zik #43 by zik news

08 тема

10 розслідування

Купуй уже, мандруй у будні

Не посолиш – не поїдеш №43 1 листопада 2012

рекомендована ціна 3,00 грн

Верховна рада: версія 7.0 05 порушення на дільницях 11 вибори в картинках 12 несподівані результати

• карикатура: Ukrainian Media Service

новини 02

БІЛЬШЕ НОВИН НА

““

За «Свободу» в Києві голосували люди, які хочуть, щоби хтось набив морду Чечетову.

43% виборців не прийшли взагалі. Це означає апатію. Думаю, її основна причина – фінансова та матеріальна.

Журналіст Єгор Соболєв про під тримку виборцями ВО «Свобода»

Андрій Новак, український економіст, громад ський діяч про низьку явку виборців

zik.ua

118 л

““

Помилка опозиції в тому, що вони всі сховались у списках.

крові здали медпрацівники Львова для своїх пацієнтів лише за один місяць

Нестор Шуфрич про результати «Батьківщи ни» на виборах

Бернардинський дворик облагородять. Чиїм коштом – невідомо

изначено переможця міжнародного конкурсу з облаштування відкритих просторів комплексу Бернардинського монастиря. Перше місце здобули архітектори з Угорщини – Петер Сабо, Ева Дері-Папп, Андраш Газдаг, Тамаш Карачоний. Як повідомила Лілія Онищенко, переможець отримає 3 тисячі євро. Можливо, його також залучать до розробки проекту реконструкції. – Це має бути добре розчищене подвір’я для прогулянок. Також відновлять історичний фруктовий сад монастиря, – описує ідею переможця голова журі Філіп Сатлєр. – Однією з особливостей проекту є два символічні кола. Одне із них зелене – означає озеленення, інше кам’яне – історичність міста. Тут є елемент сонячної енергії, який під’єднано до лавок, місць

• У такий спосіб псували бюлетені під час цьогорічних виборів. Активісти зі Львова на них записували вірші: «Лиш мат спливає в голові, коли я бачу списки, спалити би на революції вогні відфотошоплені мерзенні писки»; «Хто владу мечем завоював, хай сильніше тримається за меч, корона разом з головою легко злітає з плеч». Також на бюлетенях українці залишали звернення до членів ДВК. «Шановний працівник виборчої комісії! Врятуйте дерево. Віддайте бюлетень на переробку», – йдеться в одному з повідомлень.

Музей шоколаду

мали б провести аналіз, в якому мусіли б бути висновки, що саме такі об’єкти потребують саме такої реконструкції. А наразі у Бернардинському дворику критична ситуація хіба що з певними підприємцями, котрі незаконно будують там заклади громадського харчування, а потім отримують на них дозволи «заднім числом». З іншого боку, Бернардинський дворик є в охоронній зоні ЮНЕСКО, на території Історико-архітектурного заповідника та Львівського обласного управління охорони культурної спадщини. І якщо всі ці інституції не були залучені до підготовки цього конкурсу та не формували вимог до його проведення, то оголошення конкурсу міською радою можна охарактеризувати як самодіяльність. Навряд чи ці ідеї коли-небудь буде реалізовано.

карикатура тижня

Костюк запропонував організувати у Львові консульство Ізраїлю чільник Львівщини Михайло Костюк озвучив ідею створити в нашому місті Почесне консульство держави Ізраїль. Таке він запропонував на зустрічі із Надзвичайним і Повноважним послом Ізраїлю в Україні Реувеном Дін Елемом. У відповідь на таку ініціативу той пообіцяв поставити це питання на рівні міністерства закордонних справ Ізраїлю. Окрім цього, на офіційній зустрічі обговорили можливості співпраці Львівщини та Ізраїлю, зокрема у сфері релігійного та медичного туризму. Як повідомляє прес-служба ЛОДА, посол називає цікавим для

для сидіння, котрі можна підігрівати. Щоправда, коли і хто реалізує проект, невідомо. Як повідомила Лілія Онищенко, звідки братимуть на це кошти, ще не знають. – Дуже часто трапляється, що підприємці, маючи гроші, починають щось робити без проекту, бо його просто немає. Щоби не було такої ситуації, ми оголосили конкурс на концепцію, котра має дати програму дій і розуміння того, що й де повинно бути. А гроші, переконана, знайдуться. А от пам’яткоохоронці оцінюють ініціативу міської ради щодо проекту реконструкції Бернардинського дворика не інакше, як самодіяльність. – По-перше, хто й коли визначив, що саме цей об’єкт потребує реконструкції? – прокоментував пам’яткоохоронець Андрій Салюк. – Для цього

Мукачівському замку «Паланку» презентували солодкого Ференца Ракоці ІІ, знакову постать для Закарпаття. Тепер він потрапить до шоколадних історій «Карпатського пантеону». Це буде музей шоколаду із постатей, які прославили Закарпаття на весь світ. Окрім Ференца Ракоці ІІ, сюди потраплять композитори Бейла Барток і Ференц Ліст. За задумом організаторів музею, у такий солодкий спосіб буде цікавіше вивчати історію рідного краю. Також у музеї можна буде придбати маленькі шоколадні копії героїв Закарпаття. Оригінали смачних історичних постатей виготовив відомий у всій Європі кондитер Валентин Штефаньо.

реалізації проект продажу цільових медичних страховок, зокрема пакету послуг із реабілітації в рекреаційних зонах Львівщини. – Ми готові прийняти в себе групу з Львівської області і презентувати їй, як працюють такі компанії. У нас можна знайти кілька страхових компаній, які були б зацікавлені у продажу таких послуг, – каже Реувен Дін Елем. Михайло Костюк зазначив, що незабаром буде створено робочу групу, яка підготує презентацію туристичних і рекреаційних можливостей Львівщини і продемонструє ці можливості в Ізраїлі.

• карикатура: Ігор Бежук

Люди номера Алексійчук Венедикт 4 Аллен Вуді 17 Антипович Олексій 12 Бандерас Антоніо 17 Бардем Хав’єр 17 Баринова Катерина 4 Барток Бейла 2 Батенко Тарас 12 Белень Роман 10 Блавацький Михайло 4 Блохін Олег 21 Булла Генрих 18 Васюник Ігор 12

Вишневецька Теофілія 18 Вулфорд Марлена 19 Газдаг Андраш 2 Гельмер Герман 18 Гемпель Вальтер 18 Гехт Йоган 18 Гінка Ярослав 4 Гітюк Маркіян 3 Голуховський Агенор 18 Гоммерштайн Вільгельм 18 Горяїнов Олександр 21 Гредінь Олена 3 Гузар Любомир 4, 7

Гуйє Папа 21 Ґудзяк Борис 4 Дащаківська Оксана 12 Дері-Папп Ева 2 д’Есте Фердинанд 18 Димінський Петро 21 Добоні Олександр 10 Догнал Ілля Антонін 3 Друль Орест 12 Дубневич Богдан 12 Дубневич Ярослав 4, 12 Елем Реувен Дін 2 Жук Микола 4 Жук Петро 12 Захер-Мазох фон Леопольд 18

Газета «Західна інформаційна корпорація» Засновник і видавець: ТОВ «Західна інформаційна корпорація», 79000, Львів, вул. М. Вороного, 3 Генеральний директор: Роман Любицький Редакція: 79000, Львів, а/с 1537, тел.: 0 (32) 253-31-93, тел.: 0 (32) 253-31-94 e-mail: gazeta@zik.lviv.ua

№43 1 листопада 2012 року

Зозуля Роман 21 Івченко Анатолій 3 Ілик Роман 12 Іньяріту Гонсалес 17 Канівець Олег 12 Карачоний Тамаш 2 Кличко Віталій 12 Коени, брати 17 Козак Тарас 12 Кононов Олег 21 Костов Ніколай 21 Костюк Михайло 2 Котеляк Лідія 12 Коттак Джеймс 15 Кошкіна Cоня 6

Головний редактор: Тарас Смакула; заступники редактора: Олександра Губицька, Наталя Онисько. Директор з реклами: Аліна Чичкань Реклама: 0 (32) 247-50-45, tv_reklama@ziktv.com.ua Продаж газет: 0 (32) 253-31-94, sale@zik.lviv.ua

Кошулинський Руслан 4 Кривецький Ігор 4 Крощенко Анатолій 21 Крус Пенелопа 17 Кубів Степан 4 Курпіль Степан 12 Лем Станіслав 3 Лібарт Станіслав 18 Ліст Ференц 2, 18 Лопушанський Андрій 12 Луна Бігас 17 Луческу Мірча 21 Мачівода Павел 15 Майне Клаус 15 Маркевич Мирон 21

Мартинюк Леонтій 4 Маруняк Ірина 3 Масляк Арсен 4 Матківський Іван 10 Махніцький Олег 4 Мельникович Володимир 10 Михайлюк Наталія 4 Михальчишин Юрій 4, 12 Мокшицький Мечислав 4 Новак Андрій 2 Оберхаузер Роберт 3 Омельчук Олександр 10 Онищенко Лілія 2 Пазиняк Василь 4, 12 Панькевич Олег 4

Передплатний індекс: 89805. Друкарня ТОВ «Експрес Медіа Груп». Замовлення № 16122. Тираж номера 10 000 прим. Підписано до друку 30.10.2012 р. Реєстраційне свідоцтво: ЛВ №1035/289р. Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори і рекла модавці. Передрук матеріалів без письмової згоди редакції заборонено. Матеріали з позначкою «Вибори-2012» і «Новини компаній» друкуються на правах реклами.

Пищула Ганна 4 Пукшин Ігор 12 Радзивіл Міхал 18 Ракоці Ференц ІІ 2 Рот Ульріх 15 Рудяк Олександр 3 Сабо Петер 2 Салюк Андрій 2, 14 Сатлєр Філіп 2 Середяк Лариса 3 Сех Ірина 4, 12 Сигніо, брати 18 Скарбек Станіслав 18 Соболєв Єгор 2 Спіржик Методій 3

Терех Мирон 4 Тягнибок Андрій 12 Тягнибок Олег 4 Фаріон Ірина 4, 12 Федоряка Дмитро 4 Фельнер Фердинанд 18 Хайне Удо 15 Хміль Михайло 4, 12 Цєльотковська Романа 4 Шенкер Рудольф 15 Шуфрич Нестор 2 Юзик Ірина 9 Яворскі Францішек 18 Яворський Мар’ян 4 Янукович Віктор 12

для новин, зауважень, відгуків та скарг

м е д і а - х о л д и н г

0 800 500 945

всі дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні

новини 03

Готуємося до ЗНО-2013

• фото: Роман Балук

Галицька РА досі не знає, що садитиме замість старих дерев перед Ратушею

ерева перед входом до міськради зріжуть через аварійність. Навесні ж обіцяють посадити нові, які будуть більш стійкими до хвороб. Однак коли і що саме там зростатиме, наразі під питанням. Щодо площі Яворського, де торік обіцяли посадити кулясті клени замість старих тополь, то сьогодні там ростуть кущі самшиту. А Ірина Маруняк, голова Галицької РА, з труднощами згадує про обіцянки висадити там дерева. …На початку жовтня експертна комісія у складі представників ботанічного саду, громадських організацій, проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» GIZ, ЛКП «Зелений Львів» у результаті обговорення на «круглому столі» прийняла рішення про зрізку рядової посадки перед будівлею муніципалітету. Як зазначив Анатолій Івченко, завідувач відділу лісівничо-ботанічних досліджень ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України, з восьми дерев кінського каштана на Ринку шість аварійні, одне дерево абсолютно здорове і ще одне в середньому стані. Окрім цього, хворою є одна липа. Під час буревію ці дерева можуть упасти. Зважаючи на те, що всі вони становлять одну композицію, то разом із хворими доведеться зрізати й кілька здорових. – Наразі ми передали цю справу в Галицьку районну адміністрацію, яка є балансоутримувачем цих дерев. Думаю, до кінця року

Коротко Вакцинація лисиць На території Старосамбірського району в період із 1-го до 10 листопада проводитимуть пероральну вакцинацію диких м’ясоїдних тварин, насамперед лисиць. Її здійснюватимуть шляхом розповсюдження пакетів вакцини з літака. Якщо знайдете в лісі такі пакети – не торкайтесь їх руками.

працівники адміністрації мають скласти план робіт. Зокрема, восени або навесні там потрібно замінити ґрунт і висадити нові штамбові дерева, – каже Олена Гредінь, завідувач сектора благоустрою управління екології і благоустрою ЛМР. За її словами, на місці старих висадять таку ж кількість нових дерев. Це будуть штамбові червоноквіткові каштани, оскільки вони стійкіші до ушкоджень міллю, а на місці липи знову посадять липу. «Ці дерева не будуть такого розміру, як уже існуючі, але не маленькі. Ми хочемо посадити зрілі гарні дерева заввишки два-три метри», – розповідає Олена Гредінь. Натомість Ірина Маруняк дуже ухильно розповідала про висадку майбутніх зелених насаджень. – Щодо площі Ринок прийнято рішення про зрізку каштанів. Але хто висаджуватиме їм заміну і коли, буде відомо за тиждень-півтора. Наразі це питання не вирішене. Звичайно, якщо управління екології говорить про червоноквіткові каштани, отже, це має бути втілено в життя, – запевняє Ірина Маруняк. Такі заяви очільниці Галицького району щонайменше насторожують. Сьогодні є негативний приклад торішньої зрізки чотирьох 60-річних тополь під час реконструкції на пл. Яворського, де замість обіцяних кулястих кленів ростуть аж два кущі самшиту, а на місці дерев кафе виставили столики. Тоді чиновники в управлінні

екології і благоустрою та сама Ірина Маруняк офіційно в коментарях ЗМІ після завершення реконструкції площі обіцяли висадити нові дерева, щоправда, дещо менші. – У нас є два варіанти: там висадять кулясті клени або сакури, треба ще врахувати всі зауваження, але незабаром ці рослини там можна буде побачити, – запевняла тоді Ірина Маруняк. Сьогодні ж вона про свої обіцянки згадує з труднощами. – Ми провели низку консультацій та нарад і вирішили, що на цій площі було б краще посадити кулі з самшиту. Звісно, це не остаточне рішення. Тим паче, що колись справді була ідея висадити кулясті клени. Я від того не відмовляюся. До цього питання можна повернутися і ще раз пропрацювати й проговорити. У проекті реконструкції площі висадку дерев не було заплановано, – запевняє Ірина Маруняк. Чиновниця не може достеменно згадати, чиєю була ініціатива замінити дерева на кущі самшиту, однак дуже тішиться, що їх купили за спонсорські кошти. Вона запевнила, що таке озеленення погодили з управліннями екології, охорони історичного середовища та комунального господарства. Олена Гредінь, своєю чергою, каже, що рішення про заміну кулястих кленів на кущі самшиту райадміністрація приймала самостійно і це питання в управлінні екології та благоустрою не погоджували.

Транспорт до свята

Hyundai невигідний

На поминальні дні буде більше транспорту. Із 1-го до 4 листопада до Сихівського кладовища збільшать кількість тролейбусів та автобусів, а 38-ма маршрутка їхатиме від тублікарні аж до Сихівського цвинтаря. Дізнатися графік руху можна буде в салоні автобусів і тролейбусів та на кінцевих зупинках.

Поточний маршрут експреса Hyundai в напрямку Львова економічно невигідний. Через це Українській залізниці доведеться розробити альтернативний шлях із зупинками у Вінниці, Хмельницькому й Тернополі. Раніше від такого варіанта відмовилися, бо поспішали ввести швидкісний рух до Євро-2012.

з 1 листопада починається реєстрація на пробне зовнішнє незалежне оцінювання. Для того, щоби взяти в ньому участь, необхідно зареєструватися на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти до 30 листопада. Після заповнення реєстраційної форми слід вибрати предмет для пробного тестування і роздрукувати квитанцію для оплати вартості. Пробне тестування буде проведено навесні 2013 року: 23 березня – українська мова та література, біологія, фізика, російська мова, всесвітня історія, одна з іноземних мов – англійська, німецька, французька або іспанська (на вибір); 30 березня – математика, історія України, хімія, гео-

графія, світова література. – Процедура проведення пробного тестування нічим не відрізнятиметься від минулорічної, – каже директор Львiвського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк. – Однак цього року плата становить 89 гривень, минулого ж було 84 грн. Послуга платна для всіх, винятком є лише діти-сироти, які проживають в інтернаті. Пробне тестування не є обов’язковим для допуску до основного ЗНО. Також зазначимо, що, на відміну від основного тестування, яке проходить лише у п’яти визначених містах Львівщини, пробне тестування відбувається в усіх його адміністративних центрах.

Розшукують Догнала

іліція Львівщини встановлює місце перебування громадянина Чехії, лідера нелегальної релігійної групи Іллі Антоніна Догнала з метою його видворення з України. Про це повідомив очільник обласної міліції Олександр Рудяк. «Від нього, від його довірених осіб надходить до трьох скарг на тиждень, а то й більше. Ми їх розглядаємо. Місце його перебування встановлюємо», – повідомив Рудяк. За його словами, у скаргах прибічники Догнала просять скасувати матеріали міліції, зібрані щодо діяльності їхнього лідера.

Як відомо, у Ватикані оприлюднили «Деклара цію Конгрегації віровчення щодо канонічного статуту “самозваних грекокатолицьких єпископів із Підгірців” Іллі Догнала, ЧСВВ, Маркіяна В. Гітюка, ЧСВВ, Методія Р. Спіржика, ЧСВВ, і Роберта Оберхаузера». У документі найвищого органа Апостольської столиці засу джують діяльність цієї групи колишніх василіан і погоджуються, що конгрегація «не визнає дійсності їхніх єпископських свячень і всіх свячень, ними уділених чи які будуть уділені».

ДЗЕРКАЛО

Що про нас пишуть? Euronews Франція

У Львові швидко розвивається галузь інформаційних технологій. Цього року конкурс для вступників у «Львівській політехніці» становив 20 осіб на одне місце. Доходи від експорту послуг українською галуззю інформаційних технологій у 2011 перевищили аналогічні доходи кількох країн – членів ЄС. Це світ, що цілком відрізняється від Східної України, у якій переважає сировинна промисловість.

Polskie Radio Польща

У російській блогосфері з’явилися документи, які доводять, що Станіслав Лем хотів допомогти СРСР збудувати новий танк. 17 жовтня 1944 року Лем начебто надіслав листа з визволеного Львова до Народного комісаріату оборонної промисловості СРСР. На початку листа він описує свої переживання після вступу до міста німецької армії. «У той час я зрозумів […] , що фашизм […] має бути придушено та знищено». Лем пропонував конструкцію великого танка довжиною 10 метрів і шириною 4 метри. Танк важив би 220 тонн. До листа він додав малюнки. Співпрацю з ним, певна річ, так і не розпочали.

