею волинської ткалі, заслужено го майстра народної творчості України Ольги Павлівни Гайдучик (на фото) із села Велимче Ратнівського району. Понад сорок років Ольга Гайдучик професійно займається ткацт вом на верстаті, який дістався їй у спадок від діда Федора і був змай стрований ще у 1939 році. Для виготовлення виробів використовує нит ки з льону, конопель, бавовни, вовни та змішані. В музеї представлено понад 60 авторських робіт — килими, скатертини, рушники, доріжки, серветки, чоловічі, жіночі, дитячі сорочки. У відкритті виставки взяли участь співробітники музею, уп равління культури облдержадміністрації, Волинського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Ху дожнього музею в Луцьку, а також родина майстрині — її донька Га лина і син Василь, студентська молодь.

ПРЕЗЕНТАЦ Ї: відверта розмова про життя і поезію Цими днями у навчально виховному комплексі № 9 міста Луцька відбулася презентація книги відомого педагога, поета, перекладача Володимира Бича «Разговор начистоту» («Відверта розмова»). Власне, назва збірки багато в чому визначила й характер дійства, яке й дійством в офіціозному розумінні не назвеш: це була справді не вимушена, багато в чому імпровізована, щира й відверта розмова ав тора книги з ведучим Світозаром Остапчуком про життя й поезію, про романтику і сенс буття, про власне становлення як митця. Ясна річ, звучали вірші й переклади Володимира Бича з різних мов — із російської на українську (Олександр Пушкін, Сергій Єсенін, Борис Пастернак), з української на російську (Василь Слапчук) та з англійсь кої на російську (сонети Вільяма Шекспіра, доробок «The Beatles») та українську (альбом Джуліана Томаса), а також пісні на вірші самого поета і перекладеного ним Сергія Єсеніна у виконанні бардів Дмитра Байди й Ігоря Берестюка. Вдячним словом було згадано видавця «Разговора начистоту» Дмитра Гегера. Різноманітні грані таланту Володимира Бича розкрили перед присутніми його друзі й колеги по перу — Ігор Ольшевський, Марія Пишук, Володимир Місюра, Микола Шостак (останні двоє, зокрема, прочитали також власні переклади віршів поета), вихованки Володи мира Васильовича Софія Пеньковська та Юлія Гаврилюк, заступник директора з навчально виховної роботи НВК № 9 Марина Чаус. На презентації побував Максим Кириленко.

Першу магнітну бурю ми вже пережили першого дня другого осіннього місяця. У найближчу десятиденку магнітних збурень слід очікувати у такі дні й години: сьогодні, 3 жовтня (16.00—19.00), 5 (10.00—14.00), 7 (20.00—23.00), 8 (06.00—10.00; 17.00— 19.00). У ці дні самопочуття метеозалеж них та людей із хронічними серцево су динними захворюваннями може погіршу ватися. Подбайте про своє здоров’я.

ПОГОДА: південний вітер принесе дощі та потепління За прогнозом чергового синоптика обласного гідрометеоцентру Лесі Пасіч ник, сьогодні — мінлива хмарність, вночі — без опадів, вдень — дощ, місцями гроза. Вітер південний, 7—12, подекуди пориви — 15—20 метрів за се кунду. Температура повітря по області — 10—15, у Луцьку — 13—15 градусів тепла.

4 го — хмарно з проясненням, вночі — дощ, вдень — без істотних опадів. Вітер південно–західний, 7—12, місцями пориви 15—20 метрів за секунду. Темпе ратура повітря по області вночі — 5—10, вдень — 10—15 градусів. 5 го — мінлива хмарність, вночі — без істотних опадів, вдень — місцями невеликий дощ. Вітер південно–західний, 7—12, подекуди по риви 15—20 метрів за секунду. Темпера тура повітря по області вночі — 5—10, вдень — 10—15 градусів тепла. За багаторічними спостереженнями, найтепліше 3 жовтня було у 2001 році — плюс 25,4, найхолодніше — 1979 го — мінус 4 градуси. Радіаційний фон учора в Луцьку становив 0,012 мілі рентгена за годину.

Ведуча рубрики Валентина ШТИНЬКО. Тел. 72 38 94

ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

Ìàìó Ëåñ³ Óêðà¿íêè ÷åê³ñò ïðèâ’ÿçàâ äî êîíÿ ³ òàê ïîãíàâ íà äîïèò 4 жовтня 1930 року зупинилося серце Олени Пчілки (на фото) Сергій НАУМУК

дитинства, яке пройшло на Полтавщині, Ольга Петрівна Драгоманова (її справжнє ім’я) любила усну народну творчість. І коли разом із чоловіком Петром Косачем переїхала на Во линь, то занурилася у свою стихію: записувала пісні, обряди, звичаї, збирала зразки вишивок. Книжка «Український народний орнамент», яка побачила світ 1876 року, принес ла їй славу знавця цього виду мисте цтва. Видання було відзначене Па ризькою академією мистецтв. Водночас Ольга Косач встигала писати власні твори, зокрема дитячі. І перекладала з багатьох мов. У 1881 році вийшла її збірка перекладів Ми коли Гоголя, Олександра Пушкіна та Михайла Лермонтова. Перекладала та переспівувала Овідія, Міцкевича, Ґете, Андерсена, Гюґо. А ще підтри

З

мувала українські видання: альманах «Перший вісник», де були твори лише жінок і тільки про жіноче життя, та «Співомовки» Рудансь кого виходили і її коштом. Разом з іншими діячами культури працювала над українсько російським та ро сійсько українським словниками. Зробила стільки, що, за словами її сучасника Панаса Мирного, була «родюча, як земля, а робоча, як бджола». Недарма й псевдонім виб рала відповідний — Олена Пчілка. Відзначалася твердим характе ром і, як справжня бджола, могла вжалити для оборони свого. У 1903 році вона єдина не побоялася пору шити урядову заборону і виступити українською мовою на відкритті у Полтаві пам’ятника Івану Котля ревському. Через два роки Олена Пчілка серед чотирьох делегатів їде

«

Çðîáèëà ñò³ëüêè, ùî, çà ñëîâàìè ¿¿ ñó÷àñíèêà Ïàíàñà Ìèðíîãî, áóëà «ðîäþ÷à, ÿê çåìëÿ, à ðîáî÷à, ÿê áäæîëà».

»

на переговори щодо відміни забо рони на друк книжок та навчання ук раїнською. У 1920 році на святку ванні дня народження Тараса Шев ченка обгорнула погруддя поета синьо жовтим прапором, а коли присутній комісар зірвав його, то крикнула: «Ганьба!», за що й була вперше заарештована. Власне тоді чи то роком раніше чекіст прив’язав літню письменницю до коня на нали гач і так повів на допит. У 1924 році її обрали членом ко респондентом Всеукраїнської ака демії наук. Так Олена Пчілка стала першою українською жінкою ака деміком. Але через шість років по неї прийшли вдруге. 80 літня жінка вже не могла сама встати. Тож чекіст подзвонив начальству і доповів про це. З трубки гаркнули, мовляв, тоді хай лежить. А через кілька місяців її не стало. ■

www.volyn.com.ua

ФАКТИ, ПОДІЇ, КОМЕНТАРІ

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

3

■ Стрічка новин

■ Резонанс

Íàâ³òü ç³ðêà çá³ðíî¿ ²ñïàí³¿ ïðîãîëîñóâàâ çà íåçàëåæí³ñòü Êàòàëîí³¿

«Êîæåí ãðîìàäÿíèí Óêðà¿íè, ïðîéøîâøè êàñó, ï³äëÿãຠïåðåâ³ðö³» За розміщення на вході такого попередження окружна прокуратура у польському Щецині відкрила провадження проти власника магазину абличку з написом ксенофобського характеру розмістили на дверях торгового закладу Bimex у місті Барлінек. Підприємець Єжи Бітель згодом пояснив, що таке попередження він повісив після того, як українець вкрав дві сумки продуктів. «Я зробив його імпульсивно, можливо, занадто швидко. Не таким мав би бути зміст. Щиро перепрошую перед усіма, хто відчу) ває себе ображеним», – сказав він. При цьому поляк до) дав, що подібна табличка висіла там протягом 30 років «і ніколи не було ніяких скарг», зазначивши, що грома) дяни сусідньої держави крадуть частіше, ніж місцеві: «Поляк може щось вкрасти раз на місяць. З українцями такі історії трапляються навіть чотири рази на тиждень». Також він зауважив, що напис на прохання власника пе) реклали українці, які працюють в магазині. Речник ок) ружної прокуратури у Щецині Йоанна Бірановська–Со) хальска наголосила, що прокуратура автоматично ініціювала слідство у цій справі, відразу після появи відповідної інформації у ЗМІ. ■

Т

Ïàðóá³é â³äêðèâ òàºìíèö³ ï³äçåìíèõ õîä³â ïàðëàìåíòó У футболіста Жерара Піке і його дружини — популярної співачки Шакіри — двоє синів — Саша і Мілан.

На вулицях столиці бунтівного регіону пролилась кров...

1 жовтня відбувся референдум про від’єднання автономної області з центром у Барселоні від Іспанії, яка є конституційною монархією. Мадрид оголосив плебісцит незаконним (чинна Конституція не передбачає права регіонів на відокремлення і визначає державу як унітарну), та намагався його зупинити за допомогою силовиків. У результаті зіткнень активістів із поліцією постраждало майже тисячу людей Мирослава СЛИВА

аталонський уряд заявив, що близько 2,26 мільйона осіб віддали голоси на за) бороненому референдумі про незалежність минулої неділі і 90% з них проголосували за відок) ремлення. Це приблизно 42,3% від загальної кількості виборців, адже у Каталонії їх налічується 5,34 мільйона. Прихильники незалежності вважають, що у складі Іспанії регіон втратив широку самов) рядність і зазнав дискримінації че) рез втручання в культурну, освітню політику, значне обмеження вико) ристання каталонської мови. Протягом дня в автономії відбувалися заворушення. З відкриттям дільниць поліція почала жорстко протидіяти виборчому

К

Р Е К Л А М А

процесу: стріляли у людей гумови) ми кулями, блокували доступ до

«

Î÷³ëüíèê ì³ñöåâî¿ âëàäè Êàðëåñ Ïó÷äåìîí çàÿâèâ, ùî îáëàñòü çäîáóëà ïðàâî íà íåçàëåæíó äåðæàâó ³ íàãîëîñèâ: «Æîðñòîê³ñòü ïîë³ö³¿ ñòàíå â³÷íèì ñîðîìîì äëÿ ³ñïàíñüêî¿ äåðæàâè».

»

місць голосування, вилучали урни та бюлетені. На деяких пунктах сталися сутички правоохоронців із активістами. Насильство проти прихильників референдуму роз)

критикував прем’єр–міністр Ката) лонії Карлес Пучдемон. За його словами, іспанська поліція у відповідь на «виборчі урни, бюле) тені і школи» застосовує «палиці і гумові кулі». За інформацією уряду регіону, незважаючи на активну протидію, працювали близько 73% дільниць. За офіційними даними, постраждали 844 особи, а також 19 поліцейських і 14 співробітників цивільної гвардії. Сказати «так» незалежності Ка) талонії прийшов захисник футболь) ного клубу «Барселона» і збірної Іспанії Жерар Піке. «Я вже проголо) сував. Разом ми є нестримним за) хистом демократії», – заявив спор) тсмен, якого через такі погляди не раз засвистували на матчах «Чер) воної Фурії». Мер головного міста краю Пекла Колау закликала Євро) союз виступити посередником для врегулювання питання про статус регіону — за будь–якого результа) ту референдуму. Очільник місцевої влади Карлес Пучдемон заявив, що область здобула право на неза) лежність і наголосив: «Жорстокість поліції стане вічним соромом для іспанської держави». 3 жовтня в ав) тономії запланований загальний страйк. У неділю ввечері глава уряду Іспанії Мар’яно Рахой виступив із екстреним зверненням до нації, в якому заявив, що в Каталонії не було референдуму про самовизна) чення. ■

Ìîñêàëü — Ñàâ÷åíêî: «Çà áàçàð òðåáà â³äïîâ³äàòè» Чиновник захищатиме свою гідність і честь у суді через звинувачення від нардепа у контрабанді цигарок епутат Верховної Ради Надія Савченко в ефірі «112 каналу» звинуватила голову Донецької військо) во–цивільної адміністрації Пав) ла Жебрівського і очільника За) карпаття Геннадія Москаля в контрабанді сигарет із зони АТО в країни Європейського Союзу. Докази цих злочинів вона обіця)

Д

ла надати протягом місяця у Ге) неральну прокуратуру та Служ) бу безпеки. «Місяць минув, жодних доказів немає. Мабуть, шановна народна обраниця ду) має, що можна прийти в студію й верзти в прямому ефірі всяку дурню, яка спаде на думку. Але це не так», – зазначає губерна) тор та заявляє, що позивати) меться з Надією Савченко за наклеп. «Як кажуть на Донбасі, «за базар треба відповідати», – наголосив голова Закарпатської ОДА. ■

У разі надзвичайної ситуації в центрі Києва депутати мають можливість безпечно покинути будівлю Верховної Ради урналісти помітили, що 31 серпня позаминуло) го року, коли під Верховною Радою підірвали гранату і загинуло 4 нацгвардійці, багато хто з депутатів через парадний вхід з будівлі не вийшов. Голо) ва Верховної Ради Андрій Парубій підтвердив здогадки, що парламентарі можуть користуватися підземними виходами, яких є кілька. Представникам ЗМІ вперше показали таємні ходи, що з’єднують будівлю під купо) лом із різними приміщеннями, де знаходяться комітети. Зокрема, їх провели довгим коридором з будівлі, де відбуваються засідання Ради, до одного з будинків на вулиці Грушевського. У ньому широкий прохід, охорона, освітлення, ліфти. При тому журналістам радять ці місця не знімати. У той же час про підземелля Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів інформації поки не да) вали. Вона зберігається у таємниці. ■

Ж

Íàéêðèâàâ³øà ñòð³ëÿíèíà â ³ñòî𳿠ÑØÀ: 50 çàãèáëèõ, 400 ïîðàíåíèõ 64(річний житель Лас(Вегаса Стефен Паддок відкрив вогонь по людях, які прийшли до казино на кантрі(фестиваль (на фото) а словами очевидців, нападник відстріляв 30—40 магазинів із автоматичної зброї — загалом це близько тисячі куль. Чоловік цілив із кімнати на 32)му поверсі, розташованого поряд із казино готелю. Підозрюваного ліквідували спецназівці під час штурму номера. Спільників у Стефена Паддока не було, причи) ни, за якими він відкрив вогонь по людях, поки встано) вити не вдалося. Він не був ветераном американської армії, не брав участі в бойових діях, не потрапляв у по) ле зору правоохоронців, не мав зв’язків з терористич) ними організаціями. Під час інциденту загинули двоє поліцейських, які перебували не при виконанні. Загаль) на кількість підтверджених жертв перевищує півсотні, ще 14 поранених перебувають у місцевій лікарні у кри) тичному стані. Президент США Дональд Трамп висло) вив співчуття родичам загиблих і поранених, назвавши стрілянину в Лас)Вегасі жахливою. ■

З

4

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

ОВИНИ / Волинь

«Âèùà îñâ³òà – ïðåñòèæíî, àëå ñåðåäíÿ ñïåö³àëüíà – öå ïåðñïåêòèâíî»

Вчора зранку працівники відокремлених підрозділів «Шахта №9 «Нововолинська» та «Шахта «Бужанська» ДП «Волинь вугілля» відмовилися зайняти свої робочі місця, щоб видавати на гора вугілля Алла ЛІСОВА

Н

На цьому наголошував під час прес:конференції директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк Фото з архіву обласного центру зайнятості.

