Dzvoni_Marec-April_2023

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXX · ЧИСЛО 3-4 (351-352) · МАРЕЦ-АПРИЛ / БЕРЕЗЕНЬ-КВIТЕНЬ 2023 · ISSN 0354-5768 · 150 дин.

30 РОКИ ДЗВОНОХ

Hristos Voskres!

Voistinu Voskres!

ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ

Христос Воскрес!

Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа є найважливіше свято, яким згадуємо найбільшу подію в історії спасіння людського роду. Воно є сповненням сподівань багатьох поколінь Старого Завіту, які очікували звільнення від наслідків гріхопадіння прародичів у раю.

Порушення Божих заповідей призвело до того, що світ був охоплений стражданням та відчаєм, бо над ним запанували гріх і смерть. А тому, що людина неспроможна самостійно подолати наслідки гріхопадіння, то сам Бог приходить її спасти, ототожнюється з нею у Своєму Воплоченні і Своєю смертю та Воскресінням підносить її з упадку.

На Пасху Христову ми святкуємо сповнення старозавітного пророцтва: «Він знищить смерть навіки. І повитирає Господь з усіх облич сльози і зніме ганьбу зі свого люду по всім світі» (Іс. 25, 8).

Хресна жертва й Воскресіння Єдинородного Сина Божого започаткували звільнення людського роду від тягаря гріха і смерти й відкрили перспективу вічного життя та нескінченної радости у домі Отця Небесного. Святий Йоан Золотоустий у своїм слові на Пасху закликає: «Ніхто нехай не боїться смерти, бо Спасова смерть нас визволила; Він зійшов до аду, подолав його,»

Воскресіння Христове є запорукою майбутнього воскресіння кожної людини. Христос каже: «Я – воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той, навіть і вмерши, буде жити! Кожен, хто живе і в мене вірує, не вмре повіки» (Йо. 11, 25−26). Тому завдяки Пасці Христовій для християн смерть є упокоєнням від земних турбот і переходом до вічного життя. Ми вже тут, на землі, маємо нагоду долучитися до цього безсмертя через святу тайну Покаяння, та через причастя євхаристійного Тіла і Крови Христової.

До світлого празника Христової Пасхи Церква нас готує сорокаденним Великим постом. Це особливий час для каяття, духовного подвигу та переосмислення життя. Упродовж Страсного тижня ми, очистившись покаянням, співстраждаємо із Христом Розп’ятим, Який перетерпів наругу і хресну смерть, і відкупив нас від гріха і смерти.

Світло Христового Воскресіння, яке засяяло майже дві тисячі років тому, продовжує і нині просвітлювати кожну людину, допомагаючи долати пітьму відчаю та безнадії. Боже Слово нам пригадує та запевняє нас у

переміні скорботних сліз Христових учнів, які були свідками Його страждань і смерти, на сльози радости: «Оце ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере» (Йо. 16, 21).

Свідомість того, що Господь не лише бачить наші страждання, але й несе їх на Собі, додає нам сили долати всі випробування. Радісна пасхальна вістка про Воскресіння Спасителя, Який переміг зло і смерть, дарує нам промінь великої надії. Там, де людина виявляється немічною, там Господь залишається всесильним!

Як ніщо не могло перешкодити Воскресінню Господньому – ні камінь привалений до гробу, ні сторожа, ні брехня ворогів, так ніщо не зможе перешкодити нам іти шляхом правди, гідности, любови й добра. «Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні» (Гал. 5,1).

Вітаю вас зі світлим празником Воскресіння Христового! Вітаю всіх вірних і людей доброї волі, які розподіляють з нами радість Христового Воскресіння. Вимолюю в Бога нової надії і сили Божого благословення. Воскреслий Спаситель нехай дарує нам пасхальну надію на наше воскресіння.

Незахіднє світло Христової Пасхи нехай освітлює наш життєвий шлях, наповняє наші серця любовʼю до Бога і ближніх та утвердить надію, що Він ніколи не залишить нас без Своєї опіки.

Нехай Воскреслий Господь укріпить нас у вірі та надії на перемогу добра над злом, істини над неправдою. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами! ХРИСТОС ВОСКРЕС! – ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

+ Юрій

Владика

Вельконоцна винчованка

ВЕЛЬКОНОЦНА ВИНЧОВАНКА

Христос Воскрес!

Воскресенє Господа нашого Исуса Христа то найважнєйше швето, зоз котрим споминаме найвекшу подїю у историї спашеня людского роду. Воно – спольнєнє обчекованьох велїх поколєньох Старого Завиту, котри обчековали ошлєбодзенє од пошлїдкох гриховного упадку прародичох у раю. Потупенє заповидох Божих доведло до того же на швеце ше зявело церпенє, бо у нїм завладал грих, шмерц и розпука. Прето же чловек нєспособни самостойно превозисц нашлїдки гриховного упадку, то сам Бог му приходзи на помоц, виєдначує ше з нїм у своїм уцеловеню и зоз свою шмерцу и Воскреснуцом вицагує чловека з препасци гриха. На Пасху Христову ми славиме спольнєнє старозавитного пророцтва: «Вон знїщи шмерц навики, и поуцера Господь слизи зоз каждей твари и знєє ганьбу з народу по цалей жеми» (Ис. 25, 8). Хресна шмерц и Воскресенє Сина Божого дали початок ошлєбодзеня людского роду од терхи гриха и шмерци, отворели песпективу вичного живота и безконєчней радосци у доме Оца Нєбесного. Святи Йоан Златоусти у своїм слове на Пасху Христову поволує: «Най ше нїхто нє бої шмерци, бо нас ошлєбодзела шмерц Христова. Вон зишол до аду и надвладал го!» Воскресенє Христово то запорука будуцого воскресеня каждого чловека. Христос гуторел: «Я воскресенє и живот. Хто вери до мнє, гоч и умре, будзе жиц! Кажди хто жиє и вери до мнє нє умре навики» (Йо. 11, 25-26).

marec-april 2023.

Прето, дзекуюци Пасхи Христовей, за християнох шмерц - то упокоєнє од жемских бриґох и преход до вичного живота. Ми маме нагоду уж ту на жеми приключиц ше до тей безсмертносци прейґ святей тайни Покаяня, и прейґ святей причасци Цела и Креви Христовей. До швета Воскресеня Христового Церква нас пририхтує зоз штерацецдньовим Вельким постом. То особлїви час покаяня, духовного подвигу, анализи и превипитованя живота. У Страсним тижню преживюєме зоз Христом розопятим котри прецерпел увреди и шмерц на крижу, и зоз тим одкупел нас од гриха и шмерци. Шветло Христового Воскресеня, котре заблїсло пред скоро двома тисячами рокох, и нєшка предлужує прошвицовац каждого чловека и помага надвладац цмоту розпуки и безнадїї. Боже слово нам припомина и ручи пременку жалосних слизох Христових ученїкох, котри були шведкове Його церпеня и шмерци, на слизи радосци: «Вам тераз жаль, алє я вас знова увидзим, и будзе ше радовац шерцо вашо, и нїх-

то од вас нє однєє вашу радосц» (Йо. 16, 22). Свидомосц же Господь нє лєм видзи нашо церпеня, алє их и ноши на себе, дава нам сили превозисц шицки церпеня. Радосна вистка о воскреснуцу Спасителя, котри надвладал зло и шмерц, дарує нам прамень велькей надїї. Там дзе чловек слаби - там Бог остава всемогутни. Нїч ше нє могло препречиц Воскресеню Христовому – анї прикотуляни камень до гробу, анї стража, анї нєправда нєприятельох; так исто анї нас нїч нє може зопрец исц по драги правди, любови и добра. Бо Христос нас ошлєбодзел же бизме були шлєбодни. Винчуєм радосне и благословене швето Воскресеня Христового шицким вирним и людзом добрей волї, котри дзеля з нами радосц того швета. Вимодлюєм у Бога новей надїї и сили Божого благослову. Най нам Воскресли Спаситель дарує пасхалну надїю на нашо Воскресенє. Нєзаходне шветло Христовей Пасхи най ошвицує нашу животну драгу, напольнї нашо шерца з любову до Бога и до ближнїх и змоцнї надїю же Вон нас нїґда нє охаби без своєй опики. Воскресли Господь най нас утвердзи у вири и надїї побиди добра над злом, и правди над нєправду. А благодать Господа нашого Исуса Христа, любов Бога и Оца и причастиє Святого Духа най будзе з вами шицкима! ХРИСТОС ВОСКРЕС! – ВОИСТИНУ ВОСКРЕС!

+ Георгий Владика

DZVONI

3

Святилїща

СВятИЛїщЕ ПОмПЕйСКЕй мАрИї И у наших дзепоєдних домох була слика, а верим же и тераз дахто ма Пампейску Марию. Тиж так нашо вирни и модлєли Дзевятнїцу Мариї Пом пейскей, котра вишла у видавательстве о. М ихайла Режака 1999. року. Тото святилїще єдно з най векших, бо го рочнє нащивюю коло 4 милиони паломнїкох.

Початки святилїща

Попмеї, (Напуль, Италия) дакеди славни город Римского царства, котре знїщел вулкан Везув 79. року пред Христом. После тей катастрофи го род бул прекрити зоз вулканску лаву, а людзох и жи вотинї мож видзиц як скаменєних и тераз. Помпеї познати по своїм Марийовим святилїщу -

Царици святих пацеркох. Глас о святилїщу ше най баржей розширел дзекуюци блаженому Бартолови Лонґови котрому ше, як апостолови молитви пацеркох и вирному слугови Марийовому, зоз теди шнєй пустинї и биди удало подзвигнуц цали но ви город зоз вельким комплексом Святилїща, но вима домами, школами, широтинцами и дру гима християнскима установами. Блажени Бар толо (1841-1926) по фаху адвокат, у младосци ше одбил од вири и бул уключени до рижних паранормалних, маґийских и окултних праксох. Занїмал ше зоз спиритизмом, пошвецел ше служиц сотони прецо ше похорел на велї хороти и бул обшеднути зоз страхом преживююци чежки цер пеня. После спаднул до чежкей депресиї и сцел ше забиц. Замержел Церкву, вишмейовал святи Тай ни, очарньовал папу и священїкох, а брал учасц и у масонерийских дружтвох. Алє Божа лю бов му послала добрих паноцох од котрих достал нову ласку виздравеня и обраценя. Так ше збуло у його особним стретнуцу зоз Марию котра му обецала же виздрави кед ше будзе модлїц на пацеркох. Бартоло ше после подполно пошвецел молитви и ширеню пацеркох, та почал сновац заєднїци и духовни здруженя толкуюци шицким же по модлєню пацеркох до Мариї мож шицко вимодлїц.

Помпеї у тим чаше було худобне и напущене место дзе ше вира анї нє практиковала. Послати од Мацери Божей, без пенєжох, зочени зоз нє дови рийом, клеветами, проблемом зоз здравйом - до того места приноши по теди нєпознату и нєуглядну запущену Марийову слику котра приказує Марию зоз дзецком Исусом у наручу: Мария дава пацерки святей Катарини, а Исус святому Доми ни кови. Бартоло наволал тоту слику „Средство витвореня єдного з найвекших планох Божого милосердия“

„Средство витвореня єдного з найвекших планох Божого милосердия“ - на слики Мария дава пацерки святей Катарини, а Исус святому Доминикови.

