Dzvoni Maj 2022

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXIX · ЧИСЛО 5 (341) · МАЙ / ТРАВЕНЬ 2022 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.

Велька Ноц у Руским кеРестуРе

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР - На перши дзень Пасхи Служба Божа була на 8 годзин а найсвяточнєйше було на Литурґиї на 10 годзин хтору предводзел владика Георгий з домашнїма священїками. Парох о. Варґа привитал владику, конзулку з Амбасади України у Беоґрадзе и шицких парохиянох и їх госцох. У церковней порти отримане и традицийне пошвецанє паскалних кошаркох и велького числа присутних домашнїх и їх госцох. Служба Божа и пошвецанє паскох того дня пополадню були и у манастире Исусових малих шестрох на Циґлашоре. (М.А.)

НОВИ САД - У полней церкви на Вельку соботу служена Воскресна утриня, а потим внєдзелю, на перши дзень Пасхи Архиєрейска Служба Божа зоз швеценьом пасхалного єдзеня. Архиєрейску Службу Божу служели наш епарх кир Георгий Джуджар и домашнї парох о. Юлиян Рац. Шпивал Хор „Гармония”, дириґовала Сузана Ґрос Маркович, а солистка була Свитлана Декар. Дзияковал Йовґен Надь. (М.Г.К.)

КОЦУР - Перши дзень Велькей ноци, Воскресеня Исуса Христа, почал зоз Дзецинску Службу Божу, а потим отримана Велька Служба Божа зоз пошвецаньом кошарочкох и пасхалного єдзеня. На Шветли пондзелок владика кир Георгий Джуджар предводзел Архиєрейску Службу Божу, а сослужели парох о. Владислав Рац и капелан о. Данил Задрепко. (О.Р.)

ДЮРДЬОВ – Внєдзелю, 24. априла, у дюрдьовскей парохиї Рождества Пресвятей Богородици преславена Велька ноц. Служба Божа почала на 10 годзин, а служел ю о. Борис Холошняй. На Служби шпивал Церковни хор „Розанов“. По Служби, у церковней порти отримане и традицийне пошвецанє пасхалних кошаркох. (Л.В.)

ШИД - У Шидзе парох о. Михайло Режак служел богослуженя од Велького штвартку, на Вельки пияток и соботу, а на перши дзень Велькей ноци после Служби Божей у церковней порти пошвецени кошарки зоз пасками и тот дзень було вельо младих и дзеци. На други дзень швета о. Режак служел Службу Божу, а после богослуженя було и мированє. (В.Дї.)

КУЛА – Внєдзелю рано на 5 годзин служена Утриня и пасхална Служба Божа после хторей пошвецени кошарки з пасхалним єдзеньом. Служели обидвоме єромонахи, парох Дамян Кича ЧСВВ и сотруднїк Платон Салак ЧСВВ. Друга пасхална Литурґия була на 10 годзин хтору служел парох Дамян и пошвецел кошарки. На други дзень ґрупа КУД Иван Сенюк шпивала вельконоцни писнї, а младши члени пред церкву отримали українски вельконоцни обичай танєц гаївки. (М.А.)

Насловни бок, фото: К. Афич

Духовне заренко

НАРОД ЗМЕ ВОСКРЕСНУТОГО

Обще познате же чловек шицко прилагодзує себе. То роби зоз стварами, зоз животинями, а барз часто и зоз особами. Вон еґо-центер, зоз нїм почина история, лєм на його думанє цали швет чекал, прейґ нього достава смисел и цала вселена, а на остатку – и Бога вреднує и критикує, а часто ше з Богом и хаснує у рижних потребох, а часто го и одруцує, преклїна, вишмеює и лає.

Шицко то постої у швеце и о тим нє вредзи бешедовац.

Вредзи вше ознова бешедовац о Богови тим котрим до ньго веря, котри го любя и сцу го вше вецей любиц. Часто, нє нароком, прициснути з проблемами, бриґами и хороту, трациме тот прави „випатрунок” Божи. Починаме му давац прикмети нашо – гнїва ше на нас, каре нас, або шицко нам да лєм кед ше будземе модлїц и за тоти цилї посциме, палїме швички, модлїме ше. Нєт нїч у тим злого, кед Бога нє зведземе лєм на того цо реаґує – з добром або злом. Нєбезпека у тим же Бог кус - покус постава на нашу подобу, а нє ми на подобу Боожу. Часто, у превелькей нїжносци, на Крачун надношиме ше над „малого” Исуса, питаме од його малючких рукох благослов. Або, так исто полни сочувствия, на Вельки пияток, оплакуєме церпенє и шмерц Исуса Христа, прейґ стацийох преходзиме вше знова и ознова вєдно з Исусом тоту драгу на Голгофту.

Шицко то у шоре, алє ми нє народ Новонародзеного, та анї Розпятого. Ми народ Воскреснутого. Шицки швета то здогадованя на подїї, барз вельки и значни, цо ше збули пред 2000 роками. Та и саме розпинанє Исуса - то лєм подїя у прешлосци. Правда, подїя котрей плоди и нєшка присутни, алє Исус лєм

раз бул розпяти и лєм раз умар.

Два швета, медзи морйом прекрасних шветох, то нє лєм здогадованє. То Велька Ноц и Русадля – Сошествиє св. Духа. Исус раз воскреснул и Його нови живот воскреснутого єдини правдиви, котри ше нїґда нє кончи, вични.

Сошествиє св. Духа ше перши раз збуло 10 днї после Вознесения, алє зиходзенє – дїйствованє св. Духа нє престава по нєшка.

Праве тоти швета шветкуєме: єдно прешло, друге приходзи. А обидва, у ствари, нєпреривно тирваю. Вони починаю и конча Пейдзешатнїцу.

И наисце, Пейдзешатнїца – то нашо єдине швето. Швето котре нїґда нє престава. Швето Воскреснутого котри вєдно з Оцом посила св. Духа же би навики нашли свойо биванє – чловека.

(о. Михайло Малацко, «Дзвони», 2011.рок)

maj 2022.

DZVONI

3

Екуменизам

ВИНЧОВАНКИ З НАГОДИ ПАСКИ 2022 – ВЯЗАНИ ЗА ВОЙНУ У УКРАЇНИ Приношиме виривки зоз Вельконоцних винчованкох дзепоєдних представнїкох Церквох у котрих тематика войни на України завжала вельо места. Понеже винчованка нашого владики уж обявена, приношиме слова папи Франциска котри 17. априла, на Паску по григориянским календаре поведол на познатим привиту и благослову городу Риму и цалому швету (urbi et orbi), а котре у цалосци пренєсли шветово медиї. Преношиме и бешеду патриярха царгородского Вартоломея, митрополита Онуфрия з Українскей православней церкви України Московского патриярхату и митрополита Епифания з нєдавно осамосталєней Православней церкви України, як и представнїка Українскей грекокатолїцкей церкви митрополита Святослава Шевчука. Приношиме и виривки посланьох грекокатолїцких владикох Милана Стипича з Крижевцох и владики Кира зоз Македониї и посланя патриярха сербского Порфирия.

Папа Франциск

Мили браца и шестри!

Нашо попатрунки нєдовирлїви. У тим войновим Воскре сеню видзели зме превельо креви, превельо насилства. Нашо шерца виполнєти зоз страхом и знємиреносцу, док ше велї нашо браца и шестри мушели заврец же би ше охранєли од бомбох. Чежко повериц же Исус наисце воскрес, же наисце победзел шмерц.

„Христис воскрес! Воистину воскрес!” Нєшка нам є потребни баржей як гоч кеди, на концу поста котри як кед би ше нє сцел закончиц. За нами два роки пандемиї котри охабели чежки шлїд. Бул уж час же бизме вишли зоз тунела, руку под руку, удружуюци свойо сили и ресурси. Потребни нам Воскреснути же бизме верели до побиди любови, же бизме ше наздавали помиреню. Вон нам нєшка потребнєйши як було кеди, же би пришол медзи нас и знова нам гварел: „Мир вам!”

4

DZVONI

Лєм Вон то може зробиц. Лєм вон нєшка ма право нависциц нам мир. Лєм Исус, бо ноши рани, нашо рани. Вони печац котри нє мож висцерац, печац його любови ґу нам, тирваце заступнїцтво же би их нєбесни Оцец видзел и змиловал ше нам и цалому швету. Рани на целу воскреснутого Исуса то знак борби котру вон за нас водзел и у котрей победзел з оружийом любови, же би ми могли мац мир, були на мире, жиц у мире...

Ношим у шерцу числени українски жертви, милиони вибеженцох и интерно виселєни особи, роздзелєни фамелиї, старих котри остали сами, зламани животи и розваляни городи. У очох ношим погляд дзецох котри остали широти и сцекаю од войни. Патраци на нїх, нє можеме нє чуц їх крик болю, вєдно з больом велїх дзецох котри церпя ширцом швета.

Зочени зоз нєпреривнима знаками войни, як и велїма боляцима животнима пораженями, Христос, побиднїк над грихом, страхом и шмерцу, спонукує нас же бизме ше нє придали злу и насилству. Допущме Христовому миру же би нас победзел! Мир можлїви, мир то длужносц, мир найважнєйша одвичательносц каждого.

Патриярх Вартоломей

Екуменски царгородски патриярх Вартоломей у казанї после святочней Воскресней Служби 24. априла у Истамбулу поволал же би ше деблокировали гуманитарни коридори у українских городох, та на евакуацию гражданох Мариюполя у русийским окруженю.

Почесни поглавар шветового православя винчовал Воскресенє, а зоз словами потримовки бешедовал и о ситуациї у України.

– Нєшка вечар нашо думки зоз витрапену Україну и зоз шицкима кризами на Жеми дзе преовладує насилство и повредзованє людского достоїнства. Замодлїме Воскреснутого ошлєбодителя же би тото Воскресенє

travenq 2022

Екуменизам було спонукнуце за отверанє гуманитарних коридорох, сиґурних преходох до насправди сиґурних продручйох за тисячи людзох окружени у Марияполю, цивилох, покалїчених, старих, жени и вельочислени дзеци. Най так будзе и у шицких реґийох України дзе ше случує нєописуюца людска траґедия, гварел екумнески патриярх.

Митрополит УПЦМП Онуфрій

Архіпастирям, пастирям, чернецтву та всім вірним чадам Української Православної Церкви: Христос Воскрес! Цими вічно живими словами сердечно поздоровляю всіх Вас, боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, з найбільшим нашим християнським Празником Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа. У цьому році Господь відвідав нас особливим випробуванням і скорботою. Сили зла згустилися над нами. Але ми не нарікаємо і не униваємо, тому що Своїм Воскресінням Христос Спаситель переміг зло.

