6
ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No28 (83)
КОММЕНТАРИИ Юрій МІРОШНИЧЕНКО: Важливо забезпечити програмні засади Глави держави, які стосуються розвитку демократичних інститутів Народний депутат України від Партії регіонів, Представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко заявив, що доступ до публічної інформації є одним з фундаментальних чинників, який дозволить суспільству завжди отримувати об’єктивну інформацію. Про це він сказав під час пресконференції у Києві у вівторок, 23 листопада. Юрій Мірошниченко подякував усім, хто брав участь у роботі групи з доопрацювання законопроектів щодо доступу до публічної інформації, зауваживши, що від самого початку роботи над законопроектом «Про доступ до публічної інформації» No2763 велась серйозна дискусія, оскільки не всі його розуміли, а також не всі були готові діяти радикально задля фактичного забезпечення прозорості діяльності органів публічної влади. Депутат підкреслив, що Віктор Янукович особисто приділяє увагу розробці цього проекту закону. Представник Президента у Верховній Раді особисто брав участь у діяльності робочої групи, до роботи якої в якості експертів були залучені представники з Адміністрації Президента. «Для нас було надзвичайно важливо забезпечити програмні засади Глави держави, що стосувалися розвитку демократичних інститутів у нашій країні. Законопроект про доступ до публічної інформації, спрямований на забезпечення фундаментальних прав громадян, дозволить суспільству мати об’єктивну інформацію з владних джерел, її інтерпретувати в журналістському середовищі, аналізувати в експертному і в такий спосіб підвищувати ефективність демократичних механізмів», – пояснив політик. Елена БОНДАРЕНКО: В новом законопроекте четко прописаны процедуры доступа к информации Новый проект Закона о доступе к публичной информации, созданный рабочей группой из представителей парламентского большинства и оппозиции, четко определяет процедуры доступа к информации, что упростит ее получение гражданами. Об этом заявила народный депутат Украины от Партии регионов, Председатель подкомитета по вопросам телевидения и радиовещания парламентского Комитета по вопросам свободы слова и информации Елена Бондаренко на прессконференции 23 ноября. Политик отметила, что над законопроектом работала группа из представителей власти, оппозиции, журналистов и гражданского общества, что позволило сделать положения проекта взвешенными и сбалансированными. «В рабочей группе, которая уже третью неделю работает над обоими законопроектами – Законом о доступе к публичной информации и новой редакцией Закона об информации, было задействовано достаточно много людей. Это и представители коалиции, и представители оппозиции, и представители общественных организаций, а также юристы из Администрации Президента, секретариатов фракций. Также в этой работе участвовали самые активные журналисты», – заявила она. Депутат также сообщила, что в новом законопроекте о доступе к публичной информации четко выписаны все вопросы, связанные с юридическими терминами и процедурами. По словам Елены Бондаренко, это существенно упростит доступ к информации для граждан. «Для нас было важно, прежде всего, отработать всю терминологическую часть, чтобы не было никаких разночтений и двусмысленностей. Например, ключевой инструмент, которым будет пользоваться любой гражданин, – запрос – был вообще не определен в Законе о доступе к публичной информации. В новом законопроекте мы выписали понятие «запрос». Также очень хорошо отработаны такие понятия как конфиденциальная информация, служебная информация, публичная информация и процедуры доступа к той или иной информации», – подчеркнула парламентарий.
ОБЩЕСТВО
25 ноября 2010
ПЕРСПЕКТИВА
ПРОЕКТ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ Останнім часом так звана Незалежна профспілка гірників чинить шалений тиск на основні положення проекту Трудового кодексу України. Чому кажу «так звана Незалежна профспілка»? Тому, що її керівник, який пройшов у парламент за списком БЮТ, ще рік тому в усіх засобах масової інформації розхвалював значні досягнення колишнього уряду Ю. Тимошенко з соціальної політики та соціального захисту трудящих
С
ьогодні ж він знайшов іншу тему – огульно критикувати Трудовий кодекс та підбурювати людей. Хоча зазначу, що цей важливий документ розроблявся за сприяння Міжнародної організації праці, у робочій групі
Стаття 131 Нормальний робочий час 1. Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень. 2. Колективним договором, нормативним актом роботодавця може бути встановлена менша тижнева норма робочого часу. 3. Зменшення тривалості тижневої норми робочого часу не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці. Отже, нормальний робочий час не зазнав жодних змін. Окремої уваги заслуговує новий пункт 3 цієї статті. Йдеться про те, що навіть зменшення тривалості тижневої норми робочого часу не тягне за собою будьякого зменшення розміру оплати праці. Другий міф – головний – щодо збільшення робочого часу до 12 годин на день, а робочого тижня – до 48 годин
Фото Назара Копатька
брали участь представники Уряду, роботодавців та профспілок. Відбулися численні засідання робочої групи, на яких максимально враховано пропозиції всіх сторін соціального діалогу. Проект Трудового кодексу пройшов у МОПі міжнародну експертизу й отримав позитивні відгуки. Які ж міфи поширюють так звані профспілки? Перший міф – збільшення тривалості робочого часу У зв’язку з цим хочу привернути вашу увагу до статті 50 чинного Кодексу законів про працю.
