Заградка 8-9/2022

Page 1

Фото: Златко Русковски

РОК LXХV • ЧИСЛО 8-9 АВҐУСТ–СЕПТЕМБЕР • 2022 ЦЕНА 100 ДИН

ДАРУНКИ: • РОЗПОРЯДОК ГОДЗИНОХ • НАЛЇПКИ


За тото число „Заградки” вредни сотруднїки послали 150 роботи. И далєй з нєсцерпеньом чекаме вашо литературни, подобово и новинарски роботи, як и фотоґрафиї, илустрациї и друге. Руски Керестур: Милица Мажар (III), София Чуни, Леонтина Еделински, Теа Сабадош, Милена Рамач, Стефан Ковачевич, Дарко Еделински, Стефан Арва, Ема Венґрин, Валентин Гарди, Ален Бики, Теодор Гарвильчак, Катарина Дудаш, Мартин Пашо, Адрияна Штранґар, Николина Олеяр, Клара Блаґоєвич, Аня Сендерак, Алексей Виславски, София Сеґеди, Тони Колошняї, Николина Гарди, Ерик Русковски, (IV), Валентина Надь, Лена Зелич, Ана Мария Сопка, Лара Папуґа, Никола Петкович, Николая Рац, Доротеа Рамач (V), Валентина Гарди (VI). Вєдно 70 роботи. Коцур: Алексей Уйфалуши, Емануел Жилник, Матей Буила, Синиша Копчански, Матия Салонтай (I), Николина Копчански, Микола Штефанко, Анастасия Кучмаш, Никола Дротар, Алексей Бесерминї, Стефан Ґайдош (II), Мирослав Бесерминї, Виктор Кулич (III). Вєдно 31 робота. Нови Сад: Михайло Биндас (I), Стефания Милошевич, Иван Маґоч, Наташа Ґркович (II), Страхиня Ковач, Йован Иванов, Сташа Бєкич (III), Иван Вицкович, Йован Винаї (IV)

^ASOPIS ZA DZECI

CIP – Katalogizacija u publikaciji Biblioteka Matice srpske, Novi Sad 821-93 ZAGRADKA: ~asopis za dzeci / odvi~atelqna redaktorka May Zazulyk Gardi. – Ro~. 50, ~. 1 (1991) – . – Novi Sad: Ruske slovo, 1991 –. – Ilustr. ; 24 cm Mese~no tokom {kolske godine. – Nastavak publikacije: Pionirska zahradka ISSN 0353-9938

Стефан Раткович (V), Алекса Бокан (VI), Мартина Фейди, Лана Лукач, Кристина Ковач, Лана Бєкич (VII). Вєдно 19 роботи. Вербас: Иван Мелник, Алекса Влахович, Матея Ґшвенґ, Никола Молнар, Радован Бодвански (III), Даниел Фа, Дражен Баланґо, Павле Шашороґа (IV), Лука Стоїлькович, Серґей Такач, Уна Аритонович, Данило Молнар, Андєла Королия, Милан Корпак (V), Шарлота Стоїлькович, Уна Рашич (VII). Вєдно 16 роботи. Дюрдьов: Калина Тимко (3 роки), Владимир Тимко (I), Марко Станкович, Владимир Молнар, Стефан Михальовски (IV), Арсен Станкович (VII). Вєдно 7 роботи. Ґосподїнци: Андрияна Кодба, Мария Ждрня, Ивона Цветкович, Тияна Дюрдєвич (VII). Вєдно 7 роботи.

Директор: др Борис Варґа

Е-mail: zahradkacasopis@gmail.com

Одвичательна редакторка: Мая Зазуляк Гарди

Web site: www.ruskeslovo.com → Заградка Илустрациї: Александра Медєши Александра Русковски Яна Варґа Дизайн розпорядку годзинох и илустрациї (зоз сликовнїци „Кухня”): Мария Ковачевич

Виходзи раз на мешац у школским року Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад, Телефон (021) 6613-697 Жиро рахунок число: 160-923244-82 • Рочна предплата 1 000 динари; за иножемство 25 евра Дизайн и компютерски обробок: Мария Гудак Лекторка: Блажена Хома-Цветкович Рукописи ше нє враца Друкує друкарня: „MAXIMA GRAF”, Петроварадин YU ISSN 0353-9938

Илустрациї на налїпкох (зоз сликовнїци „Фарби”): Аня Заґоричник Лоґо 75-рочнїци: Иґор Орсаґ На насловним боку: Школяре першей класи зоз учительку Наду Колошняї и учительом Марком Новаковичом у Руским Керестуре Автор фотоґрафиї: Златко Русковски


ПРЕЧИТАЛИ – РОЗДУМАЛИ Приятелє дзецох Сербиї нам и того року послали привитну писню першокласнїком. Пречитай ю, а вец украш тоту диплому за даєдного першокласнїка, лєбо можебуц и себе. Потим ю з помоцу родичох, учительох, лєбо воспитачох висликуй и пошлї нам на имейл адресу zahradkacasopis@gmail.com, лєбо до поруки на дружтвених мрежох (Zahradka Casopis). Хто зна, можебуц праве твоя диплома будзе обявена на сайту ruskeslovo.com у рубрики Заградка и на наших дружтвених мрежох.

ПЕДЯ ТРАЙКОВИЧ

ПРИВИТНА ПИСНЯ Дзе початок школского мура Чує ше аж три раз ура. Перше ура Вельке як хижа горуца – Физкултура За гарло и плюца. „Ту першокласнїк”, Най ше чує Гласно, Ясно, До самого нєба Бо праве так Першей класи треба.

