Заградка 3/2023

За тото число „Заградки” послали сце 117 нови роботи. И далєй з нєсцерпеньом чекаме вашо литературни, подобово и новинарски роботи, як и фотоґрафиїи друге.

Руски Керестур: Карла Мецек, Ема Рац (овода), Анастасия Пекич, Ена Чордаш, Хана Симич, Валентина Чонка, Кристина Гарвильчак (II), Адела Мецек, Кира Пап, Ванеса Няради, Тони Надь, Деяна Тот, Адрияна Рац, Даниел Фейди (III), Теодор Гарвильчак, Стефан Арва, Катарина Дудаш, Мартин Пашо, Ален Бики, Николина Олеяр, Стефан Ковачевич, Валентин Гарди, София Чуни, Теа Сабадош, Ема Венґрин, Николина Ковач, Клара Блаґоєвич, Адрияна Штранґар, Стефан Афич, Дарко Еделински (IV), Тияна Бучко, Алексей Роман (VIII). Вєдно53 роботи.

Вербас: Петар Сабо (овода), Драґана Корпак, Аня Аритонович (I), Алексей Сабо (II), Доротеа Проданович, Маґдалена Скубан, Анастасия Йованович, Павле Шашороґа, Радован Бодвански, Милена Корпак (III), Валентина Пушкаш (IV), Милан Корпак, Уна Аритонович (V), Милун Колошняи (VI), Пава Нецич (VII). Вєдно 32 роботи.

Коцур: Алиса Салонтай (овода), Виктор Кулич, Яна Тимко, Андрей Горняк, Мирослав Бесерминї (III), Николина Маґоч, Даниєла Ґайдош, Надя Ґайдош, Рамона Будински (IV). Вєдно 10роботи.

ЧАСОПИСЗА ДЗЕЦИ

CIP – Katalogizacija u publikaciji Biblioteka Matice srpske, Novi Sad 821-93

ZAGRADKA: ~asopis za dzeci / odvi~atelqna redaktorka May Zazulyk Gardi. – Ro~. 50, ~. 1 (1991) – . –Novi Sad: Ruske slovo, 1991 –. –Ilustr. ; 24 cm

Mese~no tokom {kolske godine. –Nastavak publikacije: Pionirska zahradka

ISSN 0353-9938

Нови Сад: Милош Штетин (I), Ирина Бики, Наташа Ґркович (II), Страхиня Ковач (III), Маским Ходак, Иван Вицкович (IV), Ена Вицкович (VI), Лана Лукач (VII). Вєдно 8 роботи.

Савине Село: Вук Накич (I), Анастасия Васович (II), Александра Стоянович, Бояна Савич, Ваня Вулевич (IV). Вєдно 7 роботи.

Кула: Хелена Барна (овода),Ивона Йоксович, Миа Вуїч (I), Лена Шипош, Валентина Монар, Ирини Микита, Йосип Монар (II). Вєдно 7 роботи.

Директор: дрБорисВарґа

Одвичательнаредакторка: МаяЗазуляк Гарди

Виходзиразнамешац у школскимроку

ВидаваНВУ„Рускеслово” Футожска2/ІІІ

21 000 НовиСад, Телефон(021) 6613-697

Жирорахунокчисло: 160-923244-82 • Рочнапредплата 1 000 динари; заиножемство25 евра Дизайникомпютерскиобробок: МарияГудак

Лекторка: Ясмина Дюранїн

Рукописишенєвраца

Друкуєдрукарня: „MAXIMAGRAF”, Петроварадин YU ISSN 0353-9938

Е-mail: zahradkacasopis@gmail.com

Web site: www.ruskeslovo.com → Заградка

YouTube: Ruske slovo za dzeci

Илустрациї: АлександраМедєши Александра Русковски

Яна Варґа

Авторка означовачаза кнїжки: Аня Заґоричник

На насловним боку: Роботня „Кухня то школа” у Вербаше Авторка фотоґрафиї:

Мая Зазуляк Гарди

TO ЗАГРАДКА

Мено и презвиско:

Место и класа:

Барз ше нам пачели вашо тексти у хторих сце задумали же сце ластовка, вивирка, лєбо дижджова капка, та вам ознова задаваме же бисце написали писньочку, лєбо приповедку, алє тераз задумайце же сце ґовля, древо, слунко, медведз, лєбо подшнїжнїк и опишце єден свой марцовски дзень у тей улоги. Потим текст висликуй з помоцу родичох, учительох, лєбо воспитачох и пошлї нам на имейл адресу zahradkacasopis@gmail.com, лєбо до поруки на дружтвених мрежох (ZahradkaCasopis). Хто зна, можебуц праве твоя робота будзе обявена у шлїдуюцей „Заградки”, лєбо на сайту ruskeslovo.com у рубрики Заградка и на наших дружтвених мрежох.

Фебруарски и марцовски случованя

ЗМАГАНЯ, РОБОТНЇ, СМОТРИ

У фебруару и марцу посцигли сце успихи на змаганьох зоз вецей предметох и секцийох, почали смотри рецитаторох, а уживали сце и на нєкаждодньових роботньох. З нагоди Медзинародного дня мацеринского язика школяре зоз Коцура, Дюрдьова и Руского Керестура мали ше нагоду упознац и подружиц, а ниа як то шицко прешло.

