KAHOH

Executive Director/Publisher: Yuri Boyechko

Editor: Natalia Sereda

Design: Serhii Shunkov

Editorial board:

Tatiana Terdal

Iryna Zaverukha

On the cover, Photo by Yuri Boyechko

Contributors:

Tatiana Terdal

Inna Kovtun

Yuriy Vorobets

Iurie Mirza

Khrystyna Marunchak Dale Elena Shelest

Janis Johnson Hanna Oliynyk

Photos by Yuri Boyechko Kandy Dicken

Tanya Bondarchuk

Iryna Stavynska Kristine Mushkevych Paul Boyechko

Contact: KАНОН Magazine

121 SW Morrison ST.,

Suite 1520.

Portland, OR 97204.

Phone: (503) 317-2226

Email: portlviv@ukr.net

facebook.com/kanonpdx

Журнал видається за підтримки представників бізнесу, організацій та зацікавлених осіб. Відтворення дизайну рекламних макетів з журналу «Канон» допускається тільки з письмового дозволу редакції. Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на КАНОН.PDX Рукописи не рецензуються і не поверта ються. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних оголошень. Думка редакції може не збігатися з думкою авторів статей.

All Rights Reserved. KAHOH

української

У липні цього року геніальну українську поетесу Ліну Костен ко удостоїли найвищої нагоро ди Франції – ордена Почесного Легіону. На церемонії нагоро дження, Ліна Костенко назвала себе представницею «всесвітньо невідомої літератури». З таким визначенням важко не погодитись. Донедавна, при міром, у бібліотеці Бівертона, було лише 3 книги української мовою проти досить великої колекції російською, при цьому, що у місті проживає рівна кіль кість вихідців з України та Росії. І мова не лише про літературу, а й про українську культуру за галом. Тому, так важливо наре шті вивести українську культуру

Саме таку мету мав наш цьогоріч ний фестиваль – Ukrainian Day PDX 2022. Звісно, завданням фестива лю, як і інших заходів, які проводить Ukrainian Foundation, був збір коштів для закупівлі медичного споряджен ня першої допомоги для українських захисників. Ukrainian Day PDX 2022 зібрав та лановитих музикантів, танцюристів, співаків з унікальним голосом та над звичайними творчими історіями. На сцені фестивалю зустрілися леген дарна американська співачка укра їнського походження Дарка Стебівка, переможниця першої Червоної Рути (1989 року) у номінації «Краща інозем на група», та Антон Копитін, перемо жець конкурсу «Голос Країни – 2015, який лише кілька місяців тому приїхав з України.

Гості фестивалю мали нагоду по чути й побачити виступ унікальної творчої особистості, одного з найя скравіших інструменталістів України та світу, фіналіста конкурсів «Україна має талант», «Хвилина слави», му зиканта, композитора, бандуристаекспериментатора – Валентина Ли сенко. Він створив електробандуру, унікальне звучання якої перетворює народну музику на сучасні хіти, а гол лівудські мелодії – на оригінальні ав торські версії. Його кавери на Стінга і Джамалу вражають публіку всього світу. Голосом і душею українського Портленду за останні кілька місяців, після приїзду з України, стала Інна Ковтун – співачка з унікальним голо

сом, етнограф-фольклорист, керівник фольклорного ансамблю «Рожаниця», солістка міжнародного музичного проекту «EDK», засновниця, авторка пісень та солістка етно-рок гурту «Ас тарта». Інна Ковтун не лише виступала у дуеті з відомим гітаристом Джоном Дюрантом, а й провадила фестиваль ну програму. До глибини душі розчулив гостей фестивалю дитячий колектив «Нот ки». Діти приїхали з України щоб стати учасниками українських фестивалів у Портленді та Сієтлі, виконавши оригі нальні авторські композиції. Родзинкою фестивалю були україн ські народні танці у виконанні колек тиву «Веселка» з Спрінгфілда. Завдяки юним танцюристам гості поринули в атмосферу української культури, адже у кожній постановці, в автентичних українських строях танцюристів, му зиці заховані століття української іс торії, глибинні пласти українських традицій та звичаїв. «Веселка» є най більшим українським танцювальним колективом на Західному узбережжі США. Щороку, вже 30 років поспіль, за підтримки Української Католицької Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Спрінгфілді, «Веселка» організовує двотижневий танцювальний табір, щоб поширювати мистецтво україн ського

року учасниками танцювального

танцю

З Сієтла на фестиваль завітав автор, співак і композитор Роман Ващук, хоча артист нещодавно переїхав до Сієтла, вже добре відомий серед аме риканської громади. Оплесками гості зустрічали виступи наших міс цевих талановитих співаків та музикантів: Євгена та Міли Волосевич, Олега Копитка, Яни Стецюк та Андрія Нагорного. Пісні у їх виконанні звучали особливо зворушливо і душевно. Від початку війни, за Україну вболіває увесь ци вілізований світ, щодня ми відчуваємо підтримку американської спільноти. На Ukrainian Day PDX 2022 завітали підтримати українську громаду по пулярні місцеві музиканти: «Michelle Albany and Mystics» та «Dust & Thirst».

