Dzvoni_Januar_2023

DZVONI DZVONI DZVONI

Ш Ш лл її дд оо м м пп оо дд її йй оо хх

– У катедралним храме 24. децембра служене Крачунске всеночне хторе предводзел кир Георгий Джуджар зоз священїками, а потим у Каритасу було друженє и колядованє На Перши дзень Крачуна була Архиєрейска Служба Божа хтору предводзел кир Георгий Джуджар, а сослужели о Владислав Варґа, о. Дарко Рац, о. Алексий Гудак, о. Владимир Медєши, о. Платон Салак, ЧСВВ, о. Славко Чизмар и о. Ярослав Варґа. На Други дзень Крачуна була Служба и у манастире Малих шестрох, а Трецого дня на шицких Службох було мированє (О Ж )

НОВИ САД - У Церкви св. апостолох Петра и Павла 6. януара було Крачунске всеночне кир Георгийом Джуджаром, служел и парох новосадски о. Юлиян Рац. Потим було колядованє и друженє у Церковней сали Всоботу, 7 януара, на 10 годзин була Архиєрейска Служба Божа и мированє Служели кир Георгий и о. Юлиян Рац, дзияковал Михаило Колесар и шпивал Хор „Гарминия” з дириґентку Сузану Ґрос Маркович, а солистка була Бранка Оклєша. (М.Г.К. фото: В.В.)

КОЦУР – На Други дзень Крачуна на шицких богослуженьох була Архиєрейска Служба Божа котру предводзел кир Георгий Джуджар, а сослужели домашнї парох о. Владислав Рац и парох керестурски о. Владислав Варґа. На шицких Богослуженьох того дня було мированє. (Ол.Р.)

ДЮРДЬОВ – Пияток, 6 януара, на 22 годзин було Крачунске всеночне На швето Рождества Христового, 7 януара Служба Божа почала на 10 годзин, котру служел о. Борис Холошняй. На други дзень Крачуна, Служба Божа почала на 10 годзин, вечурня на 18 годзин, а после Служби було мированє. На швето Святого Архидиякона Сте фана на т реци д зень Крачуна, Служба Божа була на 10, а вечурня на 18 годзин (Л В )

ШИД – На Вилїю парох о. Михайло Режак на 22 годзин служел Саночне. После Саночного єдна часц вирних предлужела друженє у Руским доме у сали хтора була прикрашена з нагоди Крачуна. Парох о. Михайло Режак служел Служби Божо и на Перши дзень швета кед було и мированє, та и на Други дзень швета (В Дї )

КУЛА – Вирни парохиї Святого Йосафата зоз Службу Божу означели найрадоснєйше швето - Рождество Христово. Службу служел о. Платон Салак, ЧСВВ, а после Служби Божей помировал вирних. У храме отримани Крачунски концерт на хторим участвовали члени КУД „Гавриїл Костельник” и КУД „Иван Сенюк” вєдно зоз школярами котри уча українски язик и ходза до музичней школи (О.Ж.)

насловни бок, фото: о. владислав рац

XVI

Дня 31 дец ембра, Ватикан обявел Духовни тестамент папи Венедикта XVI, котри написани 29 авґуста 2006 року, посл е рока и штирох мешацох його понтификату Кажди папа пише свой духовни тестамент котре ше обявює аж по його шмерци.

Преношиме вам го у цалосци

“Мой духовни те стаемнт Кед ше огляднєм у тей позней годзини свойого живота на дзешатки рокох през котри сом прешол, перше цо видзим же кельо єст вельо причини же бим бул подзековни Найперше дзекуєм самому Богови, дателю каждого доброго дару, хтори ми дал живот и водзел ме през рижни збунююци часи; подзвигуюци

ме вше кед ше подо мну почало шлїзкац и котри ми

вше ознова давал шветло лїца свойого Кед ше огляд-

нєм до прешло сци, видзим и розумим же ми аж и

цми и усиловни часци того путованя були на спаше-

нє и же ме Вон у нїх добре водзел Д зекуєм своїм родичом котри ми дали живот у чежких часох и котри ми часто у велькей жертви зоз свою любову приготовели прекрасни дом котри як ясна шветло сц ошвицує мойо днї по нєшка. Тварда вира мойого оца научела, нас дзеци вериц, витирвала як драгоказ у шицких моїх наукових здобуваньох; глїбока побожно сц и доброта моєй мацери представяю нашлїдство за котре сом вше ознова подзековни Моя ше стра ми децениями нєсебично и пилно помагала; мой брат зоз свою оштроумно сцу и одлучно сцу вше керчел драгу опрезомнє; без тей константи, котра ми предходзела и котра ме провадзела, бим нє могол пренайсц праву драгу.

Од шерца дзекуєм Богу за велїх приятельох, хлопох и жени, котрих ми вше кладол поруч; за сотруднїкох на шицких етапох моєй драги; за учительох и школярох котрих ми дал. Шицких их зоз подзековно сцу поручуєм Його доброти Жадам подзековац Бoгу и на моєй прекрасней оцовщини у подножю баварских Алпох, у котрй сом вше видзел одблїск краси Створителя Подзековни сом и людзом моєй оцовщини бо сом у нїх вше ознова могол пренайсц красу вири. Модлїм ше же би наша жем о стала жем вири, а вас, мили краянє, модлїм: Нє дайце ше одбиц од вири

И на концу дзекуєм Богови за шицку красоту котру сом зазнал у шицких фазох свойого путованя, а о соблїво у Риме и Италиї, котра по стала мойо друге отече ство.

Щирого шеца модлїм за пребаченє шицких котрих сом окривдзел на даяки спо соб

Тото цо сом пред тим гварел моїм краяном, тераз гуторим шицким тим у Церкви котри ми зверени на службу: Стойце твардо у вири! Нє дайце ше збунїц! Часто випатра же наука – природни науки з єдного боку, и историйни виглєдованя (о соблїво еґзеґеза Святого писма) з другого боку – можу понукнуц нєпобитни резултати котри процивни зоз католїцку виру. Дожил сом

трансформациї

природних наукох з давен-давна и могол сом видзиц як, напроцив, очивисни твердзеня процив вири щезли, указуюци же су нє наука, алє лєм филозофски толмаченя котри ше привидно одноша на науку; а, з другого боку, и вира у диялоґу з природнима науками научела лєпше розумиц гранїци своїх вимогох, а зоз тим и свою специфично сц Прешло шейдзешат роки як провадзим путованє теолоґиї, о соблїво библийней науки, и зоз зменьованьом розличних ґенерацийох видзел сом тварди, нєдвоїви тези котри до конца випадли лєм гипотези: либерална ґенерация (Гарнак, Їлихер и др.), еґзистенциялистична ґенерация (Бултман и др.), марксистична ґенерация Видзел сом як зоз клубка предпо ставкох виронєла и вше ознова виронює розумно сц вири Исус Христо с правдива драга, правда и живот, а Церква, зоз шицким своїма нєдо статками, наисце Його дїло

На концу понїзно модлїм: модлїце ше за мнє же би ме Го сподь, попри шицких моїх грихох и нєдо статкох приял до живота вичного Моя сердечна молитва упутена з дня на дзень за шицких котри ми зверени ”

( С п р а м те кс ту П . С а л еч и ч а , зоз Ф Б бо к у Крижевскей епархиї.)

ynuar 2023. DZVONI

ДУХОВНИ ТЕСТАМЕНТ ПАПИ ВЕНЕДИКТА

УПОКОЄЛ ШЕ ПАПА ВЕНЕДИКТ XVI

Папа емеритус Венедикт XVI ше упокоєл 31 децембра у манастире Матер Еклезие, у Ватикану Папа Венедикт XVI бул 265 папа, а за папу є вибрани 19 априла 2005 року На Шветови дзень хорих, 11 фебруара

2013 року, обявел одрекнуце од служби папи по сле чого жил поцагнуто у манастире у Ватикану Остатнї

слова папи емеритуса Венедикта XVI були «Го споди, любим це!» З тима словами мож описац цали його живот - наглашел папа Франциск на хованю 5 януара, на хторим були 130 кардинали, 400 владикове, коло 3700 священїки и вельочислени вирни

БЕОҐРАД

СЛУЖБА БОЖА ЗА ПОКОЙНО-

XVI

катедрали Успения Пречистей Дїви Мариї 12 януара отворена кнїжка жало сци за упокоєного папу емритуса Венедикта XVI до хторей ше уписал беоґрадски надвладика и метрополит монс др Ладислав Немет, апо столски нунций у Републики Сербиї надвладика монс Санто Ґанґеми, наш епарх Георгий Джуджар, сримски владика коад′ютор монс Фабиян Свалина, Ґаврило Ґрбан з Управи за сотруднїцтво з церквами и вирскима заєднїцмаи, представителє цивилней власци, амбасадоре и члени дипломатского кора и вельочислени вирни. Истого дня служена Служба Божа за покойного папу емеритуса Венедикта XVI хтору предводзел надвладика Немет зоз апо столским нунцийом монс. Ґанґемийом, нашим епархом Георгийом Джуджаром, владиком коад′ютором монс. Свалином и прейґ трицец священїками Беоґрадского

надвладичества и

других

владичествох, а медзи нїма з нашей Епархиї

о Михаи Ґерґел и о Дарко Рац, а присутни були и шестри Служебнїци хтори на служеню у нунциятури у Беоґрадзе У мено патриярха сербского Порфирия на Служби присуствовал епископ топлицки Петар и диякон Николай Вукович, а присуствовал и Ґаврило Ґрбан з Управи за сотруднїцтво з церквами и вирскима заєднїмаци, як и представителє цивилней власци и члени дипломатского кору.

И у Руским Керестуре, у Катедрали св.о. Миколая, 8. януара Велька Служба Божа була за покойного папу Венедикта XVI.

Папа Венедикт XVI зоз епархом кир Георгийом Джуджаром и о Дарком Рацом

Пририхтала: М.С.

КОЦУРСКА ЦЕРКВА ПРЕГЛАШЕНА ЗА

ПРОКАТЕДРАЛНУ

У рамикох Централней шветочно сци Националного швета Руснацох всоботу, 21 януара, у грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре отримана Благодарна Архиєрейска Служба Божа Благодарну Службу Божу предводзел наш прео священи владика кир Георгий Джуджар, со служели: парох коцурски о. Владислав Рац, парох кулски о. Дамян Кича, ЧСВВ, парох бачински о. Дарко Рац, парох старовербаски о. Алексий Гудак, парох беркасовски о. Владимир Еделински Миколка, капелан кулски о. Платон Салак ЧСВВ, парох нововербаски и капелан коцурски о. Данил Задрепко, а дзияковала Оксана Недич.

З нагоди Националного швета у Коцуре, як и же того року Коцур означує 260 роки од приселєня и 231 рок од будованя грекокатолїцкей церви, владика Георгий Джуджар уручел домашньому парохови о Владиславови Рацови Декрет прелашеня коцурскей парохиялней церви Успения Пресвятей Богородици за прокатедралну церкву Епархиї св. Миколая. Як владика визначел, най тото преглашенє будзе на духовни хасен, на окрипенє у вири и утвердзенє Царства Божого медзи нами.

У своєй казанї владика, медзи иншим наглашел же ше «шицки зишли у Коцуре, у храме котри ма 231 рок и котрого

будовали

нашо предки, же би нашо Националне швето преславели у молитви, у подзекованю Го споду Богу за його благо слов, ласки, за помоц котру давал нашим предком и котру дава и нам У молитвох ше здогадуєме наших предкох и модлїме Божи благослов за нас и тих цо приду по сле нас, нашлїднїкох на драги твардей вири и злагоди и любови, же би Царство Боже пребувало медзи нами, а ми у нїм.»

На концу Служби Божей, парох о Рац подзековал владикови у мено коцурскей парохиї и як гварел - дай Боже чесци, шмело сци и дзеки очувац и надалєй и тот храм и шицких тих котри буду приходзиц, най ше родза и кресца, винчаю, и най наполнюю наш храм, же бизме и надалєй були як нашо предки, на чесц и славу Господу Богу, и на спашенє наших душох.

ynuar 2023. DZVONI 5

О.Р. («Рутенпрес»), М.С., о.В.Р.

