ВЕБ Екопогляд №11-12'2013 by Viktoriya Malyarchuk

Події та фак ти

725

тис. грн сплатить ТОВ «Бетон Полтавщини» за засмічення земель відходами з порушенням вимог Закону України «Про охорону земель».

У 383

тис. грн оцінено збитки, нанесені навколишньому середовищу, через незаконну рубку лісу загальним обсягом понад 130 м3 на території лісового фонду ДП «Болехівське ЛГ». Порушників шукає управління СБУ в Івано-Франківській області.

228

тис. грн сплатить «Харківський завод ЖБК-5» за засмічення земельних ділянок промисловими відходами – деревиною та поліетиленовою плівкою. Загальна площа засмічення склала 13,2 м2, об'єм – 100 м3. Рішення про відшкодування збитків держави прийняв Вищий господарський суд України, куди Держекоінспекція подала касаційну скаргу про скасування судових рішень попередніх інстанцій, які відмовились визнати факт нанесення збитків державі.

200

тис. грн сплатить ПАТ «Сумихімпром» за перевищення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та скидання недостатньо очищених стічних вод. «Сумихімпром» входить до п'ятірки найбільших забруднювачів довкілля Сумщини та відноситься до «Переліку 100 об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні».

хижих птахів, занесених до Червоної книги України, незаконно в незадовільних умовах утримували в підвалі одного з будинків у Львівській області. Затримання злочинця відбулося за участі працівників Галицького РВ ГУМВСУ у Львівській області спільно з бійцями львівського підрозділу "Беркут". Птахи вилучені та на даний час знаходяться в Львівському еколого-натуралістичному центрі. За фактом зареєстровано кримінальне провадження. Встановлюються особи, причетні до незаконного утримання птахів.

диких тварин, серед яких - представники червонокнижної фауни огар та журавель красавка, утримували незаконно на території орендованого кафе «Казкова діброва» у Новій Каховці. Підприємця притягнуто до адміністративної відповідальності та надано припис на усунення виявлених порушень.

Читайте новини ВЕБу онлайн у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/ VisnikEkologichnoiBezpeki

Е коп о гл я д № 11-12 ‘2013

В ІД Р Е ДАКЦ ІЇ

Зміст

Китайський вугільний кредит проти російської газової голки. стор. 20.

2013. Підсумки року, плани на 2014.

Олег Проскуряков, Міністр природи та екологічної політики

Павло Жила, голова Державної екологічної інспекції

стор. 10

стор. 4

Василь Сташук, голова Державного агентства водних ресурсів стор. 12

Олексій Падалко, Перший заступник Голови Державної служби геології та надр України стор. 14

Дмитро Гончаренко, голова Державного агентства екологічних інвестицій України

Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета»

стор. 16

стор. 18

Мінприроди внесло зміни до нормативно–правової бази, що значно полегшують життя суб’єктам господарювання, які утворюють, розміщують або переробляють відходи. Стор. 26.

Численні міжнародні експертні місії, в першу чергу МАГАТЕ, визнають: українські АЕС є найбільш відкритими тапрозорими для міжнародних спостерігачів, а безпека знаходиться на високому рівні. Але як довго зможе атомна галузь утримувати гідні позиції? стор. 22 Чим дихає Україна: хімічні елементи та сполуки. Стор. 30.

Найбільші суми нарахованих збитків, завданих навколишньому природному середовищу, – у сфері водних ресурсів. Стор. 6. Головний редактор: Ельдар САЛІМОВ

Завершився черговий кліматичний саміт. З якою позицією на переговори їхала українська делегація та які результати перемовин привезла – читайте на стор. 46, 47, 48.

Новини регуляторної політики в Україні – стор. 36, у світі – стор. 40. Уроки з судової практики. Стор. 44.

Консультанти:

Видавець:

Заступник головного редактора: Ілона Заєць

Олег Картавцев,

ТОВ «АСІЗ»

Над випуском працювали: Ельдар Салімов, Ілона Заєць, Олексій Суслін, Лара Гуріна, Ольга Веснянка

Олексій Хабатюк,

ВЕБ: Екопогляд №11–12 '2013

Марина Салімова, Ольга Кошарна,

Директор: Ельдар САЛІМОВ

Вікторія Малярчук,

тел./факс: (044) 360 58 55

Інна Яреськовська,

тел.: +38 067 234 81 27

Світлана Берзіна

http://ecopoglyad.com

Світовий досвід екологічного маркування. Стор. 54. Зелений клас нових стандартів. Стор. 56.

Вітаю вас, шановні читачі! З Новим 2014 роком! 2013-й був неспокійним, але цікавим. Навіть п р и г о л о м ш л и в и м. А грудень і зовсім перетворився на суцільний струс. Держава витримала, і, дай Боже, щоб спокою і витримки вистачило нам усім на весь наступний рік. Щоб турбота уряду принесла позитивні результати. Наприклад, зміни правил з видачі дозволів та лімітів на відходи. На наше прохання підсумки 2013 року підбили керівники Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, які входять до його сфери, управлінь та громадських організацій. Чим їм запам’ятався старий рік та які плани є на новий, читайте в інтерв’ю на стор. 10. Цього року наш власкор Ольга Веснянка відвідала кліматичний саміт у Варшаві. Все про перебіг глобальних переговорів, підготовку нової угоди та перспективи українського ринку СО2 читайте на стор. 50. Цікавими роздумами про взаємини вугілля і газу в контексті міжнародних переговорів керівництва Міненерговугілля ділиться з вами очільник Фонду цільових екологічних інвестицій Олексій Хабатюк на стор. 20. У тому, що українські АЕС працюють безпечно, але мусять працювати ще безпечніше, нас запевняє наш оглядач Ілона Заєць на стор 22. Втім, на її думку, єдине, що заважає атомникам нарощувати рівень безпеки та продовжувати ресурс, – відсутність коштів у тарифі на електрику. А в усьому іншому, панове, все гаразд. Цього року не сталося жодної екологічної катастрофи, і слава Богу. З Новим роком і до зустрічі в січні! З повагою, Головний редактор Ельдар Салімов.

Розвиток ринку екотекстилю в Україні відбуватиметься за європейськими стандартами. Стор. 59. Адреса редакції: 01011, Київ, вул. Рейтарська, 19а тел.: +38 067 952 24 34

Надруковано в типографії ТОВ «Вістка», 01042, Київ, пер. Новопечерський, 5

Адреса для кореспонденції: 03150, м. Київ, а/c 373

Керування накладами «Вісника Екологічної безпеки» здійснює «Всеукраїнське передплатне агентство»

Консультант з юридичних питань: Інна Яресковська тел.: (093) 457 02 03 e-mail: inna.yareskovskaya@yandex.ru

Періодичність: 12 разів на рік Видання зареєстровано Міністерством Юстиції України Свідоцтво про реєстрацію КВ 18332-7132P, від 14.11.2011 Передплатний індекс: 89797 Підписано до друку: 20.12.2013 Наклад: 29 000 екз.

директор Олександра БУЛГАКОВА

З питань співробітництва та реклами звертатися за тел. +38 067 952 24 34 ekovist@gmail.com

(044) 360 58 55

Всі матеріали, що розміщені на правах реклами, які позначені значком ®, редакція відповідальності не несе

З питань передплати звертатись за телефоном:

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Пряма мо ва

Павло Жила:

Інспекція працює і працюватиме в штатному режимі Про підсумки року, що минає, та плани на наступний розповів голова Держекоінспекції України Павло Жила. В інтерв'ю «Екопогляду» він висловив свою думку про те, чому нараховані підприємствам збитки так і залишаються невідшкодованими, від чого залежить кількість порушень у регіонах та як Держекоінспекція контролює небезпечні для довкілля об'єкти. - Павле Броніславовичу, як ви оцінюєте діяльність Держекоінспекції України у 2013 році? Чи впоралися територіальні органи зі своїми завданнями? - Підсумки річної роботи краще підбивати на початку наступного року, хоча вже зараз є показники діяльності територіальних органів Держекоінспекції України за 11 місяців, і вони не менш репрезентативні. За цей час було здійснено понад 82 тисяч перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. Складено більше 79 тисяч протоколів про адміністративні правопорушення. Для нас це показник ефективної роботи. Не менш важливими є й економічні результати. За виявлені порушення підприємствам пред’являються претензії із розрахованими збитками. В цьому році підприємства завдали шкоди довкіллю на суму понад 1,2 млрд гривень! Проте показник відшкодування цих сум все ще мізерний. Ці гроші могли б значно зміцнити фонд охорони навколишнього природного середовища. - В чому причина несплати цих збитків? Невже не існує достатніх важелів для примусового стягнення?

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

- Основна причина полягає в тому, що для розглядання справи у суді Державній екологічній інспекції потрібно сплатити судовий збір. Відповідний проект зі змінами до Закону України «Про судовий збір» про позбавлення його сплати територіальними органами Держекоінспекції України досі розглядається комітетами Верховної Ради України. Судовий збір – не єдиний спосіб поліпшення ситуації. Терорганами Держекоінспекції України не завжди здійснюється належний контроль за дотриманням виконавчих документів органами Державної виконавчої служби України. Це також тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України. Крім цього, в територіальних органах Держекоінспекції України майже наполовину не заповнений штат юридичних служб, що гальмує роботу. Всі вищевказані чинники призвели до того, що показник стягнення збитків ледве складає 3% від пред’явлених. - До речі, про законодавчі зміни. Чи розроблялися цього року важливі законопроекти? http://ecopoglyad.com

- Так, і не тільки розроблялися. До Державної екологічної інспекції України постійно передають на погодження чи надання зауважень профільні постанови і проекти законів. Ми відповідально ставимось до цієї роботи. Щодо законотворчої діяльності, то у 2013 році тривала клопітка робота з внесення змін до законодавчих актів щодо підстав для тимчасового обмеження чи припинення господарської діяльності. Триває робота над новими санітарними правилами в лісах і здійснення державного контролю за дотриманням цих правил – це постанова Кабінету Міністрів України, її паралельно з нами доопрацьовує Мінприроди України. Внесені зміни до критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх діяльності для довкілля і періодичності здійснення перевірок. Нові зміни значно скорочують частоту проведення перевірок. Для введення постанови в дію необхідно ще отримати погодження Мінфіну і Міжнародної фінансової корпорації. Сподіваємось, на початку 2014 року плани здійснення заходів державного нагляду і контролю будуть складатися вже відповідно до нових критеріїв розподілу. - Які ресурси порушники природоохоронного законодавства бережуть найменше? - Якщо брати за критерій «оберігання» ресурсу кількість виявлених нами порушень та суму нарахованих збитків і штрафів, то безперечним лідером є підземні водні ресурси. Найбільше збитків нараховується за самовільне водокористування, понаднормові скиди у водні ресурси, недотримання приписів інспекції. Так, за 11 місяців 2013 року за виявлені порушення щодо поверхневих водних ресурсів, морських ресурсів, берегових об’єктів та підземних водних ресурсів суб’єктам господарювання було пред’явлено претензій та позовів на суму майже 700 млн грн. Збитки за земельні ресурси теж значні – понад 240 млн грн. - В якому регіоні України найбільше порушень? - По Україні кількість складених протоколів в середньому становить близько двох тисяч на область. Безсумнівним лідером серед кількості складених протоколів є північнозахідний регіон Чорного моря – майже 12 тисяч протоколів. Найменше порушень фіксується у Севастополі та в Автономній Республіці Крим, незначну кількість протоколів складено в Полтавській і Рівненській областях. Проте необхідно враховувати також кількість суб’єктів господарської діяльності, що підлягають перевіркам у цих регіонах, – чисельність перевірок дуже близька до показника складених протоколів. Наприклад, у промислових областях їх значно більше, ніж у решті регіонів України. У Дніпропетровській області за 11 місяців було складено 4267 протоколів за порушення вимог природоохоронного законодавства, у Донецькій – 4069, у Луганській – 4921 протокол. Така тенденція спостерігається майже у всіх регіонах України. - Які інструменти впливу, окрім штрафів та збитків, застосовуються до порушників природоохоронного законодавства? - Дієвим заходом є призупинка діяльності суб’єкта господарювання. Обмеження діяльності підприємства здійснюється з метою недопущення продовження негативного впливу на навколишнє середовище, поки суб’єкт господарювання не усуне виявлені порушення. У цьому році відбулися зміни щодо винесення рішень про призупинення діяльності суб’єкта господарювання – з 1 липня набув чинності Указ Президента України, згідно з яким обґрунтованість обмеження, тимчасова заборона та припинення діяльності підприємств потребує підтвердження суду. За

- -

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

11 місяців було більше тисячі випадків призупинення виробничої діяльності підприємств, з яких більше половини – за забруднення атмосферного повітря. Яка роль Держекоінспекції України в усуненні значних екологічних негараздів? Наприклад, в цьому році особливу увагу Президент України приділив Домбровському кар’єру. Держекоінспекція України разом з її територіальними органами тримає на особливому контролі об’єкти, що вкрай небезпечні для довкілля та здоров'я людей. Серед них – Калуський полігон та Домбровський кар’єр. Процес вивезення гексахлорбензолу з Калуського полігона все ще триває, протягом трьох останніх місяців звідти відправлено на утилізацію майже 4500 тонн небезпечної хлорорганічної речовини, за 2010-2012 роки – майже 21,5 тисячі тонн. Для контролю за дотриманням вимог природоохоронних заходів та підтвердження обсягів суміші гексахлорбензолу створено комісію, до складу якої включено представника Держекоінспекції в Івано-Франківській області. На пом’якшення становища в зоні екологічного лиха Домбровського кар’єру з Державного бюджету України виділяються великі кошти. Так, на вивезення відходів з території внутрішнього поля Домбровського кар’єру найближчим часом буде витрачено майже 140 млн грн. Суб’єкти господарювання, чия діяльність становить підвищену небезпеку для довкілля, ретельно перевіряються державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища. За 11 місяців 2013 року здійснено 326 перевірок об’єктів, занесених до відповідного переліку. Чи ефективно працює Громадська рада при Держекоінспекції? Чого вдалось досягти завдяки співпраці? З Громадською радою ми активно співпрацюємо. Я схвально ставлюся до підходів Громадської ради до організації роботи: на минулому засіданні члени Громадської ради затвердили склад постійних робочих органів – комітетів, що майже повністю відповідають структурі Держекоінспекції України. Тобто створені комітет екологічного контролю природних ресурсів, комітет екологічного та радіологічного контролю на митній території України, комітет екологічного контролю водних ресурсів, водних живих ресурсів, природно-заповідного фонду, рослинного світу та комітет екологічного контролю земельних ресурсів, атмосферного повітря, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Члени Громадської ради дуже уважно спостерігають за діяльністю Держекоінспекції України. У них налагоджені зв’язки з громадськими радами при територіальних органах, тому вони мають повну картину нашої діяльності. Наскільки мені відомо, у найближчі два роки Громадська рада планує активно брати участь у моніторингу реалізації Державної програми економічного і соціального розвитку України у природоохоронній сфері, а також у підготовці плану заходів із виконання загальнодержавної програми адаптації до законодавства Європейського Союзу. І наостанок. Які прогнози на наступний рік? Наразі складно робити будь-які прогнози. Давайте залишимо їх іншим структурам. Безумовно, все буде добре. Державна екологічна інспекція працюватиме в штатному режимі: кожен інспектор на своєму місці щодня робитиме свою справу на благо нашого довкілля. Україна житиме! Від щирого серця вітаю читачів "Екопогляду" з новорічними та різдвяними святами. Бажаю усім нам здійснення мрій та реалізації задумів.

Укра ї н а в ц и ф ра х і фа к та х

Україн а в ци фра х і фа к та х

Де і як знищують довкілля Найбільші суми нарахованих збитків, завданих навколишньому природному середовищу, – у сфері водних ресурсів, зокрема за відсутність належної документації на водокористування та забір води. Компанії, яким доведеться заплатити найбільше, та інші резонансні порушники за листопад. Найбільш резонансні порушення у грудні "Екопогляд" представив на 2–3 шпальтах. Миколаївська область Відсутність дозволу на водокористування з річки Південний Буг обійдеться ВП «Южно-Українська АЕС» у 38 млн 350 тис. грн. За самовільне водокористування без спеціального дозволу ТОВ «Молочна компанія «Дружба» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 4 млн 252 тис. грн. Самовільний забір води з артезіанської свердловини без спеціального дозволу коштуватиме ДП «Спеціалізований порт «Октябрськ» 5 млн 550 тис. грн. ПАТ «Очаківський рибоконсервний комбінат» (м. Очаків) здійснював самовільний забір води з артезіанської свердловини, за що Держекоінспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря нараховано збитків та пред’явлено претензію на загальну суму 671 тис. 982 грн.

Житомирська область Самовільне водокористування без спеціального дозволу обійдеться КП «Пролісок» (Андрушівський район) у 4 млн 692 тис. грн і КП «Джерело» – у 755 тис. 924 грн. Підприємствам пред’явлено претензії із нарахованими збитками для добровільного відшкодування.

Херсонська область Самовільне водокористування без спеціального дозволу обійдеться ТОВ «Данон-Дніпро» у 9 млн 296 тис. грн, СТОВ «Дніпро» - у 1 млн 068 тис. грн.

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

АР Крим

КВУ «Бориславський водоканал» здійснював самовільне водокористування без спеціального дозволу, за що Держекоінспекцією у Львівській області йому нараховано та пред’явлено претензію на суму 6 млн 553 тис. грн. За самовільний збір підземних вод КП «Жовківське ВУВКГ» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 12 млн 860 тис. грн. Матеріли перевірки підприємства скеровано в прокуратуру Львівської області.

За засмічення земельних ресурсів ДП МОУ «Кримвоєнбуд» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 13 млн 608 тис. грн. Забір підземних вод без спеціального дозволу обійдеться ПАТ «Янтарний» у суму 813 тис. 782 грн. Ця ж сума пред’явлена підприємству у вигляді претензії для добровільного відшкодування збитків. ДП «Судак» здійснювало забір підземних вод без спеціального дозволу, що було виявлено під час перевірки підприємства на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства. Підприємству нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 18 млн 273 тис. грн. За забір підземних вод без спеціального дозволу ЦМРСЛ «Крим» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 2 млн 303 тис. грн.

Донецька область

Харківська область

За забір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування КП «Володарськводомережа» нараховано збитків на суму 4 млн 549 тис. грн. Матеріали перевірки підприємства направлено до прокуратури Донецької області. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу обійдуться ВП «Автобаза «Макіїввугілля» у 11 млн 032 тис. грн. Матеріали перевірки підприємства направлено до прокуратури Гірницького району міста Макіївки.

Засмічення земельних ресурсів відходами ТОВ «Агрофірма ЮГ-М» (Ізюмський район, с. Заводи) коштуватиме підприємству 700 тис. 926 грн. Агрофірма ЮГ-М отримала претензію на відшкодування збитків, а матеріали перевірки направлено до міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням природоохоронного законодавства та до прокуратури Харківської області. За наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ДП «Завод ім. В.О. Малишева» (м. Харків) нараховано та пред’явлено у вигляді претензії 1 млн 595 тис. грн. Матеріали перевірки передано до Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та до прокуратури Харківської області. Самовільне користування підземними водами обійдеться СТОВ «Вільне» (Харківська обл., Дергачівський район, с. Вільшани) у 2 млн 791 тис. грн та ТОВ «Богодухівський молзавод» – у 3 млн 602 тис. грн. Матеріали перевірок передано до прокуратури у Харківській області.

вано КПП «Світанок» (Голопристанський район) 8 млн 409 тис. грн. Матеріали направлено до прокуратури Херсонської області.

Львівська область

Запорізька область ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» (м. Гуляйполе) отримало претензію на суму 613 тис. 522 грн за самовільне водокористування без спеціального дозволу. Під час додаткової перевірки виявлено забір води з підземного водоносного горизонту без спеціального дозволу, за що підприємству нараховано збитків на суму 3 млн 545 тис. грн. За забір води з підземного водоносного горизонту чималу суму доведеться заплатити ще одному підприємству області – КП «ВРВКГ «Райводоканал» (Запорізька область, смт Веселе) – Держекоінспекцією у Запорізькій області нараховано збитків на суму 7 млн 625 тис. грн.

Полтавська область

За знищення лісових насаджень невідомими особами на адміністративній межі Райської сільради (м. Нова Каховка) нараховано збитків на загальну суму 6 млн 532 тис. грн. Матеріали передано до прокуратури Херсонської області. За забір підземних вод без спеціального дозволу СТОВ «Дніпро» (Нововоронцовський район) нараховано збитків на суму 1 млн 068 тис. грн, за подібне порушення нарахо-

ховано збитків та пред’явлено претензію на суму 621 тис. 275 грн. У місті Чернівці на вул. Південнокільцевій зафіксовано засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами. Невідомі особи, які скоїли правопорушення, завдали державі збитків на суму 1 млн 373 тис. грн. Матеріали направлено до Першотравневого РВ УМВС для встановлення винних осіб.

За самовільне водокористування без спеціального дозволу КВКП «Водограй» (с. Власівка, Кіровоградська область) нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 37 млн 502 тис. грн. Матеріали перевірки комунального підприємства направлено до прокуратури Полтавської області.

Чернівецька область ДП «Форельський завод «Лопушно» (с. Лопушно, Вижницький район) самовільно використовувало поверхневі води з метою риборозведення, за що підприємству нараhttp://ecopoglyad.com

Кіровоградська область За забір підземних вод без дозволу УМП «Комунальник» (м. Ульяновка) нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 694 тис. 162 грн. За це ж порушення КП «Петрівське» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 835 тис. 363 грн. Самовільне водокористування без спеціального дозволу Гайворонському ККП (м. Гайворон) обійдеться у 9 млн 885 тис. грн. З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Екологічні операції у 2013 році Первоцвіт

Період тривання операції – лютий-червень. Кількість проведених перевірок – 1522. Зафіксовані випадки незаконного вилучення з природи об’єктів рослинного світу та їх збуту - 527, за якими складено 527 протоколів про адміністративне правопорушення. До суду для адміністративного провадження направлено 484 правопорушення. Збитки, завдані навколишньому природному середовищу, склали 352 тис. 251 грн.

Нерест

Тривалість – весна-літо. Кількість проведених рейдів – 1200. Виявлено порушників – 2143. За порушенням вимог весняно-літньої заборони складено 2099 протоколів про адміністративне правопорушення, на порушників накладено штрафів на 122 тис. 037 грн. Сума збитків, завданих навколишньому природному середовищу, склала 358 тис. 941 грн. За результатами рейдів у браконьєрів вилучено 6850,3 кг риби та 4066 знарядь лову риби (сіток, ятерів, неводів, павуків, електровудок).

Чистий ліс

Складено протоколів про адміністративні правопорушення – 209, з них 7 передано на розгляд до судових органів. До адміністративної відповідальності притягнуто 202 особи у вигляді штрафу на загальну суму 41 тис. 587 грн. На землях лісового фонду, підпорядкованих Держлісагентству, складено 76 протоколів про адміністративне правопорушення, агропромисловому комплексу – 12 протоколів, іншого підпорядкування - 14, на територіях об'єктів природно-заповідного фонду - 8 та населених пунктів - 28. Загальна сума нарахованих збитків склала 19 тис. 449 грн. До правоохоронних органів направлено 2 матеріали для вжиття відповідних заходів реагування.

