DZVONI
ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXIX · ЧИСЛО 10 (346) · OKTOБЕР / ЖОВТЕНЬ 2022 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.
Означена 100 - рочнїца од народзеня о. Михайла Макая зоз святочну дзецинску Службу Божу
Шлїдом подїйох
СТАРИ ВЕРБАС – внєдзелю, 16. октобра, преславене храмове швето – Кирбай. Архиєрейску Службу Божу предводзел кир Георгий Джуджар. Святочному богослуженю присуствовали и Монсиньор Симон Боливар Санчез зоз Апостолскей нунциятури у Беоґрадзе, декан бачки и парох коцурски о. Владислав Рац, парох керестурски о. Владислав Варґа, парох новосадски о. Юлиян Рац, священїки зоз Словацкей о. Радован Андрейко и о. Славомир Ґалик, парох бачински о. Дарко Рац, парох беркасовски о. Владимир Еделински Миколка, єромонах о. Платон Салак зоз кулского манастира василиянского, парох нововербаски о. Данил Задрепко, новопошвецени диякон Ярослав Варґа, як и домашнї парох старовербаски о. Алексий Гудак. (О. Р)
БАЧИНЦИ – На швето Святого апостола и євангелисти Луки 31. октобра церква и вирни преславели храмове швето Кирбай. Шветочну Службу Божу предводзел о. Михайло Йосафат Гарди, протоєрей ставрофор и парох у Любляни (дакедишнї парох у Бачинцох) а сослужовали паноцове зоз Епархиї святого Миколая, Крижевского владичества, римокатолїцки священїки зоз Дяковского надвладичества, як и зоз Сримского и Суботицкого владичества. После Служби Божей бул обход коло церкви з читаньом Евангелийох и благословом на шицки штири боки церкви, а на концу одшпиване Многолїствиє. (В.Дї.)
СУБОТИЦА ‒ Внєдзелю, 30. Октобра, на швето Христа Царя парохиялна заєднїца преславела храмове швето - Кирбай. Службу Божу у францисканским манастире предводзел о. Данил Задрепко, сослужели о. Алексий Гудак и диякон Ярослав Варґа, а шпиванє предводзела ш. Авґустина Илюк. На Богослуженє пришло красне число вирних и їх госци. После Служби Божей було аґапе за шицких присутних. (И.Г.)
БЕОҐРАД – Националне стретнуце волонтерох и занятих у Каритасу отримане 15. октобра у парохиї Вознесеня Блаженей Дїви Мариї, под мотом „Модлї ше и роб”. На стретнуцу участвовали волонтере зоз шицких владичествох Сербиї, уключуюци и нашу Епархию Св. Миколая Руски Керестур. Зоз наших парохийох на тим стретнуцу були нашо священїки, шестри Служебнїци и трицец волонтере зоз Руского Керестура, Коцура, Шиду, Нового Саду, Вершцу и Беоґраду, вєдно зо керестурским парохом и директором Епархийного Каритасу о. Владиславом Варґом. (О.Ж.)
РУСКИ КЕРЕСТУР – Керестурска парохия 28. октобра означела 100 роки од народзеня о. Михайла Макая зоз Службу Божу и панахиду, хтору служели домашнї парох Владислав Варґа зоз старовербаским парохом Алексейом Гудаком и домашнїма капеланами о. Владимиром Медєшом и о. Михайлом Шантом, а рочнїца означена и на нєдзельовей дзецинскей Служби и на стретнуцох дзецох и старих у Каритасу. (М.С.)
РУСКИ КЕРЕСТУР – Млади зоз Бачу, Плавни, Селенчи, и Руского Керестура 29. октобра мали свойо стретнуце „Хто святи и цо нам поручую”. Преподаваче були керестурски парох о. Владислав Варґа, ш. Авґустина Илюк, брат и шестра Ралбовски – ш. Кристина и о. Доминик зоз Бачу. Учашнїкох обишли и монсиньор Симон Боливар Санчез Карион зоз нунциятури у Беоґрадзе, наш владика кир Георгий Джуджар и провинцийна настоятелька ш. Мартина Кмита. (О.Ж.)
Духовне заренко
МОДЛЇ ШЕ И РОБ (ORA ET LABORA) (зоз преподаваня о. Андрея Дюричек 15.10.2022)
(...) Якош интуитивно спознаваме же праве молитвова димензия прави розлику медзи Каритасом и другима гуманитарнима орґанизациями. Под „роб“ ту подрозумюєме дїлотворну любов, седем дїла милосердия до цела и души спрам тих цо у духовних и материялних почежкосцох. Преткани зоз християнску виру, якош спонтано, без глїбоких роздумованьох повязуєме милосердиє и гуманизем на дїлу - зоз молитву, прешвечени же тоти два активносци крачаю вєдно... (...) У Старим Завиту пророки критикию тих котри потримую роскошни богослуженя у храму а занєдзбую бидних – ґдовици, широти и цудзинцох. Тоту основну и моралну вирску интуицию можеме обяшнїц поволуюци ше на особу Исуса Христа, бо вон основа нашей вири. У Євангелиї одкриваме Христа як вецейдимензионалну особу: вон проповиднїк котри нависцує приход Царства Божого, видзиме го як лїчи хорих, прицагує ґу себе других бо наступа як гуманиста, видзиме при ньому и „бунтовнїцки“ риси – критикує лїцемерство и формализем вирских поглаварох итд. Алє, постої и димензия прейґ котрей поверхово преходзиме, а то Исусова молитва. Исус на окремни способ шведочи и молитву. Слику Исуса котри ше модлї найкрасше нам описує Євагелия св. Луки. У нєй видзиме як ше Исус часто поцагує до самоти и у цихосци ше модлї. Модлї ше як правовирни Жиди, його сународнїки и ровеснїки и так ше надовязує на молитвови обичай свойого живовского народу. У його молитви пулсує (диха) и цошка окремне цо припада лєм йому и по чим ше розликує од других. Ниа даскельо моменти Исусовей молитви: 12 - рочни Исус модлї у єрусалимским храме дзе вон наглашує же треба же би бул у доме свойого Оца. Ту видзиме його потребу и жаданє буц повязани зоз своїм Оцом. На кресценю на Йордану Исус доживює окремну блїзкосц Бога Оца, зачирени глїбоко до особного одношеня зоз Богом. Исус ше модлї скорей як ма принєсц важни ришеня як цо то вибор апостолох. У Євангелиї святого Луки описани и способ як ше одвива його молитва – Исус ше поцагує до самоти и препровадзує цалу ноц у молитви. Тиж так и Преображенє на гори ше одвива у контексту Исусовей молитви. У духовней комуникациї з Оцом нєбесним – преображує ше його випатрунок – лїцо, облєчиво, постава шветли, прошвицени, красни. Окреме глїбока и интензивна Исусова молитва у Гетсиманиї пред Його страданьом. Теди Його молитва постава глєданє волї Оца нєбесного и готовосц ю сполнїц. На крижу, кед Исус страцел шицки видлїви и опиплїви сиґурносци - Исусови остава лєм Оцова солидарносц: „Оче, до Твоїх рукох придавам дух мой“. Исусова молитва то нє множес-
oktober 2022.
тво словох, молби або одредзени ґести. Исусова молитва ше состої зоз цалосного синовского обрацаня до Бога котрого вон трима за свойого Оца. То диялоґ зоз своїм Оцом. У молитви Исус доживює спасительну любов котра шицкому предходзи, шицко отримує... З молитву Исус реализує и потвердзує свойо глїбоке заєднїцтво зоз Оцом у духу подполного довирия. То одношенє у нукашньосци Пресвятей Тройци, сиґурносц до Оцовей любови и кед шицки од нього дзвигли руки. То Його людска вертикала зоз нєбесним Оцом. Алє, Исус ма и свою горизонталу. То його медзилюдски одношеня. Видзиме го медзи людзми, особлїво з тима цо на марґини социялного, културного и моралного статуса, одруцени, виключени. З нїма успоставя диялоґ, слуха их, почитує каждого, ма довирия до нїх, дава им надїю и висловює солидарносц, а шицко тото виприповедал у причти о добрим Самарянови. Самариян то чловек котри без огляду на културни розлики и виру пришол ґу ранєтому и виявює му милосердиє зоз чистей любови и без особного хасну. Вертикала (молитва) и горизонтала (милосердиє) то простор у котрим жиє Исус, а вони ше медзисобно преплєтаю и стретаю. Исусово милосердиє виходзи зоз молитви, зоз ню ше и карми. А то шицко слика котру Исус обявює о Богови котри стваря з любови и стара ше за створенє, ратує го, приступа чловекови як ґу свойому дзецку котрого записал на своєй дланї. Исус прилапює тот Божи гуманизем, чловеколюбиє и то постава його власна драга и стил. Док ше у молитви зачирює до Бога - вон виходзи як брат котри полни милосердия, нїжносци и блїзкосци, та и сам постава добри Самариян.
Так и з нами: молитва нас змоцнює за каритативну активносц у Церкви и ширше у дружтве, вона мотивация за милосердиє, нє допущує нам розчарованя и безнадїйносци у наших каритативних слабосцох и нєуспихох.
DZVONI
3
Екуменизем ЕКУМЕНИЗЕМ
БРАТСКИ ОДНОШЕНЯ МЕДЗИ КАТОЛЇЦКУ И ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ
Ище давно 2008. року, кед сом водзел два автобуси Италиянох до патрияршиї у Беоґрадзе, митрополит чарногорски Амфилохиє пред шицкима 100 паломнїками наглашел братски одношеня медзи Католїцку церкву у Европи и Сербску православну и шведочел же им часто католїки даваю на хаснованє свойо Католїцки церкви, з оглядом же єст вше вецей Сербох у Европи, а нє маю свойо церкви. Так и на тот завод, у Бечу 27. септембра 2022.року, кардинал австрийскей Католїцкей церкви, його еминенция Кристоф Шенборн вєдно зоз владиками Бечкого надлвладичества придали на хаснованє австрийскошвайцарскому владикови Сербскей православней церкви Андрейови Джилерджичови церкву зоз 1981. року, котра пошвецена св. Францискови Асишкому, а находзи ше у бечкей часци Майнлинґу.
З тей нагоди у Бечу була святочна примопредая у присустве високих предсатвительох церковней гиєрархиї з обидвох Церквох, а окрем католїцких представнїкох були и представнїки СПЦ - митрополит дабробосански Хризостом, владика браничевски Иґнатиє, дизелдорфски и цалей Нємецкей Ґриґориє и бреґалнички Марко.
Епархия СПЦ у Австриї ма у Бечу три храми. Перши найстарш саборни храм Св. Сави, з другей половки 19. вика, други то преушорена индустрийна сала у бечким Леополдштату, треца храм Богородици у Отакринґу, бувша католїцка церква зоз 18. вику котру достала епархия СПЦ на дарунок од католїцкого надвладичества пред 12 роками.
Церква котра од тераз постава триваце власнїцтво Епархиї СПЦ у Австриї збудована пред 40 роками и, понеже ма вельки простор - 2.500 квадратних метери и коло 1.000 квадратней поверхносци, ма и заєднїцки провадзаци просториї, три парохиялни квартелї у сушедним будинку, та є предана по символичней и повласценей цени од 200.000.
4
DZVONI
Як информовал РТС на своїм сайту од 27. септембра, кардинал Шенборн вельки прихильнїк екуменизму, промотер сотруднїцтва медзи рижнима християнскима заєднїцами. Вон заступа становиско же кед на локалним уровню опаднє число вирних єдней заєднїци (у тим случаю католїцкей) пре демоґрафски причини, церковни обєкти ше дарую або символично предаваю шестринским Церквом.
