MAK 3/2023

У ФОКУСУ МАК-ОВ КОЛАЖ

EXIT Universe 2023

M. Горняк: Подкаст @podkastizpetrovogugla

С. Планчак: Розгварка А. Надь

В. Медєши: Рочни гороскоп

ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У

М. Планкош: „Red eye”

ДРАГОПИСИ

А. Чизмар: Швайцарска

СПОРТ, РЕКРЕАЦИЯ, РОЗВАГА

А. Медєши: Розгварка И. Чапко и И. Емейди

АЛТ ШОУ У МАК-У

Т. Балоґ: Анкета

МАК-ОВ ЛЕКСИКОН

Жарко Остоїч

У 500 СЛОВОХ

И. Лїкар: Становиско

НЇБИ ШМИШНЕ

И. Лїкар

МОЗАЇК

Е. Живкович: Компютерски бависка

Л. Штранґар и Я. Варґа: Прикази кнїжки Фотоґрафиї: Ґимназиялци у Швайцарскей

ЗОЗ ПРЕДПЛАТУ НА МАК

ДАРУНОК ДВА КНЇЖКИ

МАК

Мултимедиялни часопис за младих

www.ruskeslovo.com > рубрика МАК

Facebook: MAK MAGAZINE

Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com

Число 3

марец 2023

Директор: др Борис Варґа

Oдвичательна редакторка: Андреа Медєши

Дизайн и компютерски обробок:

Аня Заґоричник

Язична редакторка: Блажена Хома Цветкович

На насловним боку: „Ґимназиялци у Швайцарскей”

Авторка фотоґрафийох: Наташа Орос

Хто ше у 2023. року предплаци на наш часопис МАК, достанє як дарунок два кнїжки – з МАК-овей едициї кнїжку

Емилиї Чизмар „Мили МАК-у: Best off” и Зборнїк поезиї и фотоґрафийох

„Ґенерация 3@”, а шицки други их можу купиц по цени од 300 динари.

Рочна предплата на МАК 1 000 динари.

Яв ше нам до поруки на Фейсбуку (MAK MAGAZINE), Инстаґраму (mak.magazine), лєбо на мейл (mak.magazine@gmail.com).

МАК чека и нових сотруднїкох, та хто сце писац тексти за наш часопис, обявйовац свою литературу, фотоґрафиї, лєбо други твори, може ше явиц на уж спомнути способ.

#читаймак

Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад

Жиро рахунок: 160-923244-82

Интеза банка, Нови Сад Друкує „Maxima graf” Петроварадин

CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

008+32(=161.2) (497.113)

MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка

Андреа Медєши. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm

ISSN 0350-8080

COBISS.SR-ID 15945730

#читайпоруски

EXIT UNIVERSE 2023

ПОЧАЛО ПРЕДАВАНЄ ЄДНОДНЬОВИХ УХОДНЇЦОХ ЗА ФЕСТИВАЛ ЕҐЗИТ ПОЧАЛО ПРЕДАВАНЄ ЄДНОДНЬОВИХ УХОДНЇЦОХ ЗА ФЕСТИВАЛ ЕҐЗИТ

ЗА ФЕСТИВАЛ ЕҐЗИТ

6-10 ЮЛИ

По початок найнащивеншого музичного фестивалу EXIT у Сербиї и ширше, остало кус вецей як два мешаци, а нєдавно орґанизаторе почали предавац поєдинєчни и ґрупни уходнїци по промотивних ценох од 2 990 односно 6 999 динари.

Тогорочни Еґзит ноши назву „Универзум” и уж навелько познати виводзаче хтори наступя на фестивалу.

Так, перши дзень штварток, 6. юлия, на Главней бини наступя – найвекши електро-панк бенд The Prodigy, потим Chase & Status, Viagra Boys, док ше на електронскей mts Dance Арени представя водзаци шветово продуценткинї и DJ-ки Amelie Lens, Nina Kraviz и Indira Paganotto.

На пияток, 7. юлия, на Петроварадинскей твердинї наступи – Skrillex, Eric Prydz, Epic, Camelphat, LF System, Burak Yeter и велї други.

Треци вечар, соботу, 8. юлия, на Главней бини наступя – Alesso, Claptone, Sofi Tukker и Vintage Culture, а на mts Dance Арени сцигую Hot Since 82 и Michael Bibi.

Остатнього дня фестивалу, на нєдзелю 9 юлия, наступя, як их наволую, богове хип-хопу WuTang Clan, потим Dimitri Vegas & Like Mike, на Dance Арени буду Afents of Time live, Ben Bohmer live и Mind Against, док ше за заверанє фестивалу постара електронски состав Keinemusik.

Фестивал, як и звичайно, будзе отримани на Петроварадинскей твердинї у Новим Садзе, а уходнїци доступни на Gigs Tix предайних местох, онлайн и на сайту EXIT фестивалу.

ПОЧАЛО ПРЕДАВАНЄ ЄДНОДНЬОВИХ УХОДНЇЦОХ ЗА ФЕСТИВАЛ ЕҐЗИТ ПОЧАЛО ПРЕДАВАНЄ ЄДНОДНЬОВИХ УХОДНЇЦОХ

Подкаст → @podkastizpetrovogugla

НОВИ ФОРМАТ, НОВИ ПРИПОВЕДКИ, НОВИ ЗНАНЯ

У септембру прешлого

року, директорка

Основней и штреднєй

школи зоз Домом

школярох „Петро Кузмяк”

Наталия Будински, после усовершованя

у Америки, пришла на

идею же би ше направело

школски подкаст. Идея

була же би подкаст

преширел знанє слухачом

з обласци науки, алє и

рижних других сферох, и же би приповедки о

своїм искуству и знаню

бешедовали дзивки

и жени зоз локалней

заєднїци. Подкаст знїмани на сербским язику.

идея удала. Медзитим, як би ше по сербски гварело, „са штапом и канапом” и зоз нєвельким знаньом о самих камерох и ошвиценю о котрим сом мушела водзиц рахунку, мала сом водзиц розгварку у котрей нєт претаргованя и котра муши природно чечиц, похопела сом же сом сама, розруцана на шицки боки, нє годна нїч зробиц.

После другого знїманя сом поволала пайташку котра ходзи зо мну у штвартим року ґимназиї по руски, Минеу Югас, котра дзечнє прилапела понукнуце технїчней потримовки на знїманьох.

МарияГорняк

Директорка ме контаковала чи би сом любела обдумац и

водзиц подкаст, цо я з вельку дзеку прилапела понеже ми ше попачел подкаст як формат, алє и сама тема подкасту. У скромних

школских условийох, зоз камерами з котрима була вична бриґа и на чий рахунок

и нєшка франтуєме, почало знїманє. На самим початку

сом знала же мушим дац свой максимум и же наисце

сцем же би ше ми тота

– Одмалючка сом заинтересована за компютери и технолоґию, та и нєшка кед у школи професором потребна помоц коло проєкторох, шнурох и компютерох, вше ше мнє вола. Барз ми було мило кед сом була поволана помогнуц коло подкасту. Особнє барз любим слухац подкасти и на тот формат сом наишла прейґ особи на интернету котру провадзим. У шлєбодним чаше лєбо кед дацо робим, найчастейше одслухам даєдну епизоду же би ми швидше прешол час. Тиж, на самих знїманьох було барз интересантне з боку слухац тоти приповедки, праве прето же шицки приповедки и искуства тих женох були инспиративни и поучни – толкує Минеа.

У єдней хвильки зме похопели же зме потераз зняли даскельо епизоди у котрих бешедовали жени о своїм школованю, роботи, фамелиї, искуствох... Пришли зме на идею же би було добре чуц и сами школярки, як вони ускладзую свойо обовязки, яки искуства потераз мали, як ше ноша зоз штредньошколскима бриґами и яки им плани за будучносц. Попри других школяркох, надумали зме зняц епизоду и зоз Минеу як матурантку, алє зме похопели же на тим знїманю нє будзе нїхто споза камерох. Теди сом ше здогадла Наталиї Жирош, школярки трецого року ґимназиї, котра ше зрадовала и прилапела задаток. Вона нам помогла и так же знїмала зоз свою камеру одредзени кадри. – У тим подкасту сом перше участвовала як госцинска, дзе сом у єдней епизоди бешедовала о воздухоплївстве, астрономиї, моїм пребуваню у Петници и рижних гобийох. Знїманє и фотоґрафия ми потераз були гобиї, та ми знїманє подкасту було єдно векше искуство. У интересантних приповедкох котри сом слухала, на знїманьох сом ше знала страциц и цалком забуц на свою роботу. Под час пандемиї сом слухала подкасти чия тематика мистериї, а тото знїманє ме зацикавело же бим почала слухац и приповедки других людзох о їх живоце и искуствох – толкує Наталия.

