zuzimo.org.ua issuu.com/zzuzuzu
Лютий №1 (21) 2014
Сесія під контролем
Автори Софія Бровченко, Алла Ващук
Ілюстрація до п’єси Миколи Гоголя «Ревізор» Хоч сесії традиційно бояться, в Інституті журналістики вона зазвичай проходить спокійно. Але цього разу новина про комісію Держінспекції навчальних закладів по-справжньому сколихнула сесійні будні ІЖівців. Перевіряти процес складання іспитів мали вперше в історії КНУ, за офіційною версією, для того, щоб захистити студентів від репресій із боку викладачів через активну участь в акціях протесту. Інформація про візит комісії, поширена соцмережами, викликала неабияку паніку серед ІЖівців. Але для більшості студентів страх виявився безпідставним: перевірка закінчилася так само раптово, як і почалася. І хоча редакція «Жужужу» теж полегшено зітхнула з думкою «пронесло», але залишити нез’ясованими питання, звідки й
2014 лютий // №1 (21) ЖУЖУЖУ
навіщо прийшла перевірка, а головне — чому так швидко завершилася, не могла. Ретроспектива У спільноті ІЖ «Вконтакте» повідомлялося, що перевірку проводитимуть представники МОНу, МВС та Мін’юсту. Насправді ж моніторити виші мала комісія Державної інспекції навчальних закладів (далі ДІНЗ — ред). А звернутися до цієї інспекції вирішило Міносвіти після проведеного 25 грудня засідання комісії з трьох вищезгаданих міністерств спільно з представниками студентського самоврядування. Нагадаємо, що відповідну комісію було створено після пікетування студентами МОНу, сформували її для того, аби гарантувати активним євромайданівцям безпеку від репресій. Також було відкрито ряд гарячих телефонних ліній, аби студенти могли повідомити про утиски. Саме значна кількість звернень
на гарячу лінію ДІНЗ були вирішальною підставою для того, щоб інспекція розпочала моніторинг екзаменаційного процесу. В університеті Шевченка перевірка тривала два дні — 13-го і 14-го січня, а мала б пробути до 25-го. За словами Володимира Різуна, і першого, і наступного дня до ІЖ завітали більше десяти представників комісії, усі вони долучалися до процесу перевірки. «Щодо узгодження дій інспекції з адміністрацією інституту, то, по-перше, було розпорядження проректора про моніторинг сесії комісією в нашому університеті, подруге, був графік відвідування іспитів, і за ці два дні комісія справно писала акти, якщо фіксувала порушення процедури проведення іспитів, або просто доповідала мені, що порушень не зафіксовано», — зазначає директор. продовження на 2-3 с.
ПОЖУЖИ Ясна річ, ІЖівці нервували, особливо ті, кому мали поставити «автомати», адже останні в КНУ є неофіційними. Але багатьох така участь оминула — перевірка була не всюди. Вівторок став другим і останнім днем перевірки в КНУ. Саме того дня Мар’ян Кушнір, четвертокурсник спеціальності «журналістика», котрий
є представником ІЖ в страйккомітеті університету й активним учасником Євромайдану, відмовився складати іспит у присутності інспекторів, а згодом у соцмережах висловив протест проти дій ДІНЗ та заявив про намір голодувати. Але голодувати так і не довелося: наступного дня комісія припинила
Мар’ян Кушнір
студент 4 курсу Інституту журналістики
Ти почав першим поширювати інформацію про перевірку, звідки ти про неї дізнався?
Я зараз не можу розповідати про свої джерела, які раніше не називав. Скажу одне — джерело надійне!
З якою метою, на твою думку, проводилася перевірка?
Для мене це було очевидно: Міністерство вирішило натиснути на студентів, які не погодились із владою. Можливо, вони вважають, що нас не тому вчать! Тиск на активістів, одним словом.
Чи постраждав хтось зі студентів чи викладачів ІЖ унаслідок діяльності ДІНЗ? Яким чином?
Звісно постраждали. І багато. Викладачі — це акти, це нервові зриви, це багато проблем в університеті. Студенти — перездачі, морально-психологічний тиск, занижені оцінки.
Чому ти відмовився складати іспит?
Я відмовився складати іспит, оскільки вбачав у комісії невиправданий морально-психологічний тиск. Попросив на початку не робити перевірок і покинути аудиторію, оскільки ми не вбачали тиску від викладача. Але комісія продовжила свою роботу, посилаючись на свої «права». Я не зміг сконцентруватись і написати жодного слова. Відмовився складати, за що отримав «2».