Помали, з Божу помоцу и Покровом Пречистей Дїви Мариї, нашей Водицовей, уходзиме до нєвелького, алє за нашу Церкву заш лєм значного ювил ею

30 роки од виходзеня „Дзвонох“ Як гварел покойни о Роман Миз - у историї нашого пребуцаня таки часопис на тих просторох по тераз нє бул Витримац у таким видаваню

без сиґурней потримовки и финансованя, як гварел познати др Карло Хармат , видаватель християнского часопису и видавнїцтва „Аґапе“ - то правдиве чудо у

тедишнїх часох Тото нам гварел и Стеван Блаґоєв

зоз Нєзависного дружтва новинарох, кед зме почали у

нїх робиц прелом за други рок иснованя А шицко по-

чало з Марию Водицову

Тих рокох вишла кнїжка о Водици хтора було барз

швидко розпредана Остало даскельо тисячи динари, та настала идея – могло би ше видавац Водицов билтен! И

на тим и о стало, док о Роман Миз 1993 року нє формовал „Мемориял 250“ Тот „Мемориял“ почал зоз редакцию: о Роман Миз, о Владислав Варґа, Юлиян Пап, Михал Рамач, мр Янко Рамач, Микола М Цап, и Микола Шанта У плану було видац понад 30 кнїжки рижних авторох же би ше означело ювилей - 250 - рочнїца приселєня Руснацох, котри и означени 1995 року на шветовним и церковним уровню Понеже ше тота редакция часто стретала у канцелариї о Миза, вше вецей дозревала идея, котру од початку потримовали Коцурци, же би ше плановало видавац и даяки билтен або християнски часопис Спочатку о Миз, як познати новинар з искуством (бул єден од зачатнїкох у видаваню

перших католїцких новинох у чаше комунизму “Ґлас Концила“ у Загребу, 1960 року вєдно зоз нашим грекокатолїцким священїком др Живком Кустичом) катеґорично одбивал тоту идею з обгрунтованьом же нє маме за кажди мешац достаточно материялу зоз збуваньох нашей Церкви, та як наполнїме тоти 24 боки?! Друге, же то треба на час виходзиц а то нє так лєгко, а раз кед ше руши як мешачнїк, нє мож стануц як цо то зоз кнїжку – кед є готова – готова! По сле длуґшей дебати, превагнул теди и перши редактор „Д звонох„ Михал Рамач кед гварел: „Потребни нам и кнїжки, и часопис“

По сле того о Миз, з почитованьом до теди уж познатого писателя, поети и новинара Рамача – прилапел идею Проблем бул як ше будзе волац тот часопис, та Микола Цап по стал „кум“ и дал мено „Д звони“ котре ше исто и чита и вигваря як по руски, так и по українски, бо зме прилапели идею же би були тексти и по українски. За вельке чудо, велї то нє знаю, о. Миз, иншак Українєц, бул процив же би у „Д звонох“ були тексти по українски. Бул свидоми же мало уж Українци буду читац тоти „Д звони“, а друге (и ту ше указало же мал право) – будземе мац бриґи и велї нас буду осудзовац же прецо и по українски? Теди уж були формовани и Союз Руснацох и Українцох и Руска матка та ше тоти два нашо орґанизациї нє складали у попатрункох на нашу историю. То ше преношело, нажаль, и на церковни уровень. Но, превагло тото же наприклад о. Ярослав Вовк такой бул готови писац и пропаґовац „Д звони“ у своєй парохиї и мило му було же зме теди могли мац духовни новинки на своїм язику

По сле того о Миз превжал на себе приявиц новинки до реґистру средствох явного информованя и до стал упис до истого под числом 1536 з ришеньом Министерства за информациї Републики Сербиї од 12 новембра 1993 року (на швето св Йо сафата) Вон ше остарал и за финасиї, меновало ше главного редактора Михала Рамача, одвичательного редактора о Владислава Варґу и подобового редактора Любомира Сопку До редакциї за видаванє часопису уж нє могол положиц тих котри були заняти у „Руским слове“, бо теди часи нє допущовали Шицко рушело з вельким ентузиязмом котри нас шицких порушовал за цошка нове Но, було и велї препреченя Як сом спомнул - часи нєпорозуменьох медзи историйнима опциями, алє и дружтвом котре теди подозриво патрело на таки нови духовни часопис Ґу тому, то були часи економскей кризи и ембарґу,

ҐУ 30 - РОЧНЇЦИ ОД ВИХОД ЗЕНЯ „Д ЗВОНОХ“

„ДЗВОНИ“ ШЕ РОДЗЕЛИ У НАЙВЕКШЕЙ КРИЗИ

прецо велї нє мали пенєжи за предплату на „Д звони“

Санкциї з боку Зєдинєних нацийох уведзени 1992

року и тирвали аж по 1995 рок Гиперинфлация була

т ака же теди вишли пенєжи з велїма нулами500 000 000 000 Теди людзе були „милиярдере“, плаца

була у вредно сци 10 маркох, а єдно вайцо на пияцу 1 марка Нє було анї нафти, анї бензину, та кед требало

нагло вожиц до шпиталю до Нового Саду - сами людзе

мушели принєсц нафту за державни превозки, а требало ю дзешка и драго заплациц Пензия була така же кед ши ю дзвигнул и нє попонаглял дому

мог ши за ню купиц метлу и квас! Паметам добре же тоти котри

сцели дац як помоц - предплату (цо нам ґарантовало же будземе мац средства за виходзенє!)

давали у натури, так як им ше виплацовало: дахто у марґарину, дахто у олєю або других своїх домашнїх продуктох, бо нє було лєгко дойсц до пенєжу Алє, найболяцше було застановйованє видаваня „Д звонох“ у трецим року виходзеня пре материялну кризу котра настала пре нєпорозуменє медзи двома священїками, котри мали уплїв на финансованє з церковней институциї “Реновабис“.

З

Єдного жимного рана у шпиталю скорей часу народзене дзвичатко з велїма поремеценями. Було то малючке створенє, а єй родичи були барз потрафени кед им лїкар гварел: „Вироятно сц же прежиє мала. Єст лєм дзешец проценти можлїво сци же прежиє ноц, алє и кед прежиє, напевно цали живот будзе мац пошлїдки. ”Оцец и мац заслупли од страху док слухали лїкара котри им толковал яки шицко проблеми будзе мац дзивчатко: нє годна ходзиц, будзе глухонєма, цемна, будзе зао ставац у розвою и ище вельо того.

Мац, оцец и пейцрочни брацик з радо сцу обчековали дзвичатко, алє шицко тото тераз капало

Попри шицкого цо им лїкар гварел, зявели ше ище велї проблеми Нервова система дзивчатка ше нє розвивала Було за ню опасне кажде дотхнуце, поцилунок, облапенє Нїхто, анї єй найблїзши нє могли єй указац свою любов, мушели керовац кажди дотик Шицки тройо ше влапели за руки и модлєли на стояцо у форми малого шерца у вельким шпиталю: „Всемогутнї Боже, Го содару живота, зроб Ти тото цо ми нє можеме зробиц: о старай ше за малу Дияну, притуль ю на свойо шерцо Облап ю же би почувствовала

нашу любов ” Дияна, трепецаца мала громадка, почала ше кормацац Тижнї котри приходзели указовали єй напредованє - по ставала вше чежша и напредовала Два мешаци познєйше родичи ю перши раз могли облапиц Пейц роки познєйше Дияна була весела дзивоч-

Означованє 20 – рочнїци „Д звонох“ 2013. року зоз симпозиюмом.

Без огляду на тото, ентузиясти гварели - Нє даме застановиц „Д звони“ и готове!

(предлуженє у наступним чишлє) пририхтал о. Владислав Варґа

ка котра з довирийом патрела до будучно сци, а жажда за животом у нєй вше баржей ро сла. Нїяки знаки тїлесних и духовних поремеценьох нє було – була цалком нормалне, здраве, живе и мудре дзивче.

Но, то нє конєц приповедки.

Єдного спарного пополадня у парку нєдалєко од хижи, док єй брат з пайташами бавел фодбал, Дияна

шедзела мами на рукох. Як и звичайно цошка єй приповедала - о шицким, а вец одразу уцихла. Сцисла руки як кед би дакого облапяла и опитала ше мами: „Чувствуєш?”

Мац у воздуху чувствовала пах дижджу котри лєм

цо нє спаднул и гварела: „Гей, дораз спаднє диждж ” Кус по сле того Дияна подзвигла главу и чухаюци руки скричала: „ Нє, пахнє на Ньго Пахнє так як кед це Бог моцно облапи ”

Мама почала плакац, а дзвиче пирхло з єй облапеня и пошло ше бавиц з другима дзецми Єй слова потвердзели тото цо мац длуго ношела у своїм шерцу Док

була у шпиталю и борела ше за живот, Бог ше старал о малючкей Часто ю облапял и Його пах о стал уциснути у Дияновим паметаню

У каждим дзецку о става пах Бога Прецо понагляме висцерац го?” Бруно Фереро

З анґлийского пририхтал: Юлиян Пап («Дзвони», фебруар, 2013. рок)

ynuar 2023. DZVONI

Як зме уж обявели, у Риме, на

гробе святого свящ еномученїка св

Йосафата

почало означованє 400рочнїца од шмерци грекокатолїцко-

го архиепископа, котри спаднул як

жертва за вирносц Грекокатолїц-

кей ц еркви У нашей Епархиї св Ми-

колая маме и ц еркву котра пошве-

ц ена св Йосафатови у Кули, алє и

м а н а с т и р с к у ка п л ї ч к у ш ес т р ох Служебнїцох у Коцуре Тиж так и

наша мала ц ерковна заєднїца и ц ер-

ква у Райовим Селу, дзе ищ е єст

красне число наших Руснацох, пош-

в е ц е н а т ом у в ел ь ком у с вя т ом у

П р ет о п о п р обу є м е у н а с ту п н и х числох представиц його живот и

значенє за нашу Церкву у Сербиї, у України, Билорусиї и цал ей Католїцкей Церкви у швец е

Искра Божей любови

пременєла

йосафата (2)

Иван Кунцевич (познєйше Йосафат) народзени 1580. року у месце Володимир (Україна) од оца Гавриїла и мацери Марини. Жил у городу, та му було оможлївене школо-

ванє у церковней школи дзе учел церковно славянски, польски и русински язик, а припадал парохиї св. Параскеви (теди право славней, дзе є и кресцени, понеже ище нє була Грекокатолїцка церква!). Там ше вон упознал зоз животом святих, церковнима кнїжками и святу Литурґию Кед мал 4-5 роки, патраци

на Розпятого Исуса - Божа искра

любови зоз шерца Исуса го дотхла

и провадзела го цали живот и пребудзела чесноти скромно сци, любови до ближнього и порихтано сци

помогнуц

Богати тарґовец Попович бере

Ивана ґу себе на 15 роки до Ви-

льнюсу, (главне место Литовского

князовства) дзе вон робел у тарґовини и наслухал ше рижни звади, напади на Католїцку и Русинску Церкву.

Под час пребуваня у Вильнюсу

настала велька звада и о судзованя, бо наша Русинска церква ше почала зєдиньовац зоз Римску 1596 року Тедишнї княз Острошки вдерел на нашу грекокатолїцку Церкву, на митрополита и владикох хтори ше без його знаня зєдинєли, а велї людзе о судзовали зєдинєнє, процив котрого княз ширел нєправди Зєдинєним вжати церковни добра и храми, а царгородски патриярх Єремия и мо сковски митрополит Йона руцели клятву на Зєдинєних Остала лєм найменша церква святей

Тройци у Вильнюсу За Йо сафата то бул цми период, нє до сц познал ситуацию и шицко на ньго барз неґативно уплївовало та по стал подозрици, роздумовал чи то шицко добре Видзел мале число зєдинєних, їх

худобство и знїщену церкву, вшадзи слухал лєм о судзованя процив зєдинєня и владикох, а з другого боку ше бал спаднуц под клятву патриярха Д зе рушиц, кому ше приклонїц, дзе правда ? Питал нє раз пораду од Бога и на концу до стал ласку порозуменя и приключел ше ґу найслабшим Кажди дзень одходзел до церкви св Тройци, шпивал у хору, по служовал на Служби и модлєл ше

за мир и зєдинєнє шицких: „Оче же

би шицки були єдно “ Теди до Вильнусу на предкладанє митропилита И Потия приходзи школовани

Грек Пет ро А , кот ри Йо с афат а упознал з митрополитом Рутским и монахами Исусовцами и рушел по Божей драги, слухаюци слова: ”Кед сцеш буц совершени, предай шицко цо маш, роздай бидним и будзеш

мац скарб у нєбе, а вец гибай за мну “ (Мат 19, 21). Кед то ґазда Попович видзел, понукнул му руку своєй дзивки єдинїци зоз цалим своїм маєтком, алє Йо сафат пошол до манастира.

