zik #42 by zik news

08 репортаж

04 тема

Один день наосліп

Загальмована реакція Садового №42 25 жовтня 2012

рекомендована ціна 3,00 грн

ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 28 жовтня 2012 року КОНТРОЛЬНИЙ ТАЛОН ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИЙ БАГАТОМАНДАТНИЙ ВИБОРЧИЙ ОКРУГ Виборча дільниця №000000

Одномандатний виборчий округ №000 Номер, за яким виборця внесено до списку виборців на виборчій дільниці

Підпис виборця, який отримує виборчий бюлетень

Прізвище, ініціали члена дільничної виборчої комісії, який видає виборчий бюлетень

Підпис члена дільничної виборчої комісії, який видає виборчий бюлетень

(лінія відриву)

ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 28 жовтня 2012 року ВИБОРЧИЙ БЮЛЕТЕНЬ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИЙ БАГАТОМАНДАТНИЙ ВИБОРЧИЙ ОКРУГ Одномандатний виборчий округ №000

МП

Виборча дільниця №000000

Зробіть позначку «плюс» (+) або іншу у квадраті проти назви політичної партії, за кандидатів у народні депутати України від якої Ви голосуєте

Політична партія українська платформа «Собор»

соціалістична партія україни

Комуністична партія України

партія Політичне об’єднання «Рідна Вітчизна»

Партія «Руський блок»

інструкція виборцеві від zikу (стор. 12)

новини 02

БІЛЬШЕ НОВИН НА

““

Тоді, отже, молодій людині потрібно працювати не на одній роботі, а на двох. Прем’єр-міністр України Микола Азаров порадив молоді, як накопи чити перший внесок на квартиру

““

Пропонували заплатити мільйон доларів, щоби я зняв свою кандидатуру. Я сказав, що зроблю так тільки в одному випадку – якщо мені забезпечать політ на Марс і назад.

Перший космонавт України, кандидат-самови суванець Леонід Каденюк

5,9 млн грн ““ коштуватиме ремонт кондиціонера в Адміністрації президента

Водії відгуляють профсвято

• Львів’яни та гості міста останні дні мають можливість побачити дерева, що прикрашають площу Ринок. Минулого тижня у Львові відбувся «круглий стіл», де вирішили зрізати рядову посадку каштанів біля входу до Ратуші й аварійну липу. Як повідомляють в управлінні екології та благоустрою, дерева замінять на нові – навесні або ж восени наступного року, адже висадка потребує оновлення ґрунту та підготовки ям, які, найімовірніше, вже заражені від хворих дерев. (фото: Василь Гузінський)

У Донецьку продають скандальний «підручник» для дітей про секс

одному з супермаркетів Донецька продають книжку із зухвалою назвою «Секс. Підручник для школярів загальноосвітніх навчальних закладів» з поміткою «початковий рівень». Книжку випустили у видавництві «Майстерклас», наклад невеликий – 3 тисячі примірників, ціна – 43 грн, – пише «Українська правда». Автори видання – Саша Смілянська та Сергій Юзмухаметов – намагаються розповісти дітям про стосунки статей. «Підручник» побудований у вигляді відповідей на запитання. Так, наприклад, коли школярка цікавиться, чи можливий секс без кохання, автори пояснюють їй доволі прямолінійно: «Дівчаток часто вчать, що ні. Насправді секс

без кохання, звичайно ж, можливий. Це потреба організму і будь-якій дорослій людині займатися сексом абсолютно необхідно для здоров’я. І якщо доросла людина сьогодні чомусь нікого не кохає, що ж їй – здоров’ям жертвувати? Але потрібно знати, що без кохання секс перетворюється на задоволення потреби. Ну, як у туалет сходити». Разом із тим на романтичне «Я закохалася. Це на все життя?» автори відповідають: «Навіть не сподівайся». Автор Саша Смілянська у своєму блозі стверджує: «Книжку про секс замовило Міністерство освіти України. Завдання було таким: не для п’ятирічок... І не для 15+, коли вони краще, ніж ми... А для 10-12-літніх».

zik.ua

о Дня автомобіліста 28 вересня у Львові відбудуться змагання «Львівське рондо – 2012». У рамках заходу проведуть перегони другої категорії, а на танкодромі о дванадцятій годині розпочнеться джип-тріал – змагання, що передбачає подолання на позашляховиках перешкод, які найчастіше неможливо пройти навіть пішки. Джип-тріал пройде в двох залікових групах: нард – позашляховики, прототипи, багі та лайт, де змагатимуться кросовери і паркетники. – Взяти участь у цих заходах може будь-хто, адже всі змагання орієнтовані на аматорський рівень, – зазначив координатор джиптріалу Володимир Яцинич. – Для цього потрібно зареєструватися з 10:00 до 11:45 на пл. Міцкевича та сплатити внесок у розмірі від 50-ти до 200 гривень. Також до Дня автомобіліста на території стадіону «Арени Львів» пройде автослалом (фігурне водіння, швидкісне маневрування) – проїзд на час по розміченій фішками території з трасою різної складності (круті повороти, змійки, розвороти на 180 градусів заднім і переднім ходом і т. ін.). Щоб подолати перешкоди, водієві необхідно добре відчувати габарити свого автомобіля та вміти маневрувати заднім ходом. Організатор змагання – Галицький автомобільний клуб за підтримки Автомобільного клубу «Львів 4х4» та автомобільних клубів Львова і Західної України.

Хочу сказати, що після 60-ти нічого не змінюється – усе залишається, навіть стає ще гарнішим. Віктор Янукович привітав Володимира Путіна з нещодавнім ювілеєм

У Львові вбили лікаря

п’ятницю зранку у центрі Львова вбили відомого медика, 67-річного травматолога 8-ї лікарні Леона Фрайфельда. За цим фактом затримано підозрюваного – 26-річного громадянина Марокко. «До чергової частини Личаківського райвідділу міліції вранці 19 жовтня надійшов телефонний дзвінок від перехожого, який повідомив, що на вулиці Пекарській, 65 один громадянин завдавав іншому ударів ногами по голові та грудній клітці», – повідомили в ГУ МВСУ у Львівській області. Як з’ясувалося згодом, жорстоко били лікаря, який вийшов на ранкову пробіжку. – Коли перехожі намагалися затримати нападника, він завдавав тілесних ушкоджень і їм. Після того, як прибула патрульна служба, цього чо-

ловіка затримали, – розповів головний міліціонер Львова Сергій Зюбаненко. Від отриманих травм медик помер на місці. Як з’ясувалося, іноземний громадянин, котрий у стані сильного сп’яніння вбив лікаря, вже мав проблеми з законом за погану поведінку та бійки. Міліція розслідує кримінальну справу за фактом убивства лікаря. Затриманий іноземець давати покази відмовляється. Чому він накинувся на літнього чоловіка, невідомо. Сергій Зюбаненко зауважив, що інформацію про те, що вбивство скоїв іноземець через його відрахування з навчального закладу, міліція наразі не підтверджує: «Із показів близьких та знайомих нам відомо, що лікар не викладав у навчальному закладі, де свого часу навчався іноземець», – зазначив він.

карикатура тижня

• карикатура: Ігор Бежук

Люди номера Азаров Микола 2 Атрошенко Владислав 11 Атрощенко Андрій 11 Ахметов Рінат 5 Баль Андрій 21 Бащук Сергій 4 Бевз Микола 9 Бежук Ігор 17 Бессонов Володимир 21 Білоус Олег 5 Блохін Олег 21 Бондаренко Кость 6 Бутко Богдан 21 Вакарчук Іван 4

Верещак Оксана 7 Верещак Роман 7 Вінцковський Роман 4 Возна Неля 18 Вучініч Мірко 21 Гінка Катерина 18 Гіпоть Лідія 7 Годенюк Ігор 7 Гончар Михайло 5 Горинь Роман 7 Гусєв Олег 21 Ґазізуллін Ільдар 5 Ґонґадзе Георгій 11 Ґудзяк Борис 4

Да Вінчі Леонардо 3 Данило, король 19 Девіч Марко 21 Делоне-Терк Соня 19 Деревецький Роман 7 Домагальський Андрій 7 Дубневич Богдан 3 Євстахевич Андрій 3 Жеребецький Євген 5, 6 Заваров Олександр 21 Задорожний Іван 11 Задорожний Михайло 11 Запольська Габріела 19 Зінґер Ісаак 19 Зюбаненко Сергій 2 Іваничук Роман 4 Івановський Василь 4

Газета «Західна інформаційна корпорація» Засновник і видавець: ТОВ «Західна інформаційна корпорація», 79000, Львів, вул. М. Вороного, 3 Генеральний директор: Роман Любицький Редакція: 79000, Львів, а/с 1537, тел.: 0 (32) 253-31-93, тел.: 0 (32) 253-31-94 e-mail: gazeta@zik.lviv.ua

№42 25 жовтня 2012 року

Іващишин Маркіян 4 Каденюк Леонід 2 Канівець Олег 11 Канівець Сергій 11 Карач Анатолій 7 Качмар Любов 4 Квурт Володимир 4 Кличко Володимир 5 Книжицька Христина 18 Ковальчук Олексій 7 Коноплянка Євген 21 Константінов Юрій 11 Костецький Валерія 7 Костирко Андрій 7 Кравців Роман 7 Кузнєцов Сергій 21 Кучер Олександр 21

Головний редактор: Тарас Смакула; заступники редактора: Олександра Губицька, Наталя Онисько. Директор з реклами: Аліна Чичкань Реклама: 0 (32) 247-50-45, tv_reklama@ziktv.com.ua Продаж газет: 0 (32) 253-31-94, sale@zik.lviv.ua

Литвинюк Марта 4 Лічко Любов 4 Лобановський Валерій 21 Луценко Юрій 5, 6 Максимів Степан 7 Матвейчев Олег 11 Матяс Сергій 7 Медведєв Дмитро 11 Мельник Леонід 4 Мельник Ростислав 4 Михалик Тарас 21 Мілевський Артем 21 Місько Богдан 7 Момот Володимир 7 Одуха Микола 4 Онищенко Лілія 4 Орєхов Андрій 7

Пакіж Степан 3 Палюхович Василь 7 Пинзеник Віктор 5 Пінчук Віктор 5 Понаровський Костянтин 7 Прокопенко Станіслав 11 Путін Володимир 2, 5, 6 Ракицький Ярослав 21 Ремажевська Віра 8 Розвозжаєв Леонід 6 Ротань Руслан 21 Рочняк Юрій 4 Савельєв Микола 7 Савчук Микола 17 Садовий Андрій 4 Садовий Володимир 3 Салвія Ентоні 5

Передплатний індекс: 89805. Друкарня ТОВ «Експрес Медіа Груп». Замовлення № 16088. Тираж номера 10 000 прим. Підписано до друку 23.10.2012 р. Реєстраційне свідоцтво: ЛВ №1035/289р. Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори і рекла модавці. Передрук матеріалів без письмової згоди редакції заборонено. Матеріали з позначкою «Вибори-2012» і «Новини компаній» друкуються на правах реклами.

Святослав, владика 6 Селезньов Євген 21 Селін Євген 21 Семидідько Андрій 11 Сєрих Вікторія 21 Сидор Андрій 4 Сиймовський Руслан 4 Слободяник Іван 5 Смілянська Саша 2 Содомора Андрій 4 Срна Даріо 21 Старовецький Богдан 18 Сушко Артур 7 Тимошенко Юлія 5, 6 Тимощук Анатолій 21 Узарашвілі Омар 7 Фесенко Володимир 5

Фрайфельд Леон 2, 3 Чемерис Олена 18 Черних Андрій 3 Чіпко Андрій 4 Чмир Юрій 11 Шанель Коко 19 Шах Роман 7 Шах Тарас 7 Шухевич Герміона 19 Шухевич Роман 19 Юзмухаметов Сергій 2 Якимчук Олександр 7 Янукович Віктор 2, 6 Ярмоленко Андрій 21 Ярославенко Ярослав 4 Яценюк Арсеній 5 Яцинич Володимир 2

для новин, зауважень, відгуків та скарг

м е д і а - х о л д и н г

0 800 500 945

всі дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні

новини 03

Богдан Дубневич вкрав адресну базу підприємців Пустомитівського району?

инулого тижня підприємці Пустомитівщини отримали листа від кандидата в депутати по 118 виборчому окрузі Богдана Дубневича. У листі від руки зазначено ім’я та по батькові, так само написано домашню адресу на конверті. «Звертаюся до Вас, бо впевнений, що Ви як ніхто розумієте нинішній розвиток подій щодо малого та середнього бізнесу…» Таким є початок листа. Далі – згадка про Податковий майдан і необхідність дотримання законів для нормального ведення бізнесу. І, звісно, сподівання підтримки. Ніби нічого особливого, стандартна агітація… От тільки в тих, хто отримав листа, виникло питання, звідки в Богдана Дубневича домашні адреси підприємців свого округу та звідки він знає масштаби їхньої діяльності? Адже приналежність до малого та середнього бізнесу визначається кількістю сплачених податків. Отже, Дубневич має детальну приватну інформацію про платників податків? Ми звернулися по коментар у Державну податкову інспекцію Пустомитівського району. Андрій Євстахевич, перший заступник начальника інспекції, запевнив ZIK, що будь-яка інформація щодо підприємців району є конфіденційною. – Витік таких відомостей від нас неможливий! – упевнено заявив він. – А чому ви вирішили звернутися саме до нас? Ми не єдине джерело баз даних. Є органи статистики, місцеві ради, державні реєстратори… Отож, коло тих, хто міг «злити» адресну базу, справді широке. Тому з’ясувати, хто саме надав приватну інформацію, вирішили безпосередньо у кандидата в депутати. – Пане Богдане, я отримала від Вас листа. А звідки у Вас моя домашня адреса? – Та я знаю Вас особисто! – Ми не знайомі…

Коротко Підпалив суд На Львівщині хуліган намагався спалити приміщення суду. У Пустомитах невідомий облив легкозаймистою рідиною вікно районного суду і підпалив його. Львівська обласна міліція встановлює обставини та причини зухвалого хуліганства. Також оцінюють збитки, а правоохоронці шукають зловмисника.

У Львові знімають фільм про Леонардо да Вінчі

омпанія Signal Red проводить у місті Лева зйомки картини про великого італійського художника, винахідника та вченого Леонардо да Вінчі. Творчий процес триватиме до 30 жовтня у центральній частині міста: пл. Старий Ринок, пл. Музейна, пл. Ринок, вул. Арсенальна і т. д. Це буде повнометражна стрічка у новому форматі. Біографічний роман, але не документальний. Таких фільмів на

території пострадянських країн ще не робили. Для того, аби краще показати життя в епоху Відродження, із Києва приїхали півсотні акторів, операторів і сценаристів. У головних ролях – кияни, для масових сцен добирали львівських акторів. Привезли й костюми, пошиті за зразками XV століття. Стрічка буде готова до кінця року, а на екранах телевізорів з’явиться через рік у циклі робіт «Великі мрійники».

«Львівводоканал» продає майно

– Ви просто не пам’ятаєте! А скажіть, Вас стривожив мій лист чи надихнув? – Стривожив… Мені не надто приємно, що моя домашня адреса є в загальному доступі… – Ну то, знаєте, я звертаюся до людей, які реально мислять. Якщо Ви не мислите реально, то вибачайте! І поклав слухавку… Виглядає на те, що Богдан Дубневич незаконно отримав доступ до конфіденційної інформації – а це порушення прав громадян України. Адже відповідно до ст. 32 Конституції України, конфіденційна

Затримують стипендії Вищі навчальні заклади України затримують виплату студентських стипендій. «Студентам вішають лапшу, що є проблема з банком, відсутні кошти, або годують обіцянками стосовно дати виплати стипендії, що абсолютно недопустимо», – заявив координатор громадської ініціативи «Студентський захист» Андрій Черних.

інформація про особу це: будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, про особисте та сімейне життя, обставини, події, стосунки тощо. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя. Відповідальність за такі дії передбачено ст. 182 Кримінального кодексу України – штраф, виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років.

епутати Львівської міської ради дозволили ЛКП «Львівводоканал» продати частину устаткування з міських очисних споруд. Отримані кошти планують витратити на погашення кредиту Світового банку, який підприємство взяло ще 2001 року. Як розповів ZIKу головний інженер ЛКП «Львівводоканал» Володимир Садовий, обладнання, а саме три центрифуги для осушування мулу, зняли з очисних споруд ще 2008-го під час реконструкції. – Вони не забезпечували достатньої ефективності роботи, тому ми замінили їх на нові сучасні пристрої. Відтоді й намагаємося продати. Адже об-

ладнання відремонтоване, його досі можна використовувати, – пояснює пан Садовий. – До нас звертались із червоноградського, самбірського водоканалів щодо його купівлі. Але для того, аби його продати, потрібен дозвіл засновника – Львівської міської ради. Загалом обладнання оцінили у майже 37 тисяч гривень. Після продажу ці кошти мали б піти на погашення кредиту Світового банку. – Гроші невеликі, але для нас зараз важлива кожна копійка, – зазначив директор ЛКП «Львівводокал» Степан Пакіж. При цьому запевнив: наразі підприємство обмежиться продажем лише центрифуг, решту майна не чіпатимуть.

ДЗЕРКАЛО

Що про нас пишуть? Nasz Dziennik Польща

Понад 40 тисяч свічок запалають у День усіх святих на забутих польських могилах у Львові. Ця цінна ініціатива відбудеться в межах акції «Світло пам’яті для Личаківського цвинтаря». Лампадки збирають та купують у Польщі вже вдев’яте. У запаленні свічок беруть участь усі охочі поляки, що живуть у місті, – представники різних організацій та приватні особи. Акцію проводитимуть 1 листопада з дев’ятої ранку до двадцятої вечора. На території Личаківського кладовища будуть розміщені пункти видачі свічок, які запалюватимуть на могилах.

The Jewish Press США

У п’ятницю зранку у Львові троє мусульман убили професора Леона Фрайфельда, лікарятравматолога. Вбивство сталося біля його дому, міліції вдалося спіймати трьох убивць. Очевидно, вони були колишніми студентами лікаря і їх виключили з медичного університету через загалом низькі оцінки. Тож вони вирішили помститися, вбивши лікаря. У місцевій єврейській громаді кажуть, що Леон Фрайфельд допомагав будь-кому, хто просив помочі.

Сезон полювання На Львівщині відкрили сезон полювання на дикого кабана та косулю. Відкриттю передували традиційні заходи – спільна молитва за успішне повернення та підняття прапора Товариства мисливців і рибалок. Ліцензія на косулю та кабана коштує 1400 грн. За один кілограм м’яса впольованого трофея сплачують ще 45 гривень.

№42 25 жовтня 2012 року

тема 04

Позов під тиском громадськості

Тетяна Метик

ісля чотирьох років із моменту знищення пам’ятки історії – будинку композитора Ярославенка – Львівська міська рада нарешті спромоглася подати позов до суду. Влада від імені громади хоче змусити підприємця, який на місці пам’ятки хотів звести багатоповерхівку, відновити будинок композитора таким, як він був до знищення.

•

Місцева влада нарешті звернулася до суду, аби відновили зруйнований будинок композитора Ярославенка

Після бою кулаками не махають

Такому вчинку підприємця Ростислава Мельника чотири роки тому передувало благословення тієї ж місцевої влади у вигляді рішення виконкому Львівської міської ради, яким дозволили новому власникові будинку проектувати багатоквартирний дім, знісши існуючий. До слова, це рішення вже після вчиненого злочину було тим самим виконкомом скасоване. Але, як відомо, після бою кулаками не махають. Ще до рішення виконкому міський голова Андрій Садовий на пленарному засіданні сесії міської ради 15 травня 2008 року запевнив депутатів, що пан Мельник нічого поганого з будинком композитора не вчинить. А згодом власноруч підписав згадане рішення виконкому, яке дозволяло проектувати багатоквартирний дім на місці садиби Ярославенка. Ось фрагмент цього засідання: «Депутат Чіпко: пропонує зняти з розгляду питання 9 пункту (вул. Яро славенка, 30). А. Садовий: пропонує не переносити. Депутат Бащук: підтримує пропозицію Чіпка і пропонує перенести. А. Садовий: “Є живі люди, конкретні, може, комусь Мельник не подобається – він хороший чоловік”. Депутат Бащук: попереджає, що є загроза того, що Мельник планує будувати багатоповерховий будинок. Садовий: “Ні-ні, тільки індивідуальний. Будь ласка, доручення керуючій справами, щоби це питання мала на контролі і щоби воно в жодному разі не потрапило на виконком”». Зрештою, воно не тільки потрапило, а й за нього проголосували члени виконкому. Потім усі дружно вдали, що недобачили формулювання «зі знесенням існуючого», а міський голова покарав керуючу справами ЛМР Марту Литвинюк, «аж» затримавши їй присвоєння чергового рангу терміном на три місяці згідно зі ст. 14 Закону України «Про державну службу»!