№43 1 листопада 2012 року

новини 04

Коханій людині відтепер можна подарувати лавку у Стрийському парку

ожен охочий може увіковічити свої особисті пам’ятні дати у Стрийському парку. Управління екології та благоустрою Львівської міської ради пропонує взяти участь у створенні святкової галереї з лавок. Ідея полягає у встановленні всіма охочими лавок (чи, як називають їх у міськ раді, садово-паркових диванів) із вигравіруваними табличками на честь днів народжень, ювілеїв, весіль чи будь-яких інших пам’ятних дат, або просто для того, щоби виразити свої почуття. Таку галерею планують створити на нижньо-

Три десятки будинків залишилися без тепла до морозів

му бельведері парку (вхід із вул. Паркової). Уже затвердили макет таких лавок. Вартість однієї становитиме 2-3 тисячі гривень. Витрати на їх встановлення бере на себе місто. Час виготовлення – до двох тижнів. Охочих просять звертатися до відділу охорони парків, лісопарків та ландшафтів департаменту містобудування ЛМР (контактна особа – Наталія Михайлюк, тел.: (032) 297-57-55).

• Саме такий макет затвердили у міській раді

У Львові бракує водіїв

ВІЛ-тест задарма

апрошують на роботу кваліфікованих і відповідальних водіїв перевізники міста та ЛКП «Львівелектротранс». Загалом бракує більш як 300 спеціалістів. – Така велика кількість вакансій пов’язана з тим, що зараз починається зимовий період. Водії хворіють, потрібно чимало резервних. Та й загалом зараз кількість таких працівників не відповідає нормативам. Сьогодні перевезення на автобусних маршрутах міста забезпечують більш як 980 водіїв, а мали б понад 1300 осіб. Через це вони працюють щодня, а мають їздити через день, – каже начальник управління транспорту та зв’язку ЛМР Микола Жук. Як повідомили в ЛКП «Львівелектротранс», на підприємстві працює 350 водіїв, середня зар плата становить 3-3,6 тис. грн. На

Коротко Безкоштовні помпи За підсумками VII Всеукраїнської благодійної акції «Серце до серця» Львівщина посіла восьме місце серед областей за збором коштів для дітей, хворих на діабет. Загалом зібрали 215,439 тисячі гривень. Кошти використали на купівлю помп для автоматичного введення інсуліну хворим дітям.

№43 1 листопада 2012 року

омунальне підприємство «Львівтеплоенерго» досі не ввімкнуло теплопостачання у 31 житловому будинку. Причина – вони дотепер не розрахувалися за тепло, яке спожили торік. Як запевняють на підприємстві, поки боржники не заплатять за послугу або принаймні їх не зобов’яжуть поступово виплатити заборгованість, мешканці цих будинків тепла не відчують. Єдиним критичним фактором, який може вплинути на потепління в домівках, є мінусова температура на вулиці – тоді, щоби не позамерзали труби, людям подадуть тепло. За словами Ганни Пищули, прес-секретаря ЛКП «Львівтеплоенерго», наразі опалюють 1608 житлових будинків, які обслуговує підприємство. Нині відключено 31 будинок, із них 25 – за борги, а шість просто не подали акти готовності прийняти тепло. – Переважно це відомчі будинки, які традиційно починають сезон із боргами. Зокрема, чотири гуртожитки ТОВ «Львівський автонавантажувач», п’ять – ЛДБК-2, один – ПрАТ «Агрокультура» та інші. Є навіть одне ОСББ «Явір». Ми запрошували утримувачів цих будинків на нараду на підприємство, проводили розмови. А найгірше, що люди, які мешкають у

Н АТП №1 є 94 водії. На обслуговування маршрутів ЛАТП-14630 залучено 340 осіб, в ТзОВ «Успіх БМ» є 180 водіїв, у ТзОВ «Фіакр Львів» – 180, у ТзОВ «Міра і К» – 186. Середня заробітна плата – 1200-1800 грн. Щодо працевлаштування звертайтесь у відділи кадрів вищезгаданих підприємств.

а Львівщині з 1-го до 30 листопада триватиме загальнообласна інформаційно-профілактична акція «Дізнайся більше про ВІЛ. Зроби тест у кабінеті “Довіра”» задля активного виявлення хворих на ВІЛінфекцію. Під час цієї акції всі охочі зможуть пройти анонімне та безкоштовне тестування не тільки в обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом (Львів, вул. Лисенка, 45), а й у кабінетах «Довіра». Їхні адреси: поліклініка №2 (вул. Симоненка, 4), поліклініка №4 (просп. Червоної Калини, 68) та поліклінічне відділення №2 (вул. Мазепи, 25).

цих будинках, переважно справно платять за тепло, от тільки до нас кошти не доходять, – зазначає Ганна Пищула. За її словами, якщо гроші не надійдуть на рахунки теплоенерго, то мешканці зможуть відчути тепло лише з настанням морозів. Тож радить їм звертатися до керівників організацій, які утримують їхні будинки, і вимагати сплатити чи реструктуризувати борги. Натомість у споживачів ЛКП «Залізничнетеплоенерго» проб лем із теплопостачанням немає. Принаймні з вини підприємства. За словами Мирона Тереха, директора цього ЛКП, тепло отримали всі 520 будинків. – Якщо й виникають якісь проблеми, то це поодинокі випадки. Переважно аварійні прориви.

У такому разі тепло пропадає на півдня, не більше, – запевняє пан Терех. Щоправда, додає: йому відомо про кілька будинків, де зараз немає тепла. Однак це ініціатива або мешканців, або утримувача будинку. «Наприклад, у нас є ОСББ в Рясному, яке нещодавно створили, зараз вони переукладають із нами угоди. За день-два там буде тепло. Ще в одному будинку, який утримує “Карпадбуд”, теж холодно. Там щось ремонтують і заодно дозбирують гроші в боржників. Можливо, ще десь є такі, але я про них не знаю. Ми подали тепло всім», – резюмує Мирон Терех. Керівник підприємства додає, що відмовився від практики не вмикати тепло боржникам після рекомендації Антимонопольного комітету України.

Молитва за примирення

листопада на українських та польських похованнях Личаківського цвинтаря відбудеться спільна міжнаціональна заупокійна молитва. Збір учасників о 13:30 біля входу на кладовище. Організатори – Український католицький університет та Незалежний культурологічний часопис «Ї». Таку акцію проводять

щороку. Молитва відбудеться під гаслом: «Вибачаємо і просимо вибачення». Захід благословили й неодноразово брали в ньому участь: блаженніший Любомир кардинал Гузар, Мар’ян кардинал Яворський, архієпископ Мечислав Мокшицький, владика Венедикт Алексійчук, владика Борис (Ґудзяк).

В облраді змінять голову

а результатами виборів голова Львівської облради Олег Панькевич, який ішов під №7 у списку ВО «Свобода», проходить до парламенту. Відповідно, облраду чекає переобрання голови. Також змінять обласну раду на Верховну: Степан Кубів, Ірина Сех,

Олег Тягнибок, Михайло Блавацький, Леонтій Мартинюк, Ірина Фаріон, Ярослав Дубневич, Василь Пазиняк, Ігор Кривецький. З міської до Верховної Ради перебереться Юрій Михальчишин, Руслан Кошулинський, Михайло Хміль, Ярослав Гінка, Олег Махніцький.

Віддали серце і голос

Каплиця у Язлівчику

Шахта зупинилася

Відкрили лікарню

Переможці олімпіади

День виборів найбільше запам’ятається молодятам. Хоча зареєструвати свій шлюб 28 жовтня у львівських РАЦСах захотіли лише три пари. Молодята дату вибрали ще кілька місяців тому. Те, що найщасливіший день у їхньому житті – ще й дуже важливий для держави, зрозуміли недавно. У РАЦСах кажуть: такі «виборчі» шлюби – рідкість.

На Львівщині, в Язлівчику, на місці костелу спорудять капличку. «Оскільки місце, де був костел, визначене мешканцями як сакральне, то вони попросили нас запроектувати капличку, яка буде на місці костелу. Ми, звичайно, погодилися», – сказала Романа Цєльотковська, завідувач кафедри «Гданської політехніки».

На Львівщині зупинено роботу шахти «Зарічна» у зв’язку з незадовільним станом головних канатів клітьового підйомного комплексу. Також заборонено проведення двох прохідницьких вибоїв на шахтах «Львіввугілля», «Лісовій» та «Відродження». На 29 працівників вугільних підприємств накладено штрафи.

Урочисто відкрили реконструйоване приміщення Турківської центральної районної лікарні. Її оновлення розпочали 1998 року. Із 2011-го функції замовника виконує управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації. Загальна кошторисна вартість об’єкта становить 18,9 млн грн.

16-24 жовтня в Кореї відбулася ХVIІ Міжнародна астрономічна олімпіада, в якій взяли участь 80 учнів із 21 країни. Змагання проводили у три етапи: тео ретичний, спостережний і практичний тури. Українська команда отримала чотири нагороди. Три срібні медалі вибороли: Дмитро Федоряка, Арсен Масляк і Катерина Баринова.

вибори 05

Ірина Залецька

ього року на Львівщині за голос пропонували 50-200 гривень, «каруселі» організовували мажоритарники, а члени виборчих комісій неправильно штампували бюлетені. Загалом же представники громадських організацій, які моніторили вибори, запевняють: значних порушень, що вплинули б на результат, немає, але такого непрофесійно організованого виборчого процесу не пам’ятають давно.

•

«Вибув» не там

Перше порушення, яке зафіксували спостерігачі ГМ «ОПОРА», – неправильно проштамповані бюлетені у восьми дільницях 115 округу. Зокрема замість того, щоби ставити штамп «вибув» у квадратику для голосування навпроти партії «Собор», члени дільничних комісій поставили його або на назві, або поруч із нею. Аналогічна ситуація на одній дільниці в 126 окрузі, у 119-му і на двох у 120-му.

•

«Карусель» за 200 гривень

Всі у список!

Також були проблеми зі списками виборців. Деякі члени дільничних виборчих комісій вносили у список виборців у день виборів без жодних на те підстав. Зокрема в 115 окрузі на спеціальній дільниці в лікарні на вул. Навроцького. Окрім цього, там після того, як почалась процедура голосування, замість того, щоби взяти точний список виборців, члени ДВК взяли попередній. А в попередньому списку виборців

Багато дрібних порушень перетворилися на великий безлад цях. На деяких температура падала до нуля градусів. Зокрема, в селі Переволочна у 119 окрузі та в одному з сіл 120 округу. Це села, де немає газу, приміщення для голосування опалювали пічкою, яку, звичайно, ніхто напередодні не протопив. Зі світлом теж були проблеми. Зокрема в селі Лелеків у 119 окрузі в кабінках для голо-

організацію підкупу у 122 окрузі у Львові. Спостерігачі повідомляли, що у деяких селах цього округу агітують алкогольними напоями за «УДАР» та Партію регіонів. А в селі Кам’янобрід сільський голова на дільниці агітував за Тараса Козака.

Андрій Дутчак, координатор кампанії спостереження за парламентськими виборами ГМ «ОПОРА».

““

Щодо організації, то це дуже погані вибори. Зокрема через те, що перед їх початком змінювали закони, процедури й ніхто не займався навчанням членів ДВК, інструктажем членів ОВК.

немає графи, де виборець ставить свій підпис. Помітили це лише після того, як провели процедуру голосування. Подзвонили по консультацію на окружну виборчу комісію, а ті порадили їм взяти той список, що потрібно, і ще раз пройти процедуру голосування виборців. У результаті на цій дільниці вибори хочуть визнати недійсними. На іншій спеціальній дільниці в цьому ж окрузі, яка теж знаходиться в лікарні, у список внесли лікарів, які там працювали в день виборів.

•

Без світла через веб-камери

Дуже багато було звернень про холод на дільни-

Якщо говорити про порушення, то ці вибори за їх кількістю практично нічим не відрізнялись від попередніх місцевих, президентських чи дострокових парламентських. Як і тоді, так і сьогодні не зафіксовано серйозного втручання у виборчий процес з боку котрогось суб’єкта виборчого процесу. Не було цільово організованих «каруселей» чи підкупу виборців. Щодо організації, то це дуже погані вибори. Зокрема через те, що перед їх початком змінювали закони, процедури й ніхто не займався навчанням членів ДВК, інструктажем членів ОВК. Усі ці дрібниці в кінці вилились в великий безлад.

сування було дуже темно і люди не бачили, де ставити галочки. Відповідно, деякі робили свій вибір за межами кабінки для голосування. В селі Гаї бути перебої зі світлом, лампочки постійно мигали. Голова ДВК вважала, що це через веб-камери, які «беруть» багато електрики.

•

Які вибори без бійки

У 120 окрузі, по обіді в селі Конюшки-Королівські на ДВК прийшов п’яний чоловік, вчинив бійку з міліціонером. Після чого представники правоохоронних органів забрали його в райвідділ. Урни він не розбив, але інцидент був.

•

…алкоголю

Під вечір почали з’являтися більш серйозні сигнали. Було дуже багато повідомлень про можливу

•

Бюлетень – лише за паспорт

Були такі порушення, яким вдалося запобігти. Зокрема, в 119 окрузі та Яворівському районі люди намагалися проголосувати за закордонним паспортом чи іншим посвідченням. Однак спостерігачі вчасно це помітили.

… і підкупу виборців

Студенти з гуртожитків «Львівської політехніки» повідомили, що тут пропонують 200 грн за голос на користь партії «УДАР» або Оксани Юринець. Коли на місце приїхали офіційні спостерігачі від «ОПОРИ», їх впустили лише на територію дільниці, а в гуртожиток ні. Сама Оксана Юринець запевняла, що це провокація проти неї. Також на Городоцькій, 195 були помічені підозрілі люди, які підходили до виборців перед тим, як ті заходили на дільницю. Коли приїхали спостерігачі з фотоапаратами, ці люди зникли.

•

газетної печатки були печатки районних організацій партії. Юристи запевняють, що це мало б стати підставою для відмови їх реєстрації на дільниці. На одній дільниці також були два спостерігачі від Партії регіонів, тоді як має право перебувати лише один.

Газетна посвідка від Партії регіонів

Численні порушення зафіксували у Жовківському та Яворівському районах та 115 окрузі. Зокрема, там були люди з посвідченнями журналістів від газети «Львівські регіони», на яких замість

Відділення №2, вул. Валова, 15, тел.: (032) 242-65-01, (032) 235-65-44 Відділення №9, вул. Куліша,1, тел.: (032) 242-85-08, (032) 297-06-64 Відділення №12, вул. Ярослава Мудрого, 1, тел.: (032) 297-08-95, (032) 242-85-11 Відділення №19, вул. Саксаганського, 10, тел.: (032) 261-54-15, (032) 261-54-16

№43 1 листопада 2012 року

розмови 06

«С» Соні Кошкіної

Про страх, совість, співчуття, стать і самодостатність у професії журналіста Cоня Кошкіна (справжнє ім’я Ксенія Василенко) – журналістка, співвласник і шеф-редактор інтернет-видання «Лівий берег» (LB.ua). Із 2003-го до 2005 року була кореспондентом газети «День». Спеціалізувалася на висвітленні діяльності Партії регіонів. У вересні 2005-го почала працювати в інтернет-виданні «Обозреватель». У червні 2009 р. стала

оловний редактор Lb.ua Соня Кошкіна за якийсь рік встигла оприлюднити смс-переписку нардепа від Партії регіонів Володимира Ландика, котрий усіма силами намагався врятувати імідж свого сина, який жорстоко побив дівчину. Соня пережила цькування з боку влади, а зараз її через суд намагаються позбавити наукового ступеня.

•

Страх

zzСтрах є однією з причин порушення стандартів журналістики, зокрема збереження балансу. Наприклад, складно звертатися до героя критичної статті, коли очікуєш від нього агресивної реакції. Як побороти відчуття страху? Чи було воно у Вас? Узагалі страх – це реакція, яку можна подолати раз і назавжди, чи риса, яку щоразу треба в собі перемагати? – Страх – ірраціональне почуття. Ти ніби розумієш головою, звідки він бере свій початок, але що з ним робити?.. Тому краще про це взагалі не думати. Як тільки починаєш думати – починаєш боятися. От радила студентамжурналістам: не бійтесь охоронців. Ти бачиш об’єкт, знаєш, що тобі потрібно зараз поставити йому питання. А охорона – ніби меблі, які треба обійти і не зашпортатись. Усе. Її просто потрібно оминути, не звертаючи на неї жодної уваги. Що вона вам зробить? Ноги відтопче, в найгіршому

№43 1 листопада 2012 року

шеф-редактором і співвласником інтернет-видання «Лівий берег», що позиціонує себе як «сайт суб’єктивної журналістики». Ресурс відомий скандальними фоторепортажами з Верховної Ради (зокрема фотофіксація смс-переписки нардепа Володимира Ландика в залі для голосування, через що проти Соні було порушено кримінальну справу).

• фото: Олена Клименко

– У мене спадів ніколи не було – навпаки. От вам приклад – мій перший ноутбук. Дуже добре пам’ятаю, як, відкладаючи на нього гроші, думала: маючи ноутбук, я буду більш мобільна, відтак зможу працювати одночасно не на двох роботах,

разі – обматюкає. Але яке це має значення, коли ви отримуєте відповідь на своє запитання?! Часто мене питають те саме: «А Ви не боїтеся?». Ні, не боюся і ніколи не боялася. Була така російська гімнастка, олімпійська чемпіонка Світлана

лося безліч людей, відтак довелося розібрати дах будинку, де перебував Ісус, і спустити каліку на простирадлах. Спаситель зцілив хворого, сказав йому: «Іди й не гріши більше». Чоловік самотужки встав, узяв свою постіль і пішов. Він, образно кажучи, узяв свого хреста і пішов з ним, аби носити його за собою все життя і пам’ятати, чому його розбив параліч. У кожного є такий свій хрест. І, безперечно, ми маємо пам’ятати про свої помилки. Але дуже можливо, що твоя подальша діяльність дасть тобі змогу не тільки їх спокутувати, а й допомогти багатьом людям. Ти не мав би такого шансу, якби прийняв неправильне рішення і зовсім пішов з професії.

““

Після двох-трьох ґрунтовних публікацій уже жоден серйозний співрозмовник не сумніватиметься, хто перед ним і як із цим журналістом говорити. Якщо тебе читають і твоє слово має вагу, все інше другорядне.

