ЗОЗ ПРЕДПЛАТУ НА МАК ДАРУНОК ДВА КНЇЖКИ
03 06 08 10 11 12 14 16 18 20 22 23 24
Водова фест 2022 И. Лїкар: Промоция кнїжки Е. Чизмар С. Маґоч: Розгварка зоз Т. Рамач К. Афич: Коментар
Б. Хома Цветкович: Новемберски поради
МАК-ова редакция: Дзе су и цо робя
Д. Болдиш: Зависносц од социялних медийох
СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ МАК-ОВО 50 РОКИ АЛТ ШОУ У МАК-У ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У ВЛАСНИ ПЕЧАЦ
С. Планчак и М. Надь: Розгварка зоз Р. Ковачом
М. Зазуляк Гарди: Розгварка Б. Варґа
Л. Костелник: Розгварка А. Сивч
М. Планкош: „Склєняни тиґриш”
Конкурс Водова фест 2022
МАК
Мултимедиялни часопис за младих
www.ruskeslovo.com → рубрика МАК
Facebook: MAK MAGAZINE
Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com
Число 11 новембер 2022
Директор: др Борис Варґа
Oдвичательна редакторка: Андреа Медєши
Дизайн и компютерски обробок: Аня Заґоричник
Язична редакторка: Ясмина Дюранїн
На насловним боку: „Водова фест 2022”
Авторки фотоґрафийох: Михаела Еделински Андреа Медєши
Хто ше у 2022. року предплаци на наш часопис МАК, достанє як дарунок два кнїжки – Себастияна Нярадия „Инисур – рика княза” и „Дньовка – два декади 1998-2017: Зборнїк литературних и визуалних творох”, лєбо Сашу Сабадоша „Дармоєди” и „Гумно 2: Дзеци з дружтвених мрежох”. v Рочна предплата на МАК 1 000 динари. Яв ше нам до поруки на Фейсбуку (MAK MAGAZINE), Инстаґраму (mak.magazine), лєбо на мейл (mak.magazine@gmail.com). МАК-ово предплатнїки, хтори вимирели предплату за тот рок, можу достац нови кнїжки з МАК-овей едициї Емилиї Чизмар „Мили МАК-у: Best off” и Зборнїк поезиї и фотоґрафийох „Ґенерация 3@”, а шицки други их можу купиц по цени од 300 динари. МАК чека и нових сотруднїкох, та хто сце писац тексти за наш часопис, обявйовац свою литературу, фотоґрафиї, лєбо други твори, може ше явиц на уж спомнути способ.
Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад
Жиро рахунок: 160-923244-82
банка, Нови Сад
„Maxima graf” Петроварадин CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад
008+32(=161.2) (497.113) MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Андреа Медєши. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730
Анонимна собешеднїца – Щиро, я таку файту музики нє барз слухам. Знам подаєдни писнї бо мой леґинь углавним таке слуха, алє ме заш лєм цикавело пойсц, бо сом вше ходзела на Водову док ше отримовала на базену и думам же би лєпше було кед би ше ю отримовало даґдзе на отвореним, як и скорей.
