Issuu on Google+

Події та фак ти Увага на рівні В 2010 році села Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області проголошено Президентом України зоною надзвичайної екологічної ситуації. Відтоді Мінприроди здійснює вивезення відходів гексахлорбензолу з полігона в зоні консервації Домбровського кар’єру в Калуському районі та з Калуського полігона.

Наші гроші 2010-2012 рр. – для вивезення відходів гексахлорбензолу з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та інших фондів виділено 750 млн грн. 2013 р. – заплановано і здійснено робіт ще на 280 млн грн.

Вага екологічного лиха 29,4 тис. тонн відходів гексахлорбензолу вивезено за 2010-2013 роки, ~8 тис. тонн вивезено за 2013 рік.

Відходи вивезли, забруднення залишилось Останні заміри забруднюючих речовин Держ­ екоінспекцією України в р. Кропивник (створ 400 м нижче хвостосховища №2): - вміст хлоридів - 10039 мг/дм3 (перевищення ГДК у 29,5 раза), - вміст сухого залишку - 25784 мг/дм3 (перевищення ГДК у 22,6 раза). Вміст забруднюючих речовин у р. Сівка (створ 500 м нижче Домбровського кар'єру): - вміст хлоридів - 55621 мг/дм3 (перевищення ГДК у 159,4 раза); - вміст сухого залишку - 112260 мг/дм3 (перевищення ГДК у 101 раз) - Концентрація залишається стабільно високою. У річках Лімниця, Млинівка та Сапогів перевищень вмісту хлоридів і сухого залишку не виявлено

Читайте новини ВЕБу онлайн у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/ VisnikEkologichnoiBezpeki


Е коп о гл я д №  1 ‘2014

В ІД Р Е ДАКЦ ІЇ

Зміст

У 2013 році Державна екологічна інспекція мала чималі здобутки у роботі: здійснено більше перевірок, ніж у 2012 році, зафіксовано більше порушень, і, відповідно, накладено більше штрафних санкцій за порушення вимог природоохоронного законодавства. Але кількість відшкодованих збитків, завданих довкіллю і державі, залишається мізерною – на заваді стоїть судовий збір, за відміну якого Держекоінспекція бореться вже не перший рік. Стор. 6.

Найбільші компанії діляться очікуваннями від влади в сфері екології

Метінвест і Запоріжсталь

Нафтогаз України

ДТЕК

Shell Стор. 18.

Перше ексклюзивне інтерв’ю на посаді голови Державної служби геології та надр України Роман Сторожев дав «Екопогляду». Про реформу Держгеонадра читайте на стор. 12. Екологічна освіта – інструмент сталого розвитку, переконані у Мінприроди. Де і як застосовується цей інструмент читайте на стор. 42.

В Україні насправді чудово розвинена система контролю екологічного правозастосування. Не кожна навіть європейська країна зможе похизуватися екологічною прокуратурою, екологічною поліцією чи інспекцією, екологічною митницею. Проте, як показує практика західних країн, наявність екологічних інститутів державної влади не дає гарантію відсутності екозлочинів і системної боротьби з ними. Стор. 36.

Як відчистити повітря від ТЕС, знає експерт Олексій Хабатюк. Стор. 22. Де і як знищують довкілля – шукайте на стор. 4. Екологічний нагляд і контроль у 2013 році: цифри і факти – стор. 10. Мінприроди визначилось з пріоритетами на 2014 рік. Ними стануть проблеми минулого року. Стор. 12.

Головний редактор: Ельдар САЛІМОВ

Новини регуляторної політики в Україні – стор. 30, у світі – стор. 26. Про український фантом лісової політики читайте в матеріалі постійного автора «Екопогляду» Вікторії Малярчук. Стор. 34. Уроки з судової практики. Стор. 40.

Консультанти:

Видавець:

Заступник головного редактора: Ілона Заєць

Олег Картавцев,

ТОВ «АСІЗ»

Над випуском працювали: Ельдар Салімов, Ілона Заєць, Олексій Суслін, Лара Гуріна, Олександр Данковський

Олексій Хабатюк,

2

ВЕБ: Екопогляд №1 '2014

Марина Салімова, Ольга Кошарна,

Директор: Ельдар САЛІМОВ

Вікторія Малярчук,

тел./факс: (044) 360 58 55

Інна Яреськовська,

тел.: +38 067 234 81 27

Світлана Берзіна

http://ecopoglyad.com

http://ecopoglyad.com

Генна інженерія — просто технологія, причому багатообіцяюча, тому не варто боятися абревіатури ГМО, запевняє читачів «Екопогляду» наш дописувач Олександр Данковський на стор. 46.

Вітаю, шановні колеги! Інакше хотілося б розпочати перший номер року, але маємо те, що маємо. У січні в країну нарешті прийшла зима, та спека лише у столиці, на вулиці Грушевського. Внизу - через палаючі шини, нагорі – через перипетії в Кабміні та Верховній Раді. Втім, те, що відносно безкарно відбувається на Грушевського, в інших місцях чинити не можна. Держекоінспекція налаштована на робочий рік рішуче. Зрештою, як і весь держапарат нашої країни. У Держгеонадра нарешті призначено керівника без приставки в.о. – Романа Сторожева. Своє перше інтерв’ю на новій посаді він дав «Екопогляду». Загалом у цьому номері багато прямої мови. Своїми очікуваннями від влади та власними екологічними планами на 2014 рік з нашими читачами діляться найбільші українські компанії – «Нафтогаз України», «Метінвест» та ДТЕК, Shell. На жаль, на відміну від бізнесу аналогічне опитування проігнорували без переконливих аргументів усі громадські організації, крім ВГО «Жива планета». Вочевидь, вони настільки перейнялися сумнозвісними законодавчими змінами від 16 січня та тим, що відтепер за їхніми доходами зможуть стежити, що забракло часу на спілкування з нами. Однак сподіваємось, що дізнатися про їхні побажання екологічним відомствам нам з вами вдасться вже у наступному номері. Наш постійний дописувач Вікторія Малярчук з’ясувала для вас особливості лісової політики в Україні, яка, на думку експертів, більш скидається на фантом. Але перспективи є, їх не може не бути. Неочікуваний висновок щодо вживання ГМО зробив наш дописувач Олександр Данковський. Шукайте паліндром «Не гни татин ген» на останніх шпальтах. І наостанок. Часи наразі дивні, і радикальні зміни відбуваються дуже швидко. Тож не виключено те, що нічого не виключено. Бережіть себе та своїх близьких. З повагою, Головний редактор Ельдар Салімов.

Адреса редакції: 01011, Київ, вул. Рейтарська, 19а тел.: +38 067 952 24 34

Надруковано в типографії ТОВ «Вістка», 01042, Київ, пер. Новопечерський, 5

Адреса для кореспонденції: 03150, м. Київ, а/c 373

Керування накладами «Вісника Екологічної безпеки» здійснює Здійснює ТОВ "Агентство сучасного інформаційного забезпечення"

Консультант з юридичних питань: Інна ЯРЕСЬКОВСЬКА тел.: (093) 457 02 03 e-mail: inna.yareskovskaya@yandex.ru

Періодичність: 12 разів на рік Видання зареєстровано Міністерством Юстиції України Свідоцтво про реєстрацію КВ 18332-7132P, від 14.11.2011 Передплатний індекс: 89797 Підписано до друку: 3.02.2014 Наклад: 29 000 екз.

Керівник відділу передплати та доставки Марія МАКСИМОВИЧ

З питань співробітництва та реклами звертатися за тел. +38 067 952 24 34 ekovist@gmail.com

(044) 360 58 55

Всі матеріали, що розміщені на правах реклами, які позначені значком ®, редакція відповідальності не несе

З питань передплати звертатись за телефоном:

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

3


Укра ї н а в ц и ф ра х і фа к та х

Україн а в ци фра х і фа к та х

Де і як знищують довкілля Новорічні та Різдвяні свята не приспали пильність державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, хоча на це мали надію чимало порушників природоохоронного законодавства. Інспектори ретельно здійснювали заплановані перевірки, успішно провели операцію "Новорічна ялинка" і запобігали екологічній катастрофі, поки країна відпочивала. Знайомтесь: найбільші збитки довкіллю, завдані за останній місяць.

Донецька область Наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу виявлено на ряді шахт: ВП «Шахта «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 10 млн 510 тис. грн. Матеріали перевірки направлено до прокуратури Донецької області та передано до Макіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області. СП «Шахта «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 2 млн 981 тис. грн. Матеріали перевірки направлено до прокуратури Донецької області. ВП «Шахта «Кураківська» ДП «Селидіввугілля» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 2 млн 144 тис. грн. Матеріали направлено до прокуратури Донецької області та передано до Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області. СП «Шахта «Єнакіївська» ДП «Орджонікідзевугілля» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 8 млн 883 тис. грн. Матеріали направлено до Старобешівського РВ ГУМВС України в Донецькій області.

мосферне повітря, за що підприємству нараховано збитки та пред’явлено претензію на суму 1 млн 595 тис. грн. Матеріали перевірки передано до Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та до прокуратури Харківської області.

Херсонська область

За самовільне водокористування без спеціального дозволу: ТОВ «Данон-Дніпро» (м. Херсон)

пред’явлено претензію на суму 9 млн 296 тис. грн. КП «Очисні споруди смт Лазурне» нараховано збитків на суму 5 млн 757 тис. грн. ПАТ «Херсонський хлібокомбінат» (м. Херсон) нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 2 млн 10 тис. грн. Матеріали перевірки передано до прокуратури Херсонської області. КПП «Світанок» пред’явлено претензію на суму 8 млн 409 тис. грн. ДП «Новотроїцький елеватор» пред’явлено претензію на суму 1 млн 772 тис. грн. ТОВ «Торговый дом «Долинское» (Херсонська область) нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 4 млн 807 тис. грн. Матеріали перевірки направлено до прокуратури Херсонської області. ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» нараховано збитків на суму 18 млн 120 тис. грн.

Харківська область

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

За самовільне водокористування КП «Мархлевське» Довбиської сільської ради Баранівського району нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 698 тис. 117 грн.

АР Крим На Голопристанщині (в адміністративних межах Великокардашинської сільської ради) виявлено незаконну порубку 600 дерев породи вільха та акація. Сума збитків склала 955 тис. грн. Матеріали для подальшого реагування, встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності, згідно з чинним законодавством, направлено до прокуратури Херсонської області.

Житомирська область

Самовільне водокористування без спеціального дозволу обійдеться сільськогосподарському ТОВ «Вільне» (Харківська область, Дергачівський район) у 2 млн 791 тис. грн. Таке ж порушення обійдеться ТОВ «Богодухівський молокозавод» у 3 млн 602 тис. грн. Розраховані збитки передані підприємствам разом з претензіями. Матеріали перевірок направлено до прокуратури Харківської області. ДП «Завод імені В.О. Малишева» (м. Харків) здійснювало наднормативні викиди забруднюючих речовин в ат-

4

За скид недостатньо очищених стічних вод ТОВ «Каланчацький водоканал» пред’явлено претензію на суму 7 млн 129 тис. грн. Матеріали перевірки направлено до прокуратури Херсонської області. На адміністративній межі Райської сільської ради (м. Нова Каховка) виявлено знищення дерев. Невідомими завдано збитків довкіллю на суму 6 млн 209 тис. грн. Матеріали направлено до прокуратури м. Нова Каховка Херсонської області.

Засмічення земельних ділянок відходами ТОВ «Корал» Довбиський фарфоровий завод» (Баранівський район) обійдеться підприємству у суму 1 млн 700 тис. грн. Матеріали передано до УБОЗ УМВС України в Житомирській області. За самовільне водокористування Любарське КП «Добробут» (смт Любар) нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 4 млн 12 тис. грн. http://ecopoglyad.com/

За забруднення земельних ресурсів Сімферопольській виправній колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (№ 102) нараховано збитків та пред’явлено претензію на загальну суму 9 млн 560 тис. грн. Забір підземних вод без спеціального дозволу виявлено під час перевірки на ДП «Клінічний санаторій «Місхор» (с. Місхор), за що підприємству нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 1 млн 372 тис. грн.

У лісовому масиві на території Олександрівської селищної ради Олександрівського району виявлено факт незаконної рубки дерев. Загальна сума збитків за 451 зрубане дерево склала 1 млн 005 тис. грн. Матеріали для подальшого реагування передано до прокуратури Олександрівського району.

Чернівецька область В адміністративних межах Нижньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району виявлено місця незаконного добування піску. Загальна сума збитків, завданих державі, склала 7,3 млн грн. Матеріали для подальшого реагування передано до Чернівецької міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері.

Кіровоградська область За самовільне водокористування ДП «Дирекція «Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд» (м. Долинська) нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 9 млн 987 тис. грн. Матеріали направлено до Кіровоградської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

5


Підс ум к и та п л а ни

П ідс умки та п л а н и

Екологічний кордон

У 2013 році Державна екологічна інспекція мала чималі здобутки у роботі: здійснено більше перевірок, ніж у 2012 році, зафіксовано більше порушень, і, відповідно, накладено більше штрафних санкцій за порушення вимог природоохоронного законодавства. Але кількість відшкодованих збитків, завданих довкіллю і державі, залишається мізерною – на заваді стоїть судовий збір, за відміну якого Держекоінспекція бореться вже не перший рік. Детальніше підсумки роботи Держекоінспекції України й її територіальних органів були підбиті на засіданні колегії 27 січня 2013 року. Цього разу до членів колегії приєднався Олександр Сушко, заступник міністра екології та природних ресурсів України, та Олексій Чунарьов, заступник голови Державного агентства водних ресурсів України.

Загальні підсумки

На порядку денному засідання колегії - підсумки 2013 року

У 2013 році територіальні органи Держекоінспекції України провели 90 тис. 847 перевірок на об’єктах державного нагляду (контролю) в частині дотримання ними вимог природоохоронного законодавства, що на 1,5% більше від кількості проведених перевірок в 2012 році. З числа цих перевірок планово здійснено майже 58 тисяч, позапланово – 33 тисячі. В результаті було виявлено 86 тис. 661 порушення, за якими складено протоколи про адміністративні правопорушення. Збільшення цього показника роботи територіальних органів Держекоінспекції – 8%. Всього до адміністративної відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства притягнуто 76 тис. 716 осіб на загальну суму штрафів 17,3 млн грн. До Державного бюджету України з цієї суми вдалося стягнути 15,9 млн грн, тобто 92% від загальної кількості штрафів. У 2013 році показники накладення і стягнення штрафів збільшилися порівняно з попереднім на 6% та 9% відповідно. Органам прокуратури в 2013 році передано 453 матеріали перевірок у порядку статті 97 КПК України. Кількість порушених кримінальних справ збільшилась більш ніж на половину – на 67% від показника 2012 року, тобто 455 кримінальних справ. Загальна сума збитків, завданих державні внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у 2013 році, склала 1 млрд 451 млн грн. У попередньому році збитків нарахоhttp://ecopoglyad.com/

вано було дещо більше – 1 млрд 659 млн грн. Для їх відшкодування порушникам було пред’явлено претензій та позовів на суму 1 млрд 278 млн грн. Сума стягнутих збитків у 2013 році склала 38,5 млн грн, що становить 3% від суми пред’явлених. З метою припинення негативного впливу на навколишнє природне середовище при здійсненні виробничої діяльності у 1198 випадках обмежувалася та призупинялася діяльність підприємств, поки останні не усунуть виявлені недоліки та порушення. Порівняно з 2012 роком кількість призупинень діяльності суб’єктів господарювання зменшилася майже вдвічі.

Екологічний контроль Екологічний та радіологічний контроль зараз здійснюється на 295 постах у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць відправлення і призначення. У 2013 році через екологічний контроль пройшло 24,8 млн тонн вантажів, радіологічний контроль – 295 млн тонн вантажів. Екологічну перевірку пройшло 2,1 млн одиниць автотранспортних засобів.

Всього було попереджено 193 випадки незаконного переміщення вантажів і транспортних засобів (заборона їх перевезення) загальною вагою 10,3 тис. тонн на пунктах пропуску через держкордон України і в зоні діяльності митниць призначення і відправлення. При цьому екологічними інспекторами зафіксовано 105 спроб несанкціонованого перевезення через державний кордон вантажів з перевищенням встановлених радіаційних показників. Загалом такі результати на митниці та на державному кордоні мають незмінну динаміку у порівнянні з 2012 роком. Найчастіше забороняли переміщення вантажів на постах у Волинській, Закарпатській, Львівській та Сумській областях. До таких порушників в основному застосовуються заходи адміністративного впливу. Всього в 2013 році було накладено штрафів на 16,5 тисячі осіб на загальну суму 3,2 млн грн. Більшість цих штрафів було накладено Держекоінспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря (майже 11 тисяч постанов). Чимало порушників притягнуто до адмінвідповідальності постами екологічного

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

контролю Державної Азовської морської екологічної інспекції, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та держекоінспекцій у Волинській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Одеській та Чернівецькій областях.

Червона книга Держекоінспекцією щоквартально плануються перевірки лісогосподарських підприємств, користувачів мис-

Вікторія Малярчук

7


Запитує Сергій Лихачов - начальник Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря

Алла Семенець - про контроль за викидами в атмосферне повітря

Григорій Пуга наголошує на захисті червонокнижних видів тварин і рослин

ливських угідь, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, здійснюються обліки тварин, занесених до Червоної книги України, перевірки раніше наданих приписів щодо тимчасової заборони ведення господарської діяльності. Окремо для збереження червонокнижних видів рослинного та тваринного світу Держекоінспекцією щороку проводяться операції «Першоцвіт» і «Нерест». Так, у 2013 році під час операції «Першоцвіт» проведено 1522 перевірки, під час яких виявлено 527 порушень. На розгляд до судових органів передано 484 справи, а на порушників накладено штрафів та на��аховано збитків на загальну суму 357,2 тис. грн. За результатами операції «Нерест» у 2013 році проведено 1200 перевірок, під час яких виявлено 2143 порушення, складено 2099 протоколів про адміністративне правопорушення, до судових органів передано 512 протоколів. На злісних рибалок накладено штрафів на загальну суму 122 тис. грн і нараховано збитків на майже 360 тис. грн. Всього під час операції вилучено 6,8 тис. кг риби, 4066 незаконних знарядь лову. Територіальні органи Держекоінспекції України постійно здійснюють перевірки всіх суб’єктів господарювання та фізичних осіб, які утримують у неволі ведмедів. За останні півроку за рішенням судів було вилучено 5 бурих ведмедів та перевезено їх до реабілітаційного центру «Синевир». Зараз там знаходиться вже 12 бурих ведмедів. Особлива увага приділяється утриманню морських китоподібних ссавців. На території України 11 дельфінаріїв утримують в неволі 48 особин дельфінів (чорноморська афаліна),

занесених до Червоної книги України. Фахівцями Держекоінспекції під час перевірок утримання червонокнижних дельфінів виявлено грубі порушення, а саме: - будівництво дельфінаріїв без погодження департаментів екології та природних ресурсів при облдержадміністраціях та висновків державної екологічної експертизи; - морські тварини утримуються з порушенням вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах», затвердженого наказом Мінприроди України від 30.09.2010 №429, зареєстрованого в Мін’юсті 29.12.2010 за №1384/18679. У 2013 році терорганами Держекоінспекції України здійснено 1308 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства по збереженню і відтворенню видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Під час перевірок складено 602 протоколи про адмінправопорушення, з них до судових органів передано 576. По інших протоколах винесено постанов та накладено штрафів на загальну суму 18,3 тис. грн, нараховано збитків на суму 1 млн 5 тис. грн.