У тим чаше монахи Василиянє були у вельким препаданю Векшина по стали право славни, нє вельо о стало зєдинєних, а занєдзбали и устав, и обити Прето Боже Провидиниє по сила Йо сафата же би их обновел У Вильнюсу Йосафат видзел як ше розвивали монахи Исусовци, Кармелитянє, алє любов до свойого нє дошлєбодзела му ступиц до другого обряду У 1604 року, кед мал 24 роки, модлї владику же би го прияли до манастира и бере

мено Йо сафат Гоч ше процивело уставу же би млади такой покладал обити - Йо сафат до стал допущенє

и положел свойо обити, а радо сц

же ше пошвецел цали Богови моцно

го обняла Алє, потим го обнял ве-

ОТВОРЕНИ ЮВИЛЕЙНИ РОК - 400 - РОЧНЇЦА ОД

ШМЕРЦИ СВ. ЙОСАФАТА

льки смуток, бо видзел опустошени манастир и Вильнюсу У манастире

бивали шветово людзе, шицки добра були у рукох шветовних институцийох Тоти институциї нє дзба-

ли за добро манастира, а у манастире нє було одвичательного монаха

цо би му помогнул, а анї приятельох

же би ше з нїма порадзел та на кон-

цу дал же би го водзел святи Дух

Бог му помали указовал драгу Молитва по стала за ньго шицко, вибера найбиднєйшу келию Во сточна

молитва „Шерца“ (Го споди Исусе

Христе Сине Божи помилуй ме ) му

була цали час на устох Чита церковни кнїжки и по става вше сви-

домши о правди Католїцкей церкви Пошвидко пише два кнїжки“Охрана вири“ и „Кресценє Владимира“ у котрей потолковал же

нашо предки од свойого кресценя

988. року вше були зєдинєни з Римом. Йо сафат провадзел барз строги живот и у вельких по стох и шицко даровал за зєдинєнє Церкви:

„Дай нам Го споди святу єдно сц...

же би були шицки єдно“... Окреме

жил у велькей побожно сци до Ма-

цери Божей Богородици Пошвидко

ше за ньго велї зацикавели и прихо-

дзели го видзиц Но, вон ше ище баржей скрил до другей каплїци

Були з нїм и старши монахи, алє Йо сафат жадал позберац младих

коло себе та уж 1607 року було

штверо младих Вон бул свидоми

же є сам нє готови буц правдиви

вихователь, та му Бог по сила Ивана Рутского якого папа визначел як апо стола зєдинєня, а його живот бул барз цикави Його родичи були кал-

винисти и кед сцел студирац и прейсц на католїцку виру, мац му вжала шицки финансиї Заш лєм ше Бог о старал и вон пошол до Риму, дзе у греческей колеґиї могол студирац безплатно, а познєйше прилапел во сточни обряд и 1613. року по стал митрополит Грекокатолїцкей церкви.

(Предлужи ше) Пририхтал о. В.В.

Д А Р О ВА Л И З А В О Д И Ц У, З А

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

Най Марийов покров

занавше будзе над нїма

- Павле Павлович, Руски Керестур

- Мария Ивошевич, Суботица

- Мария и Владо Цап, Коцур

- Ксения и Янко Сабадош, Руски Керестур

- Мария Венчельовски, Руски Керестур

- О. Яков Новак, Горватска

- Парохия св. йосафата, Кула

Виронаучни школяре зоз ш. Авґустину Илюк на Крачунскей

дзевятнїци

ynuar 2023. DZVONI 9

ДО 130 РІЧНИЦІ С. СЛУЖЕБНИЦЬ

БЛАЖЕННА ЙОСАФАТА

Церква такою молитвою о співує Блаженну Йо сафату Гордашевську: “Преподобна Йосафато, Співзасновниц е Служебниць Непорочної Діви Марії Ти розпочала місію в Україні для цілого народу свого і принесла світло в темноту його опущ ення. Виховую-

чи дітей і молодь, ти дала батькам нову надію і

силу Ти пік лувалася хворими і бідними, бо бачила в

них образ Божий. Ти старалась про красу Божого

храму, даючи людям відчути красу богослужби Господь привів тебе до святости дорогою терпіння, тим-то стала ти жінкою всіх часів” (Кондак)

Як стати Святим?

Ніхто не стає Святим, тому що йому все в житті

вдавало ся легко, життя текло гладко - вони не мали терпінь, труднощів - всі їх любили і так спокійно

вони дійшли до свято сти. Навпаки, всі Святі, навіть

ті, що не пролили мученицької крови, засвідчили

свою вірність Христові, як у терпінні, так і в безпечних часах, виконуючи при всіх випробуваннях Божу

волю Їхня вірність проводові Святого Духа, незважаючи на спокуси і випробування, виявилась міцною і чистою, по слідовною і витривалою.

На життєвій дорозі монахині Йо сафати Гордашевської, першої Служебниці Непорочної Діви Марії - не бракувало випробувань Щоб залишитись вірною Богові, бути по слідовною та по слушною проводові Святого Духа, Йо сафата вибрала радше терпіння, ніж засмутити Божого Духа

Щоб краще познайомитись та зрозуміти дар Божий у по статі Блаженної Йо сафати, яка відіграла важливу роль не тільки в греко-католицькій Церкві в Україні, але також і в країнах, де Церква розширювалась та діяла протягом о станніх століть й діє зараз, пропонуємо заглянути на сторінки історії

I. Задум заснування Згромадження

Василіянський Чин у ХІХ столітті знаходився у великій кризі, жив рештками фізичних і духовних сил. Цьому сприяла і політика Австрійського царя Йо сифа ІІ (1765-1790), котрий в часі своїх реформ

ВСІХ ЧАСІВ (1)

скасував 800 монастирів, створюючи церковний фонд на релігійні потреби та утримання клиру Це було однією з причин, чому вже через століття монаший Василіянський Чин, чи то чоловічий, чи жіночий, були у великому занепаді, як фізичному, так і духовному, а кількість членів все зменшувалась.

У 1880 році декілька далекозорих Отців Василіян звернулися до Апо стольського Пре столу з проханням допомогти реформувати їх Чин. Це був відважний крок з надією на Божу поміч. Папа Лев ХІІІ на їхнє прохання відгукнувся і доручив прове сти реформу польським Отцям Єзуїтам, які на той час славились великими успіхами, як також кращими зразками монашого життя

Так у 1882 році розпочалась Добромильська реформа, яку українське суспільство Галичини не сприйняло, - не тільки народ, але й духовенство, - в о сновному через упередження, яке викликали передусім столітні напружені польсько-українські стосунки національні та релігійні й загальна настанова до польських Отців-Єзуїтів, що їм було доручено провід реформи. 1

Справді було потрібно о собливого Божого поклику та й людської мужно сті, щоб за такої ворожої та вкрай не сприятливої атмо сфери відважитися вступити до Василіянської добромильської обителі Після перших років проте стів та всенародних віч і пре сової агітації, стихія громадської пристрасті нарешті вляглася. Василіянська молодь, яка почала виходити з твердої чернечої добромильської школи, розвіяла рештки негативних наставлень до добромильських починань.

Добромиль, Лаврів, Львів, Кристинопіль, Жовква й Крехів - це етапи походу молодого монаше ства, де вже почали відзначатися такі імена, як Шептицький, Ортинський, Ломницький, Філяс, Дацій, Лончина, Кізима та інші, з яких кожне означає частину церковної історії на переломі ХІХ та ХХ століть. Справді Божі плани виявились сильнішими від дрібної людської пристрасті й через 10 років число молодого василіянського чернецтва зро сло у два рази й до сягло своєї першої сотки членів 2

Вже в 1889 році ця молода василіянська гвардія

стає до праці серед народу з місіями, реколекціями та створенням церковних братств. У Городку, Бродах, Жужелі та Олеську пройшли перші чотири народні місії і з великим успіхом Лід було проломано, і нова свіжа, оживляюча місія прокотилась галицькою землею Невелика горстка цих реформованих Василіян за 20 років дали 166 народних місій та провела 188 реколекцій для духовенства, семінаристів, чоловіків і жінок, та студентів по всіх трьох єпархіях

Всюди, де йшли, в селах зустрічали неосвіченість, неморальність, п ’янство, забобони людей. Насправді молоді місіонери швидко спостерегли, що їх праця, хоч і буде палким вогнем, вона залишиться тільки солом’яним вогнем ентузіазму, якщо після місій та реколекцій не прийде затяжна, щоденна, позиційна праця над душею народу, а зокрема над вихованням молодого покоління 3

1 Пор А Великий Історія Згромадження Сестер Служебниць, Рим, 1968, ст 9

2 Пор там же, ст 9

3 Іст , ст 10

Чин Сестер Василіянок наприкінці ХІХ

століття

Єдина існуюча на той час - наприкінці ХІХ століття - монаша жіноча інституція це був Чин Се стер Василіянок. В Україні їх тоді начислювало сь тільки 20 се стер Василіянок, котрі не мали контакту з народом, бо були клявзурові Саме тому в той час не могли стати до паралельної діяльно сті та розгорнути добре налагоджену провідну діяльність серед українського жіночого світу Покликань було мало, можливо і тому, що потрібно було мати о світу та по саг, щоб вступити до їхнього Чину, і не кожна родина могла забезпечити це для своєї дочки Тому багато дівчат, що відчували покликання, йшли до латинських Згромаджень 4 Відчувався брак активного жіночого Згромадження в нашій Церкві

Се страм Василіянкам також було доручено Львівським Синодом на єпархіальних правах прове сти реформу, та вона йшла дуже повільно через брак покликань до якого бажаючі вступити мали прине сти велике віно,мати о світу й це віддаляло багатьох дівчат 5

Від планів до конкретних дій Молоді реформовані Василіяни горіли бажанням підно сити з морального упадку український народ, давати йому духовну поживу і підтримку Вони та й Церква відчували брак монахинь, котрі дбали б про виховання жіноцтва. Тобто сильно відчували брак жіночого Згромадження апо стольського характеру, тим більше, що бачили плоди таких Згромаджень в Латинській Церкві, а зокрема були натхненні тогочасною успішною діяльністю - серед польського й українського народу -Згромадження Се стер Служебниць Непорочного Зачаття латинського обряду, котре було засноване Отцями Єзуїтами в 1855 році в Старій Ве сі біля Перемишля 6 І про потребу такого Згромадження в нашій Церкві неодноразово згадував і теперішній реформатор Василіянського Чину о Каспер Щепковський, який мав великий вплив на молодих Василіян.

(буде продовження)

с.Євсевія мудранинець, СНДМ

4 Пор. Іст., ст 11

5 Пор Іст , там же

6 Пор Іст , ст 25

Тринац роки пред тим як ше случи кирвави ґеноцид у

Руанди зоз милион жертвами, Пречиста Дїва Мария и Исус

ше зявели осмерим дзецом у валалє Кибеху Гоч им спочатку

велї нє верели, чуда у тим месце ше случовали єдно за дру-

гим так же числени Руанджанє ишли як паломнїки до того

места дзе Мария и Исус бешедовали прейґ тих дзецох о Бо-

жей Любови, а порученя були наменєни цалому швету Перше Мария послала порученє державней влади и Церкви як застановиц националну мержню и спозорйовала их же ше Руанда претвори до „рики креви“ кед любов нє победзи мержню. Нажаль, то ше швидко случело през сто страшни днї масовних забойствох После ґеноциду и 20 рокох випитованя зявеня Мариї, место Кибехо постало перше и єдине место Марийовей побожносци у Африки котре припознал Ватикан 2001. року.