TO ЗАГРАДКА Мено и презвиско:

Место и класа:

УРА! Друге ура – То вам култура. Школа явя: Першу класу поздравя. Бо шицки школи Их найволя. Най вас тото нє нєсподзивює – Школа ше кажда так подмладзує. УРА! Вецка треце – Наймоцнєйше, найвекше. Тото ура Придзе вам як Ширцом отворена капура. Лєбо цошка нове Най будзе урядове. Бо така школска процедура Кед юнаки красни як слики Поставаю першокласнїки. Прешпивала М. Римар

Илустрация: Яна Варґа


ЦО ШЕ СЛУЧОВАЛО ПРЕЗ ЛЄТО

ФЕСТИВАЛИ И МАНИФЕСТАЦИЇ „ВЕСЕЛИНКА” У Руским културним центру (РКЦ) у Новим Садзе 18. юния отримани 21. Фестивал дзецинскей творчосци Руснацох у Войводини „Веселинка”. Зоз вецей шпиванками наступел Хор РКЦ, а рецитовали и дзеци хтори ходза на годзини руского язика у новосадских школох, Кристина Ковач и Оґнєн Пушара одшпивали по єдну шпиванку, а Максим Ходак грал на гармоники.

Хор РКЦ

Иван и Андрей Маґоч

Представели ше и Дзецинска фолклорна ґрупа зоз КПД „Дюра Киш” зоз Шиду, Дзецински ансамбл „Кохавим” зоз Єврейскей општини Нови Сад, Андрей и Иван Маґоч зоз КУД „Петро Кузмяк” з Нового Орахова, рецитаторе и дзецинска фолклорна ґрупа зоз Дюрдьова, члени КУД „Тарас Шевченко”, а зоз Вербасу участвовали члени КПД „Карпати”, Миа Кнежевич грала на гармоники, а Дамян Крстич на клавире. И того року участвовали и члени танєчней ґрупи Партизан 2, а публика на „Веселинки” видзела и танєчнїкох зоз

Старша дзецинска фолклорна ґрупа КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова

Дзецинска фолклорна ґрупа КПД „Дюра Киш” зоз Шиду

Школи танцу и сценскей уметносци „Фокси” и старшу дзецинску ґрупу АКУД „Соня Маринкович” зоз Нового Саду. Нащивителє уживали и у представи, сказки за дзеци „Мешацово слизи”, як и на едукативней роботнї „Кухня то школа”, односно промоциї сликовнїци и вифарбйованки „Кухня”, а дознали вецей и о школи „Петро Кузмяк” и Дому школярох у Руским Керестуре.

Едукативна роботня „Кухня то школа”


„ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ” Як и на „Веселинки”, и на тогорочним, 54. „Червеним пупчу” було весело и розшпивано. На тей манифестациї, отриманей 1. юлия у Руским Керестуре, виведзени осем нови дзецински композициї, хтори одшпивали Катарина и Мирослав Бесерминї зоз Коцура, Иван Маґоч з Нового Саду, як и шпиваче з Керестура – Кристина и Милена Рамач, Корина Будински, Надя Горняк и Клара Джуджар, потим Ксения Катрина и Силвия Папуґа, Валентина Надь, Лара Папуґа и Ана Мария Сопка, Лена Зелич и Доротеа Рамач, Патрик Варґа и Исак Новта. Провадзел их хор „Шкорванчки”.

„Шкорванчки”

За найлєпшу композицию жири преглашел шпиванку „Дарунок” авторки Кристини Афич, на текст Славка Афича, а награду за найлєпши текст достала „Мала гушенїца”, хтору написала Танита Ходак. Похвалєни и композициї „У баби и дїда” автора Бориса Маґоча и композиция „Божа катичка” Олесї Балач. „Червене пупче” зоз даскельома шпиванками прикрашели и дзеци зоз Музичней оводи.

Катарина и Мирослав Бесерминї

Того року було и новосци на „Пупчу”. У другей часци програми ше школяре висших класох основней школи зоз Руского Керестура, Дюрдьова и Коцура змагали з народнима композициями, у провадзеню бенда „Горуци кромплї”. Три ровноправни награди за найлєпши наступ освоєли Лука Фа, Адриян Гарди и Марко Ко-

Дзеци зоз Музичней оводи

Лука Фа, Адриян Гарди и Марко Колошняї

лошняї, Станислава Станислава Новакович Тияна Бучко Новакович и Тияна Бучко. Попри нїх шпивали и Дуня Бабий, Йована Стрибер, Яна Варґа, Ребека Сабадош, Сара Ковач и Аня Ґовля, Лана Шомодї и Ема Живкович. Водителє „Пупча” були Доротеа Рамач и Патрик Варґа. У рамикох фестивалу „Червена ружа” отримани и „Одгуки ровнїни”, на хторих зоз танцами и шпиванками наступали и дзецински ґрупи зоз вецей местох. Браво за шицких учашнїкох! Наймладша фолклорна ґрупа Дома култури Руски Керестур


„КОЦУРСКА ЖАТВА” У рамикох тогорочней културней манифестациї „Коцурска жатва” и стретнуца младих у Коцуре 15. юлия отримана роботня за дзеци. През рижни бависка, рисованє, фарбенє и правенє колажох, дзеци на интересантни способ научели дацо нове, здогадли ше дачого цо уж знали, а цо вязане за жатву. Други дзень „Коцурскей жатви” почал зоз дефилеом дзецинских фолклорних ансамблох коцурских Културно-уметнїцких дружтвох „Жатва” и „Завичайне врело” у центру валала, а вони познєйше публики указали и як знаю танцовац.