МЕДЗИНАРОДНИ ДЗЕНЬ МАЦЕРИНСКОГО ЯЗИКА

Медзинародни дзень мацеринского язика означени 21. фебруара. З тей нагоди до Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк”у Руским Керестуреповолани госци –школяре и їх наставнїци седмей и осмей класи з Коцура, Дюрдьова (лєм зоз седмей) и з Лалитю. ПририхтанибулКвиз зоз руского язика и култури у хторим участвовали двочлени екипи школярох седмей класи з Коцура, Дюрдьова и домашнїх, дзе на руским язику єст порядна настава.Попри тим же участвовали у Квизу, школяре госци нащивели и школски будинок Замокт є. музейну збирку у нїм, школски кабинети и интернат, а пред тим провадзели квиз хтори порихтали школяре з туристичного напряму. На тот способ то була и промоция керестурскей школи за уписованє до єй двох напрямох, ґимназиї и готелиєрско-туристичного.

РОБОТНЯ ВИШИВАНЯ

У просторийох Културно-просвитного дружтва „Карпати” у Вербаше 25. фебруара отримана роботняна тему руского националного скарбу, на котрей ше дзеци упознали зоз рижнима технїками вишиваня.На роботнї булидзеци хтори ходза на годзини руского язика з елементами националней култури, вєдно зоз учительку Славицу Мали, а учасц вжали и школяре котри ходза на годзини українского и мадярского язика. Школяре на годзинох руского язика учели о вишивкох котри ше дакеди вишивало, або ткало, та то була нагода же би и сами пробовали научиц вишивац. Роботню водзели шестра Авґустина Илюк и шестра Євсевия Мудранинець, а шицки присутни ше дзечнє уключели и учели цо нєобходне же би звладали технїку и лоґику вишиваня.

У Руским доме у Шиду 25. фебруара отримана нєзвичайна роботня на хторей презентовани инструмент фуяра, алє и други активносци зоз школярами хтори уча руски язик з елементами националней култури як виборни предмет зоз Шиду, Беркасова, Бикичу и Бачинцох и виронаучни дзеци зоз Шиду, Беркасова и Бикичу.Перше означени Медзинародни дзень мацеринского язика зоз рецитациями Антониї Рац з Бачинцох, Николи Югаза зоз Шиду, школярох трецей класи, як и Стефана Ркмана и Йовани Петрович зоз Шиду, школярох шестей класи Потим Сашо Палєнкаш зоз Руского Керестура представел инструмент фуяру и ище даєдни други инструменти и одграл вецей шпиванки

РОБОТНЯ О НАРОДНИХ ИНСТРУМЕНТОХ

граню на тих инструментох.Школяре хтори жадали приявели ше до танєчней и драмскей секциї, а потим ше шицки вєдно послужели зоз пампушками Скорей як почали спомнути активносци, парох беркасовски о. Владимир Еделински Миколка служел Службу Божу у церкви у Бикичу за виронаучни дзеци.

УСПИХИ НА ЗМАГАНЬОХ

Фото: Мирослав Цирба

На Општинским змаганю у шаху, котре отримане 25. фебруара у Основней школи „Иса Баїч” у Кули, участвовали и дванацецерошколяре зоз Руского Керестура котри зазначели одлични резултати.Нашо школяре на општинским змаганю завжали шлїдуюци места:хлапци – Алекса Шомодї (4. класа) завжал 3. место, Ерик Грубеня (5. класа) завжал 2. место, Марко Илич (5. класа) завжал 3. место, Исак Новта (6. класа) завжал 1. место, Тони Орос (6. класа) завжал 3. место, Андрей Провчи (7. класа) завжал 2. место, Лука Фа (7. класа) завжал 3. место, Теодор Штранґар (7. класа) и попри моцней конкуренциї завжал 6. место.Дзивчата – Валентина З. Гарди (6. класа) завжала 1. место, Валентина В. Гарди (6. класа) завжала 2. место, Лана Шомодї (7. класа) завжала 1. место, а Сара Боцка (8. класа) завжала 3. место.На змаганю участвовали62 дзеци зоз цалей општини. На општинским змаганю з хемиї, хторе тиж отримане 25. фебруара у Липару, Теодор Штранґар освоєл перше, а Алекса Сопка треце место, обидвоме школяре седмей класи ОШ „Петро Кузмяк”, а Штранґар ше пласовал на окружни ступень.

