16371

■ Світ захоплень

Субота–Вівторок | 28 жовтня 2017 року

| ¹119–120 (16 370–16 371) Ціна 4 грн

Фото з домашнього архіву родини ТОРЧИНСЬКИХ.

■ Ніхто, крім тебе

Öàðñòâî ãîäèííèê³â – ó ñ³ëüñüê³é ãîñïîä³ 62+річний мешканець Тишковичів Іваничівського району Валерій Брик (на фото) живе серед сотні часових механізмів і мріє поповнити свою оригінальну колекцію Алла ЛІСОВА

сільського чоловіка роботи завжди вистачає, особливо осінньої пори, коли і всьому вирощено му треба дати лад, і за обійстям доглянути, чи, бу ва, паркан де не похилився або шиферина не протікає, та ще й попорати чималу зграю всілякого до машнього птаства. А тут журналісти…

У До цього дня вони йшли майже два роки.

«À  ÏÎÄÀÐÓÍÎÊ ÄÐÓÆÈͲ ÍÀ ÂÅѲËËß — ÁÐÎÍÇÎÂÀ ÌÅÄÀËÜ ÍÀ «²ÃÐÀÕ ÍÅÑÊÎÐÅÍÈÕ» Про світову славу поліцейського Сергія Торчинського, який у Торонто завоював першу нагороду в скарбничку збірної України, ми розповідали, коли він ще був за океаном. Але тоді не знали, що він повернеться з Канади буквально за декілька днів до свого весілля, яке відбулося 7 і 8 жовтня в Луцьку та в селі Мирне Горохівського району. Як кажуть, з корабля — на бал…

ͳÿêèé ÿ íå îñîáëèâèé, îòî ëþáëþ ãîäèííèêè — òà é óñå.

Закінчення на с.

16

»

29 жовтня свят куватимуть ювілей них 60 років по дружнього життя

Володимир та Олена ВАСИЛЮКИ,

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, бронзовий призер «Ігор нескорених» Сергій Торчинський та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко раділи першій нагороді.

«

Ïîáà÷èâøè Ñåðã³ÿ, ÿ ïîäóìàëà: íåâæå íå ìîãëè çà äðóæêà âèáðàòè ïîêàçí³øîãî õëîïöÿ?

»

ки, познайомилися. Що й сталося. Але це не було ко хання з першого погляду. Побачивши Сергія, я подума ла: невже не могли за дружка вибрати показнішого хлопця? Він був тоді дуже худий і на вигляд значно старший, ніж виявилося в реальності. Я прикинула, що років 35 має…

Закінчення на с.

Ïîòàï ³ Íàñòÿ á³ëüøå íå ðàçîì: репер і співачка заявили, що беруть тайм+аут у спільному музичному проекті «Потап і Настя», і подякували одне одному за 11 з половиною чудових років співпраці.

8 9

»

»

— Та ніякий я не особливий, ото люблю годинники — та й усе, — з усмішкою зустрічає господар, але відразу люб’язно запрошує на міні екскурсію у свій доб ротний двоповерховий будинок, перед яким роз кинулася велика клумба, де красується немало екзотичних рослин.

В ТАЄМО!

Катерина ЗУБЧУК

«ЦЕ НЕ БУЛО КОХАННЯ З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ» Ми зустрілися з молодою парою невдовзі після їхнього торжества у луцькій квартирі, яку вони оренду ють.

— Вирішили, — сказала дружина Сергія Надя, — спробувати самі пожити — без батьків. Поки нас двоє, то це помешкання задовольняє, а потім — видно буде. Жінка не випадково заговорила про це, підкреслю ючи, що вони із Сергієм уже досить дорослі люди, щоб самим собі давати раду. Про вік вона нагадала і тоді, коли мова зайшла про їхнє знайомство: — Уперше ми побачилися на весіллі у моєї подруги Жені. В Україні так уже ведеться: якщо тобі 25—27 років (влітку 2015 го на тому знаковому весіллі, яке стало по чатком їхньої любові, Надя і Сергій мали якраз стільки літ. — Авт.), то дівчат неодружених мало і хлопців — так само. Тож і подруги нареченої були в основному заміжні, як і в нареченого друзі — жонаті. І він покликав за свідка Сергія, з яким особисто не приятелював — знав лише через свою сестру. Хоч, як я чула, це було зроблено спеціально заради мене — щоб ми, холостя

«

жителі села Ростань Шацького району. Найдорожчих тата й маму, най добріших дідуся з бабусею вітають із діамантовим весіллям діти, внуки та правнуки. Ви для нас найкращий прик лад любові до життя, людей і праці, відда ності сім’ї, турботи про дітей. У вас золоті руки і серце, ясний розум, велика життєва мудрість. Кожен приїзд до вас — це свято для нас. Словами неможливо передати нашу глибоку вам вдячність і повагу. Хай земля додасть вам сили, Щоб ноги, мов у 20, ходили, Хай сонце і люди теплом зігрівають, Господь і ангели завжди оберігають. Бажаємо вам жити при доброму здо ров’ї, у злагоді та любові, у радості і бла годаті ще многії, многії літа.

Р Е К Л А М А

2

«Волинь нова» | 28 жовтня 2017 Субота — Вівторок | ¹119 – 120

Погляд

РІДНИЙ КРАЙ

Доброго дня вам, люди! Фото Олександра ПІЛЮКА.

Лариса ЗАНЮК, редактор відділу освіти і культури газети «Волинь–нова»

Õî÷åòå çì³í? Ïî÷èíàéòå çíèçó – ç ë³æêà, øêàðïåòîê ³ ÷åðåâèê³â! Адмірал військово-морських сил США Вільям Макрейвен свою мотиваційну промову перед студентами Техаського університету розпочав словами: «Хочете змінити світ? Почніть заправляти своє ліжко». Аудиторія вибухнула сміхом. Командувач спецоперацій у Перській затоці, раку й Афганістані не зважав на сміх і провадив далі. Він розповів студентам, як у навчаннях, що потребували неабиякої витримки, кількість його курсантів зменшувалася, залишалися ті, хто повсякчас загартовувався на дрібницях. Бо все велике і грандіозне завжди починається із тієї рутинної справи, яку потрібно робити щодня протягом тривалого часу, аж доки вона стане звичкою астеляючи ліжко щоранку, ви будете виконувати перше завдання свого дня», — каже адмірал. це надихатиме вас робити і друге, і третє». Погодьтеся, трохи дивно таке чути від адмірала. Я іноді теж вмикаю гумористичний мотиватор: «Аго–ов! Ставте рівно свої черевики, бо вже з порога бачу, хто є вдома!» Довгий час я застеляла ліжка за всіма, поки не почула промову американськорго адмірала. А й справді — те, що робить мама, здається природним. протиприродним — коли мама раптом перестає це робити, тоді всі починають цікавитися її здоров'ям. Моя знайома — домогосподарка. Не знаю, яку вона щоранку виголошує промову перед дітьми та чоловіком, може стандартне: «Позбирайте шкарпетки — складіть речі в шафу — витріть взуття — приберіть постіль». Але коли її діти приходять додому, то одразу рівно ставлять свої черевики. Скажете, це родина перфекціоністів чи авторитарна мама? Швидше за все — авторитетна. У них теж бувають розкидані іграшки та інший творчий безлад, але лише тоді, коли займаються справою. «Я на них не тисну, але й не прибираю за них, кажу лише: звільніть ваш особистий простір, я не можу в нього втручатися». Аплодую їй! Вона — як адмірал. А легендарний Ейнштейн казав, що «тільки дурень потребує порядку — геній панує над хаосом», скептизують діти. Що ж, це швидше виняток, ніж закономірність. між дурнем та генієм є ще декілька типів особистостей. Тому, щоб стати колись кимось, почнімо з простого — застеляти вранці ліжко. А там, дивись, ввійде у звичку робити добро, і можна стати непоганою людиною. «Заправляючи ліжко, ви навчитеся розуміти, що маленькі речі теж мають значення. Якщо ви не можете правильно робити маленькі речі, то ніколи не зможете правильно робити великі. якщо трапиться, що день піде не так, ви повернетесь додому і застелена постіль нагадає вам про те, що завтрашній день буде кращим. А ще — оцінюйте людей за розміром їхнього серця, а не зросту, шукайте тих, хто допомагатиме вам змінити світ». Коли Вільям Гаррі Макрейвен закінчив свою промову, аудиторія вибухнула гучними аплодисментами. ■

«З

■ Зверніть увагу!

ВШАНУЙМО ПОЛЕГЛИХ УСІЄЮ ГРОМАДОЮ!

29 жовтня у Волинському академічному обласному музично-драматичному театрі ім.Т.Г. Шевченка відбудеться урочистий вечір «Пам’ятай, Україно, героїв своїх». Захід присвячений полеглим у зоні АТО волинянам. ніціатор вечора — громадська організація «Члени родин загиблих в АТО «Надія». Початок о 13.00.

www.volyn.com.ua

Сонце сьогодні зійшло о 8.05, зайде о 18.00. День триває 9 годин 55 хвилин. Місяць у Водолії. 9/10 дні Місяця.

МЕНИННИКИ: 28 — Афанасій, Іван, Денис, Юхим, Лук'ян.

29 — Євген, Кузьма, Лазар, Іван, Олексій, Георгій, Леонтій.

30 — Юліан, Олександр, Андрій, Йосип, Сергій.

МУДР СТЬ: шукайте –

і знайдете «Рушієм усіх змін є розпач і крайня потреба». Елізабет ГІЛБЕРТ, американська письменниця.

РЕАЛ Ї: дурять нашого В КНО РУБРИКИ: а в кав’ярнях по осінньому

порожньо За тим, як швидко і густо вулиці міста навесні «окуповують» вуличні кафе, можна судити, що ось/ось сонце закличе за затишні столики спраглих перехо/ жих. І шум/гам не стихатиме у них кілька місяців. Він буде зовсім тихим зранку, гучнішатиме ближче до вечора. Хтось хотітиме пінного пива, хтось — прохо/ лодного соку, а кому смакуватиме й просто неспішна вечірня бесіда. Пішохідна вулиця Лесі Українки — чемпіон за кількістю таких посиденьок. Ваблять картини, книги, вуличні музики… Але осінь все більше витісняє відвідувачів із колись людних закладів. Навіть завжди гамірний книжковий ри/ нок розгубив своїх відвідувачів. І ось єдиним гостем вуличної кав’ярні зали/ шився серйозний, навіть трохи насуплений голуб. Порожньо за столиком, яко/ го він облюбував, порожньо навпроти. Осінь... Мріяла про весну Інна Пілюк.

С М’Я ГЕРОЇВ: заслужена нагорода

мужньому захиснику Голову Прилісненської ОТГ Маневицького району Ігоря Терещенка наказом начальника Генерального штабу Віктора Муженка відзначили нагрудним зна/ ком «За взірцевість у військовій службі». Ігор Ілліч більше року боронив рідну землю від агресора на Сході України. Був миротворцем в Азербайджані, в Югославії, відслуживши дві ротації водієм. У Південному Лівані перебував у ла/ вах військової поліції. Двічі був в Іраку: конвоювали американські бензовози з нафтою, а також охороняли місто Аль/Кут разом з американськими солдата/ ми. У миротворчій операції в Ліберії служив у вертолітному загоні. Після повер/ нення на Батьківщину виконував обов’язки сільського голови, був учасником Революції гідності, а в 2014 році добровільно зголосився на фронт – захищати незалежність рідної держави. Обороняв місто Щастя, Станицю Луганську, се/ ло Кримське у складі 80/ї десантно/штурмової бригади. Його син Віталій, лей/ тенант 3/го полку спецпризначення, тримав оборону Донецького аеропорту, за що теж отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня, повідомила Люд/ мила Власюк.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: знання — страшна сила — Тату, перевір речення з фразеологізмами! — просить третьокласниця Марійка. Два з них — нічого, а от третє кульгає. Після кількох спроб скласти щось путнє самому набираю в пошуковику «легкий на руку». Окрім посилань на фразеологічні словники, «дядько Гугл» рекомендує форум «Kidstaff советчица». «Девочки, выручайте, нужно составить предложение со словами легкий на руку и як кiт наплакав, 3 класс, ничего в голову не идет, спасибо))», — просить PORKA. «У нашої бабусі пенсія як кіт наплакав», — актуально відгукується «Жирафо/ вое варенье». «Петро був легкий на руку до праці, але грошей заробляв як кіт наплакав», — розвиває тему «Налитое яблочко». «Наш президент легкий на руку, його цукерки дуже користуються попитом, але керувати бюджетом країни не дуже виходить, грошей і досі як кіт напла/ кав!» — переходить на політику «Бусурманша». «Бабуся легка на руку: яку квітку не посадить на городі — все цвіте і буяє», — врешті пропонує щось путнє «Жирафовое варенье». От ніщо так не об'єднує батьків країни, як спільне виконання домашнього завдання. Від Закарпаття до Донеччини і фразеологізми ті самі, і вправи одна/ кові, розповів Сергій Наумук.

«ЗЕРНЯТКА» ПРОРОСЛИ: і «налилися» «золотом»

і «сріблом» Гідно була представлена Волинь на XIII Міжрегіональному фестивалі/конкурсі «Пісні незабутого краю», що проводився в місті Городок Львівської області. Мета мистецького заходу, започаткованого у 2001 році, — відродження та збереження культурної спадщини депортованих українців, вихідців із Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Постійними гостями городоцької сцени є й учасники з Волині. Цьогоріч конкурсанти змагалися у восьми номінаціях. Серед солістів/во/ калістів до 12 років лауреатом першої премії стала Ольга Ткаченко, а другу здобув дует у складі Лесі Грішанової та Вікторії Малаховської. Дівчатка — солістки зразкової вокальної студії «Зернятко» Луцького районного будинку культури під керівництвом заслуженої артистки України Алли Опейди. Переможці пісенно/поетичного конкурсу нагороджені дипломами, кубками та цінними подарунками, повідомила Ірина Репетуха.

брата у кожному магазині Після роботи зайшла в «Сільпо» по продукти, звернула увагу на горщики з трояндами зі встромле/ ними у них цінниками «74 грн 50к.». Взяла два і наготувала одразу 150 гривень, ще й втішилася з такої арифметики. На касі у мене поп/ росили 280 гривень. Овва! З чого б то? Якби брала ще якісь продукти, то б і не зауважила цієї хитрої арифметики. А так: «Вибачте, я по/ ки що вмію додавати два наймену/ вання в чеку по одній ціні. «У мене в комп'ютері інша ціна», – каже про/ давець і пропонує звернутися до адміністратора. Не вдалося втіши/ тися квітами, йду в «PROSTOR». Там купую побутових засобів більш як на 100 гривень і заодно підхоп/ люю колготки по 19.99 (вигідно ж!). У чеку, який переглядаю, не відхо/ дячи від каси, колготки вже коштують 89.90. Круто! Виявляєть/ ся, і тут випадково помилилися не на мою користь. Добре, хоч перепросили, але вже після того, як я, виходить, сама на це натякнула. Мораль проста: читай/ те чеки біля каси, а то дурять нашо/ го брата в кожному магазині.

ПОГОДА: циклон

зі Скандинавії несе похолодання За прогнозом чергового синоп/ тика обласного гідрометеоцентру Надії Голі, сьогодні — хмарно з дощем. Вітер західний, 7—12 метрів за секунду, місцями пори/ ви — 15–20. Температура повітря по області — 4—9, у Луцьку — 7— 9 градусів тепла. 29*го — хмар* но, дощ, вдень – сильний. Вітер південно/західний, 17—22 метри за секунду, пориви – 25 — 30. Тем/ пература повітря вночі — 1—6, вдень — 3—8 градусів тепла.

30*го — хмарно, дощ із мокрим снігом. Вітер північно/західний, 17 — 22 метри за секунду, пориви – 25 — 30. Температура повітря вночі — 1—6, вдень — 3—8 гра/ дусів тепла. За багаторічними спостере/ женнями, найтепліше 28 жовтня було 2013 року — плюс 19, найхо/ лодніше — 1947/го — мінус 7 градусів.

Ведуча рубрики Лариса ЗАНЮК. Тел. 72 38 94

̳í³ñòåðñòâî þñòèö³¿ Óêðà¿íè çàáîðîíèëî ïðàö³âíèêàì âèêîðèñòîâóâàòè íåöåíçóðíó ëåêñèêó òà ï³äâèùóâàòè ãîëîñ. Прописали це у правилах етичного поводження. Вони поширюються на всіх співробітників міністерства, окрім персоналу Державної кримінально! виконавчої служби. Також зобов’язали послуговуватися українською мовою.

ФАКТИ, ПОДІЇ, КОМЕНТАРІ

www.volyn.com.ua

«Волинь нова» | 28 жовтня 2017 Субота–Вівторок | ¹119–120

3

■ У всіх на вустах

■ Шок!

Учора лідери меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров, яких Росія 25 жовтня передала Туреччині, повернулися в Україну і зустрілися з Президентом Петром Порошенком

24 жовтня близько 22.30 двоє зловмисників у масках увірвалися в одну з осель села Борисковичі Горохівського району. Вдаривши господаря, вони стали вимагати гроші Леся ВЛАШИНЕЦЬ

крім 59–річного потерпілого, у будинку було двоє йо го внучок віком 14 і 7 років. Розбійники закрили їх у підвалі. Дідуся ж били півтори години, шукаючи кош ти. Кажуть, старшій із сестер таки вдалося вибратися з пастки і повідомити про напад у поліцію. Правда, вимагачів, які винесли з хати 900 гривень і 1000 доларів, тоді в будинку вже не було. У село оперативно виїхала слідча група на чолі з начальни ком Горохівського відділу поліції полковником Сергієм Потора сем. Потерпілого було доставлено в центральну районну лікарню із множинними ранами голови, зламаною щелепою і черепно–мозковою травмою. Словами не передати, наскільки зляканими були діти. Відомості про злочин внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Поліція розшукує бандитів і буде вдячна людям за інформацію, яка допоможе встановити їхні особи. Конфіденційність гарантується. ■

О

Фото із сайту president.gov.ua.

«Çâ³ëüíåííÿ — öå ñâîáîäà ÊÀÒÓÂÀËÈ ×ÎËβÊÀ íå îêðåìî âçÿòèõ îñîáèñòîñòåé, ϲÂÒÎÐÈ ÃÎÄÈÍÈ à ñâîáîäà óñ³º¿ íàøî¿ êðà¿íè»

Петро МАКАРУК

ерше бажання за всі ці роки — це було приїхати до Києва… Ми дру гий день чекали, коли повернемо ся додому, я маю на увазі в Київ. Зараз ми на своїй землі, і я бачу всі ці обличчя. Ми дуже скучили. Ми тут, ми вдома», — заявив одразу після прильоту з Туреччини в аеро порту «Бориспіль» заступник голо ви меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Щоправда, при цьому наголосив: «Я не можу порівнювати це зі звільненням. Звільнення — це свобода, це те, за що ми боролися, а не свобода окремо взятих особистостей, це свобода моєї батьківщини, моєї землі, мого народу, моєї країни». За його словами, він бачив злість людей, які вели його в літак, коли він ще не знав, куди його бу дуть везти. «Я зрозумів, чому вони зляться, — бажання є, але їм не дадуть нас розірвати. Це звільнен ня — це символізм. Наш народ відчув, що за спиною є сила, що нас не кинуть, що нашу країну і мою батьківщину не дадуть порва ти, що український народ зможе постояти за свою незалежність», — сказав Чийгоз. У свою чергу заступник глави меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров заявив, що наступним завданням є повернен ня територіальної цілісності Ук раїни. «Услід за звільненням окре

«П

«

Îêð³ì 59-ð³÷íîãî ïîòåðï³ëîãî, ó áóäèíêó áóëî äâîº éîãî âíó÷îê â³êîì 14 ³ 7 ðîê³â. Ðîçá³éíèêè çàêðèëè ¿õ ó ï³äâàë³.

»

Президент Петро Порошенко вручив Ільмі Умерову та Ахтему Чийгозу ордени «За заслуги».

«

Êðèìñüêîòàòàðñüêà ä³àñïîðà ñòàíîâèòü 7—8% íàñåëåííÿ Òóðå÷÷èíè. Ç íåþ Åðäîãàí íå ðàõóâàòèñÿ íå ì³ã.

