РОКLXХV• ЧИСЛО11 НОВЕМБЕР• 2022 ЦЕНА100 ДИНАРИ Фото: Мая Зазуляк Гарди Д А Р У Н О К : В И Ф А Р Б Й О В А Н К А „ З А Г Р А Д К О В 7 5 . Р О Д З Е Н И Д З Е Н Ь ”
Були сце барз вредни, та сце за тото число „Заградки” послали аж 199роботи. Браво за шицких! И далєй з нєсцерпеньом чекаме вашо литературни, подобово и новинарски роботи, як и фотоґрафиїи друге. Руски Керестур: Исидора Вуйкович, Сара Ма лацко, Феликс Ковач, Стефан Папуґа, Ема Гайдук, Сташа Гайдук, Алексей Кишюгас, Андєла Джуня, Да ниєла Рамач, Хана Пашо, Лени Хрнчяр, Марко План кош, Надя Варґа, Нора Медєши, Сара Лукенда (овода), Анастасия Пекич, Кристина Гарвильчак, Йована Кушич, Лука Зелич, Заря Ковач (II), Адрияна Рац, Лука Бандич, Ела Колєсар, Даниел Фейди, Не маня Винаї, Кристина Жеґарац, Деяна Тот, Оскар Грубеня, Ванеса Няради, Лара Рац, Адела Мецек, Матеа Бучко, Кира Пап, Лола Хрнчяр, Давид Гарди, Михаела Брекайло, Виктор Надь, Мария Димич, Мартин Петрович, Тони Надь (III), Валентин Гарди,
Теа Сабадош, Стефан Ковачевич, Катарина Дудаш, Стефан Арва, Николина Олеяр, Теодор Гарвильчак, Ален Бики, София Чуни, Ема Венґрин, Леон Коло шняї, Мартин Пашо, Николина Ковач, Тони Коло шняї, Ерик Русковски, Андрей Виславски, Леонтина Еделински, Дарко Еделински, Адрияна Штранґар, Алекса Шомодї (IV), Лара Папуґа, Никола Планчак, Лена Зелич, Никола Петкович, Доротеа Рамач, Ма тия Чапко, Валентина Надь, Ана Мария Сопка, Єлисей Пап (V), Ксения Катрина, Валентина (В.) Гарди, Исак Новта (VI), Лана Штранґар, Алексей Роман, Яна Варґа (VIII). Вєдно101 робота. Вербас: Катарина Варґа (овода), Аня Аритонович (I), Алексей Сабо(II), Марта Маркович, Анастасия Йованович, Доротея Проданович, Маґдалена Скубан, Павле Шашороґа, Иван Мелник(III), Анастасия Арваї, Даниел Фа, Дражен Баланґо (IV), Виктор Будински, Уна Аритонович, Михаела Миклош (V), Итана Косич, Михайло Чижмар, Тияна Косич (VI), Маґдалена Бу димски, Димитриє Шашороґа(VII), Дамян Косич, Ема Чижмар, Мартин Фа (VIII) Вєдно 45 роботи.
