Dzvoni November 2022

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXIX · ЧИСЛО 11 (347) · НОВЕМБЕР / ЛИСТОПАД 2022 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.

На драги до Вифлеєму

Шлїдом подїйох

БЕОҐРАД – Владикове Сербиї, медзи хторима бул и епарх Георгий Джуджар, 23. новембра дочекали нового нунция у Републики Сербиї, монс. Санта Ґанґемия. Папа Франциск меновал монс. Ґанґемия за нового нунция 12. септембра и вон на тим месце нашлїдзел монс. Лучияна Сурияния, хтори превжал службу нунция у Болгарскей и у Сиверней Македониї. (www.kc.org.rs)

ҐОСПОДЇНЦИ – На швето Михаїла, 21. новембра, преславене храмове швето Кирбай. Службу Божу на 11 годзин служел керестурски парох о. Владислав Варґа, а сослужели римокатолїцки священїки зоз Темерину Тибор Селеши и Давид Шафрань. На Служби Божей окончени и обряд кресценя - Бранислав и Єлена Хромиш кресцели свойо дзивче Меланию. Значне число вирних присуствовало на кирбаскей Служби Божей, а зоз шпиваньом и молитву возвелїчали ю члени церковного хору „Розанов”. (Л.В., Д.И.)

КОЦУР ‒ На швето св. священомученїка Йосафата, 25. новембра, преславени Кирбай Манастира монахиньох СНДМ. Службу Божу у церкви служел парох коцурски о. Владислав Рац, сослужели о. Платон Салак ЧСВВ зоз Кули и Данил Задрепко з Нового Вербасу, споведал о. Дамян Кича ЧСВВ зоз Кули, а наказовал о. Мато Милош ОЦД, кармеличан зоз Заґребу. (М.Г.К.,ш.Є.Х.)

БЕОҐРАД ‒ У Архиепископским ординарияту у Беоґрадзе, точно на поладнє 5. новембра, Апостолска нунциятура у Републики Сербиї сообщела же Святи отец Франциско меновал за беоґрадского архиепископа и митрополита Беоґрадскей архиепископиї потерашнього зренянинскoго владику монс. др Ладислава Немета СВД. После закончених 75 рокох живота, монс. Станислав Хочевар папови Францискови придал 2020. року свойовольне одступанє од активней служби владики, алє му папа службу беоґрадского надвладики и митрополита предлужел за ище два роки, до 5. новембра 2022. року. (М.Г.К., www.kc.org.rs)

БЕРКАСОВО – На швето Собору святого архангела Михаила беркасовска парохия преславела храмове швето Кирбай. Шветочну кирбайску Службу Божу предводзел о. Михайло Режак, декан сримски и парох у Шидзе, а сослужовали ище седемцме паноцове зоз нашого и крижевского владичества. На Служби Божей шпивали вирнїци жени зоз Бикичу, а на концу богослуженя одшпиване Многолїствиє. Були присутни и вирни зоз наших околних парохийох. (В.Дї.)

КУЛА – Внєдзелю, 27. новембра, у парохиї священомученїка Йосафата святочно преславене храмове швето – Кирбай. Архиєрейску Службу Божу предводзел владика кир Георгий Джуджар, а сослужели священїки з наших парохийох – о. Дарко Рац, о. Алексий Гудак, о. Данил Задрепко и зоз Словацкей - о. Владимир Седлачек и о. Антоний Турчаник. Присутних, хторих було у вельким чишлє, привитали домашнї священїки - о. Дамян Кича и о. Платон Салак. (О.Ж.,М.С.)

Духовне заренко

Пост як одреканє од нашого „я“

Посциц (одрекац ше) од чого, чи од кого? Посциме, а полни зме себе? Посциц од себе, од свойого «Я», одрекнуц ше свойого часу и даровац го за другого. Одрекнуц ше свойого материялного добра и даровац другому. Нє тримац лєм за себе интелектуалне добро, алє дзелїц зоз другим и научиц го. Кед даме чловекови рибу накармиме го єден дзень, а кед го научиме лапац риби - помогнєме му же би ше кармел цали живот. Висц зоз своєй зони комфору и войсц до зони виволаня, бо лєм так можеме роснуц. Меняйме ше. Кед нє придзе до пременки, вец тот пост даремни. Ясно, нє дума ше ту о пременки у килох, бо то вец нє пост алє диєта. Шицки знаме барз добре цо нашо слабосци. Нє скривайме их од себе. Майме шмелосци упознац себе. Будзме наисце щири ґу себе и другим. Припознайме себе. Меркуйме же бизме нє спреведали сами себе зоз “постом” так же будземе посциц од меса, хвалїц ше зоз тим лєм же би зме указали и прешвечели других и себе же наисце посциме. А правда же зоз тим ми лєм прикриваме тоти ствари котри наисце за пост, алє нє маме шмелосци ше зочиц зоз своїма слабосцами. Зоз постом ше душа и цело рихтаю же би постали храм Духа Святого. Тїлесни пост нє хаснує кед є нє вязани зоз духовним, гвари св. Й. Златоусти «Нє гутор ми: Тельо днї сом посцел, нє єдол сом тото и гевто, нє пил сом вина, алє поведз нам чи ши од гнївацого чловека постал змирени, од насилного – благи? Кед ши знука полни злоби, чом ши вообще трапел свойо цело? Кед душа котра панує з целом хора, прецо кареш єй слугу – свойо цело? Нє хваль ше з тїлесним постом, бо вон сам нас нє дзвига на нєбо без молитви и милосердия. На питанє яка мира поста Св. Василий Вельки одвитує: «У духовним посту мира єдна и важи за шицких – подполне оддальованє од шицкого цо водзи гриху. А цо ше дотика стримованя од єдзеня, ту мири и способ розлични и завиша од возросту, занїманя и становиска цела. Прето нє можлїво шицким дац исту миру. За тих цо су здрави миру даваю розсудлїви поглаваре. Єдзенє хорому або витрапеному од чежких роботох, поглаваре длужни додзелїц и прилагодзиц спрам можлївосцох. Бо нє мудро ускрацовац єдзенє за отримованє цела и онєможлївйовац му у вивершованю його роботох. У каждей файти єдзеня треба глєдац тоту цо найлєгчейше найсц же бизме ше под вигварку поста, нє бавели зоз рихтаньом драгих єдзеньох. Циль поста очисциц цело, змоцнїц волю, дзвиганє духа. Правдиви християнски пост ше состої од тїлесного, душевного и духовного. Стримованє од жемских уживаньох того цо береме до цела и души. Умереносц у єдзеню и пицу, стримованє од злих думкох, жаданьох и дїлох.

november 2022.

Сущносц посту нє одреканє од єдзеня и вигладньованє, бо по словох святих оцох - „Ми нє тїлозабойци, алє жаждозабойци“. Християнски пост ма перше духовну димензию и циль. Пост представя дзвиганє духа понад цело, духовного понад чувства и рихтанє за радосц народзеня Исуса. Пост треба же би правел вецей места у нашим живоце за любов и молитву и порихтаносц на живот по євангелиї. Душа ма два кридла зоз котрима лєци ґу нєбу: пост и молитва. Пост лїк за душевни и тїлесни хороти и защита од каждого демонского дїлованя, як гварел сам Спаситель : “Тот род (демони) ше виганя лєм зоз постом и молитву”. Можеме ше питац котру вредносц и смисел ма за нас християнох одрекац ше дачого доброго и хасновитого за нас? Святе Писмо и християнска традиция уча нас же пост од велького значеня за керованє од грихох и шицкого цо наводзи на грих. Прето ше у историї спашеня вецей раз поволує на пост. Уж на перших бокох Библиї Господ заповеда чловекови же би ше стримовал од забранєних плодох: “Зоз каждого древа у загради будзеш єсц, алє зоз древа спознаня добра и зла нє будзеце єсц бо того дня кед будзеце єсц - умреце” ( Пост 2, 16-17). Перша заповид Божа у раю була вязана за пост од плодох зоз древа добра и зла. И прето перши чловеков грих бул вязани за пост. Як цо у гриху падаю душа и цело, так исто потребно же би обидва росли у чеснотох и чисценю од гриха. Понеже зме шицки обтерховани зоз грихом и його пошлїдками, пост нам ше понука як способ же бизме ше ознова повязали зоз Богом. У Новим Завиту Исус пояшнює вредносц поста, алє и справованє фаризейох, котри строго тримали предписаня, алє им шерцо було далєко од Бога. Исус нам понука правдиви пост, а то сполньовац волю Оца Нєбесного котри “видзи у тайносци и враци ци.« (Мт 6,18). Вон сам нам дава приклад одвитуюци дияволу по законченю 40 дньох у пустинї: « нє жиє чловек лєм о хлєбе, алє од каждого слова котре виходзи зоз Божих устох» (Мт.4,4). Прави пост ма за циль єсц «правдиву поживу» а то вершиц волю Оца ( Йоан 4,34 ). Видзиме же пракса поста була роширена и у першей християнскей заєднїци, а церковни Оци гуторя о моци поста. Петро Хрисолог пише: «Пост - душа молитви, а милосердиє – живот. Прето най тот котри модлї и посци. Тот котри посци най будзе милосердни. Тот котри сце же би му молитва була вислухана, най вислуха гевтого цо му будзе глєдац помоц. Тот цо сце же би му Бог отворел шерцо, най нє завера свойо тому котри го дацо замодлї.» диякон Ярослав Варґа

DZVONI

3

Медзирелиґийни диялоґ

ПОСЛЕ СТРЕНУЦА З ВИРСКИМА ПОГЛАВАРАМИ

ПАПА У БАХРЕИНУ: ХТО ВЕРИ ДО БОГА, ОДЛУЧНО ОДРУЦУЄ ВОЙНУ Папа Францсик 2. новембра рушел до Бахреину, у своїм 39. апостолским путованю и постал перши папа котри нащивел тоту муслиманску державу. На аеродрому го дочекал краль Хамад ибн Иса ал-Халифа котри го и поволал. Бахреин то держава зложена з островох медзи Саудийску Арабию и Катаром и станови архипелаґ зоз 33 островами. Його мено значи „Кральовство двох морйох“ а 70 % населєня муслиманє.

римовац терористични рухи - наглашел папа на законченю Бахреинского форуму за диялоґ. Форум отримани под назву „Восток и Заход за людски соживот“ под покровительством краля Хамада бин Иса Ал Калифи, котри и поволал папу на тот Форум до його жеми.

Папа з тей нагоди знова апеловал за законченє войни у України и початку мировних прегваркох. У заградки чловечества, место же бизме ше вєдно о нєй старали – бавиме ше з огньом, ракетами и бомбами, з оружийом котре спричинює слизи и шмерц, прикриваюци наш заєднїцки дом зоз ґаром и мержню. Попри папи Франциска на площи Ал-Фида

На законченю Бахреинского форума о диялоґу з поглаварами рижних вирох и релиґийох, папа шицких поволал на заєднїцке анґажованє же би ше зменшали подзелєня. Вон осудзел войну и визначел як окремну потребу за правдиву вирску шлєбоду, почитованє права женох и дзецох. Окрем того ознова послал и апел за прериванє войни у України и же би ше цо скорей порушали прегварки о помиреню. После двох страшних войнох и „жимней“ войни котри роками тримали швет у нєсиґурносци, и док ше и далєй водза вельки зраженя, швет ше ознова находзи на гранїци крегкей ровноваги. Прето релиґиї маю реаґовац, зєдинїц ше, стретац ше у Боже мено котрому мено МИР, осудзиц и изоловац насилнїкох котри вихасновюю Боже мено, а тиж и престац пот-

4

DZVONI

listopad 2022

Медзирелиґийни диялоґ знука кральовскей палати Сакир у Авалию шедзели представнїки вирских и цивилних власцох зоз цалого швета. Бул присутни и „дороги брат“ АлТайєб, вельки имам Ал-Азгара, як и други „вельки брат“ Вартоломей Перши, екуменски царгородски патриярх котри окреме духовно и у вельким приятельстве повязани зоз папом Франциском. У длугей бешеди на форуме, котри започал 3. новембра, папа глєдал же би ше пренашли мирни ришеня за ґлобалну кризу у чиїм кореню єден парадокс: док векшина шветовей популациї зєдинєна у истих почежкосцох, потрафени з материялну, екологийну и пандемийну кризу, як и вше вецей зоз скандалозну планетарну нєсправедлївосц, нєвельке число богатих ше опредзелює на одлучну борбу за єднострани интереси и уплїви у спроцивених блокох. Праве подзелєня приноша рани нєшкайшому швету. Жиєме у чаше у хторим чловечество повязане як нїґда по тераз, алє є баржей подзелєнє як зєдинєне – зауважел папа и поволал шицких на єдинство, поволуюци ше на етимолоґию слово Бахреин, „два моря“. Так як морска вода, так и вирски и цивилни вождове поволани повязац жеми и народи. Алє тоти „два моря“ ше одноша на сладки и подморски жридла сланей води Залїва. И

праве таки и швет: з єдного боку сладке и мирне морйо заєднїцкого живота, а з другого боку морйо ровнодушносци, спричинєне зоз знємиренима витрами войнох, зоз велькима бурями и габами котри знїщую шицко доокола. На жаль, Восток и Заход вше баржей здабу на два проциставени моря. А ми напроцив ту и жадаме плївац по истим морю, вибераюци драгу стретаня, а нє зраженьох. У ґлобалним швеце ше напредує лєм кед весламе вєдно, а кед плїваме сами, одноши нас струя – гварел папа и надпомнул же бизме вше пред очми мали документ подписани 2019. року у Абу Дабию. Святийши Оцец найбажрей наглашел потребу за молитву бо хто модлї - тот прима до свойого шерца мир и постава його шведок и

november 2022.

