16368 by Volyn-nova

■ Точка зору

Субота | 21 жовтня 2017 року | ¹116–117 (16 367–16 368) Ціна 4 грн

Фото Сергія НАУМУКА.

■ Репортаж із глибинки

ßðîñëàâ ÔÅÄÎÐ×ÓÊ: «Óêðà¿íö³ ìóæíüî áîðþòüñÿ çà ñâîáîäó, àëå íå âì³þòü ¿¿ áåðåãòè» Відомий волинянин, досвідчений політик, народний депутат України чотирьох скликань, письменник Ярослав Федорчук поділився думками про початок парламентського сезону, ситуацію в державі та прогнозами на майбутнє с.

В ТАЄМО!

Цими днями відзначає день на родження заступник голови Все українського об’єднання «Бать ківщина», член політичної ради та президії партії

Місцеві пам’ятки та поліська природа викликають захоплення у приїжджих.

ÑÅËÎ, Â ßÊÎÌÓ Â²Í×ÀÂÑß ÑÈÍ ÄÀÍÈËÀ ÃÀËÈÖÜÊÎÃÎ В Острів’ї Шацького району бережуть спомини про односельчан, які загинули за тридев’ять земель

8 9

с. с.

Ярослав Петрович ФЕДОРЧУК. Шановний Ярославе Петровичу! «Батьківщинівці» Волині засвідчують Вам щиру повагу за багатолітній досвід державної та політичної діяльності. Високо цінуємо Вашу життєву позицію, мудрість, небайдужість і вболівання за долю України та Волинського краю. Сердечно бажаємо міцного здоров’я, оп тимізму, творчої наснаги на довгі роки життя. Валерій БОНДАРУК, голова Волинської обласної партійної організації ВО «Батьківщина».

Р Е К Л А М А

■ Резонанс

Костянтин ГАРБАРЧУК

ізит прем’єр міністра Володими ра Гройсмана на Волинь розпо чався з обласного перинатально го центру, на завершення будівництва якого Кабмін виділив 45 мільйонів гривень. Тут високопосадо вець прокоментував медичну і пенсійну реформи, сказав, що вражений новим лікувальним закладом. На його думку, такі центри мають бути в кожній області країни. Після цього керівник уряду побував на

Ïåðèíàòàëüíèé öåíòð âðàçèâ Âîëîäèìèðà Ãðîéñìàíà Глава українського уряду вдруге відвідав нашу область підприємстві «Modern Expo» та ознайо мився з ходом ремонтних робіт на дорозі Н 22 Устилуг–Луцьк–Рівне. Супроводжу вали прем'єра голова облдержад міністрації Володимир Гунчик, голова облради Ігор Палиця, в.о. луцького місь кого голови Григорій Пустовіт та інші керівники. ■

Íà çàâåðøåííÿ áóä³âíèöòâà öüîãî ìåäè÷íîãî çàêëàäó Êàáì³í âèä³ëèâ 45 ì³ëüéîí³â ãðèâåíü.

РІДНИЙ КРАЙ

«Волинь!нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116—117

Погляд

Доброго дня вам, люди!

Людмила ВЛАСЮК, спеціальний кореспондент газети «Волинь–нова»

Сонце сьогодні зійшло о 7.52, зайде о 18.14. День триває 10 годин 22 хвилини. Місяць у Скорпіоні 2/3 дні Місяця. Новий Місяць 19 жовтня.

ÂÈ – ÐÎÌÀØÊÀ ×È ÊÀÊÒÓÑ? ÂÑÅ ÎÄÍÎ Â ÄÓØ²… ÊÂ²ÒÊÀ

МЕНИННИКИ: 21 — Таїса, Трифон, Олексій, Дорофій, Сидір, Гнат. 22 — Дмитро, Денис, Аврам, Степан, Максим, Яків, Петро. 23 — Андрій, Амвросій, Антон, Юхим, Кирило, Кузьма, Сергій, Павло. 24 — Пилип, Зінаїда, Левко, Леонід, Аркадій. 25 — Мартин, Кузьма, Домна, Макар, Тарас, Богдан, Федот.

Люди – як квіти. Схожі характерами. Одні – яскраві й запашні, інші – непримітні й колючі. У кожного – своя таємниця, маска, за якою приховано щось незвідане для людського ока. Буває, що за колючками криється велике і щире серце, а часом за неймовірно красивим цвітом – порожнеча і байдужість

В КНО РУБРИКИ: шлях до сердець лежить а нашому робочому столі стоять сонцесяйні ромашки. Рідко зустрінеш таких щирих людей. Простих, як ці польові квіти. ! не просто відвертих. Я б сказала: оголених до почуттів і думок. Без боязні розкрити таємниці свого щастя. Мені подобаються люди, які мають сміливість бути справжніми, бо навіть правда, сказана у вічі, не така болюча. Розмова з ними — справжнє джерело мудрості, вони віддають нектар свого серця іншим і від цього стають ще багатшими. Я знаю таких людей. Володимир — один із тих, хто пройшов дорогами війни. Там, де вогонь спопеляє душі дотла, а земля вдягається в чорне, навіть найменшенька стеблинка, що пробилася з-під її кривавих ран, сприймається як найбільше диво. Тому й цінується кожна усмішка і сльозинка. Не знаю, скільки на його очах намертво впало солдатів, скількох поранених та скалічених витягнув з окопів. Але безмежно радію, що повернувся живим. !, зустрічаючи цю людину, щоразу дивуюся: наскільки світла і сонячна у нього душа, немовби й не обпечена вогнем війни. Для мене він є справжнім прикладом мужності, відваги, героїзму, бо зумів пронести квіти свого серця через усі випробування, що випали на його долю. Я дивлюсь на цього чоловіка із захопленням і радію з того, що є люди, які не зрадили принципів взаємопідтримки, солідарності, відданості й непродажності. Їхній приклад доводить, що будь-який страх можна перебороти, пересилити, переступити через нього. Просто важливою є віра. Навіть у момент, коли ранкові новини змінюються лише в гірший бік і жодних передумов для покращення немає. Потрібно вірити людям, котрі свої слова підкріплюють дією, котрі не відмовляються від своїх переконань. Цей дивовижний чоловік нагадує мені соняшник, який завжди тягнеться до сонця. Уявімо, що ми всі — це велика різнобарвна клумба. У суспільстві, де зібрано букет особистостей, головне — не втратити жодної пелюстки. За бронею впевненості і сили — наше вразливе серце, страхи і сумніви. Тому дуже важливо, щоб у житті зустрічалися люди, здатні побачити в нас те, чого ми самі не помічаємо, підтримати й окрилити. Мені доводилося споглядати безмежні пустелі замість душі у грудях. А лише у люблячому серці — тисячі граней, і в кожній — своє світло і пахощі: любов до країни, своєї справи, людей, природи, Бога. Життя, сповнене любов'ю, подібне до квітучого саду. Тому не переставайте любити навіть тих, хто відвернувся від вас. Жовтнева симфонія листопаду робить мене особливо відкритою. Без ширми. Без маски. Без фальші. Згадую все, що обіцяла собі увесь цей рік, чого так і не досягла, від чого відмовилася. Згадую тих, хто був близьким, чия присутність була важливою, тих, кого безнадійно для себе втратила. Згадую і думаю: найбільшою радістю в житті для мене була саме зустріч із вами. Бо ми, люди, — як квіти, все одно тягнемося до сонця. Попри колючки і пишну вроду. ! саме в цьому — наша сила. В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! Щастя їх коріння поїть, радість барв їм додає. В них красується, ясніє мрій дитинна чистота, Золотими пелюстками в них кохання розквіта. Щоб вони не помарніли в душах чистих і ясних, Завжди ніжністю й любов’ю поливайте, люди, їх. (Василь Симоненко). ■

www.volyn.com.ua

через Слово Нещодавно у Нововолинській міській бібліотеці для дітей відбулася цікава зустріч із поетесою, волинянкою, членом Національної спілки письменників України, лауреатом літературно мистецьких премій та обласної освітянської премії імені Лесі Українки, заслуженим учителем України Ніною Горик. На зустріч із письменницею і педагогом завітали учні 7—8 класів ЗОШ №№ 3, 7 та Нововолинської гімназії, члени літературно мистецької вітальні «Мамина криниця», вихователі ДНЗ №№ 4, 6, завідувачі та бібліотекарі Но воволинської ЦБС. Присутні мали змогу ознайомитися з життєвим шляхом гості, її творчим доробком. Ніна Петрівна прочитала вірші, які ввійшли до її збірок «Волинь моя, воле…», «Територія слова», «Повернення мавки», «На ниточці родово ду», «Як у картоплі народились картоплята», розповіла про творчі плани. Здоров’я, добра, наснаги, нових збірок поетесі бажали Олександр Каліщук, Ярослав Гиць, Леонід Дудар, отець Віктор Мельник, завідувач ДНЗ №4 Людмила Могіль. Маленькі користувачі бібліотеки, учасники драматич ного гуртка Нововолинського центру дитячої та юнацької творчості Арсен Мельник та Анна Крилова продекламували вірш «Кульбабчині настрої». А на закінчення зустрічі всі бажаючі мали змогу отримати книгу з автографом та сфотографуватись на згадку з автором.

НЕЗАБУТН : Йов Кондзелевич,

європейський контекст Позавчора у Волинському краєзнавчому музеї пленарним засіданням розпочала роботу ХХІV міжнародна наукова конференція «Волинська ікона: дослідження та реставрація», присвячена 350 річчю від дня народження Йо ва Кондзелевича. Майже півсотні мистецтвознавців, істориків, музейних працівників та реставраторів із України, Польщі взяли у ній участь, свої дослідження надіслали також науковці з Білорусі, Росії. У Музеї волинської ікони відбулася наукова академія з нагоди ювілею зна ного іконописця. Були представлені царські й дияконські врата роботи «ієро монаха Йова», які відновлює реставратор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Квасюк. Справжньою сенсацією став презентований тут мистець кий проект «Йов Кондзелевич. Велич і слава, європейський контекст». Його автори — завідувач Львівської філії Національного науково дослідного рес тавраційного центру України Тарас Откович та народний художник України Мирослав Откович. Батько й син Отковичі зіставили роботи Кондзелевича з іконостаса Скиту Манявського (Богородчанського) із творчістю найвідоміших західноєвропейських художників — Рафаеля, Ель Греко, Тиціана, Дюрера. Вони не дошукувалися чиєїсь вищості, а довели, що у цьо му культурному просторі українець був рівним серед рівних. Учасникам конференції запропонували пішохідну екскурсію «Йов Кондзе левич і Луцьк». Вони також побували у Свято Михайлівській церкві села Білосток Луцького району, пов’язаного з іменем іконописця, та в Торчинсь кому народному історичному музеї ім. Григорія Гуртового. За результатами конференції видано науковий збірник.

МУДР СТЬ: що нами

керує «Серце та розум мають лише дорадчий голос. Ухвальний залишається за тілом». Поль ЖЕРАЛЬДІ, французький письменник (1885—1983).

ПОГОДА: «бабине

літо» скінчилося, чекаємо снігу... За прогнозом чергового синоп тика обласного гідрометеоцентру Валентини Набоки, сьогодні — хмарно з проясненням, часом невеликий дощ. Вітер південно східний, 5—10 метрів за секунду. Температура повітря по області — 9—14, у Луцьку — 11—13 градусів тепла. 22:го — мінлива хмарність, без опадів. Вітер східний, 5—10 метрів за секунду. Температура повітря по області вночі — 2—7, вдень — 6—11 гра дусів. 23:го — хмарно з прояс: ненням, вночі — без істотних опадів, вдень — невеликий дощ. Температура повітря по об ласті вночі — 1—6, вдень — 4—9 градусів тепла. 24:го — хмарно, часом дощ, місцями з мокрим снігом. Вітер східний, 5 — 10 метрів за секунду. Температура повітря по області протягом доби від 1 до 6 градусів тепла. За багаторічними спостере женнями, найтепліше 21 жовтня було у 1966 році — плюс 20, найхолодніше — 1988 го — мінус 4 градуси.

Ведуча рубрики Валентина ШТИНЬКО. Тел. 72 38 94

Ëåãåíäàðíîãî ïîâñòàíöÿ âáèëè ñð³áíèì ´óäçèêîì

Цей

День в історії

22 жовтня 1835 року у селі Шляхові Коричинці (нині Хмельницька область) шляхтич Рутковський із засідки застрілив Устима Кармалюка

22 жовтня

Сергій НАУМУК

сторія його життя схожа на пригодницький фільм. Чого варті тільки втечі з під варти, яких було аж вісім. То він дасть драла під час етапування, то розбере стелю в темниці, то зв’яже сорочки усіх в’язнів в один довгий мотуз із ка менем на кінці, який перекине через огорожу, і по ньому всі арештовані ви беруться на волю. Щоразу під час затримання його карали фізично. Підраховано, що за своє життя Кар малюк отримав щонайменше 4 тисячі ударів шпіцрутенами (прути товщи ною 4 см, попередньо вимочені у со лоній воді) та 227 ударів батогом, йо го тричі таврували розпеченим залізом. За непокору Устима віддали в

солдати на 25 років. Але колишній кріпак утік і очолив повстанський рух на Поділлі. Кармалюк не був звичай ним дезертиром грабіжником. Він виступав за народ і мстився за зав

кілька десятків повстанців, у тому числі Прокопа Процківа. Але той за перечив знайомство з ватажком. А от дружину Прокопа — Оляну — вдалося розколоти. Вона й стала зрадницею.

Êàðìàëþê âèñòóïàâ çà íàðîä ³ ìñòèâñÿ çà çàâäàí³ ëþäÿì êðèâäè.

дані людям кривди. Власне це й за безпечило величезну популярність. Повстанський ватажок став героєм фольклору. Його постать приваблю вала і письменників, які порівнювали українського розбійника з Робін Гу дом. Для полювання на Кармалюка за лучили понад 3 тисячі солдатів. Заги нув він у селі Шляхові Коричинці. Ста лося так, що поліція заарештувала

У хаті Оляни Устим мав зустрітися зі своїм побратимом Юрієм Самківим. На славетного повстанця зробили засідку. Двоє сховалися на печі, а троє — у сінях. Щойно Устим ступив на поріг, як пролунав постріл, і він за гинув на місці. За легендою, його вбили срібним ґудзиком. Адже тільки сріблом можна вбити характерника, а народ вважав Кармалюка саме та ким. ■

ФАКТИ, ПОДІЇ, КОМЕНТАРІ

www.volyn.com.ua

«Волинь0нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116–117

■ У всіх на устах

■ Поїхав дах...

Ïðî áåçïëàòíó ìåäèöèíó çàáóäüòå!

ÙÎ ÑÊÀÆÓÒÜ ËÞÄÈ ÌÀÒÂ²Þ ÃÀÍÀÏÎËÜÑÜÊÎÌÓ?

Якщо ще апендицит за потреби вам виріжуть безкоштовно, то за візит до кардіолога без скерування сімейного лікаря доведеться заплатити. Які ж зміни передбачає медична реформа, за яку у четвер проголосували 240 нардепів?

Ведучий «Прямого каналу» поставив питання, чи є Україна «страной недолюбленных и недотраханных»? Це було 18 жовтня о 20:38. Тобто «прекрасний» стиль спілкування ведучого «Прямого каналу» Матвія Ганапольського (на фото) з українцями чули й наші діти. Так би мовити, замість вечірньої казочки. Як тут не згадати, що однією з функцій телебачення є освітня й культурологічна. Нести, як кажуть, добре й світле

ерший етап реформи стартує з наступного року з первинної ланки – сімейних лікарів, педіатрів і тера% певтів. На інших рівнях реформу планують впрова% дити до 2020 року, інформує wz.lviv.ua.

ГРОШІ ЙТИМУТЬ ЗА ПАЦІЄНТОМ Бюджетні кошти будуть спрямовуватися не на фінансу% вання медичних закладів згідно з кошторисом, як це є зараз, а на оплату медичної послуги, яка буде надаватися конкрет% ному пацієнту. «Гроші йтимуть за пацієнтом» – у поліклініку, лікарню, до сімейного лікаря, не важливо, у місто чи село, приватну клініку чи державну. Пацієнт обиратиме лікаря і медзаклад, держава оплачуватиме його лікування. Буде створено Національну службу здоров’я (орган ви% конавчої влади зі спеціальним статусом), яка виконувати% ме функції страховика і єдиного замовника з централізова% ної закупівлі медичних послуг, а також контролюватиме, чи виконуються умови договорів про медичне обслуговуван% ня населення. Медзаклади і Національна служба здоров’я укладатимуть рамкові договори. Обсяг послуг, які надава% тимуться пацієнтам, буде переглядатися щороку. На першому етапі реформи договори планують укла% дати з усіма лікарнями, щоб ніхто не залишився без медич% ної допомоги. Нацслужба не володітиме коштами. Гроші

Ìîæëèâî, òàê íàì óñ³ì ³ òðåáà? ² ëþäè ç åêðàí³â ñàìå òàê ³ ìàþòü ç íàìè ñï³ëêóâàòèñü? ×è ìàºìî ìè öå ïðîêîâòíóòè, âìèòèñü ³ äàë³ äèâèòèñü «Ïðÿìèé êàíàë»?

Дмитро ТУЗОВ, політичний оглядач, у своєму блозі на сайті інтернет–видання «Українська правда»

наєте, я не збираюсь судити Матвія Ганапольського. Я лише хочу у вас запитати: можливо, це саме той формат спілкування, на який ми заслуговуємо? Можливо, нам усім так і треба, щоб якийсь, надзвичайно впевнений у собі дядь% ко, розвалившись у кріслі, спілкував% ся з нами саме ТАК? На каналі, який перехопили (відкупили?) у Саші Яну% ковича–стоматолога, який у свою чергу заволодів телеканалом у сумнівний спосіб після того, як його папаня став президентом. Тепер «Прямим каналом» формально во% лодіє колишній регіонал Володимир Макеєнко – той самий, який мав би давати пояснення у Генпрокуратурі стосовно того, як він у 2014 році ввів

у дію частину «антитерористичного» плану проти Майдану, зупинивши київське метро. І цей же «власник» мав би у НАБУ розповідати про по% ходження своїх статків, на які утри% мує «Прямий канал» разом із цим са% мим Матвієм Ганапольським. Не на посаді ж голови регламентного комітету Верховної Ради України за% робляються такі гроші? Знаєте, колись Віктор Шендеро% вич у своїй іронічній манері розповів, що російську журналістику «погуби% ла іпотека», тобто нерозбірливість російських журналістів, які продали свою професію за грубі гроші. І, зрештою, втратили країну. Тепер во% ни, бідолахи, змушені тікати від ре%

жиму Путіна. Співчуваю, звісно. Але уламки цієї самої російської жур% налістики не лише ставлять майже гамлетівське питання (дивись у заго% ловок). Вони роблять в Україні те, що раніше зробили з Росією. Далі, під час ефіру, Ганапольський поліз у політику й почав іронізувати з приво% ду протестів, жбурляння каміння й підтримки Саакашвілі. Але це вже зовсім інша історія, яка потребує ок% ремого розгляду. Я зараз про інше: можливо, так нам усім і треба? І люди з екранів саме так і мають з нами спілкуватись? Чи маємо ми це про% ковтнути, вмитися і далі дивитись «Прямий канал»? Просто хочу почути вашу думку. ■

■ Стрічка новин

Ïóò³í: «Çàêðèòòÿ êîðäîíó ì³æ Ðîñ³ºþ ³ Äîíáàñîì ïðèçâåäå äî ð³çàíèíè» Кривавий диктатор не збирається йти з України ід час виступу на дискусійному клубі «Валдай» у Сочі очільник Кремля заявив, що закриття кордону зумовить «трагедію», та порівняв це з подіями у Сребрениці. Тоді під час громадянської війни у 1993 році сербські війська вбили більше 7 тисяч мусульман. Він додав, що Росія цього не допустить. Також Путін закликав Захід припинити тиснути виключно на Москву і згадати про Київ. За його словами, поки на Україну не вплинуть, «нічого не буде». ■

■ Цитатник Â³òîëüä ÂÀÙÈÊÎÂÑÜÊÈÉ, ì³í³ñòð çàêîðäîííèõ ñïðàâ Ïîëüù³, ïðî òå, ùî â³äìîâèâ ãëàâ³ ÌÇÑ Óãîðùèíè ó ï³äïèñàíí³ ñï³ëüíîãî ïðîòåñòíîãî ëèñòà äî óêðà¿íñüêî¿ âëàäè ùîäî íåùîäàâíî ïðèéíÿòîãî Êèºâîì Çàêîíó ïðî îñâ³òó:

Я розумію ситуацію угорців (на Закарпатті – Ред.)): вони живуть у великому анклаві, там багато шкіл, де головною мовою є угорська, проте, чесно кажучи, це звучить неприродно для мене, тому що люди, які живуть там, повинні розуміти обидві мови.