свою роботу в КНУ. Ми вирішили детальніше розпитати Мар’яна про цей випадок. Із питаннями звернулися і до представника комісії — Олександра Холода, завідувача кафедри журналістики Київського національного університету культури і мистецтв, який був присутній під час проведення іспитів в ІЖ.
Олександр Холод
завідувач кафедри журналістики КНУКіМ
Як формувалася комісія?
Комісія формувалася за фаховим принципом. До нас в університет звернулися фахівці з відповідного відділу МОНу з проханням призначити людину, яка може бути експертом у журналістиці. Оскільки я керую кафедрою журналістики, є доктором наук із журналістики, мене направили для участі в цій комісії.
Завершення роботи комісії пов’язане з намірами студентів оголосити голодування?
Безпосередньо. Це було при мені, коли студент четвертого курсу четвертої групи Мар’ян Кушнір до початку проведення іспиту в професора Мелещенка піднявся і звернувся до представників комісії: «Ми дуже хотіли б, аби ви не були присутні під час іспитів, оскільки це ми вважаємо тиском. На нас ніхто з викладачів не тисне, ми поважаємо Олександра Мелещенка. Ніяких перешкод і незручностей на іспиті не маємо».
Це справді відповідь студентів на так звані «репресії»?
У мне двояка думка. По-перше, є підозра стосовно того, що ви озвучили про репресії. А по-друге, на жаль, я як викладач побачив, що у студентів була, м’яко кажучи, слабка підготовка. Можливо, причиною тому була їх участь у Майдані, а може, вони лиш «косили» під Майдан. Перша група четвертого курсу мені дуже сподобалася — у неї достатньо високий рівень показали 5 чи 6 студентів.
ЖУЖУЖУ №1 (21) // лютий 2014
ПОЖУЖИ початок розмови з Мар’яном на 2 с.
Як виник намір оголосити голодуванням? Чи багато людей його підтримало?
Намір виник тоді, коли інспекція не дослухалась до моїх прохань. Мені усе набридло, і я вирішив, що інакше мене не почують. Людей було багато. За моїми підрахунками, близько двадцяти, а може й більше.
Комісія свою роботу завершила саме через наміри студентів оголосити голодування?
Звичайно. Вони попереджали, що будуть на інших іспитах. Викладачам говорили, що їх чекають складні іспити. А мені сказали, що комісія буде в мене й на перескладанні!
Як пройшов збір біля пам’ятника Шевченку, де ви мали оголошувати про перемогу?
Зібралось багато преси! Був Марочкін (Андрій, заступник голови ДІНЗ — ред.), Бугров (Володимир, проректор КНУ з навчальнопедагогічної роботи — ред.). Сторони висловили свої позиції. Цим усе і завершилось. Про перемогу розповідав уже зі сцени Майдану!
Ганна Зевако, 1 курс, РЗГ
Перевірка була під час іспиту з історії української культури, до нас завітало чотири інспектори. Якихось особливих дій із їхнього боку не було — вони просто розмовляли, радились. Але інколи також питали чому такий бал, а не нижчий. Але Анна Бежнар, чудовий викладач і просто людина, відстоювала бали разом зі студентами.
Саляр Алі, 4 курс, журналістика
Члени комісії активно втручались у процес іспиту. Стежилили, щоб студенти не списували, так, представник комісії Олександр Холод під час іспиту попросив мене вимкнути телефон. Коментували відповіді студентів, рекомендували викладачам оцінки, цитую одну з членів комісії: «Він не тягне на четвірку». Переглядали залікові книжки та журнали відвідувань. Здійснювали моральний тиск на викладачів і студентів.
2014 лютий // №1 (21) ЖУЖУЖУ
початок розмови з Олександром на 2 с. А от у четвертої групи я не побачив такого. Одна лише дівчинка, як дзвіночок, так гарно відповідала. Я ще поставив додаткове питання, хоча не мав права, але студентка відповіла — з посмішкою, легко видала знання. Щодо інших, це я про Мар’яна: він не був готовий реально, за весь модуль набрав усього 22 чи 23 бали. Про який рівень знань ми можемо говорити?
Що Ви можете сказати стосовно висновків комісії?
Висновки були різні, я безпосередньо брав участь у їх формулюванні. Першого дня була порушена інструкція — студентів попередили про зміну процедури складання перед іспитом. Щодо наступного дня — набагато краще враження. Хоча у четвертої групи рівень знань був не дуже високим, сам екзамен організували ліпше. Володимир Різун був присутній перед іспитом, сказав вступне слово, налаштував студентів. Потім була маленька дискусія, хвилин на 15-20, між студентами й членом комісії — представником з департаменту, група ставила питання також Володимиру Володимировичу. Все було коректно, комісія пояснила свою позицію, директор — позицію інституту. Тому думаю, що ми порозумілися зі студентами.