Митрополит ПЦУ Епіфаній

Для нас, для всіх, хто невинно страждає від імперії зла навіть сьогодні, в день Пасхи, воскресіння Христове є радісним нагадуванням про неминучу перемогу Божу над гріхом і беззаконням, про перемогу добра і правди. А для ворогів, які вдерлися в наш український дім, для душогубів і вбивць, які навіть у ці священні дні не лише не зупинили кровопролиття, але тільки примножують його. Коли Спасителя розпинали на хресті та ховали у гробі, серця вірних були сповнені стражданням і болем, але воскресіння Христове перетворило плач на радість, відігнало скорботу, утвердило надію. Так було в давній час, так є і нині – святкуючи Пасху Христову, прославляючи воскреслого Господа, ми серед страждань і жаху війни отримуємо духовне зміцнення впевненістю в перемозі правди й добра, в перемозі життя вічного над силою пекла. Нехай Боже благословіння перебуває над тими, хто жертовно і з любов’ю служить ближнім, хто надає допомогу нужденним, піклується про вигнанців, хто підносить голос проти неправди й у різний спосіб, але звершує одну справу – бореться з темрявою і злом. Попри біль і страждання, руйнування й горе, які принесла в наш дім війна, ніщо не може відібрати ту спільну радість, яку серед темряви нічної та на світанку нового дня нової України приносить нам сьогодні Воскресіння Христове.

Митрополит УГКЦ Святослав Шевчук

Цього року ми зустрічаємо Пасху Христову серед особливих випробувань, страждань, знущань, зневаги і руїни. У нашому народі, в Україні та на поселеннях, може здатися, що хрест Господній був раптово кинений нам на плечі на самому початку Великого посту і ми несемо його вже не день-два, не тиждень-два, а безнаста-

maj 2022.

нно, день і ніч. Для нас Велика п’ятниця стала немовби хлібом насущним, буденною дійсністю і ми не знаємо, коли настане світлий день перемоги над злом, ненавистю і насильством. Але саме сьогодні Господь закликає нас не сумніватися в перемозі світла над темрявою, життя над смертю, істини над брехнею, і Він запевняє нас у своїй любові та милості. Від Нього, нашого воскреслого Спасителя, ми черпаємо силу в теперішніх стражданнях, Він – джерело нашої надії. В тому ж дусі ми впевнено вітаємо одне одного переможним привітом: Христос воскрес! Воістину воскрес! Вітаю всіх, хто по всьому світу підтримує і допомагає Україні, великим чи малим. Хай сьогодні кожний із нас відчує надію у світле майбутнє в мирі і злагоді, бо саме Воскресіння Христове – джерело миру. Хай пребагата символіка нашої писанки нагадує всім нам, що воскреслий Господь – джерело небесних благ, радості, добра, перемоги і вічного життя. Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!

Патриярх сербски Порфирий

Ми ше на Голгофтску гору нєпреривно пендраме, мили духовни дзеци, бо зме поволани. Чувство одвичательносци медзи нами и нєшка окреме наглашене пре всеобщу кризу у швеце и факт же ше пламень оружийних зраженьох на просторох України придружел тим на других местох на планети дзе постої конфликт медзи державами, народами и вирами. Сочувствуєме и вєдно страдаме зоз шицкима православнима християнами, браца и шестри, сочувствуєме и сострадаме зоз шицкима людзми того швета патраци як ше зраженя на українскей жеми и ширцом швета ище баржей преглїбюю. Створени зме як єден и єдинствени людски род, и поволани зме буц єдно. Прето ше Воскреснутому Господу модлїме же би цо скорей запровадзел мир, же би престало страданє и же би ше шицки вибеженци врацели до

DZVONI

5

Екуменизам

своїх домох. Кажда война, було дзе и було кеди, дава лєм утрати и то пораженє людского достоїнства, пораженє и ганьба каждого чловека як подоби Божей.

Грекокатолїцки владика крижевски Милан Стипич

Шведкове зме же после два тисячи рокох християнскей присутносци у швеце и велького числа святих и мученїкох, тот швет заш лєм постава вше цмейше место котре, нажаль, нє диха зоз евангелийским духом любови, алє постава место зла. Технолоґийни розвой чловечества, нажаль, нє викоренєл мержню, глад, войни и други людски нєволї. Одвит на зло то любов, и то нєсебична, пошвецуюца любов Христова, з котру ше швет єдино може препородзиц и пременїц на лєпше. Най ше прейґ каждого з нас християнох почувствує присутносц воскреснутого Христа у швеце.

6

DZVONI

Окреме ше здогадуєме наших братох и шестрох у України, священства и вирних нашей шестринскей Українскей грекокатолїцкей церкви, як и шицких других людзох у України, без огляду на виру, котри барз церпя пре войну котра наруцена їх жеми. Наша им епархия такой помогла зоз шицкима своїма средствами и можлївосцами. Поволуєм вас, браца и шестри, же бисце и далєй помагали нашим українским братом у бриґи же би у хвилькох церпеня почувствовали правдиву потримовку шицких, а окреме нас, грекокатолїкох зоз Крижевскей епархиї. Модлїме воскреснутого Христа же би застановел хороти, войни и церпенє людзох у швеце и же би, и попри декаденциї до хторей швет вошол, подаровал милосердиє и любов нєшка. Шицким котри у бриґи або розпуки, най воскреснути Христос принєше мир, радосц и оптимизем у живоце.

Грекокатолїцки владика струмицко - скопски др Киро Стоянов

У тим чаше нє може ше нє спатриц церпенє и боль народа України. Мили браца и шестри, вашо вельке страданє и церпенє, наиходзи на одгук у наших шерцох. Сочувствуєме зоз шицкима людзми котри церпя, модляци ше Богу же би ожалосценим послал потїху, тим цо страдали най поможе же би ше дзвигли зоз ґару. Покойним най подарує вични мир, а силним и тим котри порушали зраженє най пошлю свойого Духа же би ше охабели зла и най руша по драги мира и правди. У тим злу знова потрафени фамелиї котри плаца вельку цену. Най воскреснути Христос одженє од нїх страх и най им да тварду виру же Вон єдини права Драга, Правда и Живот. (пририхтала Редакция «Дзвонох»)

travenq 2022

Екуменизем

СЕРБСКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ПОМАГА ВИБЕЖЕНЦОМ З УКРАЇНИ БЕОҐРАД

Патриярх сербски Порфириє у Парохийним доме храма Святого Сави на Врачару нащивел фамелию Ґеращенко хтора сцекла од войни у України.

ґиї, владика их привитал на русийским язику, винчовал и Вельку Ноц и пренєсол поздрави патриярха. Заєднїцтво предлужене зоз заєднїцким святочним полудзенком. З директорку установи, Саню Ґрбавац, розпатрани способи, а догварени и конкретни крочаї з хторима ше Епархия заґребско – люблянска и Церковна општина Заґреб помогнє особом з инвалидитетом з України хтори змесцени у Дуґим Селу. Александер и Мария, хторим ше штварте дзецко народзело пред сам одход до вибеженства, дочасово ше змесцели до кумових, фамелиї Неделькович. Вони визначели же прейґ патриярха Порфирия виражую подзековносц сербскому народу на госцолюбивосци и сиґурносци хтору им дал. Патриярх Порфириє наглашел же наш народ барз добре зна яке то нєщесце война, а окреме цо то вибеженска трапеза, як и же Церква зроби шицко цо у єй моци же би помогла вибеженцом з України, алє и же пошлє помоц на подручє загрожене з войну.

- Найважнєйше же би престала война, за цо ше модлїме. Модлїме ше най ше ваша прекрасна фамелия враци до свойого обисца, же би дзеци почувствовали цеплоту родительского дома, поручел патриярх Порфириє и знова поволал вирних же би помогли вибеженцом з України, без огляду чи су православни, католїки чи атеисти, до хторей иду церкви або як ше модля Богови. – Тото од нас обчекує Христос, же бизме помогли тим цо унєщесцени, визначел патриярх Порфириє.

ДУҐЕ СЕЛО

На Воскресни пондзелок, 25. априла, у Центру за рехабилитацию Станчич у Дуґим Селу, з благословом патриярха Порфирия, Службу Божу служели священїк Боґолюб Остоїч и диякон Александар Лукич. Богослуженю присуствовал и еписком хвостански Юстин, викар патриярха сербского. У тим центру ше находза 20 особи з инвалидитетом хтори вибеженци з України. По законченю Литур-

maj 2022.

ЗАҐРЕБ

На воскресней литурґиї у Заґребе викарни епископ хвостански владика Юстин Єремич винчовал численим православним вирним и вибеженцом з України и апеловал на мир. Еписком пренєсол патриярхово поздрави и гварел: „Жиєме у чежких часох кед живот спатраме лєм зоз перспективи шмерци, цо значи же ше кажде завера до себе, постава себични и сце цо вецей уживац у живоце, бо дума же то єдина дестинация нашого иснованя”. Вон додал же єст надосц церпеня, зла и цмоти, хороти и войни, алє и додал же „Бог заш лєм видзи цошка цо добре на тим швеце, а то чловек. Кед гвариме же вериме до Христа, ми вериме и до Бога и до чловека, гоч нас живот сце прешвечиц до иншого. Ми, християнє, длужни здобуц радосну перспективу воскреснуца Христового”. Владика Юстин обишол вибеженцох з України хтори у колективним змесцену при Заґребе и повинчовал швета зоз словами поцешеня. СПЦ

DZVONI

7

Парохия Святого Миколая

СВЯТОЧНО ПРЕСЛАВЕНИ КИРБАЙ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ Владика у своєй казанї здогаднул же то перши Кирбай без покойного пароха Михайла Малацка, за хторого ше треба модлїц. Владика наглашел и приклад милосердней любови святого Миколая на хтору ше можеме упатриц. На концу тей Служби владика подзелєл Подзекованя парохияном и орґанизацийом за нєсебичну помоц и роботу за добро нашей парохиї и Церкви. По Служби Божей бул одпустови обход коло церкви зоз читаньом Євангелиї.

Внєдзелю, 8. мая, по вечаршей Служби Божей бул служени Молебен, а потим богослов Ярослав Варґа од владики кир Георгия Джуджара приял нїзши чини. Владика замодлєл шицких же бизме Ярослава Варґу, сина пароха Владислава Варґу, провадзели з молитву на тей драги по хторей вон ступа же би була благословена и же би його служенє Церкви и Богу було плодне, на славу Божу и на спашенє души. На концу було Всеночне хторе предводзел владика Геoргий зоз священїками.

На нєдзельовей дзецинскей Служби Божей Дружтво св. Миколая зоз тропаром и величаньом, означело дзень свойого покровителя. На концу бул благослов зоз мощами того святителя.

Пондзелок, 9. мая, святочно преславене храмове швето Кирбай, дзень премесценя мощох св. Миколая. Ранша Служба Божа з Молебеном була на 8, а Архиєрейска на 10 годзин. Архиєрейску Службу предводзел владика кир Георгий Джуджар зоз священїками з нашей Епархиї – о. Владислав Рац, о. Михайло Режак, о. Михаил Холошняй, о. Юлиян Рац, о. Дамян Кича, о. Дарко Рац, о. Владимир Еделински Миколка, о. Алексий Гудак, о. Иґор Вовк, о. Михайло Гарди зоз Словениї, як и домашнї о. Владислав Варґа, о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта.

8

DZVONI

Владика кир Георгий Джуджар додзелєл Подзекованя за нєсебичну помоц и роботу за добро парохиї и Церкви поєдинцом и орґанизацийом: Мирон Семан, Михайло Венчельовски, Дюра Будински, Михайло Рац, Владимир Колєсар, Янко Олеяр, Ярослав Дудаш, Стево Хрин, Яким Семан, Еуфемия Баран, Мелания Колошняї, Мелания Колєсар, Ана Варґа, Златица Малацко – панїматка, Янко Цап, «Елком – медиа», «Електро - монтажа», ш. Михаїла Воротняк, Исусова мала шестра Мартина Душен, «Центер бл. Йосафати», «Каритас», «Марийово Дїло», Лидия Пашо – «Мишани хор», Християнски часопис «Дзвони»

travenq 2022

Парохия Святого Миколая

Члени Церковного одбора особно, зоз своїх пенєжох купели нови швичнїки з олєйом за швички за 680 евра, а купени су дзекуюци ш. Авґустини Илюк у манастире Унив, у України.