Коцур: Алексей Уйфалуши, Емануел Жилник, Матия Салонтай, Серґей Арваї, Давид Тимко, Матей Буила, Синиша Копчански (I),Андрей Горняк, Яна Тимко, Виктор Кулич, Мирослав Бесерминї, Хана Хромиш, Матей Сакач, Яна Тимко, Иван Тимко (III) Вєдно 28 роботи. Дюрдьов: Калина Тимко (4 роки),Мария Рамач, Стефан Михальовски, Милана Йованов, Андрей Балїнт, Марко Станкович, Владимир Молнар, Марко Бастая (IV). Вєдно 15 роботи. Суботица: Маша Пеячки(II). Вєдно 2 роботи. Бачинци: Антония Рац (III). Вєдно 1 робота. Нови Сад: Сара Станисавлєвич (I),Серґей Медєши, Петра Станисавлєвич (III). Вєдно 3 роботи. Ґосподїнци: Николина Попович(IV),Ивона Цвет кович, Мария Ждрня, Тияна Дюрдєвич (VII). Вєдно 4
CIP – Katalogizacija u publikaciji Biblioteka Matice srpske, Novi Sad 821-93
ZAGRADKA: ~asopis za dzeci / odvi~atelqna redaktorka May Zazulyk Gardi. – Ro~. 50, ~. 1 (1991) – . –Novi Sad: Ruske slovo, 1991 –. –Ilustr. ; 24 cm Mese~no tokom {kolske godine. –Nastavak publikacije: Pionirska zahradka ISSN 0353-9938
роботи Директор: дрБорисВарґа Одвичательнаредакторка: МаяЗазуляк Гарди Виходзиразнамешац у школскимроку ВидаваНВУ„Рускеслово” Футожска2/ІІІ 21 000 НовиСад, Телефон(021) 6613-697 Жирорахунокчисло: 160-923244-82 • Рочнапредплата 1 000 динари; заиножемство25 евра Дизайникомпютерскиобробок: МарияГудак Лекторка: Ясмина Дюранїн Рукописишенєвраца
Александра
Яна
Илустрация–
На
Єшеньска
Авторкафотоґрафиї: Мая
ЧАСОПИСЗА ДЗЕЦИ 2
Друкуєдрукарня: „MAXIMAGRAF”, Петроварадин YU ISSN 0353-9938 Е-mail: zahradkacasopis@gmail.com Web site: www.ruskeslovo.com → Заградка YouTube: Ruske slovo za dzeci Илустрациї: АлександраМедєши
Русковски
Варґа
вифарбйованка: Танита Ходак
насловним боку:
чаривносц
Зазуляк Гарди
Задумай же ши ластовка, вивирка, лїсце, дижджова капка, лєбо витор. Потим напиш кратку приповедку, лєбо писньочку у хторей опишеш єден свой новемберски дзень як тота животинька, зявенє... Потим ю з помоцу родичох, учительох, лєбо воспитачох висликуй и пошлї нам на имейл адресу zahradkacasopis@gmail.com, лєбо до поруки на дружтвених мрежох (Zahradka Casopis). Хто зна, можебуц праве твоя робота будзе обявена у шлїдуюцей „Заградки”, лєбо на сайту ruskeslovo.com у рубрики Заградка и на наших дружтвених мрежох.
TO ЗАГРАДКА Мено и презвиско: Место и класа:
3 Илу стра циї : Алек сан дра Ру сков ски
Дюр дьове.Андрейовиуручене
меном „Славка Сабадош”
посцигнути успихи у настави руского язика з елементами наци оналней култури од першей по пияту класу. Стретнуце отримане у рамикох означованя 50-рочнїци Словнїка Миколи М. Кочиша и Дньох Миколи М. Кочиша, хторому перше роботне место як учительови було праве у бачинскей школи.З тей нагоди Андрей Рац пречитал свою писньочку, а Антония Рацуказала свой рисунок хтори обявенискорейу
Октоберски случованя ПРОГРАМИ, ВИЛЄТИ, ДЗЕЦИНСКИ ПРЕДСТАВИ... Тельо того ше послучовало од остатнього числа „Заградки”. Мали сце и школски стретнуца, и програми, вилєти, представи, та нє знаме анї одкадз почац. Но, даяк ше уж лєм знайдземе. Ниа цо шицко орґанизоване у октобру. ШКОЛСКЕ СТРЕТНУЦЕ У БАЧИНЦОХ У Подручней школи ОШ „Бранко Радичевич” у Бачинцох 26. октобра отримане Школске стретнуце зоз школярами у бачинскей школи хтори ходза на годзини руского язика з елемен тами националней култури приїх новейна ставнїци Наташи Еделински Миколка.Стретнуце була нагода же би була придата диплома школярови шестей класи Андрейови Рацови хтору достал на Медзиокружним змаганю з ру ского язика и язичней културиуаприлуу