Давайте подивимось, що записано щодо цього у статті 61 нині чинного КЗпП. Стаття 61 Підсумований облік робочого часу
На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підСтаття 50 приємства, установи, організації запроНорма тривалості робочого часу вадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу Нормальна тривалість робочого часу не перевищувала нормального числа ропрацівників не може перевищувати 40 го- бочих годин. дин на тиждень. Як бачимо, в цій статті немає обмеЦю норму збережено у проекті нового жень, допускається збільшення в окреТрудового кодексу. Порівняйте: мих випадках робочого часу на невизна-
чену кількість годин. Тому сьогодні багато працівників мають ненормований та необмежений робочий день і робочий тиждень. Наприклад: майже цілодобово працюють таксисти, водії приватних автобусів, далекобійники приватних логістичних компаній та інші. І чомусь новоутворені профспілки не стають на захист цієї категорії робітників. Тому в проекті нового Трудового кодексу ми ввели обмеження щодо тривалості робочого дня й робочого тижня. Назву окремі пункти статті 143 проекту Трудового кодексу: п. 1. В окремих галузях економіки, виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу. п. 3. Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 12 годин. п. 4. Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. п. 5. Робота в понаднормовий робочий час у певні періоди за підсумованим обліком робочого часу компенсується меншою тривалістю робочого часу в інші періоди або наданням додаткових вихідних днів у межах облікового періоду. Коротко роз’ясню, про що йдеться. Якщо працівник пропрацював за тиждень 48 годин, роботодавець зобов’язаний: а) дати йому додатковий вихідний наступного тижня; б) зменшити загальну кількість робочого часу наступного тижня до 32-х годин; в) за бажанням робітника оплатити понаднормову працю за кожну перепрацьовану годину у розмірі до 30%. Це принципово нова норма, спрямована на захист робітника. В цілому ж загальний відпрацьований робочий час за місяць не повинен перевищувати 160 годин. Ця норма діє і зараз. Тому привертаю увагу всіх працівників, яких вводять в оману, підбурюючи на акції протесту, – ті, хто зараз мають восьмигодинний робочий день, на жодну годину більше не працюватимуть! Проте, якщо після прийняття нового Трудового кодексу роботодавець зажадає збільшити робочий час, він буде зобов’язаний, як це і передбачено п. 3 статті 143, отримати письмову згоду працівника та, як уже зазначалось, оплатити понаднормову працю або надати додатковий час відпочинку. Третій міф – нічого не передбачено для захисту працівника Назву основні нові позиції, які захищають людину праці: • прописана заборона звільняти працівника, який досягнув пенсійного віку (зараз нічого про це немає); • вводиться підвищена оплата за надурочні години та нічну працю (збільшення з 20% до 30%); • скасовується нині чинний випробувальний термін для вагітних жінок, а також для переможців конкурсного відбору на заняття вакантної посади; – відпустка без збереження заробітної плати може бути продовжена за згодою сторін до 3 місяців (зараз два тижні); • дуже принципова позиція – вводиться заборона роботодавцю вимагати від працівника звільнення за власним бажанням; • вводиться можливість працювати вдома і встановлення гнучкого графіку робочого дня; • робітники можуть страйкувати в установленому законом порядку. Як бачите, Трудовий кодекс базується на європейському досвіді, збалансовує інтереси роботодавців та профспілок, має підтримку Міжнародної організації праці та готовий до прийняття в цілому. Зазначу, що Україна залишилася єдиною державою пострадянського простору, у якій діє Кодекс законів про працю початку 70-х років минулого століття. Олександр СТОЯН, народний депутат України