Єдна з тих цо випитовали историю тей подїї то Имакиле Илибахиза, котра бешедовала зоз дзецми хтори видзели Марию и о тим писала у своєй кнїжки Авторка народзена у Руанди, дипломовала на универзитету у Руанди, а векшина єй фамелиї траґично страдала у спомнутей траґедиї 1994 року Тераз є у Америки, дзе збера помоц за широти у Руанди, а достала и даскельо медзинародни награди за помиренє и мир Други автор кнїжкито Стив Ервин з Торонта, котри тиж писал о порученьох зоз Кибеха, ширеню любови, надїї

и мира по цалим швеце, як то було и наглашене у Марийових порученьох. Вони приповедаю як Руанда постала подзелєна пре националну мержню и як ше вилїчела зоз сцерпезлїву виру, любову и пребачованьом, а з помоцу Дїви Мариї.

Прецо Бог послал Марию и Исуса до валалу Кибехо? Прецо и цо Мария сцела поручиц прейґ Африки цалому швету - видзиме зоз порученьох трох дзивчатох котри висловюю порученя Євангелиї То порученя котри предходзели масовним зраженьом двох племенох Тутси и Хуту дзе Мария 13 роки пред тоту траґедию, на Вельку Матку Божу 1982 року, наявела тот чарни сценарий Шицко почало зоз Марийовим порученьом 1981 року школярком як треба жиц у любови и

старац ше єдни о других, як ше модлїц и пребачовац. Праве

пре тоти порученя Церква сцела информовац и спозориц

цали швет. После длугого випитованя з боку Церкви трох

дзивчатох Алфонсине Мумирике, Натали Мукамазампака и

Мери Клер Церква припознала обяви. Так ше Мария зоз

Кибеха придружела познатим святилїщом як цо Лурд, Фатима Ґвадалупе.

Перша обява повязана зоз Алфонсину котра приходзела

до штреднєй школи з места Зазия до католїцкого интернату,

дзе жила зоз 120 другима дзивчатми Нїхто спочатку нє ве-

рел 16-рочней дзивки, звичайней валалскей дзивки розведзених родичох, цо теди була ридкосц Вона того 28 новембра чула у конку, коло єдальнї глас котри ю волал а зоз

хмарох видзела, як гварела, „найкрасшу панї яку дакеди вообще видзела“. Панї була цала „окупана зоз шветлом“ у прекрасним облєчиве, а скора єй анї нє била, анї нє чарна Представела ше як „Мац Слова“ и замодлєла ю же би ше учленєла до дружтва „Марийовей леґиї“ Алфонсина нє чувствовала под час видзеня свойо околїско, та кед пришла ґу себе, збачела зачудовани дзивчата Лєжала на жеми змучена, алє прещешлїва и приповедала другим свойо видзенє Нажаль, вона постала осудзована и вишмейована од пайташкох та аж и повредзована Порученя яки прияла були Марийова поволанка на обраценє и любов до шерца Исусового и молитви на пацеркох Натали Мукамазампака, 17 - рочна побожна дзивка була була найприкладнєйша же би розбила подозривосц до Алфонсиновей обяви Блаженей Дїви Мариї. Вона походзела зоз велькей католїцкей фамелиї Першу обяву Мариї дожила 12 януара 1982 року, коло 19 годзин вечар Вона рушела до каплїци на молитву, алє ше єй почало круциц у глави та пошла до спальнї Там зоз пайташками модлєла пацерки Под час молитви дожила страх и почали ше єй тресц руки Кед сцела поволац помоц, почувствовала же ше нараз нашла у подполней цмоти, а кед отворела очи, видзела же є вецей нє у спальнї, алє на пажици полней зоз квецом У тим першим указаню нє видзела Марию, лєм чула єй глас: „Людзе ше оддалєли од Бога и од любови мойого сина Исуса“ После того Наталия прияла порученє и задачу од Мариї: „Церпенє котре ци пошлєм, прилап з радосцу, зоз любову и сцерпеньом До раю ше нє уходзи без церпеня“. Велї други описи дожицох обявени у спомнутих кнїжкох авторох Имакиле Илибахиза и Стива Ервина у кнїжки „Панї з Кибеху - Мария

швету зоз шерца Африки“

бешедує

(Пририхтал О. Р.)

МАРИйОВО СВЯТИЛЇЩА ПО шВЕЦЕ

МАРИЯ ЗОЗ КИБЕХА БЕШЕДУЄ ШВЕТУ ЗОЗ ШЕРЦА АФРИКИ

МОЛИТВА И ЗДРАВЄ

Пред концом рока дочекуєме швета хтори нам наймилши и найкрасши Наймилши и найкрасши

пре дарунки хтори до ставаме, жаданя хтори примаме, радо сц як и вешелє хторе шицко тото провадзи

Жаданя и радо сц, хтори приходза зоз тима найкрасшима шветами, вель-

ки Здрави люд зе маю

барз вельо жаданя за себе

и других - вельо пенєжи, красни путованя, добру

хижу и шицко цо би човек могол пожадац Здравому чловекови шицкого вельо треба И шицко

то добре и красне док зме на драги живота хтора нас водзи до вично сци. А на тей драги ше вельо того случує. Медзи иншим и тото же у даєдней хвильки дознаме и ствари хтори нєприємни и хтори нас приводза до ситуациї же шицко тото цо жадаме по става нєважне, поготов кед придзе хорота. Теди маме лєм єдно жаданє.

Сучасна медицина барз напредовала и вше вецей ма успиху у лїченю. През живот, ми християнє, ше вельо модлїме за нашо потреби, а кед придзе до хороти - вец ше ище вецей з молитву воламе на свойого Створителя. Писатель тих шорикох бул у такей ситуациї, у хороти. Одкрите ми до сц озбильне охоренє - пременка на абдоминалней аорти хтору требало одстранїц з гирур-

ґийну интервенцию Така интервенция барз озбильна, компликована и чежка, за хтору вязани велї пошлїдки и компликациї За успишну интервенцию

потребни добри васкуларни гирурґ, а вшелїяк и велька помоц Го спода хтори нас створел Потребни вельо молитви з цильом же би тота гирурґийна интервенция успишно прешла Прешол уж рок як окончена операция и я тераз уж вше вецей дознавам ствари хтори ше случовали по сле операциї Барз сом мал вельки почежкосци зоз здравйом, озбильни компликациї, а у шпиталю дохторе и медицински шестри робели шицко цо могли Мойо найблїзши у фамелиї дали вельо усиловно сци у молитви, давали и на Служби Божо за мойо виздравенє И мойо познати зоз церковного одбору, чий сом бул член, ше вельо модлєли за мойо здравє Їх велька вира и глїбока молитва поробели свойо Вимодлєне успишне виздравйованє, хторе тирва и тераз, а вироятно ше тото виздравйованє ище єден добри час предлужи Накельо то було добре, висловел дохтор хтори ме оперовал На контроли хтора була при ньому гварел ми: «Бачи Фейди, ви маце барз моцну вязу там горе». Треба повесц же тот гирурґ наш керестурски син, хтори барз добри васкуларни гирурґ, а и други зоз його тиму медзи хторима исто єден Керестурец.

Цо написац на концу? Верим Го споду Богу Створителю и Исусови Христови Синови Божому хтори ше пре нашо одкупенє дал розопяц, а з виру и молитву мож вельо по сцигнуц. Тото нас научел Исус Христос. Верим Го споди, помож мойому нєвирию!

Ю. Ф.

Вирни у Коцуре модлєли Крачунску дзевятнїцу.

Илона Зарубица подаровала керестурскей церкви малюнок Рождества Христового хтори вона намальовала. Малюнок пошвецел капелан о. Владимир Медєши, а парох Владислав Варґа подзековал панї Зарубици и подаровал єй Библию.

Того 2023 року, 5 януара ше на-

полнєло 105 роки як ше упокоєл длу-

горочни парох керестурски и вицеархидиякон бачко – сримски о Андрий

Лабош старши

О. Андрей Лабош ше народзел у

Шидзе 6 новембра 1826 року у селя-

нскей фамелиї Основну школу закончел у Шидзе и у Сримскей Митро-

вици Два класи ґимназиї закончел у францисканскей ґимназиї у Осєку, а шлїдуюци шейсц класи з вельку мату-

ру у Заґребе, у грекокатолїцкей семинариї Богословию студирал у Заґре-

бе, котру закончел 1851 року з найвисшима оценами. Ту у семинариї у

нїм ше розвил илирски и славянски

патриотизем и бул член Илирского

руху. Тоти млади людзе у своїх думкох видзели зєдинєни славянски народи и то им було надихнуце же би писали поезию. Андрий Лабош написал познату писню у стилу старих Дубровчанох «Славиа» наменєну за часопис «Бачка вила» Прекладал зоз ческого и польского язика, и то було публиковане Знал велї язики: окрем горватского, знал и українски, латински, нємецки, мадярски, а служел ше и зоз ческим и польским Тоти го идеали илиризма и любов ґу литератури нїґда нє охабели и вон прихильносц ґу красней литератури указовал ище и у глїбокей старосци

Оженєти бул з Ану Сакач. Мали синох: Мирослава, Милутина, Ивана

и ище трох, котри були тиж священїки – Владислава, Владимира и Андрея, а мал и штири дзивчата. За священїка го 7 новембра 1850 року (по даєдних других жридлох то було 1852. року, цо виродостойнєйше)

пошвецел у Руским Керестуре крижевски владика Гавриїл Смичиклас

Такой после пошвецаня владика го

послал за учителя до Бачкерестура як

ше теди волал Руски Керестур, дзе як

учитель робел єден рок Понеже вон

бул перши школовани учитель у Керестуре и як таки, дал перши фундаменти правдивей просвити О рок ше

преселєл за управителя парохиї до Врлики у Далмациї Ту дожил жалос-

ни хвильки бо му ше часц вирнїкох почала врацац до православя И економска ситуация була чежка и вон полни осем роки у Врлики барз чежко жил.

Року 1860 зоз Врлики преходзи на парохию до Нового Саду, на место паноца Марка Станича, котри постал каноник у Крижевцох После пейцох рокох, вон на власне жаданє 1865 року преходзи за капелана до Руского Керестура, дзе бул капелан полни дванац роки

Под час свойого пребуваня у Новим Садзе вон, вєдно зоз учительом Петром Поляком, у новосадскей дзияковнї 1863, року отворел руску школу, у котрей Петро Поляк бул учитель. Владика Георгий Смичиклас дзечнє пристал же би ше у Новим Садзе отворела руска церковна школа и сам обецал дац учительови Полякови плацу од 80 форинти рочнє Понеже у школи нє було нїякого инвентару, новосадска парохия замодлєла помоц з других парохийох – з Керестура и Коцура И школа почала з роботу Учитель Поляк 23. априла 1864. року обвисцел Владичество же у Новим

Садзе єст 32-ойо дзеци способни за школу, а до школи же приходза двацецеро.

Понеже керестурски парох Санич бул хори, Андрий Лабош сам шицко окончовал. Вон самого себе нє сановал кед требало другому помогнуц То

ше окреме указало кед ше у Керестуре

зявели два вельки зла. Насампредз то

були вельки вилїви 1871 року и епидемия колери 1874 року котра спричинєла шмерц стотком людзох. Вон нащивйовал хорих нє патраци же ше и сам може обрац з тоту хороту Людзох цешел, одшмельовал

Парох у Новим Садзе постал знова 1876 року И ту бул два роки, а Владичество го, почитуюци його заслуги, меновало за пришеднїка Духовного

Стола А после шмерци Павла Вукича, постал вицеархидиякон або декан бачки.

