Dzvoni December 2022 by Dzvoni

DZVONI DZVONI DZVONI Х Р И С Т О С РА Ж Д А Є Т С Я ! – С Л А В И Т Е Є Г О ! Х Р И С Т И Я Н С К И Ч А С О П И С / Х Р И С Т И Я Н С Ь К И Й Ч А С О П И С Р О К / Р І К X X I X Ч И С Л О 1 2 ( 3 4 8 ) · Д Е Ц Е М Б Е Р / Г Р У Д Е Н Ь 2 0 2 2 · I S S N 0 3 5 4 - 5 7 6 8 · 1 0 0 д и н .

Проминають століття, змінюються людські покоління, а Церква щороку сповіщає світові благу вістку про воплочення Сина Божого І цього року в часах тривоги й непевно сті, ми з Божої мило сті святкуємо Різдво Го спода нашого Ісуса Христа Сьогодні сповнюється таємниця споконвіку закрита і ангелам незнана Сьогодні звершуються пророцтва Сьогодні Слово стає тілом і о селюється між нами (Йо 1, 14) Сьогодні в убогій вифлеємській стаєнці народжується Спаситель світу й Відкупитель душ наших Сьогодні Бог сходить на землю, а людина підно ситься на Небо. Сьогодні Предвічний Бог народжується, сходить з Небесного престолу на землю, щоб Своїм життям, хресними стражданнями, смертю і во скресінням звільнити людський рід від кайданів смерті. Причиною Христового приходу у світ була любов до людського роду: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йо. 3, 16). Остаточна мета народження Спасителя полягає в даруванні людині можливо сті повного єднання з Богом, щоб ми отримали усиновлення і стали дітьми Божими Через Христа, народженого Святим Духом від Пречистої Діви Марії, ми отримали великий дар зватися дітьми Божими (І Йо 3, 1)

Подія Різдва Го спода нашого Ісуса Христа – це безмежна й велична тайна Божого задуму, яку важко пізнати розумом, але вона сповнює радістю серце кожної людини, яка шукає глибшого сенсу у цьому швидкоплинному житті та уповає на Бога. Тому й багаті та вчені мудреці, ведені світлом небесної зорі, і про сті пастухи, яким ангели сповістили радісну новину, по спішали до вифлиємської стаєнки, щоб поклонитися Богу - немовлятку та принести свої дари. Разом з людьми і весь невидимий ангельський світ радіє і про славляє воплочення Сина Божого словами «Слава на висотах Богу і на землі мир людям його вподобання» (Лк 2, 14) Так Різдво Христове з’єднало небо і землю, які сьогодні торжествують. Різдво Христове - це не лише родинне й народне свято. Цей священний день є о собливою нагодою для утвердження нашої християнської віри Це є торжество цілої Церкви, яка про славляє Свого Боже ственного Засновника Це є вияв і свідчення нашої спільної надії, бо Син Божий, який зійшов на землю у Вифлеємі, більше не відлучається від нас, а перебуває з нами «по всі дні аж до кінця віку » (Мт 28, 20) Тому, святкування Різдва Христового не має бути лише спогадом про якусь величну історичну подію, яка відбулася понад дві тисячі

Христове й у наших «домашніх церквах» – у наших родинах, про славляючи Спасителя людського роду нашими колядами У спогляданні ікони Різдва Христового, даруймо Йому наші покаянням очищені серця, сповнені живою вірою, та відновлені надією і вдячною любов`ю У складних сьогоднішнх умовах нехай нам додають упевнено сті слова пророка Ісаї, які Церква проголошує під час різдвяних бого служень: «З нами Бог! Розумійте, народи!» (Іс 8, 9-10) Та серед прикрих обставин вслухаймо ся в голо с ангела Го споднього, який промовляє: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христо с Го сподь» (Лк 2, 10-11). Споглядаючи різдвяне світло, пам’ятаймо, що, хоч би якою темною не була ніч нашого сьогодення, післа темної ночі настає світанок, бо при світлі Сонця Правди всі діла темряви зникають Господь Своїм таїнственним народженням приніс на землю мир людині з Богом Він і сьогодні прино сть

користі й радо сті І в такий спо сіб ми уподібнюємо ся до тих, які не прийняли Пресвятої Родини у свій дім, а витіснили Христа поза межі свого комфорту до вбогої стаєнки Тому, спогадуючи цю значну подію історії спасіння, духовно долучімся до цієї великої тайни відкуплення. Берім активну участь у літургійних бого служеннях у наших святково прибраних храмах, о співуючи народження

бого словські правди, які були сповіщені в Старому та здійснені в Новому Завіті Різдво Христове має стати о собистим святковим пережиттям для кожного християнина Спаситель колись народився у Вифлеємі для того, щоб згодом народитись у житті кожної людини. Якщо немає Го спода в нашому житті, у нашому серці, у нашій шкалì цінно стей, то різдвяні свята й

для нас про стою формальністю,

не

Божого

у цей благодатний різдвяний час переживання близько сті Бога наповнює наше життя Його підтримкою Бажаю всім Божого миру, благо словенного свята Різдва Христового та щасливого Нового 2023 року Божого! ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! - СЛАВІТЕ ЙОГО! + Юрій Владика ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

років і змінила напрям історії світу Також - це не має бути тільки нагодою для роздумів про

традиції залишаться

принесуть справжньої духовної

Сина В особливий спо сіб святкуймо Різдво

радість і спасіння та дарує мир кожній скорботній і втомленій душі З нагоди різдвяних свят бажаю всім вам, щоб новонароджений Христо с наповнив наші серця світлом радості та мило сердя. Святкуймо різдвяну подію в наших храмах, переживаймо її в нашому особистому житті й у родинній атмо сфері, несімо різдвяну радість нашим ближнім Нехай

нєвидими

особи.

тиж ХРИСТОС РАЖДАЄТСЯ!

його людского фкоморту до бидней пещери Прето у тот рождествени час, кед ше здогадуєме значней подїї историї спашеня, духовно ше приключме до тей велькей тайни одкупеня Берме активну учасц у богослуженьох у наших шветочно прикрашених храмох, ошпивуюци на особлїви способ народзенє Божого Сина Преславюйме Рождество Христово и у наших «домашнїх церквох» - у фамелийох, преславююци Спасителя людского роду з нашима колядами Даруйме му нашо з покаяньом очисцени шерца, яки напольнєти зоз живу виру, обновени з надїю и з подзековну любову У зложених и нєлєгких условийох терашнього часу най нам додаваю певносци слова пророка Исаї, яки так велїчествено шпиваме на богослуженьох: «З нами Бог! Розумце народи» (Ис 8, 910) и слухайме глас ангела: «Нє бойце ше, бо нависцуєм вам радосну вистку, котра будзе цалому народу Нєшка ше вам у Давидовим городу народзел Спаситель, котри Христос, Господь» (Лк 2, 10-11) Роздумуюци о шветлу Рождества, паметайме же гоч би яка була цмота нашого часу, после ноци настанє швитанє, бо при шветлу Слунка Правди кажда цмота знїка Господь зоз своїм таїнственим народзеньом принєсол на жем мир чловекови з Богом. Вон и нєшка приноши радосц и спашенє, и дарує мир каждей жалосней и вистатей души З нагоди швета Рождества Христового жичим шицким же би новонародзени Христос напольнєл нашо шерца зоз шветлом радосци и милосердия Най тот бгалодатни час

Його потримовку

видрилєли

К р ач у н с к а в и н ч о в а н к а december 2022. DZVONI 3

ангелски швет ше радує и

Кед нєт Господа

нашим

нашей скали

швета и

останю за нас

блїзкосци

наш живот з

Жичим шицким Божого

Преходза столїтия, зменюю ше людски поколєня, а свята Церква кажди рок нависцує швету благу вистку о уцеловеню Сина Божого. И того року у часох знєпокоєня, яки преживюєме, ми з Божей милосци славиме Рождество Господа нашого Исуса Христа. Нєшка ше спольнює тайна споконвику заварта, и ангелом нєзнана Нєшка ше спольнюю пророцтва Нєшка Слово постало цело и населєло ше медзи нами (Йо 1,14) У бидней Вифлеємськей пещери ше родзи Спаситель швета и Одкупитель наших душох Бог приходзи на жем, а чловек ше дзвига на нєбо Нєшка Предвични Бог сходзи з нєбесного престола же би зоз своїм животом, зоз хресним церпеньом, зоз шмерцу и славним воскресеньом ошлєбодзиц людски род од оковох шмерци Причина Христового приходу на тот швет було чловеколюбство - любов до людского роду. «Бо Бог так полюбел швет же дал Сина свойого Єдинородного же би кажди, котри вери до ньго нє препаднул, алє мал живот вични» (Йо 3,16). Остаточна мета и циль народзеня Спасителя у тим, же би чловекови далподаровал можлївосц подполного зєдинєня з Богом Же би ми достали посвоєнє и посиновенє, и постали дзеци Божи. Прейґ Христа народзеного од Духа Святого зоз Пречистей Дїви Мариї ми достали вельки дар «же ше воламе и же зме дзеци Божи» (І Йо. 3,1). Подїя народзеня Господа нашого Исуса Христа – то безконєчна тайна Божей задумки, яку чежко похопиц зоз розумом, алє вона напольнює з радосцу шерцо каждого хто глєда глїбши змисел у тим швидкопреходзацим швеце, и упова ше на Бога Прето богати мудерци, яких приведла нєбесна гвизда, и прости пастире, яким ангели сповисцели радосну вистку, понагляли до вифлеємскей пещери, же би ше поклонєли Богу-дзецочку и з подзековосцу принєсли свойо дари Вєдно з людзми и мира з нагоди Рождества Христового и щешлїви 2023 Нови рок! ХРИСТОС РАЖДАЄТСЯ! – СЛАВИТЕ ЄГО! +Георгий Владика

преславює уцеловенє Сина Божого: «Слава на висотох Богу, а на жеми мир

людзом, котрих вон люби» (Лк 2, 14) Так Рождество Христово злучело нєбо и

жем, яки нєшка торжествую Рождество Христово - то нє лєм нашо фамелийне швето, то и особлїва нагода же бизме утвердзели нашу виру То торжество цалей Церкви, яка слави свойого Божественого Основателя. То вияв и шведоченє нашей надїї, бо Син Божи, яки зишол на жем у Вифлеєме, вецей ше нє розлучує з нами, а пребува з нами през шицки днї до конца швета (Мт 28, 20) Прето преславйованє народзеня Христового нє ма буц лєм здогадованє на славну и вельку историйну подїю, яка ше одбула понад два тисячи роки и пременєла цек историї Анї нє ма буц то лєм нагода на роздумованє о богословских правдох яки були нависцени у Старим Завиту и спольнєли ше у Новим Завиту Рождество Христово ма буц особне шветочне преживйованє за каждого християнина Спаситель ше давно народзел у Вифлеєме прето же би ше познєйше народзел у живоце каждей людскей

шерцу, у

вредносцох, вец крачунски

традициї

проста

формалносц, нє принєшу правдивей духовней радосци и хасну На тот способ ми постанєме подобни до тих, котри

нє прияли Пресвяту Фамелию до свойого дому, а

их поза зону сво-

Божей, напольнї

благослову

коцурски

шидски о Михайло Режак, ново садски парох о Юлиян Рац, кулски парох о Дамян Кича, ЧСВВ, декан беоґрадско-банатски и парох марковецки о Михаль Ґерґель, парох бачински о Дарко Рац, старовербаски парох о Алексий Гудак, парох беркасовски и бикичски о Владимир Еделински Миколка, капелан кулски о Платон Салак, ЧСВВ, керестурски капелан о Владимир Медєши, индїйски парох о Михайло Шанта, сримскомитровецки и беоґрадски парох о Иґор Вовк и нововербаски парох о Данил Задрепко Присутни бул и домашнї парох и оцец неоєрея о Яро слава - о Владислав Варґа Зоз Крижевскей епархиї

сци

го Миколая? Од його живота нас дзеля 1700 роки Одвит на тото питанє найдземе у тропару, крадким стищку на чесц того святого, у перших двох словох: «правило вири» Його о собни приклад яка ма буц вира – вира то дар Божи Модлїме Бога же би змоцнєл нашу виру Кед наша вира моцна, вона приноши плоди Виру потребне жиц Плоди нашей вири то добри дїла Вира без дїлох мертва Поровнайме свой живот зоз животом святого Миколая и роздумайме цо потребне пременїц Шлїдуюци два слова у тим тропару гваря же вон бул «образ крото сти», образ мило сердно сци, дал себе на службу ближнїм Святи Миколай у себе розвил чесноти и прикмети котри пестовал и применьовал их у живоце Вон за нас учитель милосердия спрам тих

П о ш в е ц е н и н о в и с в я щ е н ї к DZVONI 4 grudenq 2022 На швето св. оца Миколая, 6. децембра, у Катедралним храме за священїка пошвецени Яро слав Варґа, син керестурского пароха Владислава Варґи и панїматки Славици Архиєрейску Службу Божу предводзел кир Георгий Джуджар хтори окончел єрейске

служели и о Михал Симунович, о Младен Микулич, диякон Атноний Паїч и римокатолїцки свяшенїкове о. Дєрдь Югас зоз Кули и о. Ласло Поша зоз Бечею. На Служби Божей були присутни монахинї, вирни, як и супруга, родичи и родзина Парох Валдислав Варґа, оцец неоєрея, подзековал владикови же дал благослов Яро славови, а подзековал и шицким священїком же чо пришли потримац и модлїц за нового священїка По Служби Божей неоєрей подзелєй свой неоєрейски благо слов владикови, священїком, супруги, родичом и найблїзшей родзини, а 11 децембра, на своєй першей Служби, о Яро слав шицким вирним дзелєл благо слов и памятки на свойо пошвецанє Владику Георгия Джуджара и нового священїка Яро слава Варґу привитали и виронаучни школяре хторих пририхтала ш Авґустина Илюк РУСКИ КЕРЕСТУР ЗА СВЯЩЕНЇКА ПОШВЕЦЕНИ ЯРОСЛАВ ВАРҐА Святи Миколай то наш учитель милосердия «На швето святого оца

керестурскей

од преглашеня

Миколая.