Зборнїку дзецинских и школярских роботох зоз литературно подобового конкурсу Миколи М. Кочиша. Винчуєме! ЛИТЕРАТУРНИ ВЕЧАР ПОШВЕЦЕНИ МИХАЙЛОВИ КОВАЧОВИ У Подручней школи ОШ „Сримски фронт”у Бикичу 27. октобраотримана литературна програма з нагоди означованя 113-рочнїци од народзеня учи теля и писателя Михайла Ковача, хтори бул перши учитель у школи у Бикичу.На програми участвова ли и школяре хтори ходза на годзини руского язика з елементами националней културиЛана Ристич зоз Беркасова, як и Лара Сивч, Петар Романяк и Слободанка Мовчан зоз Бикичу. Вони гуторелиКовачово писньочки, апорихтала их наставнїца Ната ша Еделински Миколка. ФОЛКЛОРАШЕ НА ВИЛЄТУ У НОВИМ САДЗЕ Члени младшей и старшей фолклор ней секциї Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова наград зени зоз вилєтом.Вони 23. и 30. октобра мали орґанизовани вилєт до Нового Саду и Петроварадину. Нащивели Петрова4 Фото: Ясна Балїнт
и припознанє зоз
за
радинску твердиню и мали орґанизовани обиход катакомбох.Члени старшей фол клорней ґрупи нащивели Музей городу Но ви Сад, дзе видзели як дакеди випатрало обисце у Новим Садзе, а члени младшей фолклорней ґрупи нащивели Дунайски парк.На концу пошли до биоскопу дзе ма ли нагоду одпатриц рисовани филм.Вериме же им було наисце крашнє! РЕЦИТАТОРЕ НА ВИЛЄТУ У КИКИНДИ И члени рецитаторскей секциї Култур но-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова наградзени зоз вилєтом. Рецитаторе 29. октобрабули у Кикинди. Перше нащивели Народни музей дзе вид зели мамута Кику и стаємну поставку му зею. Вец ше прешпацирали през улїчку Ґенерала Драпшина, хтора преглашена як єдна з найкрасших улїчкох на швеце. Нащивели и музей и ателє „Тера” дзе вид зели рижни скулптури з глїни, теракоти. На концу, обишли ище два топоними у Ки кинди, Сувачи и Старе озеро.Яке ужи ванє! „ВАНДРОВКАШ” БУЛ У ДЮРДЬОВЕ У просторийох Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко”у Дюрдьове 30. октобра виведзе на монодрама Руского народного театру „Петро Ризнич Дядя” „Мешачково слизи” зоз циклусу сказкох за дзеци и одроснутих „Вандровкаш”.Авторкатек сту Ирина Гарди Ковачевич, за режию, адаптацию, сценоґрафию и вибор музики бул задлужени Вла димир Надь Ачим, а представу виведолЕмил Няра ди.Вериме же ше публика добре нашмеяла. НА МЕМОРИЯЛУ БУДУ И ПРЕДСТАВИ ЗА ДЗЕЦИ На шлїдуюци мешац, точнєйше од 3. по 11. де цембер у Руским Керестуре будзе отримани Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї, а на нїм будзе виведзена и дзецинска представа „Бал”, автора Са шу Палєнкаша, а у режиї Адриани Надь Барна.У представи ґлумя Ксения Катрина, Валентина Гарди, Яна Варґа и Мая Надь. Нащивели зме их на єдней проби и тераз зме нєсцерпени видзиц их и на сце ни. На тогорочним Мемориялу и МНРО „Белава пти ца” зоз Кули виведзе за вас представу „Царово нови шмати”. Видзиме ше! Вл. Дїтко,Л. Вереш, М. Зазуляк Гарди 5 Фото: Валентина Салаґ
трецей класи, кед ше
до Музичней школи „Исидор Баїч”
Новим Садзе. Дахто би ше можебуц опредзелєл за инструмент хтори частейше можеме видзиц на интернету, телевизиї, лєбо на даяких програмох, як цо то, поведзме, кла вир, тамбура, ґитара, лєбо гармоника, алє Мартина заш лєм вибрала флауту. Прецо? – Oдвше сомзнала же будзем грац на флаути. Моя терашня наставнїца пайташка мойому оцови и кед сом ше народзела, на кадзи ме видзела, гварела же ґу нєй будзем ходзиц на годзини флаути, та так и було –приповеда нам Мартина и далєй нам толкує
Яки ти знаш же єст дуйни инструменти? Ми чули за трубу, кларинет, саксофон, а тераз зме од Мартини Фейдийовей зоз Нового Саду дознали вецей и о флаути, отменим инструменту на хторим вона зна барз крашнє грац. Одгадла нам и яки ище нєзвичайни гобиї ма. Мартина школярка седмей класи, а на флаути