Цьогорічний український фестиваль запа м’ятається гостям не лише яскравими виступами співаків та музикантів, запалом народних танців, а й різноманіттям майстер – класів, цікавими розва гами для дітей та дорослих. Українське свято у Портленді об’єднало тала новитих майстрів які ділились своїм талантом, розповідали про українську культуру. Хоча май стри у щоденному житті: вчителі, юристи, інже нери, бухгалтери, психологи, та вони пам’ятають про своє коріння, і цього дня взяли на себе місію амбасадорів української культури. Як Христина Мушкевич, яка від початку війни вже намалю вала десятки писанок, пожертвувавши кошти на медичні потреби українських військових, на фестивалі демонструвала відвідувачам мисте цтво створення писанки. Спеціально для Укра їнського Дня, Наталя Житарюк представила нову колекцію авторських ляльок. Це не перша колекція від початку війни, ляльки Наталі Жита рюк вже укортре прикрашали афіші наших фан дрейзингів. Світлана Гаврилюк на Українському Дні по казувала охочим як виготовити традиційну укра

їнську прикрасу – гердан. До слова, її автентичні прикраси у синьо-жовтих та червоно-чорних тонах замовляють не лише до святкових суконь, вони доповнюють і сценічні костюми. Від почат ку війни, прикраси пані Світлани справно пере творюються на турнікети чи аптечки для україн ських військових.

Утім, чи не найпопулярнішими з прикрас на Українському Дні були кулони і сережки у формі тризуба, які виготовляє за допомогою 3D принте ра інженер Василь Жабко. Так, сучасні технології допомагають популяризувати українську симво ліку.

Дивовижні квіти, серветки, ляльки створює дружина пана Василя, Інна Жабко, за допомогою техніки плетіння гачком. Жоден фандрейзинг, організований Українською Фундацією, не обхо диться без прикрас у формі тризуба та плетених соняшників та маків. Мистецтво Петриківського розпису охочі опа новували разом з Любою Гоніною і Тетяною Зе ляновською, майстер – класи тривали протягом усього фестивального дня, малювали діти, до рослі, і цілі родини.

Ukrainian Foundation від початку війни допомагає українським військовим. У співпраці з фондами Nova Ukraine та SAVEUA до українських шпиталів надісла но 70 палетів медичної допомоги, загальною вартіс тю понад $1.5 мільйона доларів. Під керівництвом Ірини Дужої у співпраці з ICARE та UACA of OR & SW WA, до України надіслано понад 500 коробок медич ного спорядження першої допомоги для українських захисників. Це справді титанічна праця і відданість Батьківщині,

яку

Національної

Ірина

Одним з найпопулярніших був стенд з ткацькими верстатами. Майстрині місцевої гільдії ткачів: Дже ніс, Деббі та Єва, від початку війни опановують укра їнські традиційні техніки ткацтва і вже вкотре є учас никами наших фандрейзингів. На фестивалі усі охочі спробувати техніку ткацтва, працюючи над створен

ням килима у синьо-жовтих барвах, тепер ми маємо завершений килим, який став спільною працею усіх гостей свята. Там де українці, завжди все прибрано та заквітча но, ми теж не обійшлися без квітів. Людмила Іванюк та Мар’яна Мисяк завдяки підтримці компанії Frank Adams Wholesale Florist допомагали гостям виготов ляти віночки з живих квітів. Це вже не перший до свід квіткового мистецтва для наших майстринь, з кожним разом їх віночки стають дедалі вишуканіші та оригінальніші. Особливо приємно, що серед учасників фести валю були представники місцевої польської грома ди. Знаючи, як гостинно зустрічала і зараз приймає українських біженців Польща, відвідувачі фестива лю зупинялися біля польського стенду подякувати за підтримку українців. І звичайно, відбувся, уже традиційний конкурс вишиванки, який оголосили напередодні на сторінці групи Український Орегон. Найбільше голосів відда ли вишиванці Павлини Трой, яка отримала приз від ріелтора Домініки Пукей, відпочинок для родини на 3 дні у комфортабельному World Mark Depoe Bay. Не менш привабливими були призи від місцевих фут больних команд Timbers та Thorns FC, якими були відзначені вишиванки Тетяни Денисенко, Марії Ан друшко, родини Наталії Житарюк та родини Тетяни Питель.

Традиційними українськими стравами гостей фестивалю частувала компанія Plenty Food & Deli. Улюбленою на наших заходах стала смачна випіч ка від пекарні Izobilie Euro Foods. Організація чудового українського свята стала можливою завдяки підтримці генерального спон сора – Yulia Brockdorf RD, LD, CDCES, CST, NCC, LPC, BC-ADM, BC-TMH, LMHC, FAIHM, LN, CD. Велика по дяка спонсорам: Sunrise Family Medical, Renewal by Andersen LLC, The Truck Depot, Ukrainian Federal Credit Union, Dr. Ibolit Chiropractic, та журналу Канон. Український День завдячує своєму успіху десят кам волонтерів, відтак, ми вкотре переконуємось, що найбільша цінність України – це наші люди. Ті, хто відстоює незалежність України на полі бою, і ті, хто наближає перемогу на культурному фронті.

Учасників Українського Дня у Портленді та гостів єднала відданість Батьківщині і прагнення підтрима ти Україну у найважчий для неї час.

Один з відвідувачів

WE THANK OUR GENERAL SPONSOR

Yulia Brockdorf is an integrative dietitian and a psychotherapist.