№42 25 жовтня 2012 року

• У вересні 2008 року будинку на Ярославенка, 30 не стало

•

Як не стало будинку

Чиновники пояснюють: підприємець мав отримати погоджене у встановленому порядку історико-містобудівне обґрунтування та дозвіл на початок ведення робіт. Таких документів від міської ради він не отримував, тому всі його дії щодо знищення будинку композитора – незаконні. Ростислав Мельник самовільно у ніч проти 11 вересня 2008 року, найнявши техніку та робітників, зрівняв родинну садибу відомого композитора з землею. І це при тому, що незадовго до того управління охорони історичного середовища міськради повідомляло підприємця про те, що будинок набув статусу пам’ятки історії, і зобов’язало Мельника укласти охоронний договір на нього. Сам руйнівник пояснює свій вчинок тим, що придбав будинок у незадовільному стані, після цього тривалий час у ньому ніхто не проживав, а згодом туди внадилися безхатченки. «Розуміючи, що безпритульні можуть завдати шкоди будинку, який був аварійним, та прилеглим будинкам, я вирішив його знести», – йдеться у поясненні, яке підприємець написав на ім’я начальника управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії Онищенко. Понад те, про статус будинку (що він був внесений рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради №506 від 02.11.1982 р. у відповідний реєстр пам’яток історії під №1297) він, виявляється, ні слухом ні духом не відав. Листа від управління охорони історичного сере довища ЛМР також начебто не отримував, бо кореспонденція надходила на адресу

вул. Ярославенка, 30, де він на той момент не проживав. Та непоодинокі факти доводять, що не знати про статус дому було неможливо. «Тривалий час на стіні будинку композитора Ярослава Ярославенка висіла пам’ятна таблиця, на якій було вказано, що це пам’ятка історії. У мене навіть є її світлина. Незадовго до цих сумних подій вона кудись щезла, – розповідає архітектор, доцент “Львівської політехніки” Юрій Рочняк. – До того ж іще на початку 2008-го, коли минало п’ятдесят років від смерті відомого композитора, представники “Пласту” засипали місцеву владу листами. Вони зверталися до міського голови Андрія

““

управління підтримує нашу ініціативу щодо встановлення меморіальної таблиці на будинку композитора Ярославенка і що пропонуватиме включення фінансування запланованих робіт у проект обласної програми встановлення пам’ятних знаків. Чим це все закінчилося, відомо», – зітхає великий шанувальник творчості композитора Юрій Рочняк. За словами архітектора, про існування таблиці пам’ятають люди, які живуть поблизу. А те, що знак був на стіні будинку фактично до моменту його продажу підприємцеві Мельнику, засвідчила родичка композитора Ярославенка – онука рідного брата Ярослава Ярос-

У міліції мене прямо запитали, чи знаю я, хто такий Ростислав Мельник, чий він син, кум чи сват. Говорили, що він – син впливового у лавах Партії регіонів Леоніда Мельника та зять колишнього радника міського голови Миколи Одухи. А проти такого не попреш…

Садового, тодішнього начальника культури Андрія Сидора, голови депутатської комісії культури Маркіяна Іващишина, секретаря ЛМР Володимира Квурта, начальника управління охорони історичного середовища Лілії Онищенко з проханням відновити пам’ятний знак на цьому будинку й організувати там музей композитора». А за іронією долі, того ж року будинку взагалі не стало. «У лютому 2008 року на наше аналогічне звернення до управління охорони культурної спадщини ЛОДА отримали відповідь за підписом його начальника Василя Івановського про те, що

лавенка Любов Лічко (Вінцковська), котра проживала в цьому будинку до 2001 року, а прописана була ще довше. За її словами, охоронний знак висів на будинку на момент купівлі-продажу. До того ж узимку 2005 року вона зустрічалася з представниками Мельника, яким чітко пояснила, що будинок є пам’яткою історії. Під час розмови з батьком Романом Вінцковським, який продав підприємцю частину будинку, пані Любов також запитала, чи він розповів покупцеві про те, що будинок охороняється законом. У відповідь почула: пан Мельник запевнив батька, що з будинком

• Так виглядав дім композитора до знесення (фото: ZIK (2))

нічого не трапиться, навпаки – пам’ятку відремонтують.

•

Тричі відкривали, тричі закривали

Ці очевидні речі не стали такими для правоохоронних органів. «Кримінальну справу за фактом зруйнування пам’ятки тричі відкривав і тричі закривав той самий старший слідчий СУ ГУ МВС України Р. Сиймовський за одного й того ж пояснення – відсутній склад злочину, – розповідає громадський діяч Любов Качмар. – Простіше кажучи, за версією міліції, не можна довести, що підприємець Мельник знав про те, що будинок, який він знищує, є пам’яткою. Чи не виглядає це повним абсурдом? Адже, за такою логікою, у Львові кожен може безкарно нищити його безцінну спадщину і пояснювати це тим, що про статус пам’яток йому чи їй не було відомо?!» «Увесь хід подій засвідчує: пан Мельник знав, що його будинок є об’єктом культурної спадщини, і діяв він із благословення та покровительства міських урядовців, – переконаний архітектор Рочняк. – У міліції мене прямо запитали, чи знаю я, хто такий Ростислав Мельник, чий він син, кум чи сват. Говорили, що він – син впливового у лавах Партії регіонів Леоніда Мельника та зять колишнього радника місь-

кого голови Миколи Одухи. А проти такого не попреш…» Представники громадськості, зокрема Громадського форуму Львова, неодноразово зверталися у Генеральну та обласну прокуратуру, щоби вона вплинула на хід слідства і факти були об’єктивно досліджені. Двічі докази громадських діячів видавалися в органах прокуратури вагомими і спонукали управління внутрішніх справ знову поновлювати справу. Але після того, як справу закрили втретє, прокуратура також умила руки. Та громада не має наміру здаватися – нещодавно відомі у Львові громадські діячі, впливові люди, такі як Іван Вакарчук, Борис Ґудзяк, Роман Іваничук, Микола Бевз, Андрій Содомора й інші, звернулися до міського голови та керівників найбільших фракцій у міській раді з вимогою втрутитися у ситуацію. Можливо, саме під таким натиском міська рада подала позов у Сихівський районний суд Львова до підприємця Мельника, щоби суд зобов’язав його відновити за власний рахунок зруйновану пам’ятку історії – будинок №30 на вул. Ярославенка – шляхом проведення заходів з її відбудови та відтворення первісного вигляду. Перше засідання відбулося у понеділок. Однак представник Мельника заявив, що не ознайомився з матеріалами справи, тому засідання перенесли.

політика 05

Чи буде «пакращення» після виборів?

Андрій Степанов, Тетяна Штифурко

азета ZIK звернулася до експертів, щоби з’ясувати, якою буде нова політична реальність і як позначиться поствиборчий період на кишенях пересічних українців.

•

Провладна більшість у Раді

В майбутньому парламенті буде створено офіційну пропрезидентську більшість, до якої увійде частина депутатів, обраних у мажоритарних округах. Однак вона не буде конституційною і складатиметься з 240-250 народних обранців, припускає директор Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко. При цьому друга частина мажоритарників зберігатиме нейтралітет, як і комуністи, котрі також не увійдуть у більшість. Щодо перспектив опозиції в новообраній Раді, то не можна відкидати створення прихованої опозиційної більшості у багатьох питаннях, наприклад, щодо вотуму довіри уряду. Експерт переконаний: «Реальною опозицією нинішній владі можна назвати Об’єднану опозицію і “Свободу”, в яких є політична угода». Кличко, за словами Фесенка, може домовлятися з ними, зберігаючи автономність. Проте між цими політичними силами виникне проблема з огляду на наступні президентські вибори. «Головне значення парламентських виборів – це кастинг перед виборами президентськими. Для опозиції найважливіше – перше місце за партійними списками як демонстрація того, що вона може перемогти на виборах президента. Але далі почнеться інтрига, яку підживлюватиме конкуренція між Яценюком і Кличком – хто з них має бути головним суперником Януковича на перспективу. Це буде предметом постійних суперечок», – каже Фесенко. Прогнозують пропрезидентську більшість у новій Раді й інші політологи. «На підтвердження цієї тези говорить і те, що в нас є кілька опозицій і кожна виконує свою, лише їй відому роль», – каже Олег Білоус, директор Наукового інформаційноаналітичного центру НАТО Прикарпатського нацуніверситету ім. В. Стефаника.

•

Повноваження президента – на максимумі

Змістовно парламент 2012 року не зміниться, каже Іван Слободяник, директор аналітичного центру Universitas, експерт із питань організації та проведення вибор-

чих кампаній і лобіювання. «Реальними інвесторами політиків залишаться ті ж бізнесмени, які є сьогодні в Україні, і вони ставитимуть такі самі завдання щодо використання держвлади, як це було впродовж минулих років», – зазначає експерт. Він вважає, що якісних змін у парламенті слід очікувати не раніше, ніж 2017 року. Щодо повноважень президента, то, на думку експертів, у поствиборчий період вони не будуть посилені, оскільки вже й так є на максимумі. А стосовно обрання

““

невизнання результатів виборів. Хоча й тут буде дилема – візьмуть чи не візьмуть опозиціонери депутатські мандати. Однак мандати потрібно брати, інакше опозицію буде очікувати плачевне майбутнє», – каже він. За словами директора Американського інституту в Україні Ентоні Салвії, якщо Партія регіонів на парламентських виборах отримає велику кількість голосів, то західні уряди поведуться дуже обачно. «Вони будуть критикувати результати виборів, але утримаються від

Є підстави очікувати перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема на газ, електроенергію, воду, тепло. Крім того, можливі більші коливання обмінного курсу і певне послаблення нацвалюти.

президента у парламенті, то щоби внести відповідні зміни до Конституції, необхідна конституційна більшість у 300 голосів, яких після виборів не вдасться так легко назбирати.

•

Захід не визнає виборів

«Реакція Заходу буде обережною, але критичною. Визнання виборів як “вільних і справедливих” не буде. Уже зараз в оцінках європейців присутня критичність, оскільки опозиційні лідери Тимошенко і Луценко не беруть участі у виборах», – каже Фесенко. За його словами, повністю не визнати результатів парламентських виборів Заходу буде важко, якщо опозиція отримає доволі багато мандатів. «Якщо опозиція визнає вибори, то й Захід також. Але є й інший варіант. Зростання підтримки партії “УДАР Віталія Кличка” може зменшити результат Об’єднаної опозиції – і тоді опозиціонери можуть виступити з ідеєю

закликів до мобілізації з метою їх скасування», – зазначає експерт. Політолог Євген Жеребецький вважає, що в разі значних фальсифікацій не уникнути міжнародної ізоляції, яка, втім, для української влади вже почалася. «Оптимальний варіант у цій ситуації – щоби не застосовували ізоляцію до держави Україна, а власне до тих, хто фальшував вибори. А це і президент, і олігархи, які підтримують владу і фактично фінансують це фальшування. Тобто може статися так, як у випадку з Білоруссю, коли заблоковують рахунки і забороняють в’їзд у країни ЄС. Таким чином, наші олігархи опиняться у дуже незручній ситуації. Наприклад, той же Пінчук чи Ахметов, – вважає політолог. «Нарешті – ще є Росія. Зрозуміло, що влада голосування програє, але спробує перемогти на виборах. Тобто сфальшувати результати голосування. Оскільки в країнах старої демократії порушення виборчого законодавства не люблять і кара-

ють ізоляцією (Захід зробив виняток лише для Путіна – бо газ, Китай, мусульмани), то Янукович і компанія передбачувано побіжать до Москви. А Москва за все вимагає або майно, землю та кордони, або геополітичні рішення», – прогнозує Жеребецький.

•

Тарифи підуть угору, а гривня – вниз

Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін вважає, що є підстави очікувати перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема на газ, електроенергію, воду, тепло. Крім того, можливі більші коливання обмінного курсу і певне послаблення нацвалюти. «Ці два кроки вже давно на часі, але влада їх досі відкладала. Після виборів їх відчують усі», – вважає експерт. Аналітики Міжнародного центру перспективних досліджень прогнозують незначну девальвацію гривні. До кінця року курс може сягнути рівня 8,4-8,5 грн/дол., а наступного року – можливо, до 9 грн/дол. Інфляція цьогоріч буде невисока – близько 6%. 2013-го – 7-8%. «Але слід пам’ятати, що на деякі товари споживчого кошика ціни зростуть більш суттєво. Зокрема, очікують, що подорожчає продовольча продукція через, приміром, гірший врожай. Але на деякі інші товари та послуги – наприклад, побутові товари, продукція машинобудування – ціни суттєво не зростуть через кризу та слабкий попит», – вважає експерт. Не буде, на його думку, і різкого збільшення витрат бюджету, перегляду пенсій та мінімальних зарплат. «Мабуть, уряд буде вже більш економний. З іншого боку, він може повернутися до питання пільг за професійного

ознакою, пільг афганським ветеранам, ліквідатором аварії на ЧАЕС. Але не думаю, що цей процес буде завершено у 2013», – зазначає Ґазізуллін. У тому, що після виборів закінчиться період тимчасового соціал-популізму й буде вжито певних непопулярних заходів, переконаний директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар. «Зокрема, це стосується підвищення цін на газ. Щодо нафтопродуктів, то тут ситуація і так останнім часом зашкалює, хоча і тут стабільності годі чекати. Тому 2013й, можливо, пройде під знаком зростання цін, хоча це й не відбуватиметься водночас. Це буде пов’язано як із вимогами МВФ підвищити ціни на газ для населення, так і з бажанням олігархічних груп, котрі перебувають при владі, якомога більше заробити на своїх споживачах в Україні», – вважає Гончар.

•

Держборг чекає на нові кредити

Водночас державний борг України продовжить збільшуватися, вважає Ільдар Ґазізуллін. «Коли уряд піде на підвищення тарифів на газ для населення, тоді стане можливим продовження співпраці з МВФ. Уряду, можливо, вдасться домовитися про відтермінування повернення раніше взятих кредитів або навіть про нові транші», – каже експерт. На проблемі зовнішнього боргу України, який уже сягнув 129 млрд дол., акцентує екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він переконаний, що без нових запозичень Україна не зможе погасити борги, які має сьогодні. Причому близько половини цієї суми – це короткостроковий

борг, який треба повертати протягом найближчих місяців і який найбільше тисне на обмінний курс. «Для утримання курсу Україні потрібно щороку позичати 60 млрд дол. Це нагадує наркотик. Країна сіла на голку і, не злізши з неї, утримати курс неможливо. Але позика – це угода двох сторін. Це не тільки бажання позичальника взяти гроші. Потрібне бажання другої сторони ці гроші дати. А воно з кожним роком усе зменшується. І цього року уряд стикається з дуже серйозними проблемами обслуговування боргів», – каже Пинзеник. *** Експерти сходяться на думці, що Україні після періоду передвиборчого популізму доведеться повертатися до реальності. І в цій реальності буде пропрезидентська парламентська більшість, темні перспективи щодо євроінтеграції і непопулярні кроки в економіці. Проте якщо еліти не захочуть переламати ситуацію, нарешті має з’явитися відповідна реакція суспільства. «Оскільки є серйозні сумніви стосовно того, що опозиція ставить собі за мету боронити інтереси держави, а не власні, то треба розуміти, що не політики, а суспільство має взяти на себе весь тягар боротьби проти майбутніх антидержавних і антиукраїнських рішень, до яких вдаватиметься Янукович. По суті це передбачає два варіанти розвитку подій: або українці «з’їдять» той результат, який намалює їм Партія регіонів, і далі триватимуть незворотні зовнішньополітичні процеси, або нас чекає чергова революція, яка, безперечно, не буде така кольорова і мирна, як 2004-го», – підсумовує політолог Євген Жеребецький.

Відділення №2, вул. Валова, 15, тел.: (032) 242-65-01, (032) 235-65-44 Відділення №9, вул. Куліша,1, тел.: (032) 242-85-08, (032) 297-06-64 Відділення №12, вул. Ярослава Мудрого, 1, тел.: (032) 297-08-95, (032) 242-85-11 Відділення №19, вул. Саксаганського, 10, тел.: (032) 261-54-15, (032) 261-54-16

№42 25 жовтня 2012 року

коментарі 06

Про виданого біженця і спецслужби

Антін Борковський

Євген Жеребецький Експерт із питань безпеки

икрадення з Києва російського опозиціонера Леоніда Розвозжаєва під час процедур з отримання політичного притулку в Україні звичним скандалом не назвеш. Це потужний міжнародний скандал. Політичного біженця, помічника чи не єдиного опозиційного російського депутата Держдуми силоміць повернули до країни, куди він прагнув не повертатися. Так виглядає, що українські «доблесні чекісти» ретельно відстежували перебування опозиціонера, віддавши його в руки своїх партнерів. Невідомо, чи просто в багажнику, чи організувавши зелений коридор через кордон. Хоча, можливо, сталося найгірше – росіяни самі провели у нас спецоперацію, навіть не завдаючи собі клопоту узгоджувати якісь там міждержавні формальності. Вивезений Розвозжаєв мав право звернутися до українського уряду по політичний притулок і, по суті, мав би отримати недоторканність до вирішення своєї справи,

допоки не було рішення нашого суду щодо екстрадиції. Для світової спільноти ця ситуація є лише підтвердженням діагнозу української державності, тим паче, що все сталося напередодні візиту Януковича до Путіна. Натяк на бажаність такого «презенту» могла прийти з самої гори – мовляв, зі щедрої руки від нашого столу до вашого. Якби це стосувалося видачі чеченця, звинуваченого у тероризмі, все можна було б якось пояснити. Але тут маємо «політику чистої води». Пояснити міжнародним установам видачу політичного втікача нашій владі буде вкрай тяжко. Водночас такі дії свідчать і про інше. Це однозначна демонстрація того, що кордон у нас із Росією не просто дірявий – його ніби й нема. Кадрові зміни, що відбулися в СБУ та Міністерстві оборони, сталися «не заради зміцнення національної безпеки», а суто для підтримки нинішньої влади. Подібні інциденти вказують, що державні інтереси – ніщо порівняно з інтересами представників окремої влади.

Причини багатовекторності Кость Бондаренко Політолог (Київ)

инішня кампанія в ідеалі мала б виконати три завдання. Мажоритарна складова мала б оживити соціальні ліфти і дати можливість увійти до парламенту новим політикам. Раніше їм доводилося б ставати залежними від партійної номенклатури, як це вже було у 2006-2007 роках. Поміркований перебіг кампанії мав би засвідчити, що оцінку ситуації в Україні не слід прив’язувати лише до справи Тимошенко чи Луценка, адже в країні є можливість проведення інституційних змін у демократичний спосіб саме завдяки виборам. Водночас, найімовірніше, до Верховної Ради у більшості мажоритарних округів потраплять економічно орієнтовані люди. Вони й впливатимуть на обличчя нового парламенту. Після виборів будуть виставлені й основні геополітичні наголоси української політики. Щоправда, це буде зумовлено не конфігурацією Верховної Ради, а змінами у міжнародній політиці. Бо ж нинішня багатовекторність Києва зумовлена насамперед тим, що самі вектори не зовсім зрозумілі. Ризикувати у

№42 25 жовтня 2012 року

цій грі не хоче ніхто. Скажімо, якщо Європа триматиме двері зачиненими, то Київ, попри збереження євроінтеграції, шукатиме й інші брами, прочинені – американські, російські та азійські. Зрештою, підставове питання не в формулюваннях щодо рівня співпраці з ЄС. Проблема глобальніша: чи не розколеться Європа, чи не трансформується, перейшовши із брюссельського формату у берлінський? Водночас лишається й доктрина міністра Грищенка про поглиблення зв’язків з Латинською Америкою і Далеким Сходом. Реальні стосунки з Росією залежатимуть не від кількості проросійських чи антиросійських заяв, а від того, якою буде ситуація з Митним Союзом, який наразі реально не працює. Водночас Україна у питанні Митного Союзу буде зберігати без зміни формулу співпраці «три плюс один». Зрештою, вашингтонський напрям також залежатиме не так від складу українського парламенту, як від того, хто ж переможе на виборах президента США – Обама чи Ромні.

Чемпіони політичного серфінгу

• малюнок: Марек Рачковскі

Про страх перед владою і страх Господній Владика Святослав Глава УГКЦ

оразу, коли Україна готується до чергових виборів, Українська Греко-Католицька Церква нагадує про три важливі речі: 1) вибори – це Божий дар, який ми зоб о в’язані шанувати шляхом активної в них участі; 2) слід голосувати за тих кандидатів, котрі своєю діяльністю найбільше довели, що дбають про загальне благо; 3) кожен виборець має моральний обов’язок голосувати чесно, тобто згідно з волею власного сумління.