(За повідомленнями інтернет%сайтів «Українська правда», «Кореспондент», «ГПУ», «Експрес», «Високий Замок»).

Àõìåòîâ çà 1 ì³ëüéîí äîëàð³â çðîáèâ Ìàðëîñà óêðà¿íöåì Виявляється, 29–річним бразильцем (на фото) рухали не тільки патріотичні почуття до нашої країни резидент футбольного клубу «Шахтар» Рінат Ахметов виплатив Ромеро Бонфіму Марлосу 1 мільйон доларів бонусних за йо% го згоду змінити громадянство на українське, щоб виступати за «синьо–жовту» збірну. Як повідомля% ють джерела «Української правди» в донецькому клубі, після виплати підйомних бразилець погодив% ся підписати з донецьким клубом новий контракт на 4 роки, хоча перед цим був згоден тільки на 2% літній термін. Крім того, тепер бразильський півзахисник не вважатиметься легіонером у «Шахтарі», що та% кож дуже важливо для Ахмето% ва, враховуючи засилля бра% зильців у складі команди чемпіона країни. Як відомо, в українській Прем’єр–лізі існує ліміт на іноземних гравців: мак% симум 7 легіонерів можуть бути на полі у складі одного клубу. До речі, Марлос назвав на% шого генія Тараса Гри% горовича Шевченка «дуже хорошим фут% болістом і дуже хо% рошою людиною». ■

Îïòèìàëüíà ê³ëüê³ñòü ïàö³ºíò³â, ÿêèõ ìàº çà ïëàíîì «íàáðàòè» ñ³ìåéíèé ë³êàð, – 2000.

будуть акумулюватися у держбюджеті на казначейських рахунках, новостворений орган виконуватиме лише функцію оператора – перераховуватиме бюджетні кошти медичним закладам відповідно до укладених угод. БУДЕ ПОРАХОВАНА КОЖНА КОПІЙКА У 2017 році розмір медичної субвенції з держбюджету становить 55,5 млрд гривень, або 2,1% ВВП. Замість того, аби оплачувати медичні послуги для людей, держава «спа% лює» ці гроші, утримуючи велетенські площі, сплановані за нормативами 1970–х років. Тож тепер не виділятиме гроші лікарням тільки за те, що вони існують. Кошти платників по% датків будуть спрямовуватися на лікування людей, які до цих лікарень звертаються. У проекті бюджету%2018 уряд заклав рекордну суму на фінансування сфери охорони здоров’я – 113,9 млрд гривень. Реформа дасть змогу ви% користати бюджетні кошти максимально ефективно. ЗА ОКРЕМІ МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ ДОВЕДЕТЬСЯ ПЛАТИТИ Буде створено чіткий перелік медпослуг, які у 100% відсотковому обсязі оплатить держава (тобто громадяни їх отримуватимуть безкоштовно). Щороку цей список перег% лядатиме Кабмін. На програму медичних гарантій буде закладатись не менше 5% ВВП. До гарантованого пакета послуг не входитиме естетична медицина і ліки недоведе% ної ефективності. Також потрібно буде повністю оплачува% ти вартість звернень до медзакладів без скерування сімейного лікаря, крім екстреної допомоги. ЛІКАРЯМ ОБІЦЯЮТЬ ЗАРПЛАТУ ДО 18 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ Медсестрам – до 12 тисяч. За кожного пацієнта у 2018 році лікар отримуватиме 370, а не 210 гривень, як планува% лося раніше. Оптимальна кількість пацієнтів, яких він має за планом «набрати», – 2000. Оплата роботи фахівця буде за% лежати від кількості пацієнтів та якості послуг, які він їм на% дає. За такої системи лікар буде зацікавлений якісно лікува% ти, оскільки до поганого спеціаліста ніхто не прийде. Хоро% ший фахівець матиме більше пацієнтів і відповідно більшу зарплату. Лікарі та лікарні конкуруватимуть за пацієнтів і бу% дуть зацікавлені підвищувати якість своїх послуг. НОВОВВЕДЕННЯ СТАРТУЮТЬ ІЗ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Українцям потрібно буде обрати сімейного лікаря (те% рапевта, педіатра) і укласти з ним угоду на медичне обслу% говування. Вибір не залежить від місця проживання і від то% го, де приймає фахівець – у поліклініці, приватній клініці чи має власну практику. Допомога, яку надає сімейний лікар, терапевт чи педіатр, буде повністю оплачуватись державою. А це – кон% сультації лікаря необмежену кількість разів, профілактичні огляди, базові аналізи, рецепти на доступні ліки, які можна отримати в аптеці безкоштовно або з незначною допла% тою, скерування до лікарів–спеціалістів, а також видача довідок і листів непрацездатності. До речі, лікар, народний депутат та голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомо% лець заявила, що прийнятий законопроект 6327 про ме% дичну реформу – «антинародний, бо ним вводиться співоплата за медичні послуги». ■

«Волинь(нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116–117

ФАКТИ, ПОДІЇ, КОМЕНТАРІ

ОВИНИ / Волинь

www.volyn.com.ua

■ Героям – слава!

На автотрасі Київ–Чоп у селі Колоденка Рівненського району сталася дорожньо транспортна пригода зі смертельними наслідками Валентин СТАВСЬКИЙ

к з’ясувалося, водій позашляховика «Тойота Фортунер» перетнув подвійну суцільну лінію розмітки, виїхав на зустрічну і врізався в «Жигулі», розтрощивши авто. 51 річний пасажир ВАЗа від отриманих травм загинув. Його 3 річну внучку намагалися врятувати лікарі, але попри реанімаційні заходи дитина померла у Рівненській центральній міській лікарні. У цій ДТП травми різного ступеня отримали ще троє людей. ■

Фото Івана КАПІТУЛИ.

ЧОЛОВІК ЗАГИНУВ, І ЙОГО ВНУЧКУ НЕ ЗМОГЛИ ВРЯТУВАТИ

ОПЕРАТОР АЗС ПРОЯВИВ ПИЛЬНІСТЬ На Камінь Каширщині правоохоронці зат римали автомобіль «Ауді А6» на іноземній реєстрації, в якому перебували троє чо ловіків та жінка, які збували на території Волині фальшиві 500 гривневі купюри Наталка МУРАХЕВИЧ

иявив це оператор АЗС у Камені Каширсь кому. Ще раніше факти збуту підроблених грошей цією групою осіб були зафіксовані на автозаправках у Ковельському, Луцькому, Ло качинському та Рожищенському районах. У зловмисників вилучено велику кількість фальшивих та сувенірних банкнот, які відправлені на експертизу. Нині усім чотирьом затриманим повідомлено про підозру у вчиненні кримінально го правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 199 Кримінального кодексу України. Правопорушни кам обрано міру запобіжного заходу у вигляді 60 діб тримання під вартою. ■

ВИЛУЧИЛИ БУРШТИНУ НА ПІВМІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ Поліцейські припинили діяльність кількох підпільних цехів по обробці сонячного каміння Анна ПАВЛОВСЬКА

нями у Луцьку під час проведення санкціоно ваних обшуків оперативники управління за хисту економіки у Волинській області, слідчі головного управління Національної поліції за про цесуального керівництва прокуратури Волині знайшли майже 50 кілограмів бурштину. Попе редня його вартість сягає приблизно 500 тисяч гривень. ■

ЦИГАРКА ЗАБРАЛА ЖИТТЯ Минулого вівторка до служби порятунку надійшло повідомлення, що в селі Вели кий Окорськ Локачинського району го рить дерев’яний житловий будинок Віталія ЛУКАШЕВИЧ

а місце події прибули співробітники 15 ї дер жавної пожежно рятувальної частини се лища Локачі, а також 20 го державного по жежно рятувального поста селища Торчин та по жежної команди села Затурці. Рятувальники, вживши запобіжних заходів, увійшли у задимлене приміщення і приборкали вогонь. Під час гасіння на місці пожежі виявлено тіло власника будинку. ■

Більше новин — на сайті VOLYN.COM.UA

Знімок біля пам’ятного знака у день його відкриття.

ÒÓÒ ÁÓËÀ ÑÒÎËÈÖß ÓÏÀ ÍÀ ÏÎË²ÑÑ² Напередодні святої Покрови, Дня захисника України, Дня українського козацтва та 75-ї річниці утворення Української Повстанської Армії в урочищі Зарічки, що між селами Хотешів та Котуш Камінь-Каширського району, на висипаному кургані відкрито пам’ятний знак у вигляді дубового хреста на честь борців за волю України. На табличці — напис: «На цьому місці 1943—1944 рр. розташовувалась база з’єднань та загонів УПА — «Північ». Слава Україні! Героям слава!» Іван КАПІТУЛА

ам’ятний знак спорудили працівники Добренського лісництва. Районна рада ви ділила кошти для встанов лення на ньому спеціальної таблички. Як розповів помічник лісничого Віталій Карпук, чимало зроблено в цьому мальовничому, святому місці, щоб обладнати тут відпочинкову зону. Це місце вибрано не випадково. За свідченням старожилів, тут була до сить потужна господарська база упівців, оточена з одного боку неп рохідним болотом, а з іншого — лісом. Село Хотешів, до сільради яко го належить і Котуш, називають сто лицею УПА на Поліссі. Тут дислокува лося одне із найбоєздатніших угрупо вань УПА — «Північ». Після окупації фашистами Волині багато хотешівців записалися до ук раїнської поліції. А наприкінці 1942 ро ку на заклик двох прибулих із Галичини членів ОУН поліцаї переходять у

Р Е К Л А М А

Îñòàííüîãî âîÿêà ó Õîòåøîâ³ ñï³éìàëè ó 1952 ðîö³. Öå áóâ Ìèõàéëî Ìàêîâåöüêèé íà ïñåâäî Äæóìêî. Éîãî áóëî çàñóäæåíî â Ëóöüêó äî ðîçñòð³ëó.

підпілля, в ліс. Першим таким серед них був Петро Маковецький (Вовчок). Він разом із місцевим священиком Олександром Білецьким стає ор ганізатором УПА на Хотешівщині. З ча сом охочих вступити в ряди повстанців стає більше, ніж зброї. У селі Котуш бу ло влаштовано військовий комісаріат. Новобранці дали клятву на символічній могилі Тараса Шевченка, яка була спо руджена в селі неподалік від церкви. Разом із оунівцями в хотешівський ліс прийшли з міста лікар Євген Кара нович та медсестра Марія, які ор ганізували лісовий госпіталь. 25 квітня 1943 року, на другий день Пасхи, під час служби в церкву в’їхав на коні міс цевий житель Василь Наумік і двома пострілами вбив організатора боївок УПА Олександра Білецького. Із засідки в районі Мельників Річицьких парти зани вбили Сушка — провідника групи «Північ». Тоді ж із ним загинув і лікар Євген Каранович. У 1944 му після за пеклого бою з партизанами Федорова за Камінь Каширський повстанці зму шені були відступити в район Підгір’я, Щитиня і Щедрогора. Останній свій бій прийняла найкраща сотня УПА на Поліссі під командуванням Івана Кобця (Мазепи). Він загинув у Гуті Камінсь кій. Останнього вояка у Хотешові спіймали у 1952 році. Це був Михайло Маковецький на псевдо Джумко. Його було засуджено в Луцьку до розстрілу. Свою історію хотешівці бережуть. Ось уже понад 20 років опікується пам’яттю про полеглих героїв Ростис лав Кухтей — член громадської ради при Волинській облдержадміністрації.

Ще у 1990 році за його сприяння по руч із базою УПА в урочищі Зарічки було встановлено символічний пам’ят ний знак на честь повстанців, але, на жаль, вандали його знищили. У 1994 му за ініціативою Ростислава Адамовича там розпочалися архео логічні дослідження бази спільною експедицією «Волинських старожит ностей» і Волинського регіонального музею українського війська та військо вої техніки. У 2015 році розвідкові до слідження продовжили. У результаті на природному підвищенні серед боліт на площі близько 200 гектарів виявле но і обстежено 41 об’єкт. Вони, ймо вірно, й були землянками — «схрона ми». На дні однієї з таких землянок знайдено шматки берести — так звані грипси, на яких повстанці писали за писки, та фрагменти військової фор ми. … І ось в урочищі Зарічки встанов лено новий пам’ятний знак. У заходах із нагоди його відкриття взяли участь голова Камінь Каширської райдер жадміністрації Валерій Дунайчук, зас тупник голови районної ради Сергій Дмитрук, член громадської ради при облдержадміністрації Ростислав Кух тей, голова братства ветеранів ОУН— УПА Волинського краю Богдан Вівча рик, голова Союзу українок Волині Лю бов Ганейчук, духовенство, гро мадськість. Настоятель Свято Мико лаївського храму, що в Камені Ка ширському, декан Камінь Каширсько го району отець Володимир Мицько звершив чин освячення пам’ятного знака. ■

www.volyn.com.ua

ТЕМА №1

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116–117

Фото Олександра ФІЛЮКА.

■ «Пряма лінія»

Разом із обласним комісаром полковником Романом Куликом на запитання волинян відповідали (зліва направо) начальник відділу соціального забезпечення обласного комісаріату підполковник Андрій Герич, заступник військового комісара підполковник Ігор Підлісний, заступник військового комісара з призову підполковник Юрій Кучер.

Ðîìàí ÊÓËÈÊ: «ÑËÓÆÈÒÈ Â ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊ²É ÀÐÌ²¯ ÑÒÀËÎ ÏÐÅÑÒÈÆÍÎ» У нашу газету часто звертаються волиняни з різноманітними запитаннями щодо призову, мобілізації та контрактної служби. Щоб отримати вичерпні відповіді на них, цього тижня читачі знову мали можливість поспілкуватися з військовим комісаром Волині, полковником Романом Куликом під час «прямої лінії» в редакції «Волині&нової» Кость ГАРБАРЧУК

СТУДЕНТИ ЗАОЧНИКИ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ВІДСТРОЧКУ ВІД СЛУЖБИ — Пане комісаре, розкажіть волинянам, яке планове завдання отримала область щодо осіннього призову і як воно виконується? — Обласний комісаріат по винен призвати 245 юнаків. З них у Збройні сили України — 170 бійців, у Національну гвардію — 63 і в Державну службу спеціального транспор ту — 12. Ми вже направили 80 призовників. Хочу відзначи ти, що серед них є молоді лю ди, котрі служитимуть у Висо комобільних десантних війсь ках. Тобто це юнаки з відмінним здоров'ям та міцною статурою. Осінній призов закінчується 30 листопада. Я впевнений, що планове зав дання Волинь виконає. — Вас турбує Сергій Миколайович із Ратного. Мій син був призваний восени минулого року у Національну гвардію. За цей час здобув вищу освіту. Чи має він пра' во на дострокове звільнен' ня? — До мене вже зверталися

з такими питаннями. Оскільки ваш син вже прослужив рік, то має цілком законне право. Для цього необхідно надати но таріально завірену копію доку мента про вищу освіту та напи сати рапорт командиру війсь кової частини. На підставі цьо го його зобов'язані звільнити. Так що чекайте сина додому. Якщо раптом виникнуть якісь проблеми, звертайтеся без посередньо в обласний війсь ковий комісаріат, ми допомо жемо та підкажемо, що роби ти. — До вас теле' фонує Людмила Сте' панівна, мама солда' та з Любешівського району. Мій син нещодавно призваний, але заочно нав' чається у Луцькому національному технічному університеті. У військкоматі нам сказали, що його будуть відпускати на сесії. — Для військовослужбовців строкової служби не передба чена спеціальна відпустка для здобуття вищої освіти. Тому вашому синові у вищому нав чальному закладі повинні нада ти академічну відпустку на час проходження служби. Підста вою для її отримання може бу ти копія повістки. Він тоді по вернеться й продовжить нав чання. Студенти заочники не мають права на відстрочку від служби.

— Романе Ана' толійовичу, телефо' нує мама призовника із Турійського райо' ну. Старший син служив де' сантником, тепер молод' ший іде до війська 23 жовт' ня. Обласні медики визна' ли, що придатний, але згідно зі статтею 65. По' ясніть мені, що це означає, бо син має проблеми зі здо' ров’ям, переніс операцію на нирках. — Наскільки я зрозумів, фахівці його обстежили й виз начили, що ваш син придатний до служби, але з певними об меженнями, які вказані у статті 65. Тобто він служитиме там,

могу. Які для цього потрібні документи й до кого мені звертатися? — Перше, що необхідно зробити, — прибути у військ комат. До нас надсилають ви тяги з наказів про підписання контракту. Взяти цей доку мент і з ним звернутися у Луць ку районну раду. На Волині всі органи місцевого самовряду вання ухвалили програми підтримки демобілізованих і учасників АТО. В кожному районі це різні суми, але кошти вам обов'язково виплатять. На веду такий приклад: Горохівсь ка районна державна адміністрація й Камінь Ка ширська міська рада ухвалили

Ó òðåòüîìó êâàðòàë³ ìè âèêîíàëè ïëàíîâå çàâäàííÿ íà 80 â³äñîòê³â — 160 âîëèíÿí ï³äïèñàëè êîíòðàêò.