УЧЕНЄ, ДРУЖЕНЄ, БАВЕНЄ На Младежским волонтерским кампу, хтори отримани од 25. юлия по 5. авґуст у Руским Керестуре, участвовали и даєдни основношколци. Вони помагали прикрашиц мурики у Школи „Петро Кузмяк”, так же по нїх мальовали рижни мотиви.


У Керестуре од 29. по 31. юлий отримани и Водицов камп, духовни вежби за школярох нїзшого возросту. Шейдзешацецеро учашнїки ше у Водици упознавали зоз животом Мариї през теорию, односно преподаваня о. Владислава Варґу, розпатраня у котрих им помагали волонтере Каритасу и заєднїцки активни живот. Того року стретнуца младих на Духовних вежбох означели ювилей – 45 роки отримованя. Єден дзень учашнїки духовних вежбох препровадзели у Коцуре, зоз чим ше активовали и виронаучни дзеци у Коцуре.

У Ґосподїнцох през лєто отримана 18. колония подобових уметнїкох ,,Стретнуце у Боднарова”, а у єй рамикох, 31. юлия и 21. дзецинска колония, на хторей участвовали тринацецеро школяре подобово творителє. Вони робели зоз професорку Снежану Мандич хтора направела приповедку о роботох єй оца, тиж так познатого академского уметнїка, Димитрия Коларевича. Дзеци мали задаток же би и вони намальовали свою приповедку спатраюци ше на мотиви хтори хасновал Коларевич. Двом школярком, Тияни Дюрдєвич и Йовани Ждрня, придати Зборнїки зоз Конкурсу М. М. Кочиша зоз 2019–2020. року. Дружтво за руски язик, литературу и културу 15. юлия и у Руским Керестуре додзелєло припознанє „Славка Сабадош” школярком Доротеи Рамач и Ана Мариї Сопка.

На „Дньох керестурскей паприґи” у Руским Керестуре 20. авґуста участвовали и дзецински ґрупи Дома култури Руски Керестур. Бул отримани и маскенбал, та могло видзиц вельо креативни маски на тему паприґи. Позберане зоз „Рутенпресу” Фото: В. Вуячич, О. Живкович, Лю. Дудаш, М. Афич, О. Русковски, Л. Вереш


СЦЕМЕ ЗНАЦ И УПОЗНАЦ Браца Иван и Владимир Молнарово зоз Дюрдьова

У ШИЦКИМ ВЄДНО Хто одпатрел спот за шпиванку „Дьоле” Михаила Рамача, верим же му увагу прицагли двоме хлапчикове, хтори у нїм ґлумели. То браца Иван и Владимир Молнарово зоз Дюрдьова, школяре седмей и штвартей класи руского оддзелєня. Познати су як барз успишни рецитаторе, алє нє кажде зна же су исто так и успишни музичаре. Любов ґу музики пестую одмалючка, а як нам гварел Владимир, лєдво дочекали же би дакус виросли и почали учиц грац. Уж два роки ходза до Центру тамбурковей култури у Новим Садзе, дзе и направели свойо перши крочаї у музики. Иван грає на примки, а Владимир на басприму. Попри тим, граю и у оркестру дюрдьовского Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко”. – Того року зме мали вельо наступи кед слово о Матки. Грали зме на осмомарцовским концерту, рочним концерту нашого Дружтва, бул ту и наступ на Фестивалу „Мелодиї Руского двору” у Шиду, як и на Фестивалу жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе” у Дюрдьове. Тиж так, активни зме члени и у фолклорней секциї – потолковал нам Владимир.

Фото: Михаил Рамач

Иван и Владимир


У авґусту були и на тамбурковим кампу у месту Деска у Мадярскей. – На кампу зме були шейсц днї. Спали зме у єдней спортскей гали, окреме хлапци, а окреме дзивчата. Робели зме озбильно. Кажди дзень зме мали проби по пейц, лєбо шейсц годзини. На концу бул закончуюци концерт, на хторим зме мали нагоду указац шицко тото цо зме на кампу научели. Врацели зме ше зоз барз краснима упечатками и зоз велїма новима познанствами. Там зме упознали дзеци нє лєм зоз Мадярскей, алє и зоз Румуниї – виприповедал нам Иван.

Ище єдно з красших искуствох того року им було знїманє спота за писню „Дьоле”, хтора пошвецена єдному з найпознатших кантавторох зоз нашей держави, а то Дьордє Балашевич. Як нам гварели, нє бизовни су до того же кого точно ґлумели, алє Владимир у франти люби повесц же Иван ґлумел Дьолея, а вон пайташа Милутина.

Талантовани браца Молнарово приклад же зоз упартосцу и шмелосцу шицко мож посцигнуц, а ми Иванови и Владимирови жадаме ище вельо успиху у тим цо любя робиц. Лидия Вереш


ЛЄТНЇ АВАНТУРИ НАШИХ ЗАГРАДКАРОХ Було би наисце добре кед би лєто могло тирвац голєм дакус длужей же бизме мали вецей часу за одпочивок, купанє, бавенє... Заш лєм, вериме же сце ше уж голєм дакус зажадали школи и оводи, та ше и радуєце же сце ознова у лавкох и учальньох з вашима товаришами. Даєдни з нїх нам виприповедали свойо лєтнї авантури хтори сцели подзелїц и з вами.