попачел котри сом першираз слухал. Любел бим присц и идуцого року, у надїї же шлїдуюци раз будзе през лєто на базену, же бим видзел яка вец атмосфера. Павлина – През лєто дакус векша еуфория вообще та вецка кед ше ище дацо случує сиґурно же людзе порихтанши на журку, гоч то нє значи же и тераз у октобру нє було добре. Атмосфера була културна. Пачело ми ше же нє було барз дзиво, алє у умерених гранїцох нормали весело. Орґанизация тиж була супер. Було места, нє длуго ше чекало поручиц пице, нє було анї жимно анї горуцо, могло охабиц ствари у ґардероби, хто сцел могол висц вонка, могло и дацо поєсц, єдино озвученє нє було найлєпше и нє могло нїґдзе шеднуц
Виктор – Тогорочна Водова фест ми ше барз пачела, и з векшей часци виполнєла мойо обчекованя. Барз сом ю чекал понеже сом як дзецко ходзел з родичами на Водову и барз сом то полюбел. Єдини подлєйши упечаток цо мам то же озвученє нє було найлєпше одробене, алє то и акустика гали виновата,
першираз наступела на таким фестивалу, и то сама зоз ґитару, та зме ше єй питали яки єй власни упечатки. – Першираз сом наступела сама на ґитари на таким фестивалу хтори уж длуго роки ма свойо мено, та ми мило же сом була часц истого. Пачело ми ше же програма була рижнородна у жанру, же була двоязична, же було иншаки призвуки и самим тим и атмосфера була иншака. З оглядом на тото же орґанизаторе пробовали орґанизовац цошка и звонка рамикох самого фестивалу, односно же направели тот фестивал у иншаких условийох, то дацо цо наисце треба потримац. Сцем повинчовац особом котри ше у цалосци дали до орґанизованя, и на єден способ рекламираня нашого валалу зоз добру музику и атмосферу. Мило
У Руским културним центре, у приємним амбиєнту клуба Матка у Новим Садзе, 12. октобра отримана промоция кнїжки Емилиї Чизмар „Мили МАК-у: Best off“, а потим приказани документарни филм „МАК-ово 50 роки“. Емилийова кнїжка, вишла влєце як 22. кнїжка у едициї MAKoff, а як и сама назва гутори, у нєй позберани найлєпши твори хтори обявйовани у єй рубрикох у МАК-у од 2015. по 2018. рок. Кнїжка ма три поглавя – Твитература з мура, Сплєтки и мервеня (омаж на валалски менталитет) и Студентски кухар. Дизайн робел Златко Емейди, автор фотоґрафийох на рамику бул Александар Бесерминї, а рецензентка Александра Бучко, хтора з тей нагоди о Емовей кнїжки гварела так: – Кнїжка Емилиї Чизмар „Мили МАК-у: Best off“ писанє нєшкайшого часу, писанє и записованє думкох як млади бешедую и роздумую. Швидко, инстант „до глави“. Перша асоцияция зоз твитами Чизмаровей ме одведла на факултет дзе нас
– Мило ми же зме промоцию уклопели до рамикох означованя 50 рокох МАК-у, та того вечара попри промоциї бул патрени и документарни филм о упартосци и креативносци шицких ґенерацийох хтори го творели. У тим контексту сом окреме почувствовала пиху же сом ше нашла у тим „дружтве“ – додала. Сотруднїцтво Емилиї з МАК-ом, почало пред седем роками кед єй МАК дал предклад же би свою рубрику „Студентски кухар” прекладала по руски и обявйовала у Мак-у. После тей рубрики, настали и „Роздумованє наглас” и „Квитки мудросци у МАК-у”
– Тото цо од початку препознатлїве у єй творох то же є щира, отворена и нє ганьби ше повесц и припознац тото цо можебуц велї думаме, алє нє шмеме наглас вигвариц. Зоз мало словами зна повесц вельо, цо вшелїяк нє лєгко и нє може кажде, гоч можебуц дакому и нє випатра так. Гоч тоти Емилийово „твитки” насампредз духовити, часто през нїх указує и на проблематику у дружтве, розбива стереотипи и у нїх ше млади лєгко можу препознац – гуторела дакедишня редакторка МАК-у, Мая ЗазулякГарди.
Свойо упечатки зоз промоциї, приємним вечару и красним друженю з нами подзелєла и Татяна Буила: – Промоция була барз успишна. О самей кнїжки мам барз фине думанє. Думам же Ема добре зна як преложиц до словох ситуациї и у хторих зме ше шицки нашли и емоциї хтори зме шицки почувствовали. Мило ми же промоция була нащивена и же людзе уживали и участвовали у самей промоциї. Любела бим кед би було вецей таки кнїжки и случованя. После одпатреного документарного филма о богатей прешлосци часописа МАК и упознаваньом зоз особами котри превозиходзели велї рижни почежкосци же би го отримали у живоце, млади ше предлужели дружиц зоз авторку, а соорґанизатор (РКЦ НС), напекол, можеме уж тераз повесц и защини знак Матки, смачни капущанїки, чи капушнїки? Нє важно, важно же були наисце смачни!
Кед же ище вше нє маце свой прикладнїк Емилийовей кнїжки, енки го себе обезпечце, же бизме ше шицки вєдно шмеяли, бо шмих нам прикраши живот и вилїчи шицки хороти.