де значно менші фізичні наван таження, приміром у навчаль ному підрозділі Повітряних сил у Василькові, що під Києвом. — Що з собою по' винен мати призов' ник, котрий прибу' ває у військову час' тину? — З першого дня служби солдат — на повному держав ному забезпеченні: від шкарпе ток і до харчування. Також но вобранець відразу отримає грошову винагороду у сумі 3200 гривень. З собою потрібно мати лише предмети особистої гігієни. — До вас звер' тається мама конт' рактника Неля Ярос' лавівна із села Оде' ради Луцького району. Чула, що родинам контрактників надають матеріальну допо'

рішення про матеріальне зао хочення сімей контрактників у сумі від 5 до 10 тисяч гривень. Наш досвід тепер переймають в інших областях України. Окрім цього, є ще соціальне, медичне та санаторно курорт не забезпечення контракт ників. ДРОВА ДЛЯ МАМИ БІЙЦЯ ІЗ ПОЗИВНИМ «ЧОРТ» — Нещодавно Президент України Петро Порошенко за' явив, що нікому не дозволить красти в армії. Тим, хто буде це робити, — руки повідрубує. Як ці слова нашого гаранта сприйняли у військових колах? — Ми повністю підтри муємо те, що сказав Прези дент. Але у цих звинуваченнях ще потрібно розібратися. Хочу

пояснити, що існує система військових закупівель, які відбуваються впродовж певно го часу. За цей період можуть змінюватися ціни. Оскільки проблема озвучена на такому рівні, то кваліфіковані фахівці ретельно проаналізують й ми обов'язково знатимемо ре зультат. Всі чули також заяву міністра оборони Степана Пол торака про те, що він готовий піти у відставку, якщо буде до ведена провина генерал лейтенанта Ігоря Павловсько го. — Вас турбують із зони бойових дій. Мене звати Сергій, позивний «Чорт». Я служив по мобілізації, вою' вав і був контужений. Звіль' нився з армії. Тепер знову підписав контракт на 6 місяців. Мені додому на зи' му треба дров. Адреса: село Радехів Любомльського району, вулиця Шевченка, 5 — там живе мама. Можна якось це питання вирішити? — Це найменше, що ми мо жемо для вас зробити. Обов'язково допоможемо вашій мамі. — Тоді у мене ще одне питання. Я оформляю землю під садівництво. Кажуть, що треба півтори чи дві ти' сячі гривень заплатити у зе' мельному кадастрі. Хоча дехто стверджує, що нічого не треба оплачувати. По' ясніть, як має бути насп' равді? — Вам варто звернутися у спілку учасників АТО. Керівни ки організації — компетентні люди, як знають всі нюанси й допомагають побратимам. Ми оформленням землі не зай маємося. — Моєму чо' ловікові 28 років. Він в армії не слу' жив, був комісова' ний за станом здоров’я. Прописаний у Рівненській області, але тепер на облік став за місцем фак' тичного проживання у Луць' ку. Перед цим пройшов ме' дичну комісію й отримав військовий квиток. Йому вручили повістку на нав' чальні збори на 30 днів на полігон. Наскільки це пра' вомірно? — Вашого чоловіка визнали придатним чи обмежено при датним. Тому він повинен пройти навчальні збори на полігоні. Такі військовослуж бовці зараховуються в опера тивний резерв другої черги. Ніхто його в зону АТО не буде направляти, можете не хвилю ватися. — Пане полковни' ку, а яка ситуація в області з контракт' ною службою? — У третьому кварталі ми виконали планове завдання на 80 відсотків — 160 волинян підписали контракт. Активно допомагають органи державної влади та місцевого самовряду вання. На четвертий квартал маємо план 220 контрактників. Зараз люди стали активніші, адже переконалися, що держа ва свої зобов’язання виконує, зростають грошові виплати, служити в українській армії стало престижно. Є серйозні переваги та перспективи для кар’єрного зростання. З усіма питаннями щодо контрактної служби звертайтеся в облас ний військовий комісаріат за адресою: місто Луцьк, вули ця Теремнівська, 85а або за телефонами: (0332) 75 03 52, 0960574370. ■

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116–117

www.volyn.com.ua

■ Точка зору

ßðîñëàâ ÔÅÄÎÐ×ÓÊ:

«ÓÊÐÀ¯ÍÖ² ÌÓÆÍÜÎ ÁÎÐÞÒÜÑß ÇÀ ÑÂÎÁÎÄÓ, ÀËÅ ÍÅ ÂÌ²ÞÒÜ ¯¯ ÁÅÐÅÃÒÈ» Відомий волинянин, досвідчений політик, народний депутат України чотирьох скликань, письменник Ярослав Федорчук (на фото) поділився думками про початок парламентського сезону, ситуацію в державі та прогнозами на майбутнє

Валентина БЛІНОВА

«ПРОДАЮЧИ ГОЛОС, ЛЮДИ ОБИРАЮТЬ ЗЛОЧИНЦЯ» —Цьогорічна осінь розпоча лася гарячими подіями і під ку полом Верховної Ради, де під час розгляду законопроектів, що стосуються становища на Донбасі, дійшло навіть до бійки, і біля будівлі парламенту, куди вийшли протестувальни ки, невдоволені ситуацією в державі. Як гадаєте, чому від початку незалежності так і не поліпшилося наше життя? — Українці мужньо борються за свободу, але не вміють її бе регти. Вони хочуть усе і зразу, а держава будується по цеглинці. В нас немає досвіду державо творення, відповідальності за свої вчинки, пильності та прискіпливої оцінки тих, хто задля власної вигоди користується ре зультатами зусиль патріотів. Тричі Україна повставала за свою неза лежність: у часи Богдана Хмель ницького, в період 1917 – 1922 років і тепер. Два перших змаган ня закінчилися поразкою. В чому наша біда? Згадаймо гетьмана Брюховецького, який популістсь кими обіцянками задобрив ко заків. Потім зрадив їх, прийнявши чин московського боярина, підписавши угоди, кабальні для українців. Та хіба ті, хто його об рали, а потім стали невдоволени ми його правлінням, не відповідальні за свій вибір? Як тоді, так і тепер, після здо буття незалежності в 1991 році, з’явилася група людей, котра розграбувала державне майно, а президент Кучма породив олігархію, яку зміцнили його нас тупники. Навіть після двох рево люцій – Помаранчевої та Рево люції гідності – суспільство не за побігло негативу, що руйнує дер жаву. Спершу обрали на найви щий державний пост Ющенка, а він привів до влади Януковича. Вдруге наступили на ті самі граблі, знову обравши президен том корупціонера. Українська

влада продовжує діяти за політи ко економічною формулою: «гроші – політика – гроші». У дав нину люди давали десятину кня зеві – не більше. А теперішні олігархи при владі ніяк не можуть насититися, не мають мудрості зупинитися, обдирають грома дян через комунальні тарифи. Тільки за рік витягнули з кишені кожного українця по 25 доларів за вугілля, що його держава купу вала за формулою «Роттердам+». Олігархи у владі – це клубок, який треба прибрати. Президент не може бути одночасно держав ним мужем і бізнесменом. Вихід один – народ повинен контролю вати владу. Маємо об’єктивні внутрішні та зовнішні підстави зберегти незалежність, але за умови, якщо усунемо головне протиріччя, що роздирає країну, – між олігархами й простими гро мадянами. Олігархи при владі за нас цього не зроблять. — Тоді хто здатний змінити ситуацію в країні? — Вже викристалізувалася частина народних депутатів, гро мадських активістів, патріотів, які усвідомлюють відповідальність за долю держави. Зокрема — це учасники антитерористичної опе рації, котрі відстоюють неза лежність України в зоні збройного протистояння на Донбасі. Вони знають, що таке смерть і за що воювали. Ця реальна сила впли ває на всі сфери нашого життя. Влада відчула міць братства ук раїнських воїнів, коли вони влаш тували блокаду торгівлі з окупан тами, коли судили Батю. Вона не зможе протистояти їхнім діям. Але державу можна зберегти за умови, якщо кожен громадянин зрозуміє свою відповідальність за долю і зміцнення державності. Особливо це треба пам’ятати під час виборів, бо доки є продажні виборці, доти будуть продажні депутати. Продаючи голос, оби рають злочинця, який ніколи не працюватиме задля інтересів лю дей та країни.

«ДО ВЛАДИ ЧАСТО ПОТРАПЛЯЮТЬ ТІ, ХТО ХОЧЕ ВКРАСТИ Й ОБМАНУТИ» — Чи дадуть результат освітня, медична, пенсійна ре форми, ухвалені парламен том? — Країна зачекалася змін у всіх сферах життя, але очікува ний ефект люди відчують за умо ви дотримання принципу спра ведливості. Приміром, не може бути однаковою пенсія тих, хто

буваємо про ці чесноти. Тому тре ба частіше звертатися до совісті людей. Кажу так тому, що вболіваю за наш народ, хочу, аби він став кращим. «СТАРАЮСЯ НЕ СПІЛКУВАТИСЯ ЗІ ЗРАДНИКАМИ «БАТЬКІВЩИНИ» — Нещодавно в ЗМІ з’яви лася інформація про об’єд нання Блоку Петра Порошен ка, «Народного фронту» та

Îë³ãàðõè ó âëàä³ – öå êëóáîê, ÿêèé òðåáà ïðèáðàòè. Ïðåçèäåíò íå ìîæå áóòè îäíî÷àñíî äåðæàâíèì ìóæåì ³ á³çíåñìåíîì.

має 10 років трудового стажу, і тих, хто відпрацював 40 років. Науковцям, вчителям, інжене рам, які в 90 х залишилися без роботи і, щоб вижити, змушені були торгувати на базарах, втра чений стаж слід дорахувати. Бо вони не винні, що не змогли його заробити. Але не можна і далі забирати кошти з держбюджету від шкіл, лікарень, інших соціальних закладів, щоб перек рити дефіцит Пенсійного фонду. Нині немає маси безробітних, яка раніше тиснула на економіку. Українці, які виїхали на заробітки за кордон, повинні там і пенсію отримувати. Про це мають до мовитися урядовці, укласти відповідні міждержавні угоди. Щодо медичної реформи, то знаємо, що безплатної медици ни давно немає. Звісно, зали шається ризик, що чиновники галузі, лікарі будуть махлювати. Тут теж потрібен контроль, бо, зрештою, все залежить від лю дини. На жаль, до влади часто потрапляють ті, хто хоче вкрасти й обманути. — Як переламати цю не здорову психологію? — Вчитися чесності та демок ратії в Європі. Там швидко покажуть, як вбити в собі відірваність моральних принципів від вчинків. Бо ми поки що тільки декларуємо справедливість, по рядність, патріотизм, а на ділі за

Ñòèïåíä³þ Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè призначено учневі 11 класу Луцької гімназії ¹ 21 імені Михайла Кравчука Артему Каварі як призеру міжнародної учнівської олімпіади з географії. Юний лучанин здобув бронзову медаль під час інтелектуальних змагань школярів у місті Софія Антиполіс (Франція), які проходили у серпні.

«Вінницької європейської стратегії». Які перспективи цієї ймовірно нової сили? — Вони можуть злитися, але наслідки для кожної із трьох партій будуть різними. Нині «На родний фронт» має велику фракцію в парламенті, значні можливості, впливових людей у владі, але нульовий рейтинг. Тому він, швидше за все, потягне БПП вниз і, ймовірно, відтисне Воло димира Гройсмана з великої політики. А жаль. Я поки що про нього позитивної думки. — Як стратег й організатор «Батьківщини», яке прогно зуєте їй майбутнє? — Перспектива партії Юлії Ти мошенко – реальні справи, які покращують життя простих лю дей, створюють умови для роз витку економіки, зміцнення за конності. Фракція «Батьківщини» у Верховній Раді повинна добива тися ухвалення законів про вибо ри за пропорційною системою з відкритими списками, про імпічмент президента, скасуван ня недоторканності народних де путатів, суддів, високопоса довців, створення Антикоруп ційного суду. Завдяки цьому можна буде домогтися і швидко го розвитку країни, й утверджен ня демократії, і росту добробуту людей. — Днями Юлія Володи мирівна заявила про намір ба

лотуватися на посаду прези дента на виборах 2019 року. Що скажете на це? — Як політик вона сильна своїми особистісними та ділови ми якостями. Зараз і рейтинг «Батьківщини», і самої Тимошен ко найвищий з поміж інших партій та їхніх лідерів. Тож шанси на перемогу досить високі. Але прогнози в політиці – справа нев дячна. Бо на становище в Україні впливають тенденції світової гео політики. — Ви знаєте про ситуацію у фракції «Батьківщина» Во линської облради? — Категорично засуджую дев’ятьох депутатів порушників, які отримали мандат під прапо ром «Батьківщини», а потім ста ли діяти всупереч вимогам ста туту партії, положенню про депу татську фракцію. Всі рішення бюро Волинської обласної пар торганізації і президії Політради, що стосуються їхнього виклю чення з партії і фракції, право чинні. — Чи спілкуєтеся з ко лишніми однопартійцями, які пішли з «Батьківщини»? — За необхідності – дово диться. Нещодавно через секретаря РНБО Олександра Тур чинова передав бійцям АТО дві тисячі примірників збірки «З Ук раїною в серці», упорядником якої є я. Зустрічався з бійцями бригади Національної гвардії пе ред тим, як вони мали вирушити в зону збройного конфлікту. Хлопці переглянули фільм «Волинянин», поділилися своїми враженнями. А взагалі стараюся уникати спілку вання з тими, хто зрадив «Батьківщину». — Розкажіть про ваші творчі плани. — Зараз багато думаю, аналізую. Вийшли друком у кіль кох виданнях мої нові афоризми. Як на мене, особливо актуальний сьогодні один із них – «Великий гріх українцеві бути гіршим за росіянина». Працюю над фільмом про самоорганізацію українсько го народу в боротьбі за нашу не залежність. Його герої – май данівці, воїни АТО, волонтери. Обдумую третю частину «Воли нянина». ■

ЗАПРОШУЄМО УРОЧИСТО ВІДКРИТИ 42–Й ТЕАТРАЛЬНИЙ СЕЗОН! 22 жовтня, у неділю, Волинський академічний обласний театр ляльок розпочинає 42-й театральний сезон виставою Всеволода Данилевича за мотивами новели Анатоля Франса «Бджілка». П’єса триватиме 1 годину 15 хвилин з антрактом. Найменші глядачі та їхні батьки зустрінуться з новими акторами у цікавій постановці минулих сезонів. Казкарі обіцяють, що буде цікаво, і чекають вас завтра о 12 й годині.

www.volyn.com.ua

ЖИТТЯ У РІЗНИХ ВИМІРАХ

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116–117

■ Зверніть увагу! береться до уваги при розра хунку розміру державної допо моги. Якщо у власності є два жит лові приміщення чи автомобілі, це також не впливає на отриман ня субсидії. Береться до уваги офіційний дохід, який приносить це майно. За умови, що сім’я придбала квартиру у кредит, при визначенні її права на субсидію враховується сума першого внеску. Якщо вона перевищує 50 тисяч гривень, то компенсація на оплату житлово–комунальних послуг може бути призначена за рішенням комісії на підставі акта обстеження матеріально–побу тових умов.

Євгенія СОМОВА

жовтні управління со ціального захисту насе лення області автома тично розраховують розмір допомоги на опалюваль ний сезон усім, кому в травні ць ого року було перепризначено субсидії на новий період. Нага даємо, що жодних документів чи довідок субсидіантам повторно не потрібно подавати чи доноси ти. — Заяву і декларацію про до ходи заново необхідно подати лише сім’ям, які орендують по мешкання, мають зміни у складі (хтось прописався, виписався за останній рік), чи тим, хто хоче от римати субсидію на тверде пали во, — зазначила в розмові зас тупник директора департа менту соціального захисту на селення облдержадміністрації Людмила Сірбіненко. — Розмір «зимової» субсидії буде відобра жено у платіжках за опалення, що надійдуть споживачам у листо паді. Оскільки у наших читачів ви никло чимало запитань з приво ду нарахування державної допо моги на новий опалювальний період, ми попросили Людмилу Василівну відповісти на ті, які найчастіше зустрічаються у ре дакційній пошті.

ПЕНСІОНЕРАМ ЗНИЖКА НАРАХОВУЄТЬСЯ ІЗ РОЗМІРУ ЩОМІСЯЧНОЇ ВИПЛАТИ Громадяни, які стали пен сіонерами, наприклад у травні цього року, або ті, які припинили працювати, скажімо у червні, і не мають інших доходів, крім пенсії, можуть оформити субсидію з врахуванням лише її розміру. Це стосується волинян, які доне давна працювали і отримували заробітну плату або зарплату і пенсію, а у минулому чи цьому році (І та ІІ квартали) — з тих чи інших причин залишили роботу й отримують єдиний вид доходу — пенсію. Щоб скористатися та ким правом, їм необхідно звер нутися до управління соціально го захисту населення лише з декларацією, в якій зазначити вид доходу. Тоді на новий опалю вальний період їм не враховува

«ÇÈÌÎÂ²» ÑÓÁÑÈÄ²¯: ÕÒÎ ¯Õ ÎÒÐÈÌÀª На Волині триває процес нарахування державної допомоги на оплату житлово комунальних послуг тиметься дохід за I і II квартали цього року, а братиметься до уваги лише розмір щомісячної пенсії. ЯК ОДЕРЖАТИ ДОПОМОГУ, ЯКЩО Є ЗАБОРГОВАНІСТЬ? Ті, хто її не погасив, мають змогу оформити договір рест руктуризації боргу з постачаль ником послуги для продовження субсидії на наступний рік. Існують непоодинокі випадки, коли гро мадяни оскаржують у судовому порядку виставлену надавачем послуги суму заборгованості й відмовляються сплачувати її або ж укладати договір. Уряд пішов назустріч, прийнявши відповідне рішення. Відтепер борг за кому нальні послуги, який оскаржуєть ся у суді, не впливає на субсидію. На підставі рішення суду про його анулювання або до винесення

Ñóáñèä³ÿ íå ïðèçíà÷àºòüñÿ, ÿêùî áóëà îäíîðàçîâà ïîêóïêà, ùî ïåðåâèùóº 50 òèñÿ÷ ãðèâåíü. Îäíàê ³ òóò º âèíÿòêè — îïëàòà äîðîãîâàðò³ñíîãî ë³êóâàííÿ áóäü–êîãî ç ÷ëåí³â ñ³ì’¿, íàâ÷àííÿ äèòèíè, äîâãîòðèâàëå íàêîïè÷åííÿ êîøò³â íà êóï³âëþ êâàðòèðè.

рішення розмір її відновлюється з моменту призупинення, тобто з травня цього року. ОПЛАТА ЛІКУВАННЯ НЕ ВПЛИВАЄ НА ОТРИМАННЯ «ПІЛЬГИ» Субсидія не призначається, якщо була одноразова покупка, що перевищує 50 тисяч гривень. Однак і тут є винятки — оплата дороговартісного лікування будь кого з членів сім’ї, навчання ди тини, довготривале накопичення

24 жовтня — чергове засідання інтерактивного прес–клубу

чи місцевій владі?

■ Хто повинен бути власником майнових комплексів училищ?

■ Чи готові волинські заклади профтехосвіти до сучасних викликів та ситуації на ринку праці?

ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ УЧАСНИКАМ ЗАСІДАННЯ МОЖНА

çà òåëåôîíîì 067 35 222 44 або за посередництвом сайту http://volynrada.gov.ua/ (рубрика «Веб конференція»). Чекаємо ваших дзвінків 24 жовтня з 12.00 до 13.00.

ПРО ЩО СЛІД ОБОВ’ЯЗКОВО ІНФОРМУВАТИ ОРГАНИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ Якщо в отримувача субсидії відбулися певні зміни, то слід повідомити усно чи особисто про зміни складу зареєстрованих у житлі: хтось виписався чи пропи сався, звільнився або влашту вався на роботу, став пенсіоне ром, про здійснення одноразової покупки, яка перевищує 50 тисяч гривень, відмову від централізо ваного опалення. ■

Ëóöüêîìó ïðèêîðäîííîìó çàãîíó — 25 ðîê³â

Тема засідання: Державне замовлення та відповідне фінансування професійно-технічних навчальних закладів залишилося в минулому. Останніми роками фінансовий тягар з державного бюджету перекладається на місцевий рівень. У 2017-му на Волині вже почався процес оптимізації мережі закладів профтехосвіти. Але й при цьому коштів на поліпшення матеріально-технічної бази училищ, яка не оновлювалася в останні десятиліття, не вистачає Ці питання обговорюватимуть депутати ■ Кому потрібна обласної ради, експерти, журналісти. профтехосвіта: державі

коштів на купівлю квартири. Як що родина здійснила покупку, що перевищує 50 тисяч гривень у період отримання субсидії, без поворотну державну допомогу у сплаті житлово–комунальних послуг їй у цьому опалювально му періоді не припинять надава ти. Факт такої купівлі впливає на наступний термін. На її оформ ленні не позначиться і вартість майна, отриманого у спадок або подарунок. Вона не включається до сукупного доходу сім’ї і не

■ На варті країни

Спільний проект обласної ради та редакції газети «Волинь нова»

Профтехосвіта: стан та перспективи

КОМПЕНСАЦІЯ ОФОРМЛЮЄТЬСЯ НА ФАКТИЧНИХ МЕШКАНЦІВ Доходи тих, хто прописаний, але фактично не проживає у по мешканні, не враховуються під час розрахунку розміру субсидії. При її оформленні в декларації про доходи у розділі «склад сім’ї» слід вказати родичів, котрі за реєстровані, але не живуть з от римувачем субсидії. Водночас треба подати заяву з проханням розглянути на комісії питання про нарахування субсидії на фак тичну кількість людей, які мешка ють у квартирі, а також документ, що підтверджує факт непрожи вання відповідної особи за цією адресою (довідка з місця роботи чи навчання в іншому місці, про перебування на лікуванні тощо). Після перевірки соціальний інспектор складає акт. В органі соціального захисту готують по дання на комісію. І вона приймає рішення: призначити субсидію, скажімо, не на п’ять чоловік, а на трьох.

