РОК LXХV • ЧИСЛО 8-9 АВҐУСТ СЕПТЕМБЕР • 2022 Ц Е Н А 1 0 0 Д И Н Д А Р У Н К И : • Р О З П О Р Я Д О К Г О Д З И Н О Х • Н А Л Ї П К И РусковскиЗлаткоФото:
Андрияна Кодба, Мария Ждрня, Ивона Цветкович, Тияна Дюрдєвич (VII). Вєдно 7 роботи.
Вербас: Иван Мелник, Алекса Влахович, Ма тея Ґшвенґ, Никола Молнар, Радован Бодван ски (III), Даниел Фа, Дражен Баланґо, Павле Шашороґа (IV), Лука Стоїлькович, Серґей Такач, Уна Аритонович, Данило Молнар,Андєла Королия, Милан Корпак (V), Шарлота Стоїлько вич, Уна Рашич (VII). Вєдно 16 роботи. Дюрдьов: Калина Тимко (3 роки), Владимир Тимко (I), Марко Станкович,Владимир Молнар, Стефан Михальовски (IV),Арсен Станкович (VII). Вєдно 7
Ґосподїнци:роботи.
Стефан Раткович (V), Алекса Бокан (VI), Мартина Фейди, Лана Лукач, Кристина Ковач, Лана Бєкич (VII). Вєдно 19 роботи.
^ASOPIS ZA DZECI 1160-923244-82Одвичательнаредакторка:дрБорисВарґаДиректор:МаяЗазулякГардиВиходзиразнамешацушколскимрокуВидаваНВУ„Рускеслово”Футожска2/ІІІ21000НовиСад,Телефон(021)6613-697Жирорахунокчисло:•Рочнапредплата000динари;заиножемство25евраДизайникомпютерскиобробок:МарияГудакЛекторка:БлаженаХома-ЦветковичРукописишенєврацаДрукуєдрукарня:„MAXIMAGRAF”,ПетроварадинYUISSN0353-9938 www.ruskeslovo.comzahradkacasopis@gmail.comЕ-mail:Website:→ЗаградкаИлустрациї:АлександраМедєшиАлександраРусковскиЯнаВарґаДизайнрозпорядкугодзинохиилустрациї(зозсликовнїци„Кухня”):МарияКовачевичИлустрациїнаналїпкох(зозсликовнїци„Фарби”):АняЗаґоричникЛоґо75-рочнїци:ИґорОрсаґНанасловнимбоку: Школяре першей класи зоз учительку Наду Колошняї и учительом Марком Новаковичом у Руским Керестуре АвторЗлаткофотоґрафиї:Русковски CIP – Katalogizacija u publikaciji Biblioteka Matice srpske, Novi Sad ZAGRADKA:821-93 ~asopis za dzeci / odvi~atelqna redaktorka May Zazulyk Gardi. – Ro~. 50, ~. 1 (1991) – . –Novi Sad: Ruske slovo, 1991 –. –Ilustr. ; 24 cm Mese~no tokom {kolske godine. –Nastavak publikacije: Pionirska zahradka ISSN 0353-9938 За тото число „Заградки” вредни сотруднїки послали 150 роботи. И далєй з нєсцерпеньом чекаме вашо литературни, подобово и новинарски роботи, як и фотоґрафиї, илустрациї и друге. Руски Керестур: Милица Мажар (III),София Чуни, Леонтина Еделински, Теа Сабадош, Ми лена Рамач, Стефан Ковачевич, Дарко Еделин ски, Стефан Арва, Ема Венґрин, Валентин Гарди, Ален Бики, Теодор Гарвильчак, Катарина Дудаш, Мартин Пашо, Адрияна Штранґар, Николина Олеяр, Клара Блаґоєвич, Аня Сендерак, Алексей Виславски, София Сеґеди, Тони Ко лошняї, Николина Гарди, Ерик Русковски, (IV), Валентина Надь, Лена Зелич, Ана Мария Соп ка, Лара Папуґа, Никола Петкович, Николая Рац, Доротеа Рамач (V), Валентина Гарди (VI). Вєдно 70 роботи.