Дзешец епизоди зме знїмали од октобра по децембер 2022. року. Остатнє знїманє було праве остатнього роботного дня у першим полрочю. Дзень пред тим, знїмали зме епизоду коло 10 годзин вечар, цо очиглядно нє час кеди ше пребува у школи. Таки вечарши (лєбо ноцни) знїманя зме мали даскельо раз и були наисце иншаки праве пре слабе ошвиценє, алє и поспаносц шицких нас. Вноци, у цихосци, ше тиж знїмало и авдио знїмки хтори похасновани за уводну часц каждей епизоди.

Початком 2023. року, кед у плану було послац шицок материял Златкови Русковскому, котри ше трапел монтираюци наш нєискусно направени материял, надумали зме ище кус направиц себе и другим роботи.

Два днї зме на одпочивкох

знїмали кадри школского

двору, голу и просторийох котри зме думали похасновац за уводни часци епизодох. Та зме так вошли и на даскельо годзини же бизме зняли атмосферу и даєдни професорки котри були госцински. У медзичаше зме пришли на идею же бизме направели trailer котри би упознал слухачох з нами и подкастом. На знїманю кадрох за trailer нам помогла Мария Жирош.

Попри шицких бриґох котри зме мали, котри думам же цалком нормални з оглядом на нашо пред’знанє о шицким, знїманя закончени, епизоди вимонтирани и шицко почало зоз премиєрним пущаньом trailer-у на Ют’юб каналу „Podkast iz Petrovog ugla”.

Цала приповедка думам же ма смисла, же идея добра и же зме ю на прави способ реализовали. Гей, єст вельо того цо аж тераз видзиме же могло иншак поробиц, алє думам же найлєпше же шицко так випадло. Пренаходзенє особох, здумованє питаньох, термини знїманьох, технїка и час котри чече наисце були задатки за три школярки штреднєй школи. Думам же зме тераз наисце похопели цо значи тимска робота и кед шицки вєдно даваме свой максимум. Кажда з нас научела вельо того и наисце зме подзековни на тим знїманю, приповедкох котри зме чули и на искуству котре зме достали.

На концу, верим же ше Наталия Жирошова одшмелї

и же тоту приповедку предлужи и шлїдуюцого року. Була би наисце права нагода и за будуцих матурантох нашей школи же би ше опробовали у знїманю, нєшка подкастох, ютре гоч якого формату. Же би мали нагоду занїмац ше з таку файту новинарства и висц зоз зони комфору.

Подкаст можеце пренайсц на нашим Ют’юб каналу

„Podkast iz Petrovog ugla” на котрим оквачени даскельо

перши епизоди. Други епизоди ше тиж находза на каналу, алє су замкнути и чекаю свою премиєру. Премиєри заказани за кажду другу и штварту стреду на 9, 30 годзин. Же бисце були у цеку кеди котра епизода виходзи, на видеох котри ище нє вишли можеце вибрац опцию же би вам сцигло обвисценє кед епизода видзе. Ґу тому, шицки додатни информациї можеце пренайсц на школских Инстаґрам и Фейсбук бокох. Наздаваме ше же приповедки школяркох, професоркох и шицких других женох котри зме зняли будзеце слухац зоз дзеку и радовац ше каждей новей епизоди, як и ми.

Розгварка зоз Алексейом Надьом

ЖИВОТ И РОБОТА У АМЕРИКИ – БОГАТЕ ИСКУСТВО

Добре позната америцка орґанизация

„Work and Travel” уж роками оможлївює младим людзом и студентом же би

одпутовали до Зєдинєних Америцких

Державох, там жили и робели през лєтню, лєбо жимску сезону. Програма

найчастейше тирва од три до штири

мешаци, а право приявиц ше маю

студенти зоз цалого швета. Алексей Надь з Руского Керестура ше прешлого року першираз одшмелєл

пойсц на далєку драгу до Америки и на

тот завод виприповедал за наш часопис яке було його искуство. Алексей студент

Технїчней школи фахових студийох у Новим Садзе, напрям електротехнїка, а у тей хвильки закончує остатнї рок.

СараПланчак

– Препорученє за „Work and Travel” сом достал од шестри. Понеже вона мала позитивне искуство, нє мал сом цо чекац. Приявел сом ше до єдней зоз аґенцийох у Новим Садзе хтора задлужена за тоту програму. Понеже аґенция задлужена

за векшину стварох хтори ше одноша на пребуванє у Америки, а аґенциї єст вецей, важне потрафиц одвитуюцу, а вец далєй нїч нє проблем. Насампредз, нєобходне буц порядни студент хтори нєзаняти, даєдни аґенциї глєдаю же би просек студента бул понад 8, алє найважнєйше положиц шицки испити по датум визираня. За доставанє

визи, за каждого важа иншаки правила. Єдине цо важи за шицких студентох то же треба же би положели цо вецей испити –толкує Алексей.

Векшини студентом основна причина приявйованя за тоту програму то вшелїяк заробок. Но, же би ше дошло по заробок, нєобходне перше найсц одвитуюцу роботу, а о тим Алексей гвари:

– За глєданє роботи постоя два можлївосци. Перша можлївосц то же би студентови аґенция нашла роботу. Аґенция теди посила CV фирмом зоз хторима сотрудзує и на

Же би ше могло квалификовац за програму Work and Travel, потребне сполнїц одредзени условия. Насампредз, студент муши буц порядни и начас окончовац свойо студентски обовязки, муши знац анґлийски язик, достаточни за каждодньову комуникацию и роботу, а нєобходна и виза за леґалне пребуванє и роботу. Алексей шицки тоти условия сполнєл, а о своїх початкох одходу до Америки виприповедал:

таки способ вони одредзую чи запошля студента. Друга можлївосц то самостойне глєданє роботи. Я ше опредзелєл за другу можлївосц, понеже сом жадал робиц и пребувац на истим месце як и моя шестра. Кед же ше фирма опредзелї за студента, контактую го же би з нїм направели интервю и так видзели чи го прилапя до фирми. Познєйше му явяю чи достал роботу, чи нє. Понеже я ишол на уж „познате место”, нє мал сом потребу мац интервю. Робел сом як кухар у ресторану, у месце дзе сом и пребувал. Спал сом у хижи хтора була даскельо километри оддалєна од моєй роботи, та сом на роботу ишол на бициґли хтору сом там и купел, алє и на городским

автобусу – толкує наш собешеднїк и далєй предлужує о искуству на роботи и заробку:

– На роботи ми було барз добре. Бул сом презадовольни. Нє мал сом искуства роботи у кухнї, алє ми колеґове шицко указали и обяшенєли. Нє требало ми вельо часу же бим ше знашол и похопел шицко цо требало.

Робота ми нє була чежка, алє мушим припознац же дакеди було барз горуцо.

Робел сом шейсц раз до тижня, а роботни час ми завишел од того кеди була остатня поручбина, а хтора була вязана за кухню. Найчастейше сом робел од 10 рано до пол 10 годзин вечар, понеже кухня робела до 9 вечар. Нормално, нє мушел сом робиц тельо на истим месце, могол сом найсц и другу роботу, алє сом ше опредзелєл лєм за єдно место. Понеже векшина студентох роби два роботи, роботни час барз флексибилни и роби ше кельо мож. Можем повесц же сом добре заробел, понеже сом доставал 20 долари на годзину – задовольно приповеда Алексей. Алексей робел и пребувал три и пол мешаци у Мейну, у Портланду, з хторим бул презадовольни, а спал у хижи хтору дзелєл зоз цимерами.

– Портланд як варош ми ше барз пачел. Досц ма вельку поверхносц, алє як сом спомнул, мал сом бициґлу и явни превоз. Тиж, Портланд желєни и цихи варош, нєт вельо транспорту, та є прето прекрасни. Спал сом у хижи хтора мала вецей просториї. Жена

хтора видавала тоту хижу видавала кажду просторию, та нас у єдней хвильки було

седмеро, а я хижу дзелєл зоз єдним хлапцом зоз Чарней Гори – здогадує ше Алексей.