ДЕРЖАВНІ ВІДЗНАКИ – ВОЛИНСЬКИМ ПЕДАГОГАМ

www.volyn.com.ua

■ Актуально

ЧОМУ ГІРНИКИ НЕ СПУСТИЛИСЬ ПІД ЗЕМЛЮ?

е страйкували лише ті, хто забезпечує відкачування води та загальну жит тєдіяльність шахти. Серед головних при чин вони називають заборгованість зарплати, яка становить більше 21 мільйона гривень (26 відсотків липня і серпень), а також намір профільного міністерства провести кадрові зміни, проти яких категорично виступають усі три профспілкових ор ганізації: профспілка працівників вугільної промис ловості, Незалежна профспілка гірників та «Захист праці». Про це вони повідомили міністра енергети ки та вугільної промисловості Ігоря Насалика, го лову облдержадміністрації Володимира Гунчика, нововолинського міського голову Віктора Са пожнікова. Гірники налаштовані рішуче й мають намір відстоювати свої вимоги аж до повного їх за доволення. ■

ФАКТИ, ПОДІЇ, КОМЕНТАРІ

На оперативній нараді голова облдерж адміністрації Володимир Гунчик оприлюднив Указ Президента про нагородження освітян з нагоди професійного свята Кость ГАРБАРЧУК

окрема, орденом Княгині Ольги третього сту пеня удостоєно заступника директора, викла дача Луцького педагогічного коледжу Тетяну Оксенчук. А почесне звання «Заслужений вчитель України» присвоєно директору комунального зак ладу «Луцький навчально виховний комплекс гімназія №14 імені Василя Сухомлинського» Марії Кардаш. ■

З

ПООБІДАЛИ В «РІДНІЙ» ЇДАЛЬНІ І ЗАХВОРІЛИ На Рівненщині зафіксовано спалах сальмонельозу Валентин СТАВСЬКИЙ

ишковою інфекцією заразилися семеро працівників підприємства «Морган Феніче», що у селищі Квасилів Рівненського району. Наразі вони перебувають на амбулаторному ліку ванні. Пацієнти переконані, що захворіли після вживання страв в їдальні фабрики. Як повідомля ють в обласному лабораторному центрі, наразі їхні спеціалісти проводять обстеження працівників їдальні, взяли на аналізи і харчові продукти. До слова, на Рівненщині з початку цього року зареєстровано 4 спалахи гострих кишкових інфекцій, 3 із них викликані сальмонелою. ■

К

ХОТІВ ПІДКУПИТИ ПРАВООХОРОНЦЯ У Луцьку співробітники слідчого управління головного управління Національної поліції у Волинській області спільно з працівниками Волинського управління департаменту внутрішньої безпеки за сприяння керівництва відділу поліції обласного центру під час надання хабара слідчому затримали 54 річного жителя Ківерцівського району Анна ПАВЛОВСЬКА

равопорушник за уникнення кри мінальної відповідальності його ро дички пропонував правоохоронцю 2,7 тисячі гривень і 100 доларів США. Зловмисни ка викрили. Йому оголосили про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обран ня міри запобіжного заходу, — зазначив начальник головного управління Національної поліції у Во линській області Петро Шпига. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Проводиться досудове розслідування. ■

—П

Більше новин – на сайті volyn.com.ua

Роман Романюк (у центрі), підприємці Юлія Грицюк та Дмитро Кілеба переконані, що стажування на робочому місці — шлях до працевлаштування. Євгенія СОМОВА

НАЙГОСТРІША ПОТРЕБА — У СФЕРАХ ТОРГІВЛІ І ПОСЛУГ Ринок праці динамічно розви вається, з’являються нові вакансії. Як повідомив директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк, протягом січня—серпня цього року служба зайнятості за реєструвала 22 тисячі 176 вакансій, що на 500 більше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак це не та цифра, яку б хотіли бачити. На сьо годні 10 тисяч волинян перебуває на обліку в службі. Чимало шукають ро боту й самі, не звертаючись до неї за допомогою. Люди нарікають на дефіцит робочих місць, а працедавці — на відсутність кадрів. Знайти кваліфікованого робітника на деякі вакансії їм важче, ніж їх створити. І це не перебільшення. Найгостріша потреба в кадрах у сфері торгівлі й послуг. Серед найбільш затребуваних професій — продавці продовольчих і непродовольчих товарів, водії автот ранспорту, кухарі, бухгалтери, каси ри торговельних залів, охоронці, вчи телі, трактористи, слюсарі ремонт ники. Служба зайнятості не може за довольнити заявок і на так звані вузько затребувані спеціальності, зокрема, піцейола, бариста. На підприємствах і фірмах шукають робітників найпростіших професій, а також із обслуговування, контролю за роботою технологічного устатку вання. Звертаються до служби і міжнародні перевізники, яким потрібні водії. Сучасний ринок праці ставить ви сокі вимоги до претендентів на ва кансію. І служба зайнятості допома гає безробітним здобути фах чи підвищити кваліфікацію, пропонує їм перепідготовку та підготовку. Ці пос луги безплатні, надаються виключно на замовлення роботодавця. Зазна чимо, що підвищення кваліфікації пе редбачає і навчання на курсах цільо вого призначення. Це дає змогу оз найомитися із сучасними техно логіями, методами роботи. Ще один шанс для безробітних підвищити кваліфікацію і працевлаштуватися — стажування на виробництві. Цього

року його проходили 1 138 осіб за 139 напрямками. ПЕРШИЙ КРОК ДО КАР’ЄРИ У наданні освітніх послуг служба зайнятості співпрацює із 634 парт нерами, серед яких підприємства, організації, професійно технічні заклади, виші. Як повідомив її очільник, 2 400 безробітних уже пройшли навчання за направленням центрів зайнятості. 93 відсотки з них працевлаштовані. Слід зазначи ти, що професійна підготовка і пе репідготовка здійснюються більш як за 100 напрямками. На замовлення роботодавців цьогоріч готували верстатників деревообробних верс татів, робітників фермерського гос подарства, трактористів, водіїв тро

«

Ðîìàí Ðîìàíþê ïåðåêîíóâàâ æóðíàë³ñò³â, ùî çà âåëèêîþ çàðïëàòîþ âîëèíÿíàì íå òðåáà ¿õàòè äî ñòîëèö³ ÷è Ïîëüù³. ª ìîæëèâ³ñòü îòðèìàòè ¿¿ ³ â íàñ.

»

лейбуса, кухарів, перукарів, віза жистів, кравців, манікюрниць. Ро ман Романюк переконував жур налістів, що за великою зарплатою волинянам не треба їхати до сто лиці чи Польщі. Є можливість отри мати її і в нас. Окремі роботодавці пропонують вакансії із зарплатою від 10 тисяч. Наприклад, «Мо дерн–Експо» потребує програміста бази даних та фахівця з інтелекту альної власності й готове платити їм відповідно 15 та 10 тисяч гри вень. Роботодавці готові брати і працівників без професії, надаючи їм можливість освоювати фах без посередньо на робочому місці. Таке стажування має тривати від двох до трьох місяців.

— Знайти потрібних тобі людей щороку стає усе важче, — зазначила на прес конференції приватний підприємець із Луцька, співвласник кафе «Франс. y.a.» Юлія Грицюк. — Легше самому за три місяці підготува

ти. Беремо молодь 17—18 років після училищ. Але більшість хоче, не напру жуючись, отримувати велику зарплату. Лише один із двадцяти претендентів на вакансію вмотивований працювати і залишається у нас. Приватний підприємець із Ковеля Дмитро Кілеба, котрий займається виготовленням, реалізацією і ремон том взуття, наголосив на важливості стажування, яке дає змогу робото давцеві придивитися до потенційно го працівника, а безробітному офіційно працевлаштуватися. Він зазначив, що через його майстерню пройшло 10 осіб, які зараз офіційно відкрили власний бізнес. НА ОДНУ ВАКАНСІЮ — 12 ПРЕТЕНДЕНТІВ ІЗ ДИПЛОМАМИ ВУЗІВ У службі зайнятості зізнаються, що легше влаштувати людину, яка має робітничу професію, і значно важче особу із вищою освітою. Нині ринок праці перенасичений юриста ми, економістами, людьми інших спеціальностей із дипломами вишів. За словами Романа Романюка, мо лодь не знає ситуації, тож професію обирає начебто престижну, а потім залишається з дипломом про вищу освіту без роботи. Згідно з аналізом центру зайнятості, 82 відсотки випускників, котрі звертаються за допомогою, — з вищою освітою, і лише 11 — із середньою спеціаль ною.

— Ми занадто ідеалізували вищу освіту і втратили через це про фесійно технічну, — зазначив Роман Романюк. — І маємо такий результат: 12 безробітних із вищою освітою на одну вакансію, а ось з робітничою — лише 2. Вища освіта — престижно, але середня спеціальна — перспек тивно. Діти мають зрозуміти, що після отримання диплома середньо го спеціального закладу є безліч варіантів знайти хорошу роботу з достойною зарплатою. За словами Романа Романюка, служба зайнятості співпрацює з освітніми закладами і пропонує їм ввести у перелік спеціальностей ак туальні професії, за якими потрібно проводити навчання молоді зараз. Перед своїми підлеглими він ставить завдання популяризувати робітничі професії, щоб піднести їхній прес тиж. ■

www.volyn.com.ua

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

5

■ Редакційний щоденник

«ÍÅÌÀª ÑÅÍÑÓ ËÞÁÈÒÈ, ßÊÙÎ ÍÅ ÇÁÈÐÀªØÑß ÇÐÎÁÈÒÈ ÖÞ ËÞÁΠ²×ÍÎÞ» «

Чим переймалася і з чого дивувалася останнім часом спеціальний кореспондент газети «Волинь –нова» Людмила ВЛАСЮК

… СУДОМ, ЯКИЙ ВЕРШИТЬСЯ В ІНТЕРНЕТІ Соціальні мережі увірвалися в наше життя раптово, позба вивши живого спілкування. У нас, на Волині, в глибокому тилу, де немає війни, виникає думка, що справжні бойові дії відбува ються саме у нетрях павутини інтернету. Варто зробити один хибний крок, як тебе запишуть у вороги народу. Це підхоплюєть ся однодумцями, і божевільна ненависть один до одного ро бить свою справу. Пригадую, як у дитинстві ми цілою сім’єю сідали перед те левізором. Він був своєрідним «домашнім вогнищем», біля яко го найчастіше збиралися вве чері. Тепер подивитися високо художню стрічку не завжди щас тить. Натомість – ріки крові, смерть, насильство, жорс токість. Рідним «братом» телеба чення став інтернет, без якого сь огодні не уявляє свого життя навіть першокласник. Саме там відбувається людський суд: при сяжні озвучують вердикти «зло чинцям». Люди, часто не розібравшись в ситуації, під дією емоцій, праведного гніву, підтри мують всілякі сумнівні дописи своїми «лайками». Далеко від лінії фронту ми розпочинаємо війну, шукаємо все нових ворогів. Камери це зафіксують, слова напишуться і сотні веб–сайтів розмістять інформацію на своїх сторінках, так і не виявивши бажання дізна тися правду. Проте на відкриту рану не можна сипати сіль. Пова га і рівність має бути між нами, навіть якщо в комусь щось дуже не подобається. Бо поки у наших

Ìîÿ íàéáîëþ÷³øà âåðøèíà — áà÷èòè ìàò³ð çàãèáëîãî ñîëäàòà. ßê ï³òè â òàêèé ìîìåíò, çàëèøèòè öþ êðà¿íó ³ ¿¿ ãåðî¿â íàîäèíö³?