глашнїк. На таки способ, зоз своїм шведоченьом поволує людзох же би нє постали заплєнєни од поганства котре людске шерцо спущує на предаванє и купованє и зоз чим ше лєм забавя, алє одкрива бесконєчне достоїнство котре кажди ноши у себе. За тото потребна и вирска шлєбода котра почитує места Богослуженя и молитви.

Друге виволанє то просвита. Дзе нєдостава науки и просвити - звекшую ше екстремизми и укоренює ше фундаментализем. Кед нєобразованє нєприятель миру, просвита то приятель розвою. Алє, нєдостаточнє лєм повесц же зме толерантни – треба дац простора другому, дац права и шицки можлївосци. Папа нагалешл и три важни потреби у образованю: припознаванє права женом на образованє, на роботу и реализациї у дружтвених и политичних правох, защиту права дзецох и гражданске вихованє у почитованю и законох...

Окрем того, треба одруциц мержню, насилство, нєскладанє и шицко цо осквернює Боже мено. Треба гласно повесц и спроцивиц ше войни и насилству. Нє досц повесц же даяка релиґия миролюбива, алє потребно осудзиц и изоловац насилнїкох котри злохасную Боже мено. Потребно престац подуперац терористични рухи и нє финансовац их зоз пенєжом, з оружийом, оправдованьом и медийну потримовку и шицкому тому треба дац мено, преглашиц го за медзинародни злодїй котри грожи шветовому миру. Таки тероризем треба осудзиц у шицких його сферох и зявеньох. Релиґийни чловек то чловек мира и проциви ше обегованю у наоружованю, у воєних роботох, тарґовищу шмерци...и идзе лєм по єдней драги, драги братства, диялоґу и мира, наглашел папа и на концу додал: най заєднїцки ход релиґийох будзе вше плоднєйши, ефикаснєйши и постоянши, най будзе совисц мира за швет!

DZVONI

5

Духовне життя

У РИМІ ПРЕДСТАВНИКИ РІЗНИХ РЕЛІГІЙ ПІДПИСАЛИ ЗАКЛИК ДО МИРУ

Папа Франциск взяв участь в молитовній зустрічі, присвяченій молитві за мир в Україні та світі, під час якої виголосив промову та підписав спільний заклик разом з представниками інших релігій та християнських конфесій. “Мир є святим, війна ніколи не може бути святою!” - головний меседж підписаного документу. Про це повідомляють Новини Ватикану. «Цього року наша молитва стала “воланням”, бо сьогодні мир важко зруйнований, поранений і розтоптаний”, – зазначив Папа Франциск під час заключної події триденної зустрічі «Волання за мир. Релігії та культури в діалозі», організованої в Римі Спільнотою святого Егідія.

Цей захід проходив від 23 до 25 жовтня 2022 р., зібравши релігійних і політичних провідників у дусі зустрічі, яку 35 років тому Папа Іван Павло ІІ провів у Ассізі. Завершальна частина зустрічі відбулася ввечері, 25 жовтня, в римському Колізеї. Спочатку Папа Франциск очолив екуменічну молитву за мир в Україні та в світі у самому Колізеї, а потім разом з представниками інших християнських конфесій приєднався до учасників міжрелігійної зустрічі. Зі сцени перед Колізеєм з вступним словом до учасників зустрічі звернувся Голова Спільноти святого Егідія Марко Імпальяццо. Далі прозвучали виступи засновниці та директорки Громадянської асоціації «Vinculos en Red» (Аргентина) Алісії Пересутті та біженки з Лівії, яка прибула до Італії через гуманітарні коридори, Естер.

6

DZVONI

Після короткого відео під назвою «Болі світу» та хвилини мовчання в пам’ять про всіх жертв пандемії, війни, тероризму і насильства, до присутніх звернувся Папа Франциск. “Цього року наша молитва стала «воланням», бо сьогодні мир важко порушений, поранений і розтоптаний: і це діється в Європі, тобто, на континенті, який минулого століття пережив трагедії двох світових війн. Тепер переживаємо третю. На жаль, відтоді війни ніколи не переставали зрошувати кров’ю землю та доводити її до зубожіння, але момент, який переживаємо, особливо драматичний. Тому ми й піднесли нашу молитву до Бога, Який завжди вислуховує тужливий крик Своїх дітей. Вислухай нас, Господи”, - заявив понтифік. У Римі представники різних релігій підписали заклик до миру . За підсумками триденної зустрічі зачитали заклик до миру, текст якого опісля підписали Папа Франциск та представники інших релігій і християнських конфесій, які брали участь в події. Едіт Брук, письменниця єврейського походження, вручила текст дітям, які роздали його присутнім на зустрічі представникам влади та релігій.

Заклик

Зібрані в Римі в дусі Ассізі, ми молися за мир відповідно до різних традицій, але в згоді. Тепер же ми, представники християнських Церков і світових релігій, стурбовані звертаємося до світу та представників держав. Стаємо голосом тих, хто страждає через війну, біженців і сімей всіх постраждалих та полег-

listopad 2022

Духовне життя лих. З стійким переконанням кажемо: вистачить війни! Зупинімо кожен конфлікт. Війна несе лише смерть і руйнування, во-на є авантюрою без вороття, в якій усі ми програємо. Нехай замовкне зброя, нехай буде оголошене загальне перемир’я. Нехай же швидко, доки вже не буде запізно, розпочнуться переговори, здатні привести до стабільного та тривалого миру. Нехай же наново відкриється діалог, щоби скасувати загрозу атомної зброї. Після жахіть і болю другої світової війни країни виявилися спроможними направити глибокі розриви, спричинені конфліктом, і через багатосторонній діалог причинитися до народження Організації Об’єднаних Націй, яка є плодом прагненням, яке сьогодні більше, ніж будь коли, є необхідністю: прагненням миру. Сьогодні не потрібно втратити пам’ять про те, якою трагедією є війна, матір усіх форм бідності. Стоїмо на роздоріжжі: бути поколінням, яке дозволить планеті і людству померти, яке нагромаджує зброю та торгує нею, в ілюзії самим врятуватися, воюючи проти інших, або ж поколінням, яке творить нові способи життя разом, не інвестує в зброю, відкидає війну як інструмент вирішення конфліктів та припиняє надмірну експлуатацію ресурсів планети.

розпочнімо з діалогу, який є дієвими ліками для примирення народів. Інвестуймо в кожну дорогу діалогу. Мир завжди є можливим! Нехай ніколи більше не буде війни! Ніколи більше не виступаймо одні проти одних! Рим, 25 жовтня 2022 р. (RISU)

Ми, віруючі, повинні діяти на корить миру всіма можливими способами. Нашим обов’язком є допомагати роззброювати серця та прикликати до примирення між народами. На жаль, ми іноді й між собою є поділеними, зловживаючи святим Божим іменем: просимо за це прощення, з покорою та почуттям сорому. Релігії є та повинні залишатися великим ресурсом миру. Мир є святим, війна ніколи не може бути святою! Людство повинно покласти край війні, бо тоді війна покладе край людству. Світ, наш спільний дім, є одним і належить не тільки нам, але й майбутнім поколінням. Тому, звільнімо його від ядерного кошмару. Негайно розпочнімо серйозний діалог про непоширення та про знищення ядерної зброї. Разом

november 2022.

DZVONI

7

Духовне життя

ГЛАВА УГКЦ У РИМІ УРОЧИСТО ВІДКРИВ ЮВІЛЕЙНИЙ РІК 400-РІЧЧЯ МУЧЕНИЦТВА СВЯТОГО ЙОСАФАТА 12 листопада 2022 року Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію на гробі святого Йосафата Кунцевича в базиліці Святого Петра у Ватикані. Цією урочистою Літургією було відкрито ювілейний рік 400-річчя мученицької смерті священномученика Йосафата. З Главою Церкви співслужили єпископи УГКЦ: владика Борис Ґудзяк, архиєпископ і митрополит Філадельфійський, владика Діонісій Ляхович, апостольський екзарх в Італії, владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії, владика Іриней Білик, канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре, а також владика Юрій Джуджар зі Сербії і владика Ґінтарас Ґрушас, архиєпископ Вільнюса, де святий Йосафат звершував у монастирі своє служіння. Участь у молитві взяли монашество, семінаристи та миряни УГКЦ. «В особливий момент історії нашої Церкви і України, сповнений болю, крові, мук і страждання, ми зібралися тут, у серці християнства, при гробі апостола Петра. А зібрав нас тут святий священномученик Йосафат», — наголосив Предстоятель. «Ми бачимо, — розповів духовний лідер, — що головною силою його постаті, яка благодаттю Духа Святого обновила київське монашество в його часи, був заклик до навернення. Заклик пройти кожному через ті відчинені ворота, якими є сам Христос у Його Таїнстві Покаяння, милосердя…» «Ми зібралися, щоб представити Святішому Отцеві і всьому світові правду про Україну, щоб бути голосом цього багатостраждального народу», — зауважив він. Проповідник зауважив, що в сьогоднішньому Євангелії ми чуємо про доброго пастиря. А в чому полягає його добро? Він не покидає овець, знає, що їм треба, лікує їхні рани, веде їх у безпечне місце… «Ті слова про нашого Христа Господа Ісуса як доброго пастиря перечитував ще і ще раз кожний наш єпископ, священник, настоятель того чи того монастиря, коли бачив російське військо, яке надходить. Коли мав зробити тяжкий вибір — що робити: бути тут, на місці, чи покидати окуповану територію, ту громаду, тих людей? І сьогодні хочу, щоб ми всі разом подякували, що наша Церква має добрих пастирів на взірець нашого Спасителя Христа Ісуса», — вважає Блаженніший Святослав. Глава Церкви зазначив, що сьогодні ми дякуємо за звільнений Херсон, і висловив вдячність отцям василіанам з монастиря Святого Володимира у Херсоні та всім іншим священникам в Бериславі, у Зміївці та інших парафіях, які залишалися зі своїми людьми під час окупації. «За дивним Божим промислом, їхній пастир владика Ми-

8

DZVONI

хайло сьогодні є тут разом із нами. Чи це не диво? Усі ті знаки показують: ми не маємо чого боятися. Пригадаймо ті слова: „Навіть коли проходитиму через тінь смертну, не буду боятися. Бо Він зі мною єси, Він є жезл мого спасіння, Він є палицею моєї кріпості“. Ми сьогодні відчуваємо тут, при цих святих мощах, якусь невимовну силу, яка виходить до нас», — сказав Глава Церкви. «Ми всі роз’їдемося по своїх домівках, ми знову повернемося в Україну, яка терпить і стікає кров’ю, але ми приїдемо повні Божого слова про Доброго Пастиря, який є з нами і каже: „Нічого не забракне тобі“», — запевнив духовний провідник.

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ПРИВІТАВ ПАПСЬКУ УКРАЇНСЬКУ КОЛЕГІЮ СВЯТОГО ЙОСАФАТА В РИМІ ІЗ 125-РІЧЧЯМ

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав привітав Папську українську колегію святого Йосафата в Римі із 125-річчям від дня заснування і 90-річчям осідку на пагорбі Джаніколо. «Цього року минає 125 років від дня заснування тоді Рутенської семінарії в Римі. Папа Лев XIII захотів, щоб наша Церква, наш народ мав свою семінарію тут. Вона так шукала свого постійного гніздечка, і наші галицькі владики допомогли їй звити гніздечко на Джаніколійському пагорбі», — розповів Глава Церкви під час проповіді на Літургії в базиліці Святого Петра у Ватикані 12 листопада 2022 року. Предстоятель склав слова вдячності ректору колегії отцю Луїсу Касьяну від усієї Церкви. «Дякуємо разом Господу Богу за ті 125 років студії тут, у Римі. Скільки вийшло з цієї семінарії святих, мучеників, ісповідників, великих провідників нашої Церкви», — сказав Блаженніший Святослав.

listopad 2022

Швет РИМ

ВЛАДИКА КИР ГЕОРГИЙ БУЛ НА ОЗНАЧОВАНЮ ВЕЛЬКИХ ЮВИЛЕЙОХ

Дня 12. новембра наш владика кир Георгий Джуджар, вєдно з численима грекокатолїцкима владиками, вжал учасц у означованю 400 - рочнїци мученїческей шмерци священомученїка Йосафата Кунцевича. Архиєрейску Службу Божу на гробе св. Йосафата у Риме, на пристолє св. Василия служели: Глава УГКЦ Блаженїйши Святослав Шевчук, владикове Борис Ґудзяк, архиєпископ и митрополит филаделфийски, владика Дионисий Ляхович, апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Италиї, владика Михайло Бубний, еґзарх з владичества у Одеси (Україна), владика Богдан Дзюрах, апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Нємецкей и Скандидавиї, владика Ириней Билик, каноник папскей Базилики Санта Мария Маджоре з Риму, служел зоз нїма и архиєпископ Ґинтарас Ґрушас, архиєпископ зоз Вильнюсу зоз Литви дзе святи Йосафат служел у манастире. Попри владикох, на гробе були числени священїки, монахи и монахинї, семинаристи и красне число вирних, котри ше зишло на тот вельки Ювилей св. Йосафата.

