Dzvoni Junij 2022

DZVONI

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС / ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС РОК / РІК XXIX · ЧИСЛО 6 (342) · ЮНИЙ / ЧЕРВЕНЬ 2022 · ISSN 0354-5768 · 100 дин.

Ювилейни рок - 200 роки од Водицового другого обявеня

Шлїдом подїйох

СРИМСКА МИТРОВИЦА ‒ Дня 2. юния преславене швето Вознесениє Господнє и Кирбай зоз Архиєрейску Службу Божу хтору служел наш епарх кир Георгий Джуджар зоз священїками у Сербиї и Горватскей. На Литурґиї були и нови сримски владика Фабиян Славина, владика Еванґелистичней словацкей Церкви Ярослав Яворник, потим представнїк Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами Влади Републики Сербиї Ґаврило Ґрбан, городоначалнїца Светлана Милованович, предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач и предсидатель Националного совиту Українцох Никола Ляхович. На шветочним полудзенку ше придружел и министер польопривреди, лєсарства и водопривреди Бранислав Недимович, хтори повинчовал Кирбай и привитал пароха Иґора Вовка. (М.Г.К.)

БЕОҐРАД – У грекокатолїцкей церкви св. Кирила и Методия 28. мая зоз Службу Божу, хтору служел парох о. Иґор Вовк, преславени Кирбай. Парох привитал шицких присутних, а окреме представнїка Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами Влади Републики Сербиї Ґаврила Ґрбана, предсидателя Националного совиту Руснацох Борислава Сакача и пана Мафтея Шахина и госцох з України. Апостол читал Александар Планкош, хтори и предводзел шпиванє. После Служби було мированє, а потим аґапе. У пригодней програми парохиянє О. Скопляк, О. Радович и А. Планкош пречитали даскельо писнї Тараса Шевченка. (О.Р.)

СРИМСКА МИТРОВИЦА ‒ Парох о. Иґор Вовк приял подпредсидателя Влади и министра польопривреди, лєсарства и водопривреди Бранислава Недимовича, началнїка городскей управи за културу и спорт Василя Шеву, и предсидателя Скупштини городу Сримска Митровица Владимира Павловича. Бешедоване о проєктох на церкви и помоцних обєктох. Министер Недимович ше заинтересовал за стан парохиї и виражел жаданє помогнуц. (М.Г.К.,о.И.В.)

ШИД ‒ Паломнїки зоз Нового Саду, Коцура, Дюрдьова, Ветернику и Петроварадину, хторих у автобусу було 28, всоботу, 25. юния, нащивели Церкву Преображеня Господнього и Лєтню владическу резиденцию у Шидзе, дзе их дочекали любезни домашнї, на чолє зоз парохом о. Михайлом Режаком. Госци були на Служби Божей, потим поопатрали обєкти и дакус ше затримали на закуски. Орґанизатор була предсидателька Културней ради при Парохиї св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе Хелена Бабич. (М.Г.К, Г.Б.)

БЕОҐРАД – На парохиї Кирила и Методия, на швето Пейдзешатнїци, парох Иґор Вовк благословел чашу зоз котрей ше причащал кардинал Йосип Слїпий док бул у лаґре у Сибиру. Чаша миниятурна и була погодна за окончованє Богослуженя, а кед у лаґре була контрола, гуторели же то погарик за водку. До пароха тота чаша сцигла прейґ места Виноградово на Закарпат′ю. Тиж благословена и ложичка хтору подаровал представнїк Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами Ґаврило Ґрбан. На Служби Божей о. Иґор Вовк запричащал парохиянох зоз благословену чашу и ложичку. (М.С.)

БАЧИНЦИ –На Нєдзелю шлєпонародзеного, 29. мая, у церкви Святого апостола и єванеглисти Луки було шветочно, бо школяре другей класи основней школи, Михайло Пап и Антония Рац, достали Святу Першу причасц. Службу Божу служели о. Юлиян Рац, протоєрей ставрофор и парох у Новим Садзе и о. Дарко Рац, протоєрей ставрофор и парох у Бачинцох. (В.Дї.)

Духовне заренко

СТАРИ ФОТОҐРАФИЇ

Случело ше так же фамелия Будински (Бруґошова, Сликерова) подаровала парохиї стари фотоґрафиї (неґативи на склу и пластичних подлогох, филми) зоз надїю же ше ту найлєпше зачуваю и вихасную як културне благо нашого народу; тоту улогу парохия превжала на себе. Бо гоч и постоя специялизовани институциї за тото, вони преходза або ше приватизую, меняю приоритети и интереси... а парохиї оставаю. По моїм думаню же хронолоґийно остатнє цо препаднє у нашим народзе то – парохия. Роботи на кодификациї и пописованю робя фахово особи, систематски, професионално. Алє, анї вони нє обчековали же того материялу тельо єст и яке богатство у себе ноши. Та заж лєм, за мнє тоти фотоґрафиї вельо вецей од културного блага. На нїх мож, кед ше уважнєйше патри, упознац обичаї, облєчиво алє и сам менталитет, душу нашого народу. Попри безчислених портретох, постоя два доминантни подїї за сликованє котри нє маю конкуренцию у живоце нашого народу: винчанє и хованє. На винчаню у штредку млади, на хованю – покойни(а). З правого боку найстарши син (дзивка), супруга (супруг). Вец младши синове и дзивки (кед су у супружеству – зоз своїма супругами), вец унучата, праунучата. Ту и беби – дармо же то хованє – бо и вони члени фамелиї. Праве тото ме потрафело: у ключних моментох шицка фамелия була позберана. Кельо знаме, так було и у каждодньовим живоце. До церкви ишла фамелия, на польо ишла фамелия, на свадзби була фамелия, на хованю була фамелия. На жаль, нєшка тото єдинство розбите. Вредносци старих и младих нє исти. Нє роби ше ту о шлєбоди и нєшлєбоди; роби ше о вредносцох (важних стварох) котри єднаки и за младих и за старих и прето ше волаю вредносци. Кед Бог да, шицки будземе стари, як вецкаль нам нє важне тото цо старим важне? На приклад, пензия важна за старих нє за младих, алє ище як млади добре знаю же уж од тераз ше треба старац за пензию! Так би требало буц и у других стварох. На жаль нашо дружтво ше формовало по интересних ґрупох: на свадзби иду млади, а старих ше охабя дома (гоч – то їх крев и косци тоти млодята и шицко им дали), а на хованя иду стари без младих же би нє дожили стрес (гоч тоти цо умарли их вишколовали и шицко им як тал зохабели). Єдини виняток то – кед дахто умре млади. Сиґурно же нє сцем розказовац нїкому як ма орґанизовац свадзби або ходзиц на хованя. Алє чи нє чудно же старшей особи нїхто нє придзе на хованє а вона, по

xnij 2022.

природи, ма найвецей потомкох и родзини? Розбили зме єдинство фамелийох, єдинство духовних вредносцох, єдинство заєднїцкого живота. Кажда ґрупа ма свойо важни ствари: за дакого то школа и пайташе, за дакого то забава и дружтво, за дакого то робота и пенєж, за дакого то хорота и старосц. То нормалне же дзецко ше сце бавиц, же млади ше забавяю, же одроснути ше стараю за финасийну стабилносц своїх фамелийох, же стари забриґовани за свойо здравє... Нє нормалне же тоти ґрупи нє маю нїч цо би их обєдиньовало – анї любов ґу фамелиї, анї любов ґу язику и своєй писнї, анї любов ґу своєй Церкви... Пробуєм буц анґажовани там дзе ше роби на добро нашого народу. Упознати сом зоз проблемами нашого школства, зоз нєзаинтересованосцу за свой язик (нє дзецох, алє и родичох). Знам же нашо одбори при Националним совиту розправяю як ришиц тот проблем. И треба! Алє ми єдно нє ясне: як можлїво же нїхто нє похопює же нє проблем у тим же нїхто нє заинтересовани за мацерински язик. А прецо би дахто бул заинтересовани кед му душа празна? Прецо би цошка любел цо му нїч нє значи, а часто и завадза и прето ше часто ганьби? Прето ше и чудуєм же ше кажди рок ознова поставя питанє чи потребна виронаука, чи нє. Виронаука дава идентитет, дава интерес за свойо, повязує ґенерациї, злучує прешлосц (традицию) и терашньосц. Кед ше дахто одушеви за свойо, за свою духовну и народну традицию, одушеви ше и за мацерински язик. Чом то так чежко похопиц кед є таке глїбокe, а источашнє єдноставне? На жаль за тото нє досц закончиц лєм школу. А з другого боку нє треба буц анї вирнїк. Досц буц чловек хтoри люби свой народ. А то кажде з нас може. (о. Михайло Малацко, «Дзвони» 2015. рок)

DZVONI

3

Преслава Паски

ПРЕСЛАВА ПАСКИ ЗА ВИБЕЖЕНЦОХ З УКРАЇНИ У ГОРВАТСКЕЙ И СЛОВЕНИЇ Понеже ше и православни, и грекокатолїки на України ровнаю спрам юлиянского календара, вони того року свою Пасху славели 24 априла. Пре вельку войну на України, котра почала 24 фебруара и пре котру свойо доми напущели коло 10 милиони людзох (од котрих коло 5 милиони емиґровало вонка) вельке число ше становело и у Горватскей и Словениї. Ту нашо грекокатолїцки священїки, медзи котрима и Руснаци, окреме анґажовани у прилапйованю вибеженцох, а за їх Паску орґанизовали и Служби Божо з тредицийним пошвецаньом паскох.

У преполней крижевскей катедрали

Попри дргих местох у Горватскей, найвекше число вибеженцох з України, коло 600, на Паску ше зишло до крижевскей Катедрали Пресвятей Тройци дзе Архиєрейску Службу служел владика Милан, а на помоци були и други нашо паноцове медзи котрима и Симуновичово - Михал и син Владимир котри у окремним тиму за помоц вибеженцом. На Служби бул и амбасадор України у Горватскей Василь Крилич, жупан Дарко Корен и городоначалнїк Крижевцох Марийо Рейн. После того було швеценє паскох и друженє зоз святочним полудзенком у дворе церкви.

4

DZVONI

~ervenq 2022

Преслава Паски Служба Божа и пошвецанє паскох у Винковцох

Окрем пароха з Райово Села о. Олега Закалюка и його цалей фамелиї, вибеженцом бул на помоци и наш паноцец у Винковцох о. Владимир Мудри, родом зоз Керестура.

Пасхална Служба Божа у Любляни

И у Любляни наш паноцец о. Михайло Гарди орґанизовал преславу Пасхи за вибеженцох з України котри досц числени и у тей госцолюбивей держави. На Служби бул и його ексцеленция Михайло Бродович зоз свою фамелию, амбасадор у Словениї и числени вибеженци.

xnij 2022.

DZVONI

5

Водица

РУСКИ КЕРЕСТУР: ПРЕСЛАВЕНИ РУСАДЛЯ И ЗАВИТНИ ДЗЕНЬ

200 РОКИ ОД ДРУГОГО УКАЗАНЯ У ВОДИЦИ

Керестурска парохия од 5. по 7. юний преславела Сошествиє Святого Духа – Русадля, а означени и ювилей – 200 роки од другого зявеня Пречистей Дїви Мариї у Водици.

Процесия на Други дзень Русадльох

кой же одходзиме зоз того места з полну и мирну душу, з чувством же зме любени дзеци Мацери Божей. Най тоти шицки чуда, вислухани молитви, подїї котри ше ту стали, буду за нас поцешенє и спонукнуце приходзиц до Водици зоз тварду виру и надїю же вше будземе вислухани од нашей Нєбесней Мацери – поручел владика Георгий.

Завитни дзень

На Други дзень Русадльох процесия рушела з церковней порти до Водици дзе на 19 годзин була Архиєрейска Служба Божа хтору предводзел владика кир Георгий Джуджар зоз парохом о. Владиславом Варґом, а капеланє о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта, хтори пред тим предводзели процесию, споведали. Парох привитал владику Георгия, ґенералну совитнїцу шестрох Служебнїцох ш. Дженис Солюк и числених вирних. После Служби и молебена була адорация, поклон пред святима Тайнами и молитва за мир на України и по цалим швеце и мированє.