»

головах вируватиме вулкан емоцій, поширюючи хвилі нена висті і далі у соціальних мережах, нам важко буде зберегти у собі людину. Бо світ справді жорсто кий. Але його змінюємо ми. І для цього потрібно стати вільними від фанатичного розуміння патріо тизму, яке часто спостерігається в соцмережах. Інтернет – частина нашого життя, але не забувайте телефонувати тим, хто поруч із вами, не тримайте зло чи образу, попросіть вибачення у тих, перед ким завинили. Живіть, як підказує серце. І не розв’язуйте нових воєн. Смертей нам вистачає і на фронті… …ЩО ВІД’ЇЗД У КРАЩІ СВІТИ З КРАЇНИ, ЯКА ЗАХИЩАЄТЬСЯ ВІД НАПАДУ ВОРОГА, — ЦЕ ЗРАДА Чимало моїх знайомих і друзів на період відпустки виру шають на заробітки до сусідніх країн. Виїжджає і молодь. Якось один учень, що приходив на ре петиторські заняття до моєї ко леги, сказав: «Якщо поїду вчити ся до Польщі — в Україну не по вернусь». Він збирався подати документи в один із польських університетів. Хлопчині здавало ся, що за 180 км від Ягодина йо го чекає омріяний світ. Юнаки та дівчата, що навчаються за кор доном, здебільшого не задуму

ються над тим, щоб повернутися назад із здобутими знаннями і тут їх використовувати. Так, як це зробив Андрій Шевченко, воло дар «Золотого м’яча», окрилений славою і досвідом, здобутим у «Мілані». Варто згадати і про братів Кличків, які зробили кар’єру в Німеччині, але постійно працювали для України. У нас ба гата, але пограбована держава. Існує чимало проблем в політиці, економіці, у рівні культури. Це все правда, і хтось, можливо, приймає правильне рішення будь–якими способами звідси поїхати, зачепитись за рятівну соломинку і опинитись за межа ми країни, за якими їх буцімто че кає справжній рай. Так думає більшість. І я б хотіла втекти подалі від брехливих чиновників, продаж них суддів і президентів–зрад ників. Але десь там я не побачу Шацьких озер, карпатських краєвидів чи шевченківських хвиль Дніпра. Мені немає кого там любити, кому вірити і за ко го вболівати серцем. Тому не ро зумію тих, хто залишає нашу землю сьогодні, коли ми всі пов’язані однією ниткою — війною. Вийшовши на Майдан, ми почали будівництво нової країни і варто пройти цю дорогу до кінця. Особливо зараз, коли такою дорогою ціною відкри вається шлях до Європи. Ми

воюємо… Будуємо країну з нуля. Кров’ю і потом, розчаровуючись і зневірюючись, але йдемо впе ред. Витримуємо економічний тиск, єднаємось на фронті і спе речаємось в тилу. Кожен із нас підкорює свій Еверест. Моя най болючіша вершина — бачити матір загиблого солдата. Як піти в такий момент, залишити цю країну і її героїв наодинці? Кожен із нас може навести лад біля свого дому, знайти можливість заробити на хліб — на той, що виросте на нашій землі, а не на чужій, навчити дітей, які поне суть у світ українське слово. Але це лише у тому випадку, якщо любиш свій край. Бо можливість збудувати свою державу випа дає раз на століття. І це судило ся нам: обрати заможне життя на чужій землі чи залишитись гордим українцем у своїй, хоч і бідній країні. Поїхати звідси ми завжди встигнемо. Але нехай це буде пізніше. Коли наш від’їзд не виглядатиме як втеча, а просте бажання побачити світ. Коли за спиною залишаться не розбиті дороги, люди з байдужими очи ма, а країна, яка вистояла. Чи за хочемо ми тоді шукати долі у чу жих світах? Думаю, що ні. І це бу де наша перемога. Бо ж «немає сенсу любити, якщо не зби раєшся зробити цю любов вічною». По відношенню до всьо го, що нас оточує.

…СИЛОЮ ВІРИ, ЗДАТНОЮ ЗУПИНЯТИ КУЛІ Волонтери титанічними зу силлями витягують країну із бе зодні. Олександра Ланового я знаю від того часу, коли наші бійці вперше потрапили в полон. Рятуючи брата від рук бойовиків, він опинився на цій дорозі, во роття з якої немає.

— Найбільше чудо на війні — залишитись людиною, — гово рить мені отець Олександр. — І моє завдання — їм у цьому допо могти. Він – капелан, який десятки разів був на межі життя та смерті, дістаючись до найга рячіших точок на Сході. Сьогодні до нього за допомогою — і ду ховною, і матеріальною — звер таються не тільки волиняни, а й військові з різних регіонів Ук раїни. Завжди у свої поїздки отець Олександр бере Володи мирську ікону Божої Матері, яку понад сто років тому подарували церкві православні солдати, що брали участь у так званому Бру силівському прориві. Він мало розповідає про себе, слідуючи євангельській заповіді анонімної доброчинності. Такі люди просто роблять свою справу, долаючи кожен кілометр українських доріг, ба чивши іншу країну — поранену і скалічену. Вони не звітують про те, що зроблено, не дають со лодких обіцянок, а мовчки сіда ють в авто і торують свій шлях. Що керує цими людьми? Що змушує їх попри страх залишати свої сім’ї і їхати за тисячі кіло метрів? Прості слова із зони АТО: «Батюшка, беріть ікону і приїжджайте». Вони – всі ті, хто не «розглагольствує» і не політиканствує, а робить те, що може. Вони — люди різних про фесій, знайомі і незнайомі, які сьогодні рятують таких, як самі, що волею долі опинились на війні. Коли навколо розриваються снаряди, свистять кулі, в повітрі пахне порохом, мимоволі рука тягнеться накласти хресне зна мення. Там Бог від людини зна ходиться лише на відстані мо литви. Там навіть найзапекліші атеїсти стають віруючими. І це найвища нагорода для священи ка. Тому отець Олександр знову й знову поспішає в зону АТО, зустрічає звільнених полонених, молиться за них у храмі. Він жи ве з цим уже четвертий рік. Ну а ми, співчутливо похитавши голо вою, повертаємось до своїх що денних клопотів. І лише зустрівши таких людей на своєму шляху, дякуємо за них Всевишньому. Словами Сергія Жадана сьогодні говорить й моє серце: «…хай буде маршрут лег ким, хай буде рятунок вчасним. Розуму всім щасливим. Радості всім нещасним». ■

■ Новини

МАНЕВРИ ЗАВЕРШИЛИСЯ Після злагодження та іспиту з бойової тактичної підготовки понад 3 тисячі резервістів із західних областей України покинули Рівненський військовий полігон

КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МОЖНА УНИКНУТИ З 1 по 31 жовтня на території Волинської області проводитиметься місячник добровільної здачі зброї Олег ПЛАЗОВСЬКИЙ

СМЕРТЬ НА РЕГУЛЬОВАНОМУ ПЕРЕХОДІ У Луцьку автомобіль марки «Мітсубісі» збив пішохода

Валентин СТАВСЬКИЙ

агадаємо, у Збройних силах України вперше за роки незалежності сформували бригаду з бійців оперативного резерву другої черги. Тут ті, хто служив ще у радянській або українській арміях, і хто у війську побував вперше. Пліч–о пліч навчались чоловіки різного віку — від 20 до 60 років. По завершенні їм вручили відповідні посвідчення і нагрудні знаки, цінні подарунки, а також грошове забезпечення за місяць. Потім організовано автобусами розвезли по рідних регіонах. ■

Н

ромадяни, які звернуться до поліції та здадуть зброю, боєприпаси, вибухові матеріали та спеціальні засоби, що зберігалися ними неза конно, згідно з вимогами статті 263 Кримінального кодексу України звільняються від кримінальної відповідальності. Більше того, якщо така особа у вказаний термін здасть до Національної поліції України мисливсь ку вогнепальну, холодну, газову зброю, то в подальшому після оформлен ня відповідних документів вона має можливість зареєструвати її в особис ту власність і використовувати на законних підставах. Для отримання більш детальної інформації просимо звертатися у відділи поліції за місцем проживання. Телефони дозвільної систе( ми головного управління Національної поліції у Волинській об( ласті: 74(20(69, 74(22(29. ■

Г

Олег НЕНЬО

орожньо–транспортна пригода трапи лася близько опівночі на проспекті Со борності в обласному центрі. За кер мом іномарки перебував 43–річний місцевий житель. Водій на регульованому переході наїхав на 34–річного лучанина. Потерпілий загинув на місці. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст.286 Кримінального кодексу України. ■

Д

6

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

■ Самородки із народу

»

Валентина ХМЕЛЬОВСЬКА

уркітлива траса Луцьк — Воло димир Волинський залишилася позаду, попереду зміїнилася польова дорога, достоту як у дитинстві, із ромашками й волошками на узбіччі, з незабутнім густим запахом достиглих хлібів і цілющого різно трав’я. Обійстя Михайлюків мало такий вигляд, що його господиня цілком могла б претендувати на ге роїню нашої тематичної сторінки «Квіткова підкова», де ми роз повідаємо про тих, хто любить і вміє вирощувати квіти. А ще за деякими оз наками здалося мені, що тут бракує чоловічих рук… Про появу непроханої гості господині голосно повідомили двоє, на перший погляд, злющих соба цюр, що розгулювали необгороджени м подвір’ям, які через кілька годин охоче проводжали мене до траси й підставляли голови, аби почухати їх за вухами. А Людмила Вікторівна доро гою розповідала про лікарські трави, які ростуть довкола хутора, про унікальний рецепт приготування чаю з… іван–чаю, про цьогорічне засилля гадюк, яких вона, як і я, панічно боїть ся, адже до лісу рукою подати… Після кількагодинного спілкування не могла позбутися відчуття, що знаю цю жінку, ровесницю мого сина, давним–давно. Бо стільки у ній світла, щирості, добро ти, уміння бачити й творити красу, ділитися нею з людьми, що вистачило б на багатьох. І болю, вже пережитого й того, що ще попереду, — також.

— Спочатку все було, як у всіх. Ми з сестрою народилися тут, на прадідівському хуторі, куди мама вийшла заміж. Хутір називали Дубівський не тому, що тут росли ду би, а тому, що у прадіда четверо синів, як молодих дубків, вабили дівочі очі. Змалку любила вишивати, — поринає у спомини моя співроз мовниця. Ще й трьох років не виповнилося, як мама, Надія Олександрівна, відрізала їй шматочок полотна для не хитрих дитячих вправ, а в п’ять Люда уже могла б позмагатися з доросли ми. Поряд із вишиванням захопилася

Г

«

Êàæóòü, ùî ÄÖÏ — íå âèðîê, àëå ó Ñàø³ äóæå âàæêà ôîðìà. Öüîãî ðîêó éîìó âèïîâíèëîñÿ äâàäöÿòü. ³í íå áà÷èòü, íå ðîçìîâëÿº, íå õîäèòü…

»

і плетінням спицями. Хотілося гарно вдягатися. У п’ятому класі вив’язала собі безрукавку, а згодом — жакар дову кофтину. Після школи хотіла вчитися на швачку, але того року в Локачинсько му філіалі Оваднівського ПТУ швачок не набирали, вирішила здобути про фесію лаборанта бактеріального аналізу.

— Але настали ті часи, коли всі підприємства розпалися і практично ніхто з нашого випуску не одягнув білого халата, — з сумом пригадує Людмила Вікторівна . — Хто переква ліфікувався на швачку, хто ферме рує… Я ж вийшла заміж. З не терпінням чекали первістка. Син от римав травму при народженні. Спо чатку наче все було добре, Саша хо див, говорив… А потім почалися проблеми… У чотири з половиною ро ки атрофувався зоровий нерв, дитина навіть перестала плакати, а коли вже плаче, то переносить нелюдський біль. Кажуть, що ДЦП — не вирок, але у Саші дуже важка форма. Цього року йому виповнилося двадцять. Він не бачить, не розмовляє, не ходить… То наслідок лікарської помилки при ро дах… У сина бувають страшні присту пи, які треба знімати, тому бувають

У Людмили Михайлюк золоті руки й золоте серце.

Від виробів майстрині віє позитивом.

ÌÀÄÎÍÍÀ Ç ÏÐÀIJIJÂÑÜÊÎÃÎ ÕÓÒÎÐÀ дні, що мені навіть із хати вийти проб лематично, тож про роботу довелося забути. Інколи чую від знайомих: «Ну ти ж уже звикла»… Людоньки добрі, та як же до того можна звикнути, коли твоя кровиночка так тяжко мучиться?! Та жити якось треба. Трохи виручає мама, але у неї хворі ноги й вона практично не виходить з хати. А найбільша моя радість і надія у житті — молодший синочок, Володя, доб рий, працьовитий, начитаний… З відзнакою закінчив профтехучилище в Локачах, вступив до Володимир–Во линського технікуму на агро технічний… Йому вісімнадцять. Несміливо запитую про чоловіка та його роль у вирішенні сімейних проблем, хоч про відповідь здогадую ся наперед. «Сильна половина людства» чомусь не витримує сліз і стогонів хворих дітей і тікає у ком фортніші умови. На жаль, не помиля юся, чую розповідь про те, що у нього давно інша сім’я, дві дочки, господар ка, а на прохання купити лежачому синові, якого так ніколи й не взяв на руки, упаковку памперсів, коли у домі не було ні копійки, відповів, що зро бить це, якщо Людмила «спише» за боргованість із аліментів. Перервавши невеселу розповідь, жінка побігла в сусідню кімнату, звідки долинув чи то крик, чи стогін Саші, а бабуся, Надія Олександрівна, скрушно зітхнула й розповіла майже містичну історію про те, як її дочці не вдалося за першим разом обвінчати ся, бо перед вінчанням, а потім і в церкві вона втрачала свідомість… Може, то знак якийсь був?

«

Ïðî íå¿ íå ïèñàëè ìîäí³ æóðíàëè, âîíà íå ìàëà âåëåëþäíèõ âèñòàâîê õî÷à á ó Ëóöüêó, áî ç âèêëàäåíèõ âèùå ïðè÷èí íå ìîæå çàëèøèòè ñâîãî õóòîðà. Ïðîòå ¿¿ ðîáîòè âæå ðîçëåò³ëèñÿ ïî ñâ³òó: Êè¿â, Ëüâ³â, Ïîëüùà, ²òàë³ÿ, ²ðëàíä³ÿ, íåùîäàâíî êîëüº ïîìàíäðóâàëî â Õàáàðîâñüê. ² ÿ íå âòðèìàëàñÿ, ùîá íå ïðèäáàòè âèøóêàíó ïðèêðàñó äëÿ âíó÷êè, ÿêà öüîãîð³÷ ñòàëà ñòóäåíòêîþ.

У нашого Омелька чимала сімейка — іграшки, виготовлені власноруч.