У сали Културно образовного центрау Шиду27. и 28. фебруара отримана традицийна Општинска смотра рецитаторох „Поето народа мойого”, на хторей ше представели и штверо школяре хтори рецитовали по руски.Антония Рац, школярка трецей класи ОШ „Бранко Радичевич” зоз Бачинцох рецитовала писню „Лукавосц” Миколи М. Кочиша и наградзена є зоз кнїжку, як и Йована Петрович, школярка шестей класи ОШ „Бранко Радичевич” зоз Шиду, хтора рецитовала писню „Мала гушенїца” Танити Ходак.На смотри ше змагали и Никола Югаз, школяр трецей класи ОШ „Бранко Радичевич” зоз Шиду хтори рецитовал писню „Нїтка” Меланиї Павлович, а Стефан Ркман, школяр шестей класи ОШ „Сримски фронт” зоз Шиду рецитовал писню „И я добри” Миколи Скубана.Спомнутих школярох за смотру порихтала наставнїца Наташа Еделински Миколка, хтора виклада годзини руского язика з елементами националней култури як виборни предмет у школох у oпштини Шид.

ДЗЕНЬ ЦЕЛОВИХ МАЇЦОХ

У ОШ „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре остатнєй стреди у фебруару означени Медзинародни дзень борби процив парняцкого насилства, хтори познати и як Дзень целових маїцох. Заградкаре зоз IIIаи IIб оддзелєня нам послали фотоґрафиї и ясно шицким поручели – Стоп насилству!

М. Афич, Ол. Русковски, Д. Барна, Вл. Дїтко, М. Зазуляк Гарди

СМОТРА РЕЦИТАТОРОХ

ХЕЛЕНА

ЗОЗ КУЛИ

ШВЕЦЕ МЕНТАЛНЕЙ

АРИТМЕТИКИ

Хелена Барна зоз Кули ма лєм пейц роки, а уж зна здавац и однїмац, и то у глави.

Питаце ше як? Так же ходзи до школи менталней аритметики, дзе ю научели так раховац, а у децембру прешлого року освоєла и стриберну медалю на реґионалним змаганю праве у менталней аритметики.

Кед Хелени прешло три роки, єй родичи обачели же ю баржей интересую числа, як букви. Вше ше им випитовала яке то даєдно число хторе видзела и почала их скорей препознавац и писац, як букви. Прето почала ходзиц до школи менталней аритметики „Малац Ґениялац”у

Вербаше

. Приповеда намже ше єй барз пачи раховац на тот нєкласични и интересантни способ.

– Почала сом ходзиц кед сом мала штири роки. Годзини мам два раз тижньово по два годзини, а зо мну у ґрупи дзеци хтори маю од три до пейц роки. Барз нам фино и любим ходзиц до тей школи На годзинох перше учиме раховац, вец ше бавиме, лєбо рисуєме и вец ознова рахуєме – гваринам Хелена.

Ментална аритметика то схопносц швидкого и точного рахованя без хаснованя клайбаса, паперу, лєбо другого помоцного средства. Програма менталней аритметики наменєна интелектуалному розвою при дзецох, а заснована є на хаснованю стародавного абакусу. Тиж так, злєпшує концентрацию,

визуализацию, увагу, меморию, аналитичне роздумованє и лоґику. Хелена нам ище лєпше потолковала яки то способ рахованя. – Рахуєме на абакусу, то таке як древена коцка зоз кульками, як рачуналька. Горенам петици, а долу єдинки. Тиж так,рахуєме и у глави, так жезадумаме тот абакус и вец з пальцами задумуєме же на нїм рахуєме, та нам так лєгчейше пораховац у глави. Мнє то вообще нє чежко – гвари Хелена.

БАРНА

Потераз учела здавац и однїмац

и то аж зоз троцифровимачислами, а того року Хелена уж будзе учиц и множиц, и дзелїц. У децембру прешлого року була на реґионалним змаганю у менталней аритметики у Бечею, дзе освоєла друге место. – Достала сом медалю и два дипломи. Єдна часц була писмена, дзе зме достали задатки, хтори зме раховали на абакусу, а у другей часцинам указовали числа на екрану

и раховали зме у глави, авец резултат уписовали на таблїчку. У тей часци сомосвоєла друге место. У юнию ознова будзем мац змаганє –толкує вона.

ВИФАРБЙОВАНКУ

ЗОЗ

„КУХНЯ ТО ШКОЛА”

У ВЕРБАШЕ

Заградкаре нашо, мушиме вам виприповедац як нам було крашнє на промоциї сликовнїци зоз вифарбйованку

„Кухня” и кухарскей роботнї у Културно-просвитним дружтве „Карпати” у Вербаше 11. фебруара, дзе зме ше упознали и дружели зоз дзецми хтори ходза на годзини руского язика з елементами националней култури, як и зоз пайташами и пайташками хтори уча українски и мадярски язик.

Хелена ходзи и до школи спорту и на анґлийски язик у оводи, алє од шицкого найволї раховац, та нам виволала же би, док вирошнє, любела буц математичарка.

Мая Зазуляк Гарди

У рамикох тей интерактивней роботнїхтора ше вола „Кухня то школа” дзеци ше упознали зоз рускима єдлами, преверелисвойо знанє о кухнї, а одпатрели инєдавно обявенумузичнуанимациюсликовнїци „Кухня”, хтору и ви можеце найсц на нашим Ют’юб каналу Ruske slovo za dzeci Потим уживали у роботи зоз цестом и розвалками кед зоз Любицу Нярадиучели як ше прави пироги и шульканци. У тим им помагала и учителька хтора их учи руски язикСлавица Мали Вредни кухаре и кухарки достали и пригодни дарунки, а коштовали и даєдни руски єдла, як цокапущанїки ибелюши.