Попри того успиху, чула сом же маш часу и за други активносци звонка школи. Поведз нам, цо ище любиш робиц окрем учиц ше?
Т. Р: Попри ученя, тренирам одбойку и любим читац кнїжки на анґлийским язику. Кеди ши почала тренирац одбойку? Напарте ци коло шицких обовязкох видвоїц час и за тренинґи?
Т. Р: Тренирам одбойку уж пейц роки. Тренинґи мам три раз до тижня, а соботу и внєдзелю мам змаганя. Можем повесц же ми то нє напарте прето же уживам кед бавим и барз любим одбойку як спорт. Мам вельо товаришки и любим ходзиц на змаганя. Як ши пришла на идею читац кнїжки на анґлийским язику, то чежко?
и
исто як и наш руски
сом почала читац тераз влєце, а таки кнїжки популарни то сом видзела на дружтвених мрежох и од товаришки котра их чита, та сом ше и сама сцела опробовац. Пречитала сом уж даскельо кнїжки и барз ше ми пача. Маш даяке порученє за младих котри сцу буц таки успишни? Як най сцигню шицко зробиц и уживац у активносцох котри маю? Т. Р: Же би ше шицко посцигло барз потребне мац добру орґанизацию, а добре знаме же кед дацо сцеме то и можеме витвориц лєм ше треба потрудзиц, буц шмели и упарти. Попри тей розгварки, Теодора додала ещи же тота награда ма бенефициї и кед у питаню боди за примаци испит. Цо значи же кед ше тоту награду достанє у осмей класи, достава ше и додатни боди на примацих испитох. Прето, трудзце ше цо вецей и будзце шмели опробовац ше у шицких змаганьох, та можеце достац и рижни награди.
Кристина Афич
Пол седмей рано. Шедзим на бускей у шерцу малого валала, а коло мнє лєм штредньошколци, пси блукаче, давяца молга и думки о приходу автобуса... Нїґда нє фриштикуєм и нє гладна сом накадзи роздрем очи, алє тераз бим и прашецини хпала бо черева плачу, а баш нєшка рано дохтор наказал нє єсц. Алє... На шицко тото, чловек шпирта по шмецу з надїю же найдзе наполи жедзени сендвич, або лименку пива голєм зоз „плюцу”. Нє требало ми таке „штудираце” од рана видзиц. Уж ми цесно, уж и жимно почина буц, уж ми ше плаче од шицкого цо ше случує и нє случує... И штудирам себе кеди почнє 6 рано буц и моя обовязка. Чекам бус ище вше, чекам най кондуктер видзи вираз на моєй твари кед ми пове же карта у єдним напряме подрагшела дупло, витреше ми 250 динджи з кишенки без огляду, гоч ми ше перше опита чи сом штредньошколка. За тот час по теди нє можем нє здогаднуц ше тих часох кед зашпиш на 4, а станєш на пол седмей, алє идзеш, виґураш пол того дня якошик, а на вечар ознова исти одлуки. През благи ошмих ше здогадуєм штредньошколских дньох, и яґод кед бим
хижу мали вельки двор, а кус далєй овоцнїк.
маме дацо цо живе и руша ше, вец повеме же споза (споза брадла ходзели кури, споза хижи вибегнул пес), а кед маме дацо статичне, цо стої, вец хаснуєме за (за хижу єст древа). Словко за хаснуєме кед маме вирази, за пецом, за орманом, за посцелю... Лєпше: За хижу мали вельки двор, а кус далєй овоцнїк. Кед же ше сцеце тестовац можеце заказац на даєдно
госцох
його предсидатель.
МАК-ова редакция
як универзитетска дисциплина на Филозофским факултету у Новим Садзе постої од 1. децембра 1972. року. При Иниституту за педаґоґию 1981. року основана Студийна ґрупа за руски язик и литературу, а школского 1981/82. року уписує перших студентох. Уж 1983. року основана Катедра за руски язик и литетаратуру, нєшка Оддзелєнє за русинистику. Основни и мастер студиї на Русинистики потераз закончели вецей як 60 студенти, а велї тераз робя у просвити, медийох... Ми вам представяме даєдних з нїх.