Юлія Хоменко, 1 курс, ВСР
Ми не очікували, що на першому іспиті буде перевірка. У ході іспиту двоє представників комісії уважно стежили за студентами, переглядали роботи, особливо тих, у кого були п’ятірки. Пригадую коментарі щодо усних і письмових відповідей як в адресу студентів, так і викладача. Звичайно, такі дії інспекторів здивували. Але це не завадило позитивно налаштованим студентам скласти іспит.
Богдан Гайворонський, 3 курс, ВСР
У нас на іспиті були чотири жіночки бальзаківського віку. Нічого особливого вони не робили: двоє «патрулювали» сходинки в лекційній аудиторії, в якій ми писали, інші дві спілкувалися за столом із Катериною Серажим, яка приймала в нас іспит. Можливо, їх присутність трохи й заважала, хоча, якщо і був тиск, то виключно психологічний на всіх одразу, бо з кимось окремо із групи вони не спілкувалися.
Детальніше про результати перевірки розповів Володимир Різун: «Висновки в принципі очікувані (до речі, вони стосуються не студентів, а викладачів): за ці два дні комісії вдалося виловити різні “блохи” в організації сесії в університеті, і кожному факультетові та інститутові є над чим працювати та є що удосконалювати. Наприклад, бали за семестр має бути виставлено і внесено до бази даних ще до іспиту. Тоді не буде на іспиті питання дописування балів за семестр студентові, якщо студент випрошує їх у викладача, а викладач не витримує психологічного тиску. Це добре чи погано? Дивлячись для кого. Але краще “грати” за правилами, ніж поза ними».
КУСЮЧА ТЕМА Чим живуть... РЗГ Частина 1 Іноді студенти навіть одного Інституту сприймають один одного як прибульців. Яка вона, специфіка спілкування із Катериною Серажим? Чи здатні рекламісти чи видавці зрозуміти темперамент пані Радчик? Чи можуть журналісти осягнути глибину лекцій Валентина Бугрима? Навряд. Та навчаючись на будь-якій спеціальності Інституту журналістики, кожен студент час від часу замислюється над тим, як воно — бути іншим. Бути студентом іншої спеціальності. Діє приблизно така схема: ти спілкуєшся із представниками всіх спеціальностей, але можеш лише здогадуватися про ті проблеми, що виникають у них під час навчального процесу. Саме тому редакція «Жужужу» провела анкетування серед студентів 2-4 курсів спеціальності «Реклама і зв’язки з громадськістю». Ми звернулися до них із такими питаннями: 1. Що вам подобається у вашій спеціальності? 2. Що вам НЕ подобається у вашій спеціальності? Питання стосувалися таких аспектів: навчальний процес, викладацький склад, технічний супровід, розклад (час), дозвілля. Під час опитування було заповнено 54 анкети. Оскільки питання були відкритої форми, вивести статистику не виявляється можливим. Узагальнені результати — у нашій інфографіці (праворуч). У своїх уподобаннях студенти 2-4 курсів були одностайні: професійний, «креативний» викладацький склад та цікаві лекції запрошених гостей виявилися найбільш привабливими для майбутніх рекламників та піарників. А ось негативні сторони навчання на своїй спеціальності для всіх були різними: для 2-го курсу — погане технічне забезпечення, для 3-го курсу — нестача практичних занять, для 4-го — недосконала програма навчання. Найбільш очікувані скарги — на другу зміну та відсутність студентського дозвілля. Ми помітили неприємну тенденцію: у багатьох анкетах не було зазначено жодного позитивного аспекту. Із цього спостереження випливає досить природне питання: невже студенти дійсно не бачать нічого радісного й корисного у своєму навчанні? Чому тоді вони й досі «просиджують» джинси на парах в Інституті журналістики?
Автор Юлія Чужа
Що подобається?
Що не подобається?
ЖУЖУЖУ №1 (21) // лютий 2014
КУСЮЧА ТЕМА
Відсутність технічного забезпечення: «Ми вже домовилися з директором, я віддав йому необхідне прохання, й відтепер за кафедрою буде закріплено проектор». Недостатня кількість практичних занять: «Багато студентів жаліються, що навпаки занадто багато практичної роботи. У нас, наприклад, працює 12 робочих груп на різних факультетах і вони виконують там конкретні завдання. Це тільки те, що стосується університету. Дуже багато студентів виконують також практичні завдання за межами університету. Тому сказати, що в нас мало цих завдань, точно не можна». Недосконалість навчальної програми (нелогічність проведення курсів, велика кількість «непотрібних» предметів): «Програми — це живий організм, він змінюється, він залежить від багатьох складників. Зараз ми змінили зміст програм. Будемо також змінювати години, відведені на конкретні програми. Тобто це процес живий і він у нас триває. І я передбачаю, що кінця цьому процесові точно не буде. Бо меж досконалості немає. Взагалі ми кожного року частково удосконалюємо її. Наприклад, іспити до магістратури будуть проходити не так як торік».