же

по

Як

почитовани

кончел

є почитовани и на

хторим потребна

його швето дзеци до ставаю дарунки,

його чесно стох хтори маме

применьовац – добри дїла и любов

пошвецанє Зоз владиком со служели: декан бачки и парох

о Владислав Рац, декан сримски и парох

Миколая, нєбесного покровителя

заступнїка

парохиї и нашей Епархиї, наполнєли ше штири роки

нашей Епархиї св.о.

Можеме повесц

святи Миколай,

сле Пресвятей Богородици, медзи першима хторому ше вирни обрацаю зоз молитву за помоц и заступнїцтво

цо є

у Малей Азиї дзе служел и за-

свой живот, так

християнским заходзе У чим тайна такей популарно

свято-

помоц ( ) На

а ми ше здогадуєме

здобуц, розвивац и

спрам ближнїх. (зоз казанї кир Георгия Джуджара)

парохови

Славици, його панїматки Ани и шицким котри го потримали на тей драги зоз добрим словом, пораду, молитву Нашого нового неоєрея препоручуєме заступнїцтву Пречистей Дїви Мариї Вона Мац Исуса Христа, верховного священїка Препоручуєме го охрани и помоци святого оца Миколая же би бул зоз нїм на драги служеня Го споду Богу и ближнїм (зоз казанї кир Георгия Джуджара)

П о ш в е ц е н и н о в и с в я щ е н ї к december 2022. DZVONI 5 М. Стрибер Фото: О. Живкович Нови роботнїк у Божей винїци Наша Церква ше збогацела за нового роботнїка у Божей винїци Сам Го сподь Бог народзує священїка за себе же би окончовал його служенє медзи Божим народом Нови священїку – радуй ше, бо, нєт поволаня без радо сци. Д зекуй Го споду Богу же це поволал и май довирия до Ньго, котри це вибрал и стара ше о це. Чесне поволанє служиц Го споду Богу, а шицко друге преходзи. Бо, нє за свойо заслуги ши по стал слуга Го споднї. Ми себе вибераме тот чин, алє Створитель нам го дава як дар, а ми одвитуєме позитивно – прилапюєме го. Прето, служ Му вирно бо ци дал вельки дар – приводзиц бесмертни души до Царства Нєбесного прейґ помиреня з Го сподом. Же би ши учул Його слова, бо ше Го спод обраца каждому священїкови зоз словами, кед добре роби - «Слуго вирни, у малим ши бул вирни – прим награду » Треба же биш мерковал на свою службу, же би це Го сподь Бог вше чувал Вше ше модлї и служ Го споду З тима словами потримуєме младого священїка хтори става на драгу служеня Потримуйме и його, и других священїкох з нашима молитвами же би їх живот бул святи Бо кед їх живот нє будзе святи - нє можу дац тоти ласки котри Го спод

нїх дац

и родичом нового

Бог сце прейґ

Окремне подзекованє

неоєрея,

Владиславови и панїматки

Керестуре и вишли седем числа Од

„Думка” виходзи уж як

єй число ма

єдно число И тота „Думка” друкована у Руским Керестуре Цеком Другей шветовей войни паноцец Микола Бучко у Раєвим Селу видавал и новинки под исту назву – „Думка”. Виходзели кажди други тидзень. По даєдних сиґнатурох видзи ше же то предлуженє тей першей и другей „Думки”, бо 1942 року, як рочнїк виданя означени – ІV, а 1943 року – V Як видаватель тих новинкох „Думка” подписане Українске представнїцтво у Заґребе, а новинки ше друковали у Осєку. Шицки три „Думки” були двоязични, по руски и по українски, и у шицких були велї Бучково написи. Випатра же трецу „Думку” вон сам писал Дня 17.12. 1943. року Микола Бучко бул меновани за управителя парохиї у Земунє Под конєц войни, 1944. року, партизанє гарештовали о Миколу Бучка и як українского националисту

придали го орґаном СССР-а Бул осудзени на дзешец роки чежких роботох у лаґре, цо одбул у рудокопох угля на Сибиру. Кед

де Малеа, тедишнього апостолского еґзарха у Паризу, нашол у Французкей Спочатку бул у Лилу, при парохови Зиновийови Нарожнякови, а од 1956 року як самостойни душпастир у Везин-Шалету. Познєйше му ище придодати таки центри як Везин-Бурж, Труа, Сане, Брунуа. У Везин-Шалету, 1960. року почал будовац церкву на чесц св Олґи, котра докончена 1963 року Збудована и турня и парохиялни дом. У тим доме и остал жиц Ту ше похорел, а умар 27 марца 1986. року у шпиталю у Монтаржи, у 74 року живота Хованє паноца Миколи Бучка було 1 априла 1986 року у городчику Коркилеруа (ВезинШалет), дзе як душпастир службовал 30 роки. Труна з умартим була положена до церкви котру вон збудовал як подзековносц Богу же ше врацел зоз сибирских лаґрох. Хованє и други богослуженя водзел владика зоз Паризу, кир Михайло Гринчишин. З нїм були ище священїки: Михайло Василик зоз Лиону, Павло Когут зоз Алзацу, Ярослав Салевич зоз Паризу, домашнї священїк Сенькив, Пилипяк зоз Нормандиї Були и два його дзивки – Oля и Ярослава зоз своїма фамелиями, шестри Служебнїци зоз Паризу и вельо вирнїки зоз рижних местох, окреме тоти дзе вон доходзел и служел Були и римокатолїцки священїки Од умартого ше одпитал владика Михайло У своїм слове вон винєсол героїчну вирносц паноца Миколи, котри остал при своїм вирским и релиґийним прешвеченю у найчежших ситуацийох лаґерского живота у ґулаґох Сибира У мено римокатолїкох

у Русод умартого ше одпитал ґенерални викар Ґрийо, котри пришол место монсиньора Пикандеа, владики зоз Орлеану, бо тот пре други обовязки нє могол присц на хованє (о. Роман Миз, Священїки Осєцкого викарията, I, Нови Сад, 1993.) ЗоЗ ПРЕшлоСцИ НашЕй цЕРКвИ О. МИКОЛА БУЧКО До 110 рочнїци од народзеня велького шведка вири

З и с т о р и ї ц е р к в и DZVONI 6 grudenq 2022 През 270 - рочну историю нашого церковного живота мож замерковац же у одредзених периодох даєдни парохиї даваю шумне число богословох и священїкох, а вец наставаю „сухи” роки и децениї, кед нєт отамаль анї єдного духовного поволаня Нє место ту тераз

му

нє

розправяц о тим цо спричинює єдно, а цо друге Так и у Миклошевцох, у свой час, було досц богословох, а вец и священїкох. Медзи нїма бул и Микола Бучко Народзел ше у Миклошевцох 16. децембра 1912 року у селянским обисцу Петра и Ани нар Жирош Основну школу закончел у Миклошевцох, а осем класи ґимназиї з вельку матуру у Заґребе 1931. року. Студирал на Грекокатолїцкей богословскей академиї у Львове (Україна), котрей на чолє, як и на чолє семинариї, бул др Йосиф Слипий познєйше митрополит галицки и кардинал котри пре свою вирносц до Грекокатолїцкей церкви бул 18 роки на Сибиру На остатнї рок студийох прешол до Заґребу, и ту дипломовал на Католїцким богословским факултету Дня 10 авґуста 1936 року повинчал ше у Петровцох зоз Оленку Бесерминї, дзивку дюрдьовского пароха Михайла Бесерминя. Пошвецел го за паноца 6. септембра 1936 року владика Дионизий Няради, а 11 новембра 1936 року поставени є за управителя парохиї у Раєвим Селу Ту им ше и народзели тройо дзеци – Боґдан, Оля и Ярослава. Микола Бучко бул барз активни як у рамикох орґанизацийох українско - руских школярох, так и як публицист, журналист и редактор Року 1935 бул вибрани за предсидателя Союзу українских школярох Югославиї Як таки, 1938 року почина видавац часопис „Думка» Новинка ше друковала

ким

1940. року

часопис, ревия Перше

40 боки Того, 1940 року вишли пейц числа того часопису, а 1941 року ище

1955 року вицекла кара, тедишня го Югославия

сцела прияц же би ше врацел, та ше вон, зоз стараньом

о Ван

Под час мученя Евстратия, станул опрез судиї Евґений и гварел: ”Лисий, и я християн!!!” А кед Евстртатия водзели през варош, Аравракин, бо є християн, видзел их Марадий зоз закрица своєй хижи, поздравел ше зоз свою супругу и зоз своїма двоїма дзецми и почал бежац за учителями кричаци: ”И я християн!!!” Теди св Орестови спаднул хрест зоз рукох и Лисий то видзел, та го на таки способ препознал як християна. Орест бул млади и красни вояк, и бул високи ростом Аксентиє бул просековей висини Евґений и Марадий закончели свой живот у церпеню. Орест закончел свой живот руцени до горуцого желєза, а Евстратий у огньовим пецу Скорей шмерци, Евстратий запричащал св Евстратия св. Василий. Їх мощи познєйше були пренєшени до Царгороду до церкви св. Пейцчислених, наволаней и пошвеценей по їх мену У тей церкви, познєйше їх видзели и живих А св Орест ше явел познєйше и св. Димитрийови Ростовскому. Од св Ореста нам остала красна молитва хтора

ше модлї на соботовей полночнїци: ”Величая величаи

аНаНИй,

17.

Шицки

зоз племена

Його

огень

Азарийову главу прилапел Мисаил, а Мисаилову Даниїл Ангел Божи їх цела пренєсол до Юдеї на гору Гевалску,

С в я т и т е л є

DZVONI 7

тя

ЖИВОТ СВЯТИХ ПРоРоК ДаНИїл И ТРоМЕ

од Господа Бога достал дар же би видзел будучносц

слава медзи Израїлцами у Ва-

двох старикох, судийох юдейских, хтори були нєсправедлїци и виратовал праведну Сузану од нєсправедлївей шмерци Його слава медзи Вавилонцами розпочала теди кед розтолковал сон царови Набукодоносорови Пре тоту причину го цар наградзел и постал княз на його двору Кед цар Набукодоносор направел златного идола у Деиру, троме младенци Ананий, Азарий и Мисаил ше нє жадали поклонїц тому идолови Прето були руцени до розгоруценого пеца Алє ангел Божи ше

december 2022. и положел их под камень Спрам традициї, тоти штирме Богу облюбени станули кед Христос воскреснул и явели ше велїм И знова замарли Даниїл ше рахує за штирох вельких месиянских пророкох (Исаия, Єзекиїл, Єремия и Даниїл) Жил и пророковал 500 роки пред Исусом Христом. о. мр Дарко Рац

СвяТИ МУчЕНїК ЕвСТРаТИй, аКСЕНТИй, ЕвґЕНИй, МаРаДИй И оРЕСТ (13. децембер/ 30. новембер) Тоти пейцме шмели мужове зашвицели як пейц швитли гвизди под час чарного периоду безбожних царох Диоклецияна и Максимилияна. Евстратий бул римски войвода у месце Саталион Евґений бул його пайташ з войски Орест бул тиж так углядни катона Аксентий бул священїк, а Орест бул тиж так углядни катона Марадий бул обични граждан и сограждан Евстратийов Обидвоме були зоз городу Aравракину Царски службенїки Лисий и Аґрикол, перше мучели Аксентия, бо бул священїк Кед видзел як страда и як мучени Аґрикол, Евстратий ше сам приявел Лисийови и явно виявел же є християн

Господи!”

МлаДЕНцИ:

аЗаРИй И МИСаИл

децембер/4. децембер

штирме були

царского Юдового Кед Набукодоносор, цар перзийски знїщел Израїл и завжал Єрусалим, теди Даниїл, як хлапец бул одведзени до рабства вєдно зоз юдейским царом Йоакимом и вельочисленима другима Израїлцами Опис страданьох и мученьох мож вичерпно найсц у кнїжки Даниїла у Старим Завиту Св Даниїл бул цали придани Господу Богу, и од вчасней младосци

вилону почала теди кед поганьбел

явел у

пецу и охладзел

Так ше младенци шейтали у пецу, огень им нїч нє начкодзел и шпивали писню: ”Благословен єси Господи отець наших!” И видзел то цар Набукодоносор и барз ше розгнївал Винял трох младенцох зоз пеца и дал им вельку чесц Познєйше, под час цара Балтазара, кед цар раз на госцини єдол и пил зоз погарох хтори були украднути зоз храму Єрусалимского, нєвидлїва рука написала на муре слова МАНИ, ТЕКЕЛ, ФАРЕС. Тоти слова нїхто нє могол розтолковац окрем Даниїла Тей ноци цар Балтазар бул забити. Двараз Даниїл бул руцени до дзири зоз лєвами пре свою виру до єдного Господа Бога И обидвараз остал живи И видзел Даниїл Господа Бога на пристолу зоз ангелскима силами, видзел ангелох, предсказовал будучносц, пророковал. Даниїл и троме младенци дожили глїбоку старосц у Вавилону и умарли у старосци змечом порезани Кед порезали Анания, Азарий престар свойо шмати и прилапел його главу.