«Чечу рики вислуханих молитвох»

Владика у своєй казанї наглашел же пред 200 роками Божа Мац вибрала тото место же би Господ прейґ Нєй дзелєл ласки шицким котри ю модля. Од теди нєпреривно чечу рики вислуханих молитвох, чудох и подїйох – наглашел владика. Ту ше случовали физични чуда – чуда виздравеня, духовни чуда – чуда навраценя и «цихи» чуда – вислухани молитви, мир, радосц, спо-

6

DZVONI

Завитни дзень преславени зоз Архиєрейску Службу Божу у Водици и раншу и вечаршу Службу у церкви. Архиєрейску Службу на 10 годзин предводзел владика кир Георгий Джуджар, а сослужели зоз нїм або споведали штернац священїки з наших парохийох, з румун-

~ervenq 2022

Водица скей парохиї як и двоме з Румуниї як римокатолїцки з Жеднику. Присуствовало вельке число вирних з вецей наших парохийох як и римокатолїцки зоз Селенчи и Жеднику. Присутни були и представителє општинскей и месней власци на чолє зоз предсидательом Дамяном Миляничом и предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач. На концу Служби бул Молебен до Богородици и обход коло церквочки з читаньом Євангелийох. За паломнїкох Церковни одбор обезпечел ошвиженє, а у просторийох Каритасу волонтере пририхтали скромни полудзенок.

же би тото место постало одпустове, паломнїцке место. «Водица од самих своїх початкох духовна оаза за людзох рижних националних заєднїцох и Церквох – наглашел владика - Божа Мац то Мац шицких нас хтора нас єднак люби. Вона розуми єден универзални язик – язик шерца и любови. Ми шицки любени дзеци нашей Нєбесней Мацери».

«Ми шицки любени дзеци нашей Нєбесней Мацери»

М. Стрибер

Соботами у Водици вечарши Служби Божо

Владика у казанї на руским, українским и сербским язику привитал шицких присутних и здогаднул на духовне значенє Завитного дня, кед ше нашо предки завитовали же на треци дзень после Сошествия Св. Духа на окремни способ буду модлїц Пречисту Дїву Марию за помоц и охрану. Того року ше наполнюю 200 роки од другого зявеня Пречистей Дїви Мариї, цо бул и початок

xnij 2022.

З нагоди ювилею – 200 рокох од другого указаня у Водици, каждей соботи ше у тим святилищу служа вечарши Служби Божо на 19 годзин. Перша Служба була соботу, 2. юлия, на Положенє ризох Богородици.

DZVONI

7

На здогадованє НА ЗДОГАДОВАНЄ

Панїматка амалия Холошняй Панїматка Амалия Холошняй, народзена Микловш, од оца Симеона и мацери Вероники Ґнип, народзена 1. мая 1936. року у Дюрдьове. Власна є шестра покойного владики Крижевского Славомира Микловша и найстарша од пейцох шестрох фамелиї Микловш. Дня 21. априла 1958. року повинчала ше зоз богословом Йоакимом Холошняйом з Руского Керестура у дюрдьовскей церкви Малей Матки Божей, з котрим на швет народзела седмеро дзеци - трох хлапцох и штири дзивчата. Двоме синове ше тиж рукоположели за священїкох. Од памятного дня священомученїка Киприяна и мученїци Юстини, 15. октобра 1998. року по Преображениє Господнє, 2. юния 2022. року окончовала дзияцке служенє у дюрдьовским церковним обществе. Вєдно зоз своїм супружнїком, паноцом Йоакимом, оформела семействени хор Холошняй, зоз хторим зоз єй найвекшим закладаньом видали першу аудио - касету у заєднїци войводянских Руснацох, Литурґию св. Йоана Златоустого, а потим и Воскресну утриню. Зоз семейственим хором Холошняй панїматка Амалия зоз рижнима концертами и Службами Божима обишла велї места дакедишнєй Югославиї, та и иножемство. У Швайцарскей и зоз єй закладаньом и вельким доприношеньом знята Велька вечурня зоз литию на швето Рождества Пресвятей Богородици. Окончуюци и службу церковнїчки велї роки дюрдьовска церква блїщала од краси, оквиценосци и пошореносци. После краткей хороти єй шерцо престало дуркац всоботу, 4. юния 2022. року. На хованю попри числених вирних и священїкох бул и владика кир Георгий Джуджар котри о нєй прегварел: „Єй животна драга започала и закончела ше у Дюрдьове. През Жумберак, Миклошевци, а вец 197.1 полни 50 роки, дзе препровадзела у служеню у своєй родней парохиї. Цали живот бул пошвецени численей фамелиї, парохиї и Церкви Христовей. Окрем фамелийних обовязкох и длужносцох, з вельку пожертвовносцу окончовала и шицки други длужносци у парохиялним и церковним живоце. През длуги роки ше старала коло Богослуженьох у церковним шпиваню... Найвекшу часц свойого живота препровадзела у Божим храме и нє

8

DZVONI

напущовала служиц Богу дзень и ноц. Була и права, и лїва рука длугорочному дюрдьовскому парохови у окончованю Богослуженьох, а тото предлужела робиц и после його шмерци аж по нєшкайши дзень. Бог єй дал роботносц Марти и дух молитви Мариї... Знала служиц Богу и свойому ближньому, бо як гвари Господь - цо сце зробели єдному з найменших - мнє сце то зробели... Док ю нєшака випровадзаме, насампредз єй седмеро дзеци од котрих двоме священїки, єй числени унуки, родзина и дюрдьовски парохиянє котрим вона вирно служела - дзекуєме Богу же нам ю дал и же зме ю мали. Панїматки дзекуєме за єй приклад скромного, понїзного, пожертвовного и вирного служеня Богу и ближнїм. Панїматка була вельки приклад побожносци, мудросци, и сцерпезлївосци. Любела Церкву и народ, щиро ше цешела и радовала каждей церковней подїї и збуваню и вше дзечнє витала шицких госцох котрих було надосц и нє хибело. У каждей особи видзела лїцо Боже, як гутори псалом: Будзем вше глєдац лїцо Твойо Господи. И тераз може видзиц сполнєнє свойого жаданя и видзиц лїцо до лїца свойого Господа...“ Покойна Амалия велї роки була и одвичательна за Каритасово активносци у Дюрдьове!

Панїматка Амалия Холошняй була член Медзипарохиялного каритасового одбору (на фотоґрафиї члени зоз Коцура, Ґосподїнцох, Нового Саду и Дюрдьова). Пририхтали: Л. Вереш и о. В. Варґа

~ervenq 2022

Духовносц

КАРЛО ДЕ ФУКО – ИСУСОВ БРАТ КАРЛО (1858-1916) (2) Братска присутносц у шерцу пустинї

Єдно виреченє зоз Святого Писма потресло його живот: „Цо сце зробели єдному з тих найменших, мнє сце зробели.“ Тота думка го нагнала же би напущел осаменосц котру любел и же би рушел ґу ′забутим′ жемом дзе го Исус чека у шицких тих котри худобни и церпя. Сце любов Божу котра у нїм гори як огень, однєсц тим котри ю нє познаю.

Сцерпезлїва робота на приятельству

Брат Карло знова одкрил тото цо у перших викох християнства уж гуторел св. Йоан Златоусти: „Потребне мерковац на присутносц Исуса у худобному тиж так як на Його присутносц у Евхаристиї.“ Тота Божа прихильносц ґу худобним, гришним, марґинализованим, одцагла го вонка з його осаменосци, же би жил живот так як и до теди пошвецени Христови, алє вше баржей порихтани братски дзелїц зоз найпотребнєйшима. У авґусту 1900. року цалкох зохабя Назарет и вецей мешаци ше рихта за священїцке поволанє у манастире Нотр Дам де Неж. Пошвецени є за священїка 9. 6. 1901. року, а пошвецел го владика у Вивеу. Даскельо мешаци познєйше пошол до Алжиру и населєл ше у Сахарскей оази Бени-Абес, нєдалєко од гранїци з Мароком. Нє установел монашество, алє „братство“, то єст єдно обисце чийо дзвери отворени шицким котри приду, без огляду на їх националносц, фарбу скори и виру. Писал: „Сцем звикнуц шицки жительох християнох, муслиманох, жидох... поганох же би на мнє патрели як на свойого брата, универзалного брата. Вони починаю волац обисце „братство“ цо мнє миле.“

xnij 2022.

Три роки док жил у Бени-Абесу, брат Карло слухал приповедки о єдним худобним и чежко приступним племену Туареґи. Року 1904. приятелє официри му помогли приблїжиц ше и ступиц до контакату зоз тим племеном. Вецей як три мешаци путовал по нєровних драгох пустинї, же би сцигнул на пусту гору Оґар, кадзи ше рушаю мали ґрупи Туареґох. Од самого приходу чувствує потребу населїц ше медзи нїма. Медзитим, иснує вельке нєдовириє того племена спрам французких окупаторох. Аж концом рока їх старшина Муса Аґ Амастан допущує братови Карлови уселїц ше до Таманрасету. Сам, без защити, препущує ше словом своїх домашнїх и уселює ше до єдней худобней хижи зоз глїни на даскельо днї. Од перших контактох зоз любову почал учиц їх язик. Слухал о їх култури и преписовал на стотки писнї котри шпивали вечар коло огня, а з котрима Туареґи ґенерациями преношели историю и душу свойого народу. Брат Карло ношел у своїм шерцу єдно безгранїчне жаданє: гуториц им о Исусови и Євангелиї, алє швидко зрозумел же нє час за нависцованє. Прето ше намага зоз сцерпезлїву роботу, постац приятель и прейґ доброти указац им же яки його Бог. Написал 1909 року: „Сцел бим буц нательо добри же би ше могло повесц: кед таки слуга, яки аж добри Господар?“ Пририхтал: о. Владимир Медєши

DZVONI

9

Святителє

ЖИВОТ СВЯТИХ СВ.КИРИЛ АЛЕКСАНДРИЙСКИ (09/22. юний)

Бул по походзеню зоз богатей и племянскей фамелелиї. Бул блїзки сотруднїк Теофила, патриярха Але ксандрийского. После шмерци Теофила є вибрани за патриярха. Под час свойого живота водзел чежки борби на трох фронтох християнства. Зоз єретиками Новациянами, зоз єретиком Нестором и зоз жидами у Александриї. Новациянє настали у Риму и так су наволани по Новацияну, паноцови хтори их основал. Вони ше визначовали по тим же були горди на свойо чесноти, ходзели облєчени у билих шматох, забраньовали друге малженство, тримали же ше нє треба модлїц за тих хтори зробели смертельни грих, анї же нє треба прилапйовац назад до церкви тих хтори раз одпадли од церкви, гоч як би шпе вони горко каяли за тото. Кирил их победзел и вигнал зоз Александриї вєдно зоз їх епископом. Зоз Жидами мал борбу хтора була вельо чежша и кирвавша. Євреї мали моцну заєднїцу у Александриї ище од самого початку як Александер Македонски основал тот город. Євреє мали безкомпромисну мержню спрам християнох. Забивали християнох, тровали их и на хрест прибивали. После длугей и чежкей борби Кирилови ше поспишело же би зоз потримовку цара Теодосия младшого вигнал зоз Александриї Єврейох. Його борбу зоз єретиком Нестором, патриярхом царгородским, ришел Треци екуменски собор у Ефесу 435. року. На тим Соборе протаґониста бул сам Кирил, а у исти час заступал и римского папу Целестина, прето же папа пре свою старосц нє могол присц на собор. Нестор на тим собору бул осудзени, анатемисани, т.є. вируцени зоз церкви. Бул вигнати на восточну гранїцу Римского царства, и там умар зоз чежку шмерцу. Нестор преглашени за єретика прето же нє почитовал Пресвяту Богородицу и наво-

10

DZVONI

ловал ю Христородица, нє визнавал же Мария родзела Богочловека. После тих шицких чежких борбох, Кирил у миру прежил ище полни дзешец роки. Умар 444. року. Трима ше же вон зложел молитву ”Богородице Дїво…”.

ПРЕПОДОБНИ ОНУФРИЙ ВЕЛЬКИ (12/25 юний)

Полни 60 роки преподобни Онуфрий прежил у пустинї. Теди го нащивел монах Панутий. Власи и брада му були до жеми, а цело му обросли власи, понеже цали час бул нєоблєчени. Шицки власи на нїм були били як шнїг. Бул духовна и воздзвигнута особа. Нє старал ше нї зач цо було од того швета. Старал ше лєм за духовне и за свою душу. Кед стретнул Панутия, виприповедал му свой живот у пустинї. Гварел му же го праве Ангел хранитель приведол ту до пустинї. Длуго часу єдол лєм рошлїни цо там ридко пренашол, а после длугих борбох зоз злима духами, кед му ше шерцо укрипело у любови ґу Богови, теди му ангел Господнї приношел хлєб кажди дзень. Попри його келиї, по Божей волї виросла єдна палма, чий плод, урми преподобни Онуфрий єдол, и отворело ше жридло води. Онуфрий гварел же ше найвецей кармел зоз словом Божим. Кед ше му Панутий опитал як прима св.Причасц, а вон му одвитовал же каждей соботи му св.Причасц приноши Ангел Божи. Терди му Онуфрий гварел же тот дзень то дзень кед ше вон упокої. Теди ше Онуфрий помодлєл и умар. Кед поховал Онуфрий, Панутий ше врацел до свойого манастира, же би як живи шведок приповедал шицким на духовни хасен о животу преподобного Онуфрия. Онуфрий умар 400. року после Христа.