Коцур: Алексей Уйфалуши, Емануел Жил ник, Матей Буила, Синиша Копчански, Матия Салонтай (I), Николина Копчански, Микола Штефанко, Анастасия Кучмаш, Никола Дротар, Алексей Бесерминї, Стефан Ґайдош (II), Мирослав Бесерминї, Виктор Кулич (III). Вєдно 31 робота.Нови Сад: Михайло Биндас (I), Стефания Милошевич, Иван Маґоч, Наташа Ґркович (II), Страхиня Ковач, Йован Иванов, Сташа Бєкич (III), Иван Вицкович, Йован Винаї (IV)
ПИСНЯПРИВИТНА Дзе початок школского мура Чує ше аж три раз ура. Перше ура Вельке як хижа горуца –НайИхБоПершуШколаТоДругеУРА!ПершейБоДоЯсно,Гласно,Най„ТуЗаФизкултурагарлоиплюца.першокласнїк”,шечуєсамогонєбаправетаккласитреба.ура–вамкултура.явя:класупоздравя.шицкишколинайволя.вастотонєнєсподзивює –Школа ше кажда такподмладзує. ВецкаУРА! треце Наймоцнєйше,– найвекше. Тото Придзеуравам як Ширцом отворена капура. Лєбо цошка нове Най будзе урядове. Бо така школска процедура Кед юнаки краснияк слики Поставаю першокласнїки. Прешпивала М. Римар ПЕДЯ ТРАЙКОВИЧ TO ЗАГРАДКА Мено и презвиско: Место и класа: Илустрация: Яна Варґа Приятелєдзецох Сербиїнам и того рокупослали привитну писню першокласнїком. Пречитай ю, а вец украш тоту диплому за даєдного першокласнїка, лєбо можебуц и себе. Потим ю з помоцу родичох, учительох, лєбо воспитачох висликуй и пошлї нам на имейл адресу zahradkacasopis@gmail.com, лєбо до поруки на дружтвених мрежох (Zahradka Casopis). Хто зна, можебуц праве твоя диплома будзе обявена на сайту ruskeslovo.com у рубрики Заградка и на наших дружтвених мрежох. ПРЕЧИТАЛИ – РОЗДУМАЛИ
ЦО ШЕ СЛУЧОВАЛО ПРЕЗ ЛЄТО ФЕСТИВАЛИ И МАНИФЕСТАЦИЇ „ВЕСЕЛИНКА” У Руским културним центру (РКЦ)у Новим Садзе18. юния отримани 21. Фестивал дзецин скей творчосци Руснацох у Войво дини „Веселинка”. Зоз вецей шпиванками наступел Хор РКЦ, а рецитовали и дзеци хтори ходза на годзини руского язика у ново садских школох, Кристина Ковач и Оґнєн Пушара одшпивали по єдну шпиванку, а Максим Ходак грал на гармоники. Представели ше и Дзецинска фолклорна ґрупа зоз КПД „Дюра Киш” зоз Шиду, Дзецински ансамбл „Кохавим” зоз Єврейскей општини Нови Сад, Андрей и Иван Маґоч зоз КУД „Петро Кузмяк” з Нового Орахова,рецитаторе и дзецинска фолклорна ґрупа зоз Дюрдьова, члени КУД „Тарас Шевченко”, а зоз Вербасу участвовали члени КПД „Карпати”,Миа Кнежевич грала на гармоники, а Дамян Крстич на клавире. И того року участвовалии члени танєчней ґрупи Партизан 2, а публика на „Веселинки” видзела и танєчнїкох зоз Школи танцу и сценскей уметносци „Фокси” и старшу дзецинску ґрупу АКУД „Соня Маринкович” зоз Нового Саду. Нащивителє уживали и у представи, сказкиза дзеци „Мешацово слизи”, як и на едукативнейроботнї„Кухня то шко ла”, односно промоциї сликовнїции ви фарбйованки„Кухня”, а дознали вецей и о школи „Петро Кузмяк” и Дому школярох у Руским Керестуре. Хор РКЦ Старша дзецинска фолклорна ґрупа КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова Дзецинска фолклорна ґрупа КПД „Дюра Киш” зоз Шиду ИваниАндрейМаґоч Едукативнароботня„Кухня то школа”
„ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ” Як и на „Веселинки”, и на тогорочним, 54. „Червеним пупчу” було весело и розшпивано. На тей манифестациї, отри маней 1. юлия у Руским Керестуре, ви ведзени осем нови дзецински композициї, хтори одшпивали Катарина и Мирослав Бесерминї зоз Коцура, Иван Маґоч з Но вого Саду, як и шпиваче з Керестура –Кристина и Милена Рамач, Корина Бу дински, Надя Горняк и Клара Джуджар, потим Ксения Катрина и Силвия Папуґа, Валентина Надь, Лара Папуґа и Ана Ма рия Сопка, Лена Зелич и Доротеа Ра мач, Патрик Варґа и Исак Новта. Провадзел их хор „Шкорванчки”. За найлєпшу композицию жири преглашел шпиванку„Дарунок” авторки Кристини Афич, на текст Славка Афича, анаградуза найлєпши текст достала „Мала гушенїца”, хтору написала ТанитаХодак. Похвалєни икомпозициї „У баби и дїда” автора Бориса Маґоча и композиция„Божа катичка” Олесї Балач. „Червене пупче” зоз даскельома шпиванками прикрашели и дзеци зоз Музичней оводи. Того року було и новосци на „Пупчу”. У другей часци програми ше школяре висших класох основней школи зоз Руско го Керестура, Дюрдьова и Коцура змагали знародни макомпозициями, у прокромплї”.вадзенюбенда„ГоруциТрировноправ-нинаградизанайлєпшинаступосвоєлиЛукаФа,АдриянГардииМаркоКо лошняї, Станислава Новакович иТияна Бучко. Попри нїх шпивали и Дуня Бабий, Йована Стрибер, Яна Варґа, Ребека Сабадош, Сара Ковач и Аня Ґовля, Лана Шомодї и Ема Живкович.Водителє „Пупча” булиДоротеа Рамач и Патрик Варґа. У рамикох фестивалу „Червена ружа” отри мани и „Одгуки ровнїни”, на хторих зоз танцами и шпиванками наступали и дзецински ґрупи зоз вецей местох. Браво за шицких учашнїкох! Катарина и БесерминїМирослав„Шкорванчки” Дзеци зоз Музичней оводи Лука Фа, Адриян ГардииМарко Колошняї СтаниславаНовакович Тияна Бучко Наймладша фолклорна ґрупа Дома култури Руски Керестур
„КОЦУРСКА ЖАТВА” Урамикох тогорочней културней манифестациї „Коцурска жатва” и стретнуца младих у Коцуре 15. юлия отримана роботня за дзеци. През рижни бависка, рисованє, фарбенє и правенє колажох, дзеци на интере сантни способ научели дацо нове, здогадли ше дачого цо уж знали, а цо вязане за жатву. Другидзень„Коцурскей жатви” почал зоз дефилеом дзецинских фолклорних ансамблох коцурских Култур но-уметнїцких дружтвох „Жатва” и „Завичайне врело” у центру валала, а вони познєйше публики указали и як знаю танцовац. УЧЕНЄ, ДРУЖЕНЄ, БАВЕНЄ На Младежскимволонтерскимкампу, хтори отри маниод 25. юлияпо 5. авґуст у Руским Керестуре, участвовали и даєдни основношколци. Вони пома гали прикрашицмурикиу Школи „Петро Кузмяк”, так же по нїх мальовали рижни мотиви.