Велька предносц тей програми, як гвари вон, и тота же учашнїки маю можлївосц упознац

людзох розличних културох, зоз цалого швета, и здобуц нови товаришства хтори буду тирвац цали живот. – Попри колеґох зоз роботи, упознал сом

и велїх людзох зоз Америки, алє и других студентох хтори там пошли. Зоз даскелїма людзми хтори робели у ресторану сом остал у контакту, а аж гварели же би сцели, у наиходзацих рокох, присц нащивиц Сербию –гвари Алексей.

Єден од найвекших препреченьох одходу до иножемства зна буц язик, окреме тот

з хторим зме, до теди, нє мали так вельо контакту. Понеже анґлийски уж досц засупени, и наш собешеднїк потвердзел же му язик нє бул велька бариєра у комуникациї: – Зоз анґлийским сом нє мал проблем. Вше сом любел патриц филми по анґлийски, та знам язик барз добре. Нормално, требало ми даскельо тижнї же бим ше звикнул на бешеду, алє познєйше сом нє мал проблем анї бешедовац по анґлийски, анї роздумовац на нїм. Велї ме и похвалєли же добре бешедуєм – заключує Алексей хтори, на концу, наглашує же и того року планує пойсц до истого места и до истого ресторану, та з тей нагоди, шицким студентом препоручує же би пошли, видзели и дожили живот прейґ океану бо, як гвари, наисце вредзи!

МАК-ОВ КОЛАЖ

Рочни гороскоп

и астролоґийна проґноза за 2023. рок

KИЛАШИ (lat. LIBRA)

Дороги припаднїки того знаку, тот рок за дзепоєдних припаднїкох, у одредзеним периодзе, годзен буц дакус чежши, алє заш лєм векшину своїх планох сце годни витвориц. Тот рок зоз собу ноши досц спокуси, алє превозидзеце шицко зоз дакус сцерпезлївосци и дипломатично так як ви то знаце, цо и характеристика вашого знаку. Вшелїяк, красни период будзеце мац тераз у тим периодзе кед планета щесца, Юпитер, будзе блїзко при планети любови Венери вєдно, и кед буду транзитовац през знак Барана (lat. Aries) хтори ше находзи просто вашого знаку. Теди обчекуйце красни хвильки цо ше дотика шицких животних обласцох, вельку радосц у партнерских одношеньох, щесце и оптимизем, як и красни висти. Тот период будзеце длуго паметац. Вихаснуйце го. Потим планета Меркур будзе ретроґрадна од 21. априла по 15. май, у знаку Буяка (lat. Taurus), теди сце годни мац рижни нєплановани случованя, а годни сце мац и почежкосци хтори ше дотикаю финансийох. Потим планета Сатурн нє будзе вецей у вашей хижи любови и будзе уходзиц до вашей хижи каждодньових случованьох и здравя, од 7. марца по 14. фебруар 2026. року, та теди обчекуйце вельо обовязки и одвичательносц. Намагайце ше буц одвичательни, вимирюйце свойо обовязки начас, преконтролуйце свойо здравє, же бисце познєйше нє мали даяки пошлїдки, понеже нас планета Сатурн покара кед нє зробиме шицко начас. Будзе даскельо и щешлїви хвильки за вас кед Юпитер планета щесца войдзе до знаку Буяка (lat. Taurus) од 17. мая по 25. май 2024. року. Теди можеце обчековац же достанєце даяки заслужени награди и припознаня, як и кед же ше жадаце особнє трансформовац и пременїц дацо, тераз добри период за тото. Потим мешацово ґузли ше oд 17. юлия премесцаю зоз оси Буяка (lat. Taurus) и Шкорпиона (lat. Scorpio) до хижи знака Барана (lat. Aries) и до вашого знака и буду там по 10. януар 2025. рок. Теди енерґия будзе унапрямена на ваш особни розвой, а тиж годни буц даяки случованя и цо ше дотика партнерских одношеньох. Тиж, велї припаднїки того знаку годни у тим периодзе ознова обновиц контакт зоз особами хтори их у прешлосци розчаровали, и кед ше помирице зоз нїма, тото одношенє може буц добре за вас. Планета любови Венера будзе ретроґрадна у знаку Лєва (lat.Lion) oд 23. aвґуста по 4. септембер, и теди сце годни обновиц даяки контакти зоз товаришами, алє сце ше у тим периодзе годни и розчаровац до даяких блїзких товаришох. Емотивни живот ше углавним дзелї на вецей часци през цали рок, а вам тераз вяри и на лєто буду добри и красни периоди за любов. Дзепоєдни припаднїки того знаку, хтори уж маю партнера, годни ступиц до малженства, а тоти хтори ище вше шлєбодни годни започац озбильну вязу. Тот рок вам вшелїяк будзе предодредзени же бисце закончели даяки ствари хтори нє добри за вас и положели на нїх точку. Треба же бисце закончели єден циклус, понеже вас од шлїдуюцого року обчекує початок нового, вшелїк щешлївшого циклусу. Здравє того року вам добре, у першей половки рока треба же бисце започали зоз даяку физичну активносцу хтора вам одвитує, а кед же маце вецей кили и жадаце схуднуц, перша половка рока вам добра же бисце ше тому пошвецели.

ВанесаМедєши

РОЧНИ ГОРОСКОП ЗА КИЛАШИ, ШКОРПИОНА И СТРИЛЦОХ

ШКОРПИОН (lat. SCORPIO)

Дороги припаднїки того знаку, ґенерално патраци, тот рок єден од

найлєпших ваших рокох, кед вежнєме до огляду предходни роки. Вельо

щешлїви хвильки буду кед Юпитер, планета щесца, будзе у транзиту през

вашу шесту хижу до 16. мая того року. Потим кед Юпитер прейдзе до знаку

Буяка (lat. Taurus) од 17. мая по 25. май 2024. року, теди можеце обчековац

щесце у партнерских одношеньох, товаришству, будзеце ше крашнє складац

зоз людзми зоз вашей околини, а обчекує вас и щесце у любови. Тиж, док

Юпитер будзе вєдно зоз планету нєсподзиваня Ураном, а кед же маце даяки

нєришени судски проблеми, у тим периодзе сци их годни нєсподзивано и успишно ришиц. Исто так, кед робице дацо прейґ интернету, то будзе барз добри период за таку роботу. Можебуц початок рока будзе дакус чежши, и будзе вам требац вецей труду же бисце посцигли жадани цилї, алє маце

потримовку планетох так же ше нє старайце. Од конца марца вам руши

вше лєгчейши период и одразу почувствуєце яґод же вам шицко олєгчане. Ґенерално патраци, рок добри и нє треба же бисце ше бриґовали. Емотивно

будзеце виполнєни уж од початку рока, и дзепоєдни припаднїки ше буду чувствовац як кед би були на „седмим нєбе”. Окреме припаднїки хтори длугши

час були шлєбодни, без партнера. Завжати припаднїки того знаку, хтори маю емотивного партнера, годни дакус погубиц одношенє од 23. марца по 10. юний, окреме кед су подозриви, любоморни и посесивни особи. Будзце умеренши и примеркуйце на свойо справованє спрам другей особи, же бисце нє претаргли вашо одношенє. Кед же ше розидзеце зоз вашим терашнїм емотивним партнером, або кед же сце шлєбодни, нагоду за упознаванє

новей любови будзеце мац у другей половки септембра. Тот рок вам вшелїяк

позитивни, та нє допущце же бисце були критични спрам себе, окреме кед же дацо нє пойдзе по вашим плану, так як сце задумали. Кельо ґод вас обчекує добри рок, будзе и даяки ситуациї на хтори сце нє годни дїйствовац, та ше нє обтерховюйце. Юпитер будзе блїзко зоз планету любови Венеру, вєдно, и обчекуйце красни хвильки цо ше дотика шицких животних обласцох – вельку радосц у партнерских одношеньох, щесце и оптимизем, як и красни висти. Тиж, у тим периодзе дзепоєдни припаднїки годни достац даяке нашлїдство, або даяки векши пенєж. Любов теди годна „подуркац” на вашо дзвери. Здравє у тим року вам добре, алє лєм кед нє допущице же бисце ше нервирали и же бисце були под стресом. Пробуйце ше опущиц и вашу неґативну енерґию змириц зоз йоґу, медитацию, масажу або зоз даяку активносцу хтора вам особнє найвецей одвитує.