яки то флаута инструмент. – То як длугша палїчка, хтора ма клапни и до нєй ше дує. Поведла бим же флаута як даяки кральовски, отмени инструмент, ма фини звук, нїжна є и високо грає. Початок ми бул чежши, бо сом у другей и трецей класи пре корону ходзела онлайн. На перших год зинох сом найбаржей учела як правилно ди хац. Єст вежби хтори нам помагаю же бизме то лєпше робели – потолковала нам Мартина же флаута спада до дуйних инструментох, та прето барз важне мац добри плюца. Волї грац швидки и длугоки композициї, як тоти цо иду помали, а на годзини флаути барз люби ходзиц, док на солфедьо, гвари, дакус менєй. – Два раз тижньово мам флауту, два раз солфедьо и раз оркестер. Кажди дзень и дома вежбам грац. Мой тато грає на кларинету 6 Мартина Фейди зоз Нового Саду ОТМЕНИ И НЇЖНИ ЗВУКИ ФЛАУТИ
почала грац у
уписала
у
дакеди вєдно
и кед ми
композициї
сантнєйши. То єдна палїца заквачена за два штранґи и по нєй ше пендраш, окруцаш и та ке. Часто сом падала зоз трапезу, алє сом ше нє бала, бо долу єст струнячи, та ше спаднє на мегке. Наздавам ше же пошвидко будзем мац лєпши розпорядок же бим ознова могла ходзиц – припознала нам Мартина, хтора скорей ходзела и на балет.
дробнїци
и
Дознали зме и же Мартина у шлєбодним чаше люби рисовац и правиц рижни
саксофону, як, наприклад, мендюши, алє и макраме, а то, як нам потолковала, технїка плєценя. Ми ше наздаваме же пошвид ко будземе мац нагоду пойсц на єй наступ на флаути лєбо, хто зна, можебуц и у даєдним циркузу. Мая Зазуляк Гарди 7
та
граєме
даєдни
нєясни, вон ми може розтолковац. Видзи ше ми же тераз єст досц дзеци хтори граю на флаути. Пре корону сом затераз наступи мала лєм у школи на явних годзинох. Роздумовала сом предлу жиц и штреднє музичне образованє, алє ище вше сом нєсиґурна – гвари нам Марти на, хтора попри шицких тих обовязкох стар чи ходзиц и на годзини руского язика, а два раз освоєла и перше место на медзиокру жним змаганю. Думали зме же нам пове же у школи найволї музичне, алє нас нєсподзивала кед нам гварела же єй заш лєм хемия облюбени предмет. – Интересантна ми тота наука, любим раховац атоми, як ше миша субстанци – додава вона, а спомла нам и же донєдавна мала єден наисце нєкаждодньови гоби, алє тераз нє сцигує ходзиц ище и на ньго. – Ходзела сом на секцию циркузу. Анї я скорей нє знала же постої така секция, алє мойо пайташки з класи ходзели, та вец там часто орґанизовали и родзени днї, так же ше и я заинтересовала. У циркузу барз важни баланс. Вишали зме ше по трапезу, ринґу, гадвабу, жонґлирали, єст куля по хторей чежко ходзиц. Трапез ми бул найинтере-
Чули сце цо нове? Маме нову кнїжку за дзеци. Написала ю Оксана Мудри Недич, а вола ше „Божа катичка”. Вериме же ше зрадуєце кед вам повеме же виходза ище даскельо кнїжки по руски за вас. Ми лєдво чекаме! До теди, ниа два поучни приповедки зоз „Бо жей катички”, а и красни илустрациї, хтори поробела
бо бул иншаки од нїх. Мищок любел свою лампочку. Бавел ше сам и цешел ше же лампочка швици кед вон бега доокола, алє часто бул жалосни же нє ма приятельох. Аж го и кандур керовал и нє стрегол за нїм так як за другима мишами. Горе, на нєбе, швицели гвиздочки. Мищок ше на нїх часто припатрал. Задумовал же там горе єст вельо миши з лампочками, таки исти як и вон. Жадал ше даяк випендрац ґу нїм. ‒ Вони би ме напевно любели, бо су як и я ‒ думал мищок. Гвиздочки ше каждей ноци припатрали до лу и видзели лампочку. ‒ Хтора гвиздоч ли знац. Мешачок каждей но воловал гвиздочки, чишлєл их, алє до рана нє мо одгаднуц хтора хи Аж и тота найнє сташнєйша, цо ше вшадзи винашла, була на своїм месце. Гвиздочки шептали медзи собу. Радзели ше як би могли дознац хтора спомедзи нїх зишла долу. Найнєсташнєйша гвиздочка одлучела: ‒ Пойдзем я на жем опатриц! ‒ Нє идз! ‒модлєли ю шестрички гвиздочки.