Дим з труби Аналіз стану у сфері охорони атмосферного повітря в Україні свідчить, що ситуація наближена до критичної. За офіційною статистикою, в атмосферне повітря викидається понад 6,8 млн тонн забруднюючих речовин, з яких 64% потрапили від стаціонарних джерел викидів промислових підприємств (понад 4 млн тонн).

З метою попередження порушень вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря у 2013 році Держекоінспекцією України здійснено 15 тис. 612 перевірок (на 710 більше, ніж у 2012-му). До адміністративної відповідальності притягнуто 8901 особу на загальну суму штрафів 1 млн 436 тис. грн, з яких стягнуто до Державного бюджету 1 млн 368 тис. грн (95%). Суб’єктам господарської діяльності пред’явлено 1166 претензій та позовів на загальну суму 117 млн 888 тис. грн (на 98 млн 080 тис. грн більше, ніж у 2012 році), з них відшкодовано тільки 7%. За рік було прийнято 592 рішення про тимчасову призупинку діяльності підприємств та джерел викидів. Правоохоронним органам передано 277 матеріалів, з них порушено 32 кримінальні справи.

Лабораторний контроль Інс трументально-лабораторний контроль все частіше використовується територіальними органами Держекоінспекції. В 2013 році з його допомогою було перевірено 1105 підприємств, що на 5% більше від кількості перевірених у 2012 році. В рамках цих підприємств було здійснено перевірку дотримання нормативів гранично допустимих викидів на 2799 стаціонарних джерелах викидів та на 710 джерелах утворення, що знаходиться на рівні показників 2012 р. Загалом на 63% зросла кількість встановлених перевищень гранично допустимих викидів – 703 випадки, в тому числі виявлено 400 джерел, що працювали без відповідного дозволу (на 43% більше, ніж у 2012 році). Найбільше проконтрольованих підприємств та виявлених перевищень

гранично допустимих викидів: Інс трументально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів скидів зворотних вод здійснювався на 1121 підприємстві, на 1432 випусках зворотних вод, якість баластних вод контролювалась на 1566 суднах. Перевищення нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин встановлено на 829 випусках зворотних вод, що становить 58% від загальної кількості проконтрольованих випусків. Інс трументально-лабораторний контроль за станом ґрунтів протягом 2013 року здійснювався на 592 об’єктах, що на 155 більше, ніж у 2012-му. Найбільше об’єктів перевірено у Сумській (77), Львівській (73), Житомирській (30) областях, найбільша кількість виявлених перевищень нормативів ГДК або фону зафіксовано у Сумській (50) та Львівській (39) областях. Значною проблемою для всієї території України залишається забруднення земель нафтопродуктами, в тому числі внаслідок аварій, та залишені без нагляду зруйновані склади отрутохімікатів. Протягом року аналіз ґрунтів на предмет вмісту нафтопродуктів здійснювався усіма територіальними органами Держекоінспекції України.

Інструментрально-лабораторний контроль (виявлені перевищення гранично допустимих викидів)

Чунарьов Олексій заступник Голови Держводагентства

Найбільше проконтрольованих підприємств

Найбільше перевищень

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Прогресивне законодавство: що розроблено за рік - Проект Закону України «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору Державної екологічної інспекції). Статус – зареєстровано у Верховній Раді України 18 квітня 2013 року за №2873; - Наказ Мінприроди України від 19.04.2013 №179 «Про затвердження форм документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції України та її територіальних органів». Статус – зареєстровано у Мін’юсті 15 травня 2013 року за №739/23271; - Наказ Мінприроди України від 05.08.2013 №333 «Про затвердження Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Державної екологічної інспекції України». Статус – зареєстровано у Мін’юсті 20 серпня 2013 року за №1433/23965; - Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю); - Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. №555» На засіданні колегії також оцінили результати виконавської дисципліни, проведення антикорупційної роботи в Держекоінспекції та її територіальних органів, стан кадрової роботи. За всіма питаннями, що розглядалися, прийняті відповідні рішення й затверджені наказом голови Держекоінспеції Павла Броніславовича Жили.

9


водні живі ресурси природно-заповідний фонд

12318

Укра ї н а в ц и ф ра х і фа к та х

Україн а в цифра х і фа к та х Загальні суми накладених та стягнутих штрафів, тис. грн

Екологічний нагляд і контроль у 2013 році

17387,2

17500

2930

3584

17000

2080

1964

2502

1986

1833

1738

2054

2398

15500 135

1290

1244

2494

м. Київ

2397

198

2120

Рівненська область

1992

2626

2768

1373

1757

2949

2730

1892

Львівська область 1545

50

1433

Хмельницька область

3951

2997

2381

246

1158

2509

161

3108

1892

3760

2506

3523

314

Черкаська область

1760

4434

171

339

2665

Полтавська область

3377

Харківська область

4794

3225

2874

4424

303

219

239

Кіровоградська область

Чернівецька область

Дніпропетровська область

2651 2502

Луганська область

4319

3777

Вінницька область

Івано-Франківська область

124

3649

199

Закарпатська область

3139

5207

184

1854

2013 рік

1108

2130

1874

2012 рік

Київська область

Тернопільська область 1439

1732

3159

245

13000

2913

Житомирська область

388

13500

Сумська область

176

2520

14000

136

Чернігівська область 4365

сума стягнутих штрафів

14500

170

1291

сума накладених штрафів

14680,7

15000

1239

Волинська область

5049

15978,8

16000

2348

2031

196

16360,8

16500

2219 2231

315

2281 1816

2126

Донецька область

1459

2059

2233

126

Кількість проведених перевірок за напрямами

4289

Одеська область

1930

1730

166

109

Миколаївська область

3806

Запорізька область

3133 2218

84

2525 2446 1631

Херсонська область 139

водні ресурси 24378

13050

атмосферне повітря земельні ресурси

12732

8495

1861

поводження з відходами 27517

рослинний світ 15612 12318

тваринний світ водні живі ресурси природно-заповідний фонд

Азовська морська інспекція (м. Маріуполь)

2974

1323 133

1582

226

1165

Інспекція в АР Крим

Інспекція ПівнічноЗахідного регіону Чорного моря (м. Одеса)

Проведено перевірок 6854

Виявлено порушень Пред'явлено претензій

564 2621

2449

26

м. Севастополь

Притягнуто осіб до відповідальності

86

Азово-Чорноморська інспекція (м. Ялта)

10

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

http://ecopoglyad.com/

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

11


Підс ум к и та п л а ни

П ідс умки та п л а н и

Мінприроди:

проблеми 2013 року стають пріоритетами 2014-го Напевне, щоб описати усе зроблене за минулий рік профільним відомством України у формуванні та реалізації екологічної політики, не вистачить шпальт «Екопогляду». Мінприроди України передало нам основні підсумки з питань, що найбільше цікавлять екологічну громадськість. Куди пішли кошти У 2013 році з Державного бюджету України було виділено 832 млн 904 тис. грн за бюджетною програмою Державного фонду охорони навколишнього природного середовища «Здійснення природоохор��нних заходів». Крім цього, на початок року цією бюджетною програмою обліковувався залишок у сумі понад 422 млн грн. Ці кошти планувалося направити на:  проведення невідкладних природоохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів гексахлорбензолу, що перебувають на полігоні твердих токсичних відходів в Калуському районі Івано-Франківської області, на суму 280 млн гривень (вивезено та знешкоджено 8000 тонн токсичних відходів гексахлорбензолу);  здійснення невідкладних природоохоронних заходів з вивезення суміші ізомерів ортомета та паранітрохлорбензолів з території ДП «Горлівський хімічний завод» (на суму 11,3 млн гривень, вивезено та знешкоджено 450 тонн);  будівництво полігонів твердих побутових відходів у містах Попасна (Луганської області), Вільногірськ (Дніпропетровської області), Коростень (Житомирської області), Золочів (Львівської області), Миколаїв (Львівської області) та у селищі Сонячне Запорізької області (близько 81 млн гривень);

налізаційних очисних споруд у селищаж Міжводне та Привітне (Автономна Республіка Крим), м. Коростень Житомирської області, м. Молочанськ та с. Фруктове Запорізької області, містах Рудки, Жидачів, Золочів та Комарне Львівської області (близько 51 млн гривень);  розробку проектно-кошторисної документації на ряд об’єктів водовідведення в Автономній Республіці Крим, а також на будівництво комплексу з переробки твердих побутових відходів – м. Горлівка Донецької області (більше як 10 млн гривень);  заходи з поліпшення технічного стану та благоустрою водойм (близько 30 млн гривень);  проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а саме: на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, закріплення меж в натурі, виготовлення правовстановлюючих документів, на проекти організації території (26,8 млн гривень);  зміцнення матеріально-технічної бази природно-заповідного фонду, у тому числі придбання спеціальної техніки (придбано 12 спецавтомобілів, 15 пожежних тракторів та плавзасобів) та іншого на суму 37,5 млн гривень.

Також за рахунок коштів Державного фонду передбачено фінансування природоохоронних заходів, що спрямовані на оплату електроенергії, необхідної для заповнення водою водосховищ та інших водних об’єктів Автономної Республіки Крим (44 млн грн); для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області; поліпшення екологічного стану Краснопавлівського водосховища у Харківській області та р. Сіверський Донець (40 млн грн); для проведення невідкладних природоохоронних заходів, спрямованих на недопущення прориву вод р. Сівка у Домбровський кар’єр, забруднення підземних і поверхневих вод та запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів; для здійснення у 2013 році природоохоронних заходів у межах Київського водосховища (54 млн грн). Але у зв’язку з недофінансуванням коштів з державного бюджету не всі природоохоронні заходи були реалізовані.

Відходи: законодавче врегулювання На сьогодні існує неврегульованість окремих положень законодавства у сфері поводження з твердими побутовими відходами, яка призводить до негативного впливу на функціонування системи поводження з побутовими відходами в цілому та, в кінцевому підсумку, може стати наслідком зупинення надання послуг у цій сфері.

 будівництво та реконструкцію ка-

12

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

http://ecopoglyad.com/

Свідченням кризової ситуації у цій сфері є, зокрема, резонансна подія - призупинення з 1 грудня 2013 року роботи сміттєпереробного заводу в м. Рівне. Проблемна ситуація у сфері законодавчого регулювання склалася в результаті прийняття законів України від 02.10.2012 р. № 5400-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання у сфері комунальних послуг» та від 02.10.2012 р. № 5402-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму правового регулювання та посилення відповідальності у сфері поводження з відходами».

Зазначеними законами послуги з вивезення побутових відходів розділено на окремі складові: збирання, перероблення, захоронення.

При цьому діяльність з перероблення побутових відходів віднесена до сфери суміжних ринків, а захоронення побутових відходів - до сфери діяльності суб’єктів природних монополій. Таким чином, діяльність щодо перероблення та захоронення твердих побутових відходів відповідно до Закону України «Про природні монополії» повинна здійснюватися лише на підставі відповідної ліцензії. Крім того, згаданими законами здійснено перерозподіл повноважень у цій сфері - на послуги з перероблення та захоронення побутових відходів (ліцензування та встановлення тарифів) поширені повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (раніше тарифи встановлювали органи місцевого самоврядування).

Однак на сьогодні зазначені питання не знайшли подальшого законодавчого врегулювання. Зокрема, не внесено зміни до законів України «Про житловокомунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» щодо надання Національній комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, відповідних повноважень, а також до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» щодо віднесення послуг за перероблення та захоронення відходів до видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Зазначені зміни до законодавства передбачено внести законопроектом «Про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами», який зареєстровано у Верховній Раді України. Законопроект за результатами розгляду в комітетах Верховної Ради України доопрацьовано та вручено подання Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики про розгляд. З метою недопущення виникнення кризової ситуації у сфері поводження з твердими побутовими відходами, запобігання погіршення стану навколишнього природного середовища та виникненню соціальної напруги у суспільстві необхідно сприяти якнайшвидшому прийняттю Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами». Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки». Міністерством екології та природних ресурсів України на основі затвердженої Концепції розроблено проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки» та після погодження з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади направлено на розгляд Кабінету Міністрів України. 2 жовтня 2013 року законопроект схвалено на засіданні уряду та доручено доопрацювати з Міндоходів, Мінсоцполітики та Ан-

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

тимонопольним комітетом України. На цей час законопроект «Про затвердження Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013 – 2020 роки», погоджений без зауважень Міністерством соціальної політики, Міністерством доходів і зборів, Антимонопольним комітетом, готується до подання на розгляд Верховної Ради України. Робочою групою, до складу якої увійшли представники центральних органів виконавчої влади, провідних наукових установ, ДП «Укрекоресурси», а також організацій підприємців, роботодавців та громадських організацій, розроблено проект Закону України «Про упаковку та відходи упаковки», яким передбачено визначити правові, організаційні, економічні засади та врегулювати відносини у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки з метою забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу таких відходів на здоров’я людини і навколишнє природне середовище шляхом організації та координації діяльності з їх збирання та утилізації. Обговорення законопроекту, у якому взяло участь понад 100 представників центральних органів виконавчої влади, провідних наукових установ, організацій підприємців, роботодавців та громадських організацій, відбулося 1 листопада 2013 року в приміщенні Мінприроди. За результатами отриманих пропозицій законопроект «Про упаковку і відходи упаковки» доопрацьовано. Документ отримав у цілому схвальну оцінку Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до листа Адміністрації Президента України від 31.01.2012 № 03-01/235 робочою групою вивчені зауваження до законопроекту «Про упаковку та відходи упаковки» та проведено його доопрацювання. На цей час законопроект «Про упаковку та відходи упаковки», погоджений без зауважень Міністерством юстиції України 12 грудня 2013 року, готується до розгляду на засіданні уряду. Продовження матеріалу читайте у наступному номері

13


Геоло гі я

Геол о г і я

Роман Сторожев:

Голова Державної служби геології та надр України Роман Сторожев своє перше інтерв’ю на цій посаді дав «Екопогляду». Ми розпитали його про стратегічні плани і завдання, а також про тактичні дії служби у короткостроковій перспективі.

Реформування ніколи не буває легким 14

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

http://ecopoglyad.com/

- Романе Івановичу, які перші кроки на посаді голови Державної служби геології та надр України ви плануєте здійснити? Чи будуть вноситися суттєві зміни до підходів у роботі служби? - Геологічна галузь – це дуже важливий стратегічний сектор національної економіки України. Очоливши службу, я перш за все взяв відповідальність за реалізацію державної політики щодо зміцнення мінерально-сировинної бази України. І це завдання не лише декларативне. Сфера надрокористування, як і будь-яка інша галузь економіки нашої держави, має як проблеми, так і успіхи. Протягом кількох років в Україні реалізовується Програма економічних реформ Президента України на 20102014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Як відомо, період реформування ніколи не буває легким, але завжди приносить свої результати. Стратегічні завдання галузі упорядковано містяться у Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, метою якої є забезпечення потреб національної економіки у мінеральних ресурсах за рахунок власного видобутку, зменшення залежності України від імпорту мінеральних ресурсів та збільшення експортного потенціалу країни за рахунок власного видобутку корисних копалин, які мають великий попит на світовому ринку. Перший етап програми було реалізовано протягом 2011-2012 років, починаючи з 2013-го по 2020-й реалізується другий. Хоча Загальнодержавна програма була прийнята у 2011 році, треба врахувати, що складалась вона як пролонгація програми-2010, а ідеологія, закладена в ній, була сформована ще у 90-ті роки минулого століття. Наразі певним чином змінились матеріальнотехнічні умови проведення геологорозвідувальних робіт, що викликало необхідність враховувати інфляційні процеси, науково-технічні досягнення. Зміни відбулись у законодавстві, яке регулює відносини з інвесторами, що призвело до необхідності суттєво коригувати програму. Довготерміновий характер програми вимагає від цього документа більшої гнучкості, можливості реагувати на виклики часу, тому, наприклад, в ній не доцільно наводити перелік конкретних родовищ, натомість слід визначити стратегічні напрями розвитку галузі, залишивши можливість концентрації на певних об’єктах, залежно від кон’юнктури ринку, особливостей розвитку технологій. Перші кроки в цьому напрямку вже зробили на початку цього року. Беручи до уваги всі вищезазначені фактори, в рамках засідання Громадської ради при Державній службі геології та надр України, яке було проведено в середині січня, було прийнято рішення про підготовку проекту Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» у частині коригування основних показників із врахуванням узагальненої інформації геологорозвідувальних підприємств, тенденцій розвитку світового та українського ринку мінеральної сировини, перспективних потреб національної економіки та стану забезпеченості мінеральними ресурсами, а також з розумінням необхідності максимально адаптувати підходи щодо класифікації корисних копалин відповідно до європейських, обґрунтувати нові пріоритетні напрями робіт.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

15


Геоло гі я - Чи буде вами ініційована розробка нормативно-правових актів для вдосконалення роботи, пов’язаної із добуванням надр, та, зокрема, врахування ними екологічної складової у діяльності? - Вдосконалення нормативно-правової бази – це постійний процес, оскільки змінюються умови роботи геологічної галузі в Україні, уніфікуються нормативні регулюючі документи в рамках міжнародної співпраці, і це потребує відображення в українському законодавстві. Тому розробка нормативно-правових актів та їх юридичний супровід є одним із пріоритетів діяльності служби. Наразі Держгеонадра в межах компетенції працює над розробкою проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів «Про затвердження Правил охорони підземних вод від забруднення та виснаження» з метою врегулювання відносин в сфері охорони навколишнього природного середовища і природокористування та недопущення зниження якісних показників підземних вод. Зазначені правила визначають порядок здійснення заходів щодо охорони підземних вод від забруднення та виснаження і направлені на захист водних ресурсів держави, зокрема з урахуванням екологічної складової, та забезпечення населення України якісною питною водою. Прийняття зазначеного проекту дозволить забезпечити реалізацію заходів з охорони навколишнього природного середовища, у тому числі надр, при здійсненні будь-яких видів антропогенної діяльності, яка може негативно позначитись на якісних показниках підземних вод. Крім того, ведеться робота над підготовкою проекту наказу Мінприроди України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобутку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння» та проекту наказу Мінприроди України «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобутку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння». Метою цих проектів є встановлення кваліфікаційних, організаційних, технологічних та інших вимог провадження господарської діяльності з видобутку цих видів корисних копалин та здійснення контролю відповідно до закону щодо дотримання вимог з охорони навколишнього природного середовища та надр при здійсненні вищезгаданої діяльності. - Чи планується введення інноваційних підходів до розвідування мінерально-сировинної бази України? - Перш за все, обговорюючи розвиток мінерально-сировинної бази України, треба говорити не про інноваційні, а про раціональні та економічні підходи. Так, проведені у 2009-2011 роках геологорозвідувальні роботи дозволили виявити нові перспективні ділянки з корисними копалинами, не передбаченими загальнодержавною програмою, а саме: циркон, рідкісноземельні метали, ставроліт, п’єзокварцову та керамічну сировину, тобто гостродефіцитні, стратегічно важливі для економіки держави корисні копалини. Значну увагу потрібно приділити родовищам вуглеводнів у зв’язку з високою енергоємністю економіки України, отже – нагальною потребою українських споживачів у власних енергоресурсах