Він був створений 20 жовтня 1992-го згідно з наказом голови Державного комітету у справах охорони Державного кордону України командувача Прикордонними військами України Олег ЛИЧКОВСЬКИЙ

агін прийняв під охорону ділянку дер жавного кордону протяжністю 891,7 кі лометра, зокрема із Республікою Поль ща та з Білоруссю (у межах Волинської, Рівненської і Житомирської областей). На ук раїнсько білоруській ділянці з нуля довелось створювати нові підрозділи: контрольно пропускні пункти «Овруч», «Дубровиця», «Любешів», «Ратне», до складу яких входило 23 застави прикордонного контролю і відділ прикордонного контролю «Рівне — аеро порт». Управління загону розташувалося на території розформованої Луцької ракетної дивізії. З початку заснування персонал загону пропустив через державний кордон встанов леним порядком у пунктах пропуску понад 127 мільйонів осіб та 32,4 мільйона транспо

Ç ïî÷àòêó çàñíóâàííÿ ïåðñîíàë çàãîíó ïðîïóñòèâ ÷åðåç äåðæàâíèé êîðäîí âñòàíîâëåíèì ïîðÿäêîì ïîíàä 127 ì³ëüéîí³â îñ³á.

ртних засобів. У цьому році у повному обсязі забезпечено впровадження безвізового ре жиму закордонних поїздок громадян України у країни ЄС. Учора прикордонників привітали предс тавники обласних і районних органів влади Волині та Рівненщини, взаємодіючих струк тур, колеги з Надбужанського загону При кордонної варти Республіки Польща. Вітання від голови Державної прикордонної служби України оголосив виконувач обов’язків на чальника Північного регіонального уп равління полковник Олександр Пімєнов. Він вручив відзнаки Президента України «За участь в АТО» 25 військовослужбовцям заго ну. Відомчими нагородами було відзначено 18 прикордонників, а 130 — удостоєні подяк та грамот. ■

ЖИТТЯ У РІЗНИХ ВИМІРАХ

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116–117

www.volyn.com.ua

«ПАМ’ЯТЬ ВІД МАТЕРА…» Місцева церква розташована на березі озера. І перше, що вражає, — хрести біля храму. На Волині вони є біля багатьох цер! ков. Але в Острів’ї їх особливо багато — аж 17. То відголосок прадавньої традиції вста! новлювати знаки, щоб вшанувати людей, які загинули далеко від рідного дому. Під час Першої світової війни багато во! линян евакуювали вглиб імперії перед нас! тупом німців. Чимало острів’ям загинуло в Росії, про що свідчать написи. Хрести ста! вили у 1920—1930 роки, коли ті, хто повер! нувся додому, вже обжилися і захотіли вшанувати рідних. Є пам’ятники й пізнішого періоду. Два з них вразили найбільше. «Шачанін Миколай Парфірович. 26.4.1919 — 27.2.1945. Погиб на фронті в Латвії. Пам’ять від матера. 1960» — бачу на одному. Оте «від матера» я прочитав як «від матері». Думав, затерся трохи напис. Але, глянувши на наступний, зрозумів, що помилявся. Поруч стояв хрест на честь Микити Шачанина, який до! водився братом Миколі. На ньому чітко виднілося оте «від матера». Як говорять на Поліссі, так і написали. Обидва брати загинули під час ра! дянсько–німецької війни. Микола Шачанин був мобілізований 13 квітня 1944 року Єре! ванським райвійськкоматом. Служив розвідником у 526–му окремому кулемет! но–артилерійському батальйоні з 1 верес! ня 1944–го. Був відзначений. Ось виписка з нагородного листа: «13 вересня проявив мужність та відвагу. Непомітно наблизив! шись до вогневої точки противника, сміли! во закидав її гранатами і увірвався в тран! шею, знищивши трьох німців та захопивши кулемет противника. 13 жовтня 1944 року при відбитті контратаки противника, підпустивши групу з 11 німців на 45 метрів, вогнем з автомата та гранатою знищив 6 німців, а решта кинулися тікати». І хоча ко! мандир частини представляв його до ор! дена Червоної зірки, Шачанина нагороди! ли орденом Слави ІІІ ступеня, який у ра! дянській ієрархії відзнак був нижчим. Заги! нув Микола у Латвії. На пам’ятнику вказана дата 27 лютого 1944 року, у російських архівах — 28 лютого. Його брат Микита також загинув. На хресті написано, що це трапилося у Чехос! ловаччині 24 квітня 1944–го. Російські архіви дають іншу інформацію: 7 вересня 1944 року був останній лист від бійця, а в жовтні того року він пропав безвісти. Через 15 літ мати поставила обом синам скромні пам’ятники... ДОКТОРОМ НАУК СТАВ ЗАВДЯКИ БІБЛІОТЕКАРЦІ Один хрест височіє на честь цілої родини. «В пам’ять родини Кузьмич–Варабухів, яка загинула внаслідок війни та евакуації населення Волині від фронту в тил царської імперії у 1915—1921 роках. Похоронені: 2 на фронті, 2 в місті Самарканді, 4 в селі Стара Порубежка Самарської губернії, 2 від голоду в місті Козлові,1 віком 4 роки замерзла у вагоні в місті Брест. Вічна пам’ять діда Матвія, баби Олени, батька Івана, матері Ярини, дядька Федора, сес! тер Прузини, Наталки, Євдокії, Варвари, братів Гната, Максима, Матвія, Олексія. В пам’яті людей вони залишилися як люди працьовиті і чесні. Цей пам’ятник по! будували вдячний внук, син і брат Яків та його дружина Олександра. 10.5.1937. Рес! тавровано 1989 рік» — такий напис не за! лишить байдужим нікого. Виїхала ціла ро! дина, а повернувся в село один хлопчик Яків.

■ Читаймо книжку разом!

■ Репортаж із глибинки Сергій НАУМУК

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116–117

ÑÅËÎ, Â ßÊÎÌÓ Â²Í×ÀÂÑß ÑÈÍ ÄÀÍÈËÀ ÃÀËÈÖÜÊÎÃÎ В Острів’ї Шацького району бережуть спомини про односельчан, які загинули за тридев’ять земель Фото Сергія НАУМУКА.

Василь Прилепа показує пам’ятні надгробки біля храму.

Історію пам’ятника розповіла колишній бібліотекар Галина Кузьмич. Яків — її бать! ко. — Тяжка була в нього доля. Повернувся з евакуації сам–один. Найнявся пасти овечки, а потім — корови. Врешті служив у господаря в Пульмі, вже поки й не оженив! ся, — пригадує Галина Яківна. — У 1961— 1995 роках я була бібліотекарем, збирала матеріали про історію села. Якось до нас приїжджав професор зі Львова в експедицію і сказав, що в ту! тешній церкві вінчався син Данила Галиць! кого. Багато вихідців із нашого села стали успішними людьми. Як приклад називає Михайла Пашечка — доктора технічних наук, який часто приїжджає в Острів’я. — Коли закінчував 10–й клас, то по! мер його батько, — розповідає пані Гали! на. — А в їхній сім’ї було четверо дітей. Мати сказала Міші: «Кидай навчання і йди пасти колгоспні корови». Якось прийшов у бібліотеку, бо багато читав, ми розгово! рилися. Питаю: «Куди, Мішо, підеш учити! ся?» А в нього виступили сльози на очах: «Нікуди — мати не дозволяє… Доведеть! ся пасти колгоспні корови». Раджу: «Ста! райся якось її переконати». Ні, мовляв, якщо вона вже вирішила, то так і буде. По! бачила я його матір. Кажу: «Катю, не роби дурниць. Ти без малого якось обійдешся. Він проживе і на стипендію. Ще й ти ко! лись прихилишся біля нього. Тільки не збивай його з дороги і дай можливість учитися». Вона сумнівалася, але послуха! ла. Міша одразу й став студентом. А потім добився успіхів. Якось була я на базарі. Він підійшов, познайомив зі своєю тещею і при людях дякував: «То та сама бібліоте! карка, яка вивела мене в люди. Якби не ви, то я нікуди не пішов би вчитися», —

Æ³íêè ðîçïîâ³äàþòü, ùî â ñåë³ ÷èìàëî ïðè¿æäæèõ. Îñîáëèâî âë³òêó. Êóïóþòü õàòè ³ æèâóòü: õòîñü ïîñò³éíî, õòî íà¿çäàìè. Ìîâëÿâ, óë³òêó êîð³ííèõ ìåøêàíö³â íàïîëîâèíó ç íåì³ñöåâèìè.

Поруч зі стареньким приміщенням уже склали будівельні блоки.

закінчує свою розповідь Галина Яківна. САМІ РЕМОНТУВАТИМУТЬ КЛУБ ТА ЗБИРАЮТЬ ГРОШІ НА ФАП Поруч із стареньким приміщенням у центрі села — будівельні блоки. Вони заго! товлені для ремонту споруди. Як розповіли острів’яни, у селі зрізали тополі і деревину обміняли на будматеріали. Дмитро Жук ка! же, що молодь хоче сама підремонтувати клуб, аби було де збиратися. Будівництво нового не світить, адже на це місцевий бюджет не має коштів. Хлопець перекона! ний, що самі справляться. Окрім того, роз! повідає, вже купили мальків і запустили в озеро. Заговорюю із сільськими жінками, що приглядаються до незнайомих людей. — Влітку всі є, а у вересні роз’їжджа! ються. Молодь учиться. Скоро вимре село. У мене — четверо дівчат, і всі поїхали: у Кривий Ріг, у Першотравенськ, а дві — у Брест. Там половина українців, — каже Софія Денисівна Верчук. Раніше молодь виїжджала у міста. Нині шукають заробітків за кордоном. Ті, хто за! лишився в Острів’ї, наймаються збирати лохини, плантації яких є у сусідніх селах, Р

Наталія Сенько з онуком Сашком на власному обійсті.

здають чорниці. — Все одно живуть краще, як колись жили. Коли я вийшла заміж, то тоді за яйця керосин купували, — згадує Софія Де! нисівна. — Знову лохини садять коло Пульма, то буде людям робота, — зупиняє біля нас ве! лосипед Світлана Юрчук. — Заробітків у селі немає. Паї ніхто не орендує, бо земля неважна. Є кілька луччих городів. — У нас диньок багато садять, квасолі по 10 соток, — додає Ольга Іларіонівна Юр! чук. — Тут базарчик збирається і прийма! Е

ють диньки. Живемо якось. У кого є бабка, то пенсію получає, а в кого немає, то самі мусять якось бути. — Хто корову тримає, то молоко здає. Але якби не пенсія, то не знаю, як вижива! ли б, — переконана Софія Денисівна. Жінки розповідають, що в селі чимало приїжджих. Особливо влітку. Купують хати і живуть: хтось постійно, хто наїздами. Мов! ляв, улітку корінних мешканців наполовину з немісцевими. Останні охочіше купують хати на березі озера, а з протилежного бо! ку вулиці нерухомість продається вже гірше. Приїжджають із Бреста, Києва, За! поріжжя, Львова. Далі йду до сільського ФАПу, де триває ремонт. У медпункті порядкує Віра Турич. Сільські жінки, яких нам вдалося застати на прийомі, в один голос хвалять молоду ме! дичку: мовляв, вона і в будь–який час іде на виклик, і завжди порадить. Віра Турич каже, що виділено кошти на нову грубку, бо стара вже геть погано гріла. А ще має намір поміняти шпалери, поклеїти касетони та вставити сучасні вхідні двері. Тоді старе приміщення набуде ошатнішого вигляду. Віра додає, що гроші на ремонт здавали й односельчани. Оголошення із закликом про фінансову підтримку досі висить на дверях. БУВ БИ РАЙ, ЯКБИ НЕ ЗНИКАЛО СВІТЛО Одні з приїжджих, які поселилися в Острів’ї, — родина Наталії Сенько. — Ми білоруси, народилися в Мінську, але влітку нас возили у Брестську область до діда–баби, — каже Наталія Олек! сандрівна. — З Мінська вибралися через чорнобильську катастрофу, бо у дочки постійно йшла носом кров. Помітили, що коли виїжджали з Білорусі, то дитині става!

дриль ударний

ло легше. Лікар порадив змінити клімат. У 1991 році ми оселилися в Ужгороді, де про! жили 13 літ. Усі ці роки через Волинь їздили у Білорусь до батьків. Мій чоловік переко! наний: «Закарпаття гарне з вікна авто! мобіля». Але там не підеш отак просто по! гуляти в ліс. Ми так і не навчилися збирати гриби в цьому краї. А тут такий самий клімат, як і в Білорусі. У батьківському селі точно такі ж піски та сосни. Це наше. Ми так прикипіли до цього Острів’я. У 2004 році Сеньки приїхали у Світязь і орендували там кімнату. Стали їздити нав! колишніми селами і шукати хату біля озера. Нічого не припадало до душі. Їм порадили Острів’я. Старенька бабуся, яку зустріли посеред вулиці, підказала, де продається ділянка. Так ужгородські білоруси осіли у цьому поліському селі. — Це райський куточок. От тільки є од! на проблема, яка тягнеться роками: часто відключають світло. Раніше це траплялося тільки під час грози. Могли сидіти добу без електрики. Останні два тижні її відключа! ють майже щодня на кілька годин. Кажуть, що «перевантаження», бо село Світязь ба! гато споживає. Але ж це не наш клопіт: ми справно платимо. Крім того, оте «вимкнули — ввімкнули, вимкнули — ввімкнули» ще небезпечніше, ніж довго без електрики, бо часто горить побутова техніка. Ми вже пос! тавили стабілізатор, але ж не кожен може його купити, бо це недешева штука. На на! шому кутку є два трансформатори. До од! ного підключено два будинки, до іншого — решта. Запитую головного інженера: чому не проведете роботи, якщо лінії слабкі, ось є трансформатор. Це йому не сподобало! ся. А люди сидять і терплять. Тільки ми відстоюємо свої права. Мене вже знають і навіть трубку не беруть, коли телефоную, — озвучує Наталія Олександрівна давню проблему села. Обійстя Сеньків дійсно затишне та дог! лянуте. Усе навколо у квітах. До всього гос! подарі доклали рук. Тільки дерев та кущів висаджено більше 300. На подвір’ї ростуть і сосни, під якими господиня збирає білі та маслюки. Навіть є «власні» їжаки та білка. Не дивно, що коли навідуються англійці, німці чи поляки, то просто у захваті від кра! си природи. І якщо господиня переживала, чим зайняти гостей, то жителі Туманного Альбіону були захоплені лісовими прогу! лянками та озером. ДАВНІ СИМВОЛИ НА СТАРОМУ ХРАМІ — Місце під церкву було обрано не ви! падково, — розповідає диякон Василь Прилепа. — У наших предків існувала тра! диція: кидати жереб, який вважали Божою волею. Кажуть, на березі озера був вели! кий сосновий бір. Зрізали першу колоду і кинули на воду — куди вона при! пливе. Там, де вона пристала до берега, звели храм. Стиль архітектури та поховань свідчить про те, що церква була побудова! на як греко–католицька. А на православну переробили, коли наш край увійшов до складу Російської імперії. Над вхідними дверима трикутник — Всевидяче око. Це символ Бога–Отця. Коли людина заходить у храм, то ніби занурюється у невидиму благодать. — Наша церква дуже стара і село давнє, — продовжує пан Василь. — Коли проводили реставрацію, то на подвір’ї знайшли багато людських поховань. У місцевому діалекті прослідковуються давньоруські слова. Скажімо, урочища на! зиваються Червіни, Вордуш. Люди тут жи! ли споконвіку. ■ Більше фото на сайті volyn.com.ua

Â÷èòåëüêà-³íîïëàíåòÿíêà ç Âîëèí³ Розділи з роману «Щоденники Ієрихар» Продовження. Початок у «Волині новій» за 21, 23, 26, 28 вересня, 3, 5, 7, 10 ,12, 17, 19 жовтня Володимир ЛИС

8 жовтня Вчора був приступ головного болю і картини, які поставали переді мною, — блакитна пустеля, з обрисами міражів–дерев, будинки, що наче пла! вали чи то в повітрі, чи всередині величезних про! зорих кульок, дивні рослини, що наче тримали на собі й у той же час обрамляли ці будинки, — і сьо! годні я нарешті зважилася поїхати до районної лікарні. У мене виявився цілком нормальний, ба, навіть ідеальний тиск — сто двадцять на вісімде! сят. Чиста печінка, добрий шлунок і чисті легені. Гарні показники при енцефалограмі мозку. — Добре, якщо ви наполягаєте, я дам вам направлення до обласної лікарні, — сказав район! ний невропатолог. — Хоч підозрюю, що у вас прос! то перевтома. Може, я вам усе ж випишу вітаміни і зміцнююче… Поприймаєте… — Ні, давайте направлення, — наполягла я. 12 жовтня Ще три дні вагань. Вагань і сумнівів. Я прагла нового обстеження і боялася його. Сьогодні я його пройшла, вже в Луцьку, в обласній лікарні. Насилу вмовила Петра не їхати зі мною. Діагноз той самий: всі мої органи — серце, печінка, шлунок, підшлункова, нирки — працюють нормально. Дуже навіть нормально. Діагност: — Жінко, у вас серце й печінка двадця! тилітньої дівчини. У гарному стані й усе інше. Про! живете ще років п’ятдесят, а то й більше, не сумнівайтеся. — А голова? — Ніякої пухлини в голові. У вас, можливо, бу! ла перевтома. У вас… Я не знала, що мені робити — плакати чи сміятися? Я зважилася на відчайдушний крок. Поклала невропатологу на стіл п’ятдесят гривень і попро! сила його зателефонувати знайомому психіатру, якщо такий є. Хай мене обстежить. Знайомий психіатр знайшовся. — Тут одна жіночка до тебе підійде. З району. Педагог. Прийми, будь ласка. Ну різні там тривоги. Так, сама просить. Ні, і я теж. Добре. То зараз змо! жеш? Дякую. Це монолог у мобілку. І до мене трохи начеб стомлено: — Він зараз прийме. Скажете — від мене. Знаєте, як добратися до психлікарні? Це в приміському селі. Була ще ціла година вагань — в очікуванні однієї й другої маршруток й дорогою до тієї лікарні. Якої всі в нашому селі боялися й розказу! вали про неї та її пацієнтів анекдоти. Все ж я пересилила себе й цього разу. Але, Боже мій, які обличчя зустрілися на подвір’ї лікарні. І як я йшла до старого двоповерхового корпусу! Лікар–психіатр виявився з борідкою, дуже інтелігентним, підкреслено ввічливим. Дивився у вічі, ставив різноманітні питання. В якийсь момент у мене зародилася довіра до нього, і я розповіла геть усе: про мої відчуття, тривоги, видіння, стра! хи, навіть про мої польоти. Він якийсь час промовчав, може, навіть хви! лин п’ять чи й десять. Я терпеливо чекала. — Знаєте, Світлано Ігорівно, — сказав зреш! тою. — Я не бачу у вас жодного психічного відхи! лення. Навпаки — у вас чисте логічне мислення і потужний інтелект, не буду приховувати — я приємно здивований, що ви в умовах нашого славного, гм, села зуміли зберегти і, очевидно, розвинути його. Це, гм, не так часто й трапляєть!