У Австриї жиє коло 300.000 Сербох и вони векшином отримую свой вирски идентитет повязани зоз Церкву. У чаше кед ше тота католїцка церква будовала 1981. року, число католїкох на тим подручю було коло 5.000, а тераз опадло на 1.000. Источасно у тим окруженю число православних ше звекшало. Як гвари єден з активних православних, Саша Божинович, Сербом тота церква барз вельо значи бо ту жию велї Серби котри по тераз мушели путовац до других часцох Беча до церкви, а тераз маю церкву праве ту дзе су найвецей населєни. Владика Андрей гварел же Серби одушевени зоз тим храмом и дзекує католїком же им уступели тот храм, а кардинал виражел свойо задовольство же тот простор остал и надалєй храм Божи, бо, як сам гварел – „Ми маме истого Бога, Исуса, и у найважнєйших правдох вири ше цалком складаме. Маме историю котра нас дзелї, алє вона прешлосц и тераз маме прекрасне одношенє медзи нами“. Як гварел кардинал, вони уж скорей уступели храм Сербом у Нойлехернфелду гоч нє було спочатку лєгко, бо даяки вирни ше тому барз процивели, алє ше им поспишело догвариц и тераз там полна церква людзох котри ше модля. Чи то нє крашнє? То нє першираз же кардинал и бечке надвладичество придава свойо храми пре зменшанє своїх вирних Сербскей православней церкви. Так и церква у Нойлерхенфелду подарована СПЦ у маю 2014. року и од теди є пошвецена Рождеству Пресвятей Богородици дзе приходзи вельке число вирних Пририхтал: о. Владислав Варґа
`ovtenq 2022
Каритас БЕОҐРАД
НАЦИОНАЛНЕ СТРЕТНУЦЕ КАРИТАСОВИХ ВОЛОНТЕРОХ И ЗАНЯТИХ У БЕОҐРАДЗЕ
Пред трома роками, 2019. року, отримане вельке стретнуце волонтерох у орґанизациї нашого Каритасу Епархиї у Водици дзе було присутно 302 волонтерох. Пре пандемию таки стретнуца нє орґанизовани, а тераз конєчно, у Беоґрадзе 15. октобра отримане Националне стретнуце Каритасових волонтерох и занятих. Гоч на
роспорядку домашнї мали буц Каритас суботицкого владичества у Марийовим святилїщу у Дорослове, пре закончуюцу мисию надвладики беоґрадского монсиньора Станислава Хочевара, - тот рочни сход отримани у його надвладичестве. На тото длугообчековане стретнуце ше зишли коло 200 особи – заняти и Каритасово волонтере зоз шицких пейцох владичествох у Сербиї: беоґрадского надвладичества, суботицкого, зренянинского и сримского владичества як и Каритасу нашей Епархиї котра мала 30 представнїкох зоз Беоґраду, Шиду, Вершцу, Нового Саду, Керестура и Коцура. Стретнуце почало зоз Службу Божу у катедрали Блажене Д′євице Мариє (Успениє Пресвятей Богородици) на Врачару котру предводзел митрополит Станислав Хочевар, предсидатель Каритасу Сербиї зоз пейцма священїками медзи котрима служел и директор Каритасу нашей Епархиї о. Владислав Варґа, а медзи послужителями бул и Михайло Русковски з Руского Керестура. У своєй казанї надвладика наглашел важносц живота Каритасу медзи молитву и роботу, цо и бул мото того стретнуца – Ora et labora (модлї и роб) та так, як єдна птица – гварел Хочевар - нє може лєциц лєм з єдним кридлом, так и робота у Каритасу нє може буц ус-
oktober 2022.
пишна без молитви котра дава духовну силу и правдиви способ служеня ближнїм. Под час „Молитви вирних“, медзи тима цо читали на сербским и мадярским, молитви по руски читала волонтерка керестурского Каритасу Павлина Шепински, а шестри Служебнїци – ш. Михаїла Воротняк, ш. Євсевия Мудранинець, ш. София Костюк, ш. Анастасия Ришко и ш. Клара Цинканич з нашима вирнима под час Причасци шпивали нашу духовну писню „Тїло Христове прийму“. После Богослуженя, присутни ше роздзелєли на два ґрупи, сербскогорватску и мадярску котри слухали викладанє на спомнуту тему. На сербским язику тему тримал паноцец Андрей Дюричек з Београду, а на мадярским паноцец Иштван Добай, бувши директор Каритасу зоз Суботици. Кед ше закончело викладанє, присутни ше роздзелєли на 10 язични ґрупи, а у каждей бул єден аниматор котри з помоцу присутних направел запис о упечаткох зоз теми. З боку Каритасу Епархиї водителє ґрупох була ш. Михаїла Воротняк и о. Владислав Варґа. Вони на концу дали заєднїцки звит та ше шицки присутни коло 15 годзин, зоз благословом надвладики Хочевара розишли до своїх парохийох. Векшина наглашела же таки стретаня треба частейше орґанизовац, а шицким постало ясно же без духовносци Каритас нє може анї напредовац, анї буц тото цо Бог од нього жада а то шведоченє Його нїжней любови спрам чловечества и каждей поєдинєчней особи. (О.Р)
DZVONI
5
Водица
ЗОЗ НОВШЕЙ ИСТОРИЇ ОБНОВИ ВОДИЦИ Як записане у Водицовей кнїжки, на предкладанє Покраїнского Заводу за защиту памятнїкох култури 1998. року – Водица з одлуку Влади Републики Сербиї преглашена за Памятнїк култури и находзи ше под защиту.
Рождество Пресвятей Богородици
Иконостас
Праве прето и обнова Водици 2002- 2004. року була зробена под надпатрунком истого Покраїнского заводу та ше нукашньосц нє шмела вельо меняц, окрем новей конструкциї котру зробел инж. Йоаким Чизмар, а штири икони намальовала Исусова мала шестра Мартина. Прето их ту и представяме, а даєдни з нїх маю свою вельку историйну и духовну вредносц за тих котри их даровали з окремним намиреньом. Свадзба у Кани Галилейскей
6
Патриярх Авраам и Сара вигосцую трох „цудзинцох“
DZVONI
Мария нащивела Єлисавету Фото: С. Палєнкаш
`ovtenq 2022
ПРЕЦО ДЗЕПОєДНИМ ТАКИ ВАжНИ ИКОНОСТАС У ВОДИЦИ
Водица
Уж рок ше ту и там приповеда же ше сце пременїц иконостас у Водици зоз єдним новим и красшим. Но, вшелїяк же о тим векшина вирних вельо нє упозната, а тиж и сами Церковни одбор у Руским керестуре. Бо кед сом им спомнул дацо о тей идеї, вони ми гварели же штири додатни слики, котри зробела Исусова мала шестра Мартина даровали дзепоєдни вирни и вшелїяк же им вони знача - и цо вец з нїма будзе бо их вони даровали до Водици. Чи ше им враци дому, чи останю и далєй на тим иконостасу, алє вецей нє там дзе вони наменєли? Бо вони их даровали Мариї Водицовей, а лєм вони знаю прецо. Дзешка пред тижньом сом чул єдну цикаву историю котра значна нє лєм за дзепоєдних котри вязани за иконостас, алє руцаю шветло на векше значенє одредзених иконох.
О чим ше заправо роби? Приповеда ми М. В. же ше вона вше у Водици модлї пред єдну икону котра ю вяже за єй фамелию и єдно чудесне виздравенє у єй фамелиї. Тоту икону кладземе ту лєм же би зме порушали и других котри даровали инши три икони и добре би було знац прецо.
Мац виздравела од рака
„Кед нам умар оцец, а вец и мац 2011. року, почали зме пораїц документацию и нашли цошка нєзвичайне цо пременєло нашо одношенє зоз Марию Водицову. Точнєйше – преглїбело нам виру до Мариї Водицовей, бо гоч зме и пред тим ходзели до Водици, алє тераз то цалком иншак.
Цо зме то нашли? Нашли зме єдну квиту, документ же наш оцец уплацел ..... за икону котра ше положела до обновеного иконостасу, а тота икона представя родзенє Пресвятей Богородици. Познєйше зме од других дознали же то прето бо нашей мацери було мено Мария, а єй оцови Йоаким и мацери Ана.
Здогадуєм ше же кед зме одкрили нашей мацери чежку дияґнозу карциному (рака) - гитно зме бежали зоз ню до Каменїци. Кед ю у шпиталю ю отворели, такой ю и заварли а єй дохтор нам гварел же пожиє найвецей шейсц мешаци. После рушели гемотерапиї и гемотерапиї.... Цали єден чежки рок хтори зме вєдно зоз ню преживйовали. Алє, обачели зме же вона була вше розположена, нїґда ше нї нацо нє по-
oktober 2022.
носовала и була вельки оптимиста. Знали зме же ходзи до церкви и до Водици - ша оцец нам бул одборнїк. Длуго зме нє знали „тайну“ їх двоїх. Кед прешол єден чежки рок, а вона ше якош чувствовала добре – комисия установела же у целу нєт вецей нїчого од рака. Просто зме себе нє могли вериц. Можебуц о тим дакус вецей знал наш оцец, алє тримал то як єдну тайну котру озда лєм вони двойо знали. После мац пришла цалком ґу себе, почали робиц як и скорей, а вец о даскельо роки ше оцец похорел. Мац му служела до самого конца, док нє умар. После даскелїх рокох, точнєйше 2011. року мац, котра помагала у єшеньских роботох зоз кукурицу у дворе, пошла дакус одпочинуц. Кед зме вошли нука до хижи - вона уж була мертва. Умарла зоз благу шмерцу. Озда єй таке вимодлєл и наш оцец и теди кед дал икону Богородици до Водици за єй здравє, а можебуц уж и од горе ше за ню остарал же би на таки мирни способ, без церпеня и нє на терху дакому – пошла до вичного живота. Од теди тота икона – то наша духовна история и вше зме пред ню у молитви вше придземе до нашей Водици. (Парохови виприповедала М.В. 13.10.2022.року)
DZVONI
7
Слово живота
„БлажЕНИ мИлОСЕРДНИ, БО ВОНИ БуДу пОмИлОВаНИ.“ (MТ 5,7) У Матейовей евангелиї Бешеда на гори ше случує кед започал Исусов явни живот. Гора символ новей гори Синай. На нєй Христос, нови Мойсей, дава свой закон. У предходним поглавю бешедує о вельо народу хтори почал шлїдзиц Исуса и хторому Вон преноши свою науку. Но тоту бешеду Исус даровал ученїком, заєднїци хтора наставала, тим хтори ше познєйше буду наволовац християнє. Вон уводзи „Царство нєбесне” хторе у центру його бешеди (Мт 4, 23 и 5, 19 – 20). Блаженства то його програмски мото, порученє спашеня, „згуснута Радосна вистка хтора обявенє спасительней Божей любови.” (Кяра Лубик, Слово за живот, новембер 2000.)
„Блажени милосердни, бо вони буду помиловани.“
Цо то милосердиє? Хто милосердни? Виреченє почина зоз словом „блажени“, цо значи блажени, щешлїви, хтори ма щесца, а достава и значенє благословеного од Бога. Медзи дзевец блаженствами тото ше у тексту находзи у штредку. Блаженства то нє даяки жадани справованя хтори ше наградзую, алє то реални нагоди у хторих можеме постац дакус баржей подобни Богови. Насампредз, милосердни тоти чийо шерцо виполнєте з любову ґу Ньому и ґу ближнїм, з дїлотворну любову хтора ше приблїжує найменшим, забутим, худобним, ґу тим хторим потребна тота нєсебична любов. Милосердиє, заправо, єдна з Божих прикметох (на гебрейским хесед, любов без интересу хтора прилапює и порихтана є пребачовац). Сам Исус то милосердиє.