З о з ж и в о т а DZVONI 8 grudenq 2022 Муши ше порушац Колеґа лїкар ми гварел же нє можу поробиц вецей нїч Пациєнткиня цали дзень препровадзела на по сцелї Кед так предлужи, зявя ше рани од лєжаня и други проблеми Найлєгчейше би було зложиц ше зоз лїкаром, алє робело ше о моєй шестри котра тераз вязана за по сцель и нє може ше рушац У поради зоз терапеутом почала сом зоз ню робиц вежби котри би єй помогли же би могла шедзиц Гоч нє ишло лєгко, з часом ше могла премесциц аж и на карсцель Могла и сама шедзиц на по сцелї Аж и жена котра ю допатрала, перше думала же єй найлєпше кед лєжи, видзела яке важне же би ше рушала и меняла положеня Важне нїґда нє одустац! Мери де Роса, Ню Йорк одбрана Робел сом як редактор у парохиялним часопису. Єден парохиян принєсол оглашку котру сцел же бизме обявели. Кед сом тоту исту оглашку познєйше пречитал, видзел сом же є до сц нєсхопно написана та сом ю ца лком преправел Кед зме ше о даскельо днї стретли, опитал ше ми:„Прецо ши нє обявел мою оглашку?“ Гварел сом му же оглашка обявена О даскельо днї знова пришол до редакциї и гварел ми:„Я ю нє так напис а л!“ Почувствовал сом же ше мушим одбарнїц Пробовал сом му потолковац прецо сом то зробел Цали тот дзень сом роздумовал о тим и пробовал оправдац свой по ступок Шлїдуюце рано сом пречитал медитацию як треба жиц Євангелию Наглашка була положиц Бога, котри мило седни, на перше место у наших шерцох Одразу сом цалу ситуацию видзел зоз новима очми Видзел сом же сом погришел и треба же бим модлєл за пребаченє Святи Дух ми отворел очи и дал моци же бим виправел ситуацию Истого дня сом ше стретнул зоз тим парохияном и модлєл го най ми пребачи Одвитовал ми:„Шицко у шоре “ Почувствовал сом вельке олєгчанє Дж. Х.,Тексас погубени коМпютер Єдного дня, док сом пробовала зачувац пременки на докторскей тези, мой компютер ше почал губиц Мушела сом пойсц на факултет же бим могла закончиц мойо виглєдованє През драгу сом пошла и на Службу до церкви котра ми була блїзко По сле Служби сом пошла до предавальнї купиц лакотки У метроу сом шедла коло чловека котри бул брудни и мал нєприємни запах Штудирала сом, окрем молитви, цо ище можем зробиц за ньго Здогадла сом ше словох:„Дайце и да ше Вам “ Понукла сом му лакотки котри сом себе купела Бул зачудовани, алє ми барз дзековал И я була щешлїва Похопела сом прецо ше ми праве тераз погубел компютер и прецо сом мушела пойсц на факултет. Мала сом можлїво сц любиц ближнього. Кед сом сцигла дому, на столє була смачна вечера котру порихтала моя цимерка. Таки искуства ме здогадую яки правдиви слова зоз Євангелиї, и як ше мой живот меня кед о ставам у Божей любови. Треба лєм вериц. Лондон Living City of the Focolare Пририхтал: М. Шовш

ше робиц добре, глєдайце правду.” Цо то значи учиц ше робиц добре? Мушиме буц отворени за ученє То вимага нашо усиловно сци У нашим каждодньовим ходу вше єст дацо цо маме розумиц, злєпшац, можеме ознова започац кед зме погришели Цо значи глєдац правду? Вона як драгоцино сц ґу хторей ше треба намагац, жадац ю, то циль нашого дїйствованя Жиц справедлїво нам поможе научиц робиц добре. То значи розумиц волю Божу хтора наше добро Исаия понука реални приклади Богови окреме мили обезправени, широти и ґдовици, бо су нєзащицени. Вон поволує

[ ] без любови, почитованя каждого, чувствительно сци

його потреби, о собни одношеня можу буц злюдни, алє можу постац и бирократски, нєспо собни дац одлучни одвити на людски потреби Без любови нїґда нє будзе подполней справедлїво сци, подзелєни добра медзи богатима и худобнима, поваги унапряменей на єдинствено сц каждого хлопа и жени и на конкретну ситуацию у хторей ше находза.”

„Научце ше робиц добре, глєдайце правду.”

Жиц за зєдинєни швет то значи превжац рани чловечества зоз малима дїлами хтори можу помогнуц у твореню фамелиї чловечества Єдного дня Й з Арґентини случайно стретнул директора институту на хторим преподавал и хтори го без причини одпущел. Кед го директор препознал, пробовал го обкеровац Но, Й рушел опрез нього Опитал ше му цо єсц нове, а директор му приповедал о почежко сцох хтори тих дньох преживює, о тим як жиє у другим городзе и глєда роботу Й му

С л о в о ж и в о т а december 2022. DZVONI 9 Слово живота за януар превжата зоз першей часци Кнїжки пророка Исаиї Тото виреченє вибране за Молитвену о смину за єдно сц християнох хтора ше од 18 по 25. януар означує на сиверней жемовей гемисфери. Тексти пририхтала ґрупа християнох зоз Минесоти (ЗАД) (У Минеаполису, городу у Минесоти, 2020 року забити Джоржд Флойд. Тото забойство було повод за наставанє руху хтори ше заклада за одклоньованє каждей форми расней дискриминациї ) Питанє правди окреме актуална тема. Нєровноправно сц, насилство и предрозсудки рошню у структурох дружтва хторе ма чежко сци у шведоченю култури мира и єдно сци Исаийов час ше нє вельо розликує од терашнього. Войни, бунти, оганянє за богатством и моцу, идолопоклонство и одруцованє худобних приведли до того же израилски народ скруцел зоз добрей драги. Пророк з барз оштрима словами поволал свой народ на обраце-

драгу по хторей ше ознова

до

союзу хтори Бог установел

„Научце

свой народ же би ше насправди старал за других, окреме за тих хтори нє можу витвориц свойо права. Побожно сц, обряди, жертви и молитви му нє мили кед нєт глєданя и практикованя доброго и справедлїво сци „Научце ше робиц добре, глєдайце правду.“ Тото слово живота нас спонука помагац другим, уважни попатрунок, на конкретну помоц тим котрим є потребна. Наш ход обраценя вимага же бизме отворели шерцо, розум и руки окреме спрам тих хтори церпя „Жадац и глєдац правду одвше уписане до чловековей совисци, сам Бог их положел до чловекового шерца Но и попри до сцигнуцох и напредованя през историю, кельо ище далєко подполне витворенє Божого плану! Войни хтори ше и тераз водза, тероризем и етнїчни зраженя, то знак дружтвених и економских нєєднако сцох, нєсправедлїво сци, мержнї

нє, назначел

враци

жридлового

зоз Авраамом.

за

понукнул помоц и ютредзень своїм познатим гварел же глєда роботу за єдну о собу. Одвит пошвидко сцигол Кед директор дознал же ше понука єдна робота, нє могол вериц! Прилапел роботу глїбоко подзековни и зворушени же ше праве тот кого вон одпущел, конкретно за ньго по старал Й по стим до стал „стораз” бо му праве теди понукнути два роботи хтори жадал ище кед почал студирац. И сам бул одушевени и зворушени з тоту конкретну Божу любову (Città Nuova) Пририхтали: Патриция Мацола и тим Слова за живот „Научце ше робиц добре, глєдайце правду.” (Ис 1,17)

Концом октобра 1623 року ше Йо сафат вибра л до Витебску Накадзи там пришол, збегнул ше розгнївани народ, хтори жада л його шмерц Архиепископ их змирйовал з ласкавима словами Заверенїки ше по служели з подводом. Намага ли ше виволац битки з Йо сафатовима службенїками и наздавали ше же при тим настаню нємири и буна, котри би могли вихасновац процив архиепископа. Алє, Йосафат службенїком забранєл же би ше упущовали до звади. Теди розколнїки поєднали якогош блукаюцого священїка Илию же би пред архиепископовим домом явно увредзовал Йо сафата и Унию Алє, того дня архиєпископ нє бул дома Врацел ше аж вечаром На други дзень 12 новембра 1623 року Илия знова увредзовал Йо сафата Архиепископова послуга Илию влапела и заварла. А тото себе праве жадали заверенїки. Такой почали дзвонїц на узбуну и кричац: „Гет з Йо сафатом. Забийце латинского паписту!“ Кед ше архиепископ врацел зоз храму, банда ше злєкла од його до стойного зявеня и нє приблїжела ше ґу ньому.

Р о ч н ї ц и DZVONI 10 grudenq 2022 Як зме у прешлим чишлє обявели стат′ю зоз Риму, на гробе святого священомученїка св. Йосафата почало означованє 400 - рочнїци од шмерци грекокатолїцкого архиепископ , котри спаднул як жертва за вирносц Грекокатолїцкей церкви. Як знаме, у нашей Епархиї св. Миколая

официйним календаре Католїцкей церкви на дзень його мученїческей шмерци 12. новембра. Ту приношиме єдну часц,

єст

хвильки зоз живота св. Йосафата котри превжати зоз : SYNAXAR:

почали обрацац

Йо

нападли на архиеископову резиденцию и ранєли даєдних архиепископових службенїкох. Йо сафат ше теди модлєл у своєй келиї Кед чул лярму, отворел дзвери и гуторел: „Най будзе Бог з вами, мили синове! Прецо ше так сурово справуєце з моїма домашнїма? Кед маце дацо процив мнє, ту сом!“ Теди єден зоз побунєних вдерел архиепископа з кияком, а други му нанєсол на глави смертельну рану Йо сафат спаднул на жем и з його устох було чуц слова: „Боже мой!“ Вони скричали: „Вон ище жиє!“ и штрелєли му два раз до глави Потим вицагли мертвого на двор, дзе го поганьбйовали Кед окрадли дом, доцагли цело на побрежє рики Двини, привязали ґу ньому вельки камень и руцели го до рики ОТВОРЕНИ ЮВИЛЕЙНИ РОК - 400РОЧНЇЦА ОД ШМЕРЦИ СВ. ЙОСАФАТА

маме и церкву котра пошвецена св. Йосафатови у Кули як и манастирску каплїчку шестрох Служебнїцох у Коцуре. Тиж так и наша мала церковна заєднїца и церква у Райовим Селу, дзе ище єст красне число наших Руснацох – тиж пошвецена тому велькому святому. Прето попробуєме у наступних числох представиц його живот и значенє за цалу Церкву у нас , на України, Билорусиї и цалей Католїцкей церкви у швеце, з оглядом же ше тот святи находзи у

то

, остатнї

Mgr. Antonin Čižek

Йо сафат розказал пущиц Илию, а людзе ше почали розходзиц. Теди прибегли троме розколнїцки священїки и

народ процив

сафата. Бунтовнїки

Р о ч н ї ц и december 2022. DZVONI 11 Дня 17 новембра 1623 року збачели рибаре у рики ясне шветло Кед у нєй почали глєдац, нашли мертве цело и вицагли го на побрежє Грекокатолїцки священїки го однєсли плачуцому народу до храму Ту його цело о стало виложене дзевец днї У Витебску одразу уцихли шицки

владикове медзи котрима и наш владика др Гавриїл Букатко (Пририхтали о. Дамян К. ЧСВВ и о. Владислав В.) „Бо ти, Господи, даваш шветлосц моєй шветлосци, ошвицуєш, мой Боже, мою цмоту.“ (Пс 18, 29) Д А Р О ВА Л И З А В О Д И Ц У, З А Ц Е Н Т Е Р „ Е М АУ С “ най Марийов покров занавше будзе над нїма - Фамелия виславски, Руски Керестур - весна Миклош, Нємецка Д А Р О ВА Л И З А „ Д З В О Н И “ най Марийов покров занавше будзе над нїма - о. яков Новак, Горватска

страсци. И толває пожаловали за свойо злодїйство. Цело було потим превежене до Полоцка, дзе було поховане 18. януара 1624. року. Мученїково мощи були познєйше превежени з Полоцка до Бияли, 1916. року до Бечу, до грекокатолїцкей церкви св. Варвари, 1949. року до Риму, а 15. 11. 1963. року вони святочно положени до церкви св. Петра и Риме под пристол св. Василия Велького. У тей святочней церемониї участвовал папа Павло Шести, архиепископ Йо сиф Слїпий и числени латински и грекокатолїцки

