Dzvoni September 2022

одви товац и пописоваче длужни нам на тото обрациц ува гу. Заш лєм Вас модлїме и спонукуєме же бисце ту уписали же сце грекокатолїк. Причина тота же у приказу податкох попису жительства зоз 2011 року тот указатель служи як мерадло за нашу Церкву. Прето треба же бисце уписали же сце грекокатолїк. Службено тоти податки би ше нє требали хасновац нїзацо друге окрем за зберанє статистичних подат кох. Алє число грекокатолїкох котри жию у Сербиї барз важне, бо на о снову того податку приноша ше велї важни ришеня у будучно сци На о снови того числа и наша Церква у Сербиї може отримац голєм минималну потримовку котру зме до тераз могли хасновац (за будовательни роботи, видавтельну и културну дїялно сц). Напредок дзекуєме шицким котри одважно и од вичательно напишу у упитнїку же су грекокатолїки. + Георгий Джуджар Владика

2022. року

ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ

Після 11 років знову відбувається перепис населе ння у Ре спубліці Сербія Участь в цьому переписі є обов’язковою Це не часта подія, котра дає нам наго ду підтвердити свою релігійну приналежність. Пун

під номером 13 в анкеті перепису, відно ситься на дане питання На 13 пункт ми не зобов’язані відпо відати і о соби котрі здійснюють перепис, зобов’язані нам на це звернути увагу Все ж таки, про симо вас і заохочуємо, щоб ви зареєстрували себе що за вірови знанням ви є Греко католик. З цієї причини що на о снові даних перепису населення з 2011. року, цей показник служить як мірило для нашої Церкви Саме тому потрібно щоб ви записали себе Греко католи ком. Службово ці дані не мали б використовуватися ні для чого іншого окрім як для статистики Проте, чисельність Греко католиків, котрі живуть на тери торії Сербії, є дуже важливою, бо на о снові цього результату, в майбутньому, приймають багато важли вих рішень Завдяки цим даним, наша Церква в Сер бії, може отримати принаймні мінімальну підтримку з котрої до тепер ми могли користати (для будівель них робіт, видавництва та культурної діяльно сті) Наперед дякуємо всім хто відважно та відповідально напише в анкеті що є Греко католиком

+ Юрій Джуджар Владика

людзми

людзох Так

ше, озда, най кратше могло опи

ац длугорочну дїялно сц пароха ке рестурского о Ми хайла Макая Наро дзел ше 28 октобра 1922 року у Рус ким Кере стуре як д зевяте, наймлад ше дзецко богобой них родичох. Од ма лючка жада л служиц Богу як священїк и тото жаданє ше му зисцело 29. юния 1948. року у Дякове, дзе закончел студиї тео лоґиї. Пошвецел го владика Антун Акшамович. Два ро ки бул на по стдипломских студийох у Риме, у Институ ту за духовно сц. Перше душпастирске место му було у Мрзлим Полю у Жумберку, одкадз 1954. року преходзи за секретара владики Гавриїла Букатка до Крижевцох О два роки преходзи до Заґребу дзе до 1966 року бул духовнїк, префект и економ Грекокатолїцкей семина риї, а и далєй окончовал длужно сц владикового секре тара Року 1966 меновани є за пароха у своїм родзеним валалє Штредком шейдзешатих рокох и познєйше велї хлапци з Керестура одходза до семианриї, познєйше

на бого словию, а велї з нїх

добри

Макай, добродушни

вше полни розуменя за

сиґурно барз заслужни за тото, гоч

стала

наша

центер Року

видани перши

календар

теди о Макай видава календари каждого року Попри того, ви дал кнїжочку «Моя вира», о сем катехетски приручнїки за школярох о сновней школи Литурґию св Йоана Зла тоустого и преклади шицких штирох євангелийох, мо литвенїк «Оче наш», Венчик дзевятнїцох, Коляди, Ма рийово писнї, кнїжочку «Закон Божи» и други. Кед бе шеда о прекладзе новозавитних

побожно

Треба

сцерпезлїво

людзе таки

доброти

Попри пароха у Керестуре ту

надо сц роботи

слово, шицким младшим вше родительски гуторел «Д зецко мойо», нєсебично помагал и таким цо ше здогадню Церкви аж кед вшадзи индзей, наиду на замкнути дзве ри Людзе звикли приходзиц на парохию гуторел о Макай нє лєм пре вирски проблеми Приходза

пароха

штири Служби Божи,

обряди, виронаука, итд

роботи

Макай гварел:

сом задовольни же сом по стал паноцец и вше у молитвох дзекуєм родичом же ме упутели на тоту дра гу Вше ми було мило кед сом могол помогнуц нашим людзом же би були добри християнє и добри людзе, же би жили так як вира научує и Церква