„Блажени милосердни, бо вони буду помиловани.“
Блаженства преображую и цалком меняю начала нашого роздумованя. То нє лєм слова потїхи, алє маю моц пременїц шерцо, маю силу створиц нове чловечество, а нависцованє Слова може постац дїлотворне. Блаженство милосердия потребне жиц и зоз самим собу, препознац же нам потребна тота надприродна, преобилна и безконєчна любов хтору Бог ма за каждого з нас. Слово милосердиє (рехамим на гебрейским) походзи од гебрейского слова рехем = утроба и побудзує Боже милосердиє без гранїци, як цо то чувство мацери
8
DZVONI
ґу свойому дзецку. „Тота любов нє мера обилна є, конкретна. Любов хтора унапрямена ґу шицким. […] Прето, кед зме на даяки способ були квилєни,кед зме дожили нєправду – пребачме, та ше и нам пребачи. Будзме тоти перши хтори ше змилую, посаную! Гоч то випатра чежко и пребарз шмело, опитайме ше пред каждим ближнїм: як би ше зоз нїм справовала його мац? Таке роздумованє нам помогнє зрозумиц и жиц по Божим шерцу. ” (Кяра Лубик, слово за живот, новембер, 2000.).
„Блажени милосердни, бо вони буду помиловани.”
„После двох рокох як ше побрали, наша дзивка и єй муж ше ришели розисц. Прияли зме ю до нашого дому. У напартих хвилькох намагали зме ше ю сцерпезлїво любиц: пребачовац, мац порозуменя, нє претарговац одношенє зоз ню и єй супругом, нє осудзовац их. После трох мешацох слуханя, помоци без наруцованя и числених молитвох, помирели ше з обновену свидомосцу, довирийом и надїю.“ (шведоченє превжате зоз www.focolare.org). Буц милосердни то и вецей од пребачованя. То значи мац вельке шерцо, лєдво чекац же би ше шицко посцерало, у подполносци одклонїц шицко цо може буц препреченє у нашим одношеню з другима. Исусова поволанка же бизме були милосердни то значи отвориц драгу же бизме ше ознова приблїжели ґу жридловому плану, же бизме могли постац тото за цо зме и створени – буц на подобу Божу. Летиция Маґри
`ovtenq 2022
Зоз живота
Бог нє жада же Би зме Були Бояжлїви алє сце же Би зме Були шмели, полни люБови и дисциплиновани Буц автентични шведкове и нїґда нє одуставац. Жиц Євангелию у каждодньовим живоце вимага од нас же би зме ше нє бали и були порихтани исц понад нашо гранїци и прешвеченя; вериц до дарох цо нам Бог дал бо у тим наша сила.
Без гнїву
Служба ше закончела. Док паноцец Карло, наш парох, благословел єдного парохияна котри наполнєл 90 роки, я сликовала тоту красну подїю. У церкви була и шестра того парохияна, котра допутовала зоз Швайцарскей. После Служби сом питала од нєй число мобилного телефона же бим єй послала слики. Подзековала ми. Познєйше того дня ме наволала на фиксни телефон. Явел ше мой супруг. Накадзи сом ше врацела дому, супруг ше ми питал: “Як можеш приповедац зоз ню, после шицкого цо нам зробела?“ Думал на нашу стару звадуз тоту панї. “Чом бим нє?“ - одвитовала сом му. “Нє жадам напущиц тот швет повадзена зоз даским. Шицки зме браца и шестри, гоч то дакеди и забудземе.“ Супруг ми нє одвитовал нїч, алє сом видзела же ше задумал. (Швайцарска)
Испит
Мойо штирме цимере и я жиєме у Фиренци. Намагаме ше жиц по прикладу яки нам дал Исус. Раз сом рихтал испит зоз цимером котри ма цалком иншаки способ ученя як я. У єдней хвильки сом му сцел предложиц же би кажде учел сам за испит. Кед сом приповедал зоз другима цимерами, предложели ми же бим го пробовал лєпше розумиц. Намагал сом ше любиц го и далєй. Було ище чежки хвильки, алє ми гварел же му вельо значи же учиме вєдно. На концу, шицко прешло добре. Испит положени. Пошли зме на пицу же би зме преславели и вон ми гварел: “Положели зме испит, прето же зме любели єден другого, так як нас Исус люби.“ (Италия) Пририхтал: М. Шовш www.focolare.org
ДАРОВАЛИ ЗА ВОДИЦУ, ЗА ЦЕНТЕР „ЕМАУС“
Най Марийов покров занавше будзе над нїма
- Сандра Маркушич, Пожеґа - Дюра Надь, Руски Керестур - Владимир Колошняї, Нови Сад
oktober 2022.
ДАРОВАЛИ ЗА „ДЗВОНИ“
Най Марийов покров занавше будзе над нїма
- о. Яков Новак, Горватска
Мали знак поваги
Єден старик кажди дзень шедзел на драже. Бул барз стари и осамени. Коло нього преходзели велї людзе. Вон скоро шицких познал. Єдного дня ґу ньому на крадко станул єден челєднїк (старик ше барз нєсподзивал), дал му до рукох мещок догану и шепнул му: за циґаретли и за шицко добре! Днями бул старик щешлїви пре тот мали знак поваги. Мали знак поваги осаменому старому чловекови може вецей значиц од пенєжу хтори послати анонимно або од даякей акциї помоци. Вше будз добри ґу старим особом. Будз щешлїви и благи спрам старого оца и спрам старенькей мацери у власним обисце. Каждого дня укаж свойо шерцо. Їх щесце у твоїх рукох. Запаметай, раз и ти будзеш стари. Фил Босманс, «Зоз шерцом през рок»
DZVONI
9
Святителє
ЖИВОТ СВЯТИХ СВЯТИ ЛУКА, АПОСТОЛ И ЄВАНГЕЛИСТА (18/31 октобер)
Святи Лука бул родом зоз Антиохиї. У младосци виучовал греческу филозофию и медицину. Под час явного живота Исуса Христа пришол до Єрусалиму и видзел особнє Исуса Христа. Чул Його спасительну науку и бул шведок Його чудох и чудесних оздравеньох. Поверел до Господа Исуса Христа и бул учишлєни до Седемдзешат апостолох и послани є наказовац и нависцовац Радосну вистку. Вєдно зоз Клеопом видзел воскреснутого Исуса Христа на драги до Емаусу. (Лк 24) После Русадльох (Сошествия Святого Духа) на апостолох, св.Лука ше врацел до Антиохиї и там дїловал як помоцнїк св.Павла апостола. Зоз св. Павлом путовал до Риму и обрацел вельочислених поганох на виру християнску, а тиж так и єврейох. Поздравя вас Лука, любезни лїкар, пише Колошаном св.Павло. (Кол 4,14) На молбу християнох написал євангелиє, коло 60.року после Христа. После мученїцкей шмерци св.Павла, св. Лука нависцовал євангелиє у Италиї, Далмациї, Македониї. Написал перши образ Пресвятей Богородици, т.є. написал три образи. Тиж так написал и образи св. Первоверховних апостолох Петра и Павла. Святи Лука ше трима за основателя иконописаня. У своєй старосци нащивел Ливию и Горнї Мисир. Зоз Мисиру ше врацел до Греческей, дзе наставел наказовац и зоз вельким еланом и ревносцу велї поганє ше обрацели и поверели до Христа Исуса. Святи Лука написал Евангелиє и написал тиж так Дїла Апостолски и пошвецел их Тедофилу хтори бул княз Аґаї. Кед му було 84 роки, злобни идолопоклонїки го влапели и мучели пре його виру до Христа. Обешелчи го на єдну маслину у городзе Теба Беотийска. Його святи мощи були пренєшени до Царгороду под час цара Констанция хтори бул син цара Константина Велького.
10
DZVONI
СВЯТИ МУЧЕНЇК ЛОНҐИН (16/29 октобер)
Святи Матей Євангелиста кед описовал страданя и страсци Исуса Христа написал так: ”Стотнїк и тоти котри зоз нїм чували Исуса, кед обачели трешенє жеми и тото цо ше збувало, барз ше позлєкали и гуторели: Насправди тот бул Син Божи!” (Мт 27,54). Тот стотнїк бул мученїк Лонґин, хтори вєдно зоз ище двома вояками поверел до Сина Божого Исуса Христа. Вон бул стотнїк хтори бул присутни при розпяцу под хрестом Исуса Христа на Голгофти. Вон бул командир стражи хтора чувала Христов гроб. Кед старшини єврейски дознали за воскресенє Исуса Христа, подплацовали римских воякох же би тоти виявйовали же нє воскреснул, алє го украдли його ученїки. Теди євреє попробовали подплациц и Лонґина, алє ше вон нє дал подплациц. Теди євреє, по своїм обичаю, влапели Лонґина и ришели же го забию. Кед Лонґин тото дознал, ришел же зруци вояцку униформу и же ше покресци. Покресцели го апостоли вєдно зоз ище двома вояками хтори були присутни при Исусових страсцох на хресту. Теди тирвацо напущел Єрусалим и преселєл ше до Кападокиї. Там посцел и модлєл ше и як живи шведок Христового воскресеня обрацел на виру Христову велїх поганох. Потим ше преселєл до валалу на маєток свойого оца. Но, єврейска злосц го анї ту нє охабела на мире. Євреє го оклеветали и Пилат послал воякох най го забию. Лонґин у духу почувствовал же приходза по ньго вояци и приял их до дому свойого и угосцел, алє им нє гуторел же хто є. Кед вояци полєгали спац, Лоґин ше почал модлїц и модлєл ше цалу ноц и пририхтовцал на шмерц. Кед рано швитло, Лонґин пошол по других двох пайташох, облєкол билу смертельну шмату, поучел своїх дома и указал им место на єдней гори дзе мал жаданє же би го поховали. Теди гварел вояком же хто є, же вон Лонґин хторого глєдаю. Вояци ше збунєли и поганьбели и нє думали забиц Лонґина. Но Лонґин их модлєл же би заповид вивершели. И забили Лонґина и його двох пайташох. Лонґинову главу однєсли Пилатови, а Пилат ю придал єврейом. о. мр Дарко Рац
`ovtenq 2022
Духовносц
СНОВАНЄ МАЛИХ ИСУСОВИХ ШЕСТРОХ (2)
Одкрила найвекшу любов котра почина у шерцу преславеного Исуса и источашнє є божеска и чловеческа, богочловеческа до тей мири же у нєй нє помишано зєдинєне чувствительне, подполне богатство Бога и подполне богатство чловека и находзи ше у Христови.
Як нам познате з предходних написох о святому Карлови, котри духовно инспировал и Маґдалену Хутин же би основала Мали Шестри, ту приношиме живот и дїло спомнутей Маґдалени же бизме у наступних числох представели и початок манастира Малих шестрох у Руским Керестуре котри ту присутни уж 50 роки.
У тим глїбоким мистичним искуству, Маґдалена постала особа котра барз чувствительна за любов. Знала препознац и зарйовац з любову и приятельством у каждодньових стретнуцох з людзми. Постала барз чувствительна на повредзенє любови, окреме спрам нємоцних. Поручела: „Любела бим же би и ви церпели на исти способ, вше кед зоз тима малима и слабима поступаце так як цо нєприкладне чловекови.“
По совиту паноца Воюма Маґдалена одходзи на духовни вежби до Ел Абиоду, а потим владика у Сахари Нуе, котри бул упознати зоз єй жаданьом же би основала здруженє, посила ю ґу Билим чесним шестром же би закончела як новичка монашеску формацию.