»

мих людей відбудеться деокупація Криму і відновлення територіаль ної цілісності України. Адже зав дання мінімум у цьому і полягає — відновлення територіальної ці лісності України. Вся наша бороть ба ведеться навколо цього». Як відомо, російський суд в окупованому Криму засудив за проукраїнську позицію Ахтема Чийгоза на 8 років позбавлення волі, а Ільмі Умерова — на 2 роки поселення. Тим часом лідер кримських та тар Мустафа Джемілєв пояснив, чому Росія несподівано погодила ся їх звільнити і зробила це через Туреччину. «Дуже великий тягар провини на Російській Федерації. Вони зараз, мабуть, хочуть яки мось чином пом’якшити ставлення світової громадськості… У світі не

Цей

День Ïðîîáðàçîì ñèìâîëó ÑØÀ ñòàëà в історії

ä³â÷èíà íà ïàðèçüêèõ áàðèêàäàõ

28 жовтня 1886 року у Нью-Йорку відкрили статую «Свобода, що освітлює світ» — подарунок народові Сполучених Штатів від Франції

28 жовтня

Сергій НАУМУК

творити цей монумент запропонував Едуар де Лабуле – мислитель, пре зидент французького антирабов ласницького товариства. Про це він обмовився в бесіді зі скульптором Фредеріком Бартольді. Той прига дав вуличні бої в Парижі у 1851 році і дівчину з факелом на барикадах. Вона і стала прообразом статуї, яку спочатку планували встановити у єгипетському місті Порт–Саїд під назвою «Світло Азії», адже ідеєю зацікавився правитель цієї країни Ізмаїл–паша. Однак згодом єгиптя нам це здалося занадто дорогим задоволенням. Під час приїзду до США Бар тольді звернув увагу на острів Бед лоу (нині острів Свободи), вважаю чи його найкращим місцем для сво го творіння. Врешті вирішили, що це буде спільний проект: французи виготовлять власне монумент, а американці — постамент. Над ста

С

туєю Свободи скульптор працював 15 років. За однією версією, натур ницею була красуня–вдова Ізабел ла Бойєр, дружина винахідника швейних машинок Ісаака Зінгера. Проект сталевого каркаса для статуї розробив інженер Густав Ей фель (майбутній творець слав нозвісної вежі в Парижі). Постамент виготовили з бетону. Німецька фірма Дікергофф виграла тендер

«

Ó ð³çíèõ êðà¿íàõ º ÷èìàëî êîï³é â³äîìîãî ïàì’ÿòíèêà.

»

на постачання цементу для фунда менту знаменитого пам’ятника. На той час це була найбільша бетонна конструкція у світі. Для збору коштів провели концерти, лотереї. Величезна роль в організації фінан сування будівництва належить ви датному американському жур налістові і видавцю газети New York World Джозефу Пулітцеру. Він по обіцяв опублікувати імена всіх лю дей, які зробили хоч найменше по

жертвування, і дотримав свого сло ва. Везли майбутній символ Амери ки з Парижа до Нью–Йорка цілий місяць. Для цього статую розібрали на 350 частин і спакували в 214 ящиків. Праву руку з факелом виго товили і доставили у США ще раніше. Монумент зібрали за чоти ри місяці. На урочистому відкритті виступив президент США Гровер Клівленд, були присутні тисячі простих американців. У різних країнах є чимало копій відомого пам’ятника. Найменша у світі 30–сантиметрова статуя Сво боди (вагою 4 кілограми) стоїть на парапеті пішохідного мосту в Ужго роді. Вона є діючим маяком на не суднохідній річці Уж і символізує любов закарпатців до всього оригінального. Свою «Свободу» має і Здолбунів Рівненської об ластіі. Там вона примостилася біля заводу «Волинь–Цемент», який вхо дить до групи підприємств німець кої компанії Дікергофф. Саме ця фірма постачала цемент для будівництва постаменту в Нью–Йорку у 1880–х роках. ■

так багато залишилося глав дер жав, які водять дружбу з Путіним. Президент Туреччини Ердоган ще підтримує з ним якісь стосунки», — зазначив Джемілєв і розповів, що 6 жовтня, перед тим, як Ердоган мав зустрічатися з Путіним, турецька діаспора кримських татар зверну лася до нього з проханням на зустрічі з очільником Кремля пору шити питання про звільнення керівників кримського меджлісу. «А кримськотатарська діаспо ра становить 7—8% населення Ту реччини. З нею Ердоган не раху ватися не міг», — підкреслив Джемілєв. Крім того, за його словами, ко ли турецький лідер приїжджав до України, він називав кримських та тар рідним народом і обіцяв роби ти все можливе для його блага. ■

■ Болить!

˳êàðÿ Ñòåôàí³þ Êîñòèê çíàëà âñÿ îáëàñòü 27 жовтня на 81 му році життя відійшла у Вічність колишній головний лікар комунального закладу «Луцька міська клінічна лікарня» Після закінчення Львівського ме дичного інституту в 1962 році Сте фанія Костик працювала лікарем–те рапевтом Луцької міської та Волинської обласної лікарень. З лютого 1977–го по грудень 1985–го була заступником головно го лікаря Волинської обласної лікарні. З січня 1986–го по 12 листопада 2001 року обіймала посаду головного ліка ря Луцької міської клінічної лікарні. Активна учасниця впровадження передових методів ро боти Стефанія Петрівна брала участь в розробці нового гос подарського механізму в охороні здоров’я області, наукової організації управління медичними закладами. Постійно працювала над втіленням у життя державних програм «Діти України», «Профілактика гіпертонічної хвороби», «Здоров’я літніх людей», удосконалення амбулаторно–поліклінічної допомоги населенню, її пріоритетності та втілення в практи ку сімейної медицини. Стефанія Петрівна Костик була активним громадським діячем, депутатом Луцької міської ради двох скликань, очо лювала громадське об’єднання «Рідне місто». За високі досягнення в роботі, вагомий внесок в охорону здоров’я в 1985–му їй було присвоєно звання «Заслужений лікар України». Колектив КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» глибоко сумує з приводу смерті Стефанії Петрівни, розділяє з родиною і близькими біль важкої втрати та просить Бога дарувати їй вічне життя в Царстві Небесному.

4

ФАКТИ, ПОДІЇ, КОМЕНТАРІ

«Волинь#нова» | 28 жовтня 2017 Субота — Вівторок | ¹119–120

www.volyn.com.ua

■ Резонанс

ÊÀÄÈÐΠÏÎÌÑÒÈÂÑß ÇÀ ÒÅ, ÙÎ ÌÎѲÉ×ÓÊ ÐÎÇÑÒвËß ÉÎÃÎ ÏÎÐÒÐÅÒ? Це – лише одна з версій кривавого теракту в Києві, внаслідок якого загинули дві людини, а ще двоє були поранені

дирова. Мосійчук, Саакашвілі та інші вже давно довели, що собою являє нинішнє керівництво України», – зазна чив він. До речі, поранений нардеп вважає, що замовники замаху сидять у Москві, а виконавці – київські. Перший заступ ник столичного прокурора Павло Коно ненко теж не виключає, що за ор ганізацією вибуху можуть стояти спец служби РФ. «Нами розглядається кілька версій цього злочину. Першу озвучував і сам пан Мосійчук – це замах на вбив ство, яке було організовано спецслуж

«

Василь РОГУЦЬКИЙ

ибух стався увечері в середу біля приміщення телеканалу «Еспресо.TV», коли звідти вий шов народний депутат Ігор Мосійчук з охоронцем, 31–річним Рус ланом Кушніром. Останній загинув. Парламентар потрапив до лікарні, де його прооперували. Він вважає, що ви жив завдяки своєму охоронцеві, у яко го, до речі, залишилась вагітна дружина та 4–річна донька. Вибухнув припаркований біля входу до телеканалу мопед (вибухівкою керу вали дистанційно). Внаслідок цього за гинув також випадковий перехожий – 36–річний колишній співробітник пра воохоронних органів Михайло Мор мель. Серйозні поранення отримав відомий політолог Віталій Бала, який теж брав участь у вечірньому ефірі «Еспресо» і якраз покидав приміщення (у нього травмовані нирки і печінка). Через вибух пошкоджено кабінет на родного депутата та засновника теле каналу Миколи Княжицького. Він пра цював там, але незадовго до терорис тичного акту покинув робоче місце. «Що таке доля…» – написав він потім. Через шок від пережитого у ведучої «Еспресо» Мирослави Барчук, яка кіль ка хвилин перед тим розмовляла у прямому ефірі з Мосійчуком та Балою,

Íàðäåï-ðàäèêàë ââàæàº, ùî çàìîâíèêè çàìàõó ñèäÿòü ó Ìîñêâ³, à âèêîíàâö³ – êè¿âñüê³.

В

»

Ігор Мосійчук та Віталій Бала у важкому стані потрапили до медустанов.

стався інфаркт… За більшістю версій це був замах на політика. Радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко заявив ЗМІ, що у вбивстві Ігоря Мосійчука був зацікавле ний глава Чечні Рамзан Кадиров. Мож ливо, через відео від 2014 року, на яко му Ігор Мосійчук під крик «Слава вільній Ічкерії!» розстріляв портрет Кадирова. Після чого глава Чечні заявив, що

«Мосійчука вб’ють, якщо ми до нього не доберемося». Щоправда, зараз Кади ров заперечує, що його люди причетні до вибуху біля «Еспресо.TV». «Самі де путата Мосійчука підірвали і підняли шум: «Чеченська Республіка», «Слід Ка дирова»! Ми давно забули про його існування. Мосійчук – клоун, жа люгідний блазень, який показав свою нікчемність, стріляючи по портрету Ка

бою Російської Федерації», – сказав Ко ноненко. Крім того, слідство розглядає версію, пов’язану з особистою непри язню або політичною діяльністю нарде па. А от лідер Радикальної партії Олег Ляшко ймовірним замовником теракту називає Сергія Льовочкіна, голову Адміністрації Президента часів Януко вича. «Саме за заявою Мосійчука НАБУ почало кримінальне провадження щодо незаконного збагачення Льовочкіна», – пояснює Ляшко. Після нападу Росії на Україну це уже не перший випадок замаху або вбив ства публічних осіб. Такі інциденти є серйозним викликом для українських силовиків. Можливо, не всі терорис тичні акти мають московське походжен ня, але їх точно треба розглядати разом з іншими «акціями», які спрямовані на те, щоб розхитувати Україну і сварити її із сусідами, включаючи обстріл луцько го консульства Польщі. Кремль так просто спокою Україні не дасть, а наші «корисні ідіоти», на жаль, готові йому підігрувати… ■

■ Політика Віктор УКОЛОВ, політолог, блог на сайті «Українська правда»

перше Юлія Тимошенко, яку за звичкою назива ють «лідером» опозиції, має майже удвічі нижчу підтримку, ніж чинний прези дент за результатами опитуван ня центру ім. Разумкова. А за дослідженнями «Socis» на другу сходинку рейтингу вперше піднявся Святослав Вакарчук, витіснивши Тимошенко аж на третє місце. Особливо цікаво порівняти результати опитування центру ім. Разумкова за кінець квітня, адже тоді ситуація здавалася зовсім інакшою:

У

Петро Порошенко

Юлія Тимошенко

– 10,3%

– 9,5%

Але тепер, у жовтні, симпатії виборців відчутно гойднулися в бік глави держави:

Петро Порошенко

×ÎÌÓ ÏÀÄÀª ÐÅÉÒÈÍà ÒÈÌÎØÅÍÊÎ? Соціологічні опитування, які стали відомими протягом останнього тижня, тягнуть на справжню сенсацію не занепокоєння, адже того ж дня прислужливий центр «Софія» запропонував абсо лютно протилежну версію, де Юлія Володимирівна була по переду всіх. Утім через день висновки центру ім. Разумкова несподівано підтвердив «Socis», повідомивши сенсацію, якої майже не помітила преса: Юлія Тимошенко втратила дру ге місце за симпатіями ви борців: Петро Порошенко

– 16,9%

Святослав Вакарчук

–14,8%

– 14% Юлія Тимошенко

Юлія Тимошенко

– 13,5%

– 8,4%

Підозрюю, що в штабі «Батьківщини» на Турівській підсумки соціологічних досліджень викликали серйоз

Мені довелося брати участь в одній з телепрограм, де жур налісти намагалися довідатись, хто був замовником досліджен ня центру ім. Разумкова, натя

«

Òå, ùî óêðà¿íö³ ãîòîâ³ ïðîãîëîñóâàòè íàâ³òü çà ñï³âàêà, ÿêèé íå ìຠæîäíîãî äîñâ³äó â óïðàâë³íí³ äåðæàâîþ, – ñâ³ä÷èòü ïðî ñïðàâæíþ êðèçó ë³äåð³â îïîçèö³¿.

каючи, що хто платить, той і му зику замовляє. Вивчення цього питання вивело мене на закордонну установу, де за хотіли знати, кого підтримують виборці в Україні. Не маю права вказувати ім’я замовника, але це відома і поважна в країні структура, що аж ніяк не пов’язана з українськими політичними партіями і не має свого інтересу. Тому слід прийняти, що падіння рейтингу Юлії Тимошен ко відбувається об’єктивно і причини цього треба зрозуміти. На мою думку, новий тренд пояснює зростання популярності Святослава Вакарчука, виборці якого також не підтримують вла ду. Те, що українці готові проголо сувати навіть за співака, який не має жодного досвіду в управлінні державою, – свідчить про спра

»

вжню кризу лідерів опозиції. Постійний негатив, критиканство, образно кажучи, чорнота, що ллється з їхніх публічних заяв, викликають втому та роздрату вання електорату і підривають довіру до об’єктивності критики. Звичайно, ніхто не очікує, що опо зиція стане хвалити всі дії влади, але вона має зрозуміти, що хоро ше потребує і позитивних оцінок. Наприклад, досягнення безвізового режиму, яким ско ристалися вже сотні тисяч ук раїнців, позитивно оцінили по над мільйон виборців, що зумо вило зростання рейтингу Петра Порошенка. Але від найвідо мішої опозиціонерки ми почули, що навіть це досягнення – також не таке, бо, мовляв, безвіз дос тупний не більш як для 10% ук раїнців. Така заява Юлії Тимошенко

стала справжнім хітом у Росії, де її передрукували не десят ки, а сотні різних видань. Тепер соціологічні опитування підтве рджують, що її тодішня реакція на безвіз була помилковою. Вважаю, що чим далі опо зиція буде заходити у мертвий клінч із владою, тим менше їй будуть довіряти, тим більше настільки упередженій критиці. Це створює поживний грунт для появи нових опозиціонерів на кшталт Вакарчука і навіть сприяє відновленню довіри до влади. Наразі ще зарано говорити про стійкий тренд, але зро зуміло, що цього літа у сим патіях громадян відбувся пев ний злам і він не на користь ста рої опозиції, яка так прагне дострокових виборів, навіть без достатніх на це причин. ■

ПРОБЛЕМА

www.volyn.com.ua

«Волинь нова» | 28 жовтня 2017 Субота — Вівторок | ¹119–120

ОВИНИ / Волинь

■ Поговоримо про наболіле

×È ÐÅÔÎÐÌÓªÌÎ ÌÈ ÂÎÄÎÃÎÑÏÎÄÀÐÑÜÊÓ ÃÀËÓÇÜ? Як відомо, в суспільстві досі існують різні оцінки результатів масштабного меліоративного будівництва, яке було проведено в Україні за часів колишнього Радянського Союзу. Одні цілком справедливо вважають, що меліоровані землі досі є золотим земельним фондом нашої держави, інші переконані, що меліорація завдала природі шкоди. Про все це ми говорили із заслуженим будівельником України, знаним фахівцем галузі, людиною, яка майже два десятиліття очолювала будівельноFмонтажний трест «Поліссяводбуд», Василем Пилипенком та начальником Рівненського міжрайонного управління водного господарства Ігорем Мосійчуком Володимир ТАБАКОВ, член Національної спілки журналістів України

— За деякими розрахунками науковців, втрати суспільства від руйнування та деградації во' догосподарсько'меліоративного потенціалу незабаром можуть у рази перевищувати обсяги зат' рат на його підтримання у на' лежному технічному стані… Василь ПИЛИПЕНКО: — Прик ро, що потужний водогосподарсь ко–меліоративний комплекс, який ми успадкували від колишнього Ра дянського Союзу, від самого почат ку незалежності України «стикнув ся» із нерозумінням його важли вості. Досі до кінця не збагну, як невігласи з антимеліоративними гаслами, що прикривалися захис том навколишнього природного се редовища, змогли спантеличити не тільки пересічних громадян, а й ви соких державних мужів… Ігор МОСІЙЧУК: — Дійсно, новітні «природолюби» окупували ЗМІ, головним чином — телебачення та радіо, і, скориставшись окремими недоліками при проведенні меліора тивних робіт, тривалий час наполег ливо переконували співгромадян у шкідливості меліоративних заходів. З того часу на підтримання водного господарства починає катаст рофічно не вистачати коштів, навіть за цільовими державними програ мами. Сьогодні відсутність асигну вань на планово–попереджувальні ремонтні роботи ставить під загрозу забезпечення експлуатаційної надійності гідротехнічного комплек су, що відпрацював від 40 до 60 років. Бюджетне фінансування галузі спрямовується в основному на за робітну плату та на оплату енерго носіїв… Василь ПИЛИПЕНКО: — Є і ще одна серйозна проблема. Наші уп равління водного господарства в міру своїх сил опікуються держав ними міжгосподарськими меліора тивними системами. Внутрішньо господарські ж свого часу через недосконалий механізм розпаю

5

ЩЕ ОДИН НОВИЙ АВТОБУС ДЛЯ УЧНІВ Його придбали для загальноосвітньої школи села Жидичин Ківерцівського району на умовах співфінансування, виділивши по 800 тисяч гривень з районного і обласного бюджетів Оксана КРАВЧЕНКО

з 400 учнів цього навчального закладу 240 зму шені доїжджати на уроки з навколишніх сіл. Ста ренький шкільний автобус щоранку робив по кілька рейсів, нерідко виходив з ладу. Тож вирішення транспортної проблеми очікували і діти, і їхні батьки, і педагоги. І ось днями в селі відбулася урочиста пе редача нового автобуса жидичинським школярам, в якій взяли участь голови обласної та районної держадміністрацій Володимир Гунчик та Валерій Ткачук, депутати. Священики місцевого храму освя тили транспортний засіб, а першокласники разом з очільником облдержадміністрації «випробували» йо го – проїхались навколо школи. ■

І

ХОЧУТЬ ВОЗИТИ ПОЛЯКІВ У Рівному майже 3 десятки маршруток простоюють на майданчиках Валентин СТАВСЬКИЙ

Василь ПИЛИПЕНКО.

Ігор МОСІЙЧУК.

«

Âïðîâàäæåííÿ ºâðîïåéñüêîãî áàñåéíîâîãî ïðèíöèïó â óïðàâë³ííÿ âîäíèìè ðåñóðñàìè, êð³ì ³íøîãî, äîïîìîæå ïîäîëàòè íàñë³äêè ãàíåáíî¿ ³íôîðìàö³éíî¿ êàìïàí³¿ ê³íöÿ 1980-õ – ïî÷àòêó 1990-õ ðîê³â, ³ â³äëóííÿ àíòèìåë³îðàòèâíîãî ãàëàñó âðåøò³-ðåøò êàíå â Ëåòó.

вання в масштабах країни «отрима ли» майже один мільйон власників осушених земель. Новоспечені ха зяї здебільшого уникали ремонту та утримання інженерної інфраст руктури. Ігор МОСІЙЧУК: — У 2003 році ці системи передали на баланс «безгрошівним» сільським радам. Сьогодні значна їх частина не за безпечує роботу у проектному ре жимі… І тепер, як казав екс–прези дент України Леонід Кравчук, маємо те, що маємо.

— Попередній уряд пропону' вав підпорядкувати водну галузь Міністерству аграрної політики та продовольства. Василь ПИЛИПЕНКО: — Про бачте за прямоту, але більшої дур ниці по відношенню до галузі важко придумати. Державне агентство водних ресурсів, яке опікується во догосподарсько–меліоративним комплексом, відноситься до Міністерства екології та природних ресурсів. З екологією водна галузь пов’язана дуже тісно – сестри, не інакше. Понад 70 відсотків обов’язків водогосподарників ма ють екологічну складову. Галузь за безпечує водою як населення, так і всю економіку країни. Міністерство ж аграрної політики охоплює лише сільське господарство та продо вольчу сферу. Ігор МОСІЙЧУК: — Таке рішен ня було б незрозумілим і з точки зору наших устремлінь до Європи, досвід якої переконливо свідчить – управління водними ресурсами має належати до компетенції еко логічних органів.