МАК-ов КОЛАЖ

СТРИЛЄЦ ( lat. SAGITTARIUS)

Дороги припаднїки того знаку, на самим початку рока будзеце мац два ретроґрадни планети, а то планета Марс и планета Меркур хтори буду у

вашей хижи партнерских одношеньох. Тото вам годно принєсц нервозу и

розправи, як и проблеми цо ше дотика финансийох. Планета Меркур будзе

того року ретроґрадна штири раз, цо барз важне за ваш знак. Перши будзе концом прешлого року и предлужи ше початку того року, у вашей другей хижи финансийох, потим од 21. априла по 15. май у знаку Буяка (lat. Taurus)

и тиж сце годни мац почежкосци у финансийох, проблеми зоз здравйом и

каждодньовима обовязками. Треци будзе од 23. авґуста по 15. септембер

у знаку Дївици (lat. Virgo) дзе сце годни мац почежкосци кед маце у плану

путовац до иножемства, а тиж и проблеми и почежкосци зоз ученьом.

Остатнї будзе од 13. децембра та по 2. януар 2024. року, и вон окреме важни, понеже будзе ретроґрадни у вашим знаку. Теди обчекуйце проблеми

у комуникациї зоз другима, а кед маце даяки тайни, у тим периодзе годни

буц лєгко одкрити та примеркуйце. Планета Сатурн уходзи до вашей хижи дому и нових початкох, и годна вам очежац, та сце теди годни мац неґативни думки и неґативну енерґию. Потребне же бисце були сцерпезлїви, понеже вас нєсцерпезлївосц годна привесц до дзепоєдних гришкох и до стресу. Важне же бисце сцерпезлїво робели, мали сцерпеня и же бисце нє обчековали же би шицко було тераз и такой. Тиж, Сатурн може принєсц и одредзени проблеми у вашей фамелиї. Потримовку того року будзеце мац од планети щесца Юпитера, хтора и панує зоз вашим знаком, и кед сце започали дацо учиц або усовершовац ше, вшелїяк же то будзе успишно, понеже вас вон потрима, окреме у другей половки рока. Кед слово о емоцийох, завжати припаднїки

того знаку, хтори маю партнера, годни мац одредзени почежкосци. Планета

любови Венера будзе ретроґрадна у знаку Лєва (lat. Lion) oд 23. юлия по 4. септембер, и теди треба же бисце примерковали кед любов у питаню, окреме

кед маце даяку вязу, а оддалєни сце, кед особа у иножемстве, лєбо кед ви одпутуєце до иножемства и упознаце там дакого. Дзепоєдни припаднїки того знаку хтори шлєбодни, за нїх добри период будзе у лєтнїх мешацох кед годни упознац интересантну особу, зоз хтору годни започац озбильну вязу. Завжати припаднїки хтори у озбильней вязи, нє требали би того року уходзиц до малженства. Причекайце даєден лєпши рок. Кед бешеда о здравю, того року ше будзеце чувствовац барз вистато, цо нє характеристичне за вас и ваш знак. Гоч вашо околїско будзе думац же сце задовольни и щешлїви, нє будзе баш так. Планета Сатурн, хтора у транзиту и хтора будзе ту присутна, годна на вас дїйствовац депресивно и годни сце буц под стресом. Гоч ви познати як барз оптимистични знак, пре вашу пануюцу планету Юпитер, заш лєм маце тот уродзени оптимизем и совитуєм вам же бисце, кед будзеце мац чежки период, робели дацо цо вам найвецей одвитує, дацо за „вашу душу” .

АВТОРКОВО НАДПОМНУЦЕ!

*Рочни гороскоп и астролоґийна проґноза OБЩИ за шицких людзох на тим швеце хтори припаднїки одредзеного знаку, як и подзнаку, и НЄ МУШИ ше поклапац зоз Вами. Кед жадаце точни случованя у Вашим животним, рочним або мешачним гороскопу, aбо одредзеней животней обласци, нєобходне же бисце заказали консултацию при Вашому вибраному астролоґови. Кед знаце Ваш под’знак комбинуйце го вєдно зоз Вашим знаком, алє предносц дайце Вашому подзнаку.

Инстаґрам: vanesamedjesi Фейсбук: Vanesa Medjesi

ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У

| YouTube → Evo ništa

„Red eye”

ихай лоПланкош

Йоой, яки напарти днї знаю буц дараз... Окреме тераз. Нє любим конєц жими (початок и стредок любим)... Швета прешли, украси познїмани, та остава лєм чекац перши лїсца же би поцифрали по блаце.

А ещи и швет шалєни. Придзем вечар дому, та гайд най патрим трогодзинови филм хтори ме наганя роздумовац о моралу, о вредносци живота, о емоцийох або „якосци” того швета.

Або айде нє!

Сцем дацо кратке, єдноставне и заокружене. Анї серия за хтору ми треба пред’знанє яґод за контролни, ми нє хиби. Розвага и єдноставносц у єдней точки.

Вес Крейвен, режисер „Вриску”, и „Ноцней мори у улїци Елм” чита з єдней хмарки тото цо ше я поносуєм и у фазону є... – “. ;)

„Red eye” („Червене око”) филм зоз 2005. року.

Сто двацец и пейц минути збуваня хторе нє става и нє наганя це же биш роздумовал же чи бед ґай можебуц ма даяке оправданє прецо вон можебуц у праву. Можебуц вон нє виновати, вон лєм плод того швета у хторим людзе як цалосц погубени и наганяю поєдинца на зле? Пирщок на твари швета. Нє! Ту швет єдноставни.

Гуторим лєм тельо кельо у трейлеру – Рейчл Мек Адамс бави Лису, готелиєрку хтора ше рихта лєциц до другого варошу. На аеродрому упознава шармантного Джека, Килияна Марфия. Йой, йой, га баш су симпатични обидвойо. Ошмих, ошмих. Попию по єдно пице

Фотомонтажа: Михайло Планкош и нашмеяно флертую, алє нє шедза вєдно у авиону, нажаль... конєц романтики. Яка чкода, а баш бул добри ром-ком початок.

О! Заш лєм вєдно шедза. Ги ги, га га. Авион полєцел, можеце одкапчац сиґурносни паси. Килиян ше престава ошмиховац и гвари Рейчл же вона цошка муши поробиц за ньго, або єй оцец (хторого бави Джо Рейзер, серия „Succession”, „Нашлїдство”, – одлична) будзе заклани. Його колеґа праве шедзи у авту опрез єй оца хижи. Модлїм? Га-га, нє шмишне. Нє, нє шмишне, гвари Лиса. На то вон вибера бутєлар од єй оца и кладзе го на розгольтани столїк од шедзиска, хтори ше вицагує опрез нєй.

Панї у фрки одлично персонификована у ґлуми Мек Адамс, алє кед сце патрели гоч цо зоз Килияном Марфийом, знаце точно же його белави очи нє белави як нєбо, алє як ляд.

Мачка и миша ше оганяю. Мачка зла, миша добра. Навияме як кед бизме патрели даяке спортске змаганє з нашим облюбеним тимом (кед же маме облюбени тим)?!

Нє шицко єдно чи ратоту правиме зоз швижима вайцами, чи додаме соль и чи додаме дакус сира лєбо печарки, паприґи або шунки... Єдло нє випадло вельо драгше, ексклузивнєйше (айде сир зна пойсц досц далєко), алє заш лєм у зависносци од тих детальох може буц нутритивне и елитне, або фриштик студента хтори вчера научел уключиц ринґлу. Упс, шкарупина досц нєприємна медзи зубами. Крейвен добри кухар, а ґлумци добри состойки.

Швайцарска

У септембру прешлого року, до нашей Ґимназиї „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре сцигло понуканє за програму черанки школярох за одход до Швайцарскей. После схадзкох и

виберанки школярох за тоту програму, дознала сом же сом достала нагоду нащивиц Швайцарску на два тижнї зоз ище шесцерима школярями зоз ґенерациї и професорку. И так шицко почало...

Пред тим як зме одпутовали, мали зме єдно стретнуце зоз школярами ґимназийох зоз Бачкей Паланки и Бачкого Петровцу зоз котрима зме мали дзелїц обисце. Вони, як и дзеци зоз Индїї и Руми, ишли зоз нами представяц нашу державу.

Тото упознаванє пред черанку нам барз помогло, понеже два тижнї нє кратки период препровадзиц даґдзе, а поготов кед у питаню нєпозната держава зоз нєпознатима людзми.