4

DZVONI

Бартола пре фалшиви обвиньованя за нє морал ни живот и финансийни малверзациї осудзели аж и церковни авторитети, та бул вигнати зоз Помпейох. Шицко тото вон даровал Мариї и нє преривно модлєл пацерки. Понеже обвини одру цени - вон видруковал вецей тисячи часописи

berezenq- kvitenq 2023

Святилїща пош вецени Мариї, а вецей як 5 милиони вирних ше уписало до Братства котре основал. Його остат нє вельке дїло було снованє дома за самохрани мацери з дзецми и жени зоз животнима бриґами, а основал и женске монашеске здруженє „Дзивки помпейских пацеркох“ а сам вошол до Трецого чи ну святого Доминика дзе себе превжал мо нашеске мено: „брат Пацерки“. Року 1873. почал обновйовац знїщену церкву, а 1875. року обновел цал ком познату слику Мариї Помпейскей. Доказ же Богу шицко можлїве, та праве його жи вот у котрим од сотонисти постал „запалєни апостол пацеркох Блаженей Дїви Мариї“ як го 1980. року на преглашеню за блаженого наволал папа Йоан Павло II котри и сам нащивел Помпеї 1979. и 2003. року. Святилїще нащивели и папа Венедикт XVI 2008. року и папа Франциско 2015.

Лєм єдно зоз записаних виздравеньох

Року 1884. у доме Аґрелия Мария обявела як модлїц Дзевятнїцу за виздравенє. Фортуна Аґрелини 13 мешаци барз церпела и трапели ю нєпреповедзени корчи. Од нєй дзвигли руки и найпознатши дохторе. Витрапена дзивка и цала єй фамелия 16. фебруара 1884. року започали Дзевятнїцу на пацеркох до Мацери Божей котра ше єй указала 3. марца, шедзаци на пристолу ошвицена зоз шветлом, у наручу тримала Исуса, а у рукох пацерки. Обидвойо були у златних шматох, а коло нїх долу стали святи Доминик и свята Катарина Сиєнска.

Пристол бул украшени зоз квецом, а твар Мари йова швицела зоз чудесну красоту. Мария по пат рела зоз вельку нїжносцу на витрапене дзив че, а воно ю почало модлїц: „Кралїцо пацеркох, зми луй ше надомну, врац ми здравє. Модлєла сом Це под час Дзевятнїци, алє сом ище нє почув ствовала Твою помоц. Так бим любела виз дравиц“. „Дзецко мойо - озвала ше ґу нєй Мария: „Понеже ши ме тераз заволала зоз мнє милим меном „Кралїца святих пацеркох“, нє можем ци одбиц помоц котру глєдаш. Тото мено ми барз ми ле. Вимодлї три дзевятнїци и будзеш вислухана“.

Святилїще Помпейскей Мариї

Блажени Бартоло Лонґо

marec- april 2023.

После шлїдуюцей обяви Мария гварела: „Хто сце достац одо мнє помоц, най вимодлї три Дзевятнїци як молбу и дода ище три Дзевятнїци як подзекованє“. То папу Лєва VIII порушало и вон почал заохоцовац вирних же би побожно модлєли пацерки. Так настала окремна побожносц наволална „Дзевятнїца котру Мария нє може нє вислухац“ а слави ше 7. октобра. (Пририхтал о. Владислав Варґа)

DZVONI

5

Водица

Чи трецу 200 - роЧнїцу Мариї у Водици преслаВиМе достойно? Уж зме святочно преславели 200 рочнїцу Першого указаня Мацери Божей у Водици 2017. року. Тота Марийова обява зоз 1817.року була нє цалком ясна, бо нє записане анї мено, а анї ясна подїя цо ше там збуло. Заш лєм зме ю преславели зоз вельку святочносцу, з Архиєрейску Службу у Водици на хторей вжали учасц високи госци, медзи котрима папски представнїк нунций Лучяно Сурияни, беоґрадски митрополит Станислав Хочевар, двоме нашо грекокатолїцки владикове Никола Кекич з Крижевцох и Киро Стоянов з Македониї, суботицки, зренянински и сримски римокатолїцки владикове, священїки з жеми и иниожемства, представнїки Министерства правди Републики Сербиї, предсидателє руского и українского националного совиту и велї други. Истого року вишло и треце виданє кнїжки Водица, а положена и цегла з найстаршей Марийовей Базилики – Санта Мария Маджоре у Риме, з котру тото святилїще постало окреме повязане. Друга 200 - рочнїца була прешлого, 2022. року. Означена є вельо скромнєйше, лєм у присутносци єдного нашого владики, з процесию вечар пред Завитним дньом...... Гоч тот датум нам дал и найвецей виродостойни податки о Другей обяви, бо записане нє лєм точни дзень, алє и мена двох дзивчатох цо тоту рочнїцу кладзе до озбильней .... Истого року, 30. Априла, закончена святочносц 130 - рочнїци Икони Водицовей, котра започата на инициятиву с. Михаїли ище 15.октобра 2021.року и то була и найвекша подїя за шицки нашо парохиї котри тота Икона обишла. З тей нагоди и видруковани обращики Икони з молитву до Мариї Водицовей на руским, українским и сербским язику. А тераз пред нами ище три появи Мацери Божей Водицовей котри скромно записани у Водицовей кнїжки, а котри преношиме як там обявене:

6

DZVONI

Сказаниє, о трецим штвартим и пиятим появеню 1823. року: Треце появенє було 1823.року: Ишли Шваби коло тей студнї. Єден ше од нїх пришол води напиц и нараз скричал: Придзце и увидзице цо ту єст! Чудо! Прекрасна икона Пресвятей Богородици. Пришли шицки и славели Бога, и гуторели медзи собу же тото место будзе святе. Штварте появенє: Була єдна жена уж вецей роки хора, анї нє умера анї нє виздравює. У сну ше єй обявела Пресвята Богородица и гварела: Жено, кед би ши ше зоз тей студнї з тоту воду умила, дораз би ши виздравела и твоя хорота би прешла. Кед рано станула, наказала своїм дзецом принєсц тей води, и кед єй принєсли и умили ю – дораз оздравела. Од того часу велї поверели же тота студня свята. Почали там ходзиц модлїц Пречисту Дїву Марию и на помоц ю волац и велї оздравели и благодат од Бога достали. Пияте появенє 1823 .року: Єдного вечара єден чловек зоз свою жену пошли ґу тей студнї помодлїц ше и од Бога благодат прияц. Кед

ишли видзели вельку зарю и подумали себе же то огень гори. Теди жена гвари: „То югаше огень кладу, а нє маме нїяку палїцу та нас пси можу покусац“. Алє кед пришли ґу тей студзенки нє видзели там анї югасох, анї огень. Позлєкали ше , помодлєли ше Богу и кед пришли дому та погуторели яку там зарю видзели. Потим велї людзе почали ходзиц ґу тей студнї: хори, раняци, цо их жима била, и котри зоз жальом и смирено ше модлєли Богу – оздравели и од Бога благодат получели. О тей студнї ше дознала цала околїна. Приходзели ту и вецей ше исцелєли. У предлуженю далєй пише: Боґольчик, шнайдер з Керестура, ишол вчас рано до Филїпова на вашар. Ишол коло тей студнї и кед ґу нєй дошол барз би пил води и зишол з коча и пошол ше напиц. Алє кед до води попатрел, видзел красну панї хтора тримала мале дзецко на рукох а вельки палєц єй бул обрацени до горе. Нє могол ґу себе присц же хто то и нє сцело ше му анї на вашар пойсц, лєм го гевти на кочу нагварели. И кед пришол дому нєпреривно лєм о тим приповедал аж плакал, бо думал же то лєм Мария з малим Исусом мала буц, хто же би други могол стац на води“. После того, як споминаю тоти котри були шведкове того чуда, Боґольчик дал намальовац слику Пресвятей Богородици з малим Исусом хтора трима палєц до гворе и обешел тоту слику при студзенки. Надалєй у Сказанию описани три зявеня велькей зарї : 30.11. 1855 року, котру видзел Медєши Янко, 26.2.1856.року котру видзели Сеґеди Митро и Рамач Ферко и 30. 10 1956. року вецей особи з Коцура и Керестура котрих мена записани. (редактор „Дзвонох“) Фото: С. Палєнкаш

berezenq- kvitenq 2023

Епархия св. о. Миколая

КИР ДИМИТРОС САЛАКХАС УЧАСТВОВАЛ У РОБОТИ КОМИСИЇ ЗА ПАРТИКУЛАРНЕ ПРАВО У керестурскей парохиї св. о. Миколая од 21. марца почала зоз роботу Комисия за партикуларне право Епархиї св. Миколая. Владика у пензиї зоз Атини Апостолского еґзархату Димитрос Салакхас, експерт зоз церковного права, хтори помагал у роботи Комисиї же би ше виробело нашо партикуларне право. У Комисиї нашей Церкви епарх Георгий Джуджар, госц владика зоз Греческей Димитрос Салакхас, декан бачки протоєрей ставрофор о. Владислав Рац, протоєрей ставрофор о. Владислав Варґа, протоєрей ставрофор о. Юлиян Рац и секретар Комисиї протоєрей ставрофор о. мр Дарко Рац. Оформени документ ше пошлє апостолскому пристолу, до Ватикану на одобренє. После того то постава нашо партикуларне право хторе ше того будзе притримовац надалєй, нє лєм терашня наша Церква, алє и нашлїднїки, будуци владикове. Партикуларне право муши буц у рамикох взагального права, потолковал епарх Георгий Джуджар. Кед установена Епархия св. Миколая наша Церква постала Церква свойого права (sui iuris). Тот вираз ше хаснує у Католїцким законїку канона восточних церквох же би означело Христову церкву у заєднїци католїцких церквох. Госц зоз Греческей кир Салахас нащивел Водицу, стретнул ше зоз монахами и монахинями як и з младима и дзецми на їх друженьох у керестурским Каритасу. О.Ж.

КУЛА – У парохиї св.священомученїка Йосафата 30. марца отримана Духовна обнова за священїкох Епархиї св. Миколая. Тема духовней обнови було преображенє- духовна обнова нашого шерца. Присутни бул владика кир Георгий Джуджар зоз скоро шицкима священїками Епархиї. Богослуженя и духовну науку отримал о. Дарко Рац, протоєрей ставрофор и парох у Бачинцох. После духовного слова була нагода за споведз, интерна схадзка священства и заєднїцки полудзенок. (о.Д.Р.)

marec- april 2023.

РУСКИ КЕРЕСТУР, ВОДИЦА - И того року, кед по трецираз означуєме 200 – рочнїцу обяви Мариї у Водици, а нєодлуга почнє и будованє Центру Емаус, котри нам остал як тал од покойного пароха Михайла Малацку, Водица ма велїх нащивительох. Тото святилище 23. марца нащивели Славолюб Арсениєвич, покраїнски подсекретар за привреду и туризем и мр Милан Ярич, помоцнїк покраїнского секретара за привреду и туризем зоз своїма помоцнїками. Вони по першираз нащивели Водицу и одушевели ше зоз єй историю. (о.В.В.)

DZVONI

7

Духовне життя

перші кроки В ЗгроМадженні сестер служебниць мадженнях, а згодом і на відповідних медичних курсах.

У складний час за Божим провидінням в Україні було засновано в 1892 році Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, завдяки тьром особам, котрих Святий Дух надихав на це потрібне, хоч і важке завдання. Початки, як і всюди, не є легкі, такими виявились і для започаткування Згромадження, потрібно було також було стійких осіб, котрі цілком посвятились цьому доброму ділу, вповні покладаючись на Господа, на Його провід.

Другий дім - новіціят у Кристинополі

Перші Обіти с. Йосафати в Згромадженні

В дні 20 листопада 1892 року в свято Арх. Михаїла, під час Божественної Літургії, яку служили о. Кирило Селецький у співслужінні двох отців Василіян, після прочитання Євангелії с. Йосафата Гордашевська урочисто склала свої Перші Обіти на три роки, а дев’ять кандидаток облеклися в монаший одяг. Від того дня почалось новіціатське життя. С. Йосафата Гордашевська - настоятелька і вчителька новіціату, а перші новички: с. Макрина (Марія Зінько), с. Теофіля (Текля Дудрак), с. Олександра (Анна Музика), с. Параскева (Пелагія Карабан), с. Євдоксія (Текля Войтович), с. Атанасія (Теодосія Мельник), с. Анастасія (Анна Мельник) з Жужеля; с. Євсевія (Анна Киселик), с. Меланія (Марія Киселик) з Цеблова.1 Життя в монастирі протікало своїм темпом під проводом першої Сестри Служебниці - Йосафати. Вона дбала, щоб ревно дотримувались денного порядку з молитвами та працями, згідно приписів, і так зростали з дня на день в чеснотах та Божій ласці під опікою Матері Божої, Непорочно Зачатої.