Хоркіна. Її про це теж запитували: як можна легко крутитися на поперечині, коли знаєш: один необережний рух – і станеш назавжди калікою? Хоркіна підіймає перед камерою руки (дуже добре пам’ятаю це інтерв’ю, хоча бачила його років у 17-18), а тоді саме були в моді довгі гелеві нігті і ось у неї – саме такий манікюр. Каже: «Бачите мої руки? Так от, я кручуся навіть не на кінчиках пальців – на кінчиках нігтів. Але варто про це подумати – все, мені кінець». Аналогічно – в журналістиці. Наполегливість, бажання дістатися до суті – найкраща мотивація. І вони несумісні зі страхом. zzТобто рецептом від страху є добра мотивація? – Якщо нема мотивації для роботи в журналістиці, варто змінити професію. zzМотивація може зникати і з’являтися? У Вас таке траплялося?

як зараз, а на трьох. А три роботи – це не тільки гроші, це й досвід, і можливість саморозвитку тощо. Така у мене, 18-річної, була логіка.

•

Совість

zzОкрім

задоволення і власного розвитку, журналістика – це велика відповідальність. Можеш дуже сильно напартачити. Тут постає питання совісті. Якщо ти помилився, як із цим жити? Іти з професії чи ні? Перед Вами поставали такі дилеми? – Людина має бути порядною і чесною сама з собою. Насамперед. Так, можна себе переконати, що ти – правий, але насправді знаєш, що це не так, що добром це не закінчиться. Це стосується будь-якої професії, життя загалом. Є біблійна притча про розслабленого. Якось до Ісуса друзі принесли розбитого паралічем чоловіка. Навколо юрби-

•

Співчуття

zzЩе є співчуття, коли боїшся нашкодити людині, навіть якщо вона винна у якихось серйозних зловживаннях. Коли спілкуєшся і починаєш розуміти, чому хтось вчинив саме так, а не інакше. Це жива істота, у неї є сім’я, близькі. – Потрібно дати людині змогу максимально себе проявити. Одній стороні конфлікту – і так само іншій. А журналіст мусить дистанціюватися. Тут добре зараджує пряма мова. Вам потрібно передати на папері все так, аби відчувалося у розмові все, що зрозуміли ви. Право на оцінку залиште за читачем. zzА якщо людина каже, що от, ви про це напи-

шете, а в мене діти малі, мене звільнять і їх не буде за що ростити? – Пишіть усе це прямою мовою – все, що вам кажуть. Убивці теж можуть мати дружин, дітей і дуже їх любити. Завдання журналіста – показувати, дати змогу кожній стороні максимально проявити себе в усіх аспектах, у тому числі в людському. Бо не завжди людина, про яку всі ЗМІ раптом написали, що вона сволота, є дійсно поганою. Але це й не привід кидатися її виправдовувати чи захищати. Ваше завдання – зрозуміти, що ж відбулося насправді.

•

Стать

zzКостянтин Усов у майстер-класі для студентівжурналістів якось сказав, що жінкам лише з огляду на стать може бути легше отримати певну інформацію. Вам приналежність до жіночої статі давала якісь переваги у професійній діяльності? – Міф. Навпаки – жінці важче, особливо в нашому суспільстві, котре, м’яко кажучи, не вирізняється гендерною ліберальністю. Важко проводити розслідування. Елементарно – з точки зору фізичної витривалості. Щодо збору інформації в кулуарах, а не в «полі» – це ще складніше. У кримінальному світі є такий термін «розвести на любов». Це такі вмовляння, задобрювання, лестощі – «навіщо це тобі треба, та ми тут усі хороші» тощо. До жінки-журналіста

їх часто намагаються застосовувати. Утім ця проблема просто вирішується: після двохтрьох твоїх ґрунтовних публікацій уже жоден серйозний співрозмовник не сумніватиметься, хто перед ним і як із цим журналістом – хлопцем чи дівчиною – говорити. Якщо тебе читають і твоє слово має вагу, все інше другорядне.

•

Самодостатність

zzЩо повинен уміти журналіст для того, аби бути самодостатнім? Щоби не залежати від обставин і дати собі раду, навіть якщо втратить роботу? Водночас, може, залежність від того чи іншого видання теж дає людині певну силу? – Перше і головне – потрібно бути професіоналом. Звісно, багато залежить від майданчика. Не завжди формат того чи іншого видання дає можливість цілком себе проявити. Наприклад, у газеті ти маєш для тексту чверть шпальти, а у тебе класного матеріалу – на розворот. На телебаченні маєш три хвилини ефіру, а матеріалу – на документальний фільм. Подібні невідповідності часто спричинюють депресії, відчуття недосконалості. Тут уже редактор повинен стежити, максимально сприяти створенню таких умов, аби кожен член колективу міг якнайкраще розкритися, проявити себе. Настільки, наскільки можливо. Але основне, повторюся, любити те, що ти робиш. Розмовляла Василина Думан

розмови 07

«Ми стали духовно дуже лінивими» Блаженніший Любомир Гузар – це людина, до якої хочеться пригорнутися. Йому 79 років, але поруч із ним почуваєшся захищеним, а його слова западають глибоко в душу і пробуджують віру.

Церква і відповідальність влади zzНарод заслуговує на ту владу, яку він має? – Не думаю, що то є цілковито неправдиве твердження. Але коли ми говоримо про «заслуговує», то це означає, що народ не намагається мати кращу владу. Загал повинен вдаватися до серйозних заходів, щоби поправити ситуацію. Наскільки чесно ми стараємося, щоби наша влада на різних рівнях була доброю? Якщо не докладаємо зусиль, то справді маємо те, що маємо, – і більше мати не будемо. Бо без зусилля зі сторони всього народу годі, щоби воно само нам із неба впало. Під цим кутом зору народ повинен дуже серйозно трактувати свою відповідальність. У нормальній добрій державі усі мають щиро старатися, щоби ситуацію зробити

не місце для політичної реклами. І священик, який дозволяє собі використовувати проповідальницю як засіб політичної пропаганди, бо він за те отримує якісь дари, не виконує свого завдання як треба і шкодить тим людям, яким має служити.

кращою. Якщо громадяни відчувають, що влада не виконує свого завдання, що вона не дбає про загальне добро, то тоді треба таку владу змінити. Суспільство має на це право. zzЯк Церква може захистити людину від кривди влади? – Те, що Церква може й повинна робити, – це звертати людям увагу на їхню відповідальність. Відповідальність влади – бути доброю владою. Відповідальність громадянина – бути справді добрим громадянином. Церква не є інституцією, яка повинна щось робити в політичній царині. zzА як бути зі священиками, які агітують? – Їх треба карати. Бо Церква – це проповіду вання Божого слова, а

zzДе межа співпраці і чи взагалі можлива така взаємодія між Церквою й політикою? – Насамперед Церква має виховувати політиків, нагадуючи їм, що їхнє завдання – служити народові. Служити, а не панувати над людьми. Є певні моменти, коли церковні уряди можуть співпрацювати з політиками у конкретних проектах, які є на благо загалу. Наголошу: на благо загалу, а не якогось одного кандидата.

Три спокуси в житті людини zzЯкі головні спокуси є перед сучасною людиною? – Їх три: секс, влада і гроші. Дві останні спокуси сьогодні є дуже виразними і яскравими. Спокуса полягає в тому, що речі, які самі собою є добрими, використовують не для загального добра, а винятково для добра особистого чи якоїсь дуже обмеженої групи людей. Мені здається, що в наших обставинах це вже є конкретною причиною тих негараздів, які ми маємо сьогодні. zzЧи

поділяєте думку про кризу духовності в сучасному світі? – Гадаю, зараз у світі є суттєва проблема духовності. Тут маємо на це низку причин. Ми є спадкоємцями минулого століття – воно ж було дуже страшним. Лишень подумайте: дві світові війни, щонайменше три жахливі диктатури (більшовицька, гітлерівська і фашистська в Італії). А крім того, ще

багато менших за своїми масштабами режимів у різних країнах. Також у минулому столітті ми були захоплені технічним поступом. Але той поступ дав нам не тільки атомну енер-

духовні цінності не дуже популярними. Тож не кажу, що все було однозначно погано. Але коли зіставляємо негативні впливи минулого століття і його добрі досягнення, то зле

““

Якщо люди відчувають, що влада не виконує свого завдання, то треба таку владу змінити. Суспільство має на це право і навіть обов’язок.

гію, а й атомну бомбу. А ще в Радянському Союзі послідовно намагалися вигнати Бога. Щось подібне було і в інших державах та ситуаціях. Це ранило душу людини. Ми ще не опам’яталися від усього цього. Після Другої світової війни сталася ще одна дуже важлива річ. Це добробут. Після війни, після всього того, що люди пережили, була нагода справді споживати. І люди почали захоплюватися тим споживацтвом – тепер собі можемо справді дозволити все! Але це споживацтво зробило

переважає. Сьогодні ми починаємо приходити до тями, але ще не дуже. Візьмімо таку річ, як екологія. Руйнуємо природу, усі кажуть: якщо так триватиме й надалі, то буде кінець людського роду. Але ми не беремося щось змінити. Може, нас ще добре не настрашило? Господь часами допускає (і то знаємо з історії), щоби людей добре трусонуло – й аж тоді приходить навернення до духовних цінностей. Тож надіймося, що Бог нас навчить, але молімося, щоби ми не мусіли при тім багато терпіти.

• фото: Ольга Годованець

Не завжди Церква є вислухана чи почута zzЧи бачите загрозу секуляризму для Церкви і суспільства? – Абсолютно так. Секуляризм – це життя у світі, де немає Бога. Я вам наведу такий невеличкий приклад. Західна Європа не хоче визнати, що вона виросла на християнських засадах. Бо якщо вона це визнає, тоді треба буде об’єктивно їх повертати. Ці засади є вимогливими, а люди неготові жити за принципами, які вимагають від них якоїсь жертви. Споживацтво полягає не тільки в тому, що ми втішаємося з матеріальних благ, – воно так понизило нашу здатність до опору, що ми стали духовно дуже лінивими. zzЧи Церква у сучасному світі є почута? – Не думаю. Є зусилля в різних місцях та обставинах, але не всюди і не завжди Церква є вислухана чи почута. А ще вона не завдає собі достатньо зу-

силля, щоби промовляти до людей. Це зі сторони Церкви теж є слабкість. Маємо конкретний випадок, коли теперішній папа Бенедикт XVI старається говорити головно до західноєвропейської цивілізації про Божі речі. Але він не кожного разу знаходить підтримку. Навіть із нутра Католицької церкви. Ви пригадуєте, ще Іван Павло II уже говорив про другу євангелізацію? Що це означає? То треба немов наново проповідувати Євангеліє. Так, як колись, дві тисячі років тому, апостоли розійшлися по світу, щоби проповідувати Євангеліє Христове, ми сьогодні мусимо взятися до того наново. Вже Іван Павло II то відчував. Ви пригадуєте, він дуже багато їздив, у багатьох місцях мав контакт із реальністю і дуже на цьому наголошував. А теперішній папа намагається продовжувати це.

zzЯк

навчитися ставитись до людей однаково, не захоплюватися одними й не зневажати інших? – Кожен із нас повинен запитати себе: хто я є? Хто дав мені дар життя? Хто дає мені таланти? Для чого існую? А тоді, коли ми знайдемо для себе відповіді на ці питання, зрозуміємо, що це все від Бога, що Бог дає життя, покликання, таланти і що Він же дає нам призначення до вічного щастя, то після цього ми оглядаємося і бачимо довкола себе таких, як ми, і кажемо: «Та чекайте, як Господь мені то дав, то і йому таке саме». Любити ближнього можна тільки тоді, коли ми любимо самих себе. Любити себе не означає шукати вигоди, а те, що ми цінуємо нашу власну людську природу і гідність. І якщо ми цінуємо це в собі, то будемо цінувати в інших.

Труднощі єдиної церкви в Україні zzЧи вірите в те, що в Україні можлива єдина помісна церква? – Вона не тільки потрібна, а й конечна. Чому? Бо Ісус Христос заснував тільки одну Церкву. Ми, люди, поділили її нашими гріхами. Візьмімо київську Церкву за часів Володимира. Скільки їх було? Одна. А скільки є сьогодні? Щонайменше чотири гілки. То не є чотири Церкви, але

чотири гілки київської Церкви. Отже, працювати для того, щоби була єдина Церква, – це наш обов’язок. Інша річ, які є труднощі. Ми маємо чотири гілки, правда? Маємо Українську греко-католицьку церкву, Українську православну церкву Московського патріархату, Українську православну церкву Київського патріархату, Українську

автокефальну православну церкву. Запитайте звідтам чотири особи – і всі вони скажуть: «Так-так, має бути одна – наша!» Правда? То є перша трудність. А друга... Ми тисячу років ту Церкву ділили, то за два тижні її не змінимо. Треба дуже попрацювати, щоби повернутися до єдності. А це вимагає великого зусилля. Записала Василина Думан

№43 1 листопада 2012 року

тема 08

Наталія Горбань

юджетні авіалінії почали з’являтися і в нас. Принаймні у цьому переконують у львівському аеропорту. Чи справді літати стало дешево, скільки коштують перельоти і коли слід бронювати квитки, аби подорожувати й економити, ми спробували з’ясувати, проаналізувавши ціни на авіаперельоти зі Львова.

Купуй вже, мандруй у будні

ешевше купувати заздалегідь. Адже вартість квитків залежить від викуповуваності: що менше місць залишається, то вищою стає вартість квитка, пояснюють клієнтам працівники авіакомпанії «ВіззЕйр Україна». «Бронюючи квиток заздалегідь, ви маєте можливість придбати його за найкращою ціною. Що ближче до дати вильоту, то більше зростає попит на квитки і зменшуються шанси знайти місця за низькими цінами», – йдеться на сайті Міжнародних авіаліній України у закладці «Як купити дешевше». Тут також рекомендують: якщо для вас не є суттєвою конкретна дата, то намагайтеся подорожувати у будні. Таким чином отримаєте відразу дві переваги: квитки на такі рейси часто є дешевшими за аналогічні на суботу чи неділю, а ще доведеться стояти в менших чергах, проходячи формальні процедури в аеропортах, адже, зазвичай, на повітряних вокзалах у будні менш людно. Власне ці два універсальні правила – заздалегідь та в будні – характерні для багатьох авіаліній. До прикладу, «ЛОТ Польські авіалінії» переліт зі Львова до Варшави пропонує від 1112 грн. Утім що ближче до дати вильоту, то менша ймовірність купити квиток до столиці Польщі за таку ціну. Купуючи на найближчі дати, можна натрапити на ціни, вищі від зазначеної навіть у сім разів! Так, станом на 29 жовтня вартість квитка Львів-Варшава в один бік на 10 листопада становила 1112 гривень, а от на день раніше, на 9 листопада, такий квиток коштував

7882 гривні! Цікаво, що ціни зростають за лічені дні – квиток на те ж 9 листопада на тиждень раніше коштував на три з половиною тисячі гривень менше. Діє в цій авіакомпанії і правило дорогих квитків вихідного дня. У п’ятницю, суботу та неділю вони здебільшого дорожчі на кілька сотень гривень. Однак говорити можна лише про тенденції, а не про чітку схему, адже правила тут працюють не завжди: іноді в суботу квиток можна купити за 1112 гривень, а серед тижня – за 4205 грн. Така ж система діє і в «Турецьких авіалініях», хоча теж із винятками. Іноді купити квиток недорого можна навіть у переддень вильоту – до прикладу, квиток зі Львова до Парижа на 30 жовтня за день до того продавали за 305 доларів. Це мінімальна ціна для цього напрямку, яку нам вдалося знайти. Натомість 6 листопада квиток в один бік уже коштував 1027 «зелених», а вже за тиждень ціна знову поверталася до тих самих 305 доларів. Утім вартість перельоту не завжди залежить від часу. Ціни на «Австрійських авіалініях» не змінюються незалежно ані від свят, ані від часу вильоту. Квиток Львів-Відень коштує від 685 американських доларів (для економ-класу) до 1125 (бізнес-клас). Дістатися за три з половиною години на борту літака цієї компанії зі Львова до Парижа в економ-класі вдасться за 788 доларів (6304 грн). Майже стільки ж коштуватиме квиток економ-класу ЛьвівАмстердам. Таку ж незалежність від свят і вихідних ми побачили у «Люфтганзі» й «Аеросвіті».

Далека Україна

оденно львівський аеропорт обслуговує близько 30 рейсів. Нині пасажири можуть дістатися прямими рейсами до близько 20 країн світу, кажуть в аеропорту. На цьому тлі внутрішнє авіасполучення в самій Україні виглядає аж надто нерозвинутим. Щоденно із львівського аеропорту можна полетіти до Києва. Це єдине українське місто, з яким є регулярне

№43 1 листопада 2012 року

авіасполучення. Та й ціни на внутрішні польоти не спонукають мандрувати Україною. Політ Львів-Київ із Міжнародними авіалініями України, так само, як і з «Аеросвітом», обійдеться у суму від 1280 грн. А політ ЛьвівДонецьк (із пересадкою) літаком МАУ – щонайменше у 1400 гривень. Для порівняння, ця ж авіакомпанія пропонує політ Львів-Москва від 1180 грн.