She works with people struggling with diabetes, cardiovascular disease, excessive weight, and gastrointestinal issues. Yulia holds board certification in Advanced Diabetes Management, and is a Certified Diabetes Care and Education Specialist. She has completed a two year post graduate Interprofessional Fellowship and is a Fellow of the Academy of Integrative Health and Medicine.

As a psychotherapist Yulia focuses her work on helping people heal and grow in spite of the adversity and pain they experienced in their lives. She has an advanced training in treatment of trauma, and is a certified EMDR therapist.

In her clinical practice Yulia strives to help people achieve optimal wellness by integrating her diverse training and multidisciplinary expertise in caring for her patients.

Yulia was awarded the Excellence in Practice for Individuals with Addiction Award from the Behavioral Health Nutrition Practice Group. She serves on the Credential Oversights Committee of the Association of Diabetes Care and Education Specialists. She also serves on the Editorial Board for Multinational Association of Supportive Care in Cancer Journal, Supportive Care in Cancer. Currently Yulia serves as a chair of the Oregon Board of Licensed Dietitians.

Her editorial work on the topic of Nutrition and Dementia was published in the peer reviewed Journal of Nutrition, Health & Aging.

Above all, Yulia is a devoted supporter of Ukraine, animal rights and welfare, and environmental health of our planet.

TIMBERS SUPPORTS UKRAINE

It was our great pleasure to welcome Timber Joey, the mascot of Portland Timbers soccer team, to Ukrainian Day PDX. Many of us have seen Timber Joey during Timbers games before, but only from a distance and on the big screen. He has a big chainsaw and cuts a slab of timber every time a Timbers player scores a goal. Seeing him in person was a special joy. It felt good to shake his hand and thank him and the team for their support. The Ukrai nian community is very grateful to Timbers and Thorns for PTFC for Peace game on April 27th that raised over $500,000 for UNICEF Ukraine. The team also donated 50 soccer balls for Ukrainian Day PDX. Kids at the festival were very happy to receive these soccer balls as prizes, rewards for volunteering, and “welcome to Oregon” gifts for newly arrived Ukrainians. Thank you! Дуже дякуємо!

Tatiana Terdal

Depot offers safe and secure truck parking in the Pacific Northwest & across the nation. We offer secure gated and monitored truck parking with ame nities such as clean restrooms, showers, driver’s lounges, warehousing & crossdocking, and truck service and repairs

onsite. The Truck Depot locations

your rest, safety, and profitabil ity while driving the open roads. From our humble beginnings, we have grown to offer secure truck parking, Yard ser vices, Warehousing Services, and Truck Service & Repairs across Portland OR, Tacoma & Seattle WA, Dallas Texas, and St. Louis MO.

information available at:

в возрасте 58-62 лет занимается тяжелым физическим трудом. За время своей работы он сорвал спину. У него болят плечи так, что он не может под нять руки вверх. Мышцы шеи напряжены, мужчине больно поворачивать голову.

Вариант 1

Человек так и продолжает ходить на работу. Боли у него усиливаются, он не справляется с работой, и здоровье ухудшается с каждым днем. После работы он лежит на диване, стонет от боли, пьет таблетки и считает дни до пенсии.

Вариант 2

Человек решил, что не может больше делать эту работу, потому что она при чиняет ему много боли. Он уходит с работы, пытается найти другую работу по легче, но в таком возрасте у него ничего не получается. Он подает на SSI, но ему отказывают. Он подает апелляцию в суд, но решения надо ждать 3 года.

заполнил

рабочих

у пациента — профессиональное заболевание,

открытие клейма

Sunrise Family Medical is a small private family medi cine clinic near Clackamas shopping mall. Both physicians, Tetyana Odarich and Inna Velychko, have been trained in Ukraine and the United States and certified to practice in Oregon and Washington. In our clinic we provide a full spec trum of primary medical care for our community: acute and chronic conditions; mental health; men and women care; in office procedures. We also provide immigration exams (I-693), medical exams for truck drivers, acupuncture, and medical aesthetics. The wait time for our appointments is never more than one or two days, even for new patients. Our excellent team stays in close touch with patients and their families while they are going through their treatment. We are taking care of our patients as if they were our family!

SUNRISE FAMILY MEDICAL

Sunrise Family Medical – це малень

приватна клініка сімейної медицини поблизу торгового центру у Клакамас. Обидві лікарки клініки отримали осві ту та клінічну підготовку в Україні та США і повністю сертифіковані практи кувати в Орегоні та Вашингтоні. Наша клініка надає повний спектр первинної медичної допомоги: лікування гострих та хронічних захворювань, психічних розладів, чоловічих та жіночих про

блем, офісні процедури. Ми також про понуємо імміграційні медичні огляди (І-693), медичні огляди водіїв, акупунк туру, медичну естетику. Очікування медичного візиту – від одного до трьох днів, навіть для нових пацієнтів. Наша привітна команда підтримує тісний зв’язок з пацієнтами та їх родинами протягом усього лікування. Ми турбує мося про наших пацієнтів, як про своїх рідних!

Petrykivka painting (or simply «Pet rykivka»; Ukrainian: Петриківський розпис) is a traditional Ukrainian decora tive painting style, originating from the village of Petrykivka in Dnipropetrovsk oblast of Ukraine, where it was traditional ly used to decorate house walls and every day household items. The earliest known examples of this style date from the 18th century, but it continues to thrive and de velop as a modern art form.