1 Пор. Атанасій Великий, ЧСВВ, Історія Сестер Служебниць,Рим, 1968, ст. 44

8

DZVONI

Перша праця з народом

В 1983 році до Згромадження вступила рідна сестра с. Йосафати Анна, яку ще перед вступом у 1892 році о. Єремія Ломницький запровадив на практичний курс захоронярства (дитячі садочки) за тодішнім Фреблівським методом до Сестер Феліціянок у Львові, які тоді відзначалися взірцевим веденням захоронок серед вірних латинського обряду. Тому, вступивши до жужельської обителі с. Арсенія Анна Гордашевська розпочала в Жужелі першу захоронку Згромадження, ведену новичками в приміщенні, пристосованому з просторої господарської стодоли, неподалік Дому Сестер. Відкриття захоронки відбулось 15 травня 1893 року, а першими підопічними Сестер були жужельські діти, батьки яких трудилися на полях. Добра слава про захоронку Сестер пронеслася галицькими землями і о. Ломницький часто на місіях заохочував душпастирів відкривати садочки при своїх парафіях та запрошувати Сестер. Так настало невдовзі кілька захоронок на Поділлі. Вже з 1983 року Сестри починали набирати відповідних знань обслуги недужих, спершу в сестринних Згро-

В 1894 році, за старанням Отців Василіян та о. Кирила Селецького було відкрито новіціятський будинок в Кристинополі, про що було домовлено ще в 1891 році в першій розмові про заснування Згромадження, і опіку над новіціятом мали сповняти Отці Василіяни. Щойно було відкрито новіціят в Кристинополі, а до нього вже прибуло 20 кандидаток та Сестер-новичок. С. Йосафата впроваджувала нових кандидаток у монаше життя. Згідно Уставу настоятелька мала вправляти новичок у всіх чеснотах, так само в науках і працях, які для неї є необхідні, щоб могли належно сповняти завдання свого покликання. Вона дбала про щоденний перебіг новіціятського життя, дбала про порядок, якого повинні були дотримуватись монахині, про молитву і працю, яка займала більшу частину дня. Три різні частини описували завдання Сестер, котрі повинні були розвивати і здійснювати: А. Догляд дітей. Б. Обслуга недужих. і В. Праця2. Правила не визначали точно види праці, їх потрібно було розуміти відповідно до тодішніх потреб та звичаїв галицької землі. Ця невизначеність дозволяла різнорідне поле праці, яке розширювалось з розвитком Згромадження та збільшенням числа членів. І це місце в більшій мірі зайняла праця біля прикраси Божих храмів, праця в ризницях.

2 Правила (ч.ІІ, 50-60) не специфікували цих праць, і їх треба було розуміти відповідно до тодішніх потреб та звичаїв галицької землі. Ця невизначеність дозволяла на широку ініціативу, головно з розвитком Згромадження і збільшенням числа членів. (пор. Іст. ст 55)

berezenq- kvitenq 2023

Живот св. Йосафата

отВорени ЮВилейни рок - 400 - роЧнїца од шМерци сВ. йосаФата (4) Як зме уж обявели, у Риме, на гробе святого священомученїка св. Йосафата почало означованє 400 - рочнїца од шмерци грекокатолїцкого архиепископа, котри спаднул як жертва за вирносц Грекокатолїцкей церкви. У нашей Епархиї св. Миколая маме и церкву котра пошвецена св. Йосафатови у Кули, алє и манастирску каплїчку шестрох Служебнїцох у Коцуре. Тиж так и наша мала церковна заєднїца и церква у Райовим Селу, дзе ище єст красне число наших Руснацох, пошвецена тому велькому святому. Прето попробуєме у наступних числох представиц його живот и значенє за нашу Церкву у Сербиї, у України, Билорусиї и цалей Католїцкей Церкви у швеце , понеже ше тот святи находзи у официйним календаре Католїцкей Церкви на дзень його мученїчкей шмерци 12. новембра.

Од священїка до архимандрита

У своїм трицетим року живота, а у пиятим як ступел до манастира, Йосафат пошвецени за священїка од митрополита Ипатия Потия. Йосафат ище баржей почал робиц на своєй велькей мисиї: „Оче святи, зачувай их у Твойо мено, тих котрих ши ми дал же би вони були єдно як и ми“ (Йоан). До теди його мисия була баржей особна, а тераз почал явно зоз казанями шириц правду о святей Католїцкей церкви, виношел арґументи праве прейґ святих Оцох Восточней церкви котри познали и прихильнїки розєдинєня. Под час його богослуженя и казаньох – церква святей Тройци була преполна нє лєм зоз вирнима грекокатолїками, алє и зоз їх процивнїками котри сцели чуц його науку у котрей бул цалком єдноставни и лєгко розумлїви. Велї ше чудовали його науки, та гоч процивнїки посилали до ньго своїх школованих людзох, вон их пофришко прешведочал до його опредзелєня, та го велї волали „жива библиотека, жива скарбнїца Оцох Восточней церкви“. Святи Йосафат, видзаци духовну

marec- april 2023.

Икона св. Йосафата у церкви св. Йосафата у Кули

пустиню у народу, рушел наказовац по улїцох, домох, явних площох... Вельораз споведал по цали дзень, ходзел по гарештох, нащивйовал осудзених на шмерц, служел хорим у шпитальох, менял пирнаґи, кармел, давал лїки, превивал рани котри гнїли... Вон ше нє бал зарази кед ишол до заражених обисцох, дзе шицко шмердзело, а кажди дзень служел Службу Божу. Бул намиснїк Рутского, правдиви ґазда хтори ше стара за дом, кед требало бул и правнїк, сповиднїк монахох, старал ше за младих монахох и монахинї, бул казательнїк и покутнїк... Нїґда нє бул нагнївани або нахмурени, алє вше весели. Тоти цо приходзели до ньго – одходзели поцешени, и то нє лєм католїки, алє и розєдинєни, шизматики. Велька радосц була за ньго кед ше 1610. року до Краля Жиґмонда явел Игнатий, московски патриярх зоз младим Греком Емануїлом зоз царского роду и замодлєл го же би остал єден час у манстире св. Тройци дзе бул Йосафат. После даскельо дньох у бешеди з Йосафатом и Рутским - одрекли ше шизми и остали шейсц роки у манастире и умарли у святосци. Помали росло число монахох и Господь нашол добрих людзох. Так после шмерци митрополита Потия Рутски постал митро-

полит. Понеже донатор Григорий Тризна даровал манастир у Битеню монахом василияном, Рутски меновал Йосафата за игумена, а потим кед достали и манастир у месце Жировици (позната чудотворна икона Жировицка, папа даровал златну коруну икони 1730. року Венедикт 13) Йосафат прешол до того манастира. Понеже Рутски напущел Вильнюс - меновал Йосафата за архимандрита та ше Йосафат зоз Жировицох премесцел до Вильнюсу. Там на його вельку радосц нашол коло 60 монахох котри му постали велька помоц у мисиї зєдинєння. И ту ше Йосафат указал як прави оцец и нє лєм же ше старал за материялне станє 60 монахох, церковних служительох, алє и за числених бидних котрим помагал. Так записани єден цикави случай кед Йосафатови плачуци виприповедала свою бриґу єдна ґдовица котра нє могла врациц свойо длуство - Йосафат ю приял з оцовску любову, вискухал и пошол цали проблем повесц у молитви Исусови. Кед вишол з церкви, якиш нєпознати чловек пришол до ньго и принєсол дарунок закруцени до паперу и гварел же вон то достал од якогош пана. А кед Йосафат питал мено того доброго чловека тот швидко нєстал. Кед ґдовица розкруцела видзела же там вецей пенєжи як була длужна и врацела Йосафатови. Йосафат єй гварел: „То Господь дал тебе з нєба и вежнї шицко, тераз то твойо“ Другираз роздал шицко єдзенє бидним, та нє було анї монахом за вечеру а после молитви пред самиу вечеру – сцигли 5 кочи з єдзеньом. Трецираз кед вечера уж мала почац, а нє було нїч уварене, пришол хтошка и принєсол готову цеплу вечеру, та гварел же то хтошка наручел. Попри велїх радосцох и знакох Божей любови до монахох у манстире Бог допущел и велї спокуси, та так описане же монахи часто доживйовали вельки страхи од нєчистого духа котри их спокушовал, алє Йосафат зоз вельку виру, молитву и постом одганял Злого з манастира. Пририхтал о. В. Варґа

DZVONI

9

Подїї ГОСЦ ЗОЗ ГРЕЧЕСКЕЙ КИР ДИМИТРОС САЛАКХАС (1)

НАЙ ВАС ПРОВАДЗИ БОЖЕ ПРОВИДИНИЄ У нашей Епархиї од 21. по 24. марец того пребувал владика Атинского Еґзархату Димитрос Салакхас. Його присуство було цихе и нєобачлїве, алє барз значне. Вон помагал Комисиї за партикуларне право же би виробела акт за Церкву “свойого права”, яка постала наша Церква кед є преглашена за Епархию. О значносци роботи Комисиї и шицкого цо ше през тоти днї случовало у Керестуре дакус вецей нам потолковал владика Салакхас. Прецо важна робота Комисиї за нашу Епархию?

Важна є прето же новонастала Епархия „свойого права“ нєзависна од шицких других Церквох и тераз муши функционовац спрам нових нормох. Тоти нови норми указую як исц напредок. Епархия ше нашла у новим контексту. Церква котра зложена зоз вецей заєднїцох то єдна нова церковна реалносц. Вимога нашого владики кир Георгия була же би шицки тоти реалносци були у єдней пасторалней перспективи. Робота покус одкривала нови реалносци у нашей Епархиї и прето робота барз важна.

Цо ше шицко реґулує прейґ акту канонского права Епархиї?

Же би Церква св. Миколая одвитовала на нови потреби, требало тот акт обробиц и треба го потвердзиц од св. Пристолу. Наша Церква вецей нє єдна мала епархия, алє єдна з 24 Восточних Церквох зоз цалого швета. Вона Церква ”свойого права”и ма свою нукашню интерну автономию и

10

DZVONI

Владика Димитрос Салакхас зоз керестурским парохом о. Владиславом Варґом и шестрами Служебнїцами

идентитет. Наш владика єден з 24 поглаварох Восточних церквох. Яки заключеня принєшени з роботу Комисиї?

Видзели зме реалносц Епархиї, одвитовали на пасторални потреби у тей новей реалносци Епархиї. То барз значне у одношеню на Латинску церкву у Сербиї. Значи же Церква св. Миколая “свойого права” (sui iuris) на истим уровню зоз Латинску. Ма свою историю, власни идентитет и свою ясну визию кадзи идзе. Вона вельке богатство за Латинску Церкву у Сербиї. Христова Церква то универзална Церква и на тот способ ваша Церква постава богатство за цалокупносц Католїцкей Церкви котра Латинска и Восточна.

Цо ше после тей першей фази случує зоз тима заключенями котри принєшени?

Владика кир Георгий конституовал Комисию за партикуларне право и єй робота закончена. Пробовали зме одвитовац на шицки нови проблеми. Владика документи пошлє на розпатренє священїком у цалей Епархиї, потим до Ватикану и глєда потвердзенє. Кед ше потвердзенє достанє, тот акт постава норма за грекокатолїкох у Сербиї. Приношенє таких документох нє моментални, вони оставаю за будучносц. То документ котри буду хасновац и други владикове котри приду у будучносци и буду ше ровнац спрам нього. Гоч є тераз мала Церква “свойого права” у будучносци ше годна розвивац по тих документох. Шицко далєй у Божих рукох. Яка дальша процедура?