Лєм най надпомнєме же сликовнїца зоз вифарбйованку „Кухня” видата у рамикох проєкту „Кухня то школа” концом 2021. року як 6. и 7. кнїжка у едициї „Заградка”. Тот проєкт НВУ „Руске слово” финансийно потримал Буджетски фонд за национални меншини Министерства за людски и меншински права и дружтвени диялоґ Републики Сербиї, а на отриманей роботнї зоз вербаскима школярами присуствовала и Олена Папуґа котра теди була державни секретар.

ПРОМОЦИЯ СЛИКОВНЇЦИ

БАЛ

УЛОГИ: ПРИНЦЕЗА, АНГЕЛ, ДЯБЛИК, МАЦ

V ДЇЯ

ПРИНЦЕЗА: У шоре. Значи так: през облак, по циви два поверхи долу, по огради през два балкони. Отамадз прескочиц на конар. Прейсц на друге древо, а потим прескочиц на мурик. По мурику идзем по шлїдуюци балкон, там ше препендрам на кров. Преходзим прейґ верху на други бок крова и скакам на шопу. По драбини зидзем зоз шопи, поцихи коло шицких животиньох, прейґ мосцика на фонтани, попод амфор капуру до главного двора. Там коло черякох по першу пажицу, та по побрежє. Шеднуц на чамец, поцихи прейсц на друге побрежє, же би ше лебеди нє зобудзели, а на другим побрежю цо швидше до лєса. Там, на першей чисцини, при дубовому пняку будзе коч хтори Дябол мал поєднац. Одлично! Цалком єдноставне! Най опатриме же чи шицко ту... Йооой! Будзем найкрасша! Мац ше будзе цешиц! Упс! Мац нє шме дознац. У ствари, така будзем красна же ме мац анї нє препозна!

ПРИНЦЕЗА: Уф, забула сом ствари!

КРАЛЇЦА: Принцезо!

ПРИНЦЕЗА: До чорта! Нєт часу!

КРАЛЇЦА: А ту ши! Цо же ше нє оздзиваш? Нє чуєш же це доволуєм?

ПРИНЦЕЗА: Га... Га.. Чула сом цошка, алє знаш як то ту. По конкох вше гвижджи даяки цуґ, бо вше дзешка поотверани облаки, та вец уж нє мож буц сиґурни же чи цуґ, чи дахто кричи...

КРАЛЇЦА: Цуґ? Нє обачела сом нїяки цуґ... Но, кед так, розкажем же би ше такой пооправяли шицки облаки, та гоч их нїґда вецей анї нє годно отвориц.

ПРИНЦЕЗА: Но, нє такой то таке нєобходне. Чловек ше звикнє. А нагли пременки нє вше знаю буц добри.

КРАЛЇЦА: Алє нє прето сом пришла ґу це, знаш моя принцезочко?

ПРИНЦЕЗА: Гееей? Нє прето?

КРАЛЇЦА: Нє. Нє... Знаш, дакус ми нєправо же сом ци нє дошлєбодзела пойсц на бал.

поєсц и попиц. И музика грає, та ше затанцує и зашпива. Алє дакеди ше знаю и цали кральовства ту прекравац. Так як мож зопрец, так мож и зорвец даяку, нє дай Боже войну. Зна буц нєприємно.

ПРИНЦЕЗА: Войну? Яку войну? Ма буц война?

КРАЛЇЦА: Та нє, мила єдна. Нє будзе нїякей войни. Алє, знаш, одроснути ше часто знаю справовац и бешедовац на єден способ, а у главох им цалком иншаки намири. Шицки крашнє пооблєкани и з билима рукавичками на своїх рукох, алє у нїх знаю буц нєчисти руки.

ПРИНЦЕЗА: Фуууй! Нє умиваю руки скорей як положа рукавици? Таке сом ище нє чула!

: Та нє. Нє так сом думала... Знаш, бал то швет одроснутих, а ти ище дзивче. Ище вельо одрастаня пред тобу. Нє сцела бим же би ши ше почала брудзиц зоз дачим цо ище нє розумиш.

ПРИНЦЕЗА: Нє розумим... КРАЛЇЦА: Праве прето и думам же ци на балу нє место. Людзе дакеди знаю буц як дябли –думаю же робя добре, а у ствари цали час робя на чиюшик чкоду. И цо баржей думаю же робя добре, то чкода векша! Гваря за таких людзох же су таки прето же су бездушни. Же дяблови предали душу. Же им важнєйши були даяки богатства и намири, як власна душа... Но алє, цоже ши так пооблєкана? Чом же ци ствари порозруцовани по хижи? Пала, и облак ци отворени. Озда нє же го нє мож заврец?

ПРИНЦЕЗА: Та нє, нє... Мож го заврец... А ствари... Га... Га... Я сцела сцекнуц!

КРАЛЇЦА: Цо? Сцекнуц? Дзе?