ся. Втім, це ж про вас, якщо не помиляюся, десь так, тиждень тому писала одна з наших обласних газет? Ви ж викладаєте зарубіжну літературу? — Так, викладаю, — потвердила я. — Ну от, — він посміхнувся. — Побільше б нам таких, як ви, «божевільних». — А мої польоти? — я майже викрикнула це. — Я ж їх відчувала, я справді літала. Я… Я раптом опинялася то на сосні, то ще гірше — в сусідньому селі, а то… Лікар торкнувся моєї руки. Пальці у нього були ледь шкарубкі. На безіменному — обручка, досить масивна. — Ви не пробували писати художні твори? Ну, вірші, новели, щось більше? — Пробувала… Колись… В юності… Але… Ви! бачте, але до чого це?.. Ви вважаєте, що це лише мої фантазії? Але ж я… — У вас, очевидно, дуже багата уява, Світлано Ігорівно, — сказав це якомога м’якше. — Багата уява, яка накладається на тонку поетичну, до того ж, романтичну натуру. Знаєте, це буває, коли лю! дина вважає витвори своєї уяви дійсністю. Я осо! бисто не вважаю це психічним відхиленням. Бо що

Ðàä³é, Ñâ³òëàíî, ùî íåìà â òåáå àí³ ðàêó, í³ ùå ÿêî¿ñü áîëÿ÷êè.

ми знаємо про той же світ уяви, про свій внутрішній світ? І як він деформується під дією гру! бого світу зовнішнього. — Отже… Ви… Ви нічим не можете мені допо! могти і нічого порадити? — Хіба що спробувати такий спосіб психоте! рапії, як написання художніх творів. Чом би вам із вашим знанням художньої літератури, смаком і фантазією не написати фантастичну повість чи хо! ча б новелу? — Новелу? — перепитала я. — Ну для початку хоча б новелу… І тут не знати звідки до мене прийшло ім’я. Дивне ім’я. — Лікарю, — сказала я. — Ви не знаєте, що та! ке Ієрихар? — Ієрихар? — Так. Що це таке? Назва? Термін? Ім’я? — Не знаю, — сказав лікар. — Ніколи не чув. У вас до мене все? — Так. Але… Ні, все. — Тоді — до побачення. Не хвилюйтеся і все буде добре. — Добре? Он як? Мені хотілося на нього нагніватися, закричати, але я не могла. Я чемно йому подякувала. Тільки дивний туман огорнув мене, коли покидала лікар! ню. В цьому тумані проступали чиїсь обличчя — дивилися, вдивлялися, криво посміхалися, тикали пальцями, навіть реготали. Я розуміла: то хворі, котрі стоять на подвір’ї. «А я, чому я не хвора?» — подумала зненаць! ка. — «Але ж ти справді не хвора», — відповів хтось мені. З тим я й сіла у маршрутку, дісталася центру міста, потім дочекалася тролейбуса, який ішов на автовокзал. До останньої маршрутки лишалося півгодини, і я сіла на лавку й дістала свій зо! шит–щоденник, який за звичкою взяла в дорогу. Як усе просто прояснилося. Радій, Світлано, що нема в тебе ані раку, ні ще якоїсь болячки. Втім, я велика свиня… Треба ж зателефонува! ти Наталці. Раз усе добре, то не варто приховува! ти мою поїздку до Луцька… Гаразд, зателефо! ную… ■ Продовження в наступному номері

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116–117

■ Наша історія

www.volyn.com.ua

Фото Віктора ЧУХРАЯ.

Будинок майора Зайковського розташований на нинішній вулиці Ярощука. Вальдемар Пясецький

ип дерев’яних однопо

верхових будинків на території Польського королівства та землях Волині і Поділля, які входили до його складу, виробився під впливом бароко. Характерними рисами цих дворянських садиб (у польській термінології «дво

рики») були чотириcхилий висо

кий ламаний дах із мансардни

ми вікнами, поздовжній план, центр, виділений ґанком із де

рев’яними різьбленими стовпа

ми (як переспів класичного портика) або самим портиком із колонами. Великі садиби могли мати по боках флігелі. Такий тип забудови набув популярності у XVII XIX століттях у невеличких сільських маєтках, а в скромнішому варіанті був поши

рений і у багатьох містечках. Поважне панство зводило кіль

каповерхові палаци. На території Луцька було збудовано чимало двориків (дворянських чи то шляхетсь

Маєток Августовичів причаївся на вулиці Парковій.

ÄÂÎÐßÍÑÜÊ² ÑÀÄÈÁÈ ËÓÖÜÊÀ ÄÎÆÈËÈ É ÄÎ ÍÈÍ²ØÍ²Õ ÄÍ²Â ких садиб). Скільки саме виз

начити неможливо, бо від ба

гатьох не залишилося навіть сліду. З палаців був лише один — палац Четвертинських у Яровицькому передмісті. Про деякі дворики маємо лише пи

семні згадки чи описи — як–от про садибу Фелінських, де на

родився Алойзи Фелінський, поет, драматург, один із дирек

торів Кременецького ліцею. Найзначнішою і так–сяк збе

реженою є дворянська садиба на колишній вулиці Матейка. У

Õàðàêòåðíîþ ðèñîþ öèõ áóäèíê³â áóâ ÷îòèðèñõèëèé âèñîêèé ëàìàíèé äàõ ³ç ìàíñàðäíèìè â³êíàìè.

літературі вона відома за іме

нем останнього власника — майора Франца Зайковського. Будинок, що ніби соромливо за

ховався за пишно впорядкова

ним Музеєм волинської ікони, змінив багатьох господарів.

Â³äîìà ñóïåðìîäåëü ³ àêòðèñà Êëàóä³ÿ Øèôôåð ïîêðàñóâàëàñü â óêðà¿íñüê³é âèøèâàíö³ (íà ôîòî). На «Тиждень моди в Парижі» вона вдягла синю сукню вишиванку з етнічним червоно білим орнаментом від бренду March11 стиліста Роберта Міщенка з Нью Йорка. Популярна серед зірок марка хоч і заснована у США, втім, виготовленням одягу займаються в Україні.

Першим, хто отримав цю землю, коли князь Свидригайло роздавав територію луцької об

щини своїм наближеним, був князь Стефан Четвертинський. Потім це поселення належало роду Острозьких. Після них були

власники вже з менш відомими прізвищами, зокрема Олізари. У кінці XVIII століття цю зем

лю та якусь споруду придбав голова губернського суду в Жи

томирі Антон Домбровський. У 1802 році він віддав її в оренду луцькому коморному Янові Сціборському, який згодом од

ружився на одній із дочок судді — Мар’яні. Оскільки Сціборсь

кий винаймав землю під палац, то, найімовірніше, провів його реконструкцію та зробив прибу

дову. До того часу було закла

дено чи впорядковано сад і парк навколо садиби. Парк над Сапалаївкою проіснував аж до міжвоєнного часу. Коли у 1830–х роках Антон Домбровський ділив свої маєтки між дочками, то Мар’яна та її чоловік уже не згадувалися. Тоді Воличка Підлуцька припала дочці Катерині, яка була заму

жем за польським генералом Грановським. Донька Грановсь

ких Валентина у 1858 році про

дала маєток відставному майо

ру Францу Зайковському. Його садиба — це наближений до квадрата будинок із високим ламаним дахом. У певній мірі це пов’язано з внутрішнім плану

ванням: шість кімнат по боках, у середині — кухня з каміном чи піччю. Простішими були садиби двох луцьких краєзнавців — полковника Костянтина Авгус

товича і підполковика медич

ної служби Адама Войніча. Ви

довжена садиба Августовича з невисоким чотириспадним да

хом і перебудованим де

рев’яним ґанком досі «дрімає» на вулиці Парковій. Кути бу

динку декоровані пілястрами, а вікна заокруглені. Зведено дім на початку ХІХ століття. А садиба Войніча була розташо

вана у Старому місті біля те

перішнього ресторану «Коро

на Вітовта». ■

ÏðÀÒ«ÂÎËÈÍÜÎÁËÅÍÅÐÃÎ» ІНФОРМУЄ ПРО ВВЕДЕННЯ з 01.11.2017 року РОЗДРІБНИХ ТАРИФІВ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ Відповідно до «Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом», згідно з постановою НКРЕКП від 13.06.2016 № 1129 «Про затвердження Порядку ринкового формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам» та постановою НКРЕКП від 24.04.2017 № 538 роздрібні тарифи на електричну енергію, що відпускається для всіх категорій споживачів, крім населення, з 01.11.2017 року становлять: Споживачі

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ —11 ЛИСТОПАДА.

Знижка 20%.

Друга вища освіта магістратура 1 р. 6 м.! Можливість вступу без ЗНО!!! Прийом документів з 23 жовтня до 21 листопада

Всі споживачі, крім населення, коп./кВт•год.

1 клас Крім того, напруги ПДВ 151,033 30,207

Разом із ПДВ 181,240

2 клас напруги 192,831

Крім того, ПДВ 38,566

Разом із ПДВ 231,397

На комунально побутові потреби релігійних організацій, відповідно до Постанови НКРЕКП №220 від 26.02.2015 р., коп./кВт•год.

140,000

168,000

140,000

28,000

168,000

28,000

Тарифи на електричну енергію, диференційовані за періодами часу відповідно до Постанови НКРЕ № 1241 від 20.12.2001 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 763 від 13.06.2017 року), визначаються для кожного періоду часу шляхом множення встановленого роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу, крім населення та населених пунктів, на тарифний коефіцієнт (для розрахунку тризонних тарифів: нічний — 0,25; напівпіковий – 1,02; піковий – 1,80; для розрахунку двозонних тарифів: нічний – 0,35; денний – 1,35). Довідково: Прогнозована оптова ринкова ціна на жовтень 2017 року в грн за 1 МВт•год. 1365,72 Постанова НКРЕКП № 337 від 23.03.2017 р. Економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат (1 клас напруги. 35—110 кВ), % 3,69 Постанова НКРЕКП № 292 від 16.03.2017 р. Економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат (2 клас напруги. 0,4—10 кВ), % 12,62 Постанова НКРЕКП № 292 від 16.03.2017 р. Тариф на передачу електричної енергії (1 клас напруги, 35—110 кВ), грн/МВт•год. 28,25 Постанова НКРЕКП № 2218 від 15.12.2016 р. Тариф на передачу електричної енергії (2 клас напруги, 0,4—10 кВ), грн/МВт•год. 234,77 Постанова НКРЕКП № 2218 від 15.12.2016 р. Тариф на постачання електричної енергії для споживачів 1 групи, грн/МВт•год. 17,93 Постанова НКРЕКП № 2218 від 15.12.2016 р. Тариф на постачання електричної енергії для споживачів 2 групи, грн/МВт•год. 89,63 Постанова НКРЕКП № 2218 від 15.12.2016 р. Для проведення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії розрахункова середня закупівельна ціна на листопад 2017 року становить 141,012 коп./кВт•год. (без ПДВ). Консультації чи роз’яснення з питань електропостачання можна отримати в інформаційно консультаційному центрі (далі – ІКЦ) ПрАТ «Волиньобленерго». У разі виникнення спірних ситуацій між споживачем та енергопостачальником з питань енергозабезпечення ви маєте можливість звернутися до комісії, яка працює при ІКЦ. До складу комісії входять представники сектору НКРЕКП у Волинській області, інспекції Держенергонагляду у Волинській області та ПрАТ «Волиньобленерго». Адреса ІКЦ: 43021, м. Луцьк, вул. Залізнична, 1 б, ІІ поверх, кабінет № 5, тел. (0332) 283533. Режим роботи ІКЦ: понеділок – четвер: з 8.00 до 17.00, п'ятниця: з 8.00 до 15.45, обідня перерва: з 12.30 до 13.15. Графік прийому громадян комісією ІКЦ: другий четвер місяця з 16.00 до 17.00.

www.volyn.com.ua

ОГОЛОШЕННЯ І РЕКЛАМА

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116—117

В Т А Є М О ! День народження відзначають у жовтні до рогі батьки, дідусь та бабу ся, жителі села Підгайці Луцького району Петро Миколайович та Надія Яківна РОМАНЮКИ. Уже ключем відлетіли в край далекий журавлі, а берізки пожовтілі шлють листочки до землі. Осінь щедра і барвиста завітала в нашу хату, щоб калиновим намистом маму й тата привітати. Нехай світять ясні зорі, сонце в небі сяє, Восени для вас надворі квіти пишно розцвітають. Щоб міцним було здоров’я і приємними новини, Щоб достатком хата повна у всіх нас була щоднини. Щоб частіше зустрічались із приємної нагоди, Щоби міцно всі тримались гілочки одного роду. Щоб раділи всім онукам, вони вас не забували, Щоб вам завжди вони настрій піднімали. Дай Боже вам жити і горя не знати, Щоб 100'ту осінь із нами стрічати. З любов’ю діти, внуки, рідні. Учора ювілейний день народження відсвяткувала любляча дружина, турбот лива мама, лагідна бабуся Софія Павлівна КУХ, жителька села Підкормілля Лю бешівського району. Рідненька, зичимо щасливої життєвої стежини, безхмарного неба на довгі роки та земних благ, якими Все вишній може нагородити жінку. Здоров’я та краси, усмішок і радості, взаємної любові і відданої дружби, людського тепла і внутрішньої гармонії, невичерпного терпіння і жіночої мудрості, неймовірних відчуттів ду шевного польоту і найпрекрасніших фантазій, творчого натхнення та Божого благословення у всіх по чинаннях. З любов’ю, повагою та вдячністю чоловік, діти, внуки.

Сьогодні 75 річний ювілей завітав до найдорожчого чоловіка, найкращо го татуся й дідуся, улюбленого пра дідуся Андрія Арсентійовича ПОПОВИЧА, жителя села Годомичі Маневи цького району. Бажаємо вам міцного здоров’я, родинного тепла і щастя на довгі роки, світлих і радісних днів, зігрітих нашою любов’ю. Хай довгою буде ваша дорога, Любов’ю освячена й ласкою Бога. Хай радісно в серці вона процвітає, А Мати Пречиста на крилах тримає. Господь хай дарує надію й тепло На многії літа, на радість й добро. З любов’ю та найкращими побажаннями дружина, діти, внуки, правнучка.

xxx Любешівський районний суд Волинської області (адреса су ду: 44200, Волинська обл., смт Любешів, вул. Незалежності, 86) викликає відповідача за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк», про стяг нення заборгованості у судове засідання, яке відбудеться 26 жовтня 2017 року о 10 год., Курина Володимира Миколайо вича (останнє відоме місце реєстрації: 44255, Волинська обл., Любешівський р–н, с. Сед лище, вул. Комсомольська, буд. 13), справа № 162/876/17, суддя Гладіч Н. І. У разі неявки відповідача у призначений час або неповідом лення про причини неявки спра ва буде розглянута у його відсут ності за наявними доказами на підставі ст. 169 ЦПК України. З опублікуванням цього оголо шення відповідач у справі вва жається належним чином повідомленим про час, день та

ТзОВ «Дубечненський керамічний завод»

ЦЕГЛА РЯДОВА Камінь керамічний 050!537!87!13 Заснована 27 вересня 1939 року. Газета виходить три рази на тиждень: у вівторок, четвер, суботу. Набрана і зверстана в комп’ютерному центрі газети «Волинь'нова» ЗАСНОВНИК: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗЕТА «ВОЛИНЬ»

www.volyn.com.ua Головний редактор Олександр ЗГОРАНЕЦЬ

24 жовтня святкуватиме ювілейний день народження дорога дружина, люб ляча мама, чудова бабуся Ніна Іванівна ДЕРКАЧ, жителька села Розничі Маневицького району. Уже пожовкли у берези коси, ну а ваші — в срібному серпанку. З’їхалися ми до вас у гості, щоб вітати дорогеньку маму. У шістдесяту вашу осінь Ми бажаємо до 100 літ дожити. У чудовому, відмінному здоров’ї, В щасті та достатку життю радіти. Вже ми дорослі, в самих є діти, Нам тепер близькі ваші тривоги. Лише тепер вдалося зрозуміти, Як нас важко було ставити на ноги. Щиро дякуємо за те, що все вдається, І уклін низький за все, рідненька. Хай вам легко й весело живеться. З днем народження, найкраща в світі ненько! З повагою чоловік, діти, внуки, зяті, невістка.

Завтра святкуватиме золотий ювілей хрещена мама Світлана Іванівна ЗБАГЕРСЬКА, жителька села Хорлупи Ківерцівського району. Я вас, рідненька, рада привітати У ці осінні й гарні дні, Бо ви для мене — хрещена мама, Кращої немає на землі. Ви усю свою ласку й тепло Віддаєте онукам і дітям. Хоч нелегко вам часто було, Та усіх ви зуміли зігріти. Щоб ще онукам весілля справляли, Щоб доля для вас усміхалась весь час, Щоб довго здоров’я міцне ще мали. Я Бога молю за вас. З повагою Христина.

СУДОВІ ОГОЛОШЕННЯ Луцький міськрайонний суд Волинської області (адреса су ду: 43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 24) викликає відповідача за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стяг нення заборгованості у судове засідання, яке відбудеться 14 листопада 2017 року о 10 год., Козак Оксану Петрівну (ос таннє відоме місце реєстрації: 43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Сагайдачного, буд. 34), справа № 161/9840/17, суддя Гринь О. М. У разі неявки відповідача у призначений час або неповідом лення про причини неявки спра ва буде розглянута у його відсут ності за наявними доказами на підставі ст. 169 ЦПК України. З опублікуванням цього оголо шення відповідач у справі вва жається належним чином повідомленим про час, день та місце проведення судового засідання.

Святкує сьогодні 75 річний ювілей жи телька села Мерва Горохівського району Ганна Фотівна ШВЕД. Бажаємо міцного здоров’я. Дякуємо за турботу, мудрі поради. Будь, рідненька, завжди щаслива, Ніколи не хмурся, хоч важко тобі. Ти у нас, мамо, на світі єдина, Коли ти смієшся, нам радісно всім. Будь ти здорова, на радість багата, Життя бережи, бо єдине воно. Хай внуки щебечуть, немов ластів’ята, Хай посмішки щирі дарують тобі. Дякуємо Богу, що ти у нас є, Хай сили й здоров’я тобі Він дає. З любов’ю та повагою дочка Тетяна, зять Андрій, внучки Даринка, Марічка, сваха Галина, сестра Люба.

НАША АДРЕСА: 43025, Луцьк, просп. Волі, 13 volyn.nova@gmail.com, reklama.volyn@gmail.com

E!mail

Редакція залишає за собою право на літературне редагування надісланих матеріалів без узгодження з автором. Рукописи не повертаються й не рецензуються. Редакція може не поділяти думку авторів. Передрук або відтворення у будь!якій формі матеріалів, розміщених у газеті «Волинь!нова» чи на її інтернет!сторінці, без письмової згоди видання заборонено. Публікації під рубриками «Офіційно», «Політика», «Точка зору», «Секрет успіху», «Благодійність», «Економіка», «Актуально», «Добра справа», а також із позначкою –* – друкуються на правах реклами. За зміст рекламних матеріалів та листів, надісланих читачами, газета відповідальності не несе. Редакція залишає за собою право відмовити в розміщенні рекламної статті, якщо її зміст суперечить законодавству України, нормам моралі або може завдати шкоди виданню.