Укра ї н а в ц и ф ра х і фа к та х Збитки та пред’явлені претензії за порушення вимог природоохоронного законодавства за січень-листопад 2013 року

Україн а в ци фра х і фа к та х

317,7

110

211,7

406,7

4,1

69,9

162,3

85,9

162 23,7

45,8 1136,6

406,2

363 162,4

3,4

205,4

Житомирська область

199

10,4

2272,5

3,2

162,2

168,4

4893

429,9

854,4

312,2

Тернопільська область

Хмельницька область

211 189

5,8 3941,6

75 2389

58,5

317 149

9,5

1,4

40885

1167,7

2140

28,8

785,2 39,6

Полтавська область

Черкаська область

Вінницька область

70,7

108,2

160

319,1

52,3

1337

Земельні ресурси Землі водного фонду Атмосферне повітря

7057

Одеська область

312

28,1

56,9

15403,3 1672,7

11840,8

Дніпропетровська область

5349,2

83207,5

449,4

2609,1

Донецька область 599,9

Водні ресурси

111

100,6

274

16725,7

Кіровоградська область

Чернівецька область

8249,9

7975,9

17,9

Луганська область

302

633,9 64,2 489

4,2

Харківська область 51455

204

231

615,6 906 3953,7

53362

238

43,8

4,5

48,4

41042,8

62,7

24,2

Івано-Франківська область

Закарпатська область

Київська область

21056

76,1

163

2833,4 9202

23321

1287

287 275,9

139

3360,5

9112,9

Сумська область 128

126910,5

Львівська область 209,7 60,9

Чернігівська область

72500 54,3 105 165,7

490

16543,4

5366

Рівненська область

34429,9

16,8

2288,6

184 2,6

477,4 103 517

м. Київ

159

1,4

291,2

722,6 283,3

156

Волинська область

1,89 25

502,8

10989

659,8

2381

1125,5

1393

Миколаївська область

80,5

44,2

48273

38330

Запорізька область

183510,9

258,7

132

85 184,2

136

Херсонська область

13,4

113

5418,7

7,5

7626,8

Азовська морська інспекція (м. Маріуполь)

2146 71,7

ПЗФ + рослинні та тваринні ресурси

20324 64478

Пред’явлено претензій та позовів

127

Загальна сума претензій та позовів (млн грн)

Інспекція ПівнічноЗахідного регіону Чорного моря (м. Одеса)

136,8

136160

70,6

Інспекція в АР Крим

17,9

185

207

86,9

4928,5

1,4

1344,1

м. Севастополь

11931

Азово-Чорноморська інспекція (м. Ялта)

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

http://ecopoglyad.com

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Тем а н ом ера

Те ма н омера

Підсумки року Напередодні Нового року доброю традицією є підбивання підсумків та окреслювання планів на майбутнє. Відповідні запитання ми поставили очільникам екологічних відомств та організацій, з якими «Екопогляд» намагався якомога потужніше співпрацювати протягом року. Пропонуємо вашій увазі їх погляд на рік, що минає, та задуми на новий 2014–й.

На новорічне бліц-опитування відповідає Олег Проскуряков, Міністр екології та природних ресурсів України Екопогляд: Які досягнення вашого відомства за 2013 рік ви вважаєте найважливішими у розвитку природоохоронної сфери? Олег Проскуряков: У рамках реалізації державної екологічної політики робота міністерства спрямовується на виконання завдань розвитку природоохоронної галузі, визначених Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки. Багато зроблено з моніторингу навколишнього природного середовища. Зокрема, подано на розгляд уряду проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу навколишнього природного середовища підприємствами, установами та організаціями, діяльність та об’єкти яких становлять підвищену екологічну небезпеку», а також Положення про державну екологічну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему моніторингу навколишнього природного середовища та забезпечення доступу до екологічної інформації. Це має забезпечити єдиний підхід до організації та проведення моніторингу навколишнього природного середовища суб’єктами господарювання, а також своєчасного надання даних

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

моніторингу уповноваженим центральним та місцевим органам виконавчої влади. У Карадазькому природному заповіднику Національної академії наук України створено міжнародну станцію моніторингу ЕМЕП та встановлено обладнання для спостереження за станом атмосферного повітря, яке працює в тестовому режимі. Забезпечується функціонування Інформаційно-аналітичного центру державної системи моніторингу довкілля Мінприроди - об’єднуючої інформаційної складової державної системи моніторингу навколишнього середовища, а також безперервне ведення банку даних про стан навколишнього природного середовища та надання доступу до екологічної інформації. У рамках розширення двостороннього співробітництва 18 червня підписано Угоду між Міністерством екології та природних ресурсів України і Міністерством природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь про співробітництво у сфері охорони та сталого використання транскордонних природоохоронних територій. Мінприроди брало участь у підготовці та погодженні угод щодо регіонального розвитку між Кабінетом Міністрів України та обласними радами Вінницької, Волинської, Івано-Франківської та Львівської областей.

Багато зроблено з питань заповідної справи. Назву лише частину: з метою забезпечення роботи зі встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення утворено відомчу робочу групу з організації обліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. Крім того організовано роботу Комісії з розв’язання проблем охорони територій парківпам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський" від самовільної забудови. У сфері збереження озонового шару прийнято низку рішень на рівні уряду, що дозволяють забезпечити виконання рішення 24 Зустрічі Сторін Монреальського протоколу XXIV/18, щодо посилення контролю за обігом озоноруйнівних речовин та товарів, що їх містять або можуть містити. Схвалено Концепцію Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки. На основі затвердженої Концепції Мінприроди розроблено відповідний проект Закону України, який розглянуто вже Кабміном. З метою організації роботи щодо виконання міжнародних зобов’язань України у сфері поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а також у зв’язку з ліквідацією державного http://ecopoglyad.com

підприємства «Національний центр поводження з небезпечними відходами» Міністерство екології та природних ресурсів України призначено компетентним органом і виділеним центром для виконання цілей Базельської конвенції. Що з запланованого торік втілити не вдалося і чому? Чи є плани щодо продовження реалізації цих проектів у наступному 2014 році? Олег Проскуряков: Звісно, в нас є багато довготермінових програм, які ми реалізовуватимемо ще кілька років. Зокрема, це: — Державна цільова екологічна програма розвитку Криму («Екологічно безпечний Крим) на 20112015 роки; — Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 20002015 роки; — Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року (відповідальний виконавець - Держгеонадра); — Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року (відповідальний виконавець - Держводагентство); — Загальнодержавна програма формування національної еко-

логічної мережі України на 20002015 рр. Назвіть будь ласка головні досягнення відомства у законодавчо-регуляторній площині у 2013 році? Олег Проскуряков: Міністерством проведена велика робота за програмою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, зокрема розроблено проекти законів України «Про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті» та «Про стратегічну екологічну оцінку». Крім того, розроблено законопроекти: - «Про внесення змін до Закону України «Про утилізацію транспортних засобів» та про внесення змін до Податкового і Бюджетного кодексів України з цього питання; - «Про внесення змін до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично-модифікованих організмів»; - «Про внесення змін до Земельного і Водного кодексів України щодо земель водного фонду»; - «Про охорону озонового шару»; - «Про внесення змін до Земельного кодексу України» (щодо по-

Одне з перших засідань Кабміну в якості очільника Мінприроди

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

силення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок); - «Про внесення змін до статті 5 Закону України “Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва» (з метою збереження зелених насаджень); - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання меліорованих земель та меліоративних систем». Крім законодавчої ми займалися й іншою нормативною роботою. Зокрема, розроблено проекти постанов Кабінету Міністрів України: - “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05. 2011 № 529 “Про затвердження Технічного регламенту з екологічного маркування»; - «Про затвердження Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку». Крім того, Мінприроди здійснювало розвиток та удосконалення нормативно-правової бази. Зокрема, забезпечено прийняття Закону України «Про ратифікацію Європейської конвенції про захист домашніх тварин», а також низки постанов КМУ щодо видачі дозволу на проведення державної апробації (випробування) генетично-модифікованих організмів у відкритій системі, затвердження такси для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення морських вод України. Також наказами Міністерства затверджено Правила і норми утримання дельфінів в умовах неволі, Порядок розроблення паспорта водного об’єкта, Методику визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти, Регламент подання інформації про проведення рубок деревини у лісах, встановлено норми відстрілу мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду у сезон полювання 2013/2014 років».

Тем а н ом ера

Те ма н омера

На новорічне бліц-опитування відповідає Василь Сташук, голова Державного агентства водних ресурсів України Екопогляд: Які досягнення вашого відомства за 2013 рік ви вважаєте найважливішими у розвитку природоохоронної сфери та захисті водних ресурсів? Василь Сташук: Агентством здійснено екологічні та рибогосподарські попуски в басейнах Дніпра, Дністра, Інгульця, Росі, Південного Бугу, проведено водообміни у Карачунівському та Придунайських водосховищах. Затверджено регламенти та проведено екологічні та рибогосподарські попуски в басейнах річок Інгулець, Дністер, Сіверський Донець. Для забезпечення водопостачання населення і підприємств Криворізького басейну та екологічного оздоровлення русла річки Інгулець була здійснена впродовж усього вегетаційного періоду подача дніпровської води по каналу Дніпро - Інгулець в Карачунівське водосховище, що дало змогу покращити якість води у водосховищі, яке є джерелом водопостачання м. Кривий Ріг. Враховуючи цьогорічну маловодність у басейні Сіверського Дінця, водогосподарськими організаціями вжиті всі необхідні заходи щодо забезпечення у літньо-осінній період населення та галузі економіки регіону водою в необхідних обсягах. Водночас у 2013 році Агентством ініційована розробка техніко-економічного обґрунтування “Поліпшення гідрологічного режиму та покращення екологічного стану р. Сіверський Донець в межах Донецької, Луганської та Харківської областей”, на яку планується виділити з державного бюджету близько 1 млн гривень. Проект техніко-економічного обґрунтування об’єднає всі необхідні заходи щодо покращення екологічного стану в басейні, зокрема роботи з ліквідації обмілин, відновлення судноплавства, розчищення русла р. Сіверський До-

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

нець та її приток, берегоукріплення, будівництва очисних споруд зливових вод та інших, в єдиний комплекс протипаводкових та природоохоронних заходів. В цілому за попередніми розрахунками вартість всього комплексу заходів може сягнути 2,6-3,0 млрд гривень. Розробку техніко-економічного обґрунтування буде завершено у 2014 році. Здійснено еколого-репродукційний попуск з Дністровського водосховища; максимально використано гідрологічну ситуацію, яка склалась в басейні Дунаю, і Придунайські водосховища були самопливно заповнені на 100 % від їх повного об’єму, що дало можливість здійснити водообмін у водосховищах та забезпечити потреби регіону для питного водопостачання. Започатковані Агентством заходи з відновлення джерел та витоків річок мають суспільний резонанс. Про це свідчать звернення із подяками мешканців сіл, на території яких проводились ці заходи. Так, за останні 5 років силами водогосподарських організацій і громадськості відновлено близько 4000 джерел та витоків річок. На відкриття відновлених джерел окрім місцевих жителів запрошувались представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, громадських організацій та ЗМІ. У багатьох випадках, враховуючи побажання місцевих громад, на відкриття джерел запрошувались священнослужителі для їх освячення. Для захисту територій населених пунктів і сільгоспугідь польдерними, дренажними, захисними насосними станціями та дренажними свердловинами з початку року перекачано 2,3 млрд м3 надлишкових вод, у тому числі захисними спорудами на Дніпровському каскаді водосховищ 1,9 млрд м3.

Також Держводагентством забезпечувався моніторинг якості поверхневих вод у місцях їх комплексного використання, в тому числі і джерелах питного водопостачання. На державних водогосподарських об’єктах у поточному році проведено комплекс заходів з відновлення гідротехнічних об’єктів. Головний напрямок - відновлення насосних станцій, які відпрацювали понад 30-40 років. У наступному році така робота буде продовжена. Опрацьовуються різні варіанти залучення інвестицій у відновлення працездатності меліоративних систем. 2013 рік Генеральною Асамблеєю ООН проголошено роком міжнародної співпраці з питань водного співробітництва. У межах виконання міжурядових двосторонніх угод з суміжними країнами у галузі водного господарства на прикордонних водах, а також інших заходів міжнародного характеру Держводагентство провело низку запланованих заходів. Зокрема, засідання уповноважених і заступників уповноважених урядів з виконання угод про співпрацю на транскордонних водах (Угорщина, Росія, Польща, Словаччина), також проводилися засідання робочих груп, семінари та конференції, серед яких і конференція високого рівня з водних питань у м. Душанбе (Таджикистан).

Що із запланованого торік вдалося втілити у поточному році? Василь Сташук: З 1 січня 2013 року набрала чинності Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Держводагентство здійснює свою діяльність відповідно до запланованих у програмі заходів. Зазначена програма є стратегічним документом для діяльності та розвиhttp://ecopoglyad.com

тку водогосподарської галузі. Своєчасно підготовлено водогосподарсько-меліоративний комплекс до роботи у поточному році. Водогосподарськими організаціями забезпечено подачу води для поливу сільгоспкультур в Україні на площі 614 тис. га, що на 9 тис. га більше, ніж у 2012 році. І така позитивна динаміка спостерігається протягом останніх років. Найбільше полито у Херсонській області – 291,5 тис. га, в АР Крим – 136,8 тис. га, в Одеській області – 40,7 тис. га, в Запорізькій – 46,2 тис. га. Водогосподарськими організаціями забезпечено подачу води на потреби сільгоспвиробників в обсязі 2 млрд куб. м.

Що втілити не вдалося і чому? Чи є плани щодо продовження реалізації цих проектів у наступному 2014 році? Василь Сташук: У зв’язку з недостатнім фінансуванням протипаводкових напрямів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро на період до 2021 року Держводагентству не вдалося реалізувати намічені заходи у повному обсязі. Реалізація протипаводкових та природоохоронних заходів, виконання яких було призупинено у поточному році у зв’язку з недостатнім фінансуванням, буде продовжено наступного року. Держводагентством підготовлені відповідні пропозиції до проекту Державного бюджету України на 2014 рік, які включають необхідні видатки з врахуванням обсягів недофінансування у 2013-му. Назвіть будь ласка головні досягнення відомства у законодавчо-регуляторній площині у 2013 році? Василь Сташук: Держводагентством розроблені згідно з прикінцевими положеннями Закону України «Про аквакультуру» постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди водних об’єктів», наказ Мінприроди «Про затвердження Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти», наказ Мінприроди «Про затвердження Порядку розроблення паспорта водного об’єкта». Розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Водного кодексу України» (в частині впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами).

У проекті закону передбачено: - визначення Плану управління річковим басейном як стратегічного плануючого документа для впровадження програми заходів для інтегрованого, екологічно і економічно обґрунтованого та сталого управління водними ресурсами в межах річкового басейну на довгостроковий період; - запровадження гідрографічного і водогосподарського районування території України для розробки планів управління річкових басейнів; - визначення статусу басейних рад як консультативно-дорадчих органів у межах території річкового басейну, створених для вирішення питань з використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів та визначається процедура їх створення. Також Держводагентством у поточному році розроблено проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання меліорованих земель та меліоративних систем», яким вносяться зміни до Земельного кодексу України, законів України «Про меліорацію земель», «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів» та «Про трубопровідний транспорт». Змінами врегульовуються питання щодо визначення повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері меліорації, визначення права власності на меліоративні системи, вимог до користувачів та власників меліорованих земель стосовно фахової освіти у сфері меліорації земель, встановлення обмежень з використання земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів та забезпечення виконання експлуатаційних робіт, та інше.

Плани та прогнози на 2014 рік. Яким сферам та проектам буде приділятися більше уваги? Василь Сташук: У 2014 році Держводагентство докладатиме зусиль щодо продовження реалізації Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро на період до 2021 року в частині забезпечення захисту населених пунктів, виробничих об'єктів і сільсько-

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

господарських угідь від шкідливої дії вод, створення безпечних умов життєдіяльності населення та мінімізації збитків. Головним завданням на наступний рік є забезпечення роботи всього державного водогосподарсько-меліоративного комплексу. В першу чергу це стосується роботи державних магістральних каналів, якими здійснюється перекидання води у маловодні регіони. У поточному році була забезпечена подача води в обсязі близько 2 млрд куб. м. У наступному році ці канали також будуть здатні забезпечити в повному обсязі потреби населення та галузей економіки у водних ресурсах. Особливо це стосується потреб зрошуваного землеробства, оскільки цей напрямок є важливим для Держводагентства. Основними пріоритетами агентства у природоохоронній сфері наступного року залишаються: екологічне оздоровлення р. Сіверський Донець, покращення якісного стану води у Краснопавлівському водосховищі, підтримання екосистеми нижнього Дністра у задовільному стані, покращення санітарно-епідемічного стану на водозаборах Одеської області шляхом здійснення еколого-репродукційного попуску з Дністровського водосховища, екологічне оздоровлення русла річки Інгулець, здійснення екологічних та рибогосподарських попусків у басейнах Дніпра, Росі, Південного Бугу, проведення водообмінів у Карачунівському та Придунайських водосховищах, відродження джерел та витоків річок. Не менша увага буде приділятися Агентством питанням захисту територій Одеської області від підтоплення та затоплення паводковими водами р.Дунай, ліквідації наслідків паводків, що сталися у 2008-2010 роках у Прикарпатському регіоні, розробці та реалізації заходів із оздоровлення та раціонального використання водних ресурсів басейну р. Сіверський Донець, проведенню берегоукріплювальних робіт на водосховищах дніпровського каскаду, відновлення фінансування робіт, пов’язаних із забезпеченням сільських населених пунктів централізованим водопостачанням, та інше.

Тем а н ом ера

Те ма н омера - геологічні та еколого-геологічні дослідження території України –178 млн грн замість 520 млн грн (34,2%) тощо.

На новорічне бліц-опитування відповідає перший заступник голови Державної служби геології та надр України Олексій Падалко Екопогляд: Які досягнення Державної служби геології та надр України за 2013 рік ви вважаєте найважливішими у розвитку природоохоронної сфери? Олексій Падалко: Одним з основних завдань, що стоять перед Держгеонадрами України, у тому числі у 2013 році, є виконання заходів Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Реалізація загальнодержавної програми покликана забезпечити зменшення залежності України від імпорту дефіцитної для національної економіки мінеральної сировини та зміцнення експортного потенціалу держави за рахунок корисних копалин, які мають стійкий попит на світовому ринку; планомірне проведення регіональних досліджень пошуку та розвідки необхідних, у тому числі стратегічно важливих, корисних копалин; накопичення і зберігання геологічної інформації про надра; встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів корисних копалин; проведення наукових досліджень у сфері геологічного вивчення і використання надр, а також моніторингових досліджень за геологічним середовищем, небезпечними геологічними процесами; вирішення проблем забезпечення населення питною водою та інше. Що із запланованого у минулому році вдалося втілити? Олексій Падалко: Проведено 3 аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, на них продано 17 спеціальних дозволів на загальну суму 10,5 млн грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» заплановано наповнення загального фонду Державного бюджету від збору

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів в обсязі 260 млн грн. Надходження коштів за 11 місяців 2013 року до загального фонду Державного бюджету від продажу та надання (у т.ч. продовження строку дії) спеціальних дозволів на користування надрами становлять 257 млн грн. Держгеонадрами України проведено роботу зі скорочення переліку документів – на 7 одиниць - які необхідно подати суб’єкту господарювання для отримання дозволу на користування надрами. Для створення зручних і доступних умов для отримання споживачами адміністративних послуг розроблено інформаційні та технологічні картки на кожну адміністративну послугу, що надається Держгеонадрами України. До інформаційних карток на кожну адміністративну послугу суб’єктам господарювання забезпечено вільний доступ на офіційному веб-сайті Держгеонадр України. Держгеонадрам України вдалося врегулювати та унормувати основні процеси здійснення заходів державного геологічного контролю з метою удосконалення процедури та зменшення кількості та частоти здійснення планових заходів державного геологічного контролю.

Що з планованого торік втілити не вдалося і чому? Чи є плани щодо продовження реалізації цих проектів у наступному 2014 році? Олексій Падалко: Основною проблемою у 2013 році стало недостатнє фінансування Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Так, Загальнодержавною програмою у 2013 році передбачено ви-

конання завдань та заходів на суму 1,149 млрд грн. При цьому Держбюджетом передбачено видатки лише за бюджетною програмою «Розвиток мінерально-сировинної бази» в обсязі 199 млн грн, що не дає змоги виконати завдання і заходи, затверджені Загальнодержавною програмою. Проведений аналіз виконання завдань першого етапу Загальнодержавної програми виявив, що через нестачу коштів обсяги проведення геологорозвідувальних робіт скоротились у 3-4 рази. Так, скажімо, в недостатніх обсягах ведуться роботи з виявлення нових перспективних площ для здійснення на них пошукових і пошуково-оціночних робіт з метою отримання приростів ресурсів і запасів корисних копалин та підготовки перспективних ділянок для залучення інвестицій у геологічну розвідку і подальшу розробку родовищ. Пошукові роботи проводяться у дуже обмежених обсягах. Саме цим пояснюється суттєва різниця між завданнями, визначеними Загальнодержавною програмою, та щорічним державним замовленням на приріст ресурсів та запасів корисних копалин. Виконання завдань І та початку ІІ етапів Загальнодержавної програми (2011-2013 рр.) показало недостатність бюджетних коштів на основні напрями геологорозвідувальних робіт, а саме: - паливно-енергетичні ресурси – 922 млн грн при плані Загальнодержавної програми 1,8 млрд грн (51%); - металічні корисні копалини – 41 млн грн замість 212 млн грн (19,3%); - неметалічні корисні копалини – 20 млн грн замість 66 млн грн (30,3%); http://ecopoglyad.com

Назвіть головні досягнення вашого відомства у законодавчо-регуляторній площині у 2013 році? Олексій Падалко: Держгеонадра України протягом року разом з іншими зацікавленими органами взяли участь у роботі над проектом Кодексу України про надра (нової редакції). Також нормативно врегульовано проведення передбачених чинним законодавством процедур моніторингу, наукового супроводження надрокористування, державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр та інших геологічних матеріалів. Зокрема, з цією метою було розроблено відповідні накази Мінприроди України. Крім того, Держгеонадрами України було розроблено низку регуляторних актів, які вже набули чинності. Це такі накази Мінприроди України: - «Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю»; - «Про затвердження Порядку обліку робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр»; - «Про затвердження Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр». Розроблено Інструкцію з оформлення Державною службою геології та надр України матеріалів про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень. Зазначена інструкція дозволить забезпечити додержання прав і свобод людини і громадянина при виконанні уповноваженими посадовими особами Держгеонадр України своїх службових обов’язків під час складання протоколів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, накладання адміністративних стягнень, а також запобігати та припиняти порушення законодавства у сфері надрокористування. У 2014 році Держгеонадрами України заплановано проводити подальшу роботу з удосконалення законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Так, зокрема, з метою ефективнішого регулювання видобутку підземних вод готуються про-

екти відповідних змін до Водного кодексу України та Кодексу України про надра. Плани та прогнози на 2014 рік. Яким сферам та проектам буде приділятися більше уваги? Олексій Падалко: У зв’язку з критичним недофінансуванням першого етапу виконання Загальнодержавної програми, зумовленим об’єктивними чинниками світової економічної кризи, у 2014 році передбачається внесення змін до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» та приведення його у відповідність до вимог сьогодення. Для виконання завдань та заходів Загальнодержавної програми проектом Державного замовлення на 2014 рік, розробленого Держгеонадрами України, передбачено фінансування в обсязі 3,8 млрд грн. Такі видатки могли б забезпечити виконання завдань та заходів Загальнодержавної програми, спрямованих на: - геологічне вивчення надр та інші геологічні роботи, пов’язані із загальним вивченням надр, 290 млн грн; - пошукові і розвідувальні роботи (крім дорозвідки та експлуатаційної розвідки) на нафту і газ в сумі 1,1 млрд грн; - пошукові і розвідувальні роботи на інші паливно-енергетичні ресурси в сумі 373,5 млн грн; - пошукові і розвідувальні роботи на металічні корисні копалини в сумі 250 млн грн; - пошукові і розвідувальні роботи на неметалічні корисні копалини в сумі 74 млн грн; - буріння артезіанських свердловин в сумі 148 млн грн; - складання та ведення кадастру родовищ і проявів корисних копалин, балансів запасів корисних копалин, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, спрямовані на забезпечення ефективного геологічного вивчення надр, створення і супроводження функціонування банків даних геологічної інформації в сумі 151 млн грн тощо. Забезпечення фінансування у повному обсязі дозволить виконати державне замовлення з оперативного

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

приросту ресурсів і запасів корисних копалин, а саме: 3,9 млн т запасів нафти і газового конденсату, 15,45 млрд куб. метрів запасів природного газу, 27 млн т запасів і ресурсів кам’яного вугілля, 2 млн т запасів бурого вугілля, 1 млн т запасів і ресурсів торфу, 2,5 млрд куб. м ресурсів метану вугільних родовищ, 22 млн т запасів і ресурсів залізних руд, 13 млн т запасів марганцевих руд, 7 тис. т ресурсів нікелю, 10 ум. од. ресурсів золота, 9 ум. од. запасів урану, 1700 кг запасів і ресурсів бурштину, 200 кг ресурсів п’єзокварцової сировини, 1 ум. од. запасів титану ТіО2, 1,3 млн тонн запасів титаномагнетитових руд, 5 ум. од. ресурсів рідкоземельних металів, 170 тис. т запасів циркону, 150 куб. метрів запасів скам’янілої деревини, 11,0 млн куб. м запасів бутової сировини, 2,7 млн т запасів оплавикованих вапняків, 17 млн т запасів і ресурсів каолінів, 20 тис. куб. метрів ресурсів глин, 3 млн куб. метрів ресурсів піску будівельного та 15 000 тис. куб. метрів на рік запасів підземних питних вод. Крім того, планується спрямувати частину видатків на технічне переоснащення підприємств геологічної галузі шляхом придбання бурових установок та геофізичного обладнання, що сприятиме переходу геологічної галузі до інноваційного розвитку, збільшенню у 2-3 рази швидкості буріння і здешевленню вдвічі собівартості бурових робіт, залученню обладнаних сучасною технікою вітчизняних підприємств для роботи на інвестиційних ділянках і виконання ними на сучасному рівні підрядних робіт, прискоренню виявлення традиційних і нетрадиційних покладів вуглеводнів (газ центрально-басейнового типу, газ-метан вугільних родовищ) та забезпеченню приростів їх запасів. На завершення сказаного та користуючись нагодою хочу привітати всіх читачів вашого журналу з наступаючим Новим 2014 роком та побажати міцного здоров’я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя! Нехай зимові свята принесуть мир, спокій, злагоду та впевненість у майбутньому!