Для того, щоб побажання студентів не залишилися без уваги, ми звернулися до завідувача кафедри реклами і зв’язків із громадськістю Валерія Іванова. Пан Іванов прокоментував найбільш поширені й болісні проблеми студентства.
Нестача спеціалізованої літератури для навчання: «У нас провідний виш України, тому всі наші викладачі розроблюють під свої курси навчальні посібники й підручники. Це справді для мене новина, що не
вистачає підручників. Стосовно останніх напрацювань, нещодавно вийшов новий навчальний посібник Дмитра Олтаржевського “Основи та методи діяльності сучасних корпоративних медіа”. І в бібліотеці він уже є». Різне викладання однієї дисципліни: «Це природній процес, практичні проводять різні викладачі. Розумієте, в нас це творча спеціальність. Акторську майстерність, наприклад, різні викладачі викладають порізному. У кожного свої підходи, уявлення. Так само в нас: Ліна Михайлівна Вежель інакше викладає матеріал, ніж Алевтина Володимирівна Белецька. Але вони обидві спеціалісти високого класу, обидві практики. Тобто це як творчі майстерні». Відсутність інформаційного ресурсу: «В університеті прес-служба є, і ми доволі активно допомагаємо їй, вона без нас і не діяла б. І випускники наші, й ті, хто вчаться, беруть активну участь у її роботі. А стосовно прес-центру Інституту журналістики, то для нього багато не треба. Ви подивіться, наприклад, як активно працює інститут у соціальних мережах, в тому ж «Фейсбуці». Це ж роблять не викладачі, а студенти». P.S. Не можемо не зазначити, що відповіді пана Іванова були досить очікуваними. Шанси на реальну зміну ситуації на кафедрі невеликі, проте виділення проектора та активна робота викладачів для збільшення кількості спеціальної літератури — вже неабиякий «плюс».
Поради випускників
Катерина Кундельська
2007 року вступила до ІЖ на спеціальність ВСР. 2012 року здобула диплом «спеціаліста», зелений (мається на увазі, що не червоний). Зараз працює на телеканалі «Бізнес».
2014 лютий // №1 (21) ЖУЖУЖУ
Ми розпочинаємо нову рубрику, де випускники нашого інституту ділитимуться своїм студентським досвідом із нинішніми ІЖівцями. Отож, читайте і на вус свій журналістський мотайте. Катя почала працювати ще з першого курсу, тому, як ніхто інший, розуміє студентів, котрі прагнуть поєднувати навчання й роботу. Тож кілька порад раннім шукачам вакансій. Вам варто продовжувати свої пошуки і працювати. Тут головне тримати баланс — встигати і на роботу бігати, і на пари ходити. Це дуже складно, бо, наприклад, у моєму графіку з 2-го курсу був і волейбол, і курси з англійської тричі на тиждень, і робота до першої дня, і пари після другої дня, і конспекти після першої ночі, тому часу на сон та їжу якось не вистачало. Але якби була можливість повернути минуле, то я все одно зробила б те саме. Диплом vs роботодавець Зараз інформаційна сфера потребує фахівців, які мають усе вміти, швидко вчитися та бути стресостійкими, усе інше — деталі. Я знаю чимало хороших
Спілкувалася Анастасія Івашина журналістів, які взагалі не отримували журналістської освіти — прості три- чи шестимісячні курси. Тим паче не грає ролі колір диплому. На співбесіді тебе запитують, що ти конкретно вмієш та знаєш чи можеш довчити за тиждень чи два, а не яка в тебе оцінка з історичної історії історичного предмету. Користь від знань, отриманих в ІЖ В ІЖ я навчилась швидко вчитись, здобувати й аналізувати інформацію. У житті знадобиться все — і література, й основи редагування, і верстка з програмуванням. Знання за плечима не носити — самі відмежовуйте ті предмети, які вам цікаві, практичні, й витискайте побільше з викладачів.