ПРИНЦЕЗА: А нє, нє! Нїґдзе! Сцела сом лєм висц отадз, преблєчиц ше, нашминкац и вец войсц на бал.

КРАЛЇЦА: Нє розумим...

ПРИНЦЕЗА: Знаш, кус скорей ту при мнє були Ангел и Дябол...

КРАЛЇЦА: Ангел и Дябол?

ПРИНЦЕЗА: Гей... Чули же нє шмем пойсц на бал, та ше ми понукли помогнуц...

КРАЛЇЦА: Понукли ци помоц?

ПРИНЦЕЗА: Гей... У ствари Дябол... Док Ангел одбегнул до кухнї Дяблови по погар води, ми

ше шицко порадзели...

КРАЛЇЦА: Як... Нє розумим...

ПРИНЦЕЗА: Дябол ми лєм сцел помогнуц.

Гварел же нє лєм же ми помогнє пойсц на бал, алє же аж будзем и найкрасша там.

КРАЛЇЦА: Йоой! Душичко моя!

ПРИНЦЕЗА: Подписала сом якиш папер, же за тоту услугу заплацим зоз тияру. Алє там ище вельо койчого писало зоз дробнима буквами. Нє пречитала сом...

КРАЛЇЦА: Гибай. Шицко у шоре. Вироятно ши лєм придримла дакус, та ци ше шнїло.

ПРИНЦЕЗА: Нє! Нє шнїла сом! Ниа, ту дзешка Ангел розбил погар. А и тияри ми нєт!

КРАЛЇЦА: Шшшш... Нє старай ше. Шицко у шоре. А тияра ци у бабовей хижи. Зохабела ши ю там кед ши ше єй пошла випоносовац же це нє пущим на бал.

ПРИНЦЕЗА: Як знаш? Гварела ци?

КРАЛЇЦА: Ша гей. Старала ше. А я сцем лєм найлєпше за це! Гибай. Идзме опатриц салу у хторей будзе бал, док людзох ище нєт...

VI ДЇЯ

ДЯБОЛ: Аааа... Нє так сом сцела же би ше шицко закончело...

АНГЕЛ: Нїґда ти нє сцеш так як би требало. Прето я цали час меркуєм и на нїх и на це.

ДЯБОЛ: Нє розумим же як ти можеш мерковац на дацо кед лєм за мну ту так забегуєш, морщиш ше и доганяш!

АНГЕЛ: Га тото цо ци у шерцу, тото и видзиш! Пакосни людзе видза лєм пакосц, зли людзе видза лєм зле у других, а добри людзе видза лєм добре при людзох. А ти, ти дябол. По природи ши зле, пакосне, нєдобре и нормално же нїґда нє обачиш тото цо я цали час кончим коло тебе и тих людзох цо их пробуєш поспреведац.

ДЯБОЛ: Алє и я сцела лєм добре! Зоз мойого боку патрено, ти зла!

АНГЕЛ: З твойого боку патрено, гей, маш право. Алє твой бок нє правдиви бок. Ти сцела добре так же ши принцези помагала спреведнуц свою кралїцу и свою мацер, а таке ше нє роби!

ДЯБОЛ: Сцеш повесц же принцеза требала послухац свою мацер и же нє требала пойсц на бал?

АНГЕЛ: Праве так! Вельо раз ше нє складаме зоз тим цо нам старши, лєбо родичи гуторя и думаме же нє маю право, алє мушиме розумиц же вони заш лєм дакус мудрейши од нас и же нам жадаю лєм добре. Прето и зле нїґда нє победзи, бо є младше од доброго!

ДЯБОЛ: Думам же тераз уж дакус видумуєш!

АНГЕЛ: Нє видумуєм. Бо кед бим видумовала, вец би и у це нє постояло и тото кус доброго цо го маш.

ДЯБОЛ: Гм... Нє пачи ше ми же маш право, алє випатра наисце маш право. Поме приношиц добре и другим людзом!

Конєц

МИКОЛА СКУБАН

МАРЕЦ НЄ

МАҐАРЕЦ

Гнїваю ше людзе стари

кед у марцу подла хвиля, кед раз слунко плаши хмари, а вецка ше шнїг заш дриля.

Таки людзе дудру

кед започнє марец. Таки людзе гваря же марец – маґарец.

А я любим тоти хмари, гоч диждж пада, гоч пахульки, бо ожию заш конари –

будзе ружи и зомбульки!

Природа у марцу розбегнє ше живо

и шицко запахнє на право и лїво.

У марцу ше гаша пеци –то початок новей яри. Най ластовка заш прилєци, най ше враца ґовлї стари.

Зажелєнї трава, и жито и ярец... Прето знова твердзим: марец – нє маґарец!

Я одприлики

знам три язики, знам як бешедує мама

зоз дїдом и бабу з Керестура, а розумим їх бешеду,

гоч галайк и гура,

кед ми приду шестринїци

и братняк зоз Лалитю,

бо так зо мну бешедує мой тато.

Зато, кед сом на драже

и кед ми дахто дацо укаже

я знам на цо дума, бо шицки мойо пайташе так бешедую,

а вони ше радую

же зо мну нє маю нїякей кобури

кед бавиме фодбал

хлапци з краю

на мали капури.

