„я“
Посциц (одрекац ше) од чого, чи од кого? Посциме, а полни зме себе? Посциц од себе, од свойого «Я», одрекнуц ше свойо го часу и даровац го за другого. Одрекнуц ше свойого материялного добра и даровац другому Нє тримац лєм за себе интелектуалне добро, алє дзелїц зоз другим и научиц го. Кед даме чловекови рибу накармиме го єден дзень, а кед го научиме лапац риби помогнєме му же би ше кармел цали живот Висц зоз своєй зони комфору и войсц до зони виволаня, бо лєм так можеме роснуц. Ме няйме ше Кед нє придзе до пременки, вец тот пост да ремни Ясно, нє дума ше ту о пременки у килох, бо то вец нє пост алє диєта. Шицки знаме барз добре цо нашо слабосци Нє скривайме их од себе Майме шмелосци упознац себе Будзме наисце щири ґу себе и другим Припознайме себе. Меркуйме же бизме нє спреведали сами себе зоз “постом” так же будземе посциц од меса, хвалїц ше зоз тим лєм же би зме указали и прешвечели других и себе же наисце посциме. А правда же зоз тим ми лєм прикриваме тоти ствари котри наисце за пост, алє нє маме шмелосци ше зочиц зоз своїма слабосцами Зоз постом ше душа и цело рихтаю же би постали храм Духа Святого Тїлесни пост нє хаснує кед є нє вязани зоз духовним, гвари св Й Златоусти «Нє гутор ми: Тельо днї сом по сцел, нє єдол сом тото и гевто, нє пил сом вина, алє по ведз нам чи ши од гнївацого чловека постал змирени, од насилного благи? Кед ши знука полни злоби, чом ши вообще трапел свойо цело? Кед душа котра панує з целом хора, прецо кареш єй слугу свойо цело? Нє хва ль ше з тїлесним постом, бо вон сам нас нє дзвига на нєбо без молитви и милосердия. На питанє яка мира поста Св Василий Вельки одви тує: «У духовним посту мира єдна и важи за шицких подполне оддальованє од шицкого цо водзи гриху. А цо ше дотика стримованя од єдзеня, ту мири и способ роз лични и завиша од возросту, занїманя и становиска цела Прето нє можлїво
Сущносц посту нє одреканє од єдзеня и вигладньова нє, бо по словох святих оцох „Ми нє тїлозабойци, алє жаждозабойци“ Християнски пост ма перше духовну димензию и циль. Пост представя дзвиганє духа понад цело, духовного понад чувства и рихтанє за радосц наро дзеня Исуса Пост треба же би правел вецей места у нашим жи воце за любов и молитву и порихтаносц на живот по євангелиї Душа ма два кридла зоз котрима лєци ґу нєбу: пост и молитва Пост лїк за душевни и тїлесни хороти и защита од каждого демонского дїлованя, як гварел сам Спаситель : “Тот род (демони) ше виганя лєм зоз постом и молитву” Можеме ше питац котру вредносц и смисел ма за нас християнох одрекац ше дачого доброго и хасновитого за нас? Святе Писмо и християнска традиция уча нас же пост од велького значеня за керованє од грихох и шиц кого цо наводзи на грих. Прето ше у историї спашеня ве цей раз поволує на пост Уж на перших бокох Библиї Господ заповеда чловекови же би ше стримовал од заб ранєних плодох: “Зоз каждого древа у загради будзеш єсц, алє зоз древа спознаня добра и зла нє будзеце єсц бо того дня кед будзеце єсц умреце” ( Пост 2, 16 17) Пер ша заповид Божа у раю була вязана за пост од плодох зоз древа добра и зла. И прето перши чловеков грих бул вя зани за пост Як цо у гриху падаю душа и цело, так исто потребно же би обидва росли у чеснотох и чисценю од гриха. Понеже зме шицки обтерховани зоз грихом и його пошлїдками, пост нам ше понука як способ же бизме ше ознова повязали зоз Богом У Новим Завиту Исус пояшнює вредносц поста, алє и справованє фаризейох, котри строго тримали предпи саня, алє им шерцо було далєко од Бога Исус нам пону ка правдиви пост, а то сполньовац волю Оца Нєбесного котри “видзи у тайносци и враци ци « (Мт 6,18) Вон сам нам дава приклад одвитуюци дияволу по законченю 40 дньох у пустинї: « нє жиє чловек лєм о хлєбе, алє од
цело, змоцнїц во
дзвиганє духа
тої од тїлесного, душевного
духовного. Стримованє од жемских уживаньох того цо береме до цела и души Умереносц у єдзеню и пицу, стримова нє од злих думкох, жаданьох и дїлох.
Д у хо в н е з а р е н к о
DZVONI 3
дац исту
здрави
розсудлїви поглаваре
од чежких роботох, поглаваре длужни додзелїц и прилагодзиц спрам можлївосцох. Бо нє мудро ускрацовац єдзенє за отримованє цела и онєможлївйо вац му у вивершованю його роботох У каждей файти єдзеня треба глєдац тоту цо найлєгчейше найсц же бизме ше под вигварку поста, нє бавели зоз рихтаньом драгих єдзеньох Циль поста очисциц
november 2022.
шицким
миру. За тих цо су
миру даваю
Єдзенє хорому або витрапеному
лю,
Правдиви християнски пост ше сос
и
єсц «правдиву поживу» а то
шиц волю Оца
Видзиме же пракса поста була роширена и у першей християнскей заєднїци, а церковни Оци гуторя о моци поста. Петро Хрисолог пише: «Пост душа молитви, а милосердиє живот Прето най тот котри модлї и посци Тот котри посци най будзе милосердни Тот котри сце же би му молитва була вислухана, най вислуха гевтого цо му будзе глєдац помоц. Тот цо сце же би му Бог отворел шерцо, най нє завера свойо тому котри го дацо замодлї » диякон Ярослав Варґа Пост як одреканє
каждого слова котре виходзи зоз Божих устох» (Мт 4,4) Прави пост ма за циль
вер
( Йоан 4,34 ).
од нашого
М е д з и р е л и ґ и й н и д и я л о ґ DZVONI 4 listopad 2022 Папа Францсик 2. новембра рушел до Бахреину, у своїм 39 апо столским путованю и по стал перши папа котри нащивел тоту муслиманску державу На аеродрому го дочекал краль Хамад ибн Иса ал Ха лифа котри го и поволал Бахреин то держава зложе на з о стровох медзи Саудийску Арабию и Катаром и станови архипелаґ зоз 33 о стровами. Його мено зна чи „Кральовство двох морйох“ а 70 % населєня мус лиманє На законченю Бахреинского форума о диялоґу з поглаварами рижних вирох и релиґийох, папа шиц ких поволал на заєднїцке анґажованє же би ше змен шали подзелєня Вон о судзел войну и визначел як окремну потребу за правдиву вирску шлєбоду, почи тованє права женох и дзецох. Окрем того ознова по с лал и апел за прериванє войни у України и же би ше цо скорей поруша ли прегварки о помиреню По сле двох страшних войнох и „жимней“ войни котри роками тримали швет у нєсиґурно сци, и док ше и далєй водза вельки зраженя, швет ше ознова на ходзи на гранїци крегкей ровноваги. Прето релиґиї маю реаґовац, зєдинїц ше, стретац ше у Боже мено котрому мено МИР, о судзиц и изоловац насилнїкох котри вихасновюю Боже мено, а тиж и пре стац пот римовац терористични рухи наглашел папа на за конченю Бахреинского форуму за диялоґ Форум отримани под назву „Во сток и Заход за людски сожи вот“ под покровительством краля Хамада бин Иса Ал Калифи, котри и поволал папу на тот Форум до його жеми Папа з тей нагоди
наш заєднїцки дом зоз ґаром и
жню. Попри папи Франциска на площи Ал Фида ПОСЛЕ СТРЕНУЦА З ВИРСКИМА ПОГЛАВАРАМИ ПАПА У БАХРЕИНУ: ХТО ВЕРИ ДО БОГА, ОДЛУЧНО ОДРУЦУЄ ВОЙНУ
знова апеловал за законченє войни у України и початку мировних прегваркох У заградки чловече ства, ме сто же бизме ше вєдно о нєй старали бавиме ше з огньом, ракетами и бом бами, з оружийом котре спричинює слизи и шмерц, прикриваюци
мер
за єдно страни интере си и уплїви у спроцивених блокох. Праве подзелєня при ноша рани нєшкайшому швету Жиєме у чаше у хто рим чловече ство повязане як нїґда по тераз, алє є баржей подзелєнє як зєдинєне зауважел папа и по волал шицких на єдинство, поволуюци ше на етимо лоґию слово Бахреин, „два моря“ Так як морска во да, так и вирски и цивилни вождове поволани повя зац жеми и народи Алє тоти „два моря“ ше одноша на сладки и подморски жридла сланей
ства котре людске шерцо спущує на предаванє и ку пованє и зоз чим ше лєм забавя, алє одкрива бе сконє чне до стоїнство котре кажди ноши у себе За тото потребна и вирска шлєбода котра почитує ме ста Бо го служеня и молитви. Друге виволанє то про свита Д зе нєдо става науки и про свити звекшую ше екстремизми и укоренює ше фундаментализем. Кед нєобразованє нєприятель миру, про свита то приятель розвою Алє, нєдо ста точнє лєм пове сц же зме толерантни треба дац про стора другому, дац права и шицки можлїво сци. Папа нагалешл и три важни потреби у образованю: припознаванє права женом на образованє, на роботу и реализациї у дружтвених и политичних правох, за щиту права дзецох и гражданске вихованє у по
М е д з и р е л и ґ и й н и д и я л о ґ november 2022. DZVONI 5 знука кральовскей палати Сакир у Авалию шедзели предст авнїки вирских и цивилних власцох зоз цалого швета. Бул присутни и „дороги брат“ Ал Тайєб, вельки имам Ал Азгара, як и други „вельки брат“ Вартоломей Перши, екуменски царгородски патриярх котри окреме духовно и у вельким прия тельстве повязани зоз папом Франциском. У длугей бешеди на форуме, котри започал 3 новембра, папа глєдал же би ше пренашли мирни ришеня за ґлобал ну кризу у чиїм кореню єден парадокс: док векшина шветовей популациї зєдинєна у истих почежко сцох, потрафени з материялну, екологийну и пандемийну кризу, як и вше вецей зоз скандалозну планетарну
сц, нєвельке число богатих
опре
на одлучну борбу
праве
боку
другого
ров нодушно сци, спричинєне зоз знємиренима витрами войнох, зоз велькима бурями и габами котри знїщую шицко доокола На жаль, Во сток и Заход вше баржей здабу на два проциставени моря А ми напроцив ту и жадаме плївац по истим морю, вибераюци драгу стретаня, а нє зраженьох У ґлобалним швеце ше напредує лєм кед ве сламе вєдно, а кед плїваме сами, одноши нас струя гварел папа и надпомнул же бизме вше пред очми мали документ подписани 2019 року у Абу Дабию Святийши Оцец найбажрей наглашел потребу за молитву бо хто модлї тот при ма до свойого шерца мир и по става його шведок и глашнїк. На таки спо соб, зоз своїм шведоченьом по волує людзох же би нє по стали заплєнєни од поган
гласно
до сц пове сц
миролюбива, алє пот ребно о судзиц и изоловац насилнїкох котри зло хасную Боже мено Потребно пре стац подуперац те рористични рухи и нє финансовац их зоз пенєжом, з оружийом, оправдованьом и медийну потримовку и шицкому тому треба дац мено, преглашиц го за ме дзинародни злодїй котри грожи шветовому миру Таки тероризем треба о судзиц у шицких його сферох и зявеньох Релиґийни чловек то чловек мира и про циви ше обегованю у наоружованю, у воєних ро ботох, тарґовищу шмерци...и идзе лєм по єдней дра ги, драги братства, диялоґу и мира, наглашел папа и на концу додал: най заєднїцки ход релиґийох будзе вше плоднєйши, ефикаснєйши и по стоянши, най будзе совисц мира за швет!