СУБ’ЄКТИВНО За двома дипломами Одним дипломом на ринку праці нікого не здивуєш. Якщо раніше навчання в університеті мало елітарний характер, то тепер вища освіта стала доступною широкому колу. І навіть фільтри з лячною назвою «вступні випробування» особливо на кількість зарахованих до студентських лав не впливають. І от коли вступання до вишів відбувається просто-таки за інерцією, все більше обертів набирає інший «мейнстрім» — навчатися і стаціонарно, і заочно, одночасно отримуючи дві вищі освіти. Мотиви такого вибору різні: бажання втамувати інтелектуальний голод, батьківська опіка за майбутнє нащадків чи навіть стадний інстинкт. Комусь для проформи хочеться мати папірець, інші ж мітять на посади, доступні лише випускникам вишів. Хай там як, чимало ІЖівців вже навчаються або збираються навчатися заочно. Проте безпосередньо до вступу мало хто уявляє, як саме проходитиме освітній процес. Одні стверджують, що поєднувати можна без зусиль, інші дивляться на однокурсників, котрі вже на «заочці», як на прибульців з надприродними здібностями, а треті взагалі ніяк не можуть збагнути, нащо час витрачати на нікому непотрібний папірець. Аби детальніше з’ясувати, як воно — вчитися ще й заочно і чи є в цьому необхідність, ми розпитали ІЖівців, котрі здобувають одночасно два дипломи, й на основі їх коментарів виокремили ряд зауваг. Другий диплом як п’яте колесо до воза? «Обираючи спеціальність для вивчення на “заочці”, я орієнтувалася на те, щоб почерпнути там ті знання, яких мені не вистачає в Інституті журналістики. Вважаю, що глибоке вивчення реклами неможливе без знань маркетингу, тому обрала цей напрямок», — розповідає другокурсниця Анна Чепіжко. Що ж, «заочка» справді може бути додатковим джерелом знань для основної професії, і цілком можливо, що таким чином вам вдасться позбавитися від вічних нарікань на те, що в ІЖ нічого корисного не вчать. «Але ж самоосвіту ніхто ж не скасовував, нащо витрачати купу грошей?» — напрошується питання. Антоніна Патраш пояснює це так: «Звичайно, все це я могла б повчити і самостійно. Та я
Автор Софія Бровченко
Анна Чепіжко стаціонар — РЗГ, ІЖ КНУ «заочка» — маркетинг, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Лілія Козуб стаціонар — журналістика, ІЖ КНУ «заочка» — правознавство, Харківський національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Антоніна Патраш стаціонар — РЗГ, ІЖ КНУ «заочка» — журналістика, ІЖ КНУ
Ангеліна Бірук стаціонар — журналістика, ІЖ КНУ «заочка» — іноземна мова, КНЛУ
сучасна людина і страждаю від сучасних проблем, а саме ліні, яка б не дозволила мені цього зробити :)». Знання, отримані заочно, — якість і повноцінність І все ж на «заочці» не тільки папірець вручити можуть, а й знаннями студентську голову поповнити. «Звичайно,
на заочному відділені неможливо охопити весь обсяг матеріалу, порівняно з денним. Але профільні предмети викладаються на досить високому рівні», — коментує Ангеліна Бірук. І навіть якщо на нові знання розраховувати не доводиться, новий досвід здобудете в будьякому разі. «Саме на заочному можна
ЖУЖУЖУ №1 (21) // лютий 2014
СУБ’ЄКТИВНО
Світлина Юлії Чужі навчитися визначати те, що вчити треба, а що можна і не повчити, що треба готувати “для викладача”, а що можна подосліджувати “для себе”, — стверджує Антоніна і додає: — Бувало, що на обох спеціальностях проходили один і той самий матеріал, та подавався він з абсолютно різних поглядів». Вимоги: міфи і реальність Комусь може здатися, що раз навчання на «заочці» переважно самостійне, тому й вимоги викладачів символічні. Але тут не варто дуже розганятися: обов’язкове відвідування лекцій, активна участь у заняттях, вчасна здача всіх завдань для самостійного опрацювання — так виглядає передсесійний план-мінімум. «На відміну від ІЖ, в академії всі роботи ми пишемо від руки, тому підготовка займає набагато більше часу», — розповідає четвертокурсниця Лілія Козуб. На іспиті ж доводиться попітніти: поверхневих знань тут