PETRYKIVKA PAINTING

The distinctive features of this folk art style are its flower patterns, distinctive brush techniques, and its traditionally white background (contemporary paint ers, however, often work on black, green, red or blue backgrounds).

In 2012, the Ministry of Culture of Ukraine recognized Petrykivka painting as a part of the intangible cultural heri tage of Ukraine, and it was included in the UNESCO Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity in 2013. Petrykivka painting has become a «brand» in Ukrainian popular culture, and a «Petrykivka» trademark belonging to the artisans of Petrykivka village has been cre ated.

It is believed that Petrivka painting originated from mural decorations of vil lage houses. Painted wall decorations were prevalent in many parts of Ukraine, and different regions had their own char acteristic styles. It was traditional for the painting to be restored once or twice each year. In addition to murals, household items made of wood and other materials were also decorated, particularly chests (and especially wedding chests). Later, the tradition of «mal’ovky» (мальовки) arose, in which paintings made in advance by a master on paper could be used to deco rate house walls without a painter need ing to visit them in person. There are also examples of 18th century religious icons from the Dnipro region that have floral or namentation which could also be consid ered an ancestor of the modern Petrikivka style.

The oldest Ukrainian wall paintings with floral ornaments date from the sec ond half of the 19th and beginning of the 20th century in the Dnipropetrovsk, Sloboda, Podillia, and Uman’ regions, and they likely have a relationship or common origin with the Petrykivka style.

Ornamental painting on walls and on paper were common in many villages of the Dnipropetrovsk area, but were most prevalent and highly developed in the vil lage of Petrykivka, from which the style takes its name. Mural decoration of homes have existed in Petrykivka from at least 1860, and works on paper – from the late nineteenth century. From the time of the New Sich in the mid-1700s until the mid dle of the nineteenth century, these lands were primarily populated by settlers from the Poltava and Sloboda regions, and it is possible that these migrants brought this painting tradition to Petrykivka. No de scriptions of wall decoration exist for the Poltava area in the nineteenth century, but there were reports of mural decoration in the Sloboda region, such as from 1860 in the Kupians’k area of Kharkiv province. Therefore, it has been proposed that the Petrykivka tradition originated from the Sloboda region.

Petrykivka painting is traditionally dominated by plant forms, particularly of flowers. At times, they are depicted as abstracted shapes that do not neces sarily correspond to any recognizable, naturally occurring plant species. In other cases, they are based on common garden flowers (e.g. dahlias, asters, tulips, roses), wildflowers (e.g. camomile, cornflower), and other plants (such as vibernum ber ries, strawberries, and grapes). Acanthus leaves (traditionally referred to as «ferns») and flower buds are also commonly seen. The plant imagery is often combined with birds, and sometimes with images of ani mals and people, which are often depict ed in somewhat fanciful form. Designs also commonly make use of the image of a phoenix or firebird. Historically, Pet rykivka painting was done exclusively on white backgrounds (either whitewashed walls or on white paper), but contem porary artists have used backgrounds of a variety of colors, including black, blue, green, and red.

Professional Petrykivka artists mostly work without pre-drawn sketches and do not use measuring instruments. Instead, they work out the composition in their mind’s eye, and do not begin execution until it has been fully thought through.

Prepared by Hanna Oliynyk

RENEWAL BY ANDERSEN

At Renewal by Andersen, we strive to provide a Start-to-Finish window replace ment experience. This means you work di rectly with us on your custom home project the whole way through. We help design, build, and install your windows and patio doors. Using no sub-contractors means there’s no middleman and we pass the sav ing on to you! Not only is our service top notch, our windows are twice as strong as vinyl and have considerably lower thermal transmissions than other windows. With ev ery window we sell we allocate a percent age of those profits to help the community around us in any way we can. Giving back is a huge part of our culture at Renewal and we are very happy to be able to support the Ukrainian Foundation.

ҐЕРДАН

Ґердан (від тур. gerdan – «шия»; силянка, драбинка, галочка, пуп чики) – шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовле ної з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну, чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент. Синоніми – ґерданик, ґерданка, ґерда, лучка, криза – си лянка, сильованка, силенка, плетен ка, плетінка, драбинка, очко, галоч ка, пупчики, ланка. Іноді на Львівщині ґердани мали вигляд широкого кольорового ко міра, що закривав усі груди. Орна мент і його колорит зазвичай узго джувалися з вишивками певної

місцевості на сорочках. Часто ґер дани мають фому петлі з суцільної або ажурної смужки різної шири ни, яка одягається через голову на шию; з’єднані спереду медальйо ном кінці прикрашають груди. На сході України ця прикраса була невідома, траплялася на Поді ллі та Волині, а в Галичині була над звичайно поширена. У 2021 році в Краєзнавчому музеї Івано-Франківська майстри встано вили рекорд України, представив ши на виставці 2629 традиційних ґерданів ручної роботи. Майстриня Галина Кутащук із Криворівні вдома зберігає силянки, яким понад 200 років.