Кед Святи Пристол да допущенє и потвердзи документ, вон постава у єдней перспективи розвива-

berezenq- kvitenq 2023

Подїї Кир Димитриос Сакхас народзени є 1939. року у Атини, у Греческей. Студирал у Риме, дзе и робел. Бул 35 роки професор церковного права и совитнїк у велїх институцийох св. Пристолу. Тераз є владика у пензиї у Атини, дзе им владичество. Атински Еґзархат то мала Церква, нєвелька присутносц грекокатолїкох у Греческей. У Еґзархату прейцме паноцове. Еґзархат ма вельо активносци: маю свой шпиталь, школу, активну видавательну дїялносц. Владика Салакхас сотрудзує зоз латинскима, алє и православнима владиками и помага Восточним церквом по цалим швеце. Бул и совитнїк за Восточну конґреґацию и стрета своїх студентох вшадзи по швеце. Грекокатолїка Церква у Греческей ше меня пре приход велїх вибеженцох зоз України. ня. Єдна Церква муши мац священїкох, знац кельо будзе монахох и монахинї. Тота Церква “свойого права” жиє исто як и шицки Церкви. Церква св. Миколая вецей нє подпада под даєдну другу Церкву. После потвердзованя документу

ДАРОВАЛИ ЗА ВОДИЦУ, ЗА ЦЕНТЕР „ЕМАУС“

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

- Павле Папуґа, Нови Сад - Л.И.Н., Кула

може прилапйовац шицки реалносци других вирних котри приду до єй Церкви. Провидносц Божа далєй будзе думац о тим. Хторим сце ище Церквом помагали, так як нашей тераз?

Восточни Церкви, як зме гварели єст двацец штири. Велї з нїх пат риярхални Церкви, односно Церкви котри маю свойого патриярха, як на приклад Мелкити, Маронити, Сирокатолїцка Церква у Индиї, Калдейска Церква у Ираку,

ДАРОВАЛИ ЗА „ДЗВОНИ“

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

- Павле Папуґа, Нови Сад Копти у Єгипту. Помагал сом и Церквом у Мукачеве (Україна), у Словацкей, Болгарскей, Македониї. Даґдзе поробени акти, даґдзе ше уж чека потвердзенє. За Грекокатолїцку церкву у Горватскей ше наздавам же будзе автономна Церква дирекнто овисна о Риму. (предлужи ше)

Ол. Живкович

З италиянского прекладал о. Владислав Варґа

Владика обишол и дзеци на їх друженю хторе орґанизую волонтере Каритасу.

marec- april 2023.

DZVONI

11

Грекокатолїцка Церква

ИДЕНТИТЕТ И ИСТОРИЯ ГРЕКОКАТОЛЇЦКЕЙ ЦЕРКВИ Можеме повесц же зоз вельку восточну шизму 1054. року почина треци период церковней историї. Перши период церковней историї то час кед ше Церква воздзвиговала и утвердзовала и ширела, други период, а окреме початок трецого периоду то час кед ше дзвигаю азийски народи и забераю восточни териториї, а прейґ востоку уходза до Европи. Ту думаме окреме на ширенє Османского царства. Потим, треци период Церкви бизме могли охарактеровац як час страданя Церкви. У другей часци ХI вику на сцену приходза Турки, номадски народ зоз централней Азиї, хтори рушел освойовац териториї ґу заходу. Турки у Малей Азиї поцисли Арабох и руйновали шицко на цо наишли, а як муслиманє, окреме им завадзали християнє и їх святинї. Руйновали манастири, храми, а народ забивали лєбо одводзели до рабства.

У тих чежких и нємирних часох, чежко було дойсц до святих местох у Палестини хтору муслиманє завжали. Тото дало повод єдному руху на заходзе, од хторого восток, голєм на початку обчековал вибавенє и помоц. То були крижарски войни. Док Араби були у Палестини, вони пущали християнох на святи места, алє од нїх наплацовали порцию за тото. Алє часто ше случовало же були малтретовани, та аж и забивани. Приповедки о чежким стану и малтретованю паломнїкох и чежким положеню християнох у Палестини ше преширели и на восток и на заход. Теди и византийски цар 1096. року замодлєл помоц од заходу. И теди 1096. року зоз заходу рушела перша християнска войска до Палестини. Тот рух крижарох бул пребудзени без сумнї зоз вири и побожносци, алє можеме повесц же нє похопели свой задаток до конца на прави способ. Крижарске войско зоз

12

DZVONI

освоєних територийох правело латински князовства хтори були подложни папови римскому. Правели Латинску державу. Так подярмовали восточних християнох, и место же би у крижарским войску видзели ошлєбодительох, восточни християнє були насилно преводзени до римокатолїкох. Так було штири крижарски войни. Вони освоєли и Царгород и у Царгороду направели Латинске царство хторе тирвало од 1204. року по 1261. рок. Були насилни и после того ше Церква на востоку ище баржей оддалєла од Церкви на заходу. Царгород ше ошлєбодзел 1261. року кед до ньго ознова приходзи патриярх и цар.

Уния то пробованє зєдинїц православну Церкву зоз заходну католїцку Церкву на способ же ше прима вира и правди вири – доґми, признава папску власц, а богослуженя и традициї оставаю восточни.

Перша проба зєдинєня (униї) Церкви у Лиону 1274.

После препасци Латинского царства приходзи до першого пробованя зєдинїц восточну Церкву зоз заходну. Тото перше пробованє порушал цар византийски Михайло VIII Палеолоґ. Алє нє прето же то наисце жадал и пре вирски прешвеценя, алє прето же после ошлєбодзеня Царгороду бул барз прициснути зоз боку муслиманох хтори навальовали же би завжали Царгород. А з другого боку и папа римски нє робел тото пре єдинство християнох и пре вирски прешвеценя, алє насампредз прето же би преширел свою власц на восточну Церкву. Под тима условиями, розуми ше же тото пробованє єдинства препадло. Пристол цара Михайла ше кивал и народ бул процив нього, бо на пристол пришол нєзаконїто. Турки нєпреривно навальовали, а жем и царство було

слабе. До стретнуца пришло у Лиону 1274. року дзе на собору восточни християнє прияли унию. Пристали на власц папи римского и на доґми Католїцкей церкви. Же би народ тото нє обачел, остал им византийски обряд. Медзитим, народ кед то зрозумел, дзвигнул повстанє и нє приял унию и так препадло тото пробованє зєдинєня.

Друга проба зєдинєня (униї) у Фиренци 1439.року

Османлийска сила напредовала и вше баржей залапйовала европски часци Византиї. Турки освоєли Болгарох и Сербох 1389. року и Византия була обколєшена зоз шицких бокох. Вельке Восточне Римске Царство ше зведло на сам город Царгород и його околїско. Царгород плацел порцию Турком же би го нє рушали. Могло му ше помогнуц єдино зоз заходу. Прето Йоан VIII Палеолоґ понукну Папови унию. Алє анї папа нє бул у добрей позициї, бо ше теди собор у Базелу трудзел реформовац Церкву и огранїчиц папску власц. Папа преруцел тот собор до Фиренци 1439. року. Там пришол и византийски цар зоз патриярхом и зоз другима восточнима владиками же би подписали унию. Папа видзел у тим же му ше подзвигнє угляд у Церкви. Медзитим, восточни владикове и патриярх були упарти же нє жадаю подписац унию и теди интервеновал сам цар Царгородски. Алє ше случело же царгородски патриярх умар у Фиренци, а заступнїк єрусалимского патриярха сцекнул. Прето унию нє подписали найугляднєйши церковни велькодостойнїки, алє леґати. И кед ше врацели дому, одрекли ше униї. Найбаржей им завадзал примат папи римского. Прейґ доґмох би ище даяк и прешли. Цар ше ище єден час намагал витвориц унию, алє кед видзел же зоз заходу нє прихо-

berezenq-kvitenq 2023

Грекокатолїцка Церква дзи помоц, и вон ше одрекнул. Гоч зєдинєнє зоз Византийску и другима Православнима Церквами було нєудатне, алє зоз Єрменску, Коптску, Етиопску, Яковитску, Калдейску и Маронитску Церкву була успишна и тирва аж по нєшка.

Була зєдинєня подписана на Фирентинским концилу 1431 – 1445. Року 1453., 29. мая, Царгород спаднул. Освоєл го турски Мехмед II. Зоз заходу ше нїхто анї нє таргнул же би виратовал Царгород. У тей борби погинул и сам цар, а патриярх сцекнул. Пиха восточней церкви Свята София претворена до джамиї, а царгородска библиотека зоз драгоцинима рукописами знїщена. Заход ше злєкол пре пад Царгороду, бо медзи заходом и Турками нє було вецей нїякого препреченя. Папом ше нє удало орґанизовац нову крижарску войну.

Пад Царгороду После тих збуваньох у историї ослабла и папска моц. Свой угляд звалєл сам рисмки пристол, пре нєморал, розкош. Папа будовал розкошно, и дер-

marec- april 2023.

жави мушели давац вельо пенєжу на будованє. Тоту терху чувствовал и народ. У Риме ше розширела барз нєкрасна и нєдостойна тарґовина зоз церковнима чинами и достоїнством. Предавало ше акти о пребачованю грихох, такволана индулґенция. Папа и Римска церква страцела довириє вирних.

Реформация Лутера – и вельки подзелєнє у Заходней Церкви

Пре шицки тоти причини приходзи до реформациї. Було вецей реформатох, алє найпознатши медзи нїма бул Мартин Лутер. Римскому пристолу требало вельо пенєжи за будованє церкви святого Петра у Риме. Прето 1506. року уведзени индулґенциї, Акти о пребачованю грихох. Хто купел зоз пенєжом тот акт, спрам римскей церкви, пребачели му ше шицки грихи. У Витемберґу жил монах авґустиниян Мартин Лутер, хтори иншак думал о пребачованю грихох. Вон бул и углядни професор и доктор теолоґиї. Же би виражел свойо нєзадовольство зоз Римску Церкву, вон на дзвери витембержскей церкви прибил такволани Лутерово 95 тези, точки хтори указовали на нєправилносци у церковним вирским ученю. Тото виражованє значело и поволанку на явну дебату и дискусию же би ше явносц упознала о нєправилносцох у Церкви. Тот дзень кед Мартин Лутер прибил тези рахує ше як початок реформациї.

За два тижнї Лутерово тези прилапени ширцом у Нємецкей. Князове нємецки приставали ґу Лутерови, бо им вельо було плациц порцию Риму, и дочекали Лутера з розширенима руками. Пре тоти пременки настала кирвава борба у Нємецкей медзи реформатами и католїками хтора тирвала полни 128 роки (1520-1648). И то нє була виключно вирска борба, алє и политична. Даєдни князове щицели лутеранох, а даєдни були процив нїх. Нємецка ше претворела до кирвавей териториї, на хторей важело правило князох cuius regio eius religio (чия територия того и релиґия). Тиж так при-

ходзи и до реформи у Швайцарскей и Французкей.

У XVI вику приходзи до реформи и у Анґлиї. Под час панованя Генрика VIII хтори ше борел процив реформациї у своєй жеми, приходзи до чудней ситуациї. Генрик VIII поглєдовал од папи же би ше розвинчал зоз тедишню, и повинчал зоз другу жену. Допущенє нє достал и прето претаргнул вязу зоз Римом. Преглашел же у Анлиї староста церкви нє папа, алє владар. Шицки священїки тото мушели прилапиц, бо иншак би були позабивани. Нє рушал цар нїч цо ше дотика доґми и ученя на початку тих реформох. Лєм превжал власц у церкви. После Генрика, Анґликанска церква превжала умерену Калвинову доґматику и през историю ше меняла. Анґликанска церква ма цошка помедзи римокатолїцку и протестантску церкву зоз владаром и царом на чолє.