16

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

Геол о г і я та значними обсягами імпорту вуглеводнів. В той же час за результатами реалізації першого етапу загальнодержавної програми проводиться аналіз для визначення завдань, які неможливо виконати через відсутність реальних проявів копалин і родовищ деяких видів корисних копалин, втрату актуальності, неможливість проведення стадії «розвідка» за кошти державного бюджету. На початковій стадії реалізації другого етапу програми необхідно переглянути перелік першочергових напрямів з урахуванням пріоритетності регіональних, гідрогеологічних та еколого-геологічних робіт та визначити стратегічно важливі об’єкти, надати пріоритетності стадії пошуків над стадією розвідки за кошти державного бюджету, залишивши виконання останньої переважно надрокористувачам. Разом з цим потрібно неперспективні, відпрацьовані площі вилучити і натомість сконцентруватися на певних об’єктах залежно від кон’юнктури ринку, особливостей розвитку технологій. Такі підходи дадуть можливість оптимізувати зусилля геологічних підприємств, фахівців і науковців галузі та виявити нові перспективні площі для здійснення на них пошукових і пошуково-оцінювальних робіт з метою отримання приросту ресурсів і запасів корисних копалин та підготовки перспективних ділянок для залучення недержавних інвестицій у геологічну розвідку і подальшу розробку родовищ. Недостатнє фінансування призвело до зниження темпів геологорозвідувального процесу, в першу чергу регіональних геологічних досліджень. Але створення законодавчих механізмів для співпраці держави та приватних інвесторів у галузі надрокористування дає можливість нівелювати втрати через складну економічну ситуацію країни і навіть залучити додаткові інвестиції, збільшити обсяги проведення геологознімальних, пошукових і геологорозвідувальних робіт, підвищити темпи та обсяги відтворення власної мінерально-сировинної бази і нарешті покращити показники приросту розвіданих запасів більшості стратегічних видів корисних копалин. - Чи заплановані міжнародні угоди у сфері геології і надр? Якщо так, то які? Який вони матимуть економічний, екологічний та соціальний вплив? - У 2014 році продовжиться політика держави по залученню приватних інвестицій у галузь надрокористування. Така співпраця взаємовигідна, оскільки компенсує українській стороні брак фінансових коштів та застарілість технічного оснащення при розробці родовищ, а інвестори отримують привабливі можливості для розвитку видобувного бізнесу на території України та один з найбільших ринків збуту, наприклад, енергетичної сировини, у Європі. Найбільший інтерес у міжнародних фінансових груп та світових добувних компаній викликають родовища газу. Як традиційного, так і сланцевого. Внесені у 2013 році зміни до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» покращили умови роботи інвесторів в Україні і дали можливість розпочати реалізацію декількох проектів міжнародної співпраці у сфері видобування вуглеводнів. У першому кварталі 2014 року заплановано підписання Угоди про розділ продукції (далі – УРП) з ExxonMobile по Скіфській ділянці, з Chevron по Олеській ділянці – обидві ділянки з покладами сланцевого газу. Також заплановано підписання операційної угоди з італійською Eni та французською EDF по площах Абіха і Кавказька, і ці ж компанії подали заявку на укла-

дення УРП по Фороській площі з покладами традиційного газу. Крім того, щорічно Державна геологічна служба проводить аукціони з видачі спеціальних дозволів на користування надрами, тож протягом 2014 року можуть з’явитися нові проекти. Також цього року Державна геологічна служба має намір продовжити роботу в напрямку інформаційного забезпечення галузі надрокористування. Ми сподіваємось покращити співпрацю з потенційними інвесторами завдяки створенню сталої геоінформаційної системи європейського типу у геологічній галузі України, побудові цифрових науково-технічних геологічних карт та поширенню публікацій, зробивши цю інформацію доступною через мережу Інтернет. Один із таких проектів було завершено у 2013 році. Так, у листопаді в Києві відбулась підсумкова зустріч з нагоди завершення українськофінського проекту «Нарощування потенціалу для створення геоінформаційної системи європейського типу у геологічній галузі України (ICI-GIMI)». ICI-GIMI є спільним проектом Геологічної служби Фінляндії (ГСФ), Державної служби геології та надр України та Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ). Головна мета реалізації проекту ICI-GIMI – удосконалення доступу до геологічної інформації України через створення веб-сайта GEOportal (http://portal.ukrdgri. gov.ua/) та відповідної інформаційної системи на основі відкритої інформації. Через такий портал широке коло користувачів отримало зручний доступ до геологічної інформації. Інформатизація геологічної галузі сприятиме організації і виконанню міжнародних проектів з геологічних досліджень та оцінки мінерально-сировинного потенціалу Євразії та інших регіонів світу для вироблення спільного бачення і підходів до вирішення сучасних завдань сталого забезпечення України та Європи мінеральною сировиною для зростаючих потреб економіки та суспільства. Якщо говорити з точки зору міжнародних видобувних компаній, то вони заздалегідь планують та складають інвестиційні програми. Наявність якісної геологічної інформації сприяє оцінці фахівцями компаній перспективності тієї чи іншої площі покладів ресурсів, можливих ризиків та включенню таких проектів до власних інвес-

тиційних програм, передбаченню фінансування проектів. Наприклад, оренда установок або морських суден, платформ для буріння пошукових свердловин у всьому світі розписана на багато років вперед, і в умовах вимушеного очікування вільної установки родовище не повинно простоювати. Тому вчасна та якісна геологічна інформація є однією з передумов ефективного використання національних родовищ, забезпечення екологічних умов надрокористування та створення сприятливих прозорих умов для співпраці з міжнародною спільнотою у сфері надрокористування. - Яке співвідношення доходів та видатків Державної служби геології та надр України заплановано на 2014 рік? - Державна служба геології та надр України щорічно забезпечує стабільні надходження до загального фонду державного бюджету коштів від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів. План надходжень Держгеонадрами України не тільки виконується, але й за показниками 2013 року можна відзначити певне перевиконання планових показників. У 2014 році заплановано надходження коштів до загального фонду держбюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів в обсязі 260 млн гривень. Разом з тим служба є відповідальним виконавцем бюджетної програми «Розвиток мінерально-сировинної бази» (КПКВ 2404020). Видатки за цією програмою спрямовуються на виконання завдань та заходів Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року, затвердженої Законом України від 21.04.2011 № 3268-VІ. Законом «Про Державний бюджет України на 2014 рік» видатки за цією бюджетною програмою передбачені в обсязі 149,3 млн гривень. Таким чином, у 2014 році заплановані надходження до загального фонду державного бюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів майже вдвічі – на 57% - перевищують обсяг видатків на проведення пошукових, розвідувальних та інших геологічних робіт.

ТОВ «ОЙЛ ІНВЕСТ» приймає на промислову переробку відпрацьовані нафтопродукти: • відпрацьовані оливи та їх суміші; • відходи сумішей масло/вода, вуглеводні/вода; • емульсії.

http://ecopoglyad.com/ ®

м. Кіровоград тел./факс (0522) 27-42-96 моб. (067) 44-22-411 моб. (066) 97-27-390 E-mail: oilinvest@ukr.net

Ліцензія Міністерства екології та природніх ресурсів України серія АД № 041581 від 18.07.2012 р. на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення)


Тем а н ом ера

Те ма н омера

Великий бізнес чекає від влади на конструктивний діалог

- виділення коштів для реалізації екологічних проектів з місцевих екологічних фондів (при наявності відповідних рішень обласних та місцевих рад); - податкові канікули для підприємств, які реалізовують великі (5 або більше млн грн) екологічні проекти за власні кошти; - фіналізація процесу розподілу повноважень між Мінприроди та ОДА щодо дозвільної системи та контролю за виконанням природоохоронного законодавства в межах впровадження адмінреформи; - актуалізація Національної екологічної стратегії України на предмет запровадження заходів щодо виконання міжнародних зобов’язань України та визначення реальних джерел їх фінансування.

На початку нового року «Екопогляд» вирішив з’ясувати, що очікують від влади в сфері екології найбільші компанії України, підприємства яких традиційно або очолюють списки небезпечних для довкілля, або є такими у свідомості громадян. На запитання відповіли 5 з 10 компаній, котрим було направлено запити. Так, державне підприємство НАЕК «Енергоатом», яке є оператором вітчизняних АЕС, відмовилося відповісти на запит, затягуючи процес. Вочевидь, його керівництво не надто переймається питаннями екології, а відтак — не надто стурбоване тим фактом, що торік Южно–Українська атомна станція вже була оштрафована на 38 млн грн за самовільний забір води з Південного Бугу. Тож пропонуємо поглянути на діяльність влади очима фахівців компаній «Метінвест» та «Запоріжсталь» (вони разом відповідали на наші запитання), «Нафтогаз», Shell та ДТЕК. - Які законодавчі ініціативи уряду сприяли б водночас покращенню стану довкілля та стимулювали б підприємство більше інвестувати у природоохоронні заходи? На наш погляд, запровадження більш «екологічно дружніх» та безпечних технологій на промислових підприємствах країни матиме значний позитивний вплив на стан довкілля. Звісно, інші шляхи розв’язання екологічних проблем, такі як поширення практики використання принципу «забруднювач платить» та більш жорстка політика по відношенню до порушників законодавства, є також важливими напрямками діяльності уряду, проте саме технічне перетворення нашої «важкої спадщини» на сучасне «зелене» виробництво є основою для подальшого розвитку у напрямку зниження техногенного навантаження. У такий спосіб держава демонструватиме свою спільну з бізнесом відповідальність за рішення та дії радянської влади, яка своїм недбалим ставленням до природи зумовила створення дуже складних, а іноді й нерозв’язних проблем у природоохоронній сфері. Отже, для створення діючого механізму стимулювання природоохоронної діяльності, пов’язаної з модернізацією виробництва та оснащенням його природоохоронним устаткуванням, потрібні певні рішучі кроки уряду у напрямку підтримки підприємств. По-перше, підприємствам слід залишати максимально можливий відсоток коштів, сплачених ними за забруднення навколишнього середовища. Ці гроші повинні спрямовуватися на фінансування екологічних програм, що дозволяють знизити негативний вплив виробництва на довкілля. Так, наприклад, з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року 70% платежів за забруднення навколишнього пр��родного середовища в рамках проведення економічного експерименту (ЗУ «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України») використовувались підприємствами для виконання природоохоронних заходів. Це мало значний вплив на зменшення викидів та скидів забруднюючих речовин, оскілки в

18

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

результаті покращило екологічний стан багатьох міст України. Враховуючи позитивний досвід проведення експерименту, доцільно продовжити застосування такого механізму. В якості додаткової опції можна розробити механізм залучення кредитів на виконання програм технічного переозброєння та охорони довкілля під державні гарантії. Також необхідно створювати сприятливі умови для ефективної реалізації природоохоронних проектів: звільняти імпортне природоохоронне устаткування та матеріали від сплати мита та від оподаткування ПДВ, спрощувати процедуру проведення екологічної експертизи проектів заміни газоочисного устаткування та надавати можливість мати більш гнучкі дозвільні документи, які передбачали б прозорий механізм актуалізації складу та строків виконання тих чи інших природоохоронних заходів.

- - - -

- -

-

Приведення дозвільної системи у сфері охорони довкілля у відповідність з основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності (стаття 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»), у тому числі: прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру; зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності; встановлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру. Необхідно ретельно переглянути діючу дозвільну систему у сфері охорони довкілля на предмет: уникнення дублювання дозволів на однакові види природокористування (для прикладу, «дозвіл на спеціальне водокористування» та «спеціальний дозвіл на видобування підземних вод»); перегляду строків дії довільних документів на предмет їх збільшення; встановлення порогових меж впливу на довкілля, нижче яких природокористувач звільняється від одержання документа дозвільного характеру; спрощення процедури одержання дозволів, у тому числі http://ecopoglyad.com/

із використанням електронного урядування. Профільні фахівці підприємства готові долучатись до підготовки проектів законодавчих та інших нормативних актів, спрямованих на удосконалення дозвільної системи. Shell. Основне питання в сфері екологічного законодавства - це дисперсність владних повноважень, відмінні практики застосування екологічного законодавства в окремо взятих регіонах. У зв’язку з цим є необхідність прийняти керівний акт, який би містив вичерпний перелік вимог і процедур, що існують в Україні. Цим, власне, і займаються, наприклад, Офіс нетрадиційного газу у Великобританії, регулятори у Північній Америці, зокрема у Британській Колумбії та Альберті, що покращує інвестиційний клімат в країні і робить спілкування компаній з регуляторами більш передбачуваним, надає більшої впевненості місцевим громадам та знімає багато питань від неурядових організацій. Попередня підготовча робота уряду з оцінки впливу проектів на навколишнє середовище та роз'яснювальна робота серед населення, що передує видачі ліцензій приватним інвесторам, могли б істотно покращити інвестиційний клімат, а також сприяти конструктивному діалогу з місцевими громадами. Наприклад, уряд Данії перед видачею ліцензії на буріння в Гренландії, екологічно чутливому регіоні, провів комплексну оцінку впливу проекту на навколишнє середовище із залученням незалежних наукових інститутів. В Україні наразі оцінка цілком покладена на інвестора. В той же час не можна не відзначити, що існує ефективний механізм урядового контролю шляхом екологічної експертизи проекту. Серед таких заходів: - фактичне впровадження механізму повернення коштів екологічного податку для реалізації екологічних проектів підприємствам-платникам екоподатку з державного бюджету. Законодавчо це зафіксовано в Бюджетному кодексі України та постанові КМУ №756 від 18.09.13, але на практиці не виконується;

- Що серед ініціатив органів влади, які реалізовують природоохоронну політику (наприклад, Мінприроди, Держекоінспекція, Держводагентство та ін.), скоріше заважає, ніж сприяє здійсненню природоохоронної діяльності підприємства? Інколи неузгодженість прийняття нових документів з існуючою практикою зводить нанівець усі позитивні аспекти запланованого перетворення. Наприклад, занадто швидка адаптація українського законодавства до європейських практик може доволі згубно вплинути на деякі й так слабкі спроби системного вирішення екологічних питань. Не встигнувши виконати вимоги одних норм, ми починаємо адаптувати інші. І так рік за роком. На нашу думку, слід більш чітко виконувати прийняті раніше плани та зобов’язання. Інколи не боятися повернутися на крок назад та ще раз все перевірити: чи готові ми до нових змін? Недосконала дозвільна система, яка надає чиновникам простір для прийняття суб’єктивних рішень. Відміна окремих нормативних документів, які регламентують природоохоронну діяльність, без прийняття замість них відповідних нових альтернативних документів. Shell. Часті зміни законодавчого поля, вочевидь, вимагають значних організаційних зусиль від компаній, щоб пристосуватись до нових умов, і, звісно, компаніям бракує стабільності регуляторного поля. Очевидно, знову ж таки є певна потреба в систематизації та кодифікації існуючих правил і норм, щоб промисловість працювала у чіткому регуляторному полі. Не можна сказати, що це не робиться. Адже минулого року ми спостерігали за ініціативами уряду щодо кодифікації та оновлення законодавства щодо користування надрами, у тому числі й екологічних норм. Це: - передача функції щодо видачі дозволів на небезпечні відходи до повноважень Мінприроди, що спричинило отримання зазначених дозволів на 2013 рік лише у грудні 2013-го! - реорганізація управління у сфері охорони навколишнього середовища (ОНС) на регіональному рівні, що при-

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

19


Тем а н ом ера звело до колапсу у своєчасному отриманні дозволів на викиди забруднюючих речовин і спецводокористування; - дублювання функції узгодження документів для отримання дозволів на користування надрами між Мінприроди та Держекоінспекцією, що значно подовжує терміни розгляду звернень та отримання дозволів; - видача дозволів на спецводокористування на 3 місяці (замість 3 років), оскільки нормативні акти визначають лише максимальний термін видачі дозволу – до 3-х років; - законодавчо неурегульована ініціатива Мінприроди щодо підписання Угод про співпрацю в області ОНС з найбільшими забруднювачами областей. - Ваші побажання органам влади у сфері екології та вдосконалення своєї роботи у 2014 році. Звісно, хотілося б побажати злагодженості у роботі державних установ та сприятливої зовнішньоекономічної ситуації для втілення усіх запланованих покращень в екології. Ми готові надати підтримку уряду у впровадженні тих чи інших перетворень шляхом надання власних пропозицій та конструктивного доопрацювання тих проектів, які зараз перебувають на громадських обговореннях. Удосконаленням може стати лише більш уважне ставлення органів влади до звернень та зауважень підприємств. Сприяти адаптації українського законодавства у сфері екології до вимог міжнародного. Це потребує прийняття законодавчих актів, спрямованих на: - поліпшення екологічної ситуації під час вироблення та транспортування енергопродуктів; - моніторинг рівня радіоактивності в навколишньому середовищі; - впровадження екологічного аудиту на енергопідприємствах. Оновити або змінити: Кодекс України про надра; Закон України «Про нафту й газ»; Податковий кодекс України; Земельний кодекс України; Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами; Методику визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами. Shell. Наша компанія схвалює ініціативи уряду щодо впорядкування чинних екологічних норм і сподівається, що ця робота не припиниться у 2014 році.

- остаточне визначення та впровадження повноважень у сфері ОНС на різних рівнях; - скорочення термінів розгляду документів на отримання дозволів та посилання на конкретні статті законів, у разі відмови (замість фрази «не відповідає чинному законодавству»); - перехід на рівень конструктивного діалогу з рівня розмови з позиції сили: «не виконали – закриємо».