нєсправедлїво
ше
дзелює
води Залїва И
таки и швет: з єдного
сладке и мирне мор йо заєднїцкого живота, а з
боку морйо
читованю и законох Окрем того, треба одруциц мержню, насилство, нєскладанє и шицко цо о сквернює Боже мено. Треба
пове сц и спроцивиц ше войни и насилству Нє
же даяка релиґия
короткого відео під назвою «Болі світу » та хвилини мовчання в пам’ять про всіх жертв панде мії, війни, тероризму і насильства, до присутніх звернувся Папа Франциск. “Цього року наша молитва стала «воланням», бо сьогодні мир важко порушений, поранений і розтоп таний: і це діється в Європі, тобто, на континенті, який минулого століття пережив трагедії двох світо вих війн Тепер переживаємо третю На жаль, відто ді війни ніколи не пере ставали зрошувати кров’ю зе млю та доводити її до зубожіння, але момент, який переживаємо, о собливо драматичний Тому ми й під не сли нашу молитву до Бога, Який завжди вислухо вує тужливий крик Своїх дітей. Вислухай нас, Го с поди”, заявив понтифік У Римі представники різних релігій підписали заклик до миру . За підсумками триденної зустрічі зачитали заклик до миру, текст якого опісля підписали Папа Франци ск та представники інших релігій і християнських конфе сій, які брали участь в події Едіт Брук, пись менниця єврейського походження, вручила текст ді тям, які роздали його присутнім на зустрічі пред ставникам влади та релігій
Д у хо в н е ж и т т я DZVONI 6 listopad 2022 Папа Франциск взяв участь в молитовній зустрічі, присвяченій молитві за мир в Україні та світі, під час якої виголо сив промову та підписав спільний заклик разом з представниками інших релігій та християн ських конфе сій “Мир є святим, війна
під час заключної події триденної зустрічі «Волання за мир. Релігії та культури в діалозі», організованої в Римі Спільно тою святого Егідія. Цей захід проходив від 23 до 25 жовтня 2022 р., зі бравши релігійних і політичних провідників у дусі зустрічі, яку 35 років тому Папа Іван Павло ІІ провів у Ассізі. Завершальна частина зустрічі відбулася ввечері, 25 жовтня, в римському Колізеї Спочатку Папа Франциск очолив екуменічну молитву за мир в Ук раїні та в світі у самому Колізеї, а потім разом з пред ставниками інших християнських конфе сій приєд нався до учасників міжрелігійної зустрічі. Зі сцени перед Колізеєм з вступним словом до учасників зустрічі звернувся Голова Спільноти свя того Егідія Марко Імпальяццо. Далі прозвучали вис тупи засновниці та директорки Громадянської асоці ації «Vinculos en Red» (Аргентина) Алісії Пере сутті та біженки з Лівії, яка прибула до Італії через гума
Естер.
Заклик Зібрані в Римі в дусі
ми молися за
же ми, представники християнських Церков і світових релі гій, стурбовані звертаємо ся до світу та представни ків держав Стаємо голо сом тих, хто страждає через війну, біженців і сімей всіх по страждалих та полег У РИМІ ПРЕДСТАВНИКИ РІЗНИХ РЕЛІГІЙ ПІДПИСАЛИ ЗАКЛИК ДО МИРУ
ніколи не може бути святою!” головний ме седж підписаного доку менту. Про це повідомляють Новини Ватикану. «Цього року наша молитва стала “воланням”, бо сьо годні мир важко зруйнований, поранений і розтопта ний”, зазначив Папа Франциск
нітарні коридори,
Після
Ассізі,
мир від повідно до різних традицій, але в згоді Тепер
атомної зброї.
жахіть і
щоби
другої світової війни країни
спроможними направити глибокі розриви,
конфліктом, і через багато сторонній діа лог причинитися до народження Організації Об’єд наних Націй, яка є плодом прагненням, яке сьогодні більше, ніж будь коли, є необхідністю: прагненням миру Сьогодні не потрібно втратити пам’ять про те, якою трагедією є війна, матір усіх форм бідно сті Стоїмо на роздоріжжі: бути поколінням, яке дозво лить планеті і людству померти, яке нагромаджує зб рою та торгує нею, в ілюзії самим врятуватися, вою ючи проти інших, або ж поколінням,
Д у хо в н е ж и т т я november 2022. DZVONI 7 лих З стійким переконанням кажемо: вистачить вій ни! Зупинімо кожен конфлікт Війна не се лише смер ть і руйнування, во на є авантюрою без вороття, в якій усі ми програємо Нехай замовкне зброя, нехай буде оголошене загальне перемир’я Нехай же швид ко,
не
ру
же
яке творить нові спо соби життя разом, не інве стує в зброю, від кидає війну як інструмент вирішення конфліктів та припиняє надмірну експлуатацію ре сурсів планети Ми, віруючі, повинні діяти на корить миру всіма можливими спо собами Нашим обов’язком є допо магати роззброювати серця та прикликати до прими рення між народами На жаль, ми іноді й між собою є поділеними, зловживаючи святим Божим іменем: про симо за це прощення, з покорою та почуттям со рому. Релігії є та повинні залишатися великим ре сур сом миру Мир є святим, війна ніколи не може бути святою! Людство повинно покласти край війні, бо тоді війна покладе край людству Світ, наш спільний дім, є одним і належить не тільки нам, але й майбутнім поколінням. Тому, звільнімо його від ядерного кош мару Негайно розпочнімо серйозний діалог про не поширення та про знищення ядерної зброї Разом розпочнімо з діалогу, який є дієвими ліками для при мирення народів Інве стуймо в кожну дорогу діалогу Мир завжди є можливим! Нехай ніколи більше не буде війни! Ніколи більше не виступаймо одні
одних!
доки вже
буде запізно, розпочнуться перегово ри, здатні приве сти до стабільного та тривалого ми
Нехай
наново відкриється діалог,
скасу вати загрозу
Після
болю
виявилися
спричинені
проти
Рим, 25 жовтня 2022 р. (RISU)
Йосафата.
співслужили єпископи
Ґудзяк, архиєпископ і митрополит Філадельфій ський, владика Діонісій Ляхович, апостольський екзарх в Італії, владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, влади ка Богдан Дзюрах, апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії, владика Іриней Білик, канонік Папської ба зиліки Санта Марія Маджоре, а також владика Юрій Дж уджар зі Сербії і владика Ґінтарас Ґрушас, архиєпископ Вільнюса, де святий Йосафат звершував у монастирі своє служіння Участь у молитві взяли монашество, семінари сти та миряни УГКЦ «В особливий момент історії нашої Церкви і України, сповнений болю, крові, мук і страждання, ми зібралися тут, у серці християнства, при гробі апостола Петра А зіб рав нас тут святий священномученик Йосафат», наго лосив Предстоятель. «Ми бачимо, розповів духовний лідер, що голов ною силою його постаті, яка благодаттю Духа Святого об новила київське монашество в його часи, був заклик до навернення. Заклик пройти кожному через ті відчинені ворота, якими є сам Христос у Його Таїнстві Покаяння, милосердя » «Ми зібралися, щоб представити Святішому Отцеві і всьому світові правду про Україну, щоб бути голосом цього багатостраждального народу», зауважив він Проповідник зауважив, що в сьогоднішньому Євангелії ми чуємо про доброго пастиря
є жезл мого спа сіння, Він є палицею моєї кріпості“ Ми сьогодні відчу ваємо тут, при цих святих мощах, якусь невимовну силу, яка виходить до нас», сказав Глава Церкви. «Ми всі роз’їдемося по своїх домівках, ми знову поверне мося в Україну, яка терпить і стікає кров’ю, але ми приїде мо повні Божого слова про Доброго Пастиря, який єз нами і каже: „Нічого не забракне тобі“», запевнив духовний провідник
Д у хо в н е ж и т т я DZVONI 8 listopad 2022 12 листопада 2022 року Отець і Глава УГКЦ Бла женніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію на гробі святого Йосафата Кунцевича в базиліці Святого Петра у Ватикані Цією урочистою Літургією бу ло відкрито ювілейний рік 400 річчя мученицької
А в чому полягає його доб ро? Він не покидає овець, знає, що
ра ни, веде їх у безпечне місце «Ті слова про нашого Христа Господа Ісуса як доброго пастиря перечитував ще і ще раз кожний наш єпископ, священник, настоятель того чи того монастиря, коли бач ив російське військо, яке надходить Коли мав зробити тя жкий вибір що робити: бути тут, на місці, чи покидати окуповану територію, ту громаду, тих людей? І сьогодні хочу, щоб ми всі разом подякували, що наша Церква має добрих пастирів на взірець нашого Спасителя Христа Ісу с а», вважає Блаженніший Свято слав Глава Церкви зазначив, що сьогодні ми дякуємо за звіль нений Херсон, і висловив вдячність отцям василіанам з монастиря Святого Володимира у Херсоні та всім іншим священникам в Бериславі, у Зміївці та інших парафіях, які за лиша лися зі своїми людьми під час окупації «За дивним Божим промислом, їхній пастир владика Ми хайло сьогодні є тут разом із нами Чи це не диво? Усі ті знаки показують: ми не маємо чого боятися Пригадай мо ті слова: „Навіть коли проходитиму через тінь смертну, не буду боятися Бо Він зі мною єси, Він
СВЯТОСЛАВ ПРИВІТАВ
в Римі із 125 річчям від дня зас нування і 90 річчям осідку на пагорбі Джаніколо. «Цього року минає 125 років
тут Вона так шукала свого постійного гніздечка, і наші галицькі владики допомогли їй звити гніздечко на Джаніколійському пагорбі», роз повів Глава Церкви під час проповіді на Літургії в базилі ці Святого Петра у Ватикані 12 листопада 2022 року Предстоятель склав слова вдячності ректору колегії отцю Луїсу Касьяну від усієї Церкви «Дякуємо разом Господу Богу за ті 125 років студії тут, у Римі Скільки вийшло з цієї семінарії святих, мучеників, ісповідників, великих провідників нашої Церкви», сказав Блаженніший Свя тослав ГЛАВА УГКЦ У РИМІ УРОЧИСТО ВІДКРИВ ЮВІЛЕЙНИЙ РІК 400-РІЧЧЯ МУЧЕНИЦТВА СВЯТОГО ЙОСАФАТА
смерті священномученика
З Главою Церкви
УГКЦ: влади ка Борис
їм треба, лікує їхні
БЛАЖЕННІШИЙ
ПАПСЬКУ УКРАЇНСЬКУ КОЛЕГІЮ СВЯ ТОГО ЙОСАФАТА В РИМІ ІЗ 125 РІЧЧЯМ Отець і Глава Української Греко Католицької Церкви Блаженніший Святослав привітав Папську українську ко легію святого Йосафата
від дня заснування тоді Рутенської семінарії в Римі Папа Лев XIII захотів, щоб наша Церква, наш народ мав свою семінарію
шицких Провинцийох дзе служа шестри Служебнїци: ЗАД, Канади, Бразилу, України, Польскей, Словацкей и Сербиї котру представяла с Мартина Кмита зоз керестурского манастира У своєй винчованки о Илия после вечаршей Служби пожадал шестром и шицким присутним „сили духа и любови блаженей Йосафати, котра жила у чежких часох у України Подобно и нєшка Україна преживює часи цмоти, бо нєт анї шветла, а анї цеплоти, а война шеє страх и бере числени животи
а Кунцевича
гробе св. Йосафата у Риме,
Василия служели: Глава УГКЦ Блаженїй ши Святослав Шевчук, владикове Борис Ґудзяк, архи єпископ и митрополит филаделфийски, владика Дионисий Ляхович, апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Италиї, владика Михайло Бубний, еґзарх з владичества у Одеси (Україна), владика Богдан Дзюрах, апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Нємецкей и Скандидавиї, владика Ири ней Билик, каноник папскей Базилики Санта Мария Ма джоре з Риму, служел зоз нїма и архиєпископ Ґинтарас Ґрушас, архиєпископ зоз Вильнюсу зоз Литви дзе святи Йосафат служел у манастире Попри владикох, на гробе були числени священїки, монахи
пристолє
Ш в е т november 2022. DZVONI 9 РИМ ВЛАДИКА КИР ГЕОРГИЙ БУЛ НА ОЗНАЧОВАНЮ ВЕЛЬКИХ ЮВИЛЕЙОХ Дня 12. новембра наш владика кир Георгий Джуджар, вєдно з численима грекокатолїцкима владиками, вжал учасц у означованю 400 рочнїци мученїческей шмерци священомученїка Йо с афат
Дня 19 новембра на навечериє швета Блаженей ш Йо сафати Гордашевскей у Ґенералним доме у шестрох Слу жебнїцох Непорочней Дїви Мариї у Риме, при мощох Бла женей шестри Йосафати шестри Служебнїци ше модлєли за мир и у швеце, и у України, за шицких людзох у потреби и дзековали за дар блаженей Йосафати, першей Слу жебнїци Богослуженє предводзели преосвящени влади кове: Ириней Билик, каноник Папскей базилики Санта Ма рия Маджоре и Преосвящени владика кир Георгий Джу джар як и о. Илия, ЧСВВ Ґенерални Викар, о. Луїс Касиян, ректор Папскей колеґиї святого священомученїка Йосафата зоз Джаниколо и о Ректор Папскей румунскей колеґиї, а вжали учасц у молитви о Марко Семиген, ректор Прокатедралного собору святей Софиї на Вия Бочея з Риму. Вєдно зоз нїма ше модлєли и
настоятельки зоз
нам швици
тераз зоз своїм
святого
полного з любову и доброту“ наглашел о Илия (Новини УГКЦ) ПАРИЗ ЗДОГАДОВАНЄ НА ВЛАДИКУ ГРИНЧИШИНА И НА ГОЛОДОМОР У УКРАЇНИ Прешло уж 10 роки як наш Владика Михаїл Гринчи шин пошол до вичносци З тей нагоди зме одслужели зоз парохом Паризу о. Андрийом Божествену Литуґгию и панахиду Владика Михаїл бул родом зоз Канади, а служел як еґ зарх у Французкей од 1983 2012 . Бул тиж глава комисиї за беатификацию митрополита Адрея Шептицкого Цали сво й живот пошвецел своїм вирним и аж до остатнього дня провадзел свойо стадо Упокоєл ше 12 11 2012 року у Па ризу, а после мертве цело було пренєшене до його родного краю Канади Знал вон и за Руски Керестур бо бул при сутни на интронизациї нашого Владики кир Гиоргия 2003 року Най у мире спочива и модлї ше за нас Вичная памят! Внєдзелю, 20.новембра у Паризу наша грекокатолїцка заєднїца на Служби Божей ше помодлєла и означела ве льку траґедию Голодомору на України, масовного гладу у 1932 1933 рокох, кот ри вивола л режим Ст а лїна Зоз нашим владиком кир Глїбом Лончином и численима священїками, учасц вжали римокатолїцки священїки и православни священїки цо спадаю до константинополь ского патриярхату о Славко Чизмар, паноцец у Паризу
Архиєрейску Службу Божу на
на
св.