Тим часом, заспокоївши Сашу, Людмила Вікторівна поставила на столик дві коробки й розклала свої скарби: — Не будемо більше про сумне. Ось те, що рятує мене од відчаю й до помагає ще й якусь копійку часом за робити… Як починала? Я завжди бага то вишивала, узорів тоді не було, з двох складала один, щось вигадувала. І бісеру не було. Якось побачила низа ночку з бусинок, не просто разочком, а так цікаво переплетену, то очей не могла відірвати, така вона мені гарна здалася. А вже коли Володя в школу

пішов, у Павловичі, там учителька по казувала, як працювати з бісером. Син тоді сплів кольє і браслет мамі у пода рунок, красиві такі, я навіть носила… І знайома якось похвалилася, які гарні речі робить її онучка Мар’яна, вона футболочку вишила бісером і паєтка ми. А тут і книжка трапилася на очі, як виготовляти з бісеру кулони, ланцюж ки, підвісочки. Ну й почалося. Спочат ку робила квіткові букети, дерева. Але швидко зрозуміла, що то не моє. Зацікавилася спеціалізованими жур налами: «Бісер», «Бісер. Найкраще», там є на що подивитися, є з кого бра

»

ти приклад. Я зрозуміла, що з цього матеріалу можна виготовляти не тіль ки дитячі браслетики, а й творити мистецькі речі до вишуканого дорого го одягу. І закипіла робота! Виявило ся, що є неймовірна кількість технік, що мають значення розмір намисти нок, їх колір, фактура, що можна одра зу ж об’єднати дві техніки… Наприк лад, ручне ткання підходить для гер данів, кольє, а ще є станочне, ажурне плетіння, останнє найбільше придається для українських силянок або герданів, є мозаїка, або лінива мозаїка, бо плететься через дві на

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

■ Печальна рубрика

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

Закінчення. Початок на с.1

www.volyn.com.ua

мистинки, то виходить скоріше. Зас воїла і плетіння бісеру гачком, і техніку «ндебеле», це за назвою одного афри канського племені, і вишивку бісером по бісерній сітці… Словом, на самоуч ку чекало чимало відкриттів. А надиха ють мене слова Коко Шанель, слав нозвісної повелительки моди: «Люди з хорошим смаком носять біжутерію, всі інші змушені носити золото». А прик раси ж можуть бути буденні, до виши ванок, до вишуканих блузок чи вечірніх суконь, із чеськими блискучи ми намистинками, скажімо… Рідко зустрічаєш людину, яка з та ким захопленням і знанням справи розповідає про свою роботу. Людмилу Михайлюк можна слухати годинами, захоплюватися і вчитися. Про неї не писали модні журнали, вона не мала велелюдних виставок хоча б у Луцьку, бо з викладених вище причин не може залишити свого хутора. Проте її робо ти вже розлетілися по світу: Київ, Львів, Польща, Італія, Ірландія, нещо давно кольє помандрувало в Хаба ровськ. І я не втрималася, щоб не придбати вишукану прикрасу для внуч ки, яка цьогоріч стала студенткою. Втім нещодавно головний редактор столичного «Модного журналу» Юрій Шуманський запросив її в автори, про що майстриня розповіла не без задо волення, адже це, зізнається, дуже спонукає до творчості.

— Люблю робити речі для конкрет ної людини, щоб уявляти образ: колір очей, волосся, зріст… Іноді прикрасу хочеться назвати якимось поетичним ім’ям, — ділиться секретами. — Бува ють майже комічні випадки. Жінці на ювілей пошили сукню з невдалим вирізом, довелося маскувати його комірцем із бісеру, вийшло дуже гар но, ніхто й не здогадався про недолік крою. Чим більше робиш, тим більше затягує, бо це й рукоділля, і творчість, яка не має меж. У наших жінок така фантазія, щоразу вигадують щось но ве, тож хочеться спробувати, — каже Людмила. Під час розмови помічаю диво вижні м’які іграшки на дивані, симпа тичних звірят із веселими фізіономія ми.

— То теж моя робота, — перехоп лює погляд господиня. — Зі старшим сином були в лікарні, хотілося його чи мось потішити. А тоді магазини були порожні та й з грошима не густо. От і згадала про бабусину «лизану» шубку, яка без діла теліпалася на горищі, пішли в хід і залишки трикотажу. То була ще й своєрідна сатисфакція, бо в школі я колись за це схопила двійку. А тут допомогла й моя тітка, яка викла дала у Володимирі–Волинському, во на привезла викройки Чебурашки, крокодильчиків, вовків, ведмедів… Довелося й кімнатні капці шити, — з усмішкою згадує моя співрозмовниця, а я, дивлячись на таких же усміхнених звірят, на мить забуваю про все пога не. Але нашу розмову й чаювання зі смачною домашньою випічкою знову перериває стогін Саші, повернувшись із його кімнати, стражденна мати зно ву заговорила про сумне. Про осліплого батька й 93–річну бабусю, яких довелося доглядіти до старості й провести в останню дорогу… Про не обхідність кожні півроку збирати купу документів, аби підтвердити, що най важча довічна група й підгрупа інвалідності сина нікуди не зникла, і терпіти хамство молоденьких чинов ниць, які вимагали, щоб незрячий і неходячий недієздатний Саша прий шов і підписав необхідні їм папери… Зрештою безнадійно махає рукою й веде мене на подвір’я показати свої улюблені квіти. Вирощує їх для себе і для найрідніших. Бо навіть сусідам, як це зазвичай буває, похвалитися не може. Довкола, скільки сягає око, розпросторилося поле, а на обрії темніє ліс. Крокуючи польовою доріжкою до траси, думаю про те, якою ж треба бути сильною, щоб отак терпеливо і з любов’ю нести свій хрест, невигойний материнський біль переливати у кра су. І тихим зітханням злетіло із вуст: Мадонна з прадідівського хутора… ■

7

Фото Віктора ЧУХРАЯ.

Сестринські руки вишивали долю...

ÏÐÎÙÀËÜÍÈÉ ÏÎÌÀÕ ÐÓØÍÈÊÎÂÈÕ ÊÐÈË «

Сумна звістка надійшла із Овадного. В останній вересневий ранок зупинилося серце Галини Махонюк, майстрині! вишивальниці, чиї неповторні рушники полетіли над світом, возвеличуючи красу Волині й України

Íà æàëü, õâîðîáà íà òàëàíòè íå çâàæàº. Ïåðøîþ ï³øëà Ñâ³òëàíà, â³ñ³ì ðîê³â òîìó. Ãàëèíêà æóðèëàñÿ: ÿê æå âîíà òåïåð, ³ç îäíèì êðèëîì?

Валентина ШТИНЬКО, заслужений журналіст України

е якихось три тижні тому на презентації посмерт ної книги брата Анатолія Махонюка «Зірка пливе до світан ку» тримала її за руку, боячись за питати про самопочуття, а вона ви передила мене: — Тяжко. Але мусила приїхати, бо як же інакше? Запросили лю дей, а самі б не приїхали… Толя та кого б не зрозумів… Поряд стояв і поглядом підтри мував доньку посивілий батько. Аби було зрозуміло читачам, які нічого не знають про родину Махо нюків (хоча таких, віриться, не так і багато), нагадаємо, що Бог послав їм чотирьох дітей, а з ними й неп рості випробування: через важку недугу троє дочок і син опинилися в інвалідних візках. Батьки мужньо несли цей хрест і все робили для того, аби їхні діти не були замкнуті бідою у чотирьох стінах. Син Ана толій став поетом, членом Національної спілки письменників України, лауреатом обласної літе ратурно мистецької премії «Надія», автором десятка книг для дорос лих і дітей. А сестри–близнючки Світлана та Галина — знаними ви шивальницями. Їхня персональна виставка «Нев’янучий сад», яка відбулася 2005 року в залах Во линського краєзнавчого музею, стала однією з найвизначніших подій мистецького життя краю. Сестри народилися 31 травня 1964 року в селі Омеляна, що на Рівнен щині. Незабаром родина перебра лася до Овадного Володимир Во линського району, де мешкає доте пер. На жаль, хвороба на таланти не зважає. Першою пішла Світлана, вісім років тому. Галинка журилася: як же вона тепер, із одним крилом? Адже свої неповторні рушники, біля яких тамували подих навіть досвідчені майстрині, дівчата ви шивали одночасно, кожна зі своєї сторони. А результат був непере вершений у своїй неділимій цілісності. Анатолій же на смерть сестри відгукнувся циклом пронизливо

Щ

»

Світлана та Галина Махонюк.

болючих верлібрів. Ось один із них: «Дихає в спину порожнеча по ліву руку, де сиділа Світлана»… Чи то Світлані було на небесах надто самотньо, чи туга й біль підштовхували брата, але торік на весні, саме як цвіли в Овадному бузки, й Анатолій попрощався із земним життям. Згадувана вже книжка верлібрів була дарунком братові й синові до 55 річчя, дани ною пам’яті від сестер і батьків. Шкода, що її наклад — всього лиш 300 примірників. Презентація відбулася в об ласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки 11 вересня, Галина Петрівна коротко, але тепло подя кувала всім, хто прийшов того дня на гостину (вони з татом щиро при гощали присутніх сливами та яблу ками зі свого саду), а 30 го і її душа крізь осінній туман полетіла вслід за сестрою і братом. Сумна новина приголомшила, а рука несамохіть потяглася до розкішного кольоро вого буклета, виданого за ма теріалами виставки вишиваних рушників сестер Галини та Світла ни Махонюк «Нев’янучий сад» із прекрасними світлинами фотомай стра Віктора Чухрая, передмовою мистецтвознавця Зої Навроцької та віршами Анатолія Махонюка. Гріють душу не тільки розмаїті без доганні візерунки, виконані різними техніками червоними й чорними барвами, а й промовисті назви рушників, кожен з яких — висока поезія, писана обіруч голкою на по лотні: «Дотик осені», «Моє Полісся», «Колискова», «Бабине літо», «Солов’їна пісня», «Хвилі Світязя», «І слава, і воля», «Вечор ниці», «Ще треті півні не співали» — всього близько сотні. Неоціненний талант, гідний подиву, захоплення і

поваги. На жаль, за життя не оціне ний. Редакція газети «Волинь нова», автор цих рядків вислов люють глибокий жаль і співчуття батькам, сестрі Людмилі, родині й друзям з приводу передчасної смерті талановитої волинянки Галини Петрівни МАХОНЮК. Хай душа її знайде прихис ток у Небесних оселях, а рідна земля прийме в обійми зболене тіло. Вічна пам’ять.

Світлій пам’яті Галини Махонюк Галина УШАКОВА

Схилили рушники свої голівки, І руки, наче у молитві, склали. Ну як же ми без тебе тут, Галинко? Лишила нас в скорботі і печалі. Нитки червоні й білі – почорніли, А чорні – наче золотими стали. Душа твоя у небеса злетіла, Пробувши на землі до болю мало. Та більше жити не було вже сили, Земна дорога обірвалась зрання, А рушники, мов лебеді злетіли, Тобі принесли славу і визнання. Не лиш тобі, а і сестрі Світлані – Ви стільки років разом вишивали! В узорах ваших – голуби кохання, І небо в зорях, квіти оживали. Галиночко, Світлано, Анатолій! Ми на землі вас не забудем вічно. Перемогли ви і недугу, й болі, І запалили незгасимі свічі… с. Затурці Локачинського району.

8

СПОРТ

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

www.volyn.com.ua

■ Футбол

ÍÅÂÆÅ ÇÍÎÂÓ ÏÎIJßËÀ «ÁÅѲÄÀ» Ó ÏÅÐÅв ÎËÅÃÀ ËÓÆÍÎÃÎ? «Динамо» і «Зоря» дружно здобувають дуже різні перемоги в Лізі Європи: луганчани – сенсаційну, кияни – вольову Сергій ХОМІНСЬКИЙ

іга Європи$2018. Група «J». 2 тур. «Атлетік» (Біль$ бао, Іспанія) – «Зоря» (Луганськ, Україна) – 0:1 (Ігор Харатін, 26 хв.)

28 вересня. Більбао (Іспанія). Стадіон «Сан Мамес». Головний суддя Халіс Езкахья (Ялова, Туреч чина). «Зоря» дивом не пропустила вже на першій хвилині зустрічі у Більбао. Заледве минуло 30 секунд матчу – м’яч «цілує» дальню хрестовину воріт луганців після фантастичного удару Ікера Муньяїна. За тим відскакує до іншого гравця команди-суперника – Іньякі Вільямса, який розстрілює воротаря українців Андрія Луніна з вбивчої позиції! Проте Лунін парирує цей удар! Після такого початку повірити, що «Зоря» зможе вирвати перемогу і повезти з Країни Басків три очки міг хіба що геть невиправний оптиміст. Але сенсація сталася! Підопічні Юрія Вернидуба на виїзді зуміли переграти «Атлетік» з Більбао! Луганці забили на 26-й хвилині – після подачі кутового (єдиного для «Зорі» в цьому матчі!) рахунок ударом головою відкрив Ігор Харатін. Українець «склався» у стрибку в неймовірну фігуру – голова і «п’ята точка» опинилися на одному рівні – і таки разюче пробив від землі. Басків, звісно, такий поворот подій абсолютно не влаштовував. «Сан-Мамес» гнав «Атлетік» уперед. У другому таймі українцям було вже вкрай несолодко. Господарі кинули усі сили на порятунок поєдинку й буквально «висіли» на воротах Андрія Луніна. Проте «Зоря» зуміла вистояти і здобути перемогу! Водночас цікаво: попри те, що загалом статистичні показники засвідчили абсолютну перевагу «Атлетіка» – за ударами в площину воріт вийшла нічия – 5:5. Цікаво, що значна частина вболівальників покинула трибуни ще до фінального свистка. А ті, що залишилися, зустріли абсолютно несподівану поразку «Атлетіка» свистом обурення. У паралельному матчі групи «J» шведський «Естерсунд» перег$ рав німецьку «Герту» з Берліна – 1:0. «Естерсунд» набирає шість очок, «Зоря» – три, в «Герти» та

Л

Автор гольового дубля 30 річний бразилець Жуніор Мораес: «Бачить Бог, що ми сильніші».

ЗА ВОРОТАМИ Юрій ВЕРНИДУБ, головний тренер «Зорі»: «Ми зіграли гідно, змогли забити і утримати рахунок. Хоча, «Атлетік» створив дуже багато моментів. Сьогодні фарт, про який ми говорили дві гри тому, коли грали проти «Карпат» і про ти «Ворскли», усміхнувся нам. Велика заслуга лінії оборо ни, разом із нашим молодим голкіпером Андрієм Луніним. Я дуже радий. Якими були перші емоції відразу після фінального свист ка? Радість і гордість за хлоп ців. Вдалося достукатися до них. Ті слова, які говорив їм вчора перед тренуванням і сьо годні перед матчем, вони почу ли. Виконали все, про що ми домов лялися. Якщо так піде і далі, то у нас все налагодить ся. Зрештою тре тій матч поспіль ми демонструє мо непогану гру». «Атлетіка» лишається по одному. Ліга Європи$2018. Група «B».