20

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

Те ма н омера - Поділіться планами вашої компанії у сфері екології на 2014 рік? У 2014 роцi компанiя «Метiнвест» реалiзовуватиме низку прiоритетних iнвестицiйних проектiв в екологiчнiй сферi. Ефект вiд iнвестицiй в екологiю у мiстах присутностi наших пiдприємств буде помітно вiдчутний вже у найближчi роки. У цьому році ми продовжимо реалізацію деяких минулорічних проектів, проте додадуться й нові. Найбільш великий як технологічно, так і екологічно – проект будівництва нової агл��фабрики на Єнакіївському металургійному заводі. На цьому ж підприємстві в 2014 році буде завершено капітальний ремонт конвертера №1 із заміною корпусу та газоочисного устаткування. Також ми плануємо провести реконструкцію пилоочисних споруд конвертера №1 на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча та розробити проект реконструкції газоочисних споруд аглофабрики підприємства. На комбiнатi «Азовсталь» буде проведено розширений капітальний ремонт доменної печі №4 iз заміною аспiрацiйної системи ливарного двору. На Північному ГЗК проводиться реконструкція газоочисних споруд випалювальних машин. У Запоріжжі на металургійному комбінаті буде виконано будівництво газоочисної установки для агломашини №2, також ми плануємо завершити будівництво лінії безперервного травлення соляною кислотою з введенням установки регенерації відпрацьованих травильних розчинів (виконання заходу дозволить суттєво знизити скиди у р. Дніпро). Крім того, компанія «Запоріжсталь» запланувала розпочати роботи з підготовки майданчика під будівництво конвертерного цеху. Після завершення будівництва планується вивести з експлуатації мартенівський і обтискний цехи цього підприємства. Стратегія мінімізації негативного ефекту підприємств нафтогазового комплексу на довкілля ґрунтується на концепції поетапного розроблення та реалізації заходів, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища в межах впливу виробничих об’єктів. Основними принципами їх реалізації є: - забезпечення дотримання національних і міжнародних екологічних стандартів і нормативів з охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів; - значне зменшення і, по можливості, зведення до мінімуму техногенного впливу підприємств нафтогазового комплексу на навколишнє середовище й населення за рахунок проведення активної політики підвищення ефективності використання природних ресурсів та енергозбереження; - зменшення утворення шкідливих речовин у процесі виробничої діяльності за рахунок впровадження прогресивних технологій виробництва та реалізації заходів запобіжного характеру з охорони навколишнього середовища; - забезпечення нарощування обсягів виробництва без підвищення техногенного тиску на довкілля за рахунок використання екологічних та ресурсозберігаючих технологій; - дотримання відповідних норм і нормативів охорони навколишнього середовища при проектуванні, будівництві та реконструкції капітальних об'єктів; http://ecopoglyad.com/

- зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище шляхом локалізації (уловлювання) викидів і скидів із подальшою їх нейтралізацією, складуванням й утилізацією; - зменшення й, по можливості, усунення небезпечних наслідків уже заподіяного негативного впливу на навколишнє середовище та населення; - запобігання виникненню надзвичайних й інших несистемних ситуацій техногенного характеру, які негативно впливають на навколишнє середовище; - удосконалення та гармонізація нормативно-правової бази у сфері природоохоронної діяльності об’єктів нафто­газового комплексу України; - забезпечення екологічно збалансованого природокористування шляхом підвищення енергоефективності виробництва за рахунок впровадження ресурсозбереження та технічного переоснащення на основі інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів.

-

- -

-

-

-

-

- - -

Shell. В рамках проекту Юзівської ділянки у 2014 році до початку буріння компанія проводить комплексну оцінку поточного стану навколишнього середовища на Юзівській ліцензійній ділянці, а також оцінку впливу на довкілля в рамках проектів сейсморозвідки і буріння. Комплексна оцінка стане основою для розробки конкретних природоохоронних заходів з метою мінімізації впливу на навколишнє середовище. В рамках проекту спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування» ми розробили план моніторингу екологічних показників «Шелл Юкрейн Експлорейшн енд Продакшн I» на 2014 рік, в якому передбачені: контроль якості атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони обох бурових (Біляївської-400 і Ново-Мечебилівської-100) і в зоні житлової забудови найближчих до бурових населених пунктів; контроль викидів від стаціонарних джерел на бурових майданчиках; контроль якості води в артезіанських свердловинах на бурових майданчиках Біляївської-400 і Ново-Мечебилівської-100; контроль якості води в приватних криницях та відкритих водоймах найближчих до бурових майданчиків населених пунктів; контроль якості води в моніторингових свердловинах навколо бурових майданчиків Біляївської-400 і НовоМечебилівської-100; аналіз бурового шламу і відпрацьованого бурового розчину, отримання санітарно-гігієнічного висновку про клас небезпеки бурових відходів; перевірки місць зберігання, роздільного збору та тимчасового розміщення відходів на бурових майданчиках і на території підрядників; аналіз ґрунтів на межі санітарно-захисної зони та в зоні найближчої житлової забудови; заміри рівня шуму на межі санітарно-захисної зони та в зоні найближчої житлової забудови; заміри рівня вібрації в зоні найближчої житлової забудови. Відбори проб, аналізи, виміри і дослідження проводитимуть сертифіковані лабораторії ДУ «Харківський Обласний Лабораторний Центр Держсанепідслужби України»,

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Харківського «УкрНДІкомунпроект», ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім.Марзєєва НАМН України» за участі фахівців компанії «Шелл». Вугільний блок: 1. Розробка проектів і реалізація заходів щодо досягнення встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин на стаціонарних джерелах викидів, установка пилогазоочисного обладнання. 2. Обслуговування породних відвалів (у тому числі: заходи з формування та гасіння, температурні зйомки, озеленення, біологічна рекультивація). 3. Будівництво і розширення породних відвалів. 4. Розробка і реалізація проектів будівництва очисних споруд шахтних вод. 5. Придбання та встановлення електролізних установок для знезараження шахтних вод. 6. Будівництво біоінженерних очисних споруд господарсько-побутових стоків. 7. Розробка проекту комплексного використання шахтних вод для організації господарсько-питного водопостачання. Генерація електроенергії: 1. Розробка пілотних проектів з установки систем сірко- та азотоочистки і реалізація заходів щодо досягнення встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин на стаціонарних джерелах викидів. 2. Проведення реконструкцій існуючого пилоочисного обладнання на ТЕС ДТЕК (9 енергоблоків). 3. Будівництво і розширення золовідвалів. 4. Установка систем сухого золовідбору на всіх реконструйованих енергоблоках з метою збільшення обсягів утилізації золошлакових відходів. 5. Впровадження систем автоматизованого моніторингу на 8 енергоблоках ТЕС. 6. Завершення будівництва та введення в експлуатацію системи промзливової каналізації на Придніпровській ТЕС. 7. Впровадження системи екологічного менеджменту на ТЕС ДТЕК Західенерго. «Екопогляд» дякує всім компаніям за вичерпні відповіді та бажає здійснення побажань до влади та реалізації власних планів у 2014 році.


Екол о гі я е н ер г е т и к и

Еколо г і я е н ерг е тики

Як відчистити повітря

від ТЕС

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, тис. т

Рисунок 1

Питомі викиди забруднюючих речовин на вугільних ТЕС

Рисунок 2

Резерви для екомодернізації ТЕС –

Олексій Хабатюк, голова Наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій

22

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

«Екопогляд» на своїх шпальтах (№ 10, 2013) звертався до теми викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря українськими ТЕС в контексті зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства (ЕнС). Очевидно, що Україна не зможе виконати взяті на себе зобов’язання перед ЕнС до 2018 року. Але не варто озиратись на вимоги ЕнС як головного чинника, що має спонукати до зниження викидів. Основними засадами державної екологічної політики України на період до 2020 року (далі – Стратегія екологічної політики) передбачено, що зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами до 2015 року на 10 % та до 2020 року на 25% від базового рівня є одним із ключових завдань в досягнені її стратегічних цілей. Для забезпечення досягнення цих цільових показників необхідно вже на сьогодні мати низхідний тренд викидів. Однак їхня динаміка останніх років демонструє протилежhttp://ecopoglyad.com/

у вугіллі ний тренд - висхідний, що корелюється із темпами приросту промислового виробництва та ВВП (рис. 1). Це ставить під сумнів саму можливість досягнення цілей Стратегії екологічної політики в цій частині в умовах, що склались. З одного боку, вугільна електроенергетика, відповідно до оновленої редакції Енергетичної стратегії України до 2030 року (далі – Енергетична стратегія) – це пріоритетний напрямок розвитку електроенергетики. Саме на нього уряд покладає надії в забезпеченні стійкості енергетичної системи країни та роз��лядає як основу енергетичної безпеки держави. Задля досягнення контрольних показників Енергетичної стратегії необхідно збільшити виробництво електроенергії вугільними ТЕС до 2015 року на 20% та до 2020 року на 10% відносно базового 2010-го. З іншого боку, вугільні ТЕС відповідальні за понад 40% всіх викидів забруднюючих речових стаціонарними дже-

релами в Україні. Аналіз динаміки питомих викидів на одиницю відпущеної електроенергії демонструє, що протягом багатьох років вони залишаються практично незмінними – 23 г/кВт-год (рис. 2). Понад 80% забруднюючих речовин, які надходять до атмосферного повітря при роботі вугільних ТЕС України, припадає на сірчистий ангідрид та оксиди азоту (рис. 3). З одного боку, зниження цих викидів до нормативних значень потребує значних капітальних вкладань в пилогазоочисне обладнання власником ТЕС. З іншого – зволікання із скороченням цих викидів завдає непоправної шкоди здоров’ю населення, негативно впливає на навколишнє середовище та призводить до значних суспільних витрат на систему охорони здоров’я та усунення негативних наслідків такої діяльності. Задовго до приєднання до ЕнС та затвердження Стратегії екологічної політики в Україні було запроваджено прогресивні нормативи щодо викидів великими установками, що спалюють паливо (накази Мінприроди від 27.06.2006 № 309 та від 22.10.2008 № 541). Однак це жодним чином не позначилось на рівні питомих викидів від ТЕС. Зокрема відповідно до наказу Мінприроди №541 від 22.10.2008 з 2016 року починають діяти так звані перспективні технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для установок теплової потужності більше 50 МВт. Всі системоутворюючі вугільні ТЕС України

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

23


Екол о гі я е н ер г е т и к и Структура викидів основних забруднюючих речовин вугільними ТЕС у 2012 році

Рисунок 3

(нові та модернізовані) підпадають під дії цього наказу та мали б не перевищувати для пилу 50-100 мг/нм3, для діоксиду сірки - 200-400 мг/нм3, для оксидів азоту – 200500 мг/нм3 (в залежності від теплової потужності). Таким чином, сумарні викиди вугільними ТЕС цих забруднюючих речовин не мають перевищувати 450-1000 мг/нм3, що відповідає питомим викидам на одиницю відпущеної електроенергії близько 1,5-3,5 г/кВт-год. Це в 7-15 разів нижче від поточного рівня питомих викидів у вугільній електроенергетиці України. Так проявляються явні протиріччя між поточним станом речей у вугільній електроенергетиці країни та метою Енергетичної стратегії та Стратегії екологічної політики з врахуванням чинних нормативів. У більшості країн світу для приведення цих протилежностей до спільного знаменника було розроблено та успішно застосовується механізм екологічного оподаткування. В основному саме екологічні податки забезпечують інтерналізацію негативних екстерналій у виробничій сфері. І, напевне, саме тому Стратегія екологічної політики розглядає екологічне оподаткування як важливий механізм забезпечення її реалізації. Для України механізм екологічного оподаткування не є чимось новим. До 2011 року справлявся збір за забруднення навколишнього природного середовища. З 2011-го формально його почали справляти у вигляді екологічного податку. Податковим кодексом України було передбачено поступове, протягом 4 років, зростання податкового навантаження від сплати екологічного податку. За останні два роки 14-ма найбільшими системоутворюючими вугільними ТЕС України було сплачено більше 1 млрд грн на рік екологічного податку до бюджетів всіх рівнів. Із них більше 90% - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин. Очікувалось, що в 2014 році, після переходу на 100% сплату екологічного податку, ТЕС сплатять близько 1,4 млрд грн. Однак на початку 2013-го у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №2009, поданий народним депутатом Д. Шпеновим, яким було запропоновано відтермінувати перехід до стягування екологічного податку в повному обсязі з ТЕС та ТЕЦ на 2 роки - до 2016 року. Необхідність такого відтермінування пояснювалась неврегульованістю механізму використання частини коштів, які сплачуються ТЕС у вигляді екологічного податку, на їх екологічну модернізацію. Цей законопроект по суті був лобістським, оскільки пропонував вибіркове зниження податкового навантаження лише для ТЕС та ТЕЦ, хоча причини його ініціювання актуальна для всіх. Формально законопроекту №2009 не дали ходу, але в грудні 2013 року його положення увійшли до законопроекту №3757 (автор

24

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

Еколо г і я е н ерг е тики – народний депутат В. Хомутнік), який було подано, розглянуто комітетом та прийнято Верховною Радою в цілому протягом 3 днів. З прийняттям Закону України №713-VII від 19.12.2013 ТЕС України у 2014 та 2015 роках сплачуватимуть екологічний податок із знижкою 25% від встановленої Податковим кодексом України ставки екологічного податку. За оцінками, це призведе до зниження податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів від вугільних ТЕС на близько 700 млн грн протягом 2014-2015 рр.

Яка мета таких змін? Зазвичай власниками ТЕС озвучується дві – залишити кошти в розпорядженні ТЕС для фінансування проектів із їх екологічної модернізації, зокрема встановлення пилогазоочисного устаткування, та не допустити підвищення податкового навантаження на ТЕС, щоб не спричинити зростання відпускної ціни на електроенергію, а відповідно і тарифів на електроенергію для споживачів. Щодо останнього, то варто зауважити, що сплата екологічного податку в 2014 році в повному обсязі, як це було передбачено попередньою редакцією Податкового кодексу, призвела б до зростання відпускної ціни вугільних ТЕС в ОРЕ лише на близько 0,5 коп./кВт-год, або на 0,8%. При цьому ціна продажу електроенергії з ОРЕ енергопостачальникам зросла б не більше, ніж на 0,35%. Для порівняння: за останні п’ять років ціна продажу електроенергії ТЕС в ОРЕ зростала щорічно в середньому приблизно на 14 %. Щодо екологічної модернізації за рахунок «зекономленого» за 2014-2015 роки екологічного податку, то ситуація взагалі абсурдна. За оцінками самих енергетиків, які наведені в Енергетичній стратегії, обсяг інвестицій, необхідних для встановлення пилогазоочисного устаткування, лише на наявні блоки ТЕС і ТЕЦ має скласти 98 млрд грн. Таким чином «зекономлені» на сплаті податків 700 млн грн становлять лише 0,7% від необхідної суми цільових екологічних інвестицій. Як-то кажуть, коментарі зайві. Та хіба це проблема лише лобіювання галузевих інтересів під гаслом хибних декларативних загроз та цілей? Очевидно, що ні! Екологічний податок в Україні декларується як стимулюючий. Це проявляється у формі законодавчо закріпленого механізму повернення державою частки зібраних коштів на реалізацію цільових проектів екологічної модернізації платникам податку. В той же час стосовно вугільної електроенергетики чинні ставки екологічного податку, відсутність дієвого механізму повернення коштів платникам для екологічної модернізації та низький процент такого повернення перетворює цей податок на чисто фіскальний інструмент, націлений на наповнення державного та місцевих бюджетів. За поточного рівня екологічного податку на викиди забруднюючих речовин власникам ТЕС вигідніше сплачувати 1 млрд грн на рік, аніж інвестувати в сто разів більші суми у встановлення пилогазоочисного устаткування на ТЕС. При цьому власник не матиме додаткових витрат, оскільки перекладе їх на споживача, а держава та населення будуть змушені понести набагато більші витрати на усунення наслідків цих викидів. І перше завдання уряду – встановити такий рівень екологічного податку, який, з одного боку, стимулював би власника ТЕС до зниження викидів, а з іншого - не призвів http://ecopoglyad.com/

би до надмірного зростання ціни на електроенергію для споживачів. Але саме тут виникає основна проблема – ціна на електроенергію. В контексті цін на електроенергію в Україні найбільш популярними для обговорення є теми: - перехресне субсидування між населенням (та іншими пільговими категоріями споживачів) та промисловими споживачами, яке досягло 40 млрд грн у 2013 році; - високі «зелені» тарифи для виробників електроенергії із відновлюваних джерел енергії (ВДЕ); - протистояння між державною атомною та приватною тепловою електрогенерацією. Якщо з першою все зрозуміло - це фактично перерозподіл витрат між двома групами споживачів і має слабкий опосередкований вплив на навколишнє середовище, то дві інші мають безпосередній зв’язок із зменшенням впливу на навколишнє середовище. При загальному позитивному ставленні до ВДЕ та «зелених» тарифів, як одного із механізмів стимулювання їх розвитку, в контексті екологічних проблем української енергетики вони (ВДЕ та «зелені» тарифи) виглядають щонайменше суперечливо. У 2013 році з ТЕС відпустили в ОРЕ 69,16 млрд кВт-год електроенергії за середньозваженою ціною 63,4 коп/кВт-год. В цій ціні було враховано екологічний податок, який становив 1,4 коп./кВт-год., або близько 2,2% від ціни електроенергії. Це дозволило зібрати до бюджету 1 млрд грн, який фактично сплатили промислові споживачі. В тому ж 2013 році виробники електроенергії за «зеленим» тарифом відпустили в ОРЕ 1,38 млрд кВт-год. електроенергії за середньозваженою ціною 249,5 коп./кВт-год на загальну суму 3,44 млрд грн, які також фактично сплатили промислові споживачі. Виходить, що промисловий споживач спроможний заплати більше 3 млрд грн за «зелену» енергетику, але чомусь не може оплачувати озеленення «коричневої» енергетики? Це виглядає так, ніби водій керує старим авто, що глохне, його пасажири задихаються від смороду вихлопних газів, але на заправці авто заправляють найдорожчим бензином. Та чи не варто полагодити вихлопну систему, щоб не задихнутися? Протистояння атомної та теплової енергетики в Україні відбувається на тлі де-факто завершеного процесу приватизації ТЕС та нерозпочатого процесу корпоратизації АЕС. Найчастіше в публічній формі це протистояння виливається у порівняння неконкурентних умов формування цін та тарифів на електроенергію для ТЕС та АЕС в Україні. В той же час мало приділяється уваги обґрунтованості абсолютного рівня цін на електроенергію. Це вкрай важливо, оскільки підвищення екологічного оподаткування ТЕС неминуче призводитиме до збільшення ціни на електроенергію, а тому потрібно знаходити резерви для її зниження. Найближчий сусід, який має стійкий та розвинутий ринок електроенергії, значну частку вугільної генерації в структурі виробництва електроенергії та порівняний обсяг ринку, – це Польща. У Польщі близько 90% всієї електроенергії виробляється із вугілля, а лінії електропередач, що зв’язують її із сусідніми країнами, мають обмежену пропускну здатність (експорт електроенергії не перевищує 4% від обсягів виробництва). Протягом 2012-2013 років середньозважена ринкова ціна продажу електроенергії в Польщі, яка на 90% генерується із вугілля, знаходилась на рівні 4 євроцентів/кВт-год., або 44 коп./кВт-год. В той же

період середньозважена ціна продажу електроенергії ГК ТЕС в ОРЕ України становила 61 коп./кВт-год. Чи не тут приховані резерви для фінансування екологічної модернізації без суттєвого зростання цін на електроенергію? Таким чином, основними організаційними та регуляторними заходами зі зниження навантаження на навколишнє природне середовище вугільними ТЕС в Україні є: ✔ розробка реалістичного національного плану скорочення викидів забруднюючих речовин в електроенергетиці з урахуванням міжнародних зобов’язань; ✔ корегування технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин та жорсткий контроль за їх дотриманням; ✔ перевірка та удосконалення порядку формування ціни на електричну енергію, що відпускається ТЕС; ✔ перевірка та усунення можливостей завищення витратної частини на всьому технологічному ланцюгу виробництва електроенергії від постачання палива (видобування для вертикально інтегрованих компаній) до її реалізації; ✔ підвищення ставок екологічного податку до рівня, який стимулює запровадження природоохоронних заходів (перехід по факту від фіскального до стимулюючого екологічного оподаткування); ✔ запровадження дієвого механізму повернення сплачених коштів екологічного податку на реалізацію природоохоронних заходів на ТЕС; ✔ запровадження жорсткого контролю за цільовим використанням коштів екологічного податку.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

25


Еко п о гл яд . Св іт

Еко п о гл яд . Сві т

ЄБРР затягне паски вугільному бізнесу

Державні закупівлі в ЄС «позеленішають»

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) більше не фінансуватиме нові енергетичні проекти із будівництва ТЕС на вугіллі, за винятком "особливих обставин", оскільки не вбачає в них більше економічно прийнятних альтернатив. Цей крок є частиною нової стратегії банку для енергетичного сектору і супроводжується аналогічними заявами від Світового банку, Європейського інвестиційного банку, агентств розвитку Англії (CDC) і Франції (AFD).