Оля Хома, Нови Сад: На Катедру сом ше уписала познєйше, перше сом студирала филозофию а закончела ище познєйше, понеже сом одслухала и попокладала испити, а дипломску роботу розцаговала. Нє понагляла сом и уж сом робела як новинар, а програма преподаваньох и испитох одвитовала моїм славистичним интересованьом. Уписали зме ше штверо, а закончели двойо студенти. Руски язик сом злєпшала, понеже сом до основней и штреднєй школи ишла по сербски, а на нїм тераз робим у Радио Новим Садзе. Дипломовала сом на тему „Уплїв сербского на руски язик у вистох на Рутенпресу“ зоз ментором проф. др Михайлом Фейсом, цо була тема прилагодзена мойому роботному искуству, а з другого боку, за наш „мали“ язик, важне сучасне виглєдованє. Уживала сом у виучованю славянскей историї, литератури, язика, народней литератури, компаративних литературних
Тамара Балоґ, Дюрдьов: На Руски язик и литературу уписала сом ше школского 2014/2015. року, з тим же сом тот рок такой замарзла пре одход до України, так же сом студиранє предлужела у шлїдуюцим школским року. Дипломовала сом того року, а тераз у октобру сом ше уписала и на Мастер студиї тиж на Катедри за руски язик. Теди, кед сом ше уписала на Катедру, 2014. року, уписали ше коло штверо-пецеро студенти медзитим, нажаль, нїхто нє закончел. Кед сом предлужела студирац 2015. року, було нас штверо на Катедри, а закончели лєм ми два, моя мила колеґиня Лидия Костелник и я. Студиї ми остали у красним паметаню, гоч сом вельо раз подумала же як ми жаль же нас нєт вецей на напряме, алє вшелїяк думам же студиранє у малей ґрупи ма вельо предносци. Шицки професоре на Катедри ше можу каждому студентови окреме пошвециц. Тиж, мило ми же сом могла студирац на своїм мацеринским язику. Кед ше упише на Катедру за руски язик, то нє значи же предмети хтори ше уча лєм у вязи зоз руским язиком, алє єст и рижни други предмети хтори ше слуха зоз другима студийнима ґрупами. Шицки предмети на Катедри були цикави на свой способ и шицки професоре ше барз трудзели пренєсц нам свойо знанє. Мнє найбаржей интересовали предмети як цо то фонетика, морфолоґия, синтакса руского язика, лексиколоґия, правопис и прекладанє. Под час студираня почала сом гонорарно писац за „Руске слово” и МАК, и волонтирац у Радию Нови Сад, у редакциї на руским язику, на Емисиї за младих. Тиж так сом мала нагоду єден час гонорарно робиц и у телевизиї, тиж у рускей редакциї. Тераз и далєй сотрудзуєм зоз „Руским словом” и МАК-ом, а водзим и Емисию за младих ,,АЛТ шоу” на радию. Нажаль, ище вше сом нїґдзе нє занята, алє наздавам ше же пошвидко найдзем роботу, кед нє у наших руских медийох або школи, вец то будзе даґдзе цалком индзей, бо ме интересую и велї други ствари. У Дюрдьове сом активна членїца КУД-а ,,Тарас Шевченко”, шпивам у дзивоцкей шпивацкей ґрупи, фолклорни руководитель сом старшей дзецинскей ґрупи и член сом Управного одбору КУД-а. Тиж так, активна сом и при младих зоз нашей Матки. Од юния прешлого року тримам фолклор и
Термин „социялни медиї” ше одноши на кажду мобилну апликацию, лєбо интернет бок хтори дава можлївосц хасновательом твориц и дзелїц одредзени содержай и комуниковац на даяки способ зоз другима. Перша социялна мрежа настала ище 1990-их рокох, алє даєдни хтори постали наисце популарни настали помедзи 2000-их и 2010-их рокох. Нєшка маме кристално чисту сличку хтори социялни медиї найважнєйши – а то Инстаґрам, Фейсбук, Снепчет, Тикток и Твитер. Шицки социялни медиї єдинствени на свой способ, маю окремни елементи хтори их, най так повем „преславели”, маю окремни дизайн, односно социялну етикету. Наприклад, Инстаґрам ґенерално ориєнтовани на слики, Тикток на видеа, а Твитер на мудролиї у текстуалним формату.