Ище ми мама гвари,

же од єшенї

и тото ше бависко пременї,

менєй ше будземе шпотац коло плота,

бо два раз до тижня пополаднями

будземе ходзиц анґлийски учиц

и же кед так предлужим,

та будзем полиґлота.

ИРИНА ГАРДИ КОВАЧЕВИЧ

ПОЛИҐЛОТА

Пречитай приповедку так же вигвариш одвитуюце слово кед збачиш сличку.

ШТЕФАН ЧАКАН

И ПЧОЛКИ

Лєжал у хладку, живкал и чежко здиховал. Нєдалєко

од нього злєтла пчолка на була задихана,

бо влєкла терху квиткового праху на ґринґох. Дакус одпочинула,

, та єй гварел:

Нє понагляй так, , маш часу, будзе и ютре дзень... А мнє биш могла помогнуц зоз совитами: поведз ми кеди найприємнєйши сон?Обрацам ше ту у хладку

на обидвох бокох!

и одвитовала:

натрапиш у роботи!

Илустрациї:Александра Медєши

СЕМАФОР

На крижней є драги, горе поставени; з трома му фарбами очи офарбени.

Горнє око му червене –меркуй, брату мой!

Кед є запалєне, то ци значи – стой!

Кед му жовте швици, дава ци до знаня: нїґда нє рушай –ище кус чеканя.

На остатку запаметай, лєм кед маш желєне, шмело можеш рушац –прейсц ци допущене.

Жабка на конаре шедзи и мирує. По фарби од лїсца ше нє розликує. Же є добре скрита, вона прешвечена. Фарба жабурково то бляда желєна.

ЦИФРОВАНИКВИЗЧОК

Яка пията фарба на дуги?

Жовта БелаваЛилова

Заокруж, лєбо вифарб.

Помогнї шматом же би достали свойо фарби. Маїца треба же би була такей фарби як слунко, панталони як трава, а ботоши як перша фарба на семафору.

Заокруж хто ма кафово власи и целово ципели, а потим дзивчецу маїцу офарб на лилово, а хлапцови на помаранчецово.

А тераз, кед сце поробели тот цифровани квизчок, закукнїце яку фарбу очох ма пайташ, лєбо пайташка при вас, а потим поведзце яку фарбу ви найволїце, та вєдно начишлїце цо шицко єст такей фарби.

Илустрациї: Александра Русковски

Алиса Салонтай, 5 роки, Коцур

Катарина Варґа, 6 роки, Вербас

Антония Сабадош, 5,5 роки, Нови Сад

Исидора Вуйкович, 5,5 роки, Руски Керестур

Ема Рац, 3 роки, Руски Керестур

МОЯ МАМА

Мама ме зобудзи, добре ранечко, ставай сину, швици слунечко.

Я одвитуєм:

будзе красни дзень, тераз ци винчуєм, нєшка твой дзень.

Бо осмого марца, шицки дзеци дарунки находза, бо их мацери стално вшадзи водза.

Я любим свою маму, вона ми як квеце, любим ю найбаржей на швеце.

Любим ю баржей од шицкого, бо є особа шерца полного.

Даниел Фейди, III, Руски Керестур

Осми марец Дзень женох, та и наших мацерох. Красне квеце им купиме, бо мацери ми любиме.

Добра, красна моя мама, у живоце є нє сама.

Бо ма мнє, шестру и тату, и люби нас шицких аж на рату.

Теа Сабадош, IV, Руски Керестур

Ирина Микита, II, Кула

ЛЮБОВ ШЕРЦО НАШМЕЄ

Як заря Слунка лїчка намгреє, так и любов

шерцо нам нашмеє.

Зоз ошмихом на твари мац ме вше дочека, патрим и махам

єй зоз далєка.

Мила моя, так ме вше вола, а кед погришим

нє гнїва ше вона.

Деяна Тот, III Руски Керестур

Аня Аритонович,I, Вербас

Милена Корпак, III, Вербас

ЗА МОЮ МАМУ

София Чуни, IV, Руски Керестур

ДЗЕНЬ ЛЮБОВИ

Дзень любови то красне швето, та шицки вєдно залюбени прето.

Хлапци дзивчатом писма посилаю, а дзивчата их дзечнє пречитаю. Адрияна Рац, III Руски Керестур

ОСМИ МАРЕЦ

За 8. марец я барз роздумуєм, же цо своєй мами крашнє подаруєм.

Купим єй квеце то будзе дарунок, щиро ю облапим и мили єй будзе мой поцилунок.

Рамона Будински, IV, Коцур

МОЯ МАМА

Мила моя мамо

красна ши як квеце, нє дам це нїкому, нїкому на швеце.

Добра ши и мила

з нами ши и блага, твойо вельке шерцо

у шицким нам помага.