Драга була длугока, алє на концу ше наисце виплацела. Були зме змесцени у дзецинским валалу Песталоци зоз дзецми зоз України. То єдно мале место хторе, най так повем, „изоловане” од швета. У валалє єст древени хижи у хторих зме були змесцени, школа, спортска сала и терени на отвореним, младежски клуб, музей и ище даскельо нєобходни будинки. Шицко тото окружене зоз пажицами хтори под час нашого пребуваня були прекрити зоз шнїгом. Тот валал настал после Другей шветовей войни зоз цильом же би обезпечел дом широтом. Нєшка тот место то дом за младеж

АнитаЧизмар

зоз рижних державох на вецейтижньових черанкох.

Окреме же зме там наисце уживали, мали зме обовязку исц на роботнї хтори зме мали кажди роботни дзень од 9 по 12 годзин и потим од 14 по 17 годзин. Роботнї були барз креативно обдумани. Орґанизаторе ше намагали же бизме шицки роботнї нє робели лєм зоз „главу” алє и зоз „шерцом” и „руками”. Цилї програми були же бизме научели жиц у заєднїци зоз другима нациями, же бизме ше упознали зоз иншаку културу и стилом живота, як и же бизме научели старац

ше о себе и других. И єдно з важнєйших

каждодньових задаткох було правилне розподзельованє одпаду.

Мнє єдна од найинтересантнєйших роботньох

була кед зме єдно пополаднє пошли до Сент Ґалену (варошу котри ше находзел нєдалєко од нашого) дзе зме мали задаток зачерац скапчовачку за дацо, зоз ташки/кишенки даякого странца. Були зме подзелєни до ґрупох у хторих були двойо школяре зоз Сербиї, и двойо зоз Укарїни. Моя ґрупа мала седем черанки, а остатня ствар котру зме зачерали бул качкет од єдней познатей медийней хижи.

Роботня котру зме тиж мали, а хтора була о озбильнєйшей теми, була такволани „food wastе” або „поживови потрошок”. Дополадня зме мали роботню на котрей зме о тим бешедовали, дзе нам пробовали приблїжиц прецо то проблем и кельо вельо купеного єдзеня на концу закончи у шмецу. А на

пополадньовей роботнї зме були подзелєни

до ґрупох од дзешец членох и кажда ґрупа

достала полну кошарку єдзеня котрому

би пошвидко вишол рок тирваня, або уж

вишол, алє є ище вше смачне и безпечне за

хаснованє, же бизме зоз нього направели

вечеру за тот дзень.

Єдини проблем бул же два ґрупи дзелєли

єдну релативно малу кухню, алє ше нам на

концу удало орґанизовац, и вечера була

готова на час.

Роботню котру зме мали при концу пребуваня

була знїманє емисиї за радио. За тоту

роботню зме мали два днї. Перши дзень

зме ше подзелєли до ґрупох як зме сцели, вибрали теми о хторих зме сцели бешедовац

и писнї хтори зме сцели пущац, а мали зме и даяки активносци хтори нам мали помогнуц же бизме цо лєпше написали текст. Нащивели зме и студийо. Други дзень бул предвидзени

за докончованє тексту, усовершованє самого

читаня и цек емисиї и, нормално, знїманє того цо зме пририхтали. Кажда ґрупа мала найвецей 10 минути до котрих требало уклопиц вибрани теми и музику. Моя ґрупа бешедовала о тим яки зме роботнї мали, и як зме препровадзовали шлєбодни час.

Емисия ше знїмала уживо, и гоч хто ю могол послухац. Подзелєли зме линк блїзким, а гварели нам же тота емисия там барз позната, и же ю нашо людзе у Швацарскей активно провадза. Окрем активносцох, мали зме и шлєбодни час. През тидзень зме углавним час препровадзовали у младежским клубу. Там було кажди дзень дацо орґанизоване. Єден

дзень зме могли направиц лампаши зоз котрима зме ше други вечар шейтали по валалє. Тиж так у подобовей часци клуба зме могли украшовац черепчки и правиц наруквици. Були орґанизовани и филмски вечар и диско. Нормално, кед дахто нє мал жаданє участвовац, мал шлєбоду буц у других часцох клуба. Була музична простория, простория зоз столним тенисом и фодбалом, простория зоз вельо дружтвенима бависками и билияром и дакельо просториї зоз местом за шедзенє и слуханє музики. У шлєбодним чаше могло пойсц и до сали як и, цо ми найбаржей практиковали, пойсц ше санкац и оруцовац зоз шнїгом. Часто зме ше зиходзели и у пиньвици хижи, дзе зме бавели дружтвени бависка и баржей ше медзисобнє зблїжовали.

За викенд зме мали нагоду обиходзиц Швайцарску. Були зме на Боденским озеру, Райових водопадох, у музею „ТЕХНОРАМА”, у Цириху и, мнє найкрашому, Луцерну. Мали зме задаток сами направиц план обиходзеня городох цо за нас було виволанє, алє думам же ше голєм нашо обисце наисце потрудзело цо практичнєйше виплановац драгу за обиходзенє городох.

Зоз Швайцарскей ми останю вельо прекрасни памятки, а окреме на нових товаришох хторих сом там упознала. Аж и после черанки нам ше удало ознова зисц, та ше наздавам же останєме у контакту. Тота черанка нам шицким останє як єдно прекрасне дожице хторe верим же будземе паметац до конца живота.

ТРЕЦИ НА ШВЕЦЕ ОД 11 МИЛИОНИ БАВЯЧОХ

Керестурец Иван Чапко, озбильни любитель и, як ше нєдавно потвердзело, прави експерт за фодбал, од конца януара даскельо тижнї нашол ше на

першим месце на лїстини

найлєпших на швеце учашнїкох у познатим

фодбалским бависку

„Fantasy Premier League”.

„купує” бавячох и так составя свою фиктивну премиєрлиґашску екипу. Зоз таким тимом, составеним зоз бавячами по його власним преценьованю, змага ше процив других истих таких фанох фодбалу зоз цалого швета. Бависко задармо, популарносц му константно рошнє, а у тей хвильки ма коло 11 милиони змагательох.

Балкану, а 3. на шветовим уровню, од вкупно 11 милиони бавячох, цо наисце фасцинантни резултат. О

тим як му ше удало доґурац так високо, и чи ма реалней шанси остац при самим верху по конєц сезони, Чапко гвари”

– Треба досц провадзиц

Иван Емейди и Иван Чапко

Слово о онлайн бависку у

хторим кажди змагатель на самим початку достава на розполаганє 100 милиони

виртуалного пенєжу, и на основи власного

преценьованя же як фодбалере анґлийскей лиґи одбавя у реалним живоце,

– На початку кажди бавяч розполага зоз виртуалним буджетом, и спрам того „купує” бавячох. Кажди тидзень єст нове коло и на основи того як твойо бавяче одбавели у тим колу, у стварним живоце, ти доставаш одредзене число поенох, хтори ше здава. У тих 100 милиони фунтох, кельо виноши буджет, нє можеш положиц лєм найлєпших бавячох, хтори коштаю по 12-13 милиони, алє треба уруциц и тих слабших, односно туньших, до составу. На концу сезони, першопласовани доставаю драгоцини награди – толкує Иван Чапко.

Награди за даскельо найлєпших виноша – плацени одход и змесценє у Анґлиї, плацени уход на фодбалски змаганя, луксузна фодбалска опрема и подобне, а Чапко бул од конца януара даскельо тижнї зашором 1. на таблїчки на цалим

фодбал, алє треба и знац уклопиц екипу. Нїхто нє зна хто яку екипу направел, док нє почнє коло. Но, поправдзе, дакус то було и щесце. Положел сом бавячох хторих ридко хто положел, бо векшина углавним виберала истих. Кажде пододавал тих лєпших бавячох хтори у форми, а я мал вецей щесца же сом мал у составе тих кус слабших бавячох хтори лєпше одбавели од тих хтори у форми и теди сом скочел на таблїчки. Дакеди треба мац и добру замену, бо велї мали фокус на перших 11 бавячох, и вец накадзи даєден бавяч нє бави, кед го тренер одпочива або кед ше покалїчел, такой зоз лавочки уходзи други. Я на лавочки мал досц солидних бавячох, хтори ше добре указали кед даєден од моїх бавяч зоз початних єденац нє бавел. По моїм думаню, лєпше мац 15 стандардних бавячох, як єденац добрих и штверих слабших, бо кед нє бави даєден од тих стандардних 11, вец добре придзе мац солидну лавочку. Шицко

РОЗВАГА

Розгварка зоз Иваном Чапком и Иваном Емейдийом

„Fantasy Premier League”.