2014 лютий // №1 (21) ЖУЖУЖУ
недостатньо, завдання охоплюють весь матеріал, який необхідно було опрацювати за семестр, тому іспит триває принаймні вдвічі довше, ніж на стаціонарі. Поєднати непоєднуване? «Поєднати стаціонар і “заочку” складно скоріше фізично, оскільки сесії збігаються по часу. Часто доводилося складати по два-три іспити або заліки в один день. Було навіть, що іспити проходили одночасно, тоді доводилося бігати та складати вдвічі швидше. Добре, що все це в одному корпусі», — говорить Антоніна. Успішно «міксувати» заочне з денним відділення вдається Анні: «Загалом навчання на “заочці” не потребує багато часу, адже більшість робіт треба виконувати у вигляді самостійних індивідуальних завдань. Коли є вільний час, приділяю його цим роботам». «Бігати з Олімпійської на Лук’янівку і назад — хороший марафон для одного дня. Проблемно складати кожного дня
залік, екзамен, потім знову залік, і так безперервно протягом двох тижнів. Але результат того вартий, — ділиться своїм досвідом Ангеліна, додаючи: — Якщо дві освіти гуманітарні — відповідно деякі дисципліни повторюються і є можливість перенести бали із заліковки стаціонару до “заочки”». Отож на період, коли триває подвійний сесійний «хардкор», про вживання слів «вільний» і «час» в одному реченні можна забути. «Заочно» не значить «на шару» Якщо один диплом давно став масовим продуктом, то другий — по зубах, а точніше по кишені далеко не кожному. Адже згідно із законодавством України громадянин має право на безкоштовне здобуття лише однієї вищої освіти. Тому всі студенти, котрі вчаться на стаціонарі за рахунок бюджету, за заочне відділення мають платити самі. По-друге, ті, хто все ж має змогу вступати на «заочку» безкоштовно (якщо, наприклад, на денному ви на контрактній основі), мають враховувати, що держава виділяє на це менше бюджетних місць. Наприклад, в ІЖ під час вступної кампанії 2013 року за спеціальністю «журналістика» було 65 бюджетних місць для студентів стаціонару, і лише 15 — для заочників. Але варто зазначити, що навчання на «заочці» коштує дешевше, ніж «контракт» на денному. Реакція викладачів стаціонару Зазвичай «панімать і пращать» заочників не спішать. По-перше, більшість викладачів вважає єдиним приводом для відсутності на парі напівсмертельне захворювання студента. По-друге, певну кількість балів згідно з болонською системою можна заробити тільки на семінарах, тому відпрацювати їх пізніше дозволяють не всі. «Викладачі з юридичного лояльніше ставляться до студентів, які здобувають ще одну освіту або працюють. У нас же реакція викладачів — “це твої проблеми”, тому краще не акцентувати увагу на тому, що ти навчаєшся ще десь», — зауважує Лілія Козуб. Отож, намагаючись всидіти на двох стільцях, є всі шанси здобути славу рідкісного ледаща і прогульника в обох навчальних закладах. Водночас не відкидаємо можливість стати винятком з цих правил, щоразу демонструвати дива тайм-менеджементу й самоорганізованості та довести: якщо правильно розподіляти час, усе буде під силу. Проте, якщо нормальний сон і здоровий колір обличчя для вас цінні, задумайтесь: може, краще зайнятися самоосвітою, ніж гаяти час на непотрібний диплом? Агітувати, як і страхати, ми вас не збиралися: лише навели реальні приклади. А висновки про те, чи варто ганятися за двома дипломами, робити вже вам.