За дев’ять місяців 2012 року Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького обслужив близько 440 тисяч пасажирів та більше 8 тисяч рейсів, що на 20% перевищує показник 2011-го. Цьогоріч розпочато чимало нових рейсів як у рамках чартерної програми (Львів-Задар, Львів-Іракліон, Львів- Салоніки, Львів-Даламан, ЛьвівБургас, Львів-Дубаї, ЛьвівАшгабат, Львів-Сімферополь), так і в рамках регулярних польотів: Львів-Краків, Львів-Вроцлав («Євролот») Львів-Москва (Домодєдово), («Ямал») Львів-Баку («Азербайджанські авіалінії») Львів-Стамбул (АП ім. Сабіхи Гьокчен), («Пегасус

Ерлайнз») Львів-Мілан (Бергамо), («Візз Ейр Україна») Львів-Київ (Жуляни), («ЮТейр Україна). Загалом у Міжнародному аеропорту «Львів» імені Да нила Галицького працює 18 авіакомпаній: «АВСТРІЙСЬКІ АВІАЛІНІЇ» тел.: (+38) 032 297-62-90 http://www.austrian.com/ «ЮТЕЙР» тел.: (+38) 032 229-82-99 http://www.utair.ru/ CARPATAIR тел.: (+38) 032 297-62-66 http://www.carpatair.com/ «МІЖНАРОДНІ АВІАЛІНІЇ УКРАЇНИ» тел.: (+38) 032 295-6-777 http://www.flyuia.com

«ЛЮФТГАНЗА» тел.: (+38) 032 297-61-10 http://www.lufthansa.com «ТУРЕЦЬКІ АВІАЛІНІЇ» тел.: (+38) 032 297-08-50 http://www.turkishairlines.com/ «РОЗА ВІТРІВ» тел.: (+38) 032 295-82-98 http://www.windrose.aero/ «ЧЕСЬКІ АВІАЛІНІЇ» тел.: 0 800 50-53-16 http://www.czechairlines.by «ЛОТ ПОЛЬСЬКІ АВІАЛІНІЇ» тел.: (+38) 032 229-85-00 http://www.lot.com «АЕРОСВІТ» тел.: (+38) 032 229-80-24 http://www.aerosvit.ua «ВІЗЗ ЕЙР УКРАЇНА» тел.: +38 (044) 206-48-88 http://wizzair.com

«ДНІПРОАВІА» тел.: (+38) 056 740-70-00 http://www.dniproavia.com/ «АСТРА ЕРЛАЙНЗ» http://www.astra-airlines.gr «АЕРОНІКС» тел.: (+38) 032 297-02-96 http://www.aironix.ua/ «АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІ АВІАЛІНІЇ» тел.: (+38) 044 246-42-36 http://azal.az/ «ЄВРОЛОТ» телефон: (+48) 225-740-740 http://eurolot.com/ «ЮТЕЙР УКРАЇНА» тел.: (+38) 032 229-82-99 http://utair.ua/ «ПЕГАСУС ЕРЛАЙНЗ» тел.: 0 800 505-510, (+38) 032 244-43-01

Бюджетні авіалінії – вигідно, але не густо

оки що в небагато міст можна полетіти бюджетними авіалініями зі Львова. Як розповіли у львівському аеропорту, в місті працюють три бюджетні авіакомпанії. Першою на наші терени увійшла «Візз Ейр Україна». Сьогодні вона регулярно літає до Венеції, Дортмунда та Мілана. Загалом виконує 9 рейсів на тиждень. Ціни у них подекуди справді приємно дивують. Скажімо, до Мілана можна дістатися всього за 261 гривню. Сума, як для авіаперельоту, справді мізерна. Щоправда, і трапляється дуже рідко. Такі дешеві перельоти до Мілана на момент підготовки матеріалу були лише 13-го, 15-го й 18 грудня. А от базова ціна, яка є доволі часто, – 341 грн за квиток Львів-Мілан. Щоправда, що

ближче до вильоту, то менше у вас шансів помандрувати за такі гроші. Та й у період свят на такі ціни не сподівайтеся. Скажімо, 27-го та 29 грудня політ до Мілана обійдеться у 1011 гривень, а 5 січня ціна підскочить аж до 2141 гривні. Стабілізуються ціни лише в лютому. Подібна ситуація і з польотами до Венеції. У найближчі дні ціни становлять 400-600 гривень. А купуючи на два тижні наперед, можна натрапити і на 341 грн. Така вартість на цей напрямок трапляється найчастіше. Щоправда, не на свята. Бо в кінці грудня та в січні ціни сягатимуть подекуди півтори тисячі гривень. Усе повернеться «до норми» тільки в кінці місяця, коли квиток знову можна буде купити за 341 гривню.

У травні цього року на львівську землю прилетіли літаки ще однієї бюджетної авіакомпанії – «Євролот». Вони виконують рейси Львів-Краків і ЛьвівВроцлав. Здійснюють їх шість разів на тиждень. Політ літаком цієї компанії до польської культурної столиці Кракова обійдеться у 855 гривень, якщо квиток купувати за кілька днів до відльоту, або ж у 245 грн (такі ціни 11-го, 13-го та 27 січня, в лютому та березні). А от до Вроцлава хоча відстань не надто більша, ціни вищі майже вдвічі: «в останній момент» це 855 гривень, а мінімальна ціна становить 484 грн. Найновіший із трьох дешевих авіаперевізників – компанія «Пегасус Ерлайнз». Вона є першим лоу-

кост-перевізником, який пропонує недорогі польоти до Азії, у Стамбул. Рейси розпочали у жовтні 2012 року і здійснюють тричі на тиждень. Із «Пегасус Ерлайнз», якщо купувати квитки всього за кілька днів, політ до Стамбула обійдеться у 134 долари, тобто 1072 гривні за курсом Нацбанку. А от якщо купувати на два тижні наперед, можна зекономити й полетіти за вісім сотень гривень. Найдешевші квитки з’являться трохи більше, ніж за місяць – з грудня, і до березня переліт до Стамбула коштуватиме 536 гривень. Щоправда, напередодні Нового року ціна зросте – до 824 грн. Так само квитки коштуватимуть і влітку, коли попит на мандрівки до Туреччини найбільший.

тема 09

Літати дешевше

Чому дешево?

ешево не означає погано, переконують у Міжнародному аеропорту «Львів» імені Данила Галицького. «Ціна квитків бюджетних авіаперевізників є, зазвичай, набагато нижчою, ніж в інших перевізників завдяки відмові від таких послуг, як харчування на борту літака, безкоштовне перевезення багажу, вибір місця, зміна дати квитка чи повернення коштів за квиток. Проте це не стосується міжнародних стандартів із безпеки по-

льотів чи якості самого пасажирського судна», – кажуть в аеропорту. Те, що квитки дешеві, зовсім не означає, що в літаках незручно, брудно чи невихований персонал. У цьому переконалася львів’янка Ірина Юзик. Вона вже не перший рік користає з дешевих квитків бюджетних авіакомпаній – подорожує за смішні гроші, а все тому, що вміє планувати наперед. – Ми купуємо квитки за кілька місяців до поїздки, іноді навіть за півроку. Але

це єдиний спосіб полетіти до Венеції за 250 гривень чи до Сімферополя в сезон за 80 чи 100 гривень, – каже жінка. Утім, щоби не доплачувати зайвого, насамперед слід уважно прочитати правила авіаперевізника, застерігає Ірина. До прикладу, нерідко доводиться доплачувати, якщо взяти забагато багажу. Тому потрібно заздалегідь з’ясувати, скільки саме кілограмів можна брати зі собою безкоштовно. – Доплачувати потрібно, якщо, наприклад, людина

хоче додаткове місце для ніг, тобто сидіння, перед яким є більше вільного простору, – ділиться Ірина. – Бо у стандартних літаках таких авіакомпаній не дуже багато місця, хоча при звичайному зрості цього вистачає. А от якщо людина висока, то їй може бути незручно сидіти. Ще одна додаткова послуга, яку пропонують бюджетні авіакомпанії, – можливість зайти в літак одним із перших і обрати краще місце для сидіння: у перших рядах чи біля вікна, адже місця не фік-

совані. Така послуга доволі популярна – щоразу є кілька десятків людей на рейсі, які за це доплачують. Місць вистачить усім, але може трапитися, що ті, хто заходить останнім, не зможуть сидіти біля своїх попутників або матимуть менш зручні місця. Такі послуги переважно коштують 10-15 євро. У додаткові 15 євро з особи може обійтися мандрівка, якщо за тиждень до відльоту не зареєструватися. Таке правило з’явилося у «Візз Ейр»: тепер, купивши квиток

за кілька місяців наперед, за тиждень до відльоту треба ще й додатково зареєструватися. Якщо цього не зробити, в аеропорту доведеться доплатити по 15 євро з людини. Реєструватися потрібно через Інтернет. Це не проблема, коли ти вдома. А от коли йдеться про квиток назад і реєструватися треба, відпочиваючи за кордоном, а ви не маєте зі собою комп’ютера та доступу до Інтернету, це дуже незручно. Однак щоби зекономити, доводиться на це погоджуватися.

№43 1 листопада 2012 року

розслідування 10

Соляний шлях до Львова Чому сіль, якою посипають дороги в місті, львівські чиновники закуповують удвічі дорожче • фото: П’єр Фолк

Ірина Залецька

а початку тижня львів’яни вперше цієї осені зіштовхнулись з ожеледицею на вулицях міста. Водії згадали, що потрібно «взути зимову гуму», а також про комунальників, які мають посипати дороги піском. Натомість пішоходи з жахом очікують на черговий сезон соляноболотної хляпи, яка моментально роз’їдає взуття. З Ратуші ж флегматично повідомляють, що комунальники міста готуються до

зимового сезону, районні адміністрації закуповують піскосуміш.

Торік узимку міська рада «висипала» на міські вулиці понад три мільйони гривень. Саме таку суму райадміністрації витратили на закупівлю та перемішування майже 15 тисяч тонн піску і солі. Цього року цифри, найімовірніше, будуть приблизно такі самі. Однак дивує не кількість, а різноманітність цін, за якими райадміністрації купували складові суміші. Як ми з’ясували, чиновники вмудрилися купувати сіль в однієї фірми і в той самий час зі значною різницею в ціні.

Змішувати пісок – це мистецтво

кремі гроші підприємства отримували не лише за постачання піску та солі, а й за їх перемішування, зберігання та відвантажування. «У класифікаторі товарів, на які можна витратити бюджетні гроші, такого товару, як піскосуміш, немає. Тому ми змушені купувати окремо пісок, окремо сіль, а потім домовлятися з якоюсь фірмою, яка має базу, щоби перемішала складники і відвантажувала нам суміш, – пояснює Роман Белень, начальник відділу комунального господарства Галицької РА. – Торік цими питаннями займалося ПП “Мірт”. Цього року буде наше шляхоремонтне підприємство». Чому комунальне шляхоремонтне підприємство не надавало таких послуг

торік, чиновник не пояснив. Врешті, ПП «Мірт» за свої послуги взяло небагато – всього 13 тис. грн. У результаті перемішування однієї тонни піску із сіллю обійшлося у 5 грн. Натомість підприємства, які надавали таку саму послугу для решти районів, цінили її значно дорожче – 66-79 грн за тонну. Тому Залізнична РА заплатила за змішування солі і піску 274 тис. грн, Шевченківська – 212 тис. грн, Франківська – 178 тис. грн, Личаківська – 101 тис. грн. Рекордно малу суму за змішування суміші сплатила Сихівська РА – 2,5 тис. грн. Як зазначив Іван Матківський, саме стільки коштувала послуга екскаватора, який за півтора дня перемішав пісок із сіллю.

Сіль. Пісок. Ціни договірні…

Дорогий соляний шлях

середньому вартість однієї тонни солі минулого сезону обійшлася райадміністраціям у 700-850 грн. Однак траплялися й рекорди. Зокрема, райадміністрації Личаківського району вдалося купити сіль у ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» за рекордно низькою ціною 457,5 грн/т. Натомість Сихівська РА частину солі умудрилася придбати в ПП «Мірт» по 977 грн/т (!). Як пояснив Іван Матківський, головний спеціаліст відділу комунального господарства Сихівської РА, таку вартість платили тому, що кращих пропозицій тоді не отримали. «Основний постачальник солі в Україні – донецька “Артемсіль”. Однак тоді на доставку потрібно було чекати до трьох тижнів. Тож ми купили в ПП “Мірт”, а вони, своєю чергою, закупляли у львівських фірм фасовану. Пам’ятаю, як вони на базі розкривали ті мішки. Тоді були такі пропозиції, ми вибирали з того, що було», – пояснює Матківський. Не сходиться в цій історії лише те, що Галицька РА тоді ж, у січні 2012-го, купила в того ж підприємства «Мірт» сіль по 656 грн/т. Обидві закупівлі відбувалися без проведення загальнодержавного тендера, оскільки сума замовлен-

№43 1 листопада 2012 року

ня не сягала 100 тисяч гривень. Щодо рекордно низької вартості солі, за якою її купила Личаківська РА, то, як пояснив Олександр Добоні, представник ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», її вдалося досягнути завдяки тому, що підприємство купувало цей товар напряму. «Торік ми закупляли сіль безпосередньо у дилерів ДП “Артемсіль”. Домовилися про таку ціну за рахунок великих обсягів постачання», – каже пан Добоні. Щоправда, додає: цього сезону підприємство не братиме участі в тендерах на постачання солі, оскільки міськрада досі винна їм гроші за матеріали з інших проектів. «Також нам не підходить графік роботи. Адже сіль ми зберігали в себе, а на вимогу давали для посипання доріг. У результаті часто потрібно було відвантажувати піскосуміш уночі. Для цього потрібно оплачувати роботу додаткових працівників», – резюмує Добоні. Пісок райадміністрації теж купували за дуже різними цінами. Найдорожче його придбати вдалося Франківській РА у ДП МОУ «Львівський завод ЗК». Це підприємство продало його по 99 грн/т, тоді як інші постачали пісок по 69-84 грн/т.

ому ж такі порівняно дешеві матеріали, як сіль і пісок, так дорого обходяться міській скарбниці? Виявляється, ту кількість солі, яку купують районні адміністрації у дилерів ДП «Артемсіль», класифікують як роздріб. «Я звертався безпосередньо до виробника, але мене скерували до регіональних представників. І навіть у них, щоби купити сіль, потрібно вибрати протягом року певний обсяг. Коли замовляєш мало, то ніхто з тобою не хоче говорити. Ми вибираємо в рік до тисячі тонн. Нам суттєво бракує для того, щоб отримати знижку», – каже Володимир Мельникович, директор ТОВ «СуммусІн», який також продавав місту сіль. За його словами, за сіль також потрібно розрахуватися передоплатою. Виробник же, своєю чергою, зобов’язується поставити товар лише за 90 днів. «Тобто нам потрібно віддати гроші і чекати три місяці. Цей час ми повинні його кредитувати. А потім ще доводиться рік чекати на гроші від міськради. Наприклад, за минулий рік одна з львівських районних адміністрацій досі винна нам 150 тисяч гривень», – резюмує Володимир Мельникович. Купувати сіль у місцевих виробників – теж не вихід. На Львівщині її добувають лише в Дрогобичі, однак у малих кількостях і дуже високої якості.

Ціна такої солі – 1700 грн/т і використовують її лише для харчових потреб. Володимир Мельникович прогнозує, що цього року сіль для посипання доріг буде ще дорожчою, оскільки виробник підняв ціну. Натомість менеджер столичного приватного підприємства «Атена» Олександр Омельчук запевняє: відпускна ціна солі порівняно з минулим роком майже не змінилася. Щоправда, на 20% зросли витрати на перевезення залізницею, що суттєво вплинуло на кінцеву вартість солі. Також її ціна залежить від обсягів закупівлі та способу фасування. «Майже вся технічна сіль іде з ДП “Артемсіль”. Ми купуємо її в офіційних дилерів цього підприємства, оскільки напряму в підприємства її купити не можна. Реалізовуємо по всій Україні. Якби потрібно було привезти, наприклад, 300 тонн солі до Львова, то одна тонна насипом коштувала б 550600 грн, а в мішках – 700-750 грн», – каже пан Омельчук. Чому ж у львівських посередників ціна за сіль сягає майже тисячі гривень за тонну, київські підприємці пояснюють просто – «дольовою участю» замовників. «Не відкрию великої таємниці, коли скажу, що у бюджетних тендерах майже половина йде тому, хто проводить тендер. Саме тому ми в таких тендерах беремо участь дуже рідко», – запевняє Олександр Омельчук.

Експеримент за бюджетні гроші

крім прямих збитків міській казні через «соляні накрутки», піскосуміш завдає багато непрямих збитків безпосередньо львів’янам. Напевно, чи не кожен пішохід стикався з проблемою зіпсованого взуття через надмірне зловживання сіллю на хідниках. Щозими тонни солі потрапляють у міську каналізацію, роз’їдаючи труби. Вже багато років говорять про те, щоби замінити піскосуміш іншим альтернативним матеріалом. Торік міськрада подала надію, оголосивши, що для посипання хідників у центрі міста використовуватимуть так званий бішофіт. Простіше кажучи, тротуари вирішили посипати магнієвою сіллю, яка діє при значно нижчих температурах, ніж звичайна, менш шкідлива для екології і не роз’їдає взуття. Однак виявилося, що така альтернатива не лише значно дорожча (півтори тонни магнієвої солі обійшлася місту у дев’ять тисяч гривень), а й потребує додаткових зусиль із боку двірників. «Звичайно, ця речовина ефективніша, але її потрібно постійно підсипати. Впав сніг, ми посипали сіллю – і він розтанув. Пізніше, коли знову падає сніг, її знову потрібно підсипати. Двірники мають кілька разів на день це робити. Натомість звичайну піскосуміш насипав – і поки вона є, то сніг, який падає, постійно тане», – пояснює Роман Белень, начальник відділу комунального господарства Галицької РА. Тож у міськраді перевагу надали спокою двірників, а не цілісності взуття львів’ян – і цього року альтернативних матеріалів для посипання вулиць не використовуватимуть. Врешті, сіль і пісок вигідні для всіх.

вибори 11

апосна погода не зіпсувала селянам на Львівщині піднесеного виборчого настрою. У селах області вибори – це нагода святково одягтися, навідатися до сільського клубу чи школи (залежно де розташована дільниця), на людей подивитися чи себе показати.

Наприклад, дільнична комісія у селі Фійна Жовківського району – дуже колоритна. На стіні – Шевченко. В кутку – кахельна пічка. Вервечкою сидять жінки у вишиванках – одна краща за другу. Виборці теж приходять мережані та вишивані – як на свято. У селі свідомий електорат – це переважно старші люди. Молоді серед

виборців не так багато. Від різних технік вишивки аж у очах рябить. Хто від якої політичної сили чи кандидата, годі зрозуміти. Щоправда, не всім випала нагода працювати в теплі і затишку. Кілька членів ДВК узяли переносні урни для голосування та подалися до тих громадян, які голосували вдома. Це не лише люди, у котрих проблеми зі здоров’ям, а й усі до одного мешканці хутора Поляни – їм до дільниці кілометрів 20. Тож до них поїхали з переносною скринькою. Членам ДВК, що ходили по людях, пощастило менше – вони себе могли показувати хіба гусям, а дивитися доводилося на сніг і мжичку. Текст: Василина Думан, фото: LUFA

Вибори на селі

№43 1 листопада 2012 року

фоторепортаж 14

Частину історії Львова вкотре поховали під бетоном Юлія Лаврів, Роман Балук

ього разу йдеться про вулицю Лесі Українки, де у XIV-XV століттях оборонним муром закінчувався Львів. Вулиця входить до переліку історико-архітектурної спадщини міста і з 1 листопада має стати повністю пішохідною. Тому шлях до численних кафе, що розташовані на ній, для туристів вирішили встелити новою бруківкою.