За швичкарох Дружтва св. Миколая шестри Служебнїци ушили нови стихари. М.С.,О.Ж.,Л.Р.

ПРИРИХТОВАНЄ ЗА 200 - РОЧНЇЦУ ДРУГЕЙ ОБЯВИ У ВОДИЦИ

Як записане у историї Водици, а то визначене и на слики над студзенку у Водици, 6. юния коло 11 годзини 1822. року Мария ше обявела двом дзивком: Єлисавети, дзивки Андрия Рамача и Гелени, дзивки Михала Виславского. Тота вистка, як пише у жридлох обявеньох, нательо була моцна же барз швидко зацикавела ширше околїско и дошло аж до крижевского владики. Од теди Водица, после першей появи 1817., постала нашироко позната. Пририхтуюци ше ґу тей 200 - рочнїци, у Водици розпочати вельки роботи на обнови самей церкви, студзенки, балдахима, шопи и околїска. На церкви офарбени облаки и уходни дзвери а цокла обилєна на белаво. На студзенки поробени вецей роботи - обити цалком препаднути малтер аж по сами паланки, положена гидроизолация, мрежочка и шицко обилєне на белаво. Тиж так и мраморни камень ошмирґлани и штирираз префарбени з превидним лаґом, а офарбени и заардзавени плех на закрицу. Над статуи Мариї офарбени плех як и над подзвигнутим балдахимом, дзе ше у вельких нагодох служи Служба вєдно зоз штирома лавочками. У шопи офарбени шицки бетоново слупчки и вонкашнї лавочки, а ознова обилєни и мурик коло хижи за домара. Тото цо шицки увидза то - же нєстало древо каталпа медзи балдахимом и шопу бо було цалком препаднуте зоднука и праве чудо же го тримала у живоце лєм ценка скора. У нукашньосци каталпи були вельки рої шершеньох (стршлєн,Vespa crabro) котри грожели палом-

maj 2022.

нїком. Окрем того, цале околїско ше коши, биля стациї крижней драги, ушорює желєна поверхносц и пещера. Окрем числених волонтерох, найвецей ше анґажовали тутор Водици Владимир Чижмар, предсидатель церковного одбору Михайло Рамач, член Церквного одбору Михал Рац, роботнїки Душан Рац и Славо Дудаш и домашнї чувар Водици Янко Олеяр. Означованє будзе на швето Русадля. (О.Р.)

DZVONI

9

Святителє

ЖИВОТ СВЯТИХ СВЯТИ ОЦЕЦ НИКОЛАЙ, МИРЛИКИЙСКИ ЧУДОТВОРЕЦ – пренєшенє мощох (09/22. май)

Гроб святого оца Миколая Под час цара Алексия Комнина и патриярха Николи Ґраматика у Царгороду, 1087. року, цело св.Николая Мир-Ликийского чудотворца пренєшене зоз Мирох Ликийских до городу Бари у Италиї. Тото ше случело пре причину предзераня муслиманох Отоманох до Византийского царства. Святи Николай ше теди явел у сну єдному священїкови у Барию и гварел му же би ше його мощи пренєсло до того городу. У тот час город Бари бул под церковну юрисдикцию Византиї. Кед ше преношели мощи, случели ше велї чуда и виздравеня людзом хтори дотхли мощи и хтори ше щиро модлєли, лєбо ше помазовали зоз миром хторе цекло зоз святительових мощох.

СВЯТИ РЯВНОАПОСТОЛИ КИРИЛ И МЕТОДИЙ (11/25. май)

Кирил и Методий були браца, родом зоз Солуну и жили у IX столїтию. Були дзеци богатих и познатих родичох Лава и Мариї. Старши бул Методий и вон препровадзел як официр у войску 10 роки и бул змесцени медзи Славянами у Македониї. Македония у тот час була обласц хтора ше тераз пресцера на трох державох, сучасней Македониї, Греческей и Болгарскей. Зоз Македониї пошол на гору Олимп, дзе ступел до манастира

10

DZVONI

и пошвецел ше за монаха. Там му ше придружел и його брат Кирил. Кед цар Каґан, хазарски цар, глєдал казательнїкох Христовей вири, цар посила Кирила и Методия до царства хазарох же би там научовали виру Христову. Так ше по казаньох и мисийох св. Кирила и Методия обрацел на хриСвяти Кирил и Методий стиянску виру и сам цар Каґан и множество хазарского народу. Шицких кресцели Кирил и Методий. После одредзеного часу, врацаю ше до Царгороду, дзе формовали славянску азбуку хтора чишлєла 38 букви. Починаю прекладац церковни кнїжки зоз греческого на славянски язик. У єдней хвильки моравски цар Растислав их поволал до Моравиї наказовац и мисионариц. Кирил и Методий ше прилапели пойсц и їх мисия була барз успишна. Кресцели множество славянского народу у Моравиї. Кнїжки умножели и дали их священїком же би научовали, модлєли ше и ширели Христову виру. Теди сцигує поволанка од папи римского же би пришли ґу ньому до Риму. У Риме ше Кирил похорел и умар 14. фебруара 869. року. У Риме им папа Йоан VIII 880. року дал благослов за їх роботу и ошмелєл их научовац и мисионариц медзи Славянами на їх власним язику. Тиж так и церковни кнїжки хтори Кирил и Методий преложели на славянски язик. Кед Кирил умар, Методий ше врацел до Моравиї и до своєй шмерци наказовал медзи Славянами. Упокоєл ше 6. априла 885. року. Його пейцме ученїки св.Наум, св.Климент Охридски, св.Сава, св. Анґеларий и св. Ґоразд преходза Дунай и наказовали и мисионарели успишно медзи Славянами. Стационовали ше на озеру Охрид одкадз одходзели наказовац. Нєшка их за своїх хрестительох хтори им принєсли Христову виру тримаю вельочислени славянски народи медзи хторима Чехи, Словаци, Болгаре, Македонци…, а часточно и други Славянє. о. мр. Дарко Рац

travenq 2022

Стретнуца „БЕЛАВА ПТИЦА” НАЩИВЕЛА ВОДИЦУ

Дзеци з окремнима потребами вельки Дар божи

Члени Здруженя „Белава птица” зоз Кули 21. априла нащивели нашу Водицу и дружели ше з дзецми и волонтерами Каритасу котри им порихтали рижни бависка, а Церковни одбор ше остарал за полудзенок. Як домашнї гварели, чкода же вецей нашо дзеци и фамелиї нє були присутни, бо ше од тих дзецох могло вельо научиц - як ше медзи собу дружа и шпиваю духовни писнї. Єден фаховец - воспитач гварел же особи з интелектуалнима почежкосцами нас вецей науча о вихованю дзецох од шицких других петаґоґох. Вони нам знїмаю маски и отвераю нашо шерца. Вони нє знаю за двоначносц лєм за щиросц, їх вонкашнї реакциї и справованє нє вше указую на їх характер, а неґативне справованє часто лєм резултат їх ранох котри вони шмело ноша. Вельораз вам праве така особа перша поможе скорей як други гоч сце таке анї нє обчековали од нїх. Єден священїк гварел же у друженю з такима „слабима” Бог дава окремни дар котри треба преношиц другим: то нєпоштредносц, щиросц, доброта, нїжносц – бо шицко тото у нас спричинює праву реакцию вредносцох и емоцийох котри зме уж велї занєдзбали. (О.Р.)

maj 2022.

DZVONI

11

Духовносц

КАРЛО ДЕ ФУКО – ИСУСОВ БРАТ КАРЛО (1858-1916) Папа Франциск 15. мая преглашел 10 нових святих, медзи хторима и Карло де Фуко чий живот и духовна драга будзе представена у идуцих числох.

роботу у Мароку. Под час того путованя, вецей раз го дочековали и щицели побожни муслиманє з котрима постал приятель. Упознал ше зоз їх виру и почал роздумовац о Богови.

Врацел ше до Французкей, дзе є крашнє дочекани од своєй християнскей родзини. Окреме ше повязує зоз шестринїцу Марию де Бонди и паноцом Хувелином. У октобре 1886. року, кед му було 28 роки, дожил глїбоке искуство з Богом. Одкрива Бога як Оца, безконєчно блїзкого и полного нїжносци, того котри нїґда нє престава чекац свойо дзецко. Од теди глєда способ як зоз своїм животом одвитовац на Божу вичну любов.

Стретнуце з Исусом зоз Назарету

Єдно паломнїцтво до Святей Жеми одкрило му Исуса з Назарету, уцеловеного Сина Божого, котри бул скрити 30 роки як валалски роботнїк, тишлїр. Тото худобство и Христова понїзносц, за Карла було поволанє: „Барз бим сцел конєчно жиц живот котри сом нагадовал кед сом ишол по дражкох Назарету, кадзи ходзели ноги нашого Спасителя, худобного роботнїка, страценого у прешлїдованю и скритосци.“

Искуство Божей нїжносци

Карло де Фуко родзени у Стразбурґу 1858 року. Мацерова блїзкосц, виполнєла його дзецинство. Медзитим, кед му було 6 роки остал без родичох. У младосци страцел виру и борел ше же би нашол смисел живота. Чувствовал пражнїну котру нїч нє могло випольнїц. Придавал ше нєшоровим уживаньом, алє у нїх нє пренашол потїху.

Познєйше нашол виру и зрозумел же пражнїна и жалосц котру чувствовал одкриваю безконєчне цихе Боже чеканє и же го воно нїґда нє зохабело. Кед му було 22 роки, як официра го послали до Алжиру. После трох рокох зохабел войску и почина ризичну

12

DZVONI

Вибрал себе драгу котра постала длугока и пременлїва. Седем роки бул у манастире у Трапеу, потим 4 роки у Назарету, дзе жил як пустиняк, на портирнїци у манастире часних шестрох Кларисох. За тоти роки препровадзени у молитви и цихосци, Бог му гуторел до шерца. Годзинами, днями и ноцами клєчи пред Святима Тайнами, як залюбени котри нїґда нє вистанє чекац свою наймилшу пару. Остава буц у тим упарти и у спокусох, и у чежких духовних борбох.

Карло длуго медитовал задумуюци Исуса, преживйовал у себе Христово слова и дїла зоз Євангелиї. Жадал же би тоти слова зробели пременку у його шерцу, так як цо єдна капка води котра пада вше на исте место направи углїбенє у найтвардейшим каменю. И нєодлуга ше случело же го Боже слово поволало, послало на нову драгу. (предлужи ше)

Пририхтал: о. Владимир Медєши

travenq 2022

Духовносц

Молитва придаваня Карла де Фукоа

Оче мой, Подполно ци ше придавам, Роб зо мну по твоєй волї Гоч яка вона була Я Ци дзекуєм. Порихтани сом на шицко И шицко прилапим Лєм же би ше Твоя воля Виполнєла на мнє И на шицких Твоїх створеньох. Нє жадам нїч инше, Оче. Кладзем свою душу до Твоїх рукох Давам ци ю зоз шицку свою любову, Прето же Це любим И чувствуєм потребу даровац ше Тебе И подполно ше придац до Твоїх рукох Без гранїцох Без мири И з безконєчним довирийом Бо ти мой Оцец. Аминь.