ЗАБИЙ Місця для прогулювання пар (частина 2) У попередньому випуску «Жужужу» ми розповідали про місця, де можна прогуляти пари безпосередньо в ІЖ. Цього разу ми «промоніторили» деякі заклади від Лук’янівки до Дорогожичів і пропонуємо вам ознайомитися з результатами дослідження, а згодом, може, й відвідати описані місцини. Ми також поцікавилися в ІЖівців, в яких із описаних місць, вони прогулювали б (або прогулюють) з більшим задоволенням. Результати ілюструє хлопчина з нашої інфографіки (7 с.) 1. Єдиний і неповторний У рейтингу прогульницьких симпатій студентів переміг (хоч і з невеликим відривом) лук’янівський «Мак», тож вірогідність зустріти тут знайоме ІЖівське обличчя чи не найвища. Єдине, в чому «Макдональдз» точно поза конкуренцією, – це кількість відвідувачів і, відповідно, відсутність вільних місць. Тому, прийшовши сюди під час нулівки чи першої пари, будьте готові до аншлагу, адже обідня перерва о цій порі в самому розпалі. І навіть якщо зручно влаштуватися за столом відразу не вдасться, тіштеся тим, що пару ви все ж таки прогуляли. Про те, що та як їдять у найпопулярнішому фастфуді ви (судячи з результатів опитування) знаєте й без нас, але деякі ціни (на суто «маківські» страви) ми вкажемо, щоб ви мали змогу об’єктивно оцінити цей заклад, порівняно з іншими. Гамбургер: 7 грн 50 коп Картопля-фрі: 10 грн 2. У дусі народних традицій Те, що дістатися до «Пузатої хати» можна лише повністю пройшовши три поверхи ТЦ «Квадрат» по периметру, не завадило їй отримати срібло в рейтингу симпатій студентів. Причиною всьому – підйомні для студентського гаманця ціни, які, до того ж, найнижчі серед досліджуваних закладів. «Пузатка» – традиційне місце, де дружні ІЖівські компанії часто збираються після пар. Але й під час занять тут можна непогано провести час. Хоча вдень у «Пузатій хаті» теж повно відвідувачів, імовірність зайняти місце за столиком більша, ніж у «Макдональдзі». Щодо страв, то готують їх тут точно не гірше, ніж в інститутській їдальні. До речі, сидячи на зручних диванчиках, ви також маєте нагоду помилуватися репродукціями картин Марії При-
Автори Анастасія Івашина, Богдана Бойчук
Світлина Анастасії Івашини ймаченко. Правда, повноцінну естетичну насолоду з огляду на якість друку робіт гарантувати не можемо. Борщ по-домашньому: 7 грн 90 коп Сирники: 14 грн 3. «Хауз» не «Хата» «Кофе Хауз» – затишна кав’ярня з претензією на елітарність. Персонал тут поводиться ввічливо і не змушує чекати на замовлення. Щодо меню, воно типове для подібних закладів. І хоча перекладається «Кофе Хауз» як «Дім кави», вибір цього напою тут не такий широкий, як можна було б уявити. А от за цінами цей заклад є безумовним лідером. Тож яблучко, що одне тут коштує як три кілограми цих соковитих плодів у бабусь на базарі, по зубах не кожному ІЖівцю. Єдиний вихід – замовити чашечку чаю «для годиться» і розтягувати задоволення, зручно вмостившися на м’якеньких кріслах та диванчиках. А супроводжувати чайну церемонію можна «юзанням» безкоштовного Wi-Fi. Розташований «Кофе Хауз» навпроти університету, що зручно для тих, хто налаштований прогулювати недалеко від ІЖ або ж вирішив «зли-
няти» лише з деяких пар. Перевірено: ризик запізнитися на наступну пару мінімальний, якщо ви, звісно, не захочете прогуляти і її в цій затишній місцині. Яблуко (1 шт.): 12 грн Глінтвейн: 46 грн 4. Кому шопінг, кому «зирінг» «Променада» – типовий торговий центр. Тут можна порозглядати величезні вітрини з сяючим різноманіттям, перекусити у невеличких кав’ярнях або піцерії чи прогулятися магазинчиками та подражнити продавців-консультантів – побути «Богинею зирінгу» вам точно ніхто не заборонить. Тож, попри чималу кількість спокусливих і не копійчаних пропозицій, «Променада» може бути одним з найбюджетніших місць для прогулювання. До речі, прихильниці «Інстаграму» мають змогу наробити багато знімків у примірочних і дамських кімнатах. Загалом, «Променада» не найпопулярніше місце, куди можна замість пар піти, адже чимало студентів вважають споглядання вітрин марнуванням часу. 5. Стипендіяoff Останнє місце в нашому рейтингу посів «Блінофф» – заклад, що розташований побли-
ЖУЖУЖУ №1 (21) // лютий 2014
ЗАБИЙ
Інфографіка на основі опитування ІЖівців у спільнотах «Вконтакті» зу Білого корпусу. Це досить затишна місцинка, де готують смачні млинці. Якщо ви прагнете спокою й рівноваги, спробуйте пошукати їх тут. Ненав’язлива музика, милий інтер’єр з купою «хендмейдних» дрібничок та запашний «чайок» з млинцями допоможуть вам позбутися стресу, напруження й стипендії. Але що поробиш, за задоволення треба платити. Млинці з сиром: 29 грн Українські галушки: 32 грн 6. Креативний прогул За рекомендацією наших читачів, ми навідалися до ще однієї місцини, опис