«Дзвони», число 3, 1994. рок) Восточна Церква каждого року у децембре слави Нє порочне Зачатиє Пресвятей Богородици Цо значи тото швето? Господь Бог, Спатраюци стварянє швета, спатрел єдну особу, котра нїґда нє будзе под власцу диявола, алє вше приятель Божи То Пресвята Богородица Од пер шей хвильки кед вона була зачата од своїх родичох, свя тих Йоакима и Ани, Бог сцел же би тота особа була ви нїмково обдарована зоз безгришносцу Цо значи Нєпорочне Зачатиє Пресвятей Богородици? Нєпорочне Зачатиє нє значи же вона будла надпри родно зачата, алє же була зачата як и шицки дзеци того швета, од оца и мацери Медзитим, єдино вона була ош лєбодзена од прародительского гриха у котрим ше наро дзую шицки дзеци того швета Понеже Мария була предвидзена за Мацер обецаного Спасителя и Месиї Исуса Христа, праве то причина же ю Бог очувал од каж дого гриха, котрому ми шицки други подложни. Док шицки дзеци того швета родзени у прародительским гриху, за котри вони нє виновати, дотля єдина Мария була зачата и цали живот остала без єдного єдиного гри ха. Вона вше була благодатна, вше полна ласки Божей. Бог то могол, а то и зробел, бо вон свою

роднима Божима дарами Алє, цо ше збуло? Адам забул

на Бога и його доброту и стресол зоз себе тот дар Божи, а зоз тим же потупел заповид Божу прилапел ярмо дия вола То такволани прародительски грих Тото цо ма, оцец дава як нашлїдство своїм дзецом Адам заглїбел до гриха и тото прешло до нашлїдства його потомком Так наша Жем спознала цо то прелята крев, слизи, хороти и шмерц Задумайце себе як ше Адам чувствовал кед бул зоз нашу прамацеру Еву и кед преживйовал страшни хвильки же є вигнати зоз раю, як Адам прежил першу страшну ноц, свидоми же ше зду мано опредзелєл процив Бога, як му було кед видзел пре ляту крев свойого сина Авела То була перша шмерц на нашей Жеми Ище видзел ангела котри з мечом претар гнул рай на Жеми и Адамови остала Жем зоз коровчом, церньом и слизами. Тот поремецени план доброго Бога, котри спричинє ли Адам и Ева, Бог у своєй доброти виправел з тим, же ше пре грих котри остава на Жеми народзи Спаситель, одкупитель того гриха, Исус Христос, котри знєє зоз на шей души прародительски грих. Шицки ми то чувствує

концу Служби

Варґа

здогаднул

духовну

покойного о. Малацка и на його доприношенє: «Кед зме пошли на Семинарию до Риму, то були часи комунизму, кед ше вишмейовало Церкву

словиї

вирнїкох. На

Малацко глєдал нову драгу як представиц

и Бога вирним,

окреме младим у часох

пановал комунизем.

велї

ище

Каждого року, першого януара, голєм у Руским Ке рестуре, шицки нєсцерпено обчекую же би паноцец виглашел: кельо покресцених, винчаних, умартих Єд ного року сом думал же то лєпше зробиц на першу нє дзелю, бо теди єст вецей людзох у церкви, алє сом од даєдних до стал критику же вони лєм прето пришли до церкви 1 януара же би чули статистику Випадло же то барз важна вистка. Так исто, кед сом бул у Сриме, як важна вистка була же кельо було на паски кошарки Кед ше дацо роби, або оправя з искуства знам же од новинарох перше питанє або медзи першима будзе: кельо то кошта и одкаль пенєжи Церковни одбори у своїх звитох на перше место кла ду биланс каси, цо ше напревело, цо у плану правиц... Донайпо сле, вони так и муша поробиц, бо прицисок явно сци лєм у тим напряму: як ше трошело пенєжи, чи го дахто нє присвоєл? Якош зме залюбени до числох, датумох, рочнїцох, календарох а живот то цалком инше, то нас анї нє интересує Нє розумом людзох котри ше чудую же ке льо умартих, винчаних и кресцених Вше було так же стари умерали, млади ше женєли одавали, а мали и дзе ци Кед єст вельо старих а мало младих, розуми ше же и статистика будзе тому подобна По моїм думаню таки вистки за наши Церкву и на род нє прави вистки Нє прето же су нє важни и неґа тивни, алє прето же су предвидлїви. И же их нє мож пременїц, нє мож на нїх уплївовац. Нєдавно сом виписовал єдно кресцене писмо По нежє нє бул наведзени

Прето би було потребне кориґовац нашо приоритети у новинох и установох Нє важне тото цо видлїве и цо нє мож пременїц Важнєйше тото цо нєвидлїве а моти вує, дава дзеку, дава духа, розбудзує жаданє и поцеше нє же зме припаднїки одредзеного народу, одредзеней Церкви, одредзеней заєднїци Вистка теди кед ше це

култури и язику Донай

собно жиє свой живот и о собно

Чи лєм до сц констатовац хто виновати чи треба дацо зробиц, дац инициятиву же би ше под звигло свидомо сц при родичох Вистка велька теди кед даяка инициятива да резултати ( )

Так исто, виронаука то приватна ствар каждого? Правда, праве прето за мнє вистка кед дахто упише на шу виронауку сам у школи дзе єст 1500 школярох, а вистка и тота кед у нашей школи, у нашим валалє дах то нє може або нє сце уписац виронауку, гоч нє муши мац тоту шмело сц и похребцину як тот котри мал ха рактер ше видвоїц медзи 1500 Вистка за мнє и тота кед дахто помогнє тим учите льком ентузиястом цо зазберую нашо дзеци на факулта тивне виучованє мацеринского язику и примаю на себе критики же нє научели дзеци бешедовац по руски Вистка за мнє и тота кед дахто ма шмело сци, а и готово сци позберац нашо дзеци на стретнуца дзе би уживали у друженю, у тим же су родзина, же су нє сами, же их писня крашнє звучи, же тот забути язик

