Page 1

Мултимедиялни часопис за младих число 6-7 / юний-юлий 2021 / цена: 100 динари Фото: Кристина Медєши

АНТОНИЯ МОНАР ЧЛЕНЇЦА EESTEC ОРҐАНИЗАЦИЇ ЧИ МАШ ЧАСУ ЗА СЕБЕ? ТЕСТ


ЗМИСТ

8 16 18

У ФОКУСУ.. Робота у тиму продуктивнєйша и креативнєйша

Попри знаня хторе ше здобува на факултету, упознаваня зоз професорами и новима колеґами, У ФОКУСУ под час студентского живота достава ше и 03 Поволанка: Младежски волонтерски камп 04 Л. Вереш, М. Буила, С. Планчак, М. Надь: Анкета можлївосц же би ше млади людзе упознали зоз структуру студентских орґанизацийох и там 08 Ц. Надь: Розгварка А. Монар достали нове искуство. Студентски орґанизациї МАК-ОВ КОЛАЖ хасновити, а у нїх ше здобува контакти, 10 Л. Сивч: Наградзени текст можлївосц участвованя на рижних роботох и виучованє розличних проєктох. УПЕЧАТКИ 12 В. Салаґ: Проза ФРАЗИ И ВИРАЗИ 13 МАК-ова редакция: Нє так, алє так ҐИМНАЗИЯ И Я 14 М. Зазуляк Гарди: Бувши ґимназиялци ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ 16 М. Горняк и С. Маґоч: Петница 17 makmagazine.bandcamp.com

ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ.. Роздумовац, писац и виглєдовац як науковци Наша школа „Петро Кузмяк” участвовала у проєкту Европскей униї „Знанє за отримуюци розвой”, котри ше отримовал у Петници од 15. по 19. май.

СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ 18 Я. Хома: Интервю В. Виславски УПОЗНАЙ СЕБЕ

20 С. Алексич: Тест

СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ.. Способ уживаня у природи и моторки

АЛТ ШОУ У МАК-У

22 А. Орос: „Фантази зналци” ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У 24 М. Планкош: „Little miss Sunshine” ВЛАСНИ ПЕЧАЦ 25 Д. Афич; А. Фейди: Поезия 26 И. Лїкар: Проза 28 В. Казак: Уметнїцки роботи

МАК Мултимедиялни часопис за младих www.ruskeslovo.com → рубрика МАК Facebook: MAK MAGAZINE Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com Число 6-7 юний-юлий 2021 Директор: др Борис Варґа

2

\\\ МАК 6-7/2021

Oдвичательна редакторка: Мая Зазуляк Гарди Дизайн и компютерски обробок: Златко Емейди Язична редакторка: Ясмина Дюранїн На насловним боку: „Уметносц у природи” Авторка фотоґрафиї: Кристина Медєши

Зоз тей нагоди, у рубрики Спорт и рекреация упознаме ше зоз єдним цалком нєзвичайним, алє барз интересантним способом уживаня у природи и моторкох. Ваньо Виславски, млади фамелийни чловек зоз Керестура, ма окремне интересованє и гоби у хторим ужива у шлєбодним чаше.

Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови Сад Друкує „BIROGRAF COMP” DOO Земун CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

008+32(=161.2) (497.113) MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Мая Зазуляк Гарди. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730


У ФОКУСУ Поволанка

МОЖ ШЕ ПРИЯВИЦ ЗА МЛАДЕЖСКИ ВОЛОНТЕРСКИ КАМП Туристичне здруженє „Руски Керестур” того року орґанизує Младежски волонтерски камп „Лєто у Руским Керестуре 2021”, а у партнерстве зоз НВУ „Руске слово”. Пре епидемийну ситуацию Камп будзе локалного характеру, за младих зоз Руского Керестура. Орґанизатор поволує школярох и младих од 15 по 30 роки же би ше приявели участвовац на Кампу. За младих од 15 по 18 роки потребна согласносц и допущенє родичох за участвованє. Камп будзе реализовани у периодзе од 26. юлия по 7. авґуст и планована дружтвено-хасновита робота на ушореню архиви „Руского слова”, у Руским Керестуре у його дописовательстве, хторе у будинку дакедишнєй друкарнї. Попри роботней часци, на Кампу будзе и креативни и едукативни роботнї, базар/пияц старих виданьох, и други интересантни змисти за младих у пополадньових або вечарших годзинох, у догварки з волонтерами. Потребни и камп лидере – два особи, котри ше жадаю випробовац у орґанизацийних, лидерских и комуникацийних способносцох. На Младежски волонтерски камп заинтересовани ше можу приявиц предсидательки Туристичного здруженя „Руски Керестур” Любици Няради по 20. юлий на мейл ljubicanjaradi@gmail.com або на число телефона 064/048-03-94.

Фото: Кристина Медєши, Волонтерски камп 2019 МАК 6-7/2021 ///

3


У ФОКУСУ Лидия Вереш, Марко Буила, Сара Планчак, Марина Надь Анкета – будуци студенти

НОВИ ВИВОЛАНЯ ПРЕД НЇМА Єдна з вельких животних пременкох то и початок студираня. Прето зме ше питали будуцим студентом зоз Дюрдьова, Коцура и Руского Керестура яки їх обчекованя од нового способу школованя, котри ше досц розликує од основношколского и штредньошколского образованя. Ниа цо нам гварели:

Марко Тодорович, Дюрдьов: Закончел сом Електротехнїчну школу ,,Михайло Пупин” у Новим Садзе, напрям технїчар мехатронїки. Плануєм ше уписац на Факултет технїчних наукох у Новим Садзе, тиж так напрям мехатронїка. Рихтам ше за примаци испит, преходзим збирки зоз математики. Трудзим ше кельо ґод то у моєй моци. Обчекуєм же конкуренция будзе велька, алє кед же ше упишем на факултет, обчекуєм вельки ствари у будучносци.

Йована Колєсар, Коцур: Закончела сом Стредню технїчну школу у Вербаше, напрям за технїчара индустрийней фармацеутскей технолоґиї. За тоти штири роки школованя, упознала сом вельо товаришох и друженє зоз нїма ми останє у красних памяткох. Жаль ми же зме нє мали вецей часу за друженє и ученє у школских лавкох пре пандемию. Цо ше дотика факултету, перше сом ше плановала уписац на Економски факултет у Новим Садзе, алє сом ше познєйше предумала. Тераз ше жадам уписац на Факултет за инжинєрски менаджмент, напрям менаджмент безпечносци. За тот факултет сом ше опредзелєла понеже ме одвше интересовали криминалистични емисиї и кед сом глєдала хтори факултет найлєпши вибор за мнє, видзела сом же на тим факултету єст найвецей предмети хтори ше мнє пача. Єдного дня, зоз законченим факултетом, любела бим буц менаджер безпечносци, и робиц на месце дзе ше одкриваю криминалистични збуваня.

4

\\\ МАК 6-7/2021


У ФОКУСУ Анамария Няради, Руски Керестур: Закончела сом Штредню медицинску школу у Суботици, напрям физиотерапеутски технїчар. Любела бим ше уписац на общу медицину т. є. интеґровани академски студиї медицини. Кед же ше ми то нє поспиши, предлужим фах хтори сом почала, упишем ше на медицинску регабилитацию. Ходзим приватно на пририхтованя ґу двом фаховим професорком, хтори пририхтую школярох уж вецей роки, зоз хемиї и зоз биолоґиї до Нового Саду, а за нїх сом дознала од товаришки зоз Суботици. На пририхтованьох сом здобула велїх товаришох хтори ше тиж сцу уписац на медицину. Велька зме себе потримовка и помагаме кед дакому дацо нєясне. Того року, як и прешлого, пририхтованя були дакус окремни пре пандемию. Кед нам ситуация допущовала, були зме у учальнї, а кед нє, комуниковали зме прейґ рижних апликацийох як цо то Скайп, Зум... Єлена Горняк, Дюрдьов: Закончела сом Польопривредну школу зоз домом школярох у Футоґу, напрям ветеринарски технїчар. Одмалючка ми жаданє робиц як професор биолоґиї. Рихтам ше за примаци испит на Природно-математичним факултету у Новим Садзе, на Департману за биолоґию и еколоґию, напрям мастер професор биолоґиї. За примаци испит ше рихтам так же сом перше купела учебнїки котри ми треба, понеже зме у штреднєй школи зоз биолоґиї нє робели вельо. Почала сом од першей класи, подцагуєм зоз кнїжки и найзначнєйши поняца пишем до теки. Нє роздумуєм напредок як ми будзе випатрац студентски живот. Тераз ми найважнєйше добре ше поритац за примаци испит. Иван Скубан, Коцур: Закончел сом Стредню медицинску школу у Вербаше, а у паметаню на ню ми найбаржей остала пракса кед зме вежбали єдни на других, понеже зме нє могли ходзиц на праксу до шпиталю. После стреднєй школи ше плануєм уписац на Високу медицинску школу, напрям радиолоґия. За тото ше пририхтуєм уж штири роки у школи, алє тераз пред сам конєц пририхтуєм ше и дома так же учим зоз збирки за примаци испит. Медицина ме одмалючка прицаговала, понеже сом вше сцел знац же цо ше то случує у нашим орґанизму. Длуго сом ше предумовал на хтори напрям ше сцем уписац, гоч сом знал же останєм у медицини, алє сом ше заш лєм опредзелєл за радиолоґию, и прето же ми професоре у школи препоручовали тот напрям, а и мойо старши пайташе го студираю, та гваря же су барз задовольни. Попри медицини, прицагує ме и Факултет спорта и физичного воспитаня, прето же любим тренирац. Плановал сом закончиц курс за тренера после високей школи. Наздавам ше же после законченого факултету найдзем роботу у фаху. Андреа Бучко, Руски Керестур: Закончела сом Ґимназию у Руским Керестуре. Плануєм ше уписац до Високей дїловней школи у Новим Садзе, напрям финансиї и банкарство. Пририхтуєм ше зоз збирки хтора видата на сайту школи, а за нєясносци ше презнавам зоз помоцу интернета. Трема и возбудзенє присутни понеже нє знам чи ше ми шицко уда. Наисце ше наздавам же ше ми поспиши уписац до тей школи, понеже ми то єдине жаданє.