Кед у Керестуре умар парох Санич, Андри Лабош ше враца до Руского Керестура 1878 року за пароха, и ту службовал до своєй шмерци 3. януара 1918 року Року 1902 преславел 50-рочнїцу свойого священства и з тей нагоди бул одликовани з орденом з Риму «pro ecclesia et pontifice» Дзешец роки познєйше дожил и свою 60-рочнїцу священства. То була остатня його Служба Божа котру одслужел Андри Лабош бул барз добри священїк. Озбильно ше рихтал за казанї и побожно служел шицки богослуженя Волали го строги Лабош, бо бул строги у першим шоре ґу самому себе и своєй фамелиї, алє и од других глєдал же би були точни Медзитим, ґу людзом бул барз благи и добри И вше бул весели. Од свойого скромного маєтку за худобних у Керестуре охабел 2000 коруни, а 6000 коруни священїческому дружтву святого Йосафата. И парохиї у Шидзе охабел одредзени пенєж Поховани є 6 януара 1918 року у Руским Керестуре. Випровадзели го велї людзе и любов його парохиянох

(Пририхтал: о. Михайло Шанта)

ЗОЗ ПРЕшЛОСЦИ

НАшЕй ЦЕРКВИ

СНОВАТЕЛЬ РУСКЕй шКОЛИ У НОВИМ САД ЗЕ И ПРЕТЕЧА КАРИТАСУ

ЖИВОТ СВЯТИХ

ПРЕПОДОБНИ МАКАРИй ВЕЛЬКИ

(19. януар/ 1. фебруар)

Мисирец и єден з младших сучаснїкох Антония Велького. Оцец му бул паноцец Зоз по слуху ґу родичом, оженєл ше, алє му жена пошвидко умарла, а вон ше поцагнул до пустинї дзе препровадзел полни 60 роки у борби, нукашнєй и вонкашнєй за царство нєбе сне. Кед ше му опитали же прецо є таки худи и сухи и кед є, и кед нє є, вон одвитовал: ”од страха Божого”

Нательо ше му удало очисциц свой розум од злих думкох и шерцо свойо од злих жаданьох, же го Го сподь Бог наградзел зоз даром чудотворства, так же и мертвих

зоз гробох во скре снул Його змирено сц фасциновала и людзох и демонох. Гварел му раз демон: ”Єст лєм єдна ствар у хторей це я нє можем надвладац, то анї нє

по ст, бо я нє єм нїґда нїч, то анї нє бдиниє, бо я нє шпим нїґда.” ”Алє цо то?” опит а л ше Макарий ”Твоя змирено сц!” одвитовал демон.

Свойому ученїкови Пафнутийови, Макарий часто гуторел :”Нє о судзуй нїкого, и будзеш спашени!”

Пожил 97 роки Д зевец днї

пред свою шмерцу, зоз раю му ше явели св Антоний Вельки и св Пахомий, и нависцели му же за 9 днї умре. Пред саму шмерцу му ше зявел херувим, хтори му у визиї указал швет нєбе сни, похвалєл

його труд и че сноти и гварел му же є по слани же би му душу вжал до Царства Нєбе сного Упокоєл ше 390 року

Народзени є у Сириї од бидних родичох под час цара Конст антина Велького. Ма л бар з

нємирну младо сц, алє одразу му

ше у души цошка преламало и обрацел ше ґу Го споду Богу. Бул

ученїк св Якова Нисибийского

хторого памятни дзень пре славює церква 13. януара.

Од велькей Божей благодати розлївала ше мудро сц його язика як медови поток, а зоз очох му нєпреривно чурели слизи Вредни Єфрем нєпреривно писал кнїжки, лєбо усмено поучавал монахох у

манастиру и народ у городзе Едеси. Лєбо ше сам модлєл и медитовал. Охабел за собу вельочислени кнїжки и красни молитви А найпознатша його молитва тота хтора ше модлї у вельким по сту: ”Го споди и Владико живота мойого”. Кед го жадали силом по ставиц за епископа, вон ше направел шалєни и почал свойо шмати цагац за собу и бежац по улїцох у Еде си. Кед то видзели людзе, охабели го на мире Бул сучаснїк и приятель св Василия Велького

Святи Єфрем углавном святитель покаяня Його списи и кнїжки и дзень тераз омегчую велї шерца, одврацаю од гриха и обрацаю чловека ґу Исусови Христови Упокоєл

ше у глїбокей старосци 378 року о. мр Дарко Рац

ПРЕПОДОБНИ ЄФРЕМ СИРИйСКИ

(28. януар/10.фебруар)

ГРЕКОКАТОЛЇЦКЕЙ ЦЕРКВИ

У нашей Епархиї ц ерковни живот рахуєме и по юлиянским, старим кал ендару и по грегориянским, новим

кал ендару Часто ше случує же нашо вирни, нє досц

поучени и у конфузиї же хто ми грекокатолїки Часто

пре византийски обряд и пре кал ендар по хторим ше ровна и православна ц ерква у Републики Сербиї, нас идентификую зоз православну виру Алє то нє так Ми грекокатолїки, наша вира католїцка, а обряд восточни, византийски У тей колумни пробуєме потолковац основни поняца нашей вири и историї нашей Церкви Рушме од початку.

Кеди настала Церква Христова? Церква Христова настала на Русадля, 50 днї по сле Христового Во скресеня, кед Христо с по сила Святого Духа на своїх 12 апостолох и свою мацер Марию. Од теди, апо столи ше розиходза на шицки боки швета и наказую Євагелиє - Радо сну вистку християнскей науки, а то же Исус Христо с, Го сподь Бог, котри зишол на жем, вжал цело чловека, умар и во скреснул на треци дзень И на таки чудесни спо соб победзел диявола, и одкупел нас од прародительского гриху

Исус Христо с одредзел Петра апо стола же би бул перши медзи апо столами ”Ти Петро стина, и на тей стини збудуєм Церкву свою” Апо стол Петро водзел першу Церкву, а надалєй ю водза нашлїднїки св Петра, а то папа римски хтори вселенски архиєрей и римски

владика

Церква Христова предлужує уприсутньовац Христа

през историю чловечества уж вецей як 2000 роки У

историї Церкви находзиме узко повязани людски и божески елемент Католїцка церква през историю предлужує мац исту науку и исти о сновни елементи як цо то єдинство вири, Святи Тайни, гиєрархию Кажди владика у католїцкей Церкви ма апо столске нашлїдство То значи же корень пошвецаня епископа доходзи у конєчно сци до єдного з апо столох.

У першим столїтию християнство ше почало шириц

под водством святого Павла. Число християнох швидко

ро сло, насампредз у гранїцох Римского царства. Алє и споза його гранїцох, окреме у Армениї, Етиопиї, Арабиї, Перзиї и Индиї. Християнє були прешлїдовани и забивани у тих перших викох. Шицко до часу цара Константина Велького, котри 313. року видава Милански едикт зоз хторим ґарантує право християном. Под час цара Теодо сия I (379-395), християнство по става официйна релиґия у Римским царстве, а до конца IV вику и

векшинска релиґия у Римским царстве У IV столїтию Церква ше зочела зоз ариянску кризу Арий, священїк зоз Александриї у Єгипту ширел медзи християнами виру хтора неґировала божество Сина (и Святого Духа) Вон Исуса Христа, другу особу Пресвятей Тройци, тримал за першого медзи шицкима створенями. Тота єрес тресла Церкву скоро 60 роки. Алє на концу є звладана, насампредз дзекуюци першим двом екуменским собором. У Никеї 325. року и у Царгороду 381. року. На тих соборох ариянство осудзене, а божество Сина (consubstantialis Patri греч. Homoousios) святочно преглашене як и божество Духа Святого. Правдива вира виражена у никейско - царгородскей Вируї, хтору и тераз модлїме кажди дзень на Служби Божей.

Никейски собор

У V столїтию, маме нови христолоґийни єреси То насампредз несториянизем хтори твердзел же у Христу єст два о соби, вєдно зоз двома природами Не сториянизем о судзени на Ефеским екуменским собору 431 року, дзе потвердзена єдноособно сц у Христови зоз двома природами, божеску и чловеческу.

Друга єре с то такволани монофизитизем хтори твердзи же у Христови єст лєм єдна природа, тота божеска. Тота єрес о судзена 451. року, на Калцедонским екуменским собору. Калцедонски собор обявел же у Христови по стояли два ровноправни природи, божеска и чловеческа. И вони зєдинєни у особи Исуса Христа без мишаня, без дзелєня, роздзельованя и пременки. Зоз монофитизма вишли Коптска Церква, Заходно Сирийска Церква, Арменска Церква, Етиопска Церква… хтори и тераз видвоєни од Католїцкей церкви

ИДЕНТИТЕТ И ИСТОРИЯ

Року 476 под навальованьом ґерманских народох, спадло Заходне римске царство Церква у тим периодзе робела на євангелизованю ґерманских народох Штредок штреднього вику коло 1000 року, за Церкву Христову бул чежки час Окреме за Церкву у Европи Тот час означели политични напади, културне худобство, економске назадованє Стаємни варварски навальованя

Важне у историї Церкви спомнуц и же концом VI вику у Арабиї настала исламска релиґия По сле Мухамедовей шмерци, Араби рушели до войни и о свойованьох хтори им створели огромне царство Велї християнє подпадли под арабске царство Тот феномен пошвидшал и роздвойованє византийского швета од латинско - ґерманского

У VIII вику установена Папска держава Папове видзели же жемска власц була ефикасна ґаранция нєзависно сци од рижних политичних силох тедишнього часу (царох, кральох, феудалних владарох итд.)

На Крачун 800. року установене Царство на Заходу (Святе римске царство), кед папа окоруновал Карла Велького у базилики св. Петра у Риме. Так настава католїцка держава хтора означена зоз моцну сакрализацию политичней власци, преплєтаюци релиґию и политику. И так потирва до 1806. року.

МАТРИКУЛИ ЗА 2022. РОК

РУСКИ КЕРЕСТУР

Покресцени: 45 о соби

Повинчани: 22 пари

Поховани: 79 о соби

КОЦУР

Покресцени: 24 о соби

Повинчани: 2 пари

Поховани: 36 о соби

СТАРИ ВЕРБАС

Покресцени: 9 о соби

Повинчани: 1 пара

Поховани: 13 о соби

НОВЕ ОРАХОВО/БАЧКА ТОПОЛЯ

Покресцени: 1 о соба

Поховани: 5 о соби

ШИД

Покресцени: 2 о соби

Поховани: 15 о соби

БАЧИНЦИ

Поховани: 3 о соби

БЕРКАСОВО

Поховани: 3 о соби

БИКИЧ

Покресцени: 3 о соби

Повинчани: 1 пара

Поховани: 3 о соби

КУЛА

Року 1054 царгородски патриярх Михайло Келуларий приведол церкву до розєдинєня во сточних християнох од Католїцкей церкви Тот розкол мал вплїв на шицки народи хтори були зависни од константинопольского патриярха, а и тераз ма вплїв на Болгарох, Румунох, Українцох, Русох и Сербох (Предлужи ше у шлїдуюцим чишлє)

о. мр Дарко Рац

Покресцени: 9 о соби

Поховани: 37 о соби

ДЮРДЬОВ

Покресцени: 10 о соби

Повинчани: 1 пара

Поховани: 28 о соби

ҐОСПОДЇНЦИ

Покресцени: 2 о соби

Повинчани: 1 пара

Поховани: 3 о соби

Корунованє Карла Велького

ЦЕРКОВНИ

МИХАЙЛОВИЧА?

Хованє у екуменским духу и християнским диялоґу

Познати фодбалер, Синиша Михайлович, поховани зоз католїцкей церкви - Basilica di Santa Maria degli Angeli у Риме у хторей обряд предводзел перши чловек Католїцкей церкви Италиї, надвладика Болонї и предсидатель владическей Конференциї Италиї - кардинал Матео Мария Д зуппи зоз вецей римокатолїцкима священїками, а присутни бул и владика Сербскей православней церкви Андрей Чилердїч

фодбалера було приємно патриц як нас можу таки людзе зєдинїц и нє патриц на формално сци котрих ше дотримую дзепоєдни док другим то цалком нє завадза. Цошка подобне ше раз случело и у Коцуре, кед єден вирни право салвни глєдал же би на хованю вжал учасц и наш паноцец, о. Юлиян Горняк Кухар. И док ше право славни священїки тому процивели же то нє допущене з боку їх Церкви, муж покойней им гварел же вец є готови медзи двома опциями вибрац сушеда Кухара.