~ervenq 2022

У ШИДЗЕ ОТРИМАНИ ДУХОВНИ ВЕЖБИ ЗА СВЯЩЕНСТВО ЕПАРХИЇ

У парохиї Преображеня Господнього, т. є. у лєтнєй владическей резиденциї од 14. по 17. юний отримани духовни вежби за священїкох нашей Епархиї св. оца Миколая. На духовних вежбох участвовали скоро шицки священїки з наших парохойох на чолє з нашим владиком преосвященим кир Георгойом Джуджаром. Духовни вежби предводзел о. др Тарас Борщевски, митрофорни протоєрей, предводнїк катедри Святого Писма на Католїцким богословским факултету у Заґребу. О. Борщевски мал вецей викладаня през дзень, а тема була повязана зоз поволаньом священїка, и попреплєтана зоз еґзеґезу пророкох и особох зоз Старого Завиту. Священїки и на тей рочней подїї мали нагоди духовно ше окрипиц през квалитетни преподаваня, богослуженя у церкви Преображеня Господнього, споведз и молитву. М.А.

БЛАГОСЛОВ НОВОГО СОЦИЯЛНО-ЕДУКАТИВНОГО ЦЕНТРА У ВЕРШЦУ

У грекокатолїцкей парохиї Пресвятого Тройства 21. юния святочно благословени нови Социялноедукативни центер св. Йоана Крестителя. Благослов окончели владика Епархиї св. Миколая кир Георгий Джуджар и владика кир Иоан Цалин Бот зоз Луґожа (Румуния). Владикове тиж благословели икону Богородици зоз Скаиуша и

xnij 2022.

Епархия св.о.Миколая вєдно одслужели панахиду за покойного пароха зоз Марковца о. Василия Миклеу. Попри домашнїх вирних, були присути священїки зоз Сербиї и Румуниї, монахинї и представнїки городскей власци. После молитви и благослова бул и заєднїцки аґапе. М.Г.К.

ВЛАДИКА НАЩИВЕЛ ПАРОХИЮ У БЕРКАСОВЕ

Наш владика кир Георгий Джуджар нащивел парохию у Беркасове, а як гварел домашнї парох о. Владимир Еделински Миколка, то важне, бо ше случує у чаше кед ше докончую роботи на закрицу нового парохиялного будинку. Роботи зоз владиком обишли и о. Михайло Режак, декан сримски, о. Владислав Рац, декан бачки, о. Тарас Барщевски, доцент на Катедри Святого писма Католїцкого богословского факултету у Заґребе, о. Дамян Кича ЧСВВ, парох кулянски и о. Алексий Гудак, парох у Старим Вербаше. М.Г.К.

ОФОРМЕНИ САЙТ НАШЕЙ ЕПАРХИЇ СВ. МИКОЛАЯ

Нєдавно реализовани проєкт официйней веб презентациї грекокатолїцкей Епархиї св. Миколая у Сербиї, на адреси www.svnikolaj.rs Отец Дарко Рац, хтори ажурує тот сайт, з тей нагоди гварел же ше сце буц актуални зоз змистом, вистками и фотоґрафиями. У рубрикох, мож ше информовац о краткей историї Епархиї, о грекокатолїкох, о нашому владикови, Водици, катедралней церкви, потим єст адресар парохийох, други информативни змисти, а мож ше повязац и зоз Фейсбуком.Змисти на сербским язику, а буду и на анґлийским, руским и українским язику. Проєкт реализовани з финансийну потримовку Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами у Министерству правди Републики Сербиї. М.Г.К.

DZVONI

11

Сила молитви

Нє ТРЕБА ИСЦ АНЇ ДО СВЯТЕЙ ЖЕмИ, АНЇ ДО мЕДЖУґОРЯ КЕД мАмЕ ВОДИЦУ (Я.О.)

(Под тим насловом починаме обявйовац свойо власни дожица зоз Водицову Марию и добре би було кед би нам шицки котри маю красни искуства або окремни ласки од Водицовей Мариї посилали же бизме з нїма помогли другим и преславели нашу Водицу.)

МАРИЯ МЕ ТРИМАЛА ЗА РУКУ И БОРЕЛА шЕ ВЄДНО ЗО МНУ Дня 24. мая того року напущела тот швет и одпутовала до нєба Мария Бандич. Одпутовала порихтана, бо на єй власне жаданє ше висповедала, випричащала и прияла и святу тайну Олїва. Остатня духовна розгварка зоз ню була тидзень пред шмерцу, окреме моцна бо була полна вири, нашмеяна, готова за тот преход... єдино єй було чежко же як єй домашнї то поднєшу. Тота духовна моц пошлїдок єй духовного живота цо ю научели єй побожни родичи. Преношиме ту укратко єй власну животну духовну приповедку котра може велїм нам помогнуц бо зме шицки дар єден другому: „Од малючка сом любела ходзиц до Водици. Кед ми родичи то спомли, окреме сом ше радовала же пойдземе, скоро сом аж бежала“ - и так ше до Мариї Водицовей розвила єй окремна любов. “Нє знам цо то було у мнє, цошка було у мнє таке моцне, така щира радосц, цошка ме там прицаговало гоч сом анї вельо ище анї нє знала о историї Водици... Кед сом виросла тиж сом там часто одходзела и чувствовала якиш окремни мир... мир на полю або на салашу окремни .... Алє мир яки сом доживйовала у Водици нє могла сом нїґдзе индзей дожиц анї го з дачим иншим поровнац. То якиш окремни мир, змиреносц, радосц, поцешенє, сиґурносц же хтошка з тобу... И кед сом уж була дзивка кед сом ходзела до Водици, чувствовала сом як кед бим после своїх животних бриґох ознова наполнєла батериї, достала якуш нову духовну енерґию за живот. И мой оцец и мац вше ходзели до Водици. После сом ше упознала з єдним леґиньом цо нє бул покресцени. Почал ходзиц на виронауку за младих. Нашли зме ше як зродни, гоч розлични души. Вон ше скорей винчанюя и покресцел. Предлужели зме вєдно ходзиц до Водици. Його мац нє була оталь, алє на вельке чудо – раз зме ю вєдно стретли у нашей Водици. За мнє то бул знак же ю Мария поволала до Водици котру зме так полюбели. Вец ше похорел оцец. Шицки зме ше ходзели модлїц. Пошвидко ше похорела и мац. Дзешка пред роком сом дознала за дияґнозу же мам карцином. Домашнї то видзели по мнє уж скорей, алє я якош нє жадала пойсц ше препатриц, може то була моя хиба, хиба бо ме вони пре-

12

DZVONI

швечовали, а я нє сцела. Кед ми то пренєсли дохторе, можем повесц же сом то досц змирено прилапела, без окремного возбудзованя. Вельо вецей то преживйовали мойо домашнї як я. Гварела сом у себе - най будзе Воля Божа. Кед Бог сце най виздравим – виздравим, кед нє – нє, най будзе Його воля. Лєм сом сановала мойого супруга и мою дзивки як то вони прежию. Скорей сом ше бала игли, креви... Шицко сом зверела Мацери Божей и змирено ишла на терапиї. Шицко сом препущела Мариї як кед би ше нїч окремне нє случовало. Вона ме тримала за руку, борела ше за мнє. Думам себе - як тим цо нє маю виру? Цо крича на Бога? Я од початку нє мала тот проблем, нїґда ми нє пришло на розум: прецо я? Прецо Бог таке допущел мнє? Нє мала сом нїяки гнїв анї на Бога, анї на нїкого...

~ervenq 2022

Сила молитви И нєшка ище часто одходзиме до Водици. Водза ме кед уж нє можем сама ходзиц. Видзим кельо людзох там ходза нє лєм внєдзелю, алє и роботни дзень. Велї нєшка бежа до манастира Тумане, чи даґдзе индзей, а ми щешлїви же Мария пришла до нас. Ми мали народзик, а таки щешлїви же Мария и до нас пришла... Вельораз дахто дожиє дацо позарядове у Водици и у живоце и то чуваме лєм за себе. То нє добре ! Я вше гварим – Мария ми дава моци. Гваря – яка ши моцна! Та дзе - я слаба, алє ми Мария дава моци. Нє знам цо бим без нєй и єден єдини дзень... Вельораз себе думаме же то ми себе сами помогли, то дохтор... а забудземе же то шицко сила Божа, же нам Мария помага кажди дзень... (записане 17. мая 2022.)

Дзивка Тияна о мацери

Наш мали борец велького шерца... Мац. Тоти даскельо шорики, то найменєй цо цо можем написац о тебе. Як ми єден чловек гварел, заслужела ши же би вон о Тебе написал цали роман...о твоєй вири и доброти. Даскельо шорики у його кнїжки нє було би достаточнє за тото. Боже, кельо того ши нам указала зоз своїма поступками... як нїґда нє треба престац и бориц ше до остатнього видиху... Яку ши нас лєм животну лекцию научела! Як, гоч ше у себе бориш зоз своїма „демонами“ и хоротами, вше можеш остац добри, сочувствовац з другима и буц полни любови. Кельо треба ценїц свою фамелию и своїх любених... Же треба пребачиц, любиц и почитовац ше медзисобно, буц задовольни зоз тим цо маш... Кельо ши любови, щесца и радосци уткала до нашей фамелиї и до наших животох... аж це и Алекс полюбел як свою мацер, глєдал совити од тебе, шалєли сце ше вєдно, робели... Була ши супер мац яку би кажде пожадал. Полна порозуменя, потримовала ши ме у шицким, вше ши ми гуторела же бим була тото цо сом, же бим твардо стала на жеми и верела до себе. Же бим була добра спрам шицких, же бим почитовала старших, помогла кед видзим же дакому треба помоц, же бим почитовала цудзу помоц и доброту, бо барз мало єст таких людзох на тим швеце... Людзе, почитуйце своїх родичох и нє берце их лєм так олєгко, вони би зробели шицко за вас, та и вецей як можу... Будзце добри спрам своїх дзецох, майце за нїх часу же би сце им даровали любов котру заслужую... Дзекуєм ци же ши ше тельо борела за нас и же ши шицко подношела стоицки до остатнього моменту як правдиви борец... Дзекуєм ци на шицким... Занавше це будземе любиц... Занавше будзеш наш мали борец, наша мала пчолка... Любим це, мамо!

xnij 2022.

ДАРОВАЛИ ЗА ВОДИЦУ, ЗА ЦЕНТЕР «ЕМАУС»

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

Марґита Орос, Руски Керестур Єлена и Яким Грубеня, Руски Керестур Ч.Т., Руски Керестур М.Н., Руски Керестур М.Н., Стари Вербас

ДАРОВАЛИ ЗА «ДЗВОНИ»

Най Марийов покров занавше будзе над нїма

Парохия Преображеня Господнього, шид

DZVONI

13

Слово за живот

СЛОВО зА жИВОТ, юЛИй 2022.

„А єдно потребне.“ (Лк 10,42).

Исус бул на драги до Єрусалиму дзе ше Його мисия мала закончиц. Становел ше у валалє, у доме Марти и Мариї. Євангелист Лука описал як Исуса привитали два шестри: Марта, хтора як традицийна ґаздиня, „була завжата з вислугованьом“1, а Мария „шедла ґу Господовим ногом и слухала Його слово“. (ст. 39). Марта ше поносує на Марию же ю зохабела саму вислуговац, а Исус на тото одповед: Марто, Марто, стараш ше и знємирюєш за вельо, а єдно потребне. Мария наисце вибрала лєпшу часц котра ше нє вежнє од нєй. (Лк 10, 41-42). Тот виривок ше находзи медзи причту о милосердниму Самарияну, вироятно найкрасшим прикладу о милосердию спрам ближнього, и Исусовей поуки о молитви, цо насправди найважнєйши опис яке би мало буц одношенє зоз Богом Оцом, цо верх медзи любову спрам брата и любови спрам Бога. „А єдно потребне.“ Главни подоби того виривку зоз Євангелиї то два жени. Диялоґ медзи Исусом и Марту описує приятельство хторе єй дава можлївосц випоносовац ше Господу. Но, яке то служенє жада Исус? Йому важне же би ше Марта нє старала, же би зохабела традицийну улогу яка ше одношела на жени, алє же би слухала Його Слово як и Мария, хтора превжала нову улогу, улогу ученїци. Порученє того тексту часто було зводзене на контраст медзи активним и контемплативним животом, як кед би вони були два алтернативни приступи вири. Алє, и Марта, и Мария любя Исуса и жадаю му служиц. На концу, Євангелия нє гвари же молитва и слуханє Слова важнєйше од милосердия. Напроцив - треба пренайсц способ як их тирвацо повязац. Два любови, єдна ґу Богови и єдна ґу ближньому, хтори нє єдна процив другей, алє ше надопольнюю, бо Любов лєм єдна. „А єдно потребне.“ Прето, остава нам же бизме зрозумели цо то тото єдине нєобходне. Же бизме похопели, може нам помогнуц початок виреченя: „Марто, Mарто...“ (ст. 41). Пре повторйованє мена може випатрац як опомнуце, а у ствари то свойофайтове „поволанє”. Випатра же Исус поволує Марту на нове одношенє, же би то нє було одношенє слуги, алє приятельства прейґ хторого 1 Lk 10,40. Дїєслово perispaomai ма двояке значенє: може значиц лєбо „буц подтполно завжати / буц преобтерховани”, або „буц розошати / страцени “.