казанї о. Варґа бешедовал о живоце Карла де Фокоа и о духовним шведоченю Исусових малих шестрох – „Карл де Фуко у младосци бул нємирна душа хтора глєдала и жадала пополнїц пражнїну у себе. На єдней споведзи дожил же тото цо глєда то Бог хтори любов и милосердиє. Намагал ше нашлїдовац Исуса у цихосци, скромносци, роботи, з людзми. Вон гуторел же кед це поволаю на госцину, нє шедай на перше место, алє на остатнє. Треба буц понїзни, блїзки з тима цо одруцени, бидни, з малочисленим народом, з тима цо на перифериї, там дзе нє знаю за Бога“. Парох наглашел же керестурска парохия ма щесце Исусово ту уж 50 роки присутни мали шестри Исусово и шведоча тоти чесноти. После Служби, на хторей було красне число вирних, служени Молебен, а потим бул аґапе. М.С.

СЛУЖБА БОЖА ЗА СВ. КАРЛА ДЕ ФУКОА

З нагоди преглашеня Карла де Фукоа за святого 15. мая у манастире Исусових малих шестрох була Служба Божа хтору служели керестурски парох о. Владислав Варґа, коцурски парох о. Владислав Рац и керестурски капелан о. Владимир Медєши. У своєй

maj 2022.

DZVONI

13

Сила молитви

НЄ ТРЕБА ИСЦ АНЇ ДО СВЯТЕЙ ЖЕМИ, АНЇ ДО МЕДЖУґОРЯ КЕД МАМЕ ВОДИЦУ (Я.О.)

(Под тим насловом починаме обявйовац свойо власни дожица зоз Водицову Марию и добре би було кед би нам шицки котри маю красни искуства або окремни ласки од Водицовей Мариї посилали же бизме з нїма помогли другим и преславели нашу Водицу.) Пред даскельома днями на парохию пришла єдна жена и принєсла свой дарунок за нашу Водицу. Я єй гварел же на якиш способ Мария указала же жада себе збудовац дакус векше место, дзе би нас могла през цали рок стретац, приходзиц, можебуц и преноцовац кед сцеме дакус длужей остац при Нєй. Потолковал сом єй историю єдней векшей донаторки котра виражела жаданє паноцови Малацкови же би то бул єден центер стретнуца, а вон го наволал центер „Емаус”. Прето сом єй гварел же єй прилог пойдзе у тим намиреню. А вец сом ше єй опитал прецо вона дарує свой прилог? Вона виприповедала свойо красне искуство котре ту преношиме у цалосци як го вона записала на мою молбу.

Дзекуєм Водицовей Мариї

Мой син дожил єдно чежке розчарованє у живоце... охабела го жена. Було му барз чежко, бо му остало два и пол рочне дзецочко. И теди, кед му було окреме чежко, а знал добре за нашу Водицу до хторей и вон и ми часто одходзели – явел ми у слизох: „Мамо, идзем до Водици”. Випровадзела сом го зоз вельким больом, алє и вельку виру до Мариї Водицовей, сподзиваюци ше же там найдзе свой мир и поцешенє. Так и було. Вон ше врацел цалком пременєти и було и йому, и нам двоїм вельо лєгчейше. Понеже нє знал як далєй будзе жиц сам, вон ше ознова оженєл цивилно и пофришко ше им родзело дзивчатко, праве на Вилїю вечар. Понеже зме уж мали вельо дожица зоз Марию Водицову, я му ознова предложела же би пошол до Водици и подзековал Мариї и модлєл ю най им помогнє у новим живоце котри започал ознова. И пред-

14

DZVONI

ложела сом му же би мено дзивчецу дали Мария, бо праве вона, Водицова Мария нам цалей фамелиї та и им двоїм дала нову надїю. Вон предложел нєвести и вона цалком пристала. Достали зме малу Марию. Мой оцец робел таки роботи же му требали вше здрави руки. Прето, як добре паметам часто масирал свойо руки и з Водицову воду котру приношел зоз Водици. Кед масирал, паметам добре, вше ше модлєл „Богородице Дїво”. Нєдавно ми дохторка одкрила же мам ґлауком (очкодованє живца у оку котре може спричинїц же чловек останє цемни) у оку, а тиж и катаракту. После як ми преписала лїки, то єст капки до ока, я их почала по рецепту хасновац, алє сом достала вельку алерґию. У тих моментох ми пришол на розум мой добри оцец та и я рушела по його драги вири. Понеже нє бивам у Керестуре, постарала сом ше и принєсли ми воду зоз Водици та сом такой почала умивац очи и рано и вечар и модлїц „Богородице Дїво“ як и мой оцец дакеди, а у думкох сом ше преселєла до Водици и

ґу Мариї Водицовей. После якогош часу, кед сом пошла на препатрунох до дохторки, вона ше зачудовала и запитала ше наглас: „ Дзе же нєстал ґлауком и катаракта?!” Я тиж була нєсподзивана. Алє сом нїч нє гварела, бо нє знам чи є вирнїк и цо би на тото поведла. Ришела сом єй то повесц док пойдзем на другу контролу и опитам ше єй чи вери до Бога. Кед вери, виприповедам єй мойо красне дожице зоз Марию. И далєй умивам зоз Водицову воду очи и рано и вечар зоз виру до Мариї, а тераз можем ознова, после як престала алерґия, хасновац и капки котри ми преписала дохторка. Тераз и читам, и пишем без окулярох. Дзекуєм барз Мариї Водицовей на таким красним дарунку котра ми дала! (К. С.)

Молитва при икони

Остатнї роки були барз чежки за мнє – син ше чежко похорел и умар, допатрала сом хорого супруга, а на концу сом ше и сама похорела и закончела у шпиталю. Тих дньох сом чувствовала вельки нємир и терху бо ме єдна особа наволала и барз ме уквилєла. Обрадовала сом ше кед сом дознала же у каплїци будзе икона Водицовей Мариї. На кочику ме оддрилєли до каплїци ґу икони. Модлєла сом ше Мариї за помоц, най ми дакус олєгча бриґи. После молитви забренкал телефон и чула сом глас хтори сом давно чекала. Мойо нємири и уквильованя як кед би нєстали. То бул сиґурно одвит Божей Мацери на мойо молитви. При посцелї ми стої обращик Водицовей Мариї над хторим ше вше любим помодлїц. Е.

travenq 2022

ТЕОЛОҐИЯ ЗА КАЖДОГО

B O G O S L O V S K A D U M KA

2 6 4 – 2 0 2 2 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” У першей часци Богословскей думки будземе обявйовац богословски тексти котри вязани за дворочну Синодалну драгу цалей Католїцкей (Грекокатолїцкей) Церкви котру папа Франциск препоручел и отворел на найвисшим уровню у Риме, у Базилики св. Петра. Владичества по цалим швеце ше уключели до тей Синодалней драги, кажди спрам своїх можлївосцох, зависно од шветовей и особней ситуациї у котрей ше находзи поєдинєчне владичество .

ЗА СИНОДАЛНУ ЦЕРКВУ (6) СИНОДАЛНОСЦ НА ДЇЛУ Основне питанє

26. Основне питанє зоз котрим ше водзи тото совитованє Божого народу, а цо уж спомнуте на початку, шлїдуюце: Синодална Церква котра нависцує євангелию „крача вєдно“. Прето треба поставиц питанє же як ше тот „заєднїцки ход” реализує нєшка у вашей Церкви? На котри крочаї нас Святи Дух поволує же бизме росли у нашим „заєднїцким ходу”?

Рижни форми синодалносци

27. У молитви, у роздумованю и дзелєню котре порушує тото основне питанє треба мац на розуме три ступнї на котрих ше синодалносц оформює як „конститутивна димензия Церкви”: - насампредз то ступень на котрим Церква жиє и ро-

Же бисце одвитовали, поволани сце:

а) Застановиц ше над тим яки вам искуства вашей партикуларней Церкви тото основне питанє приволує на розум; б) войсц глїбше до тих искуствох: яки вам радосци вони принєсли? На котри сце почежкосци и препреченя наишли? Котри „рани” вишли на поверхносц? Цо зме то лєпше зрозумели? в) позберац плоди (резултати) котри треба дзелїц зоз другима: Дзе у тих искуствох оддзвонює глас Святого Духа? Цо вон глєда од нас? Цо треба утвердзиц, яки єст можлївосци пременкох, яки крочаї треба зробиц? Дзе видзиме согласносц у дотерашнїх активносцох? Котри ше драги отвераю за нашу локалну Церкву?

maj 2022.

Синодалносц и сотруднїцтво з институциями - др Боян Пайтич, предсидатель Влади АП Войводини на отвераню Каритасу

I

би, котри виражує єй природу як Божого народу, а котри путує вєдно и стрета ше на собраньох котри Исус Христос зволал з помоцу Духа Святого же би нависцовала Євангелию. Тот способ ше будує зоз „слуханьом” Божого Слова и участвованє у заєднїцкей Служби Божей, у братским заєднїцтве и заєднїцкей одвичательносци єдни о других и участвованю цалого Божого народу на рижних ступньох и у рижних службох и задачох у живоце и посланю; - потим ту ступень церковних структурох и процесох, котри одредзени з богословского и канонского становиска, а дзе синодална драга природи Церкви ше виражує на институционални способ на месним, покраїнским и общим уровню; - треци ступень то синодални процеси и дожица у котрих Церква поволана од миродавних власцох, спрам окремних поступкох з одредзену церковну дисциплину. Та гоч и з лоґичного попатрунка ше розликую, тоти три ступнї водза єден до другого и треба ше их дошлїдно притримовац, бо у процивним преношиме неґативне шведоченє и подриваме виродостойносц Церкви. Кед же є нє живи и глїбоко укоренєти до структурох и процесох, - дух синодалносци лєгко спаднє зоз ступня добрих жаданьох и намирох на ступень реторики, док у медзичаше процеси и збуваня, кед же су нє водзени на прави способ, випадню на концу як правдиви формалносци.

28. Кед пойдземе далєй и кед ознова розпатриме искуства, треба мац на розуме же ше заєднїцки ход може похопиц зоз двох розличних, окреме повязаних перспективох. Перша ше одноши на накашнї живот локалних Церквох, одношеньох одредзених акторох котри их стваряю (на першим месце одношеня медзи вирнима и

їх пастирами, а тиж так и одношеньох у ґрупох у котрих вжали учасц особи по предвидзених канонских дисциплинох, уключуюци ту и владическу синоду) и заєднїцох або парохийох на котри вони подзелєни. Потим спатраме одношеня медзи самима владиками и одношеня зоз римским владиком (папом римским), так исто и прейґ поштреднїцких целох синодалносци. (Владически синоди патрияршийских Церквох и вельких надвладических Церквох, совити владикох и синоди єрархох Церквох „свойого права” (sui iuris), владических конференцийох з їх националнима, медзинароднима и континенталнима висловйованями). После того ше идзе на способ на котри ше стваря кажда партикуларна Церква и котра у себе интеґрує доприношенє рижних формох монашества и особох пошвеценого живота, лаїцких заєднїцох и церковних Рухох, церковних институцийох рижниох формох ) школи, шпиталї, универзитети, добродзечни установи за рижни види помоци и дїла любови – каритативни установи итд...) Тота перспектива на концу облапя так исто и одношеня и заєднїцки инициятиви з братами и шестрами других церковних и вирских заєднїцох з котрима маме исти дар святей Тайни кресценя.