Тем а н ом ера

Те ма н омера

На новорічне бліц-опитування відповідає Дмитро Гончаренко, голова Державного агентства екологічних інвестицій України Екопогляд: Які досягнення вашого відомства за 2013 рік ви вважаєте найважливішими у розвитку природоохоронної сфери? Дмитро Гончаренко: Серед основних досягнень у 2013 році можна виділити завершення реалізації 519 проектів за схемою цільових екологічних (зелених) інвестицій, погоджених з японською стороною, з яких 518 - проекти з капітального ремонту (теплосанації) об’єктів соціальної сфери (а саме об’єкти освіти та охорони здоров’я) у 24 регіонах України. В результаті реалізації проектів з теплосанації в закладах соціальної сфери було утеплено близько 1,4 млн м2 фасадів та 400 тис. м2 дахів, замінено близько 340 тис. м2 вікон та зовнішніх дверей. Також у 2013 р. завершено реалізацію 1 проекту з технічного переоснащення світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED-технологій у Житомирській області (замінено 2 752 лампи). Реалізація таких проектів дозволить не тільки підвищити соціально-побутові умови населення, а й щорічно скорочувати викиди парникових газів в атмосферу (в обсязі близько 66,5 тис. тонн СО2-екв.) та зменшувати витрати паливно-енергетичних ресурсів при опаленні будівель. Враховуючи те, що в результаті реалізації проектів СЗІ виникла економія коштів (різниця між фактично витраченою та запланованою сумою), за домовленістю з японською стороною ці кошти будуть розподілені на реалізацію додаткових проектів за схемою «зелених» інвестицій. Крім проектів СЗІ у соціальній сфері, у 2013 р. вдалося розпочати реалізацію 6 великомасштабних проектів, що погоджені з японською

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

стороною та мають бути завершені у 2014 році. У 2013 р. значно активізувалася діяльність з формування і забезпечення реалізації державної політики у сфері адаптації до зміни клімату. Держекоінвестагентство затвердило і реалізувало у 20122013 рр. План першочергових заходів з адаптації до зміни клімату, що був спрямований на створення організаційних передумов і наукового підґрунтя для реалізації державної політики у сфері адаптації до зміни клімату. Фінансування цих заходів здійснювалось за рахунок коштів, отриманих від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів. З метою розбудови регіональної політики у сфері адаптації до зміни клімату Держекоінвестагентством за фінансової і організаційної підтримки Регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта було забезпечено проведення 3-х семінарів з метою обговорення стратегій/регіональних планів з адаптації до зміни клімату. Протягом 2013 року Держекоінвестагентством було продовжено діяльність із підготовки третьої редакції Національного плану адаптації до зміни клімату. Співробітники Державного агентства екологічних інвестицій взяли участь в міжнародних переговорах під час засідань робочих органів Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї. За результатами 19-ї Конференції сторін РКЗК ООН та 9-ї Зустрічі Сторін Кіотського протоколу у Варшаві можна зробити висновок, що в цілому Конференцією та Зустріччю Сторін в повному обсязі виконано поставлені завдання. До основних результатів можна віднести:

- розроблення та прийняття рішення щодо підготовки та підписання у 2015 році в Парижі нової глобальної кліматичної угоди в рамках Дурбанської платформи з посилених дій; - ухвалення Варшавського фінансового механізму для функціонування Адаптаційного Кліматичного фонду; - ухвалення критеріїв оцінки та фінансування в рамках механізму “Loss and Damage” (втрати та збитки) щодо усунення наслідків, що завдаються зміною клімату, а саме прийняття Міжнародного механізму по втратах і збитках згідно з Канкунською адаптаційною структурою. Фінансові питання були найскладнішими для вирішення, оскільки пов’язані із визначенням чітких механізмів та обсягів фінансування та наповнення Адаптаційного кліматичного фонду за рахунок коштів розвинених країн. Також дуже гострим було питання розроблення рішення щодо підготовки та підписання у 2015 році в Парижі нової глобальної кліматичної угоди в рамках Дурбанської платформи з посилених дій, оскільки передбачається, що в рамках вказаної угоди зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів, а також вжиття заходів щодо запобігання наслідкам зміни клімату мають на себе взяти всі країни, включаючи ті, що розвиваються. Визначення джерел фінансування, видів та обсягів зобов’язань, а також періоди їх дії в рамках нової кліматичної угоди виявилися найбільш складними та дискусійними питаннями переговорного процесу. http://ecopoglyad.com

З огляду на важливість питання та захист інтересів країни Держекоінвестагентство запропонувало у своєму звіті щодо участі у СОР 19/СМР 9 підготувати та направити до Секретаріату РКЗК ООН подання щодо позиції України стосовно змісту та наповнення нової угоди, яка має бути розроблена до 2015 року. Від України було запропоновано і затверджено на Конференції кандидатури двох українських експертів: Наталії Кушко – у якості члена Виконавчої Ради МЧР та Вікторії Штець – у якості члена TEC. Тим самим було забезпечене просування українських експертів у робочі органи Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї. А у поєднанні з членством іншого українського експерта, Михайла Чиженка, у Виконавчому Комітеті із Спільного впровадження, членство у Виконавчій Раді МЧР дозволяє українській стороні контролювати обидва механізми Кіотського протоколу для забезпечення паритетності у їх подальшому розвитку. Зроблено важливі кроки в рамках реалізації проекту «Партнерство задля створення вуглецевих ринків (PMR) Світовий банк». Партнерство представляє собою фонд для створення інституційної спроможності у майже 100 млн дол. США. Основними донорами фонду є Європейська комісія, Австралія, Японія, Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Швейцарія, США, Великобританія, Норвегія.

Також планують приєднатись до цього фонду і інші країни. На травень 2010 року країнами-реципієнтами стали 10 держав, а саме: Чилі, Мексика, Китай, Марокко, Колумбія, Таїланд, Коста-Ріка, Туреччина, Індонезія та Україна. Ця програма допомагає розбудовувати ринки викидів парникових газів країнам, які розвиваються, і країнам, які зацікавлені в розбудові таких ринків. Програма має три основні етапи, і Україна на сьогоднішній момент знаходиться на другому. На цьому етапі Держекоінвестагентство разом зі Світовим банком відбирає консультантів за процедурою Світового банку. Вже здійснено державну реєстрацію проекту в МЕРТ та відкрито спеціальний рахунок в Укрексімбанку та Казначействі для здійснення фінансових операцій в рамках гранту. У березні 2013 року на зустрічах PMR у м. Вашингтон (п’яте засідання Асамблеї Партнерства) було зроблено презентацію про досягнуті результати та стан реалізації проекту Партнерства задля створення вуглецевих ринків в Україні. Також було представлено бачення України щодо процесу реалізації проекту, яке передбачає створення системи моніторингу, звітності та верифікації (MRV). Асамблея Партнерства позитивно сприйняла та підтримала Україну у її підході до процесу реалізації та впровадження проекту.

Ревізія проектів з теплосанації

Що із запланованого торік вдалося втілити у поточному році? Дмитро Гончаренко: В результаті тривалих переговорів з японською стороною було завершено відбір проектів СЗІ на всю суму коштів, отриману від продажу ОУК. Проте за Договором продажу ОУК з іспанською стороною проекти СЗІ на сьогодні остаточно не відібрані через затримку з боку заявників, які здійснюють підготовку проектнокошторисної документації. Планується, що підготовку та погодження таких проектів буде завершено у 2014 р., після чого розпочнеться їх реалізація. Зокрема, це попередньо відібрані проекти з модернізації обладнання центральних теплових пунктів, проекти зі збору та утилізації біогазу на існуючих полігонах ТПВ, проект з виробництва та постачання теплової та електричної енергії за рахунок збору біогазу шляхом переробки тваринницьких органічних відходів та проект з будівництва вітроустановок з метою створення автономного вітропарку. У 2014 році планується також продовжити реалізацію проектів СЗІ з енергозбереження у соціальній сфері, що були погоджені з японською стороною у другій половині 2013 р. Крім проектів з теплосанації, це проекти із заміни світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED-технологій, а також проекти із заміни ліфтів в житлових будинках та у закладах соціальної сфери. Плани та прогнози на 2014 рік. Яким сферам та проектам буде приділятися більше уваги? Дмитро Гончаренко: У 2014 році Держекоінвестагентство планує продовжити реалізацію усіх вищезазначених проектів та напрямків діяльності для того, аби системно та професійно виконувати покладені на нього функції. Усім напрямкам приділятиметься максимум уваги для того, щоб Україна виконала взяті на себе зобов’язання перед міжнародними контрагентами.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Тем а н ом ера

Те ма н омера Головні досягнення відомства у законодавчо-регуляторній площині у 2013 році. Світлана Берзіна: В цьому році ми були зосереджені на декількох проектах, брали активну участь в їх підготовці та супровод. Поперше, це Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо якості атмосферного повітря)», який передбачає забезпечення зниження забрудненості та підвищення якості атмосферного повітря, а також наближення законодавства України у сфері якості атмосферного повітря до законодавства ЄС. По-друге, це оновлена редакція Технічного регламенту з екологічного маркування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 18.05.2011, яка була підготовлена робочою групою, створеною при Мінприроди

На новорічне бліц-опитування відповідає Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» Які досягнення вашого відомства за 2013 рік ви вважаєте найважливішими у розвитку природоохоронної сфери? Світлана Берзіна: Перш за все ми долучились до процесу громадського лобіювання впровадження європейських стандартів в Україні. Це наш новий напрям діяльності, який дуже важливий як для природоохоронної галузі, так і для країни в цілому. В цьому році за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» був реалізований наш перший проект з адаптації української нормативно-правової бази до законодавства ЄС у сфері охорони та якості атмосферного повітря. В рамках проекту були проведені і аналітична робота, і консультації з промисловцями, громадськістю та органами влади, підготовлені проекти законодавчих ініціатив, які зараз знаходяться на стадії впровадження. Що із запланованого торік вдалося втілити у поточному році? Світлана Берзіна: Як не дивно, майже усі основні стратегічні плани ми

втілили, хоча це було дуже непросто. В цьому році ми значно розширили коло друзів та партнерів, які і допомагали в реалізації наших ініціатив. Але залишились і деякі напрацювання «в столі». Переважно це стосується впровадження інформаційно-просвітницьких проектів, які передбачалось реалізувати як на місцевому, так і на регіональному рівні. Адміністративна реформа, внаслідок якої були ліквідовані територіальні органи Мінприроди, «внесла свої корективи», і зараз дуже важко працювати на рівні органів місцевої влади, де, на жаль, розуміння суті та значення екологічних питань і проблем є у більшій мірі винятком, ніж нормою, тим паче уяви, як ці проблеми слід вирішувати. Що втілити не вдалося і чому? Чи є плани щодо продовження реалізації цих проектів у наступному році? Світлана Берзіна: «Жива планета» відрізняється від більшості громадських організацій тим, що ми працюємо не за «проектами», а за напрямами, які вважаємо для себе

України, до складу якої входили і наші експерти. Оновлена редакція була розроблена з метою забезпечення максимальної прозорості у функціонуванні добровільної системи екологічної сертифікації та маркування та підвищення рівня її адаптованості до Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 25.11.2009 № 66/2010/ЄС «Про знак екологічного маркування Європейського Союзу». Також цього року ми брали активну участь разом з Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління у розроблянні національних стандартів з парникових газів та альтернативних видів палива. Плани та прогнози на 2014 рік. Яким сферам та проектам буде приділятися більше уваги? Світлана Берзіна: У планах – руха-

тись вперед за всіма нашими напрямами, про які я вже розповіла. В наступному році ми плануємо більше розвивати інформаційно-просвітницьку діяльність в напрямку популяризації екологічних стандартів та моделі «зеленої економіки» для представників бізнес-організацій та органів влади шляхом проведення тематичних консультацій та тренінгів. Сподіваюсь, що наші напрацювання і прагнення розвивати інформаційно-просвітницькі проекти природоохоронного спрямування для усіх верств населення знайдуть в новому 2014 році підтримку – як у органів влади, так і серед еколого-орієнтованого бізнесу.

Експозиція в рамках Міжнародного форуму сталого розвитку

пріоритетними: розвиток сталого споживання і виробництва; пропагування здорового способу життя, технологій більш чистого та органічного (для с/х галузі) виробництва; екологічна стандартизація та сертифікація; збереження біорізноманіття; еколого-просвітницька і виховна робота - всі ці напрями ми послідовно розвиваємо з року в рік. І наступного, 2014-го, ми плануємо їх продовжувати, розвивати і вдосконалювати. Також сподіваюсь, що нові ініціативи: Міжнародний форум для сталого розвитку «GREEN MIND» та Всеукраїнський конкурс соціальної реклами «Новий погляд на проблеми довкілля», які були підтримані як на рівні органів влади, так і бізнесу, громадськості та ЗМІ (зокрема, шановною редакцією «Екопогляду»), в новому році спільними зусиллями будуть реалізовані на ще кращому рівні. http://ecopoglyad.com

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Енерге т ична п ол і т и к а

Китайський вугільний кредит проти російської газової голки

Інформаційні агенції повідомляють про вагомі здобутки для України від державного візиту української делегації до Китайської Народної Республіки. Одним з них називають підписання Угоди про співробітництво з будівництва заводів з виробництва синтетичного газу в Україні з China National Chemical Engineering Co., Ltd. та її дочірньою компанією Wuhan Engineering Co., Ltd. Як повідомляє сайт Міненерговугілля, будівництво планується фінансувати за рахунок так званого китайського вугільного кредиту, який буде надано Державним банком розвитку Китаю. Рамкову кредитну угоду на суму $3,656 млрд було підписано НАК «Нафтогаз України» наприкінці 2012 року під державні гарантії. Кошти планується надавати за індивідуальними кредитними угодами під окремі проекти терміном на 15 років, а його обслуговування коштуватиме близько 2,396 млрд дол. США. Уряд очікує, що будівництво заводів з виробництва синтетичного газу дозволить скоротити споживання природного газу в Україні на 4 млрд м3 та збільшити споживання вітчизняного вугілля на 10 млн т на рік, а також створить близько 2000 нових робочих місць. Також урядовці зазначали, що перша черга заводу еквівалентною

Олексій Хабатюк, голова Наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

потужністю 2 млрд м3 на рік буде запущена в експлуатацію ще до 2015 року, а його окупність складатиме 4,5 року. Частину цього ж кредиту уряд планував використати для впровадження технології спалювання водовугільного палива на Сєвєродонецькій ТЕЦ. Спробуємо відповісти на запитання, які виникають у читачів, зважаючи на оптимістичні плани та прогнози урядовців. Наскільки вони є реалістичними та які вигоди чи, навпаки, збитки можуть принести? Перед тим, як дати відповіді на ці питання, варто звернутись до історії. Все нове - це добре забуте старе, писав Вальтер Скотт. На території України ще в далекому 1866 році місто Одеса почало освітлюватись ліхтарями, які працювали на газі, що вироблявся на заводі із кам’яного вугілля. Вже через 20 років після запуску завод виробляв близько 3 млн м3 газу на рік та забезпечував ним понад 2 тис. вуличних ліхтарів та 20 тис. приватних господарств1. Наприкінці 1871 року подібний завод було запущено у Харкові2. Він пропрацював майже 45 років до революції 1917 року, виробляв до 1,8 млн м3 синтез-газу на рік та забезпечував ним понад 1 тис. газових ліхтарів міста та 6 тис. приватних споживачів. Київ теж не відставав від Одеси та Харкова, та з осені 1872 року почав освітлювати центральні вулиці міста газом, який вироблявся в газогенераторах із нафтових залишків та дров3. 1 Записки Императорского российкого технического общества, 1988, №12, с.8 2 Харьковские губернские ведомости. 1871. № 189. 28 декабря. 3 Ламанский С.И. О нефтяном, каменноугольном и водяном газе. СПб., 1887

В 30-х роках XX століття в Україні було розроблено, а на шахтах Луганської та Донецької областей успішно випробувано технологію підземної газифікації вугілля. В СРСР працювало більше 300 газогенераторних станцій, які переробляли різні види твердого палива в так званий генераторний газ. Проте в 60-70-х роках, після появи дешевого природного газу, цей напрямок почав згортатися, і на початку 80-х було зупинено останній газогенератор на території України. Протягом минулого століття технології газифікації вугілля набули суттєво розвитку та запроваджені в промислових масштабах. На жовтень 2013 року в світі працює більше 230 заводів з газифікації вугілля, біомаси та відходів загальною тепловою потужністю понад 100 ГВт. 60 заводів загальною потужністю 60 ГВт знаходяться в стадії будівництва. При цьому вугілля є сировиною для понад 70% з них. Найбільших масштабів розвитку ця технологія набула в Китаї, ПАР та США, причому Китай є беззаперечним лідером за обсягами переробки вугілля в синтез-газ. В той час як в Європі діє лише 5 порівняно великих заводів із газифікації вугілля. За останні 10 років у зв’язку із подорожчанням нафти та газу технологія газифікації набула у світі колосального розвитку – потужність діючих заводів зросла більш ніж вдвічі. Прогнозують, що в найближчі 5 років їхня потужність може зрости ще в два рази. Продуктом газифікації вугілля є синтетичний газ, який в основному складається із оксиду вуглецю (СО) і водню (Н2) та в меншій кількості - двоокису вуглецю (СО2) і метану (СН4). Переважно його використовують як http://ecopoglyad.com

сировину для виробництва хімічної продукції, в першу чергу аміаку та метанолу і рідких палив. На це витрачається понад 80% всього виробленого в світі синтез-газу. Інші 20% приблизно порівну витрачаються для виробництва електроенергії та замінника природного газу (SNG). Місце розташування заводів з виробництва синтез-газу та прогнозні показники економії споживання природного газу співпадають із розміщенням та споживанням газу найбільшими виробниками аміаку в Україні: концерном «Стірол», Сєвєродонецьким об'єднанням «Азот» та Одеським припортовим заводом. Щорічно вони виробляють близько 3,5 млн тонн аміаку, для чого споживають близько 4 млрд м3 природного газу. Беручи до уваги, що вартість природного газу становить до 80% собівартості аміаку, заміщення його синтез-газом із вугілля може забезпечити конкурентоздатність аміаку та мінеральних добрив, які з нього виробляються. На тлі загальної привабливості проектів із газифікації вугілля проглядається очевидна невідповідність анонсованих урядом показників цих проектів реальному стану речей та проблеми їх реалізації в умовах України. Інвестиції. Беручи до уваги світо-

вий досвід, для будівництва заводів із газифікації вугілля анонсованою потужністю з переробки 10 млн тонн вугілля на рік необхідно щонайменше $5-8 млрд. Тому озвученого кредиту в $3,6 млрд буде явно недостатньо, тож необхідно залучати додаткові кошти у дуже значних обсягах. Джерела залучення цих додаткових коштів невідомі. Терміни будівництва. Зазвичай проектування та будівництво заводу із газифікації вугілля триває 3-4 роки. Тому очікувати, що в обіцяні урядом терміни – початок 2015 року – буде запущено першу чергу заводу, не варто. За найбільш оптимістичними прогнозами, це може статися не раніше початку 2017 року. Терміни окупності. Анонсована окупність в 4,5 року є недосяжною для таких проектів за поточного рівня капітальних витрат та співвідношення цін на вугілля та конкуруючі паливні/ сировинні ресурси, в першу чергу у природний газ. Аналіз показує, що реально можна говорити про термін окупності на рівні 7-8 років. Забезпечення вугіллям. Відомо, що собівартість вугілля, яке видобувається державними вугледобувними підприємствами в Україні, значно вища за ціну товарної вугільної продукції. Так за 10 місяців 2013 року со-

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

бівартість товарної вугільної продукції становила 1357 грн/т, а ціна – 497 грн/т. Ця різниця покривається за рахунок Держбюджету, в якому на 2013й передбачено за цією статтею 15 млрд грн. Збільшення видобутку вугілля на 10 млн тонн для його газифікації призведе до зростання дотацій із держбюджету ще на 8 млрд грн на рік. Приватно-державне партнерство чи використання. Чому в умовах, коли хімічна промисловість практично повністю належить приватній компанії Group DF, заводи із виробництва синтез-газу для забезпечення їх сировиною будуть будуватися за рахунок кредиту, взятого державною компанією під державні гарантії? І чи не вийде так, що вершки (дешева сировина – синтез-газ) будуть у приватної компанії, а корінці (повернення та обслуговування кредиту, а також дотації із Держбюджету вугільній галузі та екологічні наслідки) залишаться державі в особі платників податків? Незважаючи на очевидні перспективи використання технології газифікації вугілля в Україні, уряд мав би детально проаналізувати умови та порядок реалізації таких проектів в рамках китайського вугільного кредиту та забезпечити їх ефективність для економіки України.