Леона Тодосиєвич, Нови Сад: През лєто сом часто була у баби и дїда у Руским Керестуре, дзе сом ше ходзела купац на базен, лєбо лапац риби з дїдом на беґель. Бавела сом ше и у дворе, колїмбала и спущовала ше. Помагала сом баби у загради, а вноци сом патрела на гвизди и мешац, бо их на валалє мож барз крашнє видзиц на нєбе. Тиж так була сом и на морю.

Виктор Сянґ, Коцур: Любим дїдови помагац коло його животиньох, та сом и през лєто з дїдом чувал овци. Бул сом и на морю зоз татом у Герцеґ Новим, купал сом ше, слунковал, крашнє ми було. Тиж у Коцуре нас нащивели братняк и шестринїца зоз Нємецкей, та зме ше бавели, купали у базену, а ходзели зме и ґу баби до посластичарнї на сладоляд. Можем повесц же ми лєтнї одпочивок бул барз интересантни.

Тамара Тиркайла, Дюрдьов: На лєтнїм одпочивку сом ше препровадзела барз крашнє. Зоз родичами и шестрами сом була на морю у Шушню у Чарней Гори. Там сом научела плївац. Була сом и даскельо днї у баби у Новим Садзе, дзе сом була на базену, на Дунаю и на Петроварадинскей твердинї. Танцуєм у фолклору, а того року зме першираз мали наступ у Руским Керестуре на „Червеней ружи”.


Фото: Сашо Палєнкаш

Мартина Еделински, Руски Керестур: Понеже любим правиц фризури, углавним плєцем варґочи за наступ и моїм пайташком з фолклору. Праве прето сом през лєто була на роботнї руского чесаня власох у рамикох Фестивалу тамбурових оркестрох „Мелодиї Руского двору” у Шиду. Маґдалена Надь зоз Дюрдьова нам представела як ше власи пририхтує за баршонь и фитюлу. Було наисце интересантно и мило ми же сом участвовала и научела цошка нове, та тераз и я годна правиц себе и пайташком таки фризури за наступи.

Андрей Балїнт, Дюрдьов: На лєтнїм одпочивку сом бул на Кампу ,,Мой супер розпуст” на Тари. Кажди дзень зме мали иншаки активносци. Єден дзень ше отримовал турнир у фодбалу на хторим сом упознал двох хлапцох зоз хторима сом ше сприятелєл. Тиж так зоз фамелию сом бул на морю у Греческей у Никитию и єднo з красших дожицох ми було кед зме ше вожели у подморнїци. На Фестивалу жридлового шпиваня ,,Най ше нє забудзе” сом зоз мою товаришку Марию дзелєл дарунки учашнїком.

Ликовово и Рамачово у бостану у Руским Керестуре дакус помагали, дакус заєдали.

Рамона Будински, Коцур: Була сом на морю у Греческей дзе сом ше вельо купала, муряла, шейтала и упознала нових товаришох. Того лєта ми бул и бачи з Америки, та сом ше дружела з нїма и бавела з мою шестринїцу, а нащивели зме и Беоґрад, були у зоолоґийней загради... Купала сом ше и дома у базену, а була сом и у аквапарку у Бачким Петровцу. Бавела сом ше и зоз товаришками, и можем повесц же ми то єден з найкрасших лєтнїх одпочивкох.


ЧИТАЛЬНЯ МИКОЛА М. КОЧИШ

ДОМАШНЇ ЗАДАТОК – Виробели шицки домашнї задаток? Нїхто ше нє явя же нє виробел. – Шицки сце принєсли домашнї задаток? Дзеци ше нє чудую тому новому питаню, бо знаю же воно нужне. Раз ше Верунка нє явела по першим питаню и познєйше твердзела же задаток виробела, лєм го нє принєсла до школи. Од теди учитель вше повторює и друге питанє же би нє було нєпорозуменя. – Значи, шицки маю домашнї задаток, – заключує учитель и пририхтує червени клайбащок. Зоз штреднього шора помали ше дзвига Владко. – Цо з тобу, Владку? – Модлїм, я нє мам... я забул теку... – Забудлївосц нїхто нє похвалї, алє ше каждому случи же дзекеди дацо забудзе. Написал ши задаток? – Гей, порихтано одвитує Владко, а твар му ше вияшнєла. – Написал сом, алє ми тека остала дома на столє. – „Хто нє ма главу, ма ноги”, гваря людзе. Тоту хибу лєгко виправиц. Биваш прейґ драги школи, у часу хибу виправиш. Идз по теку. Понагляй! Владко ше нєдзечнє вицагнул з лавки, алє вец твардо крачал ґу дзвером... Препатранє задаткох ше блїжело ґу концу кед Владко сциха задуркал и боком ше уцагнул до класи. – Праве ши начас сцигнул, – гвари му учитель и якошик ше чуднє ошмишкує. – Нєт нїкого дома... – шепта задихано Владко и сцера зной зоз чола. Мац пошла на пияц и замкла обисце.