А от показати тим самим туристам залишки 500-річних міських мурів, котрі розкопали архе ологи під час ремонту, міська влада не планувала. Понад те, вежі Високого муру тепер уже не зможуть дослідити і майбутні покоління – їх просто залили бетоном. «Цей бетон, з якого зробили подушку під бруківку, ставить великий хрест на ідеї представлення і демонстрування залишків Високого муру. На жаль, на самому початку, готуючи до реконструкції вул. Лесі Українки, міська влада абсолютно нехтувала питанням археології. Проект капітального ремонту, замовником якого було управління капітального будівництва, не передбачав жодних археологічних досліджень.

Тому й не заплановано, що з цими залишками муру щось робитимуть», – розповів президент благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини міста Львова» Андрій Салюк. Незрозумілою також є доцільність такої товстої бетонної подушки, якщо основне навантаження вулиці – це пішоходи і столики кав’ярень. Та й вилився цей ремонт у кругленьких 10,1 млн грн. «То або ви не вмієте правильно брукувати вулицю, так, як це робили колись – на пісок, і для пішоходів робите бетонну основу, або це якесь закопування грошей і використання технологій, які є некоректними у даному випадку», – зазначає пан Салюк. Разом із тим, бетон не пропускає вологи, яку в результаті вберуть стіни старих кам’яних і цегляних будинків, що призводить до їх повільного руйнування. «Зрештою, – впевнений науковець, – що далі, то більше ЮНЕСКО перестає звертати увагу на такі випадки. Вони все частіше кажуть: хочете заливати свою історію бетоном – заливайте. У цьому ми демонструємо своє ставлення до історії – байдужість і некоректну поведінку. Адже протягом минулого півдесятка років під бетоном у Львові поховали не один цікавий шматок древньої історії. • фото: Роман Балук

№43 1 листопада 2012 року

життя на людях 15

Львові відбувся концерт рок-гурту Scorpions у межах другої частини фінального туру The final sting. Виступ зібрав рекордну кількість фанатів гурту на велотреку СКА – там помістилося десять тисяч осіб. Це прощальні концерти гурту Scorpions. Ще два роки тому вони оголосили про завершення кар’єри і вже три роки мандрують світом з останнім виступом. А прощатимуться з українцями ще 2 листопада в Києві та 4-го – в Одесі.

У Львові Клаус Майне, Джеймс Коттак, Рудольф Шенкер, Ульріх Рот і Павел Мачівода жили у представницьких «люксах» із двома окремими ваннами та італійськими меблями. Відрізнялися номери лише кольором стін. За словами працівників готелю «Леополіс», музиканти рідко виходили з номерів, харчувалися винятково в ресторані. Пили воду преміум-класу та із задоволенням роздавали автографи. «Вони дуже ввічливі і близькі до звичайних людей. Коли приїхали, то спитали, чи ми маємо перепелині яйця. Ми зателефонували – і вже наступного ранку їх

Львів’яни чекали виступу Scorpions півтори години привезли. Музиканти пили багато соків, їли винятково європейську їжу, але нічого дієтичного. Замовляли також багато горіхів, бо їм потрібно чимало енергії», – розповів директор готелю Удо Хайне. Подорожували музиканти автомобілями «Мерседес»

у супроводі байкерів. Так і приїхали на свій концерт до велотреку СКА. Ще за годину до початку виступу квитки придбати було неможливо, а до входів утворилися черги. Аби потрапити всередину, люди простоювали по півгодини. Проте й легенди музики змусили себе поче-

• фото: LUFA (2)

кати. Львів’яни на півтори години завмерли в очікуванні рок-гурту.Організатори концерту також висунули суворі вимоги до знімання. Фільмувати й фотографувати дозволили лише впродовж перших п’ятнадцяти хвилин і шістдесяти секунд кожної пісні.

новини компаній

Осінь: залишайтеся бадьорими! Перехід від спекотного літа до холодної дощової осені часто спричиняє сезонні перепади настрою і нас постійно хилить у сон. Осінньо-зимовий період – стрес для нашого організму. Про те, як бадьоро пережити сльотаву львівську осінь, залишатися здоровим і працездатним, розповіли під час «прямої лінії» доктор медичних наук, професор, голова правління Всеукраїнської асоціації превентивної і антиейджингмедицини Ольга БАРНА та кандидат медичних наук, асистент кафедри терапії і геріатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика Ярослава КОРОСТ. – Щоразу із настанням осені швидко втомлююся, на роботі важко сконцентруватися. Зі здоров’ям усе гаразд. У чому ж може бути причина? – Працездатність індивідуально залежить від стану здоров’я людини, віку, гормонального фону. Насамперед відкоригуйте свій режим дня. Намагайтеся висипатися, чергувати роботу і відпочинок. Дуже добре бадьорить фізична активність. Оптимальним є помірне фізичне навантаження упродовж 30 хвилин щодня. Дещо збадьоритися допомагає філіжанка улюбленої кави, однак надмір кофеїну негативно впливає на серцево-судинну систему. Альтерна-

тивою можуть стати кофеїновмісні солодкі газовані напої. До таких належить, наприклад, Coca-Cola. Кількість кофеїну у цьому напої втричі менша, ніж у каві, тому цей напій має не стимулюючий ефект, як кава, а легкий тонізуючий. – Звертаюся до вас по пораду, оскільки щороку за осінь-зиму набираю кілька кілограмів. В Інтернеті є безліч дієт. Якої порекомендували б дотримуватися ви? – Осінь і зима – не найкращий час для схуднення. Оптимальне рішення – грамотно скласти свій раціон, щоб організм у цей нелегкий період одержував усю необхідну енергію для підтримки життєдіяльності та імунітету. Обов’язково у щоденний раціон включайте страви, що містять білок, – м’ясо, рибу, птицю, молоко, кисломолочні продукти. Вживайте у великій кількості сезонні продукти, характерні для свого регіону: капусту, буряк, моркву, гарбуз і т. ін. Восени у них міститься максимальна кількість вітамінів і мінеральних речовин. І обов’язково займіться спортом. Найкориснішими заняттями для початківців є швидка ходьба, плавання, їзда на велосипеді. – Що їсти, аби завжди залишатися бадьорим і в доброму настрої? – Вибирайте продукти, які впливають на обмін в організмі

серотоніну – так званого гормона щастя. Це чорний шоколад, бобові, шпинат, овочі жовтого і червоного кольорів. Мають легкий стимулюючий ефект прянощі – імбир, кориця, гвоздика. – Я займаюся у фітнес-клубі за інтенсивною програмою. Тренер порадив у холодну пору року зменшити навантаження, оскільки організм потребує більше енергії. Чи правильно це? – Має значення споживання кілокалорій та їх витрачання. Щодо інтенсивних занять спортом, тренувань, то їх слід поєднувати з правильним харчуванням і вживанням достатньої кількості рідини. Не завадить після тренування і невелика доза швидкозасвоюваних вуглеводів, які поповнять запаси енергії, витраченої організмом. Інтенсивні заняття спричиняють більшу втрату води, тому вам варто звернути увагу на питний режим. Якщо після заняття спортом відчуваєте легку втому, слабкість або навіть запаморочення, можна випити солодкої газованої води. Наприклад, раніше згадана Coca-Cola завдяки глюкозі, що міститься в ній, швидко відновить сили і підніме загальний тонус організму. До того ж цей напій добре тамує спрагу. Що важливо при виборі будь-якого напою – на основі якої води його виготовлено. Зараз найкращою

є артезіанська вода. Інформацію про це та й про всі інші інгредієнти напоїв можна знайти на етикетці. – Скільки рідини потрібно вживати для нормальної роботи організму і як обрати якісний напій? – Багато хто помилково вважає, ніби восени та взимку треба пити менше, ніж улітку. Так, організм рідше посилає нам сигнали спраги, але продовжує зневодню-

ватися з тією ж швидкістю, що й під час літньої спеки. У середньому медики рекомендують випивати до двох літрів рідини, щоби не допустити зашлакованості організму, бути у доброму тонусі. Причому рідина повинна потрапляти в організм не лише у вигляді води. Пити можна чаї, соки, компоти, солодкі газовані напої. У випадку вживання останніх ми отримуємо не лише необхідну рідину, а й

вуглеводи. Також звертайте увагу на виробника і бренд: відомий виробник – гарантія того, що ви купуєте якісний продукт. Щоб осінь була бадьорою, експерти також порадили всім більше рухатися. Що активнішими ви будете, то кращим ставатиме обмін речовин, а отже, у вас буде більше енергії для життєдіяльності. Бадьорої вам осені! Записала Оксана НАГІРНА

№43 1 листопада 2012 року

споживач 16

будинку чи квартирі кожного порядного господаря є чимало непотрібних речей – таких, що належать до категорії «викинути шко-

Велике прибирання

да, а зберігати ніде». Позбутися їх можна двома способами: продати на спеціальних сайтах (і трохи заробити) або віддати потребуючим (і зробити добру справу).

Куди подіти непотрібні речі

На благодійність

еред тим, як нести речі до смітника, варто задуматися про те, що трохи розтягнутий светр ще може когось зігріти, а «не плоский» телевізор – розважити когось самотнього та бідного. На жаль, у нас є категорія населення, якій стають у пригоді саме вживані речі.

•

Зробіть свій внесок до «Оселі»

ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги “Оселя”» збирає від населення для подальшого використання та допомоги іншим: їжу, медикаменти, меблі, одяг, побутову техніку, предмети домашнього вжитку й інше. Як зазначено на їхній сторінці, Спільнота взаємодопомоги «Оселя» – це громадська неприбуткова організація, яка підтримує бездомних. Її створено 2003 року. У ній живуть і працюють ті, хто опинився у скрутному становищі (серед них є неповносправні та залежні). Об’єднавшись, ці люди допомагають одне одному, а також усім, хто цього потребує. До «Оселі» приймають усіх охочих, незважаючи на вік чи минуле. Ця організація створює спільноти взаємодопомоги, організовує навчальні майстерні, у яких можна набути професійних навиків, проводить акції солідарності з бідними та бездомними, а також пропагує ідею взаємодопомоги. Відтак «Оселі» знадобиться не лише вживаний одяг, а й різноманітні меблі та по-

бутова техніка. Нічого страшного, якщо якісь прилади мають незначну несправність чи меблі – якийсь дефект. Якщо це можливо, в «Оселі» спільними зусиллями усе полагодять. «Допоможіть нам допомагати іншим і даруйте друге життя речам, які вам більше не потрібні», – кажуть організатори цієї спільноти.

•

Громадська ініціатива «Світ Інтернету для незрячих»

За інформацією Львівського обласного фонду соціального захисту і реабілітації сліпих, у нашому місті є три тисячі незрячих, із них лише 40 мають комп’ютери, а 10 – доступ до мережі Інтернет. Тож якщо у вас є непотрібний, але в робочому стані й не надто шумний комп’ютер, можете його відвезти на вул. Федьковича, 60-а. На нього встановлять спеціальну програму для незрячих – і така техніка зробить людину трохи щасливішою.

•

Товариство Червоного Хреста у Львові

Осередки цієї організації у Львові допомагають тим, хто звертається до них із різноманітними потребами. Надають одяг, ліки та їжу. Існує патронажна служба, працівники якої відвідують самотніх немічних людей. У Червоному Хресті зауважують: перед тим як відносити

• фото: fototelegraf.ru

непотрібні речі до банку одягу, потрібно їх підготувати: почистити, попрати, пришити ґудзики, яких бракує. Загалом в осередках є необхідність у теплому одязі, чоловічих сорочках, спортивних костюмах, тренувальних штанах і взутті. Для жінок і дітей знадобляться сукні, спідниці, кофти, штани та взуття. Люди, які звертаються по допомогу, можуть бути різного віку: багатодітні матері, самотні літні люди й інші.

•

«Барахолка відкриває серця»

Це окрема гілка в темі «Барахолка» на форумі «Ді-

Назва організації

Що нести

Адреса

ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги “Оселя”»

Їжу, медикаменти, меблі, одяг, побутову техніку, предмети домашнього вжитку

Осередок спільноти: Львів-Винники, вул. Франка, 69. Благодійна крамничка «Оселі»: Львів-Винники, вул. Франка, 46. Майстерня добрих справ: вул. Угорська, 2

(032) 296-33-03

Одяг

Банк речей: вул. Героїв УПА,78 (пн., ср., пт. – 10:00-13:00) Банк речей: просп. Червоної Калини, 57 (вт., чт. – 11:00-15:00) Куток речей: вул. Я. Мудрого, 12-а (пн., ср. – 10:00-15:00). Куток речей: вул. І. Франка, 16 (пн., ср. – 12:00-14:00)

(032) 239-32-91

вул. Листопадового чину, 12/8-а

вул. Федьковича, 60-а

Червоний Хрест

«Карітас» Громадська ініціатива «Світ Інтернету для незрячих»

Попередньо зателефонуйте, аби дізнатися, чи потрібні саме ті речі, які ви плануєте віддати Вживані, але в робочому стані комп’ютери

«Барахолка відкриває серця»

Одяг, взуття

Притулок «Милосердя»

старі ковдри, покривала, теплий верхній одяг, ошийники, ланцюги, каструлі, миски

№43 1 листопада 2012 року

Телефон

•

«Карітас»

Відкриття організації «Карітасу» в Україні було ініціативою місцевих грекокатолицьких громад. Вони, зазвичай, займалися розподілом гуманітарної допомоги, з часом розширили свою програму соцдопомоги. Наразі робота «Карітасу» спрямована на допомогу сім’ям і дітям, на вирішення проблем мігрантів, ВІЛ/

СНІД-інфікованих, соціалізацію неповносправних осіб, допомогу людям у скрутних життєвих обставинах та інше. Також вони надають так звані базові послуги – гуманітарну допомогу, роботу у благодійних їдальнях, соціальних центрах для дітей, домашню опіку…

•

Притулок для тварин «Милосердя»

Розташований у смт Брюховичі. Його створено 1992 року за підтримки Міжнародного фонду захисту тварин. Волонтери там дбають про безхатніх собак і котів. Окрім догляду, також активно шукають для вихованців «добрі

руки», які погодяться взяти чотирилапого додому. Волонтери оголошують список для охочих допомогти: – їжа для тваринок (крупи, рис, макарони); – матеріали для будівлі вольєрів: цвяхи, щебінь, цемент, цегла; – сіно та солома, щоб утеплити будки на зимовий період; – медикаменти (перекис водню, вата, шприци (2 мл), фронтлайн, гамавіт, фасприніл, анандин, унісан, мікродерм, максидин, чеміспрей); – ошийники, ланцюги; – старі каструлі, миски; – старий теплий одяг, ковдри, матраци та покривала, щоби стелити тваринкам.

Підзаробити

кщо ж річ у дуже хорошому стані і віддати її шкода, то можна продати. Для цього потрібно зробити фотографію, яка вигідно представить об’єкт

для продажу. Потім зайти на спеціалізований сайт (таких є кілька) і подати оголошення. Деякі з них торгують усім можливим, а якісь – лише певними кате-

горіями (техніка, дитячий одяг). Підготувала Євгена Слободянюк спільно з

Назва сайту

Адреса

Особливості

«Аукро»

http://aukro.ua/

Можна продати все – від автозапчастин до старої книги й антикваріату

Emarket

http://lvovskaya.emarket.ua/ Зручна система пошуку

Slando

http://lv.slando.ua/

Є категорія «Віддам задарма»

(032) 272-08-44

Torg

http://www.torg.ua

Безкоштовне оголошення розміщують на сайті тільки на місяць. Якщо товар не продався, потрібно платити, щоб оголошення не видалили

Електронна пошта координатора акції: nezrya@ hit24.lviv.ua

«Ваш магазин»

http://vashmagazin.ua/

Немає можливості прикріпити фото до оголошення, тому деякі речі складно продати

OLX

http://lviv.olx.com.ua

Багато різноманітних категорій

«Клумба»

http://lvov.klumba.ua

Товари для дому, дитячі, жіночі та чоловічі речі

Kidstaff

http://www.kidstaff.com.ua/

Дитячий одяг і взуття

«Дівочі посиденьки»

http://posydenky.com

Жіночий одяг та аксесуари

Malecha

http://www.malecha.org.ua

Дитячі речі

Deshevshe

http://deshevshe.net.ua

Можна продати вживану техніку

Сайт «Дівочі посиденьки» смт Брюховичі, вул. Незалежності України, 58

вочі посиденьки». Торік тут з’явилася можливість продати вживані речі, а гроші віддавати на благодійність. Після того, як річ продалася, дописувач звітує, кому і яку суму було передано.

(032) 243-41-53

постать 17

ро іспанського актора Хав’єра Бардема вже давно говорять як про одного з найталановитіших акторів свого покоління. Подейкують навіть, що він запізно народився, адже зараз немає режисерів такого рівня, які можуть сповна розкрити його акторську потужність. Так це чи ні, покаже час, а наразі актор уже є володарем «Золотої пальмової гілки» Канн, а також саме він став першим іспанцем – володарем «Оскара» (цікаво, що наступного року його дружина Пенелопа Крус стала першою іспанкою, яку нагородили цією ж премією).

«Слава – це смішно»

Зараз у львівських кінотеатрах Бардема можна побачити у 23-му фільмі «Бондіани».

•

Про їжу

Я зовсім не вмію готувати. Знаю, що кулінарія – це захопливе заняття, проте з цим у мене зовсім не склалося. І це при тому, що моя родина займається ресторанним бізнесом. Ми – мама, сестра, брат і я – володіємо рестораном La Bardemcіlla у Мадриді. Це кафе Tapas. А в мого брата є Corazon Loco – теж кафе й бар. Справи йдуть добре напевно тому, що їжа в обох закладах дуже смачна. Мабуть, із тієї причини, що мама смачно готує. Проте у дитинство мене переносять не мамині страви, а запах какао з молоком. Я щоп’ятниці йшов після школи до бабусі і залишався у неї на вікенд. Вона готувала гарячий шоколад і грінки з маслом. Для мене досі цей запах – запах щастя. А ресторан у мене лише для заробітку, бо без грошей жити важко. Але їх можна й украсти – не конче заробляти.

•

Про славу та професію

Я заробляю з раннього дитинства. Знімався у масовці фільму, коли мені було

““

хлопець із телебачення?» І побили. Тоді довелося зайнятися боксом. Іноді, коли виходжу з будинку кудись випити з друзями, відчуваю у поглядах ворожість.