виражуюци порихтаносц на сотруднїцтво зоз шицкима, окреме зоз векшинску Сербску православну церкву Попри велїх госцох, ту були и представнїки филипинскей Церкви, дзе Немет бул вецей роки На концу ше Немет озвал и гаврел: “Папа ме посила ту, до Беоґраду ґу вам, та ме примце зоз любову зоз яку и я вам шицким будзем служиц“ Як нови ґенерални викар, уж наявел надвладика - будзе Пащик Роберт, ґенерални секретар конференциї св Кирила и Методия Винчованками новому надвладикови виявел и патриярх Порфирий котри наглашел же Немет зоз Оджаку, з Бачкей,та розуми ситуацию у Сербиї, а його искуство зоз швета дзе шицко бул, помогнє у ришованю велїх проблемох у нависцованю Царства Божого Свойо винчованки виражели новому надвладикови кардинал Ерде, нунций Санто, предсидателє владических конференцийох Горватскей, БиГ и Албаниї и велї надвладикове и госци з окруженя Цалу Службу и церемонию преношела РТС и ТВ Войводини на горватским и мадярским язику, а тиж и Радио Мария Як зме скорей писали у „Дзвонох“, папа Франциско монс. Л. Немета меновал за надвладику и митрополита беоґрадского 5 новембра 2022 року, а вон правно надвладичество превжал

П од ї ї DZVONI 12 grudenq 2022 Дня 10 децембра того року у катедрали Блаженей Дївици Мариї на святочней Служби Божей Ладислав Немет, бувши зренянински владика превжал палїцу беоґрадского надвладики як седми по шоре Можебуц зме уж забули же треци по шоре беоґрадски надвладика бул наш Гавриїл Букатко од 1964 по 1980 рок Попри нового пастира, Службу предводзели апостолски нунций Санто Р Ґ , предсидатель владическей конференциї Мадярскей кардинал П Ерде, предсидателє владических конференцийох зоз окруженя як и предсидатель Совиту европских владических конференцийох надвладика Ґинтарас зоз Вильнюса и 40 владикове, Заходней и Восточней Церкви, медзи котрима и наш владика кир Георгий Медзи окремнима госцами були представнїки шицких Церквох и вирских заєднїцох у Сербиї, на чолє зоз патриярхом Порфирийом и бачким владиком Иринейом У мено предсидателя А Вучича була министерка правди Р Сербиї Мая Попович, а були и представнїки городу Беоґраду и числени дипломати. На церемониї ше озвал одходзаци надвладика С. Хочевар, котри 22 роки бул на тей длужносци, и поволал шицких же би з исту любову прилапели його нашлїднїка др Ладислава. Булу менованя од папи Франциска пречитал нови нунций Ґанґеми, а после того нови надвладика подзековал шицким котри му помагали у його 39 рочней священїческей служби и виражел свою вельку виру до Божого провидиния котри го водзело и водзи далєй и попри велїх почежкосцох цо дожил у живоце, бо праве у нїх одкрил

сиґурну

На концу подзековал на винчованкох предсидательови

(КМЦ, фото БНМ) БЕоґРаД НОВИ БЕОҐРАДСКИ НАДВЛАДИКА И МИТРОПОЛИТ др ЛАДИСЛАВ НЕМЕТ Надвладика и митрополит ладислав Немет Служба Божа владика Георгий Джуджар зоз нунцийом монс. Сантом ґанґемийом, кардиналом Петером Ерде, патриярхом Порфирийом, владиком Иринейом и шестрами Служебнїцами.

Божу

руку

Републики

присутним церковним представнїком,

5 Децембра, як седми по шоре владика на трону беоґрадских надвладикох.

РУСЬКИй КЕРЕСТУР СЕСТРИ СЛУЖЕБНИЦІ ВІДСЯТКУВАЛИ СВІЙ ПРАЗНИК НЕПОРОЧНОЇ ДІВИ МАРІЇ

люємо цей дар Хрещення і беремо повнішу участь у Божественному житті, неустанно змагаючи до свято сті Євангельські ради – це передусім дар Пресвятої

Тройці У євангельських радах Христо с відкриває нам дорогу до життя в повноті та свободі Заклик до свя-

ми

(Тропар Різдва).

Д у хо в н е ж и т т я december

DZVONI 13

2022.

Дня 8. грудня 2022 року в Руському Кере стурі С е стри Служебниці зібрані з провінційною настоятелькою с Мартину Кмита зібралися на спільній Святій Лїтургії котру служив і проповідував о Дамян Кіча, ЧСВВ парох з Кули Це була нагода відновити свої обіти З г р о м а д ж е н н я Сестер Служебниць від самих початків свого існування, обрало Пресвяту Богородицю за свою Матір і Покровительку, що означає що ми є служебницями та доньками Непорочної Діви Марії Ми наслідуємо її приклад по святи та віддано сті Богові. На свято Непорочного Зачаття Діви Марії, котре припадає на 8 грудня за григоріянським календарем або 22 грудня – за юліянським, сестри відновляють свої обіти. Коротко розповім про значення Обітів у богопо свяченому житті. У Святому Таїнстві Хрещення ми З’єднуємо сь з Христом та стаємо учасниками таїнственного життя Пресвятої Тройці. Живучи чернечими обітами, поглибто

сті

звернений до всіх людей, проте у чернечому житті

свідомо і добровільно відповідаємо на запрошення Христа та по свячуємо ся Богові через обіти по слуху, чистоти і убожества Ми зобов’язуємо ся наслідувати Христа Спасителя, який визволяє нас для Його любові та вчить обдаровувати нею ближніх Євангельські ради ведуть до очищення серця та преображення що допомагає наслідувати Ісуса Христа і Пресвяту Богородицю (с. Авґустина ) «Різдво твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло розуміння: в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися поклонятися Тобі Сонцю правди, і пізнавати Тебе Схід з висоти. Господи, слава Тобі!».

«Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: чудесний порадник, сильний Бог, отець довічний, Князь миру ». (Ісая 9,5).

До родного валалу зме

и вше

кажди

одходзели и до

би зме

на

до Нємецкей. А вєшенї, знова зме пришли означиц и нашу златну свадзбу, и

Мариї

ласки

ла

сом мала, а Вона ми нє

спущела слухалку. Кед дас о пол годзини, вона ме знова навола и гвари же коло тей єй помоци дожила цошка нєзвичайне и муши ми то виприповедац. Я єй гварел же сом готови вислухац а вона гвари: - „Мария Водицова ме нєсподзивала за пол годзини, и ′нє о стала ми длужна′ за тоту скромну помоц“ А вец предлужела свою приповедку Вона иншак ґдовица уж єден рок и по сле мужовей шмерци, понеже о стала жем, а вона ше о нєй нє може сама старац – видала ю „под аренду“ Но, цо ше случело! Кед пошла уплациц, и то цошка нє сцели у Коцуре та аж до Вербасу, тот исти чловек котри єй виплацел пред єдну годзину аренду – знова на капурки! Злєкла ше вона же цо то ма значиц, а вон єй гвари же як же то - шицки повекшали аренду, а вона нє Та вец ю почал прешвечовац же кед други дзвигли, та вец шор би було и по християнски же би и єй исто звекшал як и другим На концу так и було Вон ю нєсподзивал та єй вецей виплацел, а вона цала нєсподзивана – такой подумала у себе: „Но видзиш, я дала Мариї Водицовей попри моєй худобки кельо

в од и ц и в о д о ж и ц а DZVONI 14 grudenq 2022 ЗачУвала НаС У НЄЩЕСцУ МаРИя воДИцова Наша

застановели на колєсох вельких шлеперох котри стали коло драги. Авто бул шорово покривени, алє нам нїч нє було, окрем того же зме були злєкнути. Такой зме моцно почувствовали и прекоментаровали - спашела нас Водицова вода тє Мария Дожили зме то як єй чудо и же праве теди нїхто други нє ишол од автох, цо нєобичне на автодрагох, бо зме могли и дакого унєщесциц Шицко ше далєй добре покончело же зме щешлїво сцигли

зоз

о стала

врацела и

тоту

фамелия уж 50 роки жиє у жертву. Наисце и я сам бул нєсподзивани зоз тим єй шведоченьом и гоч вона нє жадала о тим даґдзе споминац, на концу зме ше порадзели же би пре чесц Мариї заш лєм то спомнуц, бо велїм помогнє єй моцне искуство и тоти Исуссово слова „Дайце и да ше вам“ (Пририхтал о. Владислав Варґа) НЄ ТРЕБА ИСЦ АНЇ ДО СВЯТЕЙ ЖЕМИ, АНЇ ДО МЕДЖУҐОРЯ КЕД МАМЕ ВОДИЦУ (Я.О.) (Под тим насловом починаме обявйовац свойо власни дожица зоз Водицову Марию и добре би було кед би нам шицки котри маю красни искуства або окремни ласки од Водицовей Мариїпосилали же бизме з нїма помогли другим и преславели нашу Водицу.)

Нємецкей.

приходзели

рок,

дзечнє

нашей Водици Кед

рушали

драгу назад до Нємецкей, родичи нас випровадзали вше зоз словами „Най вас Бог бла го слови и Мария на драги провадзи” Уж велї роки нєт наших родичох, та зме себе од теди вжали звикнуце ище пред самим одходом зайсц ше помодлїц ґу Мацери Водицовей, набрац и води зоз єй студзенки хтору дзечнє хаснуєме Так було и того лєта на Яна 2016 року З молитву у Водици и водицову воду у авту рушели зме на драгу Тоту ноц пред путованьом до сц зме слабо спали, та озда и то допринєсло же би ше на драги случело нєщесце Як зме прешли гранїцу у Мадярскей, нєдалєко, на автодраги, озда сом задримал пар секунди бо ше нїч нє здогадуєм. А супруга тиж озда кус задримала, алє памета же видзела як по драги кривудаме як на о смицу, док зме ше нє

Службу Божу

у Водици, подзековац нашей нєбе сней Мацери

и за тото дожице кед нас очувала у нєщесцу, и за шицки други

у живоце котри нам вимодлє-

Мелания и Янко Надьово МаРИя воДИцова НЄ оСТала ДлУЖНа Єдна панї (М П ) зоз Коцура ме наволала 29 септембра и опитала ше ми чи сцигла єй уплат а за „Емаус“ Я опатрел и видзел же на рахунок „Грекокатотолїцка парохия Святи отец Миколай“ справди сцигла Донация за Емаус у динарох 12 000 Понеже сом тей панї потвердзел, вона о стала задовольна и

длужна, за пол годзини ми

„заплацела“

мою

Любиц єдно

Збудовац фамелию на Божей любови можеме лєм кед знаме яка то конкретна Божа або Исусова любов Та вец ю вицагнєме зоз науки хтору нам Вон и указал и пошведочел! 1) Любиц перши як нас бог люби У любови важне знац починац або любиц перши Д зе то видзиме у Исусовей науки або його шведоченю? Святи любени апо стол Йоан нам то найяснєйше твердзи: „У

св. Йоан указал же нас Бог перши полюбел, вон предлужує зоз поуку: Кед Бог так любел нас и ми длужни любиц єдни других, а у предлуженю истей глави знова закончує: „Ми любиме, бо вон нас перши полюбел“ (1.Йоанова 4, 19). И святи апостол и найвекши мисионер Исусов нам пише праве о тим у своїм по сланю: “А Бог указал любов свою ґу нам так же Христо с умар за нас док зме ище були гришни (Римяном 5, 8) Вон тиж так поволує своїх вирних же би шлїдзели Христов приклад и далєй пише: „З братску любову любце єдни других! Змагайце ше медзи собу у почитованю нїкому нїч нє будзце длужни окрем того же бисце любели єдни других Бо хто

даяке припознанє або награду, алє же бизме широкого шерца шлїдзели нашого Спасителя. Так вец и отримаме и затримаме право буц Исусов ученїк, а з тим и положиме перши „тварди камень“ до нашей фамелийней хижи котру, кед ю так будземе „будовац“ нїхто нє годзен звалїц 2) Любиц нєпреривно як нас люби бог Бог створел чловека и нє охабел го, алє ше цали час за ньго стара, видзи його плач и бриґує ше як december 2022. т е о л о Ґ и я з а к а Ж Д о г о B O G O S L O V S K A D U M K A 2 7 0 – 2 0 2 2 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З В О Н И ” У ш о р ю є р е д а к ц и я „ Д З В О Н О Х ” I Дзешате шветове стретнуце фамелийохфамелийна любов: поволанка и Драга святосци (5) Папа Йоан Павло II 1994. року, предложел же би ше кажди три роки отримовали стретнуца на тему фамелиї, вше у другим месце Од теди отримани дзевец стретнуца, а ювилейне Дзешате стретнуце ше закончело зоз вельким конґре сом фамелийох у Риме 26 юния того року на хторим вжа л учасц и папа Франциск Тото стретнуце мало и свойо пририхтованє, котре почало 19 марца 2021 року, 15 мешаци пред тим Церква предкладала шицким владичеством орґанизовац свойо власне стретнуце з котрого би ше могли похасновац искуства на законченю Ту попробуєме винєсц даяки нашо преподаваня, роздумованя и искуства на тему фамелиї зоз нашого Медзипарохиялного сходу котри бул отримани у Водици 6 авґуста того року

друге так як нас бог Люби

тим ше указала любов Божа у нас: Бог Сина свойого єдинородного по слал на швет же бизме жили по нїм. У тим любов: нє же ми любели Бога, алє вон любел нас

по слал Сина свойого як помиренє за грихи нашо ( 1. Йоанова 4, 9 - 11). Понеже нам

люби другого, виполнєл Закон“( Римяном 12, 10 8) И тераз на нас стої чи будземе будовац свою любов на „твардим каменю“ або нє А то значи нїґда нє чекац же би друга о соба у малженстве направела перши крочай, глєдала пребаченє, указала помоц, порозуменє... То муши рушиц од нас самих и указац ше у тим „змаганю“ як перши. Нє прето же бизме ше хвалєли або чекали

3, 7-9) О велькей нєпреривней любови Божей нам шведочи и псалмиста Давид: „Бог нє

ступа з нами од грихох наших и нє плаци нам по наших винох...бо любов Божа вична.“ (Псалом 103) як и пророк Исая: “И Сион гварел; Го сподь ме зохабел, Го сподь ме забул. Чим жена забудзе свойо дзецко? Чи нє по санує народзених зоз своєй утроби? Гоч то жена и забудзе, алє я тебе нє забудзем – гвари Го сподь Ниа, на рукох моїх нарисовал сом це, твойо мури и ти вше предомну ( Исая: 49, 15) та вец кед так, и ми поволани вше ознова обновйовац нашу любов, „патриц ше з новима очми“, пребачовац и по 70 раз як Исус гварел, и нє забувац же шицко цо стаґнирує, престава ше рушац – тото назадує, престанє мац свой смак, запшеє, похори ше, а „дезертере“ нїґда нє прилапени позитивно анї у єдним дружтве Ясно, то нє можеме сами без частей Споведзи, Причасци и молитви 3) сочувствовац з другу особу як сочувствує бог Знац „войсц до другей о соби“ „жиц другу о собу“ (Ерих Фром), значи нашлїдовац Исуса и радовац ше и плакац, одкривац

„наш Бог“ и другого нє можеме стретнуц кед того заобидземе.