Його духовни коренї були екуменски - оцец Серб, мац Горваткиня, а жена Италиянка Право славни и католїки вєдно у фамелиї Михайлович зворушлїво приповедал о своєй нащиви Меджуґорю Зоз супругу ше повинчал у право славим храме, у Сримских Карловцох Велї шведочели о його доброти и помоци о собом

у потреби

Тото цо нє мож зробиц на официйним уровню медзи дзепоєднима Церквами даєдни заєднїцки обряди - указало ше же мож кед явно сц потримує таке становиско Прето и випровадзанє на о статню драгу того познатого

Так вец и вони прилапели заєднїцке хованє и шицки то позитивно прилапели у Коцуре По сле даскелїх рокох, кед ше у Вербаше пошвецал памятнїк погинутим на Ко сове, тиж нас грекокатолїкох положели на бок и гварели же нє можу з нами окончиц обряд Велї им прето пригваряли - бориц ше и погинуц могли вєдно, а модлїц ше вєдно за нїх нє мож?! Прешлого року у истей епархиї бачкей у Кули пошвецени памятнїк погинутим борцом зоз нашого окруженя, алє у тим случаю по якимшик чудним сценарию, у обряду участвовал и право славни, и римокатолїцки, и грекокатолїцки паноцец Нє чул сом нїяки неґативни реакциї анї з боку людзох, анї з боку даєдней Церкви О покойним Синишови кардинал гварел же вон бул правдиви геройски приклад як ше бориц зоз чежку хороту и наглашел же од нєй нє сцекал, алє ше зоз ню геройски зочел З тим дал як ше треба бориц у найчежших хвилькох – Синиша ше борел як правдиви вояк хтори гоч и падал, вше и станул ознова Кардинал потим поручел фамелиї Михайлович: „З вами зме и зоз шицкима йому милима особами у тим болю и я особнє, и як мац Церква котра нє забува свойо дзеци у боляцих моментох. (В.В.)

ЦО НАС НАУЧЕЛ ЖИВОТ И ШМЕРЦ СИНИШИ

Радио Мария ше почала емитовац 1983. у Италиї, як локални радио на парохиї у єдним малим варощику у Миланским владичеству. Теди Радио Мария служел же би парохиялни висти, Служби и молитви каждодньово сциговали до слухачох. Так було по 1987. рок, кед о сноване Здруженє Радио Мария, з боку лаикох и священїкох. Циль снованя Здруженя бул же би ше програма подзвигла на висши уровень. У исти час на цалей териториї Италиї бул до ступни сиґнал Радия, а уж 1990. року Радио Мария радио станїца з националним покриваньом. Зоз своїма 800 предайнїками була виєдначена зоз РАИ (италиянски державни радио)

Радио Мариї (the World Family of Radio Maria –WFRM), 1998. року.

Нєшка ше Радио Мария емитує у 57 жемох у швеце, на штирох континентох, а член Шветовей фамелиї Радио Мариї и Радио Мария Сербиї У радио Мариї ше емитую и Емисиї на руским язику Порядни термин за тоти емисиї то штварток на 11 30, а реприза внєдзелю на 20 годзин За Крачун були емитовани додатни емисиї На Вилїйов вечар, на 20 годзин, була емитована годзинова Емисия зоз дзецинскима колядами и крачунскима винчованками У знїманю тей емисиї помогли коцурски дзеци зоз вироучительку Сенку Бесерминї и Ґабриєлу Зубко Вони з вельку дзеку и радо сцу допринєсли же би Емисия за Крачун була праве така як треба же би була Тота Емисия розвешелєла шерца людзох старих, самих, хорих, забутих, жало сних, хторим нє пришли шпиваче до обисцох на дзвери, алє пришли прейґ габох Радио Мариї Оксана Недич

Подзековни за до стате искуство, мацеринске предводзенє и указани ласки од Божей Мацери Мариї у наставаню и розвою проєкта, Радио Мария Италиї жадала здобуте искуство подзелїц зоз другима народами. Природни пошлїдок того було снованє Шветовей фамелиї

ПАРИЗ – Шестри Служебнїци 11. преславели ювилей 75 роки од кеди су у Паризу. Була одслужена Архиєрейска Служба Божа хтору очолєл владика Гліб Лончина Була тиж присутна мати ґенерална зоз Риму ш София Лебедович як и други шестри зоз України и Польскей, котри ту роками робели (о.С. Чизмар)

РАДИО МАРИЯ ПО РУСКИ

КОЦУРСКИ ШКОЛЯРЕ ШПИВАЛИ

КОЛЯДИ

ОКСАНА МУДРИ

Оксана Мудри – Недич зоз Коцура роби як наставнїк математики у основней школи, пише (нєдавно єй вишла кнїжка за дзеци), уж даскельо роки є и дзиячка у ц еркви, а зоз супругом Тонийом пририхтує емисиї по руски на Радио Мариї Вихована є у християнским духу, як єдена-

сте дзецко у свящ енїческей фамелиї о. Кирила Мудрого

и Ол ени нар Кереґдярто Таке вихованє пренєсла и на

свойо пец еро дзеци

Ана Марию, Ивана, Никол ету, Марка и

Катарину

- Ваш оцец бул священїк.

То значи же сце

ма ли окремну

атмосферу, мо-

жебуц дакус ин-

шаку як у других обисцох,

дзе ше вецей бе-

шедова ло и о

тей духовней

часци церков-

них шветох.

Кеди паметаце

же сце перши

раз чули же ше

народ зує Спаситель? То за

дзеци досц абс-

т рактне поняце, можебуц

чежко розумлїве.

Оксана Мудри - Недич

- Од кеди знам за себе, мнє ше видзело же мнє то

шицко ясне, и я коло того нє мала даяки питаня Дома

зме вєдно модлєли крачунску дзевятнїцу, шпивали коля-

ди Вше зме модлєли и Ружанєц, а молитву «Ангелку

хранительку мой » на клєчаци И так прешло цале мойо дзецинство. Мац гуторела же пред Крачуном ше нє

треба вадзиц з дзецми, алє то ма предусловиє же дзеци муша буц добри У каждей фамелиї єст того же дзеци нєпослухни, алє ми ше наисце щиро намагали буц цалком добри и часто нас мац опоминала же то Крачунски

час, та най водзиме рахунку о своїм справованю Кед

бул пост, вец зме ше намагали дакус лєпше справовац, дацо добре зробиц... Познєйше, кед ше я одала, тото

исте сом пробовала пренєсц нашим дзецом Шестра

Цецилия нам дала єдну идею, точнєйше, дзецом на виронуаки - за кажде зробене добре дїло зберац сламки.

Тони, мой супруг, направел древени яшелька каждому

Дзеци зберали тоти сламки за добри дїла и вец чишлєли

же хто вецей назберал. На Виїлю ше тоти сламки поло-

жело до яшелькох хтори направел мой супруг Тони То бул цепли обичай, наш фамелиярни ритуал Дзеци ше намагали помогац єдно другому, або помогнуц сушеди. Кед пришли дому, гварели - сушеда ме замодлєла, и я єй однєсол чутки у каблє ґу пецу То були сламки, алє нє були им потребни тоти сламки, лєм єден доказ же ше вони намагали зробиц добри дїла - Док були часи социялизму, держава нє була прихильна ґу тим темом хтори були вязани за церкву и за виру, а ви жили у священїческей фамелиї. Як паметаце тот розкрок у хторим сце жили?

- Я була того свидома, алє нє нательо кельо мойо старши браца, хтори вирастали у, «твардейшей форми»

социялизма пейдзешатих рокох, и початком шейдзешатих, кед ше я народзела Вони нє могли ходзиц до школи у Коцуре. То було цалком отворено поведзене же вони нє законча школу Лєм Петро, хтори бул инвалид, ходзел до школи у Коцуре бо нє могол путовац Алє, мойо найстарши браца мушели исц до Вербасу, без огляду же у валалє була основна школа Кед я росла, нє було уж так Шицки знали же сом зоз паноцовскей фамелиї, алє я нє мала даяки проблеми. На Крачун зме нє ишли до школи, гоч нє знам чи то оцец даяк оправдовал Нїхто ше му нє шмел нїч питац Мой оцец бул енерґични чловек- кед дацо одлучел, так мало буц.

- Виприповедали сце як було у вашим дзецинстве. Пробуйце ше здогаднуц на часи младосци, кед на Крачун загирмела гевта писня «С нами Бог»?

- Цали живот сом ходзела до церкви и мнє церква найблїзше окруженє Я ше у церкви чувствуєм як дома Мойо родичи ишли на шицки богослуженя. Оцец прето же бул паноцец, а мац як панїматка Вше сом любела шпивац у церкви Тераз шпивам до микрофона и чувстуєм ше добре. Требало ми одредзени час же бим ше звикла шшивац дзияцки часци, бо требало повязац на даяки способ и вонкашнї звук шпиваня, и нукашню молитву, так же би то других хтори провадза Службу нє збуньовало Ми у обисцу вше шицки шпивали Мой оцец любел шпивац, та можебуц пре ньго и шицки ми любели шпивац Найволїм шпивац коляди, окреме «С нами Бог» и «Бог предвични». Думам же кажда з тих писньох барз глїбока Нє шицко єдно чи тоти писнї сами шпиваце, чи з вами подахто ище шпива Паметам же мой оцец найволєл войсц до церкви кед була полна з дзецми, кед служел даєден други паноцец Станул ґу дзецом и гварел: »Най гурчи церква, шпиваме!» И шицки шпивали Мнє то було фасцинантне. Думам же би шицки у церкви требали шпивац, бо шицки вєдно славиме Бога То єден окремни вид славеня Бога - участвовац у Служби Божей

– НЕДИЧ ЗОЗ КОЦУРА

У ЦЕРКВИ ШЕ ЧУВСТВУЄМ ЯК ДОМА

-

Народзели сце пецеро дзеци. Яке то чувство кед поровнуєце гевти чувства хтори мала Пречиста Дїва Мария кед народзела свойого Сина и знала яку вельку мисию приноши таке малке створенє на тот швет?

- Я думам же нєт нїч красше и милше як народзиц дзецко. Слава Богу, мам их пецеро, я сама єденаста по шоре, и думам же то барз вельки благослов Сиґурна

сом же кажда мац Крачун доживює на окремни способ

бо зна як вона народзела свойо дзецко. И кед тото повязує зоз Марию, хтора народзела нє гоч яке дзецко и во-

на то знала На щесце, ми нє знаме напредок як попрехо-

дза нашо дзеци, и модлїме ше за нїх и дзекуєме Богу же их маме - Нєдавно вишла ваша кнїжочка приповедочкох за дзеци. У єдней спомнута гвиздочка хтора патри зоз нєба на єдного малого мищка, и я почувствовал же сце и тоту приповедочку повязали зоз чувством хторе ше зявює на Крачун. Поента приповедки у доброти. Чи єст векшей радосци як жиц з Богом?

ше складам, и барз ми мило же о тей приповедки мож и так роздумовац Крачун єден окремни час кед доброта у людзох дакус баржей видлїва.

Думам же у шицких людзох єст вельо доброго, алє нє

маме шицки исти условия, а дахто ма вецей щесца Я за себе думам же сом особнє мала барз вельо щесца у живоце Мойо вирастанє и младосц вше були закрити, най так повем, зоз чиїмашик молитвами Я паметам же ше моя мац вше модлєла. Вона аж и теди кед уж нїч нє могла робиц, а умарла на 97 роки, по цали дзень ше модлєла Кед сом єй вечар гутерала же уж треба же бизме

пошли спац, вона ми одвитовала же ше ище вше нє сцигла помодлїц за шицких Мала вельо дзеци, вельо унучата, модлєла ше и за других людзох Модлєла ше за гарештанцох, за хорих, за гевтих хтори мали даяке нєщесце При концу живота уж нїч нє могла робиц, алє

ше модлєла, и нашла же є хасновита ту Чловек люби буц хасновити, и ма потребу буц хасновити У людскей природи и то же бизме були добри и же бизме служели дакому Потребне найсц себе и свойо место и помагац у даяким поглядзе Я мала щесца же сом од дзецинства мала чувство же ме шицки любя. Я и нєшка думам же ме шицки любя Нє знам чом, алє я ше добре чувствуєм И у школи, як наставнїца, и у учальнї, и у церкви, и на улїци, и зоз сушедством, и у хору, и медзи женами у шпивацкей ґрупи, и у фамелиї Прето ше намагам давац любови ближнїм, бо мнє нїґда нє хибело любови Прето у тих приповедкох то так дакус випатра. Думам же дзецом нє треба понукац страшни приповедки, бо шицко страшне якошик дойдзе до людзох през рижни животни ситуациї, а дзеци док мали думам же найлєпше и найхасновитше их тримац у цеплих приповедкох, у цеплоти дома, у цеплоти Крачуна Думам же би дзецом вше требал буц Крачун

- Попри велїх активносцох, пририхтуєце и емисиї у Радио Мариї – радию хтори вязани за Католїцку церкву. Як ви то доживюєце?