МАК 6-7/2021 ///

5


У ФОКУСУ

Лидия Чапко, Дюрдьов: Закончела сом Ґимназию ,,Светозар Маркович” у Новим Садзе. Плануєм ше уписац на педаґоґию на Филозофским факултету у Новим Садзе. У маю нам почали пририхтуюци годзини, котри ше отримує онлайн, за тест знаня. За тест общей информованосци ше рихтам сама, так же робим пробни тести на интернету. На пририхтуюцих годзинох и на Дню отворених дзверох сом видзела же конкуренция нє мала, алє наздавам ше же ше добре порихтам и же упишем тото цо жадам. Понеже шицки питаня буду на заокружованє, наздавам ше же тести нє буду барз чежки. Марина Тодич, Коцур: Закончела сом Карловацку ґимназию, а на школованє ми у найкрасшим паметаню останю людзе, професоре и цала атмосфера котра окремна у тей школи. Жадам ше уписац на Филозофски факултет у Новим Садзе, напрям културолоґия. Рихтам сербски язик и тест общей култури, а пририхтуєм ше у школи, а и сама дома так же ришуєм тести з прешлих рокох. Културолоґия ми ше попачела прето же ме интересує орґанизация културних збуваньох и сама култура як поняце, а тиж сом годна предлужиц учиц язики. Предмети ми ше барз пача и думам же ми „лєгню”. Вельке жаданє ми була и продукция на Академиї уметносцох, алє кед ше прешлого року отворел напрям за културолоґию, баржей ме прицагла и наздавам ше же сом ше годна занїмац зоз продукцию, наприклад, у култури. Барз ми интересантни роботи у култури, орґанизация, проєкти, робота з людзми. Видзим себе у даєдней културней институциї, музею, театру, або телевизиї. Ванеса Новта, Руски Керестур: Закончела сом общи напрям у керестурскей Ґимназиї на руским язику. Плануєм ше уписац на журналистику на Филозофским факултету у Новим Садзе. Примаци за тот напрям ше состої зоз штирох предметох: ґраматики и литератури руского язика, социолоґиї, устава и права, и медийох и комуникацийох. Пририхтуєм ше сама зоз жридлох хтори мам дома и зоз школских учебнїкох, тиж, совитуєм ше зоз професорами. Єдине жаданє ми журналистика и наисце ше наздавам же ю и упишем, а кед же нє – за шицко постої друга нагода. Олеся Хромиш, Дюрдьов: Закончела сом штредню Технїчну школу ,,Милева Марич - Айнштайн” у Новим Садзе, напрям архитектонски технїчар. Планум ше уписац на Факултет технїчних наукох у Новим Садзе, напрям инжинєрски менаджмент. За примаци испит ше рихтам так же робим задатки зоз математики и лоґики. Длуго сом штудирала цо уписац, так же ше наздавам же ше ми и поспиши уписац тото цо жадам.

6

\\\ МАК 6-7/2021


У ФОКУСУ

Мануела Кучмаш, Коцур: Закончела сом Ґимназию общого напряму у Руским Керестуре на руским язику. Останю ми вельо красни памятки на тото штиророчне школованє, алє бим нє могла видвоїц лєм єдну наймилшу памятку. Єдного дня, любела бим робиц як професийни фотоґраф, так же ше того року плануєм уписац на Академию за фотоґрафа у Новим Садзе, котра тирва єден рок. Одмалючка сом любела сликовац, можебуц найвецей природу, алє сом ше тиж намагала и зазначиц кажду хвильку у моїм живоце зоз камеру. После того, любела бим ше, нормално, уписац и на факултет, лєм ше ище вше двоїм же на котри. Так же думам же тот єден рок будзе цалком досц же бим одлучела хтори факултет прави вибор за мнє и дац себе часу же бим ше добре пририхтала за примаци испит. Ивана Планчак, Руски Керестур: Жаданє ми уписац ше на анґлийски язик и литературу на Филозофским факултету у Новим Садзе. После законченей Ґимназиї на руским язику думам же мам досц знаня же бим успишно поробела примаци испит. Ходзим на пририхтованя хтори отримує факултет и там доставам потребни материяли за ученє нового, а повторйованє старого ґрадива. Наздавам ше же ше ми поспиши уписац на факултет, а наздавам ше же и шицким другим!

Валентина Салаґ, Дюрдьов: Закончела сом Карловацку ґимназию. Жадам ше уписац на психолоґию на Филозофским факултету у Новим Садзе. Кажду соботу отримує ше онлайн пририхтуюци годзини прейґ Зум платформи. Преходзиме лекциї зоз кнїжки хтору мушиме научиц за примаци испит. Наздавам ше же примаци испит добре прейдзе.

Желько Сопка, Руски Керестур: Закончел сом за технїчaра мехатронїки у ЕТШ „Михайло Пупин” у Новим Садзе. Плануєм ше уписац на исти тот напрям на ФТН-у, алє як алтернативни напрям ме цикави и енерґетика и електронїка, а тиж и рахункарство и автоматика. На примацим испиту ше глєда лєм знанє зоз математики, так же то єдини предмет хтори мушим пририхтац. Конкуренция за „упадованє” на гоч хтори напрям на ФТН-у вше велька, так же ше мушим барз добре пририхтац кед же сцем „упаднуц”. Войсц на буджет то сон хтори велїм препаднул, алє понеже мам добри просек, наздавам ше же нє препаднє и мнє. Будзем конкуровац и за студентски дом же бим нє мушел виєднац квартель, а и же бим бул блїжей при студеняку, бо чуєм же знаю буц добри журки при фонтани. МАК 6-7/2021 ///

7


У ФОКУСУ

Цецилия Надь Розгварка з Антонию Монар з Керестура, членїцу EESTEC орґанизациї

РОБОТА У ТИМУ ПРОДУКТИВНЄЙША И КРЕАТИВНЄЙША Попри знаня хторе ше здобува на факултету, упознаваня зоз професорами и новима колеґами, под час студентского живота достава ше и можлївосц же би ше млади людзе упознали зоз структуру студентских орґанизацийох и там достали нове искуство. Студентски орґанизациї хасновити, а у нїх ше здобува контакти, можлївосц участвованя на рижних роботох и виучованє розличних проєктох.