місце проведення судового засідання. xxx Любомльський районний суд Волинської області (адре са суду: 44301, Волинська обл., м. Любомль, вул. Чапаєва, 3) викликає відповідача за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк», про стяг нення заборгованості у судове засідання, яке відбудеться 1 листопада 2017 року о 10 год., Балабася Ярослава Рос тиславовича (останнє відоме місце реєстрації: 90013, Во линська обл., Любомльський район, село Бірки), справа № 163/1427/17, суддя Павлусь О. С. У разі неявки відповідача у призначений час або неповідом лення про причини неявки спра ва буде розглянута у його відсут ності за наявними доказами на підставі ст. 169 ЦПК України. З опублікуванням цього ого

лошення відповідач у справі вва жається належним чином пові домленим про час, день та місце проведення судового засідання. xxx Нововолинський міський суд Волинської області викли кає як відповідача Гуцалюк Ніну Андріївну у цивільній справі за позовом Гуцалюка Едуарда Іва новича до Гуцалюк Ніни Анд ріївни про усунення перешкод у користуванні квартирою. Судове засідання у справі відбудеться 24 жовтня 2017 р. о 14 год. 30 хв. у приміщенні Нововолинського міського суду за адресою: м. Нововолинськ, вул. Гагаріна, 14, каб. № 6. У разі неявки в судове засідан ня відповідачки Гуцалюк Н. А. справа може бути розглянута у її відсутності за наявними у ній до казами. Крім того, суд роз’яснює відповідачці її обов’язок повідо мити суд про причини неявки в судове засідання.

ÃÀÇÎÁËÎÊÈ (985 ãðí/ì3)

40 х 20 х 20 від 10 грн 40 х 10 х 20 від 8 грн

від виробника

(0332) 70-85-72, (050) 512-72-05

Тел.: 066!897!96!96, 067!116!11!44.

Організовуємо доставку

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ Місцевого самоврядування і сільського життя Гарбарчук Костянтин Володимирович 72 51 02

Інформації Козюпа Мирослава Павлівна

(244) 3 11 78

72 71 07

Занюк Лариса Віталіївна

Борох Сергій Іванович

77 07 70

Листів і зв’язків із читачами 72 38 94

Приватних оголошень Тимощук Руслана Борисівна

72 39 32

Спеціальний кореспондент Власюк Людмила Миколаївна

72 38 94

Фотокореспонденти

Освіти і культури

Головний бухгалтер Вдовиченко Тамара Федорівна

Лісова Алла Степанівна

Реклами і маркетингу

Снічук Христина Миколаївна 72 61 21

Соціального захисту Заступники відповідального секретаря Сомова Євгенія Володимирівна 72 38 94 Харчук Олена Андріївна 72 06 66 Банада Олеся Андріївна 72 06 66 Економіки Головний художній редактор Міщук Олександр Ярославович 72 06 66

Â²ÄÏÎÂ²Ä² ÍÀ ÊÐÎÑÂÎÐÄ SUDOKU, ÎÏÓÁË²ÊÎÂÀÍÈÉ 12 ÆÎÂÒÍß

(11 ãðí/øò)

(відсівоблоки)

Відповідальний секретар Трофимчук Тамара Сергіївна 72 51 02

Правила нескладні: за! повніть порожні клітинки цифрами від 1 до 9 так, щоб у кожному рядку і кож! ному стовпчику не було двох однакових цифр. Леонід МАНЧИНСЬКИЙ.

Â²ÁÐÎÁËÎÊÈ

ШЛАКОБЛОКИ

Приймальня 72 38 94 Заступники головного редактора Уліцький Василь Михайлович 72 39 89 Cвітліковська Галина Йосипівна 72 20 07 Рузак Петро Макарович 72 38 94 Римар Микола Анатолійович 72 38 94 Наумук Сергій Васильович 72 51 02

SUDOKU

72 38 94

Філюк Олександр Миколайович 72 06 66 Дурманенко Олександр Олександрович 72 06 66

ТзОВ «Газета «Волинь» п/р 26008055520122 КБ «ПриватБанк», МФО 303440 ЄДРПОУ 02471695 Друк офсетний. Обсяг 4 друк. аркуші

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: Волинь — 61136,

Рівненщина — 61615 Реєстраційний номер КВ 22901 12801 ПР 15.09.2017 р. Віддруковано: ТОВ «Поділля Тер», м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28 тел.: (0352) 52 27 37. http://a print.com.ua

тираж 48800. зам. № 783.

СПОРТ

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116—117

■ Футбол

■ Перша ліга

Â²ÄÔÅÉªÍÎÎÐÄÈËÈ, ÃÅÐÒÀÍÓËÈ – ² ÒÐÎÕÈ ÍÅÄÎßÍÃÁÎÉÇÈËÈ…

Ó «ïëàâíÿõ» çàáëóêàëè – íå ïîòîíóòè á ó «Äåñí³»…

Українські клуби пристойно крокують у Лізі чемпіонів та Лізі Європи Сергій ХОМІНСЬКИЙ

Сергій ХОМІНСЬКИЙ

емпіонат України з футболу. Перша ліга. 17 тур. «Волинь» (Луцьк) – «Гірник–Спорт» (Горішні Плавні, Полтавська область) – 0:1 (0:1 – Андрій Фаюк, 65 хв.) 16 жовтня. Луцьк. Стадіон «Авангард». 1000 глядачів. Го ловний суддя Вадим Запрутняк (Ужгород). «Хтось недостарався, хтось не добіг, хтось не встиг. Ре зультат закономірний», – Альберт Шахов після матчу не став шукати причини невдачі в упередженому суддівстві чи ще якихось суб’єктивних факторах. Він чесно назвав речі своїми іменами – і принаймні за це йому варто подякувати. Після завершення першого кола луцька «Волинь» – клуб, який ще минулого сезону грав в Українській Прем’єр лізі – посідає в Першій лізі місце у «зоні вильоту» (хай і «непрямо го»). І це, на превеликий жаль, – теж абсолютно зако номірний результат. Протягом 17 ти турів «червоно білі» мали трьох голов них тренерів, «перепробували» силу силенну гравців (цим – хоча, звісно, й багатьом іншим – нинішня «Волинь» разюче відрізняється від нинішнього рівненського «Вереса»). Так, були окремі «спалахи» (здобули ж таки ті 15 очок!), спос терігалися певні позитиви й у деяких програних матчах. Проте загалом ситуація доволі сумна. Залишається вірити, що в другому колі ми побачимо іншу «Волинь», яка демонструватиме кращі результати, що наприкінці першості дозволять нам не нервувати з приводу збереження «прописки» вже хоча б у Першій лізі. А стартувало друге коло вчора, коли лучани ввечері приймали чернігівську «Десну». Колектив, якому ми мінімально поступилися на виїзді в першому турі, який посідає нині третє місце, і який – хай ще раз вибачає рівненський «Верес» – за спортивним принципом минулого сезону таки впевнено виборов «путівку» в УПЛ. На час здачі газети до друку матч ще тривав. Усі результати 17 го туру: ФК «Полтава» – «Рух» – 1:0; «Кремінь» – «Арсенал» – 1:1; «Нафтовик Укрнафта» – «Ко лос» – 2:1; МФК «Миколаїв» – «Авангард» – 2:2; «Інгулець» – «Балкани» – 1:0; «Оболонь Бровар» – «Жемчужина» – 0:0; ПФК «Суми» – «Черкаський Дніпро» – 3:2; «Геліос» – «Десна» – 0:0; «Волинь» – «Гірник Спорт» – 0:1. ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ ПЕРШОЇ ЛІГИ НА РАНОК П’ЯТНИЦІ: М Команда I В Н П М О 1. «Арсенал» 17 13 4 0 30 9 43 2. ФК «Полтава» 17 12 2 3 26 11 38 3. «Десна» 17 10 4 3 32 9 34 4. «Геліос» 17 10 3 4 22 12 33 5. «Інгулець» 17 9 5 3 23 11 32 6. «Колос» 17 9 2 6 20 15 29 7. «Авангард» 17 9 2 6 24 22 29 8. «Гірник–Спорт» 17 8 1 8 13 16 25 9. «Балкани» 17 5 7 5 13 15 22 10. «Оболонь–Бровар» 17 5 5 7 10 12 20 11. «Рух» 17 4 6 7 13 17 18 12. «Жемчужина» 17 5 3 9 21 29 18 13 «Нафтовик–Укрнафта» 17 3 8 6 12 17 17 14 МФК «Миколаїв» 17 4 5 8 19 30 17 15 «Волинь» 17 4 3 10 13 21 15 16 ПФК «Суми» 17 3 3 11 13 27 12 17 «Кремінь» 17 3 3 11 12 30 12 18 «Черкаський Дніпро» 17 3 2 12 13 26 11. У списку бомбардирів продовжують лідирувати Олек сандр Акименко («Інгулець») – 12 голів (6 – із пенальті) та Денис Фаворов («Десна») – 9 (1 – із пенальті). ■

ЗА ВОРОТАМИ Альберт ШАХОВ, в. о. головного тренера «Волині»: «Дуже важко грати 17 турів фактично одними і тими ж людьми. Комусь набрид ло, хтось не може. Дві–три людини випа дають у кожному матчі, а це дуже багато. Тому зараз емоції спустошення. Футбол не грали – бігали, старалися. Хтось не достарався, хтось не добіг, хтось не встиг. Результат закономірний».

ей єврокубковий тиждень, як і за галом перше коло групових ра ундів, видався вдалим для ук раїнських клубів. І «Шахтар», і «Ди намо», і «Зоря» (на що мало хто й сподівався) мають доволі пристойні шан си на вихід зі своїх груп. Ліга чемпіонів. Груповий раунд. Група «F». 3 тур. «Фейєноорд» (Роттер дам, Нідерланди) – «Шахтар» (До нецьк, Україна) – 1:2 (1:0 – Стевен Бергейс, 7 хв.; 1:1 – Бернард, 24 хв.; 1:2 – Бернард, 54 хв.) 17 жовтня. Роттердам (Нідерланди). Стадіон «Фейєноорд – Де Кейп». Голов ний суддя Альберто Ундіано Мальєнко (Памплона, Іспанія). «Шахтар» пропустив уже в дебюті поєдинку з аутсайдером групи. Андрій П'ятов зумів парирувати дальній удар, проти був безсилий проти добивання. Щоправда, підопічні Паулу Фонсеки швидко оговталися, і вже в середині пер шого тайму зрівняли рахунок – відзначив ся Бернард. Після перерви бразилець робить дубль і виводить «гірників» уперед. Справді, несолодко «Шахтарю» вело ся, починаючи з 75 ї хвилини. Ярослав Ра кицький одержав другого «гірчичника» і залишив своїх партнерів удесятьох. Проте вистояли! Друга перемога ук раїнського клубу в трьох матчах! В іншому матчі групи «F» англійсь кий «Манчестер Сіті» переграв італійський «Наполі» – 2:1.

Лучани зазнали другої поспіль поразки із мінімальним рахунком

«Âåðåñ» çà ñïîðòèâíèì ïðèíöèïîì ìèíóëîãî ñåçîíó òàêè âïåâíåíî âèáîðîâ «ïóò³âêó» â ÓÏË.

www.volyn.com.ua

Турнірна таблиця групи «F»: № Команда І В Н П З:П 1.«Ман Сіті» 3 3 0 0 8:1 2.«Шахтар» 3 2 0 1 4:4 3.«Наполі» 3 1 0 2 5:5 4.«Фейєноорд» 3 0 0 3 2:9

О 9 6 3 0.

ЗА ВОРОТАМИ Паулу ФОНСЕКА, головний тренер «Шахтаря»: «Фейєноорд» був міцним у перші де сять хвилин і зміг забити. Після цього ми взяли гру в свої руки і стали домінувати, практично весь час намагалися проводи ти з м'ячем. Так тривало до вилучення Ра кицького. Дуже важко бути в меншості, проте ми створили пару го льових моментів. У принципі, як і опонент. Без сумнівів, ра хунок міг виявитися і нічий ним, проте ми до остан ньої секунди віддава лися по максимуму і добилися успіху». Наступний поєдинок – 1 листопада у Харкові – «Шахтар» зіграє також із «Фейєноордом». Ліга Європи. Груповий раунд. Гру па «J». 3 тур. «Зоря» (Луганськ, Ук раїна) – «Герта» (Берлін, Німеччина) – 2:1 (1:0 – Сілас, 42 хв.; 1:1 – Деві Зельке, 56 хв.; 2:1 – Олександр Сваток, 79 хв.) 19 жовтня. Львів. Стадіон «Арена Львів». Головний суддя Ліран Ліані (Ізраїль). Наприкінці минулого сезону, так са мо, як і на початку нинішнього, луганчани були відверто «ніякими». Команда нагаду вала такий собі «здутий м’ячик», а до відставки Юрія Вернидуба, як багатьом здавалося, лишалося одна–дві невдачі. Проте потім була виїзна перемога над «Атлетіком» із Більбао, а за кілька днів після неї – фантастична супервольова нічия 4:4 у матчі з київським «Динамо». А тепер підопічні Юрія Вернидуба здобувають другу поспіль перемогу в Лізі Європи і зміцнюють своє друге місце в групі! Вочевидь, тренерові таки вдалося по вернути свою команду «до тями». І після «першого кола» «Зоря» має хороші шанси на вихід із групи. Варто також відзначити, що трибуни

Гармаш – Віді: «Друже Домагою, покажи но — хто це тебе так!»

Ó Â³äè äóæå ñåðéîçíå ðîçñ³÷åííÿ, à Ñèäîð÷óê ïðîéäå ìåäîáñòåæåííÿ ³ ñòàíå âñå çðîçóì³ëî.

«Арени Львів» на матчі з «Гертою» по рожніми аж ніяк не були (прийшли понад 10 000 уболівальників). Ну а коли Олек сандр Сваток (який, до речі, має й досвід виступів за луцьку «Волинь») п’ятою забив переможний диво–гол, львівська публіка так навіжено раділа, що «Карпатам», пев но, стало трохи сумно… А якщо луганчани демонструватимуть такий футбол і надалі, то на поєдинок ос таннього туру – 7 грудня з «Атлетіком» (який, дуже ймовірно, буде вирішальним) – може й аншлаг зібратися! У паралельному матчі групи «J» шведський «Естерсунд» та іспанський «Атлетік» зіграли внічию – 2:2. Турнірна таблиця групи «J»: № Команда І В Н П З: П 1.«Естерсунд» 3 2 1 0 5:2 2.«Зоря» 3 2 0 1 3:3 3 0 2 1 2:3 3.«Атлетік» 4.«Герта» 3 0 1 2 1:3

О 7 6 2 1

ЗА ВОРОТАМИ Юрій ВЕРНИДУБ, головний тренер «Зорі»: «Хороша гра. «Герта» – серйозна ко манда. Ми на початку матчу віддали їм пе ревагу – це був наш план. Не скажу, що у суперника було багато моментів, але ми захищалися. Після 20 ї хвилини почали високий пресинг і не давали суперникам розігру вати м'яч. Захопили перевагу і заробили штрафний, який реалізував Сілас. Другий тайм повністю увійшов нам в актив, крім гола Зельке. Хлопці добре розбіглися, багато створили не безпечних моментів. Хотів сам подякувати вболівальникам у Львові, які нас так підтримували. Якщо на «Атлетік» прийде ще більше, ми постараємо ся їм віддячити своєю грою». Наступну зустріч 2 листопада у Берліні «Шахтар» також проведе з «Гертою». Ліга Європи. Груповий раунд. Гру па «B». «Динамо» (Київ, Україна) – «Янг Бойз» (Берн, Швейцарія) – 2:2 (0:1 – Рожер Ассале, 17 хв.; 1:1 – Дьємерсі Мбокані, 34 хв.; 1:2 – Рожер Ассале, 39 хв.; 2:2 – Микола Морозюк, 49 хв.) 19 жовтня. Київ. Стадіон НСК «Олімпійський». Головний суддя Маттіас Гестраніус (Фінляндія). Вочевидь, київське «Динамо» уклало таємний контракт із виробниками валідо лу і своїми виступами в Лізі Європи (і не тільки) сумлінно його «відпрацьовує».

Після двох вольових перемог над «Скендербеу» та «Партизаном» кияни двічі відігрувалися в матчі зі своїм нещодавнім лютим кривдником – швейцарським клу бом «Янг Бойз», який закрив перед нами двері в Лігу чемпіонів, хоч і сам туди не потрапив. І це на самісінький день народ ження Олександра Хацкевича, якому «стукнуло» 44! Програючи після першого тайму 1:2, кияни вдруге зрівняли рахунок відразу після перерви. Красень гол зі штрафного вдався Миколі Морозюку. Олег Лужний на тренерській лаві аж розсміявся: мовляв, ти дивись – знову подіяла «виховна робо та» у перерві! Далі динамівці мали достатньо шансів вирвати й третю поспіль вольову перемо гу. Один лише Жуніор Мораес мав відразу кілька нагод. Особливо запам’ятався його вбивчий удар у падінні «ножицями» з кіль кох метрів! Голкіпер швейцарців зі шляхет ним прізвищем Давид фон Бальмос уже був безсилим. Проте постріл бразильця прийняла на себе – вибачайте – дупа од ного із захисників! Далі була у прямому розумінні крива ва травма Домагоя Віди (після зіткнення головами із суперником хорват мусив за лишити поле). А ще раніше травмувався й Сергій Сидорчук (напередодні недільного поєдинку із «Шахтарем» це, звісно, неаби як непокоїть). Згодом було вилучення у швейцарців, проте дотиснути «Янг Бойз» кияни таки не змогли. Попри все, по футбольному це був справді захопливий поєдинок. А сім очок «Динамо» з дев’яти можливих дають надію навіть на достроковий вихід киян із групи. У паралельному матчі групи «B» албанський «Скендербеу» та сербсь кий «Партизан» зіграли внічию — 0:0. Турнірна таблиця групи «B»: № Команда І В Н П З: П О 5.«Динамо» 3 2 1 0 8:5 7 6.«Янг Бойз» 3 0 3 0 4:4 3 7.«Скендербеу» 3 0 2 1 2:4 2 8.«Партизан» 3 0 2 1 3:4 2 ЗА ВОРОТАМИ Олександр ХАЦКЕВИЧ, головний тренер «Динамо»: «Може, зверху вам здалося, що було два різних тайми, хоча ми і в першому до сить активно грали… Були моменти – Мбо кані підвела виконавська майстерність, Гонсалес повинен був забивати. А в наші ворота м’ячі залітали після рикошету і по дачі зі стандартного положення… На жаль, нам дуже дорого ця нічия обійшлася. Хоча у плані турнірної стратегії результат досить непоганий. У Віди дуже серйозне розсічен ня, а Сидорчук пройде медобстеження і ста не все зрозуміло». У наступному турі 2 листопада у Берні на «Динамо» чекає четвер те в сезоні протистояння з «Янг Бойз». ■

МЕДИЧНИЙ ТИ ДОДАТОК ГАЗЕ ВА» « В О Л И Н Ь Н О 21 æîâòíÿ 2017 ðîêó ¹18 (100)

ДОБРОГО ВАМ ЗДОРОВ’Я! ■ Наші діти Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

■ Професіонали

Âòîìèëèñÿ íàãàäóâàòè: «Íå øìîðãàé íîñîì»? Щоб допомогти малюку позбутися нежитю, необхідно з’ясувати його причину Завідувачка відділення мікрохірургії ока Лідія Рудавська береться за найскладніші операції.