Надя Ґайдош,IV, Коцур

Иван Вицкович,IV, Нови Сад

Андрей Горняк, III, Коцур

БАБА МИ ПРИПОВЕДАЛА

Раз ми баба приповедала же як то було кед вона ходзела до школи. Ходзела до школского будинку Замок, бо нова школа нє була ище направена. Раховац ше учели на рачуналькох, а хто нє мал, раховал зоз древками. Пооблєкани були шицки єднак до униформох. Хлапци найчастейше бавели фодбал, а дзивчата вибиванки. Теди нє було анї компютери, телефони, телевизори... Бабово родичи перши на улїчки купели радио, та цале сушедство до нїх ходзело слухац висти. Ридко хто мал и авто. Вшадзи ше ходзело пешо и на бициґли. За Крачун по шпиваню нє було таки вельки дарунки як нєшка. Доставало ше яблука и орехи, а у найблїзшей родзини помаранче и цукрик.

Тони Чизмар, III, Руски Керестур

Кристиян Банич, IV, Руски Керестур

МОЙ ТАТО

Мой тато мнє шицко на швеце, вон за мнє наймилше квеце.

Вше на мнє дума и вше ме потрима, нашмеяц ме зна, кед сом жалосна.

Тато мойо щесце, вєдно ше бавиме и ми ше двойо нїґда нє повадзиме. Николина Маґоч,IV, Коцур

МАМА

Мамо моя красна наймилша на швеце, красна ши и мила як пахняце квеце.

Твойо руки мегки, попатрунок благи, кед ме рано будзиш з ошмихом на твари. Даниєла Ґайдош,IV, Коцур

ОСОБА ЗА ПРИКЛАД

Док вирошнєм, будзем програмер. Будзем правиц бависка на компютеру. Направим вельо апликациї хтори годзенхасновац цали швет. Єдна з апликацийох будзе же би людзе могли зоз бешедованьом управяц зоз хижу, так же ше муша повязац зоз кажду ствару хтору буду хасновац. То будзе функционовац так:„Ґаражо, отвор ше!”, „Дзвери, отворце ше!” И вони то поробя. Тиж так бим направел ище вельо модерни апликациї. Одмалючка любим телефони и компютери, та бим прето любел з нїма робиц.

Дарко Еделински, IV, Руски Керестур

Нє кажда особа може буц приклад, алє лєм я можем знац хто прави приклад за мнє. Мнє приклад моя мац. Векшина бизме ше зложели же мац найлєпши и найвекши приклад.Вона нас одмалючка учи цо треба робиц же бизме були успишни док одрошнєме. Велї ствари сом научел од нєй, од математики по варенє. Вше сом чекал присц зоз оводи и вариц зоз ню полудзенок. Найчастейше то була юшка. Швидко сом научел як ше приготовює. Коло ученя ми найвецей помагала. Вше ми помагала коло математики, та вецка часто була и петичка. Часто зме ше дружели вєдно. Научел сом од нєй як ше ришує осмосмерка и як ше бавидомини. Научела ме як ше културно облєка и як треба мерковац на шветочни шмати. Кед сом ше бал од дачого, помагала ми зочиц ше зоз страхом. Приповедки сом сам здумовал, алє ми вона найвецей давала идеї. Помивац и чухац ламинат ме вона тиж научела. Научела ме и крашнє ше справовац и кеди ше ма повесц „дзекуєм”. Велї ствари сом научел од своєй мацери и жадам тото знанє єдного дня пренєсц и на свойо дзеци.

Алексей Роман, VIII Руски Керестур

ДОК ВИРОШНЄМ БУДЗЕМ...

Вук Накич, I, Савине Село

Заря Ковач, II, Руски Керестур

Ема Венґрин, IV, Руски Керестур

МЕДЗИНАРОДНИ ДЗЕНЬ МАЦЕРИНСКОГО ЯЗИКА ЗДРАВО, ОЛА, АГОЙ!

Дзе сце, екипо!? Леа и я маме єден задаток за вас. Повяжце поздрав зоз заставу жеми у хторей ше так гвари „здраво”.

Ола!

Коничива!

Салу!

Агой!

Ни гао!

Ясу!

Чещ!

А прецо зме ше так поздравяли? Прето же и ми у емисиї означели Медзинародни дзень мацеринского язика (иншак ше означує 21. фебруара) вєдно зоз школярами V класи зоз ОШ „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре и їх наставнїцу Каролину Джуджар. Як сами гварели: „Кед ми нє будземе чувац наш руски язик – нєстанє, нє будзе го вецей нїхто бешедовац!”

А як лєпше чувац свой язик, кед нє през бависко! Прето най вас видзиме як ришице тоти загадки:

ДОК ШЕ ВОН ТАК ВНОЦИ БАВИ, БЕЗ МАШИНКИ МРЕЖУ СПРАВИ.

З ГЛАВУ РИЄ, А ЗОЗ ХВОСТОМ ШИЄ.