Дня 19. новембра на навечериє швета Блаженей ш. Йосафати Гордашевскей у Ґенералним доме у шестрох Служебнїцох Непорочней Дїви Мариї у Риме, при мощох Блаженей шестри Йосафати шестри Служебнїци ше модлєли за мир и у швеце, и у України, за шицких людзох у потреби и дзековали за дар блаженей Йосафати, першей Служебнїци. Богослуженє предводзели преосвящени владикове: Ириней Билик, каноник Папскей базилики Санта Мария Маджоре и Преосвящени владика кир Георгий Джуджар як и о. Илия, ЧСВВ Ґенерални Викар, о. Луїс Касиян, ректор Папскей колеґиї святого священомученїка Йосафата зоз Джаниколо и о. Ректор Папскей румунскей колеґиї, а вжали учасц у молитви о. Марко Семиген, ректор Прокатедралного собору святей Софиї на Вия Бочея з Риму.

november 2022.

Вєдно зоз нїма ше модлєли и шестри провинциялни настоятельки зоз шицких Провинцийох дзе служа шестри Служебнїци: ЗАД, Канади, Бразилу, України, Польскей, Словацкей и Сербиї котру представяла с. Мартина Кмита зоз керестурского манастира. У своєй винчованки о. Илия после вечаршей Служби пожадал шестром и шицким присутним „сили духа и любови блаженей Йосафати, котра жила у чежких часох у України. Подобно и нєшка Україна преживює часи цмоти, бо нєт анї шветла, а анї цеплоти, а война шеє страх и бере числени животи... Блажена Йосафата нас учи чувац нукашнє шветло - вона нам швици и тераз зоз своїм прикладом святого живота, полного з любову и доброту“ - наглашел о. Илия. (Новини УГКЦ)

ПАРИЗ

ЗДОГАДОВАНЄ НА ВЛАДИКУ ГРИНЧИШИНА И НА ГОЛОДОМОР У УКРАЇНИ

Прешло уж 10 роки як наш Владика Михаїл Гринчишин пошол до вичносци. З тей нагоди зме одслужели зоз парохом Паризу о. Андрийом Божествену Литуґгию и панахиду.

Владика Михаїл бул родом зоз Канади, а служел як еґзарх у Французкей од 1983 -2012 . Бул тиж глава комисиї за беатификацию митрополита Адрея Шептицкого. Цали свой живот пошвецел своїм вирним и аж до остатнього дня провадзел свойо стадо. Упокоєл ше 12.11.2012. року у Паризу, а после мертве цело було пренєшене до його родного краю - Канади. Знал вон и за Руски Керестур бо бул присутни на интронизациї нашого Владики кир Гиоргия 2003. року. Най у мире спочива и модлї ше за нас. Вичная памят! Внєдзелю, 20.новембра у Паризу наша грекокатолїцка заєднїца на Служби Божей ше помодлєла и означела вельку траґедию Голодомору на України, масовного гладу у 1932-1933. рокох, котри виволал режим Сталїна. Зоз нашим владиком кир Глїбом Лончином и численима священїками, учасц вжали римокатолїцки священїки и православни священїки цо спадаю до константинопольского патриярхату. о. Славко Чизмар, паноцец у Паризу

DZVONI

9

Святителє

ЖИВОТ СВЯТИХ СВЯТИ КОСМА И ДАМЯН БЕЗСРЕБРЕНИКИ И ЧУДОТВОРЦИ (1./14. новембер)

Святи Косма и Дамян безсребреники и чудотворци були браца. Були родом зоз Азиї. Оцец им бул безбожнїк, а мац християнка. После шмерци оца, їх мац Теодосия пошвецела шицок час и труд же би своїх двох синох превоспитала и воспитала як правих християнох. И Господь Бог єй помогол и єй синове Косма и Дамян виросли и були наисце правдиви христянє. Виучели ше за лїкарох и безплатно помагали людзом коло їх хоротох. Нє помагали лєм зоз медицину, алє и духовно, нависцуюци Євангелию Исуса Христа. Були познати у народзе як безплатни лїкаре, прето же лїчели безплатно и так виполньовали Христову заповид: ”безплатно сце прияли, безплатно и давайце” (Мт 10,8). Нательо були ревни у своїм безплатним лїченю, же ше з єдней нагоди Косма нагнївал на свойого брата Дамяна, прето же Дамян вжал три вайца од єдней панї по мену Пеладия. Теди Косма наказал же би го нє поховали попри свойого брата Дамяна. Правда була же Дамян вжал три вайца од Пеладиї, алє их нє вжал як награду за лїченє, алє прето же го Пеладия модлєла и заклїнала зоз Господом Богом же би од нєй вжал вайца. Заш лєм ппосле шмерци, Косма и Дамян були вєдно поховани у месту Фереман. Тоти двоме браца чудотворци були вельки за час свойого живота на жеми, а вельки су и чудотворци после шмерци. Єдному чловекови кед спал, вошол гад, вошол му през уста до бруха. И чловек мал вельку муку. Но у молитви поволал Косму и Дамяна до помоци у остатнї час и чудесно оздравел. Косма и Дамян жили концом III и початрком IV вику.

СВЯТИ АПОСТОЛИ ОЛИМП, ЕРАСТ, КВАРТ, РОДИОН, СОСИПАТЕР И ТЕРЦИЙ (10./24. новембер)

Були шицки шейсцме зоз Седемдзешат апостолох. Остатнї троме ше споминаю на ище єдним месце и то Родион 8. априла, Сосипатер 28. априла, Терций 30. октобра. Святи Олимп и Родион були шлїдбенїки апостола Петра. Кед Петро настрадал, настрадали и вони. Имератор Нерон им дал одрубац глави. Ераст бул економ у Єрусалимскей церкви, а потим епископ у Панеади Палестинскей. Кварт бул епископ у Бейруту. Кварт вельо церпел, алє зоз своїм наказованьом и рев-

10

DZVONI

носцу велїх приведол до Исуса Христа. Сосипатер бул епископ у Икониї, а Терций бул епископ у Икониї после Сосипатера. Войовали духовно, були побиднїки и увинчали ше шицки шейсцме зоз мученїцким венцом.

СВЯТИ ЙОАН ЗЛАТОУСТИ (13./26. новембер)

Святи Йоан Златоусти бул патриярх Царгородски. Родзени є у Антиониї 354. року од оца Секунда хтори бул войвода и мацери Антуси. Учел ше греческу филозофию и там упознал греческе безбожнїцство и прилапел християнску виру як єдину спасоносну правду. Покресцени бул од патриярха антионийского Мелетия. После шмерци своїх родичох ше замонашел и почал ше строго тримац монашских правилох. Теди написал кнїжку ”О священству” и теди му ше зявели апостоли Йоан и Петро и предрекли му вельку службу, вельку благодать и вельки страданя. Кед требал буц рукоположени за священїка явел му ше ангел Господнї, алє ше Ангел явел источасно и патриярху Флавиянови. Под час рукоположеня зявел ше били голуб над Йоанову главу. Преславени пре свою вельку мудросц, Йоан бул вибрани з боку цала Аркадия за патриярха царгородского. Шейсц роки бул патриярх царгородски и мудро управял зоз церкву хтора му була довирена. Посилал мисионарох безбожнїком Келтом и Скитом. Борел ше процив симониї у церкви и розришел велїх епископох и паноцох симонистох. Ширел милосердну дїялносц у церкви и написал Божествену Литурґию. Толковал Святе Писмо зоз свию мудросцу и язиком. Охабел Церкви велї драгоцини теолоґийни кнїжки. Народ го преславел, алє пре свою ревносц мал и велїх хтори го нє любели. Царица го двараз послала до вигнанства. У вигнанстве препровадзел три роки. Тужемски живот закончел 14. новембра 407. року у месце Коман у Єрмениї. Скорей шмерци, ознова ше му зявели апостоли Йоан и Петро, а зявел му ше и святи мученїк Василиск у чиєй церкви ше остатнїраз причащал. ”Слава Богу за шицко”, то були його остатнї слова скорей як цо його душа напущела цело. Мощи Святого Йоана Златоустого ше находза у базилики св.Петра у Риме, а його глава у Москви у Успеньским храме. о. мр Дарко Рац

listopad 2022

Духовносц

СНОВАНЄ МАЛИХ ИСУСОВИХ ШЕСТРОХ (3) Кажди чловек єдини приятель

Мала шестра Маґдалена Хутин, медзи вельким числом найхудобнєйших людзох, своїма братами и шестрами, тримаюци ше за Исусову руку, котри за ню постал „крик любови“, „кричала Євангелию“, зоз вельку любову и щирим приятельством спрам каждого чловека.

завидзело пре приятельство цо го маме спрам дакого, бо шицки буду любени найбаржей зоз любову приятельства.

Так як и брата Карла, и ю глїбоко потрафела и през живот водзела думка зоз Матейовей Євангелиї: „Цо сце зробели єдному з моїх найменших братох, мнє сце зробели..., а цо сце нє зробели єдному з тих найменших, анї мнє сце нє зробели.“ (Мт 25,40-45)

Мала шестра Маґдалена под час свойого тужемного живота обишла цали швет. Нащивела Руски Керестур, на шицких континентох установела шестринства, котри маю задаток у молитви глїбоко преживйовац Исусову присутносц у хлєбу и вину, каждодньово помагац худобним, буц оаза заєднїцтва и зоз своїм прикладом шведочиц Божу любов спрам каждого чловека, окреме ґу худобним, напущеним и одруценим.

Першобутни манастир

Барз актуални єй слова упуцени своїм шестром: „За нашо поволанє важне мац успиху у тей чежкей роботи, же би до нашого шерца вошли як кед би у нїм були єдини приятелє шицки котри нас окружую, на окремни способ и же праве их Господь Бог поставел на нашу драгу. Сполнїц тот чежки задаток, у котрим нам сам Бог може помогнуц го ришиц, же би анї єдно єство нє

Терашнї манастир

november 2022.

Исусово мали шестри присутни у 70 державох, жию у малих заєднїцох, а вєдно их єст коло 1300 у цалим швеце. У Беоґраду були од 1969. по 2018. рок. У Руским Керестуре отворени манастир тиж так 1969. року, 8. 9. а перша Служба Божа служена 6. 7. 1970. року. Заєднїцу у Руским Керестуре основала мала шестра Маґдалена Хутин, а медзи першима котри там жили була мала шестра Мария Мелания Рац зоз Руского Керестура. пририхтал о. Владимир Медєши

Владика Гавриїл Букатко, мала шестра Маґдалена Хутин и перша ґенерална мала шестра Жан.

DZVONI

11

Подїї БЕОҐРАД:

КАРДИНАЛ КОХ ОТРИМАЛ ПРЕПОДАВАНЄ НА ТЕМУ: „ЗНАЧЕНЄ ПЕРШОГО ВСЕЛЕНСКОГО (ЕКУМЕНСКОГО) СОБОРУ У НИКЕЇ 325.РОКУ ЗА НАС“ Под час нащиви Републики Сербиї, котра тирвала од стреди 26. ,до пиятку 28. октобра, кардинал Кох (Koch), префект Дикастерия за унапредзенє єдинства християнох, стретнул ше штварток 27.октобра у Пасторалним центре папа Йоан Добри у Беоґрадзе зоз священством Беоґрадскей надбискупиї, монахами, монахинями и Богу пошвеценима особами (медзи котрима були и нашо шестри Служебнїци) и отримал им преподаванє на горе спомнуту тему. На преподаваню вжал учасц беоґрадски надвладика и митрополит Станислав Хочевар, епископ марчански Сава, викарни епископ патриярха Порфирия, отец Нектариє, новоменовани викарни епископ патриярха Порфирия, (обидвоме зоз Сербскей православней церкви) бискуп Словацкей еванґелистичней церкви Ярослав Яворник, заменїк директора Управи за сотруднїцтво з Церквами и вирскима заєднїцами др Марко Николич и Ґаврило Ґрбан зоз Управи.