5) Любиц безинтересно як люби бог „Любов нє глєда свойо...“ гвари нам св. Павло у такволаней „гимни любови“ (1 Кор. 13). Любим свойого супруга(у) такого яки є и нє глєдам же би ми такой врацела назад за мою любов, нє жадам меняц його характер, справованє... Я го вибрала такого яки є. Вон(а) за мнє найкрасши, найлєпши... На концу, праве у розлично сци може буц права любов бо кед зме исти, вец любим себе у другим и нєт мойого доприношеня у прилапйованю

6) Любиц у почежкосцох як исус Пише нам св Йоан о Исусовей любови: „Знаюци же пришла його хвилька, прейсц зоз того швета ґу Оцови, любяци своїх, тих цо у швеце, любел их до конца (Йоан 13, 1) а вец заш: „Нєт векшей любови як дац свой живот за своїх приятельох“ Исус нас любел до конца, ношел криж за нашо спашенє гоч як го Бог могол одруциц и спашиц нас зоз єдним словом Прето и ми поволани любиц єдни других и у найвекших почежко сцох бо як нам винчує староста на свадзби – Хто витрима до конца – будзе спашени Тоту и таку любов, алє вше шлєбодну, бо иншак на силу нє вредзи Глєда од нас и Исус,

и чул сом його нариканє. Знам за їх трапези и прето сом зишол долу виратовац их зоз рукох Єгиптянох....“ Виход

и любиц того цо люби, цо радує и жало сци свойого супруга (и) бо и Исус по стал єден з нас: родзени у хлїве, вибеженєц же би нас цо баржей розумел и бул нам блїзки 4) Видзиц у другим божу икону Так як чловек за Бога найвекше добро за котрого дал свой живот на крижу, так и ми у другей о соби, окреме тей цо зме єй обецали вирно сц и любов, пробуєме видзиц тото цо нам Исус гвари, а євангелиста Матей то записал о Остатнїм суду: ... “мнє сце зробели“(Мат.25) Тиж так и св. Йоан нам толкує же кед нє любиме ближнього, анї Бога нє можеме любиц: „Нє можем любиц Бога котрого нє видзим кед нє любим брата котрого видзим ( 1 Йоанова, 4,20), а Св.Павло прешлїдує ...Исус: чом МНЄ прешлїдуєш? Исте искуство мала свята Мати Тереза котра чула глас „Коло мнє ши прешла“ кед заобиходзела єдного

добри Оцец Вон нас полюбел од початку и до конца нас люби: дал першому чловекови вельки розум, вично сц души и цела, шлєбоду, алє го провадзи и по сле його первородного гриху и обецує Спасителя котри придзе прейґ жени котра зджами главу дияволови котри их зведол на нєпо слух (По станє 3, 15) Тоту Божу нєпреривну любов видзиме и у його стараню за Ноя у потопу, за гладни народ кед им по сила Йо сифа єгипетского же би их, и попри велького гриху спрам нього, вибавел од гладу, за Авраама котрому обецує вельке потомство, у живоце израїлского народу кед им по сила вибавителя Мойсея та гутори: „Видзел сом нєволю свойого народу у Єгипту

по

ґубавого Прето и за нас цалком ясне же Бога любиме, почитуєме або нє любиме у своїм супругови чи супруги и ту

та гутори: „Хто сце исц за мну, най ше одрекнє самого себе, вежнє свой криж и идзе за мну “ Значи треба вжац „свой криж“ свойо обовязки котри зме висловели єдно другому на пришаги и исц за Исусовим прикладом О такей правдивей и до конца виполнєтей любови пише и св. Павло кед гвари : „Любов шицко подноши, шицко вери, шицкому ше наздава, шицко прецерпи, любов нїґда нє престава... (1 Коринт.13) А праве по тим ше, як би гварел чарногорски Нєґош –препознаваю правдиви юнаки. (Законченє) Зоз преподаваня о. В. Владислава у Водици 6. авґуста 2022. року grudenq 2022 II

проци Византиї та 1148 як

преширел каплїчку Перши документи

Тидзень“.

нам познато, остатнї

маю, нашо вирни ходза цали тидзень до Водици а велї анї нє знаю пре яку нагоду А причина тота, як пише у кнїжки о Водици : „Року 1922.запровадзени и так волани Водицов тидзень...и состої ше у каждодньовей Служби през 7 днї Причина тому то дакедишня процесия наших вирних зоз Бачкей и Сриму до Маряюду у Баранї, под Гаршадску гору То вельке Марийово одпустово место при Шиклошу у Мадярскей Понеже после Першей шветовей войни гранїци пренєшени, и нашим людзом од хторих дзепоєдни були завитовани ходзиц там, було онєможлївене, тот завит ше могол виполнїц

1290 року Под конєц 17 вику уж записани дзепоєдни появи Мариї, наставаю числени леґенди по котрих ше бешедує же статуа Богородици поставена там ище скорей приходу Мадярох до тих крайох, тоєст кед там жили Славянє а тото место було под покровом Мацери Божей Водицовей Од 1689 року святилїще пребераю монахи францисканє Дня 31 мая 1805 року папа Пий 5 преглашел тото святилїще як Марийово святилїще та ше од того часу у Юду шмело отримовац явни паломнїцтва У самим святулїщу отримована Служба Божа на мадярским горватским и нємецким язику алє и на других, кед пришли паломнїки з тих крайох. У Юду, каснєйше Марияюду ше традицийно отримую вельки паломнїцтва на швето Святого Духа на Русадля, на Тидзень Пресвятей Тройци и на Велку Матку Божу 15 авґуста. Вєдно з Горватами котрим тото святилїще блїске, приходзели вєдно и числени нашо грекокатолїки зоз Сриму и Бачкей И у тим святилїщу ше окреме почитує студзенка зоз лїковиту воду

Ище

нашо предки

за ньго вязани и так

МАРЯЮД Маряюд як паломнїцке место ше находзи 25 километри од познатого места Печух а 1006 року монахи Бенедиктинци над єдну малу статуу збудовали церквочку У тим святищищу свою помоц глєдал и

войовал

воду як и

ше

на тоти подручя а тиж и под час появи Реформациї Так, у вязи з першим нєставаньом статуї под час Туркох постої цикава приповедка мадярох зоз Крижевцох же ше статуа сама врацела на свойо место до церкви Зашлєм, як дзепоєдни твердза , Марийова ст атуа новшого датума бо перши оригинална статуа нєстала под час Туркох 1698.року а нова статуа принєшена зоз Копривници Анї тота нова статуа нє мала мира бо подчас буни Ракоция 1704 року статуя склонєна до Осєку дзе ше и нєшка находзи у монахох францисканох а нєшкайша статуа зоз 18 вику. Дня 14 септембра 2008 року на швето Воздвижениє Чесного Хреста пречитани декрет папи Венедикта XVIого з котрим церква и святилїще подзвигнуте на уровень малей Базилики ( Basilica minoris) III МАРИЙОВО СВЯТИЛЇЩА (19) на драги до еМауса... ВиЧно останєМ З ВаМи Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїщ а, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни

december 2022.

два святилїща котри вецей або менєй повязани зоз нами грекокатолїками. Насампредз то Маряюд у Мадярскей а дзепоєдни нашо вирни були и у Марияцелу у Австриї До Маряюду

ходзели од давна та

волани „Водицов

Як

днї у мешацу

у тим Водицовим тижню. Тот тидзень остал живи по нєшка, гоч ше його причина уж забула“ (57 бок)

мадярско-горватски краль Ґеза Други котри

знак подзековносци

о нїм ше споминаю уж

як и у

у нашей Водици. Тота статуа , як записане, аж двараз нєставала Пер-

под час Турских нападох

Маґнуса на подруче Марияцелу котре припадало манастиру. Тот монах ше мал постарац за вирних котри там жию З дошлєбодзеньом одвичательного, могол однєсц зоз собу свою ручну роботу, виробену статуу зоз древа лїпи длужини 47 центиметри а цо представяла Мацер Божу зоз Дзецком Исуса у рукох Дня 21 децембра у вечарших годзинох велька стина ше нашла як препреченє на драже Маґнусови Вон ше у молитви обрацел за помоц Мариї и нараз велїчезни камень ше порушал и драга ше му отворела Монах так сцигнул на свойо место, збудовал єдну келию ( нємецки ЦЕЛЛЕ) дзе положел

велї обраценя и чудесни оздравеня Пре

статуа

„Велька Мац Австриї“

Марияцел ма чашу папи Йоана XXIII 23 и пацерки и ризи папи Йоана Павла II Найвекше святилїще у Австриї, Magna Mater Austriae у Марияцелу ше находзи на 864 метери наморскей ровнї, Там бул як паломнїк папа Йоан 23 як млади священїк 12 септембра 1912 року и упознал познатого бечкого кардинала Франца Кениґа (2004) та вец прейґ нього у8познал и полюбел святилїще Марияцел. И папа Йоан Павло Други 13 септембра 1993 року бул як паломнїк у тим святилїщу и охабел там свойо златни ризи котри ше и нєшка хасную у святочних нагодох и єдни били пацерки, а 1997 року му подаровна копия статуи виробемна од лїпового древа та так постал и почесни граждан Марияцела Тото святилїще ма тиж єднен стихар и чашу папи Пия 12. Рочно святилїще нащивя коло 1, 5 милиони паломнїкох з Австриї и околних державох а 2004 року у Марияцелу отримани стредньоевропски католїцки дзень „ Паломнїцтво на-

МарияцеЛ Марияцел то город

єрска,

як Марийово

од Грацу и найважнєйше є паломнїцке

а до ньго ходза и числени паломнїки зоз

точних жемох. Тото

дзе ше окреме

статуа котра виробена у лїповим древе Папа Венедикт нащивел 2007 року Марияцел з нагоди 850 рочнїци од снованя того святилїща свята Мария у Марияцелу – Велька Мац

Опат бенедиктинского манастира

посла

року

и у котрей окреме почал почитовац тоту Марийову статуу Так вона и достала мено „Мария – ЦЕЛЛ“. Тото место постало пофришко барз познате бо ту виздравели од чешкей хороти ґроф Хенрик зоз Моравиї и його жена и як знак подзекованя ту збудовали 1200 року каплїчку Мадярски краль Лудвик Перши победзел вельо численшу турску войску бо ше праве ту у Марияцелу завитовал Мацери Божей скорей битки и на перши себе обешел єй слику И вон ту приложел же би ше збудовала каплїца През вельо роки числени людзе сцекаюци од войнових нєбеспекох и других нєвольох находзели спашенє и потїху у Марияцелу Прето

преглашене за найвекше австрийске святилїще

ше ту збули

папа

С в я т и л ї щ е ше слави и як „ Мац славянских народох“ »Mater Gentium Slavorum« а лє тиж и як „Велька Владарка М а д я р о х “ » Magna Hungarorum Domina «. Ту приходза числени народи медзи котрима: Горвати, Поляци, Словаци, Руснаци, Мадяре, Италиянє, Чехи, Словенци, Нємци та аж и Французи и Английци и други grudenq 2022 IV