29. Друга перспектива розпатра як Божи народ путує вєдно зоз цалу чловеческу фамелию. Попатрунок ше так застанови на станю наших одношеньох, на диялоґу и евентуално заєднїцких инициятивох з вирнїками других релиґийох, зоз тима котри ше оддалєли од вири, як и зоз окремним дружтвеним окруженьом и рижнима ґрупами, з їх институциями (швет политики, култури, економиї, финансийох, роботи, синдикатох и здруженьох привреднїкох, нєвладових орґанизацийох и орґанизацийох цивилного дружтва, народних рухох, рижних националних меншинох, бидних и виключених особох зоз дружтва итд).

10 Тематски цалосци котри треба преглїбиц

Синодалносц и сотруднїцтво зоз Институциями и другима Церквами - покраїнски министер за социялни питаня, городски представнїк за социялни питаня и представнїки СПЦ, Словацкей Євангелицкей Церкви, директор ЕХО -а и Каритас

II

30. Же би ше помогло винєсц искуства и богатше допринєсц совитованю, у предлуженю приношиме дзешет тематски цалосци котри наглашую розлични види живей синодалносци. Прилагодзовац ше рижним месним штредком и кажди раз интеґровац, обяшнїц, поєдноставиц, преглїбиц - пошвецуюци окремну увагу тим котри маю вецей почежкосци у сотруднїцтве и одвитованю: Vademecum котри нам понукнути у тим пририхтуюцим документу помага нам з одредзенима инструментами, дава нам напрямки и предкладаня з котрима би нас надиховали за моменти молитви, вибудови формациї, способ роздумованя и розменьованя искуствох. (Законченє у идуцим чишлє)

travenq 2022

МАРИЙОВО СВЯТИЛЇЩА (13) НА ДРАГИ ДО ЕМАУСА... ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ

Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїща, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни.

ҐВАДАлУПСКА БОГОРОДИЦА

То история повязана зоз пейцома обявами Мариї у децембре 1531. Року, а Єй образ ше зявел на чудесни способ на облєчиве Хуана Диєґа котри ше тераз находзи у катедрали Мариї Ґвадалупскей у Мексику. Тота катедрала ма найвецей нащивительох у католїцким швеце вообще. Папа Лєв 13. дал тому образу право корунованя – 8. фебруара 1887. року, а корунованє було 12. октобра 1895. року.

История найпопуларнєйшого святилїща на швеце

История того образу така же ше Мария штири раз обявела 57 - рочному ґдовцови по мену Хуан Диєґо и ище раз його бачикови Хуанови Бернардино. Перша обява була рано, 9. децембра, кед Хуан рушел през гори на раншу Службу и нараз учул якуш музику док ше приблїжовал ґу подножю гори Тепеяк. Кед ше цалком приблїжел ґу гори, учул женски глас котри го поволал по мену и то даскельо раз з верху гори. Кед ше цалком випендрал на верх - збачел фиґуру младей дзивки у швицацим златним шветлу. Шветлосц виходзела з єй цела зоз златнима зарями котри ошвицовали кактуси, каменє и траву з рижнима прекраснима фарбами. Дзивка була облєчена до облєчива котре було виробене у мексиканским стилу и зоз хустку покриту зоз златнима гвоздочками. Вона мала на себе характеристики народу Астекох, праве як и Хуан котри бул пото-

maj 2022.

мок того племена. Место же би стала директно на жеми, дзивка стала на якейшик платформи у форми полумешаца. Мария бешедовала зоз Хуаном на його мацеринским язику Науатл (бешеда Астекох) а представела ше як Пречиста Дїва Мария. Вона ше насампредз питала Хуанови дзе вон идзе, а вон єй гварел же рушел до церкви послухац євангелию Исуса Христа, котрого вон окреме любел и прето часто ишол на дньову Службу. Дзивка ше озвала ґу ньому зоз словами „Мили мой сину, я це любим. Сцем же биш знал хто я: „Я Дїва Мария, мац правого Бога котри дава живот “ а потим предлужела: „Сцела бим же бисце ту збудовали церкву дзе бим вам пошведочела свою любов, сочувствиє, помоц и одбрану шицким котри то буду глєдац на тим месце, бо я ваша мац и сцем же бисце мали довириє до мнє и поволовали ме на тим месце. Сцем слухац ваш людски плач и молитви и пошлєм вам помоц за вашу биду, боль и церпенє“. После того Мария замодлєла Хуана же би ше стретнул зоз архиепископом Мексика, Дон Фрейом Хуан де Зумараґа, и же би му пренєсол порученє же го вона послала и жада же би ше вибудовала церква блїзко при Тепеяковей гори. Хуан ше поклонєл до жеми и обецал же сполнї шицко цо вона од нього глєдала. Та гоч Хуан нїґда ище пред тим нє упознал архиепископа, розпитал ше о нїм кед зишол до городу и на концу пренашол канцеларию владики. Конєчно владика Зумараґа ше пристал стретнуц зоз Хуаном гоч вон на тото чекал длуги час. Хуан му гварел цо шицко видзел и цо му Мария поручела и замодлєл го же започал зоз планами за вибудову церкви на Тепеяковей гори. Ясно же владика нє поверел до того шицкого и гварел му же є нє

III

готови за таке подняце. После того Хуан рушел дому, а у драже заш стретнул Марию котра стала на гори дзе стала и пред тим. Вон клєкнул пред ню и гварел єй цо було зоз владиком и од нєй глєдал же би вибрала дакого другого котри будзе преношиц єй порученя владикови, бо вон шицко пробовал и нє удало ше му. На тото Мария гварела: „Слухай мой мили сину, єст вельо котрих бим могла послац, алє ти тот котрого сом вибрала за тоту задачу. Наютре рано ше знова врац до владики и ознова му поведз же це послала Дїва Мария и замодлєла го збудовац церкву на тим месце.“ Хуан прилапел нову поволанку и ютре рано ознова рушел нащивиц владику, и попри своїх вельких обаваньох же го владика знова враци дому нєвислуханого. Владика Зумараґа бул барз нєсподзивани кед ознова видзел Хуана и прето го уважно вислухал и поставел му вецей питаня о тей обяви. И попри того вон и далєй сумнял же Хуан видзел Марию та прето му наказал най од нєй глєда ясни знак котри би потвердзел єй идентитет и же би ше так прешвечел же Мария наисце глєда збудовац нову церкву на тим месце. После того владика дискретно замодлєл двох шведкох же би провадзели Хуана док вон пойдзе дому и виприповедали му шицко цо видзели. Вони провадзели Хуана до места Тепеяковей гори и о шицким информовали владику. У медзичаше ше Хуан стретнул зоз Марию уж треци раз на верху гори. Мария вислухала Хуаново шицки бриґи зоз владиком, та му гварела най ше ютредзень знова враци же би ше стретнул зоз ню на гори и додала: „Дам ци знак за владику та ци повери и вецей нє будзе сумняц и осудзовац це за нєправду, а тераз идз дому и у мире ше одпочинь. Ютредзень Хуан нє пришол на стретнуце зоз Марию, бо кед ше врацел дому, чул же його бачи Бернардино чежко хори и же му потребна його помоц – пойсц по паноца же би му ошвецел св. Олїво. Хуан рушел по паноца цалком по другей драги як по тераз, алє го Мария стретла и кед ше вон вигварял же нє могол присц на место стретнуца пре познату причину, Мария му благо пригварела же чом нє окончел єй мисию и прецо єй нє гварел свой проблем и додала: „Чи я нє ту, чи я нє твоя Мац?„ (Тот надпис стої на уходзе до катедрали у ґвадалупским святилїщу). Потим му гварела же ше вона остара за його бачика и же го виздрави, алє му перше да знак яки глєдал владика. Прето го замодлєла же би пошол на сам верху гори и назберал там квеце и най го принєше ґу нєй. Та гоч мраз уж покривал верх Тепеяковей гори, бо бул децембер, а вжими квеца обично нєт на тей гори, Хуан ше випендрал и на нєсподзиванє одкрил там швижи ружи. Вон их порезал и вжал до свойого покривача (плащ) и принєсол Мариї. Вона вжала тоти ружи и уважно их зложела до Хуанового покривача и завязала конци же би анї єдна нє випадла. Теди послала Хуана назад до владики, наглашуюци най идзе директно до ньго и нїкому нїч най нє толкує за ружи скорей як их владика увидзи. Кед Хуан сцигол, вон владикови виприповедал о остатнїм стретнуцу з Марию и гварел же му вона пос-

IV

лала якиш ружи як знак котри вон глєдал. Познєйше владика виприповедал же у особней молитви глєдал од Мариї як знак швижи кастилянски ружи котри рошню у його жеми Шпаниї, алє Хуанови нїч нє гварел. Кед вон одвязал покривач - ружи сами повипадовали. Владика ше нєсподзивал, бо то були праве тоти ружи з його краю, а на Хуановим плащу збачел образ Мариї. Деталї на образу Мариї були окремни и специфични зоз реґиону Мексика, а сам образ Мариї бешедовал цалком ясно у духу того народу як вони могли найкрасше порозумиц. Так патраци на їх характеристики фарби и облєчива и нєписмени Мексиканци, ґу тому ище и поганє, похопели же Мария наисце їх правдива Мац. Образ седем роки пребувал у катедрали док ше нє збудовала церква на гори Тепейовей, а за тот час 8 милиони Мексиканци прияли християнство. После шицкого Хуан остал як чувар того образу 17 роки, бивал коло святилїща и паломнїком котри там приходзели у вельким чишлє приповедал свойо искуство. Образ Мариї на Хуановим плащу змесцени познєйше до велькей катедрали Ґвадалупскей Богородици у Мексику котри нєдалєко од познатого места на гори дзе ше Мария указала. Рочно там приходза даскельо милиони паломнїки, а плащ котри виткани зоз кактусових влакнох, гоч тота материя звичайно фришко после 20 рокох препада по природних законох, ище вше, после 500 рокох остал нєочкодовани. Ґвадалупску Богородицу ше окреме преславює 12. децембра, кед ше остатнї раз Мария указала. Папа Йоан Павло Други 6. мая 1990.р. преглашел Хуана за блаженого, алє и за покровителя старобивательских народох, а слави ше го у календаре 9. децембра. З нагоди рочнїци Марийовей появи, од 11. по 12. децембер 2009. року през святилїще прешло найвекше число паломнїкох на швеце - аж коло 6,1 милион, цо шведочи саме по себе кельо популарне тото святилїще Мариї Ґвадалупскей.