«ÍÀÉÏÐÈªÌÍ²ØÅ ×ÓÒÈ Â²Ä ÏÀÖ²ªÍÒ²Â: «ÐÎÇÂÈÄÍ²ËÎÑß!!!» У Центр офтальмології й мікрохірургії ока Волинської обласної клінічної лікарні скеровують найважчих хворих із проблемами зору, за які в інших закладах братися не ризикують Галина СВІТЛІКОВСЬКА

ОПЕРУВАЛА БІЙЦІВ, А ТЕПЕР РЯТУЄ ВІД СЛІПОТИ ВОЛИНЯН Лікар офтальмолог вищої ка тегорії, завідувачка відділення мікрохірургії ока Лідія Рудавська раніше працювала у військово медичному клінічному центрі Західного регіону у Львові. На час контракту їй випали непрості вип робування, коли шпиталь був пе реповнений пораненими учасни ками АТО, коли посеред ночі до водилось бігти приймати черго вий транспорт із пацієнтами, а чергування нерідко тривали ціло добово. Найважче було у 2014, 2015 роках. А коли напруга спала, працювати стало легше, спокійніше, капітан медичної служби Лідія Рудавська звільни лася з армії. — Молю Бога, щоб війна біль ше не калічила молодих хлопців. Найважче переживала ті момен ти, коли повернути зір було не можливо, страждання та відчай пацієнтів просто спопеляли душу. Тому, пересвідчившись, що опе рувати в шпиталі випадає рідше, повернулась у цивільну медицину. Рівень оснащеності обласної клінічної лікарні в Луцьку дає змо гу проводити високотехнологічні операції, професійно вдоскона люватися, впроваджувати сучасні методики, — пояснює свій вибір Лідія Михайлівна, яка за рік встигла врятувати від сліпоти сотні волинян. Перед дверима оглядового кабінету вранці вишикувалася черга: хтось із прооперованих пацієнтів приїхав на чергове обс

Довідка «Волині нової» Хірургічне втручання при катаракті полягає в руйнуванні природного помутнілого кришталика за допомогою ультразвуку. Для цього через крихітний розріз у рогівці вводиться спеціальний зонд, який випускає ультразвукові хвилі. Після дроблення частки кришталика вимиваються з ока і на його місце вводиться гнучка штучна лінза. Для знеболення перед втручанням закапують препарат" анестетик. теження, комусь терміново потрібна консультація, а хтось го тується до хірургічного втручання. Бувальці діляться із новачками досвідом. — Вісім років тому на одному оці мені тут видаляли катаракту. А минулого місяця зробили опе рацію й на другому. Колись не бу ло такого обладнання, як тепер, розтин був більший, а нині апара тура нова, сучасна, поміняли кришталик — я й не зогледілася.

діабет дуже часто призводить до серйозних очних патологій. МІФИ ПРО «СТИГЛУ» КАТАРАКТУ — На жаль, більшість хворих іде до лікаря тоді, коли вже край, коли їх мусять приводити, бо без «поводиря» вони безпомічні. Це — справжня біда. Досі люди вірять древнім міфам про те, що легше видаляти зрілі катаракти, й тягнуть до останнього. А насправді треба

Íàéâàæ÷å ïåðåæèâàëà ò³ ìîìåíòè, êîëè ïîâåðíóòè ç³ð áóëî íåìîæëèâî, ñòðàæäàííÿ òà â³ä÷àé ïàö³ºíò³â ïðîñòî ñïîïåëÿëè äóøó.

Маю цукровий діабет, то якийсь час побула під наглядом у відділенні. Але мене зовсім нічого не турбувало, лікарки молоді, а свою справу добре знають, — розповідала 77 річна Ольга Риб чук із Рожища, яку онук привіз на чергову «перевірку». Результатами операції задо волені й пацієнтка, і лікар. Жінці, яка майже не бачила на хворе око, відновили зір. Але Лідія Ми хайлівна просить бабусю регуляр но проходити обстеження, адже

звертатися по допомогу за пер ших ознак недуги: коли змінюєть ся сприйняття кольорів, з’яв ляється роздвоєність зображення, підвищується світлочутливість, знижується зір у темну пору доби, виникають труднощі при читанні, затуманення зорової картинки, миготіння перед очима. Більше уваги мають приділяти цій проб лемі лікарі первинної ланки, — на голошує Лідія Рудавська. Закінчення на с. 14

еприємний симптом може викликати переохолодження, алергія, ГРВІ та ГРЗ, травма чи вроджений дефект но са, дисфункція слизової, зловживання назальними краплями і спреями. Нинішньої пори найчастіше винуватцем ди тячих шмарклів є вірусні інфекції, коли закла деність носа поєднується з підвищенням темпе ратури, кашлем. Нежить, викликаний жит тєдіяльністю патогенів, пройде лише з повним їхнім виведенням з організму – стандартний курс терапії становить від 5 до 14 днів. Щоб пришвидшити цей процес, давайте дитині бага то пити, навчіть її промивати носові ходи сольо вим розчином: 1 чайна ложка на склянку теплої води. Можна розставити в кімнаті хворого блюд ця з подрібненим часником, який треба міняти кожні 2,5–3 години. Не зловживайте судинозвужувальними краплями і спреями, які для лікування нежитю не призначені. Вони приносять тимчасове полег шення і є засобом екстреної допомоги. До того ж ці препарати швидко викликають звикання. Слизова носа атрофується і не може самоочи щатися. Тому застосовувати краплі й спреї біль ше 3 днів суворо заборонено. Також потрібно пам'ятати, що гнійний не жить у дитини, підвищена температура є проти показаннями для прогрівання носа, а викорис тання нерозведеного рослинного соку чи інших засобів домашнього приготування може обпа лити слизову оболонку. Щоб усунути наслідки такого «лікування», знадобиться тривала ре абілітація. ■

Р Е К Л А М А

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116—117

Медичний додаток газети «Волинь нова»

Доброго вам здоров’я!

■ Професіонали

■ Авторитетна думка

Фото Олександра ДКУРМАНЕНКА.

«ÍÀÉÏÐÈªÌÍ²ØÅ ×ÓÒÈ Óêðà¿íö³ ïðèéìàþòü Â²Ä ÏÀÖ²ªÍÒ²Â: «ÐÎÇÂÈÄÍ²ËÎÑß!!!» çàáàãàòî ë³ê³â Закінчення. Початок на с. 13 Галина СВІТЛІКОВСЬКА

а «озброєнні» у наших оф тальмологів — оптичний когерентний томограф, який дає 3D зображення усіх шарів сітківки, чітко фіксує най менші зміни органів зору, хірургічний лазер, сучасний ультразвуковий ска нер, факоемульсифікатор нового по коління та інша сучасна апаратура. Щомісяця тут оперують до 40 хворих тільки з катарактами. — Найприємніше наступного дня чути від пацієнтів: «Розвидніло ся!!!» — усміхається наша співроз мовниця. — Хворі на очах молодша ють, буквально оживають. Ви не повірите, але якось я не впізнала вчорашнього пацієнта. Коли цей чо ловік не міг бачити, його обличчя бу ло наче застигла маска, він виглядав немічним і зсутуленим дідусем. А після операції зовсім інша людина постала переді мною: красива, щас лива, повносправна...

І НА ПАРАЗИТІВ ДОВОДИТЬСЯ «ПОЛЮВАТИ», І ДРІТ З ОЧЕЙ ВИДАЛЯТИ — Мала і катаракту, і глаукому, які мені так світ заступили, що й за поріг не могла вийти. А я ж самотня, як упаду — допомогти нікому. Муси ла у свої 84 роки зважитися на опе рацію. Моя лікарка Руслана Гри горівна Назарчук, нехай Господь дає їй здоров’я, переконала. Тепер я добре бачу, — хвалилася лучанка Ганна Зіновіївна Нечипорук. — Мене найбільше цікавить ро бота з хворими на глаукому. Якщо недугу вдається «спіймати» на ранніх стадіях, а пацієнти ретельно викону ють рекомендації щодо медикамен тозного лікування, то можна досягти добрих результатів і без хірургічного втручання. Але у цьому випадку без нього обійтись було неможливо. Оперували ми з Лідією Михайлівною. Вона понад рік стажувалася у «Глау кома центрі» у Сан Франциско, є членом Асоціації офтальмологів США, тому в операційній у неї є чому повчитись, — говорить про колегу лікар Руслана Назарчук, яка ніколи

«У лікуванні глаукоми важлива пунктуальність», — нагадує хворому лікар+офтальмолог Руслана Назарчук.

Ó êîæíîãî ç òèõ, õòî ÷åêàº íà ïðèéîì, — ñâîÿ á³äà. Õòîñü ñòðàæäàº ÷åðåç ïîã³ðøåííÿ çîðó âíàñë³äîê õâîðîá, õòîñü ñåðéîçíî òðàâìóâàâ îêî.

не втрачає нагоди підвищити свій професійний рівень. Втім, як і решта команди офталь мологів обласної клінічної лікарні. Поїздки на стажування, участь у нау ково практичних конференціях — це святе. Конкуренції з приватними центрами мікрохірургії ока тут не бо яться. — Роботи у нас завжди дуже ба гато, бо люди розуміють, що це — державний лікувальний заклад, де є змога проводити найскладніші опе рації, а за потреби можна госпіта лізувати хворого, забезпечити йому належний догляд, спостереження спеціалістів, — пояснює завідувач відділення офтальмології Ігор Ла гошняк. Людно і біля діагностичного кабінету, звідки пацієнти починають свій шлях до відновлення зору. «Су часний томограф — це добре, але ще краще, коли є фахівець, яка дос конало володіє діагностичною апа ратурою і проводить якісне обсте ження», — кажуть колеги про лікаря Роксолану Сидор.

У кожного з тих, хто чекає на прийом, — своя біда. Хтось страж дає через погіршення зору внаслі док хвороб, хтось серйозно трав мував око, комусь потрібно вида ляти з нього стороннє тіло. — І дріт, і уламки скла, і мета леві скалки діставали в опе раційній з очей. У більшості ви падків зір вдавалося відновити. А ще не раз доводилося і на пара зитів «полювати», цього року мали вже два випадки дірофіляріозу. Вкусив комар, заніс збудника, а за якийсь час людина відчуває, що під повікою щось повзає. Останній раз дістала з ока пацієнтки 15 сантиметрового гельмінта. А сьогодні чекаю ще одного хворо го із Камінь Каширського району з подібною проблемою. Як бачите, нам і вгору глянути ніколи, — пос пішала до пацієнтів Руслана На зарчук. Ми й не стали більше відволікати лікарів від роботи. Ад же у них така важлива місія: роз виднювати людям світ. ■

■ Актуально

Â³ä ãðèïó ìîæíà çàõèñòèòèñÿ Фахівці Волинського обласного лабораторного центру інформують, що з початку епідемічного сезону, котрий по# чався 2 жовтня, від вірусних інфекцій постраждало майже 7,5 тисячі наших краян а останній тиждень в області на ГРВІ захворіло понад 4 тисячі осіб, що на 17 відсотків більше, ніж попе реднього. Перевищення епідеміч ного порога не зафіксовано в жод ному з районів та міст Волині. Най вищі показники захворюваності за

реєстровано в містах Луцьку та Но воволинську, найнижчий – у Ратнівському районі. Найураз ливіша категорія – діти, які станови ли майже 68 відсотків усіх хворих. Збільшилася кількість госпіталізо ваних з діагнозом ГРВІ до 138 осіб (проти 111 хворих минулого тижня),

Р Е К Л А М А

Ìåäè÷íèé öåíòð Вирішуємо проблеми опор# но#рухового апарату (болі в суг# лобах та хребті, сколіози, остео# хондрози, кок# сартрози та ін.) Віднов# люємо працез# датність після травм, пере# ломів, судинні порушення кінцівок, втома в ногах та ін.

Лікар#гомеопат, мануальний терапевт, голкотерапевт Нездименко Віталій Валерійович 050 92 42 608 Реабілітолог–масажист — Левчук Юлія 095 4567 209 Остеопат — Нездименко Влад 099 46 46 512 Адреса: м. Луцьк, пр. Волі 66#а, каб. 229 (Поліклініка №1) Ліц. серія АГ, № 570156, видана МОЗ України 14.03.2011

з них 94 відсотки—маленькі пацієнти. Вірусів грипу з початку епіде мічного сезону лабораторно не ви явлено. На Волині зараз циркулю ють збудники інших респіраторних вірусних інфекцій (респіраторно синцитіальний вірус, риновірус). Однак медики нагадують, що забу вати про небезпеку грипу не варто, а найкращим захистом від цієї підступної недуги є щеплення. За інформацією директора ДВТП «Волиньфармпостач» Михай ла Півнюка, вакцини для імуно профілактики грипу можна прид бати, попередньо зробивши заявку в аптеці. Орієнтовна вартість однієї дози становить 180–190 гривень. Подбати про свою безпеку лікарі закликають літніх людей, осіб із хронічними захворюваннями ле генів, нирок, серцево судинної системи, з порушенням обміну ре човин, включаючи цукровий діабет, із зайвою вагою. Також це стосуєть ся людей із групи епідемічного ри зику: медичного персоналу, працівників дитячих навчальних закладів, сфери послуг, торгівлі, транспорту. ■

Відомий британський нейрохірург Генрі Марш прийшов у медицину 30 річним, після того, як його синові видалили пухлину мозку. Згодом він провів першу у світі операцію на головному мозку під місцевим наркозом. В Україні Марш безкоштовно консультує, оперує, навчає лікарів з 1992 року. Охоче спілкується із журналістами, висловлюючи цікаві думки щодо стану нашої медицини. Окремі уривки пропонуємо вашій увазі Англії вам знадобиться три місяці, щоб навчитися робити операцію, три роки — щоб знати, коли її потрібно проводити, і 30 — щоб зрозуміти, коли не треба оперувати. В Україні проводять багато непотрібних операцій: нейрохірурги-ентузіасти оперують, наприклад, аномальний мозок, коли загрози для життя нема. Не кожна пляма на шкірі — рак. Схожі плями є і на мозку. Цю аномалію видно при скануванні, але вона безпечна. Втручання без вагомих причин — комбінація невігластва і фінансової жадібності хірургів…» xxx «… Лікарі кажуть, що люблять своїх пацієнтів, але насправді вони люблять гроші своїх пацієнтів. Гроші та медицина – те, що йде поруч. Ми не можемо зупинити цього. / так було впродовж усієї історії людства. Але

«…В «

Ó Áðèòàí³¿ ñèñòåìà íàö³îíàëüíî¿ îõîðîíè çäîðîâ’ÿ ñòåæèòü çà ö³íîóòâîðåííÿì íà äåðæàâíîìó ð³âí³, ³ ë³êàð³ íå ìîæóòü âèïèñóâàòè áóäü-ÿê³ ïðåïàðàòè, ÿê³ ¿ì äî âïîäîáè.

потрібні дуже чіткі і прозорі закони, а також незалежні судді, які могли б робити систему прозорою і справедливою настільки, наскільки це можливо…» xxx «Фармакологічні компанії зовсім не є альтруїстами, це просто бізнесмени. / потрібні дуже строгі закони, щоб їх контролювати. У Британії система національної охорони здоров’я стежить за ціноутворенням на державному рівні, і лікарі не можуть виписувати будь-які препарати, які їм до вподоби. У порівнянні з англійською медициною українські пацієнти та лікарі використовують занадто багато ліків. Вони приймають таблетки «від усього». / часто ці пігулки є некорисними, непотрібними і не допомагають. Це дуже складне питання освіти та культури…» ■

■ Чи знаєте ви, що...

А насправді ми всі голубоокі... Відбитки пальців мають 40 унікальних характеристик, в той час як райдужна оболонка ока – 256. Саме тому сканування сітківки використовується з метою безпеки иявляється, наші очі щосекунди фокусуються приблизно на 50 речах і завантажують мозок роботою більше, ніж усі інші органи. Недарма про швидку дію люди кажуть: «Не встигнеш оком моргнути». Завдяки дуже активним очним м’язам людина може моргнути 5 разів за секунду. А карі очі насправді блакитні під коричневим пігментом. Існує навіть лазерна процедура, яка дає змогу стати голубооким. ■

www.volyn.com.ua

ОГОЛОШЕННЯ І РЕКЛАМА

Нерухомість Продається у с. Лаврів Луцького району житловий газифікований будинок (75 кв. м, 3 кімнати, кухня, веранда). Є хлів, літня кухня, льох, приватизована зе! мельна ділянка (85 соток). Ціна договірна. Тел.: 050 46 51 567, 063 44 59 550. Продам земельну ділянку (10 соток) під забудову. Ціна 130 000 грн. 3 км від Луцька, підведені газ, світло, вода, асфальтований доїзд, до зупинки 50 м. Можливий обмін на авто. Тел. 095 74 20 083. Терміново продається будинок у с. Жабка Ківерцівського району. Є усі ко! мунікації. Тел.: 096 47 53 401, 066 98 64 083. Продам у Луцьку квартиру (43 кв. м, новобудова, 4–й поверх, індивідуальне опалення). Ціна 353 000 грн. Тел. 066 66 06 303. Продається приватизована дача (ма! сив «Лаврів»). Є цегляний будинок (6 х 7), світло, вода, підвал, 12 соток землі, дере! ва, кущі. Усе загороджено. Поряд — зу! пинка дизеля. Тел. 098 87 26 929. Терміново продається у центрі с. Ко! лона Іваничівського району цегляна хата. Є хлів, льох, надвірні споруди, 40 соток го! роду. Поряд — школа, садочок. Тел. 096 74 01 072. Продається хата (10 х 7,5) з доброго дерева у Турійському районі (можна під розбір). Тел. 097 38 53 877. Продається будинок у с. Буяни Луць! кого району. Є літня кухня, хлів, гараж, 36 соток приватизованої землі. Ціна до! говірна. Тел. 066 60 10 477. Продається дерев’яний будинок у центрі смт Шацьк. Ціна договірна. Тел. 096 86 54 578. Продається у м. Любомль на вул. 1 Травня дерев'яний будинок (3 кімнати, є літня кухня, гараж, хлів, льох, земельна ділянка 13 соток). Ціна договірна. Тел.: 093 00 80 392, 099 55 59 492. Продається терміново приватизована дача (масив «Нива»). Є залізний контей! нер, вода (+ бочка), земля доглянута. Усе загороджено. Поряд зупинка. Тел. 096 51 93 865. Продається земельна ділянка під за! будову (с. Маяки Луцького району). Тел. 095 12 58 516.

Авторинок Продається автомобіль УАЗ!469 Б, 1983 р. в., технічно справний, у доброму стані. Тел.: 099 22 61 254, 097 92 21 500. Продається мотоцикл ІЖ «Планета! 4» (з коляскою) у доброму стані. Тел.: 097 46 98 081, 099 71 95 776. Куплю неробочі автомобілі «Моск! вич», «Запорожець», «Волга», «Жигулі». Тел. 096 65 47 613. Продається автомобіль «Мерседес Віто», 108 D, 1998 р. в., пасажирський. Тел. 067 91 85 397. Куплю автомобіль вітчизняного або іноземного виробництва (на українській реєстрації, крім ГАЗ, ЗАЗ, АЗЛК, у будь! якому стані, після 1999 р. в.). Тел. 067 93 80 825. Куплю автомобіль у будь–якому стані (на українській реєстрації, нерозмитне! ний, можливо після ДТП, кредитний, роз! комплектований, проблемний). Тел.: 099 73 74 388, 098 91 93 799.