у австрийскей покраїни Шта-

познате

святилїще. Место 143 км

место у Австриї

сушедних вос-

святилїще пошвецене Дїви Мариї

почитує

австриї

Святи Ламбер Откар

1157

монаха

Марияцел

у Австриї бо

тоти вельки подїї

ноши мено

базилика

родох“ Року 2007. святилїще як паломнїк нащивел и

Венедикт 16 з нагоди 850 рочнїци святилїща

може буц приємне, зоз писню и мелодийну поволанку, алє и нагле, бруталне Будземе ше старац нє будзиц так Сцеме будзиц и сцеме буц квас Квас ше у Святим писме часто спомина Исус го хаснує як поровнанє Євангелист Матей зазначел: «Другу притчу им заш гварел: Царство нєбе сне подобне квасу, цо го жена вежнє и розмиша у трох мерох муки, док шицко нє викишнє » (Мт 13, 33) Израилци єдли хлєб зоз квасом, алє тримали же вон символ гриха и погубено сци Прето ше обисце и шицко у нїм чисцело и од найменшого шлїду квасу кед ше приблїжело Швето безквасних хлєбох. Праве прето царство нєбе сне подобне квасу. Квас розбива со став цеста и твори цошка нове, цошка чого скорей нє було. Алє, дзекуюци квасу хлєб смачнєйши, а и хасновитши за орґанизем. Будзенє и квас – нєобходни и хасновити, гоч су нє вше приємни Праве прето буду «Д звони» дзвонїц Боже слово будзе о снова наших намирох, а Царство нєбесне – циль То нас тримало и отримало О. Роман Миз НОВИ ПОЧАТОК Гоч як чежко жили, нашо давни предки уж даскельо роки по приселєню зоз карпатских горох на теди

Вельо часу прешло док Руснаци у новим краю нє видали першу кнїжку и перши новини Нїхто им их нє подаровал, та их и прето знали ценїц, а исто так знали и нєсебично помагац їх видаванє, гоч нє було лєгко

Ґрупа наших паноцох, професорох, писательох и новинарох длуґши час ше догваряла же би почац видавац нови новини по руски и українски, зоз преважно християнским и духовним змистом Нашо людзе вше були побожни и жадни такого читаня, а єдина наша видавательна хижа и єдини новини по руски, а пре свою природу и пре чежки обст авини у хторих ше нашли, нє можу обявйовац тельо таки змисти кельо би було потребне. Каждому його час найчежши, та и нам наш. Праве прето зме одлучели же тераз час за нови початок. Ново садска парохия святих апо столох Петра и Павла порушала библиотеку «Мемориял 250», пошвецену 250 – рочнїци приселєня наших предкох до тих крайох Тераз, ниа, и «Д звони» Уж за перше число сцигли тельо рукописи же велька часц

зоз прадїдовску виру и бешеду, отримали полни двасто пейдзешат роки

ґ у 3 0 - р о ч н ї ц и " Д з в о н о х " december 2022. DZVONI 15 На Вилїю 1993 року вишло перше число християнского часописа «Дзвони» зоз хторого преношиме уводни слова и так започинаме зоз означованьом 30 рокох од виходзеня КОМУ «ДЗВОНИ» ДЗВОНЯ? «Д звони», можебуц уж и позно задзвонєли? Лєпше и то як же би и тераз були цихо. Д звоня вони прето же би пополнєли про стор хтори уж вецей як пейдзешат роки празни. Порушуюци «Д звони», указуєме нашо одношенє ґу часу у котрим жиєме Кажди час наш, бо кажди час Божи «Д звони» буду дзвонїц же би будзели совисц Будзиц – нє вше приємни задаток Бренчок дзекеди будзи праве кед ше найкрасше шнїє

ровнїну мали и кнїжки Без дачого ше мушело, бе з дачого ше могло, бе з своїх кнїжкох – нїґда И вони нас, вєдно

Будзенє

нє барз благодатну бачванску

нє станула

же нам почитовани авторе нє вежню за зло и поволуєме шицких

добрей дзеки же би сотрудзовали з «Д звонами» або нам помагали на други спо соб, кед и вони думаю же нам таки часопис потребни Прешвечени зме же зме, вєдно и зложни, годни витримац, предлужуюци роботу хтору розпоча ли нашо предки, робяци тото и так же би ше ми у нїм цешели и же би ше потомки нє ганьбели пре нас Михал Рамач ТРИЦЕЦ РОКИ «ДЗВОНОХ»

до ньго Наздаваме ше

людзох

же ше приблїжує цошка красне, цепле, миле, радо сне цо будземе пре славйовац Алє вше кед видзим тоти швичочки залапи ме вельки смуток Так исто и кед видзим з истей нагоди оквицени и блїщаци шветово метрополи, поготов у заходним, нїби християнским швеце. Ту и безчислени надрилююци рекламни порученя за рижни продукти хтори мож даровац... Векшина тих цо звонка означую тоти швета, а найбаржей думам на Крачун, цалком забули на того чий ше родзени дзень пре славює. Його углавним нєт у тих пририхтованьох котри ше найбаржей зведу на вонкашньо сц, на

К р ач у н с к и р о з д у м о в а н я DZVONI 16 grudenq 2022 НА ПРЕСЛАВИ ХИБИ ГЛАВНА ОСОБА – СЛАВЕНЇК Идзем дому вечаром и обачуєм уж оквицени дзепоєдни обисца. Приблїжю ше швета – Миколая,

и Нови рок Блїщаци швичочки рижних фарбох ясно ошвицую доми и нагадую

випове ше му мено часто и наруби у нєрозумлївих словох

БИСЕРИ раНо Кед ше ХриСТоС НародЗел Анґлийски писатель Джон Милтон (1608–1674) написал тоту святочну писню на Крачун 1629. року (Виривок) То тот мешац и тото щешлїве рано кед ше Син вичного Краля Нєбе сного и одатей Д зивки, Мацери Дївици

нашо вельке спашенє з нєба принєсол Бо так святи мудерци

же Вон нам смертельну

Блїщаце шветло ше приблїжує, обнїма каждого у доме и ошвицує далєку драгу з Во стоку дзе гвизда ясна водзи мудерцох цо понагляю з дарами пахняцима. О, дочекай их зоз скромну оду и пре стри ю ґу Його ногом благо слове ним; най ци че сц будзе перши привитац свойого Го спода, и приключиц ше ґу хору ангелскому на Його олтаре отайственим зоз святим огньом украшеним. З анґлийского пририхтал: Юлиян ПАП («Дзвони», 2014. рок)

Крачун

ушоренє и прикрашованє обисца, на дарунки

прекрас-

народзел,

здавна шпивали

кару одпущи и з Оцом своїм вични мир дарує То тота подїя славна, шветло цо ше нє гаши, и тота заря далєка цо швици з пламеня Велїче ства, дзе Вон за Небе сним високим столом шедзи у штредку Святей Тройци Вон сцел буц з нами –охабел палати нєбе сни блїщаци,

вибрал з нами цму хижу з обичней глїни (...)

спом-

Поготов младим, то анї

розум нє приходзи... То нєзрозумена дїя, св. Споведз, вишмеяна, або цалком погришно похопена як

А опитац би ше, чи би нам було приємно у доме хтори роками нє попораєни, нєпо сцерани прах, розруцане по нїм шицко, нє обилєни а так випатра чловеково шерцо кед ше нє очисци од грихох котри кажди чловек ма. Чийо пошлїдки през нємири, страхи, и вельо койчого страшного, нєсвидомо ноши на хрибце як найвекшу терху з хтору жиє. А бої ше ю одруциц. Но, тот славенїк хторому анї мено нєпопуларно випове сц нєшкайшому швету, праве прето пришол и народзел ше Же би вжал нашо терхи и нашо грихи Зоз свою преляту креву познєйше, погоєл шицки нашо рани и даровал нам нови живот. И тот на жеми, а поготов гевтот у вично сци На нас лєм дац му ме ста. Пробовац глїпше похопиц цо значи Крачун М. Афич

К р ач у н с к и р о з д у м о в а н я december 2022. DZVONI 17 них колядох... Славиме приход и родзени дзень когошик, а котрого анї нє пробуєме пущиц до свойого дому, до своїх шерцох, медзи нас Питам ше келї ше шерца за тоту нагоду попорая у св. тайни Споведзи, же би було без гриха и порихтана цепла

за

по сцелка

приход славенїка. Анї ми му мено нє шмеме

нуц бо є нє барз популарне

на

нєпотребна

Крачун – Рожде ство Христово – найвекше християнске швето з точно одредзеним датумом. За християнох то дзень радо сци, мира и богатства Саме мено Крачун барз старе Славянє ище як поганє, док нє прияли християнство, славели Крачун. Теди им то було швето Нєпобидимого слунка, тє його родзени дзень Славели го у чаше кед починала жима, а то источасно час кед дзень по става

вири, християнским нормом и помали ше уключовац до християнских звичайох. Попри обрядох и обичайох хтори ше отримовали у церкви и коло нєй, були и таки цо були вязани за обисце Гоч були повязани з церковнима, мали у себе еленти у хторих нє було тельо вирского и церковного, алє вецей народни вереня, та прето их и наволуєме – народни обичаї. У тим кратким прилогу затримаме ше лєм на даєдних крачунских обичайох, тих хтори вязани за желєне житко, сламу, заренко жита, варене жито, хлєб и бобальки У славянским фолклоре, у народним вереню, хлєб (як и жито) – символ богатства и плодно сци. Желєне житко вше ма свойо ме сто при оквиценим крачунским древку Нашо баби и мацери шали и шею житко до черепох и танєрчкох пар тижнї пред Крачуном, же би до Крачуна зишло и виро сло голєм 7 – 10 центиметри. Тото житко символ нового живота хтори ше родзи Воно нагадує початок нового животного циклуса, а источасно и плодно сц, урожай у новим року. Нє мож задумац нашо крачунски швета без слами Скорей на Вилїю вечар ґазда святочно уношел сламу до хижи и здравкал: «Христо с раждається!» Сламу ризтре сал по цалей хижи, а ро стре сали ю и дзеци,

о б и ч а ї н а К р ач у н DZVONI 18 grudenq 2022

вше

крадша То бул знак же Нєпобидиме

ноц: слунко и його моц хтора

Знак нового живота було и желєне житко хторе зишло ище док жима нє сцисла, ожелєнєло, и таке желєне нагадовало нови живот, нови животни циклус у природи. Вилїя – дзень пред Христовим родзеньом, тє ноц у хотрей ше вон народзел. Саме мено Вилїя походзи од латинского слова «виґиларе», цо значи буц будни, буц на стражи, нє спац. Вилїя справди ноц кед ше нє шпи, бо ше радо сно слави Христово народзенє. Славянє почали славиц Крачун кед прияли християнство. Даєдни дзень Христового народзеня наволовали праве зоз тим меном як и ми нєшка, а хторе скорей хасновали за свойо швето, одно сно родзени дзень Нєпобидимого слунка. Славянє зачували даєдни давни звичаї, або голєм даєдни їх елементи, и кед прияли християнство. Розуми ше, християнє нє шмели славиц погански швета и отримовац погански обичаї Прето ше з часом даєдни погански

даєдни їх елементи, почали присподобйовац ґу

ю и при тим имитовали

дзецинске имитованє гласох живини мало

же би ше вона у идуцим року добре розмножовала и напредовала. Сламу ше уношело до хижи на знак здогадованя же ше Христо с народзел у хлїве на слами. Тота слама о ставала у хижи през три днї крачунских шветох. По шветох ше ю нє вируцовало на гной, алє ше ю обично давало статку. Дакеди ше зоз ню окруцовало древка Верело ше же тота слама ма окремну моц, же вона чува статок од хоротох, а овоцово древка од хоротох и чкодлївцох. Кед ше спо соб живота пременєл, сламу ше вецей нє розтре сало по цалей хижи, алє ше и нєшка голєм КРАЧУНСКИ ОБИЧАЇ

длуґши, а ноц вше

слунко превладує

дава живот.

звичаї, або

християнскей

розгребовали

живину. Тото

обезпечиц

стол, «же

ше Христо с мал дзе народзиц». Українци скорей мали обичай уношиц за Крачун до хижи нє лєм сламу, алє и сноп нєвимлаценого жита Наволовали го «дїдух», а кладли го на ме сто под образи Тот сноп, и як слама и як жито, мал нагадовац нови, добри урожай у цалим року. И «дїдуха» ше святочно уношело до хижи: кед го уношел, ґазда знїмал шапку и винчовал домашнїм ще сце, радо сц и богатство у идуцим року И зарно жита, та и других житаркох, на рижни спо соби було присутне у крачунских обичайох Нашо людзе скорей кладли на стол под парток по даскельо заренка житаркох Вони стали там през цали швета, а вец их людзе одкладали на яр, змишовали зоз зарном хторе садзели або шали. Верело ше же тоти заренка маю окремну моц, же су як пошвецени и же можу обезпечиц лєпши род. Українци

рукавицох, або их голєм кладла на руки кед садзала хлєб до пеца. По народним вереню гола рука значи худобство, а облєчена – богатство. Українци скорей мали обичай же ґазда пред вечеру на Вилїю одходзел зоз тим хлєбиком до хлїва и благо словел зоз нїм, єдну по єдну, кажду домашню животиню. По народним вереню хлєб вше символ богатства и плодно сци Руснаци у Юго славиї, Русини на Закарпат′ю и Українци на Вилїю пририхтую бобальки Бобальки –як звекшане зарно жита Бобальки за Крачун святочне, ритуалне єдзенє зоз хторим ше понукало шицких го сцох Окреме ше почитовало аж и воду у хторей ше умивало бобальки У нєй дзивки умивали твар «же би були красни як бобальки». Так у наших крачунских обичайох желєне житко, слама або сноп нєвимлаценого жита, заренко жита и варене жито, святочни хлєбик и бобальки вше маю и символичне значенє, означуюци початок нового живота у хторим людзе очековали вецей плоди своєй роботи За християнох вони и вецей од того: жито и хлєб символи духовного живота Янко Рамач (1. число «Дзвонох»; януар, 1994.)