- Мой супруг и я рихтаме емисиї хтори ше емитую кажди дзень Нам була велька чесц достац таку задачу, рихтац емисию по руски З початку нє випатрало єдноставно, алє з вельким ентузиязмом вошли зме до того. Наздаваме ше же тоти емисиї слухани и же доходза до людзох, а ми барз уживаме у рихтаню тих емисийох У наших емисийох паноцове зоз наших грекокатолїцких церквох пречитаю одредзени часци Евангелиї, а ту ше найду и други духовни змисти Емисия ше емитує штварток, а репризує ше внєдзелю, на габох «Радио Мариї» Мож слухац и на интернету, на сайту «Радио Мария», Суботица

Владимир Римар

Браца и шестри зоз фамелиями на преслави 50-рочнїци священства о. др Владимира Мудрого хтора означена прешлого року у Коцуре.

ПОКРАЧУНСКИ

Видзим по Крачунє на фейсбуку єдна моя пайташка написала – Повадзела ше на Крачун, традиция отримана. Нашмеяла сом ше на тот напис, а пре два причини. Перша, бо сом думала же ше лєм я скоро кажди рок на Крачун заквачим зоз домашнїма и допринєшем же би

ше крачунска атмо сфера любови и мира у доме претворела до процивного Друге, же ми ше того року удало

нє випочитовац тоту традицию А так ше стало з помо-

цу Божу

Тота фейсбук обява моєй пайташки потвердзела ми

прешвеченє же праве на найвекши християнски швета

наш найвекши нєприятель, диявол, стреже и шицко по-

роби же би розбивал заєднїцтво фамелиї, и розуми ше

насампредз заєднїцтво з Богом Верим же у велїх домох

тото ше случи и пре нервозу котру уношиме пре шицки вонкашнї пририхтованя за швета Гоч су нєобходни,

барз треба буц духовно будни и нє допущиц же би нас

на тельо обняли та забудземе на тото цо на Крачун найважнєйше – зоз своїм справованьом допущиц же би ше у нас и медзи нами народзел Исус и принєсол нам свой мир и свою правдиву радо сц О тим зме писали у прешлим чишлє „Д звонох”

Най нє бешедуєм о тим же тота фейсбук виява моєй пайташки тиж доказує твердзенє и социолоґох и духовнїкох же праве фамелия, як о сновна єдинка чловечества и дружтва, у тим чаше окреме нападнута. Диявол ю сце

по кажду цену знїщиц так же у нєшкайшей култури релативизовал шицки правдиви вредно сци, од супружес-

кей вирно сци по исто сполни малженства и шицкого цо

ше и нам кажди дзень дриля до обисца поготов прейґ медийох. Алє нє будземе ше шириц тераз у тей теми.

Врацам ше на мойо власне духовне искуство того Крачуна. Нїяк прето же бим ше з тим хвалєла, алє же бим дала Славу Божу, а и же би то можебуц дакому була помоц и потримовка Прето же би я за тот Крачун могла написац и фейсбук обяву: Нє повадзела ше за Крачун (Скоро каждорочна) Традиция претаргнута

Як ше ми то удало: У нашей Церкви за Крачун ше духовно пририхтуєме през крачунски по ст, а о статнї дзевец днї и зоз побожно сцу дзевятнїци котру ше вєдно модлї у церкви, гоч велї модля и приватно Д зевятнїца почала, думам себе, пойсц би голєм даскельо раз Праве прето же бим ше там застановела у каждодньових беганьох и конченьох, и здогадла ше цо то Крачун и як го мам правдиво жиц у своєй фамелиї Такой ми на розум пришла моя мац котра у тот час зохабяла шицки робо-

ти и нє препущовала анї єден дзень пойсц до церкви. Гей, думам себе, алє вона нє мушела ходзиц на роботу, нє мала тоти и тоти обовязки котри я мам... Та заж лєм, чуєм у себе, други цихи глас, здогаднї ше кельо раз ши дожила же час котри даруєш Богу нє страцени, алє чудесно наградзени, оплодзени

По слухала сом тот глас, зохабела шицки нєпокончени роботи по обисцу и пошла до церкви Перше була Служба Божа, а вец и Крачунска дзевятнїца Зобрала сом ше глїбоко у себе по причасци, и заволала Исуса, мили мой спасителю, дзекуєм ци же ши пришол до мойого шерца Модлїм це, нє дай же бим того року допущела най прейґ моєй нервози и нєсцерпеня чи шицко попораєне, порихтане як треба, же би пришло до звади, же бим Ци нє допущела най до нашого дому и моєй фамелиї принєшеш каждому свой мир и радо сц И Д зекуєм Исусови же ме вислухал и же так и було Нєвироятнє! Нє повадзели зме ше того Крачуна, нїхто нє бул нервозни Шицко зме по старчели порихтац и поробиц, кажде у тим помогнул Зишла ше ширша фамелия на Вилїйову вечеру, а под час молитви и винчованки же ше Христо с народзел, мнє слизи радосци заляли очи и шерцо Видзи ми ше же то бул найкрасши Крачун у нашей фамелиї.

Христо с ше народзел. Славме го, и чувайме у шерцох и фамелийох, цали рок!

Мария Афич

БАЧИНЦИ –

На Богоявлeнє по сле Служби Божей хтору служел парох о Дарко Рац пошвецена богоявлeнска вода, а потим о Рац пошвецал обисца Вкупно пошвецене 41 обисце, а о Рац по пошвецаню бул зоз дзецми хтори ходза на виронауку

РОЗДУМОВАНЯ ХРИСТОС ШЕ НАРОДЗЕЛ, СЛАВМЕ ГО ЦАЛИ РОК!

КАРИТАСОВ ДЗЕЦИНСКИ КУЦИК

Остатнього тижня жимского розпусту, од 9 по 13 януар, каждого вечара у керестурским Каритасу ше отримовал Д зецински куцик През тоти днї дзеци мали нагоду модлїц ше, дружиц, научиц нови дружтвени бависка, дожиц нови искуства, а источашнє ше и засладзиц, бо волонтере за нїх пририхтали кажди вечар нови слани и сладки лакотки.

ГУМАНИТАРНИ АКЦИЇ КЕРЕСТУРСКЕЙ ПАРОХИЇ

На препоруку папи Франциска керестурска парохия пред Крачуном орґанизовала гуманитарну акцию за дзеци - „Часточка твоєй любови зогреє замарзнуте дзецко“ Парохиянє дзечнє помогли и назберане 52 800 динари и 170 еврахтори були по слати дзецом без родичох зоз Виноградова, з України Каритас орґанизовал традицийну акцию обезпечованя риби и рискаши за найзагроженших парохиянох. Назберане 31.000 динари, а акциї ше приключел и Мирко Еделински, власнїк комплексу рибаловох. Так и тогорочни крачунски швета прешли у духу радо сци и дарованя. М.С.

О. Живкович

Видзиме кельо у крачунских посланьох ище вше доминує тематика войни на України Медзи нїма и грекокатолїки, и римокатолїки и православни на України алє и у нас у Сербиї и шицки вони єдногласно, так як швечи християном – модля за мир и помиренє.

Папа на авдиєнциї 14 децембра 2022.року

Як информовал о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ з Ватикану, - на своєй порядней авдиєнциї 14 децембра папа Франциск окреме бешедовал о войни у України и поволал вирних на молитву за українски народ и на конкретни дїла солидарносци а поляком дзековал же ширцом отворели свойо дзвери вибеженцом з України У своєй бешеди папа предлужел:“Браца и шестри, гварим вам же на України вельо , вельо, вельо церпеня и сцел бим вам обрациц увагу

же би сце за Крачун зменшали свойо видатки и ушпо-

роване пошлїце українскому народу котри того треба, бо

там гладую и змарзаю ше, велї умераю пре нєдостаток лїк-

ох и дохторох Нє забувайме: Крачун – гей, у мире з Гос-

подом алє з українцами у шерцу Зробме тот конкретни

ґест!“(Папа 14. 12.2022)

Папа под час благослову Urbi et orbi 25.12.2022

У своїм посланю“ городу и цалому швету“ папа гварел: „Най нам ше попатрунок наполнї з лїцами братох и

шестрох з України котри тот Крачун преживюю у цмоти и

жими и далєко од своїх домох пре дзешец мешачну войну

и знїщованє Най нам Господь да готовосц за конкретни

дїла солидарносци же би зме могли помогнуц тим цо цер-

пя и най прошвици ум тим у чиєй власци зробиц же би

уцихло оружиє и такой ше закончел тота бисмислова война“

Владика крижевски Милан Стипич, Горватска

У своїм посланю владика написал: „ Браца и шестри, преславме родзенє Христово у молитви и заєднїцтву Дайме руку мира и пребачме шицким кажде зло Змоцнїце ше зоз святу Споведзу и Причасцу. Здогаднїме ше у своїх молитвох шицких тих цо у потреби и котри церпя, особлїво наших братох и шестрох у України. Модлїме ше за мир, за претпоставени нашо власци...

Владика Киро Стоянов, Македония

И владика Киро нашироко описал траґедию и пошлїдки войни на України: „ Пред нашима очми у тим предкрачунским чаше, кед ше рихтаме преславиц дар „премилосердного шерца Бога нашого“, по котрим нас нащивело

„ младе Слунко з висоти“ и котре пришло же би ошвицело

шицких котри шедза у цмоти и цинї смертельней и положело нашо ноги на драгу мира, - одбува ше цошка цалком иншаке, збуванє котре папа Франциско наволал „треца шветова война у часцох“ Нє можеме остац мирни и припатрац ше на страшну войну котра ше одбува пред нашима дзверми, на тим старим европским континенту, дзе браца вдерели на брата. Ту думам на Україну и подїї котри шицких потрафюю. Пред очми нам церпенє людзох, цивилох, женох и дзеци, старих и хорих чиїх слики и крик прейґ медийох уходза до наших домох: вшадзи руйнованє

и крики медзи звалєнїсками и шицко тото уноши одредзени нємир Тото церпенє наших ближнїх порушує нас на