У Керестуре од 29. по 31. юлийотримани и Водицов камп, духовни вежби за школярох нїзшого возросту. Шейдзешацецеро учашнїки ше у Водици упознавали зоз животомМариї през теорию, односнопреподаваня о. Владислава Варґу, розпатраня у котрих им помагали волонтере Каритасу и заєднїцки активни живот.Того року стретнуца младих на Духовних вежбох означели ювилей – 45 роки отримованя. Єден дзень учашнїки духовних вежбох препровадзели у Коцуре, зоз чим ше активовали и виронаучни дзеци у Коцуре. У Ґосподїнцохпрез лєто отримана 18.колония по добових уметнїкох ,,Стретнуце у Боднарова”, а у єй рамикох, 31. юлия и21. дзецинска колония,на хторей участвовалитринацецеро школяре подобово творителє. Вони робели зоз професорку Снежану Мандич хтора направела приповедку о роботох єй оца, тиж так познатого академского уметнїка, Димитрия Колареви ча. Дзеци мали задаток же би и вони намальовали свою приповедку спатраюци ше на мотиви хтори хасно вал Коларевич.Двом школярком, Тияни Дюрдєвич и Йовани Ждрня,придати Зборнїки зоз Конкурсу М. М. Кочиша зоз 2019–2020. року.Дружтво за руски язик, ли тературу и културу 15. юлия и у Руским Керестуре дод зелєло припознанє „Славка Сабадош” школярком ДоротеиРамач и Ана МариїСопка. На „Дньох керестурскей паприґи” у Руским Керестуре 20. авґуста участвовали и дзецински ґрупи Дома култу ри Руски Керестур. Бул отри мани и маскенбал, та могло видзиц вельо креативни ма ски на тему паприґи. Позберане зоз „Рутенпресу” Фото: В. Вуячич, О. Живкович, Лю. Дудаш, М. Афич, О. Русковски,Л.Вереш
Хто одпатрел спот за шпиванку „Дьоле” Михаила Рамача, верим же му увагу прицагли двоме хлапчикове, хтори у нїм ґлумели. То браца Иван и Владимир Молнарово зоз Дюрдьова, школяре седмей и штвартей класи руского оддзелєня. Познати су як барз успишни рецитаторе, алє нє кажде зна же су исто так и успишни музичаре. Любов ґу музики пестую одмалючка, а як нам гварел Владимир, лєдво дочекали же би дакус виросли и почали учиц грац. Уж два роки ходза до Центру тамбурковей култури у Новим Садзе, дзе и направели свойо пер ши крочаї у музики. Иван грає на примки, а Владимир на басприму. Попри тим, граю и у оркестру дюрдьовского Културно-уметнїцко го дружтва „Тарас Шевченко”. – Того року зме мали вельо наступи кед слово о Матки. Грали зме на осмомарцов ским концерту, рочним концерту нашого Дру жтва, бул ту и наступ на Фестивалу „Мелодиї Руского двору” у Шиду, як и на Фестивалу жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе” у Дюрдьове. Тиж так, активни зме члени и у фолклорней секциї – потолковал нам Влади мир. СЦЕМЕ ЗНАЦ И БраУПОЗНАЦцаИваниВладимир Молнарово зоз Дюрдьова У ШИЦКИМ ВЄДНО Иван и Владимир Раилто:МиФохамач
У авґусту були и на тамбурковим кампу у месту Деска у Мадярскей.–Накампу зме були шейсц днї. Спали зме у єдней спорт скей гали, окреме хлапци, а окреме дзивчата. Робели зме озбильно. Кажди дзень зме ма ли проби по пейц, лєбо шейсц годзини. На концу бул закон чуюци концерт, на хторим зме мали нагоду указац шицко тото цо зме на кампу научели. Вра цели зме ше зоз барз краснима упечатками и зоз велїма новима познанствами. Там зме упозна ли дзеци нє лєм зоз Мадярскей, алє и зоз Румуниї – виприповедал нам Иван. Ище єдно з красших искуствох того року им було знїманє спота за писню „Дьоле”, хтора пошвецена єдному з найпознатших кантавторох зоз нашей держави, а то Дьордє Балашевич. Як нам гварели, нє би зовни су до того же кого точно ґлумели, алє Владимир у франти люби повесц же Иван ґлумел Дьолея, а вон пайташа Милутина. Талантовани браца Молнарово приклад же зоз упартосцу и шмелосцу шицко мож по сцигнуц, а ми Иванови и Владимирови жа даме ище вельо успиху у тим цо любя робиц. Лидия Вереш