2 тур. «Партизан» (Белград, Сербія) – «Динамо» (Київ, Ук$ раїна) – 2:3 (1:0 – Огнен Ожеговіч, 34 хв.; 2:0 – Леандре Тавам-

Комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» надає повний комплекс послуг, що стосуються об'єктів нерухомого майна Виготовлення — Технічних паспортів на об'єкт нерухомого майна; — Виписок з матеріалів технічної інвентаризації; — Звітів про проведення технічного огляду житлового (дачного, садового) будинку та його відповідність ДБН; — Висновки про можливість поділу житлового будинку; — Експертних оцінок об'єктів нерухомого майна; — Будинкових книг. Проведення Державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, в т. ч. земельних ділянок. Прийом та видача замовлень: м. Луцьк, вул. Січова, 22-а, каб. 102, тел. (0332) 28-42-80 м. Ковель, вул. Брестська, 111-а, тел.: (03352) 6-05-12, 6-05-54 м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 10, тел.: 03342 2-06-93, 2-09-49. Графік роботи: понеділок–четвер — з 9.00 до 18.00;

п'ятниця — з 9.00 до 17.00; обідня перерва — з 13.00 до 14.00. Також проводиться прийом та видача замовлень в таких населених пунктах: м. Нововолинськ, бульвар Шевченка,7, тел. (03344) 3-15-22. м. Горохів, вул. Сокальська, 2-а, тел.

(03379) 2-13-70. м. Ківерці, вул. Львівська, 6-а. м. Камінь$Каширський, вул. Ковельська, 16. смт Любешів, вул. Бондаренка, 90-а. смт Маневичі, вул. Горького, 7-а. смт Колки, вул. Грушевського, 42. м. Рожище, вул. Незалежності, 60. м. Любомль, вул. Незалежності, 20. смт Ратне, вул. Шевченка, 1. смт Шацьк, вул. Природна, 33. смт Турійськ, Майдан Центральний, 1. смт Стара Вижівка, вул. Незалежності, 50. Додаткова інформація на сайті: www.bti.volyn.ua, за тел.: (0332) 28-4280, (0332) 28-42-81. Е$mail: vobti$info@ukr.net.

ба, 42 хв.; 2:1 – Жуніор Мораес, 54 хв. (з пенальті); 2:2 – Віталій Буяльський, 68 хв.; 2:3 – Жуніор Мораес, 84 хв.)

28 вересня. Белград (Сербія).

післяматчевій прес-конференції запевняв, що гравців у перерві довелося не «пробуджувати», а «заспокоювати»). Плюс заміни Циганкова і Кравця на Бєсєдіна та Мораеса.

«

Ùîñü äóæå ïîä³áíå â ºâðîêóáêàõ ó âèêîíàíí³ «Äèíàìî» ìè, âî÷åâèäü, áà÷èëè ùå 14 âåðåñíÿ 1994 ðîêó – ï³ä ÷àñ ëåãåíäàðíîãî ìàò÷ó ˳ãè ÷åìï³îí³â ó Êèºâ³ ç ìîñêîâñüêèì «Ñïàðòàêîì».

0:2 ï³ñëÿ ïåðøîãî òàéìó – ³ 3:2 çà ï³äñóìêàìè óñüîãî ìàò÷ó!

»

Стадіон «Партизана». Головний суддя Свен Оддвар Моен (Гауге сунд, Норвегія). Як і у матчі з албанським «Скендербеу» (3:1) кияни повністю провалили перший тайм поєдинку з «Партизаном». На стадіоні без глядачів динамівці до перерви пропустили аж двічі. Справжнім жахом для наших став камерунський велетень-нападник сербського клубу Леандре Тавамба, який спочатку записав у свій актив гольовий пас, а невдовзі й сам забив. Можна припустити, що під час перерви тренерський штаб на чолі з Олександром Хацкевичем (тут, кажуть, Олег Лужний майстер проведення бесід) говорили гравцям те саме, що й у перерві поєдинку зі «Скендербеу» – тільки голосніше та емоційніше (хоча сам Хацкевич на

Подіяло! Спочатку Жуніор Мораес упевнено реалізував пенальті. Потім Віталій Буяльський (до речі, уродженець тієї самої, вкрай буремної у ті дні, Калинівки на Вінниччині) зрівнює рахунок. А під завісу поєдинку Мораес робить дубль і виводить киян вперед! Прикметно, що той таки Леандре Тавамба, який на загальному плані телевізійної картинки завдяки своїм антропометричним даним нагадував молодого Мухаммеда Алі – і якому динамівці у першому таймі просто не могли дати раду, у другому «перетворився» на таку собі незграбну «шафу». Щось дуже подібне в єврокубках у виконанні «Динамо» ми, вочевидь, бачили ще 14 вересня 1994 року — під час легендарного матчу

■ Знай наших!

ПІСЛЯ ТРІУМФУ ВОЛИНЯНИНА СЕРГІЯ ТОРЧИНСЬКОГО УКРАЇНСЬКИЙ СТЯГ ЩЕ 13 РАЗІВ ПІДНІМАВСЯ В КАНАДІ 14 медалей: 8 золотих, 3 срібних та 3 бронзових здобула українська збірна на міжнародних змаганнях «Ігри нескорених», що завершились 30 вересня у Торонто чора наші спортсмени повернулися в Україну. Найвагоміша медальна скарбниця в Павла Будаєвського, який здобув «золото» аж у 4 категоріях з плавання: 50 метрів — вільним стилем, 50 — на спині, 50 — брас та

У

100 — вільним стилем. Але першу історичну нагороду для України на «Іграх нескорених» здобув патрульний із Луцька Сергій Торчинський (на фото), який виборов «бронзу» в штовханні ядра. ■

ЗА ВОРОТАМИ Олександр ХАЦКЕВИЧ, головний тренер «Динамо»: «У першому таймі була дуже висока зарядженість, і це призве ло до великої кількості браку при переході від оборони до атаки. У перерві сказав хлопцям забути помилки, допущені в першому таймі, взяти м’яч під контроль і все таки побудувати гру так, як ми і планували. У першому таймі наші півза хисники не справлялися зі своїми функціями, програвали багато боротьби. «Партизан» використо вував силовий футбол, до якого ми були готові, а ось те, що супер ник «високо» нас накривав, не дозволяючи нам розігрувати м’яч, стало для нас несподіванкою. Заміни посилили нашу гру. Бєсєдін здорово чіплявся за м’яч, а Мораес вирішив ре зультат матчу. Хлоп ці вийшли і посили ли нашу гру. Мож на сказати, що проведені нами заміни впли нули на ре зультат матчу». Ліги чемпіонів у Києві з московським «Спартаком». 0:2 після першого тайму – і 3:2 за підсумками усього матчу! Дубль Леоненка і вирішальний гол Реброва! Хоча ні – тоді кияни «круто» грали впродовж усього матчу, а не лише в другому таймі. Замість порожніх трибун «Партизани» у Белграді – був переповнений київський тоді ще «стотисячник» (як один із тих, хто там був, беруся стверджувати – на дерев’яних лавках «боком» сиділо 120—130 тисяч уболівальників!). Ліга Європи – не Ліга чемпіонів. Ну й нинішній «Партизан» – це, відверто кажучи, не тодішній «Спартак». Хай там як, а «Динамо» вдруге поспіль повністю «перероджується» у другому таймі, тричі забиває, здобуває вольову перемогу й зміцнює лідерство в групі! У паралельному матчі групи «B» албанський «Скендербеу» та швейцарський «Янг Бойз» зігра$ ли внічию 1:1. Таким чином «Динамо» наби$ рає шість очок, «Янг Бойз» – два, «Партизан» та «Скендер$ беу» мають по одному. До речі, в наступних двох турах «Динамо» грає саме з «Янг Бойз» – клубом, який «не пустив» киян у груповий раунд цьогорічної Ліги чемпіонів (щоправда, і сам туди не потрапив)! Ну а вже за три дні – 1 жовтня – «Зоря» та «Динамо» видали без перебільшення фантастичний матч в 11$му турі УПЛ в За$ поріжжі! 4:4 – після 0:3 на ко$ ристь киян за підсумками пер$ шого тайму! Проте це вже зовсім інша історія – про яку читайте в наступному номері. ■

ОГОЛОШЕННЯ І РЕКЛАМА

www.volyn.com.ua

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

9

В ТАЄМО!

30 вересня відсвяткував 40%річний ювілей настоятель храму святителя Сте% фана селища Торчин Луцького району Анатолій ТКАЧУК. Всечесний отче, прийміть наші щирі вітання як духовний наставник, вчитель, пастир. Дякуємо вам, що вчите нас віри, сієте в наші серця зерна доброї науки і вчите жити з Богом у серці. Бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, мирного неба, сімейного благополуччя. Господь хай дарує надію й тепло На многії літа, на радість, добро. З великою вдячністю і любов’ю паламарі храму Андрій, Володимир, Тарас, Богдан.

Споживче товариство «Буг» Любомльської райспоживспілки ОГОЛОШУЄ ПРО ПРОДАЖ МАГАЗИНУ, що розташований за адресою: Волинська обл., Любомльський р н, с. Скрипиця, вул. Центральна, 25. Загальна площа магазину 54,1 кв. м, введений в експлуатацію в 1972 році. Машівське споживче товариство ОГОЛОШУЄ ПРО ПРОДАЖ МАГАЗИНУ, що розташований за адресою: Волинська обл., Любомльський р н, с. Гуща, вул. Прикордонників, 17 а. Загальна площа магазину 92,7 кв. м, введений в експлуатацію в 1990 році.

Òåë.: 067-33222-84. (03377) 2-43-07 Волинська обласна дирекція ПАТ НАСК «ОРАНТА» повідомляє про втрату бланків обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена карта» (серії UA/003, № 13003009). Ці бланки вважати недійсними.

ПрАТ «Гнідавський цукровий завод»

ТЕРМІНОВО ЗАПРОШУЄ НА СЕЗОННУ РОБОТУ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК Робітники — від 5 000 до 10 000 грн. Лаборанти — від 5 000 грн. Прибиральниці виробничих приміщень — від 5 000 грн. Офіційне працевлаштування. Працевлаштування інвалідів. Надається гуртожиток. Тел. 77 25 13; факс (0332) 76 96 27.

Нововолинський міський суд Волинсь кої області викликає як третю особу Шепелю% ка Руслана Сергійовича в адміністративній справі за позовом Шепелюк Юлії Олек% сандрівни до виконавчого комітету Новово% линської міської ради «Центр надання адміністративних послуг» про визнання про% типравним та скасування рішення про дер% жавну реєстрацію прав. Судове засідання у справі відбудеться 12 жовтня 2017 року о 10 годині в приміщенні Нововолинського міського суду за адресою: м. Нововолинськ, вул. Гагаріна, 14, каб. № 19. У разі неявки в судове засідання третьої особи справа може бути розглянута у її відсут% ності за наявними у ній доказами. Крім того, суд роз’яснює третій особі її обов’язок повідомити суд про причини неявки в судове засідання. х х х У Луцький міськрайонний суд Волинсь кої області за адресою: м. Луцьк, вул. Шев% ченка, 39, каб. № 102 на 15 год. 10 хв.

12 жовтня 2017 року викликається в якості

Îãîëîøåííÿ

ВІДПОВІДІ НА КРОСВОРД, ОПУБЛІКОВАНИЙ 28 ВЕРЕСНЯ

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 884 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тварин% ництва, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 573 «Про вне% сення змін до Порядку використання коштів, передбачених у дер% жавному бюджеті для підтримки галузі тваринництва», в департа% менті агропромислового розвитку облдержадміністрації працює комісія з питань виплати суб’єктам господарювання часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення телиць, нетелей, корів вітчизняного походження та племінних те% лиць, нетелей, корів молочного, молочно–м’ясного і м’ясного нап% ряму продуктивності, племінних свинок та кнурців, племінних вівце% маток, баранів, ярок. Документи приймаються до 5 листопада поточного року. Для от% римання часткового відшкодування вартості тварин суб’єкти госпо% дарювання подають комісії документи відповідно до вимог пункту 7 цієї постанови. За детальною інформацією звертатись за адресою: м. Луцьк, просп. Перемоги, 14, кабінет № 6, тел. 244 375.

1 2. Олена (Єлена). 2 3. Анна.

3 4. Андрій. 4 5. Йосип.

5 6. Петро. 6 7. Омега.

7 8. Афон. 8 9. Ной. 9 10. Йов.

10 11. Вівтар. 11 12. Ребро.

12 13. Осія.

НА РОБОТУ ТЕРМІНОВО ПОТРІБЕН ЗАВ. МАЙСТЕРНЕЮ ЗІ ЗНАННЯМ ТОКАРНОЇ СПРАВИ. Житлом забезпечимо. Зарплата за домовленістю.

Òåë. 0673612850.

відповідача Боярчук Світлана Василівна у справі за позовом Федака Ярослава Іванови% ча до Боярчук Світлани Василівни, яка висту% пає у власних інтересах та в інтересах непов% нолітньої Боярчук Ангеліни Ігорівни, про усу% нення перешкод у користуванні майном шля% хом визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом. Відповідач має право подати свої докази чи заперечення проти позову або повідомити про них суд. У разі неявки відповідача справа буде розг% лядатися у його відсутності. х х х У Луцький міськрайонний суд Волинсь кої області за адресою: м. Луцьк, вул. Сена% торки Левчанівської, 1, каб. № 6 на 12 годину 26 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом Луцького міського центру зайнятості до Кліщука Ю. А. викликається відповідач Кліщук Юрій Адамович. Відповідач має право подати свої запере%

ЗАСНОВНИКИ: ОБЛАСНА РАДА, ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ РЕДАКЦIЇ

Головний редактор Олександр ЗГОРАНЕЦЬ

Відсвяткував 30 вересня ювілейний день народження настоятель храму святите% ля Стефана селища Торчин Луцького району Анатолій ТКАЧУК. Прийміть від нас, дорогий отче, низький уклін і визнання глибокої шани і поваги за любов, розуміння, теплоту, підтримку, турботу, терпіння до кож% ного, за те світло Божої науки, яким наповнюєте наші душі. Бажаємо вам міцного здоров’я, радості, ласки і милості Божої, душевної краси та перемог на життєвих стежинах, які ведуть до спасіння. Нехай милосердний Господь допомагає у всіх добрих справах, посилає щедру благодать на вас і вашу сім’ю, а Матінка Божа оберігає від негараздів. З повагою і вдячністю парафіяни храму.