Є про б л е м а

Є про б л е ма

Мирний атом з простягнутою рукою Технологічні рішення енергетичних й екологічних проблем є. Нема фінансування З виробництва електроенергії на АЕС Україна входить до вісімки, а по внеску у загальний обсяг виробленої електроенергії - в п'ятірку країн світу. Численні міжнародні експертні місії, в першу чергу МАГАТЕ, визнають: українські АЕС є найбільш відкритими та прозорими для міжнародних спостерігачів, а безпека знаходиться на високому рівні. Але як довго зможе атомна галузь утримувати гідні позиції? Всі ми багато чуємо про гальмування процесу будівництва нових атомних потужностей. Це – дійсно необхідна річ, якщо Україна не хоче перетворитися з експортера на імпортера електрики, але найбільш затратна. Проте головною проблемою вітчизняних атомників є не перспективне будівництво, а продовження ресурсу та підвищення безпеки діючих енергоблоків. Після аварії на АЕС Фукусіма були переглянуті вимоги до безпеки АЕС. Україна, як і більшість інших країн з атомною енергетикою, провела стрестести і переглянула вимоги з безпеки як до будівництва нових блоків, так

Ілона Заєць

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

і експлуатації діючих. Ці нові вимоги суттєво збільшують вартість і модернізації, і продовження ресурсу. Між тим, на сьогодні саме продовження ресурсу енергоблоків є найбільш больовим місцем «Енергоатома» з точки зору дефіциту фінансування. Щорічно на продовження енергоблоків компанія потребує від 2,4 до 4,8 млрд грн, які державний фінансовий регулятор – Національна комісія регулювання електроенергетики – вже котрий рік поспіль успішно не включає до тарифу. Втім, незважаючи на скрутне фінансове становище, Україна набула досвіду продовження ресурсу. Так, 2 роки тому Рівненська АЕС отримала відразу дві ліцензії на подовження терміну експлуатації 1-го та 2-го блоків з реакторами ВВЕР-440 (440 – це встановлена потужність). І ось у листопаді було продовжено термін експлуатації першого «мільйонника» - Южно-Українського першого енергоблоку з реактором ВВЕР-1000. На це станції та експлуатуючій організації знадобилося три роки. Перший блок ЮУ АЕС було зупинено для проведення планового капітального ремонту навесні 2013 року. За час зупинки проводилися роботи в рамках підготовки до продовження терміну експлуатації. Для отримання ліцензії на блоці довелось виконати 85 заходів з підвищення безпеки, з яких 10 – так звані постфукусімські. До речі, Україна стала першою в світі країною, яка продовжила експлуатацію атомного блока з урахуванням постфуку сімських рекомендацій. На блоці замінено багато обладнання – і це видно неозброєним оком: сяють шафи з новою електронікою АСУ ТП, оновлено машинний зал, з'явилися нові пристрої, яких нема на жодній українській станції. З метою з'ясування можливості й обґрунтування подальшої роботи енер-

Голуб миру та мирний атом. Світлина Володимира Овчінникова, Москва

гоблока були виконані оцінка статичної та циклічної міцності елементів корпусу реактора на понадпроектний термін експлуатації (Ржеж, Чехія) та обгрунтування циклів навантаження в понадпроектний період експлуатації устаткування (ДП "Ресурс- Аудит", Україна). Перед видачею ліцензії ЮУ АЕС перевіряли не лише вітчизняні, але й міжнародні експерти від МАГАТЕ та Євросоюзу. Фахівці відзначили, що в ході підтвердження можливості роботи корпусу реактора до 40 років вони "побачили величезні запаси з безпеки". Щоб розуміти масштаби запасів за отриманими оцінками, корпус буде в змозі відпрацювати до 60 років. Втім, наразі мова йде лише про 10 років із подальшою переоцінкою безпеки. Чи варто продовжувати термін експлуатації? Це питання час від часу виhttp://ecopoglyad.com

никає в громадських активістів. Щоб відповісти на нього, вищу математику знати не обов’язково, достатньо елементарних підрахунків: за сьогоднішнім дефіцитним тарифом атомний блок-мільйонник за рік заробляє щонайменше 1,5 млрд грн. Вартість продовження ресурсу на 10 років - 2,4 млрд грн, як було сказано вище. Втім, уряд в доцільності цієї роботи не сумнівається. Але гроші радить шукати самим в інших, окрім тарифу місцях. Та сама доля вже котрий рік переслідує і Комплексну програму підвищення безпеки енергоблоків АЕС, яка була затверджена у 2010 році. Навіщо підвищувати безпеку? Річ в тім, що проекти нинішніх енергоблоків розроблялися за чинними в 70-ті роки минулого сторіччя нормами, правилами і стандартами. Приведен-

ня стану енергоблоків у відповідність з новими сучасними нормами, правилами і стандартами здійснюється весь час життєвого циклу блоків в рамках програм підвищення безпеки, які переглядаються у процесі експлуатації у міру виконання заходів, накопиченого досвіду експлуатації тощо. У грудні 1997 р. Україна ратифікувала Конвенцію з ядерної безпеки. З метою виконання її положень була розроблена і введена в дію спочатку Комплексна програма модернізації і підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій, потім - Концепція підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій, і зараз чинною є Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (КЗПБ). Загалом програма вирішує завдан-

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

ня щодо усунення невідповідностей проектів діючих енергоблоків АЕС сучасним національним нормам з безпеки та/або зменшення впливу цих невідповідностей на безпеку шляхом впровадження компенсуючих заходів і виконання рекомендацій МАГАТЕ та інших міжнародних організацій з підвищення безпеки українських АЕС. А також спрямована на виконання зобов'язань перед міжнародними організаціями (ЄББР, Євратом) щодо реалізації заходів, що входять в так званий Пакет підвищення безпеки (upgrade package). Результатом має стати вирівнювання рівня безпеки всіх енергоблоків до міжнародних вимог. На сьогодні виконано всебічний аналіз безпеки діючих енергоблоків на детерміністичних засадах із залученням українських фахівців і міжнарод-

Є про б л е м а

Є про б л е ма

Діючі енергоблоки українських АЕС АЕС, № блока

Електрична потужність, МВт

Тип реакторної установки

Дата енергопуску

Дата завершення проектного терміну

ЗАЕС 1 2 3 4 5 6

1000 1000 1000 1000 1000 1000

В-320 В-320 В-320 В-320 В-320 В-320

10.12. 1984 22.07. 1985 10.12.1986 18.12.1987 14.08.1989 19.10.1995

10.12. 2014 22.07. 2015 10.12.2016 18.12.2017 14.08.2019 19.10.2025

ЮУАЕС 1 2 3

1000 1000 1000

В-302 В-338 В-320

31.12.1982 06.01.1985 20.09.1989

Продовжено до 31.12.2023 06.01.2015 20.09.2019

РАЕС 1

420

В-213

22.12.1980

2 3 4

415 1000 1000

В-213 В-320 В-320

22.12.1981 21.12.1986 10.10. 2004

Продовжено до 22.12. 2021 Продовжено до 22.12. 2021 21.12.2016 10.10. 2034

ХАЕС 1 2

1000 1000

В-320 В-320

22.12.1987 08.08.2004

22.12.2017 08.08.2034

них експертів, виконується поглиблений аналіз безпеки з використанням сучасних методологій, в тому числі ймовірнісного аналізу безпеки. Результати проведених аналізів показують: - енергоблоки експлуатуються безпечно з прийнятним рівнем ризиків. Вимоги щодо безпеки реакторних установок, передбачені проектом, науково-технічною документацією та міжнародною практикою, виконуються в достатньому обсязі; - виявлені дефіцити безпеки і відхилення від вимог нормативних документів дозволяють експлуатувати енергоблоки в проектних межах і не вимагають зупинки енергоблоків для їх усунення. Однак, їхнє усунення дозволить істотно підвищити безпеку при подальшій експлуатації АЕС. Втім, реалізація Комплексної програми – задоволення не з дешевих. Програма реалізовується на всіх енергоблоках, де є відповідні дефіцити безпеки, й охоплює частково і обов’язкову для виконання програму продовження ресурсу. Після ратифікації кредитних угод Верховною Радою України Комплексна програма фінансуватиметься за рахунок кредитів міжнародних фінансових організацій. Це - Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейське співтовариство з атомної енергетики. Згідно з умовами вже укладених кредитних угод, які планується найближчим часом ратифі-

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

кувати в парламенті, буде залучено 600 мільйонів євро. Паралельно, за інформацією фінансистів державної компанії «Енергоатом», спрямовані пакети документів у вітчизняні банківські організації з пропозицією про надання кредиту. Всього за Програмою буде взято кредит на 3,1 млрд грн. Але кредит треба повертати. Зауважимо, що заходи з підвищення безпеки не є гарантією виробництва додаткової електрики, за рахунок продажу якої компанія б повертала кредити. Тож цей шлях фінансисти «Енергоатома» та спостерігачі вважають хибним. Тим більш в умовах, як сказано вище, дефіциту коштів у тарифі на відпуск електроенергії в 2013 році. Складний фінансовий стан компанії зумовлено недостатнім рівнем тарифу на відпущену електроенергію, яка не забезпечує виконання у повному обсязі виробничих, інвестиційних і соціальних програм. Сьогодні найбільш дефіцитними в тарифі є наступні статті: капітальні інвестиції - це 2,9 млрд грн, з них Комплексна програма з підвищення безпеки - 2,3 млрд грн. Не відповідає законодавчим реаліям і податок на прибуток: 147 млн грн з нього загалом не включено в тариф. Як платити податок на прибуток, коли лише за 9 місяців за міжнародними стандартами фінансової звітності збитки склали 4,65 млрд грн проти прибутку у розмірі 1,52 млрд грн за аналогічний період минулого року? Загальний дефіцит коштів у тарифі на електроенер-

гію склав 3,3 млрд грн. Кредиторська заборгованість компанії сягнула 6 млрд грн, а переплата за податками, які стягують з компанії в ручному режимі, - 2 млрд грн. Ще одна важлива для охорони довкілля стаття витрат – поводження з радіоактивними відходами. Детально цю проблему на сторінках «Екопогляду» восени висвітлювала експерт Національного інституту стратегічних досліджень та директор асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна. Подивимось, чи відбулися за цей час зрушення. В атомників є певні можливості закумулювати кошти для вирішення проблеми поводження з РАВ. «Енергоатомом» підготовлено пропозиції по внесенню змін в загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з РАВ з метою забезпечення залучення коштів Фонду поводження з радіоактивними відходами для фінансування заходів з будівництва пристанційних комплексів з переробки РАВ. У разі прийняття узгодженого рішення зацікавленими міністерствами, пропозиції Міненерговугілля будуть передані в Державне агентство України з управління зоною відчуження для включення в проект Закону України про внесення змін до Загальнодержавної цільової екологічної програми "Поводження з РАВ". Це дозволить в 2014 році фінансувати будівництво комплексів з переробки РАВ за рахунок двох джерел: тарифів на електричну та теплову енергію і коштів фонду "Поводження з РАВ" 50 на 50. При цьому з урахуванням недофінансування будівництва комплексу РАВ у попередні роки обсяги необхідного фінансування за рахунок тарифу ДП НАЕК "Енергоатом" та фонду становитимуть у 2014 році - 214 млн грн, у 2015 - 148 млн грн, в 2016 році - 79 млн грн і 2017 року - 24 млн грн. Прогнозувати, коли будуть внесені зміни до програми в Міненерговугіллі відмовляються. Ще одна фінансова проблема - ви-

конання Державної цільової економічної програми "Ядерне паливо України», яка фінансується з Держбюджету. Протягом 2009-2013 років фінансування здійснюється на рівні 5% від обсягу, передбаченого держпрограмою. Власними коштами підприємств галузі профінансовано близько 500 млн грн. Однак, поступово вдалося збільшити обсяги виробництва уранового концентрату з 830 тонн урану в 2009 році до 960 тонн цьогоріч. У той же час Міненерговугілля скаржиться на посилення податкового тиску в розрізі користування надрами. Загострюється проблема поновлення виробничих фондів в урановому виробництві. Певні кроки здійснюються за рахунок створення механізму залучення прямих іноземних інвестицій, зокрема виконується спільний українськоросійський проект будівництва в Україні заводу з виробництва ядерного палива. Але в критичному стані знаходяться потужності цирконієвого виробництва, в стані ліквідації – потенційний виробник цирконієвого прокату. Окрема проблема – неплатежі з Казначейства. Це не стосується господарчих суб’єктів, які самі заробляють собі на життя, але дуже шкодить підприємствам, які фінансуються з Держбюджету. В першу чергу – науковців. Найбільш яскравим прикладом може слугувати Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (ХФТІ). Це поважна інституція була добре відома за кордоном не лише в совєцькі часи, але й, як не дивно, сьогодні. Звісно, за Радянського Союзу слава та можливості ХФТІ, як не прикро, були ширші. Так, саме в цьому інституті в 30-ті роки вперше в СРСР розщепили ядро атома, отримали рідкий водень і рідкий гелій, побудували

ХФТІ не може отримати з бюджета зароблені 1,5 млн грн та грантові 1,5 млн дол. першу радіолокаційну установку. В 1935 році Академія наук СРСР висловила думку про те , що вчені інституту роблять більше чверті всієї фізики в СРСР. У 1940 році співробітники ХФТІ Фрідріх Ланге, Володимир Шпінель і Віктор Маслов подали заявки на винахід атомної бомби, а також методів напрацювання урану- 235. Вперше було запропоновано схему вибуху з використанням звичайної вибухівки для створення критичної маси з подальшим ініціюванням ланцюгової реакції, яка далі отримала широке розповсюдження. Саме тут, у Харкові, на практиці застосували відцентровий спосіб поділу ізотопів урану. Сьогодні фахівцям ХФТІ теж є чим пишатися. У національному науковому центрі функціонують різні експериментальні установки. Є термоядерні установки «Ураган», електронні та іонні прискорювачі, в тому числі найбільший на території колишнього СРСР лінійний прискорювач електронів, прискорювач легких іонів (циклотрон). У 2009 році в ХФТІ вперше в світі була сфотографована внутрішня структура атомів. Були отримані фотографії електронних хмар атома вуглецю. У квітні 2010 року на міжнародному форумі з ядерної безпеки було озвучено рішення позбутися запасів високозбагаченого урану, що зберігаються в Україні. Одним з місць зберігання урану був ННЦ ХФТІ. У грудні того ж року весь високозбагачений уран вивезли до Росії. В обмін на це Україна за рахунок фінансування від США повинна отримати низькозбагачений уран для дослідницьких установок та за $25

ЮжноУкраїнська АЕС

Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки реалізовується на всіх енергоблоках, де є відповідні дефіцити безпеки, і охоплює частково і обов’язкову для виконання програму для продовження ресурсу. Загальна вартість програми - 20,1 млрд грн. Вже реалізовані заходи на 3,4 млрд грн. Дефіцит у 2013 році за цією статею становить 2,3 млрд грн. http://ecopoglyad.com

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

млн збудувати завод з виробництва ізотопів у медичних цілях. На виконання національного плану з реалізації положень комюніке Сеульського саміту з ядерної безпеки, який був затверджений Указом Президента України, на базі Національного наукового центру ХФТІ забезпечується введення в експлуатацію новітньої дослідницької ядерної установки «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що управляється прискорювачем електронів». У рамках зазначеного проекту урядом США виділені кошти на придбання матеріалу та обладнання на підставі підписаних між ННЦ ХФТІ та Арагонською національною лабораторією фінансового контракту. Але затримка Державною казначейською службою України коштів, що надходять від донора на казначейські рахунки, може призвести до зриву строків виконання цього проекту. Станом на 1 листопада на казначейських рахунках ХФТІ накопилося 1,5 млн грн, які інститут не може отримати. Відтак фактично зірвано виконання робіт за указами Президента, постановами Кабміну. Ще гірша ситуація складається з виконанням положень угоди між урядом України та урядом Японії про співробітництво в галузі ліквідації ядерної зброї, що підлягає скороченню в Україні, і створення комітету зі співробітництва. В рамках угоди ННЦ "Харківський фізико-технічний інститут" виконується проект технічної допомоги з боку уряду Японії вартістю $2 млн, з яких $1,6 інститут теж не може отримати від Державної казначейської служби. Це не дозволяє провести оплату обладнання та матеріалів, придбання яких обумовлено вимогами укладених за міжурядовими угодами контрактів та здійснюється за рахунок країн-донорів. Такі дії призводять до зриву строків виконання контрактів, викликають негативну реакцію з боку іноземних партнерів та ставлять під загрозу виконання міжурядових угод. Резюмуючи, відзначимо, що атомна енергетика та її науковий супровід, безпечне видобування урану та поводження з РАВ є гарантією енергетичної незалежності України. Без якої неможливо говорити про національну безпеку на геополітичній мапі світу.

ВЕБ - Ко н с ул ьта нт

ВЕ Б -Ко н с ул ьта н т

Поводження з відходами: на шляху до єдиного вікна Мінприроди внесло зміни до нормативно–правової бази, що значно полегшують життя суб’єктам господарювання, які утворюють, розміщують або переробляють відходи. Зміни до порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення, утилізації відходів, а також порядок отримання дозволів та погодження лімітів на утворення та розміщення відходів визначено Постановою Кабінету Міністрів України 7 серпня 2013 року № 748. Нею вносяться зміни до Постанов Кабінету Міністрів України №1216 від 03.08.1998, №1360 від 03.08.1998 та №1218 від 03.08.1998 року. Основна аргументація прийнятих та внесених змін – проведення адміністративної реформи, згідно з якою частина дозвільних функцій передається від центральних органів виконавчої влади до місцевих на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні». Одна з найбільш актуальних змін для суб’єктів господарювання, які утворюють відносно невеликі обсяги відходів, – звільнення від отримання дозволів на розміщення та погодження лімітів на утворення відходів. Сюди ж відносяться і суб’єкти, які не підля-

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

гають включенню до реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Підприємство, яке обробляє чи утилізує не більше 100 тонн відходів на рік (1000 у.о.), не входить до даного реєстру. У Мінприроди додають, що загальний пакет документів до заяви про видачу дозволів та погодження лімітів значно скоротився.

Головна мета прийнятих змін – забезпечення дієвого контролю за обігом та балансом небезпечних відходів на території України. «Управління небезпечними відходами неможливе без інформаційної бази з реальними даними щодо об’ємів, видів та класів небезпеки відходів, які щорічно утворюються на території країни, і даних

Документи, які було виключено зі списку для отримання дозволу та погодження лімітів 1. Довідка про наявність спеціально відведених в установленому законодавством порядку місць чи об'єктів розміщення відходів. 2. Довідка про наявність установок (потужностей) з видалення відходів. 3. Довідка про наявність потужностей з утилізації відходів. 4. Інформація стосовно розміщення відходів, накопичених за попередні роки. 5. Наказ про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами. 6. Звіт про виконання планових заходів у сфері поводження з відходами за попередній рік. 7. Перспективний план заходів у сфері поводження з відходами, спрямований на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини. 8. Ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. 9. Дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території, виданий органом місцевого самоврядування. http://ecopoglyad.com

щодо наявності відповідних технологій для подальшого забезпечення їх утилізації та прийняття рішень по зменшенню їх щорічного накопичення», - коментує постанову начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними речовинами Держекоінспекції України Олександр Посмітний. Ще один вагомий плюс для підприємців – процедуру отримання лімітів та дозволів полегшено. Згідно з новими змінами, встановлюється трирічний термін дії ліміту на утворення та розміщення відходів (замість однорічного). Необхідно тільки щороку подавати декларацію про доходи до центрів надання адміністративних послуг. Процедура отримання дозволу та погодження лімітів на утворення та розміщення відходів залежить від показника загального утворення відходів (ПЗУВ), що розраховується за формулою: ПЗУВ = 5000*М1+500*М2+50*М3+1*М4, де М1, М2, М3, М4 – маса утворених відходів за класами небезпеки (1, 2, 3, 4 класи відповідно).

Якщо показник утворення відходів більше 1000 умовних одиниць – підприємство має бути включене до Реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів разом з розрахованою формулою та пройти процедуру отримання дозволу і погодження лімітів. Розберімося у новому розподілі ролей. Виконавців вимог регламентуючих документів троє: суб’єкт господарської діяльності, дозвільний центр місцевих органів самоврядування та Мінприроди України. Функцію здійснення державного екологічного контролю за правильністю визначення нормативів утворення відходів, визначення лімітів утворення та розміщення відходів і дотримання лімітів в процесі практичної діяльності виконує Держекоінспекція України та її територіальні органи. Підприємець – суб’єкт господарської діяльності – розраховує показник загального утворення відходів та в залежності від його значення готує відповідні документи для отримання лімітів на утворення та розміщення відходів або надає лише декларацію до дозвільного центру.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Вікторія Малярчук Від одержання дозволу та погодження лімітів звільняються: - власники відходів як вторинної сировини, у статуті яких зазначена діяльність із збирання та заготівлі таких відходів; - власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Їм достатньо щороку подавати через дозвільні центри декларацію про відходи (згідно з чинним законодавством, це безкоштовна процедура). Дозвільні центри та центри надання

ВЕБ - Ко н с ул ьта нт

ВЕ Б -Ко н с ул ьта н т

адміністративних послуг працюють при міських держадміністраціях. Якщо ж показник загального утворення відходів перевищує 1000 у.о., власник відходів має забезпечити подання необхідних документів для отримання дозволу та погодження лімітів на утворення та розміщення відходів. Відповідні заяви розглядаються у Мінприроди (небезпечні відходи) та міських держадміністраціях. Після отримання дозволів власники відходів коригують проекти лімітів на утворення та розміщення відходів і до 1 вересня передають їх до відповідного органу. Власники небезпечних відходів (розділ А Жовтого переліку відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 №1120 до Положення про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням) погоджують проекти лімітів із Мінприроди, яке згодом їх передає на затвердження міським держадміністраціям. Власники інших відходів (не включених до зазначеного переліку) затверджуЩо подавати і коли

ють ліміти безпосередньо через міські держадміністрації. Проекти лімітів розглядаються протягом двох тижнів. Як тільки ліміти затверджено, дозвіл на утворення та розміщення відходів набирає чинності. Як зазначено вище, термін дії ліміту – 3 роки, але декларація підприємствами (суб’єктами господарювання) надається до дозвільних центрів щороку. Ще півроку дається власнику відходів у разі його бажання переглянути встановлені ліміти. Підставою для перегляду може бути використання нових видів сировини чи матеріалів у виробництві, випуск нової продукції, вдосконалення технологічних процесів та укладання додаткових договорів на передачу відходів іншим власникам. Дозвільний центр приймає заяви на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів (крім небезпечних) та декларації про відходи. Декларації передаються до місцевих адміністрацій для включення в реєстр об’єктів утворення, оброКуди подавати

Декларація про відходи (звільнені від отримання дозволів) – раз на рік – Додаток 3 до Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів

Дозвільні центри

Заява про одержання дозволу на розміщення відходів: - власники відходів, що здійснюють тільки їх розміщення, – до 1 квітня; - власники відходів, які утворюють та розміщують, – до 1 червня

Мінприроди та відповідні дозвільні центри

Проекти лімітів (скориговані) – до 1 вересня

Окремий дозвіл на утворення відходів, що перевищують обсяги затверджених лімітів

Довідково

Що готувати - найменування відходів та код згідно з ДК 005-96; - клас небезпеки; - скільки накопичено відходів станом на 1 січня відповідного року; - обсяг утворення відходів у поточному році, т; - обсяг утворення відходів у наступному році, т; - показник загального утворення відходів (відповідно до формули) – на поточний та наступний роки. До заяви додається: - проект ліміту на утворення та розміщення відходів; - відомості про склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності; - довідка про нормативно допустимі обсяги утворення відходів; - копії чинних договорів про передачу відходів іншим власникам, а для державних та комунальних підприємств, в яких фінансові плани не затверджені, - гарантійний лист про передачу відходів; - довідка про обсяги токсичних відходів та обсяги утворення, використання і поставку відходів як вторинної сировини і відходів виробництва за поточний рік; - висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об’єктів поводження з відходами.