— Сьогодні Держводагент' ством розпочато впровадження децентралізованої європейської моделі управління водними ре' сурсами за басейновим принци' пом. Василь ПИЛИПЕНКО: — Деякі пропозиції щодо побудови моделі басейнового управління в Україні водогосподарники пропонували вищим органам влади ще у 1980 х роках. У той час така система вже досить успішно працювала у

»

Франції… І якщо коротко, то комп лексне інтегроване управління водними ресурсами за басейно вим принципом – це економічно та екологічно обгрунтоване регулю вання водокористування та охоро ни вод. Ігор МОСІЙЧУК: — Впровадив ши ефективну європейську систе му державного управління водни ми ресурсами в Україні, ми змо жемо суттєво поліпшити екологію наших водойм та річок, досягнути «доброго» стану води, а також за безпечити розвиток та функціону вання як міжгосподарських, так і внутрішньогосподарських меліоративних систем, поліпшити стан сільськогосподарських угідь. Василь ПИЛИПЕНКО: — Восе ни минулого року я спостерігав по телебаченню за прийняттям Вер ховною Радою України Закону про впровадження басейнового прин ципу управління. Це дуже важливий закон, який вносить необхідні зміни у Водний кодекс та ряд законів Ук раїни, впроваджує європейські стандарти, створює правові підста ви для переходу на басейновий принцип… Незважаючи на те, що деякі народні депутати не голосу вали за цей «європейський» Закон (знайшовся навіть один народний обранець, який натиснув кнопку «проти»), у країні все ж розпочато реформу водогосподарської галузі – безальтернативне підгрунтя для її подальшого розвитку. Від успішно го реформування галузі великою мірою залежить майбутнє країни. Тож хочу побажати колективу одно думців із Держводагентства Ук раїни на чолі з молодим та енергійним керівником Іриною Ов чаренко неодмінно досягти постав леної мети. Ігор МОСІЙЧУК: — Впровад ження європейського басейнового принципу в управління водними ре сурсами, крім іншого, допоможе подолати наслідки ганебної інфор маційної кампанії кінця 1980 х – початку 1990 х років, і відлуння ан тимеліоративного галасу врешті решт кане в Лету. ■

все тому, що водії з відповідною категорією масово звільняються та їдуть за кордон. Там вони отримують у кілька разів більше, ніж удо ма: наприклад, у тій же Польщі — це 1000 євро, або 30 тисяч гривень. У нас заробити такі гроші нере ально. Аби рівненські водії маршруток не так квапилися до країн Європи, перевізники готові дещо збільшити їм зарплатню. Однак це означатиме нове зростання вартості квитка, яке може відбутися вже до нового року. ■

А

МОЖНА ЇХАТИ НА БАЗАР ЗА ПОРОСЯТАМИ У Хотешові Камінь'Каширського району карантин, введений через чуму свиней, нарешті знято. Господарі сусідніх сіл зітхнули з полегшенням Іван КАПІТУЛА

агадаємо, ще 21 серпня у цьому селі виявили африканську чуму свиней. Керівництво райо ну, управління Держпродспоживслужби вжи ли всіх заходів для недопущення її поширення . Хво рих та підозрілих домашніх тварин оперативно вилу чили, забили та з дотриманням усіх вимог утилізува ли, а приміщення ретельно продезінфікували. Під час карантину в районі діяла заборона на продаж по росят, свиней та м’яса з них. І ось це обмеження знято. Знову запрацювали «свинячі» ринки у селі Бузаки і Камені Каширському. Однак, як повідомляють у районному управлінні Держпродспоживслужби, хотешівцям з цього радіти поки що ранувато. Справа в тому, що розведення свиней в особистих підсобних господарствах, де не було зареєстровано випадків захворювання на чуму, дозволяється лише через шість місяців. А у хлівах, де зафіксували хворобу, утримувати хрюшок можна буде лише через рік після зняття карантину. ■

Н

А НАПАРНИКИ «ДОМУШНИКА» ЩЕ НА ВОЛІ Луцька місцева прокуратура здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні про замах на грабіж із проникненням у житло, вчинений у Луцьку 49'річним грузином, мешканцем міста Запоріжжя, та двома його спільниками Наталія МУРАХЕВИЧ

ещодавно троє зловмисників, підібравши ключ до квартири в будинку на вулиці Кравчу ка, заходились там «хазяйнувати». Але їх помітили пильні сусіди, які викликали патрульних. Втікаючи із викраденими цінностями від працівників поліції, злодії застосували до правоохоронців фізич не насильство та сльозогінний газ. Проте одного з грабіжників таки вдалося затримати. Нині зловмиснику повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передба ченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України. Особи його спільників встановлюють. Три ває досудове розслідування. ■

Н

Більше новин — на сайті volyn.com.ua

«Волинь нова» | 28 жовтня 2017 Субота–Вівторок | ¹119–120

ОВИНИ / Волинь З ВИБОЮ — ДО ЛІКАРНІ На відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» травмовано гірника Алла ЛІСОВА

рапилося це минулої середи в першу зміну. Під час огляду техніки стався обвал гірничої маси. Постраждав 34 річний робітник очисного вибою Олександр М. Чоловіка госпіталізували. Після прове дення операції стан його задовільний. Спеціальна комісія має встановити причини нещасного випадку. Нагадаємо, що ця копальня працює на межі вичер пання своїх балансових запасів і стоїть, так би мовити, в черзі на переведення в третю групу шахт, які ідуть на закриття. Скільки часу ще її працівники добуватимуть вугілля — невідомо. До речі, вони брали участь у про тестних акціях через заборгованість зарплати. З поміж інших основних вимог, які ставлять перед профільним міністерством та урядом нововолинські гірники, — закладення у держбюджеті коштів не лише на покрит тя собівартості тонни видобутого вугілля, розвиток шахт, а й на охорону праці. ■

Т

БОЄЦЬ ПІДІРВАВСЯ НА ВОРОЖІЙ МІНІ Ще одна втрата серед військовослужбовців із Рівненщини Валентин СТАВСЬКИЙ

зоні АТО на Донеччині біля Волновахи загинув уродженець Дубровиці, 23 літній солдат Юрій Колесник. Він пішов служити за контрактом до Збройних сил України в жовтні 2013 року. За мужність і бойові заслуги нагороджений пам’ятним нагрудним знаком Міноборони «Захисник України». Життя його обірвалося під час розвідки місцевості та встанов лення сигнальних ракет для безпеки поста — боєць підірвався на мінно вибуховому пристрої ворога. У загиблого залишилися батьки, брат і дві сестри. У Дубровицькому районі 25—27 жовтня оголошено дні жалоби. Наразі вирішується питання щодо доправлення тіла героя на малу батьківщину. ■

У

БЕЗ БАТЬКА ЗАЛИШИЛОСЯ ТРОЄ ДІТОК У Ратному під час спорудження п’ятиповерхо' вого шістдесятиквартирного будинку, який зводить житлово'будівельний кооператив «Рать», загинув 41'річний мешканець райцентру Віктор К. Іван КАПІТУЛА

к з’ясувалося, трагедія трапилась передобідньої пори. Віктор готував бетонний розчин. В якусь мить величезна стріла будівельного крана разом із плитою звалилась на нього. Кажуть, ніби порвався трос. Робітникам, що стояли неподалік, пощастило — вони встигли відскочити. На місце події відразу ж викликали «швидку». Але медики вже нічого не змогли вдіяти — чоловік помер на місці. До речі, відомо, що Віктор працював на споруд женні житлового комплексу останній день — збирався звільнятися і їхати за кордон на заробітки. Однак доля розпорядилася по–іншому. Без батька залишилося троє неповнолітніх діток, найстаршенький з яких хо дить лише у другий клас. Трагічний випадок розсліду ють слідчі Ратнівського відділу поліції. Вони і встанов лять, що призвело до біди. ■

Я

ЦІНА ЗЛОВЖИВАНЬ — МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ Прокуратура Волині спільно з управлінням СБУ в області викрила на одержанні неправомірної вигоди колишнього керівника підрозділу головного управління Державної фіскальної служби України в області (на теперішній час переведена на посаду інспектора) Наталія МУРАХЕВИЧ

лідством задокументовано систематичне отри мання посадовцем коштів від фізичних осіб підприємців на загальну суму понад 50 тисяч гривень за списання по обліках податкової заборгова ності шляхом підроблення офіційних документів. Вста новлюється остаточна сума збитків, завданих бюджету держави цими незаконними діями, — приблизно 1 мільйон гривень. Перевіряється причетність працівниці фіскальної служби до інших фактів можливих зловживань. Після проведення першочергових слідчих дій буде вирішено питання про її затримання за вчинення злочину, перед баченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, та оголошення їй підозри. ■

С

Більше новин — на сайті VOLYN.COM.UA

ФАКТИ, ПОДІЇ, КОМЕНТАРІ

www.volyn.com.ua

■ Релігія

5 ÏÐÈÍÖÈϲÂ, ßʲ Ç̲ÍÈËÈ ÑÂ²Ò На честь 500Bріччя Реформації протестантські церкви Волині встановили пам’ятний знак та зініціювали наукову конференцію на тему поширення цього релігійного руху в нашому краї

Фото Олени НЕЧИПОРУК.

6

Наталка ЧОВНИК

жовтня 1517 року в Німеччині священик Мартін Лютер опри люднив свої тези, які стали початком потужного проце су, названого Реформацією. З часом його ідеї дійшли до ук раїнських земель, зокрема до Во лині. Однак наразі ця сторінка історії мало досліджена. Тож об ласний міжконфесійний комітет із відзначення 500 річчя Рефор мації спільно з науковцями Луць кого національного технічного університету (у цьому виші діє по тужна історична кафедра) вирішили провести конференцію «Реформація та поширення про тестантизму на Волині», аби істори ки могли представити свої дослідження, а саму подію увіковічити, спорудивши пам’ятний знак. Його встановили в історичній частині Луцька на території люте

31

Урочистий момент відкриття пам’ятного знака.

«

Ò³ëüêè Ïèñàííÿ. Ò³ëüêè áëàãîäàòü. Ò³ëüêè â³ðà. Ò³ëüêè ²ñóñ Õðèñòîñ. Ò³ëüêè Áîãó ñëàâà.

ранської кірхи. Волинських послідовників релігійної течії привітали представники міської влади Луцька, науковці, гро мадські діячі. Після цього єпис копи найбільших протестантських церков області зняли покривало з пам’ятного знака, і присутні змогли прочитати напис, зробле ний на чорному граніті латинською та українською мовами: «Тільки

»

Писання. Тільки благодать. Тіль ки віра. Тільки Ісус Христос. Тіль ки Богу слава». Це п’ять головних принципів Мартіна Лютера, які, як сказав голова Волинського об’єд нання церков євангельських хрис тиян баптистів єпископ Ярослав Троць, мають бути написані не тільки на камені, а й «на скри жалях серця кожного християни на». ■

■ Добра справа

«СКАЗАНО — ЗРОБЛЕНО!»

*

Представник Радикальної партії здивував волинян не тільки активною діяльністю, але й виконаними обіцянками Народний депутат Андрій Лозовий та керівник цієї політсили на Волині Володимир Кравценюк привезли для кількох шкіл практичні подарунки Жанна ВОРОБЙОВА

ндрій Лозовий — кура тор нашої області і час то буває з візитами в регіоні. Два тижні тому в Рожищі у ветеринарному коледжі поскаржилися на нестачу техніки для навчального процесу. Така ж проб лема існувала і в деяких школах, — зазначив пан Кравценюк. — Ми по чали думати, як допомогти. Нині маємо підстави ще раз відвідати ці заклади — і не з порожніми руками». У школі, садочку «Сонечко» та Будинку школяра в Цумані Ківерцівського району були приємно здивовані увагою парла ментаря та партійців Волинського осередку РПЛ і раділи неочікуваним подарункам. Андрій Лозовий наго лосив, що допомога навчальним закладам завжди є для нього пріоритетом, адже без якісної освіти не буде професійних кадрів. Далі шлях Андрія Лозового проліг у Рожищенський район. Шко ли сіл Березолуки та Любче отри мали ноутбуки. А найбільш хвилю ючою була зустріч депутата з колек тивом ветеринарного коледжу в Ро жищі. Два тижні тому у запальній розмові з Катериною Олек сандрівною, викладачем латині і фармакології, він пообіцяв навчаль

«А

Андрій Лозовий та Володимир Кравценюк говорять про нові болючі точки Волині.

«

Íàðäåï-ðàäèêàë íàãîëîñèâ, ùî áåç ÿê³ñíî¿ îñâ³òè íå áóäå ïðîôåñ³éíèõ êàäð³â.

ному закладу ноутбук. «Dictum — factum (Сказано — зроблено. — Авт.)», — здивовано мовила педа гог, побачивши подарунок. «Обіцяне потрібно виконувати, — перекона ний Андрій Лозовий. — Ми маємо відроджувати сільське господар ство. Без ветеринарів це неможли во. Тут навчаються майбутні фахівці. І від того, які знання вони здобудуть, залежить, чи розвивати меться галузь». Особливим був і візит до Лю бомльської загальноосвітньої шко ли №3, де реалізується програма інклюзивного навчання. Привезені ноутбуки мають полегшити роботу з

»

особливими дітками. Подарунки че кали і на ЗОШ І–ІІІ ступенів №2 у цьому райцентрі. Андрій Лозовий та Володимир Кравценюк не оминули увагою і лю дей поважного віку. У Центр соціального обслуговування в Лю бомлі доставили столи та стільці. Народний депутат пообіцяв і на далі регулярно відвідувати регіон та допомагати. А керівник обласного осередку партії Володимир Кравце нюк тим часом вивчатиме ситуацію на місцях, повідомлятиме про проб леми земляків своїм соратникам по РПЛ та шукатиме способи їх вирішення. ■

www.volyn.com.ua

ЖИТТЯ У РІЗНИХ ВИМІРАХ

«Волинь нова» | 28 жовтня 2017 Субота—Вівторок | ¹119—120

7

■ Секрет успіху

SELF-MADE ÏÎ-ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈ Корпорація «АТБ» надає співробітникам унікальну можливість професійного та кар’єрного зростання Ольга КРИЧЕНКО

к правило, у сучасних ре аліях для отримання висо кої посади на підприємстві необхідно мати або зв’язки, або гроші. Особливо це стосується таких сфер, як торгівля й обслугову вання. Але з будь якого правила є винятки. Десять років тому, випадково побачивши оголошення про ва кансію в газеті, вісімнадцятирічна Інна Шумак стала працівником мелітопольського маркету «АТБ» (Запорізька область). Для юної дівчини, що приїхала із села, посада «касир» стала першим записом у трудовій книжці. Сьогодні Інна пра цює керуючою магазину «АТБ» у Херсоні. Марина Страхолет очолює ве ликий маркет «АТБ» у Кременчуці (Полтавська область). Більше деся ти років тому вона прийшла в ком панію працювати приймальницею товарів, добре себе зарекомендува ла і почала просуватися по службі. «Керівник запропонував пройти нав чання в учбовому центрі «АТБ». Після успішного закінчення курсів мене підвищили до заступника керуючого магазину», – згадує Марина. Ольга Коновалова за вісім років роботи в мережі «АТБ» пройшла шлях від продавця в одному із шост кинських маркетів мережі до керівника великого магазину в Глу хові (Сумська область). Цікавою є історія Сергія Га муліна. Сьогодні він працює район ним керуючим «АТБ» у Львові. У 2004 році Сергій прийшов у компанію на посаду бухгалтера одного з мага зинів рідного Дніпродзержинська

Я

Завідувачі магазинів різних регіонів, які пройшли шлях від простих працівників до успішних керівників.

«

Ìàéæå âñ³ êåðóþ÷³ º «âèõîâàíöÿìè» êîðïîðàö³¿, âîíè ïðîéøëè òóò øëÿõ â³ä íàéïðîñò³øèõ ñïåö³àëüíîñòåé äî âèñîêèõ ïîñàä.

»

(нині – місто Кам’янське Дніпропет ровської області). Пропрацювавши більше року, на аналогічну посаду перевівся до Полтави. У цьому місті всього за декілька місяців став зас тупником керуючого, а потім – керу ючим магазину. В Полтаві відкрива лися нові маркети «АТБ», і Сергій до помагав розвивати їх, у тому числі навчаючи новий персонал. Із часом став районним керівником. Пізніше працював із мережею магазинів на Харківщині та Кіровоградщині, їздив у відрядження до Чернігова. Зараз

він працює у Львові. «Перевага «АТБ» у тому, що молодим співробітникам не потрібно чекати по 10—15 років, доки керівництво піде на пенсію і посади звільняться. Мережа настільки швидко зростає, що роботи вистачає всім. У нас є керівники віком 22—23 роки. Я не знаю жодної іншої компанії, яка на дає такі можливості для професійно го зростання співробітників! Ті, хто хоче і може розвиватися, швидко піднімаються кар’єрними сходами», – говорить Сергій Гамулін.

У Західному регіоні нині пра цює й Олександр Дроботенко, що прийшов у компанію 10 років тому. Почавши свою кар’єру в магазині «АТБ» міста Сміла (Черкаська об ласть) старшим продавцем, він зміг «дорости» до керуючого. Саме під керівництвом Олександра відкривалися нові маркети мережі «АТБ» у різних областях. Завдяки досвіду і знанням він став висо кокласним фахівцем й очолив гру пу підтримки команди «АТБ» у Ль вові. «Якщо людина має потенціал і амбіції, то вона доб’ється багато чого. Приходять люди і без освіти, але у нас за дуже короткий час про суваються по службі, вступають до вишів на заочні відділення, будують кар’єру», – зазначає Олександр Дроботенко.

Подібні історії не поодинокі – в «АТБ» їх десятки, якщо не сотні. Ад же компанія на керівні посади рідко бере людей зі сторони. Майже всі керуючі є «вихованцями» корпо рації, вони пройшли тут шлях від найпростіших спеціальностей до високих посад. Саме тому знають усі тонкощі роботи своєї компанії. Сьогодні в корпорації, яка не щодавно відсвяткувала двадця тирічний ювілей, працюють понад 50 тисяч осіб. Це дає можливість го ворити про компанію як про одного з найбільших роботодавців у нашій країні. Щоправда, «АТБ» – унікаль ний роботодавець. За багаторічну історію корпорація виховала не од не покоління справжніх експертів у галузі торгівлі. Замисліться, 85% ке руючих магазинів мережі розпочи нали свій професійний шлях рядо вими співробітниками: приймаль никами і касирами, продавцями й охоронцями. У корпорації «АТБ» система «ви рощування» власних кадрів засно вана на діяльності учбових центрів. Щорічно у них проходять навчання і підвищують свою кваліфікацію біль ше чотирьох тисяч осіб. 100% співробітників, що обіймають адміністративні посади в торго вельній мережі «АТБ–маркет», нав чалися тут. Експерти вже називають «АТБ» «кузнею кадрів». Компанія дає унікальну можливість не лише отри мати престижне місце роботи, а й побудувати успішну кар’єру. Причо му навчання у спеціалізованих цент рах безкоштовне. «Для компанії співробітники є найважливішим ак тивом, найважливішим капіталом. Модний англомовний термін self made – це реальність для сотень і тисяч наших працівників, що бажа ють утвердитися в житті, мати впев неність у завтрашньому дні, отри мати статус висококласних фахівців. Ми раді, що тепер усі ці можливості відкрилися і для нових співробітників у Західноукраїнсько му регіоні», – наголошує Олена Фе даш, директор департаменту уп равління персоналом корпорації «АТБ». ■

■ Із глибини віків

4 ÑÒÎ˲ÒÒß ÍÀ ÂÀÐÒ² ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÄÓÕÓ У ці дні Луцьке Хрестовоздвиженське братство разом із громадськістю, вченими, УПЦ Київського патріархату, міською та обласною владою відзначило 400*ліття Андрій БОНДАРЧУК, голова Братства

нагородив учасників конференції ювілейними керамічними медаля ми, вручив кожному присвячену цій даті ювілейну монету Нацбанку. Наступного дня відбулася цікава

Олена БІРЮЛІНА, завідувач Музею історії Луцького братства

ародилось воно у нелегкі для України й Української Церкви часи, коли наша віра була на межі небуття. Пере дові свідомі люди, патріоти – осно ва Братства. Його ядром стали ук раїнські шляхтичі та духовенство, луцькі міщани, які у нелегких умо вах не зрадили ні віри, ні України. Серед них багато славних талано витих людей: Іван Виговський, Галшка Гулевичівна, Лаврентій Древинський, Йов Кондзелевич, Данило Братковський та багато інших. В історію Волині, України Братство вписало свою славну сторінку. Перший день відзначення мож на вважати духовним: у братському Хрестовоздвиженському храмі відбулася служба Божа, у братсь кому некрополі – поминання брат чиків, чий прах покоїться там, хрес на хода до Свято Троїцького собо ру, а в актовій залі Волинської пра вославної богословської академії (ВПБА) – урочиста академія, прис

Андрейчук, Дмитро Пуха. Суттєву допомогу надали наші друзі зі США Роман Гелетканич, Алла і Михайло Гереці, отець Ігор Махлай, Володи мир Бакум. Братчики і колектив Музею історії Луцького братства щиро дя кують усім, хто долучився до відзначення такої поважної дати в історії Волині та України.