‒ То барз далєко. Цо кед ше страциш? Цо кед ши ше нє годна врациц ґу нам? И цо пове Мешачок кед увидзи же це нєт? Алє любопитлїва гвиздочка нє слухала свойо шестрички. Єдного вечара вихасновала нагоду кед строги Мешачок задримал споза хмарки, та ше швидко спущела долу. Мищок ше барз зрадовал же будзе мац приятеля. ‒ А дзе ци хвосцик и зубки? Яки ти чудни миш! Чи у вселени шицки миши так випатраю? ‒ нє могол ше начудовац мищок. Я нє миш, а анї сом нє пришла опатрац ми ши. Думала сом же и ти даяка гвиздочка ‒увредзено му одвитовала. През бешеду ше, заш лєм, сприятелєли, алє гвиздочка мищка нїяким кон цом нє сцела одвесц горе, гоч кельо ю модлєл. ‒ Тебе место ту, при твоїх ‒ гуторела му. ‒ Гей, алє вони ме нє любя ‒ поносовал ше мищок. ‒ А цо ти зробел же би це любели? Кед им укажеш же сцеш буц од помоци, швидко це прилапя. Мищок послухал гвиздочку. Кед нашол цукрик, подзелєл го з другима мишами. Зоз лампочку шицким ошвицовалдражки, та по стал облюбени медзи мишами. А кед на нєбе збачел свою товаришку гвиздочку, вше єй пома хал зоз хвосциком.
ОКСАНА МУДРИ НЕДИЧ МИЩОК ЗОЗ ЛАМПОЧКУ Бул раз єден мищок. То нє бул звичайни мищок прето же на хвосцику мал малючку лампочку хтора ше вноци швицела.
ши го нє любели,
Мария Ковачевич.
Други ми
8 Илустрациї:Мария Ковачевич
Владко бул мирни и добри хлапец. Найволєл ше бавиц сам. Кед ше бавел з другима дзецми, звичайно у бависку нє участвовал,бо други були гласнєйши або моцнєйши,та Владко, хтори бул цихи и нє бул порихтани однїмац ше за бависка, якошик оставал з боку.
Кед го родичи уписали до оводи, наздавали ше же ше привикнє на ґрупу дзецох и же полюби бавиц ше з другима дзецми. Вше кед ше врацел дому з оводи, випитовали ше му як ше бавели, як ше вон чувствовал у бависку, з ким ше найволї бавиц.
Раз кед пришол дому, видзело им ше же у оводи було интересантно,бо бул веселши як звичайно. ‒ Бавели зме ше на гайзибани. Дзеци ше полапали єдни другим за плєца и так ше направел гайзибанчок хтори путовал по учальнї доокола, а вец гайзибанчок вишол и вонка,та ше врацел нука. Дахто бул локомотива,та бул перши и пискал. Дахто бул ваґон, дахто бул бачи цо препущує гайзибан, дахто дзвигал рампу... ‒ А цо ти бул? – сцела знац мац. ‒ Я бул одквачени ваґон ‒задовольно одвитовал Владко. Гвари ше же божа катичка приноши щесце. Нарисуйце кеди сце остатнїраз були щешлїви.