о б и ч а ї н а К р ач у н december 2022. DZVONI 19

и даєдни други славянски народи на Вилїю варя жито, «кутю» За Крачун, так як и за Вельку ноц, пекло ше окремни хлєб або хлєбики Часто ше их и украшовало. На Закарпат′ю ше тот хлєб волало «корочун». Дакеди до того хлєба, або на ньго, док ище нє бул упечени, кладли зарна житаркох Крачунски хлєб ше пририхтовало на окремни спо соб Скорей бул обичай же жена, кед го починала мишиц, облєкала першняк на руби У славянским фолклоре, по народним вереню, овца тє. бунда – символ богатства и плодно сци и то причина такого облєканя. Дакеди жена починала мишиц у

звязка слами кладзе под

би

малей Исусовей шестри Мариї Побожна дзивка Мария Жилникова – Лїптакова

Циґлашора, мала жаданє баржей упознац Бога. У Риме 1963 року отримовал Други ватикански собор, на котрим були присутни нашо владикове Йоаким Гербут и Гавриїл Букатко. У догварки з нїма ґдовица Мария Рацова родзена Иван тиж зоз Циґлашора, одведла Лїптакову дзивку до Риму же би видзела вецей здруженя часних ше строх, та сама себе вибрала драгу ґу Богови. Обиходзели вельо манастири, а о статнї бул манастир Малих Исусових

Кере стура. Д зивки Жилниковей указовали древени бараки, їх про сториї дзе ше находзи ґенерална часна ше стра, а Мария Рацова о стала у каплїчки дзе цали дзень виложени Святи Тайни. Теди перши раз вид зела часни ше ст ри зоз других континентох, Африки и Азиї, та подумала же як би було кед би медзи нїма була и єдна Рускиня По сле єдного часу, пришли нашо владикове по нїх на авту Опитали ше же чи себе дзивка нашла манастир у котрим би сцела жиц, а вона одвитовала же нє Теди ше владика Йоаким Гербут огляднул и указал на Марию Рацову зоз словами: „Ви будзеце Мала Исусова ше стра“ Вельо нємирни думки преходзели през главу Мариї Рацовей - була ґдовица, ма дзеци, жеми, хижу Кед сцигли до Кере стура, дознали же на тих просторох исную у Беоґраду Мали Исусово ше стри Року 1966. роздумовала озбильно же би шицко зохабела и пошла за Исусом То ше зисцело 3 марца 1967 року, кед єй було 55 роки Зоз вельку шмело сцу и страхом одходзи до Риму, познєйше до Паризу дзе закончела кандидатуру, а новицият єден рок у Риму Як часна ше стра службовала перше у Фатими у Портуґалу, вец у Лурду у Французкей. Єден час була у пустинї у Алжиру Єст шведоченє, же 3 марца, кед мала рушиц на автобус зоз Руского Кере стура до Беоґраду на 4 годзин рано, случело ше же вноци зоз мура годзина спадла и пре стала робиц Мария Рацова спала при своїх дзецох о статнїраз, вони

Д у хо в н о с ц DZVONI 20 grudenq 2022

кед му одрубали главу, вона три раз спадла и на тих ме стох ше отворели три жридла води. Часни ше стри барз крашнє

два

зоз

уж мали свойо фамелиї. Божа воля була же би и попри того же нє знали кельо годзин, бо то була єдина годзинка у обисцу, заш лєм сцигла на час на автобус. До Руского Кере стура приходзи вєшенї 1969. року Зоз ню у манастире були ище два часни ше стри, Мария Луис и Йо сипа зоз Белґиї Случело ше же у тей хижи жедлярела и млада малженска пара Петрашково зоз дзецми, а єдно дзецко ше им там и народзело Бивали там бо им нє було закончене закрице на хижи. Були на ме сце дзе терашнї манастир, алє у старей хижи То початок Малих Исусових ше строх у Руским Кере стуре пририхтал о. Владимир Медєши Манастир малих Исусових шестрох на циґлашоре, 26 юла 1985 року. З лївого боку мала шестра Кристина зоз швайцарскей, мала шестра Мария Мелания зоз Руского Керестура, снователька малих шестрох Исусових Маґдалена Хутин, мала шестра Жаклин Жеремен зоз Французкей, мала шестра Мартина тиж зоз Французкей и мала шестра ана Емануел провинциялна зоз швайцарскей жила у Беоґраду у Керестуре була у нащиви. СНОВАНЄ МАНАСТИРА ИСУСОВИХ МАЛИХ ШЕСТРОХ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

Поволанє

зоз

ше строх, на ме сце котре ше вола Три фонтани. Там ше збула мученїцка шмерц святого апо стола Павла,

прияли

Мариї

Ужгороду, та цо будзе Там ме бого слов Михайло дочекал и уведол до того швета. Як вельо значи и яка радо сц кед видзиме свойого брата там дзешка у швеце! Перше сом мал пойсц сам, алє на мойо нєсподзиванє, зо мну пришол ище єден наш бого слов, тераз священїк Данил Задрепко. У Ужгороду зме були у нашей греко - католїцкей бого словиї “Блаженого Теодора Ромжи”. Вон бул наш владика, а забити є як мученїк пре вирно сц нашей грекокатолїцкей Церкви по сле Другей шветовей войни, под совєтским комунистичним режимом. Д зекуюци тому Божому провидинию, на тот спо соб сом могол научиц українски язик, алє и добре упознац стари край, дзе велї нашо паноцове закончели бого словию, а єден час там бул и наш владика Георгий Джуджар Барз ми значело же сом ше могол врациц на нашо церковни и народни коренї, нащивиц гроб моєй родзини по оцови, ш Амброзиї, василиянки у Мукачеве, а вельо ми помагала и ш Авґустина Илюк Нажаль, праве теди у октобре настали нємири у Києве на Майдану, а по сле того почала страшна война у

дзе

студиї Там сом упознал бувшого и терашнього крижевского владику Милана Стипича, добрих паноцох з котрима зме нащивйовали велї цикави места, а окреме нашу грекокатолїцку чудотворну Плачуцу марияповчанску икону котра ше тераз находзи у Бечу И пред сам конєц студийох - корона и трешенє жеми у хторим страдала и наша семинария Пре тоти причини сом мушел напущиц Заґреб И вец страх як прейсц гранїци же бим покладал испити и дипломовал? Но, до конца зоз помоцу Божу дипломовал сом 1 юния 2021 року По сле того сом ше врацел дому и пре нєсподзивану шмерц керестурского пароха о Михайла Малацка моя фамелия и я пришли з Митровици до Керестура Помагаюци у тим храму св Миколая под час єдного кресценя упознал сом и свою терашню панїматку Ану Побрали зме ше, по сле сом до стал нїзши чини, дияконат и на швето святого Миколая 6 децембра сом пошвецени за священїка Од владики кир Георгия сом до стал декрет и тераз сом у Керестуре як капелан, вєдно

о Янка Колошняя Анї там нє

лєгко, бо сом у семинару нє познал нїкого, а ище сом бул и далєко од дому Док сом бул у Отави, случел ше и терористични напад у тим городзе, а по сле

и период єдней депресивней епизоди. Нашол сом

чежких спокусох и випробованьох.

сле того сом, у поради

студиї у Заґребу у Горватскей и бул сом там 4 роки у на-

П р е д с т а в я м е december

DZVONI 21

теди

на

теди бул бого слов у Ужгороду, а цагало ме и тото же бим пошол до

“ – и я

на во сток до

кед

война

до Ужгороду? Кед

закончел єден рок - у медзичаше сом достал визу за Канаду Спаковал сом ше и рушел 2014 року предлужиц мою духовну драгу Там сом бул лєм 8 мешаци, упознал нових людзох, звладал анґлийски язик Мал сом вельку потримовку наших паноцох, окреме

и служенє праве

Епархиї, блїзко нашого велького Марийового святилїща Водици. Препоручуєм ше до молитви наших вирних же бим бул добри священїк и же бим робел на обще добро нашей церковней и народней заєднїци, а я ше вше будзем модлїц у Служби за шицких вирних. о. Ярослав Варґа, неоєрей РОБИЦ ЗА ОБЩЕ ДОБРО ЗАЄДНЇЦИ о. ярослав варґа дава благослов своєй мацери Славици.

2022.

Д зекуюци Богови, я свойо поволанє за священїка вельо раз почуствовал у своїм живоце, алє пре свойо слабо сци нє мал сом шмело сц рушиц по тей драги И так було док єдного дня, 2012 року, нє пришол владика Браян Байда зоз Канади и гварел же там потребни священїки - кед би дахто сцел, вон би бул барз щешлїви Як владика сам гварел, зоз нашей Епархиї там даскельо нашо паноцове, найвецей з Керестура и Коцура, и сцел видзиц тоти нашо места одкаль приходза таки добри людзе и паноцове Я ше

одлучел рушиц

тоту животну авантуру Нажаль, виза за Канаду ми була одбита Алє, понеже о Михайло Шанта

“старого краю

одлучел 2013 року пойсц

України Нє було лєгко под таким прициском студирац и роздумовац цо

придзе

сом

було

того

ше у

По

з владиком, предлужел

шей Греко-католїцкей семинариї,

сом и закончел

зоз добрима священїками о. Михайлом Шантом и о. Владимиром Медєшом, котри ми вельо помагаю у моєй новей служби як священїка. Мило ми и велька чесц же починам свою паноцовску службу

ту, у центру нашей

спо соб вецей милиони жителє тедишнєй совєтскей власци на України и ширше З тей нагоди о Михайло Симунович, катедрални парох у Крижевцох, и о Владимир Симунович, епархийни канцелар вєдно зоз єродияконом о. Антонийом Паїчом обишли места дзе ше находза вибеженци з України и зоз вирнима вєдно модлєли за жертви Голодомору. Так 25. новембра служена Панхида у Дюрдєвцу, у римокатолїцкей церкви святого Георгия. Ютредзень, 26. новембра, служена Служба Божа з Панахиду у Риєки у каплїци св. Фабияна и Себастияна. Внєдзелю, 27. новембра, у центру за прилапйованє вивеженцох з України у Врбовцу служена тиж так панахида за жертви Голодомору. ( Фб Грекокатолїцка Церква

парохи-

два духовни заєднїци котри ше волаю “Мацери Молитви “ То жени хтори ше сходза каждей нєдзелї 20 минути пред Службу Божу на молитву На тот завод ше орґанизовали фамилиярно, нє лєм сами жени, так же ме замодлєли тоти зоз Вансену орґанизовац паломнїцтво до Реймсу Я там служим Службу Божу раз у мешацу, а там єст и мала заєднїца Українцох Реймс то город, 150 км од Паризу, познати по двох стварох на цалим швеце - там ше правя шампанци хтори найлєпши на цалим швеце Друга ствар - там єст велька Катедрала у хторей були коруновани шицки французки кральове. На нашо щесце и вельке нєсподзиванє, могли зме буц там дзе ше 19. мая 1051. року винчала и пришагала французкому кральови Генрикови позната русинска (українска) кралїца Анна Яро славна, дзивла познатого Яро слава Мудрого, києвского княза и унука Владимира Велького. Анна Яро славна була кралїца Французкей од 1051. по 1060. рок. То було мойо перше паломнїцтво як орґанизатора. Назберал

Паризу

П р и з н ач у є м е DZVONI 22 grudenq 2022 ГоРваТСКа СЛУЖБИ ЗА ЖЕРТВИ ГОЛОДОМОРУ Спомин на вельки Голодомор отримани на вецей местох дзе жию и дзе ше збераю Українци Голодомор то подїя котра ше збула 1932-1933 кед пре Сталїнову политику примушуюцей колективизациї умарли на штучно виволани

ФРаНцУЗКа ПАЛОМНЇЦТВО ДО РЕЙМСУ Дня

паломнїцтво

ватни авта Насампредз зме

Службу

зме мали полудзенок на хторим були присутни

110 о соби Вец ше шицко закончело зоз нащиву

тей Катедрали о. Славко Чизмар,

у Горватскей)

27 новембра того року мали зме

до Реймсу Ту ше формовал, и при наших двох

йох у

и коло Паризу у варошу Вансен,

ше полни автобус зоз Паризу

два - три при-

одслужели

Божу, а по сле

коло

позна-

парох у Паризу

Афич

куцик за сон, и фалаток хлєба, бриґи преполна длань, мнє Го споди мой, од того, анї кус вецей нє треба. Нє допущ най скоштуєм, „ще сце пейцминутне” бо воно лєм заблїшнє, а на концу будзе смутне Ти допущел мойо блуканя, и по найвекшей цмоти, алє я тераз пре скакуєм, вше висши предомну плоти, хтори швет по ставя, жадни пенєжу и власци, путуюци нєстимовно, до своєй власней препасци

Єст нас кус ище воякох, швидких як окомгнуце, звязани до малого снопчка, яґод вербово пруце.