18 жовтня за участю представ ників «Товариства нумізматів Во лині», Волинського товариства «Просвіта», Інституту післядиплом

«

Ïåðåäîâ³ ñâ³äîì³ ëþäè, ïàòð³îòè – îñíîâà Áðàòñòâà. Éîãî ÿäðîì ñòàëè óêðà¿íñüê³ øëÿõòè÷³ òà äóõîâåíñòâî, ëóöüê³ ì³ùàíè, ÿê³ ó íåëåãêèõ óìîâàõ íå çðàäèëè í³ â³ðè, í³ Óêðà¿íè.

З

На честь 400 річного ювілею Луцького братства Нацбанк України випустив пам’ятну монету.

вячена ювілейній даті. Після бла гословення заходу владикою Ми хаїлом канцлер єпархії отець Ми хайло Цап зачитав вітання Патріар ха УПЦ Київського патріархату братчикам і учасникам академії. Представники міської та обласної влади – перший заступник голови ОДА Олександр Степанцов, зас тупник голови обласної ради Ро ман Карпюк, перший заступник міського голови Григорій Недопад,

а також владика Михаїл вручили Почесні грамоти і подяки братчи кам. А у Волинському краєзнавчому музеї, Музеї історії Луцького брат ства відбулася Міжнародна науко ва конференція, присвячена 400 літтю Братства. На форумі були представлені цікаві доповіді, три вали дискусії. Голова Луцького Хрестовоздвиженського братства (відродженого) Андрій Бондарчук

поїздка у село Жидичин Ківерців ського району, де гості ознайоми лись із діяльністю Свято Мико лаївського чоловічого монастиря і були приємно вражені відроджен ням давньої православної святині. Належному відзначенню юві лею сприяли офіційні організації, установи, симпатики Братства і Музею, зокрема управління культу ри ОДА, департамент культури Луцької міської ради, керівництво Єпархіального управління, ВПБА, Жидичинський Свято Миколаївсь кий чоловічий монастир УПЦ КП, ЖКП № 3, Волинський коледж хар чових технологій, редакція газети «Волинь нова», Торговий дім «Zеmаn», Валерій Копилов, Ірина Дацюк, Микола Слатов, Кирило Ткачов, Ігор Мельниченко, Тамара

»

ної педагогічної освіти, Схід ноєвропейського університету у Музеї історії Луцького братства відбулася презентація ювілейної монети. До речі, серед трьох добре відомих історичних братств — Київського, Львівського та Луцько го — наше налічує найбільше дос тойників, яких Національний банк відзначив зображенням на ювілей них монетах: Іван Виговський, Галшка Гулевичівна, Петро Могила, Іван Огієнко. Крім того, як уже зга дувалось, випущена монета на честь 400 ліття Луцького Хрестово здвиженського братства. Незаба ром буде видано збірник ма теріалів Міжнародної наукової кон ференції, який стане предметом вивчення і дослідження ширшим колом зацікавлених. ■

«Кохана жінка та, котрій можна заподіяти більше страждань».

ЛЮБИТЬ! НЕ ЛЮБИТЬ

Французький письменник Етьєн РЕЙ.

■ Ліричні рядки

Анатолій ГІРИЧУК

ТАК ХОЧЕТЬСЯ БУТИ У ПАРІ Молодий чоловік, якому 32 роки, хоче познайомитися для створення сім’ї із самот3 ньою дівчиною або молодою жінкою. Бажано, щоб була із сільської місцевості. Мій тел.

0997917753. xxx Мені 38 років, зріст 167 сантиметрів, вага 57 кілограмів, інвалід ІІІ групи загального зах3 ворювання. Живу в селі з батьками. Я уже не раз писав у газету в пошуках пари, але так і не знайшов свою половинку. Та, як кажуть, не втрачаю надії. Ще раз звертаюся до таких же самотніх волинянок. Може, якраз відгукнеться та, з якою знайшов би спільну мову. П’яниць, наркоманів, з місць позбавлення волі прошу не турбувати. Мій тел. 0981272580 (із 17–ї до 22–ї). xxx Мені 29 років, одружений не був, зріст 190 сантиметрів, вага 76 кілограмів, за горос3 копом Телець, без шкідливих звичок. Працюю, живу в місті. Познайомлюся із дівчиною віком 28330 років. Мій тел. 0988838845. xxx Мені 43 роки, зріст 180 сантиметрів, вага 73 кілограми. Для створення сім’ї хочу поз3 найомитися з доброю, економною, сучасною жінкою віком до 42 років, без надмірної ваги і без комплексів, згідною на переїзд до мене. Люблю подорожувати Україною. Мій тел.

0502110433. xxx Порядна, симпатична 42–річна жінка по3 знайомиться з чоловіком віком 39353 роки — чесним, працьовитим, духовно багатим, із серйозними намірами створити сім’ю. Мій тел. 0639329144 (з 17–ї до 20–ї год.). xxx Мені 42 роки, самотній, живу в Луцьку, житлом забезпечений. Для створення сім’ї хотів би зустріти жінку з розумною різницею у віці (може бути з дитиною), не схильною до повноти. Мій тел. 0505382996. xxx Познайомлюся із самотньою, спокійною жінкою віком 35345 років, з якою можна було б створити сім’ю і яка б погодилася на переїзд до мене. Мені 49 років, зріст 180 сантиметрів, працюю, маю різноманітні захоплення. Мій тел. 0976576086. Р

Е

К

Л

А

М

А

заслужений журналіст України.

Останній з поетів «золотої доби» римської літератури Публій ОВІДІЙ.

■ Почуття славетних

■ Ніхто, крім тебе Закінчення. Початок на с. 1

Вже відцвіла весна. Вже відшуміла... Відгомоніла в зелені дібров. Й болить душа, тому що не зуміла Завоювать твою любов. Вже кане мертвий лист в холодну воду, Без жалю осінь птаха прожене, Й залишусь я без племені, без роду, # молодість, як мариво, мине. # вже тоді, коли на небосхилі Згасати буде зіронька моя, Згадаю очі, що до болю милі, Одну тебе згадаю я. м. Луцьк. ■

Катерина ЗУБЧУК,

Катерина ЗУБЧУК

ож під час весілля особливого спілкування між ними не було. Тим більше, що через два дні Надя їхала на море, помислами була вже десь там, далеко. А ось і погляд Сергія на їхню першу зустріч: — Це було перед поїздкою у Зимне Володимир–Волинського району, де молоді вінчалися. Коли наречена вийшла з дружками з хати, то Надя з кимось по телефону розмовляла. І перша моя думка була така: у неї є хлопець. І навздогін інша: чому так, що хороші, скромні дівчата нарозхват? Тож зразу на весіллі і не підходив до неї. А віддавши заміж подругу, Надя поїхала на море. Оскільки вони навіть номерами телефонів не обмінялись, то Сергій і подзвонити їй не міг. Хоч ця дівчина не йшла з думок. І «ВКонтакте» («була не була») додав її в друзі. Минув день—два, і Надя з’явилася в мережі. Сергій запропонував зустрітися, погу3 ляти.

— Це було суто дружнє спілкуван3 ня, — пригадує чоловік. — Правда, на першому побаченні я спробував поцілувати Надю, але вона мене зра3 зу, як кажуть, поставила на місце: мовляв, ми просто друзі (як згодом почую від неї, мама не так її вихова3 ла). Мене, по правді, слова з приводу того, що в нас просто дружні стосун3 ки, зачепили. Я подумав: окей — друзі, то друзі…

Т

«МАЙЖЕ ДВА РОКИ Я ЗАВОЙОВУВАВ НАДЮ» Кожного дня Сергій забирав дівчи3 ну після роботи (вона продавала квіти біля торгового центру «Гостинець»). І вони пішки йшли у її Рованці, що за Стиром. Ці зустрічі почалися у серпні 2015–го і тривали цілу осінь.

— Я закінчувала роботу о 22–й— 23–й годині, — розповідає Надя, — по3 ки прийдемо в Рованці, то вже північ. Я ледве доходила додому, але ж не ска3 жеш, що ноги болять. У нас було чисто дружнє спілкування — ніяких думок, що він може стати моїм хлопцем (май3 бутнім чоловіком). Мабуть, тому і скла3 дались дуже довірливі стосунки. Ми не старалися (в усякому разі я) показати себе кращими, як ми є. Говорили і про життя, і про сім’ю, і політику не обми3 нали.

— Після невдалого поцілунку, — додає Сергій, — десь півроку тривали зустрічі з пішими прогулянками. Навіть за руку не можна було Надю взяти, хоч у мене були такі мимовільні спроби, на які вона не двозначно реагувала — «ніяких ручок». І завойовував я її майже два роки. Чоловіки — це ж мисливці. А цінується те, що важче дається. Дове3 лося попоходити. Знайомі хлопці, яким було відомо про цю нашу дружбу, казали: «Нащо вона тобі?..» Але я не здавався. Під час цих зустрічей, піших прогу3

Фото з домашнього архіву родини ТОРЧИНСЬКИХ.

Згадаю очі, що до болю милі

«Без суперечок недовго триває кохання».

Ведуча рубрики

На знімку з молодими – волонтери Дарина Барчук, Наталія Шепель і Наталія Ариванюк, завдяки яким Сергія прооперували у Кракові.

Традиційна фотосесія на фоні символу Луцька.

«À  ÏÎÄÀÐÓÍÎÊ ÄÐÓÆÈͲ ÍÀ ÂÅѲËËß — ÁÐÎÍÇÎÂÀ ÌÅÄÀËÜ ÍÀ «²ÃÐÀÕ ÍÅÑÊÎÐÅÍÈÕ» лянок, які деколи мали ще й зигзаги, — могли пролягти через центр Луцька, коли хотілося полюбуватися вечірнім містом, вони відкривали собі одне од3 ного. Надя, яка в юності чула від своєї бабусі, що кожен хлопець має відслу3 жити в армії («хто не служив, то хво3 рий, і таких дівчата не хочуть за чо3 ловіків»), по–особливому сприйняла те, що Сергій пройшов свого часу сол3 датську школу. Це стало, як вона зараз каже, хорошим бонусом на його ко3 ристь. А тим більше її підкорило і вра3 зило те, що Сергій побував на війні, пройшов бойове хрещення (його мобілізували ще у першу хвилю, у квітні 20143го). До АТО у Сергія було і студентське життя, і заробітки в російському Нов3 городі. Та якось вирішив, що досить їздити на чужину і влаштувався на фірмі ПП «Курілін», яка займається пе3 ревезенням товарів. Може, з півроку попрацював, і ось дзвінок із рідного села Мирне: «Треба, щоб ти приїхав у райвійськкомат».

— Чесно кажучи, — пригадує Сергій, — думав, що відмічуся (дані свої залишу) і відпустять, як це було з багатьма хлопцями. А сталося так, що ні в Луцьк, де працював, ні додому в село я вже не потрапив. Буквально декілька годин дали на збори, вирішення невідкладних справ. Мене забрали 8 квітня, а швагра — 9–го. Од3 разу двох з однієї родини… Тиждень Сергій був у Володи3

мирі–Волинському, на базі 51–ї окре3 мої механізованої бригади, ще один — на Тучинському полігоні в Рівненській області. А у травні по3 вантажили, як пригадує молодий чо3 ловік, і повезли кудись. Але явно не в Чернігівську область, як казали по3 передньо, — усі мали мобілки, навігатори, тож бачили, що прибули на Дніпропетровщину. Спочатку був блокпост на межі з Донецькою областю, потім — під Красноармійсь3

«

блокпост був зовсім близько від До3 нецька — вогні нічного міста видніли3 ся. Ми тримали курс, як з’ясувалося згодом, на Савур–Могилу. Все ближче і більше бахкало. І більше смертей до3 водилось бачити. Це ж літо було, кінець липня, — страшний запах стояв від обгорілих тіл… Сергій згадував прожите й пережи3 те, а Надя час від часу вклинювалася в розмову — ясно, що про його бойовий шлях довідалася ще тоді, коли вони

Íà ïåðøîìó ïîáà÷åíí³ ÿ ñïðîáóâàâ ïîö³ëóâàòè Íàäþ, àëå âîíà ìåíå çðàçó, ÿê êàæóòü, ïîñòàâèëà íà ì³ñöå.

ком (після декомунізації це Пок3 ровськ).

— Близько місяця простояли там, — розповідає Сергій. — Жили якоюсь ілюзією бойової обстановки, хоч поро3 ху і не нюхали, як то кажуть. Фільми ж бачили про війну — нічого такого тут ще не було. Ось коли 22 травня стала3 ся трагедія під Волновахою, за кілька3 сот метрів від нашого блокпоста, то ми вперше відчули, що таке війна, що можна загинути, бо це далеко не кіно. І вже тепер, приїжджаючи на черговий блокпост, ми насамперед окопувались, будували, як могли і з чого могли, бліндажі. Як ті кроти заривалися. Змінювалися населені пункти — Со3 лодке, Степне, Оленівка. Останній наш Р

»

зустрічалися. Не все їй розповідав, оберігаючи від хвилювань. Але із ко3 ротких спогадів знала, що її майбутній чоловік опинився в одній із найга3 рячіших точок АТО, брав участь в обо3 роні Савур–Могили. Саме там його тяжко поранено в шию — осколок застряг біля сонної артерії. Була доро3 га додому. Операція в обласній клінічній лікарні, та в якусь мить лікарі, які взялися за ювелірну роботу, зро3 зуміли, що нема високоточного спеціального обладнання, а без нього — дуже великий ризик. І нарешті поря3 тунок у Кракові, в лікарні Святого Ра3 фаїла, що став можливим завдяки во3 линським волонтерам, зокрема Наталії Ариванюк. Е

К

Л

А

М

А

«МИ НЕ ВИПАДКОВО ЗУСТРІЛИСЯ» Сергій ще торік збирався поклика3 ти заміж Надю. Коли в грудні поїхали в Буковель кататися на лижах, то були такі натяки. Але дівчина сказала: «Не здумай цього робити — я ще не гото3 ва». Хлопець, мабуть, не забув, як вперше хотів поцілувати Надю, і ста3 лась «осічка». Щоб не почути «ні» — і далі витримував паузу. Не прозвучала пропозиція і навесні цього року, коли вони обоє їздили у Київ, де був відбір на «Ігри нескорених». Бо знову Надя відговорила Сергія від його задуму своєю «неготовністю». До речі, хло3 пець тоді хотів вийти на концертну сцену, яка була зведена на Хрещатику, і піднести майбутній дружині персте3 ник. А сталася ця пам’ятна подія — освідчення — вже у Луцьку. На вечірці, влаштованій з нагоди реєстрації шлю3 бу ще однієї Надіної подруги, колеги. Було це на вулиці Набережній, у кафе автомийки «Нептун», яку чомусь облю3 бували наречені для фотосесій.

— Я вже знала, що Сергій увійшов у тридцятку спортсменів, які були відібрані на «Ігри нескорених» (15 учасників, які потраплять в основу збірної України, мали назвати пізніше), — розповідає Надя. — Ми сиділи за столиком, наречені фотографувалися. У мене був хороший настрій. І ось Сергій дістає коробочку з перстеником і робить мені пропозицію. Це був для

мене сюрприз. І я відповіла йому зго3 дою. «Так» прозвучало майже після двох років їхнього знайомства.

— До Наді у мене стосунки з дівча3 тами тривали максимум півроку. — Мабуть, не було тієї, кого б захотілося завойовувати, за кого виникло б ба3 жання поборотися. А може, я просто був молодий, зелений — в голові вітер гуляв. Мене здивувало, а точніше — приємно вразило, що ми з Надею ніко3 ли не конфліктували — вміли знайти спільну мову.

— А я, — підключається до розмо3 ви Надя, — дослідила, що ми не ви3 падково зустрілися. Моя подруга Женя планувала виходити заміж пізніше — вже тоді, коли я мала бути на морі. Але чомусь вона передумала і призначила весілля на Петра й Павла, коли я ще змогла прийти. Це одне. А друге ось що: я могла б «ВКонтакте» і не додати Сергія в друзі. Були і ще такі деталі впродовж майже двох років, які засвідчували, що ми не випадково зустрілися. Одне слово, пазли так складалися, що випадковість виключа3 лася. І я вирішила, що це доля. А весілля молоді призначили, вихо3 дячи з того, що у вересні мали бути «Ігри нескорених». Хоч Сергій ще не знав, чи потрапив в основу збірної ко3 манди, вони з Надею порадилися і вирішили, що будуть одружуватися на початку жовтня, коли закінчаться ігри в Торонто. 2 жовтня Сергій мав повер3 нутися з Канади, а приїхав аж 4–го — за три дні до торжества. Зате з пода3 рунком для дружини — бронзовою ме3 даллю, яка була першою у скарбничці збірної команди України. Надя каже: — Ніколи не думала про пишне весілля, але говорила, що хочу білу сукню (це обов’язковий атрибут, бо ж такі гарні знімки на пам’ять залишать3 ся) і вечірку з мінімумом людей. Не люблю великих застіль, коли збира3 ються ті, про кого ти знаєш хіба те, що вони — родичі, з якими і не спілкуєшся. Але оскільки у Сергія ве3 лика родина (двоюрідних, троюрідних сестер і братів багато), то мама його сказала: «Не можу не зробити весілля таке, як треба». І я, зважаючи на це, погодилася, як мовиться, відтанцюва3 ти. Отож у мене в Луцьку була тільки вечірка у «Срібних лелеках», на яку прийшло 25 гостей, а вже 8 жовтня у Сергія, в його рідному селі Мирне зібралося їх півтори сотні. Перед поїздкою на Горохівщину ми повінча3 лися в Рованцях. Так, кажуть, заведе3 но, що таїнство вінчання відбувається у храмі нареченої. Не втримуюсь від запитання, якою ж була зустріч невістки із свекрухою.

— Ми вже з нею бачилися, звичай3 но, — каже Надя. — Вперше, до речі, коли Сергій складав присягу, пішовши в патрульну поліцію Луцька. «А це моя мама», — сказав тоді ніби між іншим. Сьогодні я вже знаю, що мама мого чоловіка дуже хороша.

— І любить невістку більше, як ме3 не, — додає Сергій з удаваною ревністю, бо ж, ясно, задоволений з того, що головні в його житті жінки прийняли одна одну. ■

«Десь проходила ніжність між нами...»

²ãîð Ñòðàâ³íñüêèé ³ Êîêî Øàíåëü У Парижі в театрі Єлисейських полів на скандальній прем’єрі балету «Весна священна», написаного на за' мовлення Сергія Дягілева, сиділа модниця, естетка і вже доволі успішний модельєр Коко Шанель. Вона пильно спостерігала за хаосом як на сцені, так і навко' ло неї, але найбільше її зацікавила лише одна людина, що спричинила цю бурю емоцій і переживань око мала унікальний нюх на все нове й актуальне, а тому приховати від неї талант Стравінського не могли жодні незадоволення навколишніх. Попри намагання модельєра побачити сміливого генія, зустріч не відбулася. Композитор був надто збентежений своїм прова3 лом і не мав бажання та духовних сил для жодних непотрібних розмов. Дві харизматичні особистості цього разу не зустрілись, і їхні життєві шляхи на якийсь час розійшлися. Через сім років після цього Ігор Стравінський зі своєю сім’єю потерпав від злиднів і офіційно не мав притулку. Ма3 ленька затхла квартира в Парижі з пошарпаними дешевими меблями, де постійно відчувався дискомфорт, — ось як жив тоді композитор. Весь цей час Коко Шанель стежила за ним і, обравши слушний момент, запросила його на свою віллу в пе3 редмісті Парижа. Стравінський, розуміючи, що це чудова на3 года позбутись болючих буденних проблем, які щоразу

К «

Ìèìîâîë³ êîìïîçèòîð ïîòðàïëÿº ï³ä ÷àðè Øàíåëü, ÿêà ïîì³òíî âèãðຠíà ôîí³ éîãî äðóæèíè Êàòåðèíè.