После реформациї глєдало ше найлєпших людзох у Католїцкей Церкви же би ше вилїчело зло. Отримовало ше концили у Базелу, у Констанци... Алє Заходна Церква була барз слаба и зруйнована. И була барз зменшана. Нукашнє обновенє Церкви окончене на Тридентинским соборе (1545), а процивреформацию водзел шор Исусовцох лєбо такволани Єзуитох.

Тридентински собор (предлужи ше.) о.мр Дарко Рац

DZVONI

13

Святителє

ЖИВОТ СВЯТИХ СВЯТА МУЧЕНЇЦА МАТРОНА (27.марец/10.април)

Була широта дзивка и служнїца у хижи єдного Жида у Солуну. Жена того Жида ше нєпреривно видрижньовала Матрони пре єй виру до Исуса Христа. Наганяла ю же би ше одрекла Христа и рушела ходзиц до синаґоґи. Алє Матрона совисно робела свою роботу служнїци и нє одвитовала ґаздинї нїч и сцерпезлїво подношела видрижньованя и прицисок, а потайно ше модлєла Господу Богу. Раз ше случело же Матрона потайнє ишла до церкви, а ґаздиня ше то дознала и опитала ше єй нагнївана же чом нє ишла до синаґоґи, алє до церкви? На тото єй Матрона од-

ПРЕПОДОБНИ ЙОАН ЛЕСТВИЧНЇК (30.марец/12.април)

Писатель познатого духовного дїла ”Лествица”. Пришол одкадзшик на Синайску гору як шеснацрочни хлапчик и там остал, перше на новицияту, а до конца як синайски иґуман до свойого 80-того року кед и умар 563. року. Його живтописец, монах Данил написал за ньго: ”Визнєс ше зоз целом на гору Синай, а зоз духом на гору Нєбесну.” При свойому духовному оцови Мартирийови, бул монах 19 роки. Анастасий Синайски, кед раз видзел младого Йоана, предрек о нїм же будзе синайски иґуман. После шмерци свойого духовнїка, Йоан ше поцагнул до єдней пещери дзе у молитвин и посту пребул 20 роки. Його ученїк Мойсей заспал єдного дня у циню єдного каменя. Йоан мал видзенє же його ученїк у

14

DZVONI

витовала: ”Прето же у християнскей церкви живи Бог, а Вон одступел од єврейскей синаґоґи”. Розбешнєта пре таки директни одвит Матрони, ґаздиня ю набила, повязала и заварла до єдней цмей хижи. Но, ютредзень кед отворела дзвери тей хижи, нашла ю одвязану як ше на клєчаци модлї Господу Богу. После того ю ище на два заводи так заварла доґод ю цалком нє вимучела зоз гладом. Теди ґаздиня вжала цело Матрони и вируцела през облак своєй хижи. Християнє вжали цело Матрони и поховали ю по християнски, а Александар єпископ, кед дознал за велї чуда хтори ше случовали на єй гробу, збудовал церкву на єй гробу. Злу ґаздиню єврейку досцигла Божа правда и кара так же зоз того истого места одкадз руцела Матрону, вона опасносци шмерци и почал ше за ньго модлїц Господу Богу. Кед познєйше пришол Мойсей, клєкнул и подзековал свойому духовному оцови же ше за ньго модлєл и виратовал го од сиґурней шмерци. И виприповедал му же му ше пришнїло як у сну Йоан кричи, теди скочел и тот камень спаднул. Кед би нє скочел тот камень би го забил. Монахи го нагварели и Йоан постал иґумен, и управял зоз манастиром на спашенє людских душох. Раз чул критику од монахох же вельо бешедує. Теди Йоан зацихнул и цали єден рок нє бешедовал. Но, монахи го модлєли же би ознова почал бешедовац и духовно их научовац. Раз ше случело же до манастира пришли 600 паломнїки. При столє шицки видзели єдного челєднїка у жидовскей туники як служи и другим розказує як най служа и цо да

ше пошлїсла и спадла и так погинула.

робя. Нараз тот челєднїк нєстал. И шицки медзи собу почали жубротац же дзе тот слуга нєстал. Йоан станул и гварел шицким же би го нє глєдали бо то бул пророк Мойсей. Кед пребувал у цихосци, написал познату духовну кнїжку ”Лествица”, у хторей описує метод возношеня гловегескей души ґу Богу, як през даяку драбинку. Пред свою шмерцу, поставел за иґумена свойого власного брата Георгия. Алє Георгий бул барз жалосни за своїм братом Йоаном. Так и Георгий умар истого року, пошвидко за Йоаном.

berezenq- kvitenq 2023

30 роки “Дзвонох” ҐУ 30 РОЧНЇЦИ ОД ВИХОДЗЕНЯ ЧАСОПИСУ „ДЗВОНИ“ (2)

„ДЗВОНИ“ ПОД МАРИЙОВИМ ПОКРОВОМ

Як сом спомнул у януарским чишлє, ентузиясти нє дали застановиц видаванє нашого єдиного християнского часопису „Дзвони“ . Бо праве зме ше виборели за красне число предплатнїкох, цо нє було лєгко пре велї причини, медзи котрима и становиско дзепоєдних особох у нашим народзе котри нас осудзовали пред явносцу же то „клеронационалистични часопис“. Тиж так и нє остало нїяки средства же бизме могли предлужиц видаванє часопису, бо ше видало остатнє число и зоз нїм потрошени шицки динари. Алє, предлужиц було компликовано и прето же требало пререґистровац зоз парохиї у Новим Садзе, котра була видаватель од початку, на висшу инстанцу. Було нам на час дате до знаня же кед сцеме мац потримовку одвичательних особох у нашей Церкви и владики, требало пренєсц реґитрацию на найвисшу церковну инстанцу у тедишнєй розбитей Епархиї, дзе владика у цудзей „нєприятельскей“ жеми, а ту зме мали лєм „Войводянски Викарият“. Утаргованє видавательства зоз Нового Саду було барз лєгко поробене, алє аж теди почала длуга борба з пререґистрацию. Насампредз зме, як нам гварели, пошли з паноцом Михалом Малацком до Беоґраду, до Министерства информацийох Републики Сербиї. А нє лєгко було знайсц ше у Беоґрадзе. Окрем того, пойсц до Министерства нє мож кед ши нє наявени, та вец зме ше лєм приявели на уходу и достали термин за други дзень. После того знова рушай до Беоґраду, глєдай место за паркованє и чекай хто це там приме. Кед зме уж сцигли на шор, преруцовали нас з канцелариї до канцелариї, док нам конєчно хтошка нє гварел же перше мушиме пойсц до Министерства вирох Републики Сербиї и там ше перше приявиц, аж потим вони зоз тоту согласносцу можу реґистровац ознова наш часопис. То значело знова глєдац термин же кеди и хто це приме у Министерстве, а кед зме по длуґшим чаше пришли на шор, и кед зме гварели же сцеме реґистровац на Войводянски Викарият зоз шедзиском у Руским Керестуре, аж теди нам було ясне же так нє мож бо Викарят „ноши у своєй старей реґистрациї – „Викарият Крижевскей Епархиї“. Цо то значело? Нє можеме реґистровац на институцию котра ноши вонкашнього власнїка, то єст, Крижевци у Горватскей, котра теди була у нєприятельских одношеньох зоз новонасталу Югославию, то єст, Сербию. Та вец, контактуюци з одвичательнима у Церкви, а владика вонка, у Горватскей, дошли зме до спознаня же вец найлєпше реґистровац на найстаршу нашу парохию, на Руски Керестур. Но, понеже зме то ришели и заш пошли глєдаюци термин „од Понция до Пилата“ до Беоґраду, там нам гварели же мушиме принєсц папер же парохия уведзена до реґистру. То значело исц до Кули до Општини и глєдац

marec- april 2023.

хто то ма о тим документи. Послали нас до полициї та там аж настал за нас шок кед гварели же парохия нє реґистрована. Була дакеди под Крижевску епархию, алє нє самостойно реґистрована у Союзней Републики Югославиї, котра теди тирвала после розпаду СФРЮ од 1992. по 2003 рок. Кед нам то гварел якиш представнїк у полицийней станїци, остали зме без словох! Вон нам винєсол так як кед бизме анї нє постояли. А ми му почали „доказовац “ же ми ту од 1751. року постоїме и нїґда нам нїхто ище нє гварел же зме нє реґистровани.... После того зме вецей уж нє знали цо робиц! Пришли зме дому та зме ше скоро “розплакали“ же цо далєй. Ми сцеме предлужиц, гоч зоз велькима длуствами, алє з вельким ентузиязмом, лєм цошка або хтошка нам подклада ноги. Нє паметам цо далєй було алє зме теди, паметам добре, шицку бриґу преруцели на Бога або точнєйше, на Марию Водицову котра и була од початку идейни вожд у видаваню „Дзвонох“. У медзичаше нам суґероване най, кед же достанєме дошлєбодзенє, и мено “Дзвонох“ пременїме же бизме почали цалком од початку и нє вязали ше зоз прешлима „Дзвонами“. Ясно же нам то нє було розумлїво, ша и перши „Дзвони“ були „нашо“ а нє „новосадски“ и прецо ше их маме одрекац? Тото цо нам остало то лєм єдно – молитва у хторей зме гварели: „Марийо, кед то нє Твоя воля, вец преставаме, а кед то Твоя воля же бизме предлужели далєй, вец нам помож, бо иншак нїч нє будзе“. И так воно на концу и було, после ище велїх интервенцийох, людских, а найвецей випатра Марийових – достали зме пререґистрацию праве з датумом 1. октобра на Покров Мацери Божей. Прето зме и цали „Дзвони“ пошвецели Покрови котри и до нєшка под Єй Покровом жию. о. Владислав Варґа

DZVONI

15

Духовносц

ЖИВОТ МАЛЕЙ ШЕСТРИ МАРИЇ МЕЛАНИЇ (2) Шведоченє єй дзивки Меланиї

”Єдного дня пришла до нєй єдна дзивка, порадзиц ше же би сцела пойсц до манастира. У Риме теди були нашо двоме владикове, Йоаким Сеґеди и Йоаким Гербут, бо бул Концил, та тей дзивки сцели помогли вибрац манастир. Тота дзивка волала мою мацер же би пришла зоз ню. Мац такой пристала, а верце ми же була без динара. Пошли вони два до Риму. Владикове их причекали. Поопатрали вельо манастири и ище на концу ше одлучели пойсц опатриц манастир єдним на брещку – манастир Малих шестрох.

Кед там пошли, мали шестри их прияли з вельку радосцу. Такой тей дзивки шицко поуказовали, як вони жию и цо робя. Мою мацер то нїч нє интересовало, алє патрела яки скромни шестри зоз цалого швета и чарни и жовти, рижних нацийох, та клєкла у їх каплїчки и так ше щиро модлєла: ′Боже дай най будзе даєдна мала шестра и зоз нашого роду′, а думала на тоту дзивку. Кед тота дзивка шицко поопатрала, мали шестри нас привезли до квартелю дзе були нашо владикове.

Кед требало висц зоз авта, мою мацер дакус укочело и нє барз могла висц. Гварела: ′Так ми було добре при малих шестрох.′ Владикове их причекали и опитали ше тей дзивки: ′Пачи ци ше тот манастир?′ Дзивка одповедла же ище нє зна. Вец ше опитали моєй мацери, а вона щешлїва, гварела же ше єй барз пачи манастир малих шестрох. Теди владика Гербут гварел: ′Но, то ви нино будзеце мала шестра.′ Мац ше барз зачудовала и зрадовала, та ше опитала: ′Як же я, можем буц мала шестра кед сом ґдовица, а при малих шестрох шицки дзивки?′ Владика ище раз потвердзел же то вона будзе мала шестра. Од теди моя мац почала о тим роздумовац и нє мала мира, вше ю лєм прицаговало тото шестринство.