Європейський парламент схвалив нові правила державних закупівель, які нададуть більшої ваги екологічній складовій при укладанні контрактів щодо води, енергетики та транспорту. Нові директиви з концесії та комунальних послуг були погоджені з країнами-членами ЄС та офіційно підтверджені їхніми представниками у Брюсселі ще влітку. Під час укладання комунальних контрактів державними замовниками тепер мають враховуватися витрати повного життєвого циклу. До цих витрат будуть відноситися екологічні збитки від контрактів, де визначатиметься їх грошова вартість, в тому числі для парникових газів та інших викидів. Ця пропозиція багато в чому співпадає із пропозиціями Європейської комісії. Країни, у яких екологічні критерії вже викладені в контрактах, можуть вимагати від підрядників забезпечення відповідного маркування чи сертифікатів. «Органи державної влади витрачають близько 18% ВВП на закупівлю робіт, товарів або послуг, надаючи державним закупівлям особливого значення для досягнення суспільних цілей», - зазначив Європейський парламент у своїй заяві. Директиви наберуть чинності через 20 днів після опублікування, і дер-

Вдосконалення ефективності старих станцій ще дозволятиметься, якщо вони знижуватимуть викиди вуглецю та інших забруднювачів.

Проте прихована вартість вуглецю враховуватиметься при економічних розрахунках будь-яких вугільних інвестицій, в тому числі у вугледобувній промисловості. Для отримання інвестицій вугільні проекти мають містити плани із максимального скорочення викидів вуглецю, використання найкращих доступних технологій відповідно до Директиви ЄС про промислові викиди та відображати готовність до вловлювання та зберігання вуглецю. ЄБРР продовжуватиме фінансувати високоефективні газові електростанції і базові потужності, відновлювальну енергетику, а також заохочуватиме перехід з вугілля на газ. Підтримка організацією відновлювальної енергетики, що представляє третину енергетичного сектору банку, була посилена. Європейські неурядові організації привітали припинення фінансування банком вугільної промисловості, але заявили, що банк повинен підтвердити ці наміри. Перший тест для них – чи буде надано фінансування на будівництво електростанції на бурому вугіллі у Косово. Додатково: ЄБРР працює в 34 країнах Центральної та Східної Європи, Центральній Азії, Південному та Східному Середземномор’ї.

26

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

жави-члени матимуть два роки для впровадження їх в національне законодавство.

Сланцевий газ вже не загрожує водним ресурсам Твердження, що добування сланцевого газу представляє загрозу водопостачанню, є перебільшеними, заявляє Чартерний Інститут з води та екологічного управління Великобританії (CIWEM). Розвідувальний фрекінг матиме мінімальний вплив на водопостачання порівняно з іншими видами діяльності, стверджується в експертному огляді інституту. Крім того, добування сланцевого газу потребує менше води, ніж буріння для інших видів викопного палива. Згідно з оглядом, на місцях добування сланцевого газу можуть виникнути проблеми з водою при подальшому розвитку галузі. Головне занепокоєння у експертів викликає захист підземних вод. Забруднення може виникати у випадку неналежного буріння свердловин, їх герметичного закриття і підтримки. Добування сланцевого газу має бути заборонене у тих регіонах, де «чутливість» підземних вод особливо підвищена, додається в огляді. CIWEM підтримує Агентство охорони довкілля Англії щодо фрекінгу в областях з особливим статусом захис-

Держзакупівлі в Європі - 18% ВВП

http://ecopoglyad.com/

ту підземних вод. Агентство вимагає від операторів надання планів захисту водоносних шарів і подальшого врахування цих планів при видачі дозволів.

Польща не відмовилася від намірів зводити вугільну ТЕС Після кількох місяців тиску з боку уряду польське державне комунальне підприємство PGE не відмовилося від намірів приступити до будівництва скандальної вугільної установки потужністю 1,8 ГВт на станції компаній в Ополе. Будівництво має розпочатися 1 лютого. PGE інвестує у проект 2,7 млрд євро, що буде здійснюватися однією з її дочірніх компаній, заявив представник PGE. Він не вказав, чи будуть залучені банківські кошти, корпоративні облігації або інші механізми фінансування. Польський уряд вважає, що проект має вирішальне значення для енергетичної безпеки Польщі, оскільки багато застарілих установок незабаром буде виведено з експлуатації. Близько 6,6 ГВт потужностей вийдуть з балансу до 2020 року, за даними оператора системи передачі енергії PSE. PGE призупинила проект в Ополе у квітні 2013 року через різке падіння цін на електроенергію, що знизило економічну актуальність проекту. Рішення Єврокомісії 2012 року з приводу недопущення будівництва у Польщі запланованих енергетичних об’єктів, в тому числі в Ополе, з використанням вільних вуглецевих дозволів також відіграло свою роль. Компанія ж оцінює, що викиди від нових потужностей будуть менші на 30% порівняно з іншими установками PGE. Проект піддається різкій критиці з боку екологічних громадських організацій, які стверджують, що гроші краще було б витратити на проекти з енергоефективності для домашніх господарств або на відновлювальні джерела енергії. У лютому минулого року PGE вигр��ла справу проти екологічної організації Client Earth щодо планів розширення в Ополе. Суд відхилив позов організації про те, що при оцінці впливу проекту на навколишнє середовище були допущені помилки.

Сланцевий газ не зменшить дефіциту енергоресурсів в Європі Запаси сланцевого газу в Європі не зменшать дефіцит поставок газу, що може тільки зрости до 2035 року, як прогнозують економісти нафтогазової компанії British Petroleum (ВР). Імпорт трубопроводами, швидше за все, зможе задовольнити 51% попиту на газ в Європі до 2035 року порівняно з 37% на даний час, незважаючи на зростання добування сланцевого газу до 3,7 млрд куб. футів на день. Протягом наступних 20 років зростання поновлювальних джерел енергії буде здійснюватися під керівництвом ЄС, де на їх частку в енергетичному балансі припаде 32% порівняно з 12% в 2012 році.

Відновлювальні джерела енергії, включаючи біопаливо, складуть 7% від світового енергоспоживання до 2035 року порівняно з 2% на даний час.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

За обсягом відновлювальної енергії в лідерах опиниться Китай. Підвищення конкурентоспроможності вітрової енергетики без субсидій означатиме, що «до 2013 року вітрова енергетика стане серйозним опонентом для будь-якого виду енергії, особливо в регіонах, де вартість вуглецю складає 29 євро за тонну і більше». Глобальні викиди парникових газів від використання енергії до 2035 року зростуть на 29% від рівня 2012го. Майже весь приріст у викидах буде надходити з країн із економікою, що розвивається, як і передбачає Міжнародне енергетичне агентство та Екологічна програма ООН. У 2035 році кожен з енергоносіїв нафта, вугілля та газ - відповідатимуть за 27% енергобалансу. Вугілля залишиться найбільшою сировиною для виробництва енергії.

В ЄС сперечаються через введення вуглецевих податків на пальне Греція розпочала своє президентство в ЄС з інтенсивних переговорів щодо просування пропозиції Європейської комісії із встановлення нових мінімальних податкових ставок на пальне в залежності від його енергоємності та викидів СО2. Для розробки нововведень створено п’ять робочих груп.

27


Еко п о гл яд . Св іт Єврокомісія була готова протягнути податкову пропозицію ще в минулому році, але Греція переконала у додатковій фазі переговорів. Польща та Румунія категорично відкликають пропозицію щодо карбонової частки у нових податках в той час, як більшість країн підтримують пропозицію застосовувати мінімальні ставки для викидів СО2. Ірландія та Кіпр у свою чергу пропонують встановити мінімальні ставки для викидів СО2 на рівні 9-12 євро за тонну, а Єврокомісія – на рівні 20 євро за тонну викидів. «Необхідно докладати більше зусиль у вирішенні таких питань, як встановлення ставок для конкретних видів палива і типів їх використання, біопалива та біорідин. Також необхідна подальша робота з формування податкових пільг при оподаткуванні комерційних продуктів в перехідні періоди», - зазначається у прес-релізі енергетичного департаменту Єврокомісії. Прогрес, досягнутий в процесі переговорів, ляже в основу обговорення профільними міністрами в червні цього року. Пропозицію підняти ставки енергетичних податків було подано Єврокомісією на прохання Європейської ради ще в 2011 році для встановлення відповідностей із кліматичними та енергетичними цілями ЄС.

British Petroleum компенсує ЄС втрати за біодизель

Еко п о гл яд . Сві т

British Petroleum програла битву за біодизель Заходи ЄС щодо призупинки імпорту біодизеля компанії ВР з США в обхід антидемпінгових мит є законними. Таке рішення прийняв Європейський суд у відповідь на заперечення енергетичної компанії. У 2009 році ЄС ввів ввізні мита на біодизель, вироблений в США. Це сталося після того, як Європейська біодизельна рада (ЄБР), яка представляє вітчизняних виробників, висловила стурбованість з приводу субсидованого імпорту. Відповідні заходи були поширені і на біодизель, що імпортується через Канаду. Там слабші суміші біодизеля використовувались як лазівка для уникнення сплати вищих тарифів. British Petroleum просила частково анулювати рішення з ряду причин. Наприклад, компанія стверджувала, що суміш, яка містить менше 20% біодизеля, дуже відрізняється від чистого біодизеля і тому має отримати більш сприятливі умови для розслідування факту обходу сплати тарифів. Проте суд ухвалив, що ЄС працювала згідно із правочинною процедурою у вчиненні цих заходів, і відзначив, що імпорт чистого біодизеля практично припинився після введення оригінальних зобов’язань,

в той час як імпорт сумішей з боку США зріс. Він відхилив аргументи ВР та сказав, що компанія має компенсувати витрати, яких зазнали Європейський Союз та Європейська біодизельна рада.

ЄС знає, як скоротити відходи Як зазначає Європейська комісія, чотирнадцять країн-членів ЄС та деякі регіони Бельгії та Великобританії прийняли плани попередження утворення відходів. Резюме перших поданих планів вказали на широкий діапазон підходів, які обрано урядами країн. Рамкова директива ЄС з відходів 2008 року вимагала подання країнами-членами ЄС Комісії планів щодо запобігання утворення відходів до 12 грудня 2013 року. Проте правила щодо повідомлення проектів не були прийняті до грудня, тому було отримано тільки формальні повідомлення від Чехії, Німеччини, Нідерландів, Іспанії й Уельсу. Інші країни та регіони все ще готують та проводять консультації щодо планів, але більшість з них заявили, що прийматимуть їх в першій половині 2014 року. Європейське агентство з навколишнього середовища розгляне плани та узагальнить інформацію на основі прийнятих ще десять років тому проектів, серед яких план Норвегії. Робота, яка включає узагальнення планів чотирьох країн, вказує на визначення чітких цілей скорочення відходів, хоча більшість з них стосується відмежування економічного зростання та утворення відходів. План Брюсселя серед тих, які вже підсумували, має найбільш деталізовані цілі.

Обсяг утворення побутових відходів має зменшитися до 5 кг на душу населення в рік, а макулатури – до 30 кг/ працівник/рік.

Німеччина обережніше ставиться до чисельних показників, проте заявляє

28

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

ЄС і зробити його пріоритетним у формуванні політики допомоги ЄС. Комісар заявив, що Комісія систематично порушує питання у політичних, торговельних та двосторонніх відносинах ЄС з ключовими країнами, включаючи Китай, В’єтнам і Таїланд, і пообіцяв зробити те ж саме у майбутніх переговорах із США та Африканським Союзом.

Екозлочин та кара

http://ecopoglyad.com/

Вплив на навколишнє середовище оцінюватимуть за новими чинниками

про скорочення утворення відходів відносно ВВП, чисельності працівників і населення. Усі плани зводяться до покривання відходів від населення і комунальних послуг, виробництва, роздрібної торгівлі та транспорту. Дещо менше охоплюється сільське господарство, гірничодобувна промисловість і сировинні галузі з обробки матеріалів. У грудні минулого року відповідні проекти прийняли Австрія, Брюссель, Фінляндія, Італія, Литва, Латвія, Люксембург, Польща, Португалія, Словаччина, Швеція, Англія та Шотландія.

ЄС закликає до суворіших санкцій проти екозлочинності Жорсткіші санкції, обов’язкове знищення незаконної слонової кістки та краща підготовка співробітників міліції і прокурорів необхідні для боротьби з браконьєрством та організованою злочинністю з вбивством носорогів, слонів й інших диких тварин з метою отримання прибутку - за це проголосували депутати Європарламенту 15 січня. Злочини проти дикої природи - на четвертому місці за обсягами незаконної діяльності у світі після торгівлі наркотиками, контрафакції та торгів-

лі людьми з річним оборотом не менше 19 млрд дол. США. Європейський Союз є важливим ринком та транзитним маршрутом для незаконної торгівлі рогами носорогів, слоновою кісткою та іншими тваринами і рослинами, що перебувають під загрозою зникнення. Це ставить ЄС у привілейоване становище для контролю цієї торгівлі.

Ріг носорога коштує дорожче, ніж кокаїн і золото. До того ж його легше пронести, ризик виявлення дуже малий і санкцій часто недостатньо

Так відреагував на бажання Європарламенту Янез Поточнік, комісар ЄС з охорони навколишнього природного середовища. Поточнік також повідомив, що комюніке буде підготовлене та презентоване для публічних обговорень у наступному місяці, а конференція з цього питання пройде 10 квітня. Оскільки торгівля продуктами злочинів проти дикої природи носить глобальний характер і попит на них зростає в Південно-Східній Азії, депутати Європарламенту закликають Єврокомісію додатково обговорити це питання з міжнародними партнерами

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Європарламент та представники країн-членів ЄС досягли згоди щодо перегляду Директиви оцінки впливу на навколишнє середовище, прийнятої ще в 1985 році. Заходи, які підтримав Європейський парламент, посилюють прозорість, участь громадськості і беруть до уваги нові екологічні фактори. Однак розвідка і видобування нетрадиційних вуглеводнів не включені в сферу дії Директиви. До Директиви включено такі фактори, як збереження біорізноманіття та зм��на клімату. Документ також забезпечить більшу прозорість процедури і буде сприяти участі громадськості через створення центрального порталу. Це закріплює чіткі норми щодо конфлікту інтересів й закликає країни-члени ЄС встановити санкції за порушення правил процедури ОВНС. Блокування з боку країн-членів введення обов’язкової оцінки впливу на навколишнє середовище від розвідки та видобутку сланцевого газу не дало парламенту включити сланцеве питання до Директиви. Європарламентарій Андреа Заноні, що займається лобіюванням нових змін до Директиви, назвав ці блокування неприпустимими й прирівняв Європу до Дикого Заходу. Директива з оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) поширюється як на державні, так і на приватні проекти. Вона встановлює певні критерії, в тому числі для інформації, яка повинна бути представлена держструктурам для погодження проекту. Директива охоплює широкий спектр проектів, починаючи від мостів і закінчуючи потужними свинофермами.

29


Пра в и л а гр и

Пра в ил а г р и

У правовому полі зору Державний нагляд та контроль Мінприроди переглянуло Критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища і періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 212, та підготувало проект їх нової редакції. На відміну від чинної у пропонованій редакції чітко визначені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для навколишнього природного середовища, та які суб’єкти господарювання відносяться до суб'єктів господарювання із високим, середнім і незначним ступенями ризику. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику • Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку. • Кількісні показники у сфері охорони, використання та відтворення водних об’єктів. • Кількісні показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. • Кількісні показники використання природних ресурсів, поводження з відходами, небезпечними та отруйними речовинами. • Дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. • Діяльність з охорони, використання та відтворення рослинного і тваринного світу, у тому числі видів, занесених до Червоної книги України. • Значення об’єктів природно-заповідного фонду та наявність спеціальних адміністрацій.