Шмишка ше учитель, а шмишкаю ше и школяре котри шедза коло облакох. Дюри котри шедзи з Владком у лавки, дава Владкови якишик знаки, алє их тот нє розуми. – А кед биш пошол кус познєйше, нашол биш мацер дома? – Га... сиґурно ше швидко враци... – Нашол биш и теку на столє? – Га... там сом ю охабел... – А задаток биш у нєй нашол? Владко уж нє патри на учителя, алє на верхи своїх ципелох. – И вон би мушел буц там... Написал сом... – Осторожнє ши преходзел прейґ улїци кед ши ишол дому? Тото питанє ше Владкови баржей попачело и вон шлєбоднєйше дзвигнул главу. Тераз уж попатрел учительови прейґ плєца. – Мерковал сом. Я вше меркуєм кед преходзим улїцу! – Старал сом ше же биш у швидкосци нє подбегнул под даяки авто, та сом попатрел през облак. Пребегнул єден белави авто, алє сом тебе уж нє збачел на преходу. – Я после нього пребегнул прейґ улїци... – И вец сом ище длуго стал при облаку... Владко почервенєл и спущел главу. – Єден хлапец два раз обегнул коло школи док я патрел. Познаш го? Глава ше му спущела ище нїжей и вон пошептал: – Познам... – Кед же го добре познаш, годзен ши нам повесц: зна тот хлапец шмело повесц правду? – Зна.. – ище цихше шептал Владко. Учитель подзвигнул Владкови главу и запатрел ше му до очох. – Док го ище раз стретнєш, поведз му най то и зроби. А задаток ми укажеш наютре. Владко шеднул на свойо место и такой збачел свою теку за домашнї задатки на лавки. Учитель вжал крейду и гварел: – Нєшка будземе учиц о виреченю. Запишце и ви себе до текох. Учитель написал: ЦО ДУМАШ, ЦО НАПИСАЛ? 1. „Правда нє вше красна, та ю треба скривац.” 2. „Правда нє вше красна, алє ю нє треба скривац.” 3. „Правда вше красна, та ю нє треба скривац.”

Илустрациї: Александра Русковски


ОКСАНА МУДРИ НЕДИЧ

ПЕЧЕНА КУКУРИЦА Кед ше опрез сушеда на нєвельким древку забелавею узрети шлївки, зна ше же лєто уж при концу и же ше указую перши знаки єшенї. Конєц лєта познац и по запаху вареней младей кукурици. Младу кукурицу мож и печиц. Теди ище баржей пахнє, а и сладша є. Вше кед родичи вєдно даґдзе мушели пойсц, дзеци дзечнє оставали сами дома. То бул час за авантури и нови бависка, за роботи хтори було вельо интересантнєйше робиц без дачиєй помоци и надпатраня. Идея о печеню кукурици блїсла и такой була прилапена, без роздумованя и без обаваня. Нє лєм же ше порадзели же себе напечу кукурици, алє ше, такой енки, и лапели до роботи. Єдно пошло до загради наламац кукурици, друге пошло принєсц чутки, треце вибрало место дзе ше розкладзе огень. Було ту и очежуюци околносци, алє, патрене з филозофского боку, хто зна прецо то добре. Ґу тому, и вельки су уж кед можу мерковац на малу шестричку. Кукурица була наламана часом. Розуми ше, ламе ше зашором, уж кельо треба. Алє кед ше ноши кошар з кукурицу у обидвох рукох, вец нє мож ище и заградово дзверка заверац. А и хто би думал о тим же кури войду до загради, та порозджубую парадичи и попресадзовану капусту! Чутки поодкладани под шопу, а ту и пси. Познаю дзеци и нє брешу на нїх, алє су нєпослушни. Накадзи ше одхилєли дзверка, пси уж були у гумнє. Доволац их, або угнац назад, нє було можлїве. Но, нє хиба. Ша нєт кеди муштровац ше зоз псами, кед така робота чека. Дзеци розложели огень на штред двора, очисцели кукурицу, а вец требало тримац чутку кукурици над огньом же би ше упекла. Алє огень печаци и нє мож тримац кукурицу у рукох. Пробовали здзац чутку на пруцик, алє гоч кельо ше трапели, нє мож було до твардей чутки удзац пруцик. Удало им ше уцискац пруцик до єдней чутки, алє як положели чутку кукурици понад пламень, чутка такой спадла до огня. Запахнул цали двор на печену кукурицу. Мудри и знаходлїви дзеци нє страцели дзеку. З мотику вицагли полуупечену кукурицу з огня. Дакус ше попекли, алє вец з дротом попривязовали чутки кукурици на ашов, на мотику, видли, лопату, грабелки... Шицко цо мало