и монахинї, семинаристи и красне число вирних, котри ше зишло на тот вельки Ювилей св Йосафата
шестри провинциялни
Блажена Йосафата нас учи чувац нукашнє шветло вона
и
прикладом
живота,
народзе як безплат
лїкаре, прето же лїчели безплатно и так
Христову заповид: ”безплатно сце прияли, безплатно и да вайце” (Мт 10,8) Нательо були ревни у своїм безплатним лї ченю, же ше з єдней нагоди Косма нагнївал на свойого брата Дамяна, прето же Дамян вжал три вайца од єдней панї по мену Пеладия Теди Косма наказал же би го нє поховали по при свойого брата Дамяна Правда була же Дамян вжал три вайца од Пеладиї, алє их нє вжал як награду
Йоан Златоусти бул патриярх Царгородски. Родзе ни є у Антиониї 354 року од оца Секунда хтори бул войвода и мацери Антуси Учел ше гре ческу филозофию и там упо знал греческе безбожнїцство и прилапел християнску виру як єдину спасоно сну правду Покресцени бул од патриярха антионийского Мелетия. Пос ле шмерци своїх родичох ше замонашел и почал ше строго тримац монашских правилох Теди написал кнїжку ”О священству” и теди му ше зявели апостоли Йоан и Петро и предрекли му вельку службу, вельку благодать и вельки ст раданя Кед т реба л буц рукоположени за священїка явел му ше ангел Господнї, алє ше Ангел явел источасно и патриярху Флавиянови Под час рукоположеня зявел ше били голуб над Йоанову главу Преславени пре свою вельку мудросц, Йоан бул вибрани з боку цала Аркадия за патриярха царгородского Шейсц роки бул патриярх царгородски и мудро управял зоз церкву хтора му була довирена.
С в я т и т е л є DZVONI 10 listopad 2022 СВЯТИ КОСМА И ДАМЯН БЕЗСРЕБРЕНИКИ И ЧУДОТВОРЦИ (1./14.новембер) Святи Косма и Дамян безсребреники и чудотвор ци були браца Були родом зоз Азиї. Оцец им бул без божнїк, а мац християнка После шмерци оца, їх мац Теодосия пошвецела ши цок час и труд же би своїх двох синох превоспитала и воспитала як правих хрис тиянох И Господь Бог єй помогол и єй синове Косма и Дамян виросли и були наисце правдиви христянє Виучели ше за лїкарох и бе зплатно помага ли лю дзом коло їх хоротох. Нє помагали лєм зоз медицину, алє и духовно, нависцуюци Євангелию Исуса Христа. Були познати у
прето же го Пеладия
и
же би од нєй вжал
Заш
шмерци, Косма и Дамян були вєдно похо вани у месту Фереман Тоти двоме браца чудотворци були ве льки за час свойого живота на жеми, а вельки су и чудотвор ци после шмерци Єдному чловекови кед спал, вошол гад, вошол му през уста до бруха И чловек мал вельку муку Но у молитви поволал Косму и Дамяна до помоци у остатнї час и чудесно оздравел Косма и Дамян жили концом III и початрком IV вику СВЯТИ АПОСТОЛИ ОЛИМП, ЕРАСТ, КВАРТ, РОДИОН, СОСИПАТЕР И ТЕРЦИЙ (10./24. новембер) Були шицки шейсцме зоз Седемдзешат апостолох. Остат нї троме ше споминаю на ище єдним месце и то Родион 8 априла, Сосипатер 28. априла, Терций 30. октобра. Святи Олимп и Родион були шлїдбенїки апостола Петра Кед Петро настрадал, настрадали и вони. Имератор Нерон им дал одру бац глави Ераст бул економ у Єрусалимскей церкви, а потим епископ у Панеади Палестинскей Кварт бул епископ у Бей руту Кварт вельо церпел, алє зоз своїм наказованьом и рев носцу велїх приведол до Исуса Христа Со сипа тер бул епископ у Ико ниї, а Терций бул епис коп у Икониї после Со
и
симонистох. Ширел милосердну дїялно сц у церкви и напис а л Боже ствену Литурґию Толковал Святе Писмо зоз свию мудросцу и язиком. Охабел Церкви велї драгоцини теолоґийни кнїжки Народ го преславел, алє пре свою ревносц мал и велїх хтори го нє любели Царица го двараз по сла ла до вигнанства У вигнанстве препровад зел т ри роки Тужемски живот закончел 14 новембра 407 року у месце Коман у Єрмениї Скорей шмерци, ознова ше му зявели апостоли Йоан и Петро, а зявел му ше и святи мученїк Василиск у чиєй церкви ше остатнїраз причащал ”Слава Богу за шицко”, то були його остатнї слова скорей як цо його душа напущела цело. Мощи Святого Йоана Златоустого ше находза у базилики св.Петра у Риме, а його глава у Москви у Успеньским храме. о. мр Дарко Рац ЖИВОТ СВЯТИХ
ни
виполньовали
за лїченє, алє
модлєла
заклїнала зоз Господом Богом
вайца
лєм ппосле
сипатера Войовали ду ховно, були побиднїки и увинча ли ше шицки шейсцме зоз мученїцким венцом СВЯТИ ЙОАН ЗЛАТОУСТИ (13./26. новембер) Святи
Посилал мисионарох безбожнїком Келтом
Скитом Борел ше процив симониї у церкви и розришел велїх епископох и паноцох
Кажди чловек єдини приятель Мала шестра Маґдалена Хутин, медзи вельким чис лом найхудобнєйших людзох, своїма братами и шестра ми, тримаюци ше за Исусову руку, котри за ню по стал „крик любови“, „кричала Євангелию“, зоз вельку лю бову и щирим приятельством спрам
пре приятельство цо го маме спрам дакого, бо шицки буду любени найбаржей зоз любову прияте льства Так як и брата Карла, и ю глїбоко потрафела и през живот водзела думка зоз Матейовей Євангелиї: „Цо сце зробели єдному з моїх найменших братох, мнє сце зро бели , а цо сце нє зробели єдному з тих найменших, анї
сце нє зробели “ (Мт 25,40 45) Мала шестра Маґдалена под час свойого тужемного живота обишла цали швет Нащивела Руски Керестур,
шицких континентох установела шестринства, котри маю задаток у молитви глїбоко преживйовац Исусову присутно сц у хлєбу и вину, каждодньово помагац ху добним, буц оаза заєднїцтва и зоз своїм прикладом шведочиц Божу любов спрам каждого чловека, окреме ґу худобним, напущеним и одруценим. Исусово мали шестри присутни у 70 державох, жию у малих заєднїцох, а вєдно их єст коло 1300 у цалим швеце У Беоґраду були од 1969 по 2018 рок У Руским Керестуре отворени манастир тиж так 1969 року, 8 9 а перша Служба Божа служена 6 7 1970 року Заєднїцу у Руским Керестуре о сновала мала шестра Маґдалена Хутин, а медзи першима котри там жили була мала шестра Мария Мелания Рац зоз
спо соб и
ришиц,
би анї єдно єство нє
праве их Го сподь Бог по ставел на нашу драгу Сполнїц тот чежки задаток, у котрим нам сам Бог може помогнуц
Д у хо в н о с ц
DZVONI 11
Барз актуални єй слова упуцени
нашо поволанє важне мац успиху
роботи, же би до нашого шерца вошли як кед би у нїм були єди ни приятелє шицки котри нас окружую, на окремни
Руского Керестура пририхтал о. Владимир Медєши СНОВАНЄ МАЛИХ ИСУСОВИХ ШЕСТРОХ (3) Першобутни манастир Терашнї манастир Владика Гавриїл Букатко, мала шестра Маґдалена Хутин и перша ґенерална мала шестра Жан.
november 2022.
каждого чловека
своїм шестром: „За
у тей чежкей
же
го
же
завидзело
мнє
на
марчански Сава, ви карни епископ патриярха Порфирия, отец Нектариє, новоменовани викарни епископ патриярха Порфи рия, (обидвоме зоз Сербскей право славней церкви) бискуп Словацкей еванґелистичней церкви Яро слав Яворник, заменїк директора Управи за сотруднїцтво з Церквами и вирскима заєднїцами др Марко Нико лич и Ґаврило Ґрбан зоз Управи Заєднїцке христологийне вироисповиданє
роздвоєне з численима ро сколами котри наступя познєйше Никейски хрис тологийни символ вири (Вирую) представя важни крочай, та гоч и нє конєчни, на драги до велького никейско царгородского вироисповиданя (текст Вируї) Аж зоз Царгородским собором ше заокружи змист вири до Святого Духа и так ше сформулує доґма о Святей Тройци як специфична християнска монотеистична вира. Тота вира заєднїцка шицким християном и од фундаменталного є екуменского значеня, прето же за обнову Церкви пот ребни консензус о сущним змисту вири, нє лєм медзи Церквами и церковнима заєднїцами тераз, алє и ме дзи терашню Церкву и першей Церкви зоз нашей прешло сци и окреме єй апо столского походзеня Праве пре таке заєднїцке прилапйованє важно же би 1700 рочнїцу Никейского собору вєдно пре славели шицки християнски Церкви и церковни заєднїци та же би ше його христолигийне вироисповиданє ре афирмовало на екуменским заєднїцтве Занїманє зоз Никейским собором важне нє лєм пре историйни точки патреня Його христологийне вироисповиданє зат римує и тераз його тирвацу вредно сц як у екуменскей ситуациї, так и з нука нашей Церкви, дзе дух Ария ознова присутни и дзе ше зауважую моцни будзеня ариєвових
ище
П од ї ї DZVONI 12 listopad 2022
точнєйше вироиспо виданьом кот ре вироисповеда Исуса Христа як Сина Божого котри „єдино сущни з Оцом“ (цо ма з Оцом исте суще ство) Тото нам указує як на початку штвар того вику христологийне питанє по ст а ло „проблематичне за християнски монотеизем“. Теди ше зявел александрийски теолоґ Арий котри твердзел же Христо с нє може буц „Син Божи“ у прав дивим значеню, лєм по стреднїц ке „створенє“ з котрим ше Бог хаснує у одношеню на чловека Никейски собор о суд зел тото ученє потверд зуюци виру же Исус Христо с, як Син Божи, „єдино сущни з Оцом“ Тото вироисповиданє по стало о снова заєднїцкей християнскей вири. Тот собор ше отримал у чаше кед
тенденцийох
БЕОҐРАД: КАРДИНАЛ КОХ ОТРИМАЛ ПРЕПОДАВАНЄ НА ТЕМУ: „ЗНАЧЕНЄ ПЕРШОГО ВСЕЛЕНСКОГО (ЕКУМЕНСКОГО) СОБОРУ У НИКЕЇ 325.РОКУ ЗА НАС“
Под час нащиви Републики Сербиї, котра тирвала од стреди 26 ,до пиятку 28 октобра, кардинал Кох (Koch), префект Дикастерия за унапредзенє єдинства християнох, стретнул ше штварток 27 октобра у Пас торалним центре папа Йоан Добри у Беоґрадзе зоз священством Беоґрадскей надбискупиї, монахами, монахинями и Богу пошвеценима о собами (медзи котрима були и нашо ше стри Служебнїци) и отримал им преподаванє на горе спомнуту тему. На препода ваню вжал учасц беоґрадски надвладика и митропо лит Станислав Хочевар, епископ
Кардинал у першей часци преподаваня бешедовал о екуменским руху котри браз вельо вимага и о його перспективи и екуменскей хвильки котра будзе озна чена 2025 року, кед ше будзе пре славйовац 1700 ро ки од Вселенского собору котри ше отримал 325 року у Никеї Кардинал визначел же ше собор занї ма л зоз докт ринарнима питанями,
християнство
нє було
гварел кардинал Кох