Проте очевидно: що дужче недобросовісні політики маніпулюють процесом виборів, то більше заклик Церкви голосувати чесно повисає в повітрі, оскільки зростає число людей, яким він видається наївним і утопічним. Надто багато людей, навіть усвідомлюючи незаконність і аморальність маніпуляцій, визнає за краще підкоритися владному тискові чи піддатися примітивному підкупу. Чому? Відповідь на це питання одна: СТРАХ. Страх, що за відмову коритися маніпуляціям тебе виженуть з університету; страх втратити роботу; страх перед карою, яку за потурання органів влади можуть застосувати негідні та жорстокі люди. Такий страх морально ламає людину, оскільки нашіптує їй: «Усі ці загрози реальні, вони висять над тобою вже тепер. Ти

маленька людина, ніхто тебе не захистить – тобі краще підкоритися». Таким є перший із можливих розв’язків, до якого може вдатися людина: дати себе зламати і слухняно виконувати те, що від неї вимагають. Як вона після цього почувається, залежить від уразливості її серця. Другий розв’язок – це махнути на все рукою і не йти голосувати. У такому разі людина начебто й не вчинила нічого проти своєї совісті. Але чи справді діяла згідно із власним сумлінням? Третій розв’язок – не дати себе зламати, голосувати згідно зі своїми переконаннями, хоч якими вони є. Така поведінка вимагає духовної сили, відваги та усвідомлення власної людської гідності. Утім часом виявити героїзм психологічно легше, коли ворог є видимим, а небезпека – прогнозована. Бути ж героїчним перед авторитарною владою складніше, бо ворог не персоніфікований, а небезпека – розмита. Тут людину лякає радше думка про те, що може з нею статися. Пасивність і громадянське дезертирство у цьому разі видаються більш безпечними, ніж активний спротив. Найперший лік від цього липкого почуття – міжлюдська солідарність. Адже страх живиться тим, що людина почувається самотньою. Він всесильний, якщо особа не знаходить опертя у своїй родині, серед друзів і загалом у спільноті.

І навпаки – людина, яка відчула плече однодумця й усвідомила його солідарність, здивовано помічає, що страх її покидає. Навіть більше, на його місце приходить розкішне почуття побратимства. Тому згуртовані люди помножують свої сили. Ще один лік від страху – голос людського сумління. Він тихий, але набагато сильніший, ніж хтось із нас собі думає. Історія Церкви знає численні випадки раптових навернень і щирого каяття, причиною яких є лише одне: нестерпний докір сумління. В основі будь-якого подолання страху є перемога, що її здобуває в людині божественне над гріховним. У людини, яка поклала свою надію на Господа, страх перед владою чи іншою земною загрозою поступається місцем визвольному страхові Божому. «Господній острах – життєдайний: насичений ним – у спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає» (Прип. 19, 23). Коли людина боїться, вона не зможе захистити навіть найріднішу їй особу, а тому зрікається любові й інших Божих заповідей. А страх Господній – це готовність виконувати Його заповіді, зокрема любити свого ближнього. І ця любов робить дива, бо «страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові» (1 Ів. 4, 18).

Нарешті фінішують наші безнадійні вибори. Місяцями політичний натовп вишакалював політичну довіру: «і то, і сьо, і кукуріку». Череваті карапузи, неомасонські пустобрехи, вишивана покидь. Цинічні хабарники рубають корупційну ж гідру, технічні емісари з Банкової ламають «систему Януковича». Щоправда, лише у віртуальному вимірі – у побоїщах декларацій, коридах демагогів, сексотських аутодафе. Правдоруби тиснутимуть кнопки, як «папа скаже», навіть без вступу до владної коаліції. Їхні картонні лимонки перетворяться на «лимони доларів», телевізійні істерики доповняться кулуарним вилизуванням філейних частин владних кардиналів, революційний зрив перейде у мітингові полюції. А Україна і надалі грузнутиме замшілими ногами у гноївці. Днями сталася біда, важливіша за весь ідіотичний самопіар кандидатів з олов’яними очима. У відкритому каналізаційному люку втопився шестирічний Сашко. За триста метрів від рідного сиротинця. Міліцейський начальник пояснив: «Поблизу відстійника очисних споруд є близько десятка незачинених каналізаційних отворів, що позаростали травою». І моторошно від такої життєвої правди: півроку десятки відкритих люків чекають на дітей. «Майбутня еліта нації» росте під буяння фекалій. Звісно, якогось слюсаря дисциплінарно відшмагають, умовно посадять педагога. І все буде шито-крито. Страшить інше: у цьому не відчули глобальної біди ані владні «господарники», ані опозиційні «революціонери». Бо ж вони на виборах – невтомно нас, невдячних, рятують. Та й захлинувся в каналізації не патріот, не кандидат – простий сирота. Це не переймає пузатих радикалів і вгодованих кабанців з адміністрацій – люки якось самі відкрилися. І травою непомітно поросли. Бо все у нас само – і вкралося, і подерибанилося, і збрехалося. А відповідальних нема. Та й боротьба з відкритими люками не входить до жодної програми – ні владної, ні опозиційної. Це ж не смачне слово «корупція», не табачний демон і Чорноморський флот. Це «просто» в лайні захлинулася дитина! Нічия. Скільки таких люків по Україні? На всіх вистачить. Але фахові політики цього й не помітять – їм відкриті люки не пахнуть, вони давно вже стали чемпіонами у фірмових кролях та батерфляях – у фекальному політичному морі. І пояснення, чому вони ніколи не тонуть, має аж надто банальне пояснення.

кримінал 07

Сергій Барбу

пеляційний суд Львівщини виніс вирок у кримінальній справі «банди Сушка», яка п’ять років тероризувала мешканців не тільки Львівської області, а й Волинської та Івано-Франківської. Справу розглядали майже п’ять років. Артура Сушка засудили до довічного ув’язнення, ще 18 злочинцям дали від 11-ти до 15 років. Прокурори довели: із 1998-го до 2003 року засуджені двадцять два рази порушували закон – грабували та вбивали. Діяла «банда Сушка» жорстоко: на очах у дітей ґвалтували матерів, а самим дітям відрізали пальці, аби батьки зізналися, де тримають гроші.

Звірі за ґратами

• фото: ZIK (3)

•

Довго не церемонилися

16 вересня 2003 року у Львові загинули підполковник спецзагону міліції «Сокіл» Андрій Орєхов і старшина Богдан Місько. Правоохоронців застрелив Артур Сушко, керманич однойменної кримінальної зграї. «Соколята» мали прочесати територію, де, за оперативною інформацією, переховувався грабіжник. Сушко втік із місця стрілянини. Впіймали його лише 26 жовтня 2003 року, коли Артур зателефонував батькам. Відтак міліції вдалося вирахувати, де ж усе-таки переховується жорстокий убивця. В ізоляторі Сушко виявився напрочуд балакучим. Уже до кінця року правоохоронці виловили майже всю бандитську зграю. Журналіст-криміналіст Омар Узарашвілі пише: «Саме через балакучість Сушка та побоювання за життя інших свідків процес проходив за зачиненими дверима і під посиленою охороною. Адже на свободі залишилося чимало бандитів, які, побоювалися правоохоронці, влучним пострілом зі снайперської гвинтівки або купивши когось з адміністрації слідчого ізолятора, могли припинити “балакучість” колишнього колеги». Тож керманич банди всі роки слідства мав надійну міліцейську охорону. Вирізнялася «банда Сушка» неабиякою жорстокістю. За версією обвинувачення, саме ця «зграя» 26 червня 2003 року увірвалася в будинок Романа Кравціва, ректора Львівської зооветеринарної академії. Бандити загорнули дружину пана Кравціва і його самого в килими, аби жертви не боронилися. Жінка задихнулася. Інший випадок іще промовистіший. У Рівному на очах у дітей бандити зґвалтували їхню матір.

Ще місяць засуджені члени «банди Сушка» проведуть у СІЗО, далі їх «розселять» у в’язниці країни

• Володимир Момот, суддя Апеляційного суду Львівської області, зачитує вирок

•

Хто дахував бандитів?

Журналіст-криміналіст Микола Савельєв припускає: мали злочинці і міліцейських наставників. Готувалися до кожного грабежу дуже ретельно. Мали непогану зброю. Жертв обирали лише серед багатих – зокрема, держслужбовців на високих посадах чи підприємців. «Банда була проінструктована або діючими на той час, або колишніми співробітниками міліції, бо вони знали такі нюанси оперативнорозшукової діяльності, які простим бандюкам, котрі повідсиджували по кілька термінів, не були відомі», – каже Микола Савельєв. «Виникає враження, що цих раніше несудимих молодиків консультував хтось

більш досвідчений у злочинному промислі. Можливо, також за відповідний відсоток», – написав Омар Узарашвілі.

•

Під час зачитування вироку посміхалися

Більшість підсудних, у тім числі Сушко, спокійно сприй-

““

• Листівки, які роздавали під час розшуку членів банди

пенсувати моральну й матеріальну шкоду потерпілим, а це від 5-ти до 150 тисяч гривень. Однак чотири члени банди дотепер гуляють на волі. Судовий вирок бандити мають право оскаржити у Вищому спеціалізованому суді впродовж місяця. Наприклад, адвокат Лідії Гіпоть вважає, що його клієнтку покарали надто жорстоко, і

Щонайбільше шість років люди, котрі ще не так давно ґвалтували і вбивали, опиняться на волі.

няли вирок. На обличчях бандитів навіть можна було побачити посмішки. Окрім того, суд виніс рішення про задоволення цивільного позову – злочинці мають ком-

вже готує апеляцію. Проте деякі члени банди ще в залі суду відмовилися подавати апеляцію. Втім сидіти у буцегарні більшості бандитів зали-

шилося недовго, адже під вартою вони від затримання – майже десять років. Цей термін віднімуть від призначеного покарання. І через щонайбільше шість років люди, котрі ще не так давно ґвалтували і вбивали, опиняться на волі. Як написав Оман Узарашвілі, суд також скерував до Генеральної прокуратури України та МВС ще одну ухвалу, в якій зазначив, що під час розслідування діянь цієї банди не спромоглися довести вчинення ще 50 розбійних нападів і десятка убивств. Можливо, розслідування продовжать. Тим часом засуджені члени «банди Сушка» ще місяць проведуть у СІЗО, а потім їх розвезуть у різні в’язниці.

Кого і на скільки Артура Сушка засуджено до довічного ув’язнення з конфіскацією майна Сергія Матяса – до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна Романа Шаха – до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна Степана Максиміва – до 15 років із конфіскацією майна Костянтина Понаровського – до 15 років із конфіскацією майна Андрія Костирка – до 15 років із конфіскацією майна Тараса Шаха – до 15 років із конфіскацією майна Олександра Якимчука – до 15 років із конфіскацією майна Олексія Ковальчука – до 14 років із конфіскацією майна Романа Верещака – до 14 років із конфіскацією майна Романа Деревецького – до 14 років із конфіскацією майна Андрія Домагальського – до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна Романа Гориня – до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна Лідію Гіпоть – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна Оксану Верещак – до 14 років із конфіскацією майна Анатолія Карача – до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна Валерія Костецького – до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна Ігоря Годенюка – до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна Василя Палюховича – до 10 років позбавлення волі без конфіскації майна №42 25 жовтня 2012 року

репортаж 08

Львів

ореспондентка тижневика ZIK Василина Думан прожила один день свого звичайного життя наосліп. Із чорною пов’язкою на очах і білою тростиною в руці вона спробувала готувати каву, їздити у маршрутці і відвідувати пари в університеті…

Експеримент став можливий завдяки сприянню навчально-реабілітаційного комплексу для дітей із вадами зору «Левеня». Спеціалісти центру провели інструктаж, попередили про небезпеки, які звідусіль чигають у міському просторі на сліпих. Розповіли, як правильно користуватися ціпком, дали пов’язку.

Недобрий ранок

ліпота – як вата, якою тобі затрамбовано очні впадини. Жодних одкровень – лише темінь, нудьга, тіснота, тривога і прислухання. Вони зустрічають тебе зі самого ранку, як тільки продзвонив будильник і ти не розплющив очей. Почуваєшся людиною у футлярі. Ніби світ широкий, люди добрі, а в тебе все одно клаустрофобія. І коли в інші дні ранок – це шалена біганина, зайнятість, невстигання, то сьогодні все не так. Чомусь прокидаюся на півгодини раніше, ніж має прийти Настя, аби фотографувати все, що зі мною відбувається. Сидіти і чекати не можу – на стіни лізти хочеться від бездіяльності. З огляду на відсутність зору, зникає можливість «посидіти» в Інтернеті чи погортати

книжку. Вирішую спуститися на перший поверх зі свого четвертого, постояти під гуртожитком. І хай з кімнати вийти просто, але наступні елементарні маніпуляції заводять у ступор. Намацую ліфт і кнопку виклику. Заходжу в кабінку. Відраховую потрібний поверх. Ліфт їде. Мені лячно, я знову рахую кнопки і розумію, що натиснула не ту. Починаю хаотично клацати, потім таки дурю сама себе і підглядаю, аби доїхати до пункту призначення. Злюся на себе, міцніше затягую пов’язку. Виходжу. Але свіже повітря не тішить. Я розумію, що під гуртожитком тривають будівельні роботи, навколо безліч працівників. Мені здається, що всі вони на мене дивляться. Мені не хочеться бути особливою.

Повертаюся у гуртожиток. Намацую ліфт. Цього разу він готує мені ще підступніший сюрприз – двері зачиняються, коли я входжу тільки наполовину. Мене вирішує врятувати якась жінка. Кричить: «Чекайте, зараз я вам поможу! Вам на котрий поверх? Ви самі дійдете?» Я дякую. Мені гірко. Коли виходжу з ліфта, мене знову прищемляє дверима. Повертаюся в кімнату. Приходить Настя. Я застеляю ліжко, чищу зуби. Вона фотографує. Мені здається, що все вдається. Увечері, повернувшись до кімнати і глянувши на нерівну постіль, я зрозумію, що враження були оманливі. Настя пропонує випити кави. Ідемо на кухню. Дорогою я ламаюся у двері сусідських кімнат і натикаюся на

стіни. В кухні сидять дівчата. Оточують мене турботою

і допомогою. А я не хочу турботи – я хочу відчувати

незалежність від інших, хочу вміти робити все сама.

Нарешті університет. Заходжу у приміщення й інстинктивно сахаюся: попри пов’язку на очах, на світло я реагую. Тінь сприймаю як перешкоду. Пересилюю себе, розслаблюю м’язи і заходжу. Сьогодні дві пари. В авдиторії Надійка вигукує: – Василинко, ти в центрі уваги! Всі на тебе дивляться! Я втягую голову у плечі, силувано всміхаюся і усвідомлюю, що в цій іпостасі увага до моєї персони мені не імпонує. Минає пара. На перерві виходимо на вулицю чи йдемо у їдальню – мені всюди потрібна допомога. Я дуже скоро втрачаю відчуття орієнтації у просторі, гублюся там, де все було знайомим. Сніданок схожий на маленьку екзекуцію. Дівчата приносять мені тушкованих баклажанів. Я намагаюся порізати їх, але мені кажуть, що я соваю вилкою по дну тарілки, а не по кільцях нарізаних овочів. Покидаю цю марну справу і їм так. Уявляю, як огидно це виглядає збоку. Далі – ще одна пара. Тут ловлю себе на

думці, що світ перевернувся з ніг на голову. Бо якщо раніше добирання з одного місця в інше не викликало в мене зайвих емоцій, а пари й ро-

бота поглинали всі думки, то зараз усе навпаки. Я не можу зосередитися на тому, що чую, бо мене їсть тривога, як завершити останню частину

експерименту й добратися з університету, що на Сихові, до центру Львова. Після навчання потрібно потрапити на роботу.

Дорога в нікуди

аслухавшись історій про те, як небезпечно незрячій людині самій ходити Львовом, навіть не пробую дістатися до університету самотужки. Тим паче, я зрячою ніколи не відзначалася доброю орієнтацією на місцевості. Тому прошу допомогти одногрупницю Надю. Ми виходимо з гуртожитку. На вулиці шумно – хтось десь щось пиляє, перемішує, дробить. Слух загострений і шум, який раніше був тлом, зараз викликає шалене роздратування. Ідемо парком. З огляду на відсутність зору, я маю інстинктивну потребу промацувати кожен камінчик по дорозі. Але часу нема, ми запізнюємося, тож намагаюся наосліп ставати туди, куди нога потрапить. Мені здається, що Надя просто волочить мене у шаленому темпі. – Ми доволі швидко йдемо, – кажу. – Жартуєш? – відповідає одногрупниця. – У нас темп легкої прогулянки. Виходимо на зупинку. Під’їжджає потрібний ав-

№42 25 жовтня 2012 року

тобус. Я, звісно, заходжу спочатку в зачинені двері замість у відчинені. З другої спроби таки втрапляю до салону маршрутки. Мені миттю звільняють місце. Я відчуваю, що не маю на це права. Надя платить за проїзд, пояснює водієві, що це експеримент. Мені стає ще більше соромно. Водій чомусь із ноткою вибачення в голосі питає: «То я тоді беру гроші за двох?..» Я сиджу, Надійка стоїть поруч. Жінка, що сидить у мене за спиною, заводить розмову: – А то ви до того Міжнародного дня сліпих? Йой, а ви знаєте, по СТБ про тих зірок показують. То вони там казали, що коли якісь ролі грали, їм то ся потім вертало! Я заледве стримуюся, аби не сказати чогось дошкульного. Мовчу і тихо ненавиджу телебачення. Надя тактовно переводить розмову в інше русло. Пасажири до кінця поїздки медитують на тему сліпоти, присмачуючи спілкування історіями з життя незрячих родичів.

репортаж 09

на дотик Народження сліпої дитини – це не кінець світу Віра Ремажевська точно знає, що сліпота – не вирок. Якщо сім’я і спеціалісти підтримають маленьку людину з перших кроків і допоможуть у розвитку, все буде добре. Вона – директор навчальнореабілітаційного комплексу для дітей із вадами зору «Левеня». Її донька, також Віра, незряча від народження. Але пише чудові вір ші, є дипломованим психологом і зараз працює за спеціальністю у тому ж таки «Левеняті». – 2007 року Україна ратифікували певні правила ВООЗ, відповідно до яких дитина, котра народилася після 20 тижня вагітності вагою більш ніж 500 грамів, є дитиною, а не плодом, – зазначає Віра Ремажевська. – Водночас постало питання якісного життя далі, адже є поняття фізіології. Дитина має розвиватися в утробі матері 40 тижнів. Око розвивається до 40 тижня – і якщо дитина народилася на три тижні раніше чи, тим паче, на 20-му, то про що можемо говорити? Ретинопатія недоношених – це основна причина сліпоти дітей. Але сліпота – не вирок. Людина, попри вади зору, може мати повноцінне, нормальне життя. Марк Твен писав свого часу, що дві постаті перевернули світ у XX столітті – Наполеон і Елен Келлер. Наполеон – силою свого військового генія, а Елен – силою духу. Вона була сліпоглухою, але стала доктором філософії, викладала у Гарвардському університеті, знала кілька іноземних мов. Спілкування з нею вважали за честь президенти. Келлер прожила більш як 90 років. У дітей, незалежно від фізичних вад, надзвичайно високий потенціал. Тому коли я спілкуюся з батьками, завжди кажу: «Ваша дитина – це не кінець світу. Це відкриття для себе іншого життя. Вона може стати відомим юристом або музикантом. Або прекрасним масажистом, до якого стоятиме черга і який забезпечуватиме і себе, і, можливо, вас на старості. Коли батьки розуміють, що зі здоров’ям дитини біда, починають кидатися по лікарях, витрачаючи на це весь свій час і зусилля. Натомість забувають, що сліпа дитина розвивається за тими самими законами, що й здорова. Найважливіший момент – це п’ять-шість місяців, коли зряча малеча вперше сідає. Вона починає озирати світ, сприймати і вивчати його. Усе це стимулює її до розвитку. Незряча дитина позбавлена цього природного стимулу, тому цей обов’язок лягає на плечі мами. Якщо втратити цей час, ви втратите і дуже багато речей, які потім вкрай важко наздогнати. Якщо вчасно почати з дитиною працювати, зір можна покращити. Дитинка прийшла до нас у «Левеня» трирічною, а цьогоріч закінчила четвертий клас. Тобто фактично провела у нас сім років. На одне око мала 100% зору, на друге – 2%. А з четвертого класу вийшла, маючи на одне око 100%, а на інше – 90%.