14

DZVONI

ше уходзи до глїбокого одношеня зоз Нїм. Кяра Лубик записала: „Исус вихасновал нагоду же би пояшнєл цо найнєобходнєйше чловекови у живоце. […] Слухац Исусово Слово, а за Луку, хтори пише тоту часц, слухац слово значи жиц го. […] И то тото цо ти маш зробиц: послухац слово, же би воно зробело пременку у це. Алє, нє лєм тото. Останьце му вирни, чувайце го у вашим шерцу же би оформел ваш живот, як цо и жем чува нашенє же би воно виключкало и принєсло плод. Прето приношце плоди нового живота, плоди Слова»2 „А єдно потребне.“ Хто зна кельо и ми маме нагоди прияц Учителя у нашим доме, праве так як и Марта и Мария, шеднуц ґу Його ногом и слухац Го як правдиви ученїки. Вельо раз то нєщесца, хороти, обовязки алє и радосци, задовольства хтори нас цагаю на шицки боки обовязкох хтори маме поробиц, нє зохабяюци нам часу застановиц ше же бизме препознали Господа и послухали Го. Тото Слово драгоцина нагода же бизме вибрали тоту лєбшу часц - слухац Його слово же бизме здобули тоту нукашню шлєбоду. Вона нам оможлїви у каждодньовим живоце робиц у складзе зоз Словом, цо плод одношеня любови хторе дава смисел и служеню, и слуханю. Летиция Маґри

2 К. Лубик, Слово живота, юл 1980, Слово ьивота цо пририхтал Фабио Чарди

~ervenq 2022

ТЕОЛОҐИЯ ЗА КАЖДОГО

B O G O S L O V S K A D U M KA

2 6 5 – 2 0 2 2 П р и л о г х р и с т и я н с к о м у ч а с о п и с у „ Д З ВО Н И ” Уш о р ю є р ед а к ц и я „ Д З ВО Н ОХ ” У першей часци Богословскей думки будземе обявйовац богословски тексти котри вязани за дворочну Синодалну драгу цалей Католїцкей (Грекокатолїцкей) Церкви котру папа Франциск препоручел и отворел на найвисшим уровню у Риме, у Базилики св. Петра. Владичества по цалим швеце ше уключели до тей Синодалней драги, кажди спрам своїх можлївосцох, зависно од шветовей и особней ситуациї у котрей ше находзи поєдинєчне владичество .

ЗА СИНОДАЛНУ ЦЕРКВУ (7) СИНОДАЛНОСЦ НА ДЇЛУ

10 тематски цалосци котри треба преглїбиц

30. Же би ше помогло винєсц искуства и богатше добринєсц совитованю, у предлуженю приношиме дзешет тематски цалосци клотри наглашую розлични види живей синодалносци. Прилагодзовац ше рижним месним стредком и кажди раз интеґровац, обяшнїц, поєдноставиц, преглїбиц пошвецуюци окремну увагу тим котри маю вецей почежкосци у сотруднїцтве и одвитованю: Vademecum котри нам понукнути у тим пририхтуюцим документу помага нам у одредзених инструментох, дава нам напрямки и предкладаня з котрима би нас надиховали за моменти молитви, вибудови формациї, способ роздумованя и розменьованя искуствох.

маме? Хто то глєда од нас же бизме ишли вєдно? Хтори то сопутнїки, та и тоти звонка нашого церковного кругу? Хтори то людзе або заєднїци охабени на марґини, метафорично поведзено чи наисце?

2) ОСЛУХОВАЦ Слухац то перши крочай, алє глєда отворени розум и шерцо, без предрозсудкох. Кого то наша Церква „длужна ослуховац“? Як ше то слуха мирянох (лаїкох), окреме жени и младих? Як можеме интеґровац доприношенє пошвецених женох и хлопох? Яки простор ма глас меншинох, одруцених и социялно виключених? Чи можеме препознац предрозсудки и стереотипи котри нам завадзаю же бизме наисце ослуховали? Як ослухуєме дружтвени и културни контекст у котрим жиєме?

3) БЕШЕДОВАЦ Шицки поволани бешедовац шмело и интеґровац шлєбоду, правду и милосердиє. Як промовуєме шлєбоднии виродостойни стил комуникациї знука заєднїци и їх целох, без дволичносци и опортунизму? А як ше одношиме спрам дружтва котрому припадаме? Кеди и як успеваме повесц тото цо нам лєжи на шерцу? Як функционує одношенє з медиями (нє лєм з на-

Медзивладически сход волонтерох у Водици 2019. року

1) СОПУТНЇКИ На истей зме драги и у Церкви и у дружтве, плєцо коло плєца єдни з другима. Хто у вашей месней Церкви тоти котри „крачаю вєдно“? Кед повеме „наша Церква“ - на кого ми то ду-

xnij 2022.

Шид: сотруднїцтво з вибеженцами

I

шим власнима, церковнима)? Хто бешедує у мено християнскей заєднїци и як ше го вибера за тото?

4) СЛУЖИЦ ЛИТУРҐИЮ „Заєднїцки ход“ можлїви лєм кед ше будує на фундаменту у заєднїцким слуханю Божого Слова и участвованя у святей Литургиї. Прето ше питаме же як то молитва и участвованє на Служби надихую и водза наш заєднїцки ход? Як инспирую найважнєйши ришеня? Як промовуєме активну учасц шицких вирних на Служби Божей и окончованю задачи пошвецованя? Яки ше простор дава у окончованю служби читачох и аколитох (нїзши чини при участвованю у Богослуженьох) у церкви?

5) СООДВИЧАТЕЛЬНИ У ПОСЛАНЮ Синодалносц то служба посланя у Церкви у котрей шицки єй члени поволани брац живу учасц. Понеже зме шицки ученїки Христово и мисионаре (послани), треба ше опитац на яки способ кресцени член Церкви поволани буц протаґонист посланя? Треба ше опитац як церковна заєднїца потримує своїх членох котри поволани на службу у дружтве (дружтвене и политичне анґажованє, наукова и виглєдовацка настава, промоция социялней правди, очуванє людских правох и бриґа за заєднїцки дом итд) ? Як им церковна заєднїца помага же би тоти обовязки применьовали у духу посланя? Як ше реализує розсудзованє цо ше дотика ришеньох вязаних за посланє и хто у тим бере заєднїцку учасц? Як интеґровани и прилагодзени розлични традициї вязани за синодалну драгу, а котри нашлїдство велїх Церквох, окреме восточних, а у поглядзе плодного християнского шведоченя? Як тото сотруднїцтво функционує на територийох дзе постоя розлични Церковни традициї?

Сотруднїцтво Каритасу и Екуменскей гуманитарней орґанизациї зоз городоначалником Нового Саду Иґором Павличичом у гуманитарней роботи (2010. рок)

6) ДИЯЛОҐ У ЦЕРКВИ И У ДРУЖТВЕ Диялоґ то драга витирвалосци котри тиж так уключує цихосц и церпенє, алє є способни позберац искуства людзох и народох. Котри то места и способ диялоґу у нашей месней Церкви? Як ше зочуєме зоз роличносцами у поглядох, у медзисобним зочованю, у почежкосцох? Як порушуєме сотруднїцтво зоз другима сушеднима владичествами, зоз монашескима заєднїцами котри присутни на нашей териториї, зоз лаїцкима здруженями, церковнима Рухами итд? Яки маме искуства диялоґу и заєднїцкого анґажованя з вирнима других релиґийох и з тима котри нє веря? Як Церква водзи диялоґ и учи од других дружтвених инстанцох: швета политики, економиї, култури, цивилного дружтва итд.

7) З ДРУГИМА ХРИСТИЯНСКИМА ЗАЄДНЇЦАМИ Диялоґ медзи християнами розличних деноминацийох , а котри з нами зєдинєни зоз истим кресценьом, ма окремне место у синодалним ходу. Треба ше опитац у яких зме одношеньох зоз братами и шестрами других християнских Церквох? За яки теми тото сотруднїцтво вязане? Яки зме плоди вицагли зоз того заєднїцкого ходу? Яки ше почежкосци появели?

II

8) ВЛАСЦ И ЗАЄДНЇЦКЕ УЧЕСТВОВАНЄ Синодална Церква то заєднїцке участвованє и заєднїцка одвичательносц Церкви. Як ше поставяю цилї котри жадаме досцигнуц, способ и крочаї котри треба себе предложиц ? Як ше справує власц у нашей локалней Церкви? Як водзиме тимску роботу и соодвичательносц? Як ше порушую напредок лаїцки служби и преберанє одвичательносци з боку вирних? Як функционую цела синодалносци на уровню локалней Церкви? Чи вони представяю плодне искуство?

9) РОЗСУДЗОВАЦ И ОДЛУЧОВАЦ У синодалним духу ришеня ше приноша на способ розсудзованя, на основи согласносци цо плод заєднїцкей послушносци Святому Духу. З якимка то поступками и методами вєдно розсудзуєме и приношиме ришеня? Як то можеме полєпшац? Як порушуєме заєднїцке участвованє у ришеньох вєдно зоз гиєрайхийну структуру у заєднїцох? Як себе поставяме час медзи совитованьом и ришеньом? Як и з якимна средствами порушуємє транспарентносц и безусловну сиґурну одвичательносц?

10) ВИХОВОВАЦ ШЕ ЗА СИНОДАЛНОСЦ Духовносц заєднїцкого ходу поволана постац виховне начало за вибудов особи и християна, фамелиї и заєднїцох. Як виховюєме особи, особлїво тих на одвичательних местох у християнскей заєднїци же би зме им помогли постац ище вецей способнима за заєднїцки ход, медзисобне слуханє и диялоґ? Яке вихованє и воспитанє понукаме за розсудзованє и вивершованє власци? Яки нам методи помагаю толмачиц динамику култури до котрей зме зачирени и яки ма уплїв на наш стил Церкви?

Дац доприношенє совитованю

31. Циль першей етапи синодалней драги то порушованє широкого процесу совитованя же би ше позберало богатство искуствох прежитей синодалносци у єй розличних випатрункох, уключуюци пастирох и вирних месней Церкви на шицких можлївих подручйох а з помоцу найприкладнєйших средствох у специфичних месних реалносцох: совитованє котре координує владика унапрямене священїком, дияконом и вирним їх Церквох, чи то поєдинєчно чи удруженьом, нє занєдзбуюци драгоцине доприношенє котре можу дац пошвецени хлопи и жени. Окреме ше глєда доприношенє целох сотруднїцтва месних Церквох, особлїво Священїческого совиту и Пасторалного цела, починаюци од нїх, бо вони наисце можу дац правдиви випатрунох синодалней Церкви. Исто так будзе драгоцине доприношенє других церковних реалносцох з котрима ше Пририхтуюци документ пошлє, а тиж и доприношенє тих котри жадаю директно послац свойо власне видзенє синодалносци. На концу будзе як основна вредносц же би же дало простор гласу бидних и социялно виключених, а нє лєм тих котри маю одредзену службу або одвичательносц знука месней Церкви.

32. Конєчни змист котри кажда месна Церква вироби, на концу тей синодалней роботи на слуханю и розсудзованю - будзе представяц єй доприношенє драги универзалней Церкви. Же би шлїдуюци етапи того ходу ишли лєгчейше и були стайомни, важне позберац плоди молитви и роздумованя на нє вецей як дзешец бокох. Кед же би требало лєпше их обяшнїц и положиц до контексту, мож приложиц други додатни або дополнююци тексти. Пригадуєме же циль Синоди, та так и того совитованя, то нє виробок документа алє „ дац же би ше пребудзели сни, пророцтва и визиї, дац же би розквитла надїя, порушац медзисобне довириє, повиц рани, виплєсц нови одношеня, ожиц духовне швитанє, учиц єдни од других и стваряц позитивни имаґинарий котри прошвици интелекти, зогреє шерца, враци моц мишицом“ (23) ( З бешеди папи Франциска на отвераню Синоди котра пошвецена младим, 3.10.2018.) Закончени „Пририхтуюци документ Владическей Синоди“

~ervenq 2022

МАРИЙОВО СВЯТИЛЇЩА (14) НА ДРАГИ ДО ЕМАУСА... ВИЧНО ОСТАНЄМ З ВАМИ

Же бизме цо лєпше похопели нашу найвекшу Святиню Заєднїцтва – Водицу, попробуєме ту представиц познатши Єй святилїща, нашо грекокатолїцки, а кед сцигнємє и римокатолїцки и православни.