Питанє датума преслави заєднїцкей Паски У другей часци преподаваня кардинал бешедовал же ше Никейски собор окрем христологийно сци ба вел и зоз пасторалнима питанями. Найважнєйше и найактуалнєйше то пасторалне питанє датума Паски цо бешедує же датум Паски уж теди бул проблема тични у першей Церкви и прето по стояли розлични датуми пре слави Паски: даєдни християнє, окреме у Малей Азиї вше славели Паску вєдно зоз жидовску Паску (Пе сах)14 нисана у мешацу, без огляду на дзень у тижню Други християнє, окреме у Сириї и Ме сопотамиї славели Паску внєдзелю по сле жидов скей Паски Никейски собор нашол ришенє за шиц ких и одредзел же би шицки браца и ше стри Во с току, котри славели Паску з жидами, од теди славели Паску у догварки з Римянами, зоз шицкима нами котри зме ю славели од найстарших часох аж до 16 вику кед зробена фундаментална реформа календара папи Григория 13. котри уведол григориянски кален дар по котрим ше вше Паска слави першу нєдзелю по сле першого полного мешаца котри приходзи по с ле ярнєй ровнодньовнїци. Пошлїдок тей одлуки тот же од теди Церкви на Заходу рахую датум Паски по тим календаре, док Церкви Во стоку предлужую сла виц Паску по юлиянским календаре, котри ше хас нова л у ца лей Церкви скорей григориянскей реформи и на котрей ше засновал Никейски собор Понеже ше ище вше нє слави Паска истого дня у Церкви Во стоку и Заходу, заш лєм по стої видлїва го тово сц при шицких лидерох Церквох же би ше усо глашел єден датум Прето, тота 1700 рочнїца Ни кейского собору представя окремну нагоду же би зме роздумовали о тей теми, тим вецей бо 2025 року Церкви Во стоку и Заходу буду славиц вєдно Паску истого дня 20. априла. Прето цалком розумлїво же би ше пребудзело жаданє же би ше тота велька Роч нїца похопела як нагода за интензивнєйши стараня за заєднїцке християнске славенє Паски. На концу тей часци кардинал наглашел же у одредзо ваню датума ше нє шме забуц
„син“ (вєдно, зоз) и „ходо с“ (драга) та першобутно, християнска вира прето и од початку означена як „драга“, а християнє котри шлїдза Христа наво ловали ше шлїдбенїки драги“ Прето и тот Ювилей 1700 рочнїци нас порушує на заєднїцки ход, а еку менизем напредує на ознова успо ставяню єдинства Церкви кед ше приноши одлуки вєдно, соборно Кардинал далєй наглашел же велї студиї и документи праве бешедую о тим же Церква синодана, а єден з нїх и тот цо видала Комисия за виру и церковне ушоренє Екуменского совиту церквох „Церква спрам заєднїцкей визиї“ котри гутори: “Цала Церква сино дална/соборна и то на шицких уровньох церковного живота локалним, ме сним, и вселенским под ру ководзеньом Святого Духа. Тайна живота на спо соб Святей Тройци ше находзи праве у синодалним и со борним характеру Церкви, а структури Церкви омо жлївюю тому же би же реализовал живот церковней заєднїци на слику (икону) заєднїцтва (Святей Тро йци) Прето папа Франциск отворел синодални про це с под насловом „За синодалну Церкву: заєднїцтво, участвованє и мисия (по сланє)“ у котрим окремне ме сто ма праве екуменизем Синодалносц и авторитет У штвартей и о статнєй часци преподаваня кар динал Кох бешедовал о синодално сци и авторитету, наглашуюци же Никейски собор зволал цар Кон стантин кед видзел нєстабилно сц царства пре подзе лєня котри по стояли медзи християнами У тим слу чаю царове були тоти котри прилапйовали науку Ни кейского собору як и тоти котри ше им процивели Пре тото ше розвивало и одношенє Церкви спрам держави У длугей и компликованей историї, Церква на Заходу мушела научиц и научела же роздвойованє Церкви од держави, у партнерстве єдних и других, то найкрасши спо соб їх одношеньох. Напроцив, у Церквох Во стоку установена узка повязано сц медзи державну власцу и церковну єрархию, котру звичано дефиную як „симфонию“ медзи державу и Церкву. Тот спо соб ше применює у право славних похоп йованьох автокефално сци и на єй канонскей тери ториї,
делу приношеня
П од ї ї
13
а окреме же єст велї малженски мишани фамелиї котрим би одвитовал заєднїцки термин Теория и пракса синодалносци У трецей часци преподаваня кардинал бешедовал о теми синодално сци на Никейским соборе. Собор предст авел и спо соб на кот ри ше розправя и приноши одлуки о спорних питаньох вири и дисцип лини у Церкви на синодални спо соб Прето, собор ма вельке и екуменске значенє, окреме кед ше ма у виду же ше ту собрали слугове Божо, первоєрархи и пред ставнїки зоз Церкви цалей Европи, Африки и Азиї Прето ше може о Никейским соборе, на уровню все ленскей Церкви, препознац початок
а часто є повязани зоз националистичнима тенденциями На концу преподаваня кардинал наглашел же „симфония „медзи державу и Церкву ище вше харак теристика повязана зоз ситуацию Церкви на Во стоку Медзитим вона вше баржей обтерхована зоз хипо теками цо тераз указує на проблематичну позицию русийского право славного патриярха Кирила пред войну на України кот ру започа л Путин. „Питанє одношеньох медзи державу и Церкву то єдно з найменєй розпатраних питаньох у екуменских диялоґох та би ше дефинитивно требало найсц медзи екуменскима темами на драги до велькей рочнїци Никейского собору 2025 року заключел кардинал (Пририхтал о. В. Варґа)
november 2022. DZVONI
на жидовски коренї и закончел же би було, практичне а тиж пасторално красше єден датум за шицких християнох,
синодалного мо
одлукох у Церкви Кардинал потол ковал и саме грече ске слово „синод“, зоз грече ского
прейґ мацеринскей присутносци котру ше чувствує у тим Марийовим святилїщу. Так ми познати вецей случаї же наприклад побожна же на замодлєла свойого мужа, котри нє бул вирнїк, най ю од веже до Водици, а вон остал там дзешка далєко паркирани у авту З часом тоти воженя постали частейши и муж ше пофришко приблїжел вири, Церкви та аж почал и ходзиц до церкви Остатнї час цошка подобне ше случело зоз Я.П. о ким ми пошведочели його найблїзши, а котри ше од бувшого ко мунисти обрацел и почал приходзиц до Водици аж до сво єй нєпредвидзеней шмерци котра ше случела праве на єдно з Марийових шветох. А роби ше о чловекови котри бул виховани у християн скей вири, жил у побожней фамелиї и аж и бул активни каждей нєдзелї у церкви дзе часто бул швичкар, а кед тре бало та аж одвитовал и парохови Сеґедийови на Служби кед требало Потим предлужел до школи и на факултет до городу То були чежки часи атеизму та попри других и вон помали, слухаюци преподаваня о марксизму, почина ше за ношиц зоз комунистичнима идеями и вше вецей критично патри на виру и на Церкву Приходзаци през викенд, вон вше вецей вихабя одход на Службу, а своїм
аж док ше нє похорел Там и хори, даскельо днї пред свою шмерцу ище раз пошол и як кед би нашол свой духовни мир. Пошол з того швета на мире, праве пред красним Марийовим шветом Як кед би го Мария Водицова, наша и його Мац вжала за руку и одведла там дзе „нєт хороти, жалосци анї здихованя“ лєм живот вични Мария ми ришела вельки еґзистенциялни проблем Вельораз, цалком людски, думаме же можеме шицко зробиц зоз своїма людскима моцами А вец видзиме же нам хтошка ище потребни, його порада, помоц, духовна сила, та и конкретни одвит на нашо потреби, вецей ду ховни алє и на материялни Остала сом давно сама Муж ми умар, а дзеци хторе ка дзи. З єдним з нїх сом остала у истим обисцу. А воно так перше, док ши способни дацо зробиц та як так, а кед пос танєш нєспособни вец шицким завадзаш Так и я сама уж нїч нє можем длуґши час та овишим од милосци дру гих. А вони, цалком их розумим, вше менєй маю сцерпез лївосци ґу мнє и моїм бриґом и хороти Як хтошка раз гварел перше ме вжали, дали красну хижу, вец вше до меншей и меншей, а скоро же би ме вируцели аж на те расу... та гоч бим и спадла зоз нєй долу... Чежко кед ши „немоґави“, а ище кед
В од и ц и в о д о ж и ц а DZVONI 14 listopad 2022 Мария Водицова го прицагла ґу себе Видзиме вельораз же до Водици приходза особи котри нє були скорей таки церковни. Аж ше случує же и бувши комунисти праве ту находза повязаносц зоз Богом,
домашнїм дава рижни оправданя Вони почитую його становиско, алє вельораз з нїм починаю и розправи прецо охабел
Вон им обяшнює же нєшка уж вецей млади нє таки як дакеди и же вше вецей одходза до диску, а нє на Богослу женя котри нє розумя та вец и вон озда нє може буц иншаки била врана. После законченя студийох, такой дос тава роботу у державних институцийох дзе як уходнїца бу ла членство у Партиї, цо вон цалком мирно прилапел Своїм домашнїм о тим нє приповедал, а вони ше му анї „нє шмели“ о тим нїч опитац бо уж бул „мудрейши“ од нїх. Понеже родичи инсистовали, вон ше повинчал у церкви лєм же би их нє увредзел, а и кресцел дзеци уж потайнє, алє комунизем му бул и далєй идеал Пременка настала теди кед му його родичи вше менєй могли ходзиц до Водици, та го замодлєли най их вожи на своїм авту раз, вец знова и на концу вон нє знал як их одбиц та и вон почал ходзиц до Водици З часом себе, на чудованє велїх, аж и столок купел у церкви Алє до ньго нє ставал Озда нє сцел же би людзе
И так ишол вон длуго
а
и своїх
барз розчарована, а мойо дома зо мну нєзадовольни А вец сом ше поволала на Божу помоц Точнєйше, на Марию Водицову ґу котрей со м любела ходзиц, алє то було пред мою хороту. Читала сом у „Дзвонох“ велї красни искуства та сом до Єй рукох по ложела свою бриґу А вец, зоз виру же Вона идзе зо мну на комисию рушела ше зоз моцну молитву и наисце ве льке нєсподзиванє: одобрели ми помоц! Нє знам як по дзековац Мариї Водицовей та сом прейґ паноца на те лефон заказала Благодарну Службу у Водици всоботу у тим Ювилейним року 200 рокох од другей обяви Мариї (Є.М.) Порихтал о. Владислав Варґа НЄ ТРЕБА ИСц АНЇ ДО СВяТЕЙ ЖЕМИ, АНЇ ДО МЕДЖУґОРя КЕД МАМЕ ВОДИцУ (я.О.) (Под тим насловом починаме обявйовац свойо власни дожица зоз Водицову Марию и добре би було кед би нам шицки котри маю красни искуства або окремни ласки од Водицовей Мариї посилали же бизме з нїма помогли другим и преславели нашу Водицу.)
прейґ окремней духовней атмосфери, поведли би зме шмело,
Церкву.
коментаровали: Палє, дотераз комуниста, а тераз у першим столку!