длугоки пориска похасновали же би притвердзели чутки кукурици. Заш лєм, зявели ше нєпредвидзени почежкосци. Нїхто нє знал як ше длуго ма кукурица печиц. Тота цо ю виняли зоз жирячки, нє була упечена. Брацик пробовал пожувац тварди зарна. – Похорим ше од сировей кукурици? – питал ше злєкнуто. – Нє будзе ци нїч. Ша и швинї єдза сирову – поцешела го шестричка. Коштовали раз з єдней чутки, раз з другей, покля им нє допило и покля меншу шестричку нє заболєл брущок. – Поскладайме до копки тоти палїци, та ше идзме бавиц! Ша и мац кед дацо вари, охаби шерпеню на шпоргету, та пойдзе далєй. – Лєм накладзме досц на огень най нє вигашнє! Лабда була при капурки, сушедски дзеци на улїци, бависко могло почац истей хвильки. У беганю и галайку, дзеци цалком забули яку роботу започали. Аж кед на драгу вибегла престрашена сушеда и кед почала лярмац на дзеци, видзели же ствар постала озбильна. – Та ви ше лабдаце, а там сце скоро хижу запалєли! Дзе вам розум, зазраци єдни, под шматами огень запалїц! Ша и кед би гориц нє почали, чисти шмати сце окурели! Я зоз загради патрим, та нє можем вериц же так паратуєце. Прибегли и други сушеди, загашели огень, вивадзели ше з дзецми, та пошли, дудраюци, дому. Дзеци вошли до двора и мали цо видзиц! На паньващику попресцерани шмати, давно осушени и погорени, шицки пориска згорени, кукурици анї нєт, а у намоченей пирнї желєзна шекера, грабелки и шицко цо нє могло згориц. Кед ше патри з другого, филозофского боку, шицок алат достал нови пориска. Хижа ше нє запалєла, бо огень бул розложени на штред двора, правда, под паньващиком зоз шматами. Тото же у загради направена чкода и же пси позберали вайца, нїхто анї нє замерковал. Нїкому ше нїч нє стало, лєм, якошик, од теди шицки у обисцу престали любиц аж и запах печеней кукурици. У тей приповедки єст даєдни слова за хтори можебуц нє знаш, лєбо ци нє цалком ясне цо знача. Кед це интересує толкованє тих означених словох, можеш го найсц на 27. боку.


МИКОЛА СКУБАН

ШИЦКИ БУКВИ ВАЖНИ Шицки букви у азбуки и важни и главни, бо ше з нїма пишу и презвиска славни и назви державох, и кнїжкох наслови и фирми фабрикох, та и у новинох шицки висти нови. Кед би букви М нє було вец би смачна САРМА остала лєм САРА – а вона нє спада до дїлох кухара. Кед би букви И нє було вецка рика ИБАР волала би ше БАР: там на гайзибанє поме на купанє! Кед би букви К нє було вецка би КРИМ постал лєм РИМ и вецка би тото слово нє було полуострово. Кед би букви О нє було вец место ОМИША остала би МИША; а то дробни жвири цо жию у дзири. Кед би букви Л нє було вец би кажда МЛОДА постала и МОДА, а нєт досц динари за модерни ствари.

СЕРАФИНА МАКАЇ

ЯНИКОВА ТЕКА – Ей, школярку Янку, – тека ше му пита – яки ми то живот кед сом вше лєм скрита?! Докля ше ти думаш зо мну наруцовац? Кед ме ти нє церпиш, будзем це керовац! Ниа, опать тераз яки уха мам! Же ти шора нє знаш, я, вшелїяк, знам. А цо то за тинта на мнє висипана? А цо за шпиванка на мнє виписана? – Товаришко теко, я лєм єдно знам: цо най з тобу робим кед це єдну мам? До це пишем историю и биолоґию, на це шварбам и рисуєм, мена записуєм. Нє плач, теко, нє лєй слизи, ша я ше поправим; док направим шор у торби, я ци ше обявим.

Кед би букви А нє було вецка би КАРИКИ остали лєм КРИКИ. За нїх нєт привити, бо зме крикох сити. Кед би буквох тих нє було, нє бул би анї МИКОЛА, а знам єдного цо ше так вола.

Илустрациї: Яна Варґа


Пречитай приповедку так же вигвариш одвитуюце слово кед збачиш сличку. КСЕНИЯ МУЧАЇ

ЛИМУН И ПОМАРАНЧЕ Повадзели ше красши.

и

, ище док були на

, же хто од нїх

гварело:

Я красше, бо сом округле як

!

Моя фарба ше блїщи так як

, я красши – одвитовал на то

Алє мой сок сладки и шицки го дзечнє сцу – бранєло ше Мой пах лїковити – розкричал ше Слухала то

.

.

, зашмеяла ше, та додала:

Чом ше вадзице кед сце бок же би ю

.

. – Потим ше лєнїво обрацела на други

лєпше грало.

Я нє сцем буц таки як Од гнїву почал скакац по

! – скричал

. – Я сцем буц иншаки!

, одорвал ше и спаднул долу просто

на главу. Тераз є наисце иншаки. На глави ноши гирю. Илустрациї: Александра Медєши


СИЛВЕСТЕР Д. МАКАЇ

ПАСУЛЬОВА РЕПРИЗА Кед ше наєм я пасулї, будзем дзвигац чежки кулї. Ша пасуля єдло здраве, лєм уж гарчок празни праве. Та у гарчку кед уж криза, добра була би реприза.

ИРИНА ГАРДИ КОВАЧЕВИЧ

ГОРКЕ Уф яка горка папричка малючка, мала, червена и горки попер мелки и цали, а горки и велї цифровани лїки. Дзеци би найволєли кед би занавше – остали у апатики!

Илустрациї: Александра Медєши


КВИЗЧОК

МММММ, ЯКЕ СМАЧНЕ Заокруж точни одвити и зоз стрелку их повяж зоз одвитуюцима илустрациями: Хлєба прави: 1. Млєкар 2. Месар 3. Пекар

Зоз капусту ше прави: 1. Череґи/Геровци 2. Капущанїки/Капушнїки 3. Ґоргелї

Юшку єме зоз: 1. Ложку 2. Видлїчку 3. Ножом

Ришеня: Хлєба прави пекар. Зоз капусту ше прави капущанїки/капушнїки. Юшку єме зоз ложку.