ЦЕРКВА ШНїГОВЕй МАРИї НА ТЕКИйОх

Преношиме ту кратку историю о Текийох, познату нашим велїм грекокатолїком нє лєм з Нового Саду ( з оглядом же новосадски вирни у остатнїм чаше и найвецей там приходза), алє и керестурским, коцурским, митровацким и другим нашим вирним котри там проходза нє лєм на нашу Службу Божу 4. Авґуста, алє и под час других збуваньох у тим познатим святилїщу. Так, скорей спомнутого датума на Шнїгову Марию 4. и 5. авґуста, ту приходза вирни на такволани „Мали Текиї“ 25. и 26. юлия, кед католїцка Церква слави Йоакима и Ану. Старши ше здогадую же нашо вирни ишли з далєка пешо на Текиї, а велї оставали там и ноцовац под надкрицом и вец ютредзень оставали на вецейязичних Службох Божих! Тота церква єдна з найвейших Марийових святилїщох у Сербиї. Слово „Текиї“ то арабске слово, а означує мирне место за одпочивок котре обично було коло драги и вше коло добрей або жридловей води. Тота церква у власнїцтве римокатолїцкого сримского вчадичества. Церква ше находзи на самим виходзе зоз Петроварадину, на драги за Сримски Карловци на старей драги Нови Сад - Беоґрад.

xnij 2022.

История святилїща

Спрам традициї, на месце терашнєй церкви ше находзела стредньовиковна християнска церква, котра була пошвецена Пречистей Дїви Мариї. Тоту церкву Турки знїщели 1526., а у шеснастим вику ту збудовали древену джамию з минаретом и малу текию з двома дервишами, по чим достало и тото мено (место за одпочивок). После одходу Туркох, 1687. року, Петроварадин постава место воякох, тарґовцох и польопривреднїкох. Перши члени монахох Исусовцох ту приходза 1693. року дзе нє находза очувани стредньовиковни церкви. Дня 26. януара 1699. року подписани такволани Карловацки мир. Скорей як збудована церква св. Георгия у Потреварадину под твердиню, Исусовци були примушени хасновац напущену текийску джамию, котру преушорели на християнску церквочку и пошвецели ю швету Безгришному Зачатию Пресвятей Богородици. Церква Шнїговей Мариї збудована як знак на вельку побиду християнских войскох над исламом и на занк велькей битки на Везирцу 5. авґуста 1716. року. Тот датум - 5. авґуст то датум кед 358. року под час папи Либерия, спрам хронїкох, спаднул шнїг у Риме та вец „на месце дзе шнїг нє бул заґажени“ папа Либерий збудовал Базилику святей Мариї Велькей (Santa Maria Maggiore) а католїки славя тот дзень як спомин на Шнїгову Марию. Седемнац роки после як потписани 1699. року Карловацки мир медзи австрийским и турским царством, над Сримом ше знова нацагла сцена забиваня и пустошеня. Вельочисленша и моцнєйша турска войска на чолє зоз вельким везиром Дамат Али Пашом, сцигла аж

III

до мурох Петроварадину и обколєла го. Австрийска войска, под команду принца Еуґена Савойского, одвитовала на виволанє и вибегла зоз твердинї 5. авґуста истого року и у краткей борби нєдалєко од церквочки Безгришного Зачатия Пречистей Дїви Мариї, турска войска дожила страшне пораженє. Прешвечени же побиду над нєприятельом вивойовал з помоцу Дїви Мариї, принц Еуґен Савойски подаровал петроварадинскей церкви Безгришного Зачатия Блажену Марию, икону Богородици з дзецочком у наручю, котру до теди ношел як святиню на войни и пред ню ше модлєл за помоц з нєба за свою войску.

Aпсида церкви

З оглядом же побида у битки була вивойована 5. авґуста, на дзень Шнїговей Мариї, прето церква пременєна зоз Непорочного зачатия Пресвятей Богородици на чесц Мариї Шнїговей, односно Мариї Текийскей. Понеже же ше коло тей икони, котру подаровал Еуґен почали збувац велї чудесни виздравеня, вона постала предмет окремного почитованя, а дзень швета Шнїговей Мариї постал дзень велького паломнїцтва у тим Марийовим святилїщу у Петроварадину и то нє лєм з боку римокатолїкох, алє и православних котри окреме почитую тоту церкву. У перших послевойнових рокох турско - австрийскей войни церква Шнїговей Мариї преширена з помоцу фамелиї подмаршала и ґрофа Зихрида Брунера, котрого Турки заробели и на сам дзень битки забили. Друге преширенє и церкви зробели монахи Исусовци 1745. року на дзень святих Йоакима и Ани 26. юлия, а до церкви святочно унєшена чудотворна икона Шнїговей Мариї. На знак того збуваня святилїще слави и нєшка так волане швето „Мали Текиї“ док ше празник Шнїговей Мариї слави у святилищу на так волани „Вельки Текиї“ 4. и 5. авґуста. Нєшкайша церква котра у неоґотичним стилу, зоз двома турнями и трома дзвонами, збудована 1881. року по проєкту забребацкого архитекти Хермана Болеа з олтарами у стилу трох християнских вариянтох: католїцкей, православней и протестантскей, а пошвецени су св. Ани, св. Йосифови и Безгришному Зачатию Пресвятей Богородици. О тим ше найвецей старал опат

Илия Окруґич з дошлєбодзеньом джаковацкого владики Йосифа Юрая Штросмаєра. Под час Другей шветовей войни зоз церкви вируцени протестантски и православни олтар. На заднєй часци церкви положени криж, а под нїм полумешац як символ побиди християнства над исламом. Церква реновирана 1976. pок.

Повязаносц Текийох и Водици

Истого 2016. року, кед текийске святилїще Мариї Шнїговей означовало Ювилей 300 - рочнїци свойого постояня, наша Водица достала официйну »афилияцию“ (афилияция ма значенє же хтошка „усвоєни“ або прияти до одредзеного дружтва - заєднїци) цо значи же є прията до духовней заєднїци папскей Базилики Шнїговей Мариї (Santa Maria Maggiore) у Риме, а з тим и достала окремни духовни дари -одпусти котри скорей були резервовани лєм одредзеним местом и условийом. З тей нагоди з Риму пришла и окремна цегла зоз Ювилейних дзверох римскей базилики котра уложена до мура у Водици як тирваци знак Року Божого Милосердия.

Владика Георгий Джуджар на Текийох 2016. року з нагоди 300 – рочнїци

Вирни на Богослуженю Пририхтал о. Владислав Варґа

IV

~ervenq 2022

шведоченя ЗОЗ ЖИВОТА

ДЗЕЦИ ЗМЕ ЄДНОГО ОЦА Кажди рок у януаре у велїх Цервкох ше отримує Тидзень молитви за єдинство християнох. У месце дзе я жиєм векшина зме з єдного народу и єдней вири та сом часто думала, як можем допринєсц тому же би „Шицки були єдно”, цо ше Исус модлєл пред свою шмерцу.

Мам познатих и добрих приятельох и медзи припаднїками других християнских деноминацийох, и вше чувствуєм же кед ми у каждодньовим живоце и наших одношеньох глїбоко жиєме по медзисобней братскей любови, Исус медзи нами. Вон тото вихаснує як материял за подполне єдинство хторе раз лєм Бог може витвориц.

Ґу тому цилю думам же мож прираховац и тот мали чин котри уж єден час каждодньово робиме з моїма приятелями. Християн хтори озбильно сце жиц по своєй вири и мац цо блїзше одношенє з Богом кажди дзень, муши ше духовни кармиц. То значи модлїц ше, медитивац, пречитац дацо духовне. Нєшка нам у тим помагаю и дружтвени мрежи и интернет. Так ше и я трудзим як и велї мойо приятелє, тиж и тоти цо иншак веря, алє шицки вериме до истого Исуса и Бога. Єдна моя пайташка котра жиє у мишаним штредку, кажди дзень ми на вибер посила духовни тексти з єдного християнского сайту, барз красни, потримуюци и мотивуюци за блїзке одношенє з Исусом, и котри надпоминаю його вельку любов и старанє ґу нам. У нєшкайшим знємирююцим чаше кед цали швет обнїма страх пре хороту, нєизвесносц, войни, итд, тоти тексти кажди дзень дзвигаю мою душу ґу Богу и приноша ми глїбоки мир. Пайташка ми их пошлє, а пошлє их и другим своїм познатим, и таким цо православней вири, и шицки их прилапюю и знача им. Я их далєй посилам на велї адреси своїм познатим, и нашей грекокатолїцкей вири и протестанскей. Праве єдна пайташна протестанскей вири з другого городу, найбаржей ми кажди дзень и одвитує на тоти тексти. Часто гвари же тото цо сом єй послала, точно як за ню одвит од Бога, а так и други одвитую. Питала ше чи може и вона далєй посилац своїм дзецом, приятельом. И гвари же и єй так кажде одвитує – То праве як за мнє.

КОНЦЕРТ

На рочним одпочивку сом читала интересантну кнїжочку як жиц за добро города и його жительох, починаюци од худобних. Мушим припознац же ме спонукла на роздумованє. Чи ти любиш город у котрим жиєш? Цо ши за ньго зробела? Достаточно го познаш? Чи почувствовали його гражданє же твойо шерцо дурка зоз їх шерцом, чи им даруєш голєм ошмих? Тоти и подобни питаня ше ми роєли у глави. Тих дньох сом у другим городзе, прето жий тоти моменти ту дзе ши, розберала сом ше. Вечар сом пошла на концерт до катедрали, праве зоз свидомосцу же жадам любиц особи котри стретнєм. Понагляла сом бо сом уж пожнєла. Одразу сом пред собу збачела стару жену котра за собу цагала два чежки ташки. Уж сом прешла коло нєй, алє сом пошвидко застала, як кед би ме дахто застановел: ниа нагода же биш конкретно любела тоту стару жену, як кед би ми хтошка гуторел. Обрацела сом ше и опитала ше єй: «Можем вам помогнуц?» З радосцу у очох ми дала свойо ташки. Ишла помали, лєдво ше рушала. Подумала сом же ю замодлїм най попонагля, алє сом зоз ню ишла покля требало, рахуюци же концерт и прейдзе док я сцигнєм. Кед сом вошла до катедрали, нє було шлєбодного места. Добре, будзем стац два годзини, и то цошка цо можем даровац за тот город, за тот концерт – гварела сом себе. Пофришко сом нєдалєко збачела празни карсцель. Напевно го чуваю за дакого хто придзе познєйше, подумала сом и далєй стала. Прешло петнац минути, а карсцель и далєй бул празни. Пришла сом блїжей и опитала ше: «Шлєбодне?» Барз ме нєсподзивало кед сом видзела же карсцель шлєбодни. Аж ми одлєгчало бо сом була барз вистата, та сом такой шедла. «Исусе, наисце ши джентлмен, дзецкуєм Ци!» повторйовала сом у себе. «Нїґда нє оставаш длужни, напроцив, даваш сто раз вецей, за тото кус цо зробиме за Тебе у ближнїм.» И концерт и город ше того вечара заблїщали у моїм шерцу зоз нову красоту. А. Ф.

Наисце зме шицки єдна велька фамелия и дзеци єдного заєднїцкого Оца, лєм кед сцеме тото видзиц и так жиц. М. А.

xnij 2022.