ище,
вожел
сушедох
нє маш анї даяке добре доприноше нє финансийне, добру пензию Но тото на хторе ми гваре ли же мам право то помоц „цудзого допатраня“ (по сер бски туђа нега). Та так и я пробовала раз одбили ме. Другираз знова ме одбили Була сом
Малженска любов як тварди камень Як гварел папа Франциск 23 юния того 2022 року на Фестивалу фамелийох „Малженство то нє формал носц, алє будинок на Исусовей любови котра тварда як камень“ Но, дакус ше застановиме на Исусовей або Божей любови котра нас провадзи од самого початку стваряня швета кед Бог створел чловека, Адама и Еву, а вец и ца ли людски род створел подобних до с ебе. Стари Завит нам пише же Бог створел чловека на свою слику и подобу (Постанє 1, 26, 27) Алє цо то значи на свою слику и подобу? Знаме же Бог то свята Тройца Оцец, Син и Святи Дух. А то значи заєднїца трох Божих особох котри прейґ моцней медзисобней любови по ст аваю
“Хто сце исц замну “ (Лука 9,23) Та так и перши людзе, Адам и Ева достали од Бога, а шицко пре Божу любов до нїх подполну шлєбоду чи буду слухац Бога и його нє тельо заповиди, чи забра ни, кельо добронамирне и оцовске, полне любови и стараня до нїх спозоренє цо за нїх добре, а цо нє та
Єден Бог Прето Бог стваря чловека як заєднїцу, то єст „муже ске и женске их створел“ (По с танє 1, 27). И стваря Бог чловека з вель ку любову, дава му вельки розум, вичну душу и цело котре на початку нє треба ло умерац, алє му дал и найвекши знак своєй любови дава му шлєбоду! Бо
тоти Оцовски зауваги Прето и двойо кед ступаю до малженского живота, окреме кед ше винчаю у церкви, одвитую на важне пи танє котре им поставя священїк: „ЧИ МАШ ПРАВДИВУ И НЄПРИСИЛОВАНУ ДЗЕКУ И ТВАРДУ ПОСТАНО ВУ ВЖАЦ СЕБЕ ЗА ЖЕНУ(МУЖА) а то значи же правдива любов котру Церква прейґ святей Тайни Винчаня препоручує, а Господь Бог задармо дарує то любов у шлєбодней нєприсилованей волї, а нє под при мушованьом Кед же би ше двойо винчали пре даяке примушенє, физичне чи психичне, до того малженства ше вец нє ступело, а анї ше го нє основало так як треба, то єст нє було условия же би Бог Любов пришол медзи нїх и зєдинєл их до єдного Таке малженство як кед би анї нє було основане, воно нєважаце и лєм у таким слу чаю Церква допущує же би ше двойо церковно „розвин чали“ (точнєйше поведзене „понїщенє малженства“) бо вони анї нє були винчани, то єст зєдинєни у Христовей безусловней и шлєбодней Любови. november 2022. т е о л о Ґ и я з а к а Ж Д о г о B O G O S L O V S K A D U M K A 2 6 9 – 2 0 2 2 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З В О Н И ” У ш о р ю є р е д а к ц и я „ Д З В О Н О Х ” I Дзешате шветове стретнуце фамелийохфамелийна любов: поволанка и Драга святосци (4) Папа Йоан Павло II 1994. року, предложел же би ше кажди три роки отримовали стретнуца на тему фамелиї, вше у другим месце Од теди отримани дзевец стретнуца, а ювилейне Дзешате стретнуце ше закончело зоз ве льким конґре сом фамелийох у Риме 26 юния того року на хторим вжа л учасц и папа Франциск Тото стретнуце мало и свойо пририхтованє, котре почало 19 марца 2021 року, 15 мешаци пред тим Церква предкладала шицким владичеством орґанизовац свойо власне стретнуце з котрого би ше могли похасновац искуства на законченю Ту попробуєме винєсц даяки нашо преподаваня, роздумованя и искуства на тему фамелиї зоз нашого Медзипарохиялного сходу котри бул отримани у Водици 6 авґуста того року
правдива любов ше доказує праве у даваню шлєбоди, а нє присилованю дакого на дацо то єст же го муши почитовац або любиц. То Исус наглаши и у Новим Завиту, кед будзе поволовац своїх ученїкох та и шицких нас же бизме го шлїдзели:
им гвари: „Зоз каждого древа у загради будзеш єсц, алє зоз древа спознаня добра и зла нє будзеце єсц бо того дня кед будзеце єсц зоз нього умреце (Постанє 2,16,17) Цо було потим шицким нам познате: нашо праро дичи нє слухали
(йоан 13, 34 35)
Исус
одре
од Єрусалима
Рим, пише: „Будзце нашлїдоваче Божи ходз це
любови“ (Ефесяном 5, 1 2)
любов по
нєрозлучна
нас, вше на
шведочи: „Наисце сом прешвечени: Анї шмерц, анї живот, анї ангели, анї началства, анї терашньосц анї будучносц, анї сили, анї глїбина, анї висина, анї гоч котре друге створенє нє годно нас розлучиц од Божей любови у Христови Исусови, Господу нашо му “ ( Римяном 8, 38...) И єден новши теолоґ Пасквале Форези нам дава праве таке моцне шведоченє кельо нас Господь Бог люби, без огляду на нашо слабо сци и нєсовершенства та пише: „Бог нас люби безгранїчно и особ но. Та гоч зме таки яки зме. Ище вецей, як кед би нас любел праве прето же зме таки яки зме. Його шерцо горуци вулкан, розуми нас зоз шицкима нашима хибами, гри хами и биду Фамелия збудована на Ису совей любови Кед бешедуєме о Исусовей любови спрам нас, спрам каждого з нас, вец нам ясни Исусово слова: „Нє охабим вас як широти (Йоан 14, 18) и слова „И, ниа, я з вами през шицки днї до
Кельо тота моцна
ка
важна нє лєм за
за
по похопйованю
на
на
похопел же Исус и його найвекше шведоченє о Богови, то же Бог то любов Вон то и найбаржей одкрил бо бул єдини по при Мариї и женох под крижом на Голгофти, а Исус раз гварел: А хто люби мнє того будзе любиц мой Оцец и я го будзем любиц и обявим му себе
. И праве св Йоан написал тоти моцни и єдини правдиви слова о Богови: „бо Бог любов“
Понеже тото похопйованє о Богу Любови таке зна чне, Исус нам у тим значеню и зохабя тоту Його лю бов як цошка цалком НОВЕ и ЙОГО, а то НОВА ЗА ПОВИД Так читаме зоз Євангелиї святого апостола Йоана, же на Тайней вечери, пред тим як Исус пойдзе на шмерц и розпинанє а вец и воскрешнє, а после шве доченя тей истей любови кед умил апостолом ноги и дал им приклад же би и вони так исто „умивали ноги“ (то єст служели) єдни дру гим вон охабя ученїком
найвекше
То видзиме у стретнуцу єдно го фарисея (законоучителя) котри, спокушуюци Исуса пита ше му праве о тим же яка найвекша заповид у Закону Но, гоч и тота Нова заповид ше базує праве на тей щирей и шлєбодней любови ту наглашене цошка цалком нове, а то медзисобна любов То нє любов лєм з єдного боку як цо поведзене „ Люб ближнього як себе само го“ дзе нєт одвит або повратна любов, алє любце єдни других, медзисобно и шлєбодно. Кед то Исус ма право вимагац од своїм ученїкох, вон таку Його любов насампредз да як свойо найвек ше шведоченє кед положи свой живот за своїх ученї кох и пове им же нєт векшей любови як буц готови дац свой живот за своїх братох А то св Йоан и цалком по хопел та записал тоти моцни слова: „Бог так полюбел швет же дал свойого єдиного сина же бим нїхто хто вери до ньго нє умар. Бо Бог нє пришол же би осудзел швет, а лє же би го спашел“ ( Йоан 3, 16 18) После як Исус охабел своїм вирним як заповид медзи собней любови, вон им охабел и самого себе, то єст Його котри є Любов, та им и наглашує же занавше ос танє з нїма и свою присутносц любови будзе им давац вше кед вони буду повязани зоз нїм То им гвари з тима словами: “Нє охабим вас як широти, придзем ґу вам“ (Йоан 14, 18)... „И, ниа, я з вами през шицки днї до конца швета“(
О пресудней важносци любови як у малженским, так и у
живоце
за нас християнох
з
них
свою подобу, то єст улял нам тиж таку безгранїчну и вичну любов до своїх ближнїх ище вецй ю дава двоїм котри ступаю до малженства, бо их до єдного праве Вон, котри Любов зєдинєл А то видзиме уж зоз першей кнїжки Старого Завиту, з Кнїжки Постаня, дзе читаме: „Прето чловек охаби сво його оца и свою мацер и пристанє ґу своєй жени, и буду двойо єдно цело“ (Постанє 2, 24) Праве тоти слова потвердзує и Исус кед ше му питаю же „чи чловек шме одпущиц свою жену“ и додава „ Прето су вецей нє двойо, алє єдно цело Отже, цо Бог злучел, чловек най нє розлучує“ ( Матей 19,3 7) О Христовей характеристичней любови будземе бешедовац у наступним чишлє „Дзвонох“ (Предлужи ше) (Зоз преподаваня о В. Варґи у Водици 6. авґуста) listopad 2022 II
любов (папа спомина „як
мень“!)
двоїх, алє
шицких христия нох, видзиме
перших апостолох, окреме того котри и найбаржей любел Исуса святого Йоана, котри
Тайней Вечери притулєл свою главу
Исусово перши Вон озда и найбаржей
(Йоан 14, 21)
(1 Йоан 4,8)
свойо
жаданє, мож пове сц свой тестамент и гутори им: „Нову заповид вам давам: любце єдни других, як цо я полюбел вас так и ви любце єдни других“
У Молитви о Чокоту и ластару
ище наглашує же тота заповид Його, Йому найвецей мила та додава: „То моя заповид же би сце любели єден другого як я вас полюбел (Йоан 15,12) Тот а заповид то нє д зешец Заповиди котри Бог достал Мой сей на гори ище у Старим Завиту, а анї нє два о сновни Заповиди Люб Бога и люб ближнього, котри тиж були познати уж пред Христом гоч их Христос потри мує.
Матей 28,20)
каждодньовим
хтора
ма свою християнску характеристику, пише и перши Христов апостол святи Петро, котрому Исус дал власц водзиц Його Церкву, без огляду на його слабосци,
каня и людски нєдостатки Святи Петро любов поставя на початок шицких наших активносцох и без нєй нїч нє ма вредносц пред Богом котри Любов У своїм першим посланю вон пише : „Скорей шицкого, майце горуцу любов єдни до других бо любов покрива велї грихи! (1Петр 4,8) Тиж так и вельки апостол народох, святи Павло, єден
найвекших мисионерох и автор найвецей писа
писмох заєднїцом котри вон сновал
та аж по
у
Божа
св. Павлу
од
ню можеме раховац та вец так
конца швета“( Матей 28,20) Тиж так и Мария, Исусова мац постала мац шицких нас и нє охабя нас, як гварел раз наш владика кир Георгий Чи вериме чи нє вериме, алє Мария наша мац и вше є зоз нами Та вец и ми, хто рих Бог створел на
Мария Бистрица
Святилїще чудотвор ней Мариї Бистрицкей єд но з найвекших Марийо вих святилїщох у Горват скей. Находзи ше нєдалє ко од Заґребу на брещкох горватского Заґоря и воно уж столїтиями паломнїц ке место вирних зоз цалей Горватскей, алє и околних державох та познате є и нам грекокатолїком д зе одход зели нашо па ло мнїцтва з Керестура, Ко цура и инших местох, а тиж так и нашо священїки там одходзели помагац спо ведац. Тото место то жридло потїхи велїм, а велї там у сповед зи нашли и свойо духовне оздравенє Чарна древена статуа Мацери Божей Бистрицкей рока ми прицагує до себе и дава духовну и животну моц шицким цо там приходза. Приповеда ше же тоту древе ну статуу вирезбарел нєпознати майстор столар зоз блїзшого штредку и вона спада до такволаних Чарних Марийох, гоч при реставрациї одкрите же спочатку вона нє була чарна як тераз. Тота завитна чудотворна статуа виробена коло 1499 року Спрам традициї, тота статуа ше находзела од 1499 по 1545 рок
november 2022.
у каплїчки у месце Вински Верх и уж теди ю вони доживйовали як чудотворну. Пре части опасносци од Туркох, домашнї парох Павло ю вжал зоз каплїчки и закопал под коврушом церкви св Петра и Павла у Бистрици После того умар и парох и дзвонар нїкому нє виволали тайну дзе є закопана и скрита. Ма рийово паломнїки ю нє преставали глєдац та єдного дня 1588 року ше зявела чудесна шветлосц у церкви после вечаршей молитви до Мариї, а збачел ю парох Лука. Кед ютредзень парох дал копац на тим месце пренашли нєочкодовану Марийову статуу То ше поф ришко розглашело и на тото место ше знова числено почали сходзиц велї паломнїки и модлїц ше пред Єй статауу котра кед ше реставровала положена є на олтар за явне почитованє. Понеже знова пришло до нєбезпе ки од Туркох 1650 року статуу другираз скрили, а па рох
дал замуровац за олтаром,
охабел нєвельки отвор и було видно лєм Марийову твар. Пре
селянских бунох и нападох Туркох паломнїцтва до Бистрици ше зменшали, а почи тованє до Мариї Бистрицкей помали престало Спрам традициї пароха Петра Брезарича
Мария ше лєм єдного дня укатала аж двараз. Пред поладньом у парохиялней церкви под час казанї о святим Фран цискови Ксаверским а пополадню кед ше парох вожел на кочу з капеланом идуци до куриї Маленича Кед ше сцели приблїжиц ґу тей „панї“ вона нєстала. О тим ше вельо приповедало и после шмерци пароха, алє ше нє придавало векше значенє Друге пренаходзенє статуи Мариї ше стало всоботу, 15 юлия 1684 року, после ско ро 30 рокох од скорейших зявеньох. Такой ютредзень внєдзелю 16 юлия стало ше перше чудо кед у церкви ознова почала ходзиц на своїх ногох дзивчатко Катари на, дзивка Маґдалени Паулец После того ше стали ище даскельо чудесни оздравеня по молитвох вирних. Уж и саме преселєнє статуи, єй скриванє и околносци по хторих вона двараз пренайдзена пребудзовало вельку виру до єй чудотворней моци Прето ше зоз шицкого околїска до Бист рици зляли числени па ломнїки. III МАРИЙОВО СВЯТИЛЇЩА (18) НА ДРАГИ ДО ЕМАУСА... ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїщ а, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни
Юрай Маринчич ю
алє
чежки обставини
(1676 1679)
После того
Бистрици ше орґанизую числени про цесиї, окреме 1688 бо ше праве и того року збуло нове чудо. Числени чудесни виздравеня признати аж после числених виглєдованьох и виродостойних шведкох Ро ку 1935 з нагоди 250 рочнїци пренаходзеня статуи Мариї и Исусови зробени два златни коруни по нарису с. Анджелини Широки, а виробел ю Владко Месич, на випатрунок старей горватскей кральовскей коруни зоз 10 столїтия Теди пред коло 300 000 паломнїками заґ ребски надвладика и метрополит Антун Бауер прегла шел Марию Бист рицку за кра лїцу Горватох. Пре нєуспишну крадзу корунох 1938 року, же би ше баржей чувало коруни, на статуи звичайно положени барокни стари коруни, а святочни „кральовски“
окремних нагодох.