ча справа може бути розглянута у його відсут% ності за наявними у справі доказами. Крім того, суд роз’яснює відповідачу його обов’язок повідомити суд про причини неявки в судове засідання. х х х Шацький районний суд Волинської об ласті викликає в якості відповідача Кордонця Олександра Петровича у цивільній справі №170/574/17 за позовом Писачука Олексія Сергійовича до Кордонця Олександра Петро% вича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття її з реєстраційного обліку. Судове засідання у справі відбудеться 5 жовтня 2017 року о 10 год. 30 хв. у приміщенні Шацького районного суду за ад% ресою: смт Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 6%б. Відповідач має право подати свої докази чи заперечення з приводу позовних вимог або повідомити про них суд. У разі неявки в судове засідання відповіда% ча справа буде розглянута у його відсутності за наявними у ній доказами.

СУДОВІ ОГОЛОШЕННЯ

Заснована 27 вересня 1939 року. Газета виходить три рази на тиждень: у вівторок, четвер, суботу. Набрана і зверстана в комп’ютерному центрі газети «Волинь$нова»

www.volyn.com.ua

80%річний ювілей 1 жовтня зустрів житель села Руда Любомльського району Анатолій Мефодійович ШИШУТА. Нехай вас лихо обминає, Хай радості пісня в душі не стихає, Нехай поважають вас, свате, всі люди І хай доля прихильною буде. Будьте, свате, щасливі, Енергійні і веселі. З днем народження вітаємо І здоров’я ми всі бажаємо. З найкращими побажаннями сваха з родиною із села Нічогівка Маневицького району.

Зустріла 55%річний ювілей 29 вересня кохана дружина, турботлива матуся Ольга Микитівна НАЗАРЧУК, жителька села Красів Горохівського району. Наша люба і рідна, найкраща у світі, З тобою нам затишно завжди і світло. Ти гарна господиня і мама чудова, Даруєш усмішку і море любові. Спасибі за ласку і рукі умілі, Що вмієш підтримати словом і ділом. За чуйність, гостинність, невтомну роботу, Спасибі, рідненька, тобі за турботу. Хай щастя панує у домі, радість і достаток будуть завжди, здоров’я міц% ного та щирої долі хай Бог посилає й тебе оберігає, а Матінка Божа — Цари% ця Свята — дарує щасливі й довгі літа. З повагою та любов’ю чоловік Богдан, син Сергій.

День народження 30 вересня відсвяткувала кохана дружина, любляча мама та бабуся Леся Миколаївна СМОЛІН, жителька села Жорнище Ківерцівського району. Нехай цвітуть під небом синьооким Ще довго дні й літа. А тиха радість, чиста і висока, Щоденно хай до хати заверта. Бажаємо здоров’я, сонця у зеніті, Любові, доброти і щастя повен дім. Нехай у серці розкошує літо І соняхом квітує золотим. Хай постійний успіх, радість і достаток Сиплються до вас, немов вишневий цвіт. Хай життєвий досвід творить з буднів свято, А Господь дарує довгих літ. З любов’ю чоловік, діти, внуки, вся родина.

НАША АДРЕСА: 43025, Луцьк, просп. Волі, 13 volyn.nova@gmail.com, reklama.volyn@gmail.com

E mail

Редакція залишає за собою право на літературне редагування надісланих матеріалів без узгодження з автором. Рукописи не повертаються й не рецензуються. Редакція може не поділяти думку авторів. Передрук або відтворення у будь якій формі матеріалів, розміщених у газеті «Волинь нова» чи на її інтернет сторінці, без письмової згоди видання заборонено. Публікації під рубриками «Офіційно», «Політика», «Точка зору», «Секрет успіху», «Благодійність», «Економіка», «Актуально», «Добра справа», а також із позначкою –* – друкуються на правах реклами. За зміст рекламних матеріалів та листів, надісланих читачами, газета відповідальності не несе. Редакція залишає за собою право відмовити в розміщенні рекламної статті, якщо її зміст суперечить законодавству України, нормам моралі або може завдати шкоди виданню.

чення проти позову, посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, та повідомити про них суд. У разі неявки відповідача справа буде розг% лядатися у його відсутності. (Головуючий — суддя Крупінська С. С.). х х х Горохівський районний суд Волинської області викликає як відповідача Геля Володи% мира Миколайовича у цивільній справі за по% зовом Гель Оксани Володимирівни до Геля Во% лодимира Миколайовича про розірвання шлюбу. Судове засідання у справі відбудеться 17 жовтня 2017 року о 14 годині в приміщенні Горохівського районного суду за адресою: м. Горохів, вул. Шевченка, 29. Відповідач має право подати свої запере% чення проти позову, посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, та повідомити про них суд. У разі неявки в судове засідання відповіда%

Приймальня 72 38 94 Заступники головного редактора Уліцький Василь Михайлович 72%39%89 Cвітліковська Галина Йосипівна 72%20%07 Рузак Петро Макарович 72%38%94 Римар Микола Анатолійович 72%38%94 Наумук Сергій Васильович 72%51%02 Відповідальний секретар Трофимчук Тамара Сергіївна 72%51%02

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ Місцевого самоврядування і сільського життя Гарбарчук Костянтин Володимирович 72%51%02

Інформації Козюпа Мирослава Павлівна

Головний бухгалтер Вдовиченко Тамара Федорівна 72%71%07

Лісова Алла Степанівна

(244) 3%11%78

Освіти і культури Занюк Лариса Віталіївна

Борох Сергій Іванович

72%38%94

77%07%70

Листів і зв’язків із читачами Снічук Христина Миколаївна

72%61%21

Соціального захисту Заступники відповідального секретаря Сомова Євгенія Володимирівна 72%38%94 Харчук Олена Андріївна 72%06%66 Банада Олеся Андріївна 72%06%66 Економіки Головний художній редактор Міщук Олександр Ярославович 72%06%66

Реклами і маркетингу

72%38%94

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: Волинь — 61136,

72%39%32

Рівненщина — 61615

Приватних оголошень Тимощук Руслана Борисівна

ТзОВ «Газета «Волинь» п/р 26008055520122 КБ «ПриватБанк», МФО 303440 ЄДРПОУ 02471695 Друк офсетний. Обсяг 3 друк. аркуші

Фотокореспонденти

Реєстраційний номер КВ 7829 04.09.2003 р. Віддруковано: ТОВ «Поділля%Тер», м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28 тел.: (0352) 52%27%37. http://a%print.com.ua

Філюк Олександр Миколайович 72%06%66 Дурманенко Олександр Олександрович 72%06%66

тираж 48850. зам. № 722.

Спеціальний кореспондент Власюк Людмила Миколаївна

72%38%94

10

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

■ Тема №1

ЖИТТЯ У РІЗНИХ ВИМІРАХ Фото Олега ДІДИКА.

www.volyn.com.ua

■ Читаймо книжку разом!

Â÷èòåëüêà-³íîïëàíåòÿíêà ç Âîëèí³ Розділи з роману «Щоденники Ієрихар» Родина Коротицьких у повному складі.

Продовження. Початок у «Волині новій» за 21, 23, 26, 28 вересня Володимир ЛИС

ÒÐÈв×ÍÈÉ ÑÀØÓÍß – Г ÍÀÇÂÀÍÈÉ ÑÈÍ ÁÀÒÀËÜÉÎÍÓ «Ñ²ÒßÇÜ» Закінчення. Початок на с. 1 Олег ДІДИК

ПІШОВ ДОБРОВОЛЬЦЕМ ОДНИМ ІЗ НАЙПЕРШИХ Після побоїща у Волно васі, офіцер Олександр Фа цевич, нині начальник пат рульної поліції України, розпочав формувати ба тальйон «Світязь», який згодом увійшов у підпоряд кування Міністерства внутрішніх справ України. Роман Коротицький став одним із найперших його бійців добровольців. Іван ка, яка вже під серцем но сила синочка, зі сльозами на очах благала чоловіка не залишати її в такому стані, бо вже знала, що чекає йо го в зоні так званої антите рористичної операції, яка розтягнулася більш як на три роки та переросла в не оголошену війну, забрала стільки молодих життів. Та Роман заспокоїв дружину: «Все буде добре. Не можу я, досвідчений колишній прикордонник, відсиджува тися вдома, коли на моїй батьківщині війна».

— У третій декаді серп ня наш батальйон під ко мандуванням Олександра Фацевича був уже під Іло вайськом, разом з іншими підрозділами звільнив від бойовиків півміста. Не маю чи зв’язку, не знали, що потрапили в оточення. Коли виходили з нього, з 31 воїна «Світязя» сім загину ло, решта були поранені чи контужені, — і досі відчу вається біль співрозмовни ка. Роман був важко конту жений, лікувався в Луцько му військовому госпіталі. На той час — 12 листопада 2014 року — Іванка вже по дарувала йому синочка. За бирати їх додому з полого

вого відділення Горохівської ЦРЛ приїхало більше 20 бійців «Світязя». «Буде, Ро мане, твій синочок і сином нашого батальйону, вирос те хоробрим і мужнім за хисником України!» — примножували радість щас ливого батька його побра тими. МАЙЖЕ ТРИСТА ДНІВ І НОЧЕЙ НА ПЕРЕДОВІЙ Довго тішитися синоч ком у сержанта Коротиць кого не було можливості. Підлікувавшись у Луцькому військовому госпіталі, в січні 2015 го він знову в

кий перевівся на службу в патрульну поліцію Луцька. Через бюрократизм, як вважає він, ця процедура тривала аж три місяці. До поміг колишній командир батальйону «Світязь», той самий Олександр Фацевич. І хоча чоловік уже не в зоні бойових дій, Іванна все одно переживає за нього. Служба в поліції в нинішній ситуації нелегка та небез печна. Заспокоюється дру жина тоді, коли Роман приїжджає з Луцька додому в Горохів, коли вони разом забирають із дитсадочка сина Сашуню, який утомив

«

Òðè äí³ ìè óòðèìóâàëè Âóãëåã³ðñüê, ïåðåáóâàþ÷è â îòî÷åíí³. «Ñâ³òÿçü» âèéøîâ ³ç íüîãî, íà ùàñòÿ, áåç âòðàò.

»

складі батальйону «Світязь» поїхав на Схід України, в зо ну бойових дій. Цього разу — у Вуг легірськ, що неподалік Де бальцевого. І знову гриміли жорстокі бої.

— Три дні ми утримува ли Вуглегірськ, перебуваю чи в оточенні. «Світязь» вийшов із нього, на щастя, без втрат. Лише три бійці були легко поранені та кон тужені, в тому числі і я, — повертався спогадами в минуле Роман Коротиць кий. Слухаючи чоловіка, Іванна доповнює: — Кожного разу я сер цем відчувала, що з Рома ном щось недобре. Плакала та не спала ночами. Три вожними були для мене всі майже 300 днів і ночей, протягом яких він перебу вав на передовій. Пережи вала за кожну з дев’яти ро тацій. Із Курахово, що за 13 кілометрів від Мар’їнки, сержант Роман Коротиць

шись іти, проситься на руки до татка. Нині Роман Коротиць кий не лише працює, а й за очно навчається на ІІІ му курсі юридичного факуль тету Волинського філіалу Національної академії внутрішніх справ України. … Поєдналися в долі ро дини Коротицьких Крим, де живе зараз молодший брат Романа Володимир, До нецька область, звідки ро дом чоловік Іванни, Мико лаїв, у якому мешкає зі своєю сім’єю та працює йо го сестра Леся, Львівщина і Волинь. І це глибоко сим волічно. Роман Коротиць кий упевнений, що Україна буде територіально цілісною та незалежною, здобуде перемогу в неого лошеній війні з російсько терористичними бандфор муваннями та настане мир. Це переконання ґрунтуєть ся на тому, що нині Збройні сили України — нездоланні, що держава дбає про їхнє зміцнення. ■

осподи, що ж це таке? Місти ка? Здійснення мого підсвідо мого бажання? Як же тепер злізти назад? Покликати на допомогу? Навряд чи почують там, біля вогнища, а якщо й почують, то що подумають про мене? Як я пояс ню, чому опинилася на дереві, на якому до місця його роздвоєння не ма й гілляк чи навіть сучків. Сосна ця росла край галявини. Можна було спробувати зістрибнути на землю, але я побоялася, що зла маю собі ногу чи руку, або те й інше. Я підібрала плаття і стала злазити по стовбуру. Чіплялася пальцями за ко ру, ногами намагалася обхопити стовбур. Мені стало гаряче, я геть змокріла. «Господи, що ж це таке? – повто рювала я. – Що зі мною сталося?» Зрештою я таки полетіла вниз. Але до землі було вже метр чи два. До того ж внизу росла трава. Удар вийшов не надто болючим. Я пере кинулася на спину. Здається, не зла мала нічого. Раптом відчула, що мені зовсім не хочеться вставати. «Нехай я стану травинкою», – по думала я. Думка прийшла наче збоку. Тра винкою? Рости на цій галявині? Що за химери? А те, що сталося зі мною... І все ж треба було підводитися. Підводитися і йти до озера, обтруси тися, почиститися, помитися. Плаття і легенька світла курточка, накинута поверх нього, мабуть, вимазані. Так я подумала і підвелася. І страшенно здивувалася – у мене нічого не боліло. Так, наче я й не па дала. Може, це був якийсь миттєвий сон – мій політ на сосну і це падіння? Наближаючись до озера, я почу ла пісню, яку почали знову виводити мої колеги.