ЛЄТНЇ АВАНТУРИ НАШИХ ЗАГРАДКАРОХ Було би наисце добре кед би лєто могло тирвац голєм дакус длужей же бизме мали вецей часу за одпочивок, купанє, бавенє... Заш лєм, вериме же сце ше уж голєм дакус зажадали школи и оводи, та ше и радуєце же сце ознова у лавкох и учальньох з вашима товаришами. Даєдни з нїх нам виприповедали свойо лєтнї авантури хтори сцели подзелїц и з вами. Леона Тодосиєвич, Нови Сад: През лєто сом часто була у баби и дїда у Руским Керестуре, дзе сом ше ходзе ла купац на базен, лєбо лапац риби з дїдом на беґель. Бавела сом ше и у дворе, колїмбала и спущовала ше. По магала сом баби у загради, а вноци сом патрела на гвизди и мешац, бо их на валалє мож барз крашнє видзиц на нєбе. Тиж так була сом и на морю. Виктор Сянґ, Коцур: Любим дїдови помагац ко ло його животиньох, та сом и през лєто з дїдом чу вал овци. Бул сом и на морю зоз татом у Герцеґ Новим, купал сом ше, слунковал, крашнє ми було. Тиж у Коцуре нас нащивели братняк и шестринїца зоз Нємецкей,та зме ше бавели, купали у базену, а ходзелизмеиґу баби до посластичарнї на сла доляд. Можем повесц же ми лєтнї одпочивок бул барз интересантни. Тамара Тиркайла, Дюрдьов: На лєтнїм одпочивку сом ше препровадзела барз крашнє. Зоз родичами и ше страми сом була на морю у Шушню у Чарней Гори. Там сом научела плївац. Була сом и даскельо днї у баби у Новим Садзе, дзе сом була на базену, на Дунаю и на Петроварадинскей твердинї. Танцуєм у фолклору, а того року зме першираз мали наступ у Руским Керестуре на „Червеней ружи”.
Мартина Еделински, Руски Керестур: Поне же любим правиц фризури, углавним плєцем варґочи за наступ и моїм пайташком з фолклору. Праве прето сом през лєто була на роботнї руского чесаня власох у рамикох Фестивалу тамбурових оркестрох „Мелодиї Руского двору” у Шиду. Маґдалена Надь зоз Дюрдьованам представела як ше власи пририхтуєза баршонь и фитюлу. Було наисце интересантно и мило ми же сом участвовала и научела цошка нове, та тераз и я годна правиц себе и пайташком таки фризури за наступи. Андрей Балїнт, Дюрдьов: На лєтнїм одпочивку сом бул на Кампу ,,Мой супер розпуст” на Тари. Кажди дзень зме мали иншаки активносци. Єден дзень ше отримовал турнир у фодбалу на хторим сом упознал двох хлапцох зоз хторима сом ше сприятелєл. Тиж так зоз фамелию сом бул на морю у Греческей у Никитию и єднoз красших дожицох ми було кед зме ше вожели у подморнїци. На Фестивалу жридлового шпиваня ,,Най ше нє забудзе” сом зоз мою товаришку Марию дзелєл дарунки учашнїком. Рамона Будински, Коцур: Була сом на морю у Греческей дзе сом ше вельо купала, муряла, шейтала и упознала нових товаришох. Того лєта ми бул и бачи з Америки,та сом ше дружела з нїма и бавела з мою шестринїцу, а нащивели зме и Беоґрад, були у зоолоґийней загради... Купала сом ше и дома у базену, а була сом и у аквапарку у Бачким Петровцу. Ба вела сом ше и зоз товаришками, и можем повесц же ми то єден з найкрасших лєтнїх одпочивкох. Ликовово и Рамачово у бостану у Руским Керестуре дакус помагали, дакус заєдали. то:СаФошоПалєнкаш
– Га... сиґурно ше швидко враци...
Тото питанє ше Владкови баржей попачело и вон шлєбоднєйше дзвигнул главу. Тераз уж попатрел учительови прейґ плєца.
– Я после нього пребегнул прейґ улїци...
– „Хто нє ма главу, ма ноги”, гваря людзе. Тоту хибу лєгко виправиц. Биваш прейґ драги школи, у часу хибу виправиш. Идз по теку. По нагляй!Владко ше нєдзечнє вицагнул з лавки, алє вец твардо крачал ґу дзвером... Препатранє задаткох ше блїжело ґу концу кед Владко сциха задуркал и боком уцаг нул до класи.
– Модлїм, я нє мам... я забул теку...
Шмишка ше учитель, а шмишкаю ше и школяре котри шедза коло облакох. Дюри котри шедзи з Владком у лавки, дава Владкови яки шик знаки, алє их тот нє розуми.
ше
– Нашол биш и теку на столє?
– Осторожнє ши преходзел прейґ улїци кед ши ишол дому?
– И вец сом ище длуго стал при облаку...
повесц:зна
– Праве ши начас сцигтель шик шела.гочуднєдохараМац шла на пияц и
Владко уж нє патри на учителя, алє на вер хи своїх ципелох.
– А кед биш пошол кус познєйше, нашол биш мацер дома?
– А задаток биш у нєй нашол?
– Забудлївосц нїхто нє похвалї, алє ше ка ждому случи же дзекеди дацо забудзе. Написал ши задаток?
– Гей, порихтано одвитує Владко, а твар му ше вияшнєла. – Написал сом, алє ми тека остала дома на столє.