Заєднїцке христологийне вироисповиданє

Кардинал у першей часци преподаваня бешедовал о екуменским руху котри браз вельо вимага и о його перспективи и екуменскей хвильки котра будзе означена 2025. року, кед ше будзе преславйовац 1700 роки од Вселенского собору котри ше отримал 325. року у Никеї. Кардинал визначел же ше собор занїмал зоз доктринарнима питанями, точнєйше вироисповиданьом котре вироисповеда Исуса Христа як Сина Божого котри „єдиносущни з Оцом“ (цо ма з Оцом исте существо). Тото нам указує як на початку штвартого вику христологийне питанє постало „проблематичне за християнски монотеизем“. Теди ше зявел александрийски теолоґ Арий котри твердзел же Христос нє може буц „Син Божи“ у правдивим значеню, лєм постреднїцке „створенє“ з котрим ше Бог хаснує у одношеню на чловека. Никейски собор осудзел тото ученє потвердзуюци виру же Исус Христос, як Син Божи, „єдиносущни з Оцом“. Тото вироисповиданє постало основа заєднїцкей християнскей вири. Тот собор ше отримал у чаше

12

DZVONI

кед християнство ище нє було роздвоєне з численима росколами котри наступя познєйше. Никейски христологийни символ вири (Вирую) представя важни крочай, та гоч и нє конєчни, на драги до велького никейско - царгородского вироисповиданя (текст Вируї). Аж зоз Царгородским собором ше заокружи змист вири до Святого Духа и так ше сформулує доґма о Святей Тройци як специфична християнска монотеистична вира. Тота вира заєднїцка шицким християном и од фундаменталного є екуменского значеня, прето же за обнову Церкви пот ребни консензус о сущним змисту вири, нє лєм медзи Церквами и церковнима заєднїцами тераз, алє и медзи терашню Церкву и першей Церкви зоз нашей прешлосци и окреме єй апостолского походзеня. Праве пре таке заєднїцке прилапйованє важно же би 1700 - рочнїцу Никейского собору вєдно преславели шицки християнски Церкви и церковни заєднїци та же би ше його христолигийне вироисповиданє реафирмовало на екуменским заєднїцтве. Занїманє зоз Никейским собором важне нє лєм пре историйни точки патреня. Його христологийне вироисповиданє зат римує и тераз його тирвацу вредносц як у екуменскей ситуациї, так и з нука нашей Церкви, дзе дух Ария ознова присутни и дзе ше зауважую моцни будзеня ариєвових тенденцийох - гварел кардинал Кох

listopad 2022

Подїї Питанє датума преслави заєднїцкей Паски

У другей часци преподаваня кардинал бешедовал же ше Никейски собор окрем христологийносци бавел и зоз пасторалнима питанями. Найважнєйше и найактуалнєйше то пасторалне питанє датума Паски цо бешедує же датум Паски уж теди бул проблематични у першей Церкви и прето постояли розлични датуми преслави Паски: даєдни християнє, окреме у Малей Азиї – вше славели Паску вєдно зоз жидовску Паску (Песах)14. нисана у мешацу, без огляду на дзень у тижню. Други християнє, окреме у Сириї и Месопотамиї славели Паску внєдзелю после жидовскей Паски. Никейски собор нашол ришенє за шицких и одредзел же би шицки браца и шестри Востоку, котри славели Паску з жидами, од теди славели Паску у догварки з Римянами, зоз шицкима нами котри зме ю славели од найстарших часох аж до 16. вику кед зробена фундаментална реформа календара папи Григория 13. котри уведол григориянски календар по котрим ше вше Паска слави першу нєдзелю после першого полного мешаца котри приходзи после ярнєй ровнодньовнїци. Пошлїдок тей одлуки тот же од теди Церкви на Заходу рахую датум Паски по тим календаре, док Церкви Востоку предлужую славиц Паску по юлиянским календаре, котри ше хасновал у цалей Церкви скорей григориянскей реформи и на котрей ше засновал Никейски собор. Понеже ше ище вше нє слави Паска истого дня у Церкви Востоку и Заходу, заш лєм постої видлїва готовосц при шицких лидерох Церквох же би ше усоглашел єден датум. Прето, тота 1700 - рочнїца Никейского собору представя окремну нагоду же би зме роздумовали о тей теми, тим вецей бо 2025. року Церкви Востоку и Заходу буду славиц вєдно Паску истого дня - 20. априла. Прето цалком розумлїво же би ше пребудзело жаданє же би ше тота велька Рочнїца похопела як нагода за интензивнєйши стараня за заєднїцке християнске славенє Паски. На концу тей часци кардинал наглашел же у одредзованю датума ше нє шме забуц на жидовски коренї и закончел же би було, практичне а тиж пасторално красше - єден датум за шицких християнох, а окреме же єст велї малженски мишани фамелиї котрим би одвитовал заєднїцки термин.

Теория и пракса синодалносци

У трецей часци преподаваня кардинал бешедовал о теми синодалносци на Никейским соборе. Собор представел и способ на котри ше розправя и приноши одлуки о спорних питаньох вири и дисциплини у Церкви на синодални способ. Прето, собор ма вельке и екуменске значенє, окреме кед ше ма у виду же ше ту собрали слугове Божо, первоєрархи и представнїки зоз Церкви цалей Европи, Африки и Азиї. Прето ше може о Никейским соборе, на уровню вселенскей Церкви, препознац початок синодалного моделу приношеня одлукох у Церкви. Кардинал потолковал и саме греческе слово „синод“, зоз греческого

november 2022.

„син“ (вєдно, зоз) и „ходос“ (драга) та першобутно, християнска вира прето и од початку означена як „драга“, а християнє котри шлїдза Христа наволовали ше шлїдбенїки драги“. Прето и тот Ювилей 1700 - рочнїци нас порушує на заєднїцки ход, а екуменизем напредує на ознова успоставяню єдинства Церкви кед ше приноши одлуки вєдно, соборно. Кардинал далєй наглашел же велї студиї и документи праве бешедую о тим же Церква синодана, а єден з нїх и тот цо видала Комисия за виру и церковне ушоренє Екуменского совиту церквох „Церква спрам заєднїцкей визиї“ котри гутори: “Цала Церква синодална/соборна и то на шицких уровньох церковного живота – локалним, месним, и вселенским – под руководзеньом Святого Духа. Тайна живота на способ Святей Тройци ше находзи праве у синодалним и соборним характеру Церкви, а структури Церкви оможлївюю тому же би же реализовал живот церковней заєднїци на слику (икону) заєднїцтва (Святей Тройци). Прето папа Франциск отворел синодални процес под насловом „За синодалну Церкву: заєднїцтво, участвованє и мисия (посланє)“ у котрим окремне место ма праве екуменизем.

Синодалносц и авторитет

У штвартей и остатнєй часци преподаваня кардинал Кох бешедовал о синодалносци и авторитету, наглашуюци же Никейски собор зволал цар Константин кед видзел нєстабилносц царства пре подзелєня котри постояли медзи християнами. У тим случаю царове були тоти котри прилапйовали науку Никейского собору як и тоти котри ше им процивели. Пре тото ше розвивало и одношенє Церкви спрам держави. У длугей и компликованей историї, Церква на Заходу мушела научиц и научела же роздвойованє Церкви од держави, у партнерстве єдних и других, то найкрасши способ їх одношеньох. Напроцив, у Церквох Востоку установена узка повязаносц медзи державну власцу и церковну єрархию, котру звичано дефиную як „симфонию“ медзи державу и Церкву. Тот способ ше применює у православних похопйованьох автокефалносци и на єй канонскей териториї, а часто є повязани зоз националистичнима тенденциями.

На концу преподаваня кардинал наглашел же „симфония „медзи державу и Церкву ище вше характеристика повязана зоз ситуацию Церкви на Востоку. Медзитим вона вше баржей обтерхована зоз хипотеками цо тераз указує на проблематичну позицию русийского православного патриярха Кирила пред войну на України котру започал Путин. „Питанє одношеньох медзи державу и Церкву то єдно з найменєй розпатраних питаньох у екуменских диялоґох та би ше дефинитивно требало найсц медзи екуменскима темами на драги до велькей рочнїци Никейского собору 2025.року – заключел кардинал. (Пририхтал о. В. Варґа)

DZVONI

13

Водициво дожица

НЄ ТРЕБА ИСц АНЇ ДО СВяТЕЙ ЖЕМИ, АНЇ ДО МЕДЖУґОРя КЕД МАМЕ ВОДИцУ (я.О.)

(Под тим насловом починаме обявйовац свойо власни дожица зоз Водицову Марию и добре би було кед би нам шицки котри маю красни искуства або окремни ласки од Водицовей Мариї посилали же бизме з нїма помогли другим и преславели нашу Водицу.)

Мария Водицова го прицагла ґу себе

Видзиме вельораз же до Водици приходза особи котри нє були скорей таки церковни. Аж ше случує же и бувши комунисти праве ту находза повязаносц зоз Богом, прейґ окремней духовней атмосфери, поведли би зме шмело, прейґ мацеринскей присутносци котру ше чувствує у тим Марийовим святилїщу. Так ми познати вецей случаї же наприклад побожна жена замодлєла свойого мужа, котри нє бул вирнїк, най ю одвеже до Водици, а вон остал там дзешка далєко паркирани у авту. З часом тоти воженя постали частейши и муж ше пофришко приблїжел вири, Церкви та аж почал и ходзиц до церкви. Остатнї час цошка подобне ше случело зоз Я.П. о ким ми пошведочели його найблїзши, а котри ше од бувшого комунисти обрацел и почал приходзиц до Водици аж до своєй нєпредвидзеней шмерци котра ше случела праве на єдно з Марийових шветох. А роби ше о чловекови котри бул виховани у християнскей вири, жил у побожней фамелиї и аж и бул активни каждей нєдзелї у церкви дзе часто бул швичкар, а кед требало та аж одвитовал и парохови Сеґедийови на Служби кед требало. Потим предлужел до школи и на факултет до городу. То були чежки часи атеизму та попри других и вон помали, слухаюци преподаваня о марксизму, почина ше заношиц зоз комунистичнима идеями и вше вецей критично патри на виру и на Церкву. Приходзаци през викенд, вон вше вецей вихабя одход на Службу, а своїм домашнїм дава рижни оправданя. Вони почитую його становиско, алє вельораз з нїм починаю и розправи прецо охабел Церкву. Вон им обяшнює же нєшка уж вецей млади нє таки як дакеди и же вше вецей одходза до диску, а нє на Богослуженя котри нє розумя та вец и вон озда нє може буц иншаки - била врана. После законченя студийох, такой достава роботу у державних институцийох дзе як уходнїца була членство у Партиї, цо вон цалком мирно прилапел. Своїм домашнїм о тим нє приповедал, а вони ше му анї „нє шмели“ о тим нїч опитац бо уж бул „мудрейши“ од нїх. Понеже родичи инсистовали, вон ше повинчал у церкви лєм же би их нє увредзел, а и кресцел дзеци уж потайнє, алє комунизем му бул и далєй идеал. Пременка настала теди кед му його родичи вше менєй могли ходзиц до Водици, та го замодлєли най их вожи на своїм авту раз, вец знова и на концу вон нє знал як их одбиц та и вон почал ходзиц до Водици. З часом себе, на чудованє велїх, аж и столок купел

14

DZVONI

у церкви. Алє до ньго нє ставал. Озда нє сцел же би людзе коментаровали: - Палє, дотераз комуниста, а тераз у першим столку! И так ишол вон длуго ище, а вожел и своїх сушедох... аж док ше нє похорел. Там и хори, даскельо днї пред свою шмерцу ище раз пошол и як кед би нашол свой духовни мир. Пошол з того швета на мире, праве пред красним Марийовим шветом. Як кед би го Мария Водицова, наша и його Мац - вжала за руку и одведла там дзе „нєт хороти, жалосци анї здихованя“ лєм живот вични.

Мария ми ришела вельки еґзистенциялни проблем

Вельораз, цалком людски, думаме же можеме шицко зробиц зоз своїма людскима моцами. А вец видзиме же нам хтошка ище потребни, його порада, помоц, духовна сила, та и конкретни одвит на нашо потреби, вецей духовни алє и на материялни... Остала сом давно сама. Муж ми умар, а дзеци хторе кадзи. З єдним з нїх сом остала у истим обисцу. А воно так - перше, док ши способни дацо зробиц та як так, а кед постанєш нєспособни вец шицким завадзаш. Так и я - сама уж нїч нє можем длуґши час та овишим од милосци других. А вони, цалком их розумим, вше менєй маю сцерпезлївосци ґу мнє и моїм бриґом и хороти. Як хтошка раз гварел - перше ме вжали, дали красну хижу, вец вше до меншей и меншей, а скоро же би ме вируцели аж на терасу... та гоч бим и спадла зоз нєй долу... Чежко кед ши „немоґави“, а ище кед нє маш анї даяке добре доприношенє финансийне, добру пензию. Но тото на хторе ми гварели же мам право то помоц „цудзого допатраня“ (по сербски - туђа нега). Та так и я пробовала раз – одбили ме. Другираз – знова ме одбили. Була сом барз розчарована, а мойо дома зо мну нєзадовольни. А вец сом ше поволала на Божу помоц. Точнєйше, на Марию Водицову ґу котрей сом любела ходзиц, алє то було пред мою хороту. Читала сом у „Дзвонох“ велї красни искуства та сом до Єй рукох положела свою бриґу. А вец, зоз виру же Вона идзе зо мну на комисию – рушела ше зоз моцну молитву и наисце вельке нєсподзиванє: одобрели ми помоц! Нє знам як подзековац Мариї Водицовей та сом прейґ паноца на телефон заказала Благодарну Службу у Водици всоботу у тим Ювилейним року - 200 рокох од другей обяви Мариї. (Є.М.) Порихтал о. Владислав Варґа

listopad 2022

теолоҐия за каЖДого

B O G O S L O V S K A D U M KA

2 6 9 – 2 0 2 2 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” Дзешате шветове стретнуце фамелийох -

фамелийна любов: поволанка и Драга святосци (4)

Папа Йоан Павло II 1994. року, предложел же би ше кажди три роки отримовали стретнуца на тему фамелиї, вше у другим месце. Од теди отримани дзевец стретнуца, а ювилейне Дзешате стретнуце ше закончело зоз вельким конґресом фамелийох у Риме 26. юния того року на хторим вжал учасц и папа Франциск. Тото стретнуце мало и свойо пририхтованє, котре почало 19. марца 2021. року, 15 мешаци пред тим. Церква предкладала шицким владичеством орґанизовац свойо власне стретнуце з котрого би ше могли похасновац искуства на законченю. Ту попробуєме винєсц даяки нашо преподаваня, роздумованя и искуства на тему фамелиї зоз нашого Медзипарохиялного сходу котри бул отримани у Водици 6. авґуста того року.