8

\\\ МАК 6-7/2021

Антония Монар зоз Руского Керестура студентка другого року на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе, на напряму биомедицийне инженєрство. Вона активни член студентскей орґанизациї EESTEC и як гвари, то єй єден з найлєпших крочайох хтори направела потераз. Приключенє до студентскей орґанизациї ЕЕSTEC принєсло єй широке знанє, схопносци, алє и нових товаришох хтори єй постали єдни з наймилших особох. – Найбаржей ме заинтересовали проєкти на хторих мож напредовац як особа и прейґ хторих ше крочи до „дїловного швета”, як и каждодньове друженє зоз членами. Перше стретнуце зоз нєпознатима людзми було найвекше препреченє од хторого сом ше бала. Медзитим, такой после першого друженя сом похопела же тота орґанизация за мнє и за єден рок сом зоз тима людзми почала функционовац як єдна велька фамелия. Тото цо нове за мнє, то же того року на лєто будзем у Управним

одборе Здруженя, моя позиция будзе HR (Human Resources), хтора ма улогу орґанизовац збуваня за членох цалей орґанизациї. Тиж ми додзелєни проєкт Soft Skills Academy, на хторим будзем главна орґанизаторка, а хвильково и участвуєм у нїм. На тей Академиї ше учи о социялнодружтвених схопносцох як цо, наприклад, асертивносц, самодовириє и мотивацийни становиска. Тиж, мушим визначиц же ми брат Кристиан бул найвекша инспирация же бим ше приключела до ЕЕSTEC орґанизациї. Кристиан уж вецей як пейц роки у тей орґанизациї, а його памятки зоз путованьох и здобути товарише по цалей Европи, як и научени схопносци хтори здобул през вельо роки у орґанизациї, були тоти хтори ме инспировали же бим направела исти таки крочай – гвари Антония. Младежска орґанизация ЕЕSTEC орґанизує велї проєкти, а найвекши проєкт того здруженя то KОNTEH – Саям за обезпечованє роботи и фахово пракси за студентох ФТН-а.


У ФОКУСУ

Цо то ЕЕSTEC? ЕЕSTEC то нєпрофитна орґанизация хтора наменєна студентом Електротехнїки хтори студираю на Факултету технїчних наукох. Орґанизация ше состої зоз 54-ох локалних комитетох у 28 державох у Европи. Вкупне число членох 320, од хторих коло 40 активни члени. Циль тей орґанизациї же би ше студенти зоз цалей Европи поупознавали прейґ рижних проєктох, семинарох, конґресох и вельких подобних збуваньох хтори ше орґанизує. – Путованя найчастейши причини пре хтори ше студенти учленюю до орґанизациї. Попри тим, члени тей орґанизациї можу усовершиц свойо схопносци, участвовац на рижних проєктох и академийох, а тиж през тоту драгу можу одкриц свойо нови квалитети. У зависносци яки ше проєкт вибере, постоя рижни функциї, як цо главни орґанизатор, координаторе за розлични позициї, а єст и тими хтори помагаю координатором – визначує Антония.

– Указала ше ми нагода же бим була координатор на тим проєкту. Можем повесц же то найвекше виволанє хторе сом прилапела. Тогорочни KОNTEH на хторим зме вредно робели дзевец мешаци успишно реализовали осем члени нашей орґанизациї. За тоти дзевец мешаци сом вельо напредовала у комуникацийних схопносцох, научела сом як буц самоинициятивна особа, а тиж и як каждодньово робиц у тиму з людзми. Студенти, попри тим же упознаю нових товаришох и препутую цалу Европу, през рижни проєкти на хторих буду участвовац, або их орґанизовац, можу научиц як на формални способ комуниковац зоз компаниями, плановац нови проєкти, и пририхтац ше за будуцу роботу хтора их чека после

законченого факултета – толкує наша собешеднїца. Тимску роботу ше вше почитує и праве у орґанизациї яка постої на Факултету технїчних наукох, учи ше як вона функционує и як ше планую и реализую активносци. – Тимска робота вше найважнєйша. Єден з цильох тей орґанизациї то и научиц членох же би робели у векших ґрупох, почитовали цудзи думаня, вислухали єдни других и же би у каждей хвильки дзечнє помогли своїм товаришом. Робота у тиму интересантна, продуктивнєйша и креативнєйша – приповеда Антония. Добра орґанизация половка роботи. Обовязки на факултету и членство у

студентскей орґанизациї мож укомбиновац и буц успишни и визначни на обидвох бокох. Наша собешеднїца гвари же членство у орґанизациї одбера тельо часу кельо особа порихтана уложиц до самей орґанизациї. Вона визначує же єй кажди дзень виполнєти зоз обовязками, а то ю мотивує же би була ище успишнєйша и же би себе каждодньово поставяла векши цилї. Остатнї рок чувствовац пошлїдки Covid-19 у шицких сферох живота, та так и Монарова визначує же хвилькова ситуация хтора актуална у цалим швеце, погубела и каждодньове функционованє їх орґанизациї. – Єден з проблемох то нєможлївосц орґанизованя KОNTEH сайма у просторийох Факултета технїчних наукох, алє зме ше преруцели на орґанизованє того Сайму у онлайн формату. Путованя, нажаль, нє були можлїви, друженя були орґанизовани онлайн, а тераз починаме и зоз друженями наживо – цо зме лєдво дочекали – заключує Антония. МАК 6-7/2021 ///

9


МАК-ОВ КОЛАЖ

Леонтий Сивч, школяр трецей класи руского оддзелєня Ґимназиї „Петро Кузмяк” Специялна награда за литературну роботу на конкурсу „Швет без войни – дзеци бешедую”, котри орґанизовало „Здруженє сербско-русийского приятельства” зоз Шиду

„СТРАХ ЖИВОТУ БЛАЦИ ЧЕСЦ ЧАСТО” – (ПЕТАР ПЕТРОВИЧ НЄҐОШ)

Прешли уж 7 годзини од вислухованя. Абсолутно шицким присутним твари були висушени. Судия анї нє подумовал же би ше судзенє могло аж нательо одлужиц. Алфийова твар була облята зоз знойом од нєнормалних температурох, а знал добре же вибрал жиц у тих тропских предїлох лєм пре ню, Кристину. Любов процив котрей є тераз на суду, правим суду. Кристина була цалком змирена, чарни власи єй мали окремну блїщацосц у Алфийових очох, вироятнє пре подумку же их нїґда вецей нє доруши. Окуляри за слунко єй прикрили очи и додали вельо озбильносци. Кажда хвилька судзеня мала критичну важносц. Присутна родзина були як навияче, велька морална потримовка бидним людзом. Дробни пременки на тварох зменьовали ше през бешеду. Одразу, Алфи пада зоз карсцеля и постава безсвидоми. – „Алфиии!?” – скричала мац котра шедзела на другим концу просториї. Воздух дожил огромну пременку. Простория у котрей ше судзенє отримовало нє мала досц облаки, алє понеже праве тот дзень була пекота яка потераз ище нєзаписана, слунко було таке моцне як кед би сцело випиц душу дакому. Єдна за другу, глави ше обрацали же би випровадзели цо зоз Алфийом. Нє прешло анї пейц минути и сцигол амбулантни авто. Алфи ше нє будзел. Судия наглашел же ше судзенє дочасово претаргує, а потим шлїдзел барз моцни галайк. Алфия винєсли до комбия дзе бул зохабени сам себе. Знали од давна же вон сам нє функционує и же му у каждим крочаю у живоце руку тримала мац. Так и у тим, зохабени сам себе, а и своєй мацери, борел ше вжац маєток своєй бувшей жени. Найвекшу нєприємносц анї нє дознал. Нє могол чуц як му шицка родзина обрацела хрибет у таких чежких часох за ньго. – „Знала сом же би шицко лєм за себе сцел прилапиц, алє би ми анї на розум нє спадло же би ци нож до хрибта заджобнул.” – поцихи гуторела Кристини Алфийова тета Ненси. – „Шицки тоти роки... анї сом нє почувствовала же би ми дацо таке порихтал.” – з розчарованим гласом одвитовала Кристина. Можебуц и лєпше же нє чул. Мал вон уж о чим штудирац. Ша вон ище кед лєжал пред карсцельом пришол ґу себе, лєм нє сцел отвориц очи. Знал добре же кед би их отворел, створел би вельку тензию медзи присутнима, а поготов же би страцел кредити при судийови. Вожел ше спокойно у комбию док анї єдна пара очох нє була унапряменa на ньго. За ньго була идеална хвилька же би ше оддалєл од того вичерпного процесу судзеня. Заш лєм, знал и сам же є виновати и праве го тото чувство провадзело.