30

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

До суб'єктів господарювання із високим ступенем ризику відносяться суб’єкти: 1 яким належать та/або використовують: водосховища об'ємом більш як 5 млн куб. метрів; хвостосховища, шламонакопичувачі і накопичувачі токсичних відходів, що відносяться до І класу згідно з таблицею 2 додатка 1 до Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затверджених постановою КМУ від 16 листопада 2002 р. № 1788; 2 які здійснюють: діяльність (експлуатацію) та/або у яких наявні об’єкт(и), що становлять підвищену екологічну небезпеку; забір та/або використання води обсягом більш як 25 тис. куб. метрів на рік, а також водокористувачі, які мають оборотні системи водоспоживання загальною потужністю 1000 куб. метрів на добу і більше; скид зворотних вод (стічна, шахтна, кар’єрна, дренажна) у водні об'єкти; діяльність, що спричиняє викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в обсязі більш як 10 тис. тонн на рік; діяльність, що призводить до утворення та розміщення відходів I і II класів небезпеки – більш як 100 тонн на рік або інших відходів - більш як 1 тис. куб. метрів на рік; поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та агрохімікатами;

3 виробляють та/ або зберігають (використовують) у кількості понад 10 тонн на рік отруйних речовин, для поводження з якими необхідне одержання документа дозвільного характеру; 4 у яких знаходяться у стані природної волі на територіях (у тому числі водних об’єктах), які перебувають у користуванні суб’єктів господарювання, види об’єктів тваринного світу, що занесені до Червоної книги України; 5 які здійснюють вилучення з природного середовища диких тварин, в тому числі і тих, що занесені до Червоної книги України, з подальшим їх утриманням у неволі та напіввільних умовах з метою відтворення, розселення та в наукових цілях; 6 у яких в природних рослинних угруповуваннях зростають види об’єктів рослинного світу, що занесені до Червоної книги України, на територіях, які використовують суб’єкти господарювання, а також здійснюється їх вилучення в наукових цілях та з метою відтворення; 7 у підпорядкуванні яких є об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, які є спеціально створеними адміністраціями з охорони та використання природних ресурсів на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду місцевого значення, та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення в межах населених пунктів; 8 які здійснили з моменту останньої перевірки три і більше порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та/або виявлено злочин і притягнуто їх посадових осіб до кримінальної відповідальності протягом останніх двох років, що передують плановій перевірці; 9 які здійснюють лісокористування в гірських умовах; http://ecopoglyad.com/

10 у яких протягом року, що передує плановому: щорічний обсяг розрахункової лісосіки становить 20 тис. метрів кубічних і більше для суб’єктів господарювання, які знаходяться у підпорядкуванні Держлісагентства, та 3 тис. метрів кубічних для інших лісокористувачів; обсяг рубок головного користування становить менше 40% від загального об’єму заготовленої деревини для суб’єктів господарювання, які знаходяться в зоні українських Карпат, мішаних лісів та лісостеповій зоні; об’єм заготовленої деревини від проведення санітарно-оздоровчих заходів становить більше 60% від загального об’єму заготівлі за винятком рубок, не пов’язаних з веденням лісового господарства; площа переводу лісових культур І класу у покриту лісом площу становить 30% і менше від загальної площі переводу лісових культур у році, що передує року проведення планової перевірки; наявні ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчі та захисні ліси; проведення рубок догляду сильної та дуже сильної інтенсивності 26% і більше запасу деревини, крім рубок у молодняках; наявні пожежі протягом останніх двох років, що передують плановій перевірці, або позалісосічна захаращеність в захисних смугах вздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій зависності; 11 які створюють, досліджують та практично використовують генетично модифіковані організми у відкритій системі. Новою редакцією також зменшується частота проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства

у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів щодо суб’єктів господарювання з середнім та незначним ступенями ризику. Так періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику встановлена не частіше одного разу на три роки, з незначним ступенем ризику – не частіше разу на п’ять років. Щодо суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику періодичність залишається без змін - не частіше разу на рік. Якщо за результатами не менш як двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не було виявлено фактів порушення вимог законодавства, наступний плановий захід здійснюється не раніше, ніж через установлений для суб’єкта господарювання відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза. Разом із затвердженням нової редакції критеріїв передбачається втрата чинності постанови КМУ від 27 грудня 2008 р. № 1139 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем)».

Оподаткування: відходи як вторинна сировина З метою сприяння вирішенню проблем поводження з відходами Мінприроди підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері поводження з відходами як вторинною сировиною)». Під спеціальним режимом оподаткування розуміється, що сума податку на додану вартість, нарахована спеціалі-

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Інна Яреськовська, Асоціація правників України зованим заготівельним підприємством на вартість поставлених ним відходів як вторинної сировини/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для придбання вторинної сировини, спеціального обладнання і автотранспортних засобів для роздільного збирання побутових відходів, а також створення приймальних пунктів із заготівлі вторинної сировини. Зазначені суми податку на додану вартість мають акумулюватися спеціалізованими заготівельними підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Спеціалізованим заготівельним підприємством вважається підприємство, основною діяльністю якого є збирання, заготівля відходів як вторинної сировини на власних або орендованих основних фондах, в якій питома вага вартості відходів як вторинної сировини/послуг становить не менш як 75 відсотків вар-

31


Пра в и л а гр и

тості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Така норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага відходів як вторинної сировини/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності спеціалізованого заготівельного підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності. Відходами як вторинною сировиною для спеціального режиму оподаткування вважаються товари, зазначені у товарних позиціях 4707, 3915, 7001 00 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті збирання безпечних відходів (38.11 КВЕД), відновлення відсортованих відходів (38.32 КВЕД), якщо такі послуги надаються безпосередньо платником податку – суб’єктом спеціального режиму оподаткування.

Дозволи Мінприроди розроблено проект Порядку розроблення, погодження та затвердження документів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами. Документами дозвільного характеру у сфері поводження з відходами відповідно до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» є: • дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; • дозвіл на розміщення відходів; • дозвіл на зберігання та видалення відходів;

32

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

Пра в ил а г р и

• ліміти на утворення та розміщення відходів; • спеціальний дозвіл на змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; • дозвіл на будівництво або реконструкцію об’єкта поводження з відходами; • дозвіл на експлуатацію об’єкта поводження з небезпечними відходами; • погодження місць розміщення підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної, небезпечної продукції. Порядком встановлюються: - процедури отримання дозвільних документів та терміни їх дії; - терміни подачі заяв на отримання документів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами; - документи, що додаються до заяв про видачу документів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами; - процедури розгляду заяв на отримання документів дозвільного характеру та декларацій про відходи; - підстави для відмови у видачі та підстави для коригування документів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами.

Мінприроди розроблено проект Порядку видачі дозволу на вивільнення генетично модифікованих організмів у відкритій системі, яким визначаються процедура та терміни видачі дозволу; форма заявки та перелік документації, що має бути подана суб’єктом господарювання; підстави для відмови у видачі дозволу або переоформлення дозволу; видачі дубліката дозволу; анулювання дозволу.

Небезпечна тара Мінприроди розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про впровадження системи пово-

дження з небезпечною використаною тарою і пакувальними матеріалами». Виходячи з положень проекту постанови, під небезпечною використаною тарою і пакувальними матеріалами розуміються відходи тари і пакувальних матеріалів, у яких знаходилась така продукція: пестициди і агрохімікати; нафтопродукти, мастила (оливи); лакофарбувальні матеріали; миючі засоби; хімічні реактиви; медичні та фармацевтичні препарати; отруйні речовини, у тому числі продукти біотехнології та інші біологічні агенти. Якщо термінологічно не вдається віднести товар до вказаних категорій продукції, має надаватися висновок Міністерства екології та природних ресурсів щодо його належності до певної категорії. Також пропонується встановити такі мінімальні норми утилізації небезпечної використаної тари і пакувальних матеріалів для суб’єктів господарювання усіх форм власності, які використовують в Україні тару і пакувальні матеріали для пакування і транспортування виготовленої ними продукції або імпортують продукцію в тарі і пакувальних матеріалах, у відсотках загальної маси тари і пакувальних матеріалів: 2014 рік – 50, 2015-й – 60, 2016-й і наступні роки – 70. Для цих суб’єктів господарювання передбачається встановлення таких зобов’язань: • самостійно з дотриманням вимог законодавства забезпечити збирання, заготівлю та утилізацію/ видалення використаних тари і пакувальних матеріалів, в яких знаходилася продукція, відповідно до встановлених пунктом 6 цієї постанови мінімальних норм утилізації, або укласти договори із суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, про їх збирання, заготівлю та утилізацію/видалення; • подавати щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, територіальним органам Дерhttp://ecopoglyad.com/

жавної екологічної інспекції звітність про обсяги тари і пакувальних матеріалів, які були використані ними для пакування і транспортування продукції, згідно з формами, затвердженими Міністерством екології та природних ресурсів.

травня 2013 р. № 420. Пропонованими змінами виключаються положення про державну реєстрацію договору оренди водних об’єктів та вводяться положення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку водного об’єкта (пп. 19, 45 Типового договору).

транспортуванням, переробкою, зберіганням і реалізацією нафти та продуктів її переробки, а також нафтовідходами, спрямованих на запобігання їх розповсюдження, зниження негативного впливу на життєдіяльність населення та навколишнє природне середовище.

Небезпечні відходи, ліцензійні умови

Утилізація транспортних засобів

Екологічна модернізація підприємств

Мінприроди підготовлено проект змін до Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 4.11.2011 № 434 та від 4.11.2011 № 433. Пропоновані зміни спрямовані на запровадження процедури підтвердження відповідності матеріальнотехнічної бази суб'єктів господарювання, які мають намір провадити господарську діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами, що підлягає ліцензуванню, та забезпечення дієвого моніторингу обігу відходів і запровадження щоквартального подання суб'єктами господарювання, які одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, інформації про таку господарську діяльність.

З метою приведення у відповідність до Закону України «Про утилізацію транспортних засобів» Мінприроди підготовлено зміни до Порядку формування та ведення Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15 серпня 2013 року № 350. Пропонованими змінами розширюється перелік документів, що подаються для внесення до Реєстру суб’єктами господарювання, які здійснюють розбирання транспортних засобів, що утилізуються. Зокрема, додається копія документа, що підтверджує наявність системи екологічного менеджменту, сертифікованої за стандартами Міжнародної організації із стандартизації (ISO) серії 1400 або за аналогічним національним стандартом.

З метою забезпечення ведення обліку та підготовки звітності щодо цільових проектів екологічної модернізації підприємств Мінприроди розроблено проект наказу «Про затвердження форм обліку та звітності цільових проектів екологічної модернізації підприємств», яким затверджені форми: - запиту про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для фінансового забезпечення цільових проектів екологічної модернізації підприємств; - переліку цільових проектів екологічної модернізації підприємств; - реєстру цільових проектів екологічної модернізації підприємств; - звіту про результати виконання цільового проекту екологічної модернізації підприємства за квартал/рік; - звіту про результати виконання Переліку цільових проектів екологічної модернізації підприємств за квартал/рік.

Оренда водних об’єктів З метою приведення у відповідність до чинного законодавства, зокрема Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в частині внесення змін до положень, які врегульовують процедуру державної реєстрації права оренди землі та оренди водних об’єктів і рибогосподарських технологічних водойм із земельними ділянками під ними, Мінприроди підготувало проект змін до Типового договору оренди водних об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29

Екологічна безпека; нафта, нафтопродукти, нафтовідходи Мінприроди розроблено проект Правил здійснення заходів із запобігання та ліквідації забруднень навколишнього природного середовища нафтою, нафтопродуктами та нафтовідходами. Правилами визначається послідовність дій підприємств, установ, організацій усіх форм власності для попередження та ліквідації забруднення навколишнього природного середовища нафтою і нафтопродуктами, спричинених розвідкою та розробкою родовищ нафти і газу, використанням,

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Добування підземних вод Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 972 «Про внесення змін до пункту 3 постанови КМУ від 8 жовтня 2012 р. № 963» подовжено строк для забезпечення Держгеонадра України ведення державного реєстру артезіанських свердловин та для вжиття заходів щодо забезпечення облаштування суб'єктами господарювання артезіанських свердловин, що експлуатуються, засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод до 30 червня 2014 р.

33


Еко п ол і т ик а

Е ко п ол і тик а

Український фантом лісової політики Вікторія Малярчук політики відповідають також Держлісагентство, Мінприроди та Держекоінспекція. Це далеко не весь перелік, адже зацікавленими сторонами ще виступають бізнес, екологічні організації, науковці.

Чи потрібна стратегія лісової політики?

В Україні розпочала діяльність друга фаза регіональної співпраці із країнами Східного регіону дії європейського інструменту партнерства «Правозастосування й управління в лісовому секторі» (ENPI–FLEG–2), що фінансується Світовим банком. За результатами зустрічі сторін, що відбулася у приміщенні Світового банку у Києві, складається враження повної відсутності лісової політики в країні.

Програма

ENPI-FLEG-2

розрахована на чотирирічний період (2013-2017 роки) та має на меті надавати Східноєвропейським країнам (Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові, Росії та Україні) підтримку у зміцненні системи управління в лісовому секторі. Для цього програма буде сприяти підвищенню ефективності відповідних міжнародних процесів, вдосконаленню лісової політики, законодавства та інституційної бази, а також розробки, тестування та оцінки ефективності моделей сталого лісоуправління на пілотній основі для їх подальшого тиражування.

34

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

Програма FLEG зараз розпочала другу фазу своєї роботи в Україні. Визначити проблемні точки у лісовій політиці та знайти шляхи їх вирішення намагалися під час першої фази, що розпочалась у 2009 році та фактично закінчилась минулого року. Вона робила акцент на аналітичній роботі, дослідженнях та узагальненнях в юридичній площині. По суті в рамках першої фази оброблявся законодавчий блок у лісовому секторі, що стосувався питань правозастосування та юридичного оформлення процесу ведення лісового господарства в Україні. В результаті експерти виокремили два можливих шляхи виходу з того глухого кута, в якому опинилася лісова політика України. Перший – здійснення так званого косметичного ремонту вже наявної політики за допомогою внесення поправок у чинні нормативноправові акти. Другий варіант – повне

перезавантаження політики і докорінна її зміна. Зрозуміло, що найбільш ефективним фахівці вважають саме другий варіант. Остаточної чіткої позиції наразі немає, тому FLEG започаткувала другу фазу проекту. Рішення намагатимуться шукати шляхом проведення круглих столів із залученням максимально широкого кола зацікавлених сторін. На першому такому заході побувала редакція «Екопогляду». У дискусійній залі вперше зібралися усі ключові зацікавлені сторони програми – представники Міністерства аграрної політики та продовольства, Державного агентства лісових ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів, Державної екологічної інспекції України, громадських організацій, деревообробної промисловості, FSC (Forest Stewardship Council – Лісова нагляhttp://ecopoglyad.com/

дова рада, міжнародна природоохоронна організація), наукова еліта, партнери програми з ЄС, з Міжнародного союзу охорони природи. Головою Національного консультативного комітету другої фази програми ЄІСП/Схід-2 FLEG-2 було обрано Ярослава Макарчука, першого заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Конфлікт інтересів Ліс – точка перетину інтересів багатьох органів виконавчої влади, бізнесу та громадськості. Їх збалансування – питання лісової політики, яку визначала б стратегія, дорожня карта чи інший стратегічний документ, що міститиме правові засади у користуванні та управлінні лісовими ресурсами. За словами експерта Світового банку Михайла Попкова, історично склалося, що в Україні зазвичай над розробленням такої політики працювали без чіткого бачення її мети. Тому процес створення лісової політики більше скидався на переклад нормативних документів з часів Радянського Союзу. Аналізуючи ці документи сьогодні, можна знайти безліч прогалин для розквіту корупції у секторі. Почати ж

реальний процес розробки політичного документа у лісовій політиці заважає конфлікт інтересів органів виконавчої влади, що визначають розвиток цієї галузі і регулюють діяльність у ній. Однак лісова політика як термін є у вжитку. Лісовий кодекс містить поняття «державна політика у сфері лісових відносин», положення про Мінагрополітики згадує «державну політику з питань лісового і мисливського господарства», положення про Мінприроди і Держекоінспекцію України – «державну політику у сфері раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів». Чинне законодавство України розподіляє повноваження щодо формування стратегії лісової політики між багатьма органами влади. На Верховну Раду покладена функція визначення основ лісової політики, Держлісагентство має вносити пропозиції з її формування. Формують саму лісову політику Мінагрополітики та Мінприроди, забезпечує реалізацію Кабінет Міністрів разом з Мінагрополітики, Верховною Радою АР Крим, обласними та районними радами, облдержадміністраціями та районними обладміністраціями. За реалізацію лісової

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Формальна наявність лісової політики не є панацеєю від хвороб галузі, стверджує Попков. У багатьох країнах вона традиційно не сформована, наприклад, у Великобританії та Фінляндії. Там лісова політика входить у стратегію розвитку лісового господарства. В Україні теж є така стратегія. Її визначають Концепція реформування та розвитку лісового господарства (2006 рік), Держпрограма «Ліси України» на 2010-2015 рр., Національний план дій на 2013 рік із впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. Президента України та ряд інших. Стратегія в першу чергу має визначати цілі політики у лісовій сфері. Стратегічними цілями мають бути: - розробка критеріїв ефективного управління лісами; - збільшення лісистості територій до науково обґрунтованого рівня; - нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів. Підвищення сталості та збереження біорізноманіття лісових екосистем; - ефективне використання лісових ресурсів. Забезпечення самоокупності та прибутковості лісового господарства у лісозабезпечених регіонах; - вирішення соціально-економічних проблем. Продовження статті читайте в наступному номер

35


Еко Ко н т рол ь

Еко Ко н трол ь

Боротьба з екозлочинністю:

до кількох основних уроків, зазначає Джеймс Вілліамс, голова спецкомісії зі звітування CITES. Краще мати один хороший індикатор, що працює для кількох країн і може поширюватись, ніж слабке «підходяще для всіх» рішення. Потрібно шукати індикатори, які є ефективними, корисними, легкими у використанні та у звітуванні. Вимірювальні індикатори у Великобританії

поки черги немає

В Україні насправді чудово розвинена система контролю екологічного правозастосування. Не кожна навіть європейська країна зможе похизуватися екологічною прокуратурою, екологічною поліцією (у нашому випадку – інспекцією), екологічною митницею. Проте, як показує практика тих же зах��дних країн і країн, де екологічна злочинність забезпечує життя великій частині їх населення, наявність екологічних інститутів державної влади не дає гарантію відсутності екозлочинів і системної боротьби з ними. Загалом розвинене природоохоронне законодавство в країні не завжди може попередити вчинення кримінальних злочинів проти природи. Запобігання екологічній злочинності містить в собі комплекс заходів – від придушення бажання заробити на шкурці рисі, ефективних методів викриття злочинів до оптимального відновлення втрачених ресурсів. Чого ще не вистачає Україні для ефективної боротьби з екозлочинністю і чи взагалі готова країна до адаптації прогресивних інструментів й індикаторів політики у цій сфері? Такі питання чомусь ставлять собі не представники профільних органів влади, що займаються злочинністю як такою та контролем на митниці, а світові експерти з ООН, Інтерполу, Світового банку, Секретаріату CITES, Міжнародної митної організації. На це ж питання спробувала почути відповідь Вікторія Малярчук, яка перебувала 16-18 грудня 2013 року на експертній зустрічі з питань індикаторів правозастосування у сфері екологічної злочинності у Відні під егідою Управління ООН з питань наркотиків та злочинності та Міжнародного консорціуму з питань боротьби з екологічною злочинністю (ICCWC – International Consortium on Combating Wildlife Crime). Ключовою метою заходу було не стільки обговорення чи пошук шляхів і спільних підходів країн до системи запобігання та боротьби з екологічною злочинністю. Власне, інструментарій для створення такої системи у будьякій країні світу Управлінням ООН з наркотиків та злочинності вже розроблений та був презентований на заході – «Аналітичний посібник із злочинів проти об’єктів дикої природи та лісів». Організатори прагнули виробити

36

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

індикатори для визначення, наскільки ефективною є така боротьба. Спільно розроблені індикатори мали б підійти для використання у кожній країні світу, незалежно від її політичного устрою та рівня розвитку природоохоронної та кримінальної правової бази.

Книга в поміч «Аналітичний посібник із злочинів проти об’єктів дикої природи та лісів» (далі у тексті – Посібник) – це звичайна книжка, технічний ресурс, за допомогою якого країни-члени ООН можуть здійснити національний аналіз (не оцінку) законодавчих та попереджувальних заходів, що вживаються для боротьби із екологічними злочинами. Посібник можна сприймати як так зва-

ний чек-лист для законодавчого органу або для громадської організації, що здійснює аналіз діяльності влади. Книга поділена на п’ять частин–блоків, що містять ряд запитань та розгорнутих коментарів. Розробники Посібника неодноразово наголошували, що він є інструментом для здійснення аналізу, а не оцінки системи запобігання, виявлення та боротьби з екозлочинністю.