– Га... там сом ю охабел...
– И вон би мушел буц там... Написал сом...
– Старал сом ше же биш у швидкосци нє подбегнул под даяки авто, та сом попатрел през облак. Пребегнул єден белави авто, алє сом тебе уж нє збачел на преходу.
Владко почервенєл и спущел главу. – Єден хлапец два раз обегнул коло шко ли док я патрел. Познаш го? Глава ше му спущела ище нїжей и вон по познаш, годзен ши нам тот хлапец шмело повесц
ЧИТАЛЬНЯ МИКОЛА М. КОЧИШ ДОМАШНЇ ЗАДАТОК – Виробели шицки домашнї задаток? Нїхто ше нє явя же нє виробел. – Шицки сце принєсли домашнї задаток? Дзеци ше нє чудую тому новому питаню, бо знаю же воно нужне. Раз ше Верунка нє яве ла по першим питаню и познєйше твердзела же задаток виробела, лєм го нє принєсла до школи. Од теди учитель вше повторює и дру ге питанє же би нє було нєпорозуменя. – Значи, шицки маю домашнї задаток, – заключує учитель и пририхтує червени клайбащок.Зоз штреднього шора помали ше дзвига Владко.–Цоз тобу, Владку?
– Мерковал сом. Я вше меркуєм кед преходзим улїцу!
шептал:–Познам...–Кеджего добре
правду? – Зна.. – ище цихше шептал Владко. Учитель подзвигнул Владкови главу и за патрел ше му до очох. – Док го ище раз стретнєш, поведз му най то и зроби. А задаток ми укажеш наютре. Владко шеднул на свойо место и такой зба чел свою теку за домашнї задатки на лавки. Учитель вжал крейду и гварел: – Нєшка будземе учиц о виреченю. Запишце и ви себе до текох. Учитель написал: Илустрациї: Александра Русковски ЦО ДУМАШ, ЦО НАПИСАЛ? 1. „Правда нє вше красна, та ю треба скривац.” 2. „Правда нє вше красна, алє ю нє треба скривац.” 3. „Правда вше красна, та ю нє треба скривац.”
ОКСАНА МУДРИ НЕДИЧ ПЕЧЕНА КУКУРИЦА Кед ше опрез сушеда на нєвельким древку забелавею узрети шлївки, зна ше же лєто уж при концу и же ше указую перши знаки єшенї. Конєц лєта познац и по запаху вареней младей кукурици. Младу кукурицу мож и печиц. Теди ище баржей пахнє, а и сладша є. Вше кед родичи вєдно даґдзе мушели пойсц, дзеци дзечнє оставалисами дома. То бул час за авантури и нови бависка, за роботи хтори бу ло вельо интересантнєйше робиц без дачиєй помоци и надпатраня. Идея о печеню кукурици блїсла и такой була прилапена, без роздумованя и без обаваня. Нє лєм же ше порадзели же себе напечу ку курици, алє ше, такой енки, и лапели до роботи. Єдно пошло до загради наламац кукурици, дру ге пошло принєсц чутки, треце вибрало место дзе ше розкладзе огень. Було ту и очежуюци околносци, алє, патрене з филозофского боку, хто зна прецо то добре. Ґу тому, и вельки су уж кед можу мерковац на малу шестричку. Кукурица була наламаначасом. Розуми ше, ламе ше зашором, уж кельо треба. Алє кед ше ноши кошар з кукурицу у обидвох рукох, вец нє мож ище и заградово дзверка заверац. А и хто би думал о тим же кури войду до загради, та по розджубую парадичи и попресадзовану капусту! Чутки поодкладани под шопу, а ту и пси. По знаю дзеци и нє брешу на нїх, алє су нєпослушни. Накадзи ше одхилєли дзверка, пси уж були у гумнє. Доволац их, або угнац назад, нє було можлїве. Но, нє хиба. Ша нєт кеди муштровац шезоз псами, кед така робота чека. Дзеци розложели огень на штред двора, очи сцели кукурицу, а вец требало тримац чут ку кукурици над огньом же би ше упекла. Алє огень пе мож тримац куку Пробовали здзац чут цик, алє гоч кельо ше тра ли, нє мож бу твардей чутки уд пруцик. Удало им ше уцискац пруцик до єдней чутки, алє як положели чут ку кукурици понад пла такойспадла до огня. За ли двор на печену ку Мудри и знаходлїви дзе нє страцели дзеку. З мо вицагли полуупече з огня. Дакус ше по вец з дротом попривязо ки кукурици на ашов, на мо видли, лопату, гра Шицко цо ма длугоки пориска похасновали же би притверд зели чутки кукурици. Заш лєм, зявели ше нєпредвидзени почеж косци Нїхто нє знал як ше длуго ма кукурица пе чиц. Тота цо ю виняли зоз жирячки, нє була упечена. Брацик пробовал пожувац тварди зар на. – Похорим ше од сировей кукурици? – питал ше злєкнуто. – Нє будзе ци нїч. Ша и швинї єдза сирову – поцешела го шестричка. Коштовали раз з єдней чутки, раз з другей, покля им нє допило и покля меншу шестричку нє заболєл брущок – Поскладайме до копки тоти палїци, та ше идзме бавиц! Ша и мац кед дацо вари, охаби шерпеню на шпоргету, та пойдзе далєй.