– Почали зме так же пайташе хтори провадза анґлийски фодбал дознали за тото бависко. Интересантне змагац ше зоз цалим шветом, алє и на уровню Керестура видзиц хто од нас найлєпше преценює цек бависка. Прешлих рокох зме практиковали колективне друженє и патренє остатнього кола, хторе вше у маю. Зишли бизме ше и додзельовали погар найлєпшому. Тераз зме уж уведли же ше пред каждим колом зидземе, увариме кафу и дискутуєме

ндреаМедєши

бависко так нє функционує. Кед ши найлєпши вец победзиш, и то ше ми пачи – заключує Емейди хтори такой на 2. месце на уровню валала, а як искусни бавяч дзечнє посовитує Чапку, бо як гвари, любел би кед би високе место на шветовим уровню посцигнул праве дахто з валалу.

– На самим початку сом

мал дакус вецей щесца од Емейдия, перши даскельо

завиши хто яку ма тактику – толкує Иван хторому то други рок же бави спомнуте бависко.

А шицко почало пред коло штирома роками, кед их у валалє було коло двацецерме хтори бавели бависко, док их тераз єст два раз вецей. Тераз хлапци маю и свою, як ю вони волаю, „Валалску лиґу”. У тей лиґи уж штири роки на концу сезони додзелюю погар найлєпшому бавячови. Потераз, першого 2019. року, титулу найлєпшого

на уровню Керестура достал Денис Югик, шлїдуюцого року

то бул Борис Регак, прешлого найлєпши бул Боян Надь, а за

тот рок мож нагаднуц кому

пойдзе погар... Гоч, окрем

Чапку ту и Иван Емейди, озбильни конкурент, хторому то штварти рок як бави

як би требало одбавиц, коментаруєме бавячох, патриме шлїдуюци кола дзе ше бави... – приповеда Иван Емейди, а за успих свойого

пайташа гвари: – Чапко константни у поенох. Ми други вше мали вельки осцилациї, у смислу же даєдно коло було добре, даєдно слабе, а вон якош вше так намесцел екипу же праве тоти бавяче хторих вон повиберал, точно теди направели добри резултат. Прето бависко и интересантне, бо нєт правила. Нє мож буц мудри. Треба провадзиц, треба мац стратеґию, треба плановац як ше одбави, алє наисце нєт правила. Хвильково єст вельо такволани „pay-to-win” („плац же биш победзел”)

бависка, у хторих бавяч муши уложиц реални пенєж же би мал даяке лєпше дожице у бависку, алє тото нашо

кола, алє и вон добре преценює, та ше часто з нїм консултуєм. Нє патрим на тоту високу позицию на таблїчки як лєм на власни успих алє можем повесц же цо ше длужей затримуєм при верху таблїчки, так рошнє и прицисок и тензия же мушим там и остац – закончує Чапко, хторому по конєц остало добре одбавиц ище 9 кола скорей як виполнї свой хлапцовски сон.

Цо думаце о упознаваню прейґ дружтвених мрежох?

A. Н. : Велї думаю же то подле и же нє треба упознавац дакого прейґ дружтвених мрежох, алє думам же кед ше найду добри, нормални особи, же так лєгко мож упознац нових товаришох

хтори останю за цали живот.

А. Ч. : Думам же то барз нєбезпечне, бо нажаль єст вшелїяких людзох.

А. Б. : Думам же то хасновите.

А. Ч. : Я перша мам пайташку хтору сом упознала прейґ дружтвеней мрежи и зоз хтору сом барз добра. Вона зоз Нового Саду. Алє так иншак думам же треба буц осторожни, прето же на интернету єст вшелїяких людзох.

М. Ґ. : О упознаваню прейґ дружтвених мрежох нє мам даяке окремне думанє. Може буц и добре и подле, завиши як ше ми поставиме и кельо себе дошлєбодзиме же бизме ше дописовали и упознавали.

К. К. : Думам же ше велї людзе представяю фалшиво и єст вельо спреводзки на интернету, та думам же то нє барз безпечне.

И. С. : Думам же то окей, а и я сам нашол велїх пайташох прейґ дружтвених мрежох.

В. С. : Ма свойо позитивни и неґативни боки. Прейґ интернету можеме упознац людзох зоз цалого швета, алє тиж може буц и опасне, понеже ше кажде може представиц як сце.

В. П. : Интересентне, алє то нє тото праве дожице як кед бизме особу упознали наживо, прето же ти нє знаш хто споза екрану и кельо ґод нам ше видзи же особа добра, нє муши буц, докля ґод ю нє упознаме наживо. Предносц у тим же ше можеце дописовац константно, алє нєдостаток тот же у ствари нє знаш з ким ше дописуєш. На щесце, нє мала сом неґативни ситуациї, алє сом видзела и чула же людзе мали, кед их нападали, знємирйовали онлайн... Нє таке то сиґурне и нє пачи ми ше идея же би ми ше таке дацо могло случиц, та то найлєпше керовац.

М. С. : Нє мам нїч процив, алє як би ше гварело, то нє моя шолїчка чаї.

М. Х. : Верим же то нєшкайшей младежи, хтора зоз тим рошнє, каждодньове и окей, алє я баржей за упознаваня наживо и „фейс ту фейс” контакти.

К. К. : Упознаванє прейґ дружтвених мрежох може буц опасне, бо єст рижних людзох. Думам же ридко мож найсц даякого чловека зоз хторим биш ше так наисце упознал и дружел, бо єст велї проблеми ту, як цо уценьованє и подобне. Н. Н. : Думам же то нєбезпечне, понеже велї людзе можу направиц даяки фалшиви профили и писац гоч цо. Нє треба вериц гоч кому, бо нам ше так може случиц дацо подле.

НАШО СТАЄМНИ РУБРИКИ

Хторе найлєпше место на хторе сце одпутовали и прецо?

И. С. : Найлєпше место на хторе сом одпутовал бул Врдник. Там сом бул з мою дзивку и було нам барз фино, бо зме одпочивали душу.

Н. Н. : Зоз фолклором – турнея у Словацкей. Барз зме ше фино дружели, спали зме у автобусу, то були якиш нови виволаня за нас и барз нам було фино.

А. Н. : Лєбо Венеция, прето же є барз красни город, лєбо Прага прето же зме ше там барз фино препровадзели.

М. С. : Мнє найлєпше путованє було можебуц матурска екскурзия у штреднєй школи, кед зме ишли до Барселони. Е тераз, нє знам чи то пре Барселону, чи прето же зме були матуранти и було нам барз добре, алє думам же ми то дефинитивно було єдно од найлєпших путованьох.

К. К. : Найупечатлївше место хторе бим визначела то Рим, прето же окремни чувства вивола у мнє и барз красне искуство ношим отамадз.

М. Ґ. : Найлєпше ми було у Горватскей прето же сом ше барз добре препровадзел.

А. Ч. : Затераз, найлєпше путованє ми було путованє до Сараєва зоз дружтвом пред двома роками алє то нє було тельо пре место, кельо пре добре дружтво.

А. Б. : Греческа – пре морйо и прето же єст вельо цо видзиц.

А. Ч. : Найлєпше место на хторе сом одпутовала, и место до хторого идзем кажди рок, то Пула у Горватскей.

М. Х. : Дефинитивно турнеї зоз КУД-ом. То найвеселши друженя, путованя и наступи хтори ми останю у найкрасшим паметаню, так же нє важне хтора дестинация.

В. С. : Нє можем вибрац лєм єдно путованє. Путовала сом вшадзи и якошик важнєйше ми зоз хторима людзми путуєм, як кадзи.

В. П. : Путовала сом на вецей места, медзитим ище вше чекам тото єдно место хторе ме охаби

без тексту, як би ше гварело. Будзе то док назберам пенєжи, цо годно потирвац...

К. К. : Вельо сом путовал и на морйо, и до горох, алє мнє найлєпше дома, дзе мойо гнїздо.