9
ОДКВАЧЕНИ ВАҐОН
Птица, як цо и кажда друга живо тиня, шлєбодна. Нє муши ше учиц, нє муши ходзиц на секциї, алє може ро биц вельо забавни ствари. Кед бим бул птица, я би бул сокол. Вше сом сцел мац оштре око, а знам же сокол позна ти по добрим виду. Сцел бим жиц у густей амазонскей джунґли. Сцел бим най каждого дня пада диждж и коло мойого гнїзда най єст мали поточок. Тот поточок би мал лєм бистру воду, бистрейшу од соколового ока. Сцел бим єсц лєм найсмачнєйши деликате си, як цо то миши,або гади. Лєцел бим осемдзешат километри на годзину и прелєцел бим джунґлу за менєй як пейц минути. Мал бим найкрасшу пару и мали бизме три мали соколїки. Вола ли би ше Соко, Лїк и Оска. Мал би сом найвекше гнїздо у цалей джунґли, ко тре правене зоз найкрасшого матери ялу, т. є. зоз палїчкох, блата, каменьчкох и лїсца. Бул бим найпопуларнєйши сокол у осем джунґлох. Кед бим бул таки сокол, мал бим добри живот. Найвек ши проблем же я нє сокол, я хлапец. Єдино у другим живоце ше то годно случиц, алє затераз сом Исак, хлапец зоз шестей класи. Исак Новта, VI, Руски Керестур
MОЙ ПЕС Мам красного пса, вон ше Хунд вола, зоз хвосциком весело маха и люби скакац доокола. Вельки є и моцни, вон наш чувар дньови и ноцни, вєдно ше ми бавиме и нїґда ше нє повадзиме. Ґранули му порихтаме, на його глад ми нїґда нє забуваме, крашнє го воспитуєме, и кажди дзень дацо нове научуєме Филип Буила,IV, Коцур КЕД БИМ БУЛ СОКОЛ 10 Илустрациї : Александра Русковски
Стої, грожи, з главу кива, яґод же є жива. Або озда швиня дзива? А можебуц нилски конь ? Нє, нє будзе вон, Випатра ми же то слон . Най вам повем, нє знам цо є; видзим же ше приблїжує. Зоз му огень биє и уж вищирює. 11
А му як лопати. Випатра ми же ме зґраби! Идзе ґу мнє, уж пискaрозтвера... Нє знам далєй цо би було, но мац зашвицела. Од страху сом шицок презноєни. Кед я патрим – мам цо видзиц: ша то обешени!
Пречитай писньочку так же вигвариш одвитуюце слово кед збачиш сличку. Илустрациї:Александра Медєши
МИХАЛ СИМУНОВИЧ
У ЦМОТИ
СИЛВЕСТЕР Д. МАКАЇ
БУНДАВИ Ту бундави вельки, тлусти, аж су векши од капусти. З єдней Яни маску прави, длобе з ножом ту на трави. Права маска, як видзице, лєм ше од нєй нє злєкнїце. Вам остава тото фарбиц, або таку маску справиц.
ЄШЕНЬ
Кед дижджи падаю и слунечко слабше греє, теди знаме же ше єшень споза сухих лїсцох шмеє. Днї жимнєйши, а и кратши, пах овоцох ше чувствує, єшень красна и богата та ше єй кажде радує. Рамона Будински, IV, Коцур
Илустрациї:Яна Варґа
12
КВИЗЧОК Дава нам маґочки за кусанє, а зоз ню ше прави и ґоргелї. То: БишалмаБундаваГрушка Точни одвити: Орехи;Ластовки;Бундава Вєшенї дозреваю: ҐереґиОрехи Вишнї Илустрациї:Александра Медєши Заокруж точни одвити, зоз стрелку их повяж зоз одвитуюцима илустрациями, а потим шицко вифарб: ЄШЕНЬ Хто ше вєшенї селї до цеплєйших крайох: СовиТащки Ластовки 13
Стефан Папуґа, 5 роки, Руски Керестур Калина Тимко, 4 роки, Дюрдьов Катарина Варґа, 6 роки, Вербас Ема Гайдук, 5 роки, Руски Керестур Сташа Гайдук, 5 роки, Руски Керестур 14
Алексей Уйфалуши, I, Коцур Емануел Жилник, I, Коцур
ЄШЕНЬ