– Лєм накладзме досц на огень най нє ви гашнє!Лабда була при капурки, сушедски дзеци на улїци, бависко могло почац истей хвильки. У бе ганю и галайку, дзеци цалком забули яку робо ту започали. Аж кед на драгу вибегла престрашена сушеда и кед почала лярмац на дзеци, видзели же ствар постала озбильна.
– Та ви ше лабдаце, а там сце скоро хижу за палєли! Дзе вам розум, зазраци єдни, под шматами огень запалїц! Ша и кед би гориц нє почали, чисти шмати сце окурели! Я зоз загради патрим, та нє можем вериц же так паратуєце Прибегли и други сушеди, загашели огень, вивадзели ше з дзецми, та пошли, дудраюци, дому. Дзеци вошли до двора и мали цо видзиц! На паньващику попресцерани шмати, давно осуше ни и погорени, шицки пориска згорени, кукурици анї нєт, а у намоченей пирнї желєзна шекера, грабелки и шицко цо нє могло згориц. Кед ше патри з другого, филозофского цок алат достал нови пориска. жа ше нє запалєла, бо огень бул ро ни на штред двора,
правда, под паньващиком зоз шматами. То то же у загради направена чкода и же пси позберали вайца, нїхто анї нєНїкозамерковал.мушенїчнє стало, лєм, шик, од теди шицки у оби сцу престали любиц аж и запах печеней кукурици. У тей приповедки єст даєдни слова за хтори можебуц нє знаш, лєбо ци нє цалком ясне цо знача. Кед це интересує толкованєтих означених словох, можеш го найсц на 27. боку.
и презвиска
и
и кнїжкох
вец би кажда МЛОДА постала и МОДА, а нєт досц динари за модерни ствари. Кед би букви А нє було вецка би КАРИКИ остали лєм КРИКИ. За нїх нєт привити, бо зме крикох сити. Кед би буквох тих нє було, нє бул би анї МИКОЛА, а знам єдного цо ше так вола. СЕРАФИНА МАКАЇ ЯНИКОВА ТЕКА –
Кед би букви Л нє було Ей, школярку Янку, –тека ше му пита –яки ми то живот кед сом вше лєм скрита?!
и
та и у Кедшицкиновинохвистинови.бибуквиМнє було вец
– Товаришко теко, я лєм єдно знам: цо най з тобу робим кед це єдну мам? До це пишем историю и набиолоґию,цешварбам и рисуєм, мена записуєм. Нє плач, теко, нє лєй слизи, ша я ше поправим; док направим шор у торби, я ци ше обявим.
Докля ше ти думаш зо мну наруцовац? Кед ме ти нє церпиш, будзем це керовац! Ниа, опать тераз яки уха мам! Же ти шора нє знаш, я, вшелїяк, знам. А цо то за тинта на мнє висипана? А цо за шпиванка на мнє виписана?
Шицки букви у азбуки важни и главни, ше з нїма пишу славни державох, наслови фирми фабрикох, би смачна САРМА лєм САРА –
остала
Кед би букви И нє було вецка рика ИБАР волала би ше БАР: там на гайзибанє поме на купанє!
Кед би букви О нє було вец место ОМИША остала би МИША; а то дробни жвири цо жию у дзири.
Кед би букви К нє було вецка би КРИМ постал лєм РИМ и вецка би тото слово нє було полуострово.
бо
и назви
а вона нє спада до дїлох кухара.
Илустрациї:Яна Варґа МИКОЛА СКУБАН ВАЖНИБУКВИШИЦКИ
Илустрациї:Александра Медєши Пречитай приповедку так же вигвариш одвитуюце слово кед збачиш сличку. КСЕНИЯ МУЧАЇ ЛИМУН И ПОМАРАНЧЕ Повадзели ше и , ище док були на , же хто од нїх красши. гварело: Я красше, бо сом округле як ! Моя фарба ше блїщи так як , я красши – одвитовал на то . Алє мой сок сладки и шицки го дзечнє сцу – бранєло ше . Мой пах лїковити – розкричал ше . Слухала то , зашмеяла ше, та додала: Чом ше вадзице кед сце . – Потим ше лєнїво обрацела на други бок же би ю лєпше грало. Я нє сцем буц таки як ! – скричал . – Я сцем буц иншаки! Од гнїву почал скакац по , одорвал ше и спаднул долу просто на главу.Тераз є наисце иншаки. На глави ноши гирю.
СИЛВЕСТЕР Д. МАКАЇ РЕПРИЗАПАСУЛЬОВА Кед ше наєм я Илустрациї:АлександрабидобракедТапразнилємєдлоШачежкибудземпасулї,дзвигацкулї.пасуляздраве,ужгарчокправе.угарчкуужкриза,булареприза.Медєши ИРИНА ГАРДИ КОВАЧЕВИЧ ГОРКЕ Уф яка горка папричка малючка, мала, червена и горки попер мелки и цали, а горки и –кедДзецицифрованивелїлїки.бинайволєлибизанавшеосталиуапатики!