ТамараБалоґ

Мено:

Жарко Остоїч з Руского Керестура, у тим месце закончел и основну школу и Ґимназию, а тераз студира

на Факултету технїчних наукох у

Новим Садзе. Любов ґу рок музики

приписує своїм родичом, гоч покрадзме послуха и подаєдну народну писню, у шлєбодним чаше грає на ґитари, а зна увариц и добру пасулю. Як совисни и чесни студент, найвекши страх ма од усмених испитох, а єдине цо го у тей хвильки може розплакац то кнїжка „Математичка анализа 1”.

Як

по нєшка?

– Одмалючка сом найволєл слухац рок и подобну музику. У сущносци, шицко цо ма ґитари, понеже мойо родичи слухаю таку

музику и вше ше така музика у нас слухала.

Уж кед сом почал сам одкривац нови

бенди и жанри, вше ишло у тим напряме, медзитим, мушим признац (гоч ми то чежко) же як сом поставал старши, так сом вецей „попущовал” новим жанром и ґенерално музики, та ми тераз важнєйше як доживюєм писню, а нє хторому жанру припада. Почало

як строге слуханє лєм гард року и металу, а преросло до слуханя мегчейшого звуку

як цо то наприклад инди рок, електронска музика, аж и по даєдна турбо фолк писня (мамо пребач!).

Цо тих дньох найвецей слухаш?

– Тих дньох найвецей слухам єден нови, а у ствари нє таки нови бенд, хтори ше вола Arctic Monkeys, потим єден сербски бенд, под назву Буч Кесиди, як и рижни файти електронскей музики. Подрозумює ше, тото шицко слухам после Звонка Боґдана. Звонко Боґдан на першим месце.

На

– Музика и филми нє маю таки ефект на мнє. Медзитим, то ми ше случує кед

читам кнїжки, а кнїжка пре хтору ше вше розйойчим як мале дзецко вола ше „Математичка анализа 1”.

Ходзиш на спортски

збуваня?

– Нє барз. Нє заинтересовани сом за спортски збуваня, гоч дакеди пойдзем патриц Русин кед бави на Ярашу.

Облюбене компютерске бависко?

– У, га єст вельо... Нє сиґурни сом же можем дац одвит тераз, бо ми нє приходзи на

розум анї єдно, алє айде єдно най спомнєм: „Need for Speed: Most Wanted”, або як зме го волали кед зме були мали „нитворспид”.

Любим рижни файти бавискох, алє обегованя

ми перфектни прето же пущиш мозоґ

на пашу, цалком ше опущиш док вожиш вируталну репрезентацию свойого авта зоз снох, 200 на годзину.

Стрипи?

– Стрипи мe вше прицаговали понеже сом одмалючка бул вельки фан Бетмена, и док сом бул младши зберал сом Бетмена

и Спайдермена. Нє назберал сом вельо стрипи, алє ше цешим зоз свою малу колекцию.

У хторим филму/сериї биш любел кед би ци була додзелєна улога?

– Нїґда сом о тим нє штудирал, алє думам же бим ше добре указал у улоги даякого

детектива або у подобней улоги. Думам же

би ми ше удало прилагодзиц

векшини улогох

ше розвивал твой музични смак од дзецинства

хтору писню, спот або филм без винїмку пущаш слизи?

кед бим мал нагоду, окреме кед би ме тота улога на даяки способ зацикавела. Поведзме, даяки герой у акцийним филму з 80-их, або поведзме у даякей комедиї за младих як даяки студент ( гм....).

На цо найвецей трошиш часу на интернету?

– Углавним любим виглєдовац нови ствари и у шлєбодним чаше то звичайно патренє документарних филмох або читанє о тим, а велька часц того уключує и индийски туторияли за математику и програмованє.

Гобиї?

– Цо ше дотика гобийох, гобиї ми гранє ґитари и ходзенє до терховнї, гоч сом ше у остатнїм чаше опробовал и у вареню, и досц ми ше пачи. Мушим ше похвалїц же сом порихтал досц добру пасулю, гоч нє була така добра як у мензи, алє дойдземе и по тото.

Путованє за паметанє?

– Єст вельо таки путованя, медзитим, тоти хтори найбаржей паметам то турнеї хтори зме мали з Домом култури Руски Керестур.

Кажда турнея була специфична и памета

ше ю по дачим. Подзелєл бим ту даяки случованя, медзитим, цо ше случи на турнеї, остава на турнеї.

Цо ши найволєл робиц у дзецинстве?

– У дзецинстве сом барз любел єсц панирани („поховани”) шницли зоз билого меса. Нє вельо ше пременєло од теди, лєм же тераз под уплївом студентскей мензи, шницли волїм єсц з пасулю.

Цо ши барз нє любел робиц у

дзецинстве?

– У дзецинстве сом нє барз любел єсц гращок. Гоч од теди прешло вельо часу, и гоч ми го нє таки проблем тераз єсц, и далєй ми є нє перши вибор.

Од

чого ше

боїш?

– Боїм ше од велїх стварох, найбаржей од усмених испитох, и колбаси з мензи (нє од тих двох ценких, алє гевта друга).

У чим биш ше любел опробовац, а ище

ши нє?

– Повед бим за себе же сом авантуриста, и спрам того бим любел пробовац

рижни ствари, як наприклад скаканє з падобрана, и дацо подобне тому. Тиж, и рижни традицийни єдзеня хтори нє таки характеристични за нашо поднєбє, з рижних бокох швета. А тиж и пробовац вожиц картинґ на мотодроме у Кули при мосце. Нїяк най найдзем часу за тото.

На цо найвецей трошиш пенєжи?

– Найвекша часц мойого буджету одходзи на єдзенє, понеже любим експериментовац и пробовац помишац рижни состойки кед дацо рихтам.

Яки совит биш дал младим?

– Вше пред виходом охабце себе фляшу з воду при посцелї, а после виходу, пред лєганьом, попийце на силу води кельо можеце. Нєт на чим!

Твоя животна девиза?

– Кед ши з дасчим нєзадовольни, а нє поробиш нїч же би ше то пременєло, вец ше нє маш право поносовац.

З нагоди Медзинародного

дня женох (босоркох), за Мултимедиялни часопис

за младих МАК, три млади

дзивки з нами подзелєли як им їх леґинє тот дзень „прикрашели”.

Википедия гвари же ше того дня преславя економски, политични и дружтвени досягнуца припаднїкох женского полу. Настал як

инициятива социялистчних

орґанизацийох у периодзе пред Першу шветову войну

у битки за єднакосц, право гласу (а од теди уста нє завераю) и еманципацию женох.

Осми марец би за хлопох бул дацо таке як на факултетох „термин за поправни испит”. Значи, гевти хлопи хтори на Дзень залюбених дацо „зас*али” доставаю другу нагоду же би ше указали у лєпшим шветлє. Од 14. фебруара та по 8. марец, єст 21 дзень, цо цалком достаточне за шорове пририхтованє. Тиж так, шицки леґинє/хлопи и гевти цо положели „испит” у першим термину, треба же би мерковали же би у другим термину дацо „нє учвиркали” прето же спадню рок.

Нашо млади собешеднїци

зоз розличних штредкох: Марча Шовань зоз Сриму, Душанка Бесерминї зоз Нового Саду и Илонка Ґайдош

Сримица Марча Шовань похвалєла свойого леґиня.

– Мнє мой Штефан барз нєсподзивал. Знаце же ми Сримци барз любиме червеного винка, а ище кед є задармо... Но, та мнє Штефан подаровал гордов од 500 литри найлєпшого червеного сримского вина. Купали зме ше и пили у тим гордове цалу ноц. Ище вше ми нос червени... гигиги” – през шмих закончела Марча.

– Мой Миронь мнє так зає*** як цо то лєм Керестурци знаю. Одведол ме до ресторану „Червене пупче”. Аж зме мали резервовани

стол на котрим писало „За мою парадичку” – так ме волал. На билим партку горели пахняци швички, а доокола були посипани

червени, ружово лїсточка. Прицагнул ми карсцель

кед сом шедала. Тримали

– Ми Новосадянє

култивирани, а нє така прощава як тоти Сримци. Яки же то дарунок гордов вина, Господи помилуй... Мнє мой Небойша подаровал „киту”

квеца и „бамбанєру”. Такой сом ю отворела та зме ше цалком замасцели, як мали дзеци. Еее, а на вечар ми дал ище єден дарунок, гигиги... Я порихтала казань, а вон кладол чутку на огень та зме правели палєнку, алє о тим вам уж нє будзем приповедац. Повем лєм же ми було барз крашнє –задовольно ше похвалєла Душанка.