любови

розуму.“

Павло жада шведочиц евангелию Ясно же на висцованє Слова нє забезпеча таленти и схопно сци, а анї го нє гамую о собни огранїченя. Силу шведоче ня забезпеча дари Духа, сила, любов и розумно сц (мудро сц) Випатра же любов, по ставена медзи си лу и розумно сцу, ма улогу розлучованя; прейґ розу ма ше виражує мудорсц и порихтано сц у каждей си туациї Як и ученїки шицких часох, Тимотей може нависцовац евангелию зоз силу,

розуму.“

Сила, любов и розум то три дари Духа хтори ше

става

молитву и виру Оцови Джастинови Нарийови зоз Штредньо африцкей Републики и його собратом грожела шме рц, як и тисяч муслиманом хтори глєдали спашенє од воєних вимсценьох и скривали ше у церкви. Вождове локалних милицийох хтори их обколєшели вецей раз вимагали же би ше придал, но вон и нада лєй нєпреривно водзел диялоґ з нїма же би обкеро вал поколь Єдного дня ше зявели зоз штерацец лит рами бензину и загрожели же их живих спаля кед

нє придаю муслиманох. Отец Джастин припове

сом як ше трапи Нагадовала же ше блїжи конєц Єдного дня єй на дзверох було написа не жє нє жада вецей нащи ви, а окреме нє жада вид зиц паноца Кажду змену сом ше намагала любиц тоту жену на окремни спо соб Оправяла сом єй заг лавки, приношела воду, отверала облак Питала ше ми: „Як маш тельо сцерпе ня зо мну?“ Попатрела сом на розпяце на муре и гва рела: „Його шлїдзим, вон ми приклад“ Теди зме ше зб лїжели. Єдней ноци була барз хора и гварела шестри най поволаю паноца. Паноцец ю висповедал и дал єй причасц. Кед сом пришла на роботу, вона вецей нє при поведала.

Мирко Ґовля, Руски Керестур

- Юлиян Рамач, Коцур

Руски

Коцур

ЗАД

Будински, Нємецка

ШвЕТ

Родом зоз Халкедону. Оцец єй бул Филофрон, се натор, а мац Теодорисия Обидвойо були прикладни християнє Ефимия була красна дївица и по целу, и по души. Кед Приск антипат о сновал швето зоз жер твоприношеньом поганскому божку Арею у Халке дону Теди ше 49 християнє склонєли и скрили од то го жертвоприношеня. Но, були пренайдзени и вивед зени опрез Приска Єдна з нїх була и Свята Єфимия Кед ше им Приск опитал прецо ше нє сцу поклонїц царским

Синоп,

побе режю Чарного моря, зоз при кладом и слова ми утверд зова л люд зох у вири. Обрацел на виру велїх поганох Прето тварди по ганє були нагнї вани на справед лївого Фоку Го сподь Бог предочел Фокови його му ченїче ску шмерц прейґ єдней визиї. Видзел Фока го луба шветла

Руку“

Як нам познате з предходних написох о святому Карлови, котри духовно инспировал и Маґдал ену Ху тин же би основала Мали Шестри, ту приношиме живот и дїло спомнутей Маґдал ени же бизме у нас тупних числох представели и початок манастира Малих шестрох у Руским Керестуре котри ту при сутни уж 50 роки

Драга ґу снованю шестринства малих Исусових шестрох

Младосц

Маґдалена Хутин народзена 26. априла 1898. року у Паризу, алє вельку часц своєй младо сци окреме под час лєтних одпочивкох була у своєй баби, у пок раїни Лурен котра ше находзи на гранїци зоз Нє мецку Вчас чувствовала потребу же би по стала час на ше стра Єй оцец, котри робел як дохтор у Тунису медзи худобнима и напущенима, пренєсол єй любов ґу Африки

Под час Першей шветовей войни дожила вельку траґедию у фамелиї. Єй двоме браца погинули на фронту, бабу забили, а ше стра умарла од епидемиї ґрипи Року 1925 умар єй оцец Остала зоз свою хор йовиту мацеру, а и сама була крегкого здравля бо прелєжала туберкулозу и запалєнє плюцох Року 1921 чита кнїжку о живоце брата Карла кот ру написал Рене Базин. Стретнуце зоз тоту кнїжку було одлучуюце за Маґдалену Сама гуторела:„У нєй сом нашла идеал о котрим сом шнїла: живу Єван гелию, подполне худобство, закопано сц до швета на пущеного народа , и понад шицкого любов у полно ти: Исус Каритас

Ану одход зи до Алжиру О тим своїм провидоно сним одходу до Африки познєй ше гуторела:„Бог ме вжал за руку и я го бе зусловно шлїдзела у под полней цмоти и у збунююцим нєдо статку материял них средствох, алє зоз нєогранї ченим довирийом до моци Исус а, Учтеля о нємож лївим “ Кед пришла до Алжиру у октобру 1936 року, зас тановела ше у малим варощику Боґхарию и на молбу паноца котри там служел, помагала у амбуланти и худобним муслиманом у тим ме сце Стретнуце у Сахари - „сон“ брата Карла перша християнска заєднїца