»

витісняли творчість, охоче приймає запрошення. З іншого бо3 ку, в нього не було жодного вибору, і це його зовсім не тішило. Він виріс у патріархальному середовищі і звик, що жінка завж3 ди підпорядковується чоловікові. Шанель втілює свободу і не3 залежність, які, попри внутрішній спротив, все ж таки притягу3 ють композитора. Не роздумуючи, митець приїжджає до заміського маєтку й дає мовчазну згоду, щоб парижанка була його протектором. Разом із ним четверо дітей і вагітна дружи3 на Катерина, яка опиняється між двома ключовими фігурами світової культури. Перебування на віллі Коко Шанель нагадало старе, як світ, прислів’я «Безплатний сир буває тільки в мишоловці». Мимо3 волі Стравінський потрапляє під чари Шанель, яка помітно виграє на фоні його дружини Катерини — жінки непре3 тензійної, до того ж хворої на туберкульоз. Незважаючи на те, що сім’я перебуває поруч, він не може втриматися від де3 монічного «шарму» Коко Шанель, яка диктує моду в Парижі. Між ними спалахує таємна пристрасть, про яку поступово здо3 гадується дружина Стравінського. Вдіяти нічого не можливо, адже головне — музика, а з усім іншим можна змиритися. Ха3 рактер Катерини не дозволяє їй учинити скандал, а тому вона покірно мириться з підступністю Шанель, відвертим холодом чоловіка. Жінка жертвує своїми власними амбіціями і хоче всіма силами уберегти від потрясінь духовний світ Стравінсь3 кого, а також не втратити сім’ю і покидає з дітьми віллу Ша3 нель. У такому дусі в 2009–му французький кінорежисер Ян Ку3 нен зробив екранізацію роману Кріса Грінхала «Коко та Ігор», написаного в 2002 році, де історичні факти розвиваються зав3 дяки творчій уяві (нещодавно його можна було побачити на те3 леканалі ТV ХХІ). Утім, версія Кунена у фільмі «Коко Шанель та Ігор Стравінський» дещо вульгаризує і спрощує життя компо3 зитора. Є й інші міркування з цього приводу: навіть біографи, які завжди були поруч із легендами світової культури, не можуть із впевненістю сказати про наявність близьких стосунків між Стравінським і Шанель. Їх стосунки — символ історичних і культурних змін, знак зустрічі й розлуки великих епох. Обоє вони прожили довге життя. Геніальний композитор залишив цей світ у квітні 1971 року в Нью–Йорку і встиг перед смертю відвідати дорогу йому Волинь, де в Устилузі в будинку Стравінського відкрито на його честь музей. Коко Шанель по3 мерла в січні того ж року від серцевого нападу у вишуканому паризькому готелі «Ріц», не зрадивши собі ні в розкішній ат3 мосфері, ні в оригінальності. ■

10

ОСВІТА

«Волинь нова» | 28 жовтня 2017 Субота—Вівторок | ¹119—120

www.volyn.com.ua

■ Серце, віддане дітям Фото із домашнього архіву Ганни БАБІЙ.

Роман НОВОСАД

УВЕСЬ ВІК – ІЗ ДВОМА ІМЕНАМИ В Ощеві на Горохівщині її зна ють усі. Хтось бачить бабцю Ніну за домашніми клопотами на обійсті, когось вона навчала у школі, до когось приходила як лектор на виробництво, однак більшість відгукується про неї не лише як про хорошого педагога, а й як про добру та щиру людину, яка завжди підтримає, порадить і заспокоїть. У районі Ніна Фе дорівна відома тим, що колись підняла місцеву освіту на новий рівень. Для односельців же це жінка, на долю якої випали горе і радість, падіння і злети, миті роз чарування і такі жадані проблиски надії. Народилася вона у листопаді 1940–го у селі Стрільче неподалік Горохова. А в червні наступного року на українську землю прийш ла війна…

— Батька мого одразу мобілізували у 124–ту стрілецьку дивізію, – згадує Ніна Бабій. – На цисти розбили її за кілька днів, деякі солдати втекли додому. Так і тато врятувався. У 1944–му зно ву пішов на фронт, на Сандо мирському плацдармі потрапив у полон. Лише в 1946 році повер нувся – худющий, живого місця на ньому не зосталося. Мати ду мала, що й не видужає. Але він вижив! Важким було повоєння: тягар відбудови, примусова колек тивізація. Мусили вступити до колгоспу й Нінині батьки. Сама вона, навчаючись у Смиківській школі, прагнула здобути фах пе дагога.

— Хотіла вступати до Со кальського педучилища, але не мала на руках метрики. Коли звернулися до сільради, то ви явилося, що у книзі хрещень за писали мене не Ніною, а Ган ною… Певно, священик щось наплутав. Отак два імені у мене все життя. Ганна (Ніна) Грищук (Бабій) – справді людина унікальна, при наймні на Волині. Адже мало в ко го є два імені і два прізвища. Коли у 1980–х вона вийшла заміж і взя ла прізвище чоловіка, у райвно заявили: «Освіта ж тебе знає як Ганну Бабій!» До Сокальського педучилища витримала чималий конкурс – четверо осіб на місце, закінчила його у 1958 році й одразу отри мала направлення на роботу.

— Першим місцем моєї праці були далекі села Лахвичі та Дере вок Любешівського району, – розповідає Ніна Федорівна. – Викладала біологію, згодом нав чала перший клас – аж 46 учнів. Найбільше мене вразила там надзвичайна жага дітей до знань,

Здається, ще вчора ми були молодими: на фото разом із колегами — Галиною Кос та Василем Дубінським.

ÃÀÍÍÀ ÁÀÁ²É 60 Ë²Ò ÏÐÀÖÞª Ó ØÊÎ˲ Ще й сьогодні заслужений учитель України у свої майже 77 років на громадських засадах очолює музей у місцевій дев’ятирічці, який відкрила у далекому 1978 му хоч жили бідно, ходили в посто лах. У Деревку була величезна шкільна кролеферма із лозунгом: «Дамо державі тисячу кролів!»

1961–го Ніна вступила до педінституту імені Лесі Українки у Луцьку, здобула спеціальність учителя історії та української мо ви. Згодом з’явилася можливість перейти працювати на рідну Го рохівщину. НЕ РОЗГУБИЛАСЯ І ПЕРЕД АНДРІЄМ МАЛИШКОМ У райвно Ганні Бабій запро понували школи трьох населених пунктів. Влаштувалася вчителем історії та географії в Ощеві.

— Сказали, що він до райце нтру найближче, то й пішла, – згадує Ніна Федорівна. – Посе лилася у старенької солдатської вдови Мотруни Сербалюк, нап равду доброї жінки, яка нічого нікому не шкодувала, хоч і дово

Ганна Федорівна з учнями на відкритті оновленого залу шкільного музею.

«

Ïðî ãðîø³ ³ ñëàâó í³êîëè íå ìð³ÿëà: ñïðàâæíÿ íàãîðîäà äëÿ çàñëóæåíîãî â÷èòåëÿ Óêðà¿íè Ãàííè Áàá³é – öå ëþáîâ òà ïîâàãà ¿¿ êîëèøí³õ ³ òåïåð³øí³õ âèõîâàíö³â.

дилося одній нелегко. Війна заб рала в неї чоловіка, двох синів та дочку. Я їй усіляко допомагала, будучи депутатом облради, за безпечувала всім потрібним. В Ощівській восьмирічці Ніна Бабій проявила себе невтомною трудівницею. Добрими порадни ками колезі стали Галина Кос, Та мара Середа, Марія Левчук, Віра Худа. Найбільша заслуга пані Ніни, вважають односельці, – но вий корпус школи. Вчителька,

»

яка була тоді директором, не шкодувала для цього ані часу, ні сили, ні здоров’я.

— Усі міжколгоспбуди тоді були зайняті, тож ми вирішили заливати фундамент самотужки. Батьки і вчителі працювали не покладаючи рук. Коли ж основу для будівництва підготували, од на з організацій зголосилася розпочати роботу. Але й ма теріалів не вистачало, і техніки відповідної. Пригадую, як обби

■ Визнання

вала пороги різних установ, щоб випросити бетонну плиту чи мішок цементу. Значну допомогу нам надав районний відділ освіти. І за рік спільними старан нями звели новий, сучасний кор пус, – розповідає Ганна Фе дорівна. Вона – відмінник освіти УРСР (1976) та СРСР (1987), а 1978 ро ку їй було присвоєно високе звання «Заслужений учитель Ук раїни». За активну життєву по зицію, за людяність і щирість Ніну Федорівну не раз обирали до Го рохівської районної та Волинсь кої обласної рад. Депутатом ос танньої вона відпрацювала вісім скликань. Діяльність Ганни Бабій на цьому поприщі не раз висвіт лювалася на шпальтах районної й обласної преси. Доводилося вчительці бути й лектором Всеукраїнського това риства «Знання». Розповіла пані Ніна про один випадок, що стався з нею у Києві. Коли доповідала з трибуни про проведену роботу, у президії, де сиділи тоді українські письменники, раптом встав Андрій Малишко («Пісня про руш ник») і жартома спитав, чи збіль шилися від проведених лекцій надої молока. Вона не розгуби лася і сказала, що надої – ні, про те працівники відповідальніше почали ставитися до своїх обов’язків. Також Ганна Фе дорівна була делегатом IV з’їзду вчителів УРСР. ПЕДАГОГ – ЦЕ НЕ ПРОФЕСІЯ, А ДОЛЯ За її плечима – понад шість де сятиліть безперервної вчительсь кої праці. Ще й зараз на громадсь ких засадах очолює шкільний му зей, який сама ж і створила у 1978 році в новому корпусі. Нещодавно вийшла друком книга історичних нарисів Ганни Бабій «Львівсь ко–Сандомирська операція. Про рив на Рава–Руському напрямі» – про звільнення централь но–східної Горохівщини від німецької окупації. Чимало учнів Ніни Федорівни пішли її слідами. Це кандидати історичних наук доценти Михайло Костюк, Інна Пахолок, історики Та мара Середа, Алла Мельничук, Михайло Жук, Лариса Жук. Проте для вчительки найважливіше те, що її учні стали людьми, яких мож на ставити у приклад іншим. Зараз Ніна Федорівна зоста лася одна. Сімнадцять літ уже не має чоловіка Івана, відійшли у вічність батьки, сестра мешкає в Тернополі. Але вона знаходить розраду в тому, що пише розроб ки, часто буває у школі, готує захо ди в музеї. Про гроші і славу ніколи не мріяла: справжня нагорода для заслуженого вчителя України Ган ни Бабій – це любов та повага її ко лишніх і теперішніх вихованців. ■

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

ͳìåöüêèé äîáðî÷èíåöü ñòàâ Ïî÷åñíèì ïðîôåñîðîì Ëåñèíîãî âèøó Це звання присвоюється видатним ученим, державним і громадським діячам за особисті значні творчі досягнення в галузі науки, освіти, культури й міжнародного співробітництва та вагомий внесок у життя університету Лариса ЗАНЮК

иплом Почесного професо ра Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки днями вручили громадському діячеві, го лові німецької доброчинної ор ганізації «Україна. Допомога. Брайтшайд» панові Генріху Беннеру на засіданні вченої ради вишу. Урочистості розпочалися тра диційним виконанням гімну та про мовою ректора Ігоря Коцана, який

Д

нагадав прізвища Почесних профе сорів. Декан факультету іноземної філології Оксана Рогач представи ла присутнім біографію Генріха Бен нера: трудову діяльність він здійснював у різних організаціях Німеччини, після чого зайнявся во лонтерством, очолив благочинну організацію «Україна. Допомога. Брайтшайд», яка постачає гума нітарну допомогу Україні. Діяльність цієї організації вже знають у Луцьку, Нововолинську, Бродах, Володи мирі–Волинському та Підкамені. Митрополит Луцький і Волинсь

кий Михаїл УПЦ КП висловив надію не лише на матеріальну, а й на ду ховну співпрацю. Адже є хороший початок: в університетську капличку Святої Софії німецькі доброчинці передали орган — музичний інстру мент, який нагадуватиме про спільність двох найдревніших роз галужень християнства — Західно го й Східного. Викладачі, проректори та сту дентство прийняли Почесного професора в університетську спільноту й нагородили гучними оплесками. ■

Ректор Ігор Коцан і Генріх Беннер.

«

 óí³âåðñèòåòñüêó êàïëè÷êó Ñâÿòî¿ Ñîô³¿ í³ìåöüê³ áëàãîä³éíèêè ïåðåäàëè îðãàí.

»

НЕБАЙДУЖІ СЕРЦЯ

www.volyn.com.ua

■ Добро врятує світ

«Волинь2нова» | 28жовтня 2017 Субота —Вівторок| ¹119–120

Фото з архіву Марії ГУЗЬО.

11

■ Благодійність

190 ÏίÇÄÎÊ Â ÓÊÐÀ¯ÍÓ É ÒÐÈ ÐÎÊÈ Â ÄÎÐÎDz Фото Ніни КОСТРУБИ.

Така цікава статистика діяльності Волинського благодійного фонду «Дитяча місія. Україна» упродовж чверті століття

Найвища нагорода для студентів — щирі дитячі усмішки.

ÄÎÂÅËÈ, ÙÎ ÌÈÊÎËÀÉ ÌÎÆÅ ÏÐÈÕÎÄÈÒÈ ÍÅ ÐÀÇ ÍÀ вÊ! Уже не вперше студенти Луцького педагогічного коледжу приїжджають із гостинцями до вихованців Ківерцівського дитячого будинку «Сонечко». Передує цій благородній акції збір коштів, на які купуються дарунки для малюків (збір макулатури, особисті пожертви молодих людей) Марія ГУЗЬО, голова студентської ради Луцького педагогічного коледжу

ещодавно з ініціативи студентської ради ко леджу і за підтримки керівництва навчального закладу, яке надало транс порт, відбувся черговий візит майбутніх педагогів до вихованців будинку дитини. Активісти з усіх курсів підго тували театралізоване дійство із казковими героя ми, піснями, танцями, кон курсами, творчими завдан нями. Не забули пригостити дітлахів солодощами, фрук тами, подарували іграшки, канцтовари. Та найбільшою радістю став блиск в оченя тах малюків, які охоче зголо шувалися на участь у кон курсах, щосили плескали в

Н

долоні, усміхалися, підтан цьовували, підспівували, за хоплено роздивлялися гос тинці — були такими безпо

«

Працівники дитячого бу динку «Сонечко» запросили творчу молодь Луцького пе дагогічного коледжу

Íàéá³ëüøîþ ðàä³ñòþ ñòàâ áëèñê â î÷åíÿòàõ ìàëþê³â, ÿê³ îõî÷å çãîëîøóâàëèñÿ íà ó÷àñòü ó êîíêóðñàõ.

середніми, добрими та справжніми. Хочеться віри ти, що осіннє тепло бабино го літа зігріє маленькі душі і стане оберегом від холоду самотності. Напевно, не раз у дитячій пам’яті зринати муть казкові персонажі Білосніжки, Снігової Короле ви, Доброї Феї, Домовика, Русалоньки, Чорного Плаща, яких зіграли студенти колед жу, подарувавши малечі таку необхідну віру в казку і здійснення мрій.

»

приїжджати до них частіше. Тож наступний візит у Ківерці студенти запланували із кон цертною програмою «Ой хто, хто Миколая любить» та миколайчиками. Добрі справи гуртують навколо студентської ради коледжу активну молодь, бу дять творчу думку і готують до майбутньої професійної діяльності, у якій потрібні не лише міцні знання, а й лю бов до дітей, милосердя і небайдужість. ■

«

Ніна КОСТРУБА

ими днями виповнилося 25 років відтоді, як у Києві було за реєстроване Волинське предс тавництво Скандинавської дитячої місії. З нагоди цієї знакової події у Палаці культури міста Луцька, за сприяння уп равління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у співпраці з Волинсь ким обласним благодійним фондом «Дитяча місія. Україна», відбулася прес конференція (на фото). Це була свого роду зустріч однодумців, які несуть бла городну місію милосердя, людей, які взяли на свої плечі відповідальність за здоров’я та матеріальну допомогу тим, хто дійсно її потребує. У цікавому та хвилюючому діалозі брали участь президент Скандинавської місії Бо Валенберг, голова обласного благодійного фонду «Дитяча місія. Ук раїна» Людмила Лонюк, заступник луць кого міського голови Григорій Недопад, радник міського голови Ігор Поліщук, головні лікарі медичних закладів облас ного центру, священнослужителі, члени наглядової ради фонду, партнери. Звісно, у центрі уваги був очільник місії, генеральний секретар міжнарод ного благодійного фонду «Сканди навська дитяча місія» Бо Валенберг. Вслухалися учасники зустрічі у його хви люючий виступ, і кожен відчував щире вболівання за долю колись невідомої йому країни, що стала другою, де місія розпочала свою роботу. Пан Валенберг сказав, що за дві доби останньої поїздки, стільки часу добирався авто

Ц

Íèí³ ì³ñ³ÿ ïðàöþº ó 20 êðà¿íàõ ñâ³òó íà òðüîõ êîíòèíåíòàõ.

»

мобілем до України, перебирав спогади і ніби крокував по стрічці пам’яті завдовжки у 25 літ. Виявляється, що для Бо Валенберга це була 190 та поїздка в Україну! З гумором зауважив, що тільки на дорогу витратив три роки життя. У перші поїздки вирушав ще з батьком, Зігвардом Валенбергом – першим зас новником Скандинавської місії, понад 35 літ тому. Нині місія працює у 20 країнах світу на трьох континентах. Го ловний офіс розташований у шведсько му місті Мальме. За період діяльності фонду підтрим ку відчули понад п’ять мільйонів людей. Основний акцент робиться на надання медичної допомоги як коштами, так і об ладнанням. Найбільшими соціальними проектами міжнародного фонду в Ук раїні є допомога дітям. За цей час у нашу країну ввезено та роздано тим, хто потребує, понад вісім тонн гуманітарної допомоги. Щорічно доставляється близько 500 тонн, що розподіляється між 300 тисячами малозабезпечених людей. Щиро вдячний Бо Валенберг Люд милі Лонюк, яка всім серцем сприйняла благородну місію та очолила Волинське представництво. На прес–конференції звучало багато теплих слів людям, які завдяки чіткій та злагодженій роботі до помогли тисячам нужденних. ■

■ Варто знати! Останнім часом велика кількість наших громадян, незадоволених рівнем доходів на Батьківщині, все частіше вирушає на заробітки за кордон. Після чого, зрозуміло, стикається з проблемою доставки коштів додому. Про можливі шляхи переказу грошей із/за кордону – у цьому матеріалі 1. Переказ коштів на картковий / поточ/ ний рахунок (SWIFT–переказ) Принципова умова такого переказу – на явність карткового або поточного рахунку в от римувача. За його наявності відправник за кор доном може надіслати гроші з відділення банку, вказавши прізвище та банківські реквізити отри мувача. В Україні їх можна буде отримати через 2 3 банківські дні у відділенні свого банку. Серед «плюсів» такого переказу – безпечність пересилання коштів. Серед можливих незручностей та обмежень: — отримувачу необхідно відкрити поточний або картковий банківський рахунок. У зв’язку із цим постає питання вибору надійного банку. Повні банківські реквізити необхідно передати відправнику для здійснення фінансових опе рацій; — обмеженість доступу до інформації про вартість цієї послуги, адже банки за кордоном (як і в Україні) самостійно встановлюють тарифи та можуть інформувати про їх розмір на власний розсуд, на сайті або ж лише під час особистого звернення до відділення;

ßê øâèäêî, íàä³éíî òà áåçïå÷íî íàä³ñëàòè ãðîø³ ç-çà êîðäîíó — обмеженість доступу до сервісу для наших трудових мігрантів у випадку, якщо їхній статус перебування в країні не легалізовано. Відправ ник зазвичай (залежно від законодавства країни перебування) також повинен відкрити банківсь кий рахунок. Також не забуваймо, що в багатьох невелич ких сільських населених пунктах України відсутні відділення будь–яких банків, що може усклад нювати процес отримання коштів. Крім того, оскільки гроші приходять на раху нок, одержувач буде нести додаткові витрати на зняття коштів залежно від тарифів банку. В се редньому комісія за таку операцію становить 1— 2%. Іноді на форумах трапляється порада «відкри ти рахунок за кордоном та переслати одержува чу в Україну карту, щоби мати можливість попов нювати її за межами країни, а кошти знімати у нас». Тут варто зазначити, що часто банки про писують правило: «Не передавати картку третім особам». Тож такий варіант є порушенням і в разі відстеження транзакцій, що викличуть підозри (наприклад, в один день поповнення і зняття готівки в двох країнах), банк може вжити відповідних заходів.