Медзинародни дзень женох, нє останє у красним паметаню

зме ше за руки и уживали у нашим малим швеце. Заєднїцку идилу претаргнул келнер котри нам дрилєл мени под нос. Препоручуєм ресторан, маю смачне єдзенє. Попили зме аж и два фляшки шампаньцу. Цали вечар бул як зоз голивудского филму... Кед пришол час за „отвориц кишенку”, гвари тот мой пняк келнерови же най кладзе шицко тото на два рахунки. Його на єден, а мойо на други. Кажде себе свойо плаци. Я пожелєнєла! Пенєжи сом нє вжала думаюци же ме оздаль тот мой срайдош почасци, а на концу сом за дезерт поєдла гов**. Келнер ми обраховал пахняци швички и ружово лїсточка, а Миронь нашмеяно гварел – „Ша, то пре це, парадичко моя.” Виплацел свой рахунок, побочкал ме и пошол, а я мушела остац помивац судзину. Дюбре керестурске! – нагнївано одрубала Илонка. (499)

зоз Коцура.

Новосадянка Душанка

Бесерминї ше тиж цеши у свойому леґиньови.

Коцурици Илонки

Ґайдош тогорочни

ИванЛїкар

МЕДЗИНАРОДНИ ДЗЕНЬ ЖЕНОХ

Пририхтал Иван Лїкар

Писмо Миколайови Мали хлапчик пише писмо Миколайови:

-Мили Миколаю, модлїм це, пошлї ми брацика лєбо шестричку.

– Миколай му одвитує:

-Мили Йовґенчу, пошлї мацер.

Готел На рецепцию до готелу приходзи єдна

пара, а рецепционер им ше пита:

-Панї котра будзе ту з вами пребувац

ваша супруга, лєбо хто...?

Леґинь ше дакус задумал та гвари:

-Лєбо хто!

Идзе шлїмак по лєше и обвисцує же до лєса пришла порцийна инспекция, стрета лїшку и гвари:

-Лїшко, чула ши? До лєса пришла порцийна инспекция!

-Но, ша, я жиєм чесно! Поряднє плацим порцию.

-Гей? Ти маш кожух, твой муж ма кожух, твойо дзеци маю кожухи, добре себе роздумай!

Предлужел далєй през лєс и стретнє ґовлю:

-Ґовльо, до лєса пришла порцийна инспекция!

-Та цо, ми худобни ґовлї, нас ше то нє дотика.

-Гей? Ти жиєш на високей ноги, твой муж жиє на високей ноги, твойо дзеци жию на високей

ноги, добре себе роздумай!

Предлужел далєй и стретнє худобну ластовичку у малим гнїздочку, попатри на ню и гвари:

-До лєса пришла порцийна инспекция, приду по вас!

-По нас? Ластовки? Ша ми худобни, нє маме нїч.

-Гей? Пол рока у Африки, а пол рока у Сербиї, а за цо?

Оглашка 1

Глєдам жену, алє нє шалєну – за друге ше

порадзиме.

– Мам пенєжи

Оглашка 2

Одкупюєм паприґу – лєм нє керестурску.

– Коцурец

Оглашка 3

Нє знаце з пенєжом?

– Совитнїк за шпорованє „Руснак”.

Франти маю виключно

гумористични циль, и нє маю

Компютерски бависка

ДАСКЕЛЬО НАЙЛЄПШИ

КОМПЮТЕРСКИ БАВИСКА

Компютерски бависка єст барз вельо, а мойо облюбене то „GTA 5”, та рушим од нього. У тим бависку мож вожиц авта, авиони, геликоптери, моторки... Єст одредзени уровнї на котрих ше муши поробиц тото цо бависко вимага. Єст их вецей и досц су чежки. Сцека ше од полициї кед нас почнє оганяц, цо досц чежко. Кед сцекнєш од нїх вецей раз, почнєш

буц глєдани. Єст пейц гвиздочки, и кед ше

пополня шицки тоти гвиздочки, помали

поставаш криминалєц. Бависко мож бавиц зоз другима бавячами онлайн, а мож и сам.

Тиж барз популарне и бависко „Roblox”

хторе направене 2006. року. Остатнї три

роки тото бависко було найпопуларнєйше

на швеце. У нїм єст вецей бависка. Єст наприклад бависко „Adopt me”, и у нїм

ше купує вайца, карми ше их, тушира... и

кед вайца сцигню по уровень по хтори би требало, вони ше вилягню. Постоя 5 уровнї –common, uncommon, rare, ultra rare, legendary, односно звичайне, нєзвичайне, ридке, барз ридке и леґендардне. Постоя вецей файти

ЕмаЖивкович

животиньох котри ше можу з нїх вилягнуц. Мож купиц напої котри даваю твоєй животинї способносц же би могла лєциц, лєбо же би ше ю могло вожиц.

Друге барз популарне бависко на „Roblox”-у, то „Royale High”. У тим бависку ше облєка як принц або принцеза, и муши ше ходзиц до школи же би ше дошло по други уровень. Єст вецей уровнї, думам же аж по безконєчно.

Або цо тиж у прешлим року було барз популарне то „Murder Mistery”. Тото бависко мистерия. У нїм ше достава єдну од тих трох улогох – Забойнїк (Murder), Шериф (Sheriff) и Нєвиновати (Innocent). Єст лєм єден забойнїк и єден шериф, а голєм 10 нєвиноватих. Поента того бависка же би забойнїк „сконтал” хто шериф и забил шицких у тим серверу, а шериф муши пренайсц же хто забойнїк, забиц го и виратовац шицких нєвиноватих. Нєвиновати треба же би ше скривал и сцекал од забойнїка, док шериф лєбо забойнїк нє победзи.

ПРИКАЗИ КНЇЖКИ „КРИЖНИ ДРАГИ”

Нєдавно зме за домашнї задаток през жимски розпуст мали пречитац даскельо приповедки зоз кнїжки „Крижни драги”. Тота кнїжка ше состої зоз вецей приповедкох розличних писательох. Основна тема каждей приповедки то живот Руснацох у периодзе коло Першей шветовей войни. Писателє описали живот Руснацох у худобним Руским Керестуе дзе ше кажда фамелия борела за еґзистенцию, за живот, и нє одуставала од своїх намирох. На розлични способи описани характеристики женох, хлопох, їх дзецох, їх обичайох и способу живота. Указує ше на худобство, глад, плач, слизи, пиянство, патриярхални живот, битку женох и дзецох, нєщешлїву любов пре материялни обставини поєдиней особи. Авторе реално приказую живот и вше су на боку нєщешлївих. Мнє кнїжка була лєгка за читанє, алє чежка за розуменє. Чежко похопиц тедишнї одношеня хлопох ґу женом и дзецом. Нє

пачи ми ше як ше скорей жило, алє нам кнїжка указує же мушиме почитовац

тото цо нам предки створели и же мушиме буц задовольни зоз тим цо маме. Кнїжку бим препоручела шицким возростом дзецом, же би научели историю свойого народу, и одроснутим же би похопели кельо нашо предки були упарти у борби за живот и кельо напредовали.

Лана Штранґар 8б

Поправдзе, мнє тота лектира була найцикавша од шицких потераз. Найвецей ме научела и дала ми єден окремни попатрунок на швет.

Основна тема кнїжки досц жалосна, векшином ше пише о чежким живоце, худобстве, биди. Вельо слизи, а мало ошмиху. Кнїжку би сом наменєла першенствено старшим особом, прето же якош цо су старши, лєм бежа за пенєжом и жию у швеце нєзадовольства, та най би були подзековнєйши з тим цо маю. Кнїжка ше векшином фокусує на проблеми з пенєжом, проблеми у фамилиї, алкоголизмом... Авторови було циль освидоменє людзох же би ше пообрацали коло себе, односно видзели цо шицко маю, и у яких у ствари условийох жию. Часто раз зме нєсвидоми яка наша реалносц.

Кнїжка барз реална и виволує вельо емоциї. Препоручуєм ю пречитац.

Яна Варґа, 8б

„У валалє єст древени хижи у хторих зме були змесцени, школа, спортска сала и терени на отвореним, младежски клуб, музей и ище даскельо нєобходни будинки. Шицко тото окружене зоз пажицами хтори под час нашого пребуваня були прекрити зоз шнїгом. Тот валал настал после Другей

шветовей войни зоз цильом же би обезпечел дом широтом. Нєшка тото место дом за младеж зоз рижних державох на вецейтижньових черанкох.”