10

\\\ МАК 6-7/2021


МАК-ОВ КОЛАЖ

Здогадовал ше найкрасших хвилькох зоз Кристину, нормално, и далєй му була найвекша любов. Препровадзела зоз нїм найчежши часи и найкрасши авантури. Нє могол вериц же бул таки галави. Ище менєй могол вериц же го анї єден колеґа з високо-котираней психиятриї нє пришол потримац, а отримовал з нїма барз блїзки приятельства. Чувствовал и сам же є у мертвей улїци, делириюму. Алкогол го прешли днї нє лєм виєдол, алє и нагнал шицких же би му обрацели хрибет, окрем мацери. Здогаднул ше розгварки зоз Хансом, ценєним колеґом психиятром, кед пияни пришол на роботу и поносовал ше же є вецей нє таки сиґурни чи будзе мац кров над главу. Сам себе у глави толковал деталї тей павзи дзе виявел подозривосц до своєй жени. Вецей ше нє сцел здогадовац. Далєй шлїдзели чежки лаца и клятви зоз тей пияней души. Було зле, алє щире. Другим людзом ище вецей гварел. Сушедове були свидоми же му покошена трава опрез обисца була од церкви важнєйша. Нє сцели потримац його становиска гоч бул прокламовани як єден з уважених психиятрох. Кажда сушеда знала же Кристинка була як бидна служнїца йому, алє вельки церень у оку бо на документох хижи було и єй мено. Нє вицерпел же ше остатнї два мешаци ошлєбодзела и же почала дихац на нос. Цали час думал же трима обисце у своїх рукох и контроловал ю без претаргнуца, алє цошка ше вимкло и похопел же то нє була контрола, алє страх. Горуца простория суду и далєй була полна. Людзе зоз застаранима тварами шедзели нємо и чекали же би ше судзенє предлужело. Прешло уж два годзини як Алфи спаднул и наступела подполна апатия. Шицких их порушал гласни млаток. Ґримаси присутних ше у єдней хвильки преврацели на благи, нєутрални ошмих котри нависцовал конєц чежкого процесу. До шпиталю нєодлуга сцигло обвисценє. Алфи без реакциї дочекал вистки, нє наздаваюци ше доброму концу. Чувство одразу нє було лагодне. Очиглядне було же єдна особа бранї уход до просториї дзе одбувал Алфи. – „Мушиме вас розчаровац, страцели сце.” – сообщела му жена у билим мантилу. – „Алфи! Ставай!... АЛФИ!?” – гласно кричал чувар док клопоцел по решеткох. – „Нєшка два роки як ци жена... умарла... маш право одвоїц заробок зоз дружтвеного хасну за квеце” – предлужує чувар. Алфи чуха очи, кирвави як и дзень кед закончел у гарешту, и з вельку ганьбу маха зоз главу. – „Цо ше случело?” – зоз збунєтим гласом питал ше Алфи. Зоз вельким самодовирийом попатрел на гарештанца котри з нїм дзелєл келию, обрацел ше и врацел спац. МАК 6-7/2021 ///

11


УПЕЧАТКИ

Валентина Салаґ Проза

КАЖДИ ЧЛОВЕК ГВИЗДА ЗА СЕБЕ Блукаюци єдней ноци, сама, по драгох того швета запатрела сом ше до нєба. Гвизди. Нєбески цела хтори зарюю зоз свою шветлосцу, кажда за себе, на свой окремни способ. У нашей ґалаксиї преценює ше же єст коло 200 милиярди гвизди. Поведла бим же под час постояня планети Жеми, по нєй ходзело исте таке, кед нє и векше, число людзох – „жемских гвиздох”. Данило Киш у своєй приповедки „Енциклопедия мертвих” прекрашнє на єден єдноставни, а заш лєм окремни способ, описує живот єдного чловека. Цалком обичного чловека хтори нє мал даяки огромни уплїв на цали швет, алє заш лєм мал вельке значенє у животох велїх людзох. Нєшка, кед бизме пробовали описац живот єдного чловека, було би барз чежко видвоїц даяки його окремни прикмети, понеже жиєме у чаше у хторим ше шицки намагаю буц исти, буц як дахто други, нє глєдаюци свою наменку на тим швеце. Людзе як кед би виходзели зоз даякей фабрики бабкох, дзе кажда бабка цалком иста, анї єдна нє ма дацо окремне у себе. Швет постава єдно шиве место, без фарбох, без любови, без щесца. Думам же людзе беру живот здраве за готове, нє видза кельо наисце вони важни и кельо праве вони уплївую на цали универзум. Кажди чловек ма свой задаток на тей планети, лєм треба же би го пренашол. Як цо кажда гвизда швици на свой способ, так и кажди чловек треба же би бул окремни на свой способ. Данило Киш гвари „Нїґда ше нїч нє повторює у историї людского єства, шицко цо на перши попатрунок випатра исте, лєдво же є подобне”, нє постоя двоме исти чловекове, або два исти жени. Кажде гвизда за себе. Нормално, як и гвизди, даєден чловек швици моцнєйше, даєден слабше, даєден блядше, а даєден цмейше. Дакому судзене же би менял швет, а дахто ту лєм же би збогацел дачий живот, же би му злєпшал даяки период. Нажаль, вельке число людзох ше вецей анї нє намага же би посцигли тоту свою наймоцнєйшу шветлосц, алє лєм оганяю даяки идеал чловека хтори у ствари анї нє постої, прето же чловек нє може буц совершени. Бог на дзень нашого народзеня каждому з нас да єден дар, даяки талант хтори нам помогнє же бизме нашли свою наменку на планети Жеми, з хторим ше видвоїме од маси людзох и з хторим пренайдземе правого себе. Велька часц шветовей популациї тот талант нїґда анї нє вихаснує, лєм го зохаби най гнїє даґдзе у куце хижи, заруцени споза ормана, або скрити под посцелю. Тото дїло у мнє пребудзело якешик нове жаданє за животом, же бим го виполнєла по максимум. Одлучела сом цо менєй гуториц „нє” нагодом хтори ше случа можебуц лєм раз у живоце. Нагнало ме же бим роздумала о своїх поступкох и о шицким цо сом препущела. Похопела сом яки живот кратки и же ше нє шмем зєдинїц з околїском, алє треба же бим зробела шицко цо у моєй моци же бим ше видвоєла и на концу того прекрасного путованя була щешлїва и задовольна зоз животом хтори сом прежила.

12

\\\ МАК 6-7/2021


ФРАЗИ И ВИРАЗИ Пририхтала МАК-ова редакция

ИЩЕ РАЗ

– НЄ ТАК, АЛЄ ТАК У прешлим чишлє нє могли стануц шицки сербски слова хтори ше уж барз „уцагли” до рускей бешеди, а хтори млади нєшка часто хасную, та ниа ище даскельо приклади (нє примери):

Нє редовни, алє порядни. Нє оптерецени, алє обтерховани. Нє супротни, алє процивни. Нє например, алє наприклад. Нє ґодишнї одмор, алє рочни одпочивок. Нє идземе до Буґарскей и Ґрчкей, алє до Болгарскей и Греческей. Нє подсетиц, алє здогаднуц. Нє успомена, алє памятка. Нє личи, алє здабе. Нє поновиц, алє повториц. Нє успориц, алє спомалшиц. МАК 6-7/2021 ///

13


ҐИМНАЗИЯ И Я Мая Зазуляк Гарди Представяме бувших школярох керестурскей Ґимназиї „Петро Кузмяк”

ДЗЕ СУ И ЦО РОБЯ Маю щесца тоти хтори одмалючка знаю цо єдного дня сцу робиц, та ше им вец анї нє чежко одлучиц до хторей штреднєй школи ше упишу. Медзитим, вироятнє заш лєм єст вецей тих хторим на штернац-петнац роки нє лєгко надумац кадзи далєй, та за нїх добри вибор може буц ґимназия. Думам же шицки знаце же маме ґимназию и на руским язику, у хторей ше вишколовали велї млади, нєшка успишни студенти, лєбо фаховци у своїх обласцох. Ми вам представяме даєдних з нїх.

Моника Новта, Руски Керестур/Киченер: Ґимназию сом закончела 2004. року. Було нас 16 школярох, векшина з Керестура, а мали зме и єдну школярку зоз Коцура и єдну з Вербасу. Любим ше здогадовац на ґимназийски часи. Як гваря good old times. Думам же сом мала вельо щесца же зме могли мац годзини у Замки. Мнє тот будинок дал окремни шмек тим часом. И, нормално, сами школяре. После Ґимназиї сом пошла на Филолоґийни факултет у Беоґрадзе, студирац Польски язик и литературу. То сом у медзичаше зохабела, и вец сом у Монтреалу закончела Фотоґрафию на Dawson коледжу, Штредньовиковну историю на Универзитету Waterloo, тиж так и мастер на истим факултету и вец post-grad програму TESL, за викладанє анґлийского як другого странского язика. Тераз робим на Conestoga коледжу, на LINC програми, викладам анґлийски людзом хтори имиґрyю до Канади. Моя робота подрозумює викладац анґлийски язик и канадску културу и историю, же би ше школяре лєгчейше интеґровали до дружтва.