Илустрациї: Мария Ковачевич


Хелена Барна, 5 роки, Кула

Михайло Биндас, 7 роки, Нови Сад

Стефани Чуни, 7 роки, Руски Керестур

Владимир Тимко, 6 роки, Дюрдьов

Матия Салонтай, 7 роки, Коцур


ЛЄТНИ ОДПОЧИВОК Любим лєтни одпочивок, бо ше теди найвецей дружиме цала фамелия. Дакеди зоз родичами и братом Андрейом путуєме на морйо, або до даєдней банї и теди уживаме у купаню. Алє и кед зме дома, та нам нє допито. През дзень идземе на сладоляд, а вечарами ше шейтаме цала фамелия. Часто нам ше у преходзки придружа и мойо шестринїци Михаела и Ива. Вони маю велького пса Дону зоз хтору ше тиж часто шейтаме. Теди ю шицки гласкаме, та ше нам вона вше радує, а и ми єй. Михаела и Ива маю трамболину у хторей скакаме високо и койцо виводзиме. Лєтни одпочивок нє може буц допити, гоч дзе го препровадзуєме. Чкода лєм же так швидко прейдзе.

Стефан Ґайдош, II, Коцур

Аня Сендерак, IV, Руски Керестур Сташа Бєкич, III, Нови Сад

ДОЖИЦЕ ХТОРЕ БУДЗЕМ ДЛУГО ПАМЕТАЦ Мойо дожице було же сом була у Радию Нови Сад. Кед зме сцигли до Нового Саду, пошли зме ше прешпрацирац на твердиню. Там зме ше сликовали и припатрали на Нови Сад. На твердинї була велька годзинка, а коло нєй була рика Дунай, по хторей ишли ладї. Кед зме сцигли до радия, дочекала нас єдна новинарка и перше нам поуказовала будинок. У будинку єст барз вельо студия у хторих ше знїма емисиї и явяня за радио. Там єст вельо емисиї и дньовнїки и на других язикох. Потим зме єдли у їх ресторану. Єдзенє було барз смачне. Кед зме закончели з єдзеньом, пошли зме знїмац писнї и кратки виреченя о Мариї. Пошли зме до грекокатолїцкей церкви у Новим Садзе и читали зме Крижну драгу. Кажде з нас мал свою стацию и кажде читал свой бок. Мнє ше барз пачело у студию и кед бим тераз нє пошла, вироятнє бим нїґда вецей нє мала таку нагоду. Доротеа Рамач, V, Руски Керестур

Мирослав Бесерминї, III, Коцур

СТАРАМ ШЕ О КВЕЦУ Мам вельо ружи у рижних фарбох, а єдна ми наймилша. Квитнє на било од яри до єшенї. Кажди вечар ю залївам. Кед преквитнє, я ю одштригнєм же би наросла друга. Кажди дзень кед придзем зоз школи на ружичку вше закукнєм и пошептам єй: „Як ши ружичко?” А вона вше весела. Любим ше старац о моєй ружи. Теа Сабадош, IV, Руски Керестур


Ема Венґрин, IV, Руски Керестур

ПОТЬКА Потька то моя облюбена животиня. Тота файта риби може вироснуц до єдного метера, а даєдни можу буц чежки и 20 кили. Ма барз вельку главу. Жиє у мирней и нїзкей плїткей води. Карми ше лєм зоз рошлїнами, та ю найчастейше мож найсц при коровчу. Од юния по юлий руца икру. Єст вецей файти потьки. Я барз любим тоту животиню, бо сом раз лапел єдну вельку потьку. Тони Колошняї, IV, Руски Керестур

Николина Копчански, II, Коцур

ХМАРКА МИ ГВАРЕЛА Єдного красного рана шпацирал сом ше през валал и припатрал сом ше на хмарки. Єдна ше спущела и гварела же сом достал карту за концерт. Я ше єй опитал за цо карта, а вона одвитовала же за трицец и другу „Ружову заградку”. На фестивалу було штернац нови шпиванки. Кед ше шицки шпиванки закончели, достали зме папер и клайбас же бизме гласали хтора шпиванка найкрасша. Векшина з публики гласала за шпиванку Мирослава Будинского. Вона ше вола Поведз мила. Мирослав достал найвецей гласи публики, та освоєл перше место. Подзековал сом хмарки на карти за „Ружову заградку”!

Мартина Фейди, VII, Нови Сад

Марко Станкович, IV, Дюрдьов Радован Бодвански, III, Вербас


ЛЮБИМ ВАЛЕНТИНУ Валентина то моя нина, младша шестра мойого оца. Вона ма петнац роки, кафово власи и кафово очи. Ходзи до Ґимназиї „Петро Кузмяк”. Люби ше зо мну дружиц, шейтац, одвесц ме на сладоляд, а кед мама нє ма часу, дзечнє зо мну пороби домашню роботу за школу и помогнє ми у ученю. Кеди ґод ми чежко, можем ше на ню опрец. Гоч Валентина ма и брата двойнятко, вона ми вше дзечнєйше помогнє. Любим мою нину Валентину и знам же вше можем на ню раховац, гоч яка помоц и потримовка ми потребна. Вельо раз сом анї нє свидома яка сом щешлїва же ю мам. София Чуни, IV, Руски Керестур