После єдного часу одлучела питац од владики адресу малих шестрох же би им дацо написала. Владика єй дзечнє набавел адресу. Моя мац, гоч цо важне сцела поробиц - перше клєкла и помодлєла ше, та так зробела и теди. Написала писмо Малим шестром до Риму и чекала одвит. О мешац днї сцигол крадки одвит од малих шестрох: ′Марийо, ти ше лєм модлї, а кед то будзе Божа воля, то шицко будзе у шоре.′ Моя мац так и поробела. О даскельо мешаци ишла

16

DZVONI

Владика Гавриїл Букатко и Мала шестра Маґдалена, снователька Исусових малих шестрох

єдна Мала шестра през Югославию, та зашла до Керестура, опатриц тоту дзивку, а вец пошла опатриц и мою мацер.

Моя мац жила сама, та Мала шестра и преноцовала у нєй, а кед пошла моєй мацери ше знова шерцо порушало. Медзитим, вона ше лєм модлєла. О два роки достала писмо од малих шестрох зоз Риму же о штири днї може пойсц, як на пробу ґу малим шестром до Французкей. Пришла до нас барз весела, же вона уж пойдзе жиц ґу Малим шестром. Була цалком порихтана пойсц до швета пре Исуса. Так ше ми два порадзели, же би я за тоти днї пошла до нєй, же би зме ше набешедовали бо нє знаме кеди ше знова увидзиме.

Понеже сом чекала бебу, моя мац ме нє сцела знємирйовац, та ме так цешела: ′Дзивко моя, гоч як ци будзе у живоце чежко, лєм ше волай на Бога и Мацер Божу. А я, гоч як будзем од вас далєко, вше ше будзем за вас модлїц.′ Одпитала ше од свойого сина, же одходзи и вон ше нїч нє бунєл. Одпитала ше од нєвести, жеца и од даскелїх найлєпших пайташкох. (предлужи ше)

о.Владимир Медєши

berezenq- kvitenq 2023

Призначуєме ЦЕРКОВНИ ОДБОР ПАРОХИЇ СВ.О.МИКОЛАЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ (2017 - 2023)

ПОРОБЕНА ВЕЛЬКА РОБОТА

Понеже Церковному одбору керестурскей парохиї св.о. Миколая того року вишол мандат, на остатнєй схадзки Одбору шицки 12 одборци єдногласно одлучели же би ше розписало виберанки за нови Церковни одбор з датумом 12. марца того 2023.року. То була нагода застановиц ше и на дотераз поробеней велькей роботи за цо им парохия и священїки зоз терашнїм парохом останю подзековни.

У тим периодзе свойого мандату Одбор и його одборци: Михал Рамач - предсидатель, Славко Роман - подпредсидатель, Владимир Колєсар - касир, Дюра Будински и Михайло Венчельовски туторе церкви, Владо Чизмар и Миронь Семан туторе Водици, Михайло Рац и Миронь Будински - туторе теметова, Желько Папуґа, Сашо Рац и Янко Няради одборци - поробели шлїдуюци роботи:

Катедрала и обєкти коло катедрали: - Закончене закрице на катедрали з бакарним покрицом - Обновена и офарбена ограда у порти и положени 180 копийки на ограду - Положена PVC столарию на шицки обєкти у порти вєдно зоз Вельку виронаучну салу на котру положени стиропор, обновена фасаду, положене нове

ошвиценє и обилєне вєдно зоз Каритасовим обєктом - Положене ошвиценє до крипти дзе поховани пейцме владикове - Положена нова метална конструкция за дзвони и автоматику на дзвон св. Петра - Обновени мурики коло церкви и на парохиї, а тиж и криж у порти, на Брестовцу и пред Леонтина - Финансовал преславу преглашеня Епархиї 19. мая 2019 - До сахристиї положени нови ормани за ризи - Вилята бетонска дражка з порти до манастира - Пре пандемию започати и нови проєкт преношеня Служби Божей на ФБ профилу Катедрали - На України купени нови 12 швичнїки за Саночне, котри финансовали сами одборци

Водица: - Обезпечена жем за вибудов Центра Емаус, леґализована Водица и обновена погубена бетонска калдерма до Водици - Пременєне закрице на помоцним обєкту у Водици, положена нова столария PVC на главним обєкту вєдно зоз стиропором и билєньом, положени нови ормани и други помоцни ствари за биванє на поверху у Водици, уведзена вода за пице, обновени два статуи Мариї, студня и хидропак - Положени нови мраморни проскомидийник Теметов: - Обновена каплїца, хижа за биванє гробара зоз шицким найпотребнєйшим - Положени нови бетонски дражки у длужини вецей як 200 метери - У догварки зоз „Рускомом“ поре зани древа кот ри угрожовали памятнїки - Обновени централни криж на теметове. Пририхтал парох о. В.Варґа

marec- april 2023.

DZVONI

17

Представяме

ШЕСТРА МАРТИНА КМИТА, ПРОВИНЦИЯЛНА НАСТОЯТЕЛьКА ШЕСТРОХ СЛУЖЕБНЇЦОХ НЄПОРОЧНЕЙ ДЇВИ МАРИЇ

ПрОВАДЗИ мЕ БОЖА ЛЮБОВ

З нагоди прешлорочного Ювилею, 130 роки од снованя шестрох Служебнїцох, на тот завод представяме ш. Мартину (кресцене Оксана) Кмита, родзену 1977. року на України, од оца Андрия и мацери Натали у месце Велики Мости, нєдалєко од Львова. Провинция шестрох Служебнїцох пошвецена святому Йосифови, а до нєй припадаю заєднїци шестрох у Руским Керестуре, Кули, Коцуре, Новим Садзе, Беоґрадзе алє и у Баня Луки, Минхену, Риме, а тиж и на України: Мукачево, Ужгород, Виноградов, Усть Чорна. Шицких у Провинциї 45 шестри. Буц провинциялна настоятелька значи водзиц провинцию у духу євангелского служеня, обиходзиц шицки тоти манастири и старац ше за шестри. Замодлєли зме ю жє би поведла дацо о своїм поволаню до шестрох Служебнїцох.

„Росла сом у фамелиї як и шицки други дзеци - мойо родичи були звичайни роботнїки и мам єдну власну шестру Ирину. Кресцени зме у православней Церкви, бо теди нє була дошлєбодзена Грекокатолїцка церква. Кед уж дзеведзешатих рокох пришла шлєбода, нашей Церкви дзепоєдни людзе почали приводзиц грекокатолїцкого паноца до нашого варошу, алє служели Службу Божу коло церкви бо у церкви були православни и нє пущали нас нука. Нє знали зме цо робиц - чи исц на православну, чи на грекокатолїцку Службу Божу. Кед учителька у

18

DZVONI

ш. Мартина Кмита класи моєй шестри гварела же бизме мали исц на грекокатолїцку Службу Божу, ми почали потримовац тоту Церкву. З часом месни власци дали православним єдно друге место, а церкву Благовищеня Пресвятей Богородици врацели нам, бо то скорей була грекокатолїцка церква. После того почали рижни активносци коло церкви. Я теди мала коло 13 роки и любела сом ходзиц до церкви, гоч родичи нє ходзели часто на Богослуженя, окрем на вельки швета. У фамелиї нє була даяка заєднїцка молитва, алє кажде себе. Аж познєйше сом похопела красу заєднї-

цкей молитви. Но, понеже були комунистични часи, таке було и вихованє. Интересантне же шестра мацерового оца, нєодата, була барз побожна и слухала нашу Службу Божу на Радио Ватикану, читала рижни духовни кнїжки, бешедовала з нами. Можем повесц же є заслужна за мойо поволанє, бо ше напевно модлєла за мнє гоч нє дожила кед сом вошла до манастира, уж теди умарла. После до варошу приходзели шестри Служебнїци на автобусу зоз Львова, а ми дзивчата их радосно дочековали, ишли з нїма, приповедали. Шестри нам приповедали о своїм поволаню, о животу блаженей Йосафати Гордашевскей, сновательки нашого шестринства. Нам то було барз цикаве. Тримали нам виронауку у школи, а вец зме их знова провадзели на автобус. Мнє ше то шицко пачело, гоч сом нє роздумовала о манастире. Кед раз пришли, вони нас волали до себе, алє я нє пошла до нїх. Аж после кед сом закончела школу, почала сом роздумовац о тим. Алє, кед сом то гварела родичом, вони ше барз почали бунїц. Я ше им нє сцела як добре процивиц, та сом их слухала. После знова були цикави стретнуца младих, так волане дружтво „Українска младеж Христови“. Орґанизовани рижни стретнуца, духовни вежби, паломнїцтва на хтори сом ходзела зоз мою шестру и пайташками и було нам барз крашнє. Кед то видзели родичи, гварели ми же кед нє сцем

berezenq-kvitenq 2023

Представяме - нє мушим ше одац лєм най нє идзем з дому, можем ше вецей модлїц, ходзиц до церкви гоч и кажди дзень. Длуго сом о шицким роздумовала. Була то за мнє правдива духовна борба. Пойсц до манастира, чи нє? Цошка ме прицаговало, гоч сом нє була барз побожна, анї сом ше нє так барз модлєла. Алє, кед сом була зоз шестрами, то були окремни хвильки и чувства, пачело ше ми буц зоз нїма. После як и други, и я зоз младима ишла и до диску, славели зме родзени днї, мали красне дружтво. На векши швета приходзел до нас паноцец Йосафат Воротняк, ЧСВВ, котри брат ш. Надиї и ш. Татияни. Вон после шлєбоди нашей Церкви пришол до України зоз Кули. Вон помагал василияном, котри теди нє мали достаточно школованих паноцох прето же бул комунизем, а церкви нє мали свойо школи. Паноцец Йосафат бул нєдалєко од нас у манастире Червоноград, тримал нам духовни стретнуца, приповедал з младима. Раз сом му гварела же бим любела пойсц до манастира, алє родичи ме нє пущаю, та ми вон предложел присц до Югославиї. Теди було досц случаї же кед дзивка пошла до манастира, родичи пришли по ню и врацели ю дому, бо мали викривену слику о манастирох од безбожней пропаґанди и шицко лєм найгорше ше приповедало - же монахинї заварти як у гарешту, нє шму виходзиц, шицки ше лєм модля у цмоти и у чарним... Паноцец Йосафат ми гварел най роздумам сама, а после ми послал писмо най придзем ґу ньому до Червонограду и послал ми документ - поволанку за одход до Югославиї. Ясно, я нє мала анї пасош, та ми вон помогнул обезпечиц го. Нїч сом нє шмела повесц своїм родичом. Понеже сом уж робела и прияли ме за стално як кнїжководителя у кан-

marec- april 2023.

целариї, мушела сом дац одказ. Родичи ше питали прецо, чи сом нашла даяку лєпшу роботу, чи цо? Кед сом уж достала пасош, мала сом бриґу цо робиц и чи повесц родичом та сом им заш лєм гварела: „Паноцец идзе до Мукачева, а я лєм на кратко пойдзем зоз нїм и вец ше врацим“. Вжала сом лєм найнужнєйше и рушела з Мукачева на гайзибану до Нового Саду. Понеже 1997. року у Мукачеве була ш. Михаїла Воротняк и врацала ше дому, та и я зоз ню вец пришла, гоч сом нїч нє знала цо зо мну далєй будзе. Заш лєм ме цошка цагало, чувствовала сом ше так крашнє у души. На початку, кед сом ище вельо нє познала монашески живот, барз ши ме пачело у заєднїци, кед зме дацо вєдно робели. Кед бул час за молитву, шицко зме охабяли и ишли ше вєдно модлїц. Кед сом явела родичом же сом у Югославиї, вони ми почали писац писма, телефоновац. У єдним писме ми оцец писал же док вон пише, мац шедзи и плаче и модлї ме же бим ше врацела и же як сом их могла так напущиц? Правда, дома остала моя шестра, нє були сами, алє я им твардо одвитовала же ше нє врацим бо чувствуєм же то Божа воля – моя драга, мой живот. Истого року у авґусту паноцец Йосафат вжал мою мацер и шестру и приведол их до Югославиї. Кед пришли, теди сом була у Кули, вожели их и до Керестура, видзели як жиєме, були вельо мирнєйши. Ту уж були два шестри зоз України. Кед сом ше опитала мацери - цо вец, вежнєце ме назад, чи нє? А вона гварела – нє, лєм остань, бо видзела як ми та я так и остала. Подзековна сом Господу Богу за родичох же гоч нє похопели мою одлуку, прилапели ю и потримали ме.