Пририхтал о. Владислав Варґа

travenq 2022

Записи

ЗДОГАДОВАНЄ НА КЕРЕСТУРСКОГО ПАРОХА О. МИХАЙЛА МАЛАЦКА

ЗА НАС БУЛ ОЦЕЦ, ПРИЯТЕЛЬ И АВТОРИТЕТ

„Гайде гибайце до нас”! Tо були узвичаєни слова пароха Михала после Служби Божей на пол дванастей, кед пришол ґу нам док зме вонка бешедовали. Обично зме пошли кед нас волал, бо вон вше любел дружтво. Алє, дакеди уж було позно и понагляли зме на полудзенок, та зме ше так у порти розишли. Даскельо нєдзелї пред тим як умар, пришол ґу нам та гварел «Я вас вецей нє будзем волац до нас, тераз ше сами будзеце питац». Тоти його слова ми пришли на розум того вечара кед нам явели же парох умар и кед зме ше шицки збегли на парохию. Ище баржей одгуковали док зме шпивали у Служби на дзень його хованя. Видзело нам ше як кед би и вон зоз нами шпивал. През шпиванє зме вельо часу препровадзовали вєдно. Кед започали нєдзельово Служби на пол дванастей пред вецей як двацец роками (о. Малацко бул и инициятор тей Служби) зоз часом ше формовала и шпивацка ґрупа котра тоти Служби провадзи. Маме красни памятки и духовни дожица зоз паноцом Малацком окреме у тих Службох. Вельо раз зме ишли зоз нїм шпивац на Крачун Службу до Суботици або на Кирбай до Беоґраду. Там дзе було нєможлїве одвесц хор, паноцец вжал нас даскелїх до комбия. А вшадзи дзе лєм могол там волал, лєбо одведол хор. Мал окремну любов ґу хорскому шпиваню. Кед ше зоз фамелию врацели зоз Шиду, паноцец и панїматка Златка ше такой приключели до хору. Познєйше и їх дзеци Кристина, Дионизий и Тадей, а зоз нїма и їх парняки. Тоту свою любов ґу хорскому шпиваню пробовал пренєсц и на других. Знал же як чежко отримац порядне ходзенє на проби, алє бул правдиви приклад у тим. Вельо раз зме видзели яки вистати пришол на пробу. Знал и же наступ и госцованє за аматерох єдина мотивация и награда за їх витирвалосц, та вше по-

maj 2022.

тримовал або и сам орґанизовал одход хору на госцованє. Вше ше закладал за будованє добрих одношеньох медзи людзми. Барз му була важна заєднїца и прето потримовал шицко цо могло вибудовац заєднїцу и збогациц ю. Єден вид того були и паломнїцства до України, Мадярскей, Италиї. То бул час и место за красне духовне дожице и медзисобне упознаванє и будованє одношеньох. Окреме паметам паломнїцтво до Лурду. Кед зме рушели, такой на початку настало нєпорозуменє. Орґанизатор путованя мал розпорядок шедзеня у автобусу, а ми пошедали иншак. Настала напартосц и розправянє, алє парох зоз свою сцерпезлївосцу и смислом за гумор змирел ситуацию. З часом як зме путовали, так зме ше и медзи собу лєпше упознавали и зблїжовали. Пре саме место Лурд, котре охабело єден духовни печац у души каждого, пре молитву и заєднїцки час, зоз тото путованя зме ше врацели збогацени за нове духовне искуство и ширши круг приятельох. Паноца Малацка сом упознала у своїх тинейджерских рокох на духовних вежбох у шестрох Служебнїцох,

дзе вон теди як богослов тримал тему. Мал окремни дар за бешеду и познєйше, як паноцец, за наказованє. Перши раз сом чула же дахто на таки способ бешедує о Богови, любови, вири. Було то за мнє нове одкрице Бога. Єдна пайташка ми гварела же Малацко трима кажди пияток виронауку за младих. Пошла сом такой шлїдуюцого пиятку. Там було надосц младих. З часом нас було вше вецей, а на єден завод и вецей як пейдзешат. Так ше зоз тих пияткових виронаукох народзела заєднїца. Паноцец часто наглашовал же наша вира без дїлох мертва. Були то чежки часи дзеведзешатих рокох, кед нам пре материялну ситуацию Каритас зоз Италиї послал пакети. Требало их подзелїц у парохиї. Ми були млади и ридко хто од нас теди гонєл авто, а сцели зме помогнуц, та одборци вожели на своїх автох, а ми им помагали подзелїц тоти пакети. Перши раз зме ше стретли зоз таку каритативну роботу. Було то цошка нове за шицких нас. Нє було лєгко. Теди нам паноцец Малацко гварел же кед обчекуємє подзекованє и же нас буду хвалїц пре тото цо робиме, вец зме погришели адресу. Вше нам бул потримовка. Знал розришиц и найнапартейшу ситуацию на єден нєпоштредни и симпатични способ. Зоз гумором знал спущиц тензиї, розбиц нєприємни ситуациї або одшмелїц дакого. През гумор часто поведол вельо правди котри кед би на иншаки способ повед, можебуц бизме нє могли так прияц. През гумор нас и опомнул и розумели зме, а нє увредзели зме ше. Бул за нас оцец, приятель и авторитет. Охабел печац зоз своїм животом хтори на нас зохабел тирваци шлїд. Най му Бог да Царство Нєбесне! Мария Майхер

DZVONI

15

Витамин за душу

Виглєдованя

ГЛЄДАНЄ ЩЕСЦА

На єдним духовним семинаре, на хторим участвовали коло 50 особи, водитель порихтал нєзвичайни тест. Каждому учаснїкови дал балон и гварел най кажде на ньго напише свойо мено з фломастером. Балони потим зложели до другей просториї. О кратки час пущел учаснїкох до тей хижи и гварел най кажде найдзе свой балон у идуцих пейц минутох. Кажде шпиртал, понаглял же би цо скорей нашол свой балон. Людзе ше дриляли, настала права гужва, гаос.

Прешли пейц минути, алє нїхто нє нашол балон зоз своїм меном. Тераз водитель брал єден по єден балон и давал го тому чийо мено було на нїм. О пар минути кажде мал свой балон у рукох.

Водитель им потим гварел: – Так ше то случує и у нашим живоце. Кажде з нас понагля, глєда щесце вшадзи, а нє зна точно дзе ше воно находзи.

Погляд на Нєбо

ЄСТ ЄДНО ОКО,,, Діеймс Кауден Волис

Єст єдно о к о цо нїґда нє шпи, Анї кед кридла розшири ноц. Єст єдно у х о цо шицко чує И кед ше заря зачири, Шветлосци загаши моц.

Єст єдна р у к а нєвистата Хтора нас водзи, провадзи крочаї. Єст єдна л ю б о в вична, безгранїчна И теди кед наша любов затаї.

Тото Око нас вшадзи будно провадзи. Тото Ухо и тащков позна глас. Тота Рука нєвидима Нєбо над нами трима. Тота Любов вше ту, коло нас.

Хвалїм Це, Господи 2012

Нашо щесце лєжи у щесцу других людзох. Дай им їх щесце, достанєш свойо власне щесце. И то смисел и циль нашого живота – глєданє щесца.

16

DZVONI

travenq 2022

Витамин за душу

У преходзе

СТАНЬ, ПОМОЖ МИ!

Млади маєтни челєднїк пишно гонєл свой нови чарни авто „яґуар“ по окраїску варошу. Нараз, з боку полєцела якаш цегла, силовнє тресла до авта и озбильно очкодовала заднї дзвери. Авто нагло станул и такой задком пришол на место одкаль руцена цегла. Вожач вискочел з авта, хвацел хлапца хтори тримал фалати цегли у рукох, та го дрлєл на авто. – Нач ци то требало? – кричал на хлапца. – То ми нови авто и цегла хтору ши руцел до ньго будзе ци барз драга! Хлапец ше розйойчал: – Модлїм вас, панє, пребачце ми! Жаль ми! Я нє сцел же би так було! Руцел сом цеглу прето же нїхто нє сцел стануц... Слизи ше му злївали по твари, док указовал кус далєй преврацени инвалидски кочик и хлапца як лєжи у праху на драги.

–То мой брат, панє! – гварел. – Зошлїснул ше зоз тротоара, а я го нє можем подзвигнуц. Барз є чежки, а и повредзени... През плач хлапец модлєл пана же би му помогнул подзвигнуц брата. Ситуация ше учас пременєла. Млади пан лєгко дзвигнул хлапца инвалида до кочика. И двоме браца задовольно предлужели драгу дому. Млади челєднїк нїґда нє дал оправиц угнути заднї дзвери на своїм драгим авту. Тото место го вше здогадовало же най нє бежи през живот так швидко же би го хтошка мушел становиц зоз цеглу на драги. Нєпознати автор

З анґлийского: Ю. П.

ДАРОВАЛИ зА ВОДИцу- центеР «емАус»: Най Марийов покров занавше будзе над нїма

Н.Н

Ґизела Салак, Руски Керестур Др Юлин Надь, Нємецка Мелания Мали, Коцур

Михал Будински, Руски Керестур Злата Медєши, Руски Керестур Еуфемия Рускаї, Канада

Ксения Саламун, Нови Сад

maj 2022.

DZVONI

17

Преглїбйованя ДЗЕШЕЦ СПОСОБИ ЯК ПРЕГЛЇБИЦ ВИРУ

НАШЛЇДОВАЦ МАРИЮ Мария, гвари Людевит Монфортски, ремек - дїло стваряня. Мария повязана зоз Пресвяту Тройцу и може нас зєдинїц з Господом. Кед упознаваме Марию, у нас рошнє любов и жаданє ю нашлїдовац. Жадаме вам указац на дзешец Марийово чесноти котри нам през живот можу буц драгоказ. Велька вира

Мария наисце була жена хтора мала вельку виру. У моменту Исусовей шмерци вира апостолох була до основох поколїмбана. Пречиста Дїва вельо церпела, алє нїґда нє мала сумнї у своєй вири. Прето ше у штред бурйох и чежких животних спокусох обрацайме до Мариї же би наша вира була тварда Нєпоколїмбана надїя

Нє лєм же Мария мала тварду виру, вона мала и нєпоколїмбану надїю. Вона нам помага же бизме воздзвигли наш розум, шерцо, душу, цале нашо єство ґу Богу и Нєбу. Насампредз, Мария нам жада же бизме пошли до Нєба. То надїя – кед вериме же през молитви котри зме виповедли Мариї сиґурно дойдземе до нєба. Милосердна и надприродна любов

Мария була полна милосердия и у себе ношела надприродну любов. Найвекша од шицких чеснотох то милосердиє, а надприродна любов подрозумює же любиме Бога зоз цалим своїм шерцом, розумом, душу и зоз шицку свою силу. Нїхто нїґда нє любел Бога и ближнього вецей як Мария, єй любов ґу Богу була розбовчани огень. Мария порушує любов у наших шерцох и пре єй силне заступнїцтво будзи ше горуца любов спрам Бога и ближнього. Приклад сцерпезлївосци

У циню сумнї, єдна з чеснотох котра нам найпотребнєйша то сцерпезлївосц. Пречиста Дїва сцерпезлїво чекала Господа, сцерпезлїво прилапює нєпорозуменє и церпенє котре Бог дупущел. Сцерпезлїво провадзела Исуса на Крижней драги. На концу, Мария сцерпезлїво стала под крижом и подношела церпенє вєдно з Исусом же би ше швет спашел. Приклад чистоти