У марцу 1938. року на гробу брата Карла у Ел Ґо леу стретла ше зоз Ренеом Воюмом котри 5 роки ско рей о сновал заєднїцу Малих Исусових братох Ме дзи нїма ше розвило глїбоке и тирваце приятельство, стретли ше два институциї котри сцели витвориц „сон“ брата Карла:„Тото о чим у тайно сци шнїєм, чого сом анї нє свидоми подполно, цошка барз єдно ставне и числово мале, цо здабе на християнску заєд нїцу зоз перших часох Церкви “ (брат Карло, Назарет,

зел, Маґдалена зоз

стару

духовно

Першим

цьому переліку

визнання мучеництва Слуги Божого

Петра Павла Ороса, свящ еника Мукачівської греко като лицької єпархії, З 1944 року отець Петро Оро с помічник паро ха в селі Великі Ком’яти, з 1946 го року парох у селі Білка Іршавського району. Згідно зі свідчення ми, отця Петра Оро са таємно висвятив на єпископа в 1944 році блаженний владика Теодор Ромжа 27 сер пня 1953 року отця Петра впритул розстріляв радян ський міліціонер. У 1992 році відбуло ся урочисте пе репоховання його тлінних о станків Народився 14 липня 1917 року в с елі Бірі (Угорщина) у сім’ї греко католицького священника У во сьмилітньому віці залишився круглим сиротою, виховувався у родича священника. Закінчив Ужго родську духовну семінарію Був висвячений у свяще ники в червні 1942 року Молодий священик, пере бираючи зернятка вервечки, молився перед придо рожнім Розп’яттям. Знав, що збігають о станні хви лини його життя Про що тоді говорив із Богом? Ма буть, про сив за свою Церкву і тих, кого залишав А може, перед очима пробігло коротке,

ною Хоча рідною мовою отця Петра Оро са й була угорська, він добре володів місцевою русинською го віркою та українською мовою (знав також францу зьку та латину) Отож йому не складало жодних труднощів порозумітись із будь ким із вірних Закар паття Першим місцем його душпастирського служіння стало село Великі Ком’яти, а з 1946 року отець Пет ро парох села Білки Існують свідчення, що свя щеника таємно висвятив на єпископа блаженний вла дика Теодор Ромжа, який передбачав пере слідування Церкви і намагався підготувати собі надійну опору Є також письмові згадки з пізніших часів про те, що отець Петро о свячував храми та призначав священи ків Ще в семінарські роки так засвідчують одно курсники мученика стала помітною визначальна риса його характеру: любов до ближнього Ця любов буквально світилася в ньому, виявляючись у повсяк денних сто сунках із людьми Зрештою, отець Оро с завжди вважав її найважливішою християнською че снотою, тоді як найбільшими гріхами гординю і марно славство. Міг спокійно, пригадують оче видці такий випадок, зняти з ніг черевики і відда ти біднякові зі словами: «Тобі вони більше потрібні, бо якщо захворієш, хто буде виховувати твоїх дітей, чоловічку?» В оцьому теплому «чоловічку » та розу мінні людської нужди ве сь отець Пет ро Вірні парохій, де він служив, віддячували йому теп лом і відданістю саме їхня допомога дала йому змогу підпільно провадити душпастирське служіння після приходу радянської влади й початку репре сій проти греко католицького духовенства. Священно служителю не раз пропонували прийняти право слав’я, але щоразу наштовхувалися на його рішучу відмову. У 1948 році влада офіційно забороняє йому здійснювати священиче служіння і відтепер

кірним отцем, що ніяк не піддавався на вмовляння перейти на «дозволену віру ». І при цьому навіть не намагалися створити бодай якусь видимість право суддя Вбили отця Оро

на празник Успіння Пре святої Богородиці. Напередодні він відслужив веле людну літургію у Великих Ком’ятах Вранці пішов на залізничну станцію Супроводжувала отця місце ва селянка Уже біля потягу підійшов до них якийсь міліціонер і наказав отцеві йти за ним. Коли минали розп’яття при дорозі, отець Петро попро сив вбивцю відпустити його, на що почув: «Молися, бо тобі кі нець». Кулю отримав ззаду, коли із вервечкою у ру ках молився навколішки перед Розп’ятим Христом Бо ж хвилю перед тим спожив Святі Тайни, які мав при собі… Нажахана селянка побігла до людей, при вела голову сільради, але міліціонер пригрозив: «Мовчи, бо й тебе таке спіткає» Пізніше ж вихва лявся, що отримав за скоєне винагороду 500 рублів Ні місцевим селянам, ані близьким не дозволили на віть поховати по християнськи отця Петра: побояли ся, щоб могила не ст а ла місцем молитви 39 років місце поховання отця Петра зберігало сь у найсуворішій таємниці. Тільки після легалізації Гре ко Католицької Церкви знайшлися очевидці, які під присягою розказали правдиву історію тих трагічних днів. 28 липня 1992 року колишній начальник КПЗ Іршавського РВВС згодився дати свідчення і показав міліцейський гараж, де було закопане тіло Після екс гумації і проведеної експертизи 23 серпня 1992 року відбуло ся перепоховання тлінних о станків отця Пет ра Оро са зі всіми поче стями, які належать його сану Наступного дня відбувся архієрейський похорон Мощі поклали у каплиці поблизу церкви у с. Білки. Мученицька смерть отця Петра Оро са була вінцем його повного че снот і свято сті життя, нагородою від даної душпастирської роботи. Вірники глибоко пова жали і від усього серця любили свого духовного отця, який у