цияту, а маґистра ми була ш. Юлия Бойчук, терашня настоятелька у Керестуре. Познєйше о. Йосафат приведол ище даскельо дзивчата з України, бо ту нє було поволаня. О два роки, 1999. року, були перши обити послуху, чистоти и убожества з покладаньом руки на Євангелиї, котри ше кажди рок обнавяли и так пейц роки. То пракса же би особа випитала чи є наисце за манастир, а тиж так и други можу преценїц єй станє. Єст досц часу же би ше могло преценїц чи жадаш пошвециц свой живот Господу Богу на таки способ, алє и преглїбиц свою вирносц Богови - кед приду даяки почежкосци остац на вибраней драги. Скорей вичних обитох, кед ше дахто нє чувствує за манастир, може шлєбодно висц и пойсц дому, вон нєма нїяки грих. Вични обити сом покладала 2005. року. За 26 роки мойого богупошвеценого живота була сом у вецей манастирох и окончовала рижни обовязки: у Кули, Усть Чорней, Мукачеве коло 10 роки, дзе сом тримала виронауку за дзеци, старала ше за дзивчата студентки котри були у нас, єден час сом була у Вербаше з новичками, а 2011 року ме вибрали за совитнїцу провинциялней настоятельки ш. Вероники Гралюк, та сом пришла до Керестура. Року 2016. сом вибрана за провинциялну настоятельку перши раз и 2021. року други раз на пейц роки.

Подзековна сом Господу Богу за дар поволаня, бо ме провадзи Його велька любов. Дзекуєм за вельо людзох котрих сом упознала през тоти роки од кеди сом у манастире и за котрих ше модлїм.“ Пририхтала: Ана В.

Потим почал час духовного пририхтованя кандидатури, нови-

DZVONI

19

Екуменизем

ВИСтАВА „ШВЕт У СЛИКИ – СЛИКА ШВЕтА“ У БЕОҐрАДЗЕ Єден поєдинєц бул ту же би порушал идею...

У Народней библиотеки Сербиї, у Беоґрадзе, 13. марца святочно отворена вистава „Швет у слики – слика швета“ як резултат явней поволанки уметнїком чийо дїла наставаю у духу вирского и културного нашлїдства релиґийних уметнїцких сферох и идентитета традиционалних Церквох и вирских заєднїцох на териториї Републики Сербиї.

На отвераню були найвисши духовни и державни представнїки як и особи зоз швета култури и уметносци. Медзи церковнима особами бул апостолски нунций у Сербиї монс. Санто Ґанґеми, беоґрадски митрополит и надваладика монс. Ладислав Немет, сримски римокатолїцки владика и коад′ютор Фабиян Свалина, викарни епископ патриярха Порфирия владика Стефан, предсидатель Мешихату исламскей заєднїци у Сербиї муфтия Мевлуд еф.Дудич, представнїк єврейскей заєднїци у Сербиї, министер за людски и меншински права и дружтвени диялоґ Томислав Жиґманов, директор Управи за сотруднїцтво

20

DZVONI

з Церквами и вирскима заєднїцами др Владимир Роґанович, управитель Народней библиотеки др Владимир Пиштало, директор Културного центра Ирану Амир Пурпезешк и велї други. Попри велїх цо бешедовали о тей значней подїї, автор проєкта Снежана Павлович медзи иншим гварела: “Тото заєднїцтво то стретнуце людзох котри роками робя и будую медзилюдски одношеня и медзисобне почитованє, без огляду же су розлични...“.

berezenq- kvitenq 2023

Екуменизем

Розлични етнїчни и вирски ґрупи у заєднїцкей инициятиви

Вона наглашела же єй совисц наклада же би нє забула спомнуц „єдного поєдинца“ - покойного фоколарина Ника Хрибара (умар 14. марца прешлого року) котри и порушал тоту идею.

Орґанизаторе того екуменского и медзирелигийного стретнуца и диялоґу на найвисшим уровню у Сербиї у остатнїх часох бул Институт за студиї култури и християнства, Рух фоколару у Сербиї и Народна библиотека, зоз потримовку Управи за сотруднїцтво з Церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї.

За нас, Руснацох грекокатолїкох, була окремна чесц же Рух фоколару у Сербиї представел Янко Катона зоз Руского Керестура, а наша позната шпивачка Кристина Афич виведла на ґитари познату духовну писню „Алилуя“, автора Леонарда Коена на анґлийским язику. На тей подїї були присутни и други активни млади з Руского Керестура, як и с. Михаїла Воротнюк зоз Беоґраду, котри вєдно достоїнствено пошведочели нашу церковну и народну заєднїцу у тей сербскей метрополи. Вистава була отворена по 27 марец.

о. Владислав Варґа

„Поздрав шицким и витайце на тей значней подїї, на вистави котру ше пририхтовало мешацами з вельо любови и ентузиязму. То можебуц єдинствена подїя тей файти. Гварели нам же ше у Сербиї першираз случує же розлични етнїчни и вирски ґрупи участвую у заєднїцкей инициятиви. И то нам випатра насправди важне. У ери, у хторей ше вше баржей идзе спрам подзелєносци, индивидуализму, завераню до своєй власней ґрупи - вирскей, националней або єдноставно ґрупи ′тих котри думаю як я′. Прето ми як Рух фоколару чувствуєме окремну повязаносц зоз тоту инициятиву. Можем повесц - ми ше у нєй цалком чувствуєме як дома. Циль и поволанє Руху фоколару у тим же би будовал мости, отверал конструктивни диялоґ з розличнима компонентами дружтва у котрим жиєме. Окреме нам мило же ше тота вистава отвера праве пред саму 15 - рочнїцу одходу з того швета Кяри Лубик, котра основала Рух фоколару под час Другей шветовей войни. Вона прежила свой живот так же кладла Євангелию до його штредзиска, а на окремни способ Исусову молитву за єдинство: „Оче, же би шицки були єдно!“ Кяра гуторела: “Кед же то було Исусово остатнє жаданє, Його остатня молитва свойому Оцови скорей як умар, жадаме ше пошвециц тей роботи же би ше реализовало тото Його жаданє“

У нас у Сербиї Рух фоколару присутни од 70-тих рокох. У Беоґрадзе хвильково постої центер Руху и коло дзешец розруцани заєднїци по цалей жеми, окреме у Войводини. Тоти заєднїци творя фамелиї, млади людзе, одроснути и дзеци котри, спрам своїх можлївосцох, пробую реализовац диялоґ зоз шицкима на розличних уровньох и жиц заєднїцтво спрам прикладу першей християнскей заєднїци. Рух фоколару творя розлични националносци и вирски прешвеченя котри жадаю и ту у нас стваряц скицу братского и зєдинєного швета. Жадам вам шицким приємни вечар и най вон останє шветла точка у живоце каждого з нас и нашого цалого дружтва. (зоз привитней бешеди Янка Катони)

marec- april 2023.

DZVONI

21

Млади ДЗЕШЕЦЕРО КЕРЕСТУРЦИ НА КОНҐРЕСУ У БЕОҐРАДЗЕ

“NEIGHBOURS – СУШЕДИ: ШИЦКИ ЗмЕ БрАЦА”

Од 3. по 5. марец у Беоґрадзе, у Пасторалним центре папи Йоана Доброго отримани Конґрес младих Руху фоколара под насловом “Neighbours – Сушеди: шицки зме браца”. Участвовали 110 младих зоз 14 жемох Централней и Восточней Европи зоз симултаним прекладом на 8 язики . Медзи учашнїками були и 10 младих Керестурцох. У програми ше представели рижни народи котри дожили боляци и драматични ситуациї. Було барз красне искуство прежиц вєдно тоти днї, гвари Серґей зоз Москви: “Жадам шицким котри сце були на конґресу младих подзековац же сце створели таку красну атмосферу, преполну Божей любови. Тоти днї випатрали як велї роки, а у исти час и як минути. У каждим поглядзе були полни нєвироятних искуствох, роздумованьох, емоцийох, особних приповедкох, красних словох и хвилькох заєднїцтва и братства. Я, до терашнєй

ПОЛНИ АВтОБУС КЕрЕСтУрСКИХ ДЗЕЦОХ НА ЕДУКАтИВНИм СтрЕтНУЦУ

У Суботици 18. марца отримане окреме значне стретнуце за младши дзеци на тему активносцох о интеґралней екологиї. З меншу ґрупу ше обробело тему „Нєбезпеки интернета“ у двох часцох. Перша часц була о защити наших податкох: котри то податки котри нє шмеме дзелїц зоз другима, а у другей ше бешедовало о овисносци и о сайбер насилстве. У роботнї за тинейджерох под насловом „Приятельство“ тематика присутних водзела до основох приятельства, дзе ше находза нашо емоциї и вибори. Програм ше закончел зоз рисованьом и молитву за охрану планети. На стретнуцу були и дзеци з Руского Керестура хтори пришли орґанизовано на автобусу.

22

DZVONI

хвильки, нє можем анї похопиц же сом бул зоз шицкима вами у велькей радосци у шерцу Беоґрада. Сподзивам ше же ше ознова увидзиме! Поздравям вас зоз Москви и жадам же бисце пришли до Русиї док сце годни. Модлїм вас, модлїце ше за мир медзи Русию и Україну, за шицки жеми швета котри у воєних зраженьох. Же би шицки єдного дня постали єдно“. На стретнуцу ше преглїбйовала тема о єдносци з Богом прейґ ближнього и през любов спрам Исуса на крижу котра розробена прейґ роботних ґрупох.

(www.focolare.org.)

ДУХОВНА ОБНОВА - У церкви св. Рока, у Суботици, 3. и 4. марца отримана духовна обнова за младих. Обнову орґанизовала молитвова заєднїца „Пророки“, а предводзела ю духовна заєднїца „Ознова народзени“. На стретнуцу частвовали и млади з Руского Керестура – Кяра Будински и Павлина Шепински хтори маю красни упечатки: Особи хтори водзели програм були окремни пре їх щиросц, благосц, мир и отвореносц, так як и записане - ′будзеце их познац по любови′.

berezenq- kvitenq 2023

Призначуєме / На здогадованє ЛЮБЛЯНА:

АрХИЄрЕйСКА СЛУЖБА З НАГОДИ рОЧНїЦИ ВОйНИ

З нагоди рочнїци войни у України у Любляни, 26. фебруара, служена Архиєрейска Служба Божа хтору предводзел крижевски владика Милан Стипич, люблянски владика Станислав Зоре, а сослужел о. Михайло Гарди, парох новоустановеней люблянскей грекокатолїцкей парохиї як и священїки обидвох обрядох. Шпивал Словенски екуменски хор, a присутни бул и апостолски нунций у Словениї монс. Жан-Марие Шпайх. »За нашу малу парохию тота святочносц зоз такима угляднима госцами ма вельке значенє. Ми, християнє ше мушиме єдни о других старац, окреме у таких страшних обставинох,« гварел парох Гарди и додал: »Анї єдна война нїґда нє благословена, приноши лєм вельке церпенє и шмерц. Кельо дзеци настрадали, келї милиони животи знїчтожени, то страшне. Прето зме на Божи олтар як кадило нєшка даровали свою молитву за жертви шицких нєвиних людзох цо цали тот рок церпели пре войну и цо настрадали.« Тота Службу о. Гарди орґанизовал у сотрудзованю зоз римокатолїцким владичеством, українску заєднїцу и вибеженцами, українску и америцку амбасаду и Дружтвом Любляна – Києв. До новей люблянскей парохиї, у котрей ше грекокатолїцка Служба служи уж скоро каждей нєдзелї, попри Українцох, Руснацох, Жумберчанох и вибеженцох, приходзи вше вецей и римокатолїцких словенских вирних, котрим нашо восточне богослужиє красше яґод заходне и помага им дожиц Божу присутносц як и особно ше повязац зоз Богом и у души почувствовац нєбесни мир. Иґор Воїнович

marec- april 2023.

НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 26. фебруара наполнєли ше 9 роки як нас занавше охабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо

Дня 22. марца наполнєли ше 4 роки як нас занавше зохабела наша мила мац, баба и прабаба

АНДРИ МЕДЄШИ (1941 – 2014)

НАТАЛИЯ МЕДЄШИ (1944 – 2019)

Ваша любов, доброта и мила подоба занавше останє у наших шерцох. Вашо наймилши. Спочивайце у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 3. фебруара 2023. року после краткей, а чежкей хороти одпутовал до вичносци наш мили супруг, оцец и дїдо

МИРОСЛАВ САБАДОШ (1952 - 2023) зоз Нового Саду

Вично го будземе чувац у найкрасших памяткох и споминац у шицких молитвох. Чежко вериц же занавше пошол од нас, алє вериме же ше раз стретнєме там дзе нєт болю, бриґи и хороти. Його наймилши: супруга Ганча, син Мирослав зоз супругу Мирелу и дзивку Сару, и дзивка Весна зоз супругом Даниєлом и дзивку Мартину.

Най спочива у мире Божим медзи добрима ангелами! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 28. марца наполнєли ше 47 роки як нас зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо

ЯКИМ ЧИЗМАР (1921 – 1976)

Дня 14. марца наполнєли ше два роки як нас зохабела наша мила мац, баба и прабаба

з Руского Керестура

ЛЕОНА ЧИЗМАР народзена СЕМАН (1929 – 2021)

Красни памятки на вас чуваю вашо наймилши.

Спочивайце у мире Божим!

DZVONI

23

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

Дня 17. марца 2023. року до вичносци ше преселєла наша мила мац и баба

НАТАЛИЯ ЕДЕЛИНСКИ нар. ПАСТЕРНАК (1933 – 2023) з Руского Керестура

Христос воскрес з мертвих, зоз шмерцу шмерц надвладал, а тим цо су

у гробох живот даровал.

У наших сце думкох и молитвох.

Син Любомир зоз супругу Наталию и унуки Сашо и Славко.

Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 17. марца 2023. року до вичносци ше преселєла наша мила нина

НАТАЛИЯ ЕДЕЛИНСКИ нар. ПАСТЕРНАК (1933 – 2023) У своїх молитвох и красних памяткох ю чуваю Стриберово.

Спочивайце у мире Божим!

Благообразни Йосиф, з древа знїмаюци пречисте Цело Твойо, з плащанїцу го чисту обвил, и з пахнячками помазуюци, до гроба го нового положел; но на треци ши дзень воскрес, Господи, даваюци швету вельку милосц.

(тропар)

24

DZVONI

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

Дня 8. марца 2023. року преселєл ше до вичносци

КИРИЛ САЛОНТАЇ (1940-2023) зоз Коцура

Памятки на ньго буду чувац син Янко, дзивки Мария и Павлина зоз фемелиями, унучата и праунучата.

Най спочива у мире Божим!

berezenq- kvitenq 2023

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 2. априла 2023. року наполнюю ше 40 днї як нас зохабел наш мили супруг, тато, швекор и дїдо

СЛАВКО НАДь (1966–2023) зоз Руского Керестура

Гоч ши и до гроба зишол, Безсмертни, пеклову ши силу розвалял, и воскрес ши як Побиднїк, Христе Боже, женом ши мироносицом нависцел: Радуйце ше! И Твоїм апостолом мир даруюци, и спаднутим даваюци воскресенє.

У цихим шушоту яри глєдаме твой ошмих, ослухуєме твойо шпиванє, обчекуєме же отвориш нашо дзвери. Цихосц. Огромни жаль. У памяткох и молитвох з тобу оставаю Твойо наймилши: супруга Соня, дзивки Настася, Мартина и Клаудия зоз супругом Кристияном и унука Антония.

У априлу ше наполнї єден рок як нас занавше зохабел наш мили

У фебруару ше наполнєло 11 роки як вецей нє з нами наш

У юнию ше наполнї 18 роки як нас зохабел наш мили

ДАНИЛО САКАЧ (17. IV 1970. – 16. IV 2022.)

ДАНИЛО САКАЧ (7. II 1942. – 6. II 2012.)

ИҐОР САКАЧ (6. XII 1976. – 5. VI 2005.)

(кондак Пасхи)

Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Навики будзеце у наших боляцих шерцох и молитвох. Зоз жальом и любову, найкрасши памятки на вас буду чувац: мац и супруга Сена и вашо наймилши Най вас ангели чуваю! Спочивайце у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 6. марца 2023. року наполня ше 23 роки як нас зохабел наш мили оцец, швекор, дїдо и прадїдо

МИРОН БУДУНСКИ (1930–2000) з Руского Керестура

Памятки на це чуваю твойо наймилши. Спочивай у мире Божим!

marec- april 2023.

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 20. марца 2023. року наполнєли ше 9 жалосни роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

ЮЛИН ДУДАШ (1941–2014) з Руского Керестура

Юлинє, 9 роки прешли, алє ти остал з нами у наших молитвох и здогадованьох, и красних памяткох хтори на тебе чуваю: Твоя супруга Сена, син Юлин, нєвеста Мара, уники Марко, Николина и Атала, праунуки Ґабриєл и Емилия.

Спочивай у мире Божим!

DZVONI

25

Обвисценя

ПОмОЖмЕ ЗБУДОВАЦ мАрИйОВ ДОм „ЕмАУС“ У ВОДИЦИ

„ДОК ЄСТ ВОДИЦИ – БУДЗЕ И НАС“ (архиєпископ Сеґеди)

Ваша любов и подзековносц Мариї Водицовей за кажду Єй ласку, потїху и помоц най будзе позната шицким людзом! Най ваша пожертвовносц пошвидша виполнїц Марийово жаданє же би нас цо скорей позберала шицких вєдно, зоз Бачкей и Сриму... зоз цалого швета дзе нас доля одведла. Вашо пожертви можеце послац на рахунок парохиї у Руским Керестуре, а вашо мена буду записани нє лєм у шерцу Марийовим, алє и у нашей историї Водицовей Мариї.

Grkokatolička parohija sveti Otac Nikolaj, Ruski Krstur

Динарски рахунок: 160 –521416 – 50

Девизни рахунок: 160005400004703433 Svrha plaćanja: Donacija Banka Intesa

ЖИРО РАХУНОК НА ХТОРИ МОЖ УПЛАЦИЦ ПРЕДПЛАТУ И ДОНАЦИЇ ЗА «ДЗВОНИ» Динарски рахунок: 160 – 521416 - 50 Девизни рахунок: 160005400004703433

Banca Intesa Grkokatolička parohija Sveti otac Nikolaj M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“ Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре М. Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 500 прикладнїки * Рочна предплата за Сербию: 1200 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/703-836 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

26

DZVONI

Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає Греко-католицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі М. Тита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церквами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 500 примірників * Річна передплата для Сербії: 1200 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/703-836 * Email: redakcija.dzvoni@gmail.com

berezenq-kvitenq 2023

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР – Вирни зоз шестрами Служебнїцами модлєли Крижну драгу у процесиї до Водици. Зоз собу ношели 14 образи на хторих приказани 14 стациї Крижней драги по хторей ишол Исус Христос на Голгофту. Керестурцом ше приключели и вирни зоз Коцура, та шицки вєдно молитву закончели у Водицовей каплїчки. (О.Ж.)

РУСКИ КЕРЕСТУР - У Велькей виронаучней сали 26. марца отримани Каритасов вельконоцни вашар. Викладаче зоз Нового Саду, Коцура, Кули и домашнї зоз Керестура, понукли нащивительом пасочки, лакотки и вельконоцни прикраски. На вашаре ше зберали и прилоги за пасхалн єдзенє особом у потреби. (М.С.,Л.С.) СРИМСКА МИТРОВИЦА - Парохиянє часто вєдно орґанизую роботи у церкви и порти. Нєдавно були таки роботи, а за нїх одвичательни богослов Филип Суботич. Дзечнє помагаю и фамелиї Ходоба и Стефанюк. (о.И.В.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – Дружтво св. Миколая орґанизує Маратон дїлох милосердия, котри почал 7. марца, а закончи ше на Кирбай парохиї св. Миколая 9. мая. Раз тижньово шицки приявени ше стретаю у Центре Йосафата, дзе ше отрима порада за наступни тидзень, та розпатранє о дїлу милосердия. РУСКИ КЕРЕСТУР – На парохиї ше зберала помоц за пострадалих у Турскей и Сириї. Дух святого Миколая окреме присутни у тей парохиї, бо ше вирни одволали у красним чишлє и даровали прейґ 100.000 динари хтори послати у еврох: 899,35.

СРИМСКА МИТРОВИЦА – У римокатолїцкей церкви отримана молитва за мир у України и цалим швеце, на хторей участвовал и грекокатолїцки парох о. Иґор Вовк зоз парохиянами, хтори на концу одшпивали и єдну шпиванку. (о.И.В.)

Шлїдом подїйох РУСКИ КЕРЕСТУР – У Водици ше 13. мая отрима Емаус фест – екуменски фестивал духовней музики. Програма почнє зоз Обегованьом за мир на 12 годзин, пополадню будзе вистава уметнїцкей творчосци младих и екуменски форум – млади ше питаю, а вечар, на 20 годзин, почнє концерт после хторого будзе друженє. Приявйованє за Фестивал тирва по 15. април.

РУСКИ КЕРЕСТУР – У Катедралним храме св. оца Миколая 16. марца парох о. Владислав Варґа и капелан о. Владимир Медєши служели Майсторску Службу Божу. На Служби присуствовали майстрове и поднїмателє, як и члени Здруженя ремеселнїкох и приватних поднїмательох, на чолє зоз членами його Управного одбору и предсидательом Владимиром Емейдийом. Швичкаре на Служби були Владимир Малацко и Владимир Сопка. По Служби була панахида за покойних членох. (О.Ж.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – У манастире шестрох Служебнїцох у марцу ше, после вечарших Богослуженьох, модлєла дзевятнїца до св. Осифа. На молитву приходзели вирни у красним чишлє, а вєдно зоз шестрами ше модлєли за фамелию, за осамених, тих цо нє маю роботу и за рижни други намиреня. Молитву ше могло провадзиц и прейґ фб боку Катедрали, а за шицких цо участвовали була и Служба Божа 19. марца. (О.Ж.)

СУБОТИЦА – о. Данил Задрепко пошвецал обисца людзом хтори жию у Суботици. Понеже пошвецанє специфичне, пре розошатосц адресох на хторих жию нашо парохиянє, о. Задрепкови помагал парохиян Кирил Симунович, хтори по походзеню Керестурец, алє длуго жиє у Суботици. На тот завод пошвецени 11 обисца. Окреме треба похвалїц же домашнї порихтали обисца так як то нашо обичаї гуторя за пошвецанє. (о.Д.З.,О.П.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – За вирних парохиї св. оца Миколая у каплїчки Успения Пресвятей Богородици манастира шестрох Служебнїцох НДМ, о. Мато Милош, кармелитян зоз Заґребу отримал дводньову духовну обнову 8. и 9. марца. На одходзе, вирни керестурскей парохиї о. Матови Милошови подаровали скромни дарунок – з перлами вишиту писанку. (О.Ж.,М.С.)

БЕОҐРАД ‒ На сиропусну нєдзелю, парох о. Иґор Вовк служел Службу Божу на хторей бешедовал о пребачованю грихох, о посце и о милосердию. На початку Литурґиї, присутни ше модлєли за мир на України. На концу богослуженя Ґаврило Грбан з Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами Влади Републики Сербиї, подзелєл вирним бомбони. (о.И.В.)