DR. IBOLIT CHIROPRACTIC

To My Ukrainian Friends and Family:

It has been my pleasure and honor to serve you and get to know you all over the past 22 years, from Portland up through Vancouver! My staff of experienced mas sage therapists, chiropractors, and exercise trainers have grown over the years thanks to your positive word-of-mouth referrals and continued support. Please remember that we have been and still are offering nocost services on Thursdays as a THANK YOU to the entire community. Call us at 360-7379665 for any needs. God willing, we look forward to the opportunity to serve you over the next 22 years!

Li Chen. D.C.

боротьба

займає

гуманність

порятунок

PYSANKY

The Ukrainian name for a wax resist type egg, pysanka, comes from the verb pysaty (писати), meaning «to write», as the designs are written onto the egg with beeswax, not painted on.

The oldest «real» pysanka was excavated in Lviv in 2013 and was found in a rainwater collection system that dates to the 15th or 16th century. The pysanka was written on a goose egg, which was discovered largely intact, and the design is that of a wave pattern. The second oldest known pysanka was excavated in Baturyn in 2008 and dates to the end of the 17th century. Baturyn was Hetman Mazepa’s capital, and it was razed in 1708 by the armies of Peter I. A complete (but crushed) pysanka was discovered, a chicken egg shell with geometric designs against a blue-gray background.

The practice of pysankarstvo was widespread throughout Ukrainian ethnographic lands. They were written in every corner of Ukraine, with traditional folk designs being docu mented by ethnographers well into the late 19th century in every region of Ukraine.

In the mid-19th century, as the modern era unfolded, a shift began in the function of the pysanka, from being a ritual object to that of being a decorative one. Pysankarky (women who wrote pysanky) in the Carpathian mountains (mostly Hutsuls, but Bukovynians and Pokuttians as well) began mass producing pysanky and taking them to nearby towns to sell at Easter. This practice proved profitable, and Ukrainian pysanky began to appear in markets throughout western Ukraine and the rest of the Austro-Hungarian empire, including major cities like Vienna and Budapest.

In modern times, the art of pysankarstvo was carried abroad by Ukrainian emigrants to North and South America, western Europe, and Australia, where the custom took hold; the practice was concurrently suppressed in Ukraine by the Soviet regime, where it was considered a religious practice nearly forgotten. Museum collections were destroyed both by war and by Soviet cadres. Small areas of folk pysankarstvo survived in Ukraine, in the Cherkasy region and in Bukovyna, Hutsulshchyna and Pokuttia, as well as among the Lemkos in neighboring Poland and Slovakia.

Since Ukrainian Independence in 1991, there has been a rebirth of this folk art in its homeland, including a renewal of interest in the preservation of traditional designs and re search into its symbolism and history. And the invasion of Russia into Ukraine in 2022 has sparked increased interest in pysankarstvo both in Ukraine, where patriotic motifs have become more common, and abroad, where interest in Ukrai nian culture has dramatically increased.

The most popular Ukrainian pysanka motifs are geometric figures

The linear batik type of pysanka is made with a special tool, a stylus called in Ukraine a pysachok (писачок), pysal’tse (писальце) or, less commonly, a kystka (кистка). This tool has a small metal funnel attached to a wooden handle; the molten wax can be written with it, much like a pen. The tips vary in size: fine tips are used to write fine details, medium tips are used for writing most lines, while wide tips are used for thick lines or for coloring in areas.

The most popular Ukrainian pysanka motifs are geometric figures. The egg itself is most often divided by straight lines into squares, triangles and other shapes. These shapes are then filled with other forms and designs. These are also among the most ancient symbols, with the решето (resheto, sieve) motif dating back to Paleolithic times. Other ancient geometric symbols are agricultural in nature: – triangles, which symbolized clouds or rain; quadrilaterals, especially those with a resheto design in them, symbolized a ploughed field; dots stood for seeds.

Prepared by Hanna Oliynyk

Founded by Ukrainian immigrants in 1953 in Rochester, NY, Ukrainian Fed eral Credit Union with 13 branches in 7 states today provides personal & busi ness financial services to around 24,000 members from coast to coast. Coming soon to South Carolina and Florida!

UKRAINIAN FEDERAL CREDIT UNION

We welcome you to visit our 2 area branches in Portland, OR and Vancouver, WA. We will be happy to see you! We offer a full suite of products and services from savings accounts to real estate financ ing with so much in between like digital

banking with seamless integration with Apple Pay and Venmo at your choosing. What else? UFCU members have fee-free access to 30,000 ATMs and 5,000 Shared Branches nationwide through the COOP network. Just text your zip code to

‘91989’ and the nearest ATM and Shared Branch locations will populate on your smart device. So whether you’re near a branch or far away, your account/s and our service are always at your fingertips. At Ukrainian FCU, We Start & End With U!

«Vyshyvankas» is a symbol of free people!

Ukrainian embroidery is about love, struggle and victory. Its ornamentation and every thread transform ordinary cloth into our strongest armor. And no matter how different its patterns are, they unite Ukrainians across centuries and borders. You can always tell who is yours by the embroidery. Because it cements our nation, inspiring struggle and freedom! “Vyshyvankas” is a sym bol of free people!

Vyshyvankas – whether it is an em broidered shirt – since ancient times, for a Ukrainian, it is not only clothing, not only an outfit that is worn on the most important days of life or on holi days… It is a symbol of belonging to the family and nation, a sign of Ukrai nian people.