2. Якщо кошти необхідно отримати терміно/ во, можна скористатись однією із систем гро/ шових переказів (Western Union, MoneyGram та ін.)

Серед переваг – надійність і швидкість пере казу (кошти доступні протягом 10 хвилин після відправлення). Для отримання переказу не потрібно відкривати рахунок у банку. Серед особливостей – заздалегідь необхідно уточнити місцезнаходження пункту обслугову вання системи і видачі грошових переказів, що би адресат мав змогу так само швидко отрима ти переказ «на руки». Або, як варіант, з’ясувати, чи працює з однією з таких платіжних систем ваш банк, тоді кошти можна буде отримати че рез касу у відділенні банку. Щодо комісії, то при переказі 1000 доларів США доведеться заплатити 25–50 доларів – міжнародні платіжні системи відзначаються до волі високою комісією.

3. Міжнародний поштовий переказ

У багатьох країнах саме національні поштові оператори – в лідерах за кількістю відправлених міжнародних переказів. Укрпошта також пропонує таку послугу. Серед «плюсів»:

— надійність, адже Укрпошта, на відміну від банків, не здійснює ризикованої фінансової діяльності (кредитування тощо); — доступність, адже поштові перекази, на відміну від банківських, пересилаються до всіх населених пунктів країни без винятку та випла чуються як у відділеннях поштового зв’язку, так і вдома одержувачам (без додаткової плати); — не потрібно відкривати банківський рахунок; — термін пересилання міжнародних пошто вих переказів у великі міста всього 2–3 години; — термін пересилання міжнародних пошто вих переказів у села можна зіставити із терміном проходження SWIFT–переказу, тобто 2–3 банківські дні. Серед обмежень – відсутність миттєвих пере казів. Особливо відзначаємо наявність унікальної опції – доставка додому (є актуальною, наприк лад, для людей поважного віку, яким фізично важко дістатись до поштового чи банківського відділення). Міжнародні поштові перекази приймаються і виплачуються у валюті в певних відділеннях, пе релік яких можна дізнатися на сайті підприємства. В решті відділень – міжнародний переказ перера хують за курсом ПАТ «Укрпошта» і виплатять у гривнях. Тариф на відправлення міжнародного пошто вого переказу з України за кордон становить 2% (на суму від 2000 грн). Щодо тарифів на відправ лення поштового переказу з інших країн – з ни ми можна ознайомитись на офіційному сайті Укрпошти. ■

12

«Волинь нова» | 28 жовтня 2017 Субота—Вівторок | ¹119—120

ЖИТТЯ У РІЗНИХ ВИМІРАХ

■ Футзал

www.volyn.com.ua

■ По той бік сонця

ÑÅÐÃ²É Ï²ÄÄÓÁÍÈÉ ÑÒвËߪ ÄÓÁËÅÌ! МФК «Кардинал"Рівне» здобуває другу перемогу в сезоні

«

Сергій ХОМІНСЬКИЙ

емпіонат України з футзалу, Екстра ліга. 6 тур. МФК «Кардинал Рівне» (Рівне) – «ІнБев/НПУ» (Жи томир/Київ) – 5:1 (1:0 – Сергій Піддубний, 13 хв.; 2:0 – Максим Мануйленко, 26 хв.; 2:1 – Віталій Дзюба, 28 хв.; 3:1 – Сергій Піддубний, 36 хв.; 4:1 – Артем Фаренюк, 37 хв., з пенальті; 5:1 – Артем Фаренюк, 40 хв., з пенальті).

23 жовтня. Рівне. ДЮСШ 4. Рівняни здобули свою дру# гу перемогу у футзальній Екстра#лізі, набрали сім очок і зміцнили свою шосту позицію в турнірній таблиці! У шостому турі «кардина# ли» розтрощили житомирсько# київський «ІнБев/НПУ». Щоп# равда, це не була «легка про# гулянка» для рівнян – розгром# ним рахунок став лише у за# вершальні хвилини. А два голи головного тре# нера 41#річного Сергія Піддуб# ного стали фактично вирі# шальними у матчі! Зрештою, тренер#гравець для футзалу – не дивина. Інша справа – бачити дубль у його виконанні! Маючи такий привід, ми просто не могли не поспілку# ватися із головним тренером МФК «Кардинал#Рівне» Сер# гієм Піддубним: – Пане Сергію, що відчу ли, зробивши дубль у ста тусі головного тренера гравця? Коли востаннє з ва ми таке траплялося? Скіль ки найбільше вдавалося за бивати в одному матчі за свою кар’єру?

– Головне, що команда пе# ремогла. Те, що забив сам, – добре, але в першу чергу завж# ди хочеться, щоби був команд# ний результат. Цього сезону точно двічі в одному матчі не забивав. У ми# нулому – також щось не прига# дую. А загалом були не тільки дублі, а й хет#трики, покери і навіть пента#трик (5 голів в од# ному матчі)! Звісно, здебіль# шого це звитяги часів моїх вис# тупів за львівську «Енергію».

– Торік у «регулярному чемпіонаті» МФК «Карди нал Рівне» посів восьме місце. І вийшов у першому раунді плей оф на команду, яка була на першому місці. Таки поступилися, але дали більш ніж достойний бій! Цікаво, що команди в Екстра лізі завжди прагнуть набрати якнайбільше очок — чи й зважають на «зручність» того чи іншого потенційного суперника?

– Ні, такого немає. Стоїть завдання потрапити у вісімку

Íàâ³òü òå, ùî ÿ ó ñâî¿ á³ëüø ÿê 40 ðîê³â âèõîäæó, ìàþ âèãëÿä, íå ã³ðøèé çà ³íøèõ, ³ çàáèâàþ, – íå º ñâ³ä÷åííÿì ñèëè íàøî¿ Åêñòðàë³ãè.

Ч

»

Тренер, який сам ще вміє забивати.

кращих. Задля цього треба взяти чимало очок. Немає аж надто принципового значення, з якого саме місця ти потрапив у плей#оф. Восьма команда цілком може дати бій першій. І наше торішнє протистояння у чвертьфіналі зі столичним «ХІТом» – яскравий приклад. Після Нового року ми вже вийшли на доволі пристойний рівень гри, і суперникам з нами просто не було. Я й сьогодні переконаний: якби не «треті сили», «ХІТ» би нас не обіграв. Свою роль тоді зіграли суддівські помилки. Цього сезону ми зберегли склад. Єдина проблема – не# має «лавки». Важко грати з сімома#вісьмома гравцями. Все ще сподіваємось знайти кількох виконавців, які нам підходитимуть.

– Чинний чемпіон Ук раїни – херсонський «Про дексім» – таки пробився в Елітний раунд Кубка УЄФА. Але, відверто кажучи, легко українському клубу не було. Чого так – навіть чемпіону складно на європейській арені?

– Не всі гравці херсонської команди мали досвід виступів у єврокубках, плюс доволі пристойні суперники у них бу# ли. Той таки сербський «Еко# номац». Там бразильці у складі. Навіть Сорокін – один із кращих українських фут# болістів – грає за сербський клуб. Так само «Спортінг» пор# тугальський – команда майстрів високого класу. А рівень нашого чемпіонату, будьмо відвертими, впав. Навіть те, що я у свої більш як 40 років виходжу, маю вигляд, не гірший за інших, і забиваю, – не є свідченням сили нашої Екстра#ліги. У розвиток футзалу треба вкладати кошти. Готувати мо# лодь. Зали будувати. За роз# витком інфраструктури ми серйозно поступаємось провідним футзальним держа# вам. Навіть сусідня Білорусь нас уже випереджає за ство# реними умовами. Тому й пе# реїжджають туди кращі ук# раїнські гравці. Зрештою, тре# ба фінансувати розвиток різних ігрових видів спорту. Тоді й гарантовано матимемо успіхи на міжнародній арені. Усі результати шостого туру: «Юні#Ламан» – «Сокіл» – 1:5; «ХІТ» – «Ураган» – 5:3; «Продексім» – «Епіцентр» – 5:0; «Енергія» – «Титан» – 1:2; МФК «Кардинал#Рівне» – «ІнБев/НПУ» – 5:1. ■

ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ ЕКСТРА ЛІГИ: М Команда І В Н П З П P О 1 «Сокіл» (Хмельницький) 6 4 2 0 30#10 20 14 2 «ХІТ» (Київ) 6 4 2 0 19#10 9 14 6 4 2 0 18#9 9 14 3 «Продексім» (Херсон) 4 «Титан» (Покровське) 6 4 1 1 16#11 5 13 5 «Енергія» (Львів) 6 3 1 2 15#10 5 10 6 МФК «Кардинал Рівне» 6 2 1 3 14 13 1 7 7 «Ураган» (Ів.#Франківськ) 6 1 1 4 16#22 #6 4 8 «ІнБев/НПУ» (Житомир/Київ) 6 1 1 4 11#22 #11 4 9 «Юні#Ламан» (Одеса) 6 1 1 4 12#26 #14 4 10 «Епіцентр К#Авангард» (Одеса)6 0 0 6 8#26 #18 0 Уже сьогодні рівняни зіграють на виїзді з дебютантом Екстра ліги — одеським клубом «Епіцентр К Авангард». Початок зустрічі о 13.00. ■

Віталій Ткачук і голова просвітницького відділу Волинської єпархії УПЦ МП протоієрей Валентин Марчук (справа) презентують путівник.

Ïðî ³ñòîð³þ ì³ñòà — øðèôòîì Áðàéëÿ У Луцьку в книгарні обласної друкарні презентували туристичний путівник для незрячих Євгенія СОМОВА

е перше за роки незалеж# ності України видання та# кого типу. З’явилося воно у рамках проекту «Луцьк у долонях», який став переможцем конкурсу громадських ініціатив міста. Реалізовував його облас# ний молодіжний осередок Всеук# раїнської громадської організації інвалідів по зору «Генерація успішної дії». За словами її керівника Віталія Ткачука, проект має сприяти інформаційній дос# тупності людей з порушенням зо# ру і популяризації інформації про Луцьк.

— Як учитель, — зазначив він, — я знаю, що історичних книг шрифтом Брайля в Україні ви# дається мало. А путівник «Луцьк. Прогулянки містом» буде водно# час і підручником. У ньому роз# повідається про Старе місто, його вулиці, пам’ятки. Діти старшого віку зможуть вивчати по ньому історію міста. Його автор — начальник уп# равління туризму і промоцій Луцької міської ради Катерина Мойсіюк#Теліпська — поінформу# вала, що путівник вийшов ще 10 років тому звичайним шрифтом трьома мовами — українською, англійською і польською. І ось уже новинка для незрячих — крапково–рельєфна. Вона міс# тить інформацію з історії міста, а також про об’єкти, які варто від# відати гостям і лучанам. Путівник шрифтом Брайля побачив світ у видавництві Волинської обласної друкарні накладом у 30 при# мірників. У ньому незрячі й сла# бозорі зможуть «побачити» і три рельєфно#графічні зображення відомих архітектурних історичних

Ц

пам’яток Луцька — замку Любар# та, лютеранської кірхи та синаго# ги. Путівник розійдеться по Ук# раїні — у спеціалізовані школи, реабілітаційні центри, бібліотеки, громадські організації. До кінця року, запевнили ініціатори проек# ту, буде здійснений і розтиражо# ваний аудіозапис туристичного путівника. Це допоможе ознайо# митися з інформацією про місто людям, які мають порушення зо# ру і не володіють шрифтом Брай# ля.

«

Ïóò³âíèê øðèôòîì Áðàéëÿ ïîáà÷èâ ñâ³ò ó âèäàâíèöòâ³ Âîëèíñüêî¿ îáëàñíî¿ äðóêàðí³ íàêëàäîì ó 30 ïðèì³ðíèê³â.

»

Зазначимо, що вартість про# екту — 50 тисяч гривень. До ви# дання долучилися міська влада, меценати. Один із них — голов# ний лікар–офтальмолог Центру хірургії ока професора Загурсь# кого Тетяна Єремеєва. Вона на# голосила: важливо, що громада підтримала соціальний проект, це свідчить про її зрілість. Крім путівника, редактор «Брайль студіо» Анна Серпутько презентувала й інклюзивну книгу «Брайльбук», на випуск якої теж виділила кошти міська влада. За її словами, вона буде корисною як для незрячих, так і для тих, хто бачить. У ній йдеться про шрифт Брайля і ті, які були до нього. Ор# ганізатори заходу представили й четвертий номер газети «Сім’я і дім», надрукованої рельєфно# крапковим шрифтом. ■

КУЛЬТУРА

www.volyn.com.ua

«Волинь-нова» | 28 жовтня 2017 Субота—Вівторок | ¹119—120

13

■ Професіонали

■ Читаймо книжку разом!

Â÷èòåëüêà-³íîïëàíåòÿíêà ç Âîëèí³ Розділи з роману «Щоденники Ієрихар» Продовження. Початок у «Волині новій» за 21, 23, 26, 28 вересня, 3, 5, 7, 10 ,12, 17, 19, 21, 26 жовтня

ло. Його найвразливіша частинка. Там, де містилися найчутливіші рецептори. Нікуди я не збираюся втікати. Не зби раюся. Навіть в тіло Оберіхіфона. Я просто хочу розчинитися в ньому. Розчини…

Володимир ЛИС

1 ліомена Ми сьогодні нарешті злилися з Оберіхіфоном у єдине ціле. Абсолютно єдине. Ми кохалися — довго і самоза бутньо. Це було вище блаженство. Відверто кажучи, я боялася, що на за вершальному етапі спрацюють рецептори заперечення і антиєдності. Але вони мов чали. Жодного сигналу. Це означало одне: ми ідеально підходимо одне одному, ми створені одне для одного. Я і мій любий Оберіхіфон. Ні, Оберіхіфон і я. Вирішила, я знаю: він завжди буде для мене на першо му місці. Головному. Я свідомо віддаю йому пальму першості. Ну от, я випадково вико ристала земний образ. Але це ж випадко во. От тільки... Тільки коли я подумки вис ловила бажання на запліднення, внутрішній модулятор не спрацював. Див но. Але ж я перед цим єднанням пройшла детальне обстеження. Всі невидимі части ни мого тіла працювали бездоганно. Чудо во. Я абсолютно здорова. Тоді чому він не спрацював і не виконав мого бажання? Більше того, відчула всередині якийсь глу хий неясний опір. Що це? Тіло сигналізує, що ще рано? Але ж я цілком зріла осо бистість. Але це була єдина прикрість. Єдине непорозуміння. В іншому було чудово. Чу дово. Чудово. Чудово. Що це? Я перейшла на автоматичне письмо?

7 ліомена — Ні, люба Ієрихар, ні, — сказав Оберіхіфон. — Я не можу прийняти твою та ку велику жертву.

— Це ніяка не жертва, — заперечила я.

— Дуже тебе кохаю і справді хочу розчини тися в тобі.

— Але ж ти… Ти на порозі грандіозного відкриття…

— Ось ти його і здійсниш. Я передам тобі всі необхідні знання, любий Кромітле ре, — назвала я його друге ім’я.

— Ні… Ні і ні. І все ж я відчувала: він схильний прий няти мою пропозицію, мою жертву. Якщо не сьогодні, то завтра чи трохи згодом.

— Наше одруження, якщо ти не проти, буде на свято священних квітів, — сказала я, коли ми прощалися..

— Але ж… Залишається надто мало часу.

— Любий, що може бути ліпше, ніж поєднатися в день такого свята? Ми пото немо у такому прекрасному барвистому морі.

— Якщо ти бажаєш…

— Так. Так. Так. «Чи бажаєш ти… Чи бажаєш… Але не ти, а я… Я!» — так я подумала, коли лиши лася одна. Дивне запитання. Дивні відчуття. Звісно, я бажаю і цього одруження, і цього поєднання з Оберіхіфоном. І розчинення в ньому, адже я його кохаю, прагну, кохаю безмежно. Тут до мене, до моєї свідомості прихо дить дивне і чуже слово: втеча. Втеча? Що за дурниця! Чия втеча? «Твоя», — сказав мені хтось. Моє досконале тіло занило, завібрува

9 ліомена Я застигаю в польоті. Викликаю відчут тя штучної невагомості. Прекрасний стан. Я спеціально вибрала простір, де не можна нікого зустріти. Заповідник духу. Кольоро вий килим із барв, яких бажає моя свідомість, ген там внизу. Моя свідомість бажає. Бажає моя свідомість… Я раптом розумію, що не хочу нічого думати — ні над чим не задумувати ся, ні про що не міркувати. Я просто засти гаю в польоті. Я наче розчиняюся в повітрі. Ні, швидше у чомусь невидимому, точніше, не відчутному. «Мене вже нема, — кажу я собі. — Не ма. Я відсутня». І приходить запитання, просте, яке… давно не навідувалося… це запитання… але чому, Боже, так стало важко думати? Запитання: «Хто я?» Далі: «Хто в моєму тілі, якщо я, Ієрихар, відсутня?»

«

Áóëà íàä³ÿ, ùî òàêèì ÷èíîì ïîùàñòèòü çðîçóì³òè öèõ äèâíèõ, àëîã³÷íèõ, áîæåâ³ëüíèõ ç íàøî¿ òî÷êè çîðó íåì³îíö³â.

»

«У мене роздвоєння особистості?» — питаю. Здається, ні. Тоді що? Відповідь з’являється сама собою. Правда (моя? правда взагалі?) така: колись я, молодий перспективний вчений, виявила бажання взяти участь у суперсміливому експерименті. На чужій планеті наші вчені із справжнього земного людського гена вит ворили маленьке людське тіло. Неміонське, землянське. Це тіло росло і розвивалося (фізично, психічно, розумово) за своїми за конами. Виросла звичайнісінька землянка. Але в її тіло завдяки майже фантастичним досягненням нашої трамедіонської науки було впроваджено тіло учасниці експери менту, такої собі Ієрихар. Бо була надія, що таким чином пощастить зрозуміти цих див них, алогічних, божевільних з нашої точки зору неміонців. Як вони розвиваються, чому виростають такими? Я ж чомусь самовільно вийшла з того земного тіла. Воно перестало існувати тоді, коли знову постала я — доско нала, свавільна, суперрозумна Ієрихар. Все, фініта ля проблема, як сказали б ці неміонці–земляни. Правда, лишилися діти цієї Світлани, простої сільської вчительки. Рядової мурашки на далекій планеті на краю Всесвіту. Що мені до них? Вони не мої, а Світлани, як такої, не існує. У мене зовсім інше тіло й інше мислення. Інший спосіб, інша система мислення. І я сама винна, що чомусь вийшла з того тіла. Бунт Ієрихар? Ієрихар у Світлані. Так. Інакше б Світлана благополучно померла, а мене дістали б з її тіла і прокрутивши час назад, перетворили на ту ж саму молоду Ієрихар. Виходить, я лише полегшила роботу керівникам експе рименту? І тут я відчула, як тіло, моє, Ієрихар, втратило штучну невагомість і почало стрімко падати. Впасти я йому не дала. Я, Ієрихар, ще не розучилася літати. ■ Продовження в наступному номері

У Луцьку відбувся концерт народної артистки України, лауреата республіканського та всесоюзного конкурсів виконавців на народних інструментах, професора кафедри народних інструментів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, голови обласного відділення Національної спілки кобзарів України Людмили Посікіри (на фото)

Фото із сайту oa.edu.ua

 ¯¯ ÐÓÊÀÕ ÁÀÍÄÓÐÀ ÏËÀ×Å ² ÑϲÂÀª

Олександр ДЕМ’ЯНЧУК, доктор педагогічних наук, професор

а луцьку сцену ар тистка вийшла у ви шуканому українсь кому вбранні з бан дурою в руках. І полинула мелодія пісні «Родимый край» (слова Катерини Ма лицької, музика Василя Мо тика). Інструмент у руках Людмили звучав, наче ор кестр. А голос зачаровував. Артистка — непересічна пос тать в історії українського виконавства. На фоні яскра вих творчих особистостей вона виділяється неповтор ною манерою виконання. Їй притаманні прекрасне во лодіння голосом, технічна, віртуозна гра на бандурі й особлива експресивність. У її виконанні неповторно зву чать як народні, так і ав торські пісні, зокрема, ук раїнська народна в обробці Лесі Менцинської «Ти, голу бе сизокрилий», «Жайвори» та інші. З особливою майс терністю артистка передає думи «Смерть козака–банду риста», «Думи про Козацькі могили»… Людмила Посікіра інтен сивно працює, постійно вдосконалює власний артис тизм та професійну майс

Н

«

Ç îñîáëèâîþ ìàéñòåðí³ñòþ àðòèñòêà ïåðåäຠäóìè «Ñìåðòü êîçàêà-áàíäóðèñòà», «Äóìè ïðî Êîçàöüê³ ìîãèëè»…

»

терність, збагачує свій ре пертуар. Її незвичайній кон цертній активності можна лише по–доброму позаздри ти. За багаторічну кар’єру співачки–бандуристки вона дала велику кількість соль них концертів у містах Ук раїни та за її межами — у США, Канаді, Чехії, Польщі, Мексиці, Німеччині, Італії, Монако. Виконавиця була учасником численних фести

валів народної та бандурної музики в Україні й за кордо ном. Вагомим внеском у роз виток мистецтва гри на бан дурі є й педагогічна праця пані Людмили. За роки робо ти у Львівській державній академії імені Миколи Ли сенка вона «випустила» по над 80 студентів, більшість з яких стали лауреатами міжнародних та всеукраїнсь ких конкурсів. ■

■ Смачного!