После єдного рока новицияту и положених завитох 8. септембра 1939. року одходзи до Туґурту на югу Алжира дзе, у октобре истого року засновала перше здруженє Малих Исусових шестрох. Перши пейц роки жила подполно сама у худобним валалє медзи своїма приятелями муслиманами.
Тото приятельство, подкрипене зоз искуством живота брата Карла медзи муслиманским народом, по жаданю Малей шестри Маґдалени постало окремни знак Малих Исусових шестрох. Прето вони и тераз у векшим чишлє монахиньох жию медзи муслиманским народом.
Од 1944. року по саму шмерц Маґдалена роби на ширеню шестринства по цалим швеце на вибудови, стваряню структури, упознаваню културох, специфичних духовносцох медитациї. Сцела дотхнуц шерцо швета зоз вельку чувствительносцу за розличносц и богатство културох у котрих Мали шестри жию и шведоча Исуса и Його Євангелию.
oktober 2022.
Єдноставносц Євангелиї и Евхаристия
Перша з лївого боку мала шестра Маґдалена, у штредку мала шестра Йосипа зоз Белґиї, на правим боку мала шестра Мария Рац зоз Руского Керестура.
Актуалносц духовносци Малей шестри Маґдалени Одкрице богочловеческей любови
Рок котри препровадзела у новицияту за Маґдалену бул барз важни, же би особнє нашла мистичне искуство у Исусовим отїлотвореню. Подобно як кед ше злуча два атоми до єдного векшого и при тим ше ошлєбодзує моц, у физики ше то наволує фузия, так и приход Бога котри постал чловек за Маґдалену велька тайна котру барз глїбоко розумела.
Шлїдзаци крочаї малого брата Карла, Маґдалена зоз цалим своїм животом ишла за єдиним прикладом Исусом, котрому ше зоз моцну виру „шлєпо“ придала. Исус ше поза ню скрил, скрил ше до єй шерца. Теди кед ю пременєл, прейґ нєй посила свойо порученє. Єдноставносц Євангелиї Исусовей, од вифлеємскей пещери, у каждодньовим скритим живоце у Назарету, по шмерц на крижу.
То тото порученє. Як Воскреснути и преславени Исус тераз жиє у Евхаристиї. „Мала шестра Маґдалена пред Исусом у Евхаристиї, була подполно єдноставна, прето же Вон бул живи у нєй.“ (Р. Воюм) У нєй шицко було єдноставне и обичне, прето же вона себе подполно ошлєбодзела и отворела простор за присутносц любови. (предлужи ше)
пририхтал о. Владимир Медєши
DZVONI
11
Нєдзеля Каритасу
МЕДЗИСОБНИ УЦЕНЬОВАНЯ ТИХ ЦО МАЮ ВЕЛЬКУ МОЦ ЗАГЛУШУЮ КРИК ХУДОБНИХ ЗА МИР (зоз тексту папи Франциска з нагоди 6. Шветового дня худобних 13. новембра)
У порученю за Шветови дзень худобних папа Франциск знова наглашел катастрофу войни у України: «Єдна ′суперсила′ сце наруциц свою волю процив началох самоодредзованя народу». Його апел: «Пред худобнима нєт реторики, алє ше викашу рукави»; и спозоренє процив пенєжу: од превелькей навязаносци попатрунок ше замолгави. Худобни и охудобнєни пре «бурю» пандемиї; худобни, вибеженци и розселєни пре войну у України, дзе директна интервенция єдней ′суперсили′ сце наруциц свою волю процив началох самоодредзованя народу – шицким им папа Франциск пошвецел Порученє за VI Шветови дзень худобних, хтори ше означує 13. новембра. Слово о обсяжним документу у хторим папа, уж од перших шорикох порученя, визначує єдну з главних причинох худобства нашого часу: война. То катастрофа хтора ше зявела на горизонту пошвидко як ше указало дакус шветла мира после пандемиї. То траґедия хтора предодредзена же би швету наруцела иншаки сценарий. Уцени тих цо маю вельку моц и глас чловечества
Зраженє хторе тирва уж вецей як сто днї – надпомина папа – надовязало ше на реґионални войни хтори остатнїх рокох шею шмерц и руйнованя; медзитим, обща слика вецейпасмова. Повторюю ше сцени траґичних здогадованьох, а медзисобни уцени дзепоєдних цо маю вельку моц знова заглушую крик чловечества хторе поволує на мир. Потрафени слаби и нєзащицени
Кельо єст худобни пошлїдки безсмисловосци войни! – визначує папа. Гоч кадзи попатриме, видзиме як насилство потрафя нєзащицени и найслабши особи. Депортую тисячи людзох, окреме хлапцох и дзивчата, же би ше их викоренєло и наруцело им други идентитет. Милиони женох, дзецох, старших особох, примушени буц у опасносци од бомбох же би ше виратовали и нашли склонїще як вибеженци у сушедних жемох. Тоти заш цо останю на подручйох зраженя, кажди дзень жию у страху, без поживи, води, медицинскей защити, а найбаржей, без своїх наймилших – надпомина папа.
12
DZVONI
Почежкосци у даваню помоци
У чежких ситуацийох розум ше замуци, а пошлїдки церпя велї єдноставни людзе хтори поставаю часц велького числа худобних. И нє лєм тото – визначує папа Франциск – цо длужей тирва зраженє, пошлїдки вше чежши. Прето ше добра дзека велїх народох хтори прешлих рокох отворели свойо дзвери же би прияли милиони вибеженцох з Блїзкого востоку, Африки, а тераз и з України, як и алтруизем числених фамелийох хтори отворели дзвери своїх обисцох же би направели места за други фамелиї, ше зочую зоз суровосцу стварносци хтора звонка контроли.
Народи хтори прилапюю других вше чежше континуовано даваю помоц; фамелиї и заєднїци починаю чувствовац чежину ситуациї хтора надиходзи позарядови стан. Медзитим, тераз час же бизме ше нє придавали и же бизме обновели початну мотивацию – спонукує папа – тото цо зме започали, маме и закончиц з исту одвичательносцу. Солидарносц то праве тото: «Подзелїц тото кус цо маме з тима цо нє маю нїч же би нїхто нє церпел. Цо баржей рошнє чувство за заєднїцу и заєднїцтво як стил живота, баржей ше розвива солидарносц». Нє реторика, алє пракса
Окрем того – пише папа – треба вжац до огляду же єст жеми у хторих остатнїх деценийох пришло до значного росту благостаня за числени фамелиї хтори посцигли стан сиґурного живота. Як члени гражданского дружтва, отримайме активну поволанку на чесноти шлєбоди, одвичательносци, братства и солидарносци.
`ovtenq 2022
Нєдзеля Каритасу И як християнє, вше пренаходзме у любови, вири и надїї основу свойого иснованя и дїлованя. ′Дїлованє′ за папу найважнєйше слово. Пред худобнима нєт реторики, алє ше викашу рукави и вира ше указує през директне уключованє за хторе ше нє може нїкого делеґовац. Нєдобре хаснованє пенєжу
Дзекеди аж випатра же панує вше векше опущованє, цо приводзи до нєдошлїдного справованя, як цо то ровнодушносц спрам худобних. Случує ше же дзепоєдни християнє, пре прейґмирну навязаносц на пенєж упадню до ситуациї же нєдобре хасную добра и нашлїдство. То ситуациї хтори указую на слабу виру и слабу и крадковидну надїю – обачел папа.
Нє проблем лєм у пенєжу, хтори часц каждодньового живота людзох и дружтвених одношеньох, алє у тим яке значенє ма за нас. Така навязаносц онєможлївює реално патриц на каждодньови живот, замолгави наш попатрунок и нє видзиме потреби других. Християнови у єдней заєднїци ше нє може случиц векша чкода од тей же их зашлєпи идол богатства, хторе на концу лєм преходне и нєуспишне видзенє живота. Активизем нє ратує
Ту нє слово о тим же ше спрам худобних маме одношиц «асистенциялно». Нє ратує активизем, алє щира и велькодушна повага хтора оможлївює же бизме приступели ґу худобному як ґу братови хтори нацагує руку же би ше я зобудзел од замертвеносци у хторей сом ше нашол.
огранїченя хторе зме прежили остатнїх рокох, а тераз траґедия войни з ґлобалнима пошлїдками, маю нас научиц на дацо одлучуюце: нє жиєме же бизме прежили, алє же би достоїнствени и щешлїви живот бул шицким оможлївени. Худобство хторе забива
Сам Исус указує же иснує худобство хторе понїжує и забива, а иснує и иншаке худобство, його, хторе ошлєбодзує и од нього людзе поставаю спокойни. Худобство хторе забива то бида, дзецко нєсправедлївосци, вихасновйованя, насилства и нєсправедлївого розподзельованя ресурсох. То худобство у розпуки, без будучнсоци, прето же го наруцує култура одруцованя у хторей нєт анї перспективи, анї виходу.
Кед єдини закон постава обраховйованє заробку на концу дня, теди вецей нєт гамованя за усвойованє лоґики вихасновйованя людзох; други поставаю лєм средства. Вецей нєт справедлївей плаци, справедлївого роботного часу, стваряю ше форми рабства хторе церпя особи хтори нє маю алтернативу и муша прилапиц тоту отровну нєсправедлївосц лєм же би назберали тото минималне за живот. Худобство хторе ошлєбодзує
Нова социялна политика
Папа потим знова посила хитну поволанку же би ше пренашли нови способи хтори можу исц далєй од поставяня социялней политики хтора задумана як политика спрам худобних, алє нїґда зоз худобнима, нїґда як политика худобних, а ище менєй политика хтора уключена до проєкту хтори зєдинює народи. Иснує парадокс хтори тераз, як и у прешлосци, чежко похопиц, бо ше нє склада з людску лоґику: єст худобства пре хторе ше постава богати.... Искуство крегкосци и
oktober 2022.
Напроцив, худобство хторе ошлєбодзує то тото хторе ше зявює пред нами як одвичательна одлука же би нам була лєгчейша терха и же бизме ше сконцентровали на тото цо важне. Стретнуце з худобнима нам оможлївює зопрец ше численим поцерпаньом и страхом за хтори нєт причини, же бизме дошли до того цо насправди у живоце вредзи и цо нам нїхто нє може украднуц: щира и безплатна любов. Худобни, значи, субєкти хтори нам помагаю ошлєбодзиц ше од ступки (замки) нємиру и поверховосци, а нє предмет нашей милостинї – визначує у порученю папа Франциск. www.vaticannews.va
DZVONI
13
Сила молитви
Нє ТРЕБА ИСЦ АНЇ ДО СВЯТЕй жЕМИ, АНЇ ДО МЕДжУҐОРЯ КЕД МАМЕ ВОДИЦУ (Я.О.)
(Под тим насловом починаме обявйовац свойо власни дожица зоз Водицову Марию и добре би було кед би нам шицки котри маю красни искуства або окремни ласки од Водицовей Мариї посилали же бизме з нїма помогли другим и преславели нашу Водицу.)