DZVONI

15

Витамин за душу

ЦО ЗНАЧИ: БУЦ ЩЕШЛЇВИ?! На общей авдиєнциї папа Франциск нє могол стац, алє присутним виповед текст хтори виражує моцну дзеку за животом: Можеце мац хиби, буц анксиозни, та аж и нагнївани, aлє нє забудзце же ваш живот то найвекше подняце на швеце. Лєм ти можеш зопрец же би ше нє удал. Велї це почитую, одушевуєш их, любя це. Запаметайце же буц щешлїви то нє значи мац нєбо без бурї, драгу без нєщесцох, pоботу без усиловносци, виру без розчарованьох. Буц щешлїви то значи пренайсц сили у пребачованю, надїю у биткох, сиґурносц у страху, любов у нєзлагоди. То нє лєм уживанє у ошмиху, алє и роздумованє о смутку. Нє лєм же ше преславює успих, алє и учи на основи нєуспиху. Нє роби ше лєм о тим же бисце ше чувствовали щешлїво кед вам кляпкаю, алє и о тим же сце щешлїви и як анонимни. Буц щешлїви то нє шмерц судьби, алє посцигнуце за тих хтори можу путовац з нука себе. Буц щешлїви то значи престац ше чувствовац як жертва и постац автор власней судьби. То ходзенє по пустинї, алє и сила же би ше пренашла оаза глїбоко у души. Кажде рано дзекуйце Богови за чудо живота! Буц щешїви то значи нє бац ше од своїх чувствох, бешедовац о себе. Мац шмелосци чуц „нє” и пренайсц довириє у критики, аж и теди кед є нєоправдана. То значи: любиц свойо дзеци, старац ше о родичох, мац поетични хвильки з приятелями, аж и теди кед нас уквиля. Буц щешлїви то значи допущиц створєню хторе жиє у каждому з нас же би жило шлєбодно, радосно и єдноставно. Буц дозрети же биш могол повесц: „Гришел сом”. То мац шмелосци повесц „пребач”. То значи повесц „потребни ши ми”;

16

DZVONI

То кед мож повесц „любим це”. Най вам живот постанє заградка нагодох за щесце... Же биш на яр бул любитель радосци, а вжиме любитель мудросци. А кед погришиш, почнї ознова. Бо аж теди будзеш залюбени до живота. Одкриєш же буц щешлїви то нє значи мац совершени живот. Похаснуйце слизи за залїванє толеранциї. Хаснуй свойо пораженя за вежбанє сцерпеня. Хаснуйце свойо гришки зоз змиреносцу єдного скулптора. Хаснуй боль же биш ше уключел до ужитку. Хаснуйце препреченя же бисце отворели облаки интелиґенциї. Нїґда нє одступай...! Насампредз нє одступай од людзох хтори це любя. Нїґда нє одступайце од щесца, бо живот то нєвироятни спектакл.

~ervenq 2022

Витамин за душу

ВИГЛЄДОВАНЯ

ДОБРЕ ЗДРАВЄ

Бог наш Створитель. Вон наш Хранитель у живоце. Правилне одношенє зоз Нїм то одлични и живи духовни лїк за нашо обстоянє. Бог глєда од нас же бизме були добри и водзели енерґични живот. Кед розум и дух очувани од неґативних думкох и уплївох, цело може одвитовац позитивно и буц здраве. У процивним, неґативни думки и рижни вплїви можу спричинїц физични и емоционални очкодованя.

(охранєбни) систем бави главну улогу у очуванюю нашого здравя. То наш щит, защита од хоротох. Без тей защити, даєдни вируси и бактериї нас можу нападнуц, та аж спричинїц и шмерц. Велї дохторе твердза же ше клїтинки рака находза у нас цали час, алє ми преживюєме лєм дзекуюци роботи имуного система. Активна и нормална робота нашого имуного система завиши од нашого погляду на живот и на способ живота яки зме вибрали. Єст таки роботи хтори можу очкодовац здравє, без огляду яки моцни физични систем маме. А єст и таки хтори нам обезпечую добре здравє, у наших ґенетских гранїцох. Робота яку зме вибрали и вредносци по хторих жиєме можу нас тримац у добрим здравю. То нам може помогнуц же бизме посцигли и остали добре. Заш лєм, то нє значи же ше особа з моцну виру нїґда нє похори, або же єй то ґарантує вилїченє од озбильней хороти. Алє моцна християнска вира ма вельо предносци. Окреме велька предносц то особне одношенє з Богом. З анґлийского: Ю. П. Фото: ш.М.В.

Посцигнуц и очувац добре здравє и енерґию то, у сущносци, духовни процес. Здрави духовни живот може стимуловац виталносц людского цела, розума и духа. Ґу позитивним вплївом спадаю и вира, любов и надїя. А мержня, страх, кривда, грих, бриґа, гнїв, нервоза – неґативно дїйствую на орґанизам и можу озбильно очкодовац нашо обще обстоянє. Нашо менталне триманє може мац директни вплїв на физичне здравє. Кажде з нас народзени зоз од Бога датим системом хтори нам оможлївює же бизме були здрави. Тот систем през живот може буц пременєни и ослабени, окреме кед зме хори. Медицинскей науки познате же наш имуни

xnij 2022.

DZVONI

17

Представяме

О. ЯНКО ГЕРБУТ ЗОЗ КАНАДИ

ОТРИмОВАЦ ОГЕНЬ ВИРИ

През лєто нашо священїкове котри ше пре рижни причини преселєли до других державох, а найвецей до Канади, приходза нашвиц свой родими валал и стретнуц ше зоз фамелию и приятелями. Священїк Янко Гербут часто нащивює Руски Керестур и враца ше ґу своїм кореньом, мацери и часци фамелиї котра остала ту.

шерцо цага дому

Пре пандемию ковиду-19 у велїх державох ше нє допущовал авионски транспорт, а пре рижни здравствени преверйованя приход бул очежани. Велїм ше нє удало присц нащивиц фамелиї, алє того року, голєм за тераз, кус иншак.

– Пришли зме до нащиви после скоро трох рокох, бо зме по тераз нє мали можлївосци. Того току зме наО. Янко Гербут на Служби думали сполнїц 4. Божей у Водици християнску заповид Божу - почитовац оца и мацер. Док ми мац жива будзем приходзиц. У Керестуре зме кус вецей як тидзень, а були зме и у женових у Босней осем днї. Тидзень зме були у Шпаниї, дзе ше нам школує син. Врацаюци ше зайдземе по ньго и врацаме ше шицки до Канади, бо син ма матуру дзень после як сцигнєме до Канади. Вшелїяк же вше крашнє присц до Керестура, обисц своїх, нащивиц брата, шестри - почина бешеду о. Гербут. Дзеци о. Гербута народзени у Канади. Дзивка ма 23 роки, жиє у Торонту, дзе и роби. Закончела школу за театер, тетрални дїяч є. Вше любела шпивац, танцовац, ґлумиц, наступац и сцела закончиц праве тоту школу, дзе тераз глєда и роботу. Под час пандемиї шицко було заварте, театри нє робели, та же би нє геверовала, почала робиц у готелу на рецепциї. Хлапец у Шпаниї, бави

18

DZVONI

за медзинародну школу фодбалу. Вон барз люби бавиц фодбал, аж би жадал остац у Европи - за початок бавиц у трецей лиґи и потим, як Бог да и як ше будзе закладац. Супруга пораї у студентским доме. Уж зме шицки звикли жиц так. Як гвари, частейше би приходзели кед би було туньше. Авионски карти коштаю, сама драга нє туня. Присц ше до Керестура одпочинуц, у смислу же нє муши думац о обовязкох и роботи, окремне дожице. Часто ше видза и чую прейґ телефона, прейґ модерних средствох комуникациї. Гвари, поносуєме ше же млади ровно єднак на интернету, а и старши ше прилагодзели. Приду ту, побуду зоз своїма, а вец ше модлїц за нїх, та шпоровац и ознова присц ґу нїм. Гоч до Канади пошли пре войнову ситуацию дзеведзешатих рокох, тераз су там и помагаю своїм на шицки боки, кельо мож.

Гербутово у Руским Керестуре

Службованє у Канади

По приходу до Канади и рукоположеня о. Гербут перше службовал по парохийох на фармох, а после го Господь одведол до Едмонтону, дзе нарок означи и рочнїцу од приходу до того городу.

– И далєй сом у Едмонтону, у парохиї Воздвижения Чеснаго Хреста. Там сом уж 14 роки и на рок будзем означовац рочнїцу - 15 роки як сом у тей парохиї. Перше сом мал седем прохиї по фармох и там сом бул 8 роки. Тераз уж 22 роки як сом пошвецени за паноца - толкує. У Едмонтону нєт вельо Руснацох, можебуц коло 10 фамелиї. Скорей ище стретали, алє даєдни вирни остарели, даєдних водзи темпо живота. У городзе иншак, нє так як цо у Саскачевану маю стретнуца. Там их вецей єст, орґанизованши су, бешедує о. Гербут.

~ervenq 2022

Представяме – Сам сом парох у парохиї котра ма коло 250 фамелиї. У самим Едмонтону, милионским городзе, маме 10 нашо грекокатолїцки парохиї. Моя парохия ма коло 250 фамелиї. До церкви нє шицки приходза. Мам лєм єдну нєдзельову Службу Божу на дзешец годзин. Под час епидемиї зме мали Службу и соботу вечар хтора вредзела як нєдзельова. Була и внєдзелю, же би цо вецей людзох пришло на Службу, а же би ше нє збивали вєдно. Там були вельо строгши правила под час епидемиї як ту. Тераз ше помали врацаме на старе и знова маме єдну нєдзельову Службу же би шицки вєдно могли буц як заєднїца у храме. През тидзень мам кажде рано Служби и можем повесц же вирни нє барз приходза. Попри того у маю маме молебени, у Вельким посце Служби преждеосвящених дарох, духовни живот подобни як и ту. После Службох вше маме даяку закуску, кафу, чай, дзе ше людзе стретаю, бешедую. Ровнаме ше по грегориянским календаре, вельки розлики нєт, пояшнює паноцец ситуацию.

О. Гербут зоз фамелию у Канади

Ситуация у Церкви у Едмонтону

У Едмонтону штварта, пията ґенерация людзох котри ше преселєли до Канади, вецей сцу же би Служба була по английски, гоч єст и Служби по українски. Єдна Служба ше служи по українски и английски, єдна цалком по английски, отец Гербут наказує лєм по ангийски.

– Церква ше прилагодзує условийом у хторих зме. Муши ше прилагодзовац ситуациї, бо тих старших у церкви єст вше менєй. Єст и младих, алє... Оддавна млади мали вигварку же нє приду до Служби бо нїч нє розумя, бо шицко по українски. Тераз, кед зме почали служиц по английски - младих и далєй нєт, гоч наказуєм лєм по английски. Скорей сом ше за Службу Божу рихтал так же сом писал та вец читал, же бим ше прилагодзел, а вец сом видзел же нєт духовного повязова-

xnij 2022.

ня зоз вирнима. Одшмелєл сом ше и наказуєм без паперу, зоз шерца. Пририхтам ше, алє пущам най ме Дух Святи водзи. Толкує о. Гербут же священїкове у Канади хасную шицки можлїви жридла же би людзом приблїжели Бога, прилагодзели Слово Боже, же би вирни жили християнски живот хтори у тим модерним, скоро мож повесц безбожним швеце, могли другим повесц яка то радосц, щесце и можлївосц жиц зоз християнским животом. Бриґа у тим нє же людзе нє веря, лєбо же су безбожни, алє занєдзбую Бога, индиферентни су, ровнодушни.

Млади и вира

Млади вше маю вигварки нє присц до Церкви. Кед дзеци видза же родичи до церкви нє ходза, вец маю живи приклад и анї сами познєйше нє пойду. Проблем котри присутни нє лєм у Едмонтону, Канади алє и у нас. Ниа яки роздумованя и искуства по тим питаню ма о. Гербут.

– Першу Причасц зме мали такой после Велькей ноци, бо сом знал же пойдзем на драгу. Зоз родичами шейсцох першопричашнїкох зме мали пораду и Перша Причасц була на Томову нєдзелю. Шейсц мешаци родичи привожели дзеци до Служби и на прирхтованя, алє после Першей Причасци дзецох у Служби нєт. Тото ми барз чудне же шейсц мешаци могли приходзиц до Служби, а после Першей Причасци нє. Просто ми чудне таке зявенє. Толкує далєй о. Гербут же священикове хасную шицки способи, шицки можлївосци, починаюци од модерней технолоґиї, компутерох, видеох же би младих прицагли до церкви. Бог нам дал тоту технолоґию и треба ю хасновац на добре. Єдна учителька ше сама понукла помогнуц, борела ше, ходзела по школох, толковала младим цо шицко єст на парохиї, алє после рока нєт нїяки резултати.