Мінприроди (для утворення та розміщення небезпечних відходів) – для погодження; міським держадміністраціям (для утворення та розміщення інших відходів) – для затвердження

- продукція, що випускається; - річний обсяг продукції; - код, група та вид відходів; - клас небезпеки відходів; - обсяг накопичення на 1 січня відповідного року; - нормативно допустимий обсяг утворення відходів, тонн на рік; - обсяг утилізації відходів (як власником, так і переданих); - обсяг розміщення відходів.

Мінприроди, міські держадміністрації

- техніко-економічне обґрунтування утворення додаткових обсягів відходів; - довідка щодо можливості екологічно безпечного розміщення додатково утворених відходів.

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

http://ecopoglyad.com

блення та утилізації відходів. Спрощена система подачі документів для одержання дозволів та погодження лімітів на відходи – тільки початок. «Подальше суттєве спрощення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами слід очікувати після прийняття внесеного Президентом України проекту Закону України (реєстр. № 2436а від 27.06.2013) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», при-

йнятого у першому читанні 8.10.2013 року», - коментують у профільному міністерстві. Законопроектом №236а передбачено скорочення значної кількості документів дозвільного характеру, спрощення процедури подання цих документів, збільшення строку дії окремих дозволів. Такі реформи дадуть змогу багатьом соціально важливим підприємствам вести господарську діяльність та не витрачати час та сили на оформлення додаткових дозволів, а лише раз на рік подавати невелику деклара-

Ліміт на утворення відходів – максимальний обсяг відходів, на яких у суб’єкта права власності на відходи є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території. Ліміт на розміщення відходів – обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на яких у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий відповідним органом виконавчої влади. Згідно зі ст. 32 Закону України «Про відходи», провадження будьякої господарської діяльності, пов’язаної з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів заборонено. При цьому самовільне розміщення відходів тягне за собою накладення штрафних санкцій або можливе припинення діяльності підприємства. Ліміти на утворення відходів встановлюють на основі затверджених нормативів (показників обсягів утворення відходів).

цію. Сподіваємось, що в подальшому система розвиватиметься, зокрема будуть утворені «інтегрований екологічний дозвіл» та давно обіцяне «єдине вікно», які успішно працюють без зайвих бюрократичних процедур у розвинених країнах.

ТОВ «ОЙЛ ІНВЕСТ» приймає на промислову переробку відпрацьовані нафтопродукти: • відпрацьовані оливи та їх суміші; • відходи сумішей масло/вода, вуглеводні/вода; • емульсії.

м. Кіровоград тел./факс (0522) 27-42-96 моб. (067) 44-22-411 моб. (066) 97-27-390 E-mail: oilinvest@ukr.net

Ліцензія Міністерства екології та природніх ресурсів України серія АД № 041581 від 18.07.2012 р. на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення)

Укра ї н а в ц и ф ра х і фа к та х

Україн а в ци фра х і фа к та х

Склад викидів

розвиток клінічного синдрому вторинного перенавантаження організму залізом (хронічна інтоксикація залізом). Відомо, що надлишок заліза в організмі спричиняє розвиток оксидантного стресу та негативно впливає на серцево-судинну систему

В минулих номерах «Екопогляду» ми оприлюднили данні NASA, за якими Україна входить в п’ятірку лідерів за рівнем токсичності повітря, Фонд цільових екологічних загальну структуру викидів в державі. В цьому номері ми пропонуємо інвестицій ознайомитися зі структурою викидів у регіонах. А також дізнатися, чим саме дихають люди, що мешкають поблизу підприємств–лідерів рейтингу. Як і обіцяли, пропонуємо вашій увазі карту регіонів, з якої можна буде дізнатися склад небезпечних речовин та сполук, що викидаються в повітря по областях. Забруднення атмосферного повітря негативно впливає на здоров’я люди. Забруднюючі речовини з атмосфери потрапляють до її організму в основному чергу систему дихання, яка страждає найбільше. Вченими встановлено залежність між рівнем забруднення повітря і частотою таких захворювань, як захворювання верхніх дихальних шляхів, серцева недостатність, бронхіти, астма, пневмонія, емфізема легень. Забруднюючі речовини потрапляють до атмосфери від роботи підприємств,

транспорту, робіт в сільському господарстві та інших джерел. Щорічно до атмосфери в Україні викидується близько 6,8 млн тонн забруднюючих речовин або в середньому 150 кг на кожного її жителя. Підприємства є основними джерелами забруднення атмосфери. Тому найбільші викиди мають місце в промисловорозвинутих регіонах, як то, в Донецькій, Дніпропетровській та Луганській областях, де викиди знаходяться на рівні 200-390 кг на кожного її жителя на рік. А найменші в непромис-

лових регіонах та не перевищують 30 кг на кожного її жителя на рік. Основними забрудниками атмосфери є теплові електростанції, металургійні комбінати та цементні заводи, а також підприємства із транспортування та розподілення природного газу. Високий рівень викидів пов’язаний із недостатнім рівнем витрат на заходи із їх скорочення. Це є наслідком як «м’якого» природоохоронного законодавства України, так і не високим рівнем його дотримання.

Аміак — безбарвний газ із гострим запахом нашатирю. Аміак вражає в першу чергу нервову систему, знижує спроможність клітин нервової системи засвоювати кисень. Подразнення рецепторів блукаючого нерва може викликати рефлекторне гноблення дихального центру і серцевої діяльності. При великих концентраціях аміаку (1,5-3,5 мг/л) смерть може наступити в перші ж хвилини при явищах гострої дихальної і серцево-судинної недостатності. У наступному, ураження парами аміаку викликає запалення легенів, бронхіти, пневмонії, трахеобронхіти, набряки гортані, токсичний набряк легенів. Вплив аміаку на ЦНС виявляється у збудженні, судомах. Воно, мабуть, пояснюється нестачею кисню в крові і нервових клітинах. Аміак також здійснює місцеве подразнення слизових оболонок очей, дихальних шляхів. Звідси задушливий кашель, нежить, утруднення дихання, різі в очах, сльозотеча. Пульс частий, серцебиття. Сірководень — безбарвний газ із запахом тухлих яєць. Концентрація 1 мг/л викликає важку форму отруєння. Сірководень відноситься до групи отруйних речовин задушливої і загальнотоксичної дії. Є сильною нервовою отрутою. Він порушує внутрішньотканинне дихання і викликає аноксію. Місцева дія; сильно подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Отруєння сірководнем протікає дуже швидко: судоми, утрата свідомості і смерть від припинення дихання або паралічу серця. При малих концентраціях сірководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, біль за грудиною, тахікардія, слабість, непритомність або навпаки, стан збудження з наступним потьмаренням свідомості.

Оксид та діоксид сірки. Оксид сірки — безбарвний газ із гострим запахом. Добре розчиняється у воді, створюючи сірчану кислоту. При впливі на організм подразнює верхні дихальні шляхи, викликаючи запалення слизових оболонок носоглотки, бронхів. Високі концентрації оксиду сірки в повітрі викликають у людини задишку, можуть призвести до втрати свідомості. SO2 — діоксид сірки, або сірчаний газ. Надходить через органи дихання, сильно подразнює слизову оболонку, викликає покашлювання, інколи блювання. За перевищення ГДК (залежно від тривалості дії) спричиняє отруєння, гострий бронхіт, втрату свідомості, набряк легенів. У деяких промислових містах, за постійного вмісту в повітрі SO2 в кількості 0,03 mg/l у людей розвивається хронічний катар дихальних органів, кон’юнктивіт, карієс, малокрів’я, порушується функція печінки, знижується імунітет до різних інфекцій. Гранично допустима концентрація (ГДК) SO2 в повітрі — 0,01 mg/l (g/m3). Оксид вуглецю (СО) — належить до групи загальноотруйної дії. Ураження людей часто відбувається при пожежах, ранньому закритті димохідних шляхів у будинках із грубним опаленням та ін. випадках у результаті неповного згоряння продуктів, що містять вуглець. СО, маючи спорідненість до гемоглобіну приблизно в 300 разів вищу, ніж у кисню, витісняє його з неміцної сполуки з гемоглобіном і разом із цим блокує дихальні ферменти, що перешкоджає переносу кисню, його передачі і засвоєнню тканинами. Сполука СО із гемоглобіном називається карбоксигемоглобін. Наростання кількості карбоксигемоглобіну в крові призводить до гіпоксії, а потім аноксії — припинення тканинного дихання, що веде до тяжких уражень та смерті. СО — це безбарвний газ, без смаку, іноді з дуже слабким часниковим запахом. Густина за повітрям 0,96. В суміші з киснем вибухає. Майже не поглинається активовані вугіллям, тобто звичайні протигази марні. Концентрація СО у повітрі: 1,7-2,3 мг/л — небезпечна після годинного впливу; 4,6 мг/л і вище — смерть при експозиції менше, ніж за годину. Метан. Вплив високих рівнів метану виснажує рівень кисню в організмі, що викликає утруднення дихання і задухи. Це може призвести до втрати свідомості, а також виявитися смертельними в деяких випадках. Симптоми отруєння газом: нудота, головні болі, прискорене серцебиття, втрати уваги та пам'яті, запаморочення і погіршення зору, відсутність координації рухів, психічний неспокій і млявість.

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

Мікро-частинки та волокна. Впливають двома шляхами: прямий токсичний ефект на людину і непрямий ефект. Токсичні впливи викликані такими речовинами як формальдегід, акролеїн і фуран. NO та N2O. Оксид азоту NO і діоксид азоту N2O в атмосфері зустрічаються разом, тому найчастіше оцінюють їх сумісну дію на організм людини. Тільки поблизу від джерела викидів спостерігається висока концентрація NO. У ході хімічних реакцій значна частина NO перетворюється на N2O - набагато більш небезпечне з'єднання. Монооксид азоту NO являє собою безбарвний газ. Він не подразнює дихальні шляхи, і тому людина може його не відчути. При вдиханні NO, як і CO, зв'язується з гемоглобіном, який не може зворотньо пов'язувати O2 і таким чином виходить з процесу переносу кисню. Концентрація метгемоглобіну в крові 60-70% вважається летальною. За міру віддалення від джерела викиду більша кількість NO перетворюється у NO2 - бурий, з неприємним запахом газ. Діоксид азоту сильно дратує слизові оболонки дихальних шляхів. NO2 послаблює нюх, нічний зір, викликає збільшення зусиль, що витрачаються на дихання. У людей, що зазнали впливу високих концентрацій діоксиду азоту, частіше спостерігаються катар верхніх дихальних шляхів, бронхіти, круп і запалення легенів. Крім того, діоксид азоту сам по собі може стати причиною захворювань дихальних шляхів. Неметанові леткі органічні сполуки (NMOC - Nonmethane organic compounds) – сумарні сполуки, за винятком галоїдовуглецю. НМЛОС є загальним терміном для великої різноманітності хімічно різних сполук, як, наприклад, бензол, етанол, формальдегід, циклогексан, 1,1,1-трихлоретан або ацетон. Це може впливати через забруднення повітря всередині приміщень на слизову дихальної системи. Залізо та його сполуки. Залізо, як есенціальний елемент, належить до ключових ланок метаболізму, забезпечує функціонування багатьох білкових молекул, зокрема ензимів, бере участь у окиснювально-відновних реакціях. В умовах надлишкового надходженню заліза в організм понад фізіологічну потребу, при порушенні механізмів контролю за його надходженням, перерозподілом та утилізацією воно накопичується в органах і тканинах, спричиняє розвиток метаболічного синдрому, атеросклерозу, АГ, кардіоміопатії. Особливості технологічного процесу на окремих видах виробництва (сталеплавильне, зварювальне, видобуток залізної руди та ін.) можуть сприяти накопиченню заліза в організмі, наслідком чого є

http://ecopoglyad.com

Кримський содовий завод 537 105

Кримський титан 646

290

Криворізька ТЕС "ДТЕК Дніпроенерго" 18263

Арселорміттал Кривий Ріг 11073 10187 41059

24190

338

СТОВ "Дружба народів"

4391

8411

8918

14997

206040

175476

80280

Донецька Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча

Вуглегірська ТЕС, "Центренерго"

9037 8707

12342 7119

8671

Кураховська ТЕС, "Східенерго"

14573

7942

46397

163538

143208

Житомирська

Автономна Республіка Крим

Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзер жинського

Дніпропетровська

ГРС Ново-Волинської виробничотехнічної служби Рівненського ЛВУМГ

УМГ "Київтрансгаз", НАК "Нафтогаз України" 568

91506

477

Бехівський спеціалізований кар'єр

307

11356

5996

714

Вінницька Гайсинське МУГГ ПАТ «Вінницягаз»

Черкаситрансгаз

Ладижинська ТЕС, "Західенерго" 7560

58435

Волинська Волинське УМГ

Закарпатське ЛВУМГ

1253

1809

ВолодимирВолинська птахофабрика

601

303

Запорізька Запорізька ТЕС, "ДТЕК Дніпроенерго"

Запоріжсталь

4657

Виноградівська філія "Закарпатгаз"

844

730

3360

218

Іршавська філія "Закарпатгаз"

266

7812

Газопромдільниця, Львівгазовидобування

446

Закарпатська

4048

5532

4300

4560

Запорізький завод феросплавів 558

23222

855

1186

6575

254

2860

182

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

43526

76087

18347

Укра ї н а в ц и ф ра х і фа к та х Миколаївська

Івано-Франківська Богородчанське ВУ підземного збері- Бурштинська ТЕС, "Західенерго" гання газу 12813

253

422

Україн а в ци фра х і фа к та х

Філія УМГ "Прикарпаттрансгаз", НАК "Нафтогаз України" 365

21517

Тернопільська

Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва

Миколаївський глиноземний завод

Югцемент

1055

668

264

840

Гусятинська газокомпресорна станція, "Черкаситрансгаз"

Чернівецька Агропродсервіс

Тернопільське ЛВУМГ, "Львівтрансгаз"

398

Чернівецький олійножировий комбінат

СТЗОВ "Котелеве" 75

334

201

"Буковинська цегла" 10

167

821

41 19

291 5242

138697

785

Київська

784

"Ветропак Гостомельський склозавод"

Трипільська ТЕС, "Центренерго"

552

17715

316

Одеський припортовий завод

Одесагаз

Гнідинцівський газопереробний завод

Чернігівська Чернігівське ЛВУ МГ, НАК "Нафтогаз"

Чернігівська ТЕЦ 2447

871

348

808 4206

117

587

22465

68160

99734

7641

Кіровоградська

Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, дільниця 1, кар'єр №3

Побузський феронікелевий комбінат

106

315

786

3186

859

Полтавська Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат

Укртатнафта

1952

813

561

3024

м. Київ

Херсонське ЛВУМГ, "Укртрансгаз"

2227

587

3857

Херсонська

Київтрансгаз, НАК "Нафтогаз України" 2192

12352

5570

7399

1868

710

309

9447 41964

1426

ЛВУМГ "Черкаситрансгаз", НАК "Нафтогаз України"

Шебелинкагазвидобування

8285

2034

304

484

458

Зміївська ТЕС, "Центренерго"

ДП ТЕЦ-2 "Есхар"

197

Харківська

Одеське управління магістральних газопроводів

691

12092

681

Одеська

ДК "Укртрансгаз", НАК "Нафтогаз України" 407

162

1951

2732

Херсонський НПЗ

Херсонгаз

Київська ТЕЦ-5

Дарницька ТЕЦ

ТЕЦ-6, Київенерго

2846

559

461

417 1600 1298

3294

4227

576 4783

1023

Луганська Алчевський металургійний комбінат 4482

7221

5554

9920

549

Шахта "Самсонівська-Західна", Краснодонвугілля

21421

625

700

Красилівське ЛВУ МГ, НАК "Нафтогаз України"

ТЗОВ СП "Нива"

Волинь-цемент

Рівнеазот 1694

10388

530

430

68310 698

362

Теофіпольський цукровий завод

Подільський цемент 3244

2212

м. Севастополь Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького 12

29377

75796

181

Львівтрансгаз, НАК "Нафтогаз України"

Добротвірська ТЕС 3899

251 445

Шахта №10 "Великомостівська"

508

293

Сумська

491

285

8604

680

Миронівська птахофабрика

Сумихімпром

299

2551

494

245

Черкаське хімволокно

458

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

14172

2433

956

6330

3897

911

1142 18899

35452

ВАТ "Азот"

303

1623

15892

120

147

358

1004

Черкаська

Сумська філія УМГ "Київтрансгаз", НАК "Нафтогаз України"

Сумитепло енерго

Севміськводоканал

249

606

2571

Львівська

Севтеплоенерго, Севастопольська міськрада

1375 2362

33300

2410

2863

Хмельницька

Рівненська Луганська ТEС, "Східенерго"

1401

1094

2735

10557

7255

2195

http://ecopoglyad.com

1924

10043

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

370

317

Діоксид сірки Оксид вуглецю Метан Мікрочастинки та волокна NO Неметанові леткі органічні сполуки Залізо та його сполуки Аміак N2O Сірководень

Укра ї н а в ц и ф ра х і фа к та х

Україн а в ци фра х і фа к та х

Чим дихає Україна: 2991 821

3501 1334 407

845 606

422

607

529

12961

5061

1704 296

3315

2636 491

Рівненська область

153

15579

10617

10543

4004 3767

хімічні елементи та сполуки

9553

3196 30

5195 4240

Чернігівська область

м. Київ

10197

5320 3929 1873

2872

Волинська область

4939 2992 2510 47

1508 684

65943

38622

58 23

23804 20827 9585 4106 1328

14211

Львівська область

837

704

138954 2240 1426 1006 569 293

1002 117

216

Хмельницька область

Київська область

84 12

1096

879 337 130

Закарпатська область

Вінницька область 31

20939

16622 11610 4350 6707

1055 18

13151

5187 1451

2941 2721 1790 663 167 22 29

Одеська область

13669 14735 2825 217 15 6211 55 153

13628 10831 8374 1625 668 61 78

122

7866 1164 1211 909 136 479668

4487 1618 792 56 1349 705 246

59710 14883 6084 2895 1411 968

Дніпропетровська область

376

641 128

Мікро-частинки та волокна

Донецька область

Запорізька область

2846

Миколаївська область

80989

30773 17153 1906 383 3728 157 103 88

5207

194314

10442 1583 3364 1316 2142

83450 69308

12813

Луганська область

373290 365647

131162 126513

6089

2223 616

33100

358069 255537

2855 633

55102

Харківська область

Полтавська область

Кіровоградська область

Діоксид сірки

Метан

19844

1308

Чернівецька область

Оксид вуглецю

178

Черкаська область

14865 10451 9145 4700 1221 1123 13 91 63

814 615 512 383 326 207

93145 462

2992

551 666 12

Івано-Франківська область

49929

8873 8500

5568 22306 12801 15329 3347 2582

128002 126616

59589

Тернопільська область

68895

3118 2844

11497 7255 10 5203 178 1736 28

109658 21

Сумська область 137

Житомирська область

4424

4096

3209 1917 722

561

834 1036 364

315 12

144

Херсонська область

NO Неметанові леткі органічні сполуки

12516

7473

Залізо та його сполуки

2651 2773 2349 1209

Аміак

Інспекція в АР Крим 1318

N2O

577 385

Сірководень 34

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

1805 777 48 24

321

261

233

м. Севастополь

http://ecopoglyad.com

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Пра в и л а гр и

Пра в ил а г р и

У правовому полі зору Державний контроль У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища (реєстр. № 3544 від 05.11.2013), внесений народними депутатами України Балицьким Є.В., Сікорою О.М., Чубом В.Є. Законопроект спрямовується на визначення підстав для тимчасового обмеження (зупинення) чи припинення господарської діяльності юридичних осіб у сфері охорони навколишнього природного середовища із наступним зверненням до адмінсуду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття заходів та органу, який прийматиме рішення про тимчасове обмеження (зупинення) господарської діяльності юридичних осіб. Законопроект доповнює Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» новими статтями, якими регулюються питання щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення), припинення господарської або іншої діяльності юридичних осіб та відновлення господарської діяльності. Зокрема, визначено, що рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення господарської або іншої діяльності юридичних осіб приймається у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, поводження з відходами, використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Надра Мінприроди продовжує працювати над новою редакцією Кодексу про надра. В черговий раз Мінприроди оприлюднено проект Кодексу. Основною новелою проекту є введення в цивільний обіг прав на користування надрами. Крім того, новаціями проекту нової редакції Кодексу про надра є: - вилучення усіх норм-декларацій; норм, які нічого не регулюють; технічних норм (норм, які регулюють не правові, а технічні відносини); - вилучення розділів, норм про повноваження різних органів влади, які чітко визначаються іншими нормативними актами (Конституцією України, Законами України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про органи місцевого самоврядування», «Про місцеві державні адміністрації», Положеннями про відповідні органи влади). Кодексом визначені повноваження лише певних органів влади в розрізі відповідних процедур (конкурс, перевірки тощо); - імплементування положення Кодексу України про надра, Закону України «Про газ (метан) вугільних родовищ»,

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

Закону України «Про нафту і газ» (і їх пропонується скасувати); - запровадження конкурсного порядку набуття права користування надрами. Випадки безконкурсного порядку набуття права користування суттєво обмежені; - рішення за наслідками конкурсу приймає комісія, до складу якої входять представники органів влади, органів місцевого самоврядування і громадських організацій. Особовий склад конкурсних комісій формує керівник Держгеонадр та керівник Ради міністрів Автономної Республіки Крим; - суттєве обмеження кількості погоджень. Інспекційні органи не будуть здійснювати погодження, оскільки це не відповідає їх законодавчо визначеній місії (здійснювати перевірки); - всі відносини з використання надр оформлятимуться договором між переможцем конкурсу і Держгеонадрами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, тому не передбачається надалі існування інституту спеціальних дозволів на використання надр. Зникнуть проблеми поширення у сфері надрокористування положень законодавства про дозвільну діяльність; - різновидами договорів про використання надр стануть договір про розподіл продукції, договір концесії; - врегулювання інспекційних процедур.