поробиц

знам, а

гварел же бим могол про бовац Вон ми допу щел, а я робел од шерца як сом лєм найкрасше знал Оба чел сом же и рам на икони за олтаром пре паднути, та сом му гварел же бим и тото офарбел, а потим и рами на иконох на иконостасу Понеже теди у Водици нє було води, я робел три днї по цали дзень без води и єдзеня, алє сом бул радосни же то робим за Марию, за єй

зоз церкви после Служби Божей, вше сом ше модлєла до нїх: „Марийо и шицки святи мод лїце ше за нас Исусе, най Твойо милосердиє будзе над на ми ” Розличносц у фамелиї приношела и финасийни по чежкосци, а ту и вихованє и одрастанє дзецох Муж нє хо дзел до церкви, гоч верел. Кед нам рушело дакус на лєп ше, пошла сом до Водици подзековац Мариї После яко гош часу и муж почал ходзиц до церкви, алє ше нє сцел споведац. Кед у нас почала активносц неокатекуменска заєднїца, и вон ше уключел. Понеже ше там шицки спо ведаю и вон ше пристал висповедац Єден час нє було па ноца у заєднїци та ше нє споведал Два днї пред свою шмерцу ше надумал висповедац у другим валалє. Чи то нє чудо Боже и Марийово?! Я и далєй одходзела на рижни духовни стретнуца Так 19 мая 2018 року у Керестуре бу ла святочносц Мариї Водицовей Тема була: „Велїча душа моя Господа“. Требало написац свойо упечатки же як ше

вец по ґрупох пречитац Пред икону Божей сом

“Оче, познати Ци мойо потреби Знам же ти

вОДИЦОвА МИ

ЗА РОБОТУ

Супруга: Були зме побрани 15 роки и мали зме пецеро дзеци Найстаршому було 14, а наймладшому єден рок кед сом почала чувствовац нєзвичайни симптоми трешенє рукох, а мойо чувства ше почали меняц и чувствовала сом якикишик страх и терху. Пофришко ми дияґностикована депресия и почала сом пиц даскельо файти лїкох, алє анї єдни ми нє помагали З мужом зме ше почали оддальовац, а вше частейше наставали нєпорозуменя З часом сом поставала вше бар жей вистата и роботи хтори сом звичайно окончовала по чали виоставац Попри лїкох, дохтор препоручел же бим ше каждодньово свидомо намагала з даякима малима ак тивносцами висц зоз депресиї Нажаль, вельораз кед мой муж пришол дому з роботи и опитал ше як ми прешол дзе нь, чи сом зробела даєдну з тих «малих активносцох», мой одвит бул неґативни Йому то барз завадзало, бо мой стан почал барз неґативно вплївовац на

Ище баржей сом була застарана пре нашо малженство хторе за мнє було святе, а тераз вишело на цверенки З другого боку, здогадуєм ше же було вельо любови, пожертвовносци и помоци од мойого мужа Мой муж без пригваряня на себе преберал вше вецей и вецей домашнї роботи и одвичательно сци Намагал ше на шицки способи скрациц мойо чеканє на специялистох После вецей як двох рокох нєизвесносцим пре барз слабе паметанє и вельку вистатосц, на мнє ше вецей нє могло раховац и шицка робота у обисцу и коло дзецох прешла на мужа и моїх родичох Под час тих двох рокох я ше вельо модлєла, алє сом мала чувство же ме Бог нє чує, же є барз далєко и нє одви тує

мойо молитви Гоч сом сцела любиц ближнїх зоз християнску любову, було ми чежко, а ище чежше було препознац

ОД ШкРПЄлА

СВЯТИЛЇЩА

Хто бул у Чарней Гори, вшелїяк же чул, а велї и нащивели „Бис ер и крас авицу Ядрана“, або „Нєвесту Ядрана“ як ю велї наволую то єст мале штучне о стровко у Бококоторским залїву, сто метери од природного о строва св Юрая (Георгия), зоз цер кву пошвецену Успению Богородици, так волану Ґо спу од Шкрпєла“ Тото место єден з найкрасших историйно културних и вирских памяткох у Боки Которскей, центер Бокельох За тоту церкву и о строво вязана нєзвичайна при поведка о Марийовей икони котра ше там появела у 15 вику и о самим о стровку котре настало як плод велькей жертви и любови до Мариї и Єй святи лїща, котре

направиц

тоту Марийову икону. Но, понеже дооко

глїбина моря була коло 40 метери, требало вельо часу и жертви же би там навожели каменя, стари ча мци и залапени турски ладї и преширели про стор за будову церквочки котра збудована у нєшкайшим випатрунку аж 1630 року Збудовали ю конєчно Венециянци Од велїх ласкох, виздравеньох и чудотворних знакох Марийовей присутно сци у живоце жительох Пераста, найвецей бешедує велька побида над Тур ками котри вецей раз сцели завжац Котор и околїско, а о статочне пораженє дожили 15 мая 1654 року кед там страдал и турски вожд Мехмед Аґа Рисванаґич Тоту вельку побиду жителє Пераста приписали пра ве „Мариї од Шкрпєла“ як ю популарно волаю Же то так и було, по стоя числени преданя самих Туркох котри „видзели Красну Билу Панї „котра їх кулї врацала назад на нїх и нє дошлєбодзела им дальши наступ Тиж так и сами жителє Перасту приповеда