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116—117

îãîëîøåííÿ äëÿ âñ³õ Т Е Л . 7 7 0 7 7 0 E mail: volyn10@i.ua Повідомляємо читачам, що ціна приватного оголошення у газеті «Волинь–нова» —

25 гривень за одне найменування + 5 гривень, якщо ви бажаєте розмістити на нашому сайті www.volyn.com.ua Вартість оголошень про купівлю чи продаж с/г техніки (більше, ніж три одиниці); с/г продукції; будівельних матеріалів; меблів та ін. становить 70 гривень за один раз публікації + 15 грн (за сайт). Вартість оголошення про послуги — 70 гривень + 15 (за сайт). Оголошення, які виділені рамкою + 25 грн (за сайт + 25). Вартість оголошення про згубу — 25 грн + 5 (за сайт). Оплата у відділеннях ПриватБанку. Розрахунковий рахунок є у кожному номері газети.

Сільськогосподарська техніка Продам: культиватор (шир. — 4,2 м, важкі та легкі борони), 4–рядна картопле! саджалка, сівалка бурякова (12–рядна), лійка для мінеральних добрив, обприску! вач (800 л). Тел. 066 92 64 084. Продається трактор Т!25, 1985 р. в., у доброму стані, 4400 мото/год. (на Ук! раїні 1300 мото/год), є плуг (польського виробництва). Тел.: 097 46 98 081, 099 71 95 776. Продам плужок двокорпусний з пе! реплужниками, колінвал до Т!40. Тел. 097 82 81 343. Продам: сівалки кінні та тракторні (15, 17, 22, 26, 28 анкерів, «Сімула», «Норстен», «Амазонка» з двома комора! ми), копачки («Кухман» на дві шмиги, «Шмутцер», «Кромаг»), комбайн «Хассія». Тел.: 096 85 85 455, 098 11 67 547. Продається недорого трактор Т!25 (привезений з Польщі). Тел.: 066 34 56 267, 098 64 06 233. Продається трактор Т!40 АМ у дуже доброму стані. Тел.: 098 64 06 233, 066 34 56 267. Продається трактор Т!25 (привезе! ний з Польщі) у доброму стані. Недорого. Тел.: 096 42 90 426, 067 79 08 629. Терміново продається саморобний дизельний трактор (Луцький район). Тел. 066 51 90 287. Продається трактор ЮМЗ!6 Л у доб! рому робочому стані. Тел. 095 43 85 889. Продається трактор Т!25 у доброму робочому стані (є вибір). Доставлю по області безкоштовно. Тел.: 066 47 09 124, 097 12 77 234. Продам: трактори МТЗ (нові та б/в); комбайни «Кляйне SF!10», «Холмер–Та! радос» (бурякозбиральні), зернозби! ральні (усі моделі); фронтальний наван! тажувач на МТЗ; скобу–підкопач; шини (8,3/8!20; 12,5/80!18); запчастини до «Кляйне SF!10»; кожух на двигун СМД; двигун «Вольво» до «Кляйне»; документи на Т!25, МТЗ, 2 ПТС!4; ворота гаражні (3,10 х 3,10). Тел.: 097 27 77 435, 050 67 11 093, 098 12 57 618. Продається новий (навісний) стріль! частий культиватор з важкими боронами. Тел.: 066 13 24 699, 068 72 02 348. Продам зернову навісну сівалку (2,5 м, привезена з!за кордону). Можлива доставка. Тел.: 096 96 95 596, 050 84 29 221. Продається трактор Т!40 АМ, 1992 р. в., нова гума, новий стартер, у дуже доб! рому стані, є причіп. Тел. 096 80 48 733. Терміново продається трактор Т!25, 1995 р. в. Ціна 63 000 грн. Тел. 066 38 05 887. Продам трактор Т!25 (привезений з Польщі) в дуже доброму стані. Тел. 099 24 68 946.

Продається недорого трактор Т!40 АМ, 1992 р. в., у дуже доброму стані. Тел.: 066 47 09 124, 097 12 77 234. Продам міні–трактори (японського виробництва): «Кубота», «Янмар», «Ісекі», «Хіномото», «Мітсубісі» (від 17 до 80 к/сил). Повний пакет документів, без використання в Україні (фреза у по# дарунок). Можлива доставка. Тел.: 097 76 27 586, 050 56 17 800, 096 74 51 932. Продається різна с/г техніка: дискові борони, плуги, прес–підбирачі, обприс! кувачі, культиватори, картоплесаджалки, картоплекопачки, сівалки, сінограбарки, розкидачі міндобрив, косарки роторні, грунтофрези, сортувальні столи для кар! топлі, а також запчастини та комплекту! ючі. Тел.: 067 47 87 264, 095 81 59 912, 096 34 46 777. Продаються: трактори Т!25, МТЗ, зернозбиральні комбайни, дискові боро! ни, роторні косарки, обприскувачі, сад! жалки, сівалки, плуги та плуги оборотні, культиватор для міжрядного та суцільно! го обробітку, картоплекомбайни, фрон! тальний навантажувач до МТЗ, телес! копічні навантажувачі, гноєрозкидачі, шпагат «Юта», грунтофрези, зерношне! ки, прес–підбирачі, шини до тракторів, твердопаливні котли «DEFRO». Тел.: 097 23 95 170, 066 72 14 192.

Різне Продам: жом, торфобрикет, дрова, пісок, щебінь різних фракцій (насипом, у мішках), камінь бут, цеглу білу та червону (нову та б/в), землю на вимостку, гній, це! мент. Доставка. Вивезу будівельне сміття. Тел.: 099 33 74 034, 096 99 43 100. Продам: жом, торфобрикет, камінь бут, дрова, пісок, щебінь різних фракцій (насипом та в мішках), цеглу білу та чер! вону (нову та б/в), чорнозем, землю на вимостку, гній, цемент, блоки. Доставка. Вивезу будівельне сміття. Тел.: 097 34 43 386, 099 61 14 575. Продам дерев’яну вагонку з ялини, дерев’яні сходи з бука та комплектуючі до них. Недорого, можлива доставка. Тел.: 066 07 40 396, 067 94 80 197. Продаються саджанці ремонтантної малини (сорт Зюгана). Тел. 099 26 13 620. Продам саджанці ремонтантної ма! лини та полуниці (сорти Хоней, Гігантел! ла, Альбіон). Тел. 096 95 55 523. Продам: жом, дрова, пісок, відсів, щебінь (різних фракцій), блоки будівельні, цеглу. Доставлю пилома! теріали (вантажопідйомністю до 10 тонн). Тел. 050 37 81 998. Продам: жом, пісок, щебінь (різних фракцій), цеглу. Тел.: 099 32 55 776, 068 31 12 826. Продам: дрова рубані (твердої поро! ди), торфобрикет, цеглу білу та червону (нову та б/в), пісок, щебінь, відсів, шифер

ТзОВ «Ківерцівське РТП» надає послуги: ремонт автотракторних двигунів; шліфуванняколінчастих валів; ремонт паливної апаратури; ремонтПД!10, П!350; ремонт компресорів КамАЗ, ЗІЛ!130, Т!150, МАЗ;

автомобільні перевезення; токарні, слюсарні послуги.

ПАМ’ЯТНИКИ з мармурової крихти та натурального каменю. Виготовлення та встановлення. (0332) 70#85#72, (050) 197#68#69.

Якість гарантуємо. м. Ківерці, вул. 17 Вересня, 49, тел.: (03365) 2#21#70, 0677767599, 0990339210.

(б/в), глину, чорнозем. Доставка. Послуги навантажувачем «Бобкат» та авто! мобілем ЗІЛ. Тел.: 050 73 95 444, 067 45 02 527. Продам: жом, торфобрикет, цеглу вогнетривку (нову та б/в), шифер (б/в), пісок, щебінь, відсів, керамзит, цемент, вапняк (на вимостку дороги), глину, зем! лю (на вимостку), гній коров’ячий. Вивезу сміття. Доставка автомобілем ЗІЛ (са! москид). Послуги міні–навантажувачем «Бобкат». Тел.: 096 80 00 567, 050 72 27 271. Продам: торфобрикет, вугілля, дро! ва, щебінь, пісок, чорнозем, жом (надаю послуги авто (самоскид). Тел.: (0332) 72! 28!66, 050 43 84 608, 098 48 13 899. Продам: жом, пісок, щебінь, цеглу, цемент, чорнозем, торф, торфобрикет (у будь–якій кількості). Доставлю. Тел.: 066 73 33 500, 096 76 65 952. Продам: щебінь, відсів, пісок, цеглу, блоки, клей, цемент. Доставлю. Надам послуги маніпулятором та самоскидом (с. Гірка Полонка Луцького району). Тел.: 050 52 99 520, 096 42 96 975. Продам: жом, торфобрикет, дрова, гній, чорнозем, торф, пісок, щебінь, відсів, глину, цеглу. Здійснюю вантажні перевезення. Тел.: 099 72 82 934, 097 47 58 940. Продам: сирий жом, пісок, щебінь, цеглу, відсів. Тел.: 095 53 55 663, 097 75 16 430. Продається добра молода кобила (2 роки) у Горохівському районі. Тел. 095 86 46 069. Продам спокійну кобилу (7 років, сіра масть) у Турійському районі. Тел. 096 72 10 291. Продається добра корова (с. Горзвин Луцького району). Тел. 099 76 65 847. Куплю молочне теля (живою вагою). Тел. 098 28 15 167. Куплю: телят, лошат, ВРХ, коней. Тел.: 097 07 72 211, 050 18 64 979. Куплю: телят, лошат, ВРХ, коней. Тел. 068 91 57 460. Куплю коней, ВРХ. Тел. 098 25 75 859. Куплю: ВРХ, коней, биків, дорізи. До! рого. Тел.: 098 58 76 653, 050 19 32 639.

Послуги Здам однокімнатну квартиру з меб! лями (м. Луцьк, район вул. 8 Березня). Тел. 050 67 31 502. Пробурюю свердловини. Ремонтую, встановлюю міні–башти, насоси, труби обсадні до свердловин. А також продам бочки пластмасові на 100 — 150 — 240 — 1 000 л («куби»), 4–сезонну тепличну плівку (шир. — 6, 8, 12 м, польського ви! робництва). Тел.: 050 67 09 075, 097 48 24 071. Виготовляю та продаю металеві шта! хети (штахетник) з кольорової бляхи (24 кольори), односторонній та двосторонній глянець, матові (під золотий дуб, горіх, цеглу, камінь), ширина 8, 10, 11,5 та 13 см. Тел.: 050 64 46 840, 067 49 33 889.

Вважати недійсним Загублену залікову книжку, видану деканатом факультету економіки та уп! равління Східноєвропейського націо! нального університету ім. Лесі Українки на ім’я Онищук Юлія Віталіївна, вважати недійсною.

ЗАПРОШУЄМО НА РОБОТУ ОХОРОННИКІВ ТА ОХОРОННИЦЬ Метод роботи ! стаціонарний та вахтовий. Заробітна плата висока та своєчасна. Доїзд до місця роботи (вахта) забезпечує підприємство. Звертатись за тел.: 067 361 88 59, 067 361 47 27.

ÏÀÌ’ßÒÀªÌÎ, ËÞÁÈÌÎ, ÑÓÌÓªÌÎ Педагогічний колектив Ковельського медичного коледжу висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу тяжкої втрати – смерті шанованої й порядної людини, про! фесіонала своєї справи, умілого та мудрого керівника Івана Петровича ГРИЦЮКА. Сумуємо разом із вами. Розуміємо, як важко зми! ритися з цим непоправним горем. Світла йому пам’ять.

КАЛЕЙДОСКОП

«Волинь нова» | 21 жовтня 2017 Субота | ¹116–117

■ Історія для душі Фото Світлани ЗОЗУЛІ.

■ Небайдужі серця

www.volyn.com.ua

Святослав Форманюк намагається знайти підхід до кожного учня.

Ä²ÒÅÉ ÍÀÂ×Àª, Ó ÄÂÎÐ² ÏÐÈÁÈÐÀª ÒÀ Ï²ÑÍ² ÑÏ²ÂÀª Є в обласному центрі Волині чоловік, якому не байдуже, в яких умовах він живе, працює і що відбувається навколо. Це про таких, як він, по!доброму написала Ліна Костенко: «Од звичайного розуму скрите відкривається лиш дивакам» Світлана ЗОЗУЛЯ

едагог Луцького нав чально–реабілітацій ного центру Святослав Форманюк декілька років поспіль у вільний від робо ти час наводить лад у своєму під’їзді, впорядковує прибудин кову територію на вулиці 8 Бе резня, 33. Проте мало хто знає, що Святослав Миколайович — мудрий і надійний наставник діток із особливими потребами. Після закінчення педінститу ту в 1986 році його, 25–літнього випускника, направили на робо ту вчителем початкових класів у спецшколу № 6 на Красному, де навчалися діти із затримкою психічного розвитку. А 2000–го переїхав із колегами у колишню восьму школу. — З 2003–го тут створений Луцький навчально–реабіліта ційний центр. Перший рік ми набрали у підготовчий клас ма люків із порушеннями розумо вого розвитку. Також навчаю діток із вадами зору й мовлен ня. Моє завдання як педагога — аби вони звикли до школи, ста ли колективом. Над цим пра цюємо разом із вихователем групи продовженого дня Світла ною Мартинюк, — розповідає співрозмовник. Досвід і чуйне серце допо

:)) Анекдоти :)) :)) :)) Мабуть, опалення тiльки тодi включать, коли аптеки викона ють план iз продажу лiкiв. :)) :)) :)) — Семене Андрійовичу, як ви думаєте, оголошення в газетах дають результати? — Звичайно, в понеділок вийшло наше повідомлення про

могли Святославу Форманюку усвідомити, що потрібно шукати індивідуальний підхід до кожної дитини, любити її, навчити пізнавати світ і знайти себе. У цьому плані від учителя, як і від батьків, багато залежить. А малюків з особливими потреба ми необхідно ще й підготувати до життя, навчити давати собі раду. Святослав Миколайович за уважив, що завдяки батькам учнів і спонсорам навчаль но–реабілітаційний центр сьо годні має все необхідне. Однак не це є визначальним у форму ванні особистості. У розмові про учнів минуло го й сучасності педагог зазна чив, що в усі часи ті, хто хотів учитися, — учився, хто мав нас танови на дотримання дис ципліни, — був дисциплінова

наведення порядку — цілу бочку сміття назбирали. Проте через кілька днів у дворі знову бруд но… Мене також дратують вуль гарні слова, які вживає те перішня молодь. Буває, не зва жають навіть на зауваження старших, — констатує Святос лав Форманюк. Коли ще сам був учнем, найбільше любив українську мо ву, літературу, музику, фізкульту ру, трудове навчання, математи ка давалася трохи важче. Згаду ючи свої шкільні роки, тішиться, що його батьків жодного разу не викликали до директора. — Діти таки слухнянішими колись були, більш дисципліно ваними, аніж тепер. Це пов’яза но із соціальними факторами, зокрема сімейними. Також — із війною, яка зараз триває в нашій країні. Діти теж це бачать,

Ìàëþê³â ç îñîáëèâèìè ïîòðåáàìè íåîáõ³äíî ùå é ï³äãîòóâàòè äî æèòòÿ, íàâ÷èòè äàâàòè ñîá³ ðàäó.

ний, бо головне — виховання в сім’ї. Але й ролі вчителя Святос лав Миколайович не примен шує. Він щодня проводить зі своїми школяриками бесіди про поведінку під час уроку й перер ви, навчає правил дорожнього руху і того, як берегти довкілля. Останнє особливо хвилює пе дагога. — У моєму дворі, наприк лад, діти з гімназій, звичайних шкіл, а культури в них особливої немає. Скільки вже я слідкую: поприбираю з самого ранку, смітники є, а прийшов з роботи — підлітки лузають насіння, лушпиння кидають. Скажу їм, що так не годиться, тоді вже пе рестануть. Якось залучив їх до

втрачають своїх батьків, ро дичів, — розмірковує вчитель. Працювати у школі не прос то. Ще важче — бути справжнім педагогом. Однак Святослав Форманюк жодного дня не пош кодував, що обрав саме цю життєву стежку. — Вчительська праця — завжди на нервах: усе в собі «переварюєш», змушуєш себе стримуватися, — не приховує чоловік. А розраду знаходить у пісні, вона допомагає від воліктися від буденних клопотів. У Будинку вчителя з Валенти ном Сітовським і Михайлом Па далюком сформували тріо. Настрій собі та іншим підніма ють співом — виконують і на родні, і сучасні твори. ■

те, що ми шукаємо сторожа, а вже у вівторок нас пограбували. :)) :)) :)) — Розкажіть коротко, що було на батьківських зборах? — Якщо коротко, то з вас 600 гривень. :)) :)) :)) Один учений мав велику бібліотеку. Якось його запитали: — Товаришу академік, на яке найголовніше питання ви шу каєте відповідь у всіх книгах? — Де моя заначка? ■

Íàñòóïíèé íîìåð «Âîëèí³-íîâî¿» âèéäå ó ÷åòâåð, 26 æîâòíÿ.

ÄÎËß ÉØËÀ ÍÀÇÓÑÒÐ²× ¯É… Осінь неквапом дістає з чарівної скрині жовто!червоні хустинки й шалики і накидає їх на кущі та дерева. Вони приміряють обновки, щоб світ міг милуватися золотими й багряними шатами і видаватися теплішим. Вітер!пустун зриває листя. Застеляє ним сліди і розгублені слова… Ольга ЧОРНА

иві тумани мандрують навмання полями. Втомлені, дріма ють у видолинках. Їм сниться літо і величезні джмелі, які бу дили трави. Прохолодне сонце сушить туманам вогкі одежі… …Вона ходила з осінню старим парком. Слухала дощ. Дивна мелодія дарувала відчуття спокою. Перебирала спогади. Збирала клапті незбутніх мрій. У пам’яті промайнув Його образ. Він знав, що Вона любить осінь. І хризантеми. І тихі смутки промерзлих вечорів. І Його… Але не вберіг їхнього кохання. Мов хлопчисько, полетів на поклик іншої…

С «

Îñ³íü çíàëà: öÿ æ³íêà âì³º óñì³õàòèñü òîä³, êîëè íà äóø³ òåðïêî–ïîëèíîâî. ² ëþáèòè. ² ÷åêàòè…

— Не сумуй, — тоді втішала Її осінь. — Мене завжди листопад зраджує із зимою. — І ти ридаєш холодними слізьми… — Вони живлять землю. — А мої сльози? — Вмиють твою душу… …Осінь ступала поруч, милуючись Її яскравим шаликом, пара солькою з сонечками–квіточками і підслуховувала Її спогади. Осінь знала: ця жінка вміє усміхатись тоді, коли на душі терпко–полиново. І любити. І чекати… На протилежному кінці доріжки з’явилась чоловіча постать. Осінь щасливо глянула на жінку. – Іди назустріч своїй Долі, — прошепотіла. Вона не почула. Бо слухала дощ… Доля ступала Їй назустріч… ■

■ Смачного!

Морквяні котлети Вони особливо сподобаються прихильникам здорового харчування і легких дієтичних страв. До того ж морква — цінне джерело каротину і клітковини. Подавайте котлети зі сметаною, комбінуйте з будь"якими овочами та овочевими салатами на власний смак Інгредієнти: 500 г моркви, 0,5 склянки води, 4 ст. л. манної крупи, 2 ст. л. панірувальних су харів, олія, сіль і улюблені спеції — за смаком Приготування. Моркву почистити і натерти на дрібну терку, викласти на сковороду, додати 2 ст. л. олії і воду, накрити кришкою і тушкувати до напівготовності. Далі додати манку, сіль, спеції і доб ре перемішати. Остудити морвяну масу і сформувати невеликі кот летки, обваляти їх у панірувальних сухарях і обсмажити з обох боків на сковороді в невеликій кількості олії. До речі. За бажанням такі котлетки можна готувати з додаван ням яєць, а замість манної крупи використовувати борошно — відмінність у тому, що з манкою вони ніжніші. ■