Sacred symbols were conveyed in it; which preserve the history of the na tion and its identity. Bright colors, fan tastic patterns-symbols, the wealth of imagination of the masters – all this is embroidery. And the entire centuriesold history of the Ukrainian people is also connected with Vyshyvankas. Em broidery is one of the oldest and most widespread types of folk decorative and applied art of Ukraine. It originated a long time ago and was passed down from generation to generation. It is a spiritual symbol of the Ukrainian peo

ple, the native land, the parental home, the warmth of the mother’s hands. What our embroidery does not hide? love and suffering, joy and sadness, life and death. This is a kind of chronicle of life.

Embroidery is, first of all, talismans against all bad things. Each color has its own meaning, each figure in the em broidery has its own aura and energy. It emphasizes the richness and diver sity of individual regions of Ukraine. After all, each region, each district, and sometimes each city and village in Ukraine had its own individualities in the decoration of shirts, its original technique and unique pattern, in the ornament of which good luck, happy life and were always coded. The num ber of shirts in the family indicated its wealth and well-being. Passing down from generation to generation, the embroidery is kept as a priceless relic. Because it is a symbol of health and beauty, family memories, love and loy alty. The pattern on the embroidered shirt depends on who it is intended for: father or brother, fiancé or friend, hus band or married man – everyone had a shirt embroidered with a pattern of the corresponding symbols. In the myste rious language of embroidery, it con veyed many wishes for family well-be

ing and happiness of the person who wore it. The symbolism of the embroi dered elements has a very strong influ ence on the life of the one who wears it. Geometric patterns signify the ele ments of nature and the fertility of the earth, plants and flowers, ornaments have long symbolized family happi ness and maternal love. Artisans from all over the country showed animals on canvas and believed that their images brought fidelity, wealth and long life. Not only shades and forms of embroi dery are symbolic, but also the canvas and its color.

Traditionally, it was believed that snow-white color means virginity and purity, red symbolizes vitality, green –nature and peace, and black – sadness and longing. Most often, white Vyshy vankas were worn, they added cheer fulness, and black Vyshyvankas served for times of fasting and mourning. Today, embroidery is like an ancient chronicle through which you can touch the history and culture of every corner of Ukraine…

Inna Kovtun, singer, leader of the folklore band Rozhanytsya, folklorist

Interpretation: Khrystyna Marunchak Dale

Ще одним місцем, де гості фестивалю дізнавались про Україну був стенд живої історії, присвячений Київській Русі 9-11 століття. Якщо історичні книги знайомлять нас з подіями та фактами, то жива історія відтворює життя та побут тогочасних меш канців. Тож, старовинні музичні інструмен ти, одяг, зброя, посуд того часу дозволяють дослівно доторкнутись до епохи, про яку йдеться.

Не нудьгували на фестивалі і діти, адже педагоги, куратори дитячих майстер -кла сів Тетяна Питель, Наталя Лунь, Анастасія Кириченко подбали про розваги для дітей різного віку та на різні смаки. Від прикра шання скарбничок, розфарбовування ха тинок, горщиків і камінців, до виготовлен ня намист, браслетів, закладок, ліплення. І це ще не повний перелік. Охочі мали нагоду повчитися малюван ню у художника Павла Шалагіна, на май стер-класі з розфарбовування глиняних плит. І діти, і дорослі могли спробувати себе у створенні української традиційної ігрової ляльки з Ольгою Дейм, яка проводила такі ж класи на українському фестивалі у 2019-у році.

Діти були у захваті від фантазії худож ників, які розфарбовували обличчя (Оля Остап, Марта Остап, Христина Марущак –Дейл та Рената Дейл).

Тішила маленьких відвідувачів фігурка ми з надувних кульок Алевтина Семено.

Підлітків приваблював стенд робототех ніки, де навчали керуванню роботами. Діти були захоплені квестом, зорганізованим Анастасією Пристінською, де можна було виграти призи і дізнатись більше про Укра їну. Хто цікавився шахами, міг стати учасни ком шахового турніру, яким опікувався вже не вперше Віктор Коцебчук.

Smoke, thick and acrid, made Myko la’s old eyes water. His tired heart ached from the sight of yet another destruc tion.

They were late.

Again.

Every dwelling in the small settle ment was up in flames. Several farm ers lay still on the ground with a sickle or scythe next to their bodies. Such re sistance was a futile effort against the curved blades, long spears, and quick arrows of the Crimean-Nogai slave raid ers. These nomads showed no mercy. They came upon villages like locusts and left nothing but the stench of death behind.

A group of Cossacks who arrived with Mykola shook their heads and muttered curses, their horses prancing impatiently.

«How many? Can we give chase?» one of them asked.

Mykola got off his mare, disturbing the falcon on his shoulder. He kneeled to put his palm against the cold earth, closed his eyes, and listened. The sound of many hooves pounding against the snowy ground vibrated through his chest. The horde had a few hours on them, fifty men, moving south. Going back home, then. They were twice the size of the force he was with, but tired from the long journey and slowed by their captives. Mykola wondered what brought them so far. The raiders usually traveled up the right bank of the Dnipro River and rarely came close to the Cher kasy outpost during the winter.