Пречиста у Фатими гварела же вична душа страцена за вичносц пре грихи цела, то єст, пре грих процив шестей и дзевятей заповиди котри ше одноша на чистоту. Пошвеценє Мариї и єй Безгришному шерцу най-

18

DZVONI

моцнєйше средство же би ше посцигла чистота – буц приклад чистоти, жиц скромно, умрец зоз чистим шерцом. Марийова послухносц

Исус бул послухни до шмерци, шмерци на крижу. Як Исус, и Мария чувала и жила чесноту послухносци. Вигваряюци свойо Гей, Мария виражела свойо жаданє же би була подполно покорна волї Божей у послухносци. Глїбока и нєпреривна молитва

Дїва мала нєпреривне, динамичне и глїбоке єдинство з Богом у шицких часох и на шицких местох – молитву! Дїва нас вше спонукує же бизме ше модлєли – же бизме ше модлєли нєпреривно. Молитви котри модлїме до Мариї маю силну моц. Перше Исусово чудо, на свадзби у Кани, настало по Марийовим заступнїцтве. Покута

У Лурду и Фатими Дїва Мария наглашела вельку потребу за молитву, алє и за покуту - приношенє духовней жертви за обраценє и спашенє гришнїкох. Смисел покути нє тельо у велькосци самого дїла котре ше роби, кельо у любови котра нам дава силу и вредносц дїлованя. Ангелска сладкосц и кроткосц

Ище єдна з Марийовик чеснотох була и єй ангелска сладкосц и возвишена чеснота. Под тим ше дума на тото же Мария була любезна, нїжна, кротка и шицко тото вше указовало на Бога. Най приклад Пречистей спонукує на чувство любезносци, сочувствия, благосци и кроткосци у наших одношеньох з другима. Най нашо стретнуца з другима буду як Марийово стретнуце зоз Єлисавету. Нїжни и кротки дух

Мария на найсвятши способ утїлотворела правдиви, нїжни и кротки дух. И попри тим, вона була моцна жена. Свою моц указала под крижом. У остатнїм моменту нашого живота замодлїме Марию же бизме були шмели и же бизме мали сили замодлїц ю же би була до конца з нами. ГКМ

Пририхтала: О. Живкович

travenq 2022

Водицова икона

ИКОНА МАЦЕРИ БОЖЕЙ ВОДИЦОВЕЙ У НОВИМ САДЗЕ У конкатедралней Церкви св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе, 30. априла шветочно закончени проєкт нащиви икони Мацери Божей Водицовей у парохийох нашого Владичества и вона тераз остава у Новим Садзе. З тей нагоди наш епарх кир Георгий Джуджар и седемцме паноцове одслужели молебен, а у полней церкви були монахинї и вирни з рижних местох. У своєй бешеди владика надпомнул же прешло 160 роки як намальована чудотворна икона Мацери Божей Водицовей, а єй значенє за наш живот вельке. По його словох, Мария дзелї ласки шицким хтори ю модля з виру. Знаме же ше збули чуда виздравеня и духовни чуда навраценя, а чуда ше и далєй случую. Дзекуєме и за инициятиву же би копия икони, хтора пошвецена и намодлєна, а хтору намальовала ш. Мартина, пришла до каждей парохиї. Орґанизаторка ш. Михаїла нєвистато вшадзи провадзела икону по местох. По єй словох, пред икону треба стац и модлїц ше. Вона тераз остава у церкви у Новим Садзе, алє з даякей нагоди може пойсц индзей, а вец ше врациц до Нового Саду.

Пред присутнима, парох керестурски о. Владислав Варґа потолковал же тота икона єдна зоз тисячох по цалим швеце, бо Мария мац шицким. Вона указала же є з нами нєпреривно и вшадзи по швеце. О историї Водици и жридлових материялох, нєшка

maj 2022.

знаме вецей дзекуюци тераз упокоєному о. Кирилови Планчакови. У Водици, дзе ше тераз, як и скорей, збераю людзе з рижних местох и рижних вирох, сцеме збудовац Духовни центер Емаус, дзе бизме ше орґанизовано стретали и пребували. Людзе и нєшка дзекую Мацери Божей на чудох, заключел о. Варґа. У пригодней програми участвовала школярка Уна Пирожек зоз Кули, як и вирни зоз Коцура, Бикич Долу и Нового Саду, а у молитвох участвовали и шицки присутни. М.Г.К.

КУЛА - Образ икони до кулскей церкви святочно унєсли керестурски парохиянє вєдно зоз ш. Михаїлу Воротняк, пред Службу Божу на 9 годзин, а дочекали их кулски парохиянє, шестри Служебнїци з кулского манастира и домашнї священїки єромонахи парох о. Дамян Кича ЧСВВ и помоцнїк о. Платон Салак ЧСВВ.

DZVONI

19

Дзвончки РУСКИ КЕРЕСТУР:

ПЕРШОПРИЧАШНЇКИ ЗБЕРАЛИ ПОМОЦ ДО КАРИТАСОВИХ КАСОЧКОХ Дзеци котри ше пририхтую за свою Першу Причасц, котра ма буц 12. юния, зробели вельку за нїх акцию помоци за дзеци - вибеженци и дзеци без родичох. Вони цали Вельконоцни пост до малих касочкох Каритасу руцали свой особни динарчок. Акцию закончели зоз приношеньом своїх дарункох на Вельки Пияток, кед касочки положели коло виложеней Плащанїци як дар Исусови котри церпи и нєшка у наших ближнїх, а окреме у нєвиних дзецох. Свою помоц прешлїдзели прейґ шестрох Служебнїцох за дзеци у потреби.

Першопричашнїки зоз парохом о. Владиславом Варґом, капеланом о. Владимиром Медєшом и ш. Михаїлу Воротняк.

МАЛЮНКИ ВИРОНАУЧНИХ ШКОЛЯРОХ ЗОЗ КОЦУРА

“Исус добри пастир”, Томислав Бесерминї VIII1

“Церква”, Мартина Уйфалуши VIII 1

20

DZVONI

“Мария и Исус” Яна Бесерминї, III 3

travenq 2022

Дзвончки

ВЕЛЬКОНОЦНИ ДРУЖЕНЯ ДЗЕЦОХ РУСКИ КЕРЕСТУР

ЕМАУС У ВОДИЦИ

Виронаучни школяре зоз ш. Авґустину 25. априла мали у Водици стретнуце Емаус. На стретнуцу парох о. Владислав Варґа учашнїком бешедовал о Пресвятей Тройци, о символу хлєба и указал як випатрал обряд ламаня хлєба. Школяре и сами загнєтли и упекли хлєб, а потим ше дружели и вєдно модлєли. У орґанизованю стретнуца помогли волонтере Центру Йосафата, Церковни одбор и родичи. О.Ж.,М.С.

КОЦУР

ШПИВАНКИ И БАВЕНЄ

ШИД

ФАРБЕНЄ ПИСАНКОХ

На Вельки штварток, у Руским доме виронаучни дзеци зоз Бикичу, Беркасова и Шиду у пополадньових годзинох пририхтовали писанки за Вельку ноц. У тим им помагали жени зоз Здруженя женох „Маря“, як и вироучитель о. Владимир Еделински Миколка, парох з Беркасова. Заступени були вецей технїки сучасного прикрашованя з фломастерами, потим фарбенє у даскелїх фарбох, а тиж и у дакедишнєй технїки писаня з воском, а жени з тей нагоди напекли дзецом бухти. На Перши дзень Велькей ноци отримане и традицийне змаганє за найтвардейшу писанку. В.Дї.

У Коцуре 8. мая отримане вельконоцне виронаучне друженє. Вельке число младших и старших ше у пополадньових годзинох позберало у церковней порти и дзечнє ше уключели до веселей подїї котру орґанизаторе пририхтали. По словох шестри Клари Цинканич, таке друженє ше у України наволує „гаївки”, цо представя бависка и шпиванки яки ше шпивало у барз давних часох при славянских народох по Велькей ноци. Зоз тима бависками, танцами и писнями ше преславює Исуса Христа же воскреснул и радує ше же пришла яр, гварела шестра Клара. У орґанизованю друженя участвовали шестри Служебнїци, парох коцурски о. Владислав Рац, вироучителька Ксения Бесерминї и Церковни одбор. О.Р.

maj 2022.

DZVONI

21

Призначуєме ИСТОРИЙНА ОДЛУКА:

СЕРБСКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ПРИПОЗНА АВТОКЕФАЛНОСЦ ОХРИДСКЕЙ АРХИЕПИСКОПИЇ

Сербска православна церква прилапела вимогу Церкви Сиверней Македониї – Охридскей архиепископиї за здобуванє автокефалносци. Тото наявел сербски патриярх Порфириє, хтори 24. мая у скопским храме предводзел Литурґию з архиепископом Стефаном.

«Насампредз пре вашо молитиви, браца и шестри, и тих у Беоґрадзе и тих отадз, и вашей любови и молитвох шицких святих, успоставели зме єдносц, а тераз, браца и шестри, зоз приходом ту приношиме вам ище єдну радосц. Святи архиєрейски собор єдногласно и єднодушно прилапел молби Мекедонскей православней церкви – Охридскей архиепископиї и благослови, допущує, прилапює и припознава автокефалносц. У исти час, Святи собор нашей Церкви задлужел Синод и патриярха же би вєдно у сотруднїцтве з архиепископом Стефаном о його Синодом розробел шицки технїчно – орґанизацийни деталї и потим ушлїдзи святочне преглашенє зоз официйним одвитуюцим чином, о чим буду обвисцени шицки месни православни церкви спрам канонского права и порядку и буду поволани же би и вони прилапели автокефални статус Македонскей православней церкви – Охридскей архиепископиї», виявел патриярх Порфириє, преноши офийни бок Сербскей православней церкви. Архиепископ Стефан визначел: «Най Бог допущи же би тот чин любови бул вични». Вон подзековал Сербскей православней церкви и гварел же то вельки момент хтори Церква його жеми обчекує 55 роки.

22

Битно.нет

DZVONI

ВРАНЄ – З нагоди Велькей Ноци шестри Служебнїци НДМ орґанизовали нащиву вибеженцом з України хтори у Прилапююцим центре у Враню. Новосадски парох о. Юлиян Рац пошвецел 70 паски и друге єдзенє котре шестри принєсли вибеженцом. (с.М.В.)

НОВИЙ САД - При нашій парафії св. Апп. Петра і Павла в м. Н. Сад відбуваються зустрічі для біженцями з України. Наші зустрічі проходять в спілкуванні, іграх з дітьми та молитві. На даний час нас не багато, але скільки б небуло, ми будемо з ними. Також перед Великоднем, в культурному центрі “Кобзар” в м. Н. Саді, відбувся майстер клас, з розпису яєць - писанок, в українському стилі. (с.В.Ф.)

СУБОТИЦА – У церкви св. Рока од 20. по 21. май орґанизована 24 – годзинова молитва пред Святима Тайнами за мир у України и цалим швеце. У тей молитви участвовали и нашо грекокатолїцки вирни. (И.Г.)

travenq 2022

Призначуєме

БЕРКАСОВО – Почали роботи на вибудови нового парохиялного будинку. Нови будинок будзе мац коло 150 квадратни метери за биванє пароха и його фамелиї, а тиж будзе и пасторална часц, односно сала зоз санитарним ґузлом поверхносоци коло 80 квадратни метери. Роботи окончує будовательне подприємство „ЛМТ“ зоз Шиду хторе будовало и Пасторални центер у Бикичу. (В.Дї.,о.В.Е.)