• Алумнистох Школи „Петро Кузмяк”, односно єй бувших школярох, можеце провадзиц и у Фейсбук ґрупи „Petro Kuzmjak ALUMNI”

14

\\\ МАК 6-7/2021


ҐИМНАЗИЯ И Я

Ася Папуґа, Руски Керестур/Нови Сад: Ґимназию сом закончела 2005. року. На концу нас було 17 у оддзелєню, зоз Руского Керестура, Коцура и Дюрдьова. Памятки на Ґимназию добри и кед подумам на тот час, подумам на єден безбрижни период. Складали зме ше, шалєли ше, професоре були ОК. После Ґимназиї сом закончела Катедру за руски язик и литературу на Филозофским факултету у Новим Садзе. Тераз робим як новинар у Рускей редакциї Радио Нового Саду.

Роберт Джуджар, Руски Керестур/Австралия: Ґимназию сом закончел 2008. року. У класи нас було вецей як 20 школярох (число ше меняло з рока на рок, понеже нови школяре пришли, а дзепоєдни и пошли). Векшина зме були зоз Керестура, док зме мали и єдну школярку зоз Вербасу, и єдного школяра зоз Дюрдьова. Зоз Ґимназиї ми остали барз приємни памятки, бул то прекрасни период. Як класа и товарише зме були вше зложни, и кед добре паметам, були зме познати як найвекше руске оддзелєнє. У учальнї нїґда нє було допито, понеже зме нонстоп дацо франтовали, а звонка учальнї зме часто правели вилєти роштиляня на базену и при беґелю. Мнє школованє у Ґимназиї прелєцело барз швидко, зоз велїма квалитетнима преподаванями, а тиж так и зоз рижнима активносцами попри основних предметох, то були секциї астрономиї и робота у часопису „TimeOut”. После Ґимназиї сом закончел основни студиї Физики 2014. року у Новим Садзе, потим мастер Астрофизики 2016. року у Австриї и Италиї, и потим сом докторовал на Астрофизики 2020. року у Австралиї. Хвильково сом нєзаняти и активно посилам прияви за роботу у обласци Науки податкох (Data Science). У медзичаше робим на своїх проєктох програмованя и астрофизики, дзе сом у обласци програмованя нєдавно обявел „Distribution Analyser” – веб апликацию за випитованє рижних дистрибуцийох. Кед слово о астрофизики, робим на проєкту випитованя персценястих ґалаксийох. МАК 6-7/2021 ///

15


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ

Мария Горняк и Силвия Маґоч „Знанє за отримуюци розвой” у Петници

РОЗДУМОВАЦ, ПИСАЦ И ВИГЛЄДОВАЦ ЯК НАУКОВЦИ

Проєкт зме писали зоз професорку биолоґиї у фебруару. Початна идея була записана и послата на конкурс. Главна тема и циль нашого проєкту зменшанє хаснованя пестицидох и звекшанє рижнородносци опращковачох. На конкурсу участвовали коло 100 школи, од котрих вибрани 15 и послати до Петници на дальши преподаваня и докончованя проєктох. Наша школа була єдна з вибраних. До Петници зме пошли 15. мая. Кед зме там сцигли, мали зме кратке упознаванє з другима школярами, шейтанє и обиходзенє цалого комплексу Петници. Анї єдна з нас двох нє були там скорей, та нам шицки будинки и цале место з початку було компликоване, алє и барз фине. Окреме нам ше пачели богата библиотека, будинок зоз лабораториями, хижи у котрих зме були змесцени и кантина (поготов єдзенє 😊).

16

\\\ МАК 6-7/2021

Од соботи, кеди зме пришли, та по одход зме каждодньово мали по вецей преподаваня. Преподаваня звичайно тирвали коло два годзини. Понеже було досц напарте, мали зме помедзи и павзи од по 20 минути же бизме ше одпочинули, вишли кус вонка вєдно бавиц УНО карти, лєбо поєсц славни Петнїцки чизкейк. Єден дзень зме на векшей павзи вєдно зоз студентами обишли Петнїцку пещеру. Мали зме рижни преподаваня з професорами котри робя у Петници, зоз преподавачами з факултетох и з иножемства. Теми преподаваньох були о младежским активизму, образованю у Сербиї, роботох у будучносци, туризму, еколоґиї... Шицки теми були облапени и повязани з тему проєкта. Наш задаток бул же бизме зоз шицких тих преподаваньох дацо научели и пробовали викомбиновац з нашим проєктом. Змаганє ище вше нє докончене. Початну идею котру зме мали у фебруару зме тераз баржей преучели, одредзени елементи вируцели, а даєдни и уруцели.

З помоцу преподавачох и студентох видзели зме хиби, алє и добри боки проєкту, на котрих ше муши ище робиц. Финална робота ше ище ма зєдинїц и послац, а вец чекац же яки резултати буду. Гоч ше наздаваме же зме зробели добру роботу котра на концу будзе наградзена, заш лєм, кед ше проєкт нє уда, нїч нє трациме. Час котри зме препровадзели роздумуюци о єдней такей теми барз добре вихасновани. Саме искуство путованя и пребуваня у Петници єдно значне искуство. Попри тим же зме научели досц о еколоґиї, отримуюцим розвою, политики и образованю, видзели зме и научели спатриц ствари з других углох. Думам же нам ше отворел ище єден облак през котри на иншаки способ можеме патриц на дружтво и швет коло себе. Научели зме роздумовац, писац и виглєдовац як науковци. И гоч нас ютре можебуц живот нє однєше на драгу науки, то заш лєм єдно важне животне искуство.

Фото: Петница

Наша школа „Петро Кузмяк” участвовала у проєкту Европскей униї „Знанє за отримуюци розвой”, котри ше отримовал у Петници од 15. по 19. май.


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ makmagazine.bandcamp.com

МАК-ОВ МУЗИЧНИ КАМП Сцели бисце слухац руску забавну музику, а нє знаце дзе ю можеце найсц? Удуркайце www.ruskeslovo.com, потим идзце на рубрику МАК, а вец и на МАКCD. Так дойдзеце на сайт makmagazine.bandcamp. com, дзе обявени вецей як 20 музични албуми, хтори вишли у едициї МАКCD, як и даскельо синґли младих музичарох. Ту можеце послухац, наприклад, албуми „Най жиє Маршал” (20 роки поп-рок музики на руским язику), ґрупох „Brainlow” и „Crazy Cousins”, музику Сашу Палєнкаша, Санї Полдруговей (Дивлякович), Pištu&Reepgun-а, Златка Русковского, алє и албуми „Наша Горнїца – польски Лемки” 1 и 2 итд. Тиж так, шицки шпиванки мож и безплатно презняц. Статистика указує же у маю на makmagazine.bandcamp. com музика слухана 546раз, а вкупно, одкеди МАК положел албуми и синґли на тот сайт, аж 26 458-раз. Найслуханша шпиванка тераз була „Под стреху” зоз албума „Еротика Рутеника”, а и други композициї зоз того албума кажди мешац барз слухани. МАК 6-7/2021 ///

17


СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ

Янко Хома Hard Enduro

СПОСОБ УЖИВАНЯ У ПРИРОДИ И МОТОРКИ Зоз тей нагоди, у рубрики Спорт и рекреация упознаме ше зоз єдним цалком нєзвичайним, алє барз интересантним способом уживаня у природи и моторкох. Ваньо Виславски, млади фамелийни чловек зоз Керестура, ма окремне интересованє и гоби у хторим ужива у шлєбодним чаше. За сам початок, цо то Weekend Enduro Therapy? Ваньо Виславски: Weekend Enduro Therapy то у ствари урядова назва мойого Ют’юб каналу, на хторим сцем приблїжиц людзом тото цо ме интересує и зоз чим ше занїмам у шлєбодним чаше. Там кладзем знїмки зоз змаганьох на хторих сом потераз участвовал и ище даяки ствари, як цо пририхтованя и вежбанє за змаганє. Циль ми приблїжиц людзом тоту файту спорта, указац на тото же єст ище даяки файти спорту, коло фодбалу, кошарки, рукомету, одбойки итд. Кеди и як це заинтересовал тот гоби? В.В: Одмалючка ме прицаговали моторки, оддавна сом мал такв. „апенца”, а першу векшу моторку сом купел на 25 роки. Тот конар спорту ше наволує Hard Endurо, то offroad файта мотоспорту, дзе ше зоз помоцу моторки преходзи рижни нєприступачни терени. Любим природу, и на моторки вельо вецей можем видзиц и ужиц, и так сом дошол до Hard

18

\\\ МАК 6-7/2021

Endura. Пешо ше барз чежко и помали идзе през природу, док на моторки то швидше и динамичнєйше. Цо важне за тоту файту мотоспорта? Цо биш визначел як найзначнєйше? В.В: Треба визначиц же зоз купованьом добрей моторки, важне себе купиц и защитну опрему (чижми, щитнїк за перша, хрибет, шию, кациґу...), понеже защита барз значна у тей файти мотоспорта. Тиж, барз важне искуство и технїка за звладованє даяких препреченьох. На яки способ орґанизовани тот конар мотоспорту у Сербиї? В.В: Єст урядово змаганя, дзе ше през рок, од яри до єшенї орґанизує обегованя на рижних местох у Сербиї. Рочно ше орґанизує 5-6 змаганя, дзе найвекше змаганє каждого року на Тари, а тиж ше отримує и на Дивчибарох, у Банї Ковилячи итд. На каждим змаганю ше перше гонї квалификациї, дзе ше достава шорне


СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ место на початку обегованя. За два днї змаганя, просеково ше гонї вецей як 100 км по змаганю, по нє барз приступачним терену. Понеже ши зоз ровнїни, як отримуєш „кондицию” за прикри и нєприступачни терени? В.В: Мам направени полиґон дзе, кед ми час и обовязки допущую, пойдзем и дакус ше вожим за свою душу, випробуєм даяки технїки воженя итд. Твардоглави сом, и знам даєдни ствари повториц вельо раз, бо сцем и мам дзеку звладац даяки технїки воженя. Як часто ше случую калїченя? В.В: Гоч зме фул опремени, калїченя досц части. Ставци, лиґаменти, локци, плєца... шицко то подложне за векши, або менши калїченя. Яке думанє твоїх блїзших и твоїх товаришох о спорту зоз хторим ше занїмаш? В.В: Шицки маю позитивне думанє, потримую ме. Блїзши ми лєм надпоминаю най меркуєм на себе. Яки твой циль и плани за будуци часи? В.В: Мой першобутни циль то представиц тоту файту мотоспорту, през мойо видео знїмки на Ют’юбу. То ми мотивация и за далєй, робиц на тих знїмкох и приблїжованю другим людзом Hard Enduro, а тиж и участвовац и далєй на урядових змаганьох кельо ми обовязки допуща. Мам и даяки идеї о знїманю едукативних туториялох, хтори бим любел поробиц у даяким блїзшим периодзе.

Кед вас тот текст зацикавел, и пребудзел у вас интересованє за Ваньово дожица на змаганьох, найдзце його канал на Ют’юбу (Weekend Enduro therapy) и одпатьце видео записи хтори направел на тоту тему, субскрайбуйце го и лайкуйце. МАК 6-7/2021 ///

19


ЧИ МА ЧАС СЕБ УПОЗНАЙ СЕБЕ

Соня Алексич, дипломовани психолоґ Тест

Понагляце? Маце упечаток же вам тото виреченє „Допито ми, цо най робим?” котре можебуц було присутне у вашим дзецинстве, тераз єдноставно хиби? Дзекеди у оганяню за каждодньовосцу, кладземе обовязки скорей себе, а наш мир, нашо гобиї чекаю лєпши днї, розтерхованши розпорядок? Дознай чи ши занєдзбал/а себе, a кед гей, попробуй применїц дати совити.

1. Кеди ши остатнїраз пречитал/а кнїжку зоз задовольства? ■ прешлого року ★ часто почнєм читац кнїжку, алє ю нє закончим ● прешлого тижня ✚ прешлого мешаца

2. Маш гоби – писанє, танєц, шпиванє, програмованє... И занїмаш ше з тим... ■ у ствари баш анї нє мам часу ★ нє пренашол/ла сом гоби котри би ме зацикавел ● два раз тижньово ✚ два раз мешачно

3. Кед биш на роботним столу могол/ла тримац лєм єдну ствар, цо би то було?

★ ● ✚ ■

годзинка слика своїх найблїзших папер и пенкало планер

4. Як часто през дзень чувствуєш вистатосц?

● ✚ ★ ■

вше кед ствари постаню напарти позно вечар, дакеди и пополадню рано, вечар звичайно и пополадню вше сом дакус вистати/а

5. Знаш котру кнїжку биш пречитал/а, хтори филм або представу биш одпатрел/а? ★ нє сиґурни/на сом цо ше интересантне збува ● нормално, єст даскельо ствари котри бим жадал/а зробиц ✚ єст єден филм котри ми препоручели ■ нє могол/ла бим ище и тото положиц на розпорядок

20

\\\ МАК 6-7/2021

6. Як часто вежбаш?

● ✚ ★ ■

раз тижньово пейц раз, шейсц раз тижньово нє любим вежбац голєм три раз тижньово

7. Кеди ши остатнїраз бул/а даґдзе сам/а?

★ прешлого тижня ■ нє можем ше здогаднуц ● нєшка ✚ того тижня

8. Дньово на телефону препровадзуєш...

★ ■ ● ✚

даскельо годзини постої час без телефона? найвецей пол годзини найвецей годзину

9. У звичайним роботним/школским тижню найбаржей ци жаль же ши...

● пробовал/а зробиц превельо ствари ✚ же ци кажда минута була випланована ★ же ши страцел/а превельо часу пре свою нєорґанизованосц ■ патрел/а ТВ емисиї котри були чисте траценє часу 10. У звичайним роботним/школским тижню найбаржей ци жаль же ши нє...

★ виплановал/а лєпше час ● пошол/ла на виставу/кафу/филм на котри ши жадал/а пойсц ✚ сцигол/ла вежбац кельо ши жадал/а ■ препровадзел/а вецей часу з леґиньом/ дзивку/товаришами/фамелию


И АШ СУ ЗА БЕ? УПОЗНАЙ СЕБЕ

11. Кед биш свой живот описал/а як пейзаж, вироятно би випатрал як...

● ★ ■ ✚

габово, широки брещки густи, буйни лєс високи стиновити гори знємирене морйо

Резултати:

Найвецей ■ ОДЛУЧНИ/НА ЖЕ БИШ ПОСЦИГНУЛ/ЛА ШИЦКО

На себе пребераш превельо обовязки и одвичательносци и часто идзеш до дробнїцох же би шицко було совершено. Пре дробнїци ци часто вимкню важнєйши ствари, наприклад, чи уживаш у тим шицким? Чи ци остава досц часу за тото цо любиш? Стараш ше о себе кельо ше стараш и о людзох коло себе? Часто особи котри маю найвецей енерґиї постаню найвистатши.

Совит: Спомалш дакус. Та цо кед кавч нє намесциш такой, або нє поробиш такой домашнї задаток? Нє забудз поглєдац помоц и од своїх найблїзших. Нїхто нє може ношиц сам шицку терху. Накруц аларм скорей 15 минути же биш на мире попил/а кафу, або лєм пошедзел/а у цихосци. Нє мушиш ше такой з кавча уруцовац до пиятей швидкосци. Виключ дакеди телефон, оможлїв себе длуге туширанє... Найвецей ★ ТРАЦИШ БИТКУ, АЛЄ ШЕ НАМАГАШ

Жадал/а биш дакус часу за себе, алє ци ше го нє удава видвоїц, можебуц прето же нє знаш вихасновац драгоцини минути, або думаш же дацо нє можеш положиц на свой розпорядок, бо го нє сцигнєш поробиц. Випитай свойо жаданя подробнєйше. Цо наисце любиш робиц? Цо ци важне? Роздумай о своїх звикнуцох и одлуч на котри способ реорґанизуєш и лєпше вихаснуєш свой час. Кед вшадзи пожнїш и кажди дзень ци прекратки, ясно же робуєш часу, а то муши престац.

Совит: Роздумай кельо ци наисце треба часу же би ствари функционовали и направ окремни розпорядок за себе. Превежнї контролу над гаосом и постав гранїци прейґ хторих твойо обовязки нє шму исц. З другого боку, час лєм за це. Найвецей ✚ ЧЕЖИШ РОВНОВАГИ

Нєсподзиванє – вироятно схопнєйше управяш зоз своїм часом як цо ши думал/а. Жадаш и пробуєш свойо обовязки и интереси привесц до ровноваги, гоч ци ше дакеди видзи же ци ше нїґда нє уда, твоя упартосц дава резултати. Меняй ствари за себе и за людзох котри це окружую. Мали ствари котри нам помагаю же бизме остали здравого розуму даваю вельки резултати. Будз лєпши/а ґу себе, достаточни и дробнїци: куп себе квице, кнїжку, прешейтай ше по парку... – то це опущи и да часу за роздумованє. Совит: Видвой 15 минути дньово за себе и опать чи ци то зруйнує цали розпорядок. Сиґурно же нє. Пречитай 10 боки кнїжки пред спаньом, дописуй ше з товаришами на интеренту, або ше заври до хижи, шеднї до приємней фотелї, заври очи и уживай у цихосци. Найвецей ● УСКЛАДЗЕНИ И ЕФИКАСНИ