Êàðòîïëÿíî-ãðèáíà çàï³êàíêà Ця страва може стати чудовим варіантом сімейної вечері, згодиться й до святкового столу нгредієнти: 700 г пече риць або лісових грибів, 800 г картоплі (7–8 шт.), 2 цибулини, 150–200 г твердого сиру, 2–3 яйця, 100 мл вершків, 80 г майонезу, сіль та перець – за смаком, 100 г олії. Приготування. Нарізаємо гриби (лісові слід попередньо відварити), ви сипаємо на сковорідку і обс мажуємо, додаємо нарізану півкільцями цибулю і смажи мо на олії до золотистого кольору, солимо і перчимо. Раніше відварену «в мун дирі» картоплю чистимо, нарізаємо кільцями. У форму для запікання викладаємо всі інгредієнти шарами: картопля – гриби з цибулею – картопля – натер тий твердий сир.

І

До яєць додаємо вершки і майонез, перемішуємо, за ливаємо приготовані до запікання інгредієнти і ста вимо в духовку, розігріту до

180 градусів на 40 хвилин. Страву можна подавати до столу, розрізавши на шма точки і посипавши зеленню кропу. ■

14

«Волинь нова» | 28 жовтня 2017 Субота —Вівторок| ¹119–120

ОГОЛОШЕННЯ І РЕКЛАМА

В Т А Є М О !

30 жовтня святкуватиме 20 річчя житель села Олика Ківерцівського району

Ігор Олександрович ЯКОБЧУК. Бажаємо здоров’я міцного, щастя рясного, неба без хмарного, настрою гарного, добра, надії, щоб збулися твої мрії. Нехай твоє життя квітує білим цвітом, І день народження приходить знову й знов. А доля хай дарує з кожним роком Здоров’я, щастя і любов. Нехай Господь тебе оберігає Від зла, хвороби і журби. Та ласку щедру посилає Сьогодні, завтра і завжди. З любов’ю мама, сестра Олена з сім’єю, дідусь Іван, бабуся Валя, тьотя Ірина з сім’єю, родина Сергеєвих з Луцька.

26 жовтня відсвяткували 20 років под ружнього життя жителі села Городище Ківерцівського району

Марія Леонідівна та Адам Полікарпович СИЗОНИ. Стелися доле рушниками у цей щас ливий час. Серця ви разом поєднали, хай щастя не лишає й вас. А в двері стукає ласкава осінь — Багата, щедра, справді золота. Як нагорода за любов і мудрість, За ваші в парі прожиті літа. За те, що зберегли вашу родину На хвилях часу, в радості й біді, За те, що долю порівно ділили І стали гідним прикладом в житті. Будьте нам здорові та щасливі, Хай спільний шлях ваш довго ще цвіте. Сьогодні хай лунає пісня Про батьківське весіля. З любов’ю та повагою сини Роман, Віктор, Андрій. Сьогодні 90 років від дня народження святкує дуже добра людина

Григорій Тимофійович МЕТЕНЧУК, житель села Довжиця Маневицького району. Бажаємо ласки і доброго слова, Великого щастя, міцного здоров’я, Хорошої пісні, веселої вдачі, Прекрасного свята і радості в хаті. Хай радують душу сонячні дні, Думки не бентежать ніколи сумні, Здоров’я міцного і хліба смачного, Настрою гарного й неба безхмарного. Що ви побажаєте, хай збудеться все, Господь не залишить, Мати Божа збереже, Сили й терпіння хай вам дає. З повагою та любов’ю дружина, діти, внуки, правнуки.

СУДОВІ ОГОЛОШЕННЯ

Святкуватиме 1 листопада 70 річний ювілей дорогий чоловік, люблячий тато, турботливий дідусь

У Луцький міськрайонний суд Волинської області за адресою: м. Луцьк, вул. Сенаторки Лев чанівської, 1, каб. № 14 на 10 год. 30 хв. 15 лис топада 2017 року у цивільній справі за позовом Галюк Лідії Олексіївни до Вощила Олега Петровича про визнання особи такою, що втратила право ко ристування житлом, викликається відповідач Во щило Олег Петрович. Відповідач має право подати свої заперечення проти позову, посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, та повідомити про них суд. У разі неявки відповідача справа буде розгляда тися у його відсутності. (Головуючий — суддя Кирилюк В. Ф.).

Георгій Петрович БИХНЮК, житель села Підгайці Луцького району. Спливають дні в рутині та турботах, і ось тобі вже 70. Та планів безліч, маса ще роботи, нема коли відпочивати. Бажаємо жити довго та щасливо, Щоб кожен день був схожий на диво. Хай діти й онуки приносять лише радість, Дорогу до хати забуде хай старість. Живи у здоров’ї, щасті та силі, Літа проти тебе хай будуть безсилі. Хай серце не знає печалі і болю, Бажаємо здоров’я, щасливої долі. Блакитного неба і злагоди в хаті, На хліб і на успіхи будь ти багатий. Хай Мати Божа береже від тривог, Хай многії літа дарує Господь Бог. З любов’ю та найщирішими побажаннями дружина Катерина, дочки Лариса, Світлана, Ірина, зяті Олександр, Юрій, Володимир, внуки.

xxx У Луцький міськрайонний суд Волинської області за адресою: м. Луцьк, вул. Шевченка, 39, каб. № 102 на 12 год. 30 хв. 20 листопада 2017 року викликається в якості відповідача Князь Ми хайло Сергійович у справі за позовом Луцької місь кої ради, треті особи на стороні позивача, що не за являють самостійних вимог: будинковий комітет «Світанок», Сав’як Зінаїда Ігорівна до Князя Михай ла Сергійовича про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Відповідач має право подати свої докази чи за перечення проти позову або повідомити про них суд. У разі неявки відповідача справа буде розгляда тися у його відсутності.

1 листопада святкуватиме 40 річний ювілей про тоієрей Свято Хресто Воздвиженського храму села Угринів Горохівського району

Ростислав САПОЖНІК.

xxx

Дорогий отче, вітаємо з днем народження. Ви присвятили своє життя служінню Богу, вашим вірним на парафії, потребуючим, убогим, стражденним, усім тим, хто приходить за порадою, допомогою. Як добрий пастир ви впевнено провадите довірене вам стадо до брам Небесного Царства дорогою лю бові, віри, милосердя, єдності і миру, дорогою святості. Тож нехай Господь щедро обдаровує вас усіма потрібними ласками, скріплюючи і надихаю чи на працю у Божому винограднику, а Божа Мати огортає своїм Покровом. Многая літа! З молитвою, вдячністю і любов’ю Свято Хресто Воздвиженська громада села Угринів.

У Луцький міськрайонний суд Волинської області за адресою: м. Луцьк, вул. Шевченка, 39, каб. № 102 на 11 год. 20 хв. 3 листопада 2017 року викликається в якості відповідача Войтович Володимир Кузьмович у справі за позовом Войто вич Оксани Іванівни до Войтовича Володимира Кузьмовича про розірвання шлюбу. Відповідач має право подати свої докази чи за перечення проти позову або повідомити про них суд. У разі неявки відповідача справа буде розгляда тися у його відсутності.

xxx До Любомльського районного суду Во линської області за адресою: м. Любомль, вул. Ярослава Мудрого, 3 у судове засідання на 9 год.

30 хв. 3 листопада 2017 року у цивільній справі №163/1823/17 за позовом Воробій Валентини Павлівни про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в якості відповідачів викликаються Коваль Ольга Ми колаївна, Ярощук Павло Миколайович, Ярощук Іри на Вікторівна, які зареєстровані на вулиці Пош товій, 49 в місті Любомлі Волинської області. Відповідачі мають право подати свої докази чи заперечення проти позову або повідомити про них суд. У разі неявки відповідачів у судове засідання мо же бути проведений заочний розгляд справи.

70 річний ювілей 29 жовтня святкуватиме дорогий чоловік, тато, дідусь, брат

Анатолій Платонович ПАНАСЮК, житель села Будки Маневицького району. Летять літа, мов бистрі води, І не вернути їх назад. Нам не віриться сьогодні, Що вам — 70. Хай нових днів ще буде безліч, Без ліку щастя і пісень. Прийміть вітання найщиріші В цей світлий ювілейний день. Здоров’я, щастя зичимо не на рік, На все життя бажаємо його щиро. Щоб радісним і довгим був ваш вік З добром, любов’ю, спокоєм і миром. З повагою, вдячністю та любов’ю дружина, діти, внуки, брати, сестри з сім’ями.

xxx Маневицький районний суд Волинської об ласті викликає в судове засідання відповідача Бер га Дениса Олександровича у цивільній справі № 164/1817/17 за позовом товариства з обмеже ною відповідальністю «Орлан Транс Груп» до Бер га Дениса Олександровича про стягнення заборго ваності. Судове засідання у справі відбудеться о 9 год.

30 хв. 20 листопада 2017 року в приміщенні Ма невицького районного суду за адресою: вул. Неза лежності, 13, смт Маневичі. Відповідач має право подати свої докази чи за перечення з приводу позовних вимог або повідо мити про них суд. У разі неявки в судове засідання відповідача справа буде розглянута у його відсутності за наяв ними у справі доказами. Крім того, суд роз’яснює відповідачу його обов’язок повідомити суд про причини неявки в судове засідання.

ЗАПРОШУЄМО НА РОБОТУ

У ЛУЦЬКУ ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА З БУДІВНИЦТВА або ГОЛОВНОГО ІНЖЕНЕРА.

xxx

Зарплата висока. Досвід роботи. Тел.: 0954263243, 0985526945.

(11 ãðí/øò)

(відсівоблоки)

Заснована 27 вересня 1939 року. Газета виходить три рази на тиждень: у вівторок, четвер, суботу. Набрана і зверстана в комп’ютерному центрі газети «Волинь'нова» ЗАСНОВНИК: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗЕТА «ВОЛИНЬ»

www.volyn.com.ua Головний редактор Олександр ЗГОРАНЕЦЬ

НАША АДРЕСА: 43025, Луцьк, просп. Волі, 13 volyn.nova@gmail.com, reklama.volyn@gmail.com

E mail

Редакція залишає за собою право на літературне редагування надісланих матеріалів без узгодження з автором. Рукописи не повертаються й не рецензуються. Редакція може не поділяти думку авторів. Передрук або відтворення у будь якій формі матеріалів, розміщених у газеті «Волинь нова» чи на її інтернет сторінці, без письмової згоди видання заборонено. Публікації під рубриками «Офіційно», «Політика», «Точка зору», «Секрет успіху», «Благодійність», «Економіка», «Актуально», «Добра справа», а також із позначкою –* – друкуються на правах реклами. За зміст рекламних матеріалів та листів, надісланих читачами, газета відповідальності не несе. Редакція залишає за собою право відмовити в розміщенні рекламної статті, якщо її зміст суперечить законодавству України, нормам моралі або може завдати шкоди виданню.

ÃÀÇÎÁËÎÊÈ (985 ãðí/ì3)

40 х 20 х 20 від 10 грн 40 х 10 х 20 від 8 грн

від виробника

(0332) 70-85-72, (050) 512-72-05

Тел.: 066 897 96 96, 067 116 11 44.

Приймальня 72 38 94 Заступники головного редактора Уліцький Василь Михайлович 72 39 89 Cвітліковська Галина Йосипівна 72 20 07 Рузак Петро Макарович 72 38 94 Римар Микола Анатолійович 72 38 94 Наумук Сергій Васильович 72 51 02 Відповідальний секретар Трофимчук Тамара Сергіївна 72 51 02

Організовуємо доставку

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ Місцевого самоврядування і сільського життя Гарбарчук Костянтин Володимирович 72 51 02

Інформації Козюпа Мирослава Павлівна

(244) 3 11 78

72 71 07

Занюк Лариса Віталіївна

Борох Сергій Іванович

77 07 70

Листів і зв’язків із читачами 72 38 94

Приватних оголошень Тимощук Руслана Борисівна

72 39 32

Спеціальний кореспондент Власюк Людмила Миколаївна

72 38 94

Фотокореспонденти

Освіти і культури

Головний бухгалтер Вдовиченко Тамара Федорівна

Лісова Алла Степанівна

Реклами і маркетингу

Снічук Христина Миколаївна 72 61 21

Соціального захисту Заступники відповідального секретаря Сомова Євгенія Володимирівна 72 38 94 Харчук Олена Андріївна 72 06 66 Банада Олеся Андріївна 72 06 66 Економіки Головний художній редактор Міщук Олександр Ярославович 72 06 66

Нововолинський міський суд Волинської об ласті викликає як відповідача Шейко Олену Юріївну у цивільній справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Новово линського міськвиконкому до Шейко Олени Юріївни про стягнення безпідставно отриманої до помоги. Попереднє судове засідання у справі відбудеть ся 8 листопада 2017 року о 9 годині в приміщенні Нововолинського міського суду за адресою: м. Но воволинськ, вул. Гагаріна, 14, каб. № 19. Судове засідання у справі відбудеться 20 лис топада 2017 року об 11 годині в приміщенні Но воволинського міського суду за адресою: м. Ново волинськ, вул. Гагаріна, 14, каб. № 19. У разі неявки в судове засідання відповідача справа може бути розглянута у його відсутності за наявними у ній доказами. Крім того, суд роз’яснює відповідачу його обов’язок повідомити суд про причини неявки в су дове засідання.

²ÁÐÎÁËÎÊÈ

ШЛАКОБЛОКИ

www.volyn.com.ua

72 38 94

Філюк Олександр Миколайович 72 06 66 Дурманенко Олександр Олександрович 72 06 66

ТзОВ «Газета «Волинь» п/р 26008055520122 КБ «ПриватБанк», МФО 303440 ЄДРПОУ 02471695 Друк офсетний. Обсяг 4 друк. аркуші

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: Волинь — 61136,

Рівненщина — 61615 Реєстраційний номер КВ 22901 12801 ПР 15.09.2017 р. Віддруковано: ТОВ «Поділля Тер», м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28 тел.: (0352) 52 27 37. http://a print.com.ua

тираж 48900. зам. № 802.

www.volyn.com.ua

ОГОЛОШЕННЯ І РЕКЛАМА

Нерухомість Продається будинок з усіма зруч ностями (3 км від Луцька). Є земельна ділянка (0.20 га). Ціна договірна. Тел. 095 20 67 507. Продається дача (масив «Струмівка», 0.12 га землі, 2 поверховий будинок). Тел. 068 13 93 020. Продається садиба в центрі смт Рат не. Є газифікований будинок, земельна ділянка, прибудинкові споруди. Ціна до говірна. Тел.: 095 69 79 199, 097 82 67 418. Продається в с. Сільце Горохівського району будинок (96 кв. м, 4 кімнати, газ, світло, 2 котли, веранда). Є літня кухня, гараж, садок, земельна ділянка (0.4 га). Ціна договірна. Тел. 097 41 73 639. Терміново у Любомльському районі продається цегляний будинок під розбір (є літня кухня, хліви). Недорого. Тел. 098 34 54 149. Продається дерев’яний газифікова ний будинок (60 кв. м) у смт Голоби Ко вельського району. Є газифікована літня кухня, надвірні споруди, 15 соток прива тизованої землі. Тел.: 096 50 75 827, 095 91 69 999. Продається будинок у с. Усичі Луць кого району. Є сарай, гараж, підвал, при ватизована земля (20 соток), садок, по ряд — ліс. Ціна договірна. Тел. 098 38 89 981. Терміново продається будинок у с. Жабка Ківерцівського району. Є усі ко мунікації. Тел.: 096 47 53 401, 066 98 64 083. Продам у Луцьку квартиру (43 кв. м, новобудова, 4 й поверх, індивідуальне опалення). Ціна 353 000 грн. Тел. 066 66 06 303. Продається приватизована дача (масив «Лаврів»). Є цегляний будинок (6 х 7), світло, вода, підвал, 12 соток землі, дерева, кущі. Усе загороджено. По ряд — зупинка дизеля. Тел. 098 87 26 929. Продається дерев’яний будинок у центрі смт Шацьк. Ціна договірна. Тел.

096 86 54 578. Продається у м. Любомль на вул.

1 Травня дерев'яний будинок (3 кімнати, є літня кухня, гараж, хлів, льох, земельна ділянка 13 соток). Ціна договірна. Тел.: 093 00 80 392, 099 55 59 492. Продається терміново приватизова на дача (масив «Нива»). Є залізний кон тейнер, вода (+ бочка), земля доглянута. Усе загороджено. Поряд зупинка. Тел. 096 51 93 865. Продається земельна ділянка під за будову (с. Маяки Луцького району). Тел.

095 12 58 516. Недорого продається земельна ділянка (0,25 га) під забудову у с. Ко пачівка Рожищенського району. Є усі до кументи. Тел. 067 74 40 542. Продається земельна ділянка (0.55 га) під забудову у с. Борохів Ківерцівсько го району. Тел. 066 62 97 823, 097 85 54 819. Продається земельна ділянка (12 соток) під забудову у с. Забороль Луцького району. Тел. 066 29 67 896.

Авторинок Продається автомобіль «Ауді А 4», 1.9 TDI, у дуже доброму стані (пригнаний з Польщі, документи на рік). Ціна за домов леністю. Тел.: 098 97 76 012, 095 68 75 499. Куплю автомобіль у будь якому стані. Тел. 096 23 80 457. Продається автомобіль ГАЗ 24, 1978 р. в., синій колір, нова ходова, двигун після капремонту, у доброму стані. Ціна договірна. Тел.: 066 38 54 249, 063 17 86 892. Продається автомобіль»Мерседес

«Волинь нова» | 28жовтня 2017 Субота —Вівторок| ¹119–120

îãîëîøåííÿ äëÿ âñ³õ Т Е Л . 7 7 0 7 7 0 E mail: volyn10@i.ua Повідомляємо читачам, що ціна приватного оголошення у газеті «Волинь–нова» —

25 гривень за одне найменування + 5 гривень, якщо ви бажаєте розмістити на нашому сайті www.volyn.com.ua Вартість оголошень про купівлю чи продаж с/г техніки (більше, ніж три одиниці); с/г продукції; будівельних матеріалів; меблів та ін. становить 70 гривень за один раз публікації + 15 грн (за сайт). Вартість оголошення про послуги — 70 гривень + 15 (за сайт). Оголошення, які виділені рамкою + 25 грн (за сайт + 25). Вартість оголошення про згубу — 25 грн + 5 (за сайт). Оплата у відділеннях ПриватБанку. Розрахунковий рахунок є у кожному номері газети. Віто», 108 D, 1998 р. в., пасажирський. Тел. 067 91 85 397. Куплю автомобіль у будь–якому стані (на українській реєстрації, нероз митнений, можливо після ДТП, кредит ний, розкомплектований, проблемний). Тел.: 099 73 74 388, 098 91 93 799. Продається мотоцикл ІЖ «Планета 4» (з коляскою) у доброму стані. Тел.: 097 46 98 081, 099 71 95 776. Куплю автомобіль вітчизняного або іноземного виробництва (на українській реєстрації, крім ГАЗ, ЗАЗ, АЗЛК, у будь якому стані, після 1999 р. в.). Тел. 067 93 80 825.