якої подаємо поза рейтингом. Оскільки ІЖ розташувався майже посередині між Лук’янівською та Дорогожичами, прогуляти пари можна й поблизу останньої, завітавши, наприклад, до тутешнього фан-бару. Усі дорослі люди знають, що гроші тримають у банці. А деякі студенти знають, що в «Банці», навпаки, можна ці гроші витратити і до того ж непогано провести час. Невеликий креативний фан-бар «Банка» – місце, де подають «вільну картоплю» (англійською – free), каву та салатик у вищезгаданих скляних виробах. Симпатичні підставочки під гаря-
че навчать вас житейської мудрості. Можна порозважати себе, читаючи коментарі до страв та напоїв, – меню отримує беззаперечне золото. Єдине, що не радимо, – замовляти алкогольні напої. По-перше, пиво у скляній банці має не дуже апетитний та естетичний вигляд. По-друге, Мінздоров’я від своїх попереджень не відмовляється. По-третє, не варто вживати, якщо ви не весь навчальний день зібралися прогуляти. Вільна картопля: 30 грн Соління: 15 грн Аби ви могли підібрати місце для прогулу відповідно до можливостей своєї кишені, пропонуємо скористатися порівняльною таблицею (ліворуч). Тут ви знайдете ціни на пиво, чай, каву й тістечка – тобто ті позиції меню, які замовляють найчастіше та які є в кожному з досліджених закладів. Насамкінець хочемо наголосити: в ході дослідження з жодними рекламодавцями (навіть студентами-рекламістами) та представниками відвіданих закладів не співпрацювали. Цей гід створено виключно для ознайомлення студентів із потенційними місцями прогулювання пар. Заохочення й підбурювання ІЖівців на це грішне діло за мету не ставили, за можливі небажані наслідки та проблеми з навчанням відповідальності не несемо.
2014 лютий // №1 (21) ЖУЖУЖУ
ЖУТЬ Вибухонебезпечна суміш
ryndinpoet.com.ua
Давно мрієте побувати в космосі? Тоді вам на сайт В’ячеслава Риндіна. Знайомство з автором буде вибуховим в прямому сенсі цього слова, андронний колайдер нервово курить поруч з ефектним флеш-виходом у стилі Power Point-івських анімацій. Побачити народження Всесвіту й Риндінівого таланту ви зможете щоразу, як переходитимете на головну сторінку. І от перед вами фото головного героя космічного дійства: овальні обрізи кутів, колір обличчя в тон до морквяних панелі й написів, і, звичайно, розтушування контурів справжнім чоловікам ні до чого. І все це на тлі гіпнотичного плину міріад зірок, може, хоч вони затримають відвідувачів. Оформлення насправді тільки квіточки (до речі, таку назву, складену безвідмовною Monotype Corsiva, має одна зі збірок Риндіна), справжній космос починається в текстах. «Але про це не
треба говорити», — краще прислухаємося до поради Ліни Василівни. Гості сайту, ті, чиї ніки відмінні від «В’ячеслав Риндін», «Риндін В’ячеслав» та «Доброжелатель», у
Автори Анастасія Івашина, Юлія Чужа
коментарях захвату від сайту не стримують і, співаючи дифірамби автору, пророкують «Будемо жити весело, довго і круто!» Добре, якби десь на окремій планеті.
Королі та королеви
ir.edu.ua
«Приходьте навчатись рекламі!» Сайт ВНЗ «Інститут реклами» не те щоб чимось приваблює пересічного користувача Інтернет-мережі, скоріше навпаки — від побаченого ніколи й нізащо не захочеш мати справи з вітчизняною рекламою. Візьмемо хоча б «розкішний» логотип вишу — він схожий на творіння інструменту WordArt, але не авторську розробку спеціалістів з ІР. А чого варта верстка головної сторінки! Якщо ви спромоглися знайти необхідну вам інформацію — вітаю. Хоча, насправді не все так погано. Дизайнери сайту вирішили забезпечити користувачів аж двома меню навігації. «Чтоб навєрняка». І наостанок для тих, хто ще не збагнув усю силу Інституту реклами, пропонуємо переглянути відеокліп «Короли и королевы ИР». Головне, аби голова не запаморочилася від його високості Інституту реклами. Керівники проекту: Павло Салига / Олекса Підлуцький Головний редактор: Анастасія Івашина Дизайн і комп’ютерна верстка: Юлія Чужа Спеціальний радник редакції: Гліб Семенюк Над номером працювали: Софія Бровченко / Алла Ващук / Богдана Бойчук / Юлія Чужа / Анастасія Івашина Автор ілюстрацій: Микита Уваров (за що йому величезне спасибі!)
Наші групи в соцмережах Вконтакті vk.com/zuzimo Фейсбук facebook.com/zuzimo Твітер twitter.com/zuzimozuzimo Читайте наші старі й нові номери на issuu.com/zzuzuzu та блог zuzimo.org.ua Жужужу №1 (21) // лютий 2014
ЖУЖУЖУ №1 (21) // лютий 2014