КВИЗЧОКЮшкуємезоз: 1. Ложку 2. Видлїчку 3. Ножом Ришеня: Хлєбаправипекар. Зозкапустуше капущанїки/капушнїки.правиЮшкуємезозложку. Хлєбаправи: 1. Млєкар 2. Месар 3. Пекар Илустрациї:Мария Ковачевич Заокруж точни одвити и зоз стрелку их повяж зоз одвитуюцима илустрациями: МММММ, ЯКЕ СМАЧНЕ Зоз капустуше прави: 1. Череґи/Геровци 2. Капущанїки/Капушнїки 3. Ґоргелї
Матия Салонтай, 7 роки, Коцур Стефани Чуни, 7 роки, Руски Керестур Михайло Биндас, 7 роки, Нови Сад Хелена Барна, 5 роки, Кула Владимир Тимко, 6 роки, Дюрдьов
ЛЄТНИ ОДПОЧИВОК Любим лєтни одпочивок, бо ше теди найвецей дружиме цала фамелия.Дакеди зоз родичами и братом Андрейомпутуємена морйо, або до даєдней банї и теди уживаме у купаню. Алє и кед зме дома, та нам нє допито. През дзень идземе на сладоляд, а вечарами ше шейтаме цала фамелия. Часто нам ше у преходзки придружа и мойо шестринїциМихаела и Ива. Вони маю велького пса Дону зоз хтору ше тиж часто шейтаме. Теди ю шицки гласкаме, та ше нам вона вше радує, а и ми єй. Михаела и Ива маю трамболину у хторей скакаме високо и койцо виводзиме.Лєтни одпочивок нє може буц допити, гоч дзе го препровадзуєме. Чкода лєм же так швидко прейдзе. Аня Сендерак, IV, Руски Керестур ДОЖИЦЕ ХТОРЕ БУДЗЕМ ДЛУГО ПАМЕТАЦ Мойо дожице було же сом була у Радию Нови Сад. Кед зме сцигли до Нового Саду, пошли зме ше прешпрацирац на твердиню. Там зме ше сликовали и припатрали на Нови Сад. На твердинї була велька годзинка, а коло нєй була рика Дунай, по хторей ишли ладї. Кед зме сцигли до радия, дочекала нас єдна новинарка и перше нам поуказовала будинок. У будинку єст барз вельо студия у хторих ше знїма емисиї и явяня за радио. Там єст вельо емисиї и дньовнїки и на других язикох. Потим зме єдли у їх ресторану. Єдзенє було барз смачне. Кед зме закончели з єдзеньом, пошли зме знїмац писнї и кратки виреченя о Мариї. Пошли зме до грекокатолїцкей церкви у Новим Садзе и читали зме Крижну драгу. Кажде з нас мал свою стацию и кажде читал свой бок. Мнє ше барз пачело у студию и кед бим тераз нє пошла, вироятнє бим нїґда вецей нє мала таку нагоду. Доротеа Рамач, V, Руски Керестур СТАРАМ ШЕ О КВЕЦУ Мам вельо ружи у рижних фарбох, а єдна ми наймилша. Квитнє на било од яри до єшенї. Кажди вечар ю залївам. Кед преквитнє, я ю одштригнєм же би наросла друга. Кажди дзень кед придзем зоз школи на ружичку вше закукнєм и пошептам єй: „Як ши ружичко?” А вона вше весела. Любим ше старац о моєй ружи. Теа Сабадош,IV, Руски Керестур Мирослав Бесерминї, III, Коцур Стефан Ґайдош, II, Коцур Сташа Бєкич, III, Нови Сад
Ема Венґрин, IV, Руски Керестур Николина Копчански, II, Коцур ПОТЬКА Потька то моя облюбена животиня.Тота файта риби може вироснуц до єдного метера, а даєдни можу буц чежки и 20 кили.Ма барз вельку главу. Жиє у мирней и нїзкей плїткей води. Карми ше лєм зоз рошлїнами, та ю найчастейшемож найсц при коровчу. Од юния по юлий руца икру. Єст вецей файти потьки.Я барз любим тоту животиню, бо сом раз лапел єдну вельку потьку. Тони Колошняї,IV, Руски Керестур Мартина Фейди,VII,Нови Сад Радован Бодвански, III, Вербас ХМАРКА МИ ГВАРЕЛА Єдного красного рана шпацирал сом ше през валал и припатрал сом ше на хмарки. Єдна ше спущела и гварела же сом достал карту за концерт. Я ше єй опитал за цо карта, а вона одвитовала же за трицец и другу „Ружову заградку”. На фестивалу було штернац нови шпиванки. Кед ше шицки шпиванки закончели, достали зме папер и клайбас же бизме гласали хторашпиванка найкрасша. Векшина з публики гласала за шпиванку Мирослава Будинского. Вона ше вола Поведз мила. Мирослав достал найвецей гласи публики, та освоєл перше место. Подзековал сом хмарки на карти за „Ружову заградку”! Марко Станкович, IV, Дюрдьов
Дарко Еделински, IV, Руски КерестурПавле Шашороґа, IV, Вербас СтефанРускиКовачевич,IVКерестурСтефанАрва,IV, Руски Керестур МАЧКА Моя мачка ше барз люби бавиц зоз клупком волни. Мено єй Мица, шерсц єй чарно-билей фарби, Мицов хвосцик горе били, а долу чарни. Ма желєни очи.Мица ше зо мну барз люби бавиц.Вона люби пиц млєка и єсц меса. Сце присц ґу дзецом, бо их люби. Мачка ма цифровани ланцущок, на хторим пише єй мено, Мица. Ма мали уха, а добре чує кед треба єсц. Дакеди ше скрива же би лапала миши. Мица ше дакеди бої од моїх братох, прето же ю вше лапали. Я любим Мицу, бо ше шумнєбави. ЛеонтинаРускиЕделински,IV,Керестур ЛЮБИМ ВАЛЕНТИНУ Валентина то моя нина, младша шестра мойого оца. Вона ма петнац роки, кафово власи и кафово очи. Ходзи до Ґимназиї „Петро Кузмяк”. Люби ше зо мну дружиц, шейтац, одвесц ме на сладоляд, а кед мама нє ма часу, дзечнє зо мну пороби домашню роботу за школу и помогнє ми у ученю. Кеди ґод ми чежко, можем ше на ню опрец. Гоч Валентина ма и брата двойнятко, вона ми вше дзечнєйше помогнє. Любим мою нину Валентину и знам же вше можем на ню раховац, гоч яка помоц и потримовка ми потребна. Вельораз сом анї нє свидома яка сом щешлїва же ю мам. София Чуни, IV, Руски Керестур
„ЗАГРАДКОВ” 75. РОДЗЕНИ ДЗЕНЬ У фебруарскей „Заградки” зоз 2007. року, нашли зме интересантни задаток, хтори тераз и ти можеш пробовац ришиц. Поопатрай тоти слички и зоз стрелками означ чому место у хижи, а кому у гумнє, односно у заднїм дворе.