Малженска любов як тварди камень

Як гварел папа Франциск 23. юния того 2022. року на Фестивалу фамелийох – „Малженство то нє формалносц, алє будинок на Исусовей любови котра тварда як камень“. Но, дакус ше застановиме на Исусовей або Божей любови котра нас провадзи од самого початку стваряня швета кед Бог створел чловека, Адама и Еву, а вец и цали людски род створел подобних до себе. Стари Завит нам пише же Бог створел чловека на свою слику и подобу (Постанє 1, 26, 27). Алє цо то значи на свою слику и подобу? Знаме же Бог то свята Тройца - Оцец, Син и Святи Дух. А то значи заєднїца трох Божих особох котри прейґ моцней медзисобней любови поставаю Єден Бог. Прето Бог стваря чловека як заєднїцу, то єст – „мужеске и женске их створел“ (Постанє 1, 27). И стваря Бог чловека з вельку любову, дава му вельки розум, вичну душу и цело котре на початку нє требало умерац, алє му дал и найвекши знак своєй любови – дава му шлєбоду! Бо

november 2022.

правдива любов ше доказує праве у даваню шлєбоди, а нє присилованю дакого на дацо то єст же го муши почитовац або любиц. То Исус наглаши и у Новим Завиту, кед будзе поволовац своїх ученїкох та и шицких нас же бизме го шлїдзели: “Хто сце исц замну....“ (Лука 9,23) Та так и перши людзе, Адам и Ева достали од Бога, а шицко пре Божу любов до нїх - подполну шлєбоду чи буду слухац Бога и його нє тельо заповиди, чи забрани, кельо добронамирне и оцовске, полне любови и стараня до нїх - спозоренє цо за нїх добре, а цо нє та им гвари: „Зоз каждого древа у загради будзеш єсц, алє зоз древа спознаня добра и зла нє будзеце єсц бо того дня кед будзеце єсц зоз нього – умреце (Постанє 2,16,17) Цо було потим – шицким нам познате: нашо прародичи нє слухали тоти Оцовски зауваги. Прето и двойо кед ступаю до малженского живота, окреме кед ше винчаю у церкви, одвитую на важне питанє котре им поставя священїк: „ЧИ МАШ ПРАВДИВУ И НЄПРИСИЛОВАНУ ДЗЕКУ И ТВАРДУ ПОСТАНОВУ ... ВЖАЦ СЕБЕ ЗА ЖЕНУ(МУЖА) а то значи же правдива любов котру Церква прейґ святей Тайни Винчаня препоручує, а Господь Бог задармо дарує - то любов у шлєбодней нєприсилованей волї, а нє под примушованьом. Кед же би ше двойо винчали пре даяке примушенє, физичне чи психичне, до того малженства ше вец нє ступело, а анї ше го нє основало так як треба, то єст нє було условия же би Бог - Любов пришол медзи нїх и зєдинєл их до єдного. Таке малженство як кед би анї нє було основане, воно нєважаце и лєм у таким случаю Церква допущує же би ше двойо церковно „розвинчали“ (точнєйше поведзене – „понїщенє малженства“) бо вони анї нє були винчани, то єст зєдинєни у Христовей безусловней и шлєбодней Любови.

I

Кельо тота моцна любов (папа спомина „як камень“!) важна нє лєм за двоїх, алє за шицких християнох, видзиме по похопйованю перших апостолох, окреме того котри и найбаржей любел Исуса – святого Йоана, котри на Тайней Вечери притулєл свою главу на Исусово перши. Вон озда и найбаржей похопел же Исус и його найвекше шведоченє о Богови, то же Бог то любов. Вон то и найбаржей одкрил бо бул єдини попри Мариї и женох под крижом на Голгофти, а Исус раз гварел: А хто люби мнє того будзе любиц мой Оцец и я го будзем любиц и обявим му себе (Йоан 14, 21) . И праве св. Йоан написал тоти моцни и єдини правдиви слова о Богови: „бо Бог любов“ (1. Йоан 4,8). Понеже тото похопйованє о Богу - Любови таке значне, Исус нам у тим значеню и зохабя тоту Його любов як цошка цалком НОВЕ и ЙОГО, а то НОВА ЗАПОВИД. Так читаме зоз Євангелиї святого апостола Йоана, же на Тайней вечери, пред тим як Исус пойдзе на шмерц и розпинанє а вец и воскрешнє, а после шведоченя тей истей любови кед умил апостолом ноги и дал им приклад же би и вони так исто „умивали ноги“ (то єст служели) єдни другим - вон охабя ученїком свойо найвекше жаданє, мож повесц свой тестамент и гутори им: „Нову заповид вам давам: любце єдни других, як цо я полюбел вас так и ви любце єдни других“ (йоан 13, 34-35) У Молитви о Чокоту и ластару Исус ище наглашує же тота заповид Його, Йому найвецей мила та додава: „То моя заповид же би сце любели єден другого як я вас полюбел (Йоан 15,12) Тота заповид то нє дзешец Заповиди котри Бог достал Мойсей на гори ище у Старим Завиту, а анї нє два основни Заповиди – Люб Бога и люб ближнього, котри тиж були познати уж пред Христом гоч их Христос потримує. То видзиме у стретнуцу єдного фарисея (законоучителя) котри, спокушуюци Исуса пита ше му праве о тим же яка найвекша заповид у Закону. Но, гоч и тота Нова заповид ше базує праве на тей щирей и шлєбодней любови - ту наглашене цошка цалком нове, а то медзисобна любов. То нє любов лєм з єдного боку як цо поведзене – „ Люб ближнього як себе самого“ дзе нєт одвит або повратна любов, алє любце єдни других, медзисобно и шлєбодно. Кед то Исус ма право вимагац од своїм ученїкох, вон таку Його любов насампредз да як свойо найвекше шведоченє кед положи свой живот за своїх ученїкох и пове им же нєт векшей любови як буц готови дац свой живот за своїх братох. А то св. Йоан и цалком похопел та записал тоти моцни слова: „Бог так полюбел швет же дал свойого єдиного сина же бим нїхто хто вери до ньго нє умар. Бо Бог нє пришол же би осудзел швет, алє же би го спашел“ ( Йоан 3, 16-18) После як Исус охабел своїм вирним як заповид медзисобней любови, вон им охабел и самого себе, то єст Його котри є Любов, та им и наглашує же занавше останє з нїма и свою присутносц любови будзе им давац вше кед вони буду повязани зоз нїм. То им гвари з тима словами: “Нє охабим вас як широти, придзем ґу вам“ (Йоан 14, 18)... „И, ниа, я з вами през шицки днї до

II

конца швета“( Матей 28,20) О пресудней важносци любови як у малженским, так и у каждодньовим живоце хтора за нас християнох ма свою християнску характеристику, пише и перши Христов апостол святи Петро, котрому Исус дал власц водзиц Його Церкву, без огляду на його слабосци, одреканя и людски нєдостатки. Святи Петро любов поставя на початок шицких наших активносцох и без нєй нїч нє ма вредносц пред Богом котри Любов. У своїм першим посланю вон пише : „Скорей шицкого, майце горуцу любов єдни до других бо любов покрива велї грихи!

(1Петр.4,8). Тиж так и вельки апостол народох, святи Павло, єден з найвекших мисионерох и автор найвецей писаних писмох заєднїцом котри вон сновал од Єрусалима та аж по Рим, пише: „Будзце нашлїдоваче Божи...ходзце у любови“ (Ефесяном 5, 1-2) . Божа любов по св. Павлу нєрозлучна од нас, вше на ню можеме раховац та вец так шведочи: „Наисце сом прешвечени: Анї шмерц, анї живот, анї ангели, анї началства, анї терашньосц анї будучносц, анї сили, анї глїбина, анї висина, анї гоч котре друге створенє нє годно нас розлучиц од Божей любови у Христови Исусови, Господу нашому“ ( Римяном 8, 38...) И єден новши теолоґ Пасквале Форези нам дава праве таке моцне шведоченє кельо нас Господь Бог люби, без огляду на нашо слабосци и нєсовершенства та пише: „Бог нас люби безгранїчно и особно. Та гоч зме таки яки зме. Ище вецей, як кед би нас любел праве прето же зме таки яки зме. Його шерцо горуци вулкан, розуми нас зоз шицкима нашима хибами, грихами и биду. Фамелия збудована на Исусовей любови. Кед бешедуєме о Исусовей любови спрам нас, спрам каждого з нас, вец нам ясни Исусово слова: „Нє охабим вас як широти....(Йоан 14, 18) и слова „И, ниа, я з вами през шицки днї до конца швета“( Матей 28,20). Тиж так и Мария, Исусова мац постала мац шицких нас и нє охабя нас, як гварел раз наш владика кир Георгий - Чи вериме чи нє вериме, алє Мария наша мац и вше є зоз нами. Та вец и ми, хторих Бог створел на свою подобу, то єст улял нам тиж таку безгранїчну и вичну любов до своїх ближнїх – ище вецй ю дава двоїм котри ступаю до малженства, бо их до єдного праве Вон, котри Любов – зєдинєл. А то видзиме уж зоз першей кнїжки Старого Завиту, з Кнїжки Постаня, дзе читаме: „Прето чловек охаби свойого оца и свою мацер и пристанє ґу своєй жени, и буду двойо єдно цело“ (Постанє 2, 24). Праве тоти слова потвердзує и Исус кед ше му питаю же „чи чловек шме одпущиц свою жену“ и додава – „ Прето су вецей нє двойо, алє єдно цело. Отже, цо Бог злучел, чловек най нє розлучує“ ( Матей 19,3-7). О Христовей характеристичней любови будземе бешедовац у наступним чишлє „Дзвонох“ (Предлужи ше) (Зоз преподаваня о В. Варґи у Водици 6. авґуста)

listopad 2022

МАРИЙОВО СВЯТИЛЇЩА (18) НА ДРАГИ ДО ЕМАУСА... ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ

Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїща, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни.

Мария Бистрица

Святилїще чудотворней Мариї Бистрицкей єдно з найвекших Марийових святилїщох у Горватскей. Находзи ше нєдалєко од Заґребу на брещкох горватского Заґоря и воно уж столїтиями паломнїцке место вирних зоз цалей Горватскей, алє и околних державох та познате є и нам грекокатолїком дзе одходзели нашо паломнїцтва з Керестура, Коцура и инших местох, а тиж так и нашо священїки там одходзели помагац споведац. Тото место то жридло потїхи велїм, а велї там у споведзи нашли и свойо духовне оздравенє. Чарна древена статуа Мацери Божей Бистрицкей роками прицагує до себе и дава духовну и животну моц шицким цо там приходза. Приповеда ше же тоту древену статуу вирезбарел нєпознати майстор столар зоз блїзшого штредку и вона спада до такволаних Чарних Марийох, гоч при реставрациї одкрите же спочатку вона нє була чарна як тераз. Тота завитна чудотворна статуа виробена коло 1499. року. Спрам традициї, тота статуа ше находзела од 1499. по 1545. рок у каплїчки у месце Вински Верх и уж теди ю вони доживйовали як чудотворну. Пре части опасносци од Туркох, домашнї парох Павло ю вжал зоз каплїчки и закопал под коврушом церкви св. Петра и Павла у Бистрици. После того умар и парох и дзвонар нїкому нє виволали тайну дзе є закопана и скрита. Марийово паломнїки ю нє преставали глєдац та єдного дня 1588.року ше зявела чудесна шветлосц у церкви после вечаршей молитви до Мариї, а збачел ю парох Лука. Кед ютредзень парох дал копац на тим месце – пренашли нєочкодовану Марийову статуу. То ше пофришко розглашело и на тото место ше знова числено почали сходзиц велї паломнїки и модлїц ше пред Єй

november 2022.

статауу котра кед ше реставровала положена є на олтар за явне почитованє. Понеже знова пришло до нєбезпеки од Туркох 1650.року статуу другираз скрили, а парох Юрай Маринчич ю дал замуровац за олтаром, алє охабел нєвельки отвор и було видно лєм Марийову твар.

Пре чежки обставини селянских бунох и нападох Туркох паломнїцтва до Бистрици ше зменшали, а почитованє до Мариї Бистрицкей помали престало. Спрам традициї пароха Петра Брезарича (1676-1679) Мария ше лєм єдного дня укатала аж двараз. Пред поладньом у парохиялней церкви под час казанї о святим Францискови Ксаверским а пополадню кед ше парох вожел на кочу з капеланом идуци до куриї Маленича. Кед ше сцели приблїжиц ґу тей „панї“ вона нєстала. О тим ше вельо приповедало и после шмерци пароха, алє ше нє придавало векше значенє. Друге пренаходзенє статуи Мариї ше стало всоботу, 15. юлия 1684.року, после скоро 30 рокох од скорейших зявеньох. Такой ютредзень внєдзелю 16. юлия стало ше перше чудо кед у церкви ознова почала ходзиц на своїх ногох дзивчатко Катарина, дзивка Маґдалени Паулец. После того ше стали ище даскельо чудесни оздравеня по молитвох вирних. Уж и саме преселєнє статуи, єй скриванє и околносци по хторих вона двараз пренайдзена пребудзовало вельку виру до єй чудотворней моци. Прето ше зоз шицкого околїска до Бистрици зляли числени паломнїки.