любови

Мариї,

виробиц уметнїкови Антонийови Капелано

Дженови (Италия) олтар

карарского билого мра мору у котрим намесцена спомнута „чудотворна„ икона Мацери Божей Сама церква правдиви духовни музей зоз вецей як 2 000 стрибернима „приятками“ (отримани

помоци) котри прикриваю

велїх

велїх историйох помоци Мацери

начує єдна з найдлуґших сликох Вознесению Мариї у цалим окруженю Цали комплекс котри ма 3 000 квадратни метери ма у себе и музей окремного зна ченя Там ше находзи археолоґийна збирка, ручни виробки предметох з каждодньового живота, старо давне оружиє, шаблї, пушки, пиштолї, морнарски прибор, порцолово предмети, стари годзини, стари пенєж, алє и числени намальовани слики ладьох у вельких морйових нєпогодох и борбох зоз гусарами. Тото цо найзначнєйше, то єден окремни ґоблен кот ри виробела Яцинта Кунич. Вона була жена єдного морнара котрому обецала вирно сц же го будзе че кац док ше нє враци дому. Же би скрацела себе днї, мешаци и роки, вона ше прилапела вирабяц икону „Мацери Божей од Шкрпєла“. Насампредз вона укладала гадвабни, стриберни и златни нїтки, а на концу свойо власи, перше, як видно шветли, а вец як старела и шиви. Тот ґоблен вишивала 25 роки, од 1803 до 1828 док нє умарла, а нєпознате нам чи

Бокелє,

ше прервали числени „кревово вим сценя“ (крвна о света) котри були присутни у скорей ших часох Дон Сречко Маїч парох „Ґоспи од Шкрпєла“ П а н о ц е ц Сречко 2021 ро ку пре славел свой 50 ювилей священства у спомнутим свя тилїщу у котрим є парох прейґ 40 роки, а у Перасту ше стара и за об нову 18 католїц ких церквох. Чловек широкого шерца, приятель шицких, а кед ше му дахто опит

чия

церква, перше одвитує

каждого и творме взаїмну любов. Зоз дзецми зме бавели рижни бависка и шпивали писнї зоз ґитару Старши ше дружели, а вечар мали свой програм и пречитали крадки цитати о любови котри написала Кяра Лубик Були зме на Служби Божей

Боско

нащиви

Коштовали

пита

Джуджар

AFFECTION (A Future For Eve

сц и хорота велїм старшим о собом, причи

за страх, слизи, за боль Потреба

би их дахто

лухал, же би ше з нїма нашалєл, помогнул им голєм

хвильку забуц

бриґи хтори их прицискаю

дни зоз цихих, скромних жаданьох котри вони маю

тоту намиру, о слухуюци їх потреби, пред коло 20 рока ми, волонтере парохийного Каритасу св о Миколая, у Руским Керестуре, порушали друженя за старши о со би, котри з часом, за нїх по стали цошка нєзаменлїве, по стали зарйочка радо сци,

чека,

пойду

павзу.

сцигнуц сам, ґу тому ше намага кажде з нїх так як може, на спо соб як може зоз франту, шпиванку, комплиментом, помоцу, даяким со витом, анеґдоту и подобне. Друженє за старших ше отримує кажди штварток од 14 до 16 годзин у про сто рийох Каритасу, а волонтере ше намагаю же би тот час бул препровадзени квалитетно. Так на приклад, з нагоди октобра Мешаца соли дарно сци зоз старшима о собами, волонтере пририх тали рижни активно сци котри ше реализовали и реали зую у цеку мешаца Перши штварток у мешацу на дру женю присуствовали и три волонтерки Клара, Кяра и Корнелиа, котри на ґитари зашпивали даскельо писнї Зоз шпиванку, алє и торту, старши означели и рочнїцу приходу пароха о Владислава Варґу котри з нїма на каждим друженю, а його присутно сц им окреме значи У наиходзацим периодзе 13 10 у про сторийох Кари тасу, отрима ше превентивни препатрунок меранє цукру у креви и кревового прициску, а будзе и слова о здравим ко стираню Штварток, познєйше, 20 10 од 15

до 16г, друженє будзе у Водици, а потим, од 16г будзе Служба Божа за шицких старих и хорих Остатнї штварток у мешацу резервовани за уметнїцку роботню, як и за оценьованє литературних и подобових творох, котри у наиходзацим периодзе треба же би сцигли на конкурс, порушани з нагоди октобра мешаца Волонтере Каритасу, поволую шицкх котри заинте ресовани, же би ше им придружели, бо як пише у єван гелиї: ,,Д зе двойо або тройо позберани у мойо мено, и я медзи нїма“. Соня Алексич, координаторка Каритасу

Еделински Мелания Остала сом без мужа пред

Пред 10 роками сом пришла

потри

давал тедишнї кере стурски парох Михайло

Вон ме потримовал

помагал ми. Окремна потримовка була

фамелия, ґрупа младих хтори були мойо добри приятелє тедишнї бого слове, а тераз вредни и добри священїки. Требало ше ми звикнуц на живот у Семинариї, шицко ше мушело зробиц на свой час, сполньовац дати обовязки Алє, гармония, добри