Пришпив: Кед це цикави зборнїца, нє уходз там, бо влапя це, а оцени того року яки-таки, вшелїяки. У дньовнїку шицки там, вше на своїм месце, хто нє вери,
Одшпивай и одграй тоту дзецинску шпиванку на даєдним инструменту. Кед нє знаш грац, нє важне, ти шпивай, а пайташ, лєбо пайташка най ци граю. ♫ ♫ Знова єден школски рок и памятки сладки, хто нє вери, най превери, бо му живот будзе кратки.
най превери, най зaсобу завре дзвери. Пришпив Симпатия нова ту, буду лєтнї прадки, хто нє вери, най превери, най отвори очи штвери. Пришпив Зоз публикациї „Червене пупче 1969–2012” Илустрациї: Александра Русковски
Упиш назви задатих рисункох Докшицкогоризонтално.виполнїш,вертикалнодостанєшищеєднопоняце. ЛАВИРИНТКРИЖАЛЬКАОдведз дзивче и хлапца до дзецинскогопарку.
ПОВЯЖ ЧИСЛА Повяж числа од найменшого ґу найвекшому, а потим офарб рисунок. Замеркуй розлични сладоляди, почитай их и упиш до кругох хтори кельо єст. Автор:Нела Таталович ЗАМЕРКУЙ И ПОЧИТАЙ
Чули сце же постої єден центер дзе можеце поглєдац помоц кед маце даяки проблеми на интернету? Кеди би требало наволац число 19833? • Кед на интернету видзиш даяки нєкра сни текст о дзецох, лєбо фотоґрафию хтора дакого увредзує... • Кед це на телефон, лєбо прейґ бависка хторе бавиш,контактує нєпозната особа и сце ше з тобу сприятелїц, дознац ствари о це хтори нє вязани за бависко... • Кед сце нєсиґурни чи тото цо сце видзе ли, лєбо чули на интернету, безпечне, чи опасне...•Кед тебе, лєбо даєдно друге дзецко дах то увредзує, вишмеює, грожи, лєбо уценює... 19833число Националного контакт цен тру за безпечносц дзецох на интернету, хто ри настал же би дзеци у каждей хвильки могли достац совит, лєбо помоц. Центер основани пред вецей як пейцома роками у рамикох Министерства тарґовини, туризма и телекомуникацийох. Занїма ше зоз совито ваньом, технїчну потримовку и едукацию о правилним хаснованю диґиталних техно лоґийох, як и зоз приємом приявох хтори ше одноша на диґиталне насилство, односно виновни дїла у хторих жертви малолїтни особи.Попри воланя на число 19833,мож з нїма контактовац и на шлїдуюци способи: –Мейл адреса bit@mtt.gov.rs – Сайт www.pametnoibezbedno.gov.rs МУДРО И БЕЗПЕЧНО КЕДИ И ЯК ПОГЛЄДАЦ ПОМОЦ?
Толкованя даєдних словох зоз приповедки Печена кукурица, хтору мож пречитац на 13. боку: ГУМНО то заднї двор, дзе була живина, гной, брадла слами, шопки, кармикиитд. МУШТРОВАЦ значи учиц дакого шора, а можше и сам муштровац, односно, роздумовац нервираюци ше пре дацо. ПОРИСКО то древена ручка, палїцана видлох, мотикох, грабелкох, лопатохи подобним. ПИРНЯ то ґар, а може буц дацо и пирньовей фарби, ґарове. На концу тей „Заградки” маме даскельо питаня, нахториодвити можеш пренайсц на даєдних бокох у тим чишлє: „Заградка” того року означує єден свой ювилей. Кельо роки „Заградка” наполнєла? 3.302.751.100 На насловним боку у тим чишлє першокласнїки зоз школи у Руским Керестуре, хтора ше вола по першому рускому школованому учительови. Хто то? 1. Петро Ризнич Дядя 2. Йован Йованович Змай 3. Петро Кузмяк У тим чишлє споминаю ше и даскельо руски фестивали и манифестациї. Напиш назви даскелїх: Илустрациї: Александра Русковски
Алекса Бокан, VI, Нови Сад Милена Рамач,IV, Руски Керестур Тияна Дюрдєвич, VII, Ґосподїнци Анастасия Кучмаш, II, Коцур Уна Аритонович, V, Вербас