Корисні копалини У першому читанні прийнятий проект України про внесення змін до статті 240 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин (реєстр. № 2855), поданий Кабінетом Міністрів України (постанова Верховної Ради України від 19 листопада 2013 року № 689-VII). Законопроектом передбачаються такі зміни: - ч. 1 ст. 240 - порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля караються штрафом від п’ятисот (8500грн) до восьмисот (13600грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк (за діючою редакцією статті маємо штраф від трьохсот (5100грн) до шестисот (10200грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк); - ч. 2 ст. 240 - порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або корисних копалин загальнодержавного значення - караються штрафом від тисячі п’ятисот (25500грн) http://ecopoglyad.com

до двох тисяч (34000грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк (за діючою редакцією маємо штраф від чотирьохсот (6800грн) до семисот (11900грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк та відсутня була відповідальність за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, тобто якщо вартість незаконно видобутих корисних копалин місцевого значення у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум громадян); - ч. 3 ст. 240 – діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду або вчинені повторно - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування (за діючою редакцією термін обмеження волі - від двох до п'яти років). Зазначений законопроект у подальшому має бути доопрацьований та внесений на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Держгеонадра розроблено та оприлюднено проект наказу Мінприроди «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин». Зокрема передбачається затвердження таких форм: 1. Форма звітності № 5 – ГР (металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля) (річна) «Звітний баланс запасів корисних копалин за 20 ____ рік»; 2. Форма звітності № 6 – ГР (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутан, гелій) (річна) «Звітний баланс запасів корисних копалин за 20 ___ рік»; 3. Форма звітності № 7 – ГР (підземні води) (річна) «Звітний баланс використання підземних вод за 20 ____ рік»; та інструкцій зі складання звітності за даними формами.

Водні ресурси З метою визначення основних напрямів державної водної політики щодо збереження і відтворення водних ресурсів для сталого розвитку суспільства, впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, забезпечення потреб населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, оптимізації водоспоживання і водовідведення, запобігання та ліквідація наслідків шкідливої впливу вод, відновлення ролі меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, Мінприроди розроблено проект Водної стратегії України на період до 2025 року.

Інна Яреськовська, Асоціація правників України

Основними цілями стратегії є: - гарантоване забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки; - охорона водних об'єктів; - забезпечення захищеності населення і галузей економіки від шкідливої дії вод; - оптимізація водокористування; - розвиток меліорації; - гармонізація водного законодавства України із законодавством Європейського Союзу; - інституціональне забезпечення басейнового принципу управління; - забезпечення правової та організаційної основ участі громадськості в прийнятті управлінських рішень.

Задля забезпечення зменшення рівня забруднення Чорного та Азовського морів, поліпшення їх екологічного стану Мінприроди підготовлено проект Плану заходів щодо зменшення рівня забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря з метою запобігання зростанню антропогенного впливу на навколишнє природне середовище та відновлення екосистеми Азовського і Чорного морів. Проектом Плану, зокрема, передбачається: - визначення переліку першочергових заходів, перегляду регіональних програм у сфері охорони навколишнього природного середовища, удосконалення нормативноправового регулювання; - утворення Міжвідомчої комісії з метою розгляду нагальних екологічних питань Азовського та Чорного морів; - вжиття заходів щодо підвищення рівня безпеки судноплавства для довкілля Азовського та Чорного морів; - забезпечення збалансованого використання і відтворення морських біоресурсів, розвиток аквакультурних видів діяльності та ін.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Пра в и л а гр и

Особливо небезпечні хімічні речовини Мінприроди затвердило Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин (згідно з переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України) (наказ від 21.10.2013 № 430) та Порядок контролю за додержанням цих Ліцензійних умов (наказ від 21.10.2013 № 431). Накази набрали чинності 12.11.2013р. Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кваліфікаційні, технологічні та інші вимоги для провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин й поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що здійснюють виробництво особливо небезпечних хімічних речовин на території України. Для отримання ліцензії суб’єкт господарювання має особисто або через уповноважений ним орган чи особу подати до Мінприроди України заяву про видачу ліцензії за встановленою формою. До заяви додаються такі документи: відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про наявність: матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності власних або орендованих виробничих площ (приміщень); виробництва особливо небезпечних хімічних речовин копія технологічного регламенту виробництва особливо небезпечних хімічних речовин; перелік особливо небезпечних хімічних речовин із зазначенням їх найменування; копія сертифіката (свідоцтва) державної реєстрації небезпечного фактора хімічного походження; операції у сфері поводження з небезпечними відходами; перелік видів небезпечних відходів, на поводження з якими отримується ліцензія;

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

Пра в ил а г р и

копія паспорта місця видалення відходів (у разі здійснення видалення чи захоронення небезпечних відходів); копія свідоцтва про страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків (у разі здійснення операцій з перевезення небезпечних відходів); відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання про наявність: позитивного висновку державної екологічної експертизи щодо проектної документації на об'єкти, на яких здійснюються операції з небезпечними відходами; позитивного висновку державної санітарноепідеміологічної експертизи про дотримання вимог щодо забезпечення безпеки на об'єктах, на яких здійснюються операції з небезпечними відходами; реєстрової карти об'єкта оброблення та утилізації відходів. Контроль за додержанням суб’єктами господарювання Ліцензійних умов здійснює Мінприроди України (орган ліцензування) шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Морські порти Мінприроди з метою зменшення обсягів викидання суднових відходів і забруднених вод в море розроблено та оприлюднено проект Технічного регламенту щодо приймання утворюваних на суднах відходів і забруднених вод. Технічним регламентом встановлюються вимоги для всіх морських суден (усіх видів плавучих засобів, включаючи морські судна на повітряній подушці, екранольоти, парусні та морські судна для дозвілля), незважаючи на їх прапор, які заходять у морський порт чи працюють у морському порту, виключаючи будь-які військові морські судна, допоміжні та інші судна, які є державною власністю. Згідно Технічного регламенту морські порти повинні забезпечити наявність портового приймального обладнання відповідно до орієнтовного переліку, наведеного у додатку до регламенту, яке повинне відповідати вимогам Європейської системи видалення відходів (ESD) та http://ecopoglyad.com

законодавству України щодо екологічної, промислової, санітарної безпеки і охорони праці, має необхідні технічні та технологічні характеристики. Кожен порт (судноремонтний завод, яхт-клуб тощо) має самостійно визначати об’єми та категорії відходів, що приймаються з морських суден за рахунок портових зборів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року № 1544 «Про портові збори», та встановлювати тарифи і відшкодування збитків на послуги з приймання відходів, що їх перевищують або не входять до вищезазначених категорій відходів. Після введення в експлуатацію приймального обладнання кожним морським портом має бути розроблений та впроваджений План прийому суднових відходів з метою їх видалення та/або утилізації, який передбачає заходи щодо безпечного прийняття, зберігання, передачі на видалення або утилізацію всіх типів суднових відходів, які накопичуються на морських суднах, що заходять у морський порт. План повинен ураховувати особливості морського порту та суден, які заходять до нього. Технічним регламентом чітко визначаються елементи такого Плану. Регламентом також визначено процедуру офіційного повідомлення про суднові відходи і забруднені води та здачі суднових відходів. Передбачено, що у разі відмови капітана морського судна здавати в морському порту відходи та забруднені води, не повідомлення відповідних служб морського порту про наявність екологічно та санітарно безпечних умов для зберігання суднових відходів протягом наступного рейсу до моменту прибуття до наступного морського порту призначення, існує реальний ризик скидання відходів у море, й судно не може виходити з морського порту без їх здачі та може бути затримане відповідно до законодавства. Державний нагляд (контроль) за виконанням вимог Технічного регламенту покладається на Держекоінспекцію та її територіальні органи.

Відпрацьовані мастила (оливи) Мінприроди на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221 «Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)» підготовлено проект наказу «Про затвердження форм звітності про заходи зі збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) та інструкції щодо їх заповнення». Проектом наказу передбачено затвердження таких форм звітної інформації: Таблиця 1. Інформація про імпорт мастил (олив) та сплата послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив);

Таблиця 2. Інформація про виробництво мастил (олив) та сплата послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив); Таблиця 3. Інформація про укладення договорів з надання послуг із організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив); Таблиця 4. Балансова форма щодо збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив); Перелік 4.1. Інформація про збирання відпрацьованих мастил (олив); Перелік 4.2. Інформація про передачу відпрацьованих мастил (олив) іншим підприємствам (на утилізацію чи видалення); Перелік 4.3. Інформація про результати утилізації відпрацьованих мастил (олив) на підприємстві; Перелік 4.4. Інформація про видалення відпрацьованих мастил (олив) на підприємстві; Таблиця 5. Інформація про виконання заходів, вжитих для забезпечення збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) за напрямами; Перелік 5.1. Інформація про вжиті заходи щодо забезпечення збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив). Проектом наказу передбачено затвердження Інструкції щодо заповнення даних звітних форм. Звітний період для суб’єктів господарювання, які мають надавати інформацію про заходи зі збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) зазначеної звітності, пропонується встановити один рік (з 1 грудня попереднього року до 30 листопада поточного року включно).

Екологічний податок Міндоходів розроблено нову форму Податкової декларації екологічного податку та оприлюднено проект наказу про її затвердження у зв’язку з розширенням об’єкту та бази оподаткування екологічним податком транспортних засобів та кузовів до них, що після зняття з експлуатації підлягатимуть утилізації. Прийняття наказу з новою формою Декларації сприятиме реалізації права платників податку подавати та/або уточнювати податкову звітність про зобов’язання з податку за уніфікованою формою, а органам Міндоходів – виконанню покладених на них обов’язків із податкового адміністрування та контролю за дотриманням платниками порядку обчислення та виконання податкових зобов’язань з податку. Запропонована форма передбачає можливість складання та подання Декларації органу Міндоходів за звітний період, що відповідає календарному кварталу.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Еко п о гл яд . Св іт

Екологія ТЕС для Східної Європи коштуватиме 6,5 млрд євро Країни Східної Європи мають витратити майже 6,5 млрд євро, аби привести свої електростанції до вимог ЄС щодо забруднення повітря. Вісім країн Енергетичного співтовариства повинні запровадити ліміти викидів відповідно до вимог Директиви для великих спалювальних установок до 1 січня 2018 року. Втім, деяким станціям можуть зробити виняток до їх повного відпрацювання і закриття до 2023 року. Такі країни, як Україна, Сербія та Албанія, мають до 2015 року вирішити, скільки електростанцій підпадає під цей перелік, хоча останнє слово щодо винятків залишається за ЄС. Більше половини з цих коштів необхідно для скорочення викидів SOx, згідно з розрахунками секретаріату Енергетичного співтовариства. Скорочення викидів NOx займає 32% від суми, зниження пилу – 13%. Україні потрібно вкласти найбільше – понад 5 млрд євро. Країнам-кандидатам в ЄС – Сербії, Чорногорії та Республіці Македонії – потрібно буде знайти більше 900 млн євро, якщо вони не закриють ряд електростанцій. Хорватії, новому члену ЄС, необхідно витратити 318 млн євро для дотримання вимог Директиви про промислові викиди, йдеться в дослідженні Енергетичного співтовариства. Країна має до 2018 року реалізувати запровадження обмежень на викиди відповідно до норм ЄС на більшості станцій. Проте аналіз витрат та вигод, здійснений в рамках дослідження, встановив, що екологічні переваги від модернізації в період 2018-2030 рр. суттєво перевищують затрати у співвідношенні 17:1 у восьми країнах співтовариства та Хорватії. Дотримання вимог Директиви про промислові викиди принесе Хорватії прибутків на суму понад 7 млрд євро. Поки не зрозуміло, де бідніші сусіди ЄС братимуть кошти для очищення повітря теплоелектростанцій. Більшості з них вже понад 30 років, і вони потребують «значних екологічних поліпшень» для виконання вимог ЄС щодо викидів, йдеться в дослідженні. Саме Енергетичне товариство на такі інвестиції бюджету не має. Ймовірно,

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

Еко п о гл яд . Сві т основним джерелом фінансування стануть міжнародні кредитні установи, зокрема Світовий банк.

Великобританія запровадила податкові канікули для сланцевого газу Британське Міністерство фінансів підтвердило інформацію про введення податкових пільг для видобування нафти і газу, в тому числі сланцевого газу, з метою зменшення тиску на оптові ціни та підвищення енергетичної безпеки Великобританії.

Захід, що був проголошений у червні, набув чинності 6 грудня. Він знижує податкові стягнення на прибутки компаній від 62% до 30%. Компанії також отримають допомогу у розмірі 75% від капіталу, вкладеного у проекти сланцевого газу. У заяві відомства йдеться, що це зробить «податковий режим Великобританії для сланцевого газу найбільш конкурентоспроможним в Європі».

Згідно з документом, опублікованим разом із заявою, таке рішення коштуватиме державі 5 млн фунтів стерлінгів (близько 6 млн євро) до 2016/17 бюджетного року, зростаючи до 20 млн фунтів стерлінгів (24 млн євро) у 2017/2018. Це також говорить про те, що виробництво сланцевого газу найближчим часом не розпочнеться. Тим часом у Польщі компанії, що займаються сланцевим газом, досить песимістично оцінюють перспективи комерційного видобування в країні. Спостерігачі не виключають, що польський сланцевий газ має небагато шансів, й інтерес до цього ресурсу може бути вичерпаний вже через рік.

ЄС закликає позбавлятися «зелених» тарифів Європейська Комісія заявила державам-членам ЄС поступово скорочувати використання «зелених» тарифів як переважної форми підтримки відновлювальної енергетики в Європі. Оскільки ринок зелених технологій цілком розвинувся та впав у ціні, інвестиційні рішення мають керуватися радше ринком, а не гарантіями цін, йдеться у заяві енергетичного департаменту Єврокомісії. Наразі Єврокомісія розмірковує над пропозицією для ЄС щодо цілковитого забезпечення цих принципів на законодавчому рівні. «Зелені» тарифи мають бути замінені надбавками та

Україна має вкласти 5 млрд євро в модернізацію ТЕС

http://ecopoglyad.com

Вітроенергетика проти оподаткування низьковуглецевої генерації

іншими ринковими механізмами, за допомогою яких вирівняється ринкова ціна. Уряди мають також завірити сумісність нових схем підтримки із системою торгівлі викидами з урахуванням можливості зменшення субсидій на той час, коли збільшується вуглецева ціна та ринок відновлювальної енергетики стає більш конкурентоспроможним. Зараз «зелений» тариф застосовується у 19 країнах Європейського Союзу.

Fortum оскаржує плани Фінляндії оподаткувати низьковуглецеву електрику Комунальне підприємство Fortum подало скаргу до Європейської Комісії щодо запланованого Фінляндією податку на низьковуглецеву електроенергію, метою якого є зміцнення надприбутків виробників енергії, яким не потрібно купляти вуглецеві дозволи. Запланований податок наразі обговорюється парламентом для введення його вже у 2014 році або як тільки його погодять у Євросоюзі. Сумарні надходження від податку оцінюють у 50 млн євро в рік, з яких майже половину доведеться заплатити саме Fortum. Серед іншого компанія стверджує, що податок підриватиме створення

системи торгівлі викидами у ЄС і просування низьковуглецевої енергії. Торгівля викидами підняла ціни на енергетичному ринку Фінляндії, що встановлюються в залежності від найвищих затрат на виробництво енергії. Оскільки виробники атомної і відновлювальної енергії не повинні купувати квоти на викиди вуглекислого газу, збільшення цін може принести компаніям надприбутки.

Суб’єктами нового податку стають близько 130 ГЕС, чотири атомні електростанції та 10-15 вітрових електростанцій, що були побудовані до 2004 року (час запуску системи торгівлі викидів ЄС).

У зверненні Fortum стверджує, що такий захід дає незаслужену перевагу тим заводам і станціям, які виключені з переліку суб’єктів оподаткування. Компанія також додає, що несправедливо звільнені від цього податку виробники енергії та тепла, які використовують біомасу, оскільки вони теж не купують вуглецеві дозволи. Рівень сплачуваного податку з кожним роком буде частково встановлюватися відносно вартості нерухомості електростанцій.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Американських вітроенергетиків оштрафують на мільйон Вперше вітроенергетична компанія зіткнулась із судовим переслідуванням через загибель птахів. Міністерство юстиції США оголосило Duke Energy вирок вартістю $1 млн, пов'язаний із загибеллю понад 160 птахів, що перебували під охороною у Вайомінгу. Звинувачення обумовлені виявленням 14 беркутів і 149 яструбів, чорних дроздів, жайворонків, кропив’янок та горобців в період з 2009 по 2013 рік, яких, на думку активістів, вбито проектами Duke Energy в Конверс Каунті електростанцією з 176 вітрових турбін. Штраф в розмірі $1 млн покриває витрати на пом’якшення наслідків діяльності вітрової енергетики, частину коштів буде передано, в тому числі, до Північноамериканського фонду збереження водно-болотних угідь, Фонду охорони природи та інших організацій. Організація з охорони птахів Америки (АВС) заявляє, що Duke Energy порушила Договір про міграцію птахів та закони про збереження орлана білоголового та золотого орла. А також додає, що робила чимало запитів до Конгресу і посадових осіб Служби рибних ресурсів та дикої природи США протягом багатьох років. Своїми заявами АВС прагне показати інший бік використання енергії: за її розрахунками, енергія вітру вбиває майже 600 тисяч птахів на рік. Організація виступає не за викопне паливо, а проти стрімкого розвитку вітрової промисловості. Так, у 2010 році Міністерство енергетики США заявляло, що має наміри збільшити вітровий сектор у 12 разів. Duke Energy запевнило, що буде вживати заходів для попередження подальшої загибелі птахів, в тому числі інвестувати в нове обладнання та радари для відстеження птахів і їх перельотів. Тим часом Міжнародна вітроенергетична асоціація написала заяву на підтримку компанії, хоча і визнає актуальність проблеми.

Еко п о гл яд . Св іт

Еко п о гл яд . Сві т

ЄС домовився про нові шумові ліміти для автівок Переговори між Литовською президією у ЄС та Європейським парламентом завершилися новою угодою на встановлення лімітів на шум від двигунів автомобілів. Із запровадженням нових лімітів рівень шуму має зменшитися на 2,6 децибела. Соціальні переваги нової угоди оцінюють у 123 млрд євро, втрати промисловості – у близько 5,7 млрд євро. Нові правила для автомобілів, вантажівок, автобусів та фургонів запроваджуватимуть у три етапи, починаючи із введення тестових методів у 2016 році. Більш суворі ліміти згодом застосують у 2020 році для нових видів транспорту. Ще жорсткіші норми буде введено у 2024-2026 роках, за винятком автобусів та середніх і великих вантажівок, яким буде надано додатковий час для адаптації. Екологічна організація ЄЕБ (Європейське екологічне бюро) назвала таку позицію ганебною, оскільки саме ці типи транспорту відповідають за половину шумового забруднення. Проте погоджений Додаток 3 до договору, у якому вказані нові ліміти, став обґрунтованим компромісом. Шумові рівні потрібно було переглянути та оновити чимшвидше, бо останні зміни до цих норм приймались ще у 1970-х роках.

Субсидії на викопне паливо зросли за минулий рік на 4% Світові субсидії на викопне паливо зросли у минулому році на 4% - до $544 млрд. Про це свідчать останні розрахунки Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). Ця сума у 5 разів більша за підтримку відновлювальної енергетики. Ймовірно, близько двох третіх потенціалу енергоефективності залишиться нерозкритим до 2035 року, поки бар’єри ринку, включаючи субсидії на викопне паливо, не будуть усунуті, прокоментували в агентстві при презентації останнього Світового енергетичного огляду.

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

програм з очищення морського дна. Кожна країна визначить план моніторингу та представить доповідь про його реалізацію, ефективність та труднощі. Додатково буде створено базу даних морських відходів і групу експертів-консультантів. Регіональний план, який, за попередніми підрахунками, коштуватиме 4,6 млн євро, буде затверджено як поправку до протоколу про забруднення з наземних джерел у рамках Барселонської конвенції про захист Середземного моря. Протокол набув чинності у 2008 році в більшості з 21 країн, які є учасницями конвенції. Субсидії на викопне паливо продовжують зростати

Субсидії на викопне паливо спричиняють марнотратне споживання енергії, створюючи величезну перешкоду для енергоефективності та відвертаючи увагу політиків від пом’якшення високих цін на енергію.

Тим часом викиди, пов’язані з енергетикою, мають тенденцію до зростання на 20% до 2035 року. Навіть потужний ріст відновлювальної енергетики не зможе усунути домінування викопного палива, що зараз займає 82% всього енергетичного балансу та може скоротитися лише до 75% у 2035 році. Субсидії на «зелену» енергетику за цей період можуть збільшитися до $220 млрд.

МЕА також прогнозує, що на конкурентоздатність енергоємних секторів промисловості у ЄС будуть впливати низькі ціни на енергоносії у США. Зараз ціна на газ у Європі втричі вища, ніж по той бік Атлантики. Європейський Союз залишиться домінантним експортером товарів з енергоємних секторів, але його частка на глобальному ринку впаде на 10%

до 2035 року, поступаючись експорту від США, Китаю та інших зростаючих економік.

Чистоту Середземного моря забезпечать економічні механізми Середземноморські країни погодили регіональний план для скорочення кількості сміття, що надходить у море, на засіданні сторін Барселонської конвенції з охорони Середземного моря. Країни запроваджуватимуть політику відповідальності виробника з метою зменшення до 2017 року потрапляння відходів з берегів, в тому числі через економічні механізми для скорочення використання пластикових пакетів, контейнерів для напоїв та полістиролу з рибних ящиків. Також вестиметься робота із промисловістю з метою припинення подрібнення пластику, що у більш довгостроковій перспективі має скоротити кількість морського сміття, яке проходить через системи очистки води. Збір відходів з морського середовища забезпечуватиметься за рахунок встановлення сміттєвих об’єктів у портах за помірною ціною, маркування риболовецького обладнання та надання уваги біорозкладним матеріалам. Рибальським човнам буде запропоновано привозити відходи, які їм вдасться зібрати, та долучатися до http://ecopoglyad.com

Греція сплатить штраф за міські стоки Греції доведеться заплатити штраф у 11,5 млн євро та 40 тис. євро щоденних санкцій за провал у виконанні директиви 1991 року із поводження з міськими стічними водами. Вперше Брюссель судився із Грецією за невиконання директиви у 2007 році; на той час у країні очисні системи не відповідали вимогами у 23 містах. Шість регіонів досі потребують відповідного устаткування, у двох ще навіть не обирали спеціального місця для очисних споруд. Комісія додає, що така ситуація загрожує здоров'ю людей та довкіллю і відсутність необхідних інвестицій сьогодні тільки збільшить майбутні витрати.

Щомісячний пакет штрафних санкцій Європейської Комісії включив близько 20 «останніх попереджень» щодо порушення вимог природоохоронного законодавства ЄС.

Так, Європейська Комісія попросила суд ЄС оштрафувати Австрію на €41 тис. щоденних санкцій, поки та не врегулює питання дотримання директиви з відновлювальної енергетики. Адже Австрія досі не імплементувала у на-

ціональне законодавство положення про доступ до мереж і критерії сталості для біопалива. Європейський Союз також зробив «останні попередження» Австрії, Кіпру, Угорщині, Ірландії, Швеції та Словенії щодо неповного запровадження вимог директиви із вловлювання та зберігання вуглецю (CCS Directive). Також попередження отримали Італія, Румунія і Словенія щодо зберігання відходів з ртуті; Греція та Мальта – щодо виконання директиви з енергоефективності будівель; Іспанія - щодо охорони природи; Кіпр та Італія – про виконання директиви щодо поводження з небезпечними речовинами; Португалія і Швеція – про поводження з відходами видобування корисних копалин. Великобританія та Нідерланди були попереджені з приводу ненадання енергетичних сертифікатів при купівлі чи здачі в оренду будівель.