виздравенє у Мариї Бистрици Мариа Бенци У записох о чудесних виздравеньох кот ри ше вод за у кнїжкох Мариї Бистрици єст 489 особи, а вони описани на кратше або дет а льнєйше Ту представиме єдно од об ширнєйших, а тиж и сли ку Мариа котри шведочи о своїм чудесним виздра веню. Дня 8. мая 2018.року у парохиялней сали у Бис трици представена кнїж ка под насловом “Од сна до живота, од шведоченя до шведоченя“ єдного окрем ного виздравеня Мариа Бенци, 36 рочного леґиня зоз Мариї Бистрици котри виздравел од чежкей хороти з помоцу Мацери Божей Бистрицкей. Вон приповеда же шнїл свою чежку хороту на бистрицкей Крижней дра ги, алє му дохторе нє поверели Вон зоз помоцу Бого родици Бистрицкей дияґностиковал хороту, а потим виздравел у чаше кед медицина од нього дзвигла руки. Марио Бенци, леґинь котри роснул у складней и худоб ней фамелиї,
виздравеня зоз молитву, шмело и зоз вельку виру до Божей любови и помоци Мацери Божей На концу тей драги, тей крижней драги котру преходзи вє дно зоз Марию и после як медицина од нього дзвигла руки, Марио виздравел и тераз є готови шведочиц о Бо жей любови котра ше вилїва на шицких котри ю глє даю Професорка Иванчица Томорад написала уводне слово тому чудесному виздравеню и наглашела силу молитви силу котра нєшка так занєдзбана, а така є моцна, така велька як сам Бог Зоз велькей шмелосци, вири и подзековносци нас тала тота кнїжка надїї и потїхи, бо кед од нас медицина дзвигнє руки, знанє, чловек, нє значи же шицко стра цене остава нам ище вира, надїя, любов и Бог Тота кнїжка бешедує и о сили заєднцкей молитви У тей кнї жки нам щиро як у своїм особним монолоґу бешедує Марио, як кед би шедзел коло нас, бешедує нам о своїм живоце и хороти и кладзе пред нас шицки свойо сумнї, роздумованя, чувства, болї и церпеня, цали свой живот После даскелїх стацийох крижней драги вон заключує, прави синтезу животней мудросци котру сам научел, а з котру поучує нас шицких гоч може шицко тото и сами знаме алє зме забули, затрацели дзешка
полней веселого шерца у месце коло свя тилїща Мария Бистрица Єдного дня ше похорел од чежкей хороти, а потим оздравел од нєй з помоцу Ма риї з котру по першираз, твердзи вон дожил Бога Йо го шведоченє Його дияґноза котруму дала Мария уж було перше Марийово чудо та аж до нєсподзиваного наглого виздравеня описане и його кнїжки. Ствар у тим же Марио шнїл же ма чежку хороту рак и то на Кал вариї у Мариї Бистрици Як вон шведочи Дзекуєм милому Богу и Мацери Божей Бистрицкей же сом так одкрил мою дияґнозу. После того сна сом поглєдал по моц дохторох, алє вони ми ю одбили бо ми нїхто од дохторох то нє поверел Алє, я ше нє дал алє сом зоз ве льку виру до Мацери Божей и далєй упарто глєдал дох торох и по другираз Теди ше ми удало прешвечиц дохторох до свойого сна и вони рушели з доказованьом моєй дияґнози. На концу дохторе потвердзели
приповедку и установели же насправди мам
Од того дня мой ше живот меня и я рушам
за власни живот
нам
го драга
listopad 2022 IV
до
ше кладу лєм у
Чудесне
мою
чежку хороту карцином
до борби
шведочи
Марио Так почина йо
до
На таки спо соб вон нам понука як на дланю шицки свойо найглїб ши тайни и особни думки, чувства и молитви и по волує нас же бизме шицки вєдно уживали у дару жи вота, без горчини, без самосанованя, без страху А за то треба велька шмелосц, надпомина рецензент кнїжки и наглашує: Прецо бизме вец нє верели такому члове кови? Чом бизме єдноставно нє верели же нам Бог прейґ Мариї, Мацери Божей, а у тим случаю Мариї Бистрицкей, ище раз указал и доказал свою любов? написала професорка Томорад, котра винєсла и свойо шведоченє о Мариови, о його чистей и єдноставней Бо жей правди, бо як гварела Хто глєда, тот и находзи
отримує авдиєнциї у за вартим у Ватикану. Шицким паповим го сцом вислуго ва ли хлопски и женски конобаре волонтере. Папових „окремних“ го сцох до Ватикану приведли добродзечни дружтва котри им каждодньово помагаю у Риме и околїску. Пред тим, у своєй казанї на Служби Божей котру па па служел у Базилики святого Петра, дзе велї з худоб них шедзели праве у перших повласцених шорох по волал людзох котри маю вецей животного щесца же би „звладали нукашню глухо сц котра им нє дошлєбодзує чуц заглушени крик болю тих найбиднєйших у дружтве“ „Кед нашо шерцо умертвене и ровнодушне, нє мо жеме чуц крик болю, нє можеме з нїма плакац, видзиц кельо о самено сци и бриґи скрити у забутих куцикох на ших городох“ наглашел папа Франциск Д зень худобних установени 2016 року же би ше давало
єдну старшу фамелию, а найстаршим и далєким до церкви одслужена Служба на Циґлашоре На стретнуцу у младшей фамелиї дзе жию три ґенера циї: дзеци, мац и баба Дочекала нас найстарша, андя котра ше найвецей стара коло унуки, дзивки и обисца. Шицки маю свою жалосну приповедку: и материялна, и духовна бида на єдним месце. А дзецом потребне шицко найвецей оцовскей и мацеринскей любови и потримовки у їх дзецинским розвою... Тото цо зме вид зели у тей фамелиї (а тот проблем нажаль присутни у велїх фамелийох) то проблем алкоголизму при хлопох. Нє можеме ришовац цудзи проблеми, алє можеме на щивиц ближнїх, вислухац, указац им же су нє сами. Тоти жени то дачийо мацери , дзивки, унуки, шестри. Шицко тото материялне лєгчейше найсц и волон тере то дзечнє обезпечую, а даровани час найвекши дарунок за нїх, а вше ше и враца „сто раз“ Друга фамелия уж позната керестурским волонтером: хижа лєм цо нє спаднє, премака на шицки боки, без струї и без води На стред хижи стари прегорени шпо ргет за варенє и за зогриванє на полїчкох шкатулки од лїкох Лєм их куцовик найвецей цеши у їх чежким живоце о котрим вони нє дзечнє приповедаю Прето ше воля опитац цо нове у валалє, хто умар, як други у тей кризи жию Охабели зме их у надїї же хижа на нїх нє спаднє док знова нє придземе И на найстарших ше нє забуло Гоч на Циґлашоре у манастире Исусових малих шестрох ше служи Служба першей нєдзелї у мешацу, на тот завод паноцове рише
К а р и т а с november
DZVONI 15 Папа пририхтал полудзенок за 1 300 худобних и без домних людзох 13 новембра, на дзень кед Католїцка церква означує Шветови д зень худобних Папа, котри хаснує инвалидни кочик и куку пре пока лїчене колєно, шедзел зоз биднима у велькей сали Пав ла Шестого дзе вон звичайно
на худобство,
Католїцки
и заєднїци ширцом швета того дня орґанизую акциї помоци бидним у своїх локалних заєднїцох Керестурски Каритас И у керестурским Каритасу тота нєдзеля означена скромно, алє Каритас дал мали знак же є готови одви товац на папово предкладанє Так представнїки Кари тасу зробели три мали крочаї: нащивели єдну фамелию з дзецми,
власней
свята
Праве прето у манастире, одкаль ше нєдавно одселєла (вериме же нє на длуго) Исусова мала шестра Мартина, радо сц була велька бо ше по сходзело цале околїско котре звичайно нє може до валалскей церкви бо им барз далєко, а велї з нїх приходза на своїх кочикох котри сами дриляю. Шицки вони ше праве у тей цихей манастирскей каплїчки Ма цери Божей найкрасше чувствую. А старатель тей каплїчки порихтал и прави духовни аґапе за присутних, бо шеднуц и поприповедац то за таких найвекша по моц и духовна пожива. (А.В.) КАРИТАС ПАПА ФРАНцИСК ПОЛУДНЬОВАЛ ЗОЗ 1.300 ХУДОБНИМА
2022.
вецей поваги
окреме у богатих жемох
парохиї
ли праве на тоту нєдзелю Шветови дзень худобних Бо самота, старо сц и хороти, а ище и оддалєно сц од
церкви то велька бида и худобство, як гвари
Мати Тереза з Калкути
кей вири ше теди зберали коло церкви и дружели ше, та ше и вони там стретали и зблїжели Ришели же обидвойо останю у Паризу Мария Терезия теди уж робела, законче
троязични секретарият и бешедує английски, нємєцки, французки и покус росийски, попри мацеринского україн ского Тераз роби на патентованю нових брендох Прето було єдноставнєйше Славкови ше преселїц У церкви у Паризу теди на Службу ходзело мале число вирних, слу жели двоме паноцове.
П р е д с т а в я м е DZVONI 16 listopad 2022 На Вельку Матку Божу неоєрей о Славко Чизмар ро дом з Руского Керестура у Водици служел свою першу Службу Божу и подзелєл свой неоєрейски благослов За свящ енїка го у Паризу, у Катедрали Святого Владимира Велького 30 октобра 2021 року пошвец ел преосвящ ени владика Глїб Лончина Одход до Риму на школованє Гвари ше же Божи драги чудни Нє чудни су, алє нам людзом часто нєрозумлїви Праве прето нам тото и най чежше прилапиц, же Бог ма свойо плани за нас. Прила пиц, значи уж жиц Його волї Славкова
у седмей класи Теди
Малей семинариї
Шицко то теди ишло потайнє пре обставини котри треди були. Кед пошли, шицко им бу ло нове и цалком иншаке, гвари о. Чизмар. Даєдни нєод луга пошли дому, даєдни витримали рок два, алє вон витримал до конца, гоч мац думала же нє витрима Гоч нє було лєгко, закончел Малу Семинарию, после нєй 2 роки филозофского факултету После того одслужел войско, а вец закончел три роки теолоґиї Требало ше пошвециц У нашей жеми почала война и видзел сом же то на добре нє видзе. Остал сом у Риме дзе сом бул вицепрефект и орґанизовал сом живот студен том у семинариї Же бим там могол остац, уписал сом и маґистерску роботу, за котру сом ше пририхтовал 2 роки Маґистерску роботу сом нє написал, бо ше условия пре менєли и мойо пребуванє на Велькей семинариї було пре таргунте Мушел сом себе найсц роботу у Риме У нас уж почали сциговац и поволанки до резерви, а я нє сцел учас твовац у войни хтора почала. Роздумовал сом чи пойсц до Канади, до Америки, а подумал сом и на одход до Австра лиї Но, до Керестура ме цагало Знал сом же кед пойдзем далєко, приходзиц дому будзе чежко Якош теди його пайташ зоз Малей и Велькей семина риї ше у Паризу женєл и поволал го за шведка Праве там упознал свою будуцу супругу Мари
гей ґенерациї Млади українскей дияспори грекокатолїц
Славко видзел же є як священїк нє таки потребни ДУХОВНА ДРАГА О. СЛАВКА ЧИЗМАРА На балкону свойого квартеля у Паризу, о. Славко створел часточку Керестура Славко зоз фамелию
драга була праве така и гоч, можебуц и посумнял дакеди, вше думал же Бог пове остатнє слово. Так и було. Вєдно зоз пейцома товаришами Славко до Риму пошол
На три заводи одходзели хлапци до
до Риму
Терез, Українку дру
ла
и теди Славко чекал
заняти Нє на терху є Церкви, а през викенд и по потреби служи Служби Божо. Народзел ше и други син, 16 рочни Натанаїл, а потим и Теофил котрому тераз 14 роки Так Славко виховйовал свойо дзеци, а зоз нїма и цудзи и зарабял за живот своєй фамелиї Но, поволанє котре почувствовал 80 их рокох жило у нїм и далєй Часто ше модлєл Вше сом себе гуторел так як у Старим Завиту Єзекиїл гутори: “Господи я ту Кед сом ци потребни, я ту!” Нїґда сом нє сцел пойсц на перше место, аж сом нє любел гуто риц же сом бул у Риме, же сом закончел и можем буц свя щенїк. Кед ме поволали, помагал сом у церкви. Кед треба ло помогнуц у українскей школи попри церкви, волали ме и пошол сом преподавац виронауку Господ