обставини. Барз крашнє ме прилапел тедишнї парох у Шидзе о. Дюра Фейса, котри на тих про сторох о с тал сам Теди аж дзевец парохиї були без священїка, а церкви були руйновани, девастовани, окраднути... З єдним словом жало сне! Парохиянє були у вельким страху, нашу бешеду ше нє шмело чуц на драже Шицки тоти страхоти з нами дзелєли и нашо ше стри Василиянки ш. Вира и ш. Евзебия, хтори жили у манастире Владиче скей лєтней резиденциї Ше стри були вше готови помогнуц, одходзиц на бого

дзе збудовани

центер Тераз у Шидзе обнавяме

за младих, тє. Влади

ску лєтну резиденицю Шицки тоти роботи би ше

могли реализовац без помоци владикох Славоми ра Микловша и Георгия Джуджара. Вельку заслугу маю и парохиянє, хтори дзечнє участвую у роботох После о. Макая, прилапели сце ше видавац числени календарчки, кнїжочки, молитвенїки... Як сом уж спомнул, бул сом ґрафичар и тото знанє и искуство ше ми барз здало у видавательней дїял но сци Правда, видавадельство ше од теди барз пре менєло у одношеню на терашню сучасну, диґитали зовану роботу Алє, як и скорей, так и тераз потребне шеднуц и робиц За потреби духовного живота, ро бел сом на виданьох „Катихизис за дзеци“, Берка сово, 1994 р ; „Ма ли молитвенїк“, Беркасово, 1994 р ; кнїжочка „Молебен до Исуса и Мариї“, Бер касово, 1994.р.; „Вертеп“ (кнїжочка за дзеци, за виш тригованє и лїпканє), Беркасово, 1996.р.; „Упознай Исуса“ (вифарбйованка, Беркасово, 1996 р ; кнїжоч ка „Сон Богородици“, Беркасово, 1998.р.; кнїжочка „Венчик дзевятинїцох“, Беркасово, 1999.р.; „Апо с тол“, Беркасово, 2000 р ; кнїжочка „Коляди“, Берка сово, 2000 р ; „Водицова Мария“ (картонске виданє), Беркасово, 2000.р.; катихизис „Зоз Исусом за сто лом“, Беркасово, 2001 р ; „Служба Божа“, Беркасово, 2002 р ; кнїжочка „Хре сна драга“, С Митровица; кнїжочка „Мали требнїк“, С. Митровица, 2007.р.; кнїжочка „Д зевятнїца до Мацери Неустающей по мощи“, С Митровица, 2007 р ; кнїжочка „Зашпивай ме писню нову“, Шид, 2010.р.; „Молитвенїк“, Шид

мистецтва, любитель ико писания. Кед сом пришол до Кули, видзел сом же ис нуюци икони на иконо стасу до сц цми, нє виразни. Пред тим сом бул на єдней парохиї у України, дзе сом ше упознал зоз уметнїками при Львове котри там робе

во сточних храмох иконо стас представя гранїцу медзи нєбом, часцу дзе ше находзи олтар и лю дзми на жеми (у храме), толкує о Дамян На иконо стасу читаме подїї зоз Святого Писма, у тей долнєй часци иконо стасу би требали буц икони кот ри символизую старозавитну жертву Праве тоту доль ню часц, кед Бог поможе, отец Кича планує зробиц Християн, кед патри на иконо стас би мал прежив йовац живот Исуса, иконо стас би го мал надихнуц на тото шицко цо Исус за нас прежил, на жертву котру принєс за нас Вирного би икони мали спонукнуц же би Исуса Христа перше любел, и старал ше жиц по Исусових заповидох, толкує о Кича Иконо стас то Євангелия у иконох од самого початку, почина зоз шветом народзеня Пречистей Дїви Мариї, а закончує ше зоз Успенийом Пречистей Дїви Мариї, цо

иконо ст асу З шветом Бо

започинаме,

Дамян

закончуєме церковни рок

ЮВИЛЕЙ

МА ЛЕЙ ШЕСТРИ

Нєдзельову Службу Божу 2 ок тобра у манастире Исусових ма лих ше строх на 16 годзин служели парох о Владислав Варґа и капе лан о Владимир Медєши По Служби скромно означени ювилей 50 роки як ше стра Мартина вош ла до Исусових малих ше строх

Исусово мали ше стри у Руским Кере стуре од 1969 року, а ше стра Мартина од 1983. року, пред тим була у Японє, Италиї, Австриї Ше ст ру шицки познаю по єй скромно сци, же є вше на помоци тим цо у потреби, окреме старим, люби мальовац икони обновела велї икони, крижи, статуи по на ших церквох. Тераз ше пририхтує за вецеймешачни духовни вежби, а манастир о станє на розполаганю за бого служеня. О своїм поволаню и о ше стрин стве з єдней нагоди за «Д звони»

гварела: «За мнє кажди чловек ис ти бо кажди на подобу Божу Нашо поволанє ношиц надїю коло нас. ( ) Я барз ценїм як ше ту людзе боря за живот Жадала бим буц то та цо ноши надїю, радо сц. Тото нам нїхто нє може вжац Исус по бедзел швет, умар за нашо ошлє бодзенє, за нашо болї. За мнє чло век, лєм прето же є чловек, заслу жує мою любов Любела бим кед би кажде дошол до вири, нашол драгу до ще сца ( ) Ми нїкого нє прешвечуєме зоз словами, алє ше намагаме зоз своїм животом шве дочиц т ак же би други могли пове сц ту жиє Исус » Винчуєме ше ст ри Мартини ювилей! На многая и благая лїта!