Новий міністр екології Польщі робить ставку на сланцевий газ Новий міністр екології Польщі Мацєй Грабовскі, близький політичний союзник прем’єр-міністра Дональда Туска, планує зробити розвідку та видобування сланцевого газу одним із найбільш пріоритетних завдань країни. Пан Грабовскі перейшов у відомство з Міністерства фінансів, де працював над проектом закону про оподаткування сланцевого газу у Польщі. Він заявляв, що «розвиток наших природних ресурсів може створити потужний економічний стимул». Звільнення його попередника Марціна Королєц під час міжнародних кліматичних переговорів СОР19, які проводилися наприкінці листопада у Варшаві, шокувало багатьох делегатів конференції. Королєц не був активним прихильником сланцевого газу. За його керівництва намагання Польщі добути очікувані 768 куб. метрів сланцевого газу сповільнилися. Декілька компаній залишили розвідку через законодавчу неврегульованість питання. Пан Королєц заспокоював делегатів СОР19 у Варшаві, що буде й надалі офіційним представником

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Польщі у кліматичних переговорах. «Зараз я зможу повністю сконцентруватися на переговорах без щоденних зобов’язань по міністерству», - заявив екс-міністр. Деталі про це читайте в репортажі з СОР19 Ольги Веснянки.

Французи стягуватимуть екоподаток з вантажівок З 1 жовтня 2015 року Франція вводить екологічний податок на проїзд. Вантажні транспортні засоби, максимальна маса яких перевищує 3,5 тонни, будуть платити за використання державної дорожньої мережі Франції, яка на сьогодні є безкоштовною. Екологічний податок розповсюджуватиметься на проїзд дорогами національної дорожньої мережі, за винятком доріг і мостів, де вже введено плату за проїзд, і деяких маршрутів країни з низьким трафіком, які не є частиною європейської транспортної мережі. Указ № 2009-1588 від 18 грудня 2009 року встановлює перелік маршрутів, звільнених від податку через низький трафік. Екологічний податок стягуватиметься платною системою без бар'єра. На відповідних дорогах визначаються близько 4000 віртуальних точок, перетин яких потягне за собою оплату за пробіг відповідної ділянки. Для цього транспортні засоби повинні бути оснащені електронним бортовим пристроєм (ОР8). Автоматичні пристрої контролю, постійні або мобільні, будуть встановлені на мережі, щоб перевірити статус обраних транспортних засобів. Ці перевірки проводитимуться постачальником за замовленням уряду. Такий контроль слугуватиме доповненням перевірок, проведених митницею, поліцією, жандармерією і наземними транспортними правоохоронними органами з можливістю зупинки транспортного засобу у випадку порушення, щоб переконатися, що податок було сплачено. Більш детальну інформацію про цей екологічний податок, зокрема про обов'язкове встановлення пристрою ОР8, розміщено на веб-сайті www. ecomouv.com французькою, англійською, німецькою, італійською, іспанською, португальською, російською та польською мовами.

Спеціальне водокористування

Пра в и л а гр и

Пра в ил а г р и

Уроки з судової

практики

Дозвіл або відшкодування збитків

Обґрунтувати дозвіл може суд

Відсутність дозволу на спеціальне водокористування – підстава для відшкодування збитків, заподіяних державі. Верховний Суд України рішенням від 3 вересня 2013 року у справі № 13/333-38/463-2012 поставив крапку у визначенні підстав для застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389. Верховний Суд України дійшов висновку, що чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. А отже, самовільне використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, незалежно від наявності факту забруднення вод, є підставою для відшкодування збитків. У своєму рішенні суд виходив з наступного. Статтею 1 Водного кодексу України визначено термін водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб насе-

Інна Яреськовська, Асоціація правників України ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

лення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів). Згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. За змістом ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у порушенні правил спеціального водокористування. Пунктом 1.2 Методики (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин по даній справі) передбачалося, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: - забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; - забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів. Та обумовлені: - самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; - забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування. Що ж до чинної на сьогодні редакції пункту 1.2 Методики, то можна зробити висновок, що самовільне використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування теж є самостійною вимогою, що не залежить від наявності факту забруднення. http://ecopoglyad.com

Приклади неправомірності та необґрунтованості у процесі видачі дозволу (постанова Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі № 813/4658/13-а). Суб’єкту господарювання при повторному зверненні про отримання дозволу на спеціальне водокористування висувалися нові вимоги. Дозвіл було видано після дев’ятого звернення. Відповідно були порушені і встановлені законодавством терміни видачі дозволу. Так, відповідно до статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. Суб’єкту господарювання встановлені менші ліміти забору води та ліміти використання води, ніж заявлені водокористувачем у поданому клопотанні та доданих матеріалах, в т.ч. узгодження розрахункового водоспоживання та водовідведення з державним органом геології. Суд не знаходить підстав для відхилення від поданих матеріалів клопотання водокористувача та встановлення менших лімітів забору води та лімітів використання води, ніж заявлені водокористувачем у поданому клопотанні та доданих матеріалах. В абзаці 5 статті 49 Водного кодексу України передбачено, що у дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Тобто тільки у разі настання маловоддя спеціально уповноважені державні органи можуть зменшити вищевказані ліміти. Суд визнав необґрунтованими такі умови водокористування, що були встановлені дозволом на спеціальне водокористування: а) передбачити повторно-послідовне використання очищених дощових вод для забезпечення потреб підприємства, зокрема для промивання каналізаційних мереж, поливу зелених насаджень та території, оскільки в матеріалах клопотання, зокрема в таблиці № 5 «Зведена таблиця водоспоживання, водовідведення та безповоротних втрат», зазначено, що потреби на полив твердого покриття (території), полив зелених насаджень та промивання мереж задовольняються за рахунок технічної води (з підземних джерел), а не за рахунок дощових вод; б) передбачити і впровадити заходи щодо зменшення використання води питної якості на виробничі потреби, оскільки договором на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі не передбачено будь-яких обмежень щодо видів потреб, на які підприємство може використовувати питну воду, яку йому постачає водоканал. Обмеження стосуються лише дотримання встановлених лімітів водоспоживання і водовідведення та допустимих концентрацій забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках абонента. З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Якщо дозвільний орган ліквідовано… Анулювання дозволу, виданого ліквідованим Держуправлінням, - не справа облдержадміністрацій і не справа господарського суду (ухвала Господарського суду Чернігівської області від 05.11.13 у справі № 927/1334/13 про визнання дозволу недійсним). За даними справи, у суб’єкта господарювання виникла потреба в отриманні нового дозволу на спеціальне водокористування у зв’язку зі зміною умов спеціального водокористування. Термін дії чинного дозволу, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, закінчується у 2015 році. Відповідно до Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459, у разі істотних змін у природокористуванні раніше виданий дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів скасовується, а новий дозвіл видається у встановленому порядку. Згідно зі статтею 56 Водного кодексу України припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування. Такий орган – Державне управління охорони навколишнього природного середовища – ліквідований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 р. № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Мінприроди України». А структурний підрозділ облдержадміністрації, який сьогодні має повноваження видавати дозволи на спеціальне водокористування, не має права анулювати дозвіл, виданий Держуправлінням, оскільки не є його правонаступником. Розглянути ж документи та видати новий дозвіл на спеціальне водокористування зможе лише після анулювання чинного дозволу на спеціальне водокористування за рішенням суду або після закінчення його терміну дії. Дозвіл на спеціальне водокористування за своєю правовою природою є офіційним, виданим уповноваженим державним органом документом дозвільного характеру, який засвідчує право відповідного суб'єкта протягом визначеного у ньому строку здійснювати спеціальне водокористування в межах встановлених лімітів забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є одним із видів водокористування залежно від режиму користування водним об'єктом та, за визначенням статті 48, розуміється як збір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи збір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Отже, дозвіл на спеціальне водокористування як документ дозвільного характеру не підпадає під ознаки визначених у ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, а отже не порушує правових наслідків у вигляді виникнення права водокористування як права цивільного. Тому справа про визнання дозволу недійсним не підсудна господарському суду. На спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності поширюється юрисдикція адміністративних судів.

К лім ат - ко нт рол ь

К лі мат-ко н трол ь

Мінприроди: Україна знижує вуглецевоємність Незважаючи на консенсус, «розвиваї» зірвали переговори з Кіото–2 на кліматичному саміті–2013 Завершився черговий кліматичний саміт. Від переговорів сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та підписантів Кіотського протоколу очікували в глобальному сенсі двох речей: кроку вперед з підготовки нової глобальної кліматичної угоди в рамках Дурбанської платформи та конкретики з перспектив роботи у другому періоді Кіотського протоколу. З якою позицією на переговори їхала українська делегація та які результати перемовин привезла, повідомляє читачам «Екопогляду» Міністерство екології та природних ресурсів України, керівник якого представляв державу на переговорах високого рівня. Якщо ви не знайдете у відповідях міністерства інформації, що цікавить, читайте на сторінках нашого видання аналіз подій та виправдання очікувань від експерта з питань клімату, голови Наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій Олексія Хабатюка. Що очікувала громадськість, в чому була інтрига цьогорічних перемовин, читайте в ексклюзивному репортажі з Варшави, який зробила для вас наш постійний дописувач Ольга Веснянка.

Міністерство екології та природних ресурсів

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

Під час переговорного процесу офіційна делегація України послідовно відстоювала позицію щодо здійснення подальших заходів, спрямованих на запобігання наслідкам зміни клімату та адаптацію екологічного та економічного середовища України до кліматичних змін, яка базувалася на національних інтересах щодо формування посткіотського “кліматичного режиму” в рамках нової глобальної угоди з урахуванням того, що: - кількісне зобов’язання України з обмеження та скорочення викидів парникових газів на період 20132020 років становить 76 відсотків у порівнянні з викидами у 1990 році; - виконання сторонами зобов’язань у попередніх періодах зобов’язань за Кіотським протоколом до РКЗК ООН має бути належним чином оцінене та враховане; - всі сторони нової глобальної угоди візьмуть на себе юридично закріплені зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів, дотримання вимог моніторингу, звітності та верифікації національних інвентаризацій викидів парникових газів, а також проектних та ринкових механізмів; - розподіл країн на розвинуті та ті, що розвиваються, має базуватися на об’єктивних економіко-соціальних показниках, бути гнучким та юридично закріпленим у новій глобальній угоді; - прийняття кількісних зобов’язань країнами-сторонами нової глобальної угоди має базуватись на висхідному принципі, тобто країни повинні самі визначати свої кількісні показники щодо скорочення викидів парникових газів; - рішення конференцій сторін РКЗК ООН та зустрічей сторін Кіотського протоколу до РКЗК ООН повинні прийматися у відповідності до правил процедури конференції сторін та допоміжних органів РКЗК ООН. На жаль, під час конференції та зустрічі сторін у Варшаві не вдалося

вирішити питання, пов’язані з виробленням загальних правил для імплементації другого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом. Незважаючи на наявність консенсусу між країнами, що взяли на себе зобов’язання у другому періоді Кіотського протоколу, щодо визначення правил імплементації, країни, що розвиваються, виступили категоричного проти. Відтак було прийнято рішення перенести розгляд цього питання на наступну переговорну сесію. Відсутність таких правил унеможливлює ратифікацію другого періоду дії зобов’язань насамперед країнами, що задекларували участь у другому періоді. Для України вирішення кліматичних питань є дуже важливим, оскільки процес зміни клімату – одна із найбільших загроз людству. З метою протидії зміні клімату Україна докладатиме максимум зусиль в напрямку зниження вуглецеємності національної економіки шляхом модернізації енергетики та реалізації державної політики у сфері підвищення енергоефективності та енергозбереження. В рамках «Національного плану заходів з виконання положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенціїї ООН зі зміни клімату» в Україні ініційовано процес розробки національної системи торгівлі викидами парникових газів. У 2013 році було підготовлено та триває процес погодження проекту Закону України «Про основи організації та проведення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». http://ecopoglyad.com

Виступ Міністра Олега Проскурякова на засіданні високого рівня Рамкової конвенції про зміну клімату ООН 21 листопада 2013 року в рамках робочого візиту до м. Варшава Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков звернувся з вітальним словом до учасників засідання сегменту високого рівня в рамках 19-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. У своєму виступі Міністр привітав головуючих, міністрів, глав держав та урядів, усіх представників сторін та присутніх на засіданні. Подякувавши уряду Республіки Польщі за організацію конференції сторін та його зусилля у формуванні конструктивного діалогу країн з метою вирішення загальних цілей у контексті зміни клімату, Олег Проскуряков поінформував про поточний стан реалізації державної політики України у сфері запобігання зміні клімату та озвучив офіційну позицію України щодо участі у другому періоді Кіотського протоколу та нової глобальної угоди на період після 2020 року. Під час виступу очільник Мінприроди відзначив важливість рішень, прийнятих під час 18-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, та наголосив на тому, що з метою успішної імплементації другого періоду зобов'язань за Кіотським протоколом необхідно розробити та прийняти відповідні правила, які б забезпечили рівні та справедливі умови для усіх учасників кліматичного процесу. Представляючи позицію України щодо нової глобальної кліматичної угоди на період після 2020 року, Міністр зазначив таке: «Щодо нової глобальної угоди Україна дотримується позиції про необхідність прийняття сторонами юридично закріплених зобов'язань. При цьому реальне скорочення викидів парникових газів, досягнуте країнами з перехідною економікою ціною безпрецедентного зниження рівня життя і чисельності населення за весь період дії Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, має бути враховано при формуванні положень нової глобальної угоди. Шлях розподілу зобов'язань

«зверху-вниз» не має подальшої перспективи. Ми впевнені, що для більшості країн є неприйнятним встановлення зобов'язань зі скорочення викидів ззовні. Кожна країна повинна самостійно прийняти рішення щодо своїх довго- і короткострокових цілей щодо скорочення викидів з урахуванням національних особливостей, параметрів соціально-економічного розвитку, рівня і способу життя. Тому ми підтримуємо принцип встановлення зобов'язань «знизу-вгору», тобто країни самостійно дають обґрунтовані пропозиції за своїми викидами, які і повинні скласти загальну мету. Нова глобальна угода має передбачати функціонування та подальший розвиток гнучких механізмів Кіотського протоколу, а також нових ринкових і неринкових інструментів виконання зобов'язань. Україна вважає за доцільне включення в нову угоду активну діяльність з адаптації до зміни клімату з встановленням глобальної мети в цій сфері». Завершуючи виступ, Міністр висловив сподівання України щодо прийняття у Варшаві необхідних рішень, які б дозволили прискорити процес ратифікації сторонами Дохійської поправки до Кіотського протоколу та досягти значного прогресу у зближенні позицій сторін на шляху до підписання нової глобальної угоди.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Міністр екології та голова Держекоінвестагентства на саміті

Екс пер тн а думк а кількості та одиниць встановленої кількості), які визначені новим параграфом 7 статті 3 Кіотського протоколу та обмежують середні щорічні викиди парникових газів в період 2013-2020 року на рівні середніх викидів у 2008-2010 роках (близько 390 млн т СО2-екв. на рік); - старих правил обліку вуглецевих одиниць та правил торгівлі ними, які діють ще з першого періоду Кіотського протоколу та затверджені рішенням 13/СМР.1 та 11/СМР.1, відповідно. Рамково подальша доля механізму спільного впровадження була визначена торік у Досі: механізму бути. Проте неврегульованість технічних питань його імплементації в другому періоді протоколу та ненабрання чинності Дохійської поправки робить неможливим його практичну реалізацію. Виходячи із інформації, наданої представниками Держекоінвестагентства в ході чергового засідання Громадської ради при ньому, саме на усунення неузгодженості нових та старих правил та обговорення процедур механізму спільного впровадження була націлена робота української делегації у Варшаві. Однак жодних рішень для розв’язання цих проблем на конференції у Варшаві не було прийнято. Їх підготовка буде продовжена на 40-й сесії допоміжного органу із провадження протоколу у червні 2014-го, щоб вже в грудні того ж року документи можна було прийняти на 10-й нараді сторін, яка пройде в столиці Перу, м. Ліма. Без вирішення таких питань, як вироблення правил розрахунку вста-

Неурядові громадські організації по-своєму розшифрували поширений серед молоді мем WTF: Де фінанси, питають вони

Кліматичний саміт-2013:

ні проривів, ні технічних рішень Проекти спільного впровадження можуть бути відновлені не раніше кінця 2016 року На кліматичних конференціях, які зазвичай проходять наприкінці року, розглядається широке коло проблем щодо зниження негативного впливу на клімат та адаптації до його змін, фінансування цієї діяльності, а також безліч суто технічних питань в цій сфері. Не став винятком і цьогорічний кліматичний саміт, який пройшов наприкінці листопада у Варшаві. Попри

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

велику кількість питань, винесених для обговорення, чільне місце в порядку денному української делегації посіли затвердження правил роботи в другому періоді Кіотського протоколу та розроблення нової глобальної кліматичної угоди. Основним результатом минулорічної конференції в Досі стало затвердження кількісних зобов’язань зі

скорочення викидів парникових газів країнами в рамках другого періоду Кіотського протоколу, який розпочався з 2013 року. Від Варшавського саміту не очікували значних результатів, але мали надію на обговорення та вирішення багатьох технічних аспектів. Широковідомо, і не лише в Україні, що зацікавленість нашої країни у Кіотському протоколі базується виключно http://ecopoglyad.com

Олексій Хабатюк, голова Наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій

новленої кількості, правил обліку одиниць встановленої кількості та правил і процедур механізму спільного впровадження, в Україні не буде сформовано передумов для ратифікації Дохійської поправки. В разі позитивного для України вирішення означених питань у Лімі можна очікувати на початок розгляду питання про ратифікацію Дохійської поправки. Лише після цього виконання обов’язкових технічних вимог та проходження відповідних процедур, а також приведення у відповідність до міжнародних норм національних нормативно-правових актів щодо правил та процедур реалізації проектів спільного впровадження, можна очікувати продовження реалізації таких проектів в Україні. Друга половина 2016 року є оптимістичним прогнозом для завершення цього процесу.

на інтересі до так званих механізмів гнучкості - механізму спільного провадження (стаття 6) та механізму торгівлі (стаття 17). Тому вирішення проблем, які є на шляху до застосування цих механізмів в Україні, було ключовим для представників української делегації у Варшаві. В практичному сенсі для держави наріжним каменем стало питання, чи ратифікувати Дохійську поправку. Для бізнесового середовища завданням було отримати потенційну можливість фінансування проектів спільного впровадження (ПСВ). Основними перешкодами на шляху до ратифікації Україною Дохійської поправки є неузгодженість: - нових правил розрахунку обмежень на викиди (встановленої З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Реп о р та ж

Варшавський кліматичний саміт: економіка чи екологія? Підтримка жителів Філіппін, постраждалих у листопаді від тайфуну, який визнано найсильнішим тропічним циклоном у світовій історії, голодування голови делегації Філіппін й громадських активістів, у тому числі українки Олени Ангелової. Потужне лобі «брудної енергетики» – вугільні й металургійні спонсори кліматичних переговорів, саміт Всесвітньої вугільної асоціації й конференція на тему сланцевого газу, численні бізнес-форуми під зеленими гаслами. Саме на такому тлі проходив 19–й раунд міжнародної конференції сторін Конвенції ООН зі зміни клімату у Варшаві (СОР19).

Ольга Веснянка

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

Понад 4 мільйони людей були евакуйовані і близько 10 000 вважають загиблими через тайфун на Філіппінах. Яким чином він пов'язаний із зміною клімату? По-перше, піднімається температура поверхні океану, додаючи більше енергії штормам. Подруге, збільшується кількість опадів, пов'язаних з тропічними циклонами, тому що тепле повітря несе більше вологи, ніж холодне. По-третє, підвищується рівень океану, збільшуючи руйнівну силу штормових хвиль. Й навіть такі наочні свідчення того, що зміна клімату відбувається й світу буде важко без нової кліматичної

спонсорів, як-от металургійна компанія ArcelorMittal чи Alstom. Остання, зокрема, надає обладнання для вугільної промисловості у Польщі. Як заявив, ще перебуваючи на урядовій посаді, міністр навколишнього середовища Польщі Марцин Королець, який відповідав за організацію переговорів: «Вперше за 19 років у кліматичних переговорах беруть участь представники глобального бізнесу». Просто під час саміту цього міністра звільнили з посади. Це було незрозуміло міжнародній пресі і громадськості. На загал виглядало, що організаторам саміту байдуже до роботи над нової кліматичною угодою. І ніхто нікуди не поспішає. Втім, напевно схаменувшись після двох тижнів непоспіху, засідання продовжили на півтори доби й ухвалили низку загальних другорядних рішень.

Собі дорожче не домовитись

угоди, що має прийти на зміну Кіото, не сприяли понаддвотижневій переговорній атмосфері у Варшаві. На вже другому кліматичному саміті у цій, залежній від «брудної» енергетики, країні. Нагадаємо, що аналогічний кліматичний саміт вже проходив у 2008 році у Познані. Близько 90 % електроенергії в Польщі виробляється із вугілля, і країна посідає п'яте у ЄС місце за обсягами викидів СО2. Їй передують більш розвинені економіки Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції. Проте вперше кліматичний саміт ООН мав таких офіційних партнерівhttp://ecopoglyad.com

Тим часом, Єврокомісія заявляє, що вітає прогрес у міжнародній боротьбі зі зміною клімату на Варшавській конференції. Але до чого, власне, домовились? Що є основними принципами, якою буде нова глобальна угода зі зміни клімату, що має бути схвалена у 2015 році на саміті у Парижі. Термін «зобов’язання» замінили на «внески». І ось такі власні внески щодо зменшення чи обмеження викидів парникових газів країни мають представити до 2015 року. Погодились створити механізм компенсації втрат і збитків від змін клімату вразливим країнам і тим, що розвиваються. Йдеться про компенсацію тих збитків, до яких неможливо підготуватись. Знайдено кошти для боротьби з вирубкою тропічних лісів (REDD+). Втім поки не вирішили, де знайти кошти для Зеленого фонду. Він вже у 2020 році повинен мати 100 мільярдів доларів – на зниження рівня викидів парникових газів й адаптацію до змін клімату у країнах, що розвиваються.

«Собі дорожче не домовитись», сказав ВЕБу керівник програми «Клімат і енергетика» WWF Росія Олексій Кокорін. Його думку підтверджує інформація від експерта OXFAM, яка презентувала на COP19 огляд впливу змін клімату на продовольчу безпеку. За її даними, навіть великі сільськогосподарські компанії у Європі вже несуть збитки від змін клімату. І при цьому не роблять ніяких кроків у напрямку кліматичної політики. Під час перемовин у Варшаві часто звучало, що США займають декларативну позицію, адже американці пропонували ухвалити на зміну Кіотському протоколу не юридичний документ, а щось на кшталт пакту про наміри. Однак, на думку Кокоріна, нова угода могла б бути і добровільною, але включати низку юридичних рішень від ООН та конкретні механізми. Та навіть для таких рішень, упевнений експерт, на конференціях в останні роки не той рівень представництва: «Потрібен різкий перелам, тут занадто низький рівень, переговорниками мають бути президенти, міністри МЗС, здатні ухвалювати кардинальні рішення”.

Втрачені можливості?

Олексій Кокорін, Росія

Консультантка з кліматичної політики «Зеленої мережі» з Білорусі і співкоординаторка Climate Action Network по Східній Європі, Кавказу і Центральній Азії Анастасія Бекіш каже, що для України і Білорусі конференція у Варшаві не була доленосною. «Ми не є отримувачами тієї фінансової допомоги, обсяг і терміни надходження якої стали одним з головних питань. Питання з роз’яснення умов ратифікації другого періоду зобов’язань Кіотського протоколу не було вирішене

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

у Варшаві, його перенесли на сесію у червні в Бонні, отже, наші країни поки у підвішеному стані в цьому сенсі», зазначила Анастасія Бекіш в інтерв’ю «Екопогляду».