•

Про насильство

З дев’яти до двадцяти років я грав у регбі. Там були чудові бої. Але це законна бійка на полі. Не люблю насильства. Безконтрольне насильство є для мене втіленням зла. Як європейський актор не можу не помічати, що в американських фільмах завжди когось убивають. Якщо ні – фільм не вдався. Узагалі, насильство й секс – основи людської натури. Америка обрала насильство, Європа – секс. Проте парадокс у тому, що свого «Оскара» я отримав за роль найманого вбивці. Мій Антон зі стрічки «Старим тут не місце» наганяє жах. Але найбільше я боявся своєї зачіски. Дотепер не розумію, як можна за допомогою волосся вселяти у людей страх. Ми довго вибирали образ героя, і якось Коени на-

Скептично ставлюся до акторської слави. На обкладинках журналів мають бути лікарі, а не актори.

чотири роки. Гроші тоді забрала мама. Вона купила мені іграшку, а решту залишила на господарство. Скептично ставлюся до акторської слави. Вважаю, що на обкладинках журналів мають бути лікарі, а не актори. Це було б справедливо, адже вони рятують людські життя, а ми просто знімаємося в кіно. Тож слава – це смішно. Як, зрештою, усе в цьому світі... Щодо моєї слави, то років п’ятнадцять тому після зйомок на мене напала група хуліганів зі словами: «Це ти

тягли на мене цю перуку. Всі сміялися до сліз, а я зрозумів: мій герой дуже хворий, адже жодна здорова людина не ходитиме з таким на голові. А коли завершилися зйомки, знімальна група подарувала мені торт із шоколадними фігурками тих, кого я «убив». Їх було близько двадцяти.

•

Про «Оскар»

Я став першим іспанцем, який отримав цю нагороду. І тоді мама мені сказала: «Головне, синку, щоби тобі

Хав’єр Бардем народився 1 березня 1969 року на Канарських островах. Син акторки та племінник знаменитого режисера. Дебютував чотирирічним у телесеріалі. Одружений з акторкою Пенелопою Крус. Основні роботи в кіно: «Високі підбори», «Шинка, шинка», «Жива плоть», «Між ніг», «Поки не настане ніч», «Друга шкіра», «Та, що танцює нагорі», «Море всередині», «Привиди Гойї», «Старим тут не місце», «Кохання в час холери».

дали візу в Америку, а все інше якось владнається». Тепер статуетка стоїть у моєму кабінеті поряд із комп’ютером. Щоразу, коли я на неї дивлюся, кажу собі: «Боже, та я просто мазунчик». Звичайно, коли отримуєш золотого лицаря, відчуваєш неймовірну гордість. Але все-таки потрібно вміти дивитися правді в очі: «Оскар» – це лотерея. Мені просто пощастило. Хоча, з іншого боку, я працював як кінь, щоби заслужити цю нагороду. Ні, йдеться навіть не про самі зйомки у братів Коенів, а радше про те, що за ними слідувало. Промо-кампанія «Старим тут не місце» з нескінченними перельотами, виступами, відповідями на одні й ті ж запитання, усмішками, розтягнутими на багато годин... Загалом «Оскар» став гідною компенсацією за все це. Цікаво спостерігати, як змінюються цінності в нашому світі. Якщо раніше потрібно було багато працювати, щоби чогось досягти, а потім не поскупитися і розділити це з кимось, то зараз головне – будь-якою ціною привернути до себе загальну увагу. Популярність забезпечує успіх, а успіх забезпечує все інше. Але мені чомусь

здається, що у здоровому суспільстві пов инні бути інші життєві установки. Мені якось ближчі ідеали минулого. Можливо, я ретроград.

•

Про Пенелопу Крус

Пенелопа страшенно не любить розповідати про приватне життя, навіть буває різкою, коли її про нього розпитують. Тож і я дозволю собі помовчати з цього приводу. Проте із задоволенням можу розповісти про наше спільне професійне життя. Уже скоро буде двадцять років, як ми разом знімалися в картині «Шинка, шинка». А недавно грали розлучену сімейну пару у фільмі «Вікі Крістіна Барселона». До речі, там у нас було кілька сцен, де ми розмовляли іспанською. На майданчику тоді жартували, що Крус із Бардемом обговорюють свої особисті справи. Але, звісно, всі наші діалоги написав Вуді Аллен, а потім їх просто переклали іспанською.

•

Про Вуді Аллена

Вуді Аллен спланував зйомки блискуче. Він, звісно, геній. На перший погляд здається, що це звичайний фільм зі стандартним набором кліше: латинський коханець, американські туристки, Іспанія, вино... Але насправді за допомогою кліше Вуді створює абсолютно особливий комізм, який робить його фільм несхожим на інші комедії. А в підсумку виявляється, що це не зовсім і комедія, а радше драма. Адже за всіма цими кліше ховаються страх, самотність і майже безнадійний пошук кохання. Якщо ви – іноземний актор і знімаєтеся у Вуді Аллена, будьте готові знову відчути себе школярем. Ні,

не через те, що він буде вас чомусь учити (хоча міг би), а тому, що вам доведеться виконувати величезні домашні завдання! Вуді знімає дуже швидко (два дублі – найбільша розкіш, яку він може дозволити), а сцени при цьому доволі довгі і тримаються на величезних діалогах. Для «Вікі Крістіна Барселона» я заучував вдома кілометри тексту (та ще й не рідною мовою). А потім на майданчику, ціпеніючи від жаху,

зіграти в його фільмі «Шинка, шинка». Це моя перша головна роль. Звичайно, були й інші люди, які мені дуже допомогли, але Луна запустив мою кар’єру, тому своїм успіхом завдячую головним чином йому. Крім усього іншого, він навчив мене отримувати задоволення від зйомок. Багато хто вважає, що грати в кіно дуже весело, але насправді це неймовірно нудно і часто доволі втомливо. Кіно – не

““

Кіно – не театр, де ти відчуваєш себе частиною чогось грандіозного, а жорсткий розпорядок і майже механічне виконання обов’язків.

намагався все це вимовити із безтурботним виглядом. Ми знімали в моїй рідній Іспанії, але мені так і не вдалося попрацювати гідом для іноземних колег, адже щовечора я біг у готель «виконувати домашнє завдання»!

•

Про Гонсалеса Іньяріту

Я давно мріяв працювати із цим режисером. Коли вийшов із кінотеатру після фільму «21 грам», мене ледь не збила машина – у такому я був стані. Сказати, що був зворушений, – нічого не сказати. Тиждень не міг отямитися. Такі стрічки потрібно рекламувати, просувати, адже фільми на кшталт «Їсти, молитися, кохати» не потребують допомоги. А стрічка Алехандро Bіutuful – потребує, хоча це й шедевр. Це потужний фільм. Сподіваюся, він змусить глядачів плакати.

•

Про Бігаса Луну

Мені було 22 роки, коли Бігас Луна запросив мене

театр, де ти відчуваєш себе частиною чогось грандіозного й освяченого традицією, а жорсткий розпорядок і майже механічне виконання встановлених обов’язків. На зйомках всі завжди мають знаходитися на своїх місцях, щоби «виробничий процес» не зупинявся й не порушувався графік. Крім того, вам ще необхідно підтримувати хороші стосунки абсолютно з усіма. Загалом, веселого не так уже й багато.

•

Про міжнародну кар’єру

Звичайно, треба добре знати мову, щоби почуватися вільним і все тримати під контролем. Але для актора це нормальна професійна проблема. Міжнародна кар’єра дає можливість отримувати повноцінні ролі, а не bad guys у фільмах про Джеймса Бонда. До мене це чудово довів мій співвітчизник Антоніо Бандерас. Та й Пенелопа Крус давно вже працює по цілому світу. Записала Катерина Сліпченко

№43 1 листопада 2012 року

історія 18

Богдан Білан

1763 році до Львова прибув чоловік із незвичною професією на ім’я Гемпель. Його фахом було організовувати і проводити бали. Такий собі шоумен – чи, як тоді казали, антрепренер.

Справа, певно, пішла незле, бо вже через чотири роки йому на допомогу прибуває ще один спеціаліст – Девільє. Вони стали піонерами львівських балів європейського зразка. Для проведення таких заходів винаймали приватні помешкання з великими залами. З одного боку, причиною цього була відсутність просторих приміщень громадського призначення, з іншого – продовження традицій шляхетських забав, які й до того нерідко відбувалися в замках і палацах місцевої знаті. Ось опис одного з них, який подає львівський історик Францішек Яворскі. 1753 року великий литовський гетьман князь Міхал Радзивіл у власному палаці на вулиці Красіцьких (зараз Огієнка) організовував урочистість із нагоди постригу в монастир своєї тещі Теофілії Вишневецької. «Почали з’їжджатися запрошені гості. Багато часу зайняв би їх перелік, досить лише сказати, що все, що було в ті часи в Польщі елегантне, аристократичне, магнатське, все це прибуло до Львова. Зречення від світського життя княжни Теофілії Вишневецької стало для cause celebre тогочасного шляхетського Львова публічними урочистостями, які можна порівняти за помпезністю і розмахом з величними державними святкуваннями. По відправі князь Радзівіл запросив усіх гостей до свого палацу й там уже при звуках труб і гармат, а також при декоративному освітленні палацу й альтанок бавилися до пізньої ночі».

а Австрії із 1775 року організатором балів став антрепренер Буссі. Для таких заходів він винаймав зали на Ринку, 22 та Руській, 10 і 12. Невдовзі у нього з’явилися конкуренти – брати Сигніо, котрі бавили львів’ян неподалік на площі Ринок, 13. Щоправда,

Львівські балі

• Франц Ксаверій Герстенбергер. Бал у редутовій залі (1805)

обидва бали мали свою «родзинку»: якщо Буссі за окрему плату міг надати для втомленої танцями пари ключі від кімнати для відпочинку, то у Сигніо регулярно відбувалися бійки. Як наслідок, до салону братів Сигніо приставили офіцера поліції, котрий стежив за дотриманням порядку. А от походеньки в Буссі та й на інших балах спонукали львівських матрон (чи, як їх пізніше назвали, «порядних львівських пань») на чолі з архієпископом створити «Лігу проти суспільного згрішення». Чи стали її членкині ліпше виховувати своїх доньок удома, невідомо, але за порядком на балах стежили суворо. Тим цікавіше молоді було їх обхитрувати. 1775 року австрійська адміністрація, прагнучи в усьому навести лад і порядок, видала правила влаштування балів. Вони передбачали порядок танців і час для перерв між ними. До залу забороняли входити зі зброєю та острогами. Якщо перше було продиктовано питаннями безпеки чоловічої, то друге – більше жіночої. Нерідко саме остроги псували паням сукні, а інколи й репутацію, оскільки в загальному оживленні й русі траплялися випадки, коли необережний кавалер зривав з вини цієї частини свого гардеробу частину вбрання дами, котра потім надовго ставала причиною насмішок. Також бали не проводили в часи релігійних постів і жалоб. А у штаті львівської поліції, тепер уже офіційно, було введено посаду

офіцера, котрий пильнував за порядком під час танців.

ише наприкінці XVIII ст. у місті з’явилися спеціалізовані громадські заклади, в яких, зокрема, відбувались і бали. Йоган Гехт поблизу Єзуїтського парку, який він узяв в оренду, збудував казино, де був великий зал для танців. Добре вибране місце зробило його популярним на довгі роки. Спраглі розваг львів’яни удень могли гуляти розкішним парком, а ввечері переходили в затишні зали. Генрих Булла, режисер і антрепренер чеського походження, приїхавши до Львова, зробив ще кращу інвестицію у громадське й культурне життя міста. У колишньому монастирі францисканців на вулиці Довгій (зараз Теат ральна) він створив перший в історії Львова стаціонарний театр, а біля нього збудував спеціальний зал для знаменитих Галицьких контрактів та редутів. Це були організовані новою австрійською владою своєрідні бізнес-форуми, куди з’їжджалися підприємці з усієї імперії. Відбувалися вони взимку, коли призупиняли більшість робіт, завершувалися католицький та православний пости. Із 18-ї до 21 години в залі проходили ділові зустрічі, а опісля – бали й карнавали, які називали редутами. Цікавою частиною контрактів стали й дитячі бали у готелі «Жорж», де малюки вивчали танці і правила поведінки. Для найбагатших були згадані зали, бідніші могли бавитись у численних львівських ресторанах і

кав’ярнях та у приватних помешканнях. За три тижні контрактів у місті відбувалося 20-25 балів. Окрім періоду контрактів, бали організовували і на честь приїзду поважних гостей – австрійських імператорів, коронованих осіб з Європи, знаменитих артистів (як-от Ференца Ліста). Танці супроводжували й урочистості з нагоди державних свят чи великих перемог. Продовжували організовувати вечори місцеві магнати. Любителем приймати бали був губернатор Фердинанд д’Есте, котрий використовував для них губернаторський палац (зараз будівля обласної адміністрації). Під час обстрілу міста у 1848 році театр і палац редутів згоріли, але натомість місто вже мало театр Скарбека, який навмисне було сконструйовано таким чином, що він міг служити для балів, редутів і маскарадів.

хоча Австрія оголосила рівність усіх станів, окремо від аристократії свої бали проводили міщани. Основним місцем їх збору була Міська стрільниця на вулиці Курковій (зараз Музей визвольних змагань на Лисенка). 1876 року спеціально для розваг середнього класу міста збудували Міщанське казино на Академічній, 13 (зараз Обласна наукова бібліотека на просп. Шевченка). Саме воно стало одним з основних місць проведення балів аж до 1939 року. На противагу йому на вулиці Міцкевича з’явилося Шляхетське казино (зараз Будинок учених на вул. Листо-

• Театр і редутова зала. Нереалізований проект Карла Мерца 1784 року. Джерело: Архітектура Львова, – Л., «Центр Європи», 2008 №43 1 листопада 2012 року

падового чину), неподалік від уже неіснуючого знаменитого казино Грехта. Однак, попри знаменитих архітекторів, авторів Одеської опери та готелю «Жорж» Фельнера і Гельмера, та чудовий інтер’єр, йому не судилося продовжити славу свого попередника. У народі його називали «кінське казино», оскільки його учасники більше говорили про своїх коней, аніж приділяли увагу своїм дамам. У міжвоєнний період найпопулярнішим місцем проведення балів залишалося Міщанське казино, а їх незмінним розпорядником був лікар Станіслав Лібарт.

собливе місце в культурі Львова займали національні бали. Поляки, перейнявши управління у краї, бали використовували у своїх культурно-політичних цілях. Відчувши свою окремішність, українці, як і інші слов’янські народи імперії, почали організовувати власні бали, які називали «руськими». Зразком для них стали парафіяльні храмові празники в селах. Спочатку цю традицію перенесли на Святоюрську гору, а відтак і до Духовної семінарії. Бал у семінарії описав Леопольд фон Захер-Мазох в оповіданні «Бал руських богословів». На думку письменника, вони були єдиною нагодою для майбутніх священиків знайти собі дружину. На такому заході намагалися привабити не сотню молодих очей, а одне вірне серце. Протягом бальної ночі

молодь мусила пройти всі стадії любовного роману – від першого знайомства й аж до сватання. Перший «руський бал» відбувся в лютому 1849 року у митрополичих палатах собору Святого Юра. Він був приурочений коронації нового австрійського цісаря. Бал тривав аж до ранку і зібрав представницьких гостей – намісника Голуховського, коменданта Гомерштайна, членів магістрату. У наступні два роки «руські бали» успішно відбувалися вже у Міській стрільниці на Курковій. Після невеликої перерви їх знову відродили 1861-го. У цей час бали мали ще більш виразні національні та політичні риси, оскільки проходили в період демонстративного трауру польської громади після поразки Варшавського повстання 1861 року. Саме цей аспект загострював момент формування власної, відмінної від сусідів-поляків ідентичності українців. 1862-го «руські бали» відбулися у театрі Скарбека й зібрали величезну кількість відвідувачів – 600 та 900 осіб. Із 1865 року почали відбуватись у власному приміщенні – новозбудованому Народному домі. На «руських балах» панувала народна атмосфера – строї, танці, пісні, спілкування. Вони стали публічним національним ритуалом, у якому родинно-шлюбні стратегії перепліталися з суспільно-політичними. Бали були помітним явищем в культурі того часу, до них готувалися, про них говорили й писали в газетах. Природно, велику увагу привертали руські «красавиці», як тоді називали в українській пресі молодих дівчат. «Пліняли зрітеля наші красавиці в народних строях, їх премилий розговор родинним руским словом… Зачаровували особливо горсети тісно упнятії, которії відличалися своєю питомою ніжностією». Автор зачарований дівчатами, «которії, пребираючи своїми дрібними ніжками, то приклоняючи свої головки, с улибкою возбуждают чувства теплійшії в самих серйознійших мужчинах – ніт, бо і чимже танець без білявок і чорнобривок? Сам пустий лопот і гамор!»

За матеріалами статей Андрія Козицького та Остапа Середи

• Казино Гехта у Львові. Архітектор Карл Мерц. Фото: Юзеф Едер. Колекція: ЛІМ

мода 19

Тенденції моди на наступний сезон від Марлени Вулфорд Олена Івашків

ро модні кольори та силуети 2013 року – в унікальній лекції лондонського експерта Марлени Вулфорд, власниці компанії Inspiration Trend Analisys, яка зібрала у Львові блогерів, дизайнерів та епатажних модниць.

Марлен Вулфорд чотири роки працювала в одній із найбільших світових компаній із прогнозування тенденцій моди – WGSN. Співпрацювала з провідними компаніями у сфері моди і стилю, асистуючи їм у вивченні, інтерпретації та аналізі глобальних тенденцій моди. 2010 року створила власну компанію – Inspiration Trend Analisys. Живе та працює у Великобританії, в Лондоні. Багато подорожує, проводить лекції та семінари і ділиться набутим досвідом. Вважає, що «Схід – це новий Захід».

Пастельні жовтий, голубий та зелений кольори будуть у моді навесні та влітку 2013 року. Цікава тенденція у наступному сезоні – це контраст, поєднання пастельних тонів із яскравими та глибокими одновимірними кольорами.

Перевагу, звісно, надаватимуть горизонтальним, але й вертикальні також використовуватимуть. Смужки формуватимуться в одязі навіть під час його покрою. Актуальним буде також монохромне поєднання чорного з білим.

Деталі, на які варто звернути увагу, – нестандартні рукави, звужені вгорі і внизу та просторі посередині. Об’ємний одяг.

Хоча ми не звикли до коричневого кольору у весняно-літніх колекціях, цієї весни для коричневого хороші прогнози. Можливе поєднання його з яскравими кольорами.

Гостро модні кольори наступної весни – зелений та його відтінки: морозна м’ята, глибокий зелений. А також поєднання зеленого з блакитним і блакитного з коричневим. Сірий колір також мало асоціюється з літнім сезоном, але він стане популярним для молодіжного одягу повсякденного стилю. Якщо вам подобається блиск, то прогнозують популярність сріблястим кольорам, зокрема для чоловічого одягу. Будуть модними неонові відтінки жовтого, зеленого та рожевого.