М.С.

вОДИЦА

Коло польох до Водици Пришла Божа Мати, Класки жита, кукурици, Дотхли святи шмати.

Зашпивали шицки птици, Нєбо и пажици, Польске квец е и дильови Нєбесней Царици.

Ґу студзенки и до церкви Людзе ше збераю, И боляци и вистати Души отвераю.

А Мария, наша Мати, Шицких притулює, Модлї ше и плаче з нами, Чува нас, ратує

З Кере стура и Коцура, Кули, Суботици, Цали швет ше зишол нєшка При Богородици.

И ангели вишпивую Стално воднє, вноци, Паломнїкох привитую, Вше су на помоци. Ґу Богови Мац нас вола, Учи жиц як треба; Бог нас люби, опомина, Вола нас до нєба.

Зашпивайме з ангелами Богу и Мариї, Падаруйме свойо шерца Чисти, як л елиї.

о. Яким Рац (Канада) 11. новембра 2021.

ПаП (1943–2022)

Дня 2 септембра, у ново садским шпи талю умар дипломо вани инженєр Юлиян Пап, познати наш длугорочни новинар, публициста, про свит ни роботнїк и польо привредни фаховец Юлиян Пап ше на родзел у Руским Ке ре стуре 3 децембра 1943 року По закон ченей о сновней шко ли у Руским Кересту ре и Кули, стредню польопривредну школу закончел у Зомборе и Футоґу. Польопривредни факултет и студиї английского язика закончел у Новим Садзе. По законченю студийох почал робиц як наставнїк английского язика у Основней шко ли „Петро Кузмяк“ у Руским Керестуре, алє пошвидко преходзи на длужно сц новинара до Редакциї новинох „Руске слово“. По одслуженю войска враца ше до Ре дакциї, котра уж була преселєна до Нового Саду, и пошвидко по става редактор польопривредней рубрики у спомнутих новинох и заменїк главного и одвичатель ного редактора У исти час сотрудзує и у часопису „Добро јутро“, чия редакция була у истим будинку дзе и „Руске слово“ Бул замерковани як фаховец за польо привреду и аґрарну политику та прешол на роботу до Вивершней ради САП Войводини, а отамаль до Покраї нскей конференциї ССРН Войводини, та до Союзней конференциї ССРН Юго славиї, дзе робел по 1991 рок Нажаль, пре нєсподзивану хороту, теди мушел пойсц до инвалидней пензиї До стал награду „Светозар Маркович Тоза“ Друж тва новинарох

часопи су „Заградка“ (2011), як

Награду часопису „Швет

шветовей литератури

достал

керестурским

Латяк

прешлим чишлє вишол о статнї прилог Юлияна Папа То була його рубрика «Витамин за душу» Назберал озда о статнї сили и о старал ше и за тото число Мож шлєбодно повесц же Юлиян Пап жил за то наш єдини християнски часопис Професор, як го шицки волали од часох кед вик ладал анґлийски язик у керестурскей школи, Юлиян Пап у «Д звонох» присутни од самих початкох, кед їх шедзиско було у Новим Садзе, а редактор бул о. Ро ман Миз. Теди поча ла и богат а видавательна дїялно сц духовней литератури у хторей професор дал свойо доприношенє, а преложел и познату кнїж ку Живка Кустича «Природа бешедує о Богу » З єдней нагоди за наш часопис виприповедал о своєй духовней драги, кед прейґ хороти преглїбел виру и свойо т а ланти подарова л «Д звоном» Прекадал духовну поезию, а вєдно зоз «Руским сло вом» вишла и кнїжка «Хвалїм це Го споди» То було правдиве ошвиженє, як о Ма лацко запис а л «Д зекуюци надихнутим прикладом проф Юлияна Папа, пражнїна у души нашого народу, голєм кущик пополнєта По сле длугокей суши, тоти стихи падаю

вимучену

дахто будзе опатрац

Юлиян Пап

звони» о

же прежиє ноц, алє и кед прежиє, напевно цали живот будзе мац пошлїдки ”Оцец и мац заслупли од страху док слу хали лїкара котри им толковал яки шицко проблеми будзе мац дзивчатко: нє годна ходзиц, будзе глухонєма, цемна,

алє шицко тото тераз капало Попри шицкого цо им лїкар гварел, зявели ше ище велї про блеми. Нервова система дзивчатка

кажди дотик.

роки познєйше Дияна була весела дзивочка котра з довирийом патрела до будучносци, а жажда за животом у нєй вше баржей росла Нїяки знаки тїлесних и духовних поремеценьох нє було була цалком нормалне, здраве, живе и мудре дзивче Но, то нє конєц приповедки Єдного спарного пополадня у парку нєдалєко од хижи, док єй брат з пайташами бавел фодбал, Дияна шедзела мами на рукох Як и звичайно цошка єй приповедала о шицким, а вец

Сцисла руки

би дакого облапяла

„Чувствуєш?” Мац у воздуху чувствовала пах дижджу котри лєм цо нє спаднул и гварела: „Гей, дораз спаднє диждж

Banca Intesa

parohija Sveti otac Nikolaj

Ruski Krstur

uplate:

дипломовани

пошве