III

После того до Бистрици ше орґанизую числени процесиї, окреме 1688. бо ше праве и того року збуло нове чудо. Числени чудесни виздравеня признати аж после числених виглєдованьох и виродостойних шведкох. Року 1935. з нагоди 250 - рочнїци пренаходзеня статуи Мариї и Исусови зробени два златни коруни по нарису с. Анджелини Широки, а виробел ю Владко Месич, на випатрунок старей горватскей кральовскей коруни зоз 10 столїтия. Теди пред коло 300.000 паломнїками заґребски надвладика и метрополит Антун Бауер преглашел Марию Бистрицку за кралїцу Горватох. Пре нєуспишну крадзу корунох 1938.року, же би ше баржей чувало коруни, на статуи звичайно положени барокни стари коруни, а святочни „кральовски“ ше кладу лєм у окремних нагодох.

торох и по другираз. Теди ше ми удало прешвечиц дохторох до свойого сна и вони рушели з доказованьом моєй дияґнози. На концу дохторе потвердзели мою приповедку и установели же насправди мам чежку хороту - карцином.

Чудесне виздравенє у Мариї Бистрици Мариа Бенци

У записох о чудесних виздравеньох котри ше водза у кнїжкох Мариї Бистрици єст 489 особи, а вони описани на кратше або детальнєйше. Ту представиме єдно од обширнєйших, а тиж и слику Мариа котри шведочи о своїм чудесним виздравеню. Дня 8. мая 2018.року у парохиялней сали у Бистрици представена кнїжка под насловом “Од сна до живота, од шведоченя до шведоченя“ єдного окремного виздравеня Мариа Бенци, 36 - рочного леґиня зоз Мариї Бистрици котри виздравел од чежкей хороти з помоцу Мацери Божей Бистрицкей. Вон приповеда же шнїл свою чежку хороту на бистрицкей Крижней драги, алє му дохторе нє поверели. Вон зоз помоцу Богородици Бистрицкей дияґностиковал хороту, а потим виздравел у чаше кед медицина од нього дзвигла руки. Марио Бенци, леґинь котри роснул у складней и худобней фамелиї, полней веселого шерца у месце коло святилїща Мария Бистрица. Єдного дня ше похорел од чежкей хороти, а потим оздравел од нєй з помоцу Мариї з котру по першираз, твердзи вон – дожил Бога. Його шведоченє. Його дияґноза котруму дала Мария уж було перше Марийово чудо та аж до нєсподзиваного наглого виздравеня описане и його кнїжки. Ствар у тим же Марио шнїл же ма чежку хороту – рак и то на Калвариї у Мариї Бистрици. Як вон шведочи – Дзекуєм милому Богу и Мацери Божей Бистрицкей же сом так одкрил мою дияґнозу. После того сна сом поглєдал помоц дохторох, алє вони ми ю одбили бо ми нїхто од дохторох то нє поверел. Алє, я ше нє дал алє сом зоз вельку виру до Мацери Божей и далєй упарто глєдал дох-

IV

Од того дня мой ше живот меня и я рушам до борби за власни живот – шведочи нам Марио. Так почина його драга до виздравеня зоз молитву, шмело и зоз вельку виру до Божей любови и помоци Мацери Божей. На концу тей драги, тей крижней драги котру преходзи вєдно зоз Марию и после як медицина од нього дзвигла руки, Марио виздравел и тераз є готови шведочиц о Божей любови котра ше вилїва на шицких котри ю глєдаю. Професорка Иванчица Томорад написала уводне слово тому чудесному виздравеню и наглашела силу молитви – силу котра нєшка так занєдзбана, а така є моцна, така велька як сам Бог. Зоз велькей шмелосци, вири и подзековносци настала тота кнїжка надїї и потїхи, бо кед од нас медицина дзвигнє руки, знанє, чловек, нє значи же шицко страцене – остава нам ище вира, надїя, любов и Бог. Тота кнїжка бешедує и о сили заєднцкей молитви. У тей кнїжки нам щиро як у своїм особним монолоґу бешедує Марио, як кед би шедзел коло нас, бешедує нам о своїм живоце и хороти и кладзе пред нас шицки свойо сумнї, роздумованя, чувства, болї и церпеня, цали свой живот. После даскелїх стацийох крижней драги вон заключує, прави синтезу животней мудросци котру сам научел, а з котру поучує нас шицких гоч може шицко тото и сами знаме алє зме забули, затрацели дзешка. На таки способ вон нам понука як на дланю шицки свойо найглїбши тайни и особни думки, чувства и молитви и поволує нас же бизме шицки вєдно уживали у дару живота, без горчини, без самосанованя, без страху. А за то треба велька шмелосц, надпомина рецензент кнїжки и наглашує: Прецо бизме вец нє верели такому чловекови? Чом бизме єдноставно нє верели же нам Бог прейґ Мариї, Мацери Божей, а у тим случаю Мариї Бистрицкей, ище раз указал и доказал свою любов? – написала професорка Томорад, котра винєсла и свойо шведоченє о Мариови, о його чистей и єдноставней Божей правди, бо як гварела –Хто глєда, тот и находзи.

listopad 2022

Каритас КАРИТАС

ПАПА ФРАНцИСК ПОЛУДНЬОВАЛ ЗОЗ 1.300 ХУДОБНИМА

Папа пририхтал полудзенок за 1.300 худобних и бездомних людзох 13. новембра, на дзень кед Католїцка церква означує Шветови дзень худобних. Папа, котри хаснує инвалидни кочик и куку пре покалїчене колєно, шедзел зоз биднима у велькей сали Павла Шестого дзе вон звичайно отримує авдиєнциї у завартим у Ватикану. Шицким паповим госцом вислуговали хлопски и женски конобаре волонтере. Папових „окремних“ госцох до Ватикану приведли добродзечни дружтва котри им каждодньово помагаю у Риме и околїску. Пред тим, у своєй казанї на Служби Божей котру папа служел у Базилики святого Петра, дзе велї з худобних шедзели праве у перших повласцених шорох - поволал людзох котри маю вецей животного щесца же би „звладали нукашню глухосц котра им нє дошлєбодзує чуц заглушени крик болю тих найбиднєйших у дружтве“. „Кед нашо шерцо умертвене и ровнодушне, нє можеме чуц крик болю, нє можеме з нїма плакац, видзиц кельо осаменосци и бриґи скрити у забутих куцикох наших городох“ – наглашел папа Франциск. Дзень худобних установени 2016. року же би ше давало вецей поваги на худобство, окреме у богатих жемох. Католїцки парохиї и заєднїци ширцом швета того дня орґанизую акциї помоци бидним у своїх локалних заєднїцох.

Керестурски Каритас

И у керестурским Каритасу тота нєдзеля означена скромно, алє Каритас дал мали знак же є готови одвитовац на папово предкладанє. Так представнїки Каритасу зробели три мали крочаї: нащивели єдну фамелию

november 2022.

з дзецми, єдну старшу фамелию, а найстаршим и далєким до церкви одслужена Служба на Циґлашоре. На стретнуцу у младшей фамелиї дзе жию три ґенерациї: дзеци, мац и баба. Дочекала нас найстарша, андя котра ше найвецей стара коло унуки, дзивки и обисца. Шицки маю свою жалосну приповедку: и материялна, и духовна бида на єдним месце. А дзецом потребне шицко - найвецей оцовскей и мацеринскей любови и потримовки у їх дзецинским розвою... Тото цо зме видзели у тей фамелиї (а тот проблем нажаль присутни у велїх фамелийох) то проблем алкоголизму при хлопох. Нє можеме ришовац цудзи проблеми, алє можеме нащивиц ближнїх, вислухац, указац им же су нє сами. Тоти жени то дачийо мацери , дзивки, унуки, шестри. Шицко тото материялне лєгчейше найсц и волонтере то дзечнє обезпечую, а даровани час – найвекши дарунок за нїх, а вше ше и враца „сто раз“. Друга фамелия уж позната керестурским волонтером: хижа лєм цо нє спаднє, премака на шицки боки, без струї и без води...На стред хижи стари прегорени шпоргет за варенє и за зогриванє... на полїчкох шкатулки од лїкох... Лєм их куцовик найвецей цеши у їх чежким живоце о котрим вони нє дзечнє приповедаю... Прето ше воля опитац цо нове у валалє, хто умар, як други у тей кризи жию... Охабели зме их у надїї же хижа на нїх нє спаднє док знова нє придземе... И на найстарших ше нє забуло. Гоч на Циґлашоре у манастире Исусових малих шестрох ше служи Служба першей нєдзелї у мешацу, на тот завод паноцове ришели праве на тоту нєдзелю – Шветови дзень худобних. Бо самота, старосц и хороти, а ище и оддалєносц од власней церкви – то велька бида и худобство, як гвари свята Мати Тереза з Калкути. Праве прето у манастире, одкаль ше нєдавно одселєла (вериме же нє на длуго) Исусова мала шестра Мартина, радосц була велька бо ше посходзело цале околїско котре звичайно нє може до валалскей церкви бо им барз далєко, а велї з нїх приходза на своїх кочикох котри сами дриляю. Шицки вони ше праве у тей цихей манастирскей каплїчки Мацери Божей – найкрасше чувствую. А старатель тей каплїчки порихтал и прави духовни аґапе за присутних, бо шеднуц и поприповедац – то за таких найвекша помоц и духовна пожива. (А.В.)

DZVONI

15

Представяме

ДУХОВНА ДРАГА О. СЛАВКА ЧИЗМАРА

На Вельку Матку Божу неоєрей о. Славко Чизмар родом з Руского Керестура у Водици служел свою першу Службу Божу и подзелєл свой неоєрейски благослов. За священїка го у Паризу, у Катедрали Святого Владимира Велького 30. октобра 2021. року пошвецел преосвящени владика Глїб Лончина.

Канади, до Америки, а подумал сом и на одход до Австралиї. Но, до Керестура ме цагало. Знал сом же кед пойдзем далєко, приходзиц дому будзе чежко.

На балкону свойого квартеля у Паризу, о. Славко створел часточку Керестура

Одход до Риму на школованє

Гвари ше же Божи драги чудни. Нє чудни су, алє нам людзом часто нєрозумлїви. Праве прето нам тото и найчежше прилапиц, же Бог ма свойо плани за нас. Прилапиц, значи уж жиц Його волї. Славкова драга була праве така и гоч, можебуц и посумнял дакеди, вше думал же Бог пове остатнє слово. Так и було. Вєдно зоз пейцома товаришами Славко до Риму пошол у седмей класи. Теди На три заводи одходзели хлапци до Малей семинариї до Риму. Шицко то теди ишло потайнє пре обставини котри треди були. Кед пошли, шицко им було нове и цалком иншаке, гвари о. Чизмар. Даєдни нєодлуга пошли дому, даєдни витримали рок - два, алє вон витримал до конца, гоч мац думала же нє витрима. Гоч нє було лєгко, закончел Малу Семинарию, после нєй 2 роки филозофского факултету. После того одслужел войско, а вец закончел три роки теолоґиї.

– Требало ше пошвециц. У нашей жеми почала война и видзел сом же то на добре нє видзе. Остал сом у Риме дзе сом бул вицепрефект и орґанизовал сом живот студентом у семинариї. Же бим там могол остац, уписал сом и маґистерску роботу, за котру сом ше пририхтовал 2 роки. Маґистерску роботу сом нє написал, бо ше условия пременєли и мойо пребуванє на Велькей семинариї було претаргунте. Мушел сом себе найсц роботу у Риме. У нас уж почали сциговац и поволанки до резерви, а я нє сцел участвовац у войни хтора почала. Роздумовал сом чи пойсц до

16

DZVONI

Якош теди його пайташ зоз Малей и Велькей семинариї ше у Паризу женєл и поволал го за шведка. Праве там упознал свою будуцу супругу Мари Терез, Українку другей ґенерациї. Млади українскей дияспори грекокатолїцкей вири ше теди зберали коло церкви и дружели ше, та ше и вони там стретали и зблїжели. Ришели же обидвойо останю у Паризу. Мария Терезия теди уж робела, закончела троязични секретарият и бешедує английски, нємєцки, французки и покус росийски, попри мацеринского українского. Тераз роби на патентованю нових брендох. Прето було єдноставнєйше Славкови ше преселїц. У церкви у Паризу теди на Службу ходзело мале число вирних, служели двоме паноцове. Славко видзел же є як священїк нє таки потребни.

Славко зоз фамелию

listopad 2022

Представяме Нєодлуга ше стретли з владиком у уряду, покончели формалносци и бул пошвецени на нїзши чини. Два роки бул диякон, бо пре епидемию корони ше нє правело вельки збуваня у церкви. Но, и теди Славко чекал.

О. Славко зоз дзецми з котрима роби Народзел ше им перши син Тарас, котрому тераз 20 роки. Понеже супруга робела, Славко остал з дзецком дома бо нє мал роботу. У Французкей жени починаю робиц кед дзецку три мешаци. У Совитовалїщу за дзеци дзе ходзел зоз сином ше му опитали чи би нє пристал дома мац свойо яшелька. Там так оможлївене же родитель котри остава дома з дзецком може, окрем свойого дзецка, чувац и ише двойо або тройо люцки, за цо му держава плаци. Славко и тераз ма свойо яшелька у квартелю и през тидзень є там заняти. Нє на терху є Церкви, а през викенд и по потреби служи Служби Божо.