Винчуєме, удало ци ши посцигнуц компромис зоз собу – тото цо мушиш, зробиш найлєпше цо можеш и нє нервираш ше вельо коло того. Флексибилни/на ши, алє ефикасни/на, знаш як себе вилагодзиц и добре вихасновац шлєбодни час. Добре знаш цо ци у живоце важне и намагаш ше пренайсц час лєм за себе. Совит: Предлуж ше так добре старац о себе, а до того уключ и нови искуствия котри це збогаца: наприклад, можеш пробовац розлични активносци, читай кнїжки писательох котрих ши скорей нє читал/а, лєбо пробуй даяку файту гуманитарней роботи. Дай мриї на волю. МАК 6-7/2021 ///

21


АЛТ ШОУ У МАК-У „Емисия за младих – АЛТ шоу”, каждей стреди од 21:30 г и репризно штварток од 12:30 г на габох Радио Нового Саду (92, 100, и 107,1 меґагерци) Андрей Орос Ище єдна сезона „Фантази зналцох”

ТОГО РОКУ ИЩЕ ВЕЦЕЙ

ЗАРАЖЕНИХ Як мой ґлумецки колеґа Себастиян Няради писал прешлого року, у Руским Керестуре ше, найбаржей при хлопох, почала шириц „хорота” ґу апликациї „Fantasy Premier League”. У новей сезони 2020/2021 число заражених „Фантази зналцох” ше звекшало, та тогорочне змаганє у тей нашей ґрупи закончели 56 хлопи котри кажди тидзень допивали своїм найблїзшим зоз тим же кельо поени освоєли. Же би ше потолковало тим котри нє знаю о чим слово, „Fantasy Premier League” апликация на телефону, а мож бавиц и прейґ компютера, у котрей можеце направиц свой имаґинарни фодбалски тим составени зоз правих фодбалерох зоз анґлийскей Премиєр лиґи, котри даваю и примаю ґоли, маю асистенциї, доставаю жовти и червени картони, а шицко тото ше, по уж утвердзених правилох, преноши до поенох котри достава бавяч котрого маце у своєй екипи.

22

\\\ МАК 6-7/2021

На самим початку, по своїм жаданю вибереце назву тиму и достанєце 100 милиони, же бисце до свойого тиму купели 15 бавячох. Лоґично, жадаце вибрац тих котри буду давац найвецей ґоли, лєбо мац найвецей асистенциї, алє компликациї наставаю кед похопице же єден таки добри бавяч кошта и по 14 милиони имаґинарного пенєжу, та гоч вам математика и нє моцнєйши бок, швидко похопице же вам будзе требац досц „страценого часу” на правенє свойого тиму. Кед сезона почнє, кажди тидзень утвердзуєце свойо познаванє анґлийского фодбалу так же знова кориґуєце свой тим. Дахто розштудира даскельо днї о тим, а дахто, кед нє забудзе (яґод я), то пороби пейц минути скорей „дедлайну”. Треба наглашиц же можеце участвовац у кельо лєм пожадаце лиґох, так же бисце мали вецей нагоди у даєдней з нїх буц на самим верху. И так дзевец мешаци маце ище єдну причину у живоце за нервованє, лєбо вигварку за тото же прецо сце нєшка „станули на лїву ногу”.

Кед же ше жадаце приключиц до того „бависка”, а сцеце ше презнац яки то тоти утвердзени правила за доставанє поенох, можеце то пренайсц барз лєгко на Ґуґлу, лєбо пречитац у прешлорочним авґустовскосептемберским двочислу МАК-у у котрим Себкер на 20. и 21. боку шицко подробнє потплковал (за тих котри нє маю архиву МАК-у дома, лєбо им єдноставнєйше читац у електронскей форми, лєм провадзце тот линк и шицко вам будзе ясне: https://issuu. com/mak.magazine/docs/mak_89_web_08359311483584). Кед вам после того тексту дацо и далєй нє ясне, а жадаце ше нам приключиц у нервованю и фанатичним провадзеню фодбалу, можеце ше явиц авторови того тексту на дружтвених мрежох, лєбо ше приключиц до ґрупи на Вайберу, та вам шицко потолкуєме. По початок новей сезони, спортски поздрав! П.С. За тих котри ше нє можу сцерпиц, почало Европске першенство у фодбалу, та маце апликацию и за тото змаганє.


АЛТ ШОУ У МАК-У Як на самим початку гварене, у тей керестурскей ґрупи (у котрей було и людзох котри нє зоз валалу) участвовали 56 бавяче. На основи догварки котру зме мали у Вайбер ґрупи „Фантази зналци”, хто жадал могол ше змагац и за награди так же ше на самим початку давало по 1 000 динари, а наградни фонд подзелєли перши три места. Того року першу награду освоєл Борис Регак зоз тимом „FC Keoz”, други бул автор того тексту зоз тимом „FK Vjeternik”, а треце место освоєл Матей Саянкович зоз тимом „FC Everton”. Першопласовани Регак указал же є наисце прави „зналац” з оглядом на тото же ше уж даскельо кола пред конєц сезони знало же го нє можеме здогонїц. Шветочне додзельованє наградох було 23. мая у Руским Керестуре, кед ше бавело остатнє коло сезони 2020/2021. После пригодней културно-уметнїцкей програми, котру пририхтали члени ґрупи, „зналци” до ранших годзинох сумировали упечатки о сезони котра за нїма.

Прешлорочни и тогорочни „зналац”, Денис Югик и Борис Регак МАК 6-7/2021 ///

23


ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У

YouTube → Evo ništa Михайло Планкош

СЛУНЕЧКО Мам циль и поробим шицко цо можем най го посцигнєм. Шицко. Кед го посцигнєм, я постанєм лєпша особа. Нєт нїч инше прецо бим бул щешлїви. Алє цо кед даґдзе опрез циля зрозумим же бим мушел постац друга особа же бим го посцигнул? Цалком друга особа. Пременїц свой випатрунок, роздумованє, обичаї, дружтво? Мала мис Щесце, як перше, комедия у драже (кед витримаце перши, депресивни, дзешец минути). Филм провадзи єдну „дисфункционалну фамелию” хтора пробує вилагодзиц дзивочки так же ю, на своїм фолксваґен комбию, одвежу на єдно змаганє за мис красоти. Же би ю одведли на ревию, муша прейсц през цали америцки континент. Путованє прейґ держави, cross country road-trip, єден зоз симпатичнєйших обичайох котри Амере часто споминаю у филмох. Єст ту вшелїякей комедиї у драже... губи ше им авто, забуду дакого на бензинскей пумпи и стретаю койдзеяки чуда на драги. Мнє барз мили тот жанр. Забавне ми патриц людзох хтори ше

24

\\\ МАК 6-7/2021

вадза у стред нїчого при драги док им ше кури з авта, и уживац у красотох хтори ше вше указую. З єдного боку ми лєгко же нє праве я у тей ситуациї, а з другого боку анї за нїх ше нє старам, бо знам же и я вше сцигнул по дом. Окрем того, тим филмом ше удава крашнє илустровац метафоричну драгу хтору актере преходза од думкох зоз хторима рушели на початку филма, по попатрунок на швет з хторим сцигую до свойого циля, хтoри им можебуц теди уж анї нє таки важни. Єст вельо таки филми и видзи ми ше же су шицки одлични. Алє тот окреме добри.

и огранїчую їх прешвеченя и цилї (окрем наймладшого и, за чудо, найстаршого члена дружтва у комбию). У драже ше свашта случує и тото шицко их так розруша, емоцийно и физично, же ше тоти бариєри розпуща до конца филма и з нїх направя єдно функционалне дружтво хторе чува и люби своїх членох. Шицки зохабя свойо фрази и пришаги и на єден способ победза просекови кич каждодньового живота у хторим ми шицки жиєме и хторому зме придати. Посцигнути цилї и успих нас нє правя задовольним, алє нам филм опише молгу хтора нас може розвешелїц.

Почина компликовано и жалосно, як цо сом уж наглашел. Шестра одходзи до шпиталю позберац брата хтори себе пререзал вени. Приводзи го дому у хторим вона бива зоз двоїма дзецми, чловеком лайф коучом хтори мержи лузерох, и чловековим оцом котри „и далєй ма нацистични метки у своїм задку”. Син тинейджер хтори пришагал Ничеовей слики же нє будзе бешедовац док нє постанє пилот, а дзивочку Олив дїдо (dirty old man, цо би повед Хичкок) рихта за єй змаганє и за живот. Шицких одредзую

И ниа, под таким моцним упечатком сом бул после патреня филма же сом ше аж тераз здогаднул же то ту ґлумци и даяки режисер постої. Можебуц тот текст и нє страци вельо кед го нє будзем обтерховйовац зоз лїстину ґлумцох хтору можеце найсц на интернету, анї зоз лїстину Оскарох хтори освоєл. Уживайце у „Little miss Sunshine”!