The new khan, Janibek Giray, is ei ther growing bolder or greedier, Myko

la thought wearily. Looking for new routes? As if ravaging the lands of the Muscovites wasn’t enough. Did he not hear what happened to the army of his predecessor here? Maybe it’s time to re mind him.

The old Cossack raised his hand up, releasing the falcon into the gray sky,

and jumped back into stirrups. «That way.»

As they galloped after the bird through the snowy grassfields, the ache in Mykola’s heart grew. His long life weighed heavily upon his shoul ders, more than usual on this chilly afternoon. For one hundred years, he

watched his homeland fight off khans, kings, and tsars who came to tear it apart. Gone were the glorious days of the Kyivan Rus and the Kingdom of Ru thenia, sunken into the centuries of the past. Now the Cossacks were the only ones who kept invaders off the vast steppe of their Vkraina. Mykola swung his saber alongside them as soon as he could hold one, healed their wounds after the battles, and shared his guid ance. He sat on the council of the first hetman Vyshnevetsky and witnessed the construction of the new stronghold at the Khortytsia Island. But today he longed to join his ancestors and get some well-deserved rest.

You can’t leave without finding your successor.

His teacher’s words still echoed in his mind, locking him firmly among the living until fulfilled. Mykola was also waiting for a new strong leader to emerge among the Cossacks. That time was drawing near, and he could already sense the winds of change. When a child was born in Podilia region with a full set of teeth a few years back, some proph esied that he would «bite» all of their en emies and free them from the Tatar in vaders. Would Mykola live long enough to see it done? His body was still strong, enduring hours in a saddle and on foot when even young warriors grew tired. But his soul was weary and begged to be released.

I should go up to the mountains again, away from people. But not yet, not yet…

They rode for hours with only the hollow clomping of hooves on the frozen ground and wind whooshing through the fields. Occasionally, howls of the wolfpack came from the nearby forest. Mykola could sense them in the distance, hungry and annoyed after an unsuccessful hunt. Silent Dnipro River glistened on his left, its banks covered in ice. A group of ducks flew over the sur face in search of a break. He loved listen ing to nature and longed to get lost in its peaceful coexistence, now lulled into winter’s sleep. It was so unlike the vola tile humans who disturbed its calm with their never-ending conflicts.

But duty called, and Mykola focused on what lay ahead. A wave of terror and discord hit him.

«Hurry, they’ve reached the next vil lage.» He leaned closer to his faithful stallion and urged it to go faster.

Soon, black clouds of smoke rose on the horizon. Mykola focused on his falcon that already soared above the burning village. Their vision merged. No watchmen. Good. The Tatar raiders were becoming sloppy. Busy plundering, they would not see the Cossacks coming.

«We’re going in!» Mykola hollered.

The warriors around him unsheathed their sabers and readied their bows. They rode over the hill and into the settlement at full speed. Mykola fell be hind to let the younger warriors do their work. He was past the fighting years and not eager to spill blood, even that of the enemy. But among the chaos of the ambush, the clashes of weapons, and the wails of the frightened residents, he sensed something else. Something he had not encountered in years.

Another kharakternyk was close by.

What was he or she doing in a small village? Did this person live among the people or come to help? Was another group of Cossacks nearby?

Mykola led his horse between the one-story houses, dodging a few arrows and brushing off burning straw falling from the roofs. The smoke made him cough, but the stirring in his soul urged him forward like a beam of light. Finally, he came to the edge of the settlement and stopped near a house somehow un touched by the fire. In front of it, a man lay on his back with several arrows in his silent chest and a saber by his out stretched hand. Four Tatars were slain around him. A woman crouched on the ground nearby with an arrow in her side, life bleeding out of her.

A scrawny boy of about ten or eleven ran out to grab his father’s weapon and stood in front of her. Something burst inside Mykola’s chest at the sight. So this was the beacon?

A Tatar warrior a few steps away nocked another arrow and released it…

Деруни, тертюхи, кремзлики, кийзлики, мандрики, тарчаники, беці, барабулєнники, пляцки, боґачики - картопляні млинці, популярні в українській, польській, білоруській, чеській, словацькій, болгарській, австрійській та німецькій кухнях, в Україні особливо розповсюджені в північних і західних районах. Основним інгредієнтом страви є терта картопля . Власне, від способу приготування млинців (тертої, а в деяких регіонах

Поширення дерунів та ряду інших страв з картоплі (печені, комів і кльоцків) на території України, здебільшого на Поліссі, розпочалося – у другій половині XVIII ст. Уперше письмовий рецепт дерунів подається у куховарській книзі Яна Шиттлера у 1830 р. У Коростені на Житомирщині навіть встановлено пам’ятник деруну, там проводять фестиваль, присвячений

цій страві. Гості фестивалю можуть спробувати не лише традиційні деруни, а й з м’ясом, сиром, грибами, чи домашнім сиром. Також популярні варіації дерунів, де основою є не картопля, а інші овочі, як наприклад, цукіні, гарбуз чи морква. Деруни – одна з візитівок української кухні, одна з найпопулярніших страв на українських фестивалях, в українських традиційних ресторанах по цілому світі.

кажуть – дертої, картоплі) і походить назва деруни.