Цо то зависносц од социялних медийох?
Нєшка мало хто роздумує о тим проблему, насампредз прето же нїхто нє припозна же ма проблем, гоч го и обачи – ша нїхто други ше нє бунї, чом би ше я бунєл... Алє, константне хаснованє социялних медийох наисце вельки проблем модерней цивилизациї, и найвекши проблем тото же го тераз чежко (кед нє и нєможлїве) виправиц. Зависносц од социялних медийох ше може наволац психолоґийни феномен дзе индивидуа нє може контроловац потребу преверйовац даєден социялни
наприклад, Инстаґрам на телефону, и то нє лєм раз дньово, и нє лєм Инстаґрам! Часто таки особи препровадзую вельо часу на социялних мрежох, аж до тей мири же запущую себе, свойо дзеци, фамелию, каждодньови обовязки... Часто людзе маю потребу направиц пост на Фейсбуку лєбо Инстаґраму зоз хторим можу цалком дискредитовац себе, свою роботу, живот, виволац неґативни емоциї других, лєбо думанє других учашнїкох социялних медийох о себе – шицко лєм пре лайки, коментари и дачию увагу. Сиґурно шицки можеме замерковац же цо вецей хаснуєме социялни мрежи, и цо баржей даваме себе часу за таке, з часом почнєме там оставац длужей и дзень релативно швидко прейдзе, а мало цо останє запаметане. Як и зоз кажду другу зависносцу, з часом ше розвива толеранция на даяку нормалну конзумацию содержаю и лоґично, сцеме вецей и вецей. Кед вам ше случело же сце дакеди нє могли приступиц ґу даєдней социялней мрежи длужей як цо сце иншак навикли, можеце ше чувствовац одприлики як пиянїца хтора кризира – и шицко ше одразу враци на свойо кед ше улоґуєце на Инстаґрам и скролуєце даскельо минути. Познате же кед конзумираме социялни медиї, наш мозоґ пуща такволани допамин – подполно иста субстанца хтора ше пуща при особох хтори хасную дроґи хтори правя озбильну зависносц. Резултат допамину таки же чувствуєце приємне задовольство, хторе ваш мозоґ надалєй интерпретує як позитивне чувство. Наприклад, кед достанєце нотификацию же вам хтошка лайковал слику, тото попри допамину активира реґию мозґу хтора задлужена за „наградзованє” и нам як людзом ше тото барз пачи.
Позитивни аспекти хаснованя социялних мрежох
Нагода одкриц нових пайташох и єдноставне (интернационалне) комуникованє
Можлївосц дзелєня информацийох о важних случованьох и проблемох
Можлївосц дац лєбо достац емоционалну потримовку
Нагода найсц лєбо злєпшац креативносц
Приступ важним и правдивим информацийом
Неґативни аспекти хаснованя социялних мрежох
Скорей як цо начишлїм неґативни аспекти хаснованя социялних мрежох, мушим надпомнуц же гоч позитивни аспекти випатраю интересантни, социялни мрежи нєшка маю озбильни уплїв на вашо менталне здравє, и велї людзе нєшка хасную социялни мрежи же би ше вадзели, критиковали, виволовали депресию при других, омаловажовали людзох хторим тото нє треба робиц, промововали чувства депресиї, анксиозносци и изолациї. Шицко тото ище баржей виражене при дзецох! Чувство же нє вредзиме, бо други людзе жию лєпши животи як ми Депресия, анксиозносц и изолация Сайбер малтретованє
Як можеце обачиц чи вам хаснованє социялних медийох чкодзи? Константно ше пробуєце поровнац зоз другима Наприклад, пробуєце поровнац ваш живот зоз животом других людзох Маце чувство же сце нєуспишни у живоце Константно вас провадзи чувство же сце нєуспишни лєбо красни як други людзе хторих провадзице на интернету Глєдаце потримовку на социялних мрежох Глєдаце потримовку на социялних мрежох, и спаднєце до депресиї кед нє достанєце достаточне число лайкох лєбо коментарох Нє годни сце престац хасновац социялни медиї Нє годни сце себе огранїчиц дньове хаснованє социялних мрежох, перша ствар хтору поробице рано то отверанє и преверйованє социялней мрежи, и остатня хтору поробице пред спаньом Чежко вам заспац Белаве шветло хтору емитує екран зоз вашого телефона може неґативно улївовац на час хтори вам потребни же бисце заспали Кед чувствуєце дацо од начишлєного Требали би сце почац роздумовац о поцагованю ручней гамовачки у хаснованю социялних мрежох. Кед вам тото чежко огранїчиц, вец велька шанса же сце овисни о социялних мрежох. Найлєпша пракса то огранїчованє кельо часу дньово препровадзуєце на интернету и да робице на себе. Наприклад, поведзце себе же нє будзеце хасновац социялни мрежи док сце у школи, лєбо на роботи. Нє хаснуйце интернет голєм 30 минути скорей як цо пойдзеце спац. Склоньце икони зоз початного екрану, же би вам палєц автоматски нє рушел отвориц Фейсбук лєбо Инстаґрам. Деактивирайце нотификациї зоз социялних мрежох. Ґуд лак!