ВИСЛУХАЛА ГО МАРИЯ ВОДИцОВА
На дзень Воздвижения Чесного Хреста, 14. септембра, у Водици уж нє було найстаршого парохияна, 95 - рочного бачика Пинтерового, Любомира Варґу. Одборци, котри му вше помагали кед требало надпомнуц паноцови же би му однєсли святу Причасц, обачели празни карсцель. Бачи Бачи Любомир Варґа Любо уж длуґши час Пинтеров зоз парохом нє могол присц на Михайлом Малацком у стояци до шора за Водици Причасц, алє шедзел на концу шопи у Водици, дзе мал свойо окремне место та го там паноцове вше запричащали. Того дня, на Воздзвигнуце Святого Хреста почала и його кратка хресна драга котра ше до вечара помали почала и приблїжовац до конца. Гваря ми домашнї, котри го допатрали, дзеци и панї Славка, же вечар пред Воздвиженийом, бачи Любо ше зберал до Водици и рушел през длуги конк себе цошка порихтац до кухнї, алє понеже ше нє тримал за кочик – спаднул, поламал руку и прави клуб и остал таки до рана док го нє нашла Славка котра му служела. Понеже викирвавел и страцел вельо креви, синове ше постарали за хитну службу и у вербаским шпиталю му дали першу помоц и врацели дому. Гварел ми його син о. Владислав же вон бул после шпиталю цалком при себе и вечар ище одпатрел дньовнїк по руски, а вец ше помали умирел и заспал. Понеже ше нє будзел, домашнї поволали пароха керестурского о. Михайла Малацку котри му ошвецел святе Олїво, а вец ютредзень обидвоме вєдно зоз парохом одпутовали до вичного живота. Бачика Люба зме видзели нє лєм вше кед могол у церкви у Керестуре, перше сам, а вец го привожели його дзеци, а Водицова Мария му була велька любов и анї раз нє препущел пойсц до Водици та гоч го требало вожиц и по цеплим, и по
14
DZVONI
дижджу, алє вон нє одуставал. А модлєл ше Єй, Мацери Божей же би го вислухала у велїм, а найвецей у єдним: же би нїкому нє бул на терху, то єст же би нє спаднул до посцелї и же би хтошка мал зоз нїм роботи и же би як нашо людзе гваря, мал здрави розум до конца. И випатра себе тото шицко и вимодлєл. Гоч було вше у тих його рокох и роботи зоз нїм, алє наисце нє лєжал у посцелї анї єден дзень, окрем остатнї днї пред одходом до вичносци. А и розум мал здрави до конца, бо як гвари сушед, могло ше з нїм о вельо о чим бешедовац. Остатнї час зоз нїм правели розгварки о прешлосци, та аж и єден новинар зоз Мукачева з України. У України жила и власна шестра його мацери, иншак шестра Василиянка Амброзия (Ана) Джуджарова, дзе є и похована. “Пошла зоз нїм єдна история!“- гварел сушед Маґочов кед бачи Любо умар. Вшелїяк же то випатра Марийова заслуга, котрей вон бул вирни а Вона му щиро и виполнєла його жаданє „благей шмерци“, як то нашо людзе гваря. (Його блїзки приятель)
ДЗЕКУЄМ МАРИЇ ЗА ПОТЇХУ
Було то дзешка пред 40 роками. Мой муж нагло умар. Кед сом го видзела умартого, думала сом же цалком страцим розум... нє знала сом цо у тим моменту робиц. Пробовала сом го даяк поврациц, алє вон нє давал знаки живота. Сама сом у себе лєм гварела як у молитви – „Помож ми Боже, а вец сом клєкла пред Марийовим образом и остала длуго у молитви. Помали, помали, з помоцу дохтора, котри ми давал лїки же бим ше окрипела од велького шоку, а я ше нєпреривно модлєла до Мариї Водицовей. Вше кед сом могла, одходзела сом до Водици дзе сом находзела єдину потїху. Прешол и тот чежки период. Я остала сама - млада ґдовица зоз дзецми. Борела сом ше як сом лєм знала, а найвецей з молитву. Та то нє було шицко, нажаль. Пред 18 роками ми страдал син у нєщесцу, а пред 9 роками унука...Три вельки траґедиї! То нє мож анї описац, а анї розумиц же прецо и чом ше то мнє случело!? Остала ми лєм велька вира до Господа же ме зачува од пошлїдкох бо ше вельо того назберало и вирносц Мариї Водицовей хтора ми и тераз дава потїху у Водици до хторей вше чежше можем сама ходзиц. На щесце же ме добри людзе и наш керестурски Каритас дзечнє послужи и одвеже. (Ч.И. Р. Керестур)
`ovtenq 2022
теолоҐия за каЖДого
B O G O S L O V S K A D U M KA
2 6 8 – 2 0 2 2 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” Дзешате шветове стретнуце фамелийох -
фамелийна любов: поволанка и Драга святосци (3)
Папа Йоан Павло II 1994. року, предложел же би ше кажди три роки отримовали стретнуца на тему фамелиї, вше у другим месце. Од теди отримани дзевец стретнуца, а ювилейне Дзешате стретнуце ше закончело зоз вельким конґресом фамелийох у Риме 26. юния того року на хторим вжал учасц и папа Франциск. Тото стретнуце мало и свойо пририхтованє, котре почало 19. марца 2021. року, 15 мешаци пред тим. Церква предкладала шицким владичеством орґанизовац свойо власне стретнуце з котрого би ше могли похасновац искуства на законченю. Ту попробуєме винєсц даяки нашо преподаваня, роздумованя и искуства на тему фамелиї зоз нашого Медзипарохиялного сходу котри бул отримани у Водици 6. авґуста того року.
Святосц фамелиї то поволанка за шицких
Гореспомнути наслов зоз того Шветового стретнуца то нагода же бизме ше над нїм дакус баржей застановели бо тема святосци у фамелиї важна за кажду, а окреме християнску фамелию. Кед бешедуєме о святосци у фамелиї, вец можеме повесц вокраци же то драга за шицких (гоч у рижних ниянсох бо кажди чловек єдинствени и нєповторлїви та вец так и кажда фамелия ма свойо окремни, алє и позитивни характеристики), то драга котра приводзи до людскей и християнскей совершеносци и цо красшого складу у фамелиї. Тото похопел и познати китайски филозоф зоз шестого вику Конфуциє (та гоч анї нє бул християн!) та у тей важней клїтинки дружтва (фамелиї) видзел и правдиву моц и силу єдного народу. Вон гварел тоти прекрас-
oktober 2022.
ни слова: „Сила єдного народу походзи зоз интеґритету фамелиї“. А интеґритет то подполносц, нєподзелєносц, безпрекорносц , шоровосц и поведли би зме - идеалне справованє – совершенство – святосц. Повед би дахто же святосц то цошка нєобичне, чудне, можеме повесц нєнорналне за обичного чловека. А то з єдним словом цошка цалком людске, идеалне, цалком розумлїве и прилаплїве. За нас християнох то совершенство у любови до Бога и до ближнього котра ше вец прелїва на фамелийни живот и цале околїско, цали простор у хторим жиєме. Та вец ше врацме и на живот перших християнох за котрих, гоч анї други нє знали їх „тайну“ - були прицагуюци и гуторели за нїх котри ше з нїма стретали – „Пать як ше любя, готови су дац свой живот єден за другого“. Їх живот бул цошка красне и прицагуюце та ,як пише у Дїлох апостолских- „ мали прихильносц народу! А Господь з дня на дзень придружовал ґу нїм тих цо ше спашели.“(Дїла Ап. 2.47)
Святосц як задача каждого християна
Святи Петро у своїм першим писме пише: „Як дзеци послухносци, нє присподобюйце ше ґу вашим скорейшим жаждом и з часу нєзнаня, алє як святи Тот котри вас поволал, и ви постаньце святи зоз цалим животом. Бо написане: Будзце святи, бо я святи. “ ( 1 Петрова 1, 1417). Тиж так о святосци пише ище у Левитским закону: „Гутор цалей заєднїци синох Израїла и поведз им: будзце святи бо я, Господь ваш святи“ (Левит.19.29). Подобне поволанє почувствовал и святи апостол Павло кед пише християнскей заєднїци у Ефезу: „ Бо у Христови нас Бог вибрал пред створеньом швета же бизме були святи и нєпорочни пред нїм у любови...(Еф.1,4)
I
Святосц - бо християнске малженство то Свята Тайна
У своїм писме Ефесяном, а у поуки о малженстве, св. Павло бешедує о святосци Христовей Церкви, цо поровнує до каждей фамелиї, з оглядом же кажда фамелия по науки святого Павла „домашня Церква“(Рим. 16.5) або „мала Церква“ як ю наволую церковни Оцове. Бо Церква там дзе Исус, а Исус свою присутносц заґарантовал там „дзе двойо або тройо зобрани у Його мено. Но, понеже Його Мено то Любов (опать 1. писмо святого Йоана „Бог є любов“ 4, 8 ) вец тоти котри себе обецали любов и жию у любови, вони маю медзи собу Исуса 24 годзини, дзень и ноц. Малженство Свята Тайна бо Исус, Святи, медзи нїма. Вон, гоч правда же обецал свою присутносц на велїх местох кед жалосним ученїком на одходзе гварел: Нє зохабим вас як широти, придзем ґу вам, (Йоан 14,18) алє найвецей Исус, Святи, видлїви праве у Святей Тайни малженства у радосци и щесцу млодятох, у безконєчней вирносци котру себе вони обецали аж до своєй шмерци.
Исус пошвецел малженство на свадзби у Кани Галилейскей
Кельо наисце свята Тайна малженства, и вообще любов млодятох ма вредносц и велькосц, то єст святосц, видзиме праве у присутносци Исуса, апостолох и Мариї на першей „християнскей“ свадзби. Нє знаме хто Исуса поволал, чи то даяки блїзки Його род, даяки приятель або симпатизер Його науки, алє видзиме же ше Исус одволал и прилапел поволанку. Познєйше Исус и пове же яка жалосц за домашнїх кед поволую на госцину чи на свдзбу, а поволани ше вигваряю, нє маю кеди, нє дзбаю... (Матей 22, 1-14) нє сцу подзелїц радосц зоз своїма ближнїма. Кельо важна праве тота подїя у християнстве вообще же бизме похопели и Исуса и Його високе вреднованє малженства, видно и з того же Исус праве на свадзби, а нє на даяким другим месце зробел свойо перше чудо. То бул його перши „преседан“ бо як Вон гварел – Ище нє пришол мой час. А Исус то зробел бо нє могол нїяк одбиц своєй мацери Мариї Єй старанє за вельку потребу на тей свадзби кед домашнїм нєстало вина. Могли пред госцами остац поганьбени - бо поволали госцох, а нє порихтали ше до конца их вислужиц. Вшелїяк же ту видзиме и першу интервенцию Мариї котра ше стара за тих у потреби, а у тей подїї о радосци заєднїцкого вешеля. Прето треба буц вше свидоми же Мария нє лєм на каждей нашей христи-
II
янскей свадзби, алє остава з млодятами и надалєй и провадзи их у шицких їх потребох, а найвецей же би нє страцели тоту радосц, мож повесц святосц, котру дожили на винчаню у церкви кед себе пред Богом и присутнима обецали : Я....берем тебе за жену (мужа) и пришагам ци любов, вирносц, (послушенство) и чесносц супружеску и же це нє опущим аж до шмерци. Так ми Боже помож у Пресвятей Єдиней Тройци и шицки святи. З виповеданьом тих моцних обецункох медзи млодятами приходзи сам Исус Христос и остава з нїма потамаль док Го вони буду чувац у медзисобней любови, або покля Го вони нє „виженю“ зоз потупеньом того цо обецали. Прето, може вец заключиц же Святи приходзи медзи нїх же би зоз своїм нєпреривним присуством пошвецовал їх фамелию и каждого од нїх окреме.
(Предлужи ше)
Зоз преподаваня о В. Варґи у Водици 6. авґуста
`ovtenq 2022
МАРИЙОВО СВЯТИЛЇЩА (17) НА ДРАГИ ДО ЕМАУСА... ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ
Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїща, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни.