Народзел ше и други син, 16-рочни Натанаїл, а потим и Теофил котрому тераз 14 роки. Так Славко виховйовал свойо дзеци, а зоз нїма и цудзи и зарабял за живот своєй фамелиї. Но, поволанє котре почувствовал 80-их рокох жило у нїм и далєй. Часто ше модлєл.

– Вше сом себе гуторел так як у Старим Завиту Єзекиїл гутори: “Господи я ту. Кед сом ци потребни, я ту!” Нїґда сом нє сцел пойсц на перше место, аж сом нє любел гуториц же сом бул у Риме, же сом закончел и можем буц священїк. Кед ме поволали, помагал сом у церкви. Кед требало помогнуц у українскей школи попри церкви, волали ме и пошол сом преподавац виронауку.

Господ го поволал

Славков приятель родом зоз Босней, Адам Фиґурек, священїк у Французкей, означовал 25-рочнїцу священства на котре поволал своїх приятельох и велїх госцох, та и владику котри бул задлужени за церкву до котрей Славко ходзел. Под час святочней вечери, шицки тримали бешедии и у єдним моменту приятель Адам ше опитал владикови: Преосвяшени, кеди же того ту челєднїка уж раз пошвецице за паноца? Цала сала попатрела на ньго и на супругу, обидвойо ше збунєли пре таке питанє, а велї ше зачудовали бо анї нє знали же Славко закончел школи за свяшнїка. После вечери владика пришол и побешедовал зоз нїма, порадзел го най цо скорей принєше папери о законченим школованю. И знова ше живот обрацел на способ на яки Бог сцел.

november 2022.

Диякон у керестурскей церкви Керестурски парох о. Михайло Малацко и Славко два роки вєдно препровадзели на семинариї и добре ше познали. Славко и його фамелия вше приходзели на парохию по шпиваню. Так було и теди. У розгварки, о. Малацко му гварел же му ма повесц єдну тайну. А тайну мал у Славко, котри уж теди бул пошвецени за диякона. Кед о. Малацко то дознал барз ше зрадовал, а з оглядом же кир Георгий бул на парохиї, о. Малацко нє витримал и такой ше похвалєл владикови. Владика Георгий у Риме бул секретар владику Марусина и познал Славка, та го и анґажовал же би на Арихєрейскей Служби Божей служел як диякон.

– Мойо родичи, кед зме пришли за Крачун нє знали за мойо дияконске пошвецанє. Ище сом им нїч нє сцигнул повесц. Кед зме ше з владиком порадзели, гварел сом супруги же родичом пририхтам нєсподзиванє. Вона их привеже до Служби Божей. Паноцове пришли на Службу Божу, ми з владиком уж почали и кед супруга привезла моїх блїзких до церкви, Служба уж почала. Можеце задумац яке було нєсподзиванє моїх блїзких кед ме видзели же служим у дияконских шматох. Но, вредзело чекац телї роки. На жаль, мой оцец нє дочекал мойо пошвецанє за священїка, мешац пред тим як ме владика пошвецел, оцец ми умар. О. Славко Чизмар после вецей як 25 рокох од першобутного поволаня котре почувствовал конєчно предлужує драгу котру му назначел Господь Бог. И тераз ше фамелия учи же вон служи Господу як священїк. Служи як го Бог поволал.

О. Живкович

DZVONI

17

Дзвончки КЕРЕСТУРСКИ КАРИТАС ОРҐАНИЗОВАЛ ПОДОБОВИ И ЛИТЕРАТУРНИ КОНКУРС:

,,МОЙО ДОЖИЦЕ У БАБИ И ДЇДА“

З нагоди октобра - мешаца старих, Каритас орґанизовал литературни и подобови конкурс за дзеци предшколского и основношколского возросту школярох на тему ,,Мойо дожице у баби и дїда“. Тоти роботи були виложени на вистави у Велькей виронаучней сали хтора отримана 6. новембра од 10 по 13 годзин.

Пристуних привитал парох о. Владислав Варґа, награди уручела координаторка Каритасу Соня Алексич, а цалу програму прикрашели и шпиванки котри одшпивали Клара Катрина, Кяра Буднски и Корнелиа Будински. Правенє кифлочкох з бабу, лапанє рибох на беґелю, воженє трактора, садзенє квеца, печенє кукурици ... лєм даєдни з дожицох у баби и дїда, котри дзеци представели на своїх рисункох. Окрем рисункох, на конкурс сцигли и литературни роботи, медзи котрима єдна писньочкка и три состави. Роботи оценьовали старши особи, котри ходза на штвартково друженя. Вони мали наисце чежки и одвичательни задаток, алє шицки рисунки, як и литературни роботи на їх тварох виволали ошмих. Прето, з тей нагоди, жадаме подзековавац Основней школи

18

DZVONI

,,Петро Кузмяк“ на сотруднїцтве, окреме дзецом котри зоз свою креативносцу створели хвильку за паметанє. Старши особи ту, медзи нами, вони нас уча, любя, стваряю простор за мрию, вєдно з нами стваряю приповедки котри жию. А резултати конкурсу ниа, таки: першу награду достали Андрей Виславски и Милена Рамач, другу награду Адела Мецек, Лара Рац и Никола Петкович, а трецу награду за свойо роботи достали Ивана Надя и Михаели Брекайло. Наймладша учашнїца на конкурсу, Сара Малацко, тиж достала награду у предшколским возросту. На литературни конкурс сцигли штири роботи. Першу награду достала писньочка Зарї Ковач, другу награду достала Матея Бучко, а трецу награду достали два литературни роботи котри написали Неманя Винаї и Михаела Брекайло. Соня Алексич Перше место завжали Андрей Виславски и Милена Рамач

listopad 2022

Дзвончки

Друге место завжали Адела Мецек, Лара Рац и Никола Петкович

november 2022.

Треце место завжали Иван Надь и Михаела Брекайло

DZVONI

19

Дзвончки

НАГРАДЗЕНИ ЛИТЕРАТУРНИ РОБОТИ

МОЙО ДОЖИЦЕ У БАБИ И ДЇДА Моя баба Фемка права манекенка, кед ше вона шмеє, шерцо мойо греє.

Мой дїдо Владо, люби свойо стадо, а його мудри слова, слухаме вше ознова. У баби и дїда любиме ше бавиц, двор маю вельки дзе шицки бегаю.

Пес, мачка, коза и кура подаєдна, док конь Айша у шоре мирно чека.

Кед ноц ше спущи, посцель нас чека, цикава приповедка и шолька цеплого млєка. Заря Ковач, 8 роки – 1. место за литературну роботу

БАБА И ДЇДО

Я идзем кажду соботу до баби и дїда. Баба лєбо дїдо ми рихтаю шпаґети хотри барз любим. Кед ми допито дїдо зо мну бави одбойку прейґ капури. Я теди вше сцем буц вонка, алє дїдо ми то лєм дакеди допущує. З бабу часто печем колачи. До баби и дїда приходзи и моя тета з Нового Саду и вше ми принєше дацо фине. Вєдно ше бавиме и док вона є, я розпатрам цо ми принєсла. Зоз ню крашнє препровадзим дзень прето же кажду єдну соботу є дома. Барз любим бабу и дїда. Любим и соботу бо теди идзем до нїх. Матеа Бучко, III а – 2. место за литературну роботу

ДАРОВАЛИ ЗА ВОДИЦУ, ЗА ЦЕНТЕР „ЕМАУС“

Най Марийов покров занавше будзе над нїма - Михайло Фейса, Коцур - Сопка Йоаким, Руски Керестур

20

DZVONI

ДОЖИЦА ЗОЗ БАБУ И ДЇДОМ

Кед осм була мала, помагала сом своєй милей баби. Вона ше вола Кая. Дакус чудне мено. Мам и дїда. Вон барз мили, алє ше дакеди зна и нахмуриц. Ходзим зоз нїм до парку и на велї други места. Лєм сом барз жалосна же мой мили дїдо тераз хори. Барз ми хиби и барз го любим. Михела Брекайло, III а – 3. место за литературну роботу

У БАБИ И ДЇДА

Мой дїдо ше вола Владо, а баба Марча. Зоз бабу патрим телевизию, печем колачи и пражим палачинки. Вона ме дакеди водзи до школи, а вєдно допатраме щенята. З дїдом бавим фодбал и лапам риби. З бабу и дїдом дакеди идзем на змаганя у лапаню рибох на Стриберним озеру и до Чарней Гори. З нїма жиє и бачи хтори ма пса по мену Зои. Кед Зои скочи, висока є як я. Вона часто скака на мнє. Мам и бабу и дїда у Новим Садзе. Дїда волам “деда Боца”, а бабу - “баба Ирена”. Мали пса по мену Лони. Мал чарну шерсц и барз сом го любел. Барз ми жаль же загинул. Я барз любим своїх бабох и дїдох и любим зоз нїма препровадзиц час. Неманя Винаї, III а - 3. место за литературну роботу

ДАРОВАЛИ ЗА „ДЗВОНИ“

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

- Парохия св. Йосафата, Кула - О. Яков Новак, Горватска - О. Владимир Мудри, Канада

listopad 2022

Дзвончки

november 2022.

DZVONI

21

Поезия

КАМЕНЬ

Нє будзем скривац погляд, поза цми окуляри. Трудзим ше буц млади чловек дзекеди сом и гевтот стари.

Нє сцекам од своїх грихох, притулюєм церпеня, бо вше ше хтошка найдзе, цо руци спрам мнє каменя. И вше будзем кричац, любим таки церпеня, пресцерам слова на папер, най людзе ше пременя.

Нє за мнє церньова коруна, бо я нє вибрани, нє може буц гоч хто, так „поприберани”. Мам порихтани камень, кед єст без гриха дакого, каменю ше зрадуєм, же єст ище такого.

Славко Афич, 3. марец 2012.

22

DZVONI

ТАК НЄ НАЯВЕНИ

Мамо, мамо, до баби идземе? Мнє жимно. Гей, дзецко мойо.

У авту греянє нє роби. Дораз до баби сцигнєме та ше огреєме. Тату, тату, кельо у баби будземе? Охаб тату най вожи. Тато муши мерковац. Ище лєм тот угел да прейдземе Та у баби будзеш полудньовац. Зачул ше бренчок. На першим поверху у трецим квартелю. Мамо, мамо, ту баба бива ? ,,Цихо, да нас з дїдом нє чую, Кед це увидза, як ши виросла, барз ци ше обрадую.

- Яй,! Та, то ви ? Так, нє наявени ? Стоїме тройо при дзверох. Змарзнути, ,,укочени,, Патрим на мою, а вона на мнє. З попатрунком, питаме ше єдно другому. ,,Озда ше здогаднє ? МАЦ ! Нука поволац.

- Войдзце нука, пошедайце. Цо маце нове ? Приповедайце. Бабо, бабо и я пришла! А, дзе дїдо ? Зачул ше єдиней бабовей унучки глас.

- Охабце дїда. Новини чита и роздумує. Вон вас нє чує! Мамо, мамо я останєм у баби! Баба кед то чула! Такой ю шицко почало болїц. За главу ше лапа, жалошнє стука. Най видзи дзецко, бабова унука. Яка є барз хора.

- Нє можеш остац нарано идзем до дохтора. Хто то нам пришол ? Кого то чуєм? Я, дїду, я, радосно кричи унука!!

- Яки то шор ? Так приходзице ? До Оца, Мацери ! А, НЄ НАЯВЕНИ. Ми, нємаме нїч за вас порихтане! Цо тераз унуки да даме ? Лупнул зоз дзверми. Остали унучки очка вищирени. А ми двойо пред дзецком поганьбени.

- Наймилша Мамо, з любову зме пришли за КРАЧУН Да вас видзиме. Як сце ? Ми змарзнути и витрапени Нам НЇЧ нє треба!! Лєм у Ваших шерцох най вше буду ,,ДЗВЕРИ ОТВОРЕНИ,, Хто зна кеди до Вас заш придземе ТАК ,,НЄ НАЯВЕНИ,,

Владимир Дудаш Иванов

listopad 2022

Преглїбйованє БЛАЖЕНА ЙОСАФАТА

Исусе, будз єдИне жрИдло И цИль мойого жИвота

Уж од самих початкох исновання чину шестрох Служебнїцох, суoснователє и їх шлїдбенїки були порихтани послац шестри до державох дзе ше населєли числени миґранти же би потримовали тих людзох у вири и помагали им подношиц животни терхи. На таки способ чин Служебнїцох прешол гранїци України, дзе и бул основани 1892. року и тераз шестри Служебнїци Нєпорочней Дїви Мариї присутни у седем державох. На поволанку владики Дионизия Нярадия 1915. року шестри пришли до Коцура, а 1927. року до Руского Керестура, дзе жию свойо харизми так же ше намагаю жиц по прикладзе блаженей Йосафати – сновательки того чину. Блажена Йосафата зоз свою молитву облапяла шицки аспекти свойого живота: роботу, свойо одношеня зоз другима шестрами, зоз священїками, а тиж так и з людзми котрих стретала и дзецми котрих чувала у оводи. Церковни писатель Тертулиян гварел: “Ангели ше модля, кажде створенє ше модлї … жвири ше модля”. Алє чловек часто заглушени зоз галайком швета и нє видзи красу котра го окружує и як кед би гуторела: живот, любов, святосц! Створенє аж и спонтано може пребудзиц у нас свидомосц же Бог присутни медзи нами, же Вон блїзко при нас. Кед будземе подзековни за кажду, та и найменшу дробнїцу у нашим живоце: за древа, квеце, птици, слунко, жем, за воду – наше шерцо ше напольнї з миром и нєпреповедзену радосцу. У таких хвилькох дошлєбодзме нашей души виражиц подзековне одушевиє зоз тим цо створел Бог. Блажена Йосафата, патраци на сухе квеце, котре єй послали шестри зоз Бразилу, остала мистично зачаро-

november 2022.