зняли ище три епизоди у хторих зме виправели шицки зауваги же би на концу штварта епизода була пущена. Тота штварта епизода, односо перша, була знята на Старей планини. Нормално, нє було шицко од початку як треба, наша телевизия ше загашела и мушели зме глєдац нову. После даскельо мешацох, єден товариш ме совитовал най заквачим видеа на Ю’тюбу, та сом го послухал. Найбаржей сом ше обавал як людзе коло мнє одреаґую, алє сом ше нєсподзивал кельо ме людзе, хторих сом анї нє познал або хторих поверхово познам, потримали. После того зме предлужели знїмац за Ютюб, покля нас
и знїма зоз дроном зоз хторим муши и командовац. У каждей новей епизоди, коло мнє мож обачиц нову особу хтора идзе зо мну виглєдовац. После знятей епизоди, епизода ше едитує односно ушорює. Особа хтора едитує видеа млада, алє безконєчно талантована и без нєй би епизоди нє випатрали так як випатраю. Знїманє єдней епизоди анї кус нє наивне и потребне голєм два днї. Кед ше застановице у природи, а то циль нашей емисиї, нїґда нє знаце цо вас може дочекац. Нормално, кед же нам того дня хвиля нє допущує камповац, преноцуєме у даяким готелу, алє ше углавним намагаме камповац. Виглєдовац починаме од рана и то тирва до вечара, найчастейше рушаме накадзи видзе слунко. Перши дзень знїмаме доходзенє по одредзене место, а други активносци хтори тото место понука – толкує вон. Радован ма красни слова за своїх сотруднїкох зоз хторима ма добру комуникацию, а ту и його пшичок Весо без хторого би
бим могол знїмац. Постої ище хтошка хто нєобходни за нашо емисиї и кого шицки дзечнє прилапели до тиму, а то мой пес Весо – визначує Радован. Часто нам гуторя же нам ше теди кед ше найбаржей трудзиме и робота найбаржей виплаци. Питали зме ше Радованови и чи ше тоти епизоди до хторих уложел найвецей моци, наисце найбаржей и виплацели.
Тиж єдна епизода хтора ми окремна, а за хтору сом думал же нє прейдзе добре, то епизода зоз моїм оцом. Знїмали зме як лапаме риби, и думал сом же то патрачом будзе допите. Медзитим, барз сом ше приємно нєсподзивал зоз коментарами хтори були позитивни, а людзе були одушевени зоз идею – приповеда наш собешеднїк. Бешедуюци зоз Радованом
2001. по марец 2002. року,
авґуста 2005. по децембер 2013.
одвичательни редактор
Варґа, у чиїм мандату
теди постал
часопис.