Феномен котри ше вола Меджуґорє
Тот феномен настал пред вецей як 40 роками, точнєйше 24. юния 1981. року на Подбрду, кед по особним твердзеню шесцеро младих видзели Пресвяту Богородицу. Нєсподзивани и злєкнути, аж ютредзень 25. юния ришели ознова ше стретнуц зоз „Шветлу Фиґуру“ котру вони препознали як Марию та вец тот датум официйни за Меджуґорє, а зявенє Пречистей Дїви Мариї у Меджуґорю означую под меном „Царица Мира“. Особи котри дожили тото видзенє то Иванка Иванкович, Миряна Драґичевич, Вицка Иванкович, Иван Драґичевич и Яков Чоло. Спомнути особи котри видзели Марию твердза же им Вона троїм явя кажди дзень, а другим троїм, тераз уж у малженстве, указує ше раз мешачно. Дотераз, по словох домашнього пароха, през святилїще прешло вецей як 40 милиони паломнїкох док през єден рок святилїще нащивя 2-3 милиони нащивительох. Медзи нащивителями найчисленши котри ту приходза – то зоз блїзкей Италиї, Австриї, Шпаниї, ЗАД, Мадярскей, Польскей, Ческей, Либанона, а єст и зоз Єгипту, Тахития, Арґентини, Филипинох, Китаю, Портуґалу и Русиї нєовисно о вири, чи релиґиї. Векшином вони ту, по словох домашнїх паноцох – глєдаю Бога и велї шведоча же Го ту и нашли. Гоч официйно Церква ище нє „припознала“ надприродни зявеня у вязи зоз Меджуґорйом, вельке число котри там були бешедую о чудних виздравеньох и других особних искуствох котри там дожили. Часто там паломнїки при-
oktober 2022.
ходза пешо и по сто километри оддалєни од святилїща и приповедаю о окремним чувству котре доживюю на тим месце, о миру и спокойству у своєй души и виполнєню своїх молитвох котри модлєли до Богородици . Як спомнуте, до Меджуґоря приходза и припаднїки инших вирох и релиґийох. Єден од познатших то и сербски фодбалер и репрезентативац Синиша Михайлович котри нєдавно бул у Меджуґорю зоз ґрупу италиянских гуманитарцох и новинаром Паолом Бросиом котри ту пришли помогнуц вибудов центра за дзеци без родичох. З тей нагоди Михайлович виприповедал свойо нєобичне дожице: “Иншак, я по природи тварди чловек, алє ту сом даскельораз заплакал. То ми пришло так спонтано, само од себе. Понеже сом вишол зоз просториї дзе було указанє - почувствовал сом ше шлєбодни“ –виявел Синиша горватским медийом. Подобни дожица маю велї, глєдаюци свойо потїху и помоц, а велї ше ознова врацаю же би подзековали Богу и Мариї за отримани ласки.
Основни Марийово порученя и позитивни Проєкти
През телї роки и коло 45.000 обявох тим спомнутим особом, Марийово порученя були як и индзей у других святилїщох, а то: молитва на пацеркох, читанє Святого Писма, пост стреду и пияток, споведз и причасц. Цикаво же ше у Меджуґорю спонтано основали числени добротворни проєкти котри тераз повязани зоз Марийовима порученями. Медзи нїма спомнємє даскельо:
III
А) Марийово пулудзенки. То орґанизация котра збера помоц у єдзеню и тераз карми коло 1.200.000 дзеци широм швета, окреме у худобних и нєрозвитих 15 жемох. Їх почали финансовац сами паломнїки котри сцели пошведочиц Мариї свою любов и указац же так як Мария мац шицких, и вони то жадаю шведочиц. Б) Два центри за овиснїкох. Єден функционує по прикладу познатого Проєкту „Ченаколо“ а други ше вола „Милосердни Оцец“ на прикладу євангелского оца котри прима назад блудного сина. В)Марийово руки. У тим тиму числени особи, преважно млади котри готови у каждей физичней потреби помогнуц свойому ближньому по прикладу Мариї котра пошла служиц до Єлисавети. Г) Каритасов центер „Мир“ котри єден од числених центрох у жеми и швеце. Ґ) Медзинародне кумство - помоц дзецом без родичох котра ше состої у финансованю дзецка до 18 рокох, а попри материялней ту и духовна помоц бо „кумове“ християнє котри дожили обраценє у Меджугорю и сцу и на таки способ, гоч жию у Австралиї, Америки або европских жемох – даровац свой пенєж за дзеци.
Крижна драга на гору Крижевац
Од самого початку Мария наглашовала жертву Исуса Христа и пот ребу за нашу жертву, покуту за нашо и людски грихи. Уж од скорей на гори поставени вельки криж на висини коло 500 метери а до нього драга по коляцим каменю. Там є поставени ище далєкого 1933. року. Прето ше як и у векшином святилїщох зробела и крижна драга котра водзи од долу до горе, пендраюци ше по чежко преходним терену. Так настала позната побожносц Крижней драги, а зоз цильом стретнуц Исуса у його церпеню и одкриц його безмирну любов до нас слабих и гришних. Насампредз положени скромни древени крижи зоз 14 „стациями“ а з часом зробени особи крижней драги у релєфу на бронзи. Тото цо мож видзиц, же скоро шицки прави паломнїки иду по тей чежкей драги до горе, а велї иду и боси по джобацим каменю
(1858 рок) Мария бешедовала 18 а у Фатими (Портуґалия) 6 раз а даґдзе ище менєй. Остатнї час Церква потримує и орґанизує вельки паломнїцтва, як наприклад „Младифест“ у авґусту того року дзе вжали учасц и владикове и числени священїки зоз коло 600 младима цо зме уж писали у прешлих Дзвонох. Медзи остатнїма велькима збуванями то „Мариянски национални конґрес“ котри орґанизує од 7. октобра того року институт Католїцкого богословского факултету зоз Заґребу и Папска медзинародна мариянска академия. Окрем того папа нєдавно меновал нового нунция - визитатора за Меджуґорє надвладику Aldo Cavalli котри надпатра цалу ситуацию у Меджуґорю. Як гварел познати монах Andre Cabes, познати фаховец за Марийово святилїща у швеце, професор богословиї на католїцким институту у Тулузу (Фрнацуска) : Меджуґорє то место духовного обраценя велїх до вири и нєовиснє о тим чи ше Мария обявела наисце чи нє.
Нашо вирни зоз Войводини медзи першима та и до нєшка у Меджуґорю
Од самого початку, а то були ище вше часи комунистичней власци, з Керестура, Коцура и других местох вирни одходзели приключуюци ше другим паломнїком зоз Войводини, а часто ишли и сами у своєй орґанизациї. Познати ми велї особи котри були медзи першима, даєдни уж покойни, а даєдни ище живи шведкове своїх духовних ласкох. Так єдна жена, котра пре вельку регому у целу лєдво ходзела, кед пошла до Меджуґоря, вишла по чежкей Крижней драги аж до самого Крижа. Кед гварела свойому мужови, вон нє могол нїяк обяшнїц лєм як єдно „чудо“ же його жена вишла аж по сами верх. Остатнї нашо паломнїки були млади на Млади Фесту того року од 1. по 6. авґуста цо описали у Дзвонох у предостатнїм чишлє юлий-авґуст.
Яке становиско ма Церква спрам Меджуґоря
Як и вшадзи у швеце, шицки надприродни появи Церква провадзи уважно и нє дава нїяки нагли заключеня або припознаня чи допущеня. Так було и з Меджуґорйом пре велї нєзвичайни ситуация як наприклад же Мария ше дотераз обявела 45.000 раз, док у признатих од Церкви святилїщох у Лурду
IV
`ovtenq 2022
Проєкти КАРИТАС ЕПАРХИЇ СВ. МИКОЛАЯ
ПРОєКТ «ЗМЕНШОВАНє РИЗИКУ ОД ЕЛЕМЕНТАРНИХ НєПОГОДОХ»
У рамикох Каритасового проєкту «Зменшованє ризику од елементарних нєпогодох» у Коцуре, 13. октобра, у соруднїцтве зоз Општину Вербас, локалним добродзечним огньогасним дружтвом, Основну школу «Братство єдинство», Месну заєднїцу и представительом ромскей заєднїци з Коцура, пригодно означени Шветови дзень зменшованя ризику од елементарних нєпогодох. Представитель Каритасу, Елемир Джуджар, представел цилї Проєкту. Орґанизовани едукативни роботнї за школярох и интерактивне преподаванє о защити од огня. Школяром було цикаве упознац ше зоз опрему огньогасцох хтору могли и попробовац, алє и научиц як ше правилно хаснує процивогньови апарат. Потим одбавели Каритасово дружтвене бависко «Нє ризикуй, чловече» и мальовали на тему зменшаня ризику од елементарних нєпогодох и вифабйовали Каритасово фарбянки. У голу школи поставени канти за розподзельованє одруткох хтори обезпечел Каритас. Школяром потолковане значенє рециклованя и наглашене же нєадекватне одкладанє одпаду єден з найвекших причинох заґадзованя животного штредку. Делеґация зоз Елемиром Джуджаром нащивела и ромске населєнє хторе часто загрожене пре огень як и з под′жемнима и атмосфернима водами. У населєню жиє прейґ сто жительох чийо животи и обисца под вельким ризиком. На схадзки у Месней заєднїци посцигнута догварка же ше винайдзе способ же би ше критични места у населєню санировали и же би ше шицки мали намагац обезпечиц тим людзом безпечнєйши живот. Каритас предлужує з едукованьом дзецох и одроснутих о значеню зменшованя ризику од елементарних нєпогодох и о очуваню животного штредку.
oktober 2022.
DZVONI
15
Представяме 40 - РОЧНЇцА СВЯЩЕНСТВА О. ЙОАКИМА РАцА ЗОЗ КАНАДИ
ПРИПОЗНАНЄ И ОД КРАЛЇЦИ ЄЛИСАВЕТИ ІІ ЗА ДОПРИНОШЕНЄ Риме, дзе здобул матуру класичней ґимназиї. Школованє 1972. року предлужує у Папскей семинариї на Джаниколо (Рим) дзе студира филозофию на Папским универзитету Урбанияна, дзе отримал ступень Бакалауреата зоз найвисшима оценами – “Summa cum laude”.
о. Йоаким Рац
Одходзи 1974. року до Заґребу (Горватска) дзе предлужує богословски студиї на заґребским Католїцким универзитету, пребуваюци у Семинариї святого Кирила и Методия у Заґребу. По законченю теолоґиї и достатей лиценци з найвисшима оценами, бере ище два роки теолоґиї за специялизацию з моралней теолоґиї. У ме-
дзичаше бере годзини нємецкого язика и источашнє специялизацию латинского, горватского и италиянского язика на державним факултету у Заґребу. Дня 25. септембра 1982. року ше повинчал зоз Златицу Ковач, медицинску шестру.
За диякона є пошвецени 9. октобра, 1982. року у Семинариї у Заґребе од Йоакима Сеґедия, а 24. октобра 1982. року бул рукоположени на священїка од истого владики у своєй парохиялней церкви св. Миколая у Руским Керестуре.
После пошвецаня призначени є за трецого помоцнїка (капелана) у своїм валалє, бо уж теди були
Того року, 24 октобра, о. Йоаким Рац наполнєл 40 роки своєй душпастирскей служби. Родом зоз Руского Керестура, алє п. Рац уж правдиви Канадян, бо векшину свойого священїцкго живота (39 роки) препровадзел у Канади. Отец Йоаким ше народзел 27. юлия 1954. року од оца Любомира и мацери Ани, р. Козар, у Руским Керестуре. Ма два шестри Меланку и Иринку, хтори двойнята.