парох о Михайло Малацко и Славко два роки вєдно препровадзели на семинариї и добре ше позна ли Славко и його фамелия вше приходзели на парохию по шпиваню. Так було и теди. У розгварки, о. Малацко му гварел же му ма повесц єдну тайну А тайну мал у Славко, котри уж теди бул пошвецени за диякона Кед о Малацко то дознал барз ше зрадовал, а з оглядом же кир Георгий бул на парохиї, о. Малацко нє витримал и такой ше похва лєл владикови Владика Георгий у Риме бул секретар вла дику Марусина и познал Славка, та го и анґажовал же би на Арихєрейскей Служби Божей служел як диякон Мойо родичи, кед зме пришли за Крачун нє знали за мойо дияконске пошвецанє Ище сом им нїч нє сцигнул повесц Кед зме ше з владиком порадзели, гварел сом суп руги же родичом пририхтам нєсподзиванє Вона их приве же до Служби Божей. Паноцове пришли на Службу Божу, ми з владиком уж почали и кед супруга привезла моїх блїзких до церкви, Служба уж почала Можеце задумац яке було нєсподзиванє моїх блїзких кед ме видзели же слу
П р е д с т а в я м е november 2022. DZVONI 17 Народзел ше им перши син Тарас, котрому тераз 20 роки Понеже супруга робела, Славко остал з дзецком дома бо нє мал роботу. У Французкей жени починаю ро биц кед дзецку три мешаци У Совитовалїщу за дзеци дзе ходзел зоз сином ше му опитали чи би нє пристал дома мац свойо яшелька Там так оможлївене же родитель кот ри остава дома з дзецком може, окрем свойого дзецка, чу вац и ише двойо або тройо люцки, за цо му держава пла ци Славко и тераз ма свойо яшелька у квартелю и през ти дзень є там
Славков приятель
на котре поволал своїх приятельох и велїх госцох, та и владику котри бул задлужени за церкву до котрей Славко ходзел Под час святочней вечери, шицки тримали беше дии и у єдним моменту приятель Адам ше опитал влади кови: Преосвяшени, кеди же того ту челєднїка уж раз пош вецице за паноца? Цала сала попатрела на ньго и на суп ругу, обидвойо ше збунєли пре таке питанє, а велї ше зачу довали бо анї нє знали же Славко закончел школи за свяш нїка После вечери владика пришол и побешедовал зоз нїма, порадзел го най цо скорей принєше папери о закон ченим школованю И знова ше живот обрацел на способ на яки Бог сцел Нєодлуга ше стретли з владиком у уряду, покончели формалносци и бул пошвецени на нїзши чини Два роки бул диякон, бо пре епидемию корони ше нє правело вель ки збуваня у церкви Но,
нїка, мешац пред тим як ме владика пошвецел, оцец ми умар О Славко Чизмар после вецей як 25 рокох од першо бутного поволаня котре почувствовал конєчно предлужує драгу котру му назначел Господь Бог И тераз ше фамелия учи же вон служи Господу як священїк. Служи як го Бог поволал О. Живкович О. Славко зоз дзецми з котрима роби Диякон у керестурскей церкви
го поволал
родом зоз Босней, Адам Фиґурек, священїк у Французкей, означовал 25 рочнїцу священства
Керестурски
жим у дияконских шматох. Но, вредзело чекац телї роки. На жаль, мой оцец нє дочекал мойо пошвецанє за свяще
,,Петро Кузмяк“ на сотруднїцтве, окреме дзецом котри зоз свою креативно сцу створели хвильку за паметанє. Старши о соби ту, медзи нами, вони нас уча, любя, ства ряю про стор за мрию, вєдно з нами стваряю приповед
ки
подзековавац
Д з в о н ч к и DZVONI 18 listopad 2022 З нагоди октобра мешаца старих, Каритас орґани зовал литературни и подобови конкурс за дзеци пред школского и о сновношколского возро сту школярох на тему ,,Мойо дожице у баби и дїда“. Тоти роботи були виложени на вистави у Велькей виронаучней сали хто ра отримана 6. новембра од 10 по 13 годзин. Пристуних привитал парох о Владислав Варґа, на гради уручела координаторка Каритасу Соня Алексич, а цалу програму прикрашели и шпиванки котри одшпи вали Клара Катрина, Кяра Буднски и Корнелиа Будин ски Правенє кифлочкох
з бабу, лапанє рибох на беґелю, воженє трактора, садзенє квеца, печенє кукурици ... лєм даєдни з дожицох у баби и дїда, котри дзеци предста вели на своїх рисункох. Окрем рисункох, на конкурс сцигли и литературни роботи, медзи котрима єдна пис ньочкка и три со стави. Роботи оценьовали старши о соби, котри ходза на штвартково друженя. Вони мали наисце чежки и од вичательни задаток, алє шицки рисунки, як и литера турни роботи на їх тварох виволали ошмих. Прето, з тей нагоди, жадаме КЕРЕСТУРСКИ КАРИТАС ОРҐАНИЗОВАЛ ПОДОБОВИ И ЛИТЕРАТУРНИ КОНКУРС: ,,МОЙО ДОЖИЦЕ У БАБИ И ДЇДА“
Основней школи
котри жию. А резултати конкурсу ниа, таки: першу награду дос тали Андрей Виславски и Милена Рамач, другу награ ду Адела Мецек, Лара Рац и Никола Петкович, а трецу награду за свойо роботи до стали Ивана Надя и Ми хаели Брекайло Наймладша учашнїца на конкурсу, Сара Малацко, тиж до стала награду у предшколским возросту На литературни конкурс сцигли штири роботи Пер шу награду до стала писньочка Зарї Ковач, другу награ ду до стала Матея Бучко, а трецу награду до стали два литературни роботи котри написали Неманя Винаї и Михаела Брекайло Соня Алексич Перше место завжали Андрей Виславски и Милена Рамач
Д з в о н ч к и
DZVONI 19 Друге место завжали Адела Мецек, Лара Рац и Никола Петкович Треце место завжали Иван Надь и Михаела Брекайло
november 2022.
МОЙО ДОЖИЦЕ У БАБИ И ДЇДА
Моя баба Фемка права манекенка, кед ше вона шмеє, шерцо мойо греє
Мой дїдо Владо, люби свойо стадо, а його мудри слова, слухаме вше ознова.
У баби и дїда любиме ше бавиц, двор маю вельки дзе шицки бегаю.
Пе с, мачка, коза и кура подаєдна, док конь Айша у шоре мирно чека.
Кед ноц ше спущи, по сцель нас чека, цикава приповедка и шолька цеплого млєка. Заря Ковач, 8 роки 1. место за литературну роботу БАБА И ДЇДО Я идзем кажду соботу до баби и дїда. Баба лєбо дїдо ми рихтаю шпаґети хотри барз лю бим Кед ми допито дїдо зо мну бави одбойку прейґ капури. Я теди вше сцем буц вонка, алє дїдо
зоз нїм до парку и на велї други ме ста. Лєм сом барз жало сна же мой мили дїдо тераз хори Барз ми хиби и барз го любим. Михела Брекайло, III а 3. место за литературну роботу У БАБИ И ДЇДА Мой дїдо ше вола Владо, а баба Марча. Зоз бабу патрим телевизию, печем колачи и пражим палачин ки Вона ме дакеди водзи до школи, а вєдно допатра ме щенята. З дїдом бавим фодбал и лапам риби. З бабу и дїдом дакеди идзем на змаганя у лапаню рибох на Стриберним озеру и до Чарней Гори З нїма жиє и бачи хтори ма пса по мену Зои. Кед Зои скочи, висока є як я Вона часто скака на мнє Мам и бабу и дїда у Новим Садзе Дїда волам “де да Боца”, а бабу “баба Ирена”. Мали пса по мену Лони Мал чарну шерсц и барз сом го любел Барз ми
Д з в о н ч к и DZVONI 20 listopad 2022
тета з Нового Саду и вше ми принєше дацо фине Вєдно ше бавиме и док вона є, я розпатрам цо ми принєсла Зоз ню крашнє препровадзим дзень прето же кажду єдну со боту є дома Барз любим бабу и дїда Любим и соботу бо теди идзем до нїх. Матеа Бучко, III а 2. место за литературну роботу ДОЖИЦА ЗОЗ БАБУ И ДЇДОМ Кед о см була мала, помагала сом своєй милей баби Вона ше вола Кая Дакус чудне мено Мам и дїда Вон барз мили, алє ше дакеди зна и нахмуриц. Хо дзим
час Неманя Винаї, III а 3. место за литературну роботу НАГРАДЗЕНИ ЛИТЕРАТУРНИ РОБОТИ Д А Р О ВА Л И З А В О Д И Ц У, З А Ц Е Н Т Е Р „ Е М АУ С “ Най Марийов покров занавше будзе над нїма Михайло Фейса, Коцур Сопка Йоаким, Руски Керестур Д А Р О ВА Л И З А „ Д З В О Н И “ Най Марийов покров занавше будзе над нїма Парохия св. Йосафата, Кула О. Яков Новак, Горватска - О. Владимир Мудри, Канада
ми то лєм дакеди допущує З бабу часто печем колачи До баби и дїда приходзи и моя
жаль же загинул Я барз любим своїх бабох и дїдох и любим зоз нїма препровадзиц
Д з в о н ч к и november
DZVONI 21
2022.
КАМЕНЬ
Нє будзем скривац погляд, поза цми окуляри Трудзим ше буц млади чловек дзекеди сом и гевтот стари
Нє сцекам од своїх грихох, притулюєм церпеня, бо вше ше хтошка найдзе, цо руци спрам мнє каменя.
И вше будзем кричац, любим таки церпеня, пре сцерам слова на папер, най людзе ше пременя
Нє за мнє церньова коруна, бо я нє вибрани, нє може буц гоч хто, так „поприберани”.
Мам порихтани камень, кед єст без гриха дакого, каменю ше зрадуєм, же єст ище такого
Славко Афич, 3. марец 2012.
ТАК НЄ НАЯВЕНИ
Мамо, мамо, до баби идземе? Мнє жимно Гей, дзецко мойо
У авту греянє нє роби Дораз до баби сцигнєме та ше огреєме. Тату, тату, кельо у баби будземе? Охаб тату най вожи Тато муши мерковац. Ище лєм тот угел да прейдземе Та у баби будзеш полудньовац Зачул ше бренчок. На першим поверху у трецим квартелю Мамо, мамо, ту баба бива ? ,,Цихо, да нас з дїдом нє чую, Кед це увидза, як ши виро сла, барз ци ше обрадую. Яй,! Та, то ви ? Так, нє наявени ? Стоїме тройо при дзверох. Змарзнути, ,,укочени,, Патрим на мою, а вона на мнє З попатрунком, питаме ше єдно другому. ,,Озда ше здогаднє ? МАЦ ! Нука поволац Войдзце нука, пошедайце. Цо маце нове ? Приповедайце Бабо, бабо и я пришла! А, дзе дїдо ? Зачул ше єдиней бабовей унучки глас
Охабце дїда. Новини чита и роздумує. Вон вас нє чує! Мамо, мамо я о станєм у баби! Баба кед то чула!
Такой ю шицко почало болїц За главу ше лапа, жалошнє стука. Най видзи дзецко, бабова унука Яка є барз хора. Нє можеш о стац
нарано идзем до дохтора Хто то нам пришол ?
Кого то чуєм?
Я, дїду, я, радо сно кричи унука!! Яки то шор ? Так приходзице ? До Оца, Мацери ! А, НЄ НАЯВЕНИ
Ми, нємаме нїч за вас порихтане! Цо тераз унуки да даме ? Лупнул зоз дзверми Остали унучки очка вищирени. А ми двойо пред дзецком поганьбени Наймилша Мамо, з любову зме пришли за КРАЧУН Да вас видзиме Як сце ? Ми змарзнути и витрапени Нам НЇЧ нє треба!! Лєм у Ваших шерцох най вше буду ,,Д ЗВЕРИ ОТВОРЕНИ,, Хто зна кеди до Вас заш придзе ме ТАК ,,НЄ НАЯВЕНИ,, Владимир Д удаш Иванов
П о е з и я DZVONI 22 listopad 2022
Уж од самих початкох исновання чину шестрох Служебнїцох, суoсно вателє и їх шлїдбенїки були порихта ни послац шестри до державох дзе ше населєли числени миґранти же би потримовали тих людзох у вири и помага ли им подношиц животни терхи. На таки способ чин Служебнїцох прешол гранїци України, дзе и бул основани 1892 року и тераз шестри Служебнїци Нєпорочней Дїви Мариї присутни у седем державох На поволанку владики Дионизия Нярадия 1915 року шестри пришли до Коцура, а 1927 року до Руского Керестура, дзе жию свойо харизми так же ше намагаю жиц по приклад зе блаженей Йосафати сновательки того чину Блажена Йосафата зоз свою мо литву облапяла шицки аспекти сво його живота: роботу, свойо одноше ня зоз другима шестрами, зоз свяще нїками, а тиж так и з людзми котрих стретала и дзецми котрих чувала у оводи Церковни писатель Тертулиян гварел: “Ангели ше модля, кажде створенє ше модлї жвири ше мод ля ” Алє чловек часто заглушени зоз галайком швета и нє видзи красу кот ра го окружує и як кед би гуторела: живот, любов, святосц! Створенє аж и спонтано може пребудзиц у нас свидомосц же Бог присутни медзи нами, же Вон блїзко при нас Кед будземе подзековни за кажду, та и найменшу дробнїцу у на шим живоце: за древа, квеце, птици, слунко, жем, за воду наше шерцо ше напольнї з миром БЛАЖЕНА ЙОСАФАТА Исусе, будз єдИне жрИдло И цИль мойого жИвота
за мою душу
було у України Єдна шестра осушела єден з най красших квиткох котри там нашла и послала по пошти ш. Йосафати.