Наступної осені збирає генсек ООН Пані Бекіш була однією з тих кількох сотень представників неурядових, переважно екологічних, організацій, які за день до офіційного завершення саміту демонстративно покинули переговори. Як каже А.Бекіш, вони зробили це разом з представницями Національного екологічного центру України і головою Української молодіжної кліматичної асоціації не тому, що більше не вірять у результативність переговорного процесу. Це означає, що треба пришвидшити пошук компромісів. «Після провалу COP15 у Копенгагені, де мали схвалити нову кліматичну угоду, переговорники вирішили, що в них є другий шанс на конференції у Парижі в 2015 році», пояснює еколог. Анастасія Бекіш підкреслює, що третього, четвертого, двадцятого шансу не буде – угода має бути ухвалена у Парижі, і це серйозний виклик, що потребує перемовин не технічного характеру, а політичних рішень. «Це те, чого ми чекаємо від світових лідерів," – наголосила вона. Якраз генсек ООН Пан Гі Мун висловив думку, що розвинені країни мають очолити кампанію з боротьби зі зміною клімату, а держави Великої двадцятки і надто ОЕСР (Організації економічної співпраці і розвитку) мають стати прикладом такого лідерства. У вересні 2014 року генсек планує скликати на кліматичний саміт лідерів держав.

Репо р та ж

Р еп о р та ж Яким буде другий період Кіото?

У кулуарах саміту

"Екопогляд" відвідав найцікавіші презентації та круглі столи

Україна поки не визначилась, чи ратифікує Дохійську поправку. Якраз українська делегація і фокусувалась на змінах й доповненнях до попередніх рішень сторін у зв’язку з прийняттям Дохійської поправки й розробленням нової моделі спільного впровадження для другого періоду Кіото. Про це розповів один з делегатів, співробітник Держекоінвестагентства Михайло Чиженко. Між тим, остаточне схвалення нової моделі спільного впровадження для другого періоду запланували на наступний саміт у Перу. До цього сторони розглянуть це питання навесні наступного року в Бонні. Ратифікувати Дохійську поправку, на думку пана Чиженка, слід лише після того, як будуть встановлені "правила гри" для другого періоду. Наразі багато питань залишається невирішеними. «Це не тільки моя позиція. Про це говорять і переговорники від інших країн, зокрема ЄС», - додає він. Оглядачі з еко-НУО жартують, що такими темпами Україна навряд чи ратифікує Дохійську поправку до завершення її дії. “Україна дещо гальмує переговорний процес, щоб з’ясувати, чи не доведеться їй насправді значно скорочувати викиди парникових газів”, – іронізує Марія Сторчило з Національного екологічного центру України. І додає, що Україні потрібно ратифікувати Дохійську поправку, аби показати світу, що країна визнає проблему змін клімату і долучається до глобальних рішень. На сегменті високого рівня саміту Україну представляв Міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков. Він також говорив про гнучкі механізми Кіотського протоколу. Водночас міністр зазначив, що країни мають самостійно вирішувати, як саме їм скорочувати викиди СО2.

Яка енергетика «зеленіша» «В рамках Договору про заснування енергетичного співтовариства Україна взяла на себе зобов'язання до 2020 року довести частку відновлювальної енергії в структурі валового енергоспоживання до 11 відсотків», повідомив міністр екології. Ця заява сприймається громадськістю надто критично. Так, Марія Сторчило, яка виступала з презентацією досвіду навчання місцевих громад в Україні використанню малої відновлювальної енергетики, називає ці слова міністра «солодкими дифірамбами». Еколог http://ecopoglyad.com

каже, що проект енергостратегії, відомий в Україні, насправді просуває антикліматичну вугільну галузь. До речі, про вугілля. Значні протести екологів і кліматологів викликала ініціатива польського президентства COP19 організувати під час кліматичних переговорів всесвітній «Вугільний і кліматичний саміт» у Варшаві. Чи потрібен такий з’їзд в дні переговорів? Директор польського представництва Фонду Гайнріха Бьолля Вольфганг Темплін критично прокоментував такі дії в інтерв’ю «Екопогляду». «Так, в цьому є стратегія, але погана. Вона звучить так: «Ми покажемо міжнародній спільноті, що хоч у Варшаві і проходить кліматичний саміт, але ми маємо свій вугільний шлях і вибудуємо свою вугільну коаліцію. Це поганий сигнал», - наголошує пан Темплін. Галузь називають збитковою і дотаційною. Заяву "Міжнародної вугільної мережі" (International Coal Network) з вимогою припинити субсидування вугільних проектів підтримала велика кількість екологічних НУО зі всього світу, в тому числі і Національний екологічний центр України. Про Україну згадували й на паралельній саміту конференції про перспективи видобутку сланцевого газу. Захід проходив під гаслом «Від викопного палива до зеленого майбутнього». Петер Брітц, голова EuroGeoSurveys GeoEnergy Expert Group, говорячи про потенціал газу зі сланців, демонстрував на мапі, зокрема, Дніпро-Донецький басейн. А Міхаель Щютц з енергетичного директорату Єврокомісії підкреслив у своїй доповіді, що сланцевий газ кращий для клімату, ніж вугілля. На запитання «Екопогляду», чи буде у ЄС окреме законодавство щодо сланцевого газу, представник Єврокомісії відповів, що це питання ще не визначено остаточно, у січні 2014 року, найімовірніше, буде велика дискусія з цієї теми. Але якщо в ЄС і робитимуть окремий екологічний закон та дослідження, то це стосуватиметься окремих технік видобутку, як-от горизонтальне буріння, а не джерела газу. Водночас ця точка зору теж дискутується. Як зазначила «Екопогляду» депутатка Європарламенту від Партії зелених Ребекка Гармз, таке законодавство однозначно потрібне: «Якщо не можна заборонити, то треба бодай вивчити всі ризики і контролювати дотримання норм, аби не завдавати шкоди довкіллю».

На мапі кліматичного світу є Україна

Cпіврозмовники "Екопогляду"

Вручення чергового Динозавру року від представників NGO

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Еко фо рум

Світовий досвід екологічного маркування 5–8 листопада 2013 року в Брюсселі відбулась щорічна зустріч членів Глобальної мережі екологічного маркування — GEN AGM–2013. Ділова програма GEN AGM передбачала проведення офіційних та робочих зустрічей між членами мережі, представниками Єврокомісії та іншими зацікавленими сторонами. В цьому році Єврокомісія на чолі з єврокомісаром з навколишнього середовища Янезом Поточником приймала у Брюсселі делегатів від 28 сертифікаційних систем з 60 країн світу. «На досягнення мети нашої економічної стратегії – Європа 2020 – ми упроваджуємо план дій, що спрямований на економічне зростання, раціональне використання природних ресурсів та запобігання деградації довкілля. Ключовими питаннями цього плану є підвищення ресурсної ефективності бізнесу, впровадження інноваційних бізнес-моделей і моделі сталого споживання. Екологічне маркування відіграє важливу роль в цьому процесі. Наскільки ефективно - це залежить тільки від нас, через роботу, яку ми робимо, щоб досягнути кращих

змін. Якщо ми прагнемо розвивати на планеті моделі сталого споживання і зростання на основі розумного використання ресурсів, то повинні упроваджувати відповідні ринкові інструменти та підтримати виробників кращої продукції. Ваша думка, ваші ідеї і ваші дії є ключовими, і я з нетерпінням чекаю результатів роботи GEN AGM для переходу на новий щабель нашого спільного шляху…» - звернувся з промовою до учасників GEN AGM-2013 Янез Поточник. У заходах, передбачених GEN AGM – 2013, взяли участь близько 200 ексЄврокомісар з навколишнього середо вища Янез Поточник та президент «Живої планети» Світлана Берзіна під час офіційної зустрічі

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

пертів, у тому числі представники від Єврокомісії, органів влади, бізнес-асоціацій, наукових та громадських організацій. Україну у якості єдиного від держави визнаного на міжнародному рівні органу екологічної сертифікації та маркування і члена GEN на зустрічі GEN AGM-2013 традиційно представляла «Жива планета» в особі керівника організації Світлани Берзіної. Перший день GEN AGM був присвячений обговоренню питання можливості «озеленення» ринків за допомогою екологічного маркування. Як відомо, в країнах Європи екологічне маркування останні 10 років є одним з основних інструментів сталого споживання та екологічної політики ЄС у цілому. Дотримання екостандартів та екологічної сертифікації товарів і послуг також підтверджує і відповідність продукції встановленим Євросоюзом критеріям «зелених» закупівель. Це надає конкурентну перевагу виробникам для участі у закупівлях і в державному, і в приватному (наприклад, рітейл) секторах економіки. Таким чином, для продукції, позначеної знаком екомаркування, створюється додатковий потенціал. І, як доводить практичний досвід ЄС, такий підхід є доступним та прозорим механізмом підтримки екологічно відповідального бізнесу. Друга сесія зустрічі відбулась під керівництвом UNEP. Під час її роботи було проведено огляд поточної ситуації та перспектив розвитку екологічної сертифікації, зокрема в таких реhttp://ecopoglyad.com

Робін Тейлор, голова ради директорів GEN

гіонах, як Північна Америка, Південна Америка, Європа, Азія, Африка. Підсумовував роботу сесії з промовою, «чого ми досягли і що ще належить зробити», Робін Тейлор, голова ради директорів GEN. Працюючи в робочих групах, учасники GEN AGM мали можливість обговорити низку питань, зокрема: • як екологічне маркування впливає на ринкові відносини і які особливості маркування I, II та III типу; • який потенціал міжнародного визнання єдиних стандартів для екологічної сертифікації; • яка роль трьох основних гравців (держави, виробників, рітейлу) в розвитку екомаркування і ринку сертифікованої продукції у задоволенні зростаючого екологічного попиту споживачів; • вдосконалення методології розробляння екологічних стандартів на основі оцінки життєвого циклу продукції: які критерії є важливими, а які другорядними;

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

• роль рітейлу в просуванні екологічного маркування. У наступні дні, 6 і 7 листопада, члени GEN провели дискусії, присвячені підсумкам минулого року, новим інструментам внутрішніх комунікацій і можливостям для розвитку єдиних екологічних критеріїв для сертифікації. Робочий тиждень GEN AGM закінчився 8 листопада семінаром, в рамках якого був представлений 20-річний досвід компанії Hewlett Packard із застосування екологічних стандартів та маркування. Також розглядалась японська модель із застосування екокритеріїв для програм екомаркування у якості технічної специфікації для здійснення державних закупівель. Представники Федеральної агенції з питань навколишнього середовища Німеччини презентували результати досліджень з оцінки ролі екологічного маркування у вирішенні проблем клімату. Завершилась ділова програма тренінгом з розвитку стратегії зовнішніх комунікацій для програм екологічного маркування.

Еко с та н д ар т

Еко с та н д а р т

«Зелений клас» нових стандартів

В Україні упроваджені нові екологічні стандарти, які визначатимуть екологічні переваги товарів та послуг 30 жовтня цього року під час засідання Координаційної ради з екологічного маркування було розглянуто, обговорено та ухвалено чотири проекти екологічних стандартів, розроблених відповідно до вимог ДСТУ ISO 14024:2003 «Екологічні маркування та декларації. Екологічне маркування І типу. Принципи та методи» технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона навколишнього природного середовища»: • СОУ ОЕМ 08.002.37.078 Освітні послуги («Зелений клас»). Екологічні критерії. • СОУ ОЕМ 08.002.10.075 Паливо автомобільне альтернативне. Екологічні критерії оцінки життєвого циклу (з врахуванням пропозицій та зауважень від організацій нафтопереробної промисловості).

Технічний регламент з екологічного маркування затверджений постановою Кабінету Міністрів України 18.05.2011 за № 529 і встановлює правила застосування маркувань та декларації екологічного змісту суб’єктами господарювання, а також вимоги до процедури розробляння екологічних критеріїв та органу сертифікації продукції, який оперує програмою екологічного маркування згідно з ДСТУ ISO 14024:2003 (органу екологічного маркування).

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

• СОУ ОЕМ 08.002.03. 077 Чаї та чайні напої. Екологічні критерії оцінки життєвого циклу. • СОУ ОЕМ 08.002.30.76 Послуги банні. Екологічні критерії. У засіданні взяли участь члени координаційної ради, Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков, представники органів державної влади, наукових та науково-дослідних закладів, технічних комітетів стандартизації, громадських організацій, бізнес-асоціацій та засобів масової інформації. Упровадження зазначених стандартів має на меті визначити екологічні переваги продукції відносно її впливів на стан довкілля та здоров’я людини протягом життєвого циклу. Застосування точних та перевірених екологічних тверджень збільшить рівень поінформованості замовників,

Згідно з вимогами даного нормативно-правового акта товаровиробникам та постачальникам товарів і послуг забороняється використовувати на упаковці, етикетці, у супровідній документації, рекламі товарів та послуг екологічні твердження, які є нечіткими чи неконкретними, такими, що вводять в оману або лише натякають на те, що продукція екологічно сприятлива. Також забороняється товаровироб-

никам та постачальникам товарів і послуг використовувати такі неперевірені екологічні твердження, як «екологічно чистий» «екологічно безпечний», «екологічно сприятливий», «сприятливий до ґрунту», «не забруднюючий», «зелений», «сприятливий до природи» та «сприятливий до озону» тощо. Порушення даних вимог технічного регламенту можуть бути кваліфіковані як порушення статей 156-1; 164-3; 18837 КУпАП. http://ecopoglyad.com

потенційних покупців та користувачів продукції. Це, в свою чергу, стимулюватиме учасників ринку до поліпшення екологічних характеристик виробництва, процесів і продукції, що сприятиме економічному розвитку та покращенню стану довкілля в України.

СОУ ОЕМ 08.002.37.078 Освітні послуги («Зелений клас»). Екологічні критерії У найважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвячених проблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства, велика увага приділяється екологічній культурі і свідомості, інформованості людей про екологічну ситуацію в світі, регіоні, у місці проживання, їхній обізнаності з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем, з концептуальними підходами до збереження біосфери і цивілізації. Процеси екологічного виховання та освіти безпосередньо пов’язані з практичною складовою функціонування навчального чи освітнього закладу, що передбачає системне покращення його екологічних показників. Заходи з енергозбереження та раціонального споживання води дозволять зекономити ресурси та кошти, які можна буде спрямувати на зміцнення матеріальної бази та інноваційний розвиток закладу. Роздільний збір твердих побутових відходів та належне поводження з небезпечними відходами зменшать навантаження на довкілля. «Зелені» закупівлі, що ґрунтуються на високих вимогах екологічних чи органічних стандартів, дозволять значно поліпшити навколишнє середовище та позитивно вплинуть на стан здоров’я учнів. «Дуже важливо прищеплювати екологічну культуру з дитинства. Екологічно безпечне середовище, формування навичок збалансованого споживання слід розглядати як методологічне підґрунтя задля екологізації освіти та сус-

пільства у цілому. Саме ця ідея була покладена в основу розробленого технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона навколишнього природного середовища» екологічного стандарту для навчальних та освітніх закладів «Зелений клас», - зазначив Міністр Олег Проскуряков. Цей стандарт охоплює основні екологічні впливи закладів освіти на довкілля, що пов’язані зі споживанням енергетичних та водних ресурсів, з поводженням з відходами, показниками безпеки і якості товарів та послуг. Але його головним критерієм є інтеграція екологічної складової до системи освіти та виховання, спрямованої на різнобічну підготовку підростаючого покоління і громадян, здатних визначати, розуміти й оптимально вирішувати екологічні та соціально-економічні проблеми регіонів на основі наукових знань принципів сталого розвитку, здорового глузду та практичних навичок. Процедура оцінки відповідності даному стандарту проводиться незалежною компетентною стороною, тобто сертифікація дозволить внести ясність і чіткість у розуміння того, чи відповідає навчальний чи освітній заклад вимогам стандарту.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Еко с та н д ар т

Еко с та н д а р т

Розвиток ринку екотекстилю в Україні відбуватиметься за європейськими стандартами

СОУ ОЕМ 08.002.10.075 Паливо автомобільне альтернативне. Екологічні критерії оцінки життєвого циклу Зі зростанням чисельності населення Землі та постійним нарощуванням обсягів виробництва відбувається поетапне ускладнення логістичного сполучення та створення нових, постійно діючих транспортних зв’язків, що призводить до дедалі ширшого застосування автотранспортних засобів різного класу та модифікацій. Одним з найбільш актуальних є питання, пов’язане із ви-

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

користовуваним паливом та типами двигунів, якими обладнані транспортні засоби. І якщо останні піддаються модифікаціям надзвичайно повільно, то виробники палива все частіше демонструють зразки нової продукції зі значно видозміненими властивостями та покращеними екологічними характеристиками. Склад автомобільного палива безпосередньо визначає результуючі компаунди сполук, що входять до вихлопних газів та, врешті-решт, потрапляють в атмосферне повітря. Регулюючи та регламентуючи фракційний склад сировини і подальших продуктів нафтопереробки, а також визначаючи основні показники готової продукції, створюють якісний товар: паливо, яке в результаті експлуатації має значно менший вплив на довкілля та здоров’я людини. Саме тому, враховуючи варіативність складу різних типів палива, важливо досліджувати кожне з них протягом життєвого циклу з метою мінімізації екологічних впливів на всіх етапах. Використання відновлюваної сировини в автомобільних паливах дозволяє значно зменшити навантаження на ресурсну базу та провадити політику екологізації і поступового зменшення використання невідновлюваних вуглеводнів. Обираючи екологічно сертифіковане паливо для автотранспортного засобу, що позначене знаком екологічного маркування, споживач отримує пальне високої якості та робить внесок у збереження навколишнього середовища, власного здоров’я та здоров’я усіх мешканців міста. Екологічно сертифіковані та марковані автомобільні палива – переваги для довкілля та споживачів: • Показники якості продукції відповідають європейським класам палива Євро 4, Євро 5. • З вмістом відновлюваної сировини. • Зменшений вміст небезпечних сполук. • Обмеження вмісту таких речовин, як сірка, свинець, бензол, що покращує якісний склад вихлопних газів. http://ecopoglyad.com

17 жовтня 2013 року між Всеукраїнською громадською організацією «Жива планета» (Україна, Київ), як органу екологічного маркування згідно з ISO 14024, та Інститутом екології, техніки і інновацій (ÖTI, Австрія, Відень), як органу сертифікації текстилю за екологічними стандартами «Oeko-Tex» 100 та «Oeko-Tex» 200, було укладено угоду про співробітництво та взаємодію. Угоду було підписано з метою об’єднання зусиль сторін в напрямку розвитку в Україні сталого споживання та виробництва на принципах довгострокового партнерства. «Стандарт «Oeko-Tex» 100 є всесвітньо відомим екологічним стандартом на текстиль та текстильні вироби, згідно з яким здійснюється сертифікація 12 європейськими науково-дослідними текстильними інститутами, представництва яких знаходяться в Бельгії, Данії, Англії, Франції, Іспанії, Португалії, Швеції, Туреччині, Угорщині, Австрії, США та інших країнах світу. Сьогодні даним видом сертифікації цікавляться все більше і українських виробників, зацікавлених в європейських ринках»,

- прокоментувала Хелен Мельнитскі, керівник відділу сертифікації ÖTI. «Стандарт «Oeko-Tex» 100 на відміну від екологічних критеріїв програм екологічного маркування згідно з ISO 14024 не охоплює повний життєвий цикл продукції (наприклад, екологічні показники виробництва, пакувальні матеріали), але відносно показників якості та безпеки сировини чи готового продукту він є найвимогливішим. При сертифікації перевіряються понад 100 контрольних параметрів, зокрема фарбувальні речовини, що викликають онкологічні захворювання та алергію, а також вміст формальдегідів, пестицидів, хлоро- та оловоорганічних сполук, важких металів тощо», - зазначила вона. Відповідно до угоди сторони визнають і приймають чинні системи оцінки відповідності продукції і процедури кожної з сторін як дійсні, відкриті та такі, що заслуговують на довіру, а також приймають результати випробувань продукції, отриманих в лабораторіях, акредитованих згідно з ISO 17025. Реалізація основних положень угоди передбачає співробітництво та

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

взаємодію за такими основними напрямками, як: - просування програм екологічної сертифікації та сертифікованої продукції (ліцензіарів) представлених сертифікаційними системами обох сторін; - розвиток ринку продукції з покращеними екологічними характеристиками; - сприяння розвитку зелених закупівель в державному та приватному секторах економіки; - екологічне просвітництво та формування екологічної культури. «Незважаючи на відмінності в підходах оцінювання екологічних переваг текстилю та текстильних виробів згідно зі стандартами «OekoTex» 100 та СОУ ОЕМ 08.002.04.047 «Тканини. Екологічні критерії оцінки життєвого циклу», упровадженого в рамках української програми екологічного маркування, обидві системи мають спільну мету – інформувати споживача про екологічні переваги сертифікованої продукції. ÖTI має сучасну випробувальну базу та кваліфікованих експертів, міжнародне визнання і з нашого боку розглядається як ключовий партнер для розвитку ринку екотекстилю в Україні. При цьому варто зазначити, що екологічні критерії стандартів «Живої планети» відносно текстильної продукції наближені до стандарту «Oeko-Tex» 100. Це підтверджує той факт, що перше українське підприємство ТОВ «Текстиль-Контакт», продукція якого у 2012 році отримала екологічний сертифікат «Живої планети» та право застосування знаку екологічного маркування «Зелений журавлик», успішно пройшло у 2013 році сертифікацію за стандартом «Oeko-Tex» 100», - зазначила Світлана Берзіна, президент «Живої планети». В рамках угоди «Жива планета» та австрійський Інститут екології, техніки і інновацій з 2014 року планують розробку та впровадження спільних програм і проектів, а також залучення технічної підтримки для їхньої реалізації в Україні.

Купон передплати

Отримувач: ТОВ " Агентство сучасного інформаційного забезпечення" Юр. адреса: 01034, м.Київ, вул. Рейтарська, будинок № 19 А Поштова адреса: 03150, м. Київ, а/с 373 Розрахунковий рахунок 26004000938173 в ПАТ " УНІВЕРСАЛ БАНК" м. Київ МФ О 322001 код ЄДРПОУ 38060773 Телефон +38 044 360 58 55 Рахунок № ВЕБ2014 / ……….. (тут вкажіть Ваш контактний телефон)

від " ___" ___________2013р.

Для зарахування передплати просимо повідомити адресу для доставки видання за тел. +38 044 360 58 55 ! За відсутності поштової адреси видання доставлятися не буде! № п/п 1

Найменування видання Журнал "Вісник екологічної безпеки"

Період передплати

Кількість

Ціна без ПДВ

2014 рік

1 000,00

Всього ПДВ Загальна сума з ПДВ

1 000,00 0,00 1 000,00

Загальна сума, що підлягає оплаті: Одна тисяча гривень 00 копійок (без ПДВ) *Рахунок можна оплатити у будь-якому відділенні банку або за безготівковим рахунком. **У разі необхідності передплати декількох примірників видання - замовте рахунок за телефоном: +38 044 360 58 55

________________________________________________________________________________________________

Читайте новини ВЕБу онлайн у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/VisnikEkologichnoiBezpeki

ВЕБ: Екопогляд № 11–12 '2013

http://ecopoglyad.com/