До основней школи ходзел у родним валалє, а вец 24. октобра 1967. року, як 13 - рочни хлапец, вєдно зоз Янком Колошняйом и Яковом Сабадошом (после за нїм пошли велї хлапци з Керестура, Коцура и з цалей тедишнєй СФРЮ) пошол на школованє до українскей Папскей малей семинариї у
16
DZVONI
Венеция: мали семинаристи, после єдного розпуста на драги до Риму: Михайло Малацко (тераз уж покойни керестурски парох), Дюра Джуджар (терашнї владика), Владислав Варґа (терашнї керестурски парох), Йоаким Рац (тераз священїк у Канади) и Янко цап.
`ovtenq 2022
Представяме попри о. Михайла Макая и капеланє о. Владислав Варґа и о. Михал Симунович, та 17. юния 1983. року, пре нєдостаток священїкох на емиґрациї - пошол на помоц до Канади до провинциї Саскачеван и постава асистент у Катедрали св. Юрия у Саскатуну през три мешаци. Од 15. септембра 1983. року постава парох за парохию Норквей и околни парохиї. Од 1. авґуста 1995. постава парох у парохиї Канора и околних парохийох.
У Канади ше му народзели штверо дзеци: Таня, Борис, Ана-Мария и Тони. През свойо 40 роки своєй священїцкей служби обслуговал и вецей як 40 парохиї нараз, та и тераз, а оддалєносц медзи па-
церковни одбор зоз своїм парохом
рохиями вельо раз векша як 250 километри у єдним напряме.
Алє, пре любов до Бога, своєй Церкви и людзох, нє було му чежко пошвециц свой час за спашенє безсмертних душох. Людзе го вшадзи любели, глєдали поради, як духовни так и каждодньови.
Як священїк ма и вельо главни позициї у Саскатунскей Епархиї. - Декан Йорктону и Реджайни
- Епархиялни консултор
- Глава сенату священїкох
- Глава персоналного комитету Епархиї
- Епархиялни литургични дораднїк
- Духовнїк за велї организациї итд.
О. Йоаким достал медалю од кралїци Єлисавети ІІ за його доприношенє Канади.
Дзекуєме Господу Богу за дар священства за о. Йоакима Раца, хтори за свойо 40 роки служеня, подаровал свойо таланти и час як и жертву своєй фамелиї, за добробит людзох, цо му були призначени.
церква у Канори дзе о. Рац тераз парох
oktober 2022.
Най го Господь пожиє ище велї роки у здравю и служеню його Царству, же би ище велї души приведол да спашеня и Царства Нєбесного. НА МНОГАЯ ЛЇТА!
о. Янко Колошняї
DZVONI
17
Рочнїци
ОЗНАЧЕНА 100 – РОЧНЇЦА ОД НАРОДЗЕНЯ О. МИХАйЛА МАКАЯ
Керестурска парохия 28. октобра означела 100 роки од народзеня пароха Михайла Макая. За о. Михайла Макая була Служба Божа зоз панахиду, а у Каритасу ше на своїх стретнуцох на облюбеного пароха здогадли старши, а дзеци и млади ше упознали зоз його роботу и доприношеньом.
Служба Божа
Пияток, 28. октобра, у катедралним храме св. Миколая на 18 годзин була Служба Божа зоз панахиду за керестурского пароха Михайла Макая з нагоди 100 рокох од його народзеня. Службу служели керестурски парох Владислав Варґа зоз старовербаским парохом Алексейом Гудаком и домашнїма капеланами о. Владимиром Медєшом и о. Михайлом Шантом, хтори и споведал. Парох Варґа здогаднул на богату биоґрафию о. Макая и наглашел його доприношенє у духовним живоце - видавательство, обнавянє церковного хора, паломнїцтва, материялна обнова и будованє, а окреме його добродушне одношенє спрам шицких людзох – старих, младих, атеистох.... Як о. Варґа наглашел, окремне доприношенє о. Макая була робота з младима у нєлєгких часох комунизму. Парох заключел же можеме буц щешлїви же зме мали такого пароха и поволал присутних же би ше модлєли за о. Макая и його заступнїцтво.
18
DZVONI
На штвартковим друженю старши особи ше през розгварку здогадли на облюбеного пароха хтори велїх з нїх повинчал, кресцел їх дзеци, поховал ближнїх. Парох хтори ше з людзми знал и радовац, и жаловац.
`ovtenq 2022
Рочнїци И дзеци означели рочнїцу
Пияток, на друженю дзецох у Каритасу означена 100 – рочнїца од народзеня пароха Михайла Макая. Парох Макаї любел дзеци и младих, орґанизовал за нїх велї стретнуца, за нїх дал вибудовац и виронаучну салу, а о тим дзецом приповедал терашнї парох Владислав Варґа.
На нєдзельовей дзецинскей Служби Божей, 30. октобра, парох о. Владислав Варґа и капелан о. Владимир Медєши бешедовали о парохови Михайлови Макайови. Дзеци одшпивали даскельо шпиванки з провадзеньом на ґитари, так як о. Михайло Макай любел. После Служби, за дзеци у Каритасу було ошвиженє и друженє, а шицки достали на дарунок пацерки.
М.С. Фото: М.С.,О.Ж.
oktober 2022.
DZVONI
19
Витамин за душу
ВИГЛєДОВАНЯ
ДОБРЕ ЗДРАВЄ
Бог наш Створитель. Вон наш Хранитель у живоце. Правилне одношенє зоз Нїм то одлични и живи духовни лїк за нашо обстоянє. Бог глєда од нас же бизме були добри и водзели енерґични живот. Кед розум и дух очувани од неґативних думкох и уплївох, цело може одвитовац позитивно и буц здраве. У процивним, неґативни думки и рижни вплїви можу спричинїц физични и емоционални очкодованя. Посцигнуц и очувац добре здравє и енерґию то, у сущносци, духовни процес. Здрави духовни живот може стимуловац виталносц людского цела, розума и духа. Ґу позитивним вплївом спадаю и вира, любов и надїя. А мержня, страх, кривда, грих, бриґа, гнїв, нервоза – неґативно дїйствую на орґанизам и можу озбильно очкодовац нашо обще обстоянє. Нашо менталне триманє може мац директни вплїв на физичне здравє. Кажде з нас народзени зоз од Бога датим системом хтори нам оможлївює же бизме були здрави. Тот систем през живот може буц пременєни и ослабени, окреме кед зме хори. Медицинскей науки познате же наш имуни (охранєбни) систем бави главну улогу у очуванюю нашого здравя. То наш щит, защита од хоротох. Без тей защити, даєдни вируси и бактериї нас можу нападнуц, та аж спричинїц и шмерц. Велї дохторе твердза же ше клїтинки рака находза у нас цали час, алє ми преживюєме лєм дзекуюци роботи имуного система. Активна и нормална робота нашого имуного система завиши од нашого погляду на живот и на способ живота яки зме вибрали. Єст таки роботи хтори можу оч-
20
DZVONI
кодовац здравє, без огляду яки моцни физични систем маме. А єст и таки хтори нам обезпечую добре здравє, у наших ґенетских гранїцох. Робота яку зме вибрали и вредносци по хторих жиєме можу нас тримац у добрим здравю. То нам може помогнуц же бизме посцигли и остали добре. Заш лєм, то нє значи же ше особа з моцну виру нїґда нє похори, або же єй то ґарантує вилїченє од озбильней хороти. Алє моцна християнска вира ма вельо предносци. Окреме велька предносц то особне одношенє з Богом.
ГЛЄДАНЄ ЩЕСцА
На єдним духовним семинаре, на хторим участвовали коло 50 особи, водитель порихтал нєзвичайни тест. Каждому учаснїкови дал балон и гварел най кажде на ньго напише свойо мено з фломастером. Балони потим зложели до другей просториї. О кратки час пущел учаснїкох до тей хижи и гварел най кажде найдзе свой балон у идуцих пейц минутох. Кажде шпиртал, понаглял же би цо скорей нашол свой балон. Людзе ше дриляли, настала права гужва, гаос.
`ovtenq 2022
Витамин за душу Прешли пейц минути, алє нїхто нє нашол балон зоз своїм меном. Тераз водитель брал єден по єден балон и давал го тому чийо мено було на нїм. О пар минути кажде мал свой балон у рукох. Водитель им потим гварел: – Так ше то случує и у нашим живоце. Кажде з нас понагля, глєда щесце вшад-
зи, а нє зна точно дзе ше воно нашодзи. Нашо щесце лєжи у щесцу других людзох. Дай им їх щесце, достанєш свойо власне щесце. И то смисел и циль нашого живота – глєданє щесца. Пририхтал: Юлиян Пап
Запис з Галичини
ужГОРОДСКИ ЗамОК Анонимни автор у хронїки Лїтопис Мадярох (Gesta Hyngarorum) писал же концом IX столїтия угорски племена пришли на Закарпатє и обколєли город над рику (Ужгород), у хторим владал леґендарни славянски княз Лаборец. Угорци розбили дружину Лаборца, а княза влапели и забили при рики, хтора по нїм наволана Лаборец. (Рика Лаборец чече през заходну Україну и восточну Словацку, до нєй ше улїва рика Уж хтора преходзи през Ужгород.)
На териториї нєшкайшого Ужгороду було населєня у найдавнєйших часох. Були ту Келти, Аваре, Дакийци, Сармати, Бурґунди и други племена и народи. А у VII–IX столїтию ту було давне славянске племе Били Горвати. Вони себе наволовали Руси односно Русини. Назва „били“ им означовала „заходни“, а Горвати же пребували у горох. Векша їх часц одселєла ше потим на юг, на територию нєшкайшей Горватскей.
Ужгородски замок ше почал будовац пред вецей як тисяч роками. Його будинки на вулканслей гори пресцераю ше на 2,5 гектарох, а парк и побочни будинки на ище 6 гектарох. У XIII–XIV столїтию вибудована камена твердиня, а у єй рамикох и церква, чий фундамент зачувани по нєшка. У документох зоз 1284. року записане мено священїка того храму – Штефан.
Вечарами нєпознати путнїк приповедал жительом замку о своїх дожицох у далєких крайох. Слухаюци тоти авантури и очарована з храбросцу путуюцого витяза, дзивка ше залюбела до ньго. А кед дознала хто вон, нє могла стримац свойо шерцо. Погуторела му кельо войска єст у замку, та виволала и за тайни виходи у нїм, за хтори знали лєм члени єй фамелиї.
Алє шляхтич нє сцигол вихасновац податки яки му дзивка видала. Чуваре замку го одкрили и забили. А кед оцец дзивки дознал за єй зраду, дал ю живу замуровац до мура у твердинї.
Од теди, у замку по ноци ходзи дух. То дзивка глєда свойого любеного. З першима когутами дух ше траци, же би ше на полноци знова зявел и глєдал свойого милого. А пред вельку бурю у замку чуц жалосни плач. То ше дзивка Друґета модлї за пребаченє.
Тиж записане же 24. априла 1646. року ту принєшена Ужгородска уния, догварка медзи Православну и Католїцку церкву. А 1996. року у замку отримани вельки святочносци з нагоди 350–рочнїци Униї.
Найдлужей у Ужгороду, од 1322. по 1691. рок, владали грофоре Друґети и їх потомки. Ґрофица Гана Друґет активно допринєсла формованю Униї.