И таки зме порихтани зоз наймоцнєйшим оцтом, очисциц, свойо найглїбши рани

Д зекуєм за тоти стихи, дзекуєм ци за тему, улож их до яшелькох, ґу себе, у шветлим Вифлеєму.

ш в е т л о К р ач у н а december 2022. DZVONI 23 Насампредз

єдна

мало

же би ше шветло

швички ше цошка

вела и же за

нєпреривно рошнє.

и жало сни думи цо були у цмоти, тераз ше якошик траца и приблїжую ше ґу шветлу Нє будзе вше цмейше – як ше то звичайно видзи! Нє, цмота будзе победзена Ноц ше муши поцагнуц пред шветло сцу Уж горя три швички Моц надїї обераца

дзе тримаю шветло у рукох Вони вше баржей помагаю

швичкох розогнало цмоту надалєко. Нє далєко анї дзень кед Го спод ошвици и тоти найцмейши куцики. И ви поволани ношиц шветло же би людзе, котри жию у цмоти и страху, до стали цо вецей надїї. Очекуюци Крачун то наша найважнєйша задача М. Рид («Дзвони», 1994. рок) Славко

*** Мирни

зашвицела лєм єдна швичка. Цо то лєм

швичка? Вона так

ошвицує! Нє ма до сц моци

пребило през цмоту. Алє, тей єдней

удало: вона обявела надїю. Вона обя-

цмоту вецей места нє будзе. Перша швичка до цмей ноци унєсла надїю. Друга швичка ше зявела коло першей. Радо сц пре тото цо ше приблїжує

Смутни

Праве лю-

же би ше розплашела цмота Иснує єдна окремна задача: буц ношитель шветла, уношиц радо сц и надїю до єдного цемного швета Придзце, положце и ви свою шветло сц ту, же би вшадзи було ище шветлєйше! Моцне шветло штирох

Фото: М. Афич

ОЧЕКУЮЦИ КРАЧУН

DZVONI 24 grudenq 2022 П од ї ї шИД – У церкви Преображеня Господнього 1. децембра отримана єшеньска Духовна обнова за священїкох зоз Епархиї святого Миколая. Тему „Священїк“ отримал о. Дарко Рац, протоєрей ставрофор и парох у Бачинцох У церкви служене Богослуженє „Трецого часу“ и панахида за упокоєних владикох и священїкох, а преосвящени владика кир Георгий Джуджар отримал схадзку зоз священїками на хторей виложел актуални стан у Епархиї и у Грекокатолїцкей церкви и Бискупскей конференциї Кирила и Методия.(в.Дї.,о. Д.Р.) ДЮРДЬов – Молитвене означованє 130-рочнїци од снованя Парохиї Дюрдьов означене 11. децембра зоз вечурню хтора почала на 18 годзин. После вечурнї бул концерт церковних писньошпивох, а на нїм участвовали члени Етно ґрупи „василис” зоз Дюрдьова и церковни хор „Розанов” На концу програми шицки присутни були поволани на закуску. (л.в.) РУСКИ КЕРЕСТУР – внєдзелю, 18 децембра, после вечаршей Служби и крачунскей дзевятнїци отримане остатнє преподаванє о Божим Слову, а присутни мали можлївосц поставяц питаня о Крачуну. Преподаваня, хтори тримал парох владислав варґа, отримовани каждей нєдзелї през крачунски пост. (М.С.) НовИ СаД ‒ од 12. до 16. децембра, у церкви св. апостолох Петра и Павла орґанизована Крачунска духовна обнова за парохиянох, хтору водзела ш Євсевия СНДМ як гварела ш Євсевия, то пририхтованє за Крачун, Рождество Христово, та таки буду и теми, на основи текстох зоз Євангелиї. Преподаваня отримовани пред початком Служби Божей. (М.Г.К.) РУСКИ КЕРЕСТУР – внєдзелю, 11. децембра, у шицких Службох Божих неоєрей ярослав варґа служел свою першу Службу и дзелєл свой неоєрейски благослов и памятку на його пошвецанє (о Ж ,М а ) НовИ СаД – У децембре вишол Руски християнски календар за 2023. рок. И того року, Календар ше зявює як заєднїцке виданє НвУ „Руске слово” и Християнского часопису „Дзвони”. обсяг му 237 боки. У Календаре єст теми з духовного живота, психолоґиї, польопривреди, економиї, спорту и друге, а мож го купиц за 500 динари (М ш )

КоцУР – У просторийох парохиялного Каритасу „Марийов дом” 4. децембра, преславени Д зень коцурского парохиялного Каритасу. вєдно зоз ак-

тивистами

december 2022. DZVONI 25 «Мойо очи вше обрацени ґу Господу, бо вон ошлєбодзи з галова мойо ноги.» (Пс 25, 15) На ЗДоГаДоваНЄ Дня 18 децембра наполнєли ше два жалосни роки як ше до вичносци преселєл наш мили оцец и дїдо Дня 28 децембра наполнєли ше два жалосни роки як ше до вичносци преселєла наша мила мац и баба Пошли сце сциха и нєсподзивано Вашу доброту и любов хтори сце нам дали, вично будземе чувац и паметац у наших шерцох, думкох и молитвох Дзивка Оливера зоз супругом Любом и дзецми Даниєлом и Николом Накич; дзивка Даниєла зоз супругом Деяном и дзецми Алексом, Ана Марию и Софию Сопково Спочивайце у мире Божим! ЮлИяН СЕМаН (1945 – 2020) аНКИца СЕМаН народзена шЕґо (1944 – 2020) з Руского Керестура П од ї ї / Н а з д о г а д о в а н є РУСКИ КЕРЕСТУР – У велькей виронаучней сали отримане духовне стретнуце хторе орґанизовал Рух фоколару. Учашнїки,

зоз

а привитал их

и волонтерами,

и члени церковного одбору.

зоз

попри домашнїх, були и средствами за

Ковилю, Горнього Брегу, Сенти, Бечею, Змаєва, Коцура,

парох о. влади-

слав варґа. На стретнуцу преглїбена тема Марґарет Карам „Жиц зоз шерцом без гранїцох”. (о.Ж.)

означованю Дня присуствовали

волонтере орґанизовали

акцию „Дунц - шпайз”. Пакети

поживу

гиґиєну однєшени осем фамелийом, а медзи нїма и вибеженци з України (о. Р., М.С.)

рахунок: 160 – 521416 - 50

Banca Intesa Grkokatolička parohija Sveti otac Nikolaj M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“

с Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії

DZVONI 26 Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св о Миколая у Руским Керестуре М. Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о Владислав Варґа * Редакция: о Юлиян Рац, о Михайло Режак, о мр Дарко Рац, ш Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1 октобра 1996 року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 прикладнїки * Рочна предплата за Сербию: 2000 дин Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел (+381) 025/703-836 * E-mail: redakcija dzvoni@gmail com Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає реко-католицька парафія св о Миколая у Руському Керестурі М. ита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церквами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о Юліян Рац, о Михайло Режак, о мр Дарко Рац,

передплата

євра,

державі

М Тита

Руський Керестур,

grudenq 2022 ЖИРо РаХУНоК На ХТоРИ МоЖ УПлацИц ПРЕДПлаТУ И ДоНацИї За

Динарски

жовтня 1996 року

Компютерська обробка: Славомир Папуґа

Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин

Тираж: 600 примірників * Річна

для Сербії: 2000 дин. Європа 50

заокеанскі

60 євра * Адрес:

64, 25233

тел (+381) 025/703-836 * Email: redakcija dzvoni@gmail com

«ДЗвоНИ»

Девизни рахунок: 160005400004703433

ПОМОЖМЕ ЗБУДОВАЦ МАРИЙОВ ДОМ „ЕМАУС“ У ВОДИЦИ „ДоК ЄСТ воДИцИ – БУД ЗЕ И НаС“ (архиєпископ Сеґеди) Ваша любов и подзековно сц Мариї Водицовей за кажду Єй ласку, потїху и помоц най будзе позната шицким людзом! Най ваша пожертвовно сц пошвидша виполнїц Марийово жаданє же би нас цо скорей позберала шицких вєдно, зоз Бачкей и Сриму... зоз цалого швета дзе нас доля одведла. Вашо пожертви можеце по слац на рахунок парохиї у Руским Кере стуре, а вашо мена буду записани нє лєм у шерцу Марийовим, алє и у нашей историї Водицовей Мариї. Grkokatolička parohija sveti Otac Nikolaj, Ruski Krstur Динарски рахунок: 160 –521416 – 50 Девизни рахунок: 160005400004703433 Svrha plaćanja: Donacija Banka Intesa о б в и с ц е н я

Ш Ш лл її дд оо м м пп оо дд її йй оо хх БЕОҐРАД - Вирни парохиї св. Кирила и Методия внєдзелю, 18 децембра, мали Службу Божу хтору служел парох о. Иґор Вовк, а присуствовал и Ґаврило Ґрбан зоз Управи за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами. После Богослуженя, пришол святи Миколай о подзелєл дзецом пакецики. (о.И.В.,М.С.) ШИД/БАЧИНЦИ – У церкви у Бачинцох Миколай после нєдзельовей Служби Божей подзелєл дзецом 11 пакецики, а як гварел парох о. Дарко Рац, парохия ше остарала обезпечиц пакецики. Святи Миколай потим нащивел церкву у Шидзе, дзе подзелєл 30 пакецики, а привитали го дзеци и

БЕРКАСОВО/ БИКИЧ – Святи Миколай у церкви у Беркасове подзелєл 13 пакецики, а потим предлужел до Бикичу. Там го дочекали дзеци зоз пригодну програму, а Миколай 37 – ерим дзецом подзелєл пакецики. (В.Дї.) РУСКИ КЕРЕСТУР – На традицийним Каритасовим крачунским вашару, котри отримани внєдзелю, 11. децембра, у виронаучней сали було 28 викладачох зоз Кули, Вербасу, Коцура и Руского Керестура. На вашаре ше могло купиц окреме интересантни и ориґинални роботи крачунскей и новорочней таматики. Назберани и добродзечни прилог - 9 500 динари котри наменєни особом у потреби. Керестурска парохия зберала прилоги и за купованє риби и рискаши за крачунску вечеру особом у потреби. (О.Ж.,М.А.) БИКИЧ – З нагоди 4. децембра, Дня ошлєбодзеня Бикичу у Другей шветовей войни, панахиду погинутим борцом опрез памятнїка у центру валала служел о Владимир Еделински Миколка, парох у Беркасове и Бикичу, а пред тим служел Службу Божу у церкви з нагоди швета Воведения. (В.Дї.,Д. Б.)

парох о. Михайло Режак. (В.Дї.)

Ш Ш лл її дд оо м м пп оо дд її йй оо хх РУСКИ КЕРЕСТУР – После Всеночного, 5. децембра, хторе служел кир Георгий Джуджар, о. Владислав Варґа, о. Владимир Медєши, о. Михайло Шанта як и госци о. Михайло Симунович и о. Младен Микулич, а дияконєли Ярослав Варґа и Антоний Паїч, до церкви пришол святи Миколай. Виронаучни школяре зоз ш Авґустину пририхтали крадку програму, а потим Миколай подзелєл коло 300 пакецики Парох Варґа подзековал парохияном же по прикладзе святого Миколая за тоту нагоду даровали 67.000. (О.Ж.) НОВИ САД – У конкатедралней церкви святих апостолох Петра и Павла у Новим Садзе, 18. децембра, по Служби Божей дзеци дочекали святого Миколая. Святого Миколая привитала Иринка Бики и одрецитовала пригодну писньочку, хтору порихтала зоз вироучительку Меланию Римар, а у дзецинскей молитви придружела ше им и Катарина Медєши Церква того вечара була полна, а Миколай дзецом у церкви подзелєл вецей як 40 пакецики. (В. В.) КОЦУР – После Всеночного, 18. децембра, у церкви отримана и святочна програма на чесц святому Миколайови. Програму у полней церкви пририхтали дзеци зоз вироучительку Ксению Бесерминї и ш. Клару Цинканич. У краткей програми наймладши коцурски парохиянє шицких присутних здогадли на святительову доброту, милосердиє и любезносц. Святи Миколай подзелєл вецей як 150 пакецики. (О.Р.) ДЮРДЬОВ – У церкви Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове, вочи швета св. Отца Миколая 18. децембра, отримане саночне з початком на 18 годзин, хторе служел о. Михаил Холошняй. После саночного и мированя шицким присутним дзецом подзелєни пакецики. И попри жимней хвилї, церква була полна зоз дзецми и родичами. (Л.В.) СТАРИ ВЕРБАС – У грекокатолїцкей церкви Покрова Пресвятей Богородици 18 децембра означене швето святого Миколая. Отримана и пригодна програма котру пририхтали учителька Славица Мали зоз школярами котри ходза на наставу руского язика и вироучителька Ксения Бесерминї зоз виронаучнима школярами. Зоз шпивом и численима рецитациями шицки школяре возвелїчали швето, а у музичних точкох програми дзеци на гармоники провадзел Любомир Скубан. Миколай обрадовал наймладших и з тей нагоди подзелєл 57 пакецики (О Р ) СРИМСКА МИТРОВИЦА – У грекокатолїцкей церкви Вознесения Господнього и того року святи Миколай обрадовал дзеци зоз дарунками. Церква з тей нагоди була полна, окреме зоз дзецми и їх родичами.