8 вересня Цілий тиждень минув одно манітно. До обіду – уроки в школі, після обіду – годування свиней, ку рей, звісно, копання картоплі. Поспішали, бо пішли чутки, що після неділі задощить і похолодає. У четвер влаштували толоку у свекрухи, сьо годні, в суботу – у нас. За що мене завше відзначала Петрова мати, це те, що я не цуралася будь якої робо ти. Якось, давно вже, вона признала ся мені, що спочатку була проти, аби син приводив у дім «цю шкільну па нянку». Я, виявляється, підкорила її своєю працелюбністю, невтомністю. «Я мала б подумати – своїми пра целюбністю і невтомністю, – подума ла я. – Чи все таки своєю? Нещасна філологиня». А, втім, я філологиня російська. Колись боялася, що на українську не

«

Òåáå ðàïòîì íå ñòàëî. Áóëà ³ íåìà. Ìîâáè êóäèñü ïîëåò³ëà.

»

поступлю. Тепер викладаю світову літературу. Так я думала, копаючи картоплю. Про все на світі. У нас, на Поліссі, досі садять кар топлю в копці. Кладуть на землю дві чи три картоплини і нагортають ма ленький горбик. Восени його треба розкопати і дістати вже п’ять, а якщо пощастить, то й десять картоплин. Але для кого я це пишу? Для се бе? Я першою, здається, в нашому селі збунтувалася проти цього спосо бу садіння картоплі.

– Що вона хоче, ця навіжена вчи телька? – так казала Петрова мати. – Хто ж кидає бульбу у рівчак? Без коп ця ніц не виросте.

– Або ми будемо садити так, як у всьому світі, або я не садитиму вза галі, – сказала я Петрові. Мої бунти. Бунти сумирної філо логині. Картоплю кидали вслід за плугом ще у нас в школі інтернаті. Чи це я... я довідалася пізніше? Ледве я подумала про інтернат, як мою голову пронизав раптовий гострий біль. Наче блискавка, різо нув. Мов удар, несподіваний, пеку чий удар різкою по голові. І це не вперше. Так уже було. Я заточилася. Але далі сталося те, чого раніше не було. Я відірвалася від землі й по летіла вгору, десь під самісіньке не бо.

– Мамо, – почула я розпачливий крик Іринки. – Мамо! Я стояла на землі, а донька поруч і заглядала мені у вічі. Голова в мене вже не боліла, тільки підкошувалися ноги.

– Що з тобою, мамо? Голос у Іринки переляканий і якийсь начебто благальний, чи що?

– А що зі мною?

– Ти геть зблідла, захиталася, а потім начеб зникла.

– Зникла? – Я злякалася не на жарт. – Як це – зникла?

– Тебе раптом не стало. Була і не ма. Мовби кудись полетіла.

– Що? По... Полетіла? Я згадала відчуття польоту. Мов би я піднялася над землею. Наче справді кудись летіла. Отже... Отже Іринка це помітила? Чи тільки моє зникнення? Господи, що ж це зі мною діється? Я опустилася на мішок з картоп лею. Холодний мішок.

– Щось голова закрутилася, – сказала я.

– Що ви там розсілися, ледацю ги, – жартома гукнув Петро. «Хоч би ніхто ще не помітив, – раптом подумала я. – Хоч би не помітив. Але що мали помічати...» Відповіді не було. ■ Продовження в наступному номері

www.volyn.com.ua

ОГОЛОШЕННЯ І РЕКЛАМА

îãîëîøåííÿ äëÿ âñ³õ

Нерухомість Продається будинок (10 км від Луць ка). Є газ, центральне водопостачання, те лефон, город (42 сотки). Тел.: 095 14 46 270, 097 94 43 469. Продається невелике господарство (12 км від Луцька). Є газ, світло, город (50 соток). Тел. 099 07 35 648. Продається приватизована кімната (17 кв. м) у гуртожитку (м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 30). Коридор, санвузол, кухня на три сім’ї. Тел.: 098 97 80 752, 050 51 25 856. Продається дерев’яний будинок у центрі смт Шацьк. Ціна договірна. Тел. 096 86 54 578. Продається щитовий, обкладений цеглою, будинок. Є газ у хаті, сарай, льох, криниця, 50 соток землі. Ціна договірна (с. Хорохорин Луцького району). Тел.: 098 34 71 040, 066 98 45 868. Продається будинок у с. Привітне Ло качинського району. Є хлів, льох, земельна ділянка. Ціна договірна. Тел. 095 40 73 502. Продається житловий будинок (92.6 кв. м, 5 кімнат). Є газ, вода, надвірні споруди. Ціна договірна (м. Берестечко Горохівського району). Тел. 097 43 03 725. Продається цегляний будинок (71,4 кв. м) з усіма надвірними спорудами. Будинок та літня кухня газифіковані, на подвір'ї є вода, земельна ділянка (0,35 га). Ціна 130 000 грн. (с. Марковичі Локачинського району). Тел.: 096 90 42 607, 066 68 36 788. Терміново продається однокімнатна квартира (30/16/6, з нішею, 4–й поверх 9–поверхового цегляного будинку, район ЛПЗ). Нова столярка, пластикові вікна, змінена система водопостачання, інтер нет, лічильники на воду, газ, є підвал. По ряд — дитячий садочок, школа. Тел. 099 36 49 143 (після 18–ої год.) Продається 4–кімнатна квартира (77 кв. м) у Нововолинську. Ціна договірна. Власник. Тел.: 095 89 60 728, 068 28 21 266. Продається будинок (125 кв. м) у м. Рожище. Є газове опалення, два гаражі, господарські прибудови, приватизована земельна ділянка. Усе огороджене, бруківка (заг. пл. — 0.10 га). Ціна 1 040 000 грн. Тел.: 097 93 35 936, 095 71 42 490. Продається будинок у с. Копачівка Ро жищенського району. Тел.: 098 51 62 019, 098 57 19 002. Продається у м. Любомль на вул. 1 Травня дерев'яний будинок (3 кімна ти, є літня кухня, гараж, хлів, льох, земель на ділянка 13 соток). Ціна договірна. Тел: 093 00 80 392, 099 55 59 492. Продається цегляний будинок з надвірними спорудами (м. Рожище). Тел.: 067 33 40 945, 093 51 78 141. Продається газифікований будинок (с. Мирне Горохівського району). Є сарай, літня кухня, льох, криниця, 50 соток городу, невеликий садок (35 км від Луцька, зручний доїзд). Тел.: 095 90 84 640, 050 43 81 500. Терміново продається земельна ділянка (0.37 га) у с. Промінь Луцького району (0.25 га — під забудову і 0.12 га — під сільське господарство). Ціна 411 000 грн. Торг. Тел.: 095 46 05 262, 096 05 22 756. Продається земельна ділянка (8 со ток) під забудову у с. Княгининок (Маяки) Луцького району. Ціна договірна. Тел. 095 12 58 516. Недорого продається земельна ділянка (0,25 га) під забудову у с. Ко пачівка Рожищенського району. Є усі доку менти. Тел. 067 74 40 542. Продається земельна ділянка (0.55 га) у с. Борохів Ківерцівського району. Тел.: 066 62 97 823, 097 85 54 819. Продається земельна ділянка (22 сот ки) під забудову. Тел.: 095 14 46 270, 097 94 43 469.

Авторинок Продається автомобіль ВАЗ 2115 (сірого кольору, газ/бензин, 80 000 пробіг, 2007 р. в.) у Турійському районі. Тел.: 096 80 61 975, 099 61 13 271. Продається комплект запчастин до автомобіля УАЗ 469. Тел. 096 24 22 020. Продається автомобіль «Сітроен С 8»

ШЛАКОБЛОКИ (відсівоблоки)

40 х 20 х 20 від 10 грн 40 х 10 х 20 від 8 грн

(0332) 70-85-72, (050) 512-72-05

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

Т Е Л . 7 7 0 7 7 0 E mail: volyn10@i.ua Повідомляємо читачам, що ціна приватного оголошення у газеті «Волинь–нова» —

25 гривень за одне найменування + 5 гривень, якщо ви бажаєте розмістити на нашому сайті www.volyn.com.ua Вартість оголошень про купівлю чи продаж с/г техніки (більше, ніж три одиниці); с/г продукції; будівельних матеріалів; меблів та ін. становить 70 гривень за один раз публікації + 15 грн (за сайт). Вартість оголошення про послуги — 70 гривень + 15 (за сайт). Оголошення, які виділені рамкою + 25 грн (за сайт + 25). Вартість оголошення про згубу — 25 грн + 5 (за сайт). Оплата у відділеннях ПриватБанку. Розрахунковий рахунок є у кожному номері газети. (польські номери, мінівен, 7 місць, 2003 р. в., 2.0, дизель, срібний колір). Тел. 098 45 13 125. Куплю автомобіль у будь–якому стані (на ходу, після ДТП, що потребує ремонту, на іноземній реєстрації). Тел.: 098 62 69 296, 050 67 88 554. Продається автомобіль ВАЗ 2115, 2008 р. в. Тел. 095 36 28 456. Продається автомобіль «Рено Кенго», 2008 р. в., 1.5 D, 160 000 км, кондиціонер, у доброму стані, один власник. Ціна до говірна. Тел. 095 62 98 016. Куплю автомобіль у будь–якому стані (на українській реєстрації, нерозмитне ний, можливо після ДТП, кредитний, роз комплектований, проблемний). Тел.: 099 73 74 388, 098 91 93 799.

Сільськогосподарська техніка Продається комбайн СК 5 «Нива», 1984 р. в., у робочому стані. Тел. 068 10 39 580. Продається комплект запчастин до трактора МТЗ. Тел. 096 24 22 020. Продам: трактор Т 15 («китаєць», ди зель), двигун до автомобіля «Москвич 2141» у доброму стані, задній міст ГАЗ 53 у доброму стані, металеві секції огорожі (довж. — 3 м, висота — 1.20, діам. дроту — 5 мм, 5 шт.). м. Рожище. Тел. 097 99 18 277. Куплю трактор МТЗ у будь–якому стані. Тел. 099 36 05 025. Продається трактор Т 40 АМ, 1992 р. в., нова гума, новий стартер, у дуже доброму стані, є причіп. Тел. 096 80 48 733. Терміново продається трактор Т 25, 1995 р. в. Ціна 63 000 грн. Тел. 066 38 05 887. Продається трактор МТЗ 82 у дуже доброму стані, є причіп. Тел. 096 72 22 134. Продам трактор Т 25 (привезений з Польщі) в дуже доброму стані. Тел. 099 24 68 946. Продаються зернозбиральний ком байн «Клаас Консул», 1992 р. в., шир. жат ки — 3 м, у робочому стані та трактор МТЗ. Тел.: 068 76 82 884, 068 91 93 475. Продам: картоплесортувалку, при йомний бункер, стрічковий транспортер (2.3 3.7 4.5 5.5), фрезерний культиватор, навантажувач ТЗК 30, 4–рядну картопле косарку, фуражир, КУН до Т 40, запчасти ни до картоплетехніки (вітчизняного ви робництва). Тел.: 050 61 07 082, 068 56 40 474. Продається трактор К 700 («Кіро вець») без двигуна. Можна на запчастини. Тел. 050 37 08 174. Продається недорого трактор Т 25 (привезений з Польщі). Тел.: 066 34 56 267, 098 64 06 233. Продається трактор Т 40 АМ у дуже доброму стані. Тел.: 098 64 06 233, 066 34 56 267. Терміново продам трактор Т 16 у ду же доброму стані. Тел. 096 72 22 134. Терміново продам трактор ЮМЗ у доброму стані. Ціна 58 000 грн. Тел. 066 38 05 887. Продається недорого трактор Т 40 АМ, 1992 р. в., у дуже доброму стані. Тел.: 066 47 09 124, 097 12 77 234. Продам міні–трактори (японського виробництва): «Кубота», «Янмар», «Ісекі», «Хіномото», «Мітсубісі» (від 17 до 80 к/сил). Повний пакет документів, без використання в Україні (фреза у

ЗАРПЛАТА

8000—12000 грн/місяць

Робота у розсаднику квітів. Житло надається.

(067) 934%49%29

ПАМ’ЯТНИКИ з мармурової крихти та натурального каменю. Виготовлення та встановлення.

(0332) 70%85%72, (050) 197%68%69.

подарунок). Можлива доставка. Тел.: 097 76 27 586, 050 56 17 800, 096 74 51 932. Продається трактор Т 25 (привезений з Польщі) у доброму стані. Тел.: 097 14 20 540, 050 28 69 222. Продається різна с/г техніка: картоп лесаджалки, картоплекопачки, картопле комбайни, плуги, культиватори, дискові борони, грунтофрези, косарки, сіногра барки, обприскувачі, розкидачі міндоб рив, сівалки, прес–підбирачі, зернозби ральні комбайни, трактор Т 25. Тел.: 067 93 46 442, 095 15 53 666. Продається різна с/г техніка: дискові борони, плуги, прес–підбирачі, обприску вачі, культиватори, картоплесаджалки, кар топлекопачки, сівалки, сінограбарки, роз кидачі міндобрив, косарки роторні, грун тофрези, сортувальні столи для картоплі, а також запчастини та комплектуючі. Тел.: 067 47 87 264, 095 81 59 912, 096 34 46 777. Продається трактор Т 25 (привезений з Польщі) у доброму стані. Недорого. Тел.: 096 42 90 426, 067 79 08 629. Продаються: трактори Т 25, МТЗ, зернозбиральні комбайни, дискові боро ни, роторні косарки, обприскувачі, сад жалки, сівалки, плуги та плуги оборотні, культиватор для міжрядного та суцільного обробітку, картоплекомбайни, фронталь ний навантажувач до МТЗ, телескопічні навантажувачі, гноєрозкидачі, шпагат «Юта», грунтофрези, зерношнеки, прес–підбирачі, шини до тракторів, твер допаливні котли «DEFRO». Тел.: 097 23 95 170, 066 72 14 192.