зроби за мою душу котра Го жада любиц? Квиток мертви, нє ма розум и способносц спознаваня. Хто створел материял за тот квет? Кельо лєм було фарби, прекрасни прелїви котри гармонично зложела Божа Всемогутносц! Дзе настали тоти прекрасни пахи котри упити у каждим квету, по якей фурми чудесно попреплєтани лїсточка квитка? Яка аж постанє моя душа кед ю офарби Божа всемогутносц котра ме тримала за достоїнствену же бим любела Господа нє лєм зоз словами и чувствами, алє и зоз дїлом! Боже мой, най ше сполнї Твоя воля! Сцем це любиц тельо кельо ши достойни.

вана бешедуюци зоз Богом: Жадаме подзелїц зоз вами єдну подїю котра ше збула 1911 року. Теди ш. Йосафата послала шестри до Бразилу. Шестри медзи собу контактовали прейґ звичайней пошти, писали писма. У Бразилу шестри наишли на иншаку културу, традицию, алє и клима там була иншака, та дзекуюци тому, там росли барз красни рижнородни квеца и древа яки нє було у України. Єдна шестра осушела єден з найкрасших квиткох котри там нашла и послала по пошти ш. Йосафати. Вона отворела писемко и збачела дарунок. Зоз одушевийом дзвигла свойо шерцо и душу до Бога и почала зоз Нїм бешедовац: - Шедзим и припатрам ше на тот осхнути квиток хтори послали шестри зоз Бразилу. Годподь Бог так сцел же би тота подїя вознєсла мою думку ґу Ньому. Господь дал красоту тому квитку. Яки є прекрасни аж и тераз, кед є цалком спрети. Кед вом таки щедри спрам того квитка, котри нєшка квитнє, а ютре спреє, кельо аж вецей

Моя подзековносц спонукує ме любиц и находзиц потїху лєм у Тебе, бо лєм Ти жридло щесца достойне тисячи душох.

Придаванє Богу

На перши попатрунок звичайни живот шестри Йосафати досцигнул таки глїбини же им нє мож видзиц дно. Єй молитви ноша нєзвичайно глїбоку подзековносц котра актуална и тераз. О, Исусе, Ти хтори живот душох, зроб же би и моя душа жила у Тебе, за Тебе и пре Тебе; же би думала на Тебе, бешедовала о Тебе, робела за Тебе. Же би глєдала Тебе, ґу Тебе ше намагала и зоз Тобу ше зєдинєла. Исусе, будз єдине жридло и циль мойого живота. Бо Ти моя мудросц, сила и потїха, мойо слово, щесце и благо, ту и у вичносци. О, Христе, Ти жил медзи людзми, робел и церпел вєдно з нїма. Так и я у шицких своїх дїлох жадам лєм тото цо жадало Твойо Пресвяте Шерцо.

DZVONI

23

Екуменизем / На здогадованє

ПАПА МЕНОВАЛ НОВОГО ПРЕФЕКТА ДИКАСТЕРИЮ ЗА ВОСТОЧНИ цЕРКВИ

Монс. Клаудио Ґуґероти по тераз як нунций служел у державох у хторих значно заступени Восточни Церкви– Ґрузиї, Армениї, Азербейджану, Билорусиї и України. По менованє окончовал длужносц апостолского нунция у Велькей Британиї. На чолє Дикастерию за Восточни Церкви нашлїдзи арґентинского кардинала Леонарда Сандрия, хтори службу зохабя пре наполнєни роки. Примопридаванє служби би мало буц у януару 2023. року. Надвладика Ґуґероти дипломовал восточни язики и кнїжовносц як и литурґию. Преподавал патристику на Теолоґийним институту Сан Зено и теолоґию и восточну литурґию на Институту за екуменски студиї у Верони, одкаль є родом. У Римскей куриї роби од 1985. року, у Конґреґациї за Восточни Церкви, дзе по 1997. рок бул подсекретар. Тиж так преподавал патристику, єрменски язик и кнїжовносц на Папским ориєнталним институту. Роботу у дипломатиї святого пристолу, у служби апостолского нунция почина окончовац 2001. року по терашнє менованє. Медзи иншим, як нунций служел у державох у хторих Восточни Церкви значно заступени – у Ґрузиї, Єрмениї, Азербейджану, Билорусиї и України.

«Предобри Исусе! Ти по ангелови поволал ґу себе пастирох же би ши их благословел и зоз свою ласку збогацел. Дай же би и нас провадзели ангели по тей узкей драги крижа, а по шмерци же бизме ци шпивали з ангелами ′Слава во вишних Богу′. Аминь.

(Молитва Крачунскей дзевятнїци)

24

DZVONI

ЕКУМЕНИЗЕМ

ПАТРИЯРХ ПОРФИРИЙ И ВЛАДИКА ИРИНЕЙ ПРИЯЛИ КАРДИНАЛА КОХА

Дня 27. октобра кардинала Курта Коха приял у манастире у Качу и Ковилю владика бачки Ириней Булович. У розгварки було окреме наглашене як найважнєйше за терашню Церкву - диялоґ медзи Католїцку и Православну церкву, нє лєм Сербску алє вообще. Високу делеґацию зоз Риму зоз представнїками Католїцкей церкви у Сербиї у шедзиску патрияршиї СПЦ у Беоґрадзе 28. октобра приял патриярх Порфирий, вєдно зоз митрополитом чарногорским Йоаникийом, владиками Иринейом бачким и владиком зворничко-тузланским Фотийом. Бешеда водзена у духу християнского порозуменя, а акцент бул тиж на унапредзеню и сотруднїцтву медзи Православну и Католїцку церкву котре, як наглашели присутни найкрасше шведоченє євангелских чеснотох котри таки важни у нєшкайшим швеце, окреме у Европи. Патриярх спомнул свойо позитивни искуства сотруднїцтва з Католїцку Церкву док бул митрополит заґребско—люблянски и пренєсол поздрав папи Франциску з котрим ше особно стретал, окреме на медзирелиґийней молитви за мир у Асизу 2016. року, а тиж подзековал Ватикану за нєпризнаванє Косова и Метохиї. После того владика Ириней информовал ватиканского високого госца о добрим сотруднїцтве зоз Католїцку церкву у Сербиї, окреме по питаню виронауки у школи и проблему о реституциї церковних маєткох. О своїх позитивних искуствох зоз Католїцку церкву бешедовал и митрополит чарногорски Йоаникий, котри добре сотрудзує з католїцкима владиками у Чарней Гори, барским надвладиком и которским владиком. После нащиви церкви св. Сави у Беоґрадзе, патриярх порихтал и окремни приєм за госцох на хторим вжали учасц и владика марчански Сава, шеф кабинета патриярха, и Душан Станкович, управнїк информативно - видавательней служби установи Сербскей православней церкви.

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 30. новембра наполнєли ше 17 жалосни роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

ЯНКО ВИСЛАВСКИ (1948–2005) з Руского Керестура

Гоч час преходзи ти вше будзеш у наших шерцох и молитвох. Супруга Мария, дзеци и унуки

Спочивай у мире Божим!

listopad 2022

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 5. децембра 2022. року наполнєли ше 30 роки як нас занавше зохабели нашо мили

«О мой Исусе! Ти мнє так полюбел же ши пре ммнє постал малке дзецко. Помож ми же би и я з любови ґу Тебе на вики остал Твойо дзецко.»

(зоз молитви Крачунскей дзевятнїци)

МИЖО РАЦ (1963–1992)

КИМО РАЦ (1957–1992)

КСЕНИЯ РАЦ ( 1936–2016)

ЯКИМ РАЦ (1932–2018)

з Руского Керестура

Роки преходза, а ви и далєй у наших шерцох и памяткох. Виславского и Бучково

Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 3. децембра 2022. року наполнюю ше 40 днї як нас занавше зохабела МАРИЯ ПРОВЧИ народзена Семан (1979–2022)

з Руского Керестура «Премили Исусе (...) водз ме зоз Твою Мацеру як гвизда трох кральох до

нєба ґу Тебе, бо Ти мойо шветло.»

(зоз молитви Крачунскей дзевятнїци)

november 2022.

Мила наша Майо, нєт слова хтори би зменшали боль за тобу. Хорота була моцнєйша од каждей нашей помоци. Нїґда це нє забуду и нє прежаля: мац Мелания и оцец Янко Семаново, шестра Таня Штранґарова зоз фемелию и брат Томислав зоз фамелию, супруг Борис зоз синами Дарком и Андрейом и мац Провчийова зоз Владком. Спочивай у мире Божим! Най це ангели чуваю.

DZVONI

25

Обвисценя

ПОМОЖМЕ ЗБУДОВАц МАРИЙОВ ДОМ „ЕМАУС“ У ВОДИцИ

„ДОК ЄСТ ВОДИЦИ – БУДЗЕ И НАС“ (архиєпископ Сеґеди)

Ваша любов и подзековносц Мариї Водицовей за кажду Єй ласку, потїху и помоц най будзе позната шицким людзом! Най ваша пожертвовносц пошвидша виполнїц Марийово жаданє же би нас цо скорей позберала шицких вєдно, зоз Бачкей и Сриму... зоз цалого швета дзе нас доля одведла. Вашо пожертви можеце послац на рахунок парохиї у Руским Керестуре, а вашо мена буду записани нє лєм у шерцу Марийовим, алє и у нашей историї Водицовей Мариї.

Grkokatolička parohija sveti Otac Nikolaj, Ruski Krstur

Динарски рахунок: 160 –521416 – 50

Девизни рахунок: 160005400004703433 Svrha plaćanja: Donacija Banka Intesa

ЖИРО РАХУНОК НА ХТОРИ МОЖ УПЛАЦИЦ ПРЕДПЛАТУ И ДОНАЦИЇ ЗА «ДЗВОНИ» Динарски рахунок: 160 – 521416 - 50 Девизни рахунок: 160005400004703433

Banca Intesa Grkokatolička parohija Sveti otac Nikolaj M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“ Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре М. Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 прикладнїки * Рочна предплата за Сербию: 2000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/703-836 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

26

DZVONI

Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає Греко-католицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі М. Тита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церквами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 примірників * Річна передплата для Сербії: 2000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/703-836 * Email: redakcija.dzvoni@gmail.com

listopad 2022

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР - През Крачунски пост каждей нєдзелї после вечаршей Служби Божей парох о. Владислав Варґа трима преподаваня на тему „Боже слово нас пририхтує за народзенє Исуса”. Як визначел о. Варґа, Исус приходзи ґу шицким нам, нє лєм раз у року, алє през цали рок, а найвецей у особох котрим потребна наша помоц у рижних видох. (М.С.,О.Ж.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – На нєзаповедане швето святого священомученїка Йосафата, нашого грекокатолїцкого владики, 12. новембра, шестри Служебнїци зоз вирнима почали модлїц дзевятнїцу до бл. Йосафати, сновательки шестрох Служебнїцох. У церкви була виложена и икона зоз мощами бл. Йосафати же би ше вирни могли помодлїц за свойо потреби. Дзевятнїца закончена 20. новембра, кед и Спомин бл. Йосафати. (М.С.,О.Ж.)

РУСКИ КЕРЕСТУР - Службу Божу у манастире Малих шестрох, котра була 13. новембра, перши раз без присуства малих шестрох, алє зоз присуством вирних, служел керестурски парох о. Владислав Варґа. Вон у казанї спонукнул же би ше вирни под час крачунского посту духовно пририхтовали за Рождество, же би помагали ближнїм з християнску любову. (О.Ж.)

Вишол кишенкови календар за 2023. рок хтори видал парох шидски о. Михайло Режак, а мож го купиц по наших парохийох за 70 динари.

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРEСТУР – Волонтере Каритасу за наймладших 18. новембра у Велькей виронаучней сали орґанизовали маскенбал. На нїм участвовали прейґ пейдзешат дзеци, котри за тоту нагоду обдумали интересантни маски за хтори були додзелєни и награди. Були орґанизовани и рижни бависка, танєц, а обезпечене и нове ошвиценє. (М.С.,О.Ж.)

РУСКИ КЕРЕСТУР - У велькей виронаучней сали 12. новембра отримани Каритасов бал. Попри домашнїх учашнїкох, на бал пришли и госци зоз Коцура и Нового Саду, та вєдно було коло 50 присутних. Присутних привитал керестурски парох о. Владислав Варґа и указал на потребу друженя, зєдиньованя у шицких сферох чловекового живота. Доброму и веселому розположеню на балу допринєсли и гудаци, забавни бависка як цо то рулет танєц, вибор за найкрасшу манекенку и змаганє у ,,шизираню“. На розходу, остали ошмих и полне шерцо каждого з присутних. (С.А., О.Ж.)