Єст леґенда же у XVII столїтию власнїк Ужгородского замку бул угорски витяз Друґет. Вон мал барз красну дзивку. У тих часох на закарпатски места нападали Поляки. Якиш польски богач надумал завжац замок. Же би випитал як то мож, вон ше облєкол як блукаюци витяз и вошол до замку.
oktober 2022.
Ужгородски замок Пририхтал: Юлиян Пап
DZVONI
21
Млади СТРЕТНУцЕ МЛАДИХ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ
«ХТО СВЯТИ И ЦО НАМ ПОРУЧУЮ?»
З нагоди швета Шицких святих, хторе ше у римокатолїцкей Церкви означує 1. новембра, у Руским Керестуре 29. октобра отримане Стретнуце младих на тему «Хто святи и цо нам поручую?». На тоту тему бешедовал о. Доминик Ралбовски, а присутних привитал домашнї парох о. Владислав Варґа. Стретнуце ше одвивало у Духовно – пасторалним центре Йосафата, у манастире шестрох Служебнїцох, у виронаучней сали и у церкви, дзе була и Служба Божа. Учашнїки модлєли пацерки, мали роботнї, сценски приказ святих, до хторих ше и облєкли, и танєц Евену Салом. Младих учашнїких обишли и монсиньор Симон Боливар Карион зоз нунциятури у Беоґрадзе, наш владика кир Георгий Джуджар и провинцийна настоятелька ш. Мартина Кмита.
22
DZVONI
Чкода же младих з Керестура нє пришло вельо алє, як гвари шестра Авґустина Илюк, на стретнуцу була «атмосфера у котрей би людске шерцо зажадало святосц, а творели зме ю вєдно зоз младима з Бачкого деканату - римо-католїцкей Церкви и о. Домиником Ралбовским и ш. Кристину Ралбовски, з котрима ми вельо роки сотрудзуєме». У орґанизациї Стретнуца помогли и волонтерки зоз Центру Йосафата, Еуфемия Баран и Мелания Колошняї, хтори за учашнїкох порихтали лакотки, а млади напекли кифли и направели пацерки – дзешатки Ружанцу за шицких учашнїкох. Госци принєсли костими за сценски приказ святих и так кажде дал свойо доприношенє за тото цикаве и поучне стретнуце. М.С., ш.А.И. Фото: О.Ж., ш.К.Р.
`ovtenq 2022
виРонауКа у КоцуРе
Дзвончки
Вироучительки ш. Клара Цинканич и Ксения Бесерминї на парохийней виронауки за своїх школярох орґанизую интересантни змисти. За наш часопис послали слики зоз їх друженя – школяре мальовали Христа Царя, а потим вонка мали бависко.
Оцец и дзивче, Иґор и Яна Варґово з Руского Керестура, концом лєта на бициґлох одпутовали до Словацкей. Там, медзи иншим, нащивели катедралну церкву у Кошицох котра пошвецена Рождеству Пресвятей Богородици, дзе их привитал архимандрит Ярослав Лайчак, протосиндєл (ґенерални викар) кошицкей Епархиї. (о.В.Е.)
oktober 2022.
DZVONI
23
На здогадованє
НА ЗДОГАДОВАНЄ Николай бул осми по шоре од нас дзешецерих дзецох цо нас наймилша мац принєсла на тот швет. Бул интелиґентни, жил так як жадал и любел. Одпитал ше од своїх наймилших - супруги Ержебет р. Ласлов, дзивки Ани и сина Новака, од унукох Марка и Андрея.
НИКОЛАЙ НОВАК (13.2.1943. – 29.4.2022.)
Надалєй, одпитал ше од найблїзшей родзини, братнякох и шестринїцох: перше поколєнє - двацец тройо, друге поколєнє - 41 полубратнякох и полушестринїцох, хтори жию на трох континентох – у Канади, Австралиї, Сиверней Америки и Нємецкей; треце поколєнє – пецеро. Вельке животне древо од 79 членох. Одпитал ше од шицкого роду и преселєл ше до вичносци.
Най му Бог да вични мир и вичну славу у Царстве Нєбесним.
Красни памятки на Николая занавше буду зоз нами док зме ту, на жеми.
Шестричка Амалия Фаирбанкс
Вичная му памят! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ
нашей милей мацери и баби
ХЕЛЕНИ ПАЩАН народзеней Джуня (23.12.1939 – 27.10.2022) зоз Руского Керестура
З подзекованьом и любову за шицко у живоце, останєш нам у найкрасших памяткох. Дзивка Тамара, жец Владко и унуки Мирко зоз супругу Фан, Дарко и Давид.
Спочивай у мире Божим!
ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ
нашей милей мацери и баби
«Вон утре кажду слизу з їх очох и шмерци вецей нє будзе, анї смутку, анї йойку, анї болю вецей нє будзе.
(Одкр. 21, 4)
24
DZVONI
ХЕЛЕНИ ПАЩАН народзеней Джуня (23.12.1939 – 27.10.2022) зоз Руского Керестура
Дзекуєме ци за вельку пожертвовносц, любов и час препровадзени з нами. Будзеш вше у наших думкох и красних памяткох. Дзивка Лорин, жец Звонимир и унука Нора
Спочивай у мире Божим!
`ovtenq 2022
НА ЗДОГАДОВАНЄ
Дня, 28.10.2022, наполнює ше рок як ше упокоєла наша мац, баба и прамбаба
АНА ФЕЙСА р.ЯКИМ (1930 - 2021)
Дня, 26.11.2022. наполнюю ше 16 роки як ше упокоєл наш мили оцец, дїдо и прамдїдо
зоз Коцура
МИКОЛА ФЕЙСА (1928 - 2006)
Час преходзи, а жаль и боль оставаю.
Спочивайце у миру Божим!
НА ЗДОГАДОВАНЄ
Дня 30. новембра наполнюю ше 22 роки як у вичносци пребува наш мили оцец
ЙОАКИМ СТРИБЕР (1939 – 2000) з Руского Керестура З виру до воскресеня и нового стретнуца, твойо наймилши.
Спочивай у мире Божим!
СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ
Дня 2. септембра наполнєл ше 31 рок як нас занавше зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо
ЙОАКИМ СЕМАН (1926-1991)
Дня 7. новембра наполня ше 17 роки як нас занавше зохабела наша мила мац, баба и прабаба
З Руского Керестура
СЛАВКА СЕМАН народзена Шовш (1931-2005)
Красни памятки на вас чуваю вашо наймилши.
Спочивайце у мире Божим!
СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ
о. МАКСИМИЛИЯН БУИЛА (1904 – 1993)
МАРИЯ БУИЛА нар. ОРОС (1910 – 1991)
СОФРОНИЙ БУИЛА (1932 – 2001)
МЕЛЕТИЯ МАРЯНОВИЧ нар. БУИЛА (1930 – 2006)
ТАТ’ЯНА БУИЛА (1939 – 2017)
ИВАН ДАВОСИР (1961 – 2021)
Спочивайце у мире Божим! Ваша Агнета и Борис
oktober 2022.
DZVONI
25
Обвисценя
ПОМОжМЕ ЗБУДОВАЦ МАРИйОВ ДОМ „ЕМАУС“ У ВОДИЦИ
„ДОК ЄСТ ВОДИцИ – БУДЗЕ И НАС“ (архиєпископ Сеґеди)
Ваша любов и подзековносц Мариї Водицовей за кажду Єй ласку, потїху и помоц най будзе позната шицким людзом! Най ваша пожертвовносц пошвидша виполнїц Марийово жаданє же би нас цо скорей позберала шицких вєдно, зоз Бачкей и Сриму... зоз цалого швета дзе нас доля одведла. Вашо пожертви можеце послац на рахунок парохиї у Руским Керестуре, а вашо мена буду записани нє лєм у шерцу Марийовим, алє и у нашей историї Водицовей Мариї.
Grkokatolička parohija sveti Otac Nikolaj, Ruski Krstur
Динарски рахунок: 160 –521416 – 50
Девизни рахунок: 160005400004703433 Svrha plaćanja: Donacija Banka Intesa
ЖИРО РАХУНОК НА ХТОРИ МОЖ УПЛАцИц ПРЕДПЛАТУ И ДОНАцИЇ ЗА «ДЗВОНИ» Динарски рахунок: 160 – 521416 - 50 Девизни рахунок: 160005400004703433
Banca Intesa Grkokatolička parohija Sveti otac Nikolaj M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“ Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре М. Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 прикладнїки * Рочна предплата за Сербию: 2000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/703-836 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com
26
DZVONI
Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає Греко-католицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі М. Тита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церквами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 примірників * Річна передплата для Сербії: 2000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/703-836 * Email: redakcija.dzvoni@gmail.com
`ovtenq 2022
Шлїдом подїйох
СРИМСКА МИТРОВИЦА – Парох Иґор Вовк привитал двох владикох – помоцного владику дяковацко – осиєцкого монс. Ивана Чурича и владику коадютора Фабияна Свалину и 20 священїкох. Парох им представел историю церкви и єй парохох и богатство восточней традициї. (о.И.В.)
БЕОҐРАД – На нєдзельовей Служби Божей парох Иґор Вовк привитал госцох з Русиї (зоз Сибиру) – фамелию Заниздра, Ґаврила Ґрбана - представителя Управи за сотруднїцтво з церквами и вирскима заєднїцами и шицких присутних, медзи хторима було надосц дзецох. На Служби Божей було красне число вирних. (о.И.В.)
СУБОТИЦА – Вєдно зоз своїма парняками зоз Плавни, Селенчи и Бачу, пецеро виронаучни дзеци з Руского Керестура участвовали на фестивалу горватскей духовней музики „ХосанаФест” чий мото бул „Будз чудо цо чудо твори”, а отримани є 9. октобра. Виронаучни дзеци, хторих пририхтала ш. Авґустина Илюк, сотрудзую зоз парняками зоз Бачу чийо вироучителє ш. Кристина и о. Доминик Ралбовски. Вони вєдно пририхтали драмску сличку руху, музики и танцу и наступели на „ХосанаФесту”, у павзи пред обявйованьом побиднїкох на фестивалу. (О.Ж.)
РУСКИ КЕРЕСТУР – На штвартковим стретнуцу за старши особи у Каритасу др Златана Надь шицким присутним померала прицисок, волонтере им вимерали цукер у креви, а по закончених препатрункох дохторка и посовитовала кажого спрам потреби. Помодлєли ше , зашпивали шпиванки о Мацери Божей, у чим им помогла ш.Терезка Сопка. (О.Ж.)
Шлїдом подїйох
РУСКИ КЕРЕСТУР – И дзеци Дружтва св. Миколая ше 18. октобра приключели молитвовей инициятиви под мотом „Милион дзеци у молитви ружанцу” вєдно з парохом о. Владиславом Варґом и ш. Авґустину. Вони ше после настави стретли у Центру Йосафата и вимодлєли Радосни таїнства. (Ол.Ж.)
РУСКИ КЕРЕСТУР – На пиятковим стретнуцу дзецох 21. октобра у Каритасу и внєдзелю, 23. октобра у Велькей виронаучней сали отримана вистава порцолових статуох Дїви Мариї и Исуса Христа. Статуи принєсла Любица Будински хтора их уж пейдзешат роки збера по рижних паломнїцтвох. (О.Ж)
РУСКИ КЕРЕСТУР – З нагоди октобра – мешаца пошвеценого солидарносци зоз старшима особами, у Водици, 20. октобра було орґанизоване стретнуце и Служба Божа. Службу служел о Владислав Варґа, а помагал му млади диякон Ярослав Варґа, споведали о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта, а потим ше придружели Служби. После Служби бул молебен до Пречистей Дїви Мариї. (О.Ж.)