Блоки посібника Частина І. Законодавство

Частина ІІ. Правозастосування

- Міжнародне право - Національне право - Злочини проти об’єктів дикої природи та лісів - Пов’язані злочини - Регіональні та спеціалізовані ініціативи

- - - - - - -

Агентства із провадження Кадри Розвідка Повноваження Процедури та технології розкриття Приграничний контроль та митниця Міжнародна співпраця щодо кримінальних питань - Технічна допомога - Підзвітність та інтегрованість

Частина ІІІ. Судова система та прокуратура - Судова система - Прокуратура - Міжнародна співпраця з кримінальних питань - Ув’язнення та санкції - Відшкодування, компенсація та відновлення

Частина IV. Чинники та запобігання - Контекстний аналіз - Управління дикою природою та лісами - Розбудова спроможності населення / зменшення бідності - Торговельні та юридичні ринки - Просвітництво

V. Дані та аналіз - - - -

«Світлофор»

Від слів до дій У країні, яка відчула необхідність здійснити такий детальний аналіз з цим інструментарієм, достатньо політичної волі та бажання. Аналіз може здійснюватися за допомогою Консорціуму або профільного управління ООН, власними силами або ж зацікавленою громадською організацією. При бажанні країна подає офіційну заявку (фаза 1) до секретаріату CITES (конвенція з міжнародної торгівлі видами, що зникають) та очікує першої зустрічі (фаза 2), ініційованої Управлінням ООН з наркотиків та злочинності або focal point конвенції. В рамках зустрічі профільні комітети уряду та зацікавлені сторони розподіляють ролі і створюють дорожню карту подальшої роботи. Далі до процесу приступає аналітична місія (фаза 3), що починає з огляду, інтерв’ю, польових візитів, фокусних груп та залучає до роботи офіційних представників уряду, міжнародних, неурядових організацій, спільнот, журналістів. На четвертому етапі аналітична група надає звіт (фаза 4) з основними результатами, висновками та рекомендаціями, на основі яких Консорціум готує план дій з розбудови спроможності (фаза 5). Наразі небагато країн скористалися офіційними запитами до секретаріату для проведення аналізу. Це Перу (на 4 фазі), Бангладеш (на 5-й), Габон (на 2-й), Мексика (фаза 1), Непал (фаза 1) і Уганда (ще не розпочалось). Можливо, за достатньої волі серед першовідкривачів інструменту опиниться і Україна.

випадку уряд або робоча група не матимуть з чим порівнювати виявлений результат і на чому базуватися для вироблення рекомендацій. Разом з Посібником індикатори повинні допомогти зацікавленій країні оцінити її спроможність у визначенні пріоритетів та реагування на злочини проти дикої природи на національному рівні. Тобто водночас Посібник надає шляхи розуміння того, що можна зробити, а індикатори – шляхи оцінки прогресу. Незалежний консультант з питань екологічної злочинності Х’юго Джакманн пропонує користуватися визначенням Брізіуса і Кемпбела (1991 р.): індикатор надає свідчення того, що певна умова існує або що певні результати були або не були досягнуті. Яскравим прикладом використання індикаторів у вимірюванні прогресу стала Великобританія, розробивши індикаторний «світлофор» для біорізноманіття. Індикатори для біорізноманіття йшли в ногу із відповідним Стратегічним планом на 2011-2020 рр. На сьогоднішній день Комітет із збереження природи Великобританії оперує 25 індикаторами для 36 заходів, деякі заходи все ще перебувають в стадії розробки. Багаторічний досвід роботи над індикаторами зводиться

Значення індикатора Покращується Невелика або загальна зміна Погіршується Неприйнятні дані або неможливі для порівняння

Індикатори використовуються не для того, щоб визначити, скільки залишилось до досягнення поставлених цілей, а для визначення тенденцій на шляху до неї (позитивих, негативних чи незмінних). Для кожного індикатора застосовують два вимірювальних періоди – довгостроковий (починаючи з найбільш ранніх доступних даних, бажано більше 10 років) та короткостроковий (зміна за останні 5 років). До видів індикаторів повертається Х’ю Джакманн, надаючи приклади простих індикаторів для запобігання: Рівень обізнаності: - сприйняття опитування; - добровільне поширення інформації громадськістю. Покращення умов життя: - кількість залучених общин; - тенденція доходів. Покращення дотримання закону: - кількість арештів.

Роль індикаторів

Збір даних Бази даних Індикатори виконання (поліція, митниця, прокуратура, суд) Аналітичне дослідження

Вимірювання прогресу, оцінка ефективності політики та правозастосування неможливі без встановлення відповідних індикаторів. В іншому http://ecopoglyad.com/

Гіпотетичний приклад використання індикаторів "світлофор"

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

37


Еко Ко н т рол ь Загалом найпростіші індикатори – запитання з можливими відповідями «так» або «ні» або з легко вимірюваними числовими показниками. Наприклад, чи утворені партнерства з митницями (так/ні), кількість арештів, рейдів, виявлених порушень. Інший підхід для вимірювання впливу правозастосування та дотримання законодавства в сфері морських екосистем використовується в Австралії. Там питаннями злочинності в морських екосистемах займаються чотири основні органи влади – Управління сталого розвитку, довкілля, води, популяції та спільнот (SWEPaC), Паркове управління Великого бар’єрного рифу (GBRMPA), Служба безпеки моря Австралії (AMSA) та Австралійська служба з рибальства (AFMA), які тісно співпрацюють з Митною службою Австралії, Прикордонною службою Австралії і не дуже часто з Федеральною поліцією. Кожне агентство має свою окрему політику і різні законодавчі імперативи. Національний контроль за екологічною злочинністю та збитками від неї віддзеркалює міжнародні очікування та національні інтереси і стандарти. Зараз в Австралії діє більш ніж 150 статутів та нормативних актів у сфері збереження, управління та охорони довкілля, що поділені на територіальні та національний рівні, розповідає Кетрін Вілліс з Комісії із злочинності Австралії. Основний інструмент, який використовується в Австралії для вимірювання впливу правозастосування, – оцінка ефективності програм. Розвинена система оцінювання

38

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

На експертній зустрічі з питань індикаторів правозастосування у сфері екологічної злочинності у Відні

Браконьєрство носорогів у Південній Африці забезпечує належне прийняття обґрунтованих рішень, визначаючи, чи програма рухається в правильному напрямку, які у неї прогалини і наскільки ефективно використовуються програмні ресурси. Відносна значущість і ступінь контролю й заходів виконання залежить від типу метрики. Традиційно вимірювання виконання у регуляторних, правозастосовних та інших установ зосереджене на програмних вкладах (ресурсах, що вкладаються в програму, – кадрових і фінансових) і виходах (програмні заходи – арешти, вилучення трофеїв) у зв’язку з високим контролем за їх виконанням та легкістю вимірювання. Однак ці показники не дають адекватної оцінки прогресу у досягненні екологічних результатів, тобто чи дійсно програма здатна змінити екологічну ситуацію. На додачу вони не дають характеристики рівнів і типів взаємодії між ключовими групами зацікавлених сторін. Приклад збору даних для ефективної оцінки боротьби з екологічною злочинністю навела Фіона Андервуд з організації TRAFFIC, мережі з моніторингу торгівлею об’єктами

дикої природи. Організацією створено базу даних ETIS по виявленню та запобіганню торгівлі слоновою кісткою. Зараз в базі даних міститься більше 20 тисяч записів про затримку торговців слоновою кісткою із зазначенням дати, країни вилучення, опису і кількості продукції, маршрут контрабанди (країна походження, експорт, транзит, пункт призначення), яким чином транспортувалося, яким чином виявлено слонову кістку, національність підозрюваного. Фіона відзначає, що зростання кількості затримок контрабандної слонової кістки може означати збільшення браконьєрської активності, а зменшення кількості затримок - як підвищення ефективності перевірок, так і неврахування деяких перевезень до числа незаконних. З огляду на аналіз даних в ETIS Фіона робить висновки, що рівні звітування про затримки та факти вилучення слонової кістки між країнами відрізняються в основному через рівень докладених зусиль в правозастосуванні (бюджет, кадри, ресурси, законодавча база) і ефективності правозастосування, особливо в соціально-економічному контексті їх діяльності (наприклад, корупція, врядування, бідність, пріоритетність екологічних злочинів), а також рівня докладених зусиль для звітування (персонал, затрати на оформлення протоколу, час), шляху потрапляння даних до ETIS (проштовхування), в якому контексті надаються дані про затримку (наприклад, пріоритетність моніторингу екологічної злочинності). Головним чином шляхи підходу до збору даних, моніторингу змін та їх інтерпретації залежать від основної політики уряду, уваги, яку країна приділяє проблемі незаконного трафіку об’єктів дикої природи. Розробка індикаторів – важливий політичний інструмент, але він має супроводжуватися відповідною політикою країни. http://ecopoglyad.com/

Оцінка і вплив Боротьба з екологічною злочинністю на міжнародному рівні – досить нова хвиля природоохоронної та кримінальної діяльності, й спроба встановлення індикаторів для оцінки ефективності цієї боротьби відбувалася якраз від час експертної зустрічі у Відні 16-18 грудня 2013 року. Проте індикатори не так просто виробити навіть під час триденного інтенсивного обговорення, хоча відповісти потрібно було лише на три запитання: що ми хочемо вимірювати? Як ми збираємось це вимірювати? Як ці результати будуть використовуватися в подальшому? Чотири групи, що працювали за напрямами «Запобігання», «Виявлення», «Придушення» та «Відновлення», мали за два дні розробити рамкові індикатори, які відповідали б на ці запитання і могли бути застосовані у будь-якій країні світу. Україна потрапила до четвертої групи разом з Ямайкою, Коста-Рикою, Австралією, представником Єврокомісії та CITES. На виході сформувалися три групи індикаторів для «Відновлення» залежно від виду відновлення: юридичного, економічного та природного (прямого). Зокрема, це співвідношення коштів спеціальних фондів, направлених на відновлення природних об’єктів, співвідношення між загальним числом притягнень до кримінальної

відповідальності та випадків, де буде потрібне відновлення, тощо. В середньому від трьох до п’яти індикаторів були розроблені іншими групами. До них потрапили й окремі індикатори розвідки (спроможність її проводити, здійснювати аналіз та ін.), наявність окремого підрозділу, обізнаність населення. Чимало уваги було приділено «первинним» індикаторам ефективності роботи митниці, прокуратури і судової системи, наданих у Посібнику. Україна як підписант конвенції CITES

може скористатися нагодою й подати заявку на проведення аналізу ефективності правозастосування. Звичайно, для цього необхідна чимала політична воля, адже потрібно буде відкрити багато «карт», визнати прогалини у законодавстві та у співпраці з іншими органами влади на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Поки до секретаріату CITES не вишикувалась черга бажаючих, а тема екологічної злочинності не набула широкого розголосу, почати можна вже сьогодні.

Набір орієнтовних індикаторів виконання Митна служба

Прокуратура

- питання дикої природи - середня кількість справ включені до національної на прокурора; митної стратегії; - середня кількість заяв - тренування працівників до прокурора; митниці; - кількість закритих - кількість спеціалізованих справ; працівників/офіцерів; - управління ризиками при - кількість справ із знайденим винуватцем; щоденних операціях; - кількість вилучень; - співвідношення справ, - співпраця з іншими служякі передано до суду; бами; - кількість помилкових - співпраця на справ на рік; регіональному та середня вартість спраміжнародному рівнях; ви за певний проміжок - партнерство з іншими часу. зацікавленими сторонами; - ефективність митного контролю на точках перетину кордону.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Судова система - середня кількість справ на суддю; - середня тривалість закриття справи; - середня кількість судових процесів в рік; - середня кількість процесів на суддю; - середня тривалість процесу та його вартість;

39


ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

Пра в и л а гр и

40

Уроки з судової практики Розміщення відходів – не тимчасове зберігання Різниця у термінах «розміщення відходів» та «зберігання відходів» полягає у тому, що розміщені відходи назавжди або на невизначений довготривалий строк будуть захоронені або займуть певне місце на поверхні. Відходи, що тимчасово зберігаються, згодом можуть бути передані на утилізацію або видалення, і зазначені остаточні операції, можливо, будуть проведені в інших місцях та іншими суб'єктами господарювання. Таку правову позицію суди формують на підставі наступного. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи»: розміщення відходів – це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; зберігання відходів – тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); захоронення відходів – остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів; відведені місця чи об'єкти – місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо, на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Додатково щодо небезпечних відходів термін «розміщення відходів» включає операції, визначені Базельською конвенцією про контроль за

транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням та постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/ видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів»: D1, D2, D3, D4, D5, D6, D7, D12. Тобто до розміщення відходів віднесено захоронення відходів (операції D1-D7) та зберігання відходів (операція D12, яка означає постійне (остаточне) зберігання відходів, а не тимчасове). Таким чином, тимчасове зберігання відходів не є розміщенням відходів у розумінні ст. 1 Закону України «Про відходи». D1 Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад, на звалище тощо) D2 Обробка ґрунтом (наприклад, біохімічний розклад рідких чи мулових відходів у ґрунті тощо) D3 Закачування на глибину (наприклад, вприскування відходів відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи чи природні резервуари тощо) D4 Скидання у поверхневі водойми (наприклад, скидання рідких або мулових відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни тощо) D5 Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад, скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які ізолюють їх один від одного і навколишнього середовища, тощо) D6 Скидання у водойми, крім морів/океанів D7 Скидання у моря/океани, в тому числі поховання на морському дні D12 Постійне зберігання (наприклад, у спеціальних контейнерах у шахті тощо).

Відсутність лімітів і зупинення діяльності Відсутність лімітів на утво��ення та розміщення побутових відходів не є підставою для зупинення діяльності підприємства. Суд не вбачає правової підстави для прийняття рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів з розміщення побутових відходів без відповідного дозволу, виходячи з такого. Згідно з п. 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою ВР України від 29.10.1992 року № 2751, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів. ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

http://ecopoglyad.com/

Пра в ил а г р и Звільнення від отримання дозволів і лімітів У судовій практиці поширеною була правова позиція, що отримання дозволів на розміщення відходів та затвердження лімітів на їх утворення і розміщення не є обов'язковими для всіх без винятку суб'єктів господарювання. Їх наданню передує обов'язок відповідних органів влади вчинити певні дії, а саме: визначати перелік суб'єктів, які мають отримати ліміти, визначити спеціальні місця для розміщення відходів, надіслати повідомлення таким суб'єктам тощо. Іншу позицію має Вищий адміністративний суд України (постанова від 5 грудня 2013 р. по справі № 2а103/11/2670). Так, ВАСУ звертає увагу на те, що невизначення місцевою державною адміністрацією суб’єкта господарювання у переліку власників відходів та неповідомлення його органом охорони навколишнього середовища про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів не може слугувати підставою для звільнення суб’єкта від обов'язку здійснювати господарську діяльність лише за наявності ліміту на утворення та розміщення відходів і відповідного дозволу. Позиція ВАСУ базується на наступному. Законом України «Про відходи» заборонено вести будь-яку виробничу діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів (п. «а» ч. 1 ст. 32). Відповідно до Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218, ліміт на утворення відходів

визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику (пункт 3). Пунктом 12 даного Порядку встановлено обов’язок власників відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власників відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подавати заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році. Слід зазначити, що відповідно до п. 8 Порядку від лімітів на утворення та розміщення відходів звільняються лише власники відходів як вторинної сировини, які провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, та власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови КМУ від 31 серпня 1998 р. № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів». Згідно з п. 8 Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації критерієм включення об'єкта утворення відходів до реєстру є показник загального утворення відходів (Пзув), який розраховується за формулою: Пзув = 5000 х м1 + 500 х м2 + 50 х м3 +1 х м4, де м1, м2, м3, м4 – умовні одиниці, значення яких дорівнюють кількості утворених на об’єкті відходів за класами небезпеки (1, 2, 3, 4 класи відповідно). До реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального утворення відходів перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік. Критерієм включення об'єктів оброблення чи утилізації відходів до реєстру є показник загального обсягу оброблення чи утилізації відходів, який не може бути меншим 100 тонн на рік.

Контейнери та урни Не є розміщенням відходів у розумінні ст. 1 Закону України «Про відходи» і тимчасове накопичення відходів в контейнерах та урнах, які не є місцями остаточного видалення відходів і не відносяться до спеціально відведених місць чи об’єктів, оскільки основне призначення спеціально відведених місць чи об'єктів – видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження. А отже, відсутній і обов'язок отримувати ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів або звільнення від їх отримання у такому випадку. Щодо таких відходів відсутній також обов’язок розробки паспортів. Це обґрунтовується тим, що, відповідно до постанови КМУ від 1 листопада 1999 року №2034 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів», паспортизація відходів – процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико-хімічні, технологічні, екологічні, санітарні, економічні та інші показники, методи їх вимірювання і контролю, а також відомості про технології їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення. Згідно з пунктом 9 постанови паспортизація відходів ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними. Тобто паспорти відходів розробляються на відходи, для яких не знайдено оптимальних шляхів утилізації або видалення і які накопичуються у місцях видалення відходів. Щодо відходів, які приймаються спеціалізованими підприємствами на утилізацію або знешкодження, або твердих побутових відходів, то шляхи поводження з ними вже визначені. З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Інна Яреськовська, Асоціація правників України

41


С та ли й розв и ток

С та л ий розвито к

Екологічна освіта –

інструмент сталого розвитку

даної Стратегії – заохочення державчленів ЄЕК ООН до розвитку і включення освіти для сталого розвитку в їхні системи формальної, неформальної і інформальної (спонтанної, побічної освіти, що набувається з життєвим досвідом особи) освіти. У підсумковому документі Конференції Організації Об'єднаних Націй зі сталого розвитку (Конференція «Ріо+20») під назвою «Майбутнє, якого ми прагнемо» держави взяли на себе зобов'язання розвивати освіту в інтересах сталого розвитку і надалі: «Ми маємо твердий намір сприяти розвитку освіти в інтересах сталого розвитку та активніше включати проблематику сталого розвитку в навчальні програми». З нагоди завершення Десятиліття Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та уряд Японії в 2014 році організують Всесвітню конференцію з освіти для сталого розвитку, на якій будуть підбиті підсумки, відзначені досягнення, проаналізовані приклади передової практики з усіх регіонів світу, в тому числі України, перешко-

ди і отримані уроки, що допоможе накреслити основні області для майбутньої діяльності.

Від Ріо до України Одним з критеріїв успішності державної екологічної політики є запровадження безперервної екологічної освіти, зокрема такої її складової, як «екологічна освіта для сталого розвитку», а серед показників ефективності її реалізації - введення природоохоронного розділу до освітніх державних програм із заходами для сталого розвитку та екологічної освіти. Як приклад врахування екологічної складової до стратегічного планування галузі можна навести Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалену Указом Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013, яка одним зі стратегічних напрямів державної політики у сфері освіти визначає її екологізацію, а серед перспективних завдань - оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку.