– Бориме ше, нє придаваме ше! То нє моя церква, то Христова церква, Вон глава Церкви, Вон ю водзи и шицко даваме до Його рукох. Ми робиме шицко цо можеме, стараме ше, а на концу так як Господь допущи. Даєдни старши, поготов баби и дїдове ше поносую на своїх унукох и на дзеци. Гваря же ше часто вадза з дзецми и унучатми. Гуторим им най ше нє вадза, бо звада нє лєм же нє по християнски, алє анї нїч нє поможе. Толкуєм им же вира то яґод пец у котрим муши буц жирячка же би ше огень розгорел. Старши вирни най лєм отримую тоту жирячку же би тот огень вири горел. Анї вони, анї я, нїхто нє зна, а Господь Бог да способ на яки розпалї огень. Шицко у Божих рукох и шицко будзе добре. О. Живкович

DZVONI

19

Дзвончки

У ВОДИЦИ ОЗНАЧЕНИ шКОЛЯРСКИ ДЗЕНЬ Внєдзелю, 26. юния, зоз дзецинску Службу Божу у Водици означени традицийни Школярски дзень, як подзекованє за успишно закончени школски рок. Службу служели парох коцурски Владислав Рац и домашнї парох Владислав Варґа хтори и наказовал. Присутне було вельке число вирних з вецей наших парохийох. Найчисленши були школяре зоз Коцура хтори пришли орґа-

20

DZVONI

низовано на автобусу зоз вироучительку Ксению Бесерминї. На концу Служби бул обход коло церквочки хтори ше закончел при пещери зоз Многолїтствийом. После того було друженє, спортски бависка и закуска хтору обезпечел коцурски Церковни одбор. М.С. Фото: М.С.,О.Ж.,М.Р.

~ervenq 2022

Дзвончки

РОБОТИ ВИРОНАУЧНИХ ШКОЛЯРОХ

Виронаучни школяре з Руского Керестура 1. априла у Церкви св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе модлєли Хресну драгу з домашнїма вирнима и парохом о. Юлияном Рацом. Школяре зняли и прилог о Хресней драги у Рускей редакциї Радия, а пририхтала их ш. Авґустина Илюк. Тото дожице шицки буду длуго паметац, а описани є и у составе школярки штвартей класи: Дожице хторе будзем паметац Мойо дожице хторе будзем паметац то тото кед зме були у Радио Новим Садзе. Кед зме сцигли до Нового Саду, пошли зме ше прешейтац на Твердиню. Там зме ше сликовали и припатрали на Нови Сад. На верху Твердинї була велька годзина, а коло нєй рика Дунай по хторей ишли ладї. Кед зме сцигли до радия, дочекала нас єдна роботнїца того будинку и перше нам поуказовала будинок. У будинку єст вельо студия у хторих ше знїмаю емисиї и явяня за радио. Там єст вельо емисиї и дньовнїки на других язикох. Потим зме єдли у їх ресторану. Єдзенє було барз смачне и фине. Кед зме закончели з єдзеньом, ишли зме знїмац писнї и кратки виреченя о Пречистей Дїви Мариї. Пошли зме до грекокатолїцкей церкви и

xnij 2022.

читали зме Крижну драгу. Кажде з нас мал свою «стацию» и читал свою часц. Мнє ше барз пачело у студию прето же кед бим тераз нє пошла, нїґда бим нє мала таку нагоду пойсц. Доротеа Рамач, IV класа Руски Керестур

Ярнє дожице за паметанє – знїманє Крижней драги за радио.

DZVONI

21

Духовне життя

ПІДСУмКИ Х ВСЕСВІТНЬОЇ ЗУСТРІЧІ СІмЕЙ: ПОКЛИКАНІ БУТИ мІСІОНЕРАмИ У СВІТІ

Після завершення X Всесвітньої зустрічі сімей заступниця секретаря Дикастерії у справах мирян, сім’ї та захисту життя Ґабріелла Ґамбіно підсумовує цю подію, вказуючи на реалізацію слів Папи Франциска, який попросив сім’ї звіщати всім Євангеліє.

трували «об’єднану Церкву, яка дійсно складається разом із сімей і душпастирів, у якій ми бачили спільну відповідальність і сопричастя в дії. І я вважаю, що це дуже важливий аспект, який слід виокремити», – ділиться вона. Відповідаючи на питання про важливість місійного доручення Папи Франциска сім’ям, яке пролунало наприкінці Святої Меси 25 червня, Заступниця секретаря Дикастерії у справах мирян, сім’ї та захисту життя найперше відзначає у ньому вимір спільності. Вона вказує, що доручення Святішого Отця є закликом для сімей прямувати вперед не самотньо, а разом з Церквою. «Дійсно, вказівка на те, щоб прямувати вперед разом є дуже потужною: завжди залишатися в Церкві, щоб будувати Церкву. Сім’ї – це Церква», – сказала Ґабріелла Ґамбіно.

Звіщати багатство і красу сім’ї

о. Яків шумило, ЧСВВ / Gabriella Ceraso Ватикан

Заступниця секретаря Дикастерії у справах мирян, сім’ї та захисту життя Ґабріелла Ґамбіно у інтерв’ю для Vatican News ділиться досвідом єдності, пережитим під час X Всесвітньої зустрічі сімей, яка відбувалася 22-26 червня 2022р. у Римі та показала надзвичайну мозаїку сімей з різних частин світу. Представниця Дикастерії, що займається питаннями сім’ї, підкреслює, що досвід Зустрічі проявив соборний вимір Церкви, яка відзначається місіонерським виміром, проголошуючи, зокрема, красу сім’ї.

Сопричастя Церкви, щоб прямувати вперед разом

За словами Ґабріелли Ґамбіно, цьогорічна Всесвітня зустріч сімей була позначена різноманітними свідченнями, які показали красу Святої Тайни подружжя, радість бути сім’єю, засвідчивши силу благодаті, яка пробивається в усіх життєвих ситуаціях. Різноманітні заходи Всесвітньої зустрічі продемонс-

22

DZVONI

Членкиня ватиканського відомства, що займається питанням сім’ї, наголошує на тому, що місійне доручення сім’ям є нагодою для євангелізації, яка включає також довіру до Бога. «Ми повинні докладати якнайбільших зусиль, щоб євангелізувати, проголошувати світові красу сім’ї, але знаючи, зрештою, що все має бути довірено Богові, як це зробили святі подружжя, про яких ми говорили протягом Всесвітньої зустрічі», – зауважує Заступниця секретаря Дикастерії. Вона вказує, що доручення Святішого Отця передбачає душпастирське планування, щоб вся Церква змогла працювати у цьому напрямку. У такий спосіб можна відчути Церкву, яка є об’єднаною та справді католицькою під керівництвом єдиного пастиря – Наступника апостола Петра. Ґабріелла Ґамбіно відзначає необхідність того, щоб сім’ї були насінням братерського світу, як про це часто говорить Папа Франциск. «Зрештою, ця Зустріч стала доказом того, наскільки маємо потребу ділитися багатством і красою сімей», – ділиться Ґабріелла, відзначаючи також, що Ювілей сімей у 2025 році також буде доброю нагодою для зустрічі, слухання і спільної молитви.

Vatican news

~ervenq 2022

Духовне життя

ВАТИКАН: ПРЕДСТАВЛЕНО ПЕРШІ ПРИГОТУВАННЯ І ЛОГОТИП СВЯТОГО РОКУ 2025 Поглибленням спадщини Другого Ватиканського Собору та зосередженням на молитві буде позначене приготування до Ювілею 2025, який вже отримав офіційний логотип.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан Напередодні урочистості святих Апостолів Петра і Павла, 28 червня 2022 р., у Ватикані відбулася презентація логотипу та перших ініціатив у рамках приготування до Ювілею 2025 року, який проходитиме під гаслом «Паломники надії». Дві ключові теми приготування Виступаючи під час прес-конференції, що відбулася в Апостольському палаці, архиєпископ Ріно Фізікелла, який координує приготування до Святого Року, розповів, що Папа Франциск просив, аби два роки, що випереджуватимуть цей період благодаті, були зосереджені на двох особливих темах. Отож, 2023 рік буде присвячений засвоєнню фундаментальних тем чотирьох конституцій Другого Ватиканського Собору, 60-річчя початку якого відзначатиметься 11 жовтня. Натомість 2024 рік буде присвячений молитві, аби прочани могли послідовно та дієво приготуватися до цієї події, яка, насамперед, є духовною. У належний час буде повідомлено про окремі події, що супроводитимуть ці два роки приготування. Співпраця з різними інституціями Час приготування потрібен також для Риму і для Італії, які матимуть нагоду наново підтвердити свою гостинність для паломників. З цією метою ватиканські організатори тісно співпрацюють з органами державної та місцевої влади та з різними фундаціями та асоціаціями. Тема, співзвучна з викликами часу Як зауважив архиєпископ Ріно Фізікелла, кожен Святий Рік набуває повноти свого значення в історії Церкви, коли включений в історичний контекст, який

xnij 2022.

переживає людство, коли зуміє відчитати тривоги та очікування людей. Уразливість, пережита протягом двох років пандемії, поряд зі страхом, викликаним насильством і війнами, вказує на потребу світла надії. Тож гасло «Паломники надії» є вираженням необхідності надати сенсу теперішності, щоби вона могла стати дійсним поштовхом до майбуття. Логотип Святого Року Від 22 лютого до 20 травня тривав конкурс пропозицій для логотипу Святого Року. Свої ескізи надіслали студенти, студії дизайну, чернечі інституції, митці, перед якими було поставлене завдання зобразити тему паломництва і надії. Надійшли 294 заявки із 48 різних країн, а вік учасників конкурсу коливається від 6 до 83 років. Комісія оцінювали пропозиції згідно з наступними критеріями: душпастирський – щоб можна було легко здогадатися послання Ювілею, графічний – простота відтворення у різних форматах, та естетичний – якісне зображення, що притягує увагу. Із трьох фінальних пропозицій остаточний варіант обрав Папа Франциск. Переміг у конкурсі проект Джакомо Травізані. Логотип представляє чотири постаті, що символізують людство, що приходить з чотирьох кінців світу. Вони обіймають один одного, вказуючи на братерство та солідарність. Перша постать тримається за хрест, який є символом і віри, і надії. У підніжжі бачимо хвилі, які нагадують про те, що життєве паломництво не завжди здійснюється спокійними водами. Тому нижня частина хреста переходить в інший символ надії, яким є якір. Композиція також вказує на те, що паломництво не є індивідуальним фактом, але спільнотним, і прямує до хреста, який також не зображений статично, а динамічно завдяки вигнутій формі, спрямованій до людства. Як підкреслив архиєпископ Ріно Фізікелла, зображення може використовуватися на місцях для будь яких душпастирських ініціатив у рамках приготування та святкування Ювілейного року. Якщо ж ідеться про використання логотипу з комерційною метою на національному чи міжнародному рівнях, воно підлягає законодавству про авторське право, яким розпоряджається Дикастерія в справах євангелізації.

Vatican news

DZVONI

23

Фамелия ПАПА ФРАНЦИСК ФАМЕЛИЙОМ

ЦЕРКАВА З ВАмИ, ЦЕРКВА У ВАС

Дзешате шветове стретнуце фамелийох ше закончело концом юния зоз Службу Божу на Площи св. Петра котру предводзел префект Декастерия за лаикох, фамелиї и живот, кардинал Кевин Фарел у присутносци Святийшого оца. У казанї папа Франциск визначел же фамелия то перше место дзе учиме любиц. Тема 10. Шветового стретнуца фамелийох – “Фамелийня любов: поволанє и драга святосци”. Тераз час за подзековносц, кед приношиме пред Бога з подзековносцу шицки плоди котри Святи Дух пошал у вас, гварел папа.

– Шицки сце малженски пари котри будую свойо фамелиї, з Христову помоцу, принєсли сце шмелу одлуку: свою шлєбоду вихасновац нє за себе, алє за любов спрам особох котри Бог положел ґу вам. Место же бисце жили як на осаменим острове, служице єдни другим. Так ше витворює шлєбода у фамелиї. Фамелия перше место дзе учиме любиц, здогадує папа. Но, аж и кед потвердзуєме тото глїбоке прешвеченє, тиж так добре знаме же то нє вше так пре рижни причини и рижни ситуациї. И так, кед хвалїме красоту фамелиї, чувствуєме же зме длужни, нєшка баржей як скорей, бранїц фамелию, гварел, папа и додал: Нє допущме же би ше фамелия затровала зоз отровом себичносци, индивидуализму, нєшкайшей култури ровнодушносци и култури одруцованя, же би резултат бул траценє фамелийного ДНК, а то дух прилапйованя и служеня. У швеце у котрим шицко випатра гаотично и нєсиґурно, дзепоєдни родичи ше обаваю же ше дзеци нє годни знайсц у зложеносци и гаотичносци нашого дружтва. Пре тот страх, додал папа, дзепоєдни родичи ше пребарз стараю, а дзепоєдни пребарз защицую свойо дзеци. На концу то дзекеди нарушує жаданє же би нови животи були принєшени на швет.