Сільськогосподарська техніка Продам: трактори ДТ 20, Т 40, ЮМЗ 6, а також на запчастини Т 16, Т 25, Т 40, ЮМЗ 6. Тел.: 050 16 69 111, 067 98 61 767. Продається трактор МТЗ 80 (з на вантажувачем). Тел. 097 85 63 041. Продам трактор «Mассей Фергю сон 487» (special) у робочому стані, об’єм жатки 3.6 м. Тел.: 097 26 63 598, 067 34 47 233. Куплю трактор МТЗ у будь якому стані. Тел. 095 22 40 102. Продається трактор Т 25 (з кабіною), нова задня гума. Недорого. Тел.

096 53 11 473. Куплю трактор Т 25 у будь якому стані. Тел. 066 36 50 426. Продається нова решетна віялка. Тел. 066 71 51 662. Продам трактор ЮМЗ 6 у дуже доб рому стані (м. Горохів). Тел: 096 16 24 287, 050 95 15 625. Продається трактор Т 40, 1992 р. в., у дуже доброму стані, є плуг, нова гума. Недорого. Тел. 096 80 48 733. Терміново продається трактор ЮМЗ 6 АКЛ у дуже доброму стані. Недо рого. Тел. 096 72 22 134. Продам: культиватор (шир. 4,2 м, важкі та легкі борони), 4 рядна картопле саджалка, сівалка бурякова (12 рядна), лійка для мінеральних добрив, обприску вач (800 л). Тел. 066 92 64 084. Продається трактор Т 25, 1985 р. в., у доброму стані, 4400 мото/год. (на Ук раїні 1300 мото/год), є плуг (польського виробництва). Тел.: 097 46 98 081, 099 71 95 776. Продам: сівалки кінні та тракторні (15, 17, 22, 26, 28 анкерів, «Сімула», «Норстен», «Амазонка» з двома комора ми), копачки («Кухман» на дві шмиги, «Шмутцер», «Кромаг»), комбайн «Хассія». Тел.: 096 85 85 455, 098 11 67 547. Продається недорого трактор Т 25 (привезений з Польщі). Тел.: 066 34 56 267, 098 64 06 233. Продається трактор Т 40 АМ у дуже доброму стані. Тел.: 098 64 06 233, 066 34 56 267. Продається трактор Т 25 (привезе ний з Польщі) у доброму стані. Недорого. Тел.: 096 42 90 426, 067 79 08 629. Продається трактор Т 25 у доброму робочому стані (є вибір). Доставлю по об ласті безкоштовно. Тел.: 066 47 09 124, 097 12 77 234.

Продам зернову навісну сівалку (2,5 м, привезена з за кордону). Можлива доставка. Тел.: 096 96 95 596, 050 84 29 221. Продається трактор Т 40 АМ, 1992 р. в., нова гума, новий стартер, у дуже доброму стані, є причіп. Тел. 096 80 48 733. Терміново продається трактор Т 25, 1995 р. в. Ціна 63 000 грн. Тел. 066 38 05 887. Продам трактор Т 25 (привезений з Польщі) в дуже доброму стані. Тел. 099 24 68 946. Продається недорого трактор Т 40 АМ, 1992 р. в., у дуже доброму стані. Тел.: 066 47 09 124, 097 12 77 234. Продам міні–трактори (японського виробництва): «Кубота», «Янмар», «Ісекі», «Хіномото», «Мітсубісі» (від 17 до 80 к/сил). Повний пакет доку ментів, без використання в Україні (фреза у подарунок). Можлива дос тавка. Тел.: 097 76 27 586, 050 56 17 800, 096 74 51 932. Продається різна с/г техніка: дискові борони, плуги, прес–підбирачі, обприску вачі, культиватори, картоплесаджалки, картоплекопачки, сівалки, сінограбарки, розкидачі міндобрив, косарки роторні, грунтофрези, сортувальні столи для кар топлі, а також запчастини та комплекту ючі. Тел.: 067 47 87 264, 095 81 59 912, 096 34 46 777. Продаються: трактори Т 25, МТЗ, зернозбиральні комбайни, дискові боро ни, роторні косарки, обприскувачі, сад жалки, сівалки, плуги та плуги оборотні, культиватор для міжрядного та суцільного обробітку, картоплекомбайни, фронталь ний навантажувач до МТЗ, телескопічні навантажувачі, гноєрозкидачі, шпагат «Юта», грунтофрези, зерношнеки, прес–підбирачі, шини до тракторів, твер допаливні котли «DEFRO». Тел.: 097 23 95 170, 066 72 14 192.

Різне Куплю: кишенькові календарики, значки про Волинь, лотереї (спортивні, місцеві, колгоспні, ярмарків та інші), сер тифікати акцій підприємств, етикетки на пиво (горілку). Тел. 050 71 38 816. Продам саджанці малини (сорт Дзю гана, плодоносить з кінця липня до мо розів). Ціна 3 грн/шт. Можлива доставка. Тел. 097 17 15 800. Продам саджанці ремонтантної ма лини та полуниці (сорти Хоней, Гігантел ла, Альбіон). Тел. 096 95 55 523. Куплю бочку. Тел. 097 17 15 800. Надійно та доступно встановлюю натяжні стелі. Тел.: 099 40 92 057, 068 85 52 065. Продам: крокви, балки, дошки, 4 рейки (довж. 12 м), 2 труби (довж. — 5 м, діам. 300 мм), а також тракторну ко сарку (сегментна). Тел.: 066 40 46 264, 098 87 58 171. Продам: жом, торфобрикет, дрова, пісок, щебінь різних фракцій (насипом, у мішках), камінь бут, цеглу білу та червону (нову та б/в), землю на вимостку, гній, це мент. Доставка. Вивезу будівельне сміття. Тел.: 099 33 74 034, 096 99 43 100.

ПрАТ «ГНІДАВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» терміново запрошує на сезонну роботу чоловіків та жінок. Робітники — від 5000 до 10000 гривень. Лаборанти — від 5000 гривень. ОФІЦІЙНЕ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДІВ. Гуртожиток м. Луцьк. Тел.: 77 25 13; факс: (0332) 76 96 27.

ПАМ’ЯТНИКИ з мармурової крихти та натурального каменю. Виготовлення та встановлення.

(0332) 70 85 72, (050) 197 68 69.

15

Продам: жом, торфобрикет, камінь бут, дрова, пісок, щебінь різних фракцій (насипом та в мішках), цеглу білу та чер вону (нову та б/в), чорнозем, землю на вимостку, гній, цемент, блоки. Доставка. Вивезу будівельне сміття. Тел.: 097 34 43 386, 099 61 14 575. Продам: жом, пісок, щебінь, цеглу, відсів, чорнозем, дрова, торфокрихту, бу товий камінь, торфобрикет, глину, землю (на вимостку), цемент. Вивезу сміття. Послуги автомобілем ЗІЛ (самоскид), міні навантажувачем «Бобкат». Тел.: 050 60 97 986, 098 91 25 884. Продам: жом, дрова, пісок, відсів, щебінь (різних фракцій), блоки будівельні, цеглу. Доставлю пиломатеріали (ванта жопідйомністю до 10 тонн). Тел. 050 37 81 998. Продам: жом, пісок, щебінь (різних фракцій), цеглу. Тел.: 099 32 55 776, 068 31 12 826. Продам: дрова рубані (твердої поро ди), торфобрикет, цеглу білу та червону (нову та б/в), пісок, щебінь, відсів, шифер (б/в), глину, чорнозем. Доставка. Послуги навантажувачем «Бобкат» та автомобілем ЗІЛ. Тел.: 050 73 95 444, 067 45 02 527. Продам: жом, торфобрикет, цеглу вогнетривку (нову та б/в), шифер (б/в), пісок, щебінь, відсів, керамзит, цемент, вапняк (на вимостку дороги), глину, зем лю (на вимостку), гній коров’ячий. Виве зу сміття. Доставка автомобілем ЗІЛ (са москид). Послуги міні–навантажувачем «Бобкат». Тел.: 096 80 00 567, 050 72 27 271. Продам: щебінь, відсів, пісок, цеглу, блоки, клей, цемент. Доставлю. Надам послуги маніпулятором та самоскидом (с. Гірка Полонка Луцького району). Тел.: 050 52 99 520, 096 42 96 975. Продам: сирий жом, пісок, щебінь, цеглу, відсів. Тел.: 095 53 55 663, 097 75 16 430. Продається теличка (8 міс., порода — кабардин, безрога, темно рижа). Тел.

099 11 63 046. Продається спокійна кобила (Рожи щенський район). Тел. 095 33 07 927. Продається молода робоча кобила (3 роки 6 міс.). Ціна договірна. Тел. 068 83 69 779. Продається козлик (3 роки). Тел. 095 52 20 125. Продається молода корова (спокійна). Ціна договірна. Тел.: 068 33 84 606, 066 08 21 099. Продам спокійну кобилу (7 років, сіра масть) у Турійському районі. Тел. 096 72 10 291. Продам жеребця (2 роки 4 міс.) у смт Цумань Ківерцівського району. Тел. 068 33 29 160. Продається робоча кобила (6 років) у с. Мильськ Рожищенського району. Ціна договірна. Тел. 098 02 64 234. Куплю: телят, лошат, ВРХ, коней. Тел.: 097 07 72 211, 050 18 64 979. Куплю: телят, лошат, ВРХ, коней. Тел. 068 91 57 460. Куплю коней, ВРХ. Тел. 098 25 75 859. Куплю: ВРХ, коней, биків, дорізи. До рого. Тел.: 098 58 76 653, 050 19 32 639.

Послуги Виготовляю та продаю металеві штахети (штахетник) з кольорової бляхи (24 кольори), односторонній та двосто ронній глянець, матові (під золотий дуб, горіх, цеглу, камінь), ширина 8, 10, 11,5 та 13 см. Тел.: 050 64 46 840, 067 49 33 889.

Вважати недійсним Загублене посвідчення учасника АТО, видане на ім’я Свистун Олександр Миколайович, вважати недійсним.

ТзОВ «Ківерцівське РТП» надає послуги: ремонт автотракторних двигунів; шліфування колінчастих валів; ремонт паливної апаратури; ремонт ПД 10, П 350; ремонт компресорів КамАЗ, ЗІЛ 130, Т 150, МАЗ;

автомобільні перевезення; токарні, слюсарні послуги.

Якість гарантуємо. м. Ківерці, вул. 17 Вересня, 49, тел.: (03365) 2 21 70, 0677767599, 0990339210.

16

«Волинь нова» | 28 жовтня 2017 Субота—Вівторок | ¹119—120

КАЛЕЙДОСКОП

www.volyn.com.ua

■ Куточок поезії

■ Світ захоплень Фото Алли ЛІСОВОЇ.

ͳíà ÎÌвßÍÀ-ÁÀÉ: «Ñòåæêè Âîëèí³ íàéìèë³ø³ â ñâ³ò³»

Колекція часових механізмів Валерія Брика унікальна.

ÖÀÐÑÒÂÎ ÃÎÄÈÍÍÈʲ – Ó Ñ²ËÜÑÜÊ²É ÃÎÑÏÎIJ Закінчення. Початок на с. 1 Алла ЛІСОВА

же з коридору впадає у вічі особливий інтер’єр, визначальним у якому є… годинники. Але це тільки початок мандрівки в справжнє годинникове царство. Бо такого їх різноманіття ніколи раніше не доводилось бачити. У передпо# кої, вітальні, прихожій, кухні, в кімнатах на столах, шафах, сер# вантах, стінах, підлозі, підвікон# никах — вони скрізь: маленькі і великі, круглі, трикутні й овальні, з прикрасами і без них, зі дзвона# ми і без таких, старі й сучасніші…

— Це — спадок від мого дядь# ка, світлої пам’яті Івана Самсоно# вича Брика, — з особливою теп# лотою і гордістю каже пан Ва# лерій. — Він був унікальною лю# диною, прожив більш як 90 років. Спочатку – в Нововолинську, а потім – у нашому селі, он там не# далеко була його хата. Багато по# бачив і пережив на своєму віку цей чоловік: юнаком служив у ка# валерії польської армії у Вар# шаві, під час Другої світової війни отримав поранення біля Хотяче# ва, потрапив у полон вже в Чер# воній. Був членом УПА, за що в 1944 році його арештували. Старожили, та й сам Іван Самсонович, розповідали, як до війни функціонувала в їхньому селі «Просвіта», хто туди входив, як зачитувалися українськими класиками. До речі, портрет Та# раса Шевченка, який разом із го# динниками потрапив в оселю йо# го племінника, — ще з тих дале# ких часів. За націоналістичні пог# ляди Івана Брика засудили на 25 років ув’язнення, з яких у далеко# му Сибіру промучився дванад# цять з половиною. Два рази втікав з тюрми, але безуспішно… Ще в 1956#му був реабілітова# ний. Але поглядів своїх ніколи не міняв, як член КУНу міг роз# повідати багато про відстоюван#

У

:)) Анекдоти :) :) :) Усміхайтеся! Якщо ваша усмішка і не поліпшить вам настрою, то точно зможе

ня українцями своєї незалеж# ності впродовж віків. Найчастіше ділився спогада# ми з племінником Валерієм. Оскільки власних дітей не мав, то відразу заявив про бажання пе# редати йому весь набутий за життя спадок. А найбільшим своїм скарбом вважав годинни# ки. Скільки пам’ятає свого дядь# ка пан Валерій, той завжди їх ко# лекціонував. Ще за Польщі пра# цював годинниковим майстром у Володимирі#Волинському, потім — у шахтарському місті. Тож це було не просто хобі, а професійний азарт. Звідусіль, де тільки не бував, їх привозив. Найбільше придбав за радянсь# ких часів, коли їздив у різні ку# точки Союзу, по всіх рес# публіках. Окремі з них, у тому числі імпортного виробництва, знаходив у комісійних антиквар#

«половина» його сердиться, що й по господарству є чим займа# тися, чоловік віджартовується і не полишає свого улюбленого заняття.

— Для мене годинники – то все моє життя, — каже. — Час, проведений біля них, пролітає зовсім непомітно. Буває, що за# сиджуюся допізна, щоб довести до пуття… За спілкуванням та кавуван# ням ці, тепер уже сімейні, реліквії не раз нагадували про себе: то ніжними мелодіями, то тужливи# ми передзвонами або величним боєм. І в тому ніби вчувався якийсь ледь вловимий дух навіть не років — епох, що спонукав до роздумів. Коли перебуваєш у та# кому незвичному середовищі неймовірно хвилюючих звуків, починаєш розуміти співрозмов# ника, який каже, що з годинника# ми так зжився, що жодного з них

«

Âàëåð³é Âàñèëüîâè÷ êàæå, ùî ç ãîäèííèêàìè òàê çæèâñÿ, ùî æîäíîãî ç íèõ íå ïðîäàâ áè í³ çà ÿêó ö³íó.

»

них магазинах великих міст.

— Більш як 150 механізмів маю — і кожен з них для мене до# рогий та цінний, — розповідає господар, демонструючи їх. — Ось цей, чорного кольору, дзво# нить по#особливому, аж за душу бере, отой, полірований, зозу# лею кує. Окремі, переважно ве# ликі, сповіщають про кожну про# житу годину боєм курантів… Майже половину з усіх при# ладів Валерій Васильович зумів завести. Має для цього не# обхідні інструменти. Але якщо хтось думає, що це зробити просто, то глибоко помиляєть# ся. Ремонт — тривала скрупуль# озна праця. Дружина Валенти# на каже, що її чоловік годинами сидить за роботою у своїй майстерні, за яку служить бал# кончик другого поверху. І хоч

не продав би ні за яку ціну. Поцікавилася у чоловіка, чи є у нього улюблений наручний. Згадав шевця без чобіт, тому й не переймається тим, що інколи в місто вирушає без хрономет# ра. Хоч вважає, що він має бути у кожного, але зараз ми пережи# ваємо «мобільний бум» — багато що заміняють сотові телефони. Такі часи… Валерію Васильовичу хо# четься, аби його захоплення пе# рейняли онуки. Але наразі їх це не дуже цікавить – один, Олег, служить у прикордонниках, а другий, Віталій, працює комп’ютерником. Лише треть# окласниця Мар’яна час від часу просить дідуся поводити її усіма апартаментами й показати, як дзвонять годинники. І, наче за# ворожена, слухає ці мелодії. ■

зіпсувати його вашим ворогам. :) :) :) Вночі предмети змінюють свої обриси. Береш стакан водички попити – а в руці вже чомусь бутерброд із ков-

басою. :) :) :) – Мабуть, жахливо, коли співак розуміє, що більше не може співати...

– А ще страшніше, якщо він цього не розуміє... ■

Ніна Іванівна Бай народилася 17 квітня 1957 року в селі Городище на Ковельщині. Закінчила Ковельську школу № 3, здобула вищу освіту на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працюва ла в українських газетах і журналах. Член Національної спілки журналістів. У творчому доробку Ніни Бай – сім книг, зокрема поетичні збірки «Я – українка» і «В моєму серці квітне Україна», прозові твори «Серед українців Америки», «Живу, Вкраїно, я То бою», «Доля українки», «Українка, збере жена Господом». Пісні на слова поетеси звучать на радіо, фестивалях і концертах у виконанні відомих ар тистів — Анатолія Гор чинського, Катерини Василенко, Богдана Сташківа, В’ячеслава Корепанова, Людми ли і Олександра Бурміцьких, дуету «Душа Волині» у складі Алли Опейди та В’ячеслава Судими ДУША МОЄЇ РІДНОЇ ВОЛИНІ Краса моєї рідної Волині – Ліси, поля, сади, озера сині І найсолодші ягоди червоні, Від них завжди душа моя в полоні. Бальзам моєї рідної Волині – Цілющі, пишні грона на калині, Вода джерельна в батьківській криниці І хліб смачний з поліської пшениці. Приспів: Душа моєї рідної Волині – Це мова й пісня солов’їні, Бабусина одвічна казка І материнська ніжна ласка. Стежки Волині наймиліші в світі, Хатки біленькі сонечком зігріті І з прадіда родинний заповіт: Нести святе добро й любов у світ. Багатство й сила рідної Волині – Синів і доньок прагнення єдині, Церкви – її небесний оберіг, До неї серцем лину я з доріг. ЗА ВСЕ, ВСЕВИШНІЙ, ДЯКУЮ ТОБІ За все, Всевишній, дякую Тобі: За сонце ясне у зеніті І за дива світанків голубі, За почуття, надією зігріті. За кожну мить, за кожен крок, За щиру зустріч, за прощання, За мудро подарований урок, За незгасаюче кохання.

Для мене відкриваєш ти світи, Зовеш в незвідані дороги, Благословляєш гідно їх пройти: Без відчаю і без тривоги. До Тебе, милий Господи, молюсь, Благаю єдності Вкраїні, З Тобою я довіку не стомлюсь, Розквітну цвітом на калині. І хоч життя нестримна течія В краї закине знову дальні, Всім серцем ніжно линутиму я, Туди, де верби ждуть такі печальні. Я НЕ ЗНАЮ, ЧИ ТО Є ЛЮБОВ Я не знаю, чи то є любов, Чи моє лиш німотне страждання, Хочу бачити, бачити знов Ваші очі, мов ніжні світання. Прагну чути ваш подих душі, Мову серця такого палкого, По студеній ранковій росі Йти до сонця удвох весняного. Поспішати б у царство тенет, Де така несподівана тиша, Кожен крок, мов надії сонет, Що удвох ми із вами напишем, Де берізки у сукнях стоять, Одягають серпанки вінчальні, Перші квіти назустріч спішать І дзвенять нам пісні величальні. ■

S U D O K U Правила нескладні: за повніть порожні клітинки цифрами від 1 до 9 так, щоб у кожному рядку і кожному стовпчику не було двох однакових цифр. Леонід МАНЧИНСЬКИЙ.

²ÄÏβIJ Íàñòóïíèé ÍÀ ÊÐÎÑÂÎÐÄ íîìåð SUDOKU, «Âîëèí³-íîâî¿» ÎÏÓÁ˲ÊÎÂÀÍÈÉ âèéäå ó ÷åòâåð, 21 ÆÎÂÒÍß 2 ëèñòîïàäà.