КУЛА – На швето Благовищенє Пречистей Дїви Мариї, 7. априла, пошвецени нови ризи. Ризи пошвецел парох єромонах Дамян Кича ЧСВВ, а финансовани су з манастирскей каси оцох василиянох.

ҐОСПОДЇНЦИ – Парохиянє18. априла отримали роботну акцию ушорйованя церкви и порти. На тей акциї волонтере позаметали и посцерали нукашньосц церкви, пошорели порту и покошели траву.

МЕДЖУҐОРЄ - Парохиянки зоз Руского Керестура вєдно зоз приятелями зоз Сенти 17. марца рушели до Меджуґоря. Од того путованя уж прешли два мешаци, думки и памятки на час хтори там бул препровадзени нє блядню. Насправди, треба дожиц тот мир, любов и мелодиї молтви на каждим крочаю. Людзе зоз цалого швета виповедаю молитви на своїх язикох, шпиваю... Наша мала ґрупа свойо приятельство предлужела. Стретаме ше после Службох Божих и у Водици. (Еуфемия Планкош)

ЗОЗ ПОЖОВКНУТИХ ФОТОҐРАФИЙОХ

СЛИКОВАНЄ НА КИРБАЙ

У парохиї у Руским Керестуре и того року 9. мая преславене храмове швето – Кирбай. То вше була велька подїя у валалє, а поготов у скорейших часох. На Кирбай була нагода нє лєм кед ше зишла родзина, алє була велька радосц, и паметлїве дожице и за дзеци. Велї тот дзень тирвацо зазначели у валалского фотоґрафа Будинския. Одприлики 1949. року настала и тота фотоґрафия на хторей ше вис-

maj 2022.

ликовали два шестрички Сопково – Наталия и Мария. Першей було седем, а другей пейц роки. Поодавали ше Сопково шестрички кед им пришол час, Наталия за Будинския, а Мария за Малацка. Наталия на жаль, пред шейсцома роками, праве 5. мая одпутовала до вичносци. Памятку на дакедишнї Кирбай и на свою шестрику и нєшка чува Мария. М. А.

DZVONI

23

На здогадованє

«Най ше на це уповаю шицки цо знаю твойо мено, бо нє зохабяш тих цо це глєдаю, Господи.» (Пс 9, 11)

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 5. мая 2022. року наполнєл ше 1 рок, полни жалосци и болю як нас занавше зохабел наш мили син, брат и стрико

«Най твоя ласка, Господи, будзе над нами, бо ше на це уповаме.» (Пс 33, 22)

ВЛАДИМИР САЛАҐ (1960 – 2021) з Беочину

Пацерки у рукох, на ґамбох молитва, твоя слика на муре и слизи на лїцу. Ангелу наш, нєбесни рай тераз твой дом, дзе спочиваю добри души яки бул и ти. Красни памятки на тебе нїґда нє виблядню, боль нїхто нє витарга зоз першох. Занавше це у своїм шерцу ноша: мац Ганя, брат Янко и Янково дзеци Мая и Ваня.

Спочивай у мире Божим, ангелу наш!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

У януару 2022. року ше наполнєли 46 роки як нас зохабел наш мили брат и бачи

Дня 19. априла 2022. року наполнєли ше 28 роки як нас зохабела наша мила мац, баба и прабаба

Дня 17. януара наполнєли ше 9 роки як нас зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо

ЯКИМ ДЮРКО – Кико (1945-1976)

ГЕЛЕНА ДЮРКО (1926-1994)

ЯНКО ДЮРКО (1923-2013)

Памятку на вас чуваю вашо наймилши

24

DZVONI

з Руского Керестура

Спочивайце у мире Божим!

travenq 2022

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

Дня 15. априла нас занавше нєсподзивано зохабел наш мили

ДАНИЛО САКАЧ (17. IV 1970–15. IV 2022)

НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 10. мая наполнєли ше дзешец роки як у вичносци пребува наш мили брат

МИХАЙЛО СТРИБЕР (1962-2012) зоз Руского Керестура

З виру до воскресеня и нового стретнуца, твойо наймилши.

Спочивай у мире Божим!

Зоз жальом и любову, найкрасши памятки на це буду чувац супруга Драґана, син Стефан и дзивка Саня. Най це ангели чуваю!

Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ И СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 16. априла нас занавше нєсподзивано зохабел наш мили

У фебруару ше наполнєло 10 роки як вецей нє з нами наш

У юнию ше наполнї 17 роки як нас зохабел наш мили

ДАНИЛО САКАЧ (17. IV 1970–16. IV 2022)

ДАНИЛО САКАЧ (07. II 1942–06. II 2012)

ИҐОР САКАЧ (06. XII 1976–05. VI 2005)

з Коцура

Навики будзеце у наших боляцих шерцох и молитвох. Зоз жальом и любову, найкрасши памятки на вас буду чувац: мац и супруга Сена и вашо наймилши Най вас ангели чуваю!

Спочивайце у мире Божим!

maj 2022.

DZVONI

25

Обвисценя

ПОМОЖМЕ ЗБУДОВАЦ МАРИЙОВ ДОМ „ЕМАУС“ У ВОДИЦИ

„ДОК ЄСТ ВОДИЦИ – БУДЗЕ И НАС“ (архиєпископ Сеґеди)

Ваша любов и подзековносц Мариї Водицовей за кажду Єй ласку, потїху и помоц най будзе позната шицким людзом! Най ваша пожертвовносц пошвидша виполнїц Марийово жаданє же би нас цо скорей позберала шицких вєдно, зоз Бачкей и Сриму... зоз цалого швета дзе нас доля одведла. Вашо пожертви можеце послац на рахунок парохиї у Руским Керестуре, а вашо мена буду записани нє лєм у шерцу Марийовим, алє и у нашей историї Водицовей Мариї.

Grkokatolička parohija sveti Otac Nikolaj, Ruski Krstur

Динарски рахунок: 160 –521416 – 50

Девизни рахунок: 160005400004703433 Svrha plaćanja: Donacija Banka Intesa

ЖИРО РАХУНОК НА ХТОРИ МОЖ УПЛАЦИЦ ПРЕДПЛАТУ И ДОНАЦИЇ ЗА «ДЗВОНИ» Динарски рахунок: 160 – 521416 - 50 Девизни рахунок: 160005400004703433

Banca Intesa Grkokatolička parohija Sveti otac Nikolaj M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“ Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре М. Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 прикладнїки * Рочна предплата за Сербию: 2000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/703-836 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

26

DZVONI

Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає Греко-католицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі М. Тита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церквами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 примірників * Річна передплата для Сербії: 2000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/703-836 * Email: redakcija.dzvoni@gmail.com

travenq 2022

Шлїдом подїйох

СТАРИ ВЕРБАС - Службу Божу на перши дзень Велькей ноци служел парох старовербаски о. Алексий Гудак. Вельке число вирних старовербаскей грекокатолїцкей парохиї того дня принєсли свойо святочни вельконоцни кошарочки до церковней порти на пошвецанє. Коло сто двацец кошарочки пошвецени на тото швето, а на Други дзень Велькей ноци було и мированє. (О.Р.,М.Т.)

НОВИ ВЕРБАС - У нововербаскей парохиї Вельконоцну Службу Божу зоз пошвецаньом кошаркох з пасхалним єдзеньом служел парох нововербаски о. др Яков Кулич. Служби Божей присуствовали числени парохиянє, а швето того дня почало зоз Пасхалну утриню. Вецей як сто вельконоцни кошарочки благословени у тей парохиї. (О.Р.,М.Т.)

ҐОСПОДЇНЦИ – Внєдзелю, 24. априла, у церкви Святого арханґела Михаїла у Ґосподїнцох парохиянє преславели Вельку ноц. Служба Божа почала на 8 годзин, а служел ю ґосподїнски парох о. Михаил Холошняй. По законченю Служби, пошвецени пасхални кошарки, хтори вирни однєсли до домох. (Л.В.)

ИНДЇЯ - Парох о. Михайло Шанта на Перши дзень Пасхи служел Воскресну утриню зоз одкладаньом плащанїци на 7 годзин, а потим була святочна Служба Божа. Пречитана Вельконоцна винчованка владики кир Георгия и пошвецени паски. Окрем з Индїї, на преслави Пасхи були и вирни зоз Земуну, Бешки, Старей и Новей Пазови, Ярковца, Люкова, як и госци з иножемства. (М.Г.К., О.С.)

КРУЩИЧ - На Перши дзень Пасхи о. Платон Салак служел Службу Божу зоз пошвецаньом кошаркох, а пречитана и вельконоцна винчованка нашого владики Георгия. Того дня у церкви була и реплика Водицовей икони, хтору вирни принєсли зоз Кули. (М.С.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – Парохийни Каритас и того року на Вельку соботу орґанизовал акцию збераня пасхалного єдзеня. Парох о. Владислав Варґа пошвецел пасхалне єдзенє, хторе волонтере поодношели до двацец обисцох. На акцию ше одволали велї парохиянє, а пекара „Макаї” и на тот завод даровала пасочки, як и предавальня ,,Фреш“, хтора подаровала рижни продукти. (М.А.)

Шлїдом подїйох

БЕОҐРАД - Грекокатолїцка парохия Кирила и Методия у Крунскей улїци 23 преславела Пасху зоз Службу Божу хтору служел парох о. Иґор Вовк. Присутни були 45 одроснути и шесцеро дзеци, а пошвецена 21 паска. Апостол читал Александар Планкош.У казанї на українским, руским и сербским язику о. Вовк наглашел важносц молитви и заєднїцтва. После шветочней Служби, парохиянє медзи собу подзелєли писанки и даровали дзеци. (О.Л.Р.)

СРИМСКА МИТРОВИЦА – Воскресну Литуґию зоз пошвецаньом пасхалного єдзеня у церкви Вознесения Господнього служел парох о. Иґор Вовк. Як и традиция, на Вельки пияток леґинє у народней ношнї тримали стражу при Христовим гробе, а на Перши дзень Паски ношели крижи. (Д.Т.Н.Л.)

БЕРКАСОВО/БИКИЧ - У Беркасове и Бикичу парох о. Владимир Еделински Миколка служел богослуженя од Велького пиятку, а на перши дзень Велькей ноци после Службох Божих пошвецени и паски, перше у Бикичу, а потим и у Беркасове. Служби Божо були и на други дзень швета зоз мированьом. (В.Дї.)

БАЧИНЦИ – У церкви Святого апостола и євангелисти Луки парох о. Дарко Рац служел на Вельки пияток Вечурню з покладаньом плащанїци до Христвоого гроба, всоботу служел Воскресне саночне, а на перши дзень швета на Вельку ноц служел Службу Божу после хторей пошвецел пасхални кошарки. (В.Дї.,о.Д.Р.)

СУБОТИЦА –Внєдзелю, 24. Априла, вирни преславели Пасху. Службу Божу у францисканскей церкви служел о. Данил Задрепко, хтори и наказовал о моци вири, а шпиванє водзела ш. Авґустина Илюк. На концу Служби було и мированє вирних, а о. Задрепко пошвецел и єдну пасхалну кошарку. М.А.