Папа визначел же важне же би родичи роздумовали о Божим способу дїлованя! Бог люби младих, алє то нє значи же их защицує од ризику, од виволаньох и рижнородного церпеня. Мили родичи, предлужел папа, Боже слово нам указує драгу: нє защицовац свойо дзеци и од найменшей бриґи и церпеня, алє пробовац им пренєсц страсц за животом, пребудзиц у нїх жаданє же би открили свойо поволанє и облапели вельку мисию яку Бог ма у плану за нїх. Поможце своїм дзецом же би пренашли свойо поволанє и увидзице же и их залапи тото посланє. И пренайду силу котра им потребна же би ше зочели и звладали жвиотни почежкосци. Кед сце прилапели поволанє на малженство и фамелию - и ви вилєтли з родительского гнїзда и рушели на драгу, а нє знали сце кадзи вас на концу тота драга одведзе и яки вас шицко нєобчековани подїї и нєсподзиваня чекаю. То значи путовац з Господом, надпомнул папа и додал же кажди Исусов ученїк окончує вольу Божу каждого дня. Папа на концу спонукнул шицких же би зоз обновеним довирийом рушели на драгу фамелийней любови, дзе буду дзелїц зоз шицкима своїма членми фамелиї радосц фамелийного поволаня. Церква з вами, насправди, Церква у вас! Бо, церква народзена зоз фамелиї, Святей фамелиї зоз Назарету, а члени Церкви углавним фамелиї. Най вам Господь Бог да любови и заєднїцтво живота! Идуце стретнуце фамелийох з папом Фрацниском будзе на такволани Ювилей фамелиї котри ше означи у Риме, у рамикох Ювилея 2025. року. Єденасте Шветове стретнуце фамелийох будзе отримане 2028. року. Пририхтала О. Живкович СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 22. юлия наполня ше два жалосни роки од кеди нє з нами наш мили супруг, тато и дїдо

ВЛАДА ОЛЕЯР (1959 – 2020) з Нового Саду

Преходза роки смутку, памяткох. Час нє зменшує превельки жаль, лєм нас здогадує яке було щесце же ши бул наш. Вельо доброти, любови и радосци хтори ши нам нєпреривно даровал пошло зоз тобу, а ище вецей смутку и болю остало споза тебе. Хибиш у каждей хвильки нашого живота хтори зме требали вєдно дзелїц. Оставаш занавше любени и почитовани, у шерцох и душох твоїх ожалосцених наймилших - супруги, дзецох и унука. Спочивай у мире Божим!

24

DZVONI

~ervenq 2022

НА ЗДОГАДОВАНЄ

«Кед страх ме обнєє, на це ше будзем уповац.» (Пс 56, 4)

Дня 22. юлия наполнюю ше два роки як у вичносци пребува моя мила мац

Дня 14. септембра наполнюю ше два роки як у вичносци пребува мой мили оцец

КСЕНИЯ ДЖУДЖАР (11.VI 1940. – 22.VII 2020.)

ЙОВҐЕН ДЖУДЖАР (9.IV 1937. – 14.IX 2020.)

Мила моя мамо, прешли два смутни роки. Боль и пражнїна у моїм шерцу останє занавше. Навики будзем паметац твою любов и доброту. Твоя дзивка Терезка

Час преходзи, хибиш ми. Боль стої и жиє у смутку и пражнїни котру ши зохабел. Ожалосцена дзивка Терезка.

Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 23. юния 2022. року ше наполнєли 7 роки як нє з нами наш мили супруг, оцец и дїдо

МИХАЛ РАЦ (1948 – 2015) з Руского Керестура Красни памятки на ньго чуваю супруга, дзивчата, жецове и унуки.

Спочивай у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 25. юлия наполнюю ше шейсц роки як у вичносци пребува наша мила и добра мац

МАРИЯ СТРИБЕР нар. ПАСТЕРНАК (1939 – 2016)

У любови и молитвох паметаю це твойо наймилши.

Спочивай у мире Божим!

xnij 2022.

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 22. юния наполнює ше смутни рок як нас занавше зохабела наша мила супруга, мац и баба

АНА РУСКОВСКИ (1950–2021) з Руского Керестура

З любову и почитованьом памятку на ню занавше буду чувац супруг Яким, синове Яни и Мижо, унук Ромко и нєвеста Реґан.

Спочивай у мире Божим!

DZVONI

25

Обвисценя

ПОмОЖмЕ ЗБУДОВАЦ мАРИЙОВ ДОм „ЕмАУС“ У ВОДИЦИ

„ДОК ЄСТ ВОДИЦИ – БУДЗЕ И НАС“ (архиєпископ Сеґеди)

Ваша любов и подзековносц Мариї Водицовей за кажду Єй ласку, потїху и помоц най будзе позната шицким людзом! Най ваша пожертвовносц пошвидша виполнїц Марийово жаданє же би нас цо скорей позберала шицких вєдно, зоз Бачкей и Сриму... зоз цалого швета дзе нас доля одведла. Вашо пожертви можеце послац на рахунок парохиї у Руским Керестуре, а вашо мена буду записани нє лєм у шерцу Марийовим, алє и у нашей историї Водицовей Мариї.

Grkokatolička parohija sveti Otac Nikolaj, Ruski Krstur

Динарски рахунок: 160 –521416 – 50

Девизни рахунок: 160005400004703433 Svrha plaćanja: Donacija Banka Intesa

ЖИРО РАХУНОК НА ХТОРИ МОЖ УПЛАЦИЦ ПРЕДПЛАТУ И ДОНАЦИЇ ЗА «ДЗВОНИ» Динарски рахунок: 160 – 521416 - 50 Девизни рахунок: 160005400004703433

Banca Intesa Grkokatolička parohija Sveti otac Nikolaj M.Tita 64 25233 Ruski Krstur Svrha uplate: pretplata za „Dzvoni“ Християнски часопис „Дзвони” * Виходзи раз мешачно * Видава Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре М. Тита 64 * „Дзвони” часточно финансує Управа за сотруднїцтво зоз церквами и вирскима заєднїцами Министерства правди Републики Сербиї * Главни и одвичательни редактор: о. Владислав Варґа * Редакция: о. Юлиян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, ш. Михаила Воротняк СНДМ, Мария Афич, Мария Стрибер, Оленка Живкович, Славомир Папуґа * Часопис унєшени до реґистру средствох явного информованя под числом 2245 з ришеньом Министерства информацийох Републики Сербиї од 1. октобра 1996. року * Компютерски обробок: Славомир Папуґа * Друкує друкарня: „Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 прикладнїки * Рочна предплата за Сербию: 2000 дин. Европа: 50 еври, прейґокеански жеми: 60 еври * Адреса: М. Тита 64, 25233 Руски Керeстур, тел. (+381) 025/703-836 * E-mail: redakcija.dzvoni@gmail.com

26

DZVONI

Християнський часопис „Дзвони” * Виходить щомісяця * Видає Греко-католицька парафія св. о. Миколая у Руському Керестурі М. Тита 64 * „Дзвони” частково фінансує Управління співпраці з церквами та релігійними спільнотами Міністерства правди Республіки Сербії * Головний і відповідальний редактор: о. Владислав Варґа * Редакція: о. Юліян Рац, о. Михайло Режак, о. мр Дарко Рац, с. Михаїла Воротняк СНДМ, Марія Афич, Марія Стрібер, Оленка Жівковіч, Славомир Папуґа * Часопис внесений до реєстру за собів громадського інформування під числом 2245 з рішенням Міністерства інформацій Республіки Сербії 1. жовтня 1996 року * Компютерська обробка: Славомир Папуґа * Друкувала друкарня: Maxima graf” Петроварадин * Тираж: 600 примірників * Річна передплата для Сербії: 2000 дин. Європа 50 євра, заокеанскі державі 60 євра * Адрес: М. Тита 64, 25233 Руський Керестур, тел. (+381) 025/703-836 * Email: redakcija.dzvoni@gmail.com

~ervenq 2022

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР – Зоз Службу Божу на 19 годзин у Водици ше 31. мая, означело нєзаповедане швето Царици Богородици и закончел Водицов тидзень. Службу служел о. Янко Гербут зоз Канади, сослужели капеланє о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта, а парох о. Владислав Варґа споведал и познєйше ше приключел у Богослуженю. Того дня папа Франциск поволал на молитву за мир котру предводзели у базилики Мариї Велькей – Маджоре, и вирни у Водици ше на таки способ придружели тей заєднїцкей молитви. (О.Ж.)

РУСКИ КЕРЕСТУР - Внєдзелю, 12. юния, зоз Богослуженями и панахиду на теметове означена Нєдзеля шицких святих. Панахиду на теметове служели парох Владислав Варґа и капелан Владимир Медєши, а пред тим пошвецели обновени криж. Розпяце на крижу намальовала мала шестра Мартина, а од стредствох котри ше достало прейґ конкурсу Општини Кула пооправяни дражки, а Церковни одбор ше, вєдно зоз тутором теметова Михайлом Рацом, стара же би теметов бул покошени и пошорени. (М.С.,О.Ж.)

КОЦУР – Внєдзелю, 12. юния, зоз Богослуженями преславени Русадля по юлиянским календаре. На Малим теметове, при крижу, пополадню парох коцурски о. Владислав Рац служел парастос за шицких покойних, котрому присуствовали числени вирни. Другого дня Русадльох у грекокатолїцкей церкви було мированє, а на Завитни дзень вирни орґанизовано ишли до Водици. (О.Р.)

ШИД – Почало санированє старей (завалєней) пиньвици у дворе Лєтнєй владическей резиденциї хтора отворена ище у маю 2014. року кед було барз вельо дижджу, а рок бул познати по вельких вилївох рикох. Завалєна пиньвица грожела часци будинка, такволаному анексу, у хторим санитарни ґузел и, дзекуюци средством хтори обезпечени зоз иножемства, почало заверанє пиньвици же би вецей нє грожела цалому будинку. (В.Дї.)

РУСКИ КЕРЕСТУР – У просторийох Пакт Рутенурому у Младежским доме отримане преподаванє на тему „Правди и предросзуди о християнстве” хторе интерактивно з младима отримал православни теолоґ Марко Радакович зоз Зомбора. Було то треце у сериї преподаваньох, а на тот завод Радакович пробовал одвитовац на найчастейши предрозсуди о християнстве и Церкви. Орґанизаторе з Пактом, Парохийни каритас св. Миколая Руски Керестур и Рух фоколарох.

РУСКИ КЕРЕСТУР – На двох капеланийох Парохиї св.о. Миколая окончене заменьованє облакох и дзверох и уведзени ґаз. Трошки за уводзенє ґазу виноша 282.328, а замена древених облакох и дзверох, хтори окончела фирма «Унита», 1.415.000 динари.

Шлїдом подїйох

РУСКИ КЕРЕСТУР - На дзецинскей Служби Божей, 12. юния, 33 школяре другей класи (19 дзивчата и 14 хлапци) прияли Першу святу Причасц. Службу служели парох Владислав Варґа и капелан Владимир Медєши, хтори и споведал. Парох привитал першопричашнїкох и подзековал вироучительком ш. Михаїли Воротняк и панїматки Златици Малацко, як и родичом, бабом и дїдом. Першопричашнїки и школяре 4. класи виведли и крадку програму, а представителє родичох подзековали священїком и вироучительом на годзинох виронауки. На концу бул обход коло церкви и «Свят», а у Каритасу аґапе. (М.С., О.Ж.)

КОЦУР – Внєдзелю, 19. юния, 17 школяре трецей класи першираз приступели до св. Тайней причасци, а дзень пред тим и до св. Тайни споведзи. Вельку Службу Божу на 10 годзин служел парох о. Владислав Рац, а потим бул обход коло церкви и «Свят». За Першу причасц школярох пририхтала вироучителька Ксения Бесерминї, а на шветочносци присуствовали и їх учитель Данил Мученски и Виолета Рашета, як и директорка коцурскей Основней школи „Братство єдинство” Сенка Мученски. (О.Р.)

НОВИ САД ‒ У Церкви св. апостолох Петра и Павла, 5. юния, на Служби Божей хтору служели парох новосадски о. Юлиян Рац и парох керестурски о. Владислав Варґа, першу причасц прияли Дарио Корпаш, Михайло Венчельовски, Микола Венчельовски, Филип Салонтаї и Вукашин Варґа, хторих за тоту вельку подїю пририхтала вироучителька Мелания Римар. После Служби Божей и шветочносци, у церковней сали було аґапе. (М.Г.К.)

НОВИ ВЕРБАС – У церкви Святого Владимира 19. юния, шесцеро дзеци приступели до св. Тайни причасци. Истого дня вони, вєдно зоз своїма родичами, ступели и до св. Тайни споведзи. Числени члени фамелийох и родзини малих першопричашнїкох виполнєли церкву того дня. О значносци тей подїї за їх християнски живот им гуторел о. Задрепко, а на концу першопричашнїки достали и Грамоти же би их здогадовали на тот значни и святочни дзень. (О.Р.)