До мойого краю сцигла богата єшень. Єшень нам приноши вельо красни дари. Слунко вше слабше греє, прето же вистало. З древох опадує рижнофарбове лїсце. Мой брат Тадей и я часто збераме лїсце, та з нього правиме громади до хторих скакаме. Баби пома гаме зберац орехи. Часто осетиц пах печеней паприґи. Любим мами помагац коло жимнїци. До дунцох кладзе ме огурки, паприґу и карфиол. Днї вше кратши, а ноци длугши. Вше менєй дзеци ше бавя на моєй улїци. Мой тато скоро кажди дзень идзе ламац кукурицу. Єшеньски плоди то: яблука, грушки, бишалми, грозно, орехи... Школяре ходза до школи. Любим єшень, прето же приноши вельо плоди хтори любим єсц. Яна Тимко, III, Коцур
КРАСНА ЄШЕНЬ
Єшень у моїм валалє почала двацец другого сеп тембра. Лїсца почали опадовац. Шицко ше пре менєло. Пременєла ше и хвиля. Ластовки одлєтли до цеплих крайох. Любим кед зоз грабелками зберам лїсце на громаду, та кед єст вельо, вец скочим до тей громади. Помагам сушеди же би швидше позберала лїсца. Любим ше бавиц зоз пайташами и пайташка ми. Окреме у природи. На моєй улїци єст кажди дзень вельо дзеци. Вєшенї єст вшелїяки фарби лїсцох: ка фово, червени, жовти, а даєдни останю желєни. Єст и помаранчецово. Тоти фарби лїсцох барз красни. Рано кед идзем до школи на бициґли замаржнєм, а кед идзем дому, та горуцо. Вєшенї скоро стално пада диждж. Вєшенї мож удиховац швижи воздух. Витри можу оддуц лїсца вшелїяких фарбох. Любим єшень, бо ше хвиля меня. Школа почина, дижджи па даю скоро кажди дзень. Мож скакац до лїсца. Жимно вонка, алє голєм мож зберац ґестинї. На моєй улїци ше вєшенї стално дацо прави. Ана Мария Сопка, V, Руски Керестур
Тияна Дюрдєвич, VII, Ґосподїнци
Мартин Пашо, IV, Руски Керестур 15
МОЙ ПЕС
Барз любим животинї, а окреме любим мойого пса. Вон ма три фарби:кафову, чарну и билу. Ма длугши ушка, белави очи, а ноги му би лей фарби. Люби буц у своєй хижки, а найволї бегац по дворе. Кед бега по дворе, опаха кажди куцик. Провадзим го кадзи идзе и меркуєм най дацо нє напакосци. Найволїм ше бавиц зоз моїм псом. Теди сом щешлїви и радосни. Теодор Гарвильчак, IV, Руски Керестур
Маша Пеячки, II, Суботица
17
Пред тим як почнєш ришовац тоти задатки, хтори обявени у „Заградкох” 1991, 1994. и 2000. року, порихтай клайбас,добре ше сконцентруй и подцагнї слова хтори ше скриваю у тих виреченьох. Потим и ти пробуй видумац даєдно скриваце виреченє.
18 „ЗАГРАДКОВ”
ДЗЕНЬ
75. РОДЗЕНИ
Чи то було наисце, чи лєм сон же медведз дїдови ношел древа?!Пречитай у тей писньочки, а потим ю пробуй и одграц на даєдним инструменту. Кед нє знаш грац, нє важне, ти шпивай, а пайташ, лєбо пайташка най ци граю. ♫♫
Медведза я шнїл у лєше, у лєше, же дїдови древа нєше, у лєше, у лєше, а вивирка го чесала и води му пиц давала. Дин, дон, дон, дин, дон, дон, то лєм сон! Дон, дон, дон, дон, дон, дон, то лєм сон!
И вец цошка пук, пук, пука, пука, пука, пука цо за чудо,цо за звук? Пука, пука, пука, пука! Ша то ловар яґда штреля, та нє з пушки, а з амрела. Дин, дон, дон, дин, дон, дон, то лєм сон!
Дон, дон, дон, дон, дон, дон, то лєм сон!
19 Зоз публикациї „Червене
Илустрация: Александра Русковски
пупче 1969–2012”
Точно прерисуй рисунок зоз першей и другей слики зоз лївого боку на прави, а потим го офарб. ЛАВИРИНТ СИМЕТРИЯ 20 Помогнї горяковиже би вишол зоз лєса.