Хоча помаранчевий уже давно в моді, але прогнозують, що його вплив буде значним і в наступному сезоні. Особливо ефектно він виглядатиме у поєднанні з білим. На подіуми повертається чорний – його можна поєднувати з яскравими одновимірними барвами.

І врешті-решт чорний. Звісно, його часто використовують, але був період, коли його залучали менше, зокрема на міжнародних фешн-шоу. Для наступної весни можна побачити на подіумах моделі одягу, виконані повністю в білому кольорі, але білявкам варто використовувати колір слонової кості чи легкого крему. Актуальним буде поєднання смужок різної ширини. Часто вони будуть чорними. Щодо різнокольорових смужок, то доцільно поєднувати в одній речі від двох до п’яти кольорів. Звичайні смужки також будуть актуальними.

Баска – це красива широка оборка на лінії талії, що прикрашає сукню, спідницю, жакет або блузу. Вона виглядає дуже жіночно, підкреслюючи лінію талії і створюючи її ефектний перехід у лінію стегон. У попередніх сезонах її використовували у верхніх частинах одягу, а зараз спостерігається її міграція нижче. Тривалий час нашу увагу утримували сукні. Наступної весни значно побільшає одягу, що складається із двох частин – верху та низу. Перевагу надаватимуть штанам і діловим костюмам.

Виникає враження, що наступного літа модним буде все або завелике, або замале. Наприклад, закороткі штани – вузькі чи широкі, а також задовгі. Піджаки без талії. Деякі з них будуть із поясами. Найімовірніше, цей тренд стане привабливим лише для певної категорії споживачів. Це буде сильна тенденція, але навряд чи такі речі приживуться і їх придбають багато людей. Горошок знову входить у моду, причому використовують різний – від надто великого до дрібного. Цікаво, що він буде актуальним і для чоловіків. Широко використовуватимуть геометричні фігури та клітинку. Також будуть популярні сукні зі вставками з простих кольорів та прозорі вставки.

Три макротренди на зимовий сезон

ерший – відображення в одязі історії, минулого. За словами Марлени Вулфорд, це передбачає використання надбань минулого за допомогою нових технологій, новітніх тканин і елементів. Великий тренд – історичні елементи у тканинах, а також використання велюру, декору.

Другий макротренд – пригодницькі історії. Поєднання урбаністичного, міського стилю із заміськими «пригодами», поєднання з природою. Наприклад, у Лондоні є група молодих людей, які лазять закинутими будинками міст і вважають це великими пригодами для себе. У межах цього

макротренду використовуватимуть двосторонню тканину, цільова аудиторія якої – люди, котрі хотіли б оновити свої погляди на моду, стати відважнішими, але ще не готові до цього. На лицьовий бік вони цього не одягнуть, тому хоч таким чином бажаний колір буде у них присутній.

І третій макротренд – історії почуттів. Тут більше уваги привертатимуть самі тканини, їхня структура, те, наскільки тканина приємна на дотик. Цей макротренд передбачає використання мідних елементів і пейзажів зимової природи у принтах. Буде більше вишуканості, елегантності та чуттєвості.

№43 1 листопада 2012 року

телебачення 20

• Ефір: 12 канал (Львів), 04:00-06:00, 12:00-16:00, 21:00-00:00 (у будні), 02:00-08:00, 21:00-24:00 (у вихідні та свята). Цілодобово у кабельних мережах Західної України та Києва. Супутник: АМОS 2 4W; частота – 11609.75 МГц.; FEC (корекція похибок) 3/4; символьна швидкість – 3600 Ксимв./сек.; поляризація – горизонтальна.

П’ЯТНИЦЯ, 2 листопада

СУБОТА, 3 листопада

НЕДІЛЯ, 4 листопада

ПОНЕДІЛОК, 5 листопада

ВІВТОРОК, 6 листопада

СЕРЕДА, 7 листопада

ЧЕТВЕР, 8 листопада

06:00 ПроКарпати 06:40 Спецрозслідування проекту «НА!РОБОТУ» 06:50, 08:10 Чвертка з паном Марциняком 06:55, 08:15, 09:10 Хіт-парад FM-TV 07:00 Мультисвіт 07:30, 14:00 Огляд дня 07:45, 14:25 Народний контроль ZIK 07:50, 14:30 Спортивні новини 07:55, 14:35 Економіка зблизька 08:05, 14:40 Погода 08:20 Every day 08:30 101. Служба порятунку 08:55, 16:35, 18:00 Телемагазин 09:20, 17:35 Телефільм 09:50 На всі 100 10:15 Перевірка на вечірку 10:40 Доміно 11:40 Чоловічі розваги 12:00 Віч-на-віч із репортером 12:30, 19:30 Діло 13:00 Фракція 14:45 Прямим текстом 16:50 Книга скарг і пропозицій 17:15 Sundaynews 18:15 Власний бізнес 18:35 Вечірня казка 19:00 Віч-на-віч із репортером 20:00 Топ-тема 20:30 Актуальне інтерв’ю

06:00, 09:10 Телефільм 06:30 Чоловічі розваги 07:00 Мультисвіт 07:30, 14:00 Огляд дня 07:50, 14:25 Народний контроль ZIK 07:55, 14:30 Спортивні новини 08:00, 14:35 Економіка зблизька 08:10, 14:40 Погода 08:15 Чвертка з паном Марциняком 08:20 Паті з FM-TV 08:35 Every day 08:55 Телемагазин 09:35 Скеля 10:10 101. Служба порятунку 10:30 Народний адвокат Прикарпаття 10:45 Спецрозслідування проекту «НА!РОБОТУ» 11:10 Чвертка з паном Марциняком 11:25 Every day 11:30 Хіт-парад FM-TV 12:00 Віч-на-віч із репортером 12:30 Діло 13:00 Топ-тема 13:30 Актуальне інтерв’ю 14:45 Прямим текстом 15:55 Здоров будь! 16:05 Телемагазин 16:20 Хто тут живе? 18:10 Телемагазин 18:35 Вечірня казка 19:00 Віч-на-віч із репортером 19:30 Діло 20:00 Фракція

06:00 101. Служба поря тунку 06:20 Прямим текстом 07:20 Перевірка на вечірку 07:35 Власний бізнес 07:55, 14:00 Погода 08:00 Мультисвіт 08:25 Чвертка з паном Марциняком 08:45 Every day 08:55, 16:00 Телемагазин 09:10, 14:40 Телефільм 10:30 Доміно 11:30 Книга скарг і пропозицій 12:00 Віч-на-віч із репортером 12:30 Діло 13:00 Діалоги 14:05 Every day 14:15 Лісовий сектор 15:10 Спецрозслідування проекту «НА!РОБОТУ» 15:35 Sundaynews 16:15 Концерт «Алібі» 17:10 На всі 100 18:00 Телемагазин 18:15 БудЕксперт 18:35 Вечірня казка 19:00 Віч-на-віч із репортером 19:30 Діло 20:30 Громадська думка

06:00 БудЕксперт 06:20, 11:50 Чвертка з паном Марциняком 06:35 Every day 06:45 Програма захисту 07:00 Мультисвіт 07:30, 16:15 Погляд на тиждень 08:15 Погода 08:20 Здоров будь! 08:35 Хіт-парад FM-TV 08:40 Перевірка на вечірку 08:55 Телемагазин 09:10 Телефільм 09:35 На всі 100 10:00 Хто тут живе? 12:00 Віч-на-віч із репортером 12:30 Діло 13:00 Топ-тема 13:30 Актуальне інтерв’ю 14:00 Погода 14:05 Хто тут живе? 16:00 Телемагазин 17:10 Програма захисту 17:35 Телефільм 18:15 Хіт-парад FM-TV 18:20 Чвертка з паном Марциняком 18:30 Вечірня казка 19:00 Віч-на-віч із репор тером 19:30 Діло 20:00 Фракція

06:00 Книга скарг і пропозицій 06:25 ПроКарпати 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:50, 14:25 Народний контроль ZIK 07:55 Спортивні новини 08:00 Економіка зблизька 08:10, 14:40 Погода 08:15, 11:55 Чвертка з паном Марциняком 08:20 Sundaynews 08:45 Хіт-парад FM-TV 08:55, 16:00 Телемагазин 09:10 Every day 09:30 Спецрозслідування проекту «НА!РОБОТУ» 09:45 Народний адвокат Прикарпаття 10:00 Прямим текстом 12:00 Віч-на-віч із репор тером 12:30 Діло 13:00 Фракція 14:00 Огляд дня 14:30 Спортивні новини 14:35 Економіка зблизька 14:45 ПроКарпати 15:30 Народний адвокат Прикарпаття 15:50 Хіт-парад FM-TV 16:15 Перевірка на вечірку 16:35 Доміно 17:30 Телефільм 17:55 Телемагазин 18:10 Лісовий сектор 18:30 Вечірня казка 19:00 Віч-на-віч із репор тером 19:30 Діло 20:00 Діалоги

06:00 Доміно 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:45 Народний контроль ZIK 07:50 Спортивні новини 07:55, 14:35 Економіка зблизька 08:05 Погода 08:10 Чвертка з паном Марциняком 08:20 Every day 08:30 Хіт-парад FM-TV 08:35 Лісовий сектор 08:55, 15:55 Телемагазин 09:10 Чоловічі розваги 09:45 Прямим текстом 10:15 «НА!РОБОТУ» (Перше реальне шоу) 11:10 Телефільм 11:35 Перевірка на вечірку 11:55 Чвертка з паном Марциняком 12:00, 19:00 Віч-на-віч із репортером 12:30, 19:30 Діло 13:00 Діалоги 14:00 Огляд дня 14:25 Народний контроль ZIK 14:30 Спортивні новини 14:40 Погода 14:45 БудЕксперт 15:05 101. Служба поря тунку 15:30 Власний бізнес 16:10 Доміно 18:00 Телемагазин 18:15 Здоров будь! 18:25 Чвертка з паном Марциняком 18:30 Вечірня казка 20:00 Громадська думка

06:00 Прямим текстом 06:55 Дитяча трибуна 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:50 Народний контроль ZIK 07:55, 14:30 Спортивні новини 08:00, 14:35 Економіка зблизька 08:10, 14:40 Погода 08:15, 11:55 Чвертка з паном Марциняком 08:20 Паті з FM-TV 08:45, 11:05 Every day 08:55 Телемагазин 09:10 Книга скарг і пропозицій 10:05 Прямим текстом 11:10 Програма захисту 11:25 Перевірка на вечірку 11:45 Хіт-парад FM-TV 12:00 Віч-на-віч із репор тером 12:30 Діло 13:00 Громадська думка 14:00 Огляд дня 14:25 Народний контроль ZIK 14:45 Хто тут живе? 16:35 Телемагазин 16:50 На всі 100 17:15 101. Служба поря тунку 17:35 Телефільм 18:00 Телемагазин 18:15 Народний адвокат Прикарпаття 18:30 Вечірня казка 19:00 Віч-на-віч із репортером 19:30 Діло 20:00 Фракція

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 22:00 101. Служба порятунку 22:25 ПРАВОкація 22:50 Телефільм

21:00 Програма захисту 21:15 Погода 21:25 БудЕксперт 21:50 Доміно 22:50 Здоров будь! 23:00 Чоловічі розваги 23:30 Телефільм

21:00 Погляд на тиждень 21:45 Погода 22:00 За лаштунками Першого реального шоу «НА!РОБОТУ» 22:25 Перевірка на вечірку 22:45 На всі 100

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 22:00 ПроКарпати 23:00 Народний адвокат Прикарпаття 23:30 Прямим текстом

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 22:00 «НА!РОБОТУ» (Перше реальне шоу) 23:30 Прямим текстом

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 22:00 Хто тут живе?

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 22:00 Прямим текстом

№43 1 листопада 2012 року

спорт 21

озмова з автором першого гола в історії «Карпат» Анатолієм Крощенком, якому нещодавно виповнилося 75 років.

– За «Карпати» в мене дуже душа болить, адже команда вже другий сезон не тішить. Немає ні гри, ні результату. А ще ж зовсім недавно вся Україна була закохана у львівську команду, яка гучно почала заявляти про себе не лише в національному чемпіонаті, а й у Європі. І раптом такий затяжний спад. Не знаю точно його причин, але мені здається, що десь тренер, маю на увазі Олега Кононова, дав послаблення гравцям, а тим здалося, що вони тепер суперзірки. Але то все зараз, за великим рахунком, не має значення – потрібно думати про сьогодення та завтрашній день команди і клубу загалом. zzІ яким Ви його бачите?

– Мені подобається та молода команда, котра прийшла до керівництва клубу. Думаю, що разом із досвідом та життєвою мудрістю Петра Димінського їм вдасться знайти шляхи виходу з кризи. Зокрема, вважаю, що клуб узяв дуже кваліфікованого тренера. Ніколай Костов – із тих фахівців, які вміють підготувати висококласну команду. Тільки потрібно створити йому належні умови й дати трохи часу. До вподоби мені й курс «Карпат» на формування команди з доморощених футболістів. Адже львівська команда своїх найбільших успіхів досягла якраз тоді, коли на 80-90% складалася із західняків.

zzАле ж зараз усі говорять про те, що без легіонерів серйозних успіхів не досягнеш. Та й приклад «Шахтаря» і «Металіста» це підтверджує. – А приклад «Барселони» говорить про зворотне. У Донецьку і Харкові пішли найпростішим шляхом, але це надто дороге задоволення. Та й для збірної України користі мало. Тому я за те, щоби кістяк наших провідних клубів складався з гравців з українським паспортом. Тоді й чемпіонат у нас буде сильний, і за збірну не доведеться червоніти. zzПерейдімо до позитиву. Наприклад, як оцінюєте виступи вітчизняних клубів у групових турнірах єврокубків? Зокрема, чи потішили вони Вас своїми виступами в Лізі чемпіонів та Лізі Європи?

буде друге місце – ще далеко не факт. Думаю, у цьому сезоні боротьба за «срібло» і другу путівку в Лігу чемпіонів очікується серйозна. І я зовсім не впевнений, що «Динамо» її виграє. «Металіст» і «Дніпро» налаштовані дуже агресивно і зовсім не випадково вони по разу вже перемогли «Динамо» в чемпіонаті. Що ж до Ліги чемпіонів, то тут у «Динамо» шансів вийти з групи мало. А от залишитися на весну в Лізі Європи – цілком реально. Думаю, так воно й буде.

• фото: ФК «Динамо»

«За “Карпати” в мене душа болить» – Враження неодно значне. Якщо відштовхуватися від цифр, то мали б потішити. Усе ж три перемоги і лише одна поразка, та й при добрій грі. Але проблема в тому, що програла якраз та команда, за яку я найбільше вболіваю. Ні, я переживаю за весь український футбол і за всі наші команди, особливо коли вони грають у єврокубках. Беззаперечно, радію і за «Шахтар», і за «Металіст», і за «Дніпро», тим паче, що за кожну з цих команд я свого часу пограв. Але зрозумійте мене правильно: «Динамо» для мене рідний клуб, у якому я став футболістом. Тому його перемогам тішуся найбільше і, відповідно, його поразки та невдачі для мене є найболючішими. zzВи вірили, що нинішнє «Динамо» здатне у гостях обіграти «Порту»? – Можливо, й не вірив, а от сподівався – це точно. Це ж футбол і тут усе може трапитися. Я розумів, що з огляду на останні події, шансів не те що на перемогу, на нічию не дуже багато. Але ж завжди, коли грає улюблена команда, сподіваєшся на краще. На жаль, «Динамо» знову програло. Але є й позитивний момент. Маю на увазі саму гру команди. У ній, звичайно, ще дуже багато недоліків, а отже, в Олега Блохіна та його тренерського штабу роботи попереду непочатий край. Але я вірю в Олега Володимировича, у його тренерський талант, життєву мудрість і незламність духу. Своєю цілеспрямованістю він заряджає кожного

Анатолій Крощенко Народився 26 жовтня 1937 року у Києві. Вихованець київського футболу. Амплуа – нападник. Кар’єра в «Карпатах»: 1963-1968 рр. Дебютував у складі «Карпат» 21 квітня 1963 року у першому офіційному матчі команди в її історії проти «Локомотива» з Гомеля. Загалом упродовж шести сезонів поспіль зіграв за «зелено-білих» у чемпіонатах СРСР 169 матчів, забив 58 голів. Майстер спорту СРСР (1959 р.). Окрім «Карпат», грав за команди: «Динамо» (Київ, дубль) – 1955-1958 рр., «Локомотив» (Вінниця) – 1959 р., «Шахтар» (Донецьк) – 1960 р., «Авангард» (Харків) – 19611962 рр., «Дніпро» (Дніпропетровськ) – 1966 р. Заслужений тренер СРСР і України. Тренерська кар’єра: «Шахтар» (Кадіївка), «Океан» (Керч), «Прометей» (Дніпродзержинськ), «Десна» (Чернігів), «Хімік» (Житомир), СДЮШОР «Динамо» (Київ), «Динамо-2» (Київ), збірні України – юнацька, юніорська, молодіжна. У 2000 році очолювана ним юніорська збірна України (U-19) стала віце-чемпіоном Європи та здобула право виступати на Чемпіонаті світу – 2001 в Аргентині, де виграла груповий турнір, але вибула з боротьби у 1/8 фіналу. 1997-1999 рр. працював у Професіональній футбольній лізі України. 2003-2011 рр. – старший тренер Дитячо-юнацької футбольної школи київського «Динамо». З червня 2011 року на пенсії.