Як ище можеме чувац свой мацерински язик? Га, так же го будземе хасновац –бешедовац, писац на нїм, креировац на нїм – напр. писац писнї и приповедки, франтовац, бавиц ше... У тим духу повяжцепочаток зоз концом присловки:

• ХТО ШЕ ПОМУЧИТАК БУДЗЕШ СПАЦ

• ХТО ОД СЛУНКА СЦЕКАТОТ ШЕ НАУЧИ

• ЯК СЕБЕ ПОСЦЕЛЇШЯҐОД ЗОЗ ЯЗИКОМ

• ЛЄПШЕ ШЕ ПОШЛЇСНУЦ З НОГУ ХОРОТА ГО ЧЕКА

НЄ МА УСТА, А БЕШЕДУЄ. НЄ МА УХА, А ЧУЄ И ОДПОВЕДА НА КАЖДИМ ЯЗИКУ.

вук)(Па (Игла и на)рцве (Одгук)

И на концу треба надпомнуц же ми маме право хасновац руски язик и у медийох – на радию, телевизиї, у новинох; можеме го учиц у оводи, основней и штреднєй школи, алє и на факултету! Назви улїцох виписани по руски, назви местох тиж так... Алє, важне же би ученє и любов ґу свойому язику почало уж дома, у фамелиї.

Прето читайце, пишце, бавце ше, шпивайце, франтуйце, мудруйце по руски! У тей емисиї зме вам дали даскельо идеї як, а ви з нами и у „Заградки” подзельце як то ище мож поробиц. Чекаме вашо фотоґрафиї, рисунки и написи. Анамария и Леа Ранкович

Вериме же знаце шпивац тоту познату дзецинску шпиванку о скромним, пахняцим квецу, алє чи ю знаце и одграц? Попробуйце, та нам явце чи ше вам удало!

Любичица мала скромни мали квет, алє кед розквита, пахнє цали швет.

Пришпив:

Лилово-белава як очи мамово, любичица дробна то квеце лєсово.

Кед до лєса на яр пойдзеш прейсц ше там, найдзеш любичицу та нє будзеш сам.

Пришпив

Зоз публикациї

„Червене пупче 1969–2012”

Прейдз през лавиринт, а потим вифарб рисунок.

МУДРО И БЕЗПЕЧНО

БАВИСКА ВИВОЛАНЬОХ – CHALLENGE

Хаснованє Тик-Ток-у подрозумює и рижни виволаня у хторих дзеци дзечнє участвую. Вони можу буц дацо безопасне, як цо то шпиванє лєбо танцованє, алє можу подрозумйовац и мали крадзи, сцеканє з дому и приводзенє до опасносци.

Прецо дзеци и тинейджере подложни ризичному справованю? Цо їх мотиви же би участвовали у таких виволаньох?

Интернет, односно Тик-Ток и Ют’юб преполни зоз виволанями (челенджами)

хтори опасни за живот, алє и зоз фотоґрафиями (селфиями) на найекстремнєйших

местох. Дзеци ше упущую до виволаньох, бо думаю же то драга за указованє у дружтве, же би прицагли увагу и достали цо вецей лайки. Дахто ше упатра на познатих ют’юберох хтори зарабяю вельо пенєжи, та их имитирую, бо и вони сцу буц популарни.

Як дзецко, мушице знац же упущованє и робенє виволаньох хтори опасни нє способ же бисце ше доказали. Нє будзце под дїйством других. И запаметайце же лєм ви можеце мац чкоди од опасних виволаньох

Родичи муша контроловац свойо дзеци и бешедовац з нїма, буц упутени до того цо робя док су на мрежи, з ким комуникую, хтори сайти нащивюю, цо думаю о опасних бавискох виволаньох, якиїх становиска о тим, чи ше то случує у школи, чи познаю дакого хто то роби и подобне.

Понеже сце сцигли по конєц того числа „Заградки”, вироятнє сце на даєдних бокох уж пречитали же 21. фебруара означени Медзинародни дзень мацеринско язика. З тей нагоди, порихтали зме вам даскельо интересантни факти, алє и задатки.

• За тих хтори знаю бешедовац два язики, гвари ше же су билинґвални, а полиґлота то особа хтора зна вецей язики. По думаню самих полиґлотох, же би дахто бул полиґлота, муши знац бешедовац пейц, лєбо вецей язи

• Як оценюю фаховци, у швеце скоро каждодньово скапе по єден язик, а линґвисти проґнозую же до конца 21. вику з коло 6000 язикох вимре вецей як половка, можебуц и 90 одсто.

• Єст вецей як 200 видумани язики хтори направени за видео бависка, кнїжки, телевизию, филмску индустрию, як наприклад, у трилоґиї

Прстенова”.

• Пинокио кнїжка хтора доступна на найвецей язикох, после Библиї.

Хтори ти язики знаш бешедовац?

Хтори букви єст у руским язику, а нєт их, наприклад, у сербским?

Напиш даєдно слово по руски хторе ма найменєй 8 букви.

Зоз тих буквох вискладай єдно руске слово хторе ше ту скрива.

А К Р У Н К У И К Ч А

Наташа Ґркович, II, Нови Сад

Николина Ковач, IV, Руски Керестур

Ена Вицкович, VI, Нови Сад

Никола Дротар, II, Коцур

Ваня Вулевич, IV, Савине Село

Мирослав Бесерминї, III, Коцур

Кристина Гарвильчак, II, Руски Керестур