ПОВЯЖ ЧИСЛА Повяж числа од найменшого ґу найвекшому, а потим офарб рисунок. ЧАСЦ ХТОРА ХИБИ Автор:Нела Таталович Осторожно поопатрай часци слики и з клайбасом их повяж зоз празним местом. 21
pametnoibezbedno.gov.rs 2.Чи обяви оставаю тирвацо? Кед обявиш дацо онлайн можеш занав ше страциц контролу над тим. Гоч и кед ви сцераш фотоґрафию лєбо обяву, нє можеш буц сиґурни же ю дахто други нє ко пирал лєбо превжал. Роздумай з келїма людзми дзелїш свойо обяви и чи вони буду водзиц рахунку о тим цо ти обявюєш. Нє забудз же другим людзом лєгко копирац, потим вименїц и подзелїц твойо обяви та ки вименєни 3.Чи одкривам превельо? Вше знай же цо вецей ствари дзелїш, людзе можу вецей дознац о це. Роздумай чи вони можу вихасновац твойо обяви же би це познєйше малтретировали? 4.Чи мойо обяви креирую мой имидж онлайн? Важне же биш знал яки уплїв можу мац твойо обяви на других. Вше роздумай чи маш допущенє твоїх пайташох же биш дзелєл їх шмишни фотоґрафиї и чи даяки шми шни коментар хтори напишеш може увредзиц дачийо чувства? 5. Билборд тест. Пред тим як дацо обявиш, роздумай чи биш бул щешлїви кед би таке дацо було на билборду и видзели годруги зоз твоєй школи, твойо родичи, баби и дїдове, як и твойо сушедово? Кед нє сцеш, роздумай два раз пред тим як то зробиш. 1.Яку слику о себе посилам? Кед биш ше нє познал, яке думанє биш мал о своїх обявох? Цо биш подумал о особи хтора то обявює? Вше водз рахунку о тим же ствари хто ри дзелїме зоз пайта ша ми, як фран ту, дру гим людзом да ке ди мо жу випа трац цалком иншак, а же дахто з нїх може буц аж и дахто кого пробуєш импресионовац. 22 Змисти хтори обявюєш на интернету видза велї людзе и оставаю на интернету занавше! Може буц барз чежко контроловац шиц ки информациї хтори поставяш онлайн, алє кед роздумаш лєм на хвильку, пред тим як обявиш
шлїдуюце: МУДРО И БЕЗПЕЧНО ПИТАНЯ ХТОРИ СЕБЕ МОЖЕЦЕ ПОСТАВИЦ ПРЕД ТИМ ЯК ДАЦО ОБЯВИЦЕ ОНЛАЙН?
дацо, можеш зопрец потенциялни гришки. Пред тим як обявиш дацо, опитай ше
И на концу тей „Заградки” маме за вас даскельо питаня, алє и толкованя. У тим чишлє споминаю ше слова ґоргелї и вандровкаш. Знаш цо вони знача? Ґоргелї то колач зоз кукуричней муки и бундави. Вандровкаш то тот цо блука. Од 18. по 26. новембер будзе отримана єдна наша традицийна културна манифестация, на хторей писателє представяю нови кнїжки, а мено ноши по особи хтора написала першу кнїжку рускей литератури и ґраматику. Дакус вам помогнєме – то чияшик єшень. Напиш назву тей манифестациї и мено и презвиско особи по хторей є наволана. Ют’юб канал Ruskeslovozadzeci Закукли сце уж на Ют’юб канал Ruskeslovozadzeci? Попри анимацийох даєдних приповедкох и сликовнїцох, там можеце найсц и змисти зоз „Заградки”. Чекаме вас! Шпиванки зоз „Червених пупчох” на интернету Знали сце же даєдни шпиванки зоз „Червених пупчох”, зоз музичних албумох „Нашо швето”, однєдавна можеце слухац и на интернету?Требалєм пойсц на сайт domkulturiruskikerestur.bandcamp.com дзе их можеце слухац, лєбо безплатно презняц. Илу стра циї : Алек сан дра Ру сков ски 23
24 Пробуй и ти направиц таку нєзвичайнусову як школяр IV класи Дражен Баланґо зоз Вербасу Кед ше здружели вредни руки зоз IV3 оддзелєня зоз Дюрдьова, настали тотиєшеньски уметнїцки дїла Дзень здравей поживи бул инспирация школяром у предлуженим пребуваню у Руским Керестуре И школяркиIIб оддзелєня у Руским КерестуреЕна Чордаш и Анастасия Пекичбули креативни, та направели интересантнипечарочки Лєбо так украшиц овоц и желєняву, як школяре III1 оддзелєня з Коцура „Єшеньки” и „Єшенькове” зоз IVа оддзелєня у Руским Керестуре скриваю ше споза своїх креативних маскох