Різне Продам: жом, торфобрикет, дрова, пісок, відсів, щебінь (різних фракцій), бло ки будівельні, цеглу. Доставлю пилома теріали (вантажопідйомністю до 10 тонн). Тел. 050 37 81 998. Продам: жом, торфобрикет, дрова, пісок, щебінь різних фракцій (насипом, у мішках), камінь бут, цеглу білу та червону (нову та б/в), землю на вимостку, гній, це мент. Доставка. Вивезу будівельне сміття. Тел.: 099 33 74 034, 096 99 43 100. Продам: жом, торфобрикет, камінь бут, дрова, пісок, щебінь різних фракцій (насипом та в мішках), цеглу білу та черво ну (нову та б/в), чорнозем, землю на ви мостку, гній, цемент, блоки. Доставка. Ви везу будівельне сміття. Тел.: 097 34 43 386, 099 61 14 575. Продам: жом, пісок, щебінь, цеглу, це мент, чорнозем, торф, торфобрикет (у будь–якій кількості). Доставлю. Тел.: 066 73 33 500, 096 76 65 952. Продам: жом, торфобрикет, цеглу вогнетривку (нову та б/в), шифер (б/в), пісок, щебінь, відсів, керамзит, цемент, вапняк (на вимостку дороги), глину, землю (на вимостку), гній коров’ячий. Вивезу сміття. Доставка автомобілем ЗІЛ (самос кид). Послуги міні–навантажувачем «Боб кат». Тел.: 096 80 00 567, 050 72 27 271. Продам піноблоки (20х30х60, 12 х 30 х 60) та шлакоблоки. Можлива дос тавка. Тел.: 099 44 51 353, 067 72 82 946. Продам: оцинкований металоп% рофіль (73 грн/кв. м), кольоровий ме% талопрофіль (від 85 грн/кв. м), метало% черепицю (115 грн/кв. м), прогони для огорожі (30 х 20 х 20, ціна 35 грн/п. м), стовпчики для огорожі (40 х 40 х 20, ціна 55 грн/п. м). Тел.: 050 90 10 508, 099 19 79 367.

11

Продам: жом, пісок, щебінь, цеглу, відсів, дрова, чорнозем, торфокрихту, торфобрикет, глину, землю на засипку. Ви везу будівельне сміття. Надам послуги на вантажувачем «Бобкат» та автомобілем ЗІЛ (самоскид). Тел.: 050 60 97 986, 098 91 25 884. Продам: щебінь, відсів, пісок, цеглу, блоки, клей, цемент. Доставлю. Надам послуги маніпулятором та самоскидом (с. Гірка Полонка Луцького району). Тел.: 050 52 99 520, 296 42 96 975. Продам: жом, торфобрикет, дрова, гній, чорнозем, торф, пісок, щебінь, відсів, глину, цеглу. Надаю вантажні перевезення. Тел.: 099 72 82 934, 097 47 58 940. Продам: сирий жом, пісок, щебінь, цег лу, відсів. Тел.: 095 53 55 663, 097 75 16 430. Продається коза. Тел. 050 76 42 053. Продається корова чорно–рябої масті, тільна четвертим телям, дає 25 літрів молока (Луцький район). Тел. 095 78 36 154. Продається спокійна робоча кобила (Рожищенський район). Тел. 095 33 07 927. Продається у Луцькому районі спокійна тільна корова (12 років, молоч на). Тел. 098 09 06 890. Куплю коней, ВРХ. Тел. 098 25 75 859. Продам тільну корову (чорно–ряба масть) і тільну телицю. Тел. 096 67 28 295. Продається робоча кобила (6 років) у Рожищенському районі. Ціна договірна. Тел. 096 72 25 764. Продам свиню тушкою, вигодувана на домашніх кормах. Тел. 068 72 23 401. Продається корова (тільна четвертим телям). Тел.: 067 70 32 865, 095 88 49 857. Продається кінь (2 роки) у смт Цумань Ківерцівського району. Тел.: 068 33 29 160, 067 33 72 946. Куплю молочне теля (живою вагою). Тел. 098 28 15 167. Куплю корову (на забій). Тел.: 050 18 64 979, 097 07 72 211. Куплю: ВРХ, коней, биків, дорізи. До рого. Тел.: 098 58 76 653, 050 19 32 639. Куплю: ріпак, пшеницю 2, 3, 6–ого класу, горох, ячмінь, тритикале, жито, гречку, сою, кукурудзу, овес, цукор, поло винки або відходи ріпаку, пшениці, ячме ню, сої, кукурудзи. (наявніть аналізної кар ти. Від 40 тонн). Тел. 098 06 96 276. Продам цуценя німецької вівчарки. Тел. 050 43 81 896. Продам насіння озимої пшениці (сорт Скаген), куплю цукор, а також потрібні робітники для монтажу металевого анга ра. Тел. 050 21 33 166. Продам кормовий буряк (1 тонна). Тел.: 095 14 46 270, 097 94 43 469.

Послуги Потрібен тракторист. Тел. 096 24 22 020. Здійснюю будівельно–покрівельні роботи (покрівля даху, монтаж, демон% таж, покраска) в межах Горохівського району. Тел. 066 33 63 223. Виготовляю та продаю металеві шта хети (штахетник) з кольорової бляхи (24 кольори), односторонній та двосторонній глянець, матові (під золотий дуб, горіх, цеглу, камінь), ширина 8, 10, 11,5 та 13 см. Тел.: 050 64 46 840, 067 49 33 889.

Вважати недійсними Загублений диплом (серія ВС, №13856071), виданий 30.06.2000 р. ректо ром Волинського державного університету імені Лесі Українки на ім’я Самохіна Оксана Олексіївна, вважати недійсним. Загублений студентський квиток (серія ВК, №11039144), виданий Львівським університетом безпеки життєдіяльності на ім’я Мулько Олександр Георгійович, вважати недійсним. Загублений студентський квиток, ви даний Луцьким коледжом технологій, бізнесу та права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Ук раїнки на ім’я Арданкіна Валерія Сергіївна, вважати недійсним.

ÏÀÌ’ßÒÀªÌÎ, ËÞÁÈÌÎ, ÑÓÌÓªÌÎ Колектив підпри ємства «ЯН ТІ С» вис ловлює щирі співчуття директору фірми В.О. Янковому з приводу рапто вої смерті сина Костянтина.

Правління Волинської облспоживспілки та обком профспілки працівників споживчої кооперації вислов люють щирі співчуття колишній голові Волинської об ласної профспілкової організації В. М. Ткаченко з при воду тяжкої непоправної втрати — смерті сина Ігоря. Нехай наші співчуття допоможуть пережити біль втрати найдорожчої вам людини.

12

«Волинь нова» | 3 жовтня 2017 Вівторок | ¹108

КАЛЕЙДОСКОП

■ Людина легенда

■ СуперТрофей 2017

À Ï²Ä Ï²ÊÀÍÒÍÎÞ ÎÁÊËÀÄÈÍÊÎÞ — Ô²ËÎÑÎÔ²ß ÆÈÒÒß Помер засновник всесвітньо відомого журналу «Плейбой» Х’ю Гефнер — одна з найбільш неординарних особистостей століття. Його називають батьком сексуальної революції, бо завжди переконував, що інтимні бажання чоловіків — норма Ірина ПАСІЧНИК

’ю Гефнер народився у 1926 році в родині вчи/ телів. Батьки мали консер/ вативно погляди, в сім’ї не прийнято було обніматися, ходити в кіно, мати друзів, а поцілунки взагалі заборонялися, бо через них передаються мікроби. Потрапивши 1944/го в армію, де був військовим журналістом, молодий чоловік помітив, що се/ ред солдатів популярні картинки з напівоголеними жінками. Після служби Х’ю Гефнер здобув освіту психолога, в 1949 році одружився з Мілдред Вільямс, у сім’ї народи/ лося двоє дітей. Він захопився ка/ рикатурами, почав працювати в журналі. Якось попросив у керівництва збільшити йому зарп/ лату лише на 5 доларів. Почувши відмову, він голосно грюкнув две/ рима... і створив свій глянець. Перший номер вийшов у 1953 році з Мерилін Монро на обкладинці. Аби купити її фото дворічної давни/ ни, редактор/початківець напози/ чав грошей у друзів, батьків (під видуманими приводами), навіть пішов працювати в банк, щоб нала/ годити зв’язки з потенційними інвесторами. Дві третини тиражу «Плейбоя» розійшлися вже за пер/ ший тиждень. Видання для чо/ ловіків швидко почало приносити прибутки, до роботи в ньому зас/ новник залучав величезну кількість відомих моделей. «Плейбой» став знаковим брендом, його логотип у вигляді кролика з метеликом на шиї нині використовують багато інших підрозділів компанії – кази/ но, ресторани, готелі, клуби по всьому світу, навіть кіностудія. Вже у 1960/х роках минулого століття Х’ю Гефнер став симво/ лом красивого американського життя – багатий, завжди в оточенні сексуальних молодих дівчат. Він був розпусником і ловеласом, за його словами, мав понад 1000 ко/ ханок, переважно моделей журна/ лу і не раз зізнавався, що для підтримки чоловічої сили регуляр/ но приймав віагру. Х’ю Гефнер ку/ пив особняк, де постійно відбува/ лися вечірки з моделями. Дружина не витримала цього, і в 1959 році шлюб розпався. Секс/рево/ люціонер холостякував цілих три десятиліття, але в 1989/му знову одружився з молодою моделлю Кімберлі Конрад. У цьому шлюбі народилося двоє дітей. Але у 2000 році подружжя розлучилося. Після цього Х’ю Гефнер жив у своєму маєтку одночасно як мінімум із 7 дівчатами віком від 18 до 28. Він повністю забезпечував молодих жінок – у кожної був автомобіль, тисяча доларів щотижня на осо/

Х

www.volyn.com.ua

1

Öå íå õìàðêè ³ íå ì'ÿ÷èêè, à ãðèáè-äîùîâèêè

Х’ю Гефнер заповів, щоб його поховали біля могили Мерилін Монро.

І сьогодні саме їм присвячуємо нашу рубрику, адже вони так гарно ростуть після дощів у різних районах волинського краю

«

Õ’þ Ãåôíåð æèâ ó ñâîºìó ìàºòêó îäíî÷àñíî ÿê ì³í³ìóì ³ç 7 ä³â÷àòàìè â³êîì â³ä 18 äî 28.

»

2

Жоден султан не міг похизуватися таким гаремом фотомоделей.

бисті витрати. До їхніх обов’язків входило утримання будинку, роз/ важання гостей на ледь не щоден/ них вечірках. У маєтку діяла комен/ дантська година – о 21.00 дівчата мали бути вдома, якщо лише вони не супроводжували господаря особняка. Протягом кількох десятиліть на сторінках журналу з’являлися все нові й нові оголені дівчата, які відразу ставали світовими знаме/ нитостями. Серед них і українки – актриса і телеведуча Даша Трегу/ бова, журналістка Анна Філімонова, артистка театру і кіно Олена Фесу/ ненко, яка, до слова, довела Януко/ вича до сліз декламуванням вірша на честь Дня Незалежності України, Валерія Радкевич із Луганська. Солістка групи NikitA Даша Ас/ таф’єва була «дівчиною місяця» ювілейного номера, що вийшов із нагоди 55/річчя чоловічого журна/ лу, а співачка Ольга Третьяченко, яка виступає під псевдонімом Lela, – «кращою подругою року». Сам Гефнер ніколи не вважав «Плейбой» журналом про секс, бо під пікантною обкладинкою публікував нариси, інтерв’ю, пора/ ди, новинки і навіть дискусійні політичні теми, як, наприклад, статті Мартіна Лютера Кінга, роз/ думи Фіделя Кастро про рево/ люційну боротьбу. Медіамагнат встановив два рекорди Гіннесса – за найдовшу кар’єру головного ре/ дактора, що працює в одному і то/ му ж журналі, та за володіння найбільшою колекцією особистих вирізок. У 1975 році Х’ю Гефнер отримав власну зірку на знаменитій Алеї Слави в Голлівуді.

сь цей грибочок вагою 3 кілограми знайшов Вадим Мельничук (фото 1), шкода, що не пише, у якій місцевості, мабуть, не хоче здавати грибні місця. А Максим Гриценя зі своїми друзями із села Мощаниця Ківерцівського району мало не сплутав диво природи із м’ячем. Видно, що школярі не лише у футбол грають і гриби збирають, а й добре знають геометрію, бо виміряли діаметр знахідки – 32 сантиметри (фото 2). Ну, а дощовики, яких нашукав Сашко Демчук із села Рачин, як кажуть, на закуску для цілого весілля згодяться, бо їх аж шість. Зміряв Сашко найбільшого – і сам здивувався: окружність 137 сантиметрів, вага 5450 грамів! (фото 3). А ви вже, дорогі читачі, самі визначайте, який із них вам подобається найбільше. ■

О

Через напружену роботу, дикі вечірки та постійну увагу сус/ пільства у 1985 році у нього стався інсульт. Після цього засновник «Плейбоя» кардинально змінив спосіб життя: передав контроль над компаніями своїй дочці Крісті, а сам зосередився на благодійній діяльності: фінансував школу кіне/ матографічного мистецтва, ство/ рив студію для вивчення амери/ канського кіно, сприяв розбудові Голлівуду, пожертвував 900 тисяч доларів на придбання землі, не/ обхідної для встановлення знаме/ нитого надпису «HOLLYWOOD», ор/ ганізовував благодійні вечори, щоб зібрати кошти для порятунку тва/ рин. «Я закликаю всіх і кожного жи/ ти так, ніби ніякої нагороди в по/ тойбічному світі немає. Керуйтеся мораллю, допомагайте близьким, і нехай світ, який ви залишите, буде кращим, ніж він був на початку ва/ шого шляху», – казав Гефнер. Статки американця — понад 50 мільйонів доларів, їх успадкують його діти – сини Купер, Девід, Марстон і донька Крісті. А от 30/літня дружина Крістал Харріс, з якою одружився у 2012 році, зали/ шить собі прикраси, одяг і деякі особисті речі, придбані за час спільного проживання, як це пе/ редбачено шлюбною угодою, і весільний подарунок чоловіка – елітний маєток на Голлівудських пагорбах. Але і цього вистачить жінці на небідне життя, адже лише обручка з діамантом оцінюється у 100 тисяч доларів. Згідно із за/ повітом, Х’ю Гефнера поховали біля могили Мерилін Монро. ■

3

:)) Анекдоти :)) :)) :)) — Кума..!

— Що?

— Ти вляглася обличчям у холодець! Переляж в олів’є, а то застудишся!

Василь грає з бараном у шахи. Підходить кум: — Ну і як?

— Баран – він і є баран.

— А який рахунок?

— Два7два. ■

:)) :)) :)) — Слухай, сусіде, мені сказали, що ти до моєї дружини ходиш! Мені це не подобається!

— Ви там iз дружиною розберіться, їй подобається, тобі не подобається.