и нєпреповед зену
радосцу
нашей
зековне одушевиє
цо створел Бог. Блажена Йо сафата, патраци на сухе квеце, котре єй послали шестри зоз Бразилу, остала мистично зачаро-
П р е гл ї б й о в а н є
DZVONI 23
Во на отворела писемко и збачела дару нок Зоз одушевийом дзвигла свойо шерцо и душу до Бога и почала зоз Нїм бешедовац: Шедзим и припатрам ше на тот осхнути квиток хтори послали шес три зоз Бразилу. Годподь Бог так сцел же би тота подїя вознєсла мою думку ґу Ньому. Господь дал красоту тому квитку Яки є прекрасни аж и тераз, кед є цалком спрети Кед вом таки щедри спрам того квитка, котри нєшка кви тнє, а ютре спреє, кельо аж вецей зроби
november 2022. и зоз Тобу ше зєдинєла Исусе, будз єдине жридло и циль мойого живота Бо Ти моя мудросц, сила и потїха, мойо слово, щесце и благо, ту и у вичносци. О, Христе, Ти жил медзи людзми, робел и церпел вєдно з нїма Так и я у шицких своїх дїлох жадам лєм тото цо жадало Твойо Пресвяте Шерцо
У таких хвилькох дош лєбодзме
души виражиц под
зоз тим
вана бешедуюци зоз Богом: Жадаме подзелїц зоз вами єдну подїю котра ше збула 1911 року Теди ш Йосафата послала шес три до Бразилу Шестри медзи собу контактовали прейґ звичайней пош ти, писали писма У Бразилу шестри наишли на ин шаку културу, традицию, алє и клима там була иншака, та дзекуюци тому, там росли барз красни рижнородни квеца и древа яки нє
котра Го жада любиц? Квиток мертви, нє ма розум и способносц спознаваня Хто створел материял за тот квет? Кельо лєм було фарби, прекрасни прелїви котри гармонично зложела Божа Вс емогутно сц! Д зе наст али тоти прекрасни пахи котри упити у каждим квету, по якей фурми чудес но попреплєтани лїсточка квитка? Яка аж постанє моя душа кед ю офарби Божа всемогутносц котра ме тримала за до стоїнствену же бим любела Господа нє лєм зоз словами и чувствами, алє и зоз дїлом! Боже мой, най ше сполнї Твоя воля! Сцем це любиц тельо кельо ши достойни Моя подзековносц спонукує ме любиц и находзиц потїху лєм у Тебе, бо лєм Ти жридло щесца достойне тисячи душох Придаванє Богу На перши попатрунок звичайни живот шестри Йосафати досцигнул таки глїбини же им нє мож видзиц дно Єй молитви ноша нєзвичайно глїбоку подзековносц котра актуална и тераз. О, Исусе, Ти хтори живот душох, зроб же би и моя душа жила у Тебе, за Тебе и пре Тебе; же би думала на Тебе, бешедова ла о Тебе, робела за Тебе Же би глє дала Тебе, ґу Тебе ше намагала
єрменски язик и кнїжовносц на Папским ориєнталним институту Роботу у дипломатиї святого пристолу, у служби апо столского нунция почина окончовац 2001 року по тераш нє менованє. Медзи иншим, як нунций служел у державох у хторих Восточни Церкви значно заступени у Ґрузиї, Єрмениї, Азербейджану, Билорусиї
Сербску алє вообще. Високу делеґацию зоз Риму зоз представнїками Католїц кей церкви у Сербиї у шедзиску патрияршиї СПЦ у Беоґрадзе 28 октобра приял патриярх Порфирий, вєдно зоз митрополи том чарногорским Йоаникийом, владиками Иринейом бач ким и владиком зворничко тузланским Фотийом Бешеда во дзена у духу християнского порозуменя, а акцент бул тиж на унапредзеню и сотруднїцтву медзи Православну и Католїцку церкву котре, як наглашели присутни найкрасше шведоченє євангелских чеснотох котри таки важни у нєшкайшим швеце, окреме у Европи Патриярх спомнул свойо позитивни искус тва сотруднїцтва з Католїцку Церкву док бул митрополит заґребско люблянски и пренєсол поздрав папи Франциску з котрим ше особно стретал, окреме на медзирелиґийней мо литви за мир у Асизу 2016 року, а тиж подзековал Ватикану за нєпризнаванє Косова и Метохиї После того владика Ириней информовал ватиканского ви сокого госца о добрим сотруднїцтве зоз Католїцку церкву у Сербиї, окреме по питаню виронауки у школи и проблему о реституциї церковних маєткох О своїх позитивних искуствох зоз Католїцку церкву бешедовал и митрополит чарногорски Йоаникий, котри добре сотрудзує з католїцкима владиками у Чарней Гори, барским надвладиком и которским владиком После нащиви церкви св Сави у Беоґрадзе, патриярх порих тал и окремни приєм за госцох на хторим вжали учасц и вла дика марчански Сава, шеф кабинета патриярха, и Душан Ст анкович, управнїк информативно видавательней служби установи Сербскей православней церкви
DZVONI 24 listopad 2022 «Предобри Исусе! Ти по ангелови поволал ґу себе пастирох же би ши их благословел и зоз свою ласку збогацел. Дай же би и нас провадзели ангели по тей узкей драги крижа, а по шмерци же бизме ци шпи вали з ангелами ′Слава во вишних Богу′. Аминь. (Молитва Крачунскей дзевятнїци) Дня 30. новембра наполнєли ше 17 жалосни ро ки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо ЯНКО ВИСЛАВСКИ (1948 2005) з Руского Керестура СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Гоч час преходзи ти вше будзеш у наших шерцох и молитвох Супруга Мария, дзеци и унуки Спочивай у мире Божим! Е к у м е н и з е м / Н а з д о г а д о в а н є ПАПА МЕНОВАЛ НОВОГО ПРЕФЕКТА ДИКАСТЕРИЮ ЗА ВОСТОЧНИ цЕРКВИ Монс Клаудио Ґуґероти по тераз як нунций служел у державох у хторих значно заступени Восточни Церкви Ґрузиї, Армениї, Азербейджану,
ридаванє служби би мало буц у януару 2023 року Надвладика Ґуґероти дипломовал восточни язики и кнїжовносц як и литурґию
на
ЕКУМЕНИЗЕМ ПАТРИЯРХ ПОРФИРИЙ И ВЛАДИКА ИРИНЕЙ ПРИЯЛИ КАРДИНАЛА КОХА Дня
було окреме наглашене як найважнєйше за терашню Церкву диялоґ медзи
и Православну церкву, нє лєм
Билорусиї и України. По менованє окончовал длужносц апостолского нун ция у Велькей Британиї На чолє Дикастерию за Восточни Церкви нашлїдзи арґентинского кардинала Леонарда Сан дрия, хтори службу зохабя пре наполнєни роки. Примоп
Преподавал патристику
Те олоґийним институту Сан Зено и теолоґию и восточну ли турґию на Институту за екуменски студиї у Верони, од каль є родом У Римскей куриї роби од 1985 року, у Кон ґреґациї за Восточни Церкви, дзе по 1997 рок бул под секретар. Тиж так преподавал патристику,
и України
27. октобра кардинала Курта Коха приял у манастире у Качу и Ковилю владика бачки Ириней Булович. У розгварки
Католїцку
november 2022. DZVONI 25 МИЖО РАЦ
СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ КИМО РАЦ
Дня 5 децембра 2022 року наполнєли ше 30 роки як нас занавше зохабе ли нашо мили СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Мила наша Майо, нєт слова хтори би зменшали боль за тобу Хорота була моцнєйша од каждей нашей помоци Нїґда це нє забуду и нє прежаля: мац Мелания и оцец Янко Семаново, ше стра Таня Штранґарова зоз фемелию и брат Томислав зоз фамелию, супруг Борис зоз синами Дарком и Андрейом и мац Провчийова зоз Владком. Спочивай у мире Божим! Най це ангели чуваю. Дня 3. децембра 2022. року на полнюю ше 40 днї як нас занавше зохабела МАРИЯ ПРОВЧИ народзена Семан (1979 2022) з Руского Керестура Роки преходза, а ви и далєй у наших шерцох и памяткох Виславского и Бучково Спочивайце у мире Божим! з Руского Керестура КСЕНИЯ РАЦ ( 1936 2016) ЯКИМ РАЦ (1932 2018) «О мой Исусе! Ти мнє так полюбел же ши пре ммнє постал малке дзецко. Помож ми же би и я з любови ґу Тебе на вики остал Твойо дзецко.» (зоз молитви Крачунскей дзевятнїци) «Премили Исусе (...) водз ме зоз Твою Мацеру як гвизда трох кральох до нєба ґу Тебе, бо Ти мойо шветло.» (зоз молитви Крачунскей дзевятнїци)
(1963 1992)
(1957 1992)
Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жів ковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів гро мадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1
DZVONI 26 Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св о Миколая у Руским Керестуре М. Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о Владислав Варґа * Редакция: о Юлиян Рац, о Михайло Режак, о мр Дарко Рац, ш Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру сред ствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Минис терства информацийох Републики Сербиї од 1 октобра 1996 року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 прикладнїки * Рочна предплата за Сербию: 2000 дин Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел (+381) 025/703 836 * E mail: redakcija dzvoni@gmail com Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає реко католицька парафія св о Миколая у Руському Керестурі М. ита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церк вами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о Юліян Рац, о Михайло Режак, о мр Дарко Рац, с Михаїла
*
*
*
*
передплата
євра,
державі
М Тита
Руський Керестур, тел
listopad 2022 ЖИРО РАХУНОК НА ХТОРИ МОЖ УПЛАЦИЦ ПРЕДПЛАТУ И ДОНАЦИЇ ЗА «ДЗВОНИ» Динарски
Девизни
Banca
Grkokatolička
ПОМОЖМЕ ЗБУДОВАц МАРИЙОВ ДОМ „ЕМАУС“ У ВОДИцИ „ДОК ЄСТ ВОДИЦИ БУД ЗЕ И НАС“ (архиєпископ Сеґеди) Ваша любов и подзековно сц Мариї Води цовей за кажду Єй ласку, потїху и помоц най будзе позната шицким людзом! Най ваша пожертвовно сц пошвидша ви полнїц Марийово жаданє же би нас цо скорей позберала шицких вєдно, зоз Бачкей и Сри му... зоз цалого швета дзе нас доля одведла. Вашо пожертви можеце по слац на рахунок парохиї у Руским Кере стуре, а вашо мена буду записани нє лєм у шерцу Марийовим, алє и у нашей историї Водицовей Мариї. Grkokatolička parohija sveti Otac Nikolaj, Ruski Krstur Динарски рахунок: 160 521416 50 Девизни рахунок: 160005400004703433 Svrha plaćanja: Donacija Banka Intesa О б в и с ц е н я
жовтня 1996 року
Компютерська обробка: Славомир Папуґа
Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин
Тираж: 600 примірників
Річна
для Сербії: 2000 дин. Європа 50
заокеанскі
60 євра * Адрес:
64, 25233
(+381) 025/703 836 * E mail: redakcija dzvoni@gmail com
рахунок: 160 521416 50
рахунок: 160005400004703433
Intesa
parohija Sveti otac Nikolaj M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“
Ш Ш лл її дд оо м м пп оо дд її йй оо хх РУСКИ КЕРЕСТУР През Крачунски пост каждей нєдзелї после вечаршей Служби Божей парох о. Владислав Варґа трима преподаваня на тему „Боже слово нас пририх тує за народзенє Исуса”. Як визначел о. Варґа, Исус приходзи ґу шицким нам, нє лєм раз у року, алє през цали рок, а найвецей у особох котрим потребна наша помоц у риж них видох. (М.С.,О.Ж.) РУСКИ КЕРЕСТУР На нєзаповедане швето святого священомученїка Йосафата, на шого грекокатолїцкого владики, 12. новембра, шестри Служебнїци зоз вирнима поча ли модлїц дзевятнїцу до бл. Йосафати, сновательки шестрох Служебнїцох. У церкви була виложена и икона зоз мощами бл. Йосафати же би ше вирни могли помодлїц за свойо потреби. Дзевятнїца закончена 20. новембра, кед и Спомин бл. Йосафати. (М.С.,О.Ж.) РУСКИ КЕРЕСТУР Службу Божу у манастире Малих шестрох, котра була 13. новембра, перши раз без прису ства малих шестрох, алє зоз присуством вирних, служел керестурски парох о. Владислав Варґа. Вон у казанї спо нукнул же би ше вирни под час крачунского посту духов но пририхтовали за Рождество, же би помагали ближнїм з християнску любову. (О.Ж.) Вишол кишенкови календар за 2023. рок хтори видал парох шидски о. Михайло Режак, а мож го купиц по наших парохийох за 70 динари.
Ш Ш лл її дд оо м м пп оо дд її йй оо хх РУСКИ КЕРEСТУР Волонтере Каритасу за наймладших 18. новембра у Велькей виронаучней сали орґанизовали маскенбал. На нїм участвовали прейґ пейдзешат дзеци, котри за тоту нагоду обдумали интересантни маски за хтори були додзелєни и награди. Були орґанизовани и рижни бависка, танєц, а обезпечене и нове ошвиценє. (М.С.,О.Ж.) РУСКИ КЕРЕСТУР - У велькей виронаучней сали 12. новембра отримани Каритасов бал. Попри домашнїх учашнїкох, на бал пришли и госци зоз Коцура и Нового Саду, та вєдно було коло 50 присутних. Присутних привитал керестурски парох о. Владислав Варґа и указал на потребу друженя, зєдиньованя у шицких сферох чловекового живота. Доброму и веселому розположеню на балу допринєсли и гудаци, забавни бависка як цо то рулет танєц, вибор за найкрасшу манекенку и змаганє у ,,шизираню“. На розходу, остали ошмих и полне шерцо каждого з присутних. (С.А., О.Ж.)