Фотомонтажа: Михайло Планкош

„Little miss Sunshine”


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ Поезия

Дарко Афич

Адрияна Фейди

ФАРБИ НЄБА ОДЛУКА Погляд прескакує верхи кровох През голи конари глєда фарби нєба У души лєци ято нєвлапених снох А мрия глїбини вселени глєда. Хтошка запалєл заспану душу Як нїґда потераз зоз нїчого ше дзвига Док будзи ме красота нїґда нєвидзена Обнавя ме хтошка и стару волну штрига. Ту сом на пажици, вшадзи лєм красота Обнїмаю ме цалого пахи и трава Док фарби нєба до мнє полня живота Без диху лєжим роздвоєни од себе. Док пребивам гранїци далєки и страшни, Празноту нїчомносци лєм точка ошвицує Дих става, алє шерцо оддуркує... Шицко става... цихосц сцигує... Розлїва ше вшадзи, по вселени моєй мир вона садзи Шицко док става, цихосц сцигує Надїя моя нова у нєй ше радує.

Часто спреведнє змирени вираз твари а нукашня тензия подполно скрита котру у каждей секунди чувствуєм а найволєла бим най ше вонка пита. Думала сом же можем затримац за себе шицки мойо вибрани думки и нагадованя. А вец ше питам же нач ми тот звишок цо забера места и гамує мойо радованя? Будзем на шицко патриц лєм поверхово и чувац свойо шерцо най го нє украдню, дихац опущено док остатнї часци складалки сциха, на свойо праве место нє спадню. Задовольна сом зоз таку свою одлуку же предстояци днї з безбрижносцу зредзим. Дзекуєм дижджу же змил прах з ґарадичох та воздух лїґам, ошмих ширим и боса шедзим.

МАК 6-7/2021 ///

25


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ

Иван Лїкар Проза

СОН После чежкого и напартого дня котри зо мнє вицицал и остатню часточку моци, якошик сом ше порихтал и конєчно лєгнул до посцелї одпочинуц ше. У 21. сторочю швидко жиєме, у велькей оцудзеносци, маме мало часу за себе и нєпреривно робиме же бизме могли „прежиц”, таки живот нїч инше алє преживйованє. Спочатку ми сон нє ишол на очи, преврацал сом ше по посцелї, алє нїяк нє одвитує, потим сом намесцел заглавок зоз наздаваньом же уж раз конєчно зашпим. Лєжал сом так на хрибце, чежки клїпки на очох ми ше помали заверали, а я ше нашол у єдним вельким билим просторе. Нє, нє було нїґдзе нїкого, шицко празне и пусте дзе пановала мертва цихосц. Блукал сом по тим безконєчним билим просторе зоз надїю же можебуц дакого пренайдзем, алє то було даремно. После длугокого часу шейтаня, ноги ме уж почали болїц, надумал сом дакус шеднуц и одпочинуц ше, а потим предлужиц виглєдовац тото празне кральовство. Шеднул сом на жем котра нє мала пах, а на билим нєбе швицела якашик шветлосц котра ми давала надїю. Роздумовал сом же дзе би ше я то могол находзиц, у Раю чи у Пеклє, або можебуц у даяким новим швеце, но вшелїяк ми ше нє пачело же сом бул сам. У єдней хвильки сом ше запатрел до далєка, и обачел як кед би дахто приходзел ґу мнє. Тераз ми уж було дакус лєгчейше бо сом нє бул сам, а вец сом подумал же цо кед тот дахто нє ма приятельски намири... Помали сом станул и обавал ше же хто би то могол буц, а источашнє наздавал же конєчно нє будзем сам. Кед уж бул нєдалєко одо мнє, видзел сом же то нє бул чловек, алє ангел, облєчени до прекрасних билих шматох и з велькима билима кридлами. Конєчно пришол опрезо мнє и зоз змиреним и благим гласом гуторел: Витай! Як ци ше пачи тото место? Здрави будзеш! Мирне и цихе место одличне за препущиц ше своїм думком, алє прецо нєт ище дакого окрем нас? Знаш же дзе ше находзиме? Нє знам. Aнї на нєбу, анї на жеми. Чи я можебуц нє мертви? – тераз сом ше уж дакус злєкнул. Aнгел ми през ошмих гварел: Нє, нє мертви ши. Ми ше находзиме у твоїм кральовстве. Та яки же я то краль? Краль нїчого? Таки яке ши себе кральовство збудовал.

26

\\\ МАК 6-7/2021


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ

Чекай, а цо ти робиш ту? Я твой ангел хранитель. Мой задаток защициц це у вонкашнїм швеце и отримовац шор у твоїм кральовстве. Но, кед ши ангел, прецо же ши вец пришол пешо? Маш кридла, чом ши нє прилєцел? Як цо видзиш, справел ши кральовство у котрим нєт нїч, а з тим нєт анї вири до чудох и маґиї. Прето я нє можем лєциц. Гибай вец, идземе збудовац замок и хижи, посадзиц древа... – ангел ме нагло претаргнул. Чекай! Нїч од того ми нє поможе направиц. Тото кральовство жвератко твойого живота. Пришол сом це спозориц, бо єдного дня то будзе твой други дом, и поведз ми чи биш наисце сцел буц краль нїчого? Цо бизме ту робели? Кед так предлужиш, направиш найгорши гарешт за свою душу! Роздумай чи наисце сцеш таке дацо за себе? Тераз ми уж нє було шицко єдно и зоз тресацим гласом сом гуторел: Нє сцем таке кральовство, сцем же би було красне, веселе, полне радосци и любови. Модлїм це, поведз ми цо треба най направим же би сом то посцигнул? Шицко завиши од тебе. Дараз давно, кед ши бул дзецко, то було прекрасне кральовство, вельо дзеци цо ше по цали дзень бавели, шмеяли, вешелєли, а я теди лєцел и мерковал на нїх. Дзе же шицко тото тераз? Медзитим, з часом ши одроснул, почал забувац на дзецко у себе и престал вериц до чудох и маґиї. Теди тото кральовство почало одумерац. З часом нєстали писнї птицох, потим бависка, дзеци ше вецей нє могли бавиц, були жалосни, єдного дня вецей анї їх нє було, запановала цихосц и велька била пражнїна, а вец на остатку анї я нє могол лєциц. Здогаднї ше же кеди ши остатнїраз станул зоз посцелї нашмеяни, кеди ши нащивел своїх родичох, пошол на друженє зоз пайташами, упознал дакого нового, робел гевто цо любиш, одпочинул ше... Прешло уж вельо часу, робиш од рана до вечара, нє маш нїкого, сам ши. Мушиш пременїц свой способ живота! Дзекуєм ци же ши ми отворел очи! Од тераз ше будзем намагац ознова збудовац свойо кральовство ище векше и красше, а вец и ти годзен лєциц. Пребач ми же сом це телї роки трапел у тей билей пражнїни. Збогом! И нє забуц на дзецко у себе, нє забуц на дзецко у себе...! У тей хвильки жем ше моцно затресла, а подомну ше отворела велька чарна дзира. Модлєл сом ангела най ми помогнє, алє вон нє могол лєциц, моцно сом ше надзерал, врещал, падал сом до вше векшей цмоти, преврацал по посцелї, озноєл сом ше, шерцо ми дуркало як кед би сцело вискочиц вонка, крев бежала през цело и лєм нараз сом спаднул зоз посцелї и зобудзел ше. Годзинка бренкала же треба на роботу, станул сом зоз ошмихом на твари и ангеловим опомнуцом у думкох. Збудуйце свойо кральовство у котрим єдного дня найдзеце свой спокой и мир! МАК 6-7/2021 ///

27


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ

Ваня Казак зоз Руского Керестура закончела Уметнїцку школу у Новом Садзе, за подобового технїчара. Же ма талант за уметносц похопела у основней школи, кед наставнїца Биляна Романова почала отримовац подобово секциї, на хтори дзечнє ходзела. Волї мальовац як рисовац, лєм прето же, як гвари, ту уключени фарби и баржей ше може виражиц. Потераз єй роботи були виложени у школи, Матици сербскей и на Керестурскей подобовей колониї. Гоч за тоту файту уметносци нє ма фахове знанє, анї опрему, Ваня люби и фотоґрафию. Найволї фотоґрафовац природу, або даяки єй мили хвильки, а даєдни свойо фотки обявює на Инстаґраму. Дума же би єй найбаржей одвитовала робота з дзецми, та би єдного дня сцела робиц як подобова учителька и преношиц на дзеци свою любов ґу уметносци.

Profile for mak.magazine

MAK 6-7/2021  

MAK 6-7/2021  

Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded