MAK 12/2022

Планчак и М. Надь: 25. „Дньовка”

М. Надь: Кадзи за дочек Нового року?

И. Лїкар: Коментар

М. Горняк: ,,Only murders in the building”

ЗОЗ ПРЕДПЛАТУ НА МАК ДАРУНОК ДВА КНЇЖКИ

Хто ше у 2022. року предплаци на наш часопис МАК, достанє як дарунок два кнїжки – Себастияна Нярадия „Инисур – рика княза” и „Дньовка – два декади 1998-2017: Зборнїк литературних и визуалних творох”, лєбо Сашу Сабадоша „Дармоєди” и „Гумно 2: Дзеци з дружтвених мрежох”.

Б. Хома Цветкович: Децемберски поради

МАК-ова редакция: Дзе су и цо робя

Д. Болдиш: Робот за електронске четованє

С. Маґоч: Шветове першенство у фодбалу 2022

М. Зазуляк Гарди: Розгварка

Л. Костелник: Розгварка К. Колошняї

М. Планкош: „Atlanta”

25. „Дньовка” фото-конкурс Наградзени фотоґрафиї з 25. „Дньовки”

Рочна предплата на МАК 1 000 динари. Яв ше нам до поруки на Фейсбуку (MAK MAGAZINE), Инстаґраму (mak.magazine), лєбо на мейл (mak.magazine@gmail.com). МАК-ово предплатнїки, хтори вимирели предплату за тот рок, можу достац нови кнїжки з МАК-овей едициї Емилиї Чизмар „Мили МАК-у: Best off” и Зборнїк поезиї и фотоґрафийох „Ґенерация 3@”, а шицки други их можу купиц по цени од 300 динари. МАК чека и нових сотруднїкох, та хто сце писац тексти за наш часопис, обявйовац свою литературу, фотоґрафиї, лєбо други твори, може ше явиц на уж спомнути способ.

МАК

Мултимедиялни часопис за младих

www.ruskeslovo.com > рубрика МАК

Facebook: MAK MAGAZINE

Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com

Число 12 децембер 2022

Директор: др Борис Варґа

Oдвичательна редакторка: Андреа Медєши

Дизайн и компютерски обробок: Аня Заґоричник

Язична редакторка: Блажена Хома Цветкович

На насловним боку: „Дньовка”

Авторка фотоґрафиї: Андреа Медєши

Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови

„Maxima graf”

– Каталогизација

Матице

008+32(=161.2) (497.113) MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Андреа Медєши. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm

публикацији

Нови

ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730

Мултимедиялна манифестация „Дньовка” ше того року отримала 25-ти раз и тирвала два днї. Перши дзень, 25. новембра, у просторийох Дома култури, у такволаней „10-ки”, була орґанизована промоция двох кнїжкох, а шлїдуюцого дня отримана главна програма и вистава малюнкох и фотоґрафийох у дискотеки „Амадеус”. Того року на „Дньовки” було досц нових учашнїкох, а орґанизаторе визначую же ше у тим окреме цеша. Спомедзи дзешец точкох, пейц були цалком нови, а остаток були скорейши учашнїки алє у иншаких „улогох”, односно зоз точками у хторих зме их нє видзели потераз. Но, рушме шором. Перши на бину вишли наймладши и цалком нови учашнїци – Сташа Малинович, Корнелия Будински и Клара Катрина, хтори зоз ґитару одшпивали два шпиванки. Єдна од тих двох писньох була авторска, цо окреме похвалюєме, под назву „Вола це”, а авторка тей писнї була Тимеа Будински. Наздаваме ше же ю будземе мац нагоди чуц ище даґдзе! Попри тей, було ище два музични точки. Антонела Надь одшпивала три писнї, а на ґитари ю провадзела и потримовала уж позната учашнїца „Дньовки”, и Нелова добра пайташка,

зоз „старих” учашнїкох, Виктор Хрин хтори пущел свой ремикс на композицию хтора була часц хореоґрафиї керестурских фолклорашох, а хтора ноши исту назву як и хореоґрафия –„Аркана”. На „Дньовки” ше зявел и познати керестурски бенд „Крейзи Казанс”, алє з тей нагоди нє на бини. Казанси напевно нє могли присц на „Дньовку”, бо пошли до Апатину лапац теди барз актуалного чарного пантера, та

виведол

за участвованє. Конкретно, на тогорочней „Дньовки” ше ми найвецей пачел наступ Кристияна Колошняя прето же було потребне даяки ошвиженє, цошка нове. Тиж бим похвалєла младих хтори пишу поезию, було их наисце красне число – гварела єдна од учашнїцох, Антонела Надь. – Упечатки з „Дньовки” ми барз позитивни понеже атмосфера була наисце опущена. Вецей роки сом ходзела на тоту манифестацию алє лєм як публика, а того року першираз сом и участвовала

до прешлосци”, а бул отворени конкурс за фотоґрафиї и подобово дїла. Наградзени пейц роботи – Саня Чизмар достала награду публики и трецу награду жирия, Ясна Медєши достала другу награду жирия, а фотоґрафия Николини Горняк преглашена за найлєпшу. Кристина Шепински достала награду за подобове дїло, док на дзень програми у диску була виложена и вистава малюнкох Ивани Ґлущевич зоз Кули. Гоч у явним просторе наратив иншаки, здобува ше упечаток же млади ище як активни и творя, голєм на „Дньовки”. Орґанизаторе визначую вельо нови и креативни точки младиx хтори ше сами заинтересовали присц на „Дньовку” без „цаганя за рукав”, алє и публику хтора цалу програму интерактивно потримовала. Общи упечаток же младих єст, и творя, а кед ше ґу нїм дахто од

рок плануєм преславиц зоз своїм дружтвом. Ище вше нє знаме дзе точно будземе, алє у керестурским диску будзе журка, та вироятно пойдземе опатриц и там. Потераз сом ище нїґда нє славела Нови рок у даяким клубу, та ме прето и цикави же яка будзе атмосфера. Правда же шицки чекаме най мунтатови оддуркаю пол ноци, алє уж остатнї два роки нє мам чуство же почал Нови рок. У Керестуре маме тот проблем же и кед нє дочек, та нє маме дзе висц. Мнє важне тоту ноц препровадзиц з особами хтори ми мили и пробовац сама себе направиц цо лєпшу атмосферу. Любим путовац, та ше наздавам же раз и одпутуєм даґдзе за Нови рок. Лидия Вереш, Дюрдьов – Того року Нови рок преславим зоз леґиньом у Кракове, у Польскей. Кед зме ше догваряли цо будземе, Польска нам перша пришла на розум. Мушим припознац же ми преславиц Нови рок нє таке битне як векшини моїм парняком. Потераз сом углавним тото швето преславйовала на приватних журкох, а окреме

ким го дочекам

до даякого локалу,

того року зме ше одлучели за мирнєйшу вариянту. Дочек хтори вше будзем паметац то кед сом з пайташками пошла на

Садзе

Алє познате же у Коцуре за репризу вше добра журка. Но, з оглядом на тото же у нас вше жимно за Нови рок, любела бим тото швето єдного дня дочекац и у цеплєйших крайох, можебуц даґдзе на югу Италиї. Александар Планкош, Руски Керестур – Ище вше сом нє одлучел же дзе будзем дочековац Нови рок. Можебуц то будзе и у другей держави. Преславиц тот вечар ми наисце нє барз битне, нє доживюєм то як даяки битни датум. Дочековал сом го потераз углавним зоз пайташами на приватних журкох, а можем повесц же нам вше було интересантно. Нє виходзели зме тельо вельо по кафичох, алє ми ше видзи же тоти хижни журки нам даваю вельо вецей можлївосци, у смислу зблїжованя з другима особами, приповеданя, франтованя... Барз крашнє зме ше препровадзели поведзме 2018. року, кед зме Нови рок дочековали у кафичу

Хлопи ше часто найду у, за нїх, нєвигодней ситуациї, a з котрей их найчастейше вицагую жени. Вони зоз собу нїґда нє маю гевти дробнїци од котрих им дараз живот завиши. А и прецо би, кед ше вше коло нїх найдзе жена зоз своїм „мехом без сподку”, котрого ноши у руки або прейґ плєца. У тих ситуацийох, вони як мадїонїчаре з нїх „вицагую” ришенє хлопского животного проблему. Спрам Афич К. (Мак, 2022, ч. 8-9, б. 14), исную три типи женох: 1.тоти хотри маю ташки и у нїх буквално шицко, 2.тоти хотри ноша ташночки, алє у нїх лєм нєобходни ствари за предвидзени час и 3.тоти хтори ташки або ташночки нїґда нє ноша. Перши тип приклад класичней жени котра ше „цага” з даяким „пняком” або є, нє дай Боже, одата. Їх „ташки” бизме могли наволац и „мала торба”. Цо ше у нєй шицко находзи, лєпше най нє знаме... Други тип то дзивки/жени котри самостойни, нєзависни, сами зарабяю свой пенєж и нє муша ше старац о даякей „подлїни”. Треци тип тельо малочислени и швидко вимера же постал загрожена файта. Дзепоєдни фаховци твердза же то „супер жени”, котри нї зоз чого можу справиц дацо. Барз су мудри и знаходлїви у нєпредвидзених ситуацийох. Пред даскелїма роками, женски фаховци у ЗАД-у, орґанизовали шветови конґрес, а акцент бул праве на трецим типу женох. Як заключенє, предкладаю субвенционовац тот тип з одредзену пенєжну суму, же би ше звекшло число „супер женох”.

Обще познате же ше у женских „мехох без сподку” находза рижни глупосци, алє у ище глупших ситуацийох, тоти ствари можу буц барз хасновити. Наприклад: -зоз тампоном можеце зопрец чуренє креви з носа, направиц крачунску прикраску –ангела, можеце запалїц огень, -гиґиєнски уложок можеце похасновац як завой, -зоз кондомом можеце себе направиц облог, запалїц огень, направиц свою антистрес лабдочку, -будзце креативни... Афичова спомина даєдни ствари котри ше можу найсц у женскей ташки медзитим, забула на єдну без котрей женска ташка, нє ташка. Акурат, шицких Вас интересує ...? То праве тампон т.є. гиґиєнски уложок. Попри того, ствар котра тиж нє спомнута, а фаховци суґерую же би нашла свойо место то „гиґиєнише ґуми” (кондом), як би поведол Дьордє Чварков. Факт тот же жени кондом нє ноша так часто, а и чом би? „Майка му стара”, чи жени наисце муша буц одвичательни за шицко?

Попри шицкого, єст ище даскельо интересантни факти. Жени першого и другого типу маю вецей як єдну ташку, як би ше поведло – за кажду нагоду друга, и вше су добре викомбиновани зоз облєчивом. Же би єдна ташка задоволєла високи стандарди своєй власнїци, добре би було кед

поступок ше повторює – тот процес ше вола „Циклус безконєчного круженя”. Обовязна ствар у ташки то бутєлар, а вон єдна файта ташки у ташки. Тото би аж и психолоґове могли анализовац, алє то приповедка за себе. За тих котрих интересує цо ше наисце находзи у женскей ташки, опитал сом ше даскелїм дзивком/женом и дознал шлїдуюце: - амрел, бутєлар, мобилни, ґумка и чацики за власи, лак за нохци, лабело (дараз вецей фалати), УСБ, уложки, ключи (од авта, квартеля, канцелариї ...), таблети (рижни файти), жувача, бомбони, пасош, вода, спрей за дезинфекцию, мале жвератко, кармин (дараз вецей файти), дезодоранс, ресельов за нохци, мали сет за шице, окуляри, клайбас (дараз вецей), рижни паперики, влажни и обични хусточки, крема за руки, зубодлобки, ширки, фластер, нож, мала тека, парфеи, полняч за мобилни, слухалки ... – надпоминам, тото лєм даєдни зоз найчастейших стварох котри ше можу пренайсц. При концу текста Афичова наводзи два хиби женскей ташки: -нє можеш пренайсц тото цо ци треба, -кед ше ташка нє завре до конца, може шицко повипадовац (а цо би потим вецей анї Бог Оцец нє могол позберац –Лїкар И.).

злєпшало орґанизацию стварох и олєгчало їх пренаходзенє, -же би перши два предклади були у функциї, потребне убудовац и мали акумулатор, а попри того би ше могол направиц и утикач за полнєнє мобилного телефона котри фундамент нашей еґзистенциї 21. вика. Наздавам ше же до дизайнерох дойду мойо предклади и же их на озбильним, фаховим уровню буду розпатрац, прето же зоз їх прилапйованьом нє олєгчаю живот лєм женом, алє и хлопом. Авторских правох на свойо идеї ше одрекам. Най би то було мойо мале доприношенє женом. На концу: „Нє подценюй моц женскей ташки, бо нїґда нє знаш кеди ци дацо затреба, а шицко у нєй маме.” – опомла Афичова.

Коло константней тензиї котра вас трима през патренє каждей епизоди, тото єдна з найлєпших серийох котру сом патрела. Квалитет приповедки, ґлуми, гумору наисце на мнє зохабел найлєпши можлїви упечаток. Серию почали емитовац концом лєта 2020. року и такой постала популарна. Верим же на єй патреносц уплївовала сама пандемия, понеже нам велїм тот час прелєцел у патреню громаду серийох и филмох, алє верим и же за популарносц тей сериї виновати и познати ґлумци и особи котри ше у нєй зявюю. Нєдавно вишла и друга сезона тей сериї котра по приповедки и квалитету єднака зоз першу сезону. Гоч сом думала же одредзени елементи буду повязани баржей зоз прешлу сезону и же придзе до

шицко

МАК-ова редакция

Русинистика як универзитетска дисциплина на Филозофским факултету у Новим Садзе постої од 1. децембра 1972. року. При Иниституту за педаґоґию 1981. року основана Студийна ґрупа за руски язик и литературу, а школского 1981/82. року уписує перших студентох. Уж 1983. року основана Катедра за руски язик и литетаратуру, нєшка Оддзелєнє за русинистику. Основни и мастер студиї на Русинистики потераз закончели вецей як 60 студенти, а велї тераз робя у просвити, медийох... Ми вам представяме даєдних з нїх.

Ясмина Дюранїн, Сримска Каменїца: Катедру за руски язик и литературу сом уписала 1996. року, а було нас и зоз Коцура, Нового Саду, Руского Керестура... Можем повесц же нам на початку нє було лєгко, бо то бул период студентских протестох и демонстрацийох по Новим Садзе. Но, час лєцел, обовязки нас нє прескочели аж три роки, бо теди почало бомбардованє. И – ознова бриґи... Кед забудземе тоти нємили околносци, можем повесц же студиранє охабело красни упечатки. З оглядом же зме студирали по старей програми, велї предмети зме слухали зоз другима ґрупами по два, або и штири семестри, та зме ше добре упознали, а на концу зме з нїма славели и Абсолвентски вечар. Професоре були барз коректни. Мнє ше окреме пачела фолклористика (з котрей сом на концу и писала дипломску роботу при проф. др Янкови Рамачови). Од других предметох сом любела старославянску литературу, бо зме мали одличну професорку, котра нас барз заинтересовала за тот предмет, а добре сом ше згваряла и по польски.

бо ше чловек так пренайдзе у роботи хтора му лєжи и хтора го виполнює. Но, о три-штири роки сом почала робиц як лекторка, а потим як редакторка сайту. Кед ше 2017. року редактор Рутенпреса, колеґа Михайло Зазуляк, упокоєл, я превжала його роботу. Хвильково ушорюєм рубики у новинох Мозаїк и Дом и фамелию и старам ше о сайту. Попри тим 2021. року видрукована моя кнїжка з насловом „Женоблоґия”, з чим ше окреме цешим. Тото цо важне повесц, то же през шицки фази мойого роботного стажу нєобходне було добре знац руски язик, алє и други ствари хтори зме научели на Катедри. Окреме важне голєм розумиц други славянски язики. Ище кед маце даяки особни интересованя и потребу обучиц ше и у других обласцох, вец жиєце професийно цалком виполнєти живот.

Олена Папуґа, Руски Керестур: Основну и штредню школу сом закончела у Руским Керестуре и без даякого глїбокого роздумованя сом 1983. року уписала Катедру за руски язик и литературу. Понеже зме теди на першим року могли виберац цо сцеме з руским язиком студирац, вибрала сом сербско-горватски язик. Постояла можлївосц студирац и руски и росийски язик вєдно. Мали зме за 4 роки 45 испити положиц, алє сом то на час звладала и дипломовала у абсолвентским термину у януару 1989. року нє зоз бог зна яку оцену, алє то ше нє рахує у моїм похопйованю школованя. Понеже сом нє мала намиру робиц у просвити, ище док сом студирала, гонорарно сом роками робела у рускей редакциї телевизиї Войводини, ходзела на терени и звадала новинарску роботу. После дипломованя на рок ме заняли до “Руского слова” як лекторку, и там сом була 5 роки. После сом почала робиц як новинарка хтора писала цо почим на пияцу, а закончела як заменїца главного редактора. Була сом и вигната скоро 2 роки з „Руского” пред 2000. роком, понеже сом ше теди занїмала зоз опозицийну политику хтора у „Руским” нє була на цени. После 5. октобра ме врацели до новинох. Попри тей роботи сом два раз до мешаца ходзела до Беоґраду дзе сом пестовала руски язик зоз дзецми цо жию у тим варошу. Попри роботи у новинох, робела сом и у политичней странки у хторей сом член од 1992. року, та ше 2008. року случело же ме вибрали за народну посланїцу до Народней скупштини Републики Сербиї. Там сом була до 2020. року. Попри велїх спокусох, дискусийох, читаньох законох трудзела сом ше шицким посланїком, делеґацийом повец же сом Рускиня. У каждим дискутованю на одборох и у пленуме сом спомла Руснацох и Руски Керестур. Була сом предсидателька Одбору за национални меншини, координаторка женскей парламентарней мрежи, рижних других одборох и делеґацийох. Була сом авторка амандмана на Закон о службеним хаснованю язика и писма хтори прилапени же посланїки можу бешедовац на мацериснким язику. Я бешедовала по руски у Народней скупштини Републики Сербиї вельо раз. Пол рока сом була и посланїца у Скупштини Автономней покраїни Войводини, а од 2020, та по 2022. сом у Министерстве за людски и меншински права и дружтвени диялоґ була державна секретарка за национални меншини. После тогорочних виберанкох за Национални совит Русанцох, лїстина хторей сом була ношителька будзе по штвартираз у националним совиту. То мнє нє формалносц, у совиту робим зоз шерцом и знаньом. На концу сцем повесц же зоз закончену Катедру за руски язик и литературу тому хто сце робиц на себе дзвери до швета отворени, нїяк нє вредзи меней як други факултети. Шицко завиши од чловека. Хто сце зоз Катедру дорушиц гвизди – може шлєбодно.

страх, а даєдни пробую заобисц защиту же би видзели на яки шицки способи можу вихасновац штучну интелиґенцию. Дахто дацо... Як и векшина компютерчкашох хтори уживаю у научней фантастики и компютерскей технолоґиї, препровадзел сом вельо часу роздумуюци о тим як нашо дружтво будзе реаґовац на праву, мудру, чловекоподобну штучну интелиґенцию. Чи будзе панїки? Чи ше цалком повинуєме тим новим премудрим роботом чи их будземе єдноставно иґноровац и предлужиме з нормалним животом, як цо зме жили и потераз...? Наисце сом нє сиґурни. Було интересантне и фасцинантне

зоз хторима направела озбильни крочаї у розвою штучней интелиґенциї, як цо наприклад штучна интелиґенция за ґенеризованє сликох. Let me tell you real quick.. Scary stuff! Як и їх предходни проєкти, и тот пришол театрално – за пейц днї вецей як милион

найлєпше”, а нє могли би ше знайсц у даяких брутално основних питаньох. За остатнї даскельо роки, даєдни А. И. чет роботи постали лєпши у збиваню даєдних информацийох, як цо наприклад автоматске ґенеризованє текстох, алє кед ше од нїх глєдало дацо вецей и дацо компликованше, вец ше нїяк нє могли знайсц. Алє ChatGPТ випатра наисце иншак. Мудрейши є. Чуднєйши. Флексибилнєйши. Може видумац интересантни вици, аж му ше можеце питац же би видумал окремни виц, на гоч яку тему (даєдни наисце бааарз шмишни), може писац лєбо препатрац компютерски код,

тота тераз, алє очиглядни и вельки крочай напредок! Ниа, най потолкуєм и прецо то таки вельки крочай... Предходни чет роботи зоз конкуренциї у принципу на кажде нове питанє патрели як на „порушованє ознова”, односно нє були програмовани паметац и, най так повем, „розумиц”: конверзацию. ChatGPT яґбачу роби иншак –може паметац и розумиц конверзацию на способ хтори потенциялно, поведзме, може помогнуц направиц чет роботи хтори буду водзиц психолоґийни сеанси

тексту треба уруциц шлїдуюци до одвиту, а цо базиране на вельким статистичним моделу хтори тренирани на огромним количестве тексту знятим зоз интернету. Тота технїка може у принципу значиц же велї одвити у ствари буду погришни и нєточни, та наприклад тот чет робот може дац погришни одвити на даяки єдноставни математични задатки. Понеже тота штучна интелиґенция тренирана на огромним количестве тексту, а хтори базовани на чловекових словох, вона може дац даяки контроверзни одвити, окреме на политични лєбо ґеополитични теми. Єст вельо питаня на хтори тот чет робот пре таки

огляду же тот чет робот пробує, най так повем, „мерковац цо приповеда”, велїм ше уж удало достац одвити хтори єдноставно нє прилаплїви и опасни за ширшу явносц, и о тим нє будзем з тей нагоди. Тото же є пущени до явносци на тестиранє вельо помогнє у виправяню гришкох и дзирох, и велї ше уж позлєкали же вироятно останю без роботи пре штучну интелиґенцию. Медзитим, я думам же ше то нє случи, зато же зме ище барз далєко од свидомей штучней интелиґенциї. Тексти за МАК роботи нє буду писац ище баааарз длуго! То сиґурно! Кед сце заинтересовани пробовац тот чет робот, можеце пойсц на линк: https://chat.openai.com Потребне ж е бисце ше реґистровали, же бисце могли пробовац тото найновше чудо од технолоґиї! У каждим случаю – We are not ready for it, yet!

Наша екипа бавела перше зоз моцним Бразилом котри ма досц вельки мена як цо Неймар, Каземиро..., та ше ту наша репрезентация, нажаль, нє преславела и страцела зоз 2:0. Потим зме одбавели нєришено зоз Камеруном (3:3) и на концу зоз Швайцарску од хторей зме страцели (3:2). Обчековало ше векши успих, алє за ньго убавесноц наших бавячох нє була достаточна. Шицки ми були свидоми яки тоти екипи котри були зоз нами у ґрупи моцни и мали добре познати мена, алє заш лєм зме ше наздавали лєпшому успиху. Накадзи зме страцели место за дальше змаганє, остали зме лєм зоз жаданьом же то о даскельо роки будзе лєпше. Можем повесц же зме патрели добри фодбал. Екипи були досц моцни, а на даяких резултатох, аж ше и ми зачудовали. Того року ше найвецей обчековала побида Бразилу, Шпанцох, а и Нємцох

мушели ше винайсц аж и у пеналох. Тота часц стретнуца барз цикава, прето же ше нє зна хто кельо будзе мац щесца и кельо ше ґоли одбранї. Так Арґентина победзела у пеналох зоз 4:2. Того року, фодбалску кариєру у националних тимох за Шветове першенство закончую познати мена як –Меси, Роналдо, Модрич, Левандовски.... З мойого боку патреня, Шветове першенство о штири роки будзе дакус чудне и нєзвичайне кед тоти познати гвизди нє будзе видно на фодбалским терену. За налєпшого бавяча на тим першенству преглашени Лионел Меси (Арґентина), за найлєпшого ґолґетера Мбапе (Французка), за найлєпшого ґолмана Емилиано Мартинез (Арґентина) и за наймладшого бавяча преглашени Хулиян Алварез (Арґентина) котри ма 22 роки и дал штири ґоли, лєм єден менєй од Месия и Мбапеа, водзацих стрилцох турниру. Зоз женского угла патреня, тото Шветове першенство ми було цикаве. Гоч ше фодбал приписує баржей хлопскей часци популациї, сиґурна сом же го и велї дзивчата провадзели. Нє можем повесц чи то пре бавячох, чи наисце пре фодбал, алє и ми як и вони провадзиме стретнуца и тиж маме своїх фаворитох. Насампредз, барз сом ше нєсподзивала кед Горватска завжала треце место. Цо ше дотика обчекованя хто будзе побиднїк

а потим зоз тим же посцигли резултат 3:3

хто

Мартин: Барз сом задовольни зоз побиднїком, моцни клуб и наисце маю добрих бавячох. Тото стретнуце у финалу було барз напарте, алє до конца випадло шицко як цо сом жадал. Попри Арґентини сом мал ещи єдного фаворита, а то Бразил. Но, им ше нє поспишело дойсц по саме финале, алє и вони тиж бавя добри фодбал.

Дарко: Щиро, я нє задовольни. Мойо думанє же тото фодбалске стретнуце було намесцене за Арґентину пре Месия. Думам же то поробели прето же Меси векши фаворит од Роналда. Мой фаворит после Сербиї бул Портуґалия. Вона ма квалитети котри можебуц лєм нє дошли до вираженя на тим Першенству. На таких вельких турнирох треба мац и щесца, нє лєм добрих бавячох. Деян: Шветове першенство у Катару оправдало мойо обчекованя. Од самей орґанизациї, фантастичних стадионох, максимално ше мерковало на кажду дробнїцу. Як и на каждим Першенству,

же прейду голєм ґрупу, алє заш лєм, як и на прешлим Шветовим, нїч од того. Благо сом розчаровани прето же добре одробя квалификацийни стретнуца, пласую ше на Першенство, и вец ше нє зна цо проблем. Чи ше так ноги „сцишню”, чи то даяки глїбши проблем. Навецей ме нєсподзивала репрезентация Марока, котра ше пласовала до полуфинала, а то и перша Африцка жем котра вошла до полуфинала. Найвекше розчарованє верим же шицким то Бразил, котри бул главни кандидат за титулу, а випаднул у штварцини финала. Саме финале тиж оправдало обчекованя, два найлєпши репрезентациї на Першенстве, вельо ґоли, предлуженя и на концу пенали. Арґентина мала вецей шанси и однєсла погар, особнє думам же заслужено, же Меси заслужел же би пошол до пензиї зоз шицким цо мож освоїц. Потераз отримани 21 турнир хтори

Же би єден часопис бул квалитетни и препознатлїви, муши мац и доброго ґрафичного дизайнера. МАК вшелїяк останє запаметани по периодзе кед го ґрафично ушорйовал Иґор Орсаґ. Вон, и теди одвичательни редактор Борис Варґа були добри тандем, та вєдно направели МАК хтори и змистово, и визуално бул иншаки од того цо зме потеди, алє и потим читали. Иґор Орсаґ робел дизайн и компютерски обробок МАК-у од септембра 2005. по януар 2014. року. У тим периодзе, як гвари, МАК им бул полиґон за випитованє и експериментованє. – Перше зме направели пилот виданє, хторе ше уж кус розликовало. З часом ше вияшнєло як би вон мал випатрац, односно же би требал буц як даяка платформа дзе ше шицки можу опробовац у даякей своєй обласци – у литератури, новинарстве, дизайну... Цалком зме пременєли папер, верим же ше велї здогадую же ше теди МАК друковало на натрон паперу. Тиж зме направели часопис зоз двох фарбох и то му уж дало якушик живосц, плус тот нєзвичайни натрон, и самим тим вискочел у одношеню на други виданя у тедишнїм чаше. Таки часописи єст у швеце, нє видумали зме нїч епохалне, алє у нашим штредку то було досц проґресивне у одношеню на даяки други виданя котри були класични. Бул челендж направиц цошка цо би мало даяку константу, а знова кажди раз принєсло дацо нове, прето гварим же зме МАК теди видзели як полиґон за випитованє и експериментованє, як у литературним и новинарским, так и у ґрафичним смислу – здогадує ше Орсаґ. Уж у тим периодзе давало ше вельо уваги визуалней часци, а понеже числа теди були тематски, Орсаґов задаток бул же би централну тему оформел и у ґрафичним смислу, як и додатки хтори виходзели зоз часописом. – Шицки числа мали цошка

Мая Зазуляк Гарди

Розгварка зоз дакедишнїм ґрафичним дизайнером

МАК-у Златком Емейдийом

СУЧАСНИ

ПРИСТУП И КРЕАТИВНИ ИДЕЇ

За визуални идентитет МАК-у после Орсаґа бул задлужени Златко Емейди, хтори за осем роки кельо робел дизайн и компютерски обробок часопису участвовал у твореню коло 70 числох, а робел и преломи кнїжкох, визуалних публикацийох, як и дизайн музичних албумох хтори виходзели зоз МАК-ом. Зоз нашим часописом почал сотрудзовац ище як студент ґрафичного дизайну, та му робота у МАК-у була и добра пракса. – У МАК-у сом такой могол применїц здобуте знанє. Тоту роботу ми препущел Иґор Орсаґ, хтори ме до нєй и уведол, спочатку ми и помагал, совитовал ме и од нього сом досц научел. Кед зме о даяки час пременєли папер и почали го друковац у колору, пременєл ше и способ роботи. Векше виволанє ми було кед зме робели на натрон паперу, бо друкованє ишло лєм у двох фарбох, а кед зме прешли на фул колор, з технїчного боку то досц олєгчовало, бо було досц нєзґодно приказац фотоґрафию лєм у чарней и желєней фарби, наприклад. З другого боку то вец отворело и нови можлївосци хтори зме по теди нє мали, як наприклад, бавенє зоз фарбами – приповеда Емейди. Зоз сучасним способом роботи и креативнима идеями Златко доприношел квалитету часописа МАК, а його робота мала значну улогу и за отримованє и прицагованє читачох. – Предносц була же сом мал шлєбоду у роботи, а нєдостаток можебуц тот же млади у нєшкайшим чаше углавним даваю досц подли фотоґрафиї, найчастейше зоз дружтвених мрежох. Число хторе ми остало у паметаню то тото хторе було пошвецене хип-хопу. Теди сом писал и текст, робел сом и дизайн рамикох, пачели ше ми тексти других сотруднїкох, а теди вишол и Пиштов и Преґунов албум хтори ше ми тиж пачи. То моя обласц и моя тема, та го мушим визначиц. Цо ше дотика дизайнованя МАК-ових додаткох, можебуц бим видвоєл МАК 12/2022 /// 19

озда и зоз шицкима здруженями зоз Руского Керестура, а робел и за клиєнтох зоз иножемства. Тераз є заняти у єдней фирми у пририхтованю за друкованє. Зоз нашим часописом сотрудзовал по тот 2022. рок, а пред двома роками достал и МАК-ову награду за активносц у часопису.

Кристиян Колошняї зоз Бачкей Тополї треци рок штреднєй школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре туристично-готелиєрскoго напряму. У Новим Орахове жил до дзешец рокох, дзе була и oснована школа модерного танцу. Його то барз прицагло и одлучел ше уписац до нєй. Теди ходзел на фолклор до КУД-у „Петро Кузмяк”, а по приселєлю до Бачкей Тополї свойо танєчни схопносци предлужел усовершовац у Сербским културним центру „Вук Стефанович Караджич” и, як припознава, бул то час кед превагнул модерни хип-хоп танєц. – На початку сом танцовал дома у дворе, потим сом пущал знїмки зоз Ют’юба и на таки способ провадзел крочаї, цо бул мой початок вежбаня. Як час преходзел, направел сом свою першу хореоґрафию. Хип-хоп єден з модернєйших и атрактивнєйших танцох, хтори дзвига адреналин патрачом, окреме кед танцош добре виведзе свою точку – толкує Кристиян. Колошняйов участвовал уж на даскелїх

змаганьох дзе мал наисце одлични успихи, а припознава же є найщешлївши з наступом на Дивчибарох, кед як школяр штвартей класи основней школи освоєл перше место з максималним числом бодох. – Трему мам лєм на початку наступа, алє кед ше розтанцуєм, одразу нєстава. За кажди наступ важне облєчиво або шминка, бо жири нє патри лєм на танєц, алє и на сценске облєчиво хторе муши буц прилагодзене ґу танцу. Мал сом даскельо успишни наступи, а од Општини Бачка Тополя сом достал пропознанє за найлєпшого танцоша тей општини за 2021. рок – гвари Кристиян. ПРЕДСТАВЯНЄ НА „ДНЬОВКИ” Кристиян ше того року першираз представел на Мултимедиялней манифестациї за младих „Дньовка” хтора того року означела 25-рочнїцу иснованя. Як спомина, видзел конкурс на дружтвених мрежох и одлучел послац порученє

–

Представел сом ше зоз модерним танцом, зоз хип-хопом, а по реакциї публики сом видзел же ше им наисце пачела моя точка. Манифестация ми ше барз пачела, орґанизаторе супер зорґанизовали тогорочну „Дньовку”, тиж и технїчни ствари хтори сом их замодлєл же би сполнєли, були випочитовани и наисце нє мам нїяки пригварки, та вешлїяк же ше плануєм и далєй приявйовац на тоту манифестацию. Танцуєм уж осем роки, та сом так и назберал искуства, а хореоґрафию сом здумал сам и требало ми дакус вецей як два тижнї же бим ю научел – заключує Кристиян.

ТУРИСТИЧНИ ЕМИСИЇ ПО РУСКИ

Колошняйов през бешеду спомина же патрел велї туристични емисиї по сербски, а з оглядом на тото же є школяр туристичного напряму у керестурскей штреднєй школи, пришол на идею же би правел туристични емисиї по руски.

– Моя емисия „Туристика” ма штири епозоди, алє нєодлуга будзе и пията. Перша епизода була о Руским Керестуре, друга о Орахове, треца о Коцуре, а инспирацию за штварту епизоду сом достал у Греческей, у Паралиї, кед сом бул на морю. Мам и проєкт под назву „Дакедишнї живот у Орахове” хтори ма штири епизоди, a хтори пошвидко буду емитовани. Перша епизода будзе „Новоораховски Кирбай”, друга „Розвой нового валалу и биоґрафия”, у хторей ми госц Любо Рац Кренїцки з Нового Орахова, потим будзе епизода „Модерни танєц у Новим Орахове”, док остатня епизода будзе о НВУ „Руске слово” – толкує Кристиян. Кристиян ма єдну малу камеру з хтору знїма проєкти и сам здумує локацию, текст и монтира знїмок. Як гвари, людзом ше попачело тото цо роби, бо епизоди титловани и на сербски и мадярски язик. За свой проєкт достал красни коментари и щешлїви є же то провадза и други национални заєднїци.

АФРО НАДРЕАЛИЗЕМ Фотомонтажа:

Док провадзиме тих одличних глумцох през їх швет, маме нагоду видзиц и тот у хторим ми биваме. У їх нєзвичайних дожицох препознаваме шицки гевти чудни ситуациї хтори зме и сами дожили, алє знаме же бизме чежко мали довирия до їх автентичносци кед бизме их видзели на филму. У тей сериї тоти ситуациї поставаю як даяки лайтмотив. Маме нагоду зрозумиц же нє нєзвичайне часто дожиц таки чуда з оглядом на тото же швет у хторим жиєме наисце полни вшелїяких „глупосцох”. Тото цо дакому лоґичне и ясне, другим людзом чудне и нєзвичайне. То нє значи же дахто од тих людзох нє ма право, лєм значи же им животи досц розличити. Тота серия иншака од векшини других. Серия „Нєсиґурна” (Inscecure), наприклад, на даяки способ подобна, алє здабу на живот нас младих, збунєтих, хтори жиєме у тим сайбер реалним швеце у хторим заш лєм треба „вироснуц” и до функционалней часточки дружтва, алє треба и остац сучасни... а сучасносц и одроснутосц якош як кед би ше жадали понїщиц медзи собу... Одроснути людзе „нє” инстаґрамере и тату-артисти. Родичи мали „прави роботи”. Алє швет на нас остава, онлайн и повязани з реперами и Дейвидом Линчом, як прикладом високей култури на хторей ми одросли. Штири раз по дзешец епизоди „Атланти” –швет у хторим жиєме. Добра ствар тоти „мали” сериї.

Горняк зоз

Керестура, а треце место освоєла Саня Чижмар, тиж з Керестура. Награду за найлєпшу подобову роботу достала Кристина Шепински з Керестура, а и публика мала нагоду гласац за фотоґрафию хтора по єй смаку найлєпше описує задату тему, та свой глас векшина додзелєла ознова Санї Чизмар. На дзень програми, у диску, була виложена и вистава малюнкох Ивани Ґлущевич зоз Кули.

друге

Идз до дохтора. Нє идзем. Цо будзеш док вирошнєш? Думаш же ми треба? Думаш же ши уж вироснул? На психотерапию? Шмелосц чи ганьба? Глупосц. Проблем и далєй постої. А ришенє? Ришенє у причини. Гм.. причина? Причина у прешлосци.