Павле Шашороґа, IV, Вербас

Стефан Ковачевич, IV Руски Керестур

Дарко Еделински, IV, Руски Керестур

МАЧКА Моя мачка ше барз люби бавиц зоз клупком волни. Мено єй Мица, шерсц єй чарно-билей фарби, Мицов хвосцик горе били, а долу чарни. Ма желєни очи. Мица ше зо мну барз люби бавиц. Вона люби пиц млєка и єсц меса. Сце присц ґу дзецом, бо их люби. Мачка ма цифровани ланцущок, на хторим пише єй мено, Мица. Ма мали уха, а добре чує кед треба єсц. Дакеди ше скрива же би лапала миши. Мица ше дакеди бої од моїх братох, прето же ю вше лапали. Я любим Мицу, бо ше шумнє бави. Леонтина Еделински, IV, Руски Керестур

Стефан Арва, IV, Руски Керестур


„ЗАГРАДКОВ” 75. РОДЗЕНИ ДЗЕНЬ У фебруарскей „Заградки” зоз 2007. року, нашли зме интересантни задаток, хтори тераз и ти можеш пробовац ришиц. Поопатрай тоти слички и зоз стрелками означ чому место у хижи, а кому у гумнє, односно у заднїм дворе.


Одшпивай и одграй тоту дзецинску шпиванку на даєдним инструменту. Кед нє знаш грац, нє важне, ти шпивай, а пайташ, лєбо пайташка най ци граю. ♫ ♫ Знова єден школски рок и памятки сладки, хто нє вери, най превери, бо му живот будзе кратки. Пришпив: Кед це цикави зборнїца, нє уходз там, бо влапя це, а оцени того року яки-таки, вшелїяки. У дньовнїку шицки там, вше на своїм месце, хто нє вери, най превери, най зa собу завре дзвери. Пришпив Симпатия нова ту, буду лєтнї прадки, хто нє вери, най превери, най отвори очи штвери. Пришпив Зоз публикациї „Червене пупче 1969–2012” Илустрациї: Александра Русковски


КРИЖАЛЬКА Упиш назви задатих рисункох горизонтално. Док шицко виполнїш, вертикално достанєш ище єдно поняце.

ЛАВИРИНТ

Одведз дзивче и хлапца до дзецинского парку.


ПОВЯЖ ЧИСЛА

Повяж числа од найменшого ґу найвекшому, а потим офарб рисунок.

ЗАМЕРКУЙ И ПОЧИТАЙ

Замеркуй розлични сладоляди, почитай их и упиш до кругох хтори кельо єст. Автор: Нела Таталович


МУДРО И БЕЗПЕЧНО

КЕДИ И ЯК ПОГЛЄДАЦ ПОМОЦ? Чули сце же постої єден центер дзе можеце поглєдац помоц кед маце даяки проблеми на интернету? Кеди би требало наволац число 19833? • Кед на интернету видзиш даяки нєкрасни текст о дзецох, лєбо фотоґрафию хтора дакого увредзує... • Кед це на телефон, лєбо прейґ бависка хторе бавиш, контактує нєпозната особа и сце ше з тобу сприятелїц, дознац ствари о це хтори нє вязани за бависко... • Кед сце нєсиґурни чи тото цо сце видзели, лєбо чули на интернету, безпечне, чи опасне... • Кед тебе, лєбо даєдно друге дзецко дахто увредзує, вишмеює, грожи, лєбо уценює...

19833 число Националного контакт центру за безпечносц дзецох на интернету, хтори настал же би дзеци у каждей хвильки могли достац совит, лєбо помоц. Центер основани пред вецей як пейцома роками у рамикох Министерства тарґовини, туризма и телекомуникацийох. Занїма ше зоз совитованьом, технїчну потримовку и едукацию о правилним хаснованю диґиталних технолоґийох, як и зоз приємом приявох хтори ше одноша на диґиталне насилство, односно виновни дїла у хторих жертви малолїтни особи. Попри воланя на число 19833, мож з нїма контактовац и на шлїдуюци способи: – Мейл адреса bit@mtt.gov.rs – Сайт www.pametnoibezbedno.gov.rs


Толкованя даєдних словох зоз приповедки Печена кукурица, хтору мож пречитац на 13. боку: ГУМНО то заднї двор, дзе була живина, гной, брадла слами, шопки, кармики итд. МУШТРОВАЦ значи учиц дакого шора, а мож ше и сам муштровац, односно, роздумовац нервираюци ше пре дацо. ПОРИСКО то древена ручка, палїца на видлох, мотикох, грабелкох, лопатох и подобним. ПИРНЯ то ґар, а може буц дацо и пирньовей фарби, ґарове.

На концу тей „Заградки” маме даскельо питаня, на хтори одвити можеш пренайсц на даєдних бокох у тим чишлє: „Заградка” того року означує єден свой ювилей. Кельо роки „Заградка” наполнєла? 1. 100 2. 75 3. 30

На насловним боку у тим чишлє першокласнїки зоз школи у Руским Керестуре, хтора ше вола по першому рускому школованому учительови. Хто то? 1. Петро Ризнич Дядя 2. Йован Йованович Змай 3. Петро Кузмяк У тим чишлє споминаю ше и даскельо руски фестивали и манифестациї. Напиш назви даскелїх: ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ Илустрациї: Александра Русковски


Милена Рамач, IV, Руски Керестур

Тияна Дюрдєвич, VII, Ґосподїнци

Алекса Бокан, VI, Нови Сад

Уна Аритонович, V, Вербас

Анастасия Кучмаш, II, Коцур