тим периодзе
МАК-у то вшелїяк бунтовносц, шмелосц и креативносц. – Углавним зме теди були на факултету, лєбо зме закончовали, були зме млади, красни, креативни и наисце зме були бунтовни. То ґенерация котра почина дозревац дзешка у войни, дзеведзешатих, дума же єй цошка вжате. МАК бул дружтвено-политично анаґажовани и сцел указац же ма свойо место у дружтве, руским, войводянским, сербским, алє и штреднєевропским. Дзеведзешатих рокох була моцна алтернативна култура при Руснацох и тота екипа ше зишла и правела постпиятооктоберски МАК. Сцели зме буц аванґардни. Хасновали зме нашу традицию як основу и надбудов, алє нє думали зме же то цошка цо треба положиш висше од шицкого. Конзервативносц
фарбох. – Зоз милениялцами важни змист, алє важни и випатрунок, и часто форма и випатрунок диктираю змист. Дизайнер Иґор Орсаґ и я були spiritus movens цалого МАК-у, його идейох и преплєтали зме ше док зме го правели. Випатрунок важни, дизайн важни, дизайн ше указал наисце як нова и важна уметносц при Руснацох. Патрели зме же би бул треш, андерґраунд. Нє було нам важне же бизме ше пачели шицким, алє же бизме наруцели тото цо шицким цикаве и нєобичне. Меншински елити барз секирал тот МАК и було набиваня зоз нїм по рижних схадзкох же яка то робота, цо робиме, упрепасциме
раз рочнє, як двочисло. Велї млади теди достали нагоду обявиц свойо твори, хтори дакому и роками стали у фийовки. Потераз, у МАКових едицийох вишли вецей як 20 кнїжки младих авторох, исто тельо музични албуми, коло дзешец визуални публикациї младих уметнїкох, DVD, та и рижни дробнїци, а праве МАК порушал и Руску наукову конференцию за студентох, младих науковцох и фаховцох. – Авторе котри писали за МАК, а котри остали запаметани то Мирон Джуня, Олеґ Колбас, Синиша Сопка, Славко Винаї, Мирко Горняк Коле, Иван Сабадош, Владко Бодянец, Ваня Дула, Саша Сабадош, Анамария Пап, тераз Ранкович, Два Санї кус познєйше. Кед слово о литератури, тот период означели Иван Медєши Шукс и Александра Живкович, односно Бучко, а од визуалних уметнїкох важни були Наталия Рибович, Ванеса Валет Гарди, Дарян Гарди. Од музики зме мали Сашу Палєнкашa, Казансох, Brainlow. То була креативносц котра виходзела нє лєм зоз єдного места, єдного часопису, алє медзи иншим и зоз фестивалох, поведзме Дньовки, з хторей МАК черпал и
аванґардну,
иншаки, бунтовни, котри дружтвено и политично анґажовани и, донайпосле, старши. Занєдзбали зме векшу часц младих котрих можебуц тото менєй интересовало. Як ше зменьовали ґенерациї, зменьовали ше и дружтвено-политични околносци, интересованя, медиї. У остатнєй фази, коло 2010. року ше тот МАК уж вичерпйовал, уходзел до одредзеней кризи, почувствовал сом як редактор же ше млади теди уж вецей нє препознавали и процив бунтовного МАК-у наставал бунт, цо добре. Гоч кельо зме ше им сцели приблїжовац, трацели зме тоту ґенерацию и добре же пришло до змени ґенерациї. Уключели зме вец три редакторки котри обдумовали як би МАК пременїц, а то були Сенка Надь, Цецилия Надь и Мая Зазуляк. Видно було же им треба форма як МАКТинейдж, хтори єден час виходзел раз рочнє, а же натронски МАК треба поскладац до куфрикох и повесц же то бул єден час, бо найгорше кед єден проєкт дожиє свою живу шмерц, кед
були тельо идеї пременєни, додати... Шпиванка направена ище гевтого року, алє так ше случело же би тот час бул одлични за премиєру. Мам вельо идеї у глави, вельо писнї, тексти хтори чекаю, алє бул сом свидоми же кед жадам войсц до такого швета, такого верху поп музики, знал сом же мушим подуркац на озбильни дзвери на хторих пишу „вельки” мена на Балкану. Дошол сом и до Оґнєна Амиджича, прейґ видео-споту цо сом знїмал, там сом наисце велїх людзох упознал и вироятно сом им ше попачел з тоту мою енерґию. Догварели зме ше, з помоцу ПР менаджерох и мойогу тиму, хтори ше ище будзе шириц, направиц премиєру моєй новей шпиванки „Менше нам зло” на Пинк телевизиї у АМИДЖАшоу.