Без зору ти – як у коробці, де тісно, темно і самотньо

Є лише те, що існує у твоїй голові

отограф Настя супроводжує мене у другій частині мандрівки. Виходимо з університету на зупинку. Мені здається, що Настя трохи дратується. Що всі трохи дратуються, занадто опікають, не щиро уважні. З’являється відчуття меншовартості. Я не можу відмовитися від допомоги, бо самотність викликає безпорадність і напади панічного страху. Сідаємо у маршрутку. Настя мене фотографує. Коли я не чую клацання фотоапарата, всерйоз тривожуся, що мене лишили саму. Ми таки доїжджаємо у центр. Виходимо біля університету. Далі елементарний маршрут: вулиця Січових стрільців – проїзд Крива липа – вулиця Дорошенка – вулиця Банківська – вулиця Коперника. Увесь цей маршрут займав у мене щонайбільше десять хвилин. Але я не можу взяти правильний напрямок, аби вийти хоча б на вул. Січових стрільців. Пікантності ситуації додає те, що Настя – не місцева. Тому мусимо питати дорогу. Перехожий чоловік показує нам, куди іти. Рушаємо. Мені здається, що йдемо цілу вічність. Я діймаю Настю питаннями: «Вже Крива липа? Ні? А тепер?» Настя клацає фотоапаратом. Мені здається,

що люди, звісно, є, але не навколо мене. Я їх не відчуваю узагалі. Натикаюся на стіни та кіоски, але таки доходжу до заповітного переходу. Він теж здається мені довгим і нудним, як туалетний папір. Там натикаюся на огорожі літніх майданчиків із квітами у вазонах. Далі переходимо дорогу на вулиці Дорошенка. Настя намагається жартувати: «Нам дали дорогу! Круто!» Залишаються останні метри. На вулиці Коперника заходимо у потрібний дворик. Я так хочу з усім цим покінчити, що розум починає транслювати мені «мультики» – нібито я бачу замок на дверях. Звісно, нічого я не бачу і, потягнувшись у бік згалюцинованого замка, взагалі невідомо куди втрапляю рукою. Довго мацаю дверну поверхню, аж поки справді знаходжу клямку. Поспішаючи, заходжу у під’їзд, піднімаюся сходами. Заходжу в офіс. Знімаю пов’язку. Світ виявляється неймовірно яскравим – настільки, що я не можу отак відразу розплющити очі. Ховаюся за долонями і потроху впускаю світло крізь пальці. Розплющую очі. Для мене все це нарешті закінчилося. Фото: Анастасія Гаврішова

№42 25 жовтня 2012 року

10 передвиборна агітація

Тарас Мандзюк: «Я пишаюся, що є частиною політичної сили, котра в час передвиборної кампанії готова відкинути власні амбіції заради перемоги опозиційних сил» Передвиборна кампанія виходить на фінішну пряму. Соціологи, попри всю недовіру народу до них, уже вимальовують приблизну картину результатів. Їхні твердження подекуди розходяться, та всі констатують зростання рейтингу партії «УДАР». Один із тих, чиї показники за останній час зросли вдвічі, – ударівець Тарас Мандзюк. Про амбіції та плани молодого політика читайте далі. – Чому Ви вирішили балотуватися саме у 118 виборчому окрузі? – Як відомо, округ №118 – це Пустомитівський район, Личаківський і частина Шевченківського. Я впевнений, що політик на виборах не може представляти район, якого він не знає, в якому не проживає, коли не знайомий з тамтешніми людьми, їхнім життям і проблемами. Депутат від мажоритарного виборчого округу повинен бути близьким до громади. Я балотуюся від цього округу саме тому, що знаю його, так би мовити, зсередини. Я народився, виріс і досі проживаю в Пустомитівському районі в селі Поршна. Тому знаю багато проблем округу і впевнений, що їх можна вирішити. Знаю, як можна забезпечити гідне життя мешканцям мого округу. На вибори іду від політичної партії «УДАР Віталія Кличка», оскільки мене і команду «УДАРу» об’єднує спільна мета: життя в Україні за європейськими стандартами. – Ви сказали, що знаєте, які проблеми є у вашому окрузі, тож що конкретно плануєте зробити для своєї

основними засадами якої є чесність і прозорість. Перше моє завдання та всієї команди «УДАРу» – побороти тотальну корупцію, яка принижує гідність і права кожного українця та мешканців мого округу. Я хочу, щоби люди, поруч з якими я виріс і живу, жили за європейськими стандартами життя. Це високі зарплати та пенсії, захист прав громадян, рівність усіх перед законом, вплив громадян на прийняття рішень у державі, рівні можливості для всіх. Окрім цього, дуже важливо вберегти людей від чиновницького свавілля і надати пряму можливість людям керувати владою. Законопроект, який підтримають 150 тисяч людей, мають розглядати першочергово. Громадяни на референдумі зможуть скасовувати рішення органів влади та місцевого самоврядування, а також відправляти у відставку голову місцевої держадміністрації, керівника міліції і податкової, прокурора, суддю. Настав час людям власноруч керувати своєю державою. У нашому виборчому окрузі, як і в усіх інших, є ще безліч проблем. Миттєво їх не вирішити, та хочу зауважити, що я у Верховну Раду йду не малювати паркани чи перекривати дорогу. Ми разом з «УДАРом» ідемо до парламенту, щоби створити таку систему, аби все це робили ті служби, для яких це є основним обов’язком. – Ви говорили про подолання корупції. З нею вже боровся не один політик, проте реальних результатів українці не побачили. У Вас є план дій, за яким

нею я звітуватиму перед громадою і запевняю: поступово під час мого депутатства біля кожного пункту програми з’являтиметься напис «зроблено». Спершу потрібно провести люстрацію чиновників усіх рівнів. Деякі посадовці відверто засиділись у своїх кабінетах. А на скільки вони встигли збагатитися, і думати страшно. Хочу наголосити, що я іду у Верховну Раду не для того, щоби керувати, а щоби працювати. Пора цю філософію перейняти усім держслужбовцям, зрозуміти, що вони працюють для народу. Чиновники, причетні до будь-яких корупційних дій, не дивлячись на прізвище чи звання, мають бути звільнені і нести за свої дії відповідальність. У тюрмах сидять люди, які вкрали мобільний телефон, а в кабінетах – ті, хто крадуть мільйони. За порушення закону в країні карають лише простих громадян. Закон написаний для всіх і за мандатом чи посадою від нього не сховаєшся. Потрібно нарешті встановити справедливість. Необхідно ввести жорсткі форми покарання за корупційні дії. Відповідальність за них повинна бути неухильною. Контроль здійснюватиметься незалежними антикорупційними комітетами. Потрібно відкрити для громадян інформацію про доходи людей, які перебувають при владі. Чи не основний пункт нової, якісної та європейської політики – саме прозорість у будь-яких діях. – Ви балотуєтеся від партії «УДАР Віталія Кличка». Пригадайте момент, коли Ви вирішили вступити в цю політичну силу, що стало поштовхом до такого кроку? – Насправді причин обрати саме «УДАР» було немало. Ще до цього мені випала нагода відвідати інші країни. І коли в мене запитували, звідки я приїхав, я мусів довго пояснювати, що таке Україна. Проте все ставало зрозумілим, коли я казав, що українцями є брати Клички. Мені дуже приємно бути частиною партії, лідером якої є Віталій Кличко. У той час, коли наша держава своєю прогресивністю та розвинутою демократією не славилася, він своїми спортивними досягненнями змушував весь світ говорити про Україну. Багато хто

Я пишаюся, що є частиною політичної сили, яка в час передвиборної кампанії готова відкинути власні амбіції заради перемоги опозиційних сил. Я радий, що верхівка «УДАРу» та «Батьківщини» порозумілися і зробили вагомий крок до спільного подолання злочинного режиму влади. громади у Верховній Раді? Чи бачите шляхи подолання кризи в країні? – Насамперед хочу зазначити, що я, як молодий політик, відстоюю принципи нової, європейської політики,

можна зруйнувати корупційний лад? – Подолання корупції – справа не одного дня, проте цілком реальна. Весь мій план дій зафіксований у моїй передвиборній програмі. За

закидає нашій партії молодість і недосвідченість. Проте хочу зауважити, що «УДАР» – це поєднання перспективи з неабияким досвідом. Чого варті лише особи, такі як Валентин Наливайченко, Марія Матіос чи Віктор Пинзеник. Отож, молоді партії «УДАР» є з ким порадитись і в кого вчитися. А те, чим мене найбільше привабила партія «УДАР», вона яскраво продемонструвала всім на початку передвиборної кампанії. Це чіткість у своїх поглядах та діях. Ми чітко й відверто вже зараз говоримо, з ким будемо об’єднуватися, проти кого боротимемося. Усі кандидати-мажоритарники пройшли попередню люстрацію, відтак у партії залишилися лише ті, хто може відстоювати

інтереси народу, хто ніколи не зрадить ідей, які відстоює партія, та найголовніше – ті, про кого народ знає всю правду і яким довіряє. Жорстка опозиційність, чіткість і категоричність у своїх діях – саме така політична сила необхідна Україні зараз. – Нещодавно «УДАР» та «Батьківщина» дійшли згоди щодо узгодження кандидатів по мажоритарних округах. Яке особисто Ваше ставлення до цього питання? – Я пишаюся, що є частиною політичної сили, яка в час передвиборної кампанії готова відкинути власні амбіції заради перемоги опозиційних сил. Я радий, що верхівка «УДАРу» та «Батьківщини» порозумілися і

Розміщено відповідно до вимог статей 68, 71, 73 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та оплачено за рахунок коштів виборчого фонду партії або кандидата №42 25 жовтня 2012 року

зробили вагомий крок до спільного подолання злочинного режиму влади. У нашій партії зібрані лише командні гравці і питань щодо неприй няття вказівки керівництва про знімання своїх кандидатур ні в кого навіть не виникало. Якби мені сказали зняти свою кандидатуру і виступити на підтримку іншого опозиційного кандидата, я погодився б. Головна мета на цих виборах – відправити чинну владу на політичну пенсію. І особисті депутатські амбіції з цим несумісні. Цим кроком ми показали країні, що об’єднуватися та доходити спільного рішення заради народу нові політики в змозі. Попередники наші зробили все, щоб українці вважали це утопією.

топ-тема 11

Як крастимуть ваш голос Марія Землянська

ецепт простий. Перед виборами шукаємо шматок прозорого пластику, вирізаємо квадрат і ставимо галочку. Половину справи зроблено! Йдемо на дільницю і дорогою домовляємося, за кого продаємо свій голос. Звичайно, вони вимагають

фото, але ми готові до цього! Беремо бюлетень, ідемо в кабінку, кладемо пластик із галочкою навпроти проданого голосу, фотографуємо (тут головне – без спалаху). Далі ставимо галочку за кандидата, за якого хотіли проголосувати, – і кидаємо бюлетень в урну. Навіть якщо тебе «кинуть» – наприклад, не дадуть грошей, ти завжди залишаєшся при

своїй думці. От такий жарт пропоную зробити на виборах.

Це оголошення з’я вилося два місяці тому на інтернет-форумах. Таке міг запропонувати або дуже наївний, або вкрай підступний шахрай. Після консультацій зі справжніми знавцями темного боку виборів «Свідомо» склало перелік реальних загроз нашим голосам.

Не виберіть «двійника»

деться не лише про наявність у бюлетенях людей з однаковими прізвищами. Голоси відбирають і кандидати, і партії. «Час, коли кандидат міг перемогти сам собою, минув!» – написав російський політтехнолог Олег Матвейчев у книзі «Передвиборна кампанія. Практика проти теорії». Член передвиборної команди Дмитра Медведєва на попередніх виборах у Росії пояснює, як це діє, на прикладі виборів мера. Уявіть, що чинний міський голова має 40% підтримки (це ж російська книга). Супротивників, які мали б хоч половину із цього, на горизонті немає. І тут несподіванка: у бюлетені мер бачить нові імена й розуміє: його електорату фактично не залишилося. По-перше, з’явився військовий, а в місті якраз є військова частина. По-

Таблиця 1 Область Львівська

друге, балотується профспілковий лідер-шахтар, а в місті діють кілька шахт. По-третє, самовисунувся відомий журналіст, а він – зірка. По-четверте, у мери хоче кримінальний авторитет, який має багато друзів. Щодня усі три, п’ять, десять чи сотня кандидатів не борються за свою перемогу, а працюють над поразкою чинного мера. Задумайтеся, для чого в Україні на участь у виборах зареєструвалися 22 партії, з яких реально на проход ження в Раду претендують п’ять із половиною? При тому, що лише офіційний квиток вартував два мільйони гривень! Це якщо після реєстрації не витрачати на кампанію ні копійки… А ще вчитайтеся у бюлетень, коли будете голосувати за нардепа від вашого округу. У таблиці (1) перелік кандидатів з однаковими

прізвищами, які можуть відібрати ваш голос. У ній лише кандидати, чиї прізвища збігаються до літери. А ще є «двійники» з відмінностями. У Чернігові балотується інструктор-методист комунального закладу «Чернігівська обласна школа вищої спортивної майстерності» Андрій Атрощенко. Правда ж, це прізвище зовсім не схоже на прізвище іншого кандидата – бізнесмена Владислава Атрошенка? І, звісно, це просто збіг обставин, що гасла інструктора-методиста зайняли медіа-площі, де розміщено агітаційну продукцію Станіслава Прокопенка – кандидата від Партії регіонів і головного суперника Атрошенка. Причому на цій рекламі прізвище Атрощенка написано, як і на оригінальній агітації Атрошенка – жовтим по синьому.

Кількість кандидатів

Кандидати з однаковими прізвищами

167

Задорожний Іван Маркович, Задорожний Михайло Леонович (121 округ); Канівець Олег Леонідович, Канівець Сергій Миколайович (126 округ)

Не продавайтеся

«Т

ехнічно все давно продумано», – розповідає директор Інституту політичного консалтингу Андрій Семидідько. Жоден пластик не допоможе, якщо вас заманять на сумновідому «карусель». Її технологія така: кожен продажний виборець виносить із дільниці свій незаповнений бюлетень і віддає організаторові. На ньому відмічають «за» потрібного кандидата чи партію. Завдання наступного учасника – кинути його в урну, а порожній бюлетень винести. І так доти, поки в організаторів не закінчаться гроші чи охочі фальсифікувати вибори. На жаль, кожен десятий ви-

борець, опитаний фондом «Демократичні ініціативи» спільно із Київським міжнародним інститутом соціології, заявив, що готовий продати голос. Ви можете зупинити це. Якщо побачите, як із дільниці виносять бюлетені, повідомте спостерігачів, комісію та міліціонера, який чергуватиме на дільниці. Щоправда, скуповування голосів проводять і за менш явною технологією мережевого маркетингу. У жовтні 2010 року разом із сумською газетою «Панорама» «Свідомо» викрило цю оборудку під крилом губернатора Сумщини Юрія Чмиря. Його піраміда будувалася настільки масштабно, що нам було

нескладно стати її частиною і сформувати свою гілку «запроданців». Опубліковане перед виборами розслідування завадило Партії регіонів набрати 60%, як ставили за мету організатори. Утім «чорні політтехнологи» далі продають технологію мажоритарникам. «Точно знаю, що її купили кандидати у трьох областях – Черкаській, Харківській та Одеській», – стверджує політтехнолог Юрій Константінов. Піраміда працює за принципом: що більше людей втягнеш, то більше заробиш. На запитання, у скільки обходиться така піраміда в окрузі, Константінов назвав цифру 5 млн доларів.

Будьте готові захистити свій голос

«А

ндрію, у нас цікава пропозиція, – ледь не пошепки долинає зі слухавки мобільного». «Що саме маєте на увазі?», – намагається «розкрутити» співрозмовника Андрій. Виклик на мобільний хлопця надійшов, щойно закінчилася зустріч членів дільничної комісії 212 виборчого округу. «Ми готові видати вам премію. Точніше, не готові, а навіть хочемо. Але нам потрібна допомога – нашому кандидату. Для початку давайте домовимося, що ви підтримаєте нашого представника. 500 грн влаштує? Є варіант дорожчий, але потрібно зустрітися». Фальсифікатори вже виконали величезну роботу на цих виборах. Не один член виборчої комісії не просто підкуплений, а заздалегідь (і під прикриттям) заведений у цю комісію, щоби служити тим, хто йому платить. «Свідомо» вдалося потрапити до однієї з окружних комісій. Ми скористалися заміною членів комісій від партії «Союз анархістів України». Вона отримала аж 220 місць в окружкомах. За три тижні до виборів її керівники замінили половину своїх висуванців з обґрунтуванням «продалися». Як така партія отримала настільки велике представ-

Моральні авторитети: «Не зігніться перед злом»

Створена дисидентами, фі лософами та громадськими діячами «Група Першого грудня» зробила звернення до українців із приводу виборів. Там є і слова про загрозу фальсифікацій: «...Пам’ятайте: ніхто не може купити ваш голос. У вас немає жодних зобов’язань перед тими, хто на вас тисне. Ви відповідальні перед собою. Ви голосуєте, відкинувши все, крім власного розуміння потреб нашого суспільства. Окрім голосування, закли каємо вас зробити зусилля громадянської активності – не мовчіть про зло, не толеруйте і не дозволяйте порушувати виборчі правила. Не бійтеся зловмисників – бійтеся тільки власної совісті. Повідо мляйте про кожен випадок зловживань чи можливих фальсифікацій національним і міжнародним спостерігачам. Закликаємо учасників виборів, а понад усе – працівників Центральної виборчої комісії та кожної виборчої дільниці: не ставайте співучасниками зла. Не ви правдовуйте себе думкою, що від вас нічого не залежить. Ви не є заручниками ситуації. Ви не є гвинтиками системи».

Таблиця 2 Назва партії

Кількість членів окружних комісій

Кількість канди датів

«Молодь до влади»

225

«Русь Єдина»

225

Народно-трудовий союз України

225

«Братство»

225

«Єдиний Центр»

«Україна – вперед!»

223

149

«Сам за себе»

Союз анархістів України

220

«Єдина Родина»

212

Ліберальна партія України

219

«Зелена планета»

225

«Громадська солідарність»

«Руська єдність»

221

Християнсько-демократична партія України

219

«Руський блок»

223

Українська народна партія

178

Народна екологічна партія

«Солідарність жінок України»

Народних рух України

Разом від цих партій призначено 2926 членів окружних комісій – або 73%. ництво в комісіях, де затверджуватимуть підрахунок голосів? І така «фартова» політсила – не одна. «Опора», яка має найбільше спостерігачів на цих виборах, порахувала, скільки таких членів «під прикриттям» потрапили до виборчих комісій усіх 225 округів і скільки такі

партії реально висунули кандидатів (таблиця (2)). «Виборча комісія – це каса», – іронізує Константінов. «За “правильне” голосування голові дільниці обіцяють від 800 доларів. Секретареві – півтисячі», – каже знавець, котрий попросив не називати його імені.

Як протистояти фальсифікації

рийти голосувати. Заповнений бюлетень вкрасти складніше. Якщо ви станете свідком підкупу, тиску або іншого порушення, повідомте спостерігачів. Не довіряєте спостерігачам від партій та кандидатів – звертайтеся до міжнародних. Їх заре єстрували майже дві тисячі. Стільки ж обіцяють виставити громадські організації. Ось ГО, які приймуть ваші скарги: «Опора». Її спостерігачі будуть на кожній виборчій дільниці. Якщо вони виявляють грубе порушення, то координатори звертаються до правоохоронних органів і ЦВК. Спостерігачів «Опори» підтримують Канадська агенція з міжнародного розвитку, Національний демократичний інститут, Агентство США з міжнародного розвитку, Фонд сприяння демократії, фонд «Чорноморська ініціатива» та Британська рада в Україні. На сайті – oporaua.org

її координатори створили «Мапу порушень: вибори-2012». «Майдан». Цю організацію засновано 12 років тому, коли почалися протести після зникнення журналіста Ґонґадзе. Для контролю порушень було створено проект «Майдан-моніторинг: Вибори-2012» – maidanua.org/ vybory2012/main. Там будьякий користувач може залишити інформацію, а також додати фото або відео. Результати зібраної інформації поширюють у ЗМІ та презентують дипломатам. Донором «Майдану» є фонд «Відродження». ElectUA – проект, який було створено напередодні минулих президентських виборів громадською організацією «ІнтерньюзУкраїна». Його фінансує програма «У-медіа». На сайті electua.org ви також можете поскаржитися фахівцям із виборчого права та залишити фото чи відео.

№42 25 жовтня 2012 року

топ-тема 12

Інструкція для виборця Як не розгубитися на виборчій дільниці у день голосування

неділю, 28 жовтня 2012 року, відбудуться чергові вибори народних депутатів України. Цьогоріч на виборців очікує несподіванка – відсутня графа «проти всіх». А от технології маніпулювання та фальсифікації результатів народного волевиявлення удосконалилися. Щоби допомогти захистити ваш голос, тижневик ZIK, спираючись на рекомендації Комітету виборців України та Громадської мережі «Опора», підготував коротку інструкцію, як поводитися на виборчій дільниці.

Обов’язкова для прочитання тим, хто голосуватиме вперше.

•

Хто має право голосу

Згідно з Конституцією України та Законом «Про

до восьмої вечора голова комісії оголошує, що дільницю зачиняють. Усіх виборців, які до того часу прийшли під дільницю, запрошують усередину для голосування. Рівно о восьмій вечора двері дільниці зачиняють.

•

Коли варто приходити

Загалом потрібно спиратися на досвід попередніх років і керуватися здоровим глуздом. Звісно, буває так, що із сьомої ранку під дільницею збирається група людей, які хочуть проголосувати першими. Тому найоптимальніше приходити на дев’яту-одинадцяту годину. Ближче до обіду традиційно після церкви голосувати йде чимало людей. Під вечір краще не приходити, адже можуть бути різні нюанси. Врешті, частина виборців до цього часу вже встигають «відсвяткувати» голосування і приходять на дільницю

““

ринами на дільницю також не впустять, тож якщо ви гуляєте з собакою і вирішили проголосувати, вам доведеться прив’язати його на вулиці. Виняток – собаки-поводирі для сліпих.

•

Із виборцем безпосередньо контактують два члени виборчої комісії: один відповідає за список виборців, інший – за бюлетень. Члени комісій переважно мають розділений список або за вулицями, або за алфавітом. Людина, яка відповідає за список виборців, перевіряє документи, що посвідчують особу. Для того, щоби проголосувати, виборець повинен пред’явити паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України. Для військово службовців строкової служби це може бути військовий квиток. Далі член комісії знаходить виборця у списку, де він має розписатись у спеціальні графі. Поруч ставить підпис член комісії. Після того виборець ставить підпис у відривних талонах і отримує два бюлетені.

Бюлетенів має бути два: один зі списками партій – світло-жовтого кольору, другий із прізвищами кандидатів-мажоритарників – світло-зелений. В обох можна вибрати тільки • по одній позиції.

вибори народних депутатів України», право голосу на виборах народних депутатів України мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Не має права голосу громадянин, котрого суд визнав недієздатним. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він внесений до списку виборців. Участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Голосування – таємне. Кожний виборець голосує особисто.

•

Від восьмої до восьмої

Виборчі дільниці будуть відчинені з восьмої ранку до восьмої вечора. Однак потрібно пам’ятати, що в неділю, 28 жовтня, стрілки годинника переводять на годину назад. За п’ять хвилин

№42 25 жовтня 2012 року

захмелілі. До слова, члени комісії не мають права відмовити надати бюлетень нетверезому виборцю. Однак якщо він порушує громадський порядок, то права голосу може бути позбавлений. Щодо самих черг перед дільницями, то або люди самоорганізовуються в чергу, або члени комісії стоять на дверях і впускають по кілька осіб, щоби на дільниці не було натовпу. Окрім цього, ззовні є міліціонер, який стежить за порядком.

•

Що не можна брати з собою

З огляду на те, що виборча дільниця в день голосування прирівнюється до приміщення державної установи, тут діють загальні правила. Не можна приносити й розпивати алкоголь, приходити з вогнепальною чи холодною зброєю. З домашніми тва-

Де взяти бюлетень

Помилки у списках

Якщо на день голосування людини у списку немає, то вона вже нічого не може вдіяти. Виборці, які голосують на звичайних виборчих дільницях (за місцем проживання), мали уточнити свої дані за п’ять днів до голосування. Безпосередньо в день виборів комісія не може вносити зміни до списку виборців, окрім технічних помилок. Людина, звісно, може звернутися до суду, але безпосередньо цього дня суди таких справ не розглядають. Щодо технічних помилок, то це може бути одна неправильна буква у прізвищі або імені. Може бути правильно написане прізвище, ім’я, рік і місяць народження, але неправильно зазначений день. Звичайно, якщо там не та адреса, неправильне прізвище, то може, це й не та людина. Але якщо всі дані сходяться, але він не Васильович, а Степанович, то у список просто закралася технічна помилка. Таку неточність, відповідно до

ч. 7 ст. 42 ЗУ «Про вибори народних депутатів України», член комісії має виправити відразу при виборцю. Для цього потрібно звернутися до голови комісії або секретаря. Якщо вони з якихось причин відмовляють, звертайтеся до офіційних спостерігачів, довірених осіб кандидатів, щоби ті апелювали до членів комісій. Комісія має проголосувати і в такий спосіб вирішити, вважати помилку технічною чи ні. Заяви писати не потрібно.

•

Бюлетені – два на голос

Людям потрібно знати, що бюлетенів має бути два. Один зі списками партій – світло-жовтого кольору, другий – із прізвищами кандидатів-мажоритарників – світло-зеленого кольору. В обох можна вибрати тільки по одній позиції – одну партію та одного мажоритарника. Тут можуть бути маніпуляції – людині дадуть лише один бюлетень, а в іншому відзначать потрібну позицію самі. Тому пам’ятайте: бюлетенів два.

•

Пошкоджений бюлетень

Є два варіанти, коли потрібно просити новий бюлетень. Перший – член комісії віддав виборцеві пошкоджений бюлетень – надірваний або з якимись позначками. Щоправда, за таке передбачено особисту відповідальність члена комісії, тому це

виборця видати йому новий бюлетень. В обох випадках потрібно написати письмову заяву, де зазначити номер своєї виборчої дільниці, прізвище ім’я та по батькові, адресу проживання і вказати причину пошкодження бюлетеня й попросити видати новий відповідно до ст. 85 ЗУ «Про вибори народних депутатів України». Після цього члени комісії складають відповідний акт, а у списку виборців навпроти прізвища людини, яка взяла ще один бюлетень, роблять відмітку. Старий бюлетень пізніше рахують як невикористаний. Щоправда, скористатися такою можливістю можна лише раз.

““

Безпосередньо в день виборів комісія не може вносити зміни до списку виборців, окрім технічних помилок. Людина, звісно, може звернутися до суду, але цього дня суди таких справ не розглядають.

малоймовірно. Але у такому випадку людина відразу повинна відмовитися його брати і попросити новий. Другий варіант, коли сама людина не розібралась у бюлетені і поставила, на свою думку, неправильну позначку чи просто його випадково зіпсувала. Члени комісії зобов’язані на прохання

Якщо члени комісії просто зігнорують заяву виборця, слід апелювати до офіційних спостерігачів і представників кандидатів чи партій. У принципі на звернення виборця члени комісії мають надати аркуш і ручку для написання заяви. Але про всяк випадок варто взяти такі речі з собою. Принаймні ручку.

•

Коли бюлетень вважається зіпсованим

Бюлетень вважається зіп сованим, коли є більш ніж одна позначка або позначка настільки нечітка, що не можна розпізнати, за кого насправді проголосував виборець. Надірвані кутики чи інші дрібні пошкодження не враховують, якщо видно, що це бюлетень, на ньому не пролите чорнило і є чітка позначка навпроти обраного кандидата чи партії. Виборча комісія розглядатиме такі випадки на власний розсуд. Звичайно, якщо бюлетень наполовину розірваний, то його не врахують.

•

За шторкою – лише один

У кабінку для голосування виборці мають заходити по одному. Єдиний випадок, коли може зайти дві людини, – це фізична неспроможність виборця самостійно заповнити бюлетень. Тоді він може звернутися до голови виборчої комісії і попросити супровід. Але у виборця мають бути наочні ознаки неспроможності проголосувати самостійно. Тоді комісія дозволяє, щоб інший виборець зайшов із цією людиною в кабінку для голосування, поставив галочку там, де вона вкаже, і пізніше опустив бюлетені у скриньку для

топ-тема 13 голосування. Члени виборчої комісії, офіційні спостерігачі, уповноважені особи партій чи довірені особи кандидатів заходити в кабінку з таким виборцем права не мають.

•

Час лише для голосування

На дільниці людина може перебувати рівно стільки часу, скільки їй потрібно для того, щоби проголосувати, – не більше й не менше. Тобто якщо вона проголосувала, то вважається, що вона вже використала свій час. І якщо захоче лишитися там, то члени виборчої комісії вправі зробити їй зауваження та попросити вийти з приміщення дільниці.

•

Нове на виборах

Графи «проти всіх» у бюлетені немає! Якщо виборець допише її, то такий бюлетень вважатимуть недійсним. Тож коли виборець не підтримує жодного кандидата чи партію, йому взагалі не варто приходити на вибори і витрачати свій час. Адже на цих виборах потрібно обов’язково відзначити кандидата і партію. Для позначення слід використовувати

знак + або галочку. Хоча можлива будь-яка позначка, що чітко вказує, за кого голосує виборець.

•

Виборець як свідок

Формально виборець не має повноважень офіційно фіксувати порушення. Однак він може звернутися до спостерігачів чи представників кандидатів, а ті вже можуть писати відповідний акт про порушення під час виборчого процесу. Звичайно, коли виборець бачить когось, хто вибігає з дільниці з пачкою бюлетенів у руках, то може заступити йому вихід і не пропустити, тим самим давши можливість членам комісії зреагувати і з’ясувати ситуацію. Чи покликати міліціонера, який буде під дільницею, коли бачить, що під’їхали автобуси з людьми, яким роздають бюлетені або гроші. Застосовувати фізичну силу під час порушень виборець права не має, як і складати акти про порушення. Але він може звернутися до офіційних спостерігачів, уповноважених осіб партій та довірених осіб кандидатів. А вони, своєю чергою, можуть складати акти про порушення, які підписує двоє свідків.

Тобто людина, яка побачила порушення, може підписатись як свідок. Такі акти є документом, що можна використати в суді як доказ під час перегляду результатів виборів на дільниці.

•

Зателефонуй і повідом

Окрім цього, можна усно звернутися в прокуратуру чи міліцію або зателефонувати на «гарячі лінії» Комітету виборців України чи Громадської мережі «Опора», вказавши область і район, номер виборчої дільниці, описати факт порушення та за бажання залишити своє ім’я, прізвище та контакти. Хоча такий дзвінок може бути просто анонімним. Відповідні особи або передзвонять на дільницю, або принаймні зафіксують порушення. Підготувала Ірина Залецька

Доступні телефони: 0800-505-180 – «гаряча лінія» ГМ «Опора»; (044) 425-23-01, (044) 425-21-66 – «гаряча лінія» Комітету виборців України; 0-800-501-482 – телефон довіри Служби безпеки України; 102 – у міліцію.

№42 25 жовтня 2012 року

14 передвиборна агітація

ІГОР КАЛИНЕЦЬ

письменник, громадський діяч «Я, Ігор Калинець, голосуватиму за Ігоря Васюника. Тому що він підняв так необхідні для мене, для всіх українців, для цілої України слова – « НАС ЄДНАЄ МОВА »

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО лідер ВО «БАТЬКІВЩИНА»

Дорогі львів‘яни! Партія влади вважає, що вони вже опанували Україну назавжди. Але це не так, бо українці ще мають право вибирати. Для багатьох з нас цей вибір є складним. Саме тому я звертаюся до вас, щоб нині цей шанс не був даремно втрачений. Зараз провідні опозиційні сили об’єдналися навколо спільної мети — усунення мафії від влади та відбудови справедливої, демократичної та заможної Української держави. Для цього ми погодили та висунули на кожному виборчому окрузі єдиного кандидата від опозиції. В окрузі № 117 таким кандидатом є Ігор Васюник. Я хочу висловити йому свою щиру підтримку, бо добре знаю його принципову позицію щодо корупційної компанії «Росукренерго» та недопущення приватизації української газотранспортної системи. Саме тому закликаю вас підтримати на виборах до Верховної Ради України партію «Батьківщина» та висунутого усіма опозиційними силами кандидата в народні депутати — Ігоря Васюника. Я дуже покладаюся на вашу мудрість та відповідальність. Переконана, що львів’яни не подарують Партії регіонів жодного шансу! Бажаю усім нам перемоги!

З глибокою повагою до вас,

Юлія Тимошенко

18 жовтня 2012 року

ОЛЕГ ТЯГНИБОК

лідер ВО «СВОБОДА»

Дорогі львів‘яни! У нову Верховну Раду час обрати нових людей, порядних і відданих українській справі. Я знаю Ігоря Васюника як успішну та професійну людину, і насамперед – як патріота. Це людина діла і він – не зрадить. На противагу представникам сумнівних передвиборчих політичних проектів, на противагу кон’юнктурникамсамовисуванцям, я закликаю підтримати єдиного узгодженого кандидата від Об’єднаної опозиції ВО «БАТЬКІВЩИНА» та ВО «СВОБОДА» Ігоря Васюника.

З глибокою повагою, Олег Тягнибок

19 жовтня 2012 року

15 передвиборна агітація

Сім причин голосувати за Андрія Кота, кандидата від партії «УДАР Віталія Кличка» по Стрийщині та Жидачівщині Віталій Валентин 1. Бо він – людина слова. Став ши депутатом обласної ради, Андрій Кіт за 2,5 роки на 90% виконав обіцянки, які давав виборцям. Здійснив масш табні програми на території округу в галузях освіти, меди цини, культури та в соціальній сфері.

2. Ніколи не був у владі. Він молодий політик, який ніколи не був при владі та ніколи не мав корупційних відносин із представниками влади. 3. Має стійкі політичні переконання. Ніколи не перебігав із партії в партію. «УДАР» – це перша політсила, в яку вступив Андрій Кіт із тверди ми переконаннями змінити країну заради своїх дітей. Окрім того, партія «УДАР» є найпотужнішою опозицій ною силою, на базі якої буде формуватися широка коаліція проти Януковича. 4. Чесно заробляє гроші. Бізнес нашого кандидата – це ви робництво і переробка сіль ськогосподарської продукції, а не паразитування на нафтовій чи газовій трубі, не офшорне пограбування країни. Про зорий україноорієнтований бізнес дозволяє реалізовувати меценатські проекти, що є

жестом доброї волі, а не, як це часто буває, відкупленням за колишні злочини. Андрій Кіт, як і Віталій Кличко, особистим прикладом довів, що навіть у сьогоднішніх умовах можливо досягти успіху, залишаючись чесною людиною.

Кличко,

Герой України, лідер партії «УДАР»: – Я довіряю Андрієві Коту. Він є членом нашої команди і я беру на себе відповідальність за нього. Він пообіцяв мені і вам, що не зра дить наших ідей та принципів, а зробить усе, щоби принести в Україну позитивні зміни.

5. Він є фахівцем у галузі сільського господарства. Здобув ши профільну освіту в одному з найкращих вузів Європи та набувши відповідного прак тичного досвіду, Андрій Кіт не тільки знає, як покращити життя в українському селі, а й на ділі довів, що зможе це зробити.

Юрій Шухевич,

Герой України: – Я підтримав Андрія Кота з кількох причин. Знаю його як патріота України, котрий ніколи не зрадить. Також він є добрим господарником із висо ким рівнем освіти, що важливо для Верховної Ради. Окрім того, його підтримали діячі Української національної асамблеї. Він дуже добре показав себе як депутат обласної ради, і люди, які за нього проголосували тоді, не зневірились у ньому, а продов жують довіряти. Вважаю, що громада повинна обирати тих людей, яким довіряє, результат праці яких видно не на словах, а на ділі. Ще одна перевага Андрія Кота – це, звісно ж, його родина. Маючи такі сильні патріотичні родинні корені, Україну зрадити неможливо.

6. Ніколи не зрадить родини. Людина із бездоганною ро динною історією. Покоління за поколінням члени його родини героїчно боролися за Україну та працювали на благо Вітчизни. Прадід – комендант міста Стрия часів ЗУНР, бабця – багатолітній політв’язень, письменниця. 7. Він місцевий і знає проб леми округу. На відміну від більшості кандидатів, що балотуються по Стрийщині та Жидачівщині, Андрій Кіт не тільки народився на території округу, а й зараз тут працює та проживає.

Наливайченко,

екс-голова СБ України за президентства Ющенка, №3 у списку «УДАРу»: – Ми підтримуємо Андрія Кота, тому що він є членом ко манди Віталія Кличка «УДАР». Пе ред тим, як прийняти рішення, ми зустрічалися з багатьма людьми й отримували тільки позитивні відгуки про нього. Також вивчили його діяльність як депутата обласної ради. Він самостійно ор ганізовував чимало автобусів для поїздки на захист української мови у Києві. Постійно дбає про розви ток свого краю, бере активну участь у важливих рішеннях нашої партії, у підготовці законопроек тів, які наша партія вже зараз створює для того, щоби прийня ти у новому парламенті. Тому ми переконані, що саме така людина принесе нашій країні користь у Верховній Раді. Ми у ньому впев нені. Нам у парламенті потрібна смілива команда, яка не зрадить, яка буде готова голосувати за закони люстрації, зрівняння прав усіх депутатів, суддів і президента із правами громадян; команда, яка буде готова боротися із сьо годнішньою злочинною владою. Ми добре знаємо Андрія Кота як людину, котра не скориться владі, не скорумпується і діятиме разом із нами як член команди.

Розміщено відповідно до вимог статей 68, 71, 73 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та оплачено за рахунок коштів виборчого фонду партії або кандидата передвиборна агітація

Звернення Тараса Стецьківа до громади Шановні львів’яни!

Ми підходимо до межі, яка називається втратою державності. І це не просто слова. Ми вже стали притчею во язицех, посміховиськом для всього ци-

вілізовано світу. Недолуга антиукраїнська політика Януковича заводить Україну у глухий кут. Розпад інфраструктури, за кладеної ще в радянські часи,

перетворення держави – най більше правоохоронних і конт ролюючих органів – на оплоти бандитизму та корупції, від яких прагнуть утекти або відкупити

ся, жалюгідний стан української армії, нездатної захистити ні себе, ні країну, – ось лише деякі з багатьох маяків української руїни. Останнім часом стало мод ним нарікати на політиків, мов ляв, вони – головна причина нашого жалюгідного становища. Це правда. Але ми, громадяни України, поки що не висунули з-поміж себе іншого політичного класу ні там, на сході, ні тут – у Галичині. Натомість сталося най гірше – ми віддали політику на відкуп кримінальним злочинцям і ділкам. Так далі тривати не може! Це шлях у нікуди. Політичний простір буття народу називається державністю. Втрата цього про стору неминуче веде наш народ у рабство до чужинців. Орда і бандити невблаганно й невпинно опановують нас. Не через свою силу, а через нашу зневіру і байдужість. Зневіра і байдужість – це гріх проти свобо ди, яку дарував нам Господь. Зне віра і байдужість – це наслідок убитих надій. Але скільки ми не покладали б відповідальність за таку ситуацію на наших вождів – ніхто не зніме її з нас самих. Тому мусимо встати і йти. Що робити? За перше 20-ліття незалеж ності ми не створили головної твердині держави – повноцін ного громадянства та громадян ського життя, що стоять на за садах свободи, права власності, солідарності і спільної участі громадян у фундаментальних питаннях нашого життя. Впро довж минулого 20-річчя ми

лише експлуатували національ ну самосвідомість українців, що залишилася нам у спадок від славних діянь «Просвіти», ОУН та УПА. Мусимо стати не тільки спадкоємцями, а й продовжува чами їхньої справи в сучасних реаліях ХХІ століття. Головні зусилля треба спря мувати на самоорганізацію вільних людей. Треба докласти всіх зусиль для об’єднання мешканців міст, сіл, містечок, мікрорайонів у спільноти для вирішення нагальних життєвих потреб і відстоювання спіль них інтересів. Мусимо стати господарями наших будинків, кварталів, вулиць. Маємо ви плекати достойних державних лідерів і не дати нікому узурпу вати владу. Маємо утверджувати коо перацію активностей українців у найрізноманітніших сферах. Насамперед в економічній і соціальній. Право і правові від носини як правила співжиття спершу мають утвердитися між самими людьми, щоби потім стати праведним законом для всієї країни. Ми маємо спершу навчитися спільно виробляти правила і жити за ними, аби по тім уся нація поважала ЗАКОН і дотримувалася його. Слід на кожному кроці тво рити, розвивати і зміцнювати інституції у господарстві, медіа, освіті, науці, які спиратимуться на підтримку і допомогу людей. Формування тривалих інститу цій дасть основу для держави і надію на майбутнє для нас і наших дітей.

Бандитизм і руїну подолає тільки спільнота вільних гро мадян. Я окреслив лише найважливі ші, на мій погляд, фундаментальні напрями, якими необхідно руха тися, щоби збудувати правдиву Українську державу. Я вигадав їх не сьогодні – ці переконання несу з самого початку своєї по літичної кар’єри, коли ми разом із друзями й однодумцями під щільним пресом КДБ творили «Товариство Лева» і Народний рух України, коли організовувати ак цію «Україна без Кучми» і Комітет опору «За правду», коли готували Помаранчеву революцію, коли разом із Луценком піднімали рух «Народної самооборони». І тепер я ще раз готовий діяти, оскільки свідомий свого завдання – ство рити громадянську твердиню нашої державності. Я завжди дотримувався укра їнської лінії, ніколи не перебігав до ворожого табору, із фракції у фракцію. Я вмію писати закони, але вмію також організовувати вулицю, вмію не тільки піднімати людей, а й стримувати їх від необдуманих вчинків. І тоді, коли я починав свою політичну діяль ність у 1987 році, і тепер, коли її продовжую, моїм голосним пере конанням було і є те, що справа побудови Української держави – це не робота жменьки політиків. Це має бути справа всього укра їнського народу. Згадавши гасло славного гетьмана Мазепи «Здо бути – або вдома не бути!», ми з однодумцями та побратимами знову стаємо в перший ряд. Тарас Стецьків

фоторепортаж 16

СироВинні вихідні Три дні, із 19-го до 21 жовтня, у Львові вирувало III Свято сиру і вина. Організатори стверджують, що цей захід встановив рекорд відвідуваності фестивалів України у 2012 році.

• Розпочали свято з відкриття Великої давильні винограду. Працювали не технікою, а винятково ногами. Щоправда,

не босими, як це робили предки, а в гумових чоботах. «Ноги – це ідеальний прес, оскільки він дозволяє видавити колір зі шкірки винограду, але не розчавлюючи кісточки, які надають вину мутності та гіркоти», – переконують організатори. Вино, отримане в такий спосіб, обіцяють дати скуштувати наступного року.

• Потішили і художники, котрі малювали портрети відвідувачів вином. Митці переконують: малювати вином – це майже те саме, що аквареллю, тільки для того, аби отримати різні відтінки, треба використовувати різні сорти вина. • Відвіду

вачі свята мали змогу потішити себе безліччю видів сиру: брі, рокфор, ніжне сирне фондю, було й різотто з пармезаном… Утім чи не найпопулярні шими під час свята стали традиційні українські сирні коники. Їх продали понад вісім тисяч. Також відвідувачі мали змогу самостійно навчитися робити цей смаколик зі сиру – для охочих організували майстер-клас. Не обійшлося на святі і без традиційного для львівських фестивалів гігантського частунку – спекли 200-кілогра мовий сирник, посмакувати яким міг кожен охочий. Щоправда, для цього довелося вистояти традиційну для таких час тувань чергу. Особливістю сирника було те, що готу вали його за гуцульським рецептом – без тіста, з домашнього сиру та масла, з родзинками та курагою.

№42 25 жовтня 2012 року • фото надала організатор фестивалю компанія «Дік-Арт»

• Загалом спробувати вина та сиру на площу Ринок прийшло 123 тисячі львів’ян та гостей міста. І хоча для органі заторів це неабияке досягнення, відвідувачі такою масовістю не надто задоволені. Кажуть, аби підійти ближче, щось побачити чи скуштувати, доводилося вистоювати неабиякі черги.

ворець неофіційних символів Євро-2012 Яся та Івася Ігор Бежук розповів, як йому вдається поєднувати роботу керівника з виробництва комбікормів із малюванням карикатур та коміксів, чому американці піклуються про собак більше, як про своїх громадян, та чому краще малювати упівців і гуцулів, аніж персонажів для Pixar та Disney.

•

Ілюстрував газету ще зі школи

Малював я відколи себе пам’ятаю. У дитинстві мені не потрібно було навіть іграшок – достатньо олівців та паперу. Перше замовлення отримав у сьомому чи восьмому класі. Коломийський крає знавець і гуморист Микола Савчук (товариш мого батька) якось прийшов до нас і батько показав йому мої малюнки. Савчук запросив мене ілюструвати газету, яку він видавав, – «Патилько». Я робив це безкоштовно – ніколи не прагнув отримати за свої малюнки гроші. Було відчуття: як це так? адже я малюю для себе! Саме відтоді взяв собі за звичку збирати всі газети та книги, які ілюстрував, – і зараз маю через це велику проблему, бо вже не вистачає місця, де це складати. Стос уже такий, як стіл – і це тільки частина моїх робіт. На щастя, багато зараз малюю для інтернет-ресурсів і все це можна зберігати в електронному вигляді. Наступним кроком стало ілюстрування книжок Миколи Савчука та інших гумористів. Мені тоді було 18 років. Ці книги я також ілюстрував безкоштовно.

•

Про собак і людей

Моя мрія з дитинства – бути ветеринаром, як батько, тому пішов навчатися до Ветеринарної академії. Дуже люблю тварин. Вони часом викликають більше співчуття і милосердя, ніж люди, бо вони незахищені. Тварини теж можуть бути вдячними – це відчуваєш. Особливе відчуття, коли тварина сама дає тобі можливість їй допомогти, підказує, що її болить... Коли поїхав стажуватися до Америки, працював там у Бостоні у великому притулку для бездомних тварин, який фінансує благодійний фонд за пожертвування голлівудських зірок. Коли потрапив туди, був вражений. Для нас це – як космічний корабель, де най-

особистість 17

стигнути се

новіше обладнання та найкращі умови. І мені, щиро кажучи, дещо боліло всередині, бо в нас люди таких умов не мають, як у них тварини. Загалом ставлення до тварин у них зовсім інше. Там вчать любити їх ще зі школи. До прикладу, стіни операційної скляні, щоби діти, яких приводять зі школи, могли спостерігати, як лікують тварин. Після операції діти приходять до них, годують їх і прибирають у клітках. І не тільки діти – чимало людей, які працюють на високих посадах, після роботи працюють волонтерами у притулку. У мене був внутрішній дисонанс, тому що у США дуже багато безпритульних людей (навіть біля Білого дому вони сплять на вулиці серед зими), а тварин бездомних майже нема. Якщо людина не має засобів для існування і в неї є якась тварина, то тварину забирають до притулку, а людина залишається – головне, щоби тварина не страждала. Мене це дивувало. А от американці це пояснюють так: людина може собі допомогти, а тварина – ні.

•

Мені казали: «Кидай усе – їдь у Голлівуд!»

Якийсь час я винаймав квартиру з парою американців – хлопцем і дівчиною, які займалися документальними фільмами. Вони були настільки віддані цій справі, що, спілкуючись з ними, я зрозумів: треба робити те, що любиш, удосконалювати своє вміння і намагатися бути кращим. Такий американський тип мислення, можна сказати, перевернув багато чого у мене в голові. Коли стажувався в Америці, вранці працював із тваринами,

після того їздив у школу, де готувався до екзаменів англійською мовою, а ввечері, щоби трохи розслабитися, малював. Мої співмешканці бачили мої малюнки, їм подобалося те, що я роблю, і вони мене переконували: «Кидай усе і їдь у Голлівуд!». Я не настільки ризиковий, щоби одного моменту все перекреслити і змінити, але висновки зробив. А про те, що не поїхав у Голлівуд, не шкодую. Хоча там ціла індустрія, Pixar і Disney, але коли працюєш на таку велику компанію, ти є маленьким гвинтиком у величезному механізмі. Назвати це творчістю складно. Це конвеєр, як на заводі. Я хотів дещо іншого.

•

Найкращі вчителі – на форумах

Я твердо вирішив удосконалити своє вміння. Планував подавати документи до Нью-Йоркської академії мистецтв, навіть був там на співбесіді. Але освіта в Америці дорога, а мистецтво там за вартістю майже на одному рівні з медициною. Тому навчатися там не залишився. Та й мій зв’язок із рідними виявився дуже сильний.

В Україну повернувся з чітким усвідомленням, що хочу працювати над собою, освоїти нові способи малювання, зокрема цифрове мистецтво. Вчився цьому сам, а скеровували професіонали та гуру цифрового мистецтва на форумах. Взагалі я дуже вдячний Інтернету, бо для людей, які знають, чого хочуть, це велика можливість спілкуватися з фахівцями з усього світу. На художніх сайтах мені допомагали знані професіонали. І щоразу, коли я щось запитував, мені розповідали навіть більше, ніж я просив. Поєднувати це навчання з роботою було складно – після повернення в Україну я отримав пропозицію працювати на українсько-угорському підприємстві з виробництва комбікормів для тварин у Коломиї. Серйозно малюванням почав займатися лише два роки тому. Коли мене менше почали критикувати наставники з Інтернету (сміється. – Авт.), я дещо осмілів. Виклав свої роботи у соціальних мережах і буквально за пару днів отримав кілька пропозицій про співпрацю. Першим написало агентство «Український медіа-сервіс», з яким співпрацюю дотепер. Також було багато київських видань та агентств, для яких малював певний час. Але з нашими західноукраїнськими виданнями працювати

легше. Це, мабуть, мій галицький менталітет дається взнаки – тут ми на одній хвилі і розуміємо одне одного. Часто перешкоджали ідеологічні моменти. Нещодавно пропонували малювати карикатури на різних кандидатів, але мені мали диктувати, як це робити. Обіцяли, що «переді мною відкриються шалені перспективи». Але для мене це не головне. Найважливіше, щоби мені подобалося те, що роблю, і не було соромно зізнатися, що це зробив я.

керівником виробництва і технологом на виробництві комбікормів (забезпечуємо комбікормами для індиків, бройлерів та свиней ІваноФранківську, Чернівецьку та Закарпатську області). Розробляю рецептуру і керую процесом виробництва. А після роботи майже щодня по кілька годин малюю. Вихідні часто маю ще більше завантажені, ніж робочі дні, бо намагаюся більше зробити, щоби розвантажити собі тиждень. Періодично бажання покинути роботу з комбікормами виникає, але вчинити так не планую. Я все життя намагався поєднувати в собі багато речей. Крім того, така робота допомагає мені у мистецтві. Багато творчих людей неорганізовані та непунктуальні, а моя основна робота вимагає зібраності, тому я ніколи не підводив замовників.

•

Виробництво організовує

Коли порівнював життя американців із життям українських людей, не міг зрозуміти, як можна працювати по 14 годин на день і не мати жодних вихідних. Тепер і в мене такий графік. Працюю повний робочий день Ігор Бежук за професією – ветеринарний лікар, за покликанням – художник і карикатурист. 30 років, одружений, незабаром стане батьком. Народився в Коломиї. Закінчив дитячу художню школу та музичну школу (клас саксофона). Навчався у Львівській академії ветеринарної медицини. Згодом працював у лабораторії ветеринарної медицини на ринку м. Коломия. Рік стажувався у США – працював волонтером у притулках для тварин. Уже шостий рік працює в українсько-угорському підприємстві з виробництва комбікормів для тварин у Коломиї на посаді керуючого виробництвом і технолога. Двічі на тиждень відвідує секцію айкідо, іноді грає на саксофоні – для душі.

Украдені Олекса, Ясь та Івась

Крадуть мої роботи часто. Найчастіше – мою улюблену ілюстрацію «Гуцул Олекса». Бачив його і на компакт-дисках, і на афішах клубу «Пікасо» – це була минулорічна вечірка на Старий Новий рік. Там цю роботу розмістили на афіші, стерши мій підпис. Багато моїх друзів-юристів одразу пропонували допомогу у відновленні справедливості. Але я неконфліктна людина, тож до суду не звертався. Подібна ситуація з неофіційними талісманами Євро. Яся та Івася я намалював наступного дня після представлення офіційних символів Славека та Славка, бо в них, окрім національних кольорів, ані від українців, ані від поляків нічого не було. Вони людям сподобалися, то я подумав, чому б не почати малювати комікс про них. Також вони дуже сподобалися польській аудиторії – там вони мали, мабуть, навіть більше схвальних відгуків, ніж в Україні. Під час єврочемпіонату з футболу ледь не вся Україна ходила у футболках із їх зображеннями – їх продавали і у Львові, і в Києві, і в Харкові. А з прибутків від продажу цих сувенірів я не те що нічого не отримав – ніхто навіть не подякував. Підготувала Наталя Горбань

• колаж з архіву Ігоря Бежука

№42 25 жовтня 2012 року

споживач 18

Шукаю роботу

Євгена Слободянюк

нашому місті працює доволі велика кількість кадрових агентств, які шукають вакансії для безробітних і спів працюють з фірмами-працедавцями. Ми з’ясували, яке з них ліпше обрати та як швидко знайти собі роботу.

•

Христина Гінка, менеджер із підбору й оцінки персоналу ВАТ «Галичфарм» (корпорація «Артеріум»): Ми співпрацюємо з кількома агентствами, адже вони мають різні напрями. Є агентства, які спеціалізуються на топових вакансіях, є такі, що на технічних напрямах. Схема співпраці стандартна. Спершу ми обираємо рекрутингове агентство, умови якого нас влаштовують. Після того укладаємо договір. Агентство підбирає кілька людей, які відповідають вказаним вимогам, і скеровують до нас на співбесіду. Якщо нам підходить хтось із кандидатів, ми беремо його на роботу, а якщо ні, то продовжуємо пошук.

Як обрати кадрове агентство у Львові

Де їх шукати?

Загалом виокремлюють три види кадрових агентств: агентство із працевлаштування (займаються пошуком роботи для фахівців на платній основі), рекрутингове агентство (підшуковує працівників для фірми-працедавця) та хедхантингове агентство (пошук унікальних фахівців і менеджерів вищої ланки). Але зазвичай вони працюють за ширшими напрямами і називають себе кадрово-консалтинговими, кадрово-рекрутинговими... Львівський міський центр зайнятості співпрацює з кадровими агентствами. На їхньому сайті розміщений перелік цих організацій. Заступник директора центру зайнятості Неля Возна каже, що ці агентства надають їм закриту інформацію про вакансії. І якщо людині підійшла одна з них, то її скеровують до того агентства, яке пропонує роботу. Людина, котра шукає роботу, може ознайомитися з переліком агентств на їхньому сайті. Хоча це й не весь список чинних організацій, а лише ті, що співпрацюють з міським центром зайнятості. При виборі агентства шукачеві роботи потрібно звернути увагу на те, що вони часто працюють за різними напрямами. Тобто одні підбирають працівників робочих професій, інші спеціалізуються на керівниках і топ-менеджерах. Є агенції, які займаються проектним (набирають усіх спеціалістів для нового проекту чи навіть компанії) і масовим рекрутингом (підбирають велику кількість однорідних працівників). Для того, щоби відкрити кадрове агентство в Україні, не потрібно отримувати жодних ліцензій – за умови, що компанія підбиратиме працівників у межах нашої країни. Відтак у цій сфері часто працюють недобросовісно. Як зазначила Неля Возна, вирішити, чи надійна агенція, може лише сам клієнт. Тому перед тим, як звернутися в агенцію (особливо якщо хочете шукати роботу на платній основі), зберіть інформацію про її діяльність. Пошукайте відгуки на тематичних форумах або в коментарях, які часто бувають під оголошеннями, розміщеними певною кадровою агенцією.

№42 25 жовтня 2012 року

•

Активний та пасивний пошук роботи

Клієнтові, який шукає собі роботу, кадрово-рекрутингове агентство може надавати так звану активну та пасивну послугу. Якщо робота потрібна терміново, то людина звертається в перевірене агентство і укладає з ним договір. Така послуга платна. Спершу потрібно сплатити реєстраційний внесок при укладанні договору, а потім (якщо влаштують на роботу) – частину з першої заробітної плати. Агентство, своєю чергою, має докласти зусиль, аби віднайти необхідну вакансію. Наприклад, допомогти написати резюме або ж вказати, що потрібно у ньому змінити, допомогти написати супроводжувальний лист, підготувати кандидата до співбесіди. Деякі компанії навіть розсилають інформацію про кандидата в інші рекрутингові агентства. Якщо ж пошук роботи «не горить», то людина відсилає свої дані у різноманітні рекрутингові агентства. Її резюме вносять до загальної бази кандидатів. За це не потрібно платити. Агентства зацікавлені у кваліфікованих претендентах, тому приділяють увагу кожній заявці. Якщо ж людина пройде відбір на певну посаду, то за це заплатить фірма-працедавець.

•

Через агентство – за кордон

Виконавчий директор рекрутингового агентства «Астар» Олена Чемерис каже, що з закордонними компаніями вони співпрацюють лише в тому разі, коли ті мають осередок в Україні. – Адже ми не можемо без відповідної ліцензії праце влаштовувати за кордоном. І мало хто з агентств має таку ліцензію. Але попит дуже великий. Нам постійно надходять пропозиції з Польщі – і не лише на робочі професії. З нами вів переговори великий польський завод – шукав інженерів та керівників. Агентство «Сана-центр» пропонує послуги із праце влаштування за кордоном. Головний офіс компанії – у Дрогобичі, також функціонують філії у Львові і Трускавці. Директор філії у Львові відмовилася з нами розмовляти. Але загальна інформація про їхню діяльність розміщена на сайті. Там зазначено, що компанія допомагає знайти роботу на території Європейського Союзу, а також гарантує кваліфіковану допомогу в пошуку роботи, відкритті віз, оформленні запрошень та інші консульські послуги. Окрім цього, зауважують, що працюють лише з авторитетними західними фірмами-працедавцями.

З нового року – безкоштовно

липня 2012 року Верховна Рада ухвалила закон, відповідно до якого кадровим агентствам заборонено брати плату за працевлаштування. Закон набуде чинності з 1 січня 2013 року. «Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у праце влаштуванні в Україні, заборонено отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплату послуг із працевлаштування здійснює винятково роботодавець, якому надано такі послуги», – йдеться в ухвалі.

Тож із нового року активного пошуку в агентствах не буде і прибуток рекрутингових агентств залежатиме лише від оплати компаніїпрацедавця. Олена Чемерис каже, що таке законодавче рішення є необхідним. – Працювати з кандидатами на платній основі абсолютно неправильно. У нас є агенції, які беруть гроші з людей, але вони не співпрацюють із достатньо великою кількістю фірм, щоби давати гарантії. Звісно, інколи вони випадково когось працевлаштовують. Але брати на себе такі зобов’язання некоректно. Інколи люди платять навіть

за написання резюме, але насправді це взагалі нічого не коштує і суттєво нічого не змінює. Менеджер із рекрутингу агентства «Профі-сервіс» Богдан Старовецький каже, що вони пропонують своїм клієнтам активний пошук роботи. – Так, ми шукаємо охочим роботу за певну плату. Реєстрація у нас – 50 гривень, а також ця людина зобов’язується сплатити нам частину з першої заробітної плати. Але з 1 січня цей напрям роботи закриється, хоча загалом він приносить половину всього прибутку агентства.

Кого шукають на ринку праці

иконавчий директор рекрутингового агентства «Астар» Олена Чемерис каже, що вони займаються підбором майже усіх вакансій, крім робочих спеціальностей та програмістів. – Попит на програмістів перевищує їхню кількість і, зазвичай, фірми їх підхоплюють зі студентських лав. Окрім цього, потрібно добре

знатися на цій галузі, яка дуже швидко розвивається та змінюється. Незмінний попит у Львові – на менеджерів із продажу, регіональних менеджерів і загалом усіх подібних професій, що мають стосунок до продажу. А от маркетологів, спеціалістів із піару майже не шукають. Часто звертаються тоді, коли треба

знайти якогось специфічного працівника – наприклад, логіста зі знанням німецької мови. Тоді в пригоді стає наша широка база. Директор Macro Con sulting Group Катерина Книжицька теж каже, що найбільше замовлень агентства отримують у сфері продажу. Нещодавно активізувалася і сфера маркетингу.

Назва

Кого працевлаштовують

Територія пошуку

Платні послуги для кандидата на роботу

Контакти

Кадрове агентство «Досвід»

Спеціалістів активного продажу (торгові представники, менеджери з продажу, супервайзери)

Львів

Тренінг для торгових представників без досвіду роботи

(067) 341-47-33 (032) 239-37-40

Компанія Macro Consulting Group

Керівників і менеджерів середньої ланки, спеціалістів

Львів

Пакет «Стандарт+» (100 грн): – грамотне резюме; – супровідний лист; – персональне розсилання резюме (протягом трьох місяців щотижневе розсилання резюме на наявні вакансії). Пакет «Преміум» (350 грн): – ефективне резюме; – супровідний лист; – індивідуальний супровід для проходження співбесіди з роботодавцями; – персональне розсилання резюме

Рекрутингова агенція «Шанс»

Управлінський персонал, виробництво, будівництво (інженерно-технічні спеціалісти), торгівля, фінанси, бухгалтерія, маркетинг, PR, HR, працівники офісу, медичні працівники

Західна Україна

Немає

(032) 239-37-89

Менеджерів і висококваліфікованих вузьких спеціалістів у галузі виробництва Рекрутингова компанія «Львівська та дотичних до виробництва сферах: продаж технічної продукції, логістика, консалтингова група» експорт, адміністрування, управління персоналом і фінансами

Західна Україна

немає

(032) 297-19-03

Рекрутингове агентство«Астар»

Спеціалістів різного рівня, робочих професій

Західна Україна

Немає

(032) 253-64- 43

Кадровоконсалтингова агенція «Профісервіс»

Топ-менеджмент, керівництво вищої ланки, адміністрація, керівництво середньої ланки, гуртова та роздрібна торгівля, бухгалтерія, банки, фінанси, Україна аудит, маркетинг, реклама, PR, логістика, склад, ЗЕД, комп’ютерні технології / ІТ / WEB, офісний персонал, управління персоналом / HR, юриспруденція

50 грн за реєстрацію, а також частина з першої заробітної плати

(032) 238-39-27

Агентство «Санацентр»

Невідомо

Не відомо

(032) 242-13- 05

Країни Євросоюзу

історія 19

Богдан Білан

оча в давнину мода не була такою мінливою і примхливою, а суспільство видавалося менш гламурним і споживацьким, все ж львів’яни завжди одягалися вишукано.

княжому Львові побутував візантійський фасон одягу із традиційними місцевими елементами. Найпоширенішими були полотняні сорочки, до яких чоловіки одягали полотняні чи сукняні вузькі штани, жінки – сукні. Поверх брали плащі-накидки зі сукна чи шкіри, хутряні безрукавки, кожухи. Ноги до колін обмотували шнурами-волокнами, що закінчувалися шкіряними постолами. Воїни одягались у сорочку-туніку з нашитими на неї шкіряними чи металевими пластинами. Створювали одяг ткачі, кравці, шевці, ювеліри, які у найдавнішому Львові були серед найшановніших професій, а кравці у XIV ст. очолили процес цехової організації. Відтоді саме професійні організації формували смак та освоювали нові віяння моди і стилю. Руські князі та королі вдягалися на європейський манер, але з яскравими ознаками руського стилю, що сягав корінням ще Скіфії і Трипілля. Літописець пише, що король Данило прибув на поміч угорському королю Белі одягнутий за руським звичаєм: «жупан із золотого єдвабу грецького і широким золотим мереживом обшитий». На шиї мав коштовну нагрудну відзнаку ще скіфської традиції – царську пектораль.

Мода на моду • Христя Алчевська у народному костюмі

• Модниця Соломія Крушельницька в S-подібному сецесійному платті

з приєднанням Львова до Польщі у моді запанував готичний стиль із його видовженими формами і візерунками, довгими рукавами. Візантійські та давньоруські мотиви тепер накладалися на ці пропорції. Приїжджі люди, більшість з яких становили поляки, литовці й угорці, пізніше німці, також вбирали свої національні костюми. Невдовзі місто отримало Магдебурзьке право, що робило його частиною європейської системи торгівлі і взаємовідносин. А також «право складу», яке зобов’язувало кожного купця виставляти у Львові свої товари на продаж упродовж двох тижнів. У Польщі це було перше місто для караванів зі Сходу і Середземномор’я. Така обставина робила його великим торговим центром, а відтак і законодавцем моди. Площа Ринок і щорічні великі ярмарки ставали, зокрема, і своєрідними «фешн-віками», оскільки серед іншого краму продавали найкращі тканини, елементи одягу й аксесуари.

У Львові успішно працював і свій цех кравців. Знання майстра мусіли бути глибокими і досконалими, оскільки матеріал був дуже дорогим, тому й робота – дуже відповідальною. Високий рівень якості засвідчував факт, що одяг від львівських майстрів успішно експортували. Також у Львові виготовляли тканини з коноплі і льону, згодом і з привізної бавовни. Відомими були руська постіль і вишивані рушники. Добру славу мали шапки та капелюхи, шкіри та взуття, а також модні оздоби до суконь і костюмів.

XIV ст. з Італії приходить епоха Відродження. Одяг стає більш раціональний та функціональний, з’являється чіткий статевий

поділ. Вже у XVІ ст. модним є іспанський фасон із його беретами, кулястими штанами та коміром «млинове жорно». Та все ж таке вбрання у Львові домінує серед іноземців, на місцевих він впливає хіба візерунком тканини та кроєм традиційних костюмів. Львів’яни надалі носять полотняні сорочки, до яких жінки вдягають довгі сукні, а чоловіки штани. Верхній одяг між статями різнився кроєм і кольором. Це були жупани, сердаки, капоти, кожухи, шуби, опанчі, кунтуші. На ноги взували чоботи чи мешти. Впливали на одяг міщан і місцеві відмінності. Місто розросталось і сюди прибували все нові люди з приміських територій, які приносили свої особливості вбрання.

Така строкатість місцевої та європейської моди робила місто кольоровим, цікавим і дивним. Мандрівник Груневер писав: «У цьому місті, як і у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн у своїх одягах».

же у XVІІ ст. Європу охоплює вир бароко, який приносить зі собою суперечливі форми, контрасти кольору та фактури й особливу пишність. Та у Львові новий стиль розвинувся значно пізніше, а поки що місто потерпає від різних нещасть: сарана, пошесть, облога козаків, постійні набіги татар і, врешті, захоплення шведами у 1704 році. Закінчився золотий вік для міста і Польщі загалом. Львів’яни менше подорожували, рідше приймали

купців. Мистецтво, зокрема й мода, розвиваються лише при дворах окремих магнатів, деякі з котрих (Потоцькі чи Острозькі) створили потужні культурні осередки. Та все ж місто живе. У кінці століття законодавцем моди стає Франція, яка пропагує гармонійне поєднання краси і функціональності. Саме практичність нового одягу приводить до його популярності не тільки серед заможних верств, а й серед простого люду й селян. Захоплюють нові тенденції і тим, що до їх простого і зручного фасону легко компонувалися народні елементи, які у Львові ніколи не виходили з моди. Заполоняють свідомість багатіїв різноманітні паризькі предмети стилю та розкоші. Тодішні глянцеві журнали – «Модні листки» – навіювали бажання володіти, окрім розкішного одягу, парфумами, перуками, мушками, хустками та поясами, тонкою білизною й вишуканою біжутерією.

а рубежі XVІІІ-ХІХ ст. на наших землях відбуваються разючі зміни. Розвалюється Річ Посполита і Львів переходить під владу Австрійської імперії, де стає одним із головних адміністративних центрів. Відтепер моду диктував Відень. Місто розбудовується, тут формуються представництва влади та великого бізнесу. Нові порядки фактично змітають застарілу середньовічну цехову та мануфактурну систему. Ринок наповнюють фабричні привозні тканини та приїжджі кравці. Та поступово край приходить до тями і починають проявлятися таланти місцевого люду. Імпортні журнали мод стають взірцями для львівських кравців, кращі з яких і самі починають відві дувати модні осередки. «Пані Тиницька, господарка крамниці дамського вбрання на Ринку, відправилась у подорож до Відня для зав’язання безпосередніх стосунків із фабриками та склепами, щоби найновіші товари, що з’являються у світі моди, доставляти до Львова». Пишні форми жіночих убрань змінюються на стрункі та витончені. У моді народні та східні елементи. У кінці століття у мистецтві і в моді зокрема домінує стиль модерн, що характерний своїм практицизмом та S-подібним силуетом, поширені жіночі костюми блузка-спідницяжакет, корсети. Не оминула моду і промислова революція, а саме винахід швейної машинки та її вдосконалення у середині ХІХ століття Зінґером. 1892 року у Львові відкрили художньо-промислову школу. Тут водночас з іншими фаховими дисциплінами викладали і проектування одягу. Практичні навики з «моднярства» здобували у майстернях кравців і шевців, яких лише у Львові налічували близько тисячі.

Українське жіноцтво напередодні Краєвої виставки 1894 року у Львові об’єдналось у «Клуб русинок» (пізніше «Союз українок») на чолі з Герміоною Шухевич (мати Романа Шухевича, командира УПА). Вони, зокрема, провадили курси крою і шиття, а за збірку українських вишивок та гаптування отримали на виставці золоту медаль. Саме формування і розвиток українського та польського національних рухів мали вплив і на одяг у Львові. Елементи народного строю і традиційних селянських костюмів формували специфіку львівської моди, що була поширена у передмісті навіть до середини ХХ століття.

о І Світової війни домінуючим стилем у мистецтві Львова була сецесія – архітектура, інтер’єри, поліграфія і, врешті, мода. «Від туалетів дамських, капелюшків і краваток до меблів та килимів – всюди на виставках мода сецесійна». Іконою львівської моди у той час були співачка Соломія Крушельницька та письменниця Габріела Запольська. Саме у сецесії Львів набрав нової сили та величі – далеко від перехрестя політичних проблем, зате в ногу з останніми віяннями епохи. У той час у Львові виконували будьяке замовлення на будь-який європейський стиль і фасон. Надалі законодавцем моди залишається Париж. Перша світова внесла зміни не тільки у конфігурацію сил у Європі, а й у конфігурацію стилю в моді. Безпосередньо перед війною відмовляються від S-подібного силуету жіночого одягу, а відразу після неї зникає з побуту корсет, а спідниці стають усе коротші. До того ж у жіночому костюмі з’являється все більше чоловічих елементів. А головне – він стає максимально практичним і зручним. Настає епоха функціоналізму з його утилітарним началом – епоха Коко Шанель. Львівська мода у міжвоєнний період традиційно мала два орієнтири – провідні паризькі моделі та національна традиція. І в той час нарешті з’явилася людина, яка змогла гідно їх поєднати. Нею стала Соня Делоне-Терк – українська художниця, одна з найкращих майстринь прикладного мистецтва у світі. Саме українська вишивка та стрічки на головах у дівчат, котрі танцюють, надихнули її до експериментів над кольором, що принесли їй славу. У 1930-х роках вона організовує виставку львівських митців у Парижі, чим демонструє світові джерела свого генія. «Яскраві фарби я люблю, – писала Соня Делоне у книзі спогадів із символічною назвою “Ми йдемо до сонця”. – Це фарби мого дитинства, фарби України». За матеріалами: І. Кодлубай, О. Нога «Нариси з історії львівської моди». Фото з колекції Юрія Завербного

№42 25 жовтня 2012 року

телебачення 20 П’ЯТНИЦЯ, 26 жовтня

• Ефір: 12 канал (Львів), 04:00-06:00, 12:00-16:00, 21:00-00:00 (у будні), 02:00-08:00, 21:00-24:00 (у вихідні та свята). Цілодобово у кабельних мережах Західної України та Києва. Супутник: АМОS 2 4W; частота – 11609.75 МГц.; FEC (корекція похибок) 3/4; символьна швидкість – 3600 Ксимв./сек.; поляризація – горизонтальна.

СУБОТА, 27 жовтня

НЕДІЛЯ, 28 жовтня

ПОНЕДІЛОК, 29 жовтня

ВІВТОРОК, 30 жовтня

СЕРЕДА, 31 жовтня

ЧЕТВЕР, 1 листопада

06:00 ПроКарпати 06:35 Спецрозслідування проекту «НА!РОБОТУ» 06:50, 08:10 Чвертка з паном Марциняком 06:55, 09:10 Хіт-парад FM-TV 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:45, 14:25 Народний контроль ZIK 07:50, 14:30 Спортивні новини 07:55, 14:35 Економіка зблизька 08:05, 14:40 Погода 08:15 Без цензури 08:20 Every day 08:30 101. Служба порятунку 08:55, 16:35, 18:00 Телемагазин 09:20, 17:35 Телефільм 09:50 На всі 100 10:15 Перевірка на вечірку 10:40 Доміно 11:40 Чоловічі розваги 12:00, 19:00 Віч-на-віч із репортером 12:30, 19:30 Діло 13:00 Фракція 14:00 Огляд дня 14:45 Прямим текстом 16:50 Книга скарг і пропозицій 17:15 Sundaynews 18:15 Власний бізнес 18:35 Вечірня казка 20:00 Топ-тема 20:30 Актуальне інтерв’ю

06:00, 09:10 Телефільм 06:30, 14:45 Чоловічі розваги 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55, 14:30 Спортивні новини 08:00, 14:35 Економіка зблизька 08:10 Погода 08:15 Чвертка з паном Марциняком 08:20 Паті з FM-TV 08:35, 11:25 Хіт-парад FM-TV 08:40 Every day 08:55 Телемагазин 10:10 101. Служба поря тунку 10:45 Спецрозслідування проекту «НА!РОБОТУ» 11:10 Чвертка з паном Марциняком 11:30 Хіт-парад FM-TV 12:00 Віч-на-віч із репортером 12:30, 19:30 Діло 13:00 Топ-тема 13:30 Актуальне інтерв’ю 14:00 Огляд дня 14:40 Погода 15:55 Здоров будь! 16:05 Телемагазин 16:20 Хто тут живе? 18:10 Телемагазин 18:35 Вечірня казка 19:00 Віч-на-віч із репортером 20:00 Фракція

06:00 101. Служба порятунку 07:20 Перевірка на вечірку 07:35 Власний бізнес 07:55, 14:00 Погода 08:00 Мультисвіт 08:25 Чвертка з п. Марциняком 08:45, 14:05 Every day 08:55, 16:00, 18:00 Телемагазин 09:10, 14:40 Телефільм 09:35 Скеля 10:30 Доміно 11:30 Книга скарг і пропозицій 11:55 Без цензури 12:00, 19:00 Віч-на-віч із репортером 12:30, 19:30 Діло 13:00 Діалоги 14:15 Лісовий сектор 15:10 Спецрозслідування проекту «НА!РОБОТУ» 15:30 Без цензури 15:35 Sundaynews 16:15 Концерт «Чисті світанки», 2 ч. 17:10 На всі 100 18:15 БудЕксперт 18:35 Вечірня казка 20:30 Громадська думка

06:00 БудЕксперт 06:20, 11:50, 18:20 Чвертка з паном Марциняком 06:35 Every day 06:45, 17:10 Програма захисту 07:00 Мультисвіт 07:30, 16:15 Погляд на тиждень 08:15, 14:00 Погода 08:20 Здоров будь! 08:35, 18:15 Хіт-парад FM-TV 08:40 Перевірка на вечірку 08:55, 16:00, 18:00 Телемагазин 09:10 Телефільм 09:35 На всі 100 10:00 Хто тут живе? 12:00, 19:00 Віч-на-віч із репортером 12:30 Діло 13:00 Топ-тема 13:30 Актуальне інтерв’ю 14:00 Хто тут живе? 17:35 Телефільм 18:30 Вечірня казка 19:30 Діло 20:00 Фракція

06:00 Книга скарг і пропозицій 06:25, 14:45 ПроКарпати 07:00 Мультисвіт 07:30, 14:00 Огляд дня 07:50, 14:25 Народний контроль ZIK 07:55 Спортивні новини 08:00, 14:35 Економіка зблизька 08:10, 14:40 Погода 08:15 Чвертка з паном Марциняком 08:20 Sundaynews 08:45, 15:50 Хіт-парад FM-TV 08:55, 16:00 Телемагазин 09:10 Every day 09:30 Спецрозслідування проекту «НА!РОБОТУ» 09:45, 15:30 Народний адвокат Прикарпаття 10:00 Прямим текстом 11:55 Чвертка з паном Марциняком 12:00, 19:00 Віч-на-віч із репортером 12:30 Діло 13:00 Фракція 14:30 Спортивні новини 16:15 Перевірка на вечірку 16:35 Доміно 17:30 Телефільм 17:55 Телемагазин 18:10 Лісовий сектор 18:30 Вечірня казка 19:30 Діло 20:00 Діалоги

06:00, 16:10 Доміно 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:45, 14:25 Народний контроль ZIK 07:50 Спортивні новини 07:55, 14:35 Економіка зблизька 08:05, 14:40 Погода 08:10 Чвертка з паном Марциняком 08:15 Без цензури 08:20 Every day 08:30 Хіт-парад FM-TV 08:35 Лісовий сектор 08:55 Телемагазин 09:10 Чоловічі розваги 09:45 Прямим текстом 11:10 Телефільм 11:35 Перевірка на вечірку 11:55 Чвертка з паном Марциняком 12:00, 19:00 Віч-на-віч із репортером 12:30, 19:30 Діло 13:00 Діалоги 14:00 Огляд дня 14:30 Спортивні новини 14:45 БудЕксперт 15:05 101. Служба поря тунку 15:30 Власний бізнес 15:55 Телемагазин 18:00 Телемагазин 18:15 Здоров будь! 18:25 Без цензури 18:30 Вечірня казка 20:00 Громадська думка

06:00, 10:05 Прямим текстом 06:55 Дитяча трибуна 07:00 Мультисвіт 07:30, 14:00 Огляд дня 07:50, 14:25 Народний контроль ZIK 07:55, 14:30 Спортивні новини 08:00, 14:35 Економіка зблизька 08:10, 14:40 Погода 08:15, 11:55 Чвертка з паном Марциняком 08:20 Паті з FM-TV 08:45 Every day 08:55 Телемагазин 09:10 Книга скарг і пропозицій 11:05 Без цензури 11:10 Програма захисту 11:25 Перевірка на вечірку 11:45 Хіт-парад FM-TV 12:00, 19:00 Віч-на-віч із репортером 12:30, 19:30 Діло 13:00 Громадська думка 14:45 Хто тут живе? 16:35 Телемагазин 16:50 На всі 100 17:15 101. Служба поря тунку 17:35 Телефільм 18:00 Телемагазин 18:15 Народний адвокат Прикарпаття 18:30 Вечірня казка 20:00 Фракція

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 22:00 101. Служба порятунку Ексклюзивні новини від рятувальників, оперативне відео з надзвичайних подій, фахові поради експертів і правила безпеки, а також відважні вчинки справжніх героїв, які живуть поруч із нами та не бояться рятувати людські життя. 22:25 Вибори. 3D формат Виборчі дебати у новому політичному форматі 3D: дебати, диспут, дискусія. У кожній програмі – по дві пари опонентів. Це кандидати, їх довірені особи та представники політичних сил – учасників виборчого процесу.

21:00 Власний бізнес 21:20 Погода 21:30 БудЕксперт 22:00 Програма захисту 22:20 Доміно Троє гостей ігрової телепрограми дадуть свої оригінальні експрес-відповіді на 28 каменів-запитань журналіста Романа Шостака. Хвилина для відповіді – це замало часу для того, щоби вигадувати, і водночас дуже багато, щоби говорити по суті. 23:20 Перевірка на вечірку 23:35 На всі 100

21:00 Погляд на тиждень Вам цікаво, що буде далі? Упродовж трьох годин у прямому ефірі журналісти, експерти, безпосередні учасники виборчого процесу – виборці та кандидати спробують спрогнозувати, яким буде новий парламент і представництво Західної України в ньому. Новини, соціологія та цікаві гості з виборчими історіями й коментарями.

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 22:00 ПроКарпати 22:45 Народний адвокат Прикарпаття 23:00 Прямим текстом 23:30 Спецрозслідування проекту «НА!РОБОТУ» Незабаром – перше реальне шоу «НА!РОБОТУ». Але спочатку про тих, хто наживається на нашому бажанні знайти роботу, – про шахраїв і непевних роботодавців. Вражаючі журналістські спецрозслідування!

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:50 Без цензури 22:00 За лаштунками Першого реального шоу «НА!РОБОТУ» Як триває підготовка до най грандіознішого шоу року, котре стартує 6 листопада? Чому працювали з камерою, яку використовували у зйомках найкасовіших голлівудських фільмів – «Спайдермен», «Ангели та демони»? І на що готові відважитися учасники заради головного призу – роботи своєї мрії? 22:20 Здоров будь! 22:35 Чоловічі розваги 23:00 Прямим текстом 23:30 Телефільм

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 22:00 Хто тут живе? Уся правда про чиновників, депутатів, суддів і правоохоронців: для кого вони працюють – для народу чи для власного добробуту? У прямому ефірі у студії оприлюднюють результати журналістських розслідувань про нерухомість, майно, бізнес і видатки запрошеного держслужбовця.

21:00 Огляд дня 21:20 Народний контроль ZIK 21:25 Спортивні новини 21:30 Економіка зблизька 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:50 Без цензури 22:00 Прямим текстом Про політику – лише прямим текстом! До відвертої дискусії Остап Дроздов запрошує експертів, аналітиків і політичних діячів. Актуальні події, що відбуваються у суспільстві, стають темою для обговорення у студії. Це програма для вдумливих телегурманів, що змушує не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а мислити.

№42 25 жовтня 2012 року

спорт 21

«Ми надто довго видавали бажане за дійсне»

продовж якихось п’яти днів збірна України з футболу, зігравши внічию у Молдові та програвши вдома Чорногорії, успішно поховала всі надії на здобуття путівки на Мундіаль-2014 у Бразилії. Що трапилося з нашою командою у цих іграх? Саме з цього питання почалася розмова ZIKу із зірковим у минулому гравцем київського «Динамо» та збірної України, а нині відомим тренером Володимиром Бессоновим.

– Те, що ми маємо зараз, було закладено ще під час Євро-2012. Це як у медицині – хворому ставлять неправильний діагноз або взагалі не ставлять. Кажуть, що все добре, а в того проявляються певні симптоми. От і наша збірна на Євро не виграє, не вирішує поставленого завдання, а тренерський штаб і преса твердять, що все в порядку, все за планом. Вдало команда зіграла чи невдало – у будь-якому випадку слід проводити аналіз. І говорити треба все як є, а не думати про те, щоби, не дай, Боже, когось не образити. Ви можете собі уявити, що було б, якби Лобановський після гри з Молдовою сказав, що він задоволений футболістами? І критикувати команду треба не тоді, коли вона програє, а коли перемагає і при цьому грає погано. У збірної України великі проблеми з організацією гри, постійні шарахання в лінії атаки, у кожному матчі нестабільний склад. То не викликають гравців на збори, то їх ставлять до основного складу. А в підсумку нас уже обійшла Молдова. І все через те, що хочемо видати бажане за дійсне. Що ж до Чорногорії, то вона приїхала здобувати

• фото: footballday.com.ua

очки і досягла свого. При тому, що лідер команди Вучініч більшу частину матчу не грав. Хвилин двадцять грали примітивно від оборони. Але така тактика принесла їм результат. Після того, як наші футболісти втомилися, зокрема Гусєв і Коноплянка, почалися помилки. Гра з двома опорниками передбачає активні дії крайніх захисників. Але ні у Селіна, ні в Бутка їх не було. Така гра і призвела до пропущеного гола. І він не випадковий – атаки Чорногорії були значно гострішими. zzБільшість фахівців зійшлася на тому, що пропущений гол – вина винятково Михалика… – Я з цим абсолютно не погоджуюся. На мою думку, однаково винні і Михалик, і Селін, і Кучер. Останній незрозуміло навіщо почав відкриватися. Узагалі помилялися у цій грі всі дуже багато. Той самий Михалик кілька разів у простих ситуаціях не туди віддавав передачі, слабо зіграли Девіч із Селезньовим, дуже нервував Тимощук. А коли футболісти нервують, вони приймають неправильні рішення. У другому таймі нитка гри у збірної України була повністю втрачена. Результат міг би бути ще сумнішим. Один нереалізований чорногорцями пенальті чого вартий. zzАле ж ніхто й не чекав від Чорногорії відкритого футболу. Невже тренерський штаб збірної України думав інакше? – Чорногорія взагалі зараз у жахливій формі, вона на порядок слабша від тієї команди, яка була у них іще півроку тому. Але є футбольна аксіома: якщо команда суперника грає від оборони, її потрібно розтягнути. Для цього мають під-

Володимир Бессонов

Народився 5 березня 1958 року у Харкові. Амплуа – півзахисник. Зріст – 180 см, вага – 72 кг. Грав за команди: «Металіст», Харків (1975 р.), «Динамо», Київ (19761990 рр.), «Маккабі», Хайфа (1990-1991 рр.). За збірну СРСР (1977-1990 рр.) зіграв 79 матчів, забив 4 голи. За олімпійську збірну СРСР у 1980 р. зіграв 6 матчів, забив 1 гол. Володар Кубка володарів кубків УЄФА 1986 року. Срібний призер чемпіонату Європи 1988 року. Заслужений майстер спорту СРСР. Закінчив Київський державний інститут фізичної культури. Тренував команди: «Динамо», Київ, ЦСКА, Київ, ЦСКА-«Борисфен», Бориспіль, національну збірну Туркменістану, «Зорю», Луганськ, ФК «Харків», «Дніпро», Дніпропетровськ. Одружений. Дружина Вік торія Сєрих – чемпіонка світу 1979 р. з художньої гімнастики, працює у школі Дерюгіних. Донька Анна – дворазова бронзова призерка олімпійських ігор (2004 і 2008 рр.) та багаторазова чемпіонка світу і Європи з художньої гімнастики, працює тележурналістом. Син Олександр – тенісист, майстер спорту України, працює менеджером в одній із крупних фірм. ключатися захисники, але цього не сталося. А Гусєва і Коноплянки вистачило на тридцять хвилин. Після того наш атакувальний футбол закінчився. zzСудячи з усього, чорногорці виявилися готовими до дій Коноплянки, вивчивши його гру у Лондоні... – Коноплянка, як і Ярмоленко, грає дуже передбачувано. Він, безперечно, талановитий, але йому потрібно діяти більш різноманітно. zzУ Кишиневі збірна України атакувала переважно через фланги,

молдавани це швидко розкусили, але при цьому українці створили парутрійку забійних моментів. Із Чорногорією були натяки на комбінаційну гру, але реальний шанс трапився один – за три хвилини до фінального свистка, коли Ротань пробив повз ворота... – Ритм гри у сучасному футболі визначають ключові позиції, зокрема дії центральних півзахисників, які грають із глибини. У нас не пішли передачі ні в Тимощука, ні в Михалика, головна конструкторська ідея була відсутня. Звідси й усі проблеми в передній лінії. Немає гострих передач – немає гольових моментів. zzВам не здається, що ФФУ, коли сталася біда з Олегом Блохіним, помилилася, призначивши Андрія Баля виконувачем обов’язків тренера, а в його штаб включила Олександра Заварова, якого раніше у збірній не було, але якого всі почали називати наступником Блохіна? – Радше погоджуся з вами, ніж ні. Адже коли багато тренерів і радників, користі мало. Виконувачем обов’язків наставника був Баль. Він хороший фахівець, але, можливо, не взяв на себе відповідальності, не перейняв керівництва. Зрештою, Баль, Заваров і Кузнєцов довго грали разом, вони друзі й мають розуміти і поважати один одного. Але Блохіна ними не замінити. Це – авторитет для футболістів. Так само, як було у нас: є Лобановський на тренуванні – всі тренуються, немає – ходять пішки. zzВ атаці наша команда опиралася на флангові навіси, наче не помічаючи переваги чорногорських оборонців у зрості.

Не вважаєте, що причина в надто прямолінійній установці тренерів? – Тренери поставили атакувальний склад – два нападники, Коноплянка з Гусєвим, мали атакувати з країв. Але нічого не вдавалося, бо суперник дуже добре нас вивчив. Наведу приклад, як опікали Коноплянку. Один гравець виникав перед ним постійно, інший відразу страхує. Тобто на лінії було відразу два гравці. Такого не побачиш у футболі багатьох збірних. Звісно, ви маєте рацію, адже коли на флангах використовують один тактичний набір, то зламати оборону суперника складно. Коли немає різноманітності, індивідуальної майстерності гравців, коли футболісти не здатні внести новизну у гру, то претендувати на голи важко. Наша ж команда почала діяти одноманітно з перших хвилин й інших варіантів не використовувала. zzВи колись сказали, що не грали тільки у двох випадках – через перелом або розрив зв’язок. Що бачимо зараз? Ракицький вкотре приїздить до збірної й відразу її покидає через чергову мікротравму. Але не минає і двох тижнів, як Ярослав грає з «Іллічівцем». – Не хочу робити категоричних висновків… На мою думку, кожен гравець має прагнути грати за свою збірну. От, наприклад, Срна. Він добре грає за «Шахтар», але викладається сповна, вбивається у матчах і за Хорватію. Так і в нас має бути. Та якщо для Ракицького клуб дорожчий за збірну, то нехай це буде на його совісті. Мене бентежить й інше. Багато травм і в Ракицького, і в Михалика, і в інших футболістів лінії оборони. Я цього не розумію. Одна

річ нападник, якого постійно б’ють, наступають на ноги, інша – оборонець. То або у футболіста немає здоров’я, або його непрофесійно готують до ігор. Справді, у наш час футболіст міг не грати тільки через перелом або розрив зв’язок. Але це стосувалося не лише мене – усі так грали. І на уколах виходили, якщо було треба. Відбігав, а потім кілька днів лежиш, відновлюєшся. Можливо, сьогодні немає такого патріотизму. Гравців більше цікавлять меркантильні питання. Не всіх, але багатьох. zzЧи правильно вчинили тренери, запросивши замість травмованих гравців Селезньова і Мілевського? – А кого брати? Сьогодні добре грає «Шахтар», але кого звідти кликати? У збірній мають грати футболісти, які є провідними гравцями у своїх клубах. Так є у нормальних футбольних країнах. В Іспанії за збірну не гратимуть ті, хто сидить у дублерах. У нас провідну роль у нападі, на жаль, грають іноземці. Цьогоріч у клубах Прем’єр-ліги на полі мало бути п’ять українців і шість іноземців, але клуби на це не погодилися. Було рішення виконкому ФФУ, але його прийняття щоразу переносили. Думаю, що з новим керівництвом федерації взагалі можуть прийняти рішення зняти ліміт на легіонерів. Тоді в нас у чемпіонаті виступатимуть винятково іноземці. Будемо готувати резерв для збірних Румунії, Хорватії, Бразилії, Аргентини. Вони матимуть у нас хороші зарплати, будуть вивозити за кордон валюту, а президенти радітимуть за своє дітище. В України ж збірної не буде взагалі… Розмовляв Адам Кадет

№42 25 жовтня 2012 року

гумор, афіша, комікс 22

Вибори за фен-шуєм

уєте, мої кохані, вже тиждень тривають «дні тиші» для соціологів, які рахують голоси на користь потенційних нардепів. Але то не спинило пані Стефу, яка вичитала, що за феншуєм нині можна поліпшити життя. І вона випрала мені мої шлюбні сподні! Я цілком підтримую фен-шуй пані Стефи, бо ніколи не пізно покращити своє існування чи навіть життя країни. Голосуванням. Бо за тими самими опитуваннями соціологів, якби вибори проводили нині, то до парламенту зайшли би п’ять партій. Три з них – опозиційні. Принаймні на словах. Але опитування – ще не вибори. Як каже мій кумпель Місько Кравець, можна і курку навчити рохкати, але шинки з неї не зробиш… А якщо врахувати, що 25% ледачих громадян України ще не відають, за кого голосувати, а третина взагалі не знає мажоритарників, то зміна життя на краще в нашій країні може відкластися до ліпших часів, які не настануть ніколи… Але якщо звернутися до пані Стефи, то вона вам скаже, що місячний гороскоп рекомендує робити вибір на користь добрих думок, слів і вчинків. А не так, як вчера, коли Місько Кравець приліз додому на бровах, бо довідався, що на Марсі знайшли кавалок целофану з агітацією за Партію регіонів! То чоловік зірвався з котушок і файно замочив роги. Без мене, ненза! Отже, нині думайте тільки про файне – і це поможе наповнити чашу добра наших керамічних, нє – кармічних терезів. Подумали? А теперка твердо визначтеся із тим, за кого будете голосувати, щоби наше життя стало ліпшим не тільки в думках. Визначилися? Дуже файно. Тож мусите той мій фен-шуй твердо взяти до голови і вже в неділю прийти на вибори й проголосувати. Чуєте? Як не прийдете, то до вас у сні привалит пані Стефа зі своїм феншуйом – і будете мали гранду в голові і цілком зранений астрал під ковдрою! А так направду, кохані мої, до виборів лишилося кілька діб. Визначайтеся з тими, кому довірите свій голос. І не продавайтеся ні за кільо гречки, ні за пачку маргарини, ні навіть за пам’ятник Бандері. Не грішіть перед Богом і людьми. Бо якщо ми не варті файного життя, то хоч діти наші мають жити у європейській країні. Хіба нє?

№42 25 жовтня 2012 року

Концерт гурту Pur: Pur

«Голокост: питання пам’яті та сумління»

Виставка Ірини Данилів-Флінти

«Стаміц-квартет» у Львові

26 жовтня, 21:00

Ресторан «Динамо Блюз» (вул. Стуса, 4) Pur: Pur – український інді-попгурт із міста Харкова. Починав свій творчий шлях як акустичне тріо, котре дотримувалося філософії «мінімум засобів – максимум різноманітного звучання». Але вже під час запису другого альбому, розширивши склад за рахунок ритм-секції, гурт продовжив експериментувати зі звуком. Pur: Pur брав участь у фестивалях «ВДОХ», «Мамакабо», «Джаз-Коктебель», «Гоголь-фест», «Усадьба-джаз», Stereoleto.

50 грн

28 жовтня, 18:00

До 30 жовтня

27 жовтня, 18:00

Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7)

Арт-салон «Сливка» (вул. Театральна, 24)

Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7)

Бабин Яр – це символ трагедії Голокосту та нацистських злочинів на нашій землі. Він став могилою для тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, циган. Захід буде даниною пам’яті загиблим у ІІ Світовій війні. Виконують: Б. А. Макаль – басбаритон, В. Сивохіп – диригент, Львівський муніципальний хор «Гомін», Молодіжний академічний симфонічний оркестр «ІNSO-Львів».

Серед представлених творів переважають мотиви Карпат і морські краєвиди. Для художниці робота на пленері відволікає від буденності та лікує душу. Матеріали для виконання залежать від настрою: акварель, суха та олійна пастель, змішані техніки. Майстриня працює в галузях художнього текстилю, гобелена, батика, колажу, нетрадиційного текстилю, дизайну інтер’єрів та пастельного живопису.

Закриття XVIII Міжнародного фестивалю «Контрасти» збігається із проведенням у Львові Днів чеської музики. Львівська філармонія вітатиме в себе струнний квартет, який носить ім’я видатного чеського композитора Антоніна Стаміца. Більшість композиторів, виконавців і диригентів у першій половині XX ст. навчалися у Празі. Таким чином, празька школа дає своє продовження на фестивалі «Контрасти» у Львові.

40-120 грн

Вхід вільний

40-80 грн

тів із великим бюджетом. Сюжет «Сайлент-Хілл – 2» знову приведе нас у нещасливе містечко, де панують страх і біль. Головна героїня Хізер Мейсон не може позбутися нічних кошмарів. Вони мучать її з одинадцятирічного віку та припиняються лише зрідка, коли дівчинка і її батько змінюють місце проживання. Одного разу, незадовго до вісімнадцятого дня народження Хізер, її батько зникає. Пошуки приводять дів чину до Сайлент-Хілл, де вона дізнається, що є не зовсім тією, ким себе вважала. У неї є місія і вона повинна виконати її заради порятунку міста Сайлент-Хілл.

ерш ніж побачити світ, стрічка пережила чимало труднощів. Цей проект ніби зачарований і роботу над ним ніяк не вдавалося довести до кінця. Спершу режисер попередньої частини Крістоф Ган заявив, що не зможе у найближчі кілька років працювати над сиквелом з огляду на зайнятість в інших проектах. 2007 року сценарист Роджер Евері також повідомив, що відмовляється брати участь у створенні стрічки, якщо її режисером не буде Крістоф Ган.

«Сайлент-Хілл – 2» Час минав – і любителям жахів, а також шанувальникам однойменної серії комп’ютерних ігор здавалося, що «СайлентХілл – 2» ніколи не побачить світ. Надія з’явилася у квітні 2009 року, коли Роджер Евері все ж погодився брати участь у роботі над проектом як сценарист, проте у вересні того ж

року його засудили на один рік за вбивство з необережності. У листопаді 2010 року на вис тавці, присвяченій новинкам американського кіноринку, було оголошено, що режисером довгоочікуваного сиквелу стане Майкл Дж. Бассетт – британський кінорежисер, за плечима якого вже було кілька кінопроек-

Рік: 2012 Країни: США, Франція Мова дублювання: українська Жанр: жахи, трилер, детектив У головних ролях: Шон Бін, Кіт Харінгтон, Малкольм Макдауелл, Керрі-Енн Мосс, Рада Мітчелл, Еделейд Клеменс, Дебора Кара Ангер, Мартін Донован, Джекі Лай, Хізер Маркс Режисер, сценарист: Майкл Дж. Бассетт Тривалість: 137 хв.

анонси, знижки 23

Усі знижки Львова Гардероб

«10 років із давньою музикою у Львові»

V Фестиваль органної музики «Діапазон»

До 31 жовтня

31 жовтня 19:30

31 жовтня, 19:00

Кав’ярня «Штука» (вул. Котлярська, 8)

Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8)

Ці ретроспективні знимки зроблені впродовж 20022011 рр. Станіславом Бриґом, Романом Дідиком, Тарасом Стефанишиним, Романом Стиранкою, Олександром Ша мовим, Богданом Яскевичем та іншими співорганізаторами, фотографами, слухачами… По дія приурочена до ювілейного Х Фестивалю давньої музики у Львові, цьогорічне гасло якого – «Похвала Музиці, або Львівська Цециліада-2012».

Львів знову зазвучав чарівними та дещо містичними звука ми органа. Фестиваль дарує можливість відчути всю красу музики, відроджує традиції та зберігає за містом звання центру органної музики. Ви конують: лауреат міжнародних конкурсів Тамара Рой (флей та), дипломант міжнародного конкурсу Катерина Баженова (фортепіано, клавесин), лау реат міжнародних конкурсів Максим Сидоренко (орган).

Вхід вільний

Поетична композиція «Крізь роки та печалі»

20-80 грн

Виставка ретрокіноафіш До 1 грудня

Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7)

Ресторан імпровізацій «Грушевський cinema jazz» (просп. Шевченка, 28)

«Ліна Костенко – великий поет пророчої місії свого народу. Написані нею книги волають про свободу – вони просяться до читача». (Микола Жулин ський). Вечір поезії знаменитої письменниці-шістдесятниці та поетеси. Виконують: заслужена артистка України Оксана Рапіта – музичний супровід (фор тепіано), заслужений артист України Олег Батов – автор композиції та виконавець.

Унікальна виставка ретрокіно афіш із колекції Романа Давида: представлено 19 робіт із колекції, яка нараховує дві тисячі екземплярів, із них 95% – мальовані. Експозиція складається з афіш, які репре зентують частину колекції, що збиралась 40 років. Кіноафіші мають неабияку цінність, це твори мистецтва, що ілюстру ють український та світовий кінематограф.

30-50 грн

До 28 жовтня 10% на взуття з нової колекції у Welfare До 31 жовтня 50% на оправи у «Люксоптиці»; знижка від 100 до 300 гри вень на туфлі у Respect; 30% на аксесуари у «Центр Обувь»; 20% на другу пару взуття у «ЦентрОбувь» До 4 листопада 25% на другу покупку у Colin’s До 5 листопада знижка 200 гривень на всі плащі та куртки у Top Secret До 15 листопада міжсезон ний розпродаж у Oodji; міжсезонний розпродаж у Top Secret До 19 листопада Міжсе зонний розпродаж у Kira Plastinina До 15 грудня 10% на весь асортимент у Ecco До 19 грудня до 50% на другу покупку у Derby Діти До 31 жовтня 25% на дитяче взуття Froddo у Babyzone До 4 листопада знижки на дитячий одяг у «Антошці» До 31 грудня 20% на іграшки Boikido у «Будинок іграшок» Дім До 28 жовтня 25% на кухні на замовлення у BRW До 30 жовтня 40% на кухні у Merx; Nokia Asha 306 за 833 гривні У «Фокстроті» До 31 жовтня знижка 25% на товари жовтня у Babyzone; два обігрівачі дешевше, ніж один у «5ок»; 25% на другий товар у чеку у «Фокстроті» До 4 листопада яскрава акція до дня народження у MOYO До 31 листопада акційні ціни на мобільні телефони у «Комп’ютерному всесвіті» До 31 грудня – 10% на ноут буки і комп’ютери Apple для студентів у MOYO До 10 січня 25% на сковорідки Tefal у «5ок» Спорт До 28 жовтня знижка у по дарунок у Megasport До 15 листопада операція «Ліквідація» у «Драйв-спорт»

Вхід вільний

«Спортивний майданчик: поле битви чи простір для міфологізації?» 25 жовтня 18:30

Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. Академіка Богомольця, 6) У програмі цього кіно семінару – перегляд стрічки «Діти слави» (реж. Крістіна Года, Угорщина, 2006 р.) та «Змова» (США, 1949 р., реж. Роберт Уайз). За хід проводять у рамках виставки «Спорт і місто: Людина. Суспільство. Ідеологія». Олімпійські ігри 1956 року відбувалися у Мельбурні, однак туди дійшли відголоски антирадянських завору шень в Угорщині. Танки придушили повстання за місяць до початку Олім піади. Угорські ватерпо лісти ж вирішили, що по ставити останню крапку у конфлікті повинні саме вони. Матч із ватерполо між збірними Угорщини та Радянського Союзу пам’ятатимуть як «Кров у басейні» – напруга між

командами доходила до відкритих образ та ударів і символом гри стала роз бита брова угорця Ервіна Задора, який лайкою спровокував радянського гравця Валентина Про копова. Режисер Крістіна Года впевнена, що спорт – це війна без пострілів, тому намагалася протягнути через події у Будапешті та матч у Мельбурні нерозривну лінію на ціональної й особистої непокори та потягу до свободи. Такий автор ський погляд, звісно, має право на існування. Хоча б як приклад не минучого привнесення у, на перший погляд, нейтральну модерну практику різноманітних додаткових значень, сенсів, наративів.

Вхід вільний

Колонка підготована спільно з львівським онлайн-журналом

Надсилайте знижки на editor@zakupy.lviv.ua реклама

•

Львівський національний театр опери і балету ім. Соломії Крушельницької просп. Свободи, 28 26 жовтня 18:00 «Травіа та». Опера на 4 дії 27 жовтня 18:00 «Корсар». Балет у 2 діях, 4 картинах, з прологом та епілогом 28 жовтня 12:00 «Чарівне кресало». Музична казка на 2 дії 18:00 «Корсар». Балет у 2 діях, 4 картинах, з проло гом та епілогом

№42 25 жовтня 2012 року

передвиборна агітація

Розміщено відповідно до вимог статей 68, 71, 73 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та оплачено за рахунок коштів виборчого фонду партії або кандидата реклама

№42 25 жовтня 2012 року