гравця. Ви погляньте, як грала команда при ньому і тепер, коли він захворів. Переконаний, що лише присутність Блохіна на тренерській лаві змушує гравців викладатися у грі сповна і боротися до фінального свистка.

zzТо що, як тільки Олег Володимирович повернеться до роботи, «Динамо» одразу почне перемагати? – Звичайно, що ні. Але команда почне додавати з кожним матчем. Його зміни у тренувальний процес почнуть приносити результат уже десь аж навесні. Але й зараз будуть зміни на краще. Насамперед через ставлення гравців до тренувального процесу і до самих матчів. Зараз новий тренерський штаб «Динамо» хоче переглянути всіх, хто є наразі в команді, аби визначитися, кого залишати, кого виставляти на трансфер і на які позиції шукати виконавців у зимове міжсезоння. Скажу вам більше, у мене є достовірна інформація, що вже зараз, коли зросли інтенсивність та обсяги навантажень на тренуваннях, дехто з легіонерів почав стогнати, що це занадто. Але повірте, це лише початок і я можу собі лише уявити, що цих бідолах очікує взимку. Вони ж не звикли до такої роботи.

zzА «Шахтарю» скласти конкуренцію в чемпіонаті вже нікому не вдасться? – Про що ви говорите? Відрив у «Шахтаря» вже 12 очок. Я дуже сумніваюся, що «Шахтар» до кінця чемпіонату втратить цей запас. Він радше виграє всі свої матчі. Не думаю, що зроблю відкриття, коли скажу, що «Шахтар» у цьому сезоні все поставить на Лігу чемпіонів, а в Україні він і так усіх переможе. До нього зараз і близько ніхто не стоїть. zzА Лігу чемпіонів команда Луческу може виграти? – Якщо й надалі гратиме так, як із «Челсі», то так. Але ж ви розумієте, що на піку форми протриматися весь сезон нереально. А клас команди якраз пізнається тоді, коли не йде гра. От уміння в такій ситуації давати результат і визначає велич команди. Думаю, у цьому сезоні перевіркою кадрового потенціалу «Шахтаря» стануть ігри плей-оф. Саме тоді ми зможемо

по-справжньому оцінити, наскільки піднялася донецька команда і чи можна її зараховувати до топ-команд Європи і світу. Але в будь-якому разі ми повинні бути вдячні «Шахтарю», що він є прикладом для інших наших команд, показуючи, чого можна досягти. Утім є й фактори, які дуже засмучують: у Донецьку для збірної України готують мізер із того, що могли б підготувати. zzАле ж «Шахтар» у цьому плані не є винятком. – На жаль, так. Особливо коли порівнювати його з «Металістом». Дивлячись гру з «Русенборгом», я був шокований: Мирон Богданович виставив нашого Горяїнова і десять латиноамериканців. Папу Гуйє навряд чи можна назвати стовідсотковим українцем. zzДобре, що хоча б у Дніпропетровську є гравці збірної, які зараз набираються досвіду гри у Європі. – Так, але, знову ж таки, це не завжди найкращі з українців на своїх позиціях. Та й, як на мене, не всі вони грають на тих позиціях, де можуть принести максимальну користь. Наприклад, Роман Зозуля, якого я тренував у динамівській школі, значно корисніший був би у півзахисті, а його змушують «битися головою об стінку» в нападі. І таких випадків у нашому футболі чимало. А це говорить, що у нас не все гаразд і з тренерськими кадрами також. Але це вже зовсім інша історія. Розмовляв Адам Кадет

zzБлохін також робитиме ставку на легіонерів? – Не думаю. Переконаний: він зробить усе, щоби кістяк команди сформувати з корінних динамівців. Тоді довкола них він зможе вже формувати команду, яку хоче бачити. Олег Володимирович –мотиватор, а тренерам такого типу працювати з легіонерами дуже важко – у них менталітет інший. zzТо що ж чекає «Динамо» в нинішньому сезоні? – Про чемпіонство можна забути. Та й чи

№43 1 листопада 2012 року

гумор, афіша, комікс 22

З фігою в кишені…

охані мої, з Божою поміччю відбулись’мо вибори! Але ж я натерпівся за той час! Як мене денервували тоті передвиборчі геци кандидатів у депутати! Від них не годен був сховатися! А ше від того на пані Стефу напала легка стадія істерики – вона всю спальню завісила агітками кандидатів у депутати – і я тамка боюся спати. А Місько Кравець ночує тільки з чверткою. Я вам кажу! Надворі економічна бідося – експерти кажуть, що ми вже практично в кризі 2008 року, а кандидати в депутати забави організовували! Ясна річ, що на баяні заграти легше, ніж економічну стратегію держави запропонувати. Але ж, напевно, збіднілому виборцю це більше потрібно, ніж гоцки-кльоцки… Що тільки не придумували кандидати в депутати, щоби виділитися! На Вінниччині агітували на БМП! То така «боєвая машина пєхоти». Повсюдно завішували плакатами зі своїми прізвищами вікна і балкони. Я дивуюся, що ніхто не додумався навчити пса гавкати фамілію кандидата в депутати! Або папугу. Уявляєте, такий собі пташок каже: «Я – за Міська Кравця!» І всьо – на завтра на «біг-мордах» фото Міська і гасло: «Навіть звірі за мене! А ти?» Властиво, найбільше мене діставали ті кляті «біг-морди». Їдеш у маршрутці чи тролейбусі, спацируєш по молоко чи пиво – а за тобою підглядають невсипущі очі кандидатів! Міськові Кравцю, моєму сусіду з третьої брами, вони досі сняться! Каже, приходять до нього у сон і грізно питають: «Ти, паскудо, кинув свій голос в урну за мене?» Я потому чоловіка мусів відпоювати настоянками на мелісі… Але найбільше мене трафляли плакати з кандидатами в депутати, де вони разом із Юлією Тимошенко. Бідна хвора жінка в тюрмі, а вони замість того, щоби підтримати її якоюсь акцією чи відвідати в тій тюрмі-лікарні, красуються з нею на «біг-мордах»! Та треба бути хлопом, мати характер і волю, а не ховатися за жіночу спину. Нехай і Тимошенко! Але найсмішніше, що знимка Юлина – та сама, а лиця кандидатів – різні! І сміх і гріх… Але ніц – вибори відбулися, і фертик. Будемо з тим жити, що си вибрали. Однак фігу в кишені треба все мати. Бо, як кажуть, коли в народу порожніють кишені, то там виростають дулі. Хіба нє?

№43 1 листопада 2012 року

Концерт Zapaska та BeBoBul

Концерт гурту O.Torvald

Сторінками віденської класики

Концерт Hans & Johns 3 листопада, 18:00

1 листопада, 19:30

Музей ідей (вул. Валова, 18-а) Напередодні спільного європейського турне представники української незалежної сцени Zapaska та BeBoBul відіграють спільний двогодинний концерт. Zapaska – інді-поп-дует, який використовує різні джерела добування та видозмінення звуку: акустичні інструменти, драм-машину та процесори ефектів. BeBoBul – інструментальний дует з Чернівців, який працює за принципом «видобути максимум музики з двох гітар і гори заліза».

30-40 грн

2 листопада, 21:00

Хмільний дім Роберта Домса (вул. Клепарівська, 18) Гурт презентує свій третій студійник «Примат», наповнений нестримним драйвом і потужною енергетикою. Цей реліз музиканти вважають зрілим дорослим альбомом. Минуле літо було дуже насиченим для гурту, музиканти відіграли більш ніж на 20 фестивалях, найпопулярніші з яких: Prosto Rock, «Краще місто», Global Gathering Ukraine, фестиваль «Захід».

3 листопада, 18:00

40-80 грн

7 листопада

Поглиблений експрес-курс з останніх подій в кіно Німеччини, підбірка найкращих німецьких прем’єр та кінофестивальних хітів минулого року. Це один із найстаріших фестивалів в Україні, який представляє кінематограф однієї держави: 2012-го він проходитиме у 18-й раз.

«Якщо не ми, то хто» / Wer wenn nicht wir Історична мелодрама; Німеччина, 2011 Режисер: Андреас Вайль. У ролях: Август Діль («Безславні виродки», «Фальшивомонетники»), Олександр Фелінг («Гете!», «Безславні виродки»), Лена Лауземіс. Перший художній фільм найвідомішого німецького документаліста Андреаса Вайля.ФРН, початок 1960-х років. Бернард, котрий мріє стати письменником, і його подружка Гудрун вирушають до Берліна завойовувати світ.

40-50 грн

на виїзд з країни відправили на роботу до провінційної лікарні.

Львівський Палац мистецтв (вул. Коперника, 17)

4 листопада

У програмі музика з кінострічок «Зоряні війни», «Пірати Карибського моря», «Гаррі Поттер», «Індіана Джонс», «Як приборкати дракона», «Мадагаскар» та інших. Ганс Ціммер, Джон Вільямс, Джон Пауелл. Музику, написану цією трійкою, люблять навіть ті, хто не знає їхніх імен. Симфонічний оркестр Cantabile Orchestra новим проектом Hans & Johns пропонує пірнути у звучання композицій, кожна з яких свого часу зворушила слухачів.

Вечір австрійської класики на сцені Концертного залу ім. С. Людкевича. Музику Моцарта, Гайдна та Бетховена виконуватиме Молодіжний оркестр INSO-Львів під батутою відомого австрійця Ґеорґа Куґі. Соло на віолончелі – Ігор Чекайло. У програмі: В.-А. Моцарт. Увертюра до опери «Весілля Фіґаро», Й. Гайдн. Концерт для віолончелі з оркестром до мажор, Л. ван Бетховен. Симфонія №6.

4-8 листопада, 19:00

Програма

Львівський Палац мистецтв (вул. Коперника, 17)

Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7)

XVIII Фестиваль «Нове німецьке кіно» 5 листопада «Невидима» / Die Unsichtbare Драма; Німеччина, 2011 Режисер: Крістіан Швохов. У ролях: Стіне Фішер Крістенсен, Ульріх Нойтен, Дагмар Манцель, Крістіна Дрекслер. Молода акторка Файн дуже сором’язлива і невпевнена у собі. Отримавши свою першу роль у відомого театрального режисера, Файн намагається

зробити все можливе, аби її не втратити.

6 листопада «Барбара» / Barbara Драма; Німеччина, 2012 Режисер: Крістіан Петцольд. У ролях: Ніна Хосс, Рональд Зерфельд, Райнер Бок. 1980-ті роки, Східна Німеччина. Барбару, молоду дівчинулікаря, після подання заяви

«Зупинка на перегоні» / Halt auf freier Strecke Драма, Німеччина, 2011 Режисер: Андреас Дрезен. У ролях: Штеффі Кюнерт, Мілан Пешель, Таліза Ліллі Лемке, Міка Зайдль. Успішний 44-річний чоловік дізнається про те, що він невиліковно хворий і жити йому залишилося зовсім недовго.

8 листопада «Те, що лишається» / Was bleibt Драма; Німеччина, 2012 Режисер: Ханс-Крістіан Шмід. У ролях: Ларс Айдінгер, Корінна Харфух, Себастіан Ціммлер. Двоє дорослих синів – старший зі своєю 5-річною дитиною і молодший з дівчиною, з якою має намір одружитися – приїжджають погостювати до батьків у маленьке провінційне містечко. Тихий сімейний вікенд порушує несподівана новина.

15 грн

анонси, знижки 23

Усі знижки Львова Гардероб

Night Madness – 2012

«Маршрутка» Юстини Могитич

«Лисенкова вітальня»

У ніч проти 4 листопада

8 листопада, 19:00 До 5 листопада

Територія Винниківського лісництва Шестигодинний нічний веломарафон без орієнтування (!) проводять винятково для мордування учасників і на втіху організаторів, фотографів, операторів... Реєстрація о 22:00 3 листопада. Старт о 23:00. Виїзд на останнє коло – о 04:00 4 листопада. Фініш о 05:00 4 листопада. Попередня реєстрація на bikeportal.org.ua. Учасники їдуть у категорії соло: аматори й еліта. Окрему категорію передбачено і для жінок, якщо їх кількість буде не менше п’яти.

На виставці представлено оригінальні ілюстрації поряд із друкованими зверстаними сторінками. Тож глядач зможе побачити процес творення коміксу від виникнення ідеї до готового продукту. Дія розгортається у львівській маршрутці, переповненій колоритними пасажирами. Їдучи зранку на роботу чи пізно повертаючись додому, усі мимоволі стають учасниками ситуацій, які водночас дратують і смішать.

Вхід вільний

Фест «Цитадель»

«На образ і подобу…» До 18 листопада

Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7)

Арт-центр «Щось цікаве» (пл. Ринок, 13)

До 4 листопада 25% на другу покупку у Colin’s; 50% на другу пару взуття у KARI До 5 листопада знижка 200 гривень на всі плащі та куртки у Top Secret До 11 листопада знижки на білизну Lauma Lingerie у Milavitsa До 15 листопада міжсезонний розпродаж у Oodji; міжсезонний розпродаж у Top Secret До 19 листопада Міжсезонний розпродаж у Kira Plastinina До 24 листопада осінній розпродаж у Marks & Spencer До 25 листопада 20% на верхній одяг у VD One До 26 листопада 20% на дитячий одяг у Chicco До 15 грудня 10% на весь асортимент у Ecco До 19 грудня до 50% на другу покупку у Derby Діти До 4 листопада знижки на дитячий одяг у «Антошці» До 31 грудня 20% на іграшки Boikido у «Будинку іграшок» Дім До 4 листопада яскрава акція до дня народження у MOYO До 31 листопада акційні ціни на мобільні телефони у «Комп’ютерному всесвіті» До 31 грудня – 10% на ноутбуки і комп’ютери Apple для студентів у MOYO До 10 січня 25% на сковорідки Tefal у «5ок» Спорт До 4 листопада тижні шалених знижок у Gorgany.com До 15 листопада операція «Ліквідація» у «Драйв-спорт»

До 170-річчя від дня народження і 100-ї річниці смерті М. Лисенка у Львівській філармонії звучатимуть твори М. Лисенка на слова Т. Шевченка, М. Вороного, О. Олеся, І. Франка, Г. Гейне та ін. Виконують: Інна Павлюк – ведуча концерту, Академічний інструментальний ансамбль «Високий Замок», Андрій Яцків – мистецький керівник, Мирослав Драган – фортепіано, концертмейстер, Оксана Рапіта – фортепіано, Ольга Фенюк– сопрано.

40-80 грн

Галерея сучасного сакрального мистецтва IconArt (вул. Вірменська, 26) «Задумуюсь деколи, Хто то Бог? З одного боку, ніби знаю і щось трішки розумію – і рівночасно ж на підсвідомому рівні відчуваю, що це неосяжність. Але теж знаю, що Він є всюди і є Всім. Мабуть, ми теж є Його якоюсь піщинкою. Проект присвячений людям, які мене оточують і теж є часточкою Бога. Вірю, що знайомства людей не є випадковістю, а даються нам зверху», – автор виставки Остап Лозинський.

Вхід вільний

Кросворд

7 листопада, 14:00

Палац спорту «Україна» (вул. Мельника, 18) Головна подія фестивалю – майже тригодинна програма суперхітів легендарних Iron Maiden у виконанні вокалістів гурту Paul Di’anno та Blaze Bayley.

Учасники:

Seven (рrogressive metal, Чехія). На початку лютого 2010 року до команди приєднався новий вокаліст Лукаш Пісарік. Саме з ним колектив поїхав у європейський тур разом із гуртом Rage. Dimicandum (atmospheric metal, Київ). Унікальне явище на українській metal-сцені – завдяки активній та успішній концертній діяльності гурт за три роки здійснив понад 50 виступів. Його активно слухають в Україні, Росії, Білорусі, а також Польщі та Молдові. Blood brothers (Iron Maiden Tribute Band, Київ). Київський колектив, що заснували друзі під впливом творчості гурту Iron Maiden. Складається із п’яти досвідчених і перспективних музикантів, спеціалізується на виконанні хітів гурту Iron Maiden. [AU]RUM (rock, Буськ). Стиль цього колективу можна назвати як хард-н-хеві. Було в гурті доволі багато вокалістів (шестеро), але в підсумку ним став Святослав Ружило. Зараз

гурт успішно розвивається і відвідує різні заходи. Naama (modern gothic, Одеса). Колектив утворений влітку 2012 року в рамках експериментальної студійної роботи Хелі Ковальської і Поліни Погожі. У процесі роботи було додатково задіяно запрошених музикантів, з чого й почався запис перших композицій. AranruT (aggressive symphonic metal, Київ). У лютому 2012 року склад команди знову змінюється: на місце барабанщика приходить чарівна дівчина Олена Гєсова, а Юрій Плюта залишає групу. У такому складі AranruT готується до виступів з матеріалом із майбутнього нового альбому. «Азарт» (rock’n’roll / hard’n’heavy, Київ). Такий собі диявольський коктейль зі швидкісного ритму ударних, ревучого баса, качових рифів, шаленої гітари і розриваючого вушні перетинки хрипкого вокалу з текстами на злобу дня. Hairy Viper (hard rock / pop rock, Київ). Hairy Viper – хардрок / поп-рок-гурт, що поєднує у своєму звучанні олд-скул і сучасні напрями музики. Колектив створено у квітні 2011 року, вперше дебютував у Луцьку на фестивалі Half Cover Party.

100-200 грн

Колонка підготована спільно з львівським онлайн-журналом

Надсилайте знижки на editor@zakupy.lviv.ua

•

По горизонталі:

1. Десертне вино. 4. Шлейф парфумів. 7. Початок спортивних змагань. 9. Бальний танець. 10. Вид синтетичного волокна. 12. Майстер своєї справи. 13. Прилад для регулювання електроструму. 14. Абориген Філіппін. 17. Спис із гострим металевим наконечником. 18. Спеціальне звання, чин. 20. Поза в йозі. 21. Радіоактивний хімічний елемент. 22. Корабель Ясона. 24. Шаховий … . 28. Марка побутової техніки. 29. Рівнобічний прямокутник. 33. «Сльози» на траві. 36. Мелодійні переливчасті звуки. 37. Горілка з пальмового соку. 38. Гурт «... Ельзи». 39. Пропуск у тексті. 40. Перегони вітрильників.

•

По вертикалі:

1. Одиниця в еллінів. 2. Ударний музичний інструмент. 3. Помпа. 5. ФК Іспанії. 6. «Суботник» односельців. 7. Страва під соусом. 8. Предмет обговорення. 9. Найманий автомобіль. 11. Трамвайний квиток. 15. Отаман, верховода. 16. Рушниця для полювання під водою. 17. Зубна … . 19. ...-готель. 23. Радіолокатор. 25. В’ялена на сонці риба. 26. Єдиноріг. 27. Літній капелюх. 30. Заборона президента. 31. Портовий вантажник. 32. Предок осетина. 34. Народ у Гані. 35. Японська горілка.

Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1) Велика сцена 2 листопада 18:00 «Останній гречкосій». Гірка комедія 3 листопада 18:00 «Сільва». Оперета на 3 дії 4 листопада 18:00 «Сватання на Гончарівці». Комедія у двох частинах 6 листопада 18:00 «Вода життя». Драма на 2 дії 7 листопада 18:00 «Сто тисяч». Трагікомедія на 4 дії 8 листопада 18:00 «Наталка Полтавка». Оперета на 2 дії

Камерна сцена 6 листопада 16:30 «Дама з собачкою» 7 листопада 17:30 «Варшавська мелодія». Мелодрама без антракту 8 листопада 16:00 «Венера в хутрі». П’єса на 1 дію

№43 1 листопада 2012 року