ІНГРЕДІЄНТИ:

Картопля – 800 г Печериці – 250 г Цибуля – 150 г

Борошно – 2 ст. ложки Яйце куряче – 2 шт. Сметана – 1 ст. ложки Сіль, перець –за смаком Рослинна олія

ПРИГОТУВАННЯ:

Картоплю натерти, відкинути на дрібне сито щоб стік сік. Додати яйця, посолити й поперчити за смаком. Нарізати пластинками печериці, та кубиками цибулю, обсмажити гриби з цибулею на олії. Додати у картопляну масу сметану та гриби з цибулею. Всипати борошна щоб маса мала консистенцію густої сметани. На розігріту з олією пательню викласти ложкою тісто. Смажити до золотистого кольору з обох боків. Подаємо з сметаною.

ІНГРЕДІЄНТИ:

2 шт молодих цукіні

3-4 ст. л. борошна

1 куряче яйце

50 г дрібно нашаткованої зелені кропу та петрушки Сіль, перець до смаку Рослинна олія

ПРИГОТУВАННЯ:

Цукіні очищуємо від шкірки, натираємо на крупній тертці. Додаємо сіль, перець та перемішуємо. Залишаємо на 5-10 хвилин, тоді зливаємо зайвий сік, але не відтискаємо. Додаємо борошно, яйце, зелень та перемішуємо. Розігріваємо пательню з олією та викладаємо столовою ложкою тісто. Смажимо до золотистого кольору з обох боків. Подаємо з натуральним йогуртом або сметаною.

Image by timolinaa, azerbaijan_stockers, 8photo on Freepik

виробництво тканин, ра зом з вишивкою належить до найдав ніших та найпоширеніших народних мистецтв, що призначені прикраша ти одяг, предмети хатнього вжитку та оформлення інтер’єру селянських і міщанських помешкань, церков. У різ них етнографічних місцевостях, а то й окремих селах, ткані матеріали мають локальні відмінності в способі орна ментальної композиції, кольористиці і навіть у техніці виконання. Народні ткачі виробляли різні ґа тунки візерунчастих полотен з коно пель чи льону на сорочки, хустки, най тонші полотна на головні убори (білі намітки, «убруси», «рантухи» тощо).

Візерунки тканих матеріалів створю вались різним переплетенням ни ток («сосонки», «луска коропа»), що давало декоративні ефекти. З вовни ткали плахти, запаски, спідниці, по яси, крайки тощо. Тканини для одягу декорувалися тканими, вибиваними або вишитими взорами. Для інтер’єрів хат ткалися різнорідні декоративно-

ужиткові візерунчасті тканини. З льо ну і конопель – рушники, покривала, верети, рядна, а з вовни – покривала, коци, килими, ліжники, полавники, ки лимці тощо. Поряд домашнього виробництва з 14 століття постали цехи, до яких на лежали також ткачі. Найбільший роз квіт мануфактури припадає на другу

половину 17 століття – першу поло вину19 століття, з того часу походять шедеври музейної вартості. Власники мануфактур іноді привозили мистцівткачів з Туреччини, Вірменії, Персії, які застосовували орієнтальні візе рунки. У Львові у 17 столітті була фа брика шовкових і золотистих тканин Еммануїла з Корфу (Корфинського), з мануфактурної майстерні якого ви йшло чимало ткачів, що розповсю джували техніку пишних тканин. Про тягом 18 століття постали багаті мануфактури, які виробляли тка ні матеріали, в Холмі, Бучачі, Бродах, Сокалі, Меджибожі, Станиславові (тут працював Лев Манжарський, згодом організатор славетної мануфактури в Слуцьку, Білорусь). Багатий асор тимент і високу мистецьку цінність мали тканини з фабрики Кирила Ро зумовського в Батурині, яка виробля ла квітчасті тканини типу шпалер для інтер’єрів його палаців у Батурині, Глухові та Козельці, та кольорові вов няні сукна для одягу козаків з осо бистої охорони гетьмана. Починаю чи з 50-х pоків 17 століття в Україні розвивалося й кустарне мистецьке текстильне виробництво. Одним з найбільших осередків українського народного мистецького ткацтва ста ло м. Кролевець, звідки походить ро дина ткачів-мистців Оболенських. У 1920-у році в Києві створено укра їнську школу народних майстрів, пере творену на Київську державну школу прикладного мистецтва, яка згуртува ла багатьох видатних народних мистців для дослідження народних традицій та вихованням молодого покоління. Найвизначніші осередки мистецько го ткацтва в Україні: м. Богуслав (Київ. обл.), Кролевець (Сумська область), с. Дігтярі (Черкаська область), Решети лівка і с. Великі Сорочинці (Полтавська область), Косів (Івано-Франківська об ласть), Глиняни (Львівська область) та інші. По другій світовій війні мистець кі осередки об’єднували у артілі, на Гуцульщині, Буковині й на Закарпатті, крім промислових артілей, збереглося ще домашнє ткацтво для задоволення власних потреб. Кадри ткачів готують коледжі, а школи прикладного мисте цтва й відділи мистецького текстилю в інститутах прикладного і декоративно го мистецтва в Києві, Харкові і Львові готують митців-проектантів, які, спира ючись на народні традиції, працюють над створенням нових форм ткацького мистецтва. Підготувала Ганна Олійник

Український клуб

підлітків 10-14 років Безкоштовно Початок зустрічей у жовтні

екскурсії, творчі та наукові

прогулянки, зустрічі

цікавими людьми