Також у 2011 році прийнято Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та затверджено «Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки», якими, зокрема, передбачено: – розроблення і реалізацію Стратегії екологічної освіти з метою сталого розвитку українського суспільства та економіки України; – створення системи екологічного навчання та підвищення кваліфікації державних службовців, до компетенції яких належать питання охорони навколишнього природного середовища; – включення питань формування екологічної культури, екологічної освіти та просвіти в державні цільові, регіональні та місцеві програми розвитку тощо. Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков наголошує, що процес співпраці міністерства з навчальними закладами

Олег Проскуряков, Міністр екології та навколишнього середовища:

«Сучасна екологічна освіта – це безперервний комплексний процес формування екологічного світогляду, екологічної свідомості та культури всіх верств населення, соціальних груп і суспільства в цілому. Це процес освоєння системи знань про закони функціонування, життєдіяльності всього живого, екосистем і ролі людини у збереженні природного середовища; процес екологічного виховання і навчання, освоєння професійних знань, умінь, необхідних для природоохоронної діяльності. Основи екологічних знань викладаються практично в усіх навчальних закладах України, а підготовку фахівців з напряму «Екологія» здійснюють в понад 110 ВНЗ».

Відповідно до Стратегії Європейської Економічної Комісії ООН період з 2005 по 2015 рік було оголошено десятиліттям освіти в інтересах сталого розвитку. Все починалось у Ріо Порядок денний ХХІ століття, представлений на Конференції ООН з навколишнього середовища і сталого розвитку в 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), підкреслює, що освіта, підвищення поінформованості населення і професійна підготовка – це процес, за допомогою якого людина і суспільство можуть повною мірою розкрити свій потенціал. Освіта має вирішальне значення для сприяння сталому розвитку та розширенню можливостей

42

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

людей у вирішенні питань навколишнього середовища і розвитку. Відтоді освіту для сталого розвитку стали розглядати як один з основних пріоритетів досягнення нових цілей розвитку тисячоліття. Дана модель передбачає перехід до такого змісту освіти, в основі якої повинні бути ґрунтовні знання, які базуються на гармонізації взаємовідносин людини, суспільства і природи. Підкреслюючи роль освіти як ключового інструмента для досягнення сталого розвитку, Ге-

неральна Асамблея ООН у грудні 2002 року прийняла резолюцію про Десятиліття освіти для сталого розвитку з 2005 по 2015 рік. Метою Десятиліття є забезпечення суспільного розуміння важливості навчання і підготовки кадрів для сталого розвитку. У 2005 році міністри охорони навколишнього середовища та освіти держав-членів Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН прийняли Стратегію освіти для сталого розвитку та схвалили Вільнюські рамки її реалізації. Мета http://ecopoglyad.com/

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

43


®

С та ли й розв и ток тільки посилюється. Наприклад, у грудні 2013 року: • Центр екоосвіти і туризму національного природного парку «Білобережжя Святослава» запропонував учням Васильківської школи в Очаківському районі Миколаївської області створити шкільний мініпарк. Робота цього міні-парку – це насамперед співпраця з науковцями та службою охорони в різних напрямах, а саме: охорони, туризму, науки, екологічної освіти. • У парках систематично проводяться природоохоронні акції. Наприклад, в НПП «Дністровський каньйон» пройшла екологічна акція «За чисті береги», під час якої очищено від сміття прибережну смугу довжиною 4 км і шириною 100 м. • На території національного природного парку «Слобожанський» (Харківська область) пройшла екологічна акція «Допоможемо птахам». Акцію проведено для того, щоб привернути увагу дітей до видового різноманіття зимуючих птахів і розповісти про правила їх підгодівлі в холодний період. Співробітники парку прочитали лекцію про зимуючих птахів, розглянули різновиди годівниць і продукти, якими можна підгодовувати птахів взимку. • НПП «Гуцульщина» та відділ освіти Косівської райдержадміністрації провели районний конкурс, основним завданням якого було дослідити джерело, струмок, печеру – будь-який природний об'єкт, з яким пов'язана історична подія. Необхідно було скласти картосхему об'єкта і детально описати його. • Для вчителів біології, екології, географії та природознавства, керівників гуртків еколого-натуралістичного напряму організовано семінар в НПП «Білобережжя Святослава». Національні парки проводять також зустрічі школярів з науковцями парків, консультують і надають методичну допомогу вчителям, членам Малої академії наук у проведенні спостережень і досліджень. • З 15 листопада по 15 грудня 2013 року серед учнів було оголошено конкурс на тему «Вплив сміттєзвалищ на навколишнє середовище і способи боротьби з ними у вашому населеному пункті», який проводився під патронатом Міністерства екології та природних ресурсів України.

44

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

• Розпочато реалізацію програми «Викидай правильно», в рамках якої школярів навчають правильно поводитися з електронними відходами, зокрема з відпрацьованими батарейками. • Міністерство спільно з фахівцями Міносвіти та науки, Національної академії педагогічних наук, Малою академією наук учнівської молоді реалізує пілотний проект «Зелений клас». Пілотний проект «Зелений клас», в якому беруть участь чотири загальноосвітні школи (спеціалізована загальноосвітня школа № 5, м. Бучі, Ірпінська загальноосвітня школа № 5, м. Ворзель, гімназія «Апогей», м. Київ, та загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 6, м. Ужгород) реалізовується під особистим контролем Олега Проскурякова. Короткострокова мета проекту «Зелений клас» – сприяти формуванню у школярів, а також у їхніх батьків екологічно дружнього ставлення до навколишнього середовища, ощадливого використання природних ресурсів шляхом проведення екологічних уроків та уроків сталого розвитку, цілеспрямованої позашкільної роботи в гуртках, «зелених» класах, кінотеатрах, театральних виставах на екологічну тематику, роботі в екологічній секції Малої академії наук учнівської молоді, участі школярів та батьків у природоохоронних заходах тощо. Довгострокова мета цього проекту - виховання екологічно освічених та свідомих громадян України, які в своїй професійній діяльності сприятимуть впровадженню екологічно дружніх технологій у виробництво, екологічної культури в офісі, організації, на виробництві тощо, а також у побуті і повсякденному житті. При реалізації

цього проекту Мінприроди працює з Міністерством освіти і науки і планує в майбутньому поширення результатів проекту на всі освітні заклади України. В рамках цього проекту «пілотним» школам на початку навчального року було передано комплект обладнання та методичного забезпечення для проведення інтерактивних уроків, демонстрації презентацій, екологічних кіноматеріалів тощо, а саме: інтерактивну дошку, мультимедійний проектор та засоби для бездротового інтернет-зв’язку. Кожний клас отримав комплекти «Зеленого пакета» як для вчителів, так і для учнів, а також посібники «Уроки для сталого розвитку», диски з фільмами, казками на екологічну тематику для класної та позакласної роботи і організації екологічного кінозалу. Міністр сподівається, що результатами проекту зацікавляться всі освітні заклади і вони допоможуть фахівцям Міносвіти і науки, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, Національної академії педагогічних наук сприяти впровадженню освіти для сталого розвитку та формуванню екологічної культури і свідомості. Мінприроди України спільно з Міністерством освіти і науки України планує сприяти поширенню результатів пілотного проекту «Зелений клас» на всю Україну, ймовірно, започаткувавши Всеукраїнський конкурс «Зелена школа». На сьогодні у Мінприроди розроблено проект стандарту організації України (СОУ) «Зелена школа», який сприятиме методичному забезпеченню впровадження освіти для сталого розвитку, виданню відповідних посібників, шкільних програм, науково-популярної літератури тощо, а найближчим часом запрацює сайт «Екологічна освіта для сталого розвитку».

Те ма н омера

Розробка норм, нормативів, стандартів, правил у сфері охорони навколишнього середовища ТОВ «ЕКОАУДИТЕКСПЕРТИЗА» пропонує комплекс послуг:

• у сфері охорони атмосферного повітря від шкідливих викидів технологічного устаткування підприємства

Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Контроль джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Розробка документів, обгрунтовуючих обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Паспортизація газоочисного обладнання. Перевірка ефективності газоочисного обладнання.

• у сфері поводження з відходами

Інвентаризація джерел утворення промислових відходів підприємств, установ та організацій. Розробка паспорта промислових відходів. Розробка реєстрових карт об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів. Розробка паспортів місць видалення відходів.

ТОВ «ЕКОАУДИТЕКСПЕРТИЗА» надає повний супровід та консультаційні послуги: з питань розробки та отримання лімітів на утворення та розміщення небезпечних відходів; з питань комплектації пакета документів для узгодження в Мінприроди та ін.

ТОВ «ЕКОАУДИТЕКСПЕРТИЗА» здійснює комплексне екологічне обслуговування підприємств, установ, організацій.

Переможниць вітає особисто Міністр

��ОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ Головний офіс у м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, буд. 5, 3 поверх, оф. 306, тел. (056) 410-32-42, тел./факс: (056) 404-70-89. e-mail: ecoauditekspertiza@gmail.com. Офіс у м. Дніпропетровськ, вул. Якова Самарського, 2, оф. 306, тел. (056) 787-67-66, тел./факс: (056) 732-47-95. e-mail: ecoauditekspertiza@gmail.com. www.ecoaudit.dp.ua


Авто рс ь к а кол онк а

Авторс ь к а кол о н к а

Три страшні літери Генна інженерія — просто технологія, причому багатообіцяюча, тому не варто боятися абревіатури ГМО Я думав, що страхи з приводу генетично модифікованих організмів (ГМО) залишилися в першій половині 2000-х. Я помилявся. В Інтернеті - чергова хвиля істерії. За останні кілька тижнів мене встигли втягнути в дискусію на одному з форумів, запросили на глобальний марш проти ГМО і запропонували підписати петицію проти діяльності фірми Monsanto, що працює на ринку генно-модифікованого насіння. Мені не подобається, що ГМОтехнології демонізують і вимагають негайно заборонити «до коли-небудь, коли все-все-все дізнаємося про наслідки». Основні аргументи противників ГМО. 1. Вчені занадто мало знають про механізми спадкування, тому ще невідомо, що буде з нашими нащадками через три-чотири покоління, якщо ми зараз почнемо вживати генетично модифіковані продукти. 2. Посіви генетично модифікованих рослин впливають на екологічну обстановку: бджоли і метелики, наївшись ГМ-пилку, гинуть, рослини, які ростуть поряд, мутують. А коли всі бджоли і метелики вимруть, за-

Олександр Данковський

46

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

жуть: «Відбір - це одне, а зміни генів - інше». Але! Починаючи з середини минулого століття селекціонери, виводячи нові сорти, цілком свідомо викликають мутації - піддаючи вихідний матеріал впливу іонізуючого випромінювання або сильнодіючої хімії (див., наприклад, прекрасний роман Володимира Дудінцева «Белые одежды»). Так що людство вже років 60 споживає саме генетично модифіковані продукти. Але на нинішньому етапі воно вже не наосліп намагається змінювати генотипи, обстрілюючи ДНК з прискорювача, а вбудовує в геном одного організму фрагменти геному іншого, щоб отримати заздалегідь прогнозований результат.

Пташки-метелики

пилювати рослини буде нікому і запанує голод. 3. Виробники модифікованого насіння спершу нам його нав'яжуть, змусять відмовитися від виробництва звичайного насіннєвого матеріалу, а потім візьмуть нас за горлянку. Що ж, розглянемо їх.

«Не гни татин ген»* Людина регулярно споживає чиїсь гени. Простіше кажучи, снідає біфштексом - з'їдає гени корівки або свинки. Їсть хліб - і гени пшениці потрапляють у шлунок. За безліч століть хто або що тільки не опинялося в тарілках! Ми лопали голкошкірих і головоногих, риб і плазунів, голожаберних і двостулкових, ссавців і ракоподібних, амфібій і комах - і це тільки представники царства тварин. А є ще рослини. І гриби. А також бактерії, інфузорії та інші найпростіші, що потрапляють в наше черево без нашої волі. Причому існують людські популяції, що сиділи на досить химерних дієтах протягом століть (наприклад, на відокремлених островах). І жодного разу наука не

зафіксувала випадку, щоб у активних пожирачів баранини виросли копита, а у любителів тюленів - ласти (казки про Мінотавра – поза увагою). Бо в шлунково-кишковому тракті молекула ДНК розщеплюється до окремих «цеглинок», набагато дрібніших, ніж гени. Тому ймовірність того, що модифікований геном кукурудзи або сої раптом викличе мутації людини через кілька поколінь, на мій погляд, дорівнює нулю. Крім того, у культурних рослин і тварин та їх диких предків геноми відрізняються. Достатньо порівняти лісове яблучко з садовим або болонку з вовком - і згадати, що відмінності ці успадковуються. Селекціонери багато десятиліть відстежували випадкові мутації (що виникають, наприклад, під впливом космічного випромінювання), відбирали мутантів і намагалися закріпити зміни в генотипі їх нащадків, хоча, звичайно, не знали таких модерних слів. Так що геном Білого наливу модифікований в порівнянні з дичкою. Правда, противники ГМО на це каhttp://ecopoglyad.com/

Чи впливає висаджування ГМрослин на навколишнє середовище? Звісно, що так. І в різний спосіб. Уявімо поле капусти, яку не їдять личинки метелика-капусниці. Навколишнім птахам дістанеться менше гусениць. Але впровадження будь-якої нової рослини (або тварини) в усталений, пардон, біогеоценоз веде зазвичай до якогось розбалансування. Колорадський жук сидів собі у своєму Колорадо (хоча деякі стверджують, що родом він з Мексики), жер дикі пасльонові. А потім чоловік заходився в тих місцях обробляти картоплю - і смугаста (на щастя, не зірково-смугаста) комашка стала міжнаціональним лихом, на яке переводять тонни і тонни отрутохімікатів. А ті стікають в грунт, звідти потрапляють в бульби... До речі, хрестоматійний приклад ГМО-рослини - картопля, листя якої жуку не до смаку. Вирощуючи таку «бульбу», можна зменшити використання інсектициду, тобто зробити кінцевий продукт дешевшим і, як не блюзнірськи це звучить, здоровішим.

слід їх захистити. Зауважу, населення планети стрімко зростає. І його чимось треба годувати. ГМО-технології дозволяють зробити процес виробництва їжі технічнішим і дешевшим. Тобто можна звести 5 га дощового лісу під звичайний сорт кави або, скажімо, банана, а можна 1 га - під генетично модифікований, більш урожайний. При цьому аграрій змушений буде купувати посадковий матеріал на стороні. Але в агробізнесі це давно практикується. Наприклад, зі звичайного насіння (точніше, супліддя, клубочка) цукрових буряків виростає 2-6 рослин, що вимагає ручного проривання сходів. З гібридного - одна. А ще аграрії залежать від поставок мінеральних добрив і пального, запчастин до техніки і засобів захисту рослин… Від натурального господарства людство відмовилося давно, при цьому підвищилася взаємозалежність різних його груп.

Інші ризики Чи є ще ризики у ГМО-технологій? Звичайно. Наприклад, модифікована рослина може продукувати білок, здатний викликати алергію. І, перш ніж вводити такий товар у вільний обіг, його потрібно тестувати на безпеку. Але те ж саме можна сказати про харчові добавки, підсилювачі смаку та інші ароматизатори, ідентичні натуральним... Мораль: будь-яку технологію потрібно застосовувати з розумом, у будь-якої є ризики. У тому числі у давно нам звичних. Люди іноді гинуть, потрапивши під електричну напругу. Але це не привід відмовитися від електрики взагалі. Є ГМ-технології (на рівні ідей і навіть розробок), що дозволяють очищати

ґрунти і навіть видобувати корисні копалини. Грубо кажучи, травичка А заточена під те, щоб витягувати з землі ртуть, травичка Б - під видобування сірки тощо. Є ГМ-технології, що дозволяють лікувати багато хвороб. У пресі описані зовсім вже чудесні випадки: у людини, хворої на рак, вилучали якусь кількість білих кров'яних тілець, «навчали» їх атакувати ракові клітини і упорскували назад. Хворий видужував. До слова, інсулін виробляється за допомогою ГМО-технологій з початку 80-х років. На завершення – кілька закликів до тих, хто звик мислити. Я закликаю до того, щоб, приймаючи рішення про анафему або, навпаки, зелений коридор для ГМО, враховували всі фактори - зокрема дуже швидке зростання населення і зміну клімату. Під нові кліматичні умови «заточувати» звичні сорти все одно доведеться, простіше і швидше це робити, використовуючи досягнення генної інженерії. Треба мати на увазі, що у будьякої нашої дії (і бездіяльності теж) є і позитивні, і негативні наслідки. Забороняємо будівництво атомних станцій - ОК, отримуємо станції теплові, які в штатному режимі роботи набагато більше забруднюють атмосферу. Дозволяємо ГМО-технології - ризикуємо появою білків-алергенів або навіть загибеллю деяких видів комах. Забороняємо - ризикуємо отримати голод на планеті (можливо) або падіння конкурентоспроможності своєї агропродукції. У будь-якому разі не рятуємося від першого ризику, тому що в інших країнах все одно вироблятимуть ГМО-продукцію і до нас вона неминуче потрапить. Бо глобалізація. * До слова, це паліндром

Золоте насіння Традиційні аграрні технології зовсім не є природними, щоб не стверджували прихильники ідеї «гармонії з природою», і теж супроводжуються ризиками. Для вирощування пшениці потрібно розорювати луки (і залишати без їжі, скажімо, зайців), вносити добрива, які потім стікають у річки, викликаючи цвітіння води... Щоб вирощувати каву, банани та ананаси, доводиться зводити дощові ліси, а потім зливи вимивають ґрунти, тому що монокультурні плантації не можуть як З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

47


Купон передплати

Отримувач: ТОВ " Агентство сучасного інформаційного забезпечення" Юр. адреса: 01034, м.Київ, вул. Рейтарська, будинок № 19 А Поштова адреса: 03150, м. Київ, а/с 373 Розрахунковий рахунок 26004000938173 в ПАТ " УНІВЕРСАЛ БАНК" м. Київ МФ О 322001 код ЄДРПОУ 38060773 Телефон +38 044 360 58 55 Рахунок № ВЕБ2014 / ……….. (тут вкажіть Ваш контактний телефон)

від " ___" ___________2014р.

Для зарахування передплати просимо повідомити адресу для доставки видання за тел. +38 044 360 58 55 ! За відсутності поштової адреси видання доставлятися не буде! № п/п 1

Найменування видання Журнал "Вісник екологічної безпеки"

Період передплати

Кількість

Ціна без ПДВ

2014 рік

1

1 000,00

Всього ПДВ Загальна сума з ПДВ

1 000,00 0,00 1 000,00

Загальна сума, що підлягає оплаті: Одна тисяча гривень 00 копійок (без ПДВ) *Рахунок можна оплатити у будь-якому відділенні банку або за безготівковим рахунком. **У разі необхідності передплати декількох примірників видання - замовте рахунок за телефоном: +38 044 360 58 55

________________________________________________________________________________________________

Читайте новини ВЕБу онлайн у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/VisnikEkologichnoiBezpeki

48

ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

http://ecopoglyad.com/


ВЕБ Екопогляд №1'2014