СПОЗА СЦЕНИ Алексей припознава же сам початок єдней кариєри випатра так же ше зазберує цо вецей контакти. По його словох, кед ше сце дойсц по сам верх даєдней сцени, шицко у познанствох и контактох як цо их вон мал у Новим Садзе и Беоґрадзе. – После того шицкого, векшина ше на мнє стої, чи им ше попача мойо вокални схопносци, моя енерґия, чи мам даяки фактор чи нє, бо наприклад тоти авторе, кельо сом похопел, нє жадаю лєм вжац пенєжи од дакого хто до нїх придзе, алє жадаю и вони до свойого реномеу дакого хто би оправдал и вредзел шицок тот труд и пенєж – толкує Алексей. Скорей як придзе наступ перше идзе догварка
процес хтори тирва. – Кажда робота одбера и часу и енерґиї. Кед у питаню власнїки ресторанох и кафичох у хторих робим, нє вимагаю одо мнє тото цо нє жадам. То можебуц було кед сом бул младши, алє з часом сом вибудовал свойо становиско и характер, а и єдно мено у Новим Садзе. Вони то шицко знаю и нє видумую „цеплу воду”. Даєдни нумери наисце нє мож музично вивесц, бо ше знїма велї глупосци и то нє ма вязи з мою музику. После другей шпиванки и нового бенду людзе маю почитованє и нє мам нїяки нєприємни ситуациї –припознава Сивчов. ПОПУЛАРНОСЦ ВШЕ ВЕКША – Популарносц будзе роснуц сиґурно, муши буц приємна, алє єдноставно робим и нє мам часу о тим вельо штудирац. Же би ме нїхто нє похопел погришно, углавним нєпреривно робим и вец одложено уживам у тим шицким. Одложено ше и патрим у емисийох и видзим же то одлична ствар шицко цо сом поробел и на радийох и на телевизийох. Нормално же ми импонує, алє то нє поента. Поента же бим видавал цо лєпши шпиванки за вас шицких и циль ми же бим єдного
мухи
франшизу
таких идейох. Склєняни тигриш ма аж три предлуженя и полно хиби, алє є заш лєм совершени на свой способ. Шицко ше збува у стред нїчого, коло єднoгo прикочу за биванє претвореного до бифеа хтори посадзени коло єдного озера дзешка при драги. Кед добре паметам, нє спомина ше кадзи вона водзи и ґу чому є блїзко, алє то анї нє важне (правда, тот бифе нєшка уж наисце постої, филми тельо успишни же сценоґрафия преросла до правди, так же го можеце пренайсц на Ґуґлу). Коло того нєшка уж иконичного прикочу, наволаним Склєняни тиґриш, Üvegtigris (чом склєняни тиґриш? Га цо най будзе, древена пума?!) мотаю ше локални дурнїла, и розправяю о своїм бизнису. И єст их наисце вшелїяких и шицки су таки як даяки блишово
медведзи хторим хиби єдно око. „Матори” рокере, млади и стари полицає, дзивочки, мацери и їх оцове зоз пушку. А вецка, кединєкеди, ше ту найдзе и даяки варошски „бая”, фаца
и цифровани. По правдзе, анї ше нє видзи яки є худобни. Знаце кед патрице гевти безобразни слики хтори Африку представяю як єдно „дзиве, худобне алє веселе и щире место”, е тому филму ше удава свойо характери представиц як таких без подценьованя. Веселих и схопних, цифрованих и знаходлївих (нервираю ме филми хтори плачу над худобу... знаме же чежко... то нїч нє нове... La vita e bella). Нє маю тоти людзе вельо и тото цо маю шицко начате (як и вони га-га-га-га)
Дом култури Руски Керестур, як орґанизатор Фестивалу рускей култури „Червена ружа”, обявел Конкурс за нови тексти, за нови руски шпиванки, у забавним духу. Конкурс отворени по 31. децембер 2022. року. Право на конкурс маю шицки заинтересовани особи хтори державянє Републики Сербиї, а єдна особа може буц автор лєбо коавтор найвецей двох текстох.
Тексти котри ше посилаю на конкурс шму буц предходно обявйовани у писаней форми (кнїжка, Литературне слово, Шветлосц...), алє нє шме на нїх постояц уж компонована шпиванка. Тексти треба же би були придати у паперовей форми з кирилку, лєбо електронски у Word документу. Приява на конкурс