озбильносц и будзи у нас страх од дальшей войней ескалациї на шветовим уровню Як мож нємац сочувствия спрам тих котри у руїнох своїх городох, пред знїщенима своїма домами, заплаканих лїцох и беспомоцних попатрункох оплакую своїх мертвих, премарзнути и гладни у чешких жимских дньох котри глєдаю себе єден куцик дзе би ше голєм на хвильку могли зограц, почувствовац цеплоту и на мире поєсц скорку хлєба котра им ище остала. Но, нажаль нєт цеплоти, та анї тей реалней же би ше ограли а анї тей людскей котра би з єдним поцагом могла указац сочувствиє и пре стала приношиц руйнованє и шмерц После двох Шветових Войнох у прешлим столїтию и милионских жертвох нїхто анї нє могол задумац же у 21 столїтию ше война враци до Европи и же о нєпорозуменьох ше знова будзе одлучовац зоз оружийом Алє, скорей як пришло до аґресиї на медзинародно признату державу, нашенко зла пошате вельо скорей, перше у даяких главох а потим шлїдзела ескалация хаснованя войних средствох котри одноша людски животи, стваряю рики вибеженцох и знїщованє. Кажде хаснованє оружия за кажду осуду, кажде нове прекраванє гранїцох у Европи отвера форґов до котрого можу буц уцагнути и други жеми а дипломатска драга постава вше чешша. Тих цо воюю нє можеме дзелїц на добрих и злих алє на тих цо церпя и тих котри забиваю Папа Франциско нїґда нє потримал бруталносц и окрутносц войни а Церква вше була и будзе на боку тих котри у воєних акцийох найвецей потрафени а то нєвини жертви Патриярх сербски Порфирий Патриярх охарактеризовал так тоту войну: „ У дньох крачунскей радосци, мира и фамелийней цеплоти у молитвох и тоти медзи котрима гори огень войни, а то єдновирни браца и шестри зоз України и Русиї З жальом патриме на воєни нємири и жертви, у чим, явно чи тайно, участвую рижни актере. Пошлїдки траґичного братозабойнїцкого руско-українского зраженя, котри потримовани звонка, страшни су а огень войни як нїґда дотераз грожи цалому швету. Прето ше зоз моцну молитву обрацаме до Богомладенца Христа а зоз щиру братску поволанку шицким нєпостредним и постредним учашнїком войни, же би нашли тельо усиловносци и моци же би престало страданє, же би ше вибеженци врацели до своїх местох и валалох, же би ше обновели их доми а мир же би ше врацел на места котри под огньом войни Митрополит чарногорско-приморски йоаникий Чарногорски митрополит написал: „Под колїску Богомладенца Христа модлїме ше Богу же би ше цоскорей врацел мир и престало прелїванє браткей креви у України, пре якиу причину велї зоз тей намученей жеми мушели сцекац. Шицким цо остали без своїх домох посиламе слова братскей потїхи и крачунски поцилунок мира, а тих цо пришли до Чарнех Гори приїмаме як своїх бтатох и шестри у Христу. Дзвери наших шерцох, церквох и домох за нїх вше буду отворени Нє чешко нам же би зме им зоз любову помагали аж док их Бог нє обрадує зоз врацаньом до їх любеней оцовщини“

КРАЧУНСКИ ПОРУЧЕНЯ ХРИСТИЯНСКИХ

ЦЕРКВОХ У ВЯЗИ З ВОЙНУ У УКРАЇНИ

Троме українски митрополитове: Онуфрий, Мечислав и Епифаний тиж так у своїх посланьох обрацаю увагу на страшну войну Найкратше ю спомина митрополит Онуфрий, котри предсатвя православну Церкву М П алє наглашує потребу молитви и за тих цо на нїх “дзвигаю меч „ та“ же би ше урозумели же зме дзеци єдного Бога“а найвецей на ню обрацели увагу митрополит ПЦУ Епифаний и Мечислав, представнїк Римокатолїцкей

Церкви на України, котри окрем молитви за пострадалих, тих цо браня шлєбоду України, за зараброваних и тих цо

славя Крачун далєко од своїх, - модля Господа же би помогнул - „примириц зли шерца аґресора победзиц тих цо принєсли зло до народу и вигнац цудзожемну навалу з українскей жеми, дзекуюци побиди правди и утвердзиц справедлїви и тирваци мир“

(Пририхтал о В В )

Дня 20 януара ше наполнєли 6 смутни мешаци як ши вецей нє з нами йОАКИМ САБАДОш

(1966 - 2022)

з Руского Керестура

Жиєме з надїю же ши тераз дзешка на лєпшим месце и же нас чуваш отамадз Хибиш нам барз

Супруга Мария з дзецми Соню и Мижом Спочивай у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 20 2 2023 року наполня ше полни 30 роки

як нас напущела наша

мила мац, баба и прабаба НАТАЛА ВАРҐА НАР СОПКА (1929 – 1993)

з Руского Керестура

Памятку на ню чуваю єй наймилши: нєвєста Ирина, син о Владислав и син Яким з фамелиями

Най спочива у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 22 2 2023 року наполнї ше єден жалосни рок як

нас напущела наша мила

мац, баба и прабаба ГРУБЕНЯ

МАҐДАЛЕНА нар БУДИНСКИ (1939 2022)

з Нового Саду Памятку на єй любов чуваю дзивка Славица зоз супругом о Владиславом и фамелию, син Звонимир зоз супругу Марияну и фамелию и син Мирослав зоз супругу Фемку и свою фамелию

Най спочива у мире Божим!

Дня 18. децембра 2022. року занавше нас зохабела наша мила мац и баба

ГАНЯ САЛАҐ нар. БАЛОҐ (1940 – 2022)

з Дюрдьова

Зишол ангел з Царства нєбесного, поволал це и отворел капуру Раю Упокоєла ши ше и мирно шпиш на тим швеце У Раю нас чуваш и надпатраш Натрапела ши ше За живота ши одховала двойо дзеци, а и дзеци свойого младшого сина Дзекуєме ци на тим и на шицким добрим цо ши поробела за нас, бо ши була така душа же ши шицко давала, а нїч нє глєдала Найкрасши памятки на це занавше чуваю син Янко зоз дзецми Маю и Ваню Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Того року ше наполнюю 40, 31 и 7 роки як ме занавше напущели мойо родичи и брат

ДЮРА (1912-1983)

ЛЕОНА (1915-1992)

БУЛЬЧИКОВО зоз Вербасу

Навики вас у своїм шерцу чува ваша дзивка и шестра Ана Бульчик

Спочивайце у мире Божим!

ДЮРА (1943-2016)

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

У ВОДИЦИ

Сеґеди)

Ваша любов и подзековно сц Мариї Води-

цовей за кажду Єй ласку, потїху и помоц най будзе позната шицким людзом!

Най ваша пожертвовно сц пошвидша виполнїц Марийово жаданє же би нас цо скорей

позберала шицких вєдно, зоз Бачкей и Сри-

му... зоз цалого швета дзе нас доля одведла.

Вашо пожертви можеце по слац на рахунок

парохиї у Руским Кере стуре, а вашо мена

буду записани нє лєм у шерцу Марийовим,

алє и у нашей историї Водицовей Мариї.

Grkokatolička parohija sveti Otac Nikolaj, Ruski Krstur

Динарски рахунок: 160 –521416 – 50

Девизни рахунок: 160005400004703433

Svrha plaćanja: Donacija Banka Intesa

ЖИРО РАХУНОК НА ХТОРИ МОЖ УПЛАЦИЦ ПРЕДПЛАТУ

Динарски рахунок: 160 – 521416 - 50 Девизни рахунок: 160005400004703433

Banca Intesa

Grkokatolička parohija Sveti otac Nikolaj

M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“

Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св о Миколая у Руским Керестуре М.

Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз

церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики

Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о Владислав Варґа * Редакция: о Юлиян Рац, о Михайло Режак, о мр Дарко Рац, ш Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1 октобра 1996 року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 500 прикладнїки * Рочна

предплата за Сербию: 1200 дин Европа: 50 еври, прейґокеански

жеми: 60 еври * Адреса: М Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел (+381) 025/703-836 * E-mail: redakcija dzvoni@gmail com

Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає реко-католицька парафія св о Миколая у Руському Керестурі М. ита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церквами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о Юліян Рац, о Михайло Режак, о мр Дарко Рац, с Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1 жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 500 примірників * Річна передплата для Сербії: 1200 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел (+381) 025/703-836 * Email: redakcija dzvoni@gmail com sî~enq

И ДОНАЦИЇ ЗА «ДЗВОНИ»

ПОМОЖМЕ ЗБУДОВАЦ МАРИЙОВ ДОМ „ЕМАУС“

„ДОК ЄСТ ВОДИЦИ – БУД ЗЕ И НАС“ (архиєпископ

БАЧИНЦИ – На Вилїю парох о Дарко Рац на 10 годзин служел Службу Божу Святого Василия Велького, а на 21 годзин и Крачунске саночене у крашнє прикрашеней церкви. Виронаучни дзеци на Вилїю ходзели по шпиваню по обисцох, а колядовали и на Парохиї. На перши дзень швета после Служби Божей було мированє, а Служба Божа служена и на други дзень швета, як и на треци дзень швета на Штефана на 10 годзин (Вл Дї фото: о.Д.Р.)

НОВЕ ОРАХОВО – На перши дзень Крачуна, всоботу 7 Януара, крачунску Службу Божу служел парох о Владислав Рац На служби було красне число вирних хторим о. Владислав Рац пречитал винчованку преосвященого владики кир Георгия Джуджара. После Служби Божей було мированє. (Ол.П. фото Т.Р.)

БЕРКАСОВО – У церкви у Беркасове парох о Владимир Еделински Миколка служел Саночне на 19 годзин як и богослуженя през днї швета, а першого дня було и мированє.

БИКИЧ – У церкви у Бикичу о Еделински служел Саночне на 21 годзину после хторого вирни, а окреме дзеци хтори як и каждого року, колядовали и предлужели друженє у крашнє прикрашеней сали Дома култури. Мированє було на перши дзень швета после Служби Божей, а на треци дзень служена Благодарна Служба Божа за шицких Бикичаньох (Вл Дї фото: Вл Дї и Д Б )

СРИМСКА МИТРОВИЦА ‒ У Церкви Вознесения Господнього, 8 януара отримани други Фестивал українских крачунских писньох на хторим були учашнїки з Нового Саду, Вуковару, Индїї и Сримскей Митровици. Госцох привитал парох сримскомитровацки о. Иґор Вовк, Фестивал орґанизовало Дружтво „Коломейка”, а спонзори Фестивала Национални совит українскей националней меншини, Грекокатолїцка церква Вознесения Господнього и Покраїнски секретарият за предписаня, управу и национални меншини

БИКИЧ – З добордзечну акцию парохиянє назберали 49.000 динари за осем нови мурово лустери хтори и поставени до церкви Як гвари парох о Владимир Еделински Миколка, хтори их и монтирал, лустери покладзени после шейсц роки як церква обилєня, та тераз будзе ошвиценша и баржей прикрашена. (Вл.Дї. фото: о.В.Е.М.)

Ш Ш лл її дд оо м м пп оо дд її йй оо хх

СТАРИ ВЕРБАС –У грекокатолїцкей церкви Покрова Пресвятей Богородици на Вилїю вечар було Крачунске Всеночне, котрому присуствовало красне число парохиянох. Крачунски Служби Божо були з мированьом вирних, а служел парох старовербаски о. Алексий Гудак. Возвелїчаню того найрадоснєйшого християнского швета допринєсло и госцованє вербаского хору КПД „Карпати” у церкви з гудацми. (Ол.Р.)

НОВИ ВЕРБАС – У парохиї Святого Владимира тиж преславени Крачун и служени крачунски Служби Божо и мированє числених вирних. Вербаски парохиянє, вєдно зоз парохом нововербаским о. Данилом Задрепком, возвелїчали радосне швето Рождества Христового зоз присуством у церкви, зоз молитву и веселим колядованьом.(Ол.Р.)

На швето Рождества Христового, всоботу 7 януара, у грекокатолїцкей церкви Святого архангела Михаїла Служба Божа почала на 12 годзин. Служел ю о. Михаил Холошняй, а казань тримал о. Борис Холошняй. На Други дзень Крачуна Служба Божа зоз мированьом була тиж на 12 годзин, а на Треци дзень Служба була на 10, а вечурня на 18 годзин. (Л.В.)

ИНДЇЯ - На Перши дзень Крачуна, парох о. Михайло Шанта служел Службу Божу на 11 годзин. У церкви було красне число парохиянох, младих, фамелиї и була полна церква. Парох пречитал Крачунску винчованку владики кир Георгия, а на концу було мированє У шветочней атмосфери ше шпива ло коляди, винчова ло и радова ло. Внєдзелю тиж була Служба на 11 годзин (М Г К фото: О С ) СРИМСКА МИТРОВИЦА

У церкви Вознесения Господнього зоз Службу Божу, хтору служел парох о. Иґор Вовк, преславене Рождество Христово. Церква була полна, а по Служби ше уж традицийно ишло колядовац до пароха дзе предлужене друженє. На Служби и на друженю бул и римокатолїцки парох Едуард Шпанович (о И В )

БЕОҐРАД – И беоґрадска Парохия Кирила и Методия преславела Крачун. На Перши дзень Крачуна парох о. Иґор Вовк служел Службу Божу на хторей було красне число вирних, медзи нїма бул и Ґаврило Ґрбан зоз Управи за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами. Пред Богослуженьом